Защита интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренциитекст автореферата и тема диссертации по праву и юриспруденции 12.00.04 ВАК РФ

АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ
по праву и юриспруденции на тему «Защита интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ргв

04

,3Сї . На правах рукопису

УДК 347.918+340.132.8

КУЗЬМІНА Світлана Анатоліївна

ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

Спеціальність 12.00.04- Господарське право;

арбітражний процес

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Донецьк-2000

Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м.Донецьк).

Науковий керівник- доктор юридичних наук, професор,

член-кореспондент АПрН України Знаменський Георгій Львович, Інститут економіко-правових досліджень НАН України, завідувач відділу проблем господарського права (м .Донецьк)

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Чувпило Олександр Олександрович,

Донецький державний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри державно-правових дисциплін (м.Донецьк)

кандидат юридичних наук Жуков Ігор Миколайович,

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, асистент кафедри аграрного права (м.Харків)

Провідна установа- Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка,

кафедра господарського права (м.Київ).

Захист дисертації відбудеться «9» червня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д11.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул.Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «7» травня 2000 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради {(Г^п?гОи^(^Л^іТ Граніш В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх років в Україні відбувається глибинне реформування економіки, яке спрямоване на перетворення системи господарювання, що існувала раніше, з метою виведення економіки з кризи, побудови умов для її зростання.

Розбудовчі явища, які ми спостерігаємо в народному господарстві України, вимагають адекватного правового забезпечення. Тому

нормотворча діяльність держави повинна бути спрямована на

створення законодавчої бази, що сприятиме ефективному

функціонуванню ринкового механізму.

Однією з необхідних передумов повноцінного економічного розвитку країни є ефективне застосування засобів забезпечення захисту інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції як одного з проявів зловживань у сфері економічної конкуренції.

У зв’язку з цим актуальним є вивчення сукупності напрямків формування ринково - конкурентного середовища як однієї з основних умов демонополізації економіки і розвитку конкуренції в Україні. Це без сумніву достатньо складне завдання, тому що особливістю недобросовісної конкуренції є її неабияка рухливість та

багатопроявність, що тягне за собою необхідність формування правових важелів, які здатні забезпечити адекватне реагування та припинення не тільки вже існуючих форм недобросовісної конкуренції, але й тих, що виникають у процесі розвитку економіки.

Зважаючи на те, що антимонопольно-конкурентне право знаходиться у стадії формування, є доцільним не тільки вивчення напрямків його розвитку, але й порівняльний аналіз з правом

зарубіжних країн з метою використання зарубіжного досвіду в процесі національної правотворчості.

Актуальність вдосконалення інституційних та правових засад конкурентної політики, необхідності забезпечення гармонізації національного антимонопольно-конкурентного законодавства з європейським і світовим знайшла відбиток у Стратегії економічної і соціальної політики на 2000-2004 роки.

Таким чином, дисертаційне дослідження присвячене систематизації та аналізу досвіду, що накопичений останніми роками в науковій і практичній сфері під час застосування антимонопольноконкурентного законодавства, а також розробці на цьому підгрунті

практичних рекомендацій з його удосконалення .

Виходячи з теми дослідження, особлива увага приділена вивченню вітчизняного та зарубіжного законодавства, яке спрямоване на захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

У національній і світовій науці поки що немає загально визнаної доктрини конкурентного права. В Україні останнім часом визначення питань припинення недобросовісних конкурентних дій розглядалися досить часто, але і сьогодні відсутній узагальнюючий аналіз порядку захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Низка питань . залишається без серйозного теоретичного осмислення та юридичного аналізу. Серед невизначених є, зокрема, поняття торгових та чесних звичаїв, конкурентної ситуації, регулювання цінової конкуренції, порядку використання географічних назв

походження товару, захисту фірмового найменування від

недобросовісної конкуренції, удосконалення порядку та умов

притягнення до відповідальності у разі скоєння недобросовісних конкурентних дій.

Тому, не дивлячись на те, що деякі положення дисертаційного дослідження носять дискусійний характер, методи вирішення окремих теоретичних проблем можуть сприяти удосконаленню елементів правової бази, що регулює конкурентні відносини.

Все вищенаведене обумовлює необхідність конкретизації напрямків удосконалення антимонопольно-конкурентного

законодавства на основі всебічного вивчення та теоретичного визначення механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції та дослідження його складових частин.

Зв’язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану роботи Інституту економіко-правових досліджень НАН України в межах теми «Розробка механізмів управління процесами приватизації і демонополізації виробництва” № держеєстрації 01930017957.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є правовий аналіз вітчизняного та зарубіжного, антимонопольно-конкурентного законодавства, а також аналіз практики застосування способів запобігання та припинення недобросовісної конкуренції в господарській діяльності; розробка на підставі результатів, отриманих під час проведення дослідження, практичних рекомендацій з удосконалення

з

антимонопольно-конкурентного законодавства України.

Мета дисертаційного дослідження конкретизується у вирішенні наступних задач:

спираючись на аналіз основних принципів державного регулювання економіки та господарського законодавства, визначити зміст та значення захисту інтересів суб’єктів господарювання;

на основі вивчення діючого національного законодавства та практичних матеріалів по його застосуванню проаналізувати та систематизувати інтереси суб’єктів господарювання в умовах

конкуренції;

виходячи з отриманих результатів порівняльного аналізу зарубіжного та вітчизняного антимонопольно-конкурентного законодавства, виявити позитивні та негативні тенденції їх розвитку та окреслити можливі шляхи удосконалення законодавства України про конкуренцію;

проаналізувавши та узагальнивши практику припинення

недобросовісних конкурентних діянь, визначити низку способів захисту суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, сформулювати поняття механізму цього захисту;

окреслити напрямки підвищення ефективності механізму

реалізації законодавства про припинення недобросовісної конкуренції.

Предметом дослідження є сукупність суспільних відносин, що виникають при здійсненні захисту суб'єктів господарювання від недобросовісних дій в конкуренції.

Об’єктом дослідження є сукупність юридичних засобів, які становлять механізм, спрямований на запобігання виникнення недобросовісних дій у конкурентних відносинах.

Методологічною основою дослідження став діалектичний метод пізнання з використанням наукових методів теоретичного, формально-логічного, системного, структурно-функціонального, нормативно-порівняльного аналізу.

Автором вивчено основні теоретичні положення юридичної науки, загальна теорія господарсько-правового регулювання, розроблена в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених, які присвячені питанням обгрунтування необхідності державного захисту інтересів суб’єктів господарювання.

Теоретичну основу дослідження склали наукові праці правознавців та економістів України та СНД, а саме Т.Є. Абової, Г.Є. Глезєрмана,

В.І. Єрьоменко, O.A. Жидкова, Г.Л. Знаменського, Д.А. Керімова, A.C. Комарова, Н.М. Корчак, В.В. Лаптєва, В.К. Мамутова, С.З. Михай-

ліна, І.Г. Побірченко, Г.В. Пронської, Б.Г. Розетського, H.A. Саніахме-тової, B.C. Тадевосяна, В.Я. Тація, О.О. Чувпила, B.C. Щербини та інших. Вплив на дослідження справили теоретичні праці таких зарубіжних вчених, як Т. Арнольд, Р. Ієрінг, Ірман Т. Нойффєр, К. Ньюман, Дж. Паулсон, М. Хантер.

Як інформаційна база'дослідження були використані нормативні акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Антимонопольного комітету України, законодавчі акти, що регулюють конкурентні відносини у США, Великій Британії та деяких інших зарубіжних країнах, матеріали, які містить вітчизняна та зарубіжна наукова література, матеріали періодичних видань, методичні та аналітичні розробки автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі аналізу чинного законодавства України, наукової літератури та правозастосовчої практики в нових економічних умовах вперше виконане комплексне дослідження, присвячене проблемам реалізації механізму . захисту інтересів суб’єктів господарювання від

недобросовісної конкуренції. .

Новизна дослідження підтверджується :

обгрунтуванням місця і ролі конкурентного права в

господарському праві України, його взаємозв’язку з антимонопольним правом України;

деталізацією поняття «недобросовісної конкуренції»; визначенням притаманних конкурентному праву України форм та способів захисту інтересів суб’єктів господарювання від

недобросовісної конкуренції;

конкретизуючим аналізом системи інтересів суб’єктів господарювання в умовах конкуренції;

конкретизацією і специфікацією механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції;

внесенням змін та доповнень до діючого антимонопольноконкурентного законодавства України;

визначенням напрямків підвищення ефективності застосування національного антимонопольно-конкурентного законодавства.

Про наукову новизну дослідження свідчать також наступні положення.

Особливість конкурентного права полягає, по-перше, в його комплексному характері, оскільки воно містить норми різних галузей права, по-друге, в його неоднорідності, бо конкурентним правом регулюються різнохарактерні конкурентні відносини. Разом з тим

говорити про конкурентне та антимонопольно право як про відособлені галузі не можна, бо мета антимонопольного та конкурентного права -протидія антиконкурентно практиці в економіці, - робить їх взаємопов’язаними та взаємопроникаючими. Надані положення зумовили використання в дисертаційному дослідженні поняття «антимонопольно-конкурентного права».

Недобросовісна конкуренція пов’язана із здійсненням дій, нечесних по відношенню до конкурентів. Ці дії не переслідують мети обмеження конкуренції або встановлення монопольного панування, вони завдають шкоди порядку конкуренції. Під порядком конкуренції ми розуміємо дотримання її учасниками правових норм і правил ділової етики в господарських відносинах між собою. Порядок конкуренції є складовою частиною більш широкого поняття - суспільного господарського порядку.

У конкурентних відносинах взаємодіють інтереси держави, суб’єктів господарювання та споживачів. Таке положення вимагає пошуку найбільш раціональних підходів до узгодження різноманітних інтересів з метою дотримання правил конкуренції, забезпечення їх врівноваження.

Розв’язанню проблем припинення недобросовісної конкуренції сприятиме застосування вітчизняною наукою поняття «послаблення товарних знаків». Доктрина «послаблення товарного знаку» покликана посилити захист загальновідомих знаків для товарів та послуг шляхом заборони їх використання для будь-яких товарів та послуг, знак яких не використовується його власником, що дає змогу уникнути нівелювання охороноздатного значення загальновідомих знаків для товарів та послуг.

Має сенс виділення в окремий нормативний акт положень про заборону протиправних дій, що належать до несправедливих способів угод. Відсутність розширеного регулювання таких питань тягне за собою ускладнення, а в деяких випадках і неможливість застосування окремих норм чинного законодавства. Насамперед, це стосується статей 10, 11, 12 Глави 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», які передбачають відповідальність за схилення господарюючих суб’єктів до протиправних дій проти конкурентів.

Механізм захисту інтересів суб’єктів господарювання складають всі юридичні засоби у сукупності, які містять: норми права, покликані регулювати процеси конкуренції; систему правовідносин, в яких суб’єкти господарювання реалізують свої суб’єктивні права і обов’язки з метою

досягнення ними конкретних інтересів в процесі конкуренції; а також правореалізаційну діяльність учасників господарських відносин і управомочених органів з припинення протиправних дій у ході конкуренції, встановлення законодавчо закріплених заборон на їх здійснення, розгляду справ про недобросовісну конкуренцію, застосування тих чи інших видів відповідальності до правопорушників.

Створення в Україні спеціалізованих органів, покликаних розглядати правопорушення в сфері конкуренції, або більш активне використання вже існуючих третейських судів дозволить підвищити ефективність вирішення спірних питань між конкуруючими сторонами.

Наукове значення дослідження полягає в усуненні прогалини, що існує в українській науці у питанні комплексного аналізу не тільки кола інтересів суб’єктів господарювання в конкуренції, але й механізму їх захисту від недобросовісної конкуренції як з боку державних органів, так і самостійно суб’єктами господарювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці практичних рекомендацій з удосконалення національного антимонопольно-конкурентного законодавства на основі комплексного аналізу проблем теорії конкурентного права України, їх співставлення з теорією та діючим законодавством розвинутих країн.

Теоретичні розробки і практичні рекомендації, отримані при проведенні дослідження, використовувались в Інституті економіко-правових досліджень НАН України під час підготовки наукових матеріалів.

Зокрема, пропозиції автора щодо удосконалення антимонопольноконкурентного законодавства були використані в проекті Господарського (Комерційного) кодексу України (Глава 6. «Розвиток економічної конкуренції та обмеження монополізму»).

Окремі положення дослідження та наукові розробки автора можуть бути використані при розробці відомчих нормативних матеріалів і практичних заходів, спрямованих на припинення недобросовісних конкурентних дій в процесі господарської діяльності.

Положення дисертаційної роботи можуть бути використані студентами та викладачами юридичних та економічних вузів під час проведення науково-дослідних робіт та в учбовому процесі з курсу «Антимонопольно-конкурентне право» та спецкурсу «Захист від недобросовісної конкуренції» .

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати дисертаційної роботи отримані особисто.

В дисертації були використані окремі розробки, викладені в

науковій статті «Економіко-правові умови подолання монополізму і розвитку конкуренції», яка виконана у співавторстві з В.К. Мамутовим, Г.Л.Знаменським, Н.О. Орловою, Г.І. Баличевцевою, Р.І. Кузьміним. Особистий внесок здобувача полягає у розробці пропозицій щодо удосконалення антимонопольно - конкурентного законодавства України.

Апробація результатів дослідження. Основний зміст і результати дисертаційної роботи доповідалися і обговорювалися на міжнародних та республіканських наукових конференціях: «Новий Цивільний кодекс України та його вплив на подальший хід і зміст кодифікаційного процесу в Україні»(м. Київ, 1997 р.), «Менеджмент в экономике переходного периода» (м. Донецьк, 1997 р.), а також засіданнях вченої ради Інституту економіко-правових досліджень НАН України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 робіт загальним обсягом 3 д.а., з яких особисто автору належать 2,6 д. а.

Структура роботи обумовлена метою і завданням дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, містить 166 сторінок друкованого тексту, включає таблицю, 6 ілюстрацій, список використаних джерел із 158 найменувань, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі описано актуальність роботи, наукова новизна, мета та задачі дослідження, методологічна основа дослідження, зв'язок роботи з дослідженнями Інституту економіко-правових досліджень НАН України, практичне використання результатів дисертаційного дослідження.

В дисертаційній роботі наданий новий підхід до вирішення актуального завдання підвищення ефективності механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Розділ 1. Економіко-правові засади припинення недобросовісної конкуренції. Питання правової регламентації конкурентних відносин ускладнюються змішенням законодавства, спрямованого на обмеження монополій та їх створення, і законодавства про припинення недобросовісної конкуренції. У національній та зарубіжній науковій літературі не існує поки що єдиної думки з цієї проблеми.

У наданій праці обгрунтована точка зору про наявність двох сформованих у більшості країн інститутів: антимонопольного права і

конкурентного права. Це положення випливає з різноспрямованості цілей, які переслідуються антимонопольним (картельним) правом і конкурентним правом. В той час, як антимонопольне (картельне) право спрямоване на підтримку і збереження в цілому конкурентних відносин у господарському обігу, метою конкурентного права є забезпечення лояльних (чесних) прийомів і засобів здійснення конкурентної

боротьби. Приватна монополія і нечесне обмеження угод перш за все обмежують конкуренцію. їх заборона спрямована на сприяння справедливій і вільній конкуренції. Недобросовісна конкуренція за своїм змістом не призводить до практичного обмеження конкуренції, а запобігає справедливій конкуренції. Разом з тим, зроблені висновки говорять лише про своєрідність антимонопольного і конкурентного права, але не про їх повне відокремлення.

При розгляді питання механізму захисту інтересів суб'єктів господарювання вкрай важливим є дослідження процесу поетапного виникнення інтересу та його реалізації. З певною мірою умовності ці етапи можна визначити як: 1) виникнення інтересу, обумовлене необхідністю досягнення тих чи інших цілей; 2) створення умов для реалізації інтересу шляхом використання певних засобів та способів; в) діяльність, спрямована на реалізацію певного інтересу.

Окреслений в дисертаційному дослідженні, у відповідності із Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» і низкою інших нормативних актів, перелік правопорушень у сфері конкуренції дає змогу визначити три групи інтересів, що охороняються.

До першої групи належать інтереси, спрямовані на отримання суб’єктом господарювання прибутку внаслідок використання розроблених для виготовленої продукції ознак, рекламних матеріалів, упаковки, інших атрибутів зовнішнього обліку продукції. Інтереси цієї групи спрямовані також на збереження та зміцнення репутації того чи іншого виду продукції, збереження репутації відповідного суб'єкта господарювання.

Друга група складається з інтересів, спрямованих на встановлення законних умов договірної діяльності в конкуренції. При цьому, вкрай важливим є створення за допомогою правових норм рівних умов для різноманітних суб’єктів господарювання, а також недопущення досягнення неправомірних переваг у процесі здійснення господарської діяльності.

Третя група інтересів, яка захищається законодавством, містить в собі інтереси щодо використання суб'єктами господарювання комерційної таємниці з метою отримання законних переваг в

конкуренції.

Ця група інтересів є найбільш специфічною, що пов’язано перш за все з тим, що в умовах жорсткої конкуренції здатність займатись господарською діяльністю і вижити багато в чому залежить від зусиль, що докладають суб’єкти господарювання з придбання, захисту і експлуатації нових технологій.

В роботі відстоюється точка зору про безсумнівний вплив інтересів держави на суб’єктів господарської діяльності шляхом регулювання господарської діяльності. Разом з тим в ринкових умовах у взаємодії знаходиться низка інтересів держави, суб'єктів господарювання та споживачів. Таке становище примушує шукати найбільш раціональні підходи до узгодження різноманітних інтересів, забезпечуючи таким чином інтереси як держави, так і інших суб’єктів.

Норми про захист господарських прав і інтересів повинні містити вказівки на форми, способи і строки їх відновлення в разі порушень або порядок припинення останніх і адекватне покарання правопорушників.

В праці стверджується, що специфіка інституту захисту, інтересів суб’єктів господарювання визначається особливостями тих інтересів, що складають її основний об’єкт. Таким чином, справедливим буде зазначити, що інтереси суб’єктів господарювання є господарськими інтересами, як і основний об’єкт захисту цих суб'єктів.

Кажучи про виявлення нових форм недобросовісної конкурентної діяльності, автор звертає увагу на розвиток .«тіньових» тенденцій в економіці України. Зокрема, зазначається неможливість ототожнення понять «недобросовісної конкуренції» та «тіньової» економіки. Коли мова йде про зловживання в конкуренції, мається на увазі сукупність правопорушень з точки зору їх впливу на поширення тіньових явищ в економіці. Разом з цим окремо, вказані правопорушення ще не є «тіньовою» економікою.

Проведене дослідження та аналіз наукових праць вітчизняних і зарубіжних вчених дозволяє дійти висновку, що механізм захисту інтересів суб’єктів господарювання складають всі юридичні засоби у своїй сукупності, за допомогою яких здійснюється регулювання відносин у сфері конкуренції.

Розділ 2. Аналіз механізму захисту від недобросовісної конкуренції. В Україні, як і в багатьох інших країнах, одним з пріоритетних напрямків державного регулювання є антимонопольна політика і боротьба з недобросовісною конкуренцією.

Пояснюється це тим, що демонополізація і створення конкурентного середовища є підгрунтям реформування національної

економіки. Підтримуючи процеси конкуренції, держава здійснює господарсько-регулятивну діяльність, спрямовану на підтримку і ринкових процесів у цілому, і конкуренції як їх невід’ємної умови.

Маючи на увазі, що одним із завдань соціально-економічних перетворень, що відбуваються в Україні, є її формування як правової держави, в дослідженні зазначається, що завдання права на цьому етапі полягає у визначенні на законодавчому рівні компетенції Уряду та інших господарюючих органів у вирішенні питань регулювання господарської діяльності.

У роботі виокремлюються такі форми захисту інтересів суб’єктів господарювання, як судова, арбітражна та адміністративна. При цьому звертається увага на поширення в сучасних умовах судової форми захисту у зв’язку з підвищенням ролі суду у вирішенні спорів між суб'єктами господарювання. •

Також зазначається потреба в розповсюдженні, завдяки залученню' альтернативних засобів вирішення господарських спорів, таких форм захисту, як, наприклад, медіація.

Одним із способів припинення недобросовісних конкурентних дій є застосування до правопорушників тих чи інших видів відповідальності. Остання виступає складовою частиною механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

Захист інтересів суб’єктів господарювання здійснюється шляхом використання таких способів, як накладення штрафів на господарюючих суб’єктів; адміністративне стягнення; відшкодування збитків; вилучення незаконно отриманого прибутку; вилучення товарів з неправомірно використаними ознаками та неправомірних копій виробів іншого господарюючого суб’єкта; спростування неправдивих, неточних і неповних відомостей; відновлення раніше існуючого становища.

Практика застосування законодавства про припинення недобросовісної конкуренції дозволяє зробити висновок про найбільшу доцільність підходу, основою якого є формування груп порушень, відповідно до певних кваліфікаційних ознак. Для кожної з таких груп повинно бути передбачено специфічний процесуальний порядок та засоби запобігання окремих видів протиправних дій. Такий підхід дозволяє охопити якомога більшу кількість порушень та передбачити відповідальність за неправомірні дії, що можуть виникнути, шляхом включення їх до тієї чи іншої групи.

Одночасно обгрунтованою є й характерна для українського законодавства конкретизація в описі відносин, що регулюються, оскільки метод узагальненого опису, притаманний більшості правових

систем Європи та США, не може бути ефективним в умовах, коли регулювання припинення недобросовісної конкуренції робить свої перші кроки, а досвіду правозастосовчої діяльності напрацьовано ще недостатньо.

Аналіз антимонопольно-конкурентного законодавства ряду зарубіжних країн дозволяє зробити висновок про актуальність включення поняття «конкурентного відношення» між суб’єктами господарювання до антимонопольно-конкурентного законодавства з метою підвищення ефективності правореалізаційної діяльності. Суб'єкти конкурентного відношення повинні відповідати певним вимогам, а саме:

мати подібне коло споживачів на ринку; бути суперниками в певній сфері господарювання; пропонувати на ринку ідентичні або подібні товари, послуги. Застосування відповідальності до суб'єктів господарювання, які порушили норми антимонопольно-конкурентного законодавства, неможливе без здійснення спеціальними державними органами ■ діяльності з розгляду справ про недобросовісну конкуренцію.

Порядок розгляду справ для кожного з цих органів відрізняється. Таке становище визначається їх специфічністю, а також низкою покладених на них завдань, що знайшли відбиток у діючому законодавстві України.

Разом з тим вже сьогодні діяльність державних органів, що розглядають питання про порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, зазнає значних ускладнень. Таке становище пов’язане з постійним зростанням кількості справ про захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції. Виходячи з цього, в роботі відстоюється точка зору про необхідність створення спеціальних органів, поряд з уже існуючими, які б розглядали справи цієї категорії.

Розділ 3. Удосконалення механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції. Розвиток українського антимонопольно-конкурентного законодавства повинен бути спрямований на формування сукупності нормативних актів, які регулюватимуть процеси попередження недобросовісної конкуренції. Крім того, необхідне внесення змін в окремі вже діючі нормативні акти.

Вирішення проблем удосконалення захисту інтересів суб’єктів господарювання повинно здійснюватися шляхом підвищення якості діючого законодавства, що регулює дане коло відносин, з одного боку, та удосконалення порядку реалізації цього законодавства, з іншого.

У дослідженні обгрунтована необхідність закріплення в антимонопольно-конкурентному законодавстві, поряд з видами та змістом відповідальності, умов, за яких така відповідальність може наступати. До них можна віднести вимогу наявності конкурентної ситуації для сторін, що сперечаються, а також вимогу переслідування конкурентної мети правопорушником. Таким чином, вимога наявності конкурентних відносин між суб’єктами господарювання, які є суперниками на ринку, стане визначальною.

Статтею 20 Закону України «Про захист інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції», серед інших, передбачена й кримінальна відповідальність. Порядок її застосування до правопорушників необхідно розглянути більш детально. Між іншим, питання кримінальної відповідальності за порушення законодавства про попередження недобросовісної конкуренції є ще недостатньо визначеними. В різних країнах вони розглядаються специфічно і далеко не завжди застосовуються до правопорушень у сфері конкуренції. Того ж часу існує певний перелік країн (наприклад, Польща, Японія) в яких кримінальна відповідальність (до 2 та 3 років тюремного ув’язнення відповідно) набула певного розповсюдження. У роботі це положення конкретизується у вигляді пропозиції введення окремої статті «Кримінальна- відповідальність» до Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», в якій необхідно передбачити умови і порядок застосування такого виду відповідальності, забезпечивши статтю відсилковою до Кримінального кодексу України нормою.

Деталізація в окремому нормативному акті регулювання попередження несправедливих способів угод, заборона яких передбачена Главою 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», дозволить, по-перше, ретельніше на законодавчому рівні врегулювати порядок запобігання діям, що полягають у створенні перешкод господарюючим суб’єктам.у процесі конкуренції; по-друге, розширити коло передбачених правопорушень за рахунок регулювання цінової дискримінації як різновиду недобросовісних конкурентних дій.

Прийняття Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» робить актуальним доповнення Кодексу про адміністративні правопорушення України новими статтями, в яких необхідно закріпити адміністративну відповідальність за здійснення протиправних дій, передбачених цим Законом.

На жаль, українське законодавство не містить положень, регулюючих процеси цінової конкуренції. Можливо, під час розробки проектів нормативних актів ця прогалина буде ліквідована. Оскільки

цінова конкуренція є однією з традиційних форм конкурентної боротьби, саме в цій сфері можливо виникнення великої кількості зловживань та порушень. Серед основних напрямків цінової конкуренції, в яких можливі порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, можна визначити такі, як знижки з прейскурантних цін, сезонні розпродажі та розпродажі за зниженими цінами; продаж товарів більш високої якості або надання більшого об’єму послуг за діючими цінами; подовження строку споживчої позики; демпінг.

Охорона географічних назв походження товарів в конкуренції ще не набула належного розвитку. Разом з тим розгляд цього питання має велике значення у зв’язку з наміром України приєднатися до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі та Всесвітньої Торгівельної Організації, що потребує гармонізації положень законодавства України з положеннями міжнародних угод, які діють у цій сфері, подальшого розвитку нормативної бази із зазначених питань. Діюче національне законодавство до актів недобросовісної конкуренції відносить неправомірне використання назви місця походження товару. Разом з тим проведений аналіз дозволяє дійти висновку, що до недобросовісної конкуренції можна також віднести найменування товарів або послуг неправдивим чи обманним географічним позначенням, а також використання такого найменування у господарській діяльності, документації.

Удосконалення правової бази сприятиме поширенню

можливостей для вітчизняних товаровиробників захищати свої права та законні інтереси в такому ж обсязі, як це роблять підприємці країн з розвинутою економікою.

Розширеного регулювання потребує також процес використання фірмового найменування в конкурентній боротьбі. В роботі, зокрема, запропонована необхідність:

законодавчого врегулювання питань використання у фірмових найменуваннях національно-культурної та релігійної символіки;

закріплення порядку передачі фірмового найменування від одного суб’єкта господарювання іншому, з урахуванням специфіки

конкурентної ситуації, взаємин конкуруючих сторін між собою.

В дисертаційному дослідженні приділяється особлива увага необхідності органічного поєднання безпосереднього вдосконалення діючого правового масиву та механізму його впровадження. Саме таке поєднання характеризує процеси вдосконалення механізму захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.

ВИСНОВКИ

У висновках викладені основні результати дослідження, що доведені в дисертації'.

1. Особливістю недобросовісної конкуренції є її рухомість та багатопроявність, що обумовлюється економічними та соціально-політичними перетвореннями у суспільстві. Це робить необхідним формування правових важелів, які здатні забезпечити адекватне реагування та припинення не тільки вже існуючих форм недобросовісної конкуренції, але й тих, що виникають у процесі розвитку економіки.

2. Процес захисту державних інтересів у сфері економіки взаємопов'язаний із вирішенням проблем захисту інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, складаючи з ними нерозривну систему.

3. Актуальним є створення спеціальних органів, які б розглядали справи з припинення недобросовісної конкуренції, а також поширення практики застосування альтернативних форм вирішення господарських спорів, оскільки діяльність державних органів потерпає значних ускладнень у зв’язку з постійним зростанням кількості справ про захист суб’єктів гсподарювання від недобросовісної конкуренції.

4. Удосконалення правової бази сприятиме можливості для вітчизняних товаровиробників захищати свої права та законні інтереси в обсязі, відповідному до передбаченого законодавством країн з розвинутою економікою.

5. Удосконалення правового регулювання захисту інтересів суб’єктів господарювання від недобросовісних конкурентних дій повинне здійснюватися шляхом підвищення якості діючого законодавства та удосконалення порядку його реалізації.

Результати і висновки дисертаційної роботи впроваджені шляхом розробки проектів нормативно-правових актів і пропозицій з удосконалення чинного законодавства України.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кузьміна С.А. Проблеми .запобігання недобросовісної практики в конкуренції // Право України. - 2000. -№3. - С. 91-93.

2. Кузьмина С.А. Проблемы применения законодательства о конкуренции // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999.-№9,-С.6-8.

3. Кузьміна С.А. До питання про прояви тіньової економіки в сфері конкуренції // Вісник Донецького університету. Серія В: Економіка і право. - 1999. - №.3 - С.51-54.

4. Мамутов В.К., Знаменський Г.Л., Орлова Н.О., Баличевцева Г.І., Кузьмін Р.І., Асютченко С.А. Економіко-правові умови подолання монополізму і розвитку конкуренції // Экономико-правовые проблемы антимонопольной политики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. - 1996. -

С.6-18. {Особистий внесок автора: пропозиції щодо удосконалення антимонопольно - конкурентного законодавства України).

5. Асютченко С.А. Некоторые проблемы формирования законодательства о конкуренции в Украине //Экономико-правовые проблемы антимонопольной политики. - Донецк: ИЭПИ НАН Украины. -1996.-С. 63-70.

6. Кузьмина С.А. Механизм защиты интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции,- Донецк:ИЭПИ НАН Украины, 1999. -42с.

7. Асютченко С. Недосконалість питань фірмового найменування у проекті Цивільного кодексу // Матеріали всеукраїнської наук.-практ. конф. «Новий цивільний кодекс України та його вплив на подальший хід і зміст кодифікаційного процесу в Україні»,- К.:Українська правнича фундація.- 1997. - С. 55-56.

8. Асютченко С.А. Защита знака для товаров и услуг от недобросовестной конкуренции // Материалы международной науч. конф. «Менеджмент в экономике переходного периода»,- Донецк: ДГТУ.-1997.-С.64-66.

АНОТАЦІЯ

Кузьміна С.А. Захист інтересів суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - Господарське право; арбітражний процес.-Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2000.

Дисертація присвячена вивченню та комплексному аналізу вітчизняного та зарубіжного досвіду, накопиченого в процесі реалізації законодавства, спрямованого на захист суб’єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, напрацюванню на цьому підгрунті практичних рекомендацій з удосконалення діючого національного

законодавства, регулюючого процеси конкуренції. В роботі сформульовані основні положення, що складають поняття механізму захисту від недобросовісної конкуренції, досліджені питання інтересу суб’єктів господарювання в конкуренції, а також відповідальності за порушення конкурентного законодавства. Основні результати дослідження знайшли практичне відображення у зауваженнях та пропозиціях до діючих нормативних актів та проектів законів, регулюючих господарську діяльність.

Ключові слова: господарське законодавство, суб’єкт

господарювання, антимонопольно-конкурентне законодавство, припинення недобросовісної конкуренції, захист інтересів.

SUMMARY

Kuzmina S.A. Protection of Interest of Managing Subjects from a Unfair Competition.-Manuscript.

Thesis for a Candidate of Legal Scinces’ degree by specialty 12.00.04 - Economic Law; Arbitration Procedure.- Institute of Economic and Legal Research, of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.

The dissertation is devoted to study and complex analysis of domestic and foreign experience, accumulated during realization of legislation, directed on protection of subjects of managing from, operating time on this basis of the practical recommendations on improvement of the acting national legislation of a competition regulating processes. In work main situations are formulated, which make concept of a gear of protection from a unfair competition, questions of interest of subjects of managing in a competition, as well as responsibility for infringement of the competitive legislation are investigated. The main results of research have reflection during development of the remarks and proposals to the acting normative acts and projects of the laws, regulating economic activity.

Key words: economic legislation, subjects of managing, legislation of a antimonopoly-competition, unfair competition, protection of interest.

АННОТАЦИЯ

Кузьмина С.А. Защита интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции.-Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - Хозяйственное право; арбитражный процесс.-Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2000.

Диссертация посвящена изучению и комплексному анализу отечественного и зарубежного опыта, накопленного в процессе реализации законодательства, направленного на защиту субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции, наработке на этой основе практических рекомендаций по усовершенствованию действующего национального законодательства, регулирующего процессы конкуренции.

Выполненная работа ' является первым комплексным исследованием проблем защиты интересов субъектов хозяйствования от недобросовестной конкуренции, в котором уделено внимание сложным экономико-правовым понятиям: «интересы субъектов

хозяйствования», «недобросовестная конкуренция», «механизм защиты от недобросовестной конкуренции», «антимонопольноконкурентное право» и ряда других, что отличает ее от ранее проведенных научных разработок по проблемам антимонопольноконкурентного права.

В первом разделе на основе анализа действующего отечественного и зарубежного антимонопольно - конкурентного законодательства, а также теоретических разработок, касающихся изучения теории интереса, исследованы вопросы понятия интереса субъектов хозяйствования в конкуренции, определены основные группы интересов субъектов хозяйствования, на защиту которых направлены действующие нормативные акты в сфере конкуренции.

Во втором разделе осуществлено теоретическое обоснование целесообразности использования доктрины «ослабления товарных знаков» и понятия «конкурентная ситуация» при регулировании конкурентной деятельности в Украине В работе сформулированы основные положения, которые составляют понятие механизма защиты от недобросовестной конкуренции, а также ответственности за нарушения конкурентного законодательства.

В третьем разделе автором предложены рекомендации в отношении направлений совершенствования действующего

антимонопольно - конкурентного законодательства Украины, а также повышения эффективности правореализационной деятельности в конкурентных отношениях.

Выводы и положения, содержащиеся в диссертации, основываются на законодательстве Украины, ряда зарубежных государств, материалах, изложенных в научной литературе, практических материалах Антимонопольного комитета Украины .

Изложенные в диссертационной работе выводы, предложения и рекомендации могут быть использованы при усовершенствовании законодательства о защите от недобросовестной конкуренции, при подготовке изменений и дополнений в административное, уголовное законодательство; в практике применения антимонопольноконкурентного законодательства соответствующими органами; в научно-исследовательской работе и учебном процессе по курсу «Антимонопольно-конкурентное право» и спецкурсу «Защита от недобросовестной конкуренции».

Основное содержание и результаты диссертационной работы докладывались и обсуждались, на международных, республиканских конференциях и семинарах. Внедрение результатов исследования осуществлялось поэтапно, путем разработки практических замечаний и рекомендаций по усовершенствованию антимонопольно-конкурентного законодательства, а также в процессе разработки замечаний и предложений к действующим нормативным актам и проектам законов, регулирующим хозяйственную деятельность.

Ключевые слова: хозяйственное законодательство, субъект хозяйствования, антимонопольно-конкурентное законодательство, пресечение недобросовестной конкуренции, защита интересов.

2015 © LawTheses.com