АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Актуальные проблемы правового регулирования земельных отношений в современных условиях»
НАЦИОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМШ УКРАШИ ¿мен! ЯРОСЛАВА МУДРОГО
С 4 г--1,. с , -
Шульга Михайло Васильович
УДК 347.243
АКТУАЛЫП ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ В1ДНОСИН В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Спещальшсть: 12.00. 06. - земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсове право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Харюв- 1998
Дисертащя ерукописом
Робота виконана на кафедр1 еколопчного права НацюнальноУ юридичноУ академй' УкраУни ¡Meni Ярослава Мудрого Мшютерства осв1ти УкраУни
Науковий консультант - Попов Василь Костяитниович,
доктор юридичних наук, професор, член - кореспондент Академ i'i правових наук Укра'ши, лауреат ДержавноУ премн УкраУни, завщувач кафедри еколопчного права НацюнальноУ юридичноУ академй' Укра'ши ¡меш Ярослава Мудрого
Оф'щшш опонешпи:
Шемшучснко ЮрШ Ссрпйович, доктор юридичних наук, професор, академик" HAH Укра'ши, директор Хнституту держави i права ¿м. В. М. Корецького Национально'!' академп' наук Укра'ши
Муитян Василь Лук'яновнч, доктор юридичних наук, професор кафедри правознавства Национального педагопчного ушверситету iM. М.П.Драгоманова
Кравченко Свпглана МнколаТвна, доктор юридичних наук, професор кафедри мЬкнародного права Льв1'вського державного ушверситету iM. 1вана Франка
npoeidua оргтишщя: кафедра аграрного, еколопчного i природоресурсового права ОдеськоУ державно'У юридичноУ академп' М1шстерства ocbith УкраУни ■
Захист ввдбудеться " [<l ' tüU/üfuff 1998 року да /'/годиui на засщанш спещал1зованоУ вченоУ ради Д 64.086.02 по захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук в Нащональшй юридичнш акадсг\ш УкраУни iMeHi Ярослава Мудрого за адресою: 310024, м. Харюв, вул. Пушкшська, 77
3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ НацюнальноУ юридичноУ академп УкраУни ¡мет Ярослава Мудрого (310024, м. Харк1в, вул. Пушкшська, 77)
Автореферат роз!слано
Вчений секретар
спещагпзовано'У вченоУ ради / В Д. Гончаренко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуалыпсть теми досл)джешш. Дослщженню проблеми правового регулювання земельних вщносин, на вщмшу вщ правово1 регламентами'! використання 1 охорони ншшх природних ресурсов, в минулому була придшена значна увага, що зумовлювало необхщшсть всеб1чного аналву даноТ проблеми. 1й бук присвячений значний об-сяг земельно-правово") монограф1чноТ, дисертадшноУ, шшоТ науковоТ та навчальноГ л1тератури. Тстотний внесок в розвиток земельно-правовоУ науки в цшому \ правового регулювання земельних вщно-син, зокрема, зробили: Г. О. Аксененок, В. I. Андрейцев, С. Б. Бай-салов, В. П. Балезш, Г. С. Башмаков, 3. С. Беляева, Р.Д.Боголепов, Ю. О. Вовк, В. К. Григор'ев, Л. I. Дембо, I. А. Дмитренко, А. е. €ре-нов, Б. В. Срофеев, Ю. Г. Жариков, А. А. Забелишенський, I. О. Тко-ницька, В. А. Кабатов, М. Д. Казанцев, А. М. Каландадзе, В. А. Ки-коть, С. М. Кравченко, М. I. Козир, О. С. Колбасов, О. М. Колотин-ська, М. I. Краснов, О. I. Крассов, 11. Ф. Кулинич, В. Л. Мунтян, М. Т. Осипов, I. В. Павлов, I. Ф. Панкратов, В. В. Петров, О. О. Погреб-ний, Г. М. Полянська, В. К. Попов, О. А. Рябов, П. Д. Сахаров, М. А. Сиродоев, В. I." Семчик, А. С. Стамкулов, М. Ф. Степанко, Я. Я. Страутмашс, Д. А. Суржан, Н. I. Титова, А. М. Турубшер, Л. П. Фо-мша, В. П. Цемко, Г. В. Чубуков, В. О. Чуйков, Ю. С. Шемшученко, В. В. Янчук, В. 3. Янчук, Г. Ф. Ясинська та щ. Ними розроблена тео-р^я земельних правоввдносин в умовах сощал1зму, виключного права державно! власносп на землю, докладно проанал1зоваш право зем-лекористування, правовий режим окремих складових частин земель державного земельного фонду, проблеми вдосконалення та т'дви-щення ефективносп правового забезпечення рацюнального використання 1 охорони земель як головного природного багатства, а також дослщжеш пшп валетов! земельно-правов1 питания, ям мають тео-ретичну I практичну значушлсть. Багато з науково обгрунтованих висновыв \ рекомендащй, ям мають практичне значения, були за-кртлет в земельному законодавствк
Однак зазначеш правов1 проблеми земельних вщносин досль джувалися в той час, коли в законодавегга ¡снувала моногамия дер-жави на землю, використовувались здебшыиого адмппстративш ме-тоди управлшня еконо\пкога та природними ресурсами, була вста-новлена значна централ1защя у виршенш питань використання 1
охорони земель. Такого правового режиму вимагала об'ективна ре-альшсть, зумовлена необхщшстю здшснення шдустр!ал1зац1У та ко-лектив1защУ в сшьському господарспи, повоенно'У вщбудови народного господарства, забезпечення безпеки краУни та ш. В доаиджен-нях права власнос^ I права користування землею не враховувалися eкoлoгiчнi чинники, що нiвeлювaлo вщмшнослч мЪк майновими об'ектами 1 земельними ресурсами.
Правов! основи земельних вадносин, яю склалися в минулому, на сучасному етагп певною мфою стали перешкодою у виршенш низки найважливйдих питань ефективного 1 paдioнaльнoгo викорис-тання земель в умовах формування ринкових вщносин. Тому багато принципових положень, як! вироблеш рашше наукою земельного права, складають УУ концепту альш основи та закршлеш в законодав-ста, зараз втрачають або потребують ¡стотного коригування. свое значения
Перехщ до демократичних метод1в управления в умовах станов-ленняринку зумовив необхщшсть нового пщходу до правового ре-гулювання земельних вщносин, пов'язаного 31 скасуванням центра-л!зму та монопол1У державноУ власност! на землю, активним включениям певноУ частини земельних вщносин в ринкову еконо\ш<у з урахуванням Ух особливостей, викликаних тим, що земля виконуе передусш еколопчш функщУ. М1Ж тим даний чинник диктуе необ-хщтсть науково обгрунтованого реформування земельних вщносин, оскшьки вщ цього залежить виршення шших сощально-економ1чних та правових проблем.
В КонститущУ УкраУни закреплена певна правова основа здшс-нення земельноУ реформи, зокрема визначеш юридичш форми на-лежност! земл1 вщповщним суб'ектам. Завдяки цьому шдтверджеш рашше встановлеш Земельним кодексом УкраУни положения про багатосуб'ектшсть в прав! власност1 на землю I прав1 землекористу-вання. В свою чергу це зумовило необхщшсть всеб1чного наукового дослщження комплексу правових питань налсжност! та використан-ня зсмт, оскшьки кoнcтитyдiйнi приписи носять загальний характер 1 потребують глибокого наукового aнaлiзy в напрямку пошуку оптимального 1 правильного сшввщношення потр1бних для цього пуб-л1чно-правових х приватноправових метод ¡в. При цьому важливо враховувати там перетворення в ус!х сферах суспшьного жиггя, як1
проявляються, зокрема, в приватизацп майна державних тдпри-емств, житлового фонду, певноУ частини земель, проведен»! реформ в аграрному сектор]', необхщност! залучення ¡ноземних швестицш в економжу кра'ши, бо вони безпосередньо пов'язаш з правовою рег-ламентащею земельних вщносин. Таким чином, новий гадхщ до цих вщносин в своУй основ! мусить грунтуватися на визнанш того факту, що земля становить собою не тшьки специф1чну нерухомють, об'ект власносп та користування, основний зас!б виробництва ! просторо-вий базис. К' треба розглядати передус!м як природний об'ект, який складае основу життя \ д^яльносп суспшьства 1 виступае одним ¡з основних елеменпв екосистеми (навколишнього природного сере-довища).
Земелып вщносини - самостшна категор!я специф!чних сусшль-них вщносин. За сво'Ум характером вони е об'ективними еколого-економ1чними, оскшьки складаються з приводу земл1, яка виступае передусш як елемент природи, е засобом виробництва в сшьському \ люовому господарств! або територ^альним базисом будь-якоУ ¡ншоУ Д1яльност1. До IX складу входять вольов! сусшлып вщносини конк-ретних суб'екпв, як!- мають земельш ¡нтереси, що шдлягають захис-ту. Вольов1 конкретш вщносини, врегульоваш нормами земельного . права, набувають форми земельних правовщносин . Саме тому вони утворюють складну еколого-економ1чну категорио, що не завжди, на жаль, враховуеться в дослщженнях. Отже, яюсне перетворення земельних вщносин диктуе необхщшсгь розгляду питания про шляхи 1 перспективи Тх розвитку, а також вдосконалення правових форм цих вщносин у зв'язку з виникненням деюлькох форм власно-ст1 на землю.
Дещо шшим мусить бути пщхщ й при дослщженш права земле-користування, визначенш сутност! та класифитацп правових гаран-тш земельних прав суб'екпв. Виходячи з того, що будь-яка д1яль-нють людей в тш чи шшш об'ективно 1 нерозривно пов'язана ¡з земельними ресурсами, а в певних випадках вщносини, яга виника-ють, е невщ'емними в!д життед1яльност1 людини, це зумовлюе не-обхщшсть функцшнування вщповщно'У правовоГ форми, яку можна виразити в природничому земельному прав!. Ця важлива проблема в такому аспект! в попередшх досл!дженнях не розглядалася, хоча во-на мае не тшьки наукове, а й практичне значения.
Земельш вщносини та ïx правов! форми tïcho пов'язаш ¡з земе-льними интересами вщповщних суб'ект1в, про що лише згадуеться в законодавств1, а в л iTeparypi i дисертацшних дослщженнях ця проблема взагал! не анал1зувалась. ]УПж тим, виходячи i3 загального ро-зумшня ¡нтересш, останш виступають рушшшш чинником у розви-тку земельних, еколопчних, еконо\пчних та шших вщносин, а та-кож ïx правових форм. Дану прогалину певною Mipora усунуто в цьому дослщженш.
В ocTaHHi роки в зв'язку з оновленням правово'У основи земельних вщносин у законодавслш Украши не завжди послщовно розв'язуються деям земельно-правов1 питания. Воно зазнало знач-них змш, що не завжди лопчно погоджуються \пж собою. Це також вимагае всеб1чного наукового ашипзу земельно-правових припис!в, практики ïx застосування i розробки вщповщних рекомендацш щодо ïx вдосконалення.
Викладеними обставинами зумовлений an6ip теми дисертацш-ного дослщження.
Ступ1нь дослщження теми дисертацн. Питания правового ре-гулювання земельних вщносин були предметом спещального розг-ляду головним чином на колишньому союзному piBHi. Це було зу-мовлено тим, що виключним власником земл1 за законом виступала едина держава, пщ якою бшышстю автор1в визнавався Союз PCP у цшому. На це звертали увагу представники земелыю-правово'У науки (Г. О. Аксененок, В. I. Андрейцев, Ю.О. Вовк, Л. I. Дембо, I. В. Павлов, I. 0.1коницька, M. I. Краснов, В. Л. Мунтян та ¡н.). Проте з роз-падом СРСР, набуттям колишшми союзними республжами юриди-чно'1 i державно!' самостшност1, законодавчим закршленням в УкраУ-Hi багатосуб'ектност1 права власноси на землю, виникненням еколопчних проблем, об'ективним процесом формування ринкових вщносин в економ1щ краши з'явилася необхщшсть в новому шдход1 до розгляду понятгя i cyTHOCTi земельних вщносин, ïx об'екта, земельного права та його правових шститутш. OKpeMi аспекта зазначе-них вщносин стали останшм часом в УкраТш предметом монографь чних дослщжень (I. А. Дмитренко, О. А. В1вчаренко), розглядалися на piBHi кандидатських дисертацш (О. М. Вовк, В. I. Федорович). В земельно-правовш лггератур1 з'явилися тематичш cTarri i3 зазначе-них питань, в яких визначеш дежа напрямки вирнпення названих
проблем (В. I. Андрейцев, В. I. Семчик, С. М. Кравченко, П. Ф. Ку-линич, В. В. Носик, О. О. Погребний, Н. I. Титова, Ю. С. Шемшу-ченко, В. О. Чуйков, В. В. Янчукта ш.).
Об'ектом дослщження е найбшын важлив! сторони закршлено-го земельним законодавством правового режиму земельних ресурсов УкраУни, концептуальш основи якого в сучасних умовах активно формуються.
Предметом дослщження виступають р1зноманпти р13новиди земельних вщносин, як! виникають в процес1 здшснення земельноУ реформи, пpивaтизaцiУ земельних дшянок, а та ко ж в сфер1 Ух надежности еколопчно збалансованого використання 1 охорони земель, правового забезпечення реал!защУ земельних !нтерес1в, гарантий суб'ективних земельних прав тощо. В робот! головна увага лридшя-еться анал1зу актуальних теоретнчних правових проблем земельних вщносин у певному аспекп та виршеннго практично значущих зе-мельно-правових питань.
Мета дисертацишого дослщження. Основною метою дисерта-цп е комплексне дослщження найбшьш актуальних 1 найважлив1-ших земельно-правових наукових проблем, а також розробка об-грунтованих рекомендацш щодо вдосконалення чинного земельного законодавства з урахуванням формування нових економ!чних, еко-лопчних, сощальних та шших вщносин.
У вщповщност! з шею метою дисертацишого дослщження в робот! поставлен! так! задачи
1) всеб!чне дослщження законодавства, що забезпечуе здйснен-ня земельноУ реформи в УкраУш з урахуванням розвитку ринкових вщносин, 1 встановлення багатосубтктносп права власносп на землю;
2) глибокий ашгшз оргашзацшно-правових форм належност1 земельних дшянок певним суб'ектам, Ух ефективност! при практичному здшсненш;
3) досл!дження сутност! природного земельного права як особливого 1 невщ'е,много вщ життя ! д!яльнос-п людини у систем! за-гального земельного права, що вщповщае положениям КонститущУ УкраУни про верховенство права;
4) всеб!чгшй I комплексний аналЬ земельних штересш певних сощальних суб'сктш, виявлення Ух сутностч 1 природи, Ух сшввщно-
шення ¡з земельними вщносинами I земельним правом;
5) здшснення нового пщходу до змюту права землекористування як складного суб'ективного права в умовах проведения земельно! реформи, розвитку ринкових вщносин в еконо,\пчнш сфер], нових оргашзацшно-правових форм використання зе\ип (на умовах орен-ди, селянськими (фермерськими) господарствами, колективними сшьськогосподарськими утвореннями та ¡н.);
6) узагальнення 1 визначення сутност! правових гарантш охоро-ни 1 захисту земельних прав ус1х сощальних суб'екпв, класифшащя цих гарантш, стушнь повноти закршлення Ух в законодавств! та т.;
7) розробка науково обгрунтованих рекомендацш щодо вдоско-налення земельного законодавства в напрямку яюсного полтшення змюту 1 обсягу Земельного кодексу як основного \ комплексного нормативного акта, що регулюе ва основт та принципов! земельно-правов! питания, виходячи ¡з необхщност! зменшеиня видання пщ-законних нормативних акп'в з цих питань.
Лопка дослщження проблем дисертащУ полягае в переход! в!д анал!зу конкретних р!зновид!в земельних вщносин ! характеристики IX стор!н до висновк!в узагальнюючого, абстрактного характеру. Розгляд же питань, як! стосуються особливостей правового регулю-вання конкретних земельних вщносин, здшснюеться на основ! сформульованих загальних положень.
Методолопчна основа дослщжемпя. В основу методологи до-сл!дження дисертантом покладений д!алектичний метод п!знання правових, сощально-економ!чних, пол!тичних процеав та явищ. Це дае змогу розглядати процеси ! явища в Ух розвитку ! взаемозв'язку, анал!зувати ефективн!сть правових припиЫв, що регулюють вщно-сини в сфер!, яка е предметом цього дослщження. Автором також використаш окрем! науков! методи п!знання: ¡сторичний, пор!вня-льно-правовий, формально-юридичний, структурно-функцюналь-ний.
Дисертант використав широкий спектр наукових праць в галуз! права, економжи, еколопУ, ф!лософ!У, соцюлоп'У.
Положения дисертац!йного дослщження грунтуються на припи-сах КонститущУ УкраУни, нормах земельного та шшого законодавства УкраУни, що регулюе земелып в!дносини, а також вщповщних правових актах окремих держав.
При пщготовц! дисертацшного дослщження автор використав також результата, одержан! ним в ход!' наукових дискусгй на конфе-ренгцях, семшарах, "круглих столах."
1нформацшного 1 емтрачною основою дисертац!!' стали зако-нодав'п та шип нормативно-право в I акти Украши, деяких ¡нших держав, узагальнення практики застосування земельного законодав-ства, публжацн в перюдичних виданнях, довщкова лггература, ста-тистичш матер1али.
Наукова новизна робота визначаеться передуем тим, що ди-сертащя е першим в укра'шськш правовш лггератур1 комплексним монографнши.м досл}дженням актуальних теоретичних проблем правового регулювання земельних вщносин у перюд утворення са-мостшноТ держави Укра'ша, формування I розвитку ринкових вщносин, проведения земельно! реформи з урахуванням еколопчного стану в кра'нн. Тому наукова новизна дисертаци зумовлюеться суча-сною постановкою проблем, дослщженням нових !дей i тедденцш розвитку в земельних вщносинах, як1 розглядаються в робот!.
У дисертащ'1 обгрунтовуються деяк! нов! концептуальт в науко-вому плат та важлив! для практики правозастосування поняття, положения та висновки, одержан! особисто здобувачем:
- уперше в У кра'нн проведене комплексне дослщження проблем, як! виникають в ход!" здшснення земельно!' реформи з урахуванням формування ринкових вщносин в економщ!, виконання землею еко-лопчноТ функцп, на основ) чого даеться розгорнуте визначення земельно!' реформи;
- уперше в земельно-правовш лператур! критично розглядаються правова основа здшснення земельно!" реформи, недолпси ще!' ос-нови, вносяться пропозици щодо п вдосконалення, зокрема пропо-нуються нравов! гарант!!' здшснення земельних прав суб'ектами в ход! проведения земельно\' реформи. Обгрунтовуеться об'ективна необх!дн!сть здшснення в Укра!ш земельно!.' реформи, зумовлено!' розвитком ринкових в!дносин, необх!дн!стю оргашзаци ефективно-го ! еколог!чно збалансованого землекористування;
- наведен! нов! аргумента на користь того, що земля в умовах розвитку ринкових вщносин виконуе дв! основн! функц!!': еколопч-ну I економз'чну. Деяш земельш ресурси хоч ! пщпадають в щлому пщ ознаки товару в результат! включения !'х в цившьний товарооб!г.
але вони виступають товаром особливого роду внаслщок еколопч-но1 рол!, яка виконуеться ними;
- уперше комплексно розглянуп питания приватизацн земельних дшянок, и правова основа, вщзначаються недолжи в приватизацн даного природного об'екта, пропонуються шляхи полшшення правового регулювання земельних вщносин, як! виникають в процес1 приватизацн землк
- наведен! додатков! аргумента в обгрунтування ¡снування земельного права як пщгалуз! еколопчного права, зумовленого об'ективною сукупшстю вшх природних елеменпв цЫсноУ еколоп-чно'1 системи, яка повинна мати едину правову форму у в игл я/и еколопчного права з внутршньою гпдгалузсвою структурою. Критично розглядаються висловлеш в лггератур! погляди про еколопчне право як комплексну галузь права;
- здшснепо новий пщхщ в розумшш сутност! земельного права як шдгалуз! еколопчного права в напрямку диферен№ац11 земельних прав за IX сощальним змютом. Доводиться, що в склад! земельного права ¡снуе особливе природне земельне право суб'екпв з\ своею внутршньою диференщащего (абсолютне 1 вщносне). Стверджуеть-ся, що природш земельн! права суб'екпв незалежно вщ закршлення IX в законодавств! пщлягають захисту на шдстав! ст. 8 Конституци Укра'ши (верховенство права);
- уперше в земельно-правовш лггератур I аналпуготься поняття, зм1ст та класифжащя земельних штереав, як! виступають стимулом в д!яльност! суб'ект!в земельних правовщносин. Обгрунтовуеться, що земельн! штереси суб'екпв за своею природою е об'ективною категор1ею;
- уперше всеб!чно анал!зуеться сшввщношення земельних вщносин, !нтерес!в та земельного права. При цьому аргументуеться, що в основ! виникнення земельних вщносин ! вщповщних земельно-правових форм лежать штереси конкретних сощальних суб'екпв;
- анал1зуеться ! уперше стверджуеться положения про те, що суб'ективне право землекористування за свош правовим з.\пстом е складним \ наближаеться до правового змюту права власност! на зе-мельну дшянку. В основ! такого наближення лежать ринков! вщно-сини, як! розвиваються, ! земельн! штереси суб'екпв. Обгрунтовуеться необхщшсть замши права землекористування правом госпо-
дарського вщання земельними дшянками;
- по-новому характеризуются нравов! форми власностп на земель ш дьчянки з урахуванням положень КонститущУ УкраУни, чинного земельного законодавства та перспектив Ух розвитку. Доводиться, що в основ! виникнення форм власносл на земелын дшянки та Ух правових вщцв лежать способи привласнення земельних ресурав, а також земелып ¡нтереси сощальних суб'екпв нтереси держави, ко-лективних формувань, окремих громадян);
- обгрунтовуеться новий пщхщ до кодифжащУ земельного законодавства. Зокрема, аргументуеться, що Земельний кодекс УкраУни мае стати основним \ комплсксним повноцшним нормативним актом, який б регулював ус! принципов! земельш питания. Прийняття ж шдзаконних земельно-правових акт'13 повинно здшснюватися тшьки у виняткових випадках, коли виникае необхаднють в регулю-ватп питань, що конкретизують окрег.п положения, яю м!стяться в Земельному кодекс!. За обсягом чинний Земельний кодекс мусить бути значно збшьшений.
В результат! дисертащйного досл!дження на захнст внносяться так! шдсумков! положения та висновки:
- обгрунтування соц!ально-еколого-економ!чно'У сутносп земл! як об'екта земельних вщносин, що зумовлюе Ух специфжу; земля, включена в цив!льний товарооби, розглядаеться в певних випадках як товар особливого роду, який виконуе еколопчш функцп;
- аргументац!я положения про те, що здшснення земельноУ ре-форми в нишшшй час викликане об'ективною необх!дн!стю, яка ди-ктуе !стотне пол!пшення як!сного стану земл! та оргашзащю еколо-пчно збалансованого землекористування, одержання максимального ефекту в!д використання земель, полшшення правовоУ основи земельноУ реформи;
- обгрунтування висновку про те, що земельне право, виступаю-чи загальною юридичною формою земельних в!дносин, мютить у своему склад! природнич! (невщ'емн!) права певних суб'ект!в неза-лежно в1д закртленост! Ух у законодавств!. Даш права також пщля-гають правов!й охорон! та захисту з урахуванням конституцшного принципу верховенства права;
- земельш ¡нтереси розглядаються як особливого роду об'ективне ставлення сощальних суб'екпв до сво'Ух земельних по-
треб з метою Ух задоволення. Особливюгь даних вщносин полягас в тому, що вони виступають не формою спшкування м!ж людьми в звичайному розумшш, а тшьки ставленням кожного конкретного социального суб'екта до своУх земельних потреб;
- обгрунтування багатосуб'ектност! права власност: на землю, зумовленоУ способами привласнення земельних дшянок вщповщни-ми суб'ектами та Ух земельними ¡нтересами, що диктуе необхщжсть ¡снування декшькох форм власност! на землю;
- уперше доводиться, що право землекористування в нишшньо-му його розумшш доцшьно замшити правом господарського вщання землею, оскшьки змют цього поняття охоплюе вЫ основш правомочности землекористувача - нос!я земельних прав;
- аргументащя положения про те, що правов! гаранта земельних прав становлять собою сукушпсть р!зноманшшх способ^'в, яка' за-безпечують охорону 1 захист суб'ективних земельних прав конкрет-них ф1зичних та юридичних ос!б (власниюв земельних дщянок 1 зе-млекористувач!в). Таю способи можуть бути закршлеш законодав-чим або догов!рним шляхом. Обгрунтовуеться необхщшсть форму-вання шституту правових гарантий земельних прав;
- обгрунтування нового пщходу до кодиф1кащУ земельного зако-нодавства, в основ1 якого повинна лежати максимальна повнота правових припиЫв Земельного кодексу УкраУни, а видання пщза-конних земельно-правових акт ¡в мусить бути зведено до мЫмуму.
Теоретичне 1 практичпе значения днсертацн. Це дисертацшне дослщження е першою в вггчизнянш наущ земельного права спро-бою комплексного анашзу актуальних теоретичних проблем правового регулювання земельних вщносин в сучасних умовах, який здш-снено з урахуванням ринкових умов, еколопчноУ ситуацн в кра'пп 1 вЫеУ складност1 взаемодиочих чинниюв та компоненте.
Теоретичне I практичне значения результат, одержаних автором, полягас:
- у науково-дослщшй сфер1 - матер1али дослщження можуть слугувати основою для подальшоУ розробки правового регулювання земельних вщносин;
- у правотворчш сфер! - висновки 1 пропозищУ, як! мютяться в дисертащУ, можуть бути використаш при тдготовщ змш та допов-нень до Земельного кодексу УкраУни;
- у правоохороннш сфер! - запропоноваш рекомендацГУ спрямо-ваш на вдоеконалення практики застосування земельного законодательства, розв'язання кол1зШ в га л уз 1 нормативно-правового регу-лювання земельних вщносин;
- у навчальному продес! - положения 1 висдавки дисертащУ мо-жуть бути використаш при гадготовщ вщповщних пщручниюв } навчальних посюшшв з курс ¡в "Земельне право" та "Еколопчне право", викладанш вщповщних навчальних дисциплш, науково-достдшщькш робот! студенпв;
- у правовиховнш сфер) - положения 1 рекомендащ'У дисертац|"У можуть слугувати матергалом у робот; по пщвищенню р1вня право-во'У культури населения I професшного р1вня прац!вниюв Держком-зему, Мшекобезпеки УкраУни, правоохоронних та судових оргажв.
Апробашя 1 реал1зац1Я результатов досладження. Дисерташя виконана 1 обговорена на кафедр! еколопчного права Национально)' горидичноУ акаделйУ УкраУни ¡мен! Ярослава Мудрого. Узагальнеш результата дослщження знайшли свое вщображенпя в ¡'ндивщу&чь-нш монограф и "Актуальна правов! проблеми земельних вщносин на сучасному еташ" (Харкав: Консум, 1998 (12,2 д. а.), яка за результа-ми конкурсу на краще юридичне видання 1997-1998 роюв одержала третю премпо Сшлки юрислв УкраУни, навчальних поабниках "Еколопчне право" (роздщ "Землекористування"), 50 статтях, ш-ших наукових публ]'кащ"ях дисертанта, виступах автора на науково-практичних конференщях, "круглих столах" 1 семшарах, в тому чис-л1 мЪкпародпих.
Результата дослщження використовувалися автором лри читанш лекцшного курсу "Еколопчне право" в Нацюнальнш юридичнш академ!У УкраУни ¡мен! Ярослава Мудрого, Ужверситет! внутрцпшх справ МВС УкраУни, Харктськш фщ» УкраУнськоУ академи державного управлшня при Президентов! УкраУни, а також в ход! навчальних сем!нар!в для молодих викладач!в.
Структура днсертацп. Вщповщно до мети, предмета та лол'ки досл!дження дисертащя складаеться ¡з вступу, п'яти роздшв, ви-сновк!в та списку використаноУ л^тератури. Загальний обсяг дисер-тац!У - 369 стор!нок. Кшьюсть використаних лпературних джерел -305 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ
У Встуш приводиться положения, як! визначають актуальность теми дослщження, його необхщшсть 1' иаукову новизну. Розкриваю-ться також ступшь науковоУ розробки проблеми, мета, основш задача 1 напрямки дослщження.
Роздш перший "Основш тенденци розвитку земелышх вщно-сип 1 земельного права" присвячений дослщжеппю природи ! сут-ност! сучасних земельних вщносин, основних тенденцш '{х розвитку, а також мюця в систем! втшзняного права земельного права - за-гальноУ юридичноГ форми даних в!дносин.
У пщроздш 1.1. "Земля як об'ект земельних вщносин: еколо-го - еконоьнчний аспект" всеб1чно анал!зуеться сутн!сть земл!, яка виступае об'ектом земельних вщносин \ розглядаеться як еколого-економ!чна категор!я.
Характер ! особливост! земельних вщносин значною м!рою зу-мовлен! специф!кою Тх об'екта - земл!, яка виконуе багатоаспектш функцп. Перел!к особливостей земл! в цьому аспект! наводиться в лп~ератур! з р!зним ступенем Ух повноти (Г. О. Аксененок, О. С. Ко-лбасов, В. I. Андрейцев, А. А. Забелишенський, В. В. Петров, Г. В. Чубуков, Н.1 Титова та ш.). Однак при характеристик земл! слщ враховувати в першу чергу те, що и походження ! наступне функщ-онування зд!йснюеться за законами природи. Ц1 закони е об'ективними \ не можуть змшюватися за волевиявленням людини. Земля, будучи одним з вщносно самост!йних природних об'ект!в, в той же час е найважлившою частиною едино!' екосистеми. При цьому в!д якюного стану земл! багато в чому залежить еколог!чне благополуччя кожно'У людини ! сусп!льства в цшому. Цей об'ект природи виступае об'ективною умовою, засобом, джерелом та мю-цем життед!яльност! людини, а також ¡снування вс!х ¡нших бюлоп-чно активних орган!зм!в. Тому при характеристик земл! як об'екта земельних вщносин дпоть еколопчний ! економ!чний чинники. Саме дана обставина зумовлюе необхщнють особливого еколого-економншого пщходу до цього об'екта природи.
Обгрунтовуеться необхщнють законодавчого закр!плення за-гального поняття земл!, яке е передумовою правового регулювання земельних в!дносин. У дисертацп розкриваеться багатоас п е кт ш ст ь земл! як найважлившоУ складовоУ частини навколишнього природ-
ного середовища I основи для виникнення еконо\пчних та шших со-щальних вщносин. Под1ляс;ься думка про те, що земля, навпъ будучи нерухомютю, не вщноситься до майна у звичайному розумнгш", виступаючи в земельних вщносинах передус!'м як об'ект природи (Н. I. Титова, Г. В. Чубуков). Наводиться додаткова аргументация на користь того, що цей природний об'ект виконуе ¡стотш еколопчш функщТ. Включения певно'1 частини зе\ип в цившьний товарообп" не означав визнання и звичайним товаром. Слщ розр1Эняти земл1, пов-шстю вилучет 1з майнового товарооб1гу; земли яю обмежено бе-руть участь у цьому товарооб1гу; земли яю повшстю беруть участь в такому товарооб!гу в порядку, всгановленому чинним законодавс-твом.
Земля, будучи ушкальним природним об'ектом, е цшнютю особливого роду 1 суто цившстичний пщхщ до регламентацп сусшльних вщносин, як1 виникають з приводу земли обмежений. Цившьно-правов1 приписи щодо окремих земельно-правових шститупв носять додатковий, субсщнарний характер \ диоть через вщсутшсть вщпо-вщних норм у земельному законодавствь
У шдроздин 1.2. "Земельна реформа - основа земельних пере-творень" наведена стисла характеристика земельного реформуван-ня, зумовленого розвитком ринкових вщносин. Це знаходить свш вираз у кардинальних змшах земельно! политики держави, ¡¡стотному вдосконалсшн правового регулювання земельних вщносин, опти-мальнш кодифжащУ земельного законодавства. В дослщженнях щодо поняття земельно!' реформи (В. I. Андрейцев, Г. Ю. Бистров) про-понуеться визначати и як врегульовану земельним законодавством систему дш р!зномаштних суб'екпв ! сукупшсть економ1чних, орга-шзацшних, сощальних та правових умов для формування нового земельного ладу, докоршного перетворення 1 вдосконалення земельних правовщносин. Такий пщхщ до визначення земельно!' реформи в основному слщ визнати прийнятним, бо вщ охоплюе ва в алел ив 1 УУ елементи. Разом з тим в наведеному визначенш ч1тко не вимальову-еться мета земельно! реформи, яка полягае в тому, що и здшенення повинно сприяти найб'тьш ефективному використаншо 1 охорош земель для задоволення продовольчих 1 сировинних потреб держави' 1 сусптьства, а також забезпечення реал1зацн земельних штереав людини з урахуванням оргашзацшно \ економ1чно забезпеченоТ,
еколопчно спрямованоУ системи д1яльност1 на земл1.
У дисертацй' шдтримусться думка деяких вчених про кризу правовоУ свщомост! в суспшьств1, нестабшьшсть законодавства, пшл чинники, як! негативно впливають на правове забезпечення земельно! реформи (I. Будзилович, А. Юрченко). Разом з тим дисертант акцентуе увагу на вщсутшст! надежного контролю за здшсненням реформи \ науково обгрунтованоУ земельно! стратепУ. Всебгчно ар-гументуються необхщнють 1 доцшьшсть проведения земельноУ реформи, вщзначаються кризовI явища, як1 гальмують УУ здшснення. Доводиться, що одним з ¡стотних недолтав правового забезпечення земельноУ реформи е вщсутшсть УУ еколопчноУ зор!ентованосп, тому УУ здшснення без урахування найважливших еколопчних аспек-пв може призвести до подальшого розвитку кризових еколопчних явищ, в першу чергу в стьському господарствь
Критично розглядаеться паювання земель колективноУ власиосп. 3 правовоУ точки зору при паюванш цих земель фактично виникае загальна часткова власшсть на землю. Право на земельну частку (пай) е вторинним по вщношенню до права колективноУ власносп' на землю. Воно не вщноситься I до права власност!" на конкретну земельну дшянку. Земельний сертиф1кат, яким посвщчуеться право на земельну частку (пай), не пщмшяе державний акт на право приват-ноУ власносп на землю. Право на земельну частку (пай) \ право приватно!' власносп на земельну дшянку - поняття не тотожш. М1ж тим земельне законодавство чггко не регулюе щ питания.
У пщроздш 1.3. "Земельне право - загальна юридичиа форма земелышх вщноснн" всеб1чно анал1зуеться дискусшне питания про визнання земельного права самостшним формуванням 1 його мюце в правовш систем! УкраУни. В дисертац!'У стверджуеться, що переду-мовою ¿снування земельного права е еколопчний чинник, який 1с-нуе незалежно вщ вол1 1 свщомосп людей. Проте земля - це тшьки частина единоУ еколопчноУ системи, яка мае свою правову форму у вигдяд1 еколопчного права як самостшноУ галуз1 права. Земельне право входить до складу щеУ галуз1 як шдгалузева структура. Такий пщхщ забезпечуе едшсть еколопчних вщносин, Ух правовоУ форми з певною диференщащею на шдгалуз1 права. Сшввщношення еколопчного \ земельного права виявляеться в тому, що еколопчне право розглядаеться як самостшна (некомплексна) галузь права з шдгалу-
зевою структурою. Така позищя зумовлена тим, що един! еколопчш вщносини мають декшька самостшних р1зновид1в (земельш, водш, люов!, г)рни1п та ш.). Сутшсть едност! зазначених вщносин полягае в тому, що вони виникають, здшсшоються та припиняються з приводу певних природних об'екпв, яю перебувають в нерозривному зв'язку м1ж собою ! розвиваються за вщповщними законами приро-ди. Саме цей об'ективний зв'язок виступае основою юнування еди-них еколопчних вщносин, як! мають сво\' специф!чш р!зновиди (земельш, водт, прнич!, л!сов! та ш.). Назван! р!зновиди вщносин мають власш правов! форми у вигляд! шдгалузей еколог!чного права (земельного, водного, прничого, л!сового та ¡н.). При такому пщ-ход! збериаються едшсть \ певна видова диференщащя еколопчного права. Земельне право, будучи загальною юридичиою формою зе-мельних вщносин, пслпж п!дгалузей еколог!чного права посщае пров!дне, дом!нуюче м!сце. Це зумовлено особливою роллю земл! як об'екта земельних вщносин.
Основним спец!альним джерелом земельного права е Земельний кодекс Укра'ши, який в сучасних умовах повинен бути фундамен-тальним законом, який найбйын повно 1 розгорнуто регулюечим земельн! вщносини. Иого мета - ушфшувати принципов! правов! приписи в дан!й гаалузк Цей закон покликаний закр!плювати в першу чергу принципи земельного права, а також так! правов! положения, як! забезпечують стабшьшсть земельних вщносин 1' розрахо-ван! на перспективу.
Земельний кодекс мусить бути таким правовим актом, який б з максимальною повнотою, чп"ко, та докладно регламентував земель-ш в!дносини 1 IX сторони. В ньому мають бути зведеш до м!н!муму декларативш положения, а також в!дсилаюч! норми.
У тдроздш 1.4. "Особлива форма природничого земельного права в систелп прав суб'екта". на основ! сучасних пщход!в до праворозум!ння, що ор!ентоваш на побудову правовоТ держави, до-сл!джуеться природне право на землю, яке в систем! прав людини посщае особливе мюце. Воно являе собою складну ! багатогранну категорпо, яка може бути нормативно закртлена або залишатися соц!альною категор!ею, не закршленою в закош. Р!зновидами при-родничих земельних прав е невщ'емш права суб'екта. Вони виникають у людини при народженш, посттно ¡енують у процес! и жит-
тед1яльност1, е об'ективно необхщними, оскшьки людина не може обштися без зешп, яка використовуеться як шляхи сполучення, а та-кож для задоволення и культурно -1 комунально - побутових потреб. Даш права забезпечують нормальне функцюнування \ життед1ялъ-шсть суб'екта. По суп так! права е складовою частиною права лю-дини на життя 1 Гх можна було б назвати абсолютними, бо в певних випадках Ух не можна ш змшити, ш припинити. Разом з тим необ-х]'дно видшити й вщносш природш земельш права. Виникнення цих прав можна пов'язувати з настанням життево важливих конкретних обставин. Наприклад, набуття суб'ектом статусу фермера (фермерського господарства) зумовлюе його право на землю, без якоУ вш не може обштися.
Зпдно \з ст. 3 КонститущУ УкраУни людина, п життя 1 здоров'я, честь I пдшсть, недоторканжсть 1 безпека визнаються найвищою согн'алыгою цшшстю. Тому держава не може не визнавати право людини на життя, землю, гщшсть тощо, хоча в жито не ва природш земельш права одержують позитивне вираження. Право на землю як одне 13 р1зновидт соц1альних прав нер'щко ¡спуе як таке, незалежно вщ того, закршлене воно в нормативному порядку. Його сутшсть полягае в тому, що воно виникае з ¡снуючого ставлення шдивща до навколишнього природного середовища безвщносно до державноУ влади. Дане право становить собою особливу шншсть, якою волод1е людина внаслщок своеУ ф^зичноУ та сощальноУ природи. Воно може розглядатися як частина бшьш загапьного природного права людини на здорове довкшля. Тому зазначене право виступае фундаментальною передумовою життеД1Яльност1 людини 1 е гпдставою для того, щоб вщповщш пи шдивдав або Ух груп були сощально виправдани-ми. В зв'язку з цим в дисертацп обгрунтовуеться висновок про те, що дане право входить у сферу вщповщальност1 держави за його здшснення 1 захист у раз! порушення зпдно ст.8 КонститущУ, з якоУ випливае, що УУ норми е нормами прямоУ д¡V.
Роздш другий "Стввщношешш земельних штереыв, вадно-син, об'екпв та права" присвячений анал1зу стввщношення зазна-чених категорий.
У шдроздип 2.1. "Поняття земельних штереав, IX вндц 1 мкце в снстем1 еколопчних вщноспн" вщзначаеться, що земельний ш-терес як сошальнс явище, будучи за своею природою об'ективним,
лише вщбиваеться в св¡домоет! людей. Це не породжуе Ух ¡нтереси, а лише бере участь в осмислеши ними своУх ¡нтересш. Об'ектившсть земельних ¡нтереЫв зумовлена загальною взаемодюю, людини або колективного утворення з природним середовищем. Бона пщвищуе роль СВ1Д0М0СТ1 конкретного ¡ндивща 1 розумшня ¡нтересу в об'ективному см паи, не принижуе рол! свщомост! суб'екга ¡н-тересу. Об'ектившсть даних ¡нтерест полягае ще й в тому, що вони е первинними по вщношенню до свщомост!, оскшьки в свщомосп людини ¡нтереси лише вщбиваються з урахуванням и сощального становища. Земельщ ¡нтереси ¡снують поза волею 1 евщомютю людей, але з р1зноманггним ступенем усвщомлюються людьми. Вони формуються 1 реал!зуються з урахуванням сукупност1 об'ективних \ суб'ективних чинншав.
У дисерташУ доводиться, що земельний ¡нтерес е р!зновидом еколопчного ппересу. Осташпй як родовий об'ект визначаеться як об'ективно ¡снуюче особливого роду ставлення сошальних суб'ектт до еколопчних потреб та ¡нших еколопчних умов життя, що дозволить забезпвчитн Ум нормальну життед^ялглпстъ 1 еколопчну р1Вно-вагу в навколишньому природному середовигщ (В.К.Попов). Об'ективно ¡снуюч! земелып ¡нтереси створюють можливють мето-долопчно В1'рно визначити передумови у виртенш багатьох важли-вих питань: утворенш форм власност1 на землю, форм землекорис-тування тощо.
У шдроздш 2.2. "Сшвв1дн0шення земелышх штерес1в, вщно-син та об'ектт" анал1зуеться проблема сшввщношення земельних ¡нтерес1в, суспшьних вщносин та права. При цьому обгрунтовуеть-ся, що будь-яка евщома д!яльшсть coцiaльниx суб'екпв, що вол од ¡-ють земельною правосуб'ектшстю, в уа'х випадках мае за свою мету задоволення певних земельних та ¡нших штереав у сусшльному житп'. Саме цщеспрямована Д1яльн1сть будь-якого ¡ндивща стиму-люеться реал1защею його конкретних штерес1в. Об'ективно функщ-онуючою формою реал1защУ земельних штереав сощальних суб'екпв фактично виступають ¡снуюч! сусшльж земельт вщноси-ни, без яких неможливо реатувати земельш ¡нтереси. За загальним правилом, за межами сусшльних вщносин сощальш суб'екти не зможуть спшкуватися \пж собою. Тому сусшльш земельш вщноси-ни як форму реал^защУ земельних штереав необхщно розумгги в то-
му аспект], що щ вщносини забезпечують реаизащю земельних ш-терес1в у процес1 спшкування сощальних суб'екпв мЬк собою.
Земельний ¡нтерес становить об'ективно ¡снуюче особливого роду ставлення сош'ального суб'екта до своУх земельних потреб та ш-ших умов життя в широкому розумшш цього слова. Суттсть будь-якого штересу полягае в односторонньому ставленш суб'екта до умов життед1яльност1. Суспшьш земельт вщносини 1 земельш ш-тереси характеризуются загальними 1 вщмшними рисами. Загаль-ною рисою е об'ектившсть Ух ¡снування. Вщмшшсть же зазначених категорш полягае в тому, що штереси складають змют будь-яких су-сшльних вщносин. Тому сшввщношення м1ж ними можна виразити як змют 1 форму, що постшно взаемод1'ють. Вщмшшсть полягае та-кож 1 в тому, що учасниками земельних вщносин виступають як м1-шмум дв\ сторони.
Земельш штереси тюно пов'язаш ¡з земельними потребами. Даш категорП' е постшно взаемодпочими м1ж собою. Проте Ух не можна ототожнювати, бо потреби ширше штерес!в, останш вщносяться тщьки до суспщьства, тому вони завжди е сощальними. Потреби ж охоплюють не тшыси людей, а й усе живе. Змют земельних штереа'в фактично складають земельш потреби, яю конкретизуються в про-цес1 усвщомлення земельних штерсав.При цьому р!вснь конкрети-защУ зал ежить вщ ступеня усвщомлення кожного конкретного суб'екта та шших умов. В свою чергу сукупшсть земельних потреб \ земельних штереов складае змют суспшьних земельних вщносин. Земельний штерес як видове поняття припускае пщвидову класиф1-кацно, наприклад, за приналежшстю його певним суб'ектам: загаль-нонародш, колективш, iндивiдyaльн¡ (особист^. Можливе видшення найближчих 1 перспективних, регюнальних ] мюиевих земельних ш-тереЫв. У дисертащУ наведена характеристика р[зновид1в земельних штерес1в.
У пщроздш 2.3. "Основш правов1 форм» реал1зацн земельних штереав. Стисла характеристика" визначаються 1 дослщжу-ються основш правов1 форми реал1защУ земельних штереав, аналн зуеться механизм правового впливу на суб'екпв, що володиоть земельними интересами, з'ясовуеться зв'язок права з ¡нтересами. 06-грунтовуеться положения про те, що праву належить ¡стотна роль у забезпеченш рацюналыюго здшснення земельних ¡нтерес¡в конкре-
тних суб'екпв. Bono безпосередньо впливае на поведшку суб'екпв, яю володтоть земельними штересами, i завдяки цьому забезпечуе нормальний розвиток земельних вщносин, яю в свою чергу висту-пають формою реалпзащУ земельних iirrepeciB. При цьому реагпзацио земельних штерес!в забезпечуе сукупшсть правових форм або ж ко-жна правова форма окремо. Bce6i4HO аргументуеться положения про те, що змют правовоУ форми е складним. BiH включае до себе мате-pianbui та npanoBi елементи. Стосовно ж правовоУ форми, яка досл1-джуеться, то и матер1альний змют складають земельш ¡нтереси i земельш вщносини. Разом з тим земельно-правова форма як сощальне явище також мае свш власний правовий 3MicT, до складу якого вхо-дять права, обов'язки та innii npaBOBi явища. Основними земельно-правовими формами е право иласносп на землю, право користуван-ня землею, догов1рш правовщносини в сфер1 використання земл1, форми захисту порушеного права, види юридичноУ вщповщалыюсл, форми контролю та ¡н.
Серед специф!чних земельно-правових форм у сучасних умовах важливого значения набувае приватизащя земельних дшянок. К слщ розглядати як своерщний адмшютративно-правовий акт, який поро-джуе право колективно'У або приватноУ власност1 на землю. Будучи самостшною правовою формою реагизащУ земельних im-epeciB, при-ватизащя переслщуе головну мету- забезпечити оптимальне сшввщ-ношення iHTepecie держави - власника вщповщних земельних диш-нок - та шших суб'екпв - учасниюв приватизащ'У. Стверджуеться, що npaBOBi форми реашзацп' земельних iHTepecie е динам1чними, тому вони повинш постшно вдосконалюватися в напрямку найбшьш оптимального вщображення земельних iinepeciB вщповщних cy6'eKTiB. Ц] положения мають враховуватися й при формувант зе-мельно-правово'У основи.
Роздщ третш "Правов1 форма власноет! на землю" присвяче-ний всеб1чному анал1зу правових форм власноеп на землю.
У пщроздш 3.1. "Право державно!' власност! на землю" пщ-креслюеться, що основним принципом, який визначае напрямки земельного реформування, е вщмша монопол1У держави на землю i встановлення багатосуб'ектност! права власносп на даний об'ект природи. Множиншсть форм власносп на землю е об'ективною не-обхщшстю, зумовленою розвитком ринкових вщносин. Пщтримуе-
ться висловлена в лггератур1 думка про те, що в сощально-економ!ЧИому аспект! тд формою власносп на землю слщ розум5ти споаб привласнення земли Тому в земельному законодавств] знайшли свое закршлення державна, колективпа, приватна та шип форми власност1 на землю. Проте в ст. 14 Конституцп Украши вста-новлено, що право власност! на землю набуваеться 1 реал1зуеться громадянами, юридичними особами та державою виключно В|'дпов1-дно до закону. Про колективну власшсть не згадуеться. У правовому ж аспект! власшсть являе собою форму приналежносп земл1 конк-ретним суб'ектам, яю надшеш певними правомочностями. Акценту-еться увага на тому, що власшсть юридичноТ особи на землю 1 коле-ктивна власшсть - понятгя не тотожш. В межах кожно! форми влас-ност1 ¡снуе подш на конкретш види власности Стверджуегься, що оскшьки способи привласнення природних, матер1альних та шших об'екпв (благ) е достатньо р1зномаштними, то привласнення може здшсшоватися державою, певними колективними формуваннями, шдивщами. Тому в основ! диференщацн привласнення лежать земе-льш ¡нтереси р1зномаштних суб'екпв. Саме вони зумовлюють об'ективш форми власносп на землю. У дисертащУ висловлеш кри-тичш зауваження на адресу тих авторш, яю заперечують взаггип форми власность Кожний р1зновид земельних ¡нтерес1в вщображае споЫб привласнення земельних ресурав. Однак таке привласнення здшснюеться через певш види земельних вщносин. Отже, в основ! утворення самостшних форм власносп на землю лежать три об'ективних чинники: об'ективно юнуюч)' земельш ¡нтереси певних сощ'альних суб'егапв, способи привласнення земельних ресурЫв та сусшльш земельш вщносини власносп.
У дисертащУ пщкреслюеться, що державна власшсть на землю повинна використовуватися передуам в сощальних цшях, для вирь щення еколопчних проблем, забезпечення балансу державних, сус-пшьних, колективних та приватних штерешв. Суб'ектом права дер-жавноУ власносп на землю виступае держава. Народ же як сощаль-но-полггичний суб'ект у правовому аспекп не е суб'ектом власносп на землю.
Державна власшсть на землю створюе передумови для бшьш ефективного здшснення еколопчних, економ1чних та шших заход ¡в. Держава як власник земл! забезпечуе п належну охорону з метою
поеднання штереЫв уах сощальних суб'екпв, а також рацюнальне 1 ефективне використання земель, яю перебувають у державнШ власност!, еколопчну ртновагу при експлуатацн всгх земель, заходи еколопчноУ безпеки та ш. Отже, право державно'/ власносп на землю забезпечуе реалвацно земельних iнтepeciв уах без винятку сощальних суб'ект'ш. Саме поеднання таких ¡нтереслв е об'ективною пе-редумовою закр!'плення в закон! принципу ревности всчх форм влас-нос^ на землю.
Необхщшсть збереження права державноУ власност на значну частину земель зумовлена загальнодержавними 1" суспшьними земе-льними та шшими штересами. Наявшсть такоУ власност! дозволяв забезпечувати функцюнування едино'У енергетично'У \ коем1чноУ систем, транспорту, зв'язку, оборони та ¡н. Тому зазначена форма власност! в недалекому майбутньому посщатиме основне мюце в систем! форм власност! на землю.
У шдроздш 3.2. "Право приватно!' власност на землю" аналг-зуються основш питания, яи вщносяться до щеУ форми власност1 на землю. Пщкреслюеться, що правов! приписи, присвячеш даному праву, розраховаш тшьки на громадян, тобто йдеться про приватну власшсть на землю у вузькому аспект!. Приватна власшсть на землю в широкому розумшш подшяеться на власшсть шдивцпв I колек-тивних формувань. Отже, право приватноУ власност]' з його рвнови-дами оптимально забезпечуе всеСпчиу реал'шщю земельних ш-тереа'в в!дп0в1дних суб'екпв. Вказуеться, що концепщя приватноУ власност! на землю в умовах розвитку ринкових вщносин ще тшьки формусться, однак ця форма власност! мае право на ¡снування, бо в и основ! лежать ¡нтереси шдивцщ I колекпшв.
3 урахуванням сутност! права приватноУ власност! на землю воно визначаеться як визнане законом право шдивща ! вщповщного коле-ктивного утворення володгги, користуватися та розпоряджатися земельною дшянкою як елементом екосистеми в межах, встановлених законодавством, з метою задоволення земельних та шших штереав. Дане право в сучасних умовах зазнае ютотних змчн гид впливом еко-лопчних, економ!чних та сощальних чинник!в. Як свщчить вггчиз-няний [ зарубЬкний досвщ, право приватноУ власност! на землю зазнае певних зм!н, оскшьки на стутнь свободи приватного власника конкретно!'земельно'/дшянки впливае система еколопчних чинниюв
, яю виражаються в необхщносп забезпечення еколопчно'1 р1внова-ги, еколопчно'1 безпеки на територ1'1 Украши. Можливють обмежен-ня права приватно'/ власносп на землю е цшком припустимою, оскшьки вона не повинна використовуватися на шкоду людиш, сус-шльству, природ 1 (ст. ст. 13, 66 Конституци Укра'ши).
У пщроздш 3.3. "1шш форм» власносп на землю" дослщжую-ться питания, яю стосуються колективноТ! комунально! власносп на землю.
У дисертацп пщкреслюеться, що, незважаючи на невизначешсть I дискусшшсть самого поняття колективно'1 власност1, вона реально ¡снуе не тщьки в Земельному кодекс! (ст. 3), а й на практиш, зокрема в сфер1 сшьськогосподарського використання земель. Кр1М того, про колективну власшсть згадуегься в материалах Запор1зькоТ С1ч1 (XVIII ст.). Тому суспщьству вщоме таке явище.
Термш "колективна власшсть" доцшьно вживати лише у випад-ках, коли йдеться про власшсть саме колективу, групи громадян, тобто про власшсть, близьку до поняття загально!' власносп в цивь льному правь Тому колективна власшсть громадян може називати-ся \ приватною з точки зору родового поняття, якщо виходити з м точно економ1чного змюту. Проте дана власшсть мае право на ¡сну-вання, бо вона висловлюе штереси не гшьки всього колективу, а й окремих його члешв. У свш час в дореволюцшному законодавств! була закршлена общинна власшсть на землю. Общинна земля вико-ристовувалася всьм колективом, общиною 1 характеризувалося три-вагпстю, стабшьшстю. Експлуатащя такоТ земл! в частковому порядку не допускалася. Завдяки цьому в ргвп1Й лпр! забезпечувалися ш-тереси вс1х члешв общини, а також штереси держави. Закршлення ж часткового порядку використання земель в сучасних умовах може призвести до руйнування колективно'1 власносп як такоТ, а також не вщповщатиме вимогам охорони земл! як еколопчно значущого об'екта.
Самостшного значения набувае право власносп територ1альноУ громади - комунальна власшсть на землю. На основ! анал1зу чинного законодавства зроблено висновок про те, що право комунальноТ власносп на землю - це право теригортльноУ громади волод1ти, ра-цюнально, ефективно та по цшьовому призначенню користуватися 1 розпораджатнся земельною д1лянкого на св!Й розеуд, забезпечуючи
ре&гпзащю земельних та ¡нших штересш громади зпдно 13 законом. Для формування комунальноУ власност! на землю основною переду-мовою виступае право державно! власносп на даний природний об'ект. Однак для цього необхщна наявшсть вщповщних юридич-них факпв 1 здшснення низки юрндично значущих дш. Комунальна власшсть на землю забезпечуе задоволення земельних штереав громади, а також громадян, проживаючих в межах конкретно'! адм|'-т'стративно - те р иго р ! ал ь но/ о дни и 111. Правомочное^ територ1'альноУ громади поширюються ттьки на земл1 комунальноУ власностг Пщ-креслюеться, що до складу земель комунальноУ власност! повшнй включатися як мнпму.м дв1 складов! частини: земт загального користування в населенних пунктах, що задовольняють загальн! потреби ! е загальнодоступними, та земл!, на яких розм!щен! нерухом)' об'екти комунальноУ власносп. Розташування земель, що перебува-ють в комунальн!й власносп, можливе не тшыси в населенному пункт!, а й за його межами.
Роздш четвертий "Правов1 проблемн використання земель" присвячений дослщженню правових питань використання земель.
У пщроздш 4.1. "Правове поиятгя використання земель" тдкреслюеться, що поняття використання земель в земельному за-конодавств! не розкриваеться. В Земельному кодекс! УкраУни вжи-ваються термши "використання земель", "користування землями". У дисертацн обгрунтовуеться положения про те, що використання зе-мл! - категор!я не юридична, а еколого-економ!чна. 3 врахуванням припиав земельного законодавства дану категор!ю можна визначи-ти як комплекс юридично значущих д!й влаеншав ! користувач!в земл! щодо ефективно'У експлуатацп земельних д!лянок в межах вста-новлених вимог \ правил з метою реалташУ суб'ектами своУх ¡н-терес!в. Це поняття виражасться в двох основних правових формах -право власност! ! право користування, що за сво'Ум правовим зм!:стом характеризуются схожими ! вщмшними рисами.
Право землекористування виступае як право конкретно!" особи на користування, володшня, а у випадках, передбачених законом, \ розпорядження наданою Уй шдивщуально визначеною земельною д!лянкою. Це дае можливюгь говорити про складний зм!ст даного ■ суб'ективного права, який вклгочае до себе декшька взаемо-пов'язаних м'тс собою правомочностей, що зближуе його з поняттям
права власност1 на землю. Стверджуеться також, що за змютом складне суб'ективне право землекористування мае багато схожих ознак з правом повного господарського вщання 1 правом оперативного управлшня майном, закршлених у цившьному правь Головна схожють мш ними полягае в тому, що змют кожного з них складае сукупнють правомочностей (володшня, користування та розпоря-дження). Поза всяким сумшвом зазначеш правомочности специфично проявляються по вщношенню до майнових об'егав 1 земельних дь лянок внаслщок IX р^зномаштних природних характеристик. ¡УПж шшим щ правомочное^ притаманш праву власност1 на землю 1 майно. Викладене свщчить про те, що право землекористування як назва не зовс1м точно вщображае змют цього права ! його специфь ку, бо фактично воно зводиться Лише до власне користування земельною дшянкою. Це збщнюе зшст даного права. Тому е вс1 гидстави говорите про право господарського вщання землею, яке включае до себе володпшя, користування, а в деяких випадках { розпорядження земельною дшянкою. Пропозищя назвати складне право землекористування зазначеним термшом бшьш точно вщбивае змют цього права.
У шдроздш 4.2. "Оренда земл1 - спецш]»чна форма "и внкори-стання" анал1зуються правов1 питания земельних орендних вщно-син. Оренда земл1 в умовах становления ринку набувае необхщнос-т1,що назрша з економ!чно1, еколопчноУ та сощальноУ точок зору. Орендш вщносини оформлюються договором, який за свош цшьо-вим спрямуваннлм е земельно- правовим. Такий характер договору обумовлюеться сутшстю 1 особливостями земл! як його об'екта. Са-ме об'ект договору оренди земл1 виводить його з числа щвшьно-правових договор1в. 3 цього випливае, що вщносини в сфер1 оренд-ного землекористування е предметом передуам земельного законо-давства. Що ж стосуеться цившьно-правових норм, то вони можуть застосовуватися до земельних вщносин тшьки в тих випадках, коли останш не врегульоваш земельним законодавством. Якщо объектом договору е земельна дшянка, то його предметом - орендш земельш вщносини, яи регулюються земельним, а не цивщьним правом.
Допшр оренди земл1 в ринкових умовах виступае важливою правовою формою задоволення взаемних земельних штереав дого-в1рних суб'екпв. Коли ж щ штереси сощальними суб'ектами ¡пю-
руються, то роль договору ютотно знижуеться.
Хоча догов^рннм суб'ектам надана певна свобода дш при офор-мленш своУх вщносин, проте це не виклгочае необхщносп певного державного правового регулювання таких вщносин. Наприклад, порядок оформления тимчасового користування землею, в тому числ1 й на умовах оренди, визначений ст. 24 Земельного кодексу. Договори оренди земл1 пщлягають обов'язковш реестращУ в м1сцев1й радь Ця обставина зумовлюеться деюлькома чинниками. По-перше, спе-циф!чш характеристики об'екта договору - земл! вимагають державного втручання на р1вш правового регулювання догов!рних вщносин. По-друге, в орендних вщносинах нepiдкo бере участь й сама держава через своУ уповноважеш органи, оскшьки в цих вщносинах часто зачшаються державш штереси. По-трете, державою видають-ся нормативш акти по регулюванню орендних вщносин з диспози-тивним спрямуванням, якл забезпечують правову можливють суб'ектам оренди земл! обирати конкретш вар1анти оформления своУх взаемовщносин.
У пщроздш 4.3. "Правов1 проблем» внкористаиня земель сшьськогосподарського призначення" дослщжуються найбшьш актуальш проблеми в данш сфер!. Пщкреслюеться, що земл! сшьсь- . когосподарського призначення виступають основою слльськогоспо-дарського виробництва. Продовольче забезпечення кра'ши багато в чому залежить в!д стану цих земель ! вибору найб!льш оптимальних форм Ух використання. Однак практика свщчить, що вщбуваються пог!ршення даних земель, руйнування Ух грунтового покриву, зни-ження родючост! тощо. Специфгчними рисами цих земель е значний р!вень Ух розораност! 1 еродованост!. Викладене вимагае необхщнос-т! особливого пщходу до визначення правового режиму використання зазначених земель. Закршлеш в закон! дв1 пpaвoyтвopюючi ознаки (надання для потреб сшьського господарства або призначе-тсть для цих щлей) фактично не враховують природних властивос-тей \ якостей даних земель як елемента екосистеми. ТуНж тим до земель сшьськогосподарського призначення доцшьно вщносити земл!, для яких характерними ознаками е наявшсть родючого грунтового покриву, юнмату, водних ресурав та рельефу в такш едност1 1 такому взаемозв'язку, шо за умови рацюнального використання ! збере-ження природних характеристик вони можуть буш придатними для
потреб сшьськогосподарського виробництва
У дисертащУ доводиться, що законодавчо закршлений прюритет сшьськогосподарського землекористування означае першочерго-вють в здшсненш необхщних земельно-правових заход1в щодо да-них земель. Разом з тим першочерговють тут повинна бути розум-ною, враховувати вс1 фактичш обставини в конкретшй ситуацп': за-безпечення иоеднання земельних, еконолпчних та ¡нших штереав уах суб'екпв; повне забезпечення продуктами сшьськогосподарського виробництва населения кра'Уни, а також промисловоеп в1дпов1-дною сировиною; необхщшсть у забезпеченш належно'У охорони ор-них земель в процеЫ Ух використання з урахуванням еколопчного спрямування тощо. Аргументуеться положения про те, щоб зазначе-ш земл! вводилися в товарообш у виняткових випадках, точно вста-новлених законодавством, що дозволить заиобпти спекулящУ ними.
У дисертащУ критично розглядаються заходи суцшьного паю-вання земель сшьськогосподарського призначення, фермеризацп, формування ринку земельних дшянок, оскшьки це може бути пов'язано з порушенням сучасноУ шдустр1альноУ технологи в сшьсь-кому господарств! 1 фактично означатиме перетворення агропроми-слового комлексу в др1бнотоварие виробництво. 1снуюча в сшьсь-кому господарств1 система господарговання може бути зруйнована \ и вщновлення в майбутньому займе тривалий перюд.
У пщроздш 4.4. "Правов! проблем» використання земель на-селеннх пунктов" вщзначаеться, що для збалансованого функцюну-вання населених пункт важливого значения в сучасних умовах на-бувае належне вир1шення правових проблем використання Ух земель, що визначае необхщшсть в уточненш поняття 1 складу даних земель. На пщстав1 всеб!чного аналву правових припиЫв еколопч-ного 1 сощалыю-економ!чного спрямування щодо населених пункпв дисертант доходить висновку про те, що до земель цих пункпв слщ вщносити земл1 мют, селищ мюького типу 1 сшьських населених пункпв, як! розташоваш в межах цих пункпв, перебувають у безпо-середньому вщанш мюьких, селищних або сшьських рад, надаш для мютобуд1вних потреб або призначеш для цих гилей вщповщно до мютобуд1вноУ документащУ 1 виступають основою для формування повноцшного середовища життед1яльност1 людей. В межах населених пунгтв кр1м власне земель населених пункт!в можуть знаходи-
ться й щдп земли Тому склад власне земель населених пункпв повинен включати лише земл1 забудови, загального користування ! д1-лянки, як! використовуються органами комунального господарства.
Копститут'йне закршлення права кожного громадянина корис-туватися природними ресурсами припускае в межах можливого за-безпечення р1вного доступу до земель населених пункпв ус!х суб'ект!в, як! зацжавлеш здшснювати експлуатац!ю даних земель для конкретних шлей. Пщкреслюеться доцшьшсть ! необхщшсть використання цившьно-правових елементсв у форм! конкурсу або аукц!ону по придбанню земельних прав з впровадженням принципу платност! при придбанш земельно"! дшянки у власн!сть або користування.
Аргументуеться положения про можливють формування ринку земельних дшянок у межах населених пункт!в, земл! яких характе-ризуються нес!льськогосподарським призначенням. Однак такий ринок повинен бути точно регламентований в законодавчому порядку. Держав! слщ чт<о визначити сусп!льно корисн! меж! реагпзащУ власниками земельних д!лянок належних Ум розпорядчих правомоч-ностей. При цьому в процес! функщонування ринку земельних дшянок важлива роль мусить належати мехашзму контролю, пропоную-ться мета ! завдання такого контролю.
Обгрунтовуються корисшсть ! доц!льн!сть встановлення законо-давчим або догов1рним шляхом земельних сервпупв, тобто можли-восп використання чужо'У земельно!" власпост! на тдставах, пере-дбачених в закон! або договор!. Можливим е й примусове встановлення сервпупв. Така ситуащя виникае тод!, коли юиуе об'ективна необхщшсть користування землею, яка належить шшш особ!, а вза-емна домовлен!сть м!ж суб'сктами не досягнута.
Роздш п'ятий "Правов! гаранта здШснення земельних прав" присвячений анашзу системи таких гарант!!!, Ух ефективност!.
У пщроздш 5.1. "Поняття правовнх гаранта!" досл1джуються система ! змют правових гарантш, що забезпечують належне здшс-нення земельних прав власниками земельних дшянок ! землекорис-тувачами. На пщстав! анал!зу зм!сту гарантш зроблено висновок про те, що загальна правова гарант!я прав суб'екпв земельних правовщ-носин означае належну юридичну врегульован!сть дш вс!х суб'ект!в у конкретних правов!дносинах. За своею сутшстю р!зноман!тн! пра-
вов! гаранта забезпечують нормальний процес реал1зацп вщповщ-ними суб'ектами належних Ум прав, що створюе стабшьшсть право-вщносин, IX усталешсть та правопорядок. Загальна правова гарантш е основною передумовою виникнення та юнування конкретних ви-дових гарантш. Оскшьки суб'ективш земельш права за сво'/м змю-том е р!зномаштними, це зумовлюс необхщшсть встановлення сис-теми гарантш, яка становить собою систему нормативних припиав 1 правових способ!в, передбачених земельним законодавством або до-гов!рними суб'ектами, як1 забезпечують нормальну юридичну мож-ливють для вщповщним суб'ектам придбати суб'ективне земельне право, реал1зувати його в процес! практично'/ д1яльнос^, а в раз! йо-го порушення домагатися належного захисту. До числа основних гарантш земельних прав вщносяться: вщновлення порушеного права; усунення перешкод при здшсненш прав; вщшкодування запод1'яних збитк1в; надання в раз! необх!дност! ново'/ земельно'/ дшянки та ¡н.
У дисертацп наголошуеться, що гарант!!' земельних прав суб'еюпв за сво'/м характером, зм!стом, способам закр!плення е не-однорщними. Залежно вщ конкретного критерцо класифкащ/ мож-на розр!зняти гарант!'/: встановлеш законодавством ! догов!рн!, за-гальш ! спец!альн!, дозвшьш 1 заборонш, стимулююч! та га.
Одним з найбшьш квал!ф!кованих ! ун!версальних сиособ!в захисту порушених прав е Ух судовий захист. Однак не виключаеться юридична можлив!сть захисту земельних прав ! в адм!н!стративному порядку вщповщно до Закону Укра'/ни "Про звернення громадян". Оскшьки правов! гарант!!' земельних прав розпорошеш по багатьох нормах права, це ускладнюе практичну правозастосовну д!яльшсть. Тому обгрунтовуеться необхщшсть формування правового шститу-ту гарантш земельних прав ¡з закр!пленням Ух в Земельному кодекс!.
У пщроздш 5.2. "Гаранты земелышх прав власнишв земельних дшянок I землекористува1йв" досл!джуються гарант!'/, якими над!лен! назван! суб'екти. Дисертант вважае, що сукупшсть вс1х га-рант!й земельних прав можна п!дрозд!лити на дв! групи: гарант!!' вщновлення прав без правопорушення ! гарант!'/ вщновлення прав, порушених внаслщок правопорушення. В!дзначаеться, що кпж цими трупами е багато спшьного, але е ! ¡стотн! вщишность Це стосуеться , зокрема, вщновлення ! компенсац!'/ порушених прав. Назван! спо-соби захисту т!сно взаемозв'язан!, доповнюють один одного, проте
мЬк ними е 1 певш вщмшносп. Вщновлення завжди носить прюри-тетний характер, оскшьки при даному способ! захисту порушене право набувае перв!сного стану. Тому в уах випадках вщ е бшьш прийнятним I бажаним, якщо для його реал1зацп юнують реальш можливость В тих же випадках, коли вщновлення е об'ективно не-можливим, застосовуеться компенсацшна функщя. У дисертацп вка-зуеться на юридичну можливють застосування водночас обох способ!^ при закиси прав. Зокрема, видшення суб'екту р!вноцшно'1 зе-мельноТ дшянки замють вилучено'1 (викуплено'1) у нього становить собою вщновлення порушеного права, в той же час суб'екту ком-пенсуються збитки, запод!яш йому при вилученш (викуп!) земельно!" дшянки.
Поняття р]'вно1Ннног земельно! дшянки в законодавст не роз-криваеться, тому в дисертац!!' визначеш основш ознаки р!вноцшнос-"Г1: родктость грутав, ршень залягання грунтових вод, мюцезнахо-дження земельно!' дшянки, и роз.\пр та конф^уращя. В зв'язку з цим пропонуеться закршити в Земельному кодекс! поняття р1вноцшност! земельних дшянок ! гарантш зд!йснення цього права. В узагальне-ному вигляд! анал!зуються й шип гаранта земельних прав. Вщзна-чаеться, зокрема, що при тимчасовому зайнятт! земл! суб'ектами, як]' зд!йснюють розвщувальш робота, на них покладаеться обов'язок сплачувати земельний податок або орендну плату. Кр!м того, законом допускаються деяю обмеження земельних прав конкретних суб'екпв з урахуванням догошрних умов I гарантий, зокрема обов'язок тимчасового землекористувача повернута земельку дшян-ку в стаж, придатному для наступного використання за призначен-ням. Аргументуеться положения про те, що у раз! неповернення земельно]' дшянки в строк, зазначений в договор), цю дт слад розгля-дати як порушення догов!рного зобов'язання, а не як самовшьне використання земельно!" д!лянки.
У робот! визначаеться юридична природа згоди суб'екта земельного права на вилучення (викуп) у нього земельно"! дшянки. Згода розглядаеться як передумова для припинення права. У раз! незгоди власника земл! або землекористувача конфлжт виршуеться в судовому порядку з урахуванням вс1Х обставин. Зокрема, суд зважае на прюритетш'сть загальнонародних земельних штереав або !нтерес!в нових суб'ект!в, як! забезпечують задоволення сусшльних чи держа-
вних потреб.
У дисертацп всеб1чно анал1зуються гаранты земельних прав в ра-31 порушення земельного законодавства. Особлива увага придшяеть-ся правопорушенням, пов'язаним з негативним впливом на землю дшльност! юридичних 1 (|нзичних оЫб, внаслщок чого стан земл1 може попршуватися. Дисертант пщтримуе точку зору про необхщ-шсть розр!зняти знищення, псування та попршення якосп земельно! дшянки (Ю.О.Вовк), що е шдставою для вщшкодування збитшв у повному розм1р]. Земельний кодекс не м ютить припис1в щодо мож-ливост! зменшення розм1ру шкоди, яка стягуеться. Однак ¡з змюту ст. 69 Закону УкраТни "Про охорону навколишнього природного се-редовища" випливае, що таке зменшення розм'фу збитюв можливе за паявност1 обставин, жа заслуговують на увагу. Зокрема, вказ!вка дано'1 норми на стягнення збитюв "як правило, в повному обсязР' припускае I виняток з цього загального правила.
У тдроздЫ 5.3. "Стимулююч1 гаранта земельних прав" до-слщжуються щ своерщш гарант!']', як! мають важливе значения при здшененш та захист! земельних прав.
На пщстав1 анал1зу законодавства ! науково'! л*1тератури в дисертацп обгрунтовуеться теза про те, що стимулювання охоплюе ед-ш'сть двох вщносних иротилежностей: заохочення ! вщповщальнос-тг Сутн!сть цих гарант!й полягае в тому, що вони становлять собою спонукання суб'екта земельних прав до певно"! позитивно!' поведшки , дш, вчинюв, до таких результат!в, до яких виявляють ¡нтерес конк-ретш суб'екти, сусп!льство та держава. При цьому вплив на суб'екпв правовщносин може зд!йснюватися р13номаштними способами заохочення ! притягнення до в щпов ¡дальность На основ! такого пщходу в дисертацп зроблено висновок про те, що пщ стиму-люванням сл!д розум!ти сукупн!сть заход!в заохочення ! вщпов'|-дальност!, як1 встановлеш законодавством або договором ! вплива-ють на повед!нку суб'ект!в земельних прав позитивними ! негатив-ними засобами. До числа таких засобш вюпочаються: заохочення в справ! охорони земель ! в!дтворення \'х якюного стану, вщповщаль-н!сть за протиправну повед!нку, пов'язану з негативним впливом на землю, примусове обмеження або припинення земельних прав та ш.
Дисертант наголошуе, що юридична вщповщальшеть за порушення земельного законодавства е важливою складовою частиною
стимулюючих гарантий. Вона пов'язана з негативними правовими наслщками як результатом неправо\арних д!й винно!' особи. У ра'й ж правомфного запо;ияння суб'екту земельних прав збиткш, напри-клад, при вилученш (викуш) земельних дшянок для державних або суспшьних потреб, питания про вщповщальшсть не виникае. Тут диоть гаранта захисту порушених прав правом!рними дшми уповно-важених оргашв.
На пщстав! анал1зу земельно-правових припиав у дисертацп ро-биться висновок про те, що змют традищйних вщцв юридичноУ вщ-повщальност! повною м1рою забезпечуе необхщний вплив на суб'екпв земельних правовщносин. Тому питания про необхщшсть формування якогось нового виду вщповщальноеп само по соб1 вщ-падае. Головне тут полягае в тому, щоб забезпечити невщворотшсть застосування в ¡дпов ¡дальность Аргументуеться висновок про те, що з вщповщалыпстю не можна ототожнювати примусове припинення земельних прав суб'екта, Ух позбавлення або обмеження. Це само-стшш \ особлив 1 стимули, як! забезпечують належну повсдшку суб'екпв земельних прав, спецш|пчш види впливу на них.
У Внсновках викладеш загальш наукогл пщсумки дослщження I положения по вс!х основних 1 принципових питань дисерташ'У, а та-кож висловлеш рекомендац;У щодо вдосконалення земельного зако-нодавства, яке регулюе проблеми, що дослщжуються в дисертащУ.
За темою дисертацшного дослщження опублжоваш таю роботи:
Монограф!!, навчальш поабники:
1. Шульга М.В. Актуальные правовые проблемы земельных отношений в современных условиях.-Харьков: Консум,1998.-12,2 друк. арк.
2. Еколопчне право УкраУни (Загальна частина): Навч. постник / В.К. Попов, М.В. Шульга,С.В. Разметаев та ¡н -Харюв: Нац. юрид. академ1я УкраУни ¡м. Ярослава Мудрого.- 1995.-10,78 /2/ друк. арк.
3. Еколопчне право УкраУни (Особлива частина): Навч. поЫбник / В.К. Попов, А.П Гетьман, В.О. Чуйков та ¡н,- Харюв: Нац. юрид.. академия УкраУни ¡м. Ярослава Мудрого.- 1996,- 11,55/2,5/ друк. арк.
4. Основы государства и права: Учеб. пособие / Под ред. В.В.Комарова.-Харьков: Укр. юрид. академия,- 1992 .-9 /0,5/ друк.' арк.
5. Основы правоведения: Учеб. пособие / Под ред.
В.В.Комарова, Н.И.Панова.- Харьков: Укр. юрид. академия. - 1993,11/0,6/ друк. арк.
6. Основы государства и права: Учеб. пособие / Под ред. В.В.Комарова.- Харьков: Укр. юрид. академия,- 1994,- 13 /1/ друк. арк.
7. Основы государства и права: Учеб. пособие / Под ред. В.В.Комарова.- Харьков: Нац. юрид. акад.- 1995. - 13,5 /1/ друк. арк.
8. Основы государства и права: Учеб. пособие / Под ред. В.В.Комарова- Харьков:Нац. юрид. академия Украины.-1997. - 15,3 1 /1/друк. арк.
9. Гудзенко М.С., Шульга М.В. Подсобное хозяйство граждан.-М.: Юрид. лит., 1983,- 7,52 /3,26/ друк. арк.
Статп та публжацп:
10. Шульга М.В. Удосконалювати законодавство, яке регулюе присадибне землекористування на сел! // Радянське право.-1981.-№5.-0,5 друк. арк.
11. Шульга М.В. Дели питания виршення земельних спор1в //Радянське право.- 1982.-№9.- 0,5 друк. арк.
12. Шульга М.В. Вопросы повышения роли сельских Советов в обеспечении рационального использования земель сельских населенных пунктов // Продовольственная программа и вопросы компетенции местных Советов: Тезисы докладов и сообщений. - Барнаул, 1983.- 0,2 друк. арк.
13. Шульга М.В. Правовые аспекты классификации земель перспективных сельских населенных пунктов // Проблемы социалистической законности. - 1983.- Вып. 12,- 0,5 друк. арк.
14. Шульга М.В. Присадибне землекористування громадян, яю проживають в сщьськш мюцевост1 // Радянське право.- 1983.- №10.0,5 друк. арк.
15. Шульга М.В. Правовая охрана земель населенных пунктов // Актуальные проблемы охраны окружающей природной среды: Тезисы республиканской научно-практической конференции. - Запорожье, 1983.- 0,2 друк. арк.
16. Шульга М.В. Личное подсобное хозяйство и право землепользования граждан //Хозяйство и право.-1985.-№7,- 0,7 друк. арк.
17. Шульга М.В. Вщносно прав громадян-землскористувач^в на багатор1чш насадження //Радянське право.- 1985.- №12.-0,5 друк.
арк.
18. Шульга М.В. Состав земель перспективных сельских населенных пунктов//Правоведение,- 1986.-№1.-0,5 друк. арк.
19. Шульга М.В. Актуальные вопросы права землепользования колхозников // Советское государство и право,- 1986.- №9.-0,8 друк. арк.
20. Шульга М.В. Окрелп питания права користування городами сшьських жител1в//Радянське право.- 1984.-№6.-0,5 друк. арк.
21. Лопатина М.Н., Разметаев C.B., Шульга М.В. Правовая охрана земель населенных пунктов //Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма.- Л.: Юрид. ин-т.- 1985.0,3 /0,1/друк. арк.
22. Шульга М.В. Проблемы землепользования в населенных пунктах // Совершенствование законодательства о народном хозяйстве: Тезисы докладов и сообщений на Всесоюзной научной конференции,- М., 1987.-0,25 друк. арк.
23. Шульга М.В. Правовая охрана окружающей среды городов // Правовые средства охраны окружающей природной среды в Восточно-Сибирском регионе: Тезисы докладов к научно-практической конференции.- Иркутск.- 1987.- 0,25 друк.арк.
24. Шульга М.В. Акту альт питания приквартирного землекори-стування // Радянське право.- 1987.-№12,- 0,5 друк. арк.
25. Шульга М.В. Вопросы правового регулирования земельных отношений в населенных пунктах УССР //Проблемы социалистической законности.- 1988.-№2.-0,5 друк. арк.
26. Шульга М.В. Правовое регулирование земельных отношений в сельских населенных пунктах // Советское государство и право,-1988,- №8.-0,8 друк. арк.
27. Шульга М.В. Контроль за использованием и охраной земель населенных пунктов // Государственнный и общественный контроль в области охраны окружающей среды: Тезисы республиканской научно-практической конференции.- Киев,- 1988.- 0,25 друк. арк.
28. Шульга М.В. К вопросу о понятии земель населенных пунктов //Развитие правового регулирования природоохранных и сельскохозяйственных отношений: Межвузовский сборник научных трудов,- Свердловск,- 1988,- 0,5 друк. арк.
29. Шульга М.В. Земельно-правов1 питания гаражного бу;пвниц~
тва //Радянське право.- 1989,- №5.- 0,5 друк.арк.
30. Шульга М.В. Рассмотрение земельных споров в населенных пунктах местными Советами народных депутатов //Актуальные проблемы совершенствования деятельности местных Советов народных депутатов в условиях перестройки: Тезисы докладов и сообщений,-Харьков.- 1990.-0,25 друк. арк.
31. Шульга М.В. Поняття 1 склад земель населениях пунктов: нравов] положения // Радянське право.-1990,- №11.- 0,5 друк. арк.
32. Шульга М.В. Проблемы правового режима земель населенных пунктов //Проблемы социалистической законности,-1991.-№25,-0,5 друк. арк.
33. Шульга М.В. Судебная защита земельних прав граждан, ведущих крестьянское хозяйство //Проблемы совершенствования сельскохозяйственного законодательства СССР в условиях рынка: Материалы международной научно-практической конференции.- М.,
1991,- 0,25 друк. арк.
34. Шульга М. В. Судовий захист земельних прав громадян в на-селенних пунктах //Радянське право.- 1991.-№7.-0,5 друк. арк.
35. Шульга М.В. Правовые последствия изъятия земельных участков //Бизнес-информ.-1992.-№5.-0,3 друк. арк.
36. Шульга М.В. Особенности аренды земли //Бизнес-информ,-
1992,- №8.-0,3 друк.арк.
37. Шульга М.В. Возникновение земельных прав предприятий // Бизнес-информ.- 1992.-№ 16.-0,3 друк. арк.
38. Шульга М.В. Коллективная собственность на землю в Украине //Бизнес-информ,- 1992.-№19.-0,3 друк. арк.
39. Шульга М.В. Вопросы приватизации земли гражданами //Бизнес-информ.-№18.-0,3 друк. арк.
40. Шульга М.В. Государственная собственность на землю в Украине //Бизнес-информ.-1992.-№31.-0,2 друк. арк.
41. Методические указания и задания к практическим занятиям по природоресурсовому праву и правовой охране окружающей среды .-Харьков: Юрид. ин-т,- 1983.-3,25 (0,65) друк. арк.
41. Методические указания и задания к практическим занятиям по природоресурсовому праву и правовой охране окружающей среды .-Харьков: Юрид. ин-т,- 1983.-3,25 (0,65) друк. арк.
42. Методические указания и задания к практическим занятиям
по прпродоресурсовому праву и правовой охране окружающей природной среды .-Харьков: Юрид. ин-т,- 1987.-3,25 (0,65) друк. арк.
43. Методические указания и задания к практическим занятиям по экологическому праву.-Харьков: Юрид. ин-т,- 1991.-3,3 (0.6) друк. арк.
44. Попов В.К., Разметаев C.B., Шахов В. С., Шульга М.В. Hobî шдходи до кодифжацп еколопчного законодавства Украши //Право Украши,- 1992.-№3.-0,5 (0,2) друк. арк.
45. Шульга М.В. Вопросы приватизации садовых участков гражданами // Бизнес-информ,- 1993,- №1 .-0,2 друк. арк.
46. Шульга М.В. Земельное налогообложение в населенных пунктах//Бизнес-информ,-1995.- №9-10.-0,2 друк. арк.
47. Шульга М.В. Земля как объект земельных отношений //Бизнес-информ.- 1995.- №31-32.- 0,2 друк. арк.
48. Шульга М.В. Hobî пщходи до розумшня права власносп на землю //Правова держава Украша: проблеми, перспективи розвитку: Коротю тези доповщей та наукових повщомлень республ1'кансько1" науково-практично'1 конференцн,- Харюв: Нац. юрид. акадекш Украши,- 1995,- 0,2 друк. арк.
49. Програма з еколопчного права Украши для студента 4-го курсу,- Харюв: Нац. юрид.. акаделня Украши.- 1996.- 1,45 (0,2) друк. арк.
50. Методичш рекомендацп та завдання до практичних заняь з еколопчного права для студенпв 4-го курсу .-Харюв: Нац. юрид. академ1я Украши.- 1996.-2,51 (0,4) друк. арк.
51. Соколова А.К., Шульга М.В. О правовом режиме земель природоохранного назначения //Материалы международного семинара "Развитие системы межгосударственных особо охраняемых природных территорий",- Киев, 1996,- 0,25 (0,1) друк. арк.
52. Шульга М.В. Проблемы права частной собственности на землю //Проблеми провадження реформ в У крапп: 36ipHHK наукових праць,- Харюв:Нац. юрид. акаде.\пя Украши,- 1996,- 0,8 друк. арк.
53. Шульга М.В. Правовое обеспечение отношений аренды земли //Предпринимательство. Хозяйство и право,- 1997.- №4.-0,7 друк. арк.
54. Шульга М.В. Научные правовые проблемы использования земель //Проблемы законности.- 1997.- вып.32,- 0,6 друк. арк.
55. Шульга М.В. Вопросы правовой охраны земель //Современные проблемы охраны земель: Труды межгосударственной научной конференции (Киев, 10-12 сентября 1997 г.).- Часть 1.-Киев, 1997.-0,2 друк. арк.
56. Шульга М.В. Вопросы земельной собственности в законодательстве Украины //Проблемы законности,- 1998.-вып.ЗЗ.-0,5 друк. арк.
Шульга М.В. Акту алый проблем и правового регулювання зе-мельних вщносин в сучасних умовах,- Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спещальшстю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; еко-лопчне право; природоресурсове право. - Нащональна юридична акаде\пя Украши ¡меш Ярослава Мудрого. Харгав, 1998.
Дисертащя присвячена дослщженню актуальних теоретичних проблем правового регулювання земельних вщносин в сучасних умовах. АналЬуються питания, пов'язаш ¡з здшсненням земельно!' реформи з врахуванням формування ринкових вщносин.
Розглядаються нравов! форми реалЬащТ земельних штерес1в, гаранта земельних прав 1 надаються рекомендацн щодо удосконален-ня земельного законодавства.
Ключов! слова:земля, земельш вщносини, земельна реформа, земельш штереси, використання зем.'п, гаранта земельних прав, Зе-мельний кодекс, земельне законодавство.
Шульга М.В. Актуальные проблемы правового регулирования земельных отношений в современных условиях. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. Харьков, 1998 .
Диссертация посвящена исследованию актуальных теоретических проблем правового регулирования земельных отношений в современных условиях. Анализируются вопросы, связанные с осуществлением земельной реформы с учетом формирования рыночных отношений.
Рассматриваются правовые формы реализации земельных интересов. гарантии земельных прав и даются рекомендации по совершенствованию земельного законодательства.
Ключевые слова: земля, земельные отношения, земельная реформа, земельные интересы, использование земли, гарантии земельных прав, Земельный кодекс, земельное законодательство.
Shulga M.V. Actual Problems Of Law Relation Of Land Relations In The Modern Conditions.- Manuscript.
Thesis for a doctor's degree by specialty 12.00.06- land law; agrarian law; environmental law; natural resources law. The Yaroslav Mudry National Law Academy of Ukraine. Kharkov, 1998.
The dissertation is devoted to researching the most important theoretical problems of land law relationship regulations in the modern conditions. The problems of land reform which arisen in connection with forming market economy relationships have been analyzed. Law forms of land interest realization, land right guarantees have been researched and recommendations on land legislation perfection proposed.
Key words: land, land relationships, land reform, land interests, land utilization, land rights guarantees, land code, land legislation.
