Договоры в системе агропромышленного комплексаУкраины в условиях рыночных отношенийтекст автореферата и тема диссертации по праву и юриспруденции 12.00.06 ВАК РФ

АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ

по праву и юриспруденции на тему «Договоры в системе агропромышленного комплексаУкраины в условиях рыночных отношений»

Нащональна юридична академ1я Украши ¡меш Ярослава Мудрого

Рг8 ОД г г СЕН 1298

СТАТ1ВКА АНАТОЛ1Й МИКОЛА

УДК 347. 244

ДОГОВОРИ В СИСТЕМ1 АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ В УМОВАХ РИНКОВИХ вщносин

Спещальшсть: 12.00.06 — земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсове право

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Харив - 1998

Дисертащя е рукописом.

Робота виконана на кафедр1 аграрного права Нащонально! юри-дично1 академй Укра'ши iMeHi Ярослава Мудрого, Мшютерство ocei-ти Укра'ши.

Науковий консультант — доктор юридичних наук, професор Попов Василь Костянтинович, член-кореспондент Академп право-вих наук Украши, лауреат Державно'1 премп Украши, завщувач ка-федри еколопчного права НащональноУ юридичноУ академй УкраУ-ни iMeHi Ярослава Мудрого

Офвдйш опоиенти:

доктор юридичних наук, професор Семчик Вп'алш 1ванович, член-кореспондент НацюнальноУ академп наук Украши, академж Академй правових наук Украши, головний науковий сшвробтгак 1нституту держави i права iMeHi В. М. Корецького HAH Укра'ши

доктор юридичних наук, професор Долежан Валентин Володи-мирович, заввдувач кафедри пубйпчного права Волинського державного ушверситету iMeHi Jleci УкраУнки

доктор юридичних наук Дзера Олексавдр Васильович, професор кафедри цившьного права КиУвського ушверсигету iMeHi Тараса Шевченка

Провщна оргашзац1я — кафедра аграрного, еколопчного i при-родоресурсового права ОдеськоУ державноУ юридичноТ академп, М1нютерство ocbith Украши

Захист вщбудеться " <f " ¿¿¿¿^//¿^ 1998 року о годит на засщашп спещашзованоУ вченоУ ради Д 64.086.02 в Нацюнальнш юридичнш академй Украши iMeHi Ярослава Мудрого за адресою:

310024 Харив, вул. Пушкшська, 77.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ НацюнальноУ юридичноУ академй Укра'ши 1меш Ярослава Мудрого (310024 XapKiB, вул. Пушкшська, 77).

/ >*f_______

Автореферат розюлано " " " _ _ 1998 року

Вчений секретар спещал1зовано'У вченоУ ради

Слбшьов М. М.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА РОБОТИ

Актуальшсть теми дослщження. В теперпинш час в Украхш взятий курс на всеб1чний розвиток ринкових вщносии в галуз1 економь ки, що обумовлюе ¡стотну свободу учаснпкт агропромислового комплексу (АПК). В ст. 13 Конституцп Укра'ши передбачено, що держава забезпечуе захист прав ус1х суб'ект1в права власносп 1 господарювання, сощальну спрямовашсть економжи. Ц1 положения можуть бути peaлiзoвaнi тшьки за умови об'едиання, взаемодп ште-рес1в держави, суб'скт)в господарювання р1зних форм власностк

В Украйи все ширше запроваджуються демократичт методи уп-равлшня вами питаниями суспшыюго життя. Оновлюеться нацю-нальне законодавство, в тому чисш законодавство, що регулюе вщно-сини в АПК, вкшочаючи догов1рш вщносшш з участю аграрних то-варовиробнигав. обставини диктують необхщшсть здшснепня нових пщход1В до регушоваиня ринкових вщносии.

Правове регулювання догов1рних вщносии дослщжуеться як в аграрному, так 1 в цивильному прав!, оскъчьки догов1рш проблеми в данш сфер1 е дуже близькими за своею сутшстною основою. Проте об'ективно 1снуюча специфша догов1рних вщносин в систем! АПК переважно дослщжувалася в аграрному прав1, що слщ визнати пов-шстю обгрунтованим. Тому не випадково в минулому були видан! монографп як п загалышх питань догов1рних вщносин, так ¿з окре-мих вид^в договор1в у АПК, що також е виправданим.

Результати наукових дослщжень певною м)рою одержали закрш-лення у вщповщних нормативних актах, оскшьки вони вщбивали ¡сгин-ний стан справ у сшьському господарствь Однак досладження про-водилися в перюд, коли застосовувалися переважно адмппстративш методи управлшня економкою, включаючи економису АПК. Вико-ристання договору було пов'язане з державними планами, нарядами, завданнями, шшими ад м 11 п стр ати в н им и актами, що сковувало шица-тиву догов1рних суб'екпв. Основним недолком законодавства того перюду було те, що у ньому недостатньо враховувалися штереси аграрних товаровнробшшв. Це не стимулювало Ух д1ялыпсть щодо пщви-щення обсягу виробництва сшьськогосподарсько1 продукцп.

Ниш в УкраУш вщбуваеться процес запровадження ринкових вщносин, що обумовило розширення йпщативи догов1рних суб'екпв щодо найбщьш оптимально! реашзаш взаемних штереав. Тому зараз виник-ли нов1 проблеми правового регулювання в перюд розвитку ринкових вщносин, яга мусять бути в центр1 уваги дослщниюв. Проте з утворен-ням суверенно! держави Укра'ша комплексш дослщження з питань

правового регулювання договфних вщносин з участю аграрних това-ровиробниюв на р1вш дисертацш 1 монографии не проводшшся. Саме наведеними обставинами й зумовлюеться виб1р теми дослщження.

Дисертащйна робота е складовою частиною республжансько!' цшьово! програми "Удосконалення господарських вщносин в умо-вах ринково'1 економжи (економжо-правовий аспект)". Номер державно!' реестрацн 0186.0.070869.

Ступшь дослщження теми дисертацп. Догов1рна проблема, почина-ючи з римського права, посгшно знаходилася в сфер! дшплюсл дослщ-никш, оскшьки догхнир як правова форма забезпечуе його суб'ектам ши-року тщативу в реагизацп свогх цшей та штереав. У дореволюцшний перюд дослщженню договор! значну увагу придшяли видт учеш-цивш-¡сти Ю. С. Гамбаров, I. О. Покровський, Г. Ф. Щершеневич та щ. 1х дослщження вщповщали кап!тал!стичному способу виробництва в Роси.

3 утворенням сощалгстичних вщносин 1 формуванням агропромис-лового комплексу виникла необхщшсть у специальному дослщжешп використанпя догов1рно"1 форми в систем! АПК. Тому аграрно-право-ва 1 цившьно-правова науки не могли залишатися осторонь вщ про-блеми допшрних вщносин. Проте з урахуванням специфки виробництва анал!з догов!рних вщносин в АПК став вщокремлюватися вщ за-гально!" теорн дослщження договор1в, що зумовило необхщшсть самостшного наукового дослщження дано! проблеми. Не викликае сумшву, що аграрне виробництво е самостшною галуззю народного господарства з досить складною структурою. Ось чому зараз система АПК видшяеться як особлива сфера в законодавст та д1яльност1 ви-щих оргашв влади 1 управлшня держави. Пщ впливом цих чинншав сформувалася самостшна галузь аграрного права Украши. Тому перед аграрно-правовою наукою сгопъ завдання по-новому пщщти до ан&тзу договфно! форми в умовах ринково!" економ1ки в систем! АПК.

Деяш учеш Укра'ши дослщжували догов!рш вщносини в систем! АПК у р!зних аспектах (Ц. В. Бичкова, Ю. О. Вовк, В. В. Луць, В. К. Попов, В. I. Семчик, Н. I. Титова, Ю. С. Шемчушенко, В. 3. Ян-чук та ш.). Щодо окремих вид!в договор!в дослщження здшснювали

B. М. Коршенко, Л. В. Лушпаева, О. П. Радчук та ш.

Загальнотеоретичну основу з проблем дослщження правових форм, в тому чиаи й догов!рних, становлять пращ С. С. Алексеева,

C. М. Братуся, М. I. Брагинського, Л. С. Явича.

Кр!м того, враховувалися науков! пращ учених Росшсько! Федераций 3. С. Беляево!', Г. е. Бистрова, Н. Н. Ведешна, I. М. Карпенка, Б. Д. Клюкша, М. I. Козиря, С. М. Лур'е, В. С. Мартем'янова, В. А. Мартинова, О. Л. Корнеева, В. Я. Сидорова, В. А. Хохлова та !нших з спещальних питань догов!рних вщносин в систем! АПК.

При дослщженш основних проблем дисертаци широко викорис-товувалися пращ захщних учених: Р. 1ершга, В. Леонтьева, М. Трейа, Ж. Меранд'е, В. Хойера.

У сукупносп зазначен! учеш в свш час зробили значний внесок у вирйиепня правових питань догов1рних вщносин у сшьському госпо-дарст. Разом з тим розвиток сустльних вщносин у дашй сфер1 ви-робництва не стоить на мющ. Виникли нов! економ1чш, сощальш та iншi чинники, особливо пов'язаш з розвитком ринкових вщносин, як! зумовлюють необхщшсть вceбiчнoгo наукового дослщження догов]'-рних вщносин у систем! АПК.

Об'ектом дослщження е деяю положения Конститущ! УкраТни, яю прямо чи опосредковано стосуються розглядувано! проблеми, аг-рарне, цившьне та шше законодавство, що регулюе догов!рш вщио-сини. Пцщаються анал1зу нормативш приписи окремих заруб!жних краш у сфер! догов1рно1 практики.

Предмет дослщження. Дисертацпо в першу чергу присвячено те-оретичним 1 методолопчним проблемам сустльних вщносин, як! охоплюються р!зними договорами, котр1 викорнстовуються в систем! АПК в умовах розвитку ринкових вщносин. Визначеш нов1 пщходи до рол!! значения догов1рних форм у систем! АПК. У пор!вняльному аспект! проанал!зован! догов!рн! вщносини в сшьському гослодарств! деяких заруб!жних краш.

Метою дисертацшного дослщження е:

- ч!тке визначення рол! договор!в в умовах розвитку ринкових вщносин 1 оптимальне забезпечення реал!зацп штереав догов!рних суб'екпв у систем! АПК;

- виявлення м!сдя договор!в в аграрному прав! з урахувалням специфжи аграрного виробництва 1 широкого впровадження еконо-м^чних метод!в управл!ння АПК;

- всеб!чний анализ законодавства Укра'ши, що регулюе систему догов!рних вщносин з участю аграрних товаровиробник!в;

- визначення правово!' природа нових видав договор!в, а також уточнения дпочих договор!в, зумовлених розвитком ринкових вщносин;

- розро'бка рекомендацш щодо удосконалення законодавства, яке регулюе особливосп догов!рних вщносин у систем! АПК.

Вщповщно до зазначених цшей дисертац!йного дослщження в робот! визначеш наступи! задача:

- здшснення всеб!чного наукового анал!зу законодавства, що регулюе догов!рш вщносини в систем! АПК,! практики його застосуван-ня, зумовлене особливостями сшьськогосподарського виробництва;

- виявлення специф!чних рис договорш, як1 використовуються з участю аграрних товаровиробншав, з метою забезпечення реалгзаци штереЫв догов!рних суб'ект1в;

- обгрунтування рол! договору як об'ективноУ форми економ1ч-них зв'язюв в умовах розвитку ринкових вщносин 1 правовоУ форми реал1зацп штереслв догошрних суб'ект!в, забезпечення гаран^й Ух належного виконапня;

- визначення системи договор1в, Ух науковоУ класиф1кацп за ршш-ми ознаками;

- обгрунтування меж догсшрноУ свободи в умовах розвитку ринкових вщносин, об'еднання штереав догов1рних суб'егав 1 держави;

- розробка рекомендацш щодо удосконалення законодавства про договори в систем! АПК;

- обгрунтування ¡снування в певних сферах АПК аграрно-право-вого договору як самостшного виду договору.

Лопка дослщжешш проблем дисертадн полягае в переход! в щ ана-л!зу конкретних вид!в договор!в, як! становлять систему договор!в, що використовуються в АПК, до висновив узагальненого, абстрактного характеру. Розгляд ж питань нормативно-правового регулюван-ня системи договор!в здшснюеться на основ! сформованих положень, як! носять загальний характер щодо конкретних особливостей окре-мих ВИД1В договор!в.

Методолопчною основою дисертацп е сукупн!сть метод!в ! прийом!в наукового п!знання. Загалыюнауковий д1алектичний метод п!знання в цш систем! виступас основним. На його основ! розгля-дуван! в дисертацп проблеми дослщжуються в едносп Ух соц!ального зм!сту! юридично'У форми. Невщ'емним доповненням цього методу е системний анал!з догов!рних вщносин з участю аграрних товарови-робгтншав ! конкретних ввд!в договор!в.

В робот! використовуються також формально-юридичний, лоп-ко-семантичний, пор!вняльно-правовий, системно-функцюналышй, конкретно-соцюлопчний методи.

У дисертац!йному дослщженш поряд з роботами з аграрного права використаш пращ з фщософ!У, економ!чноУ теорн, загально'У теорн права, галузевих правових наук. Дослщження пов'язане !з за-гальними галузевими юрвдичними теор!ями, проблемами, як! стоять перед юридичною наукою ! випливають !з Конституцн УкраУни.

Положения! висновки роботи базуються на деяких положениях Конституци УкраУни, анал!з! чинного законодавства УкраУни, нор-мативно-правових акт!в орган!в влади ! управл!ння та узагальнен!й практиц! допдарних вщносин в АПК. При написанш дисертацп було

ураховано законодавство Росй XX ст. про договори, погляди доре-волюцшних учених-юриспв з окремих догов^рних питань, а також дослщження деяких заруб{жних учених. Це дало змогу зробити уза-гальнеш висновки на основ1 всебгчного дослщження проблем як у простор^ так 1 у чась

1нформацшною та емгпр!чпою базою дисертаци стали зaкoнoдaвчi та шип норматшшо-правов1' акти оргашв влади 1 управлшня УкраУ-ни, виб]'ркове узагальнення практики застосування законодавства про договори, публжацн в псрюдичних виданнях, довщкова ¡итература, статисгичш матер1али.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що дисертащя е першим в украшськш правовш л1тератур1 монограф1чним дослщженням тео-ретичних проблем правового регулювання догов1рних вщносин у систем! АПК Укра'ши, в якому наукова новизна визначаеться сучасною постановкою проблеми, дослщженням нових щей \ тенденщй розвит-ку догов1рних вщносин в умовах становления ринково'У економши.

У дисертаци обгрунтовуеться низка нових концептуальних в теоретичному аспект \ найважливших для практики понять, положень та висновюв, одержаних особисто здобувачем:

- уперше в аграрно-правовш л1тератур1 обгрунтовуеться положения про те, що договор в умовах ринку в систем! АПК € об'ективно необхщною формою економ1чних зв'язкУв м!ж його суб'ектами, не обтяженими в сво'ш основ! aдмiнicтpaтивними актами (планами, заеданиями, нарядами та т.), аграриями товаровиробниками та шши-ми суб'ектами як на територй Укра'ши, так 1 за й межами. 1ншоУ пра-вово'У форми економ1Чних зв'язив, кр1м договору, в умовах ринкових вщносин не юнуе;

- по-новому аргументуеться висновок про те, що передумовою догов1рно'У свободи суб'ект1в в умовах ринку е об'ективно кнуюч1 ринков1 вщносини, яю визначають можливу У належну поведшку до-гов1рних суб'ект1в у Ух взаемостосунках, юридичну р1вшсть, широку пищативу сторш при визначенш умов договору, Ух прав 1 обов'язюв;

- одержала подальший розвиток з урахуванням розширення до-пшрноУ свободи юридична можливють використання договор1в як оптимально'1 правово'У форми в умовах ринку для забезпечення реал-¿зацп взаемних штереав сторш, стимулюючих Ух можливу 1 вщповщ-ну поведшку з метою надежного виконання договор1в;

- на пщстав1 всеб1чного анал1зу законодавства УкраУ'ни по-новому обгрунтовуеться положения про те, що аграрно-правовий догов1р широко використовуеться в окремих сферах системи АПК: забезпечення нормального аграрного виробництва за допомогою договору

на придбання у промислових пщприемств необхщних матер1ально-техн!чних хщшостей, науково-техшчне обслуговування виробничих процеав, реашзащя вироблено! сшьськогосподарсько! продукцн з метою одержання засоб1в для розширеного виробництва та ш.;

- по-новому аргументуеться положения про класифжацно дого-вор1в, яы використовуються в АПК, зокрема, крш традицшних ви-дових договор!в ¿снують бшьш складки змшано-комплексш, котрим дана коротка характеристика;

- уперше в аграрно-правовш л1тератур1 доводиться, що ринков! вщносини визначають виникнення нових договор1в, як1 зараз використовуються в систем! АПК (попереднш догов!р, догов!р л!зингу, догов!р про зовшшньоеконом!чш зв'язки, допшр на рекламы послуги та ш.). Кожний з перел!чених договор!в мае сво"! певш риси! ознаки, сферу застосування;

- запропонований новий пщхщ до розум!ння зм!сту договору, який розглядаеться як складне утворення, котре включае до себе ма-тер!альн! вщносини, штереси суб'екпв, умови договору (матер1аль-но-правовий зм!ст), права ! обов'язки стор!н. Аргументуеться, що невключения штереав суб'ект!в у змют договору збщшое його, виво-дить Ух за меж! догов!рних вщносин. Доводиться, що саме штереси зв'язують догов!рних суб'ект!в у !"х взаемостосунках;

- наведен! додатков! обгрунтування щодо необхщност! юнуван-ня юридично! служби в систем! АПК в умовах пщвищення рол! дого-вор'из у зв'язку з розвитком! становлениям ринкових вщносин. Доводиться, що немае необхщност! в надм!ршй врегульованосп юридично! служби в централ!зованому порядку. Пропонуеться визначати правове становище юридично'! служби в самих аграрних пщприем-ствах, як! мають свою специфшу виробничо-господарсько! д!яльносп;

- по-новому обгрунтовуеться необхщшсть у визначенн! чшшх пра-вових гарантщ, як! забезпечують належне правове регулювання всього догов!рного процесу, починаючи вщ укладення договору \ зак!нчуючи його виконанням. Правов! гаранта розглядаються як способи захисту суб'ективних прав взагал!! догов!рних суб'ект!в зокрема, встановлен! в законодавств! або в договорах (компенсад!я збиттв, застава, способи! форми судового захисту прав догов!рних суб'ект!в та ш.);

- уперше в аграрно-правовш литератур! доводиться необхщшсть застосування в систем! АПК попереднього договору як зобов'язання сторш укласти основний догов!р в майбутньому. Проводиться вщмшшсть м!ж основним! попередн!м договорами за ступеней юридично!' завершенност!: перший носить остаточний характер, другий м!стить зобов'язання стор!н укласти основний догов1р в майбутньо-

му. 3 урахуванням специфши аграрного виробництва доводиться не-обхщшсть використаиня попереднього договору як основи плануван-ня виробництва певних вид!в продукци, придбання матер!алышх шнностей;

- наведет узагальнеш ознаки договору л1зингу, котрий характеризуемся як складний ! комплексний, включае у свш змют, як правило, р^знорщн! вщносини, права 1 обов'язки сторш, встановлеш як в однш, так ! в декшькох галузях права для досягнення едино! вироб-ничо-господарсько! мети, а також реал^зацп взаемних штереав сторш;

- запропоноваш рекомендацн щодо удосконалення правово!" ос-нови дoгoвipниx вщносин у систем! АПК. Тут можуть бути викорис-таш два напрямки: перший — шдготовка единого нормативного акта в форм! Загального положения про договори в систем! АПК Укра!-ни, в якому пропонуеться вщобразити головним чином норми реко-мендацшного характеру, а також закршити ¡мперативш норми з найбшьш принципових питань, особливо коли зачшаються державш ¡нтереси; другий — розробка спещальних рекомендаций щодо засто-сування складних договор1в.

В результат! дисертацшного дослщження на захист виносяться таю положения, висновки:

- обгрунтування того, що догов1р в умовах розвитку ринкових вщносин е об'ективно необхщною правовою формою економ1чних зв'язюв, не обтяженою адмшктративними актами, М1Ж аграрними товаровиробниками та шшими суб'ектами як в Укра'нн, так 1 у зовн-1шньоеконом!чшй сфер1;

- аргументащя того положения, що передумовою догов!рно! сво-боди суб'екга в умовах ринку виступають об'ективно кнуюч! ринков! вщносини, як1 визначають свободу допдарних суб'екпв у !х взае-мостосунках, юридичну р!вшсть, широку ¡шщативу сторш при виз-наченш умов договору, прав 1 обов'язюв сторш з метою реал1зацн !х взаемних штереав;

- обгрунтування теоретично! можливост! використання договор1в як оптимально! правово! форми в умовах ринку з метою рацюнально-го забезпечення реал!зацп взаемних штереав сторш в договор! як стимулу для допшрних суб'екпв у надежному виконанш ними договор1в;

- обгрунтування законом1рност! того, що в систем! АПК ринков! вщносини визначають виникнення нових виццв договор!в, як! рашш не мали широкого застосування (попереднш догов!р, догов!р л!зингу, до-гов!р про зовн!шньоеконом!чний об!г, догов!р на рекламн! послуги);

- аргументащя положения про те, що в окремих сферах системи АПК поряд з шшими традицшними договорами щдально! спрямо-

ваносй застосовуються аграрно-правов! договори, як1 мають спе-циф1чш ознаки (оргашзащя виробничого сшвробтшцтва, реал1за-д1я вироблено! продукцн, придбания матер!ально-техшчних засоб1в, фшансово-кредитна сфера та ш.);

- обгрунтування нового пщходу до класифшацн вид] в договор1в, яю використовують аграрш товаровиробники, котрий полягае в тому, що кр1м традищйних договор1в ¿снують бшьш складш за змютом договори, яю охоилюють низку рпнорщних суспшьних вщносин, що регулюються р!зними галузями права;

- обгрунтування необхщност! удосконалення догов1рного зако-нодавства в систем! АПК з використанням двох напрямюв: 1) при-няття единого нормативного акта в форм! Загального положения про договори в систем! АПК; 2) розробка рекомендацш про порядок ви-користання складних договор!в у систем! АПК.

Теоретичне 1 практичне значения роботн, результате, одержаних автором, полягае:

- у науково-дослщшй сфер! — матер!али дисертацн можуть слу-гувати основою для подальшо! розробки проблем ¡петитуту догов!р-них вщносин аграрного права;

- у правотворчш сфер! — висновки ! пропозицй, як! м!стяться в дисертацн, можуть бути використаш при пщготовц! Аграрного кодексу Укра'ши (в основному — питань Особливо1 частини ! у низц! випадк!в — деяких проблем ЗагальноУ частини), Загального положения про договори в систем! АПК, законодавства про договори;

- у правоохороннш сфер! — запропоноваш рекомендаци спря-мован! на удосконалення практики застосування законодавства про договори, розв'язання кол!зш у сфер! нормативно-правового регулю-вання догов!рних вщносин;

- у навчальному процес! — положения ! висновки дисертацп можуть бути використаш при пщготовц! вщповщних пщручниюв ! на-вчальних поабниюв з курсу "Аграрне право", роздинв навчальних поабнишв з курсу "Пщприемництво в сшьському господарств!", у викладанш аграрного права, науково-дослщницькш робот! студента;

- у правовиховшй сфер! — положения ! рекомендаци дисертацн можуть слугувати матер!алом у робот! по пщвшценню р!вня право-воУкультури населения, члешв аграрних пщприемств, селянських (фермерских) господарств ! профес!йного р!вня прац!вник!в юридичних служб АПК, правоохоронних та судових оргашв.

Апробащя 1 реал1зацш результата дослщження. Дисертащя вико-наиа! обговорена на кафедр! аграрного права НацюнальноУ юридич-ноУ академн Укра'ши ¿мен! Ярослава Мудрого. Окрем! положения ди-

сертаци доповщалися автором на симпоз1умах, науково-практичних конференщях у м. Кисв1 (1993, 1996 рр.), м. Харков1 (1995, 1996 рр.), м. Чершвщ (1996 р.).

Основш складов! дисертаци були викладеш в шдивщуальнш мо-нографп "Договоры в агропромышленном комплексе Украины в условиях рынка" (1997 р.), навчальному поабнику "Аграрне право" (у сшвавт., 1997 р.). Основш положения дисертаци були висвтгеш в наукових публшащях — 27 статтях, тезах (загальним обсягом понад 23 друк. аркуцпв).

Результата дослщження використовувалися автором при читанш лекцш з курав "Аграрне право" та "Пщприемництво в сшьському господарсга", в науково-дослщницькш робот1 студенев у Нацю-нальнш юридичнш академп ¡меш Ярослава Мудрого.

Структура дисертаци'. Вщповщно до цшей, предмета та лопки дослщження дисертащя складаеться з вступу, трьох роздинв, висновюв та списку використаноТ Л1тератури. Обсяг дисертаци -— 394 сторшки. Кшькють використаних лутературних джерел становить 206.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У встуш дисертащйно!' роботи обгрунтовуються актуалыисть теми дисертащ'1, ступшь дослщження тематики, яку обрав автор. Виз-начаються об'скт, предмет та мета дисертацшного дослщження, його лопка, методолопчна основа, шформацшна та емшрична база. Наведен! 1 сформульоваш в концентрованому вигляд! наукова новизна дослщження, положения, що виносяться на захист, теоретичне 1 прак-тичне значения роботи.

Роздш перший "Роль договор!в в АПК в умовах розвитку ринкових в1дносин " присвячений загальнотеоретичним питаниям договоров у систем! АПК.

У пщроздии 1.1. "Договори в систем! АПК — объективно необхгд-иа форма економ1чпих зв'язк1в в умовах ринку" всеб!чно анал!зуеться процес розвитку ринкових вщносин, який обумовлюе необхщнють застосування нових пщхо/цв до використання не тшьки економ!чних, а й правових способ!в, як! б забезпечували IX нормальний розвиток стосовно до економ1Чних умов Украши. Догов!рна форма, котра ви-ступае як залежне вщ економ1чних вщносин явище, повинна оптимально вщповщати \'м, зберкаючи за собою вщносну самостшшсть. У дисертаци стверджуеться, що розвиток ринкових вщносин значно пщвшцуе роль договору, оскшьки втручання держави в розвиток до-гов1рних економ1чних зв'язюв ютотно змшилося в бж надання суб'ек-

там до го вор ¿в бшьшо'У свободи в реал1зацн не на шкоду державним своКх штереав. 1з цього внпливае, що догов1р в умовах ринку став объективно необхщною формою ринкових економ1чних зв'язк1в. 1ншо1 правовоУ форми, яка б оптимально виражала штереси сторш з ураху-ванням р1вня розвитку ринкових економ1чних вщносин, не ¡снуе.

Обгрунтовуеться, що догов1р у систем! АПК в умовах ринкових вщносин являе собою угоду двох 1 бшьше сторш, спрямовану на встанов-лення, змшу, припинення IX прав 1 обов'язк^в, заснованих на взаемному вшьному волевиявленш, як правило, не обтяжених адмшютративними актами, або на правових приписах з метою забезпечення ефективного розвитку аграрного виробництва та реал1заци взаемних штереав.

Даному договору притаманш таш риси: а) взаемний вшьний про-яв вол!, як правило, не обтяженоУ адмппстратившши актами; б) оп-тимальне забезпечення розвитку аграрного виробництва кожного товаровиробника; в) забезпечення реал!зацп штереав сторш за договором; г) визначення договору виражае характер ринкових вщносин з участю аграрних товаровиробникт. Вш виконуе функцй виявлення потреб догов1рних суб'еюпв, а разом з тим певною м1рою й потреб держави; забезпечення створення основи для планування окремих виробництв на державному, региональному чи колективному р!вш.

У пщроздШ1.2. "Значения майпових йипереав у вдосконалешй до-гов1рпих в:дносип " доводиться, що догов1рний iнтepec являе собою объективно юнуюче особливого роду суспшьне вщношення суб'еюпв договору до сво1Х матер1альних та шших потреб, як1 утворюють основу штереав, котр1 усвщомлюються суб'сктами.

Догов!рш штереси юнують у взаемозв'язку з шшими штересами, зокрема з державними, колективними, шдивщуалышми. У а назван! штереси взаемодноть.

Обгрунтовуеться також, що матер1альну основу зм1сту суб'ектив-ного права становлять у сукупносп суспшьш вщносини, штереси !х суб'еюпв, оскщьки останш вступають у догов!рш вщносини з метою задоволення свой майнових та шших штереав. Саме бажання рсал1зу-вати взаемш штереси стимулюе сторони до укладення вщповщного договору. В раз! вщсутност! штереав у обох сторш або у одше! з них догов1рн! вщносини, як правило, не виникають, оскщьки необхщшсть ре&шзацп взаемних штерсс!в зв'язуе сторони в даних вщносинах.

Всеб!чно дослщжеш стввщношення штересш, сусшлышх вщносин та правово! форми, оскщьки щ явища 'псно взаемопов'язаш. Ствер-джуеться, що р!зш види суспишшх вщносин мають рпномаштш правое! форми, включаючи й догов1рш, обумовлеш характером вщносин та штереав, виникаючих у процеа здшснення допдарними суб'ектами

своУх штереав. Саме тому при характеристик догов1рно1 форми слщ ураховувати по меньшш М1р1 два аспекта: по-перше, кожна правова форма мае сво! власш правовий 1 матер1альний змют, права 1 обов'яз-ки; 1 по-друге — штереси, яы виражаються у певних магер1альних 1 духовних потребах. Оскшьки штерес становить зм1ст сусшльних вщно-син, то виключити його ¡з матер1ального змюту правово! форми просто неможливо. Якщо виходити тшьки з юридичного змюту правово! форми, то штерес не входить до змюту суб'ективного права, бо вш як об'ективне явище не вщноситься до юридично! категорп. Проте правова форма мае й матер1альний змют, чого не заперечують окрем1 учеш (С. С. Алексеев). Дане сшввщношення зазначених явищ являе собою складне сполучення. У договор! права 1 обов'язки сторш становлять його юридичний, а штереси 1 сусптьи вщносини — матер1альний змют, що у сукупносп утворюе правову форму у вигляд1 договору.

У пщроздш1.3. "Специфгчш риси договор!« у систели АПК" виз-начеш особливост1 договор!в, як1 використовуються в АПК. При цьо-му враховувалися система штереав догов1рних суб'ект1в 1 держави, специфжа сшьськогосподарського виробництва, пов'язаного з при-родно-кшматичними чинниками та шшими особливостями. Зазна-чаеться, що провщними в систем! договор1в в умовах ринку залиша-ються цившьно-правов1 договори, як! виступають основною правовою формою економ1чних вщносин у процеа товарного обмшу. Для цих договор1в зараз е характерними: свобода в межах дозволеного; юридичиа р1вшсть сторш; необтяжешсть державно-плановими заеданиями 1 нарядами; свобода сторш у вибор1 того договору, який оптимально забезпечуе реал1зашю !х взаемних штереав; широка шщатива догов1рних партнер1в у визначенш умов договору, сво!х прав 5 обов'язшв за договором та ш. Цившьно-правов! договори в умовах розвитку ринкових вщносин забезпечують Ух суб'ектам юри-дичну можливють рацюнально поеднувати 1 реал1зовувати сво! ште-реси. Головна особливють виробничих аграрних вщносин полягае в тому, що вони грунтуються на вщповщних природних объектах, як1 розвиваються за своши законами, певною м1рок> залежать вщ природних об'егпв, юиматичних умов. Кр1м того, виробництво сшьсько-господарсько! продукцн ктотно пов'язано з живими оргашзмами (рослинництво, тваринництво, штучне заплщнення робочо! та продуктивно! худоби, птищ, штучне вщтворення риби у водоймах та ш.), що дае пщстави видшити аграрш вщносини в особливу групу сусп-шьних вщносин.

Особливосп аграрних вщносин обумовлюють специф!чш риси аграрно-правових договоров. До числа таких договор1в слщ вщнести

договори, яш безпосередньо або дещо опосередковано забезпечують виробництво сшьськогосподарсько! продукцп зпр!зновидами. Мож-ливо, що зовшшш права { обов'язки можуть зб1гатися з певним, на-приклад, цившыю-правовим, договором, проте глибинною основою вщмшносп с своерщшсть аграрного виробництва, безпосередньо пов'язаного у бшьшосп випадюв з природно-юиматичними чинни-ками, а також з живими оргашзмами.

Викладене дозволяе визначити, що аграрно-правовий догов1р яв-ляе собою угоду двох 1 бшьше сторш, яка породжуе 1х права 1 обов'язки щодо забезпечення \ розвитку виробництва аграрно! продукцп з метою реал1заци взаемних майнових та шших штереав. Аграрно-пра-вовому договору притамашн наступи! характерш ознаки: вш у багать-ох випадках виступае юридичною формою оргашзаци виробничого процесу безпосередньо; права I обов'язки сторш у договор! визнача-ються специфжою аграрного виробництва; вш е правовою формою реал1защ1 взаемних штереав сторш з урахуванням юридичних, природ-но-кшматичних, економ1чних можливостей; вш також виступае юридичною формою вщносин, яю опосередковано забезпечують розвиток аграрного виробництва з використанням досягнень науково-техшчного прогресу, товарного обмшу, шших аграрно-економ1чних способ1в.

Разом з тим аграрне виробництво за своТм змютом багатоаспек-тно охоплюе р!зш сфери. Тому в ньому використовуеться р!зш договори, яю нерщко вщр!зняються один вщ одного за правовими озна-ками, але ус! вони спрямоваш на зд!йснення основно-! мети — орган-¿зацда найбшын ефективного виробництва сшьськогосподарсько"! продукцп для задоволення внутршшх потреб ! реал!заци и на ринку для задоволення штереав догов!рних партнер!в.

У пщроздин 1.4. "Система договоров в АПК" анал!зуеться за р1зни-ми квал!ф!кащйними ознаками система договор!в в агропромисло-вому комплекс!: за "!х цшьовою спрямовашстю ! юридичною природою. Проте ш дв! основн! ознаки договор!в не можна вважати вичер-пними. € ще одна важлива класифжацшна ознака — це систематизащя договор1в за Ух юридичною можливклто оптимально реал!зувати взаемн! штереси догов!рних партнер!в. Отже, при данШ класифкацп договор!в можуть ураховуватися у сукупност! мета, правова природа договору та юридична можливють реал!зацй штереав. У л!тератур! як додаткову класифкацшну ознаку називають виробничий чинник — спошб створення предмета зобов'язання, який пропонуеться вико-ристовувати при класифкацп деяких договор!в (С. М. Лур'е, М. I. Козирь). Ця пропозищя заслуговуе на увагу, оскщьки виробничий елемент у певних аграрно-правових договорах мае ютотне значения.

При класифжацп договор1в у АПК за щльовою ознакою врахо-вуеться, що тд цшно в договорах розумкться свщомо передбачува-ний i бажаний результат, на досягнення якого спрямована практична Д1ялыпсть догов1рних cy6'ektíb для реал1зацп ними cboíx штереав. Об'ективною передумовою цшей i д!й догов1рних cy6'eKTÍB виступа-ють ¿x штереси. Оскшьки штереси догов!рних иартнер1в е р1зними, то ¿x цш та ди в npoueci виконання договор1в характеризуються р1зно-ManÍTnicTio. Виробнича ознака в аграрно-правовому договор! посщае особливе, головне мгсце. Проте цю ознаку слщ розглядати як внутрь шньоцшьову диференщацно договор1в.

Тому систематизащя договор1в за щльовою ознакою припускае внутршню диференщацно, яка подана в робот1 таким чином. По-пер-ше, arpapHO-npaBOBÍ договори, метою яких с створення в процесс ви-робничого сшвробтшцтва певного сшьськогосподарського продукту, яких-небудь TOBapie, ¡стотна змша об'екта аграрного виробницт-ва. По-друге, аграрно-правов1 договори, метою яких е реал1защя виробленоУ продукцн (TOBapie) i придбання матер1ально-техщчних засоб1в для забезпечення функцюнування основного аграрного ви-робництва. По-третс, аграрно^правов! договори, метою яких е на-дання pÍ3Hnx послуг, що сприяють нормальному зд1йсненшо аграрного виробництва. При цьому кожна група договор1в шдроздшяеть-ся на вщповщш шдвиди з урахуванням забезпечення оптимально"! реал1заци ÍHTepeciB догов1рних суб'еюпв.

Система договор1в визначаеться також з урахуванням íx правового аспекту. Тут пропонуеться бшьш укрупнена система договор1В з урахуванням специфши аграрно-правових договор!в i загальних оз-нак певних вщцв договор1в, визнаних у законодавста i науковш л1те-paTypi (Ц.В. Бичкова, С.М. Лур'е, M.I. Козирь).

Останшм часом обгрунтовуеться концепщя юнування змшаних договор1в (А.О. Собчак, I.IO. Красько). Змпианий догов!р виникае як наслщок сполучення (комбшацп) елеме!тв р1зних договор!в у межах одн!е1 галуз! права. Комплексш ж договори слугують шдставою виникнення двох i бшьше зобов'язань багатогалузевого характеру, об'еднаних единою виробничо-господарською метою. В дисертаци доводиться, що комплексний догов1р може поеднувати елементи май-нових i деяких шших вщносин (догов1р оренди майна i земельно! дшян-ки, л!зинговий floroBip, який включае до себе елементи договор1в кушвл1-продажу, поставки, та íh.).

У рамках аграрного права можливо виникнення й змшаного договору, в якому можуть бути об'еднаш елементи виробництва сшьськогосподарсько! продукцн та тимчасового зберкання за держ-

контрактом. Практична корисшсть комплексних 1 змшаних договор1в полягае в тому, що Ух укладення звшьняе сторони вщ укладення до-говор1в точно за галузевою ознакою. Комплексний та змипаний договори являють собою договори родового типу, ям синтезують еле-менти р1зних договор1в, об'еднаних единою виробничо-господарсь-кою метою. 3 точки зору штереав таы договори виступають правовою формою реал1зацп декшькох штереав догов1рних партнер1в, наприк-лад, штерес може виражатися у виробництв1 товарной аграрноУ про-дукци з метою и реагпзащУ покупцю, однак штерес може проявлятися й у тимчасовому й збернанш у продавця.

В умовах ринку пщвшцуються роль 1 значения власно цившьно-правових договор1в, тому не виключаеться можливють Ух викорис-тання в систем! АПК. До таких договор!в можна вщнести: догов1р купшл1-продажу, догов5р позики та ш. При визначенш умов даних договор1в у момент Ух укладення важливо враховувати специфжу аграрного виробництва.

Система договоргв забезпечуе також юрвдичну можливють реа-л1зацп догов1рними партнерами державних штереав. 1снуе велика кшьюсть договорхв, як1 виступають правовою формою реал1зацн тшьки штереав сторш. Державш штереси в цих випадках, як правило, не зачшаються (договори шдряду, майнового найму, обмшу, комгса сшьськогосподарськоУ продукцн та ш.). Однак держава тут защкавлена в додержанш правопорядку при здшсненш названих пра-вочишв. Практичне значения класифкацп договор1в у план! забезпе-чення поеднання реал!зацп системи штереав догов!рних та шших суб'ект1В полягае в тому, що вони мають можливють при встанов-ленш взаемостосунк1в обрати найбшьш прийнятну для них догов^р-ну форму, яка б оптимально забезпечувала реал1зацно Ух штереав.

У пщроздш 1.5. "Правов1 проблемы дого(прио'1 свободы в умовах рипкових в1дносин" розглядаються питания правового забезпечення меж догов1рноУ свободи в АПК. Це мае особливе значения в умовах формування ринкових вщносин, оскшьки адмшютративш методи управлшня економжою, включаючи й АПК, ютотно обмежеш на ко-ристь економ1чних метод1в управлшня. Значно зменшуеться держав-не втручання в догов!рш вщносини вщповщних суб'ект1в у форм1 доведения до них планових завдань, наряд1в тощо.

Меж1 свободи людей в кожну юторичну епоху визначаються р!внем розвитку виробничих сил, ступеней шзнання закошв природи г сусшльства, економ1чними, сощальними та полггичними умовами життя, р^внем розвитку самоУ людини 1 знания про неУ. Тому свобода вс!Х догов1рних суб'екйв пов'язана з Ух штересами 1 цшями, як1 висту-

пають передумовою свободи, з об'ективними еконолпчними, сощаль-ними та шшими чинниками. I люди мають конкретну 1 вщносну свободу, коли у них е можливють обирати засоби для досягнення цшей ! реал1защ'1 штереав. Разом з тим д1яльшсть людей у багатьох випадках регулгоеться правом, яке визначае м1ру дозволено!' поведшки вщповщ-них суб'еюпв права. 1з цього випливае, що свобода допдарних соц-¡альних суб'екпв пов'язана також з правовими приписами держави 1 взаемними зобов'язаннями, як1 встановлюються в договорах.

Хоча догов1рна свобода е передумовою укладення договору будь-якого змюту з метою реал1заци суб'ектами своУх штереав, ця свобода тим не менш не може бути безмежною. Отже, меж! ще!' свободи в умо-вах ринкових вщносин мусять бути юридично окреслеш хоча б у за-гальних рисах.

Допшрна свобода не повинна бути спрямована на запод!яння шкоди шшш сторош у вщкритш чи скритш форм!, а також на ущемления штереав держави 1 встановленого нею правопорядку при регу-люванш догов!рних вщносин. Свобода допшрних суб'екпв прояв-ляеться в р1зних аспектах, починаючи вщ укладення договору! закш-чуючи його виконанням. Важливе значения в допшршй свобод! мае оптимальне визначення умов договору, як1 забезпечують сторонам досягнення щлей ! реал1защю '¿х взаемних штереав.

3 урахуванням специфжи аграрного виробництва в дисертацн доводиться, що в процеа виконання договору можлив1 ситуацп, коли необхщно внести вщповщш корективи в змют умов договору, прав ! обов'язшв сторш. Тут також мае проявлятися свобода сторш. При цьо-му корективи, що вносяться в умови договору, права! обов'язки сторон, не повинш бути спрямоваш на ущемления штереав шшо! сторони в договор!, а також шших ос!б, яю не е учасниками договору, держави.

Особливе значения в договорах мае встановлення вщповщаль-ност! за порушення догов!рних зобов'язань. Безсумн!вно, що в перь од реформування ринкових вщносин догов!рш суб'екти мають право за взаемним розсудом встановлювати майнов! санкцп за порушення догов!рних умов ! обов'язюв, однак це мае бути ч!тко заф!ксовано в договор!. Якщо сторони не передбачили в договор! вщповщш санкцп, то при цьому слщ виходити з припиав законодавства. Стверджуеть-ся, що з позиц!!' загального пщходу до розум!ння догов!рно!' свободи в умовах ринкових вщносин сторони мають право не встановлювати в договор! взаемноТ вщповщальностй Це Ух право, а не обов'язок. Невключения в догов!р умови про вщповщальшсть у раз! ненадежного виконання догов!рних зобов'язань не слщ розглядати як непра-вом!рн!сть чи незаконшсть, оскшьки ринков! вщносини передбача-

ють широку ¡шщативу у визначешй взаемостосунюв сторш, 1'х мож-ливу ! належну поведшку за взаемною згодою.

Вщм1чаеться, що виникла проблема правового забезпечення тлу-мачення договор1в судовими органами у випадках, коли зустр1чаються договори, в яких недостатньо ч1тко визначеш IX вид, умови, права I обов'язки сторш, що породжуе невизначешсть деяких важливих пи-тань 1 виникнення розб1жностей м1ж сторонами. Правове значения тлумачення договору полягае в тому, що в раз! тлумачення договор1в суд приводить сторони до единого розумшня ними сво'1х взаемосто-сунюв I правильного застосування законодавства, що регулюе конк-ретш договфш вщносини. Зроблений висновок про те, що при всш важливост1 письмового викладення основних положень договору прюритет при його тлумаченш слщ вщдавати справжшй вол1 сторш, 1 тшьки в раз! неможливост! встановити цю обставину треба виходи-ти з письмових положень договору.

Щдроздш 1.6. "Правове забезпечення еквиииешпноспи в договорных в1дносинах" присвячений правовим питаниям екв1валентносп в договорах. Екв1валентннй обмш являе собою об'ективно юнуючий економ1чний процес, обумовлений виробництвом, споживанням, роз-подшом та облнсом матер1альних цшностей, котрий охоплюе серед-ньообгрунтоваш цши на товари, що обмшюються, показники новоУ соб1вартосп продукцн, трудоемносп ! фондоемносп продукта, що обмшюються, а також допускае в певних випадках деящ вщхилення вщ екв!валентносп, обумовлеш фактично понесеними витратами. Вщхилення вщ умов договору для аграрних товаровиробншав мо-жуть бути викликаш природно-кл!матичними умовами, коли вщсут-ня чиясь вина. Тому держава як гарант мае забезпечити додержання цт екв1валентносп за рахунок спещальних дотацш, що видшяються з державного бюджету для даних цшей.

У дисертацп зроблений висновок про те, що основним способом коригування нормального екв1валентного обмшу е цшоутворення на матер!ально-техшчш засоби, яю промисловють виробляе для АПК, а також на сшьськогосподарську продукщю, яка продаеться аграрни-ми товаровиробниками. Кр1м того, екв^валентшсть у договорах т\сно пов'язана з паритетом цш, який мусить бути науково обгрунтованим 1 юридично закршленим, що забезпечуе практичну реал1защю бага-тьох взаемопов'язаних елемент1в: екв1валентшсть у взаемостосунках догов1рних суб'ект1в; оптимальну реал!зацпо \'х майнових та шших штерес1в; ефективну виробничо-господарську Д1яльшсть аграрних та шших пщприемств тощо. Будь-яка екв!валентшсть мае свою правову форму. Без сумшву, догов1р е юридичною формою забезпечення екв-

1валентносп, оскшьки права \ обов'язки догов1рних суб'ектсв уста-новлюються або самими сторонами, або ж спираються на правов! приписи законодавства.

У шдроздкп 1.7. "Принципы догов'цтого права, щорегупюе вгдпоси-пи в систем! АПК" розкриваються основш та загальш принципи до-гов1рного права. Зараз принципи догов1рного права взагал11 договь рного права в систем! АПК зокрема набули особливо! значущост1 у зв'язку з формуванням ринкових вщносин, коли суб'екти догов1рних вщносин одержали юридичну свободу в установлены оптимальних вщносин м1ж собою. При цьому в дисертацп зазначаеться, що розг-лядуваш принципи догов1рного права виведеш або 13 законодавства про договори, або ж ¡з сутносп догов1рних вщносин.

Принцип прюритетпостх прав / о бое 'язк1в догов1рних су б'еютв, що визначаються самими сторонами, найбшьш рацюнально забезпечуе реал1защю !х штереав у пор1внянш з правами1 обов'язками, встанов-леними в правових приписах щодо догов1рних форм. Прюритетшсть означае першочерговють урахування прав 1 обов'язив, установлених самими сторонами при укладенш та виконанш договор1в, стосовно прав \ обов'язюв, що визначаються в нормативному порядку для до-пшрних зобов'язань.

Принцип оптимального поеднання система йтгерес1в припускае розумне поеднання штереав догов1рних суб'ект1в та ¡нших ос!б, якщо виконання конкретних договор1в зачшае !х штереси. Поеднання штереав обумовлюе необхщшсть урахування штереав кожного суб'екта за наявносп правово! та економ!чно! можливость Оптимальшсть поеднання штереав становить собою виб!р найкращих вар1анпв, яю забезпечують реал!зацио системи штереав.

Реал1защя штереав у !х оптимальному поеднанш залежить вщ багатьох чинниюв об'ективного I суб'ективного порядку: цшоутворен-ня на продукцпо; проведения роб1т, надання послуг; р1вня екв!валент-ност1 в договорах; природно-юиматичних та шших чшшиюв. Тому суб'екти допшрних вщносин як в процеа укладення договор1В, так 1 в перюд !х виконання повинш всеб1чно усвщомлювати взаемш 1нтереси 1 робити все для того, щоб ш штереси оптимально задовольнялися.

Принцип визначепня сприятливого для сторгн змкту договор1в т1Сно пов'язаний з принципом забезпечення поеднання штереав у процеа !х реал1заци. Мета кожного договору полягае в тому, щоб найкра-щим чином забезпечити задоволення взаемних штереав догов!рних суб'екта. Досягненню ще! мети сприяе правильне визначення змюту договору, який включае до себе його умови, права \ обов'язки сторш. Сприятливють визначення сторонами змюту договору полягае в тому,

щоб догсдарш партнери з урахуванням взаемних штереав 1 специфь ки аграрного виробництва встановили оптимальш (найбшып вигщш й сприятливО умови договору: об'екти договору; оптимальшсть цш; термши виконання зобов'язань, що приймаються; заходи взасмного сшвробшшцтва м1ж сторонами; найбшыи д1ев! заходи майнового впливу на сторону, яка допускае випадки ненадежного виконання прийнятих зобов'язань; заходи економ1чного стимулювання сторш до найкращого виконання зобов'язань, як1 вони беруть на себе. Спри-ятливють мусить утворюватися самими сторонами без натиску одше'] сторони на шшу.

Принцип широког 1нщативи суб'еютв договорного права визна-чаеться можливгстю забезпечення реал1заци Ух взаемних штереав. Тому вони зацжавлеш у здшсненш взаемних пищативних дш на вах ста/цях юнування догов1рних вцщосин. 1шщатива допшрних суб'екпв мусить проявлятися з метою пошуюв найкращих варганив викорис-тання вщповщних вцщв договор1в, оптимальност1 визначенняУх змюту тощо. Догов1рно-правова форма вщносин з участю аграрних това-ровиробник!в дозволяе сторонам договору не тшьки використовува-ти економ1чш важел1 та стимули, як[ встановлюються в нормативному порядку, а й проявляти нпщативу 1 заповзятливють.

Принцип правово!самостшиоат договорных суб'екпйв виражаеть-ся в тому, що сторони в договор1 на основ! юридичноУ р!вносп, соц-1ально-економ1чного становища мають право здшснювати свою пра-восуб'ектшсть незалежно ш вщ кого в межах догов1рно'1 свободи. Самостшшсть мае здшснюватися в межах, що визначаються положениям про колективного суб'екта, або ж загальним нормативним актом, або ж тим й шшим у сукупносп. Юридична caмocтiйнicть до-roвipниx суб'ект1в означае усвщомлену дно вщ ¡меш шдприемства вщповщноУ посадовоУ особи по укладеншо договор!в з урахуванням штереав цього шдприемства 1 в межах юридично дозволеного. Вщхи-лення вщ цього правила можливе лише за згодою органу управлшш колективного аграрного шдприемства.

Принцип надежного виконання договор!шх зобов'язань е загальним для ус1х договоров. Проте в окремих договорах вш заломлюеться по-своему, зокрема це стосуеться й дoгoвopiв у систем1 АПК. Це обу-мовлено об'ективними особливостями в сшьському господарствг Належне виконання догов!рного зобов'язання означае виконання уем його основних умов у межах, що визначеш в самому договор1

Принцип застосування вгдпов^далыюегт за розеудом сторон за по-рушения догов'грних умов е характерним для догов^рних зобов'язань I умовах ринку. Як загальне правило слщ встановити порядок, зпдне

з яким майнова вщповщальшсть мусить застосовуватися за згодою сторш, про що повинно бути зазначено в самому договори Сторони сам! визначають, яш санкцп вони можуть застосувати щодо сторони, яка допустила порушення догов!рних зобов'язань. Сторони мають право не встановлювати санкщУ, якщо м!ж ними юнують нормальш партнерськ! вщносини! вони дов1ряють одна однш. Такий пщхщ ство-рюе передумови для подальшого функцюнування дшових вщносин м!ж догов1рними суб'ектами. Якщо недисциплйювана сторона систематично порушуватиме умови договору, то в такому раз! встанов-лення вщповщалыюст! е невщворотним, що послужить стимулом до надежно! поведшки сторш у пронес! виконання договору. При цьому в договор! слщ ч!тко передбачити санкцп, з тим щоб у раз! Ух застосу-вання не виникало жодних сумн!в!в щодо 1х правильность

Роздш другий "Договори, що забезпечуютъ нормальный розвиток аграрного виробництва " присвячений окремим 1 основним видам до-говор1в у цш сфер!.

У пщроздип 2.1. "Договори по забезпеченшо виробництва продукцп рослинництва" обгрунтовуеться, що договор на виробництво высокопродуктивного наспит за своею юридичною природою е комплексним, включае до себе елементи пщрядних вщносин (виробництво насшня), а також елементи кушвл!-продажу (частина насшня продаеться гос-подарству). Можливий й третш елемент, коли сортовипробувальна оргашзащя залишае частину насшня на тимчасове зберкання в гос-подарсга. Проте в цих комплексних вщносинах е своя особливклгь. Зокрема, земля е природним об'ектом 1 водночас об'ектом договору; шшим об'ектом виступае виробництво насшня певних сщьгоспкуль-тур. Щ об'екти сам! по соб1 розвиваються за своУми законами (при-родничими), що зумовлюе необхщшсть урахування при визначенш в договор! його умов, прав 1 обов'язюв сторш, фактичних можливос-тей реал!зацивзаемних штереав. У даному договор! взаемш штереси догов!рних суб'еюпв можна визначити наступним чином. 1нтереси аграрного пщприемства виражаються в ращональному ! ефективно-му використанш земельно!" дшянки, наданоУ шшш сторон! пщ сорто-випробування, одержанш певноУ майновоУ вигоди, а також певноУ частини виробленого нас!ння для своеУ виробничоУ д!яльност! або ж вщповщноУ суми грошових коншв та ш. 1нтереси науковоУ сортовип-робувальноУ оргашзацн виражаються в досягненн! запрограмовано-го результату вщ сортовипробування, одержанш матер!альноУ вигоди шляхом реал!защУ високосортного нас!ння трет!м особам та ш.

Особлива роль належить договору на виконання агрох1м[чиих робтг, об'ектом якого е виконання певного комплексу агрох!м!чних

робгг: внесения в грунт вщповщних мшеральних добрив з викорис-танням спещально! ав!ацп, шшнх техшчних засоб1в; застосування пестицщйв I агрох!мжат1в з додержанням вимог Закону Украши "Про пестициди I агрох!мжати"; захист рослин, що включае до себе комплекс заход1в щодо попередження зменшення втрат врожаю сшьгосп-культур вщ шкздниюв, хвороб та бур'ятв; шип робота. Предметом даного договору е вщповщш сусшлып вщносини, що виникають м1ж догов1рними суб'ектами при виконанш зазначених робгг. Цей догов1р вщноситься до числа змшаних договор1в, в яких зобов'язання, що приймаються, регулюються двома 1 бшьше галузями права \ законо-давства. За змютом даний догов1р бшьш тяж1е до аграрного права, зокрема, до основних його умов вщносяться: надання земельного масиву для агрох1м1чних роби1; забезпечення виробника робгг агро-х1мжатами ус1х р1зновид1в з урахуванням характеру робгг; додержан-ня виробником робгг правил та умов агрох1м!зацп, встановлених у нормативному порядку та договором; сшльна участь сторш у вироб-ничому процеа та його регулюванш; оперативне пщпорядкування виробника робгг аграрному пщприемству в перюд Ух проведения та ш. В той же час тут е таи положения, як1 регулюються цившьним правом: належне виконання договору, питания майновоУ вщповщаль-носгп за неналежне виконання договору, порядок роз!рвання договору, взаемш розрахунки. Тому даний догов1р можна назвати аграрно-правовим з елементами цившьно-правового договору пщряду.

Договор па полив сЫъсъкогосподарських культур е частиною вироб-ничого процесу з вирощування зернових, техшчних, овочевих та шших сщьгоспкультур. Цей догов!р е р1зновидом аграрно-правового договору на виробництво рослинницько'1 продукцп з рисами пщрядноТ спря-мованость Вш вщноситься до змшаного договору, який потрапляе пщ правове регулювання аграрного 1 цивщьного права. Права 1 обов'язки сторш у договор! встановлюються самими його суб'ектами з урахуванням можливостей виконання його умов 1 взаемних штереав.

Догоыр па обслуговуваппя тех/ики по росли! шицтву в правовш лгге-ратур1 правильно вщносять до договор1в на техшчне обслуговування пщрядного типу (Ц.В. Бичкова, С.М. Лур'е, МЛ. Козирь). Об'ект даного договору характеризуеться багатоаспектшстю: ремонт техшки (поточний I каштальний), техшчне обслуговування в процеса вико-ристання машин 1 обладнання, доставка запасних частин до цих машин та ш. 3 урахуванням характеру 1 обсягу техшчного обслуговування сторони визначають змкт договору. В умовах становления ринкових вщносин у договорах даного виду повинш чггко визнача-тися його умови, права 1 обов'язки сторш.

Догосир на вирощування техпгчиих культур мае деяю особливосп, хоча йому притаманш загальш риси договоров, що забезпечують ви-робництво рослинницькоУ продукци. Виробнича сфера тут прояв-ляеться в певному пщготуванш грунту пщ техшчну культуру (цукро-вий буряк, хмшь, бавовна та ш.), його оброблешп в процесс вирос-тання, розробленш технолопчних програм, боротьб1 ¡з шкщниками сшьгоспкультур, вбиранш1 транспортуванш, продажу насшня техш-чних культур та ш. Вщзначаеться, що такий ткний виробничий зв'я-зок зумовлений специфкою вирощування даних культур, коли по-тр1бна квал1фпсацшна допомога. Сусптьш вщносини м1ж суб'екта-ми оформлюються договорами. Оскшьки щ вщносини регулюються нормами декшькох галузей права, то такий догов!р слщ розглядати як змшаний, виходячи ¡з класифжацн' договор}в у систем! АПК. Тут застосовуються переважно норми аграрного права.

У пщроздии 2.2. "Договори, що забезпечують виробпицтво тва-ринпицькоИпродукци" стверджуеться, що у договор1в, що забезпечують виробництво рослинницькоУ продукци, (договор1в, що регламен-тують виробництво тваринницькоУ продукщУ, е як загальш, так 1 спе-циф1чш риси.

У перших договорах виробництво ткно пов'язане з використан-ням в уах випадках земельних дшянок, у других використання зе-мельних ресурав мае прикладний характер: земля видшяеться пщ па-совища, косовищ, виробництво корму для тварини та ш. Це обумов-люе деяш особливосп суспшьних вщносин, що виникають тут, яю виступають предметом перших 1 других договор!в. В об'ектах цих до-говор!в також е ктотш особливосп, оскшьки у виробництвг рослинницькоУ та тваринницькоУ продукщУ теж е певш особливосп. Спе-циф1чш риси диктують необхщшсть у встановленш особливостей при виробленш умов договор1в, визначенш прав ! обов'язюв Ух суб'екпв.

Договгр па створенпя племенных сшьськогосподарських тварип вщображуе як основш штереси, так \ штереси, яю мають прикладне значения стосовно перших. У даному договор! основной штерес для замовника виражаеться в одержанш вщ другоУ сторони племенних тва-рин високоУ якост1, а для пщрядника (продавця) — в одержанш вщ по-купця вщповщно'У суми грошей за реал1защю племенних тварин. Кр1м того, тут е штереси морального та штелектуального порядку.

Договгр па проведения штучного заптднепня тварип мае багато спшьного з попередшм договором, але в ньому е й певш особливосп. Об'ектом першого договору виступае створення племенних сшьськогосподарських тварин, а об'ектом другого —■ маточне погагнв'я для вщтворення племенних тварин.

Догов1р на вирощування / в1дгод1влю худоби сприяе виробництву тваринницько! продукцп. Вщносини в галуз1 вирощування \ вщгод1вл1 худоби мютять елементи пщрядних вщносин, яга регулюються нормами цившьного права, проте в цих вщносинах головне мк;це посща-ють вщносини виробничого характеру. Тому даний догов1р вщно-ситься до числа змшаних договор1в, в яких суспшьш вщносини регулюються р1зними галузями права. Оскшьки в цьому договор! вщносини по виробництву продукцп тваринництва (вирощування ! вщгод!вля худоби вщносяться саме до цього виду д!яльноеп) займа-ють головне становище, то вш бшьше тяж1е до аграрно-правового договору з пщрядними ознаками, бо бшышсть питань за цим договором регулюються нормами аграрного права.

У договор/ на виробпицтво г перероблепня корлив для худоби об-'ектом виступають певш норми для конкретних вид1в тварин: велико! рогато! худоби, свиней, овець, из, коней, птиц! та ш.

Договгр на енергопостачання виробництва тваршшицькЫ продукци носить опосередкований характер вщносно самого процесу виробництва продукцп тваринництва. Однак в умовах мехашзацп цього процесу вш у певних випадках мае вирннальне значения (до'шня кор!в, шку-бащя птищ, виробництво вершюв та ш.). 3 урахуванням р!зних об'ект1в у робот! розглядаються три р!зновиди договору на енергопостачання: 1) догов!р на постачання електроенерпею; 2) догов!р на постачання тепловою енерпею; 3) догов!р на постачання газом. У лггератур! природа даного договору розглядаеться головним чином у трьох напрям-ках. По-перше, цей догов1р характеризуеться як р!зновид договору поставки (О.М. Садшов). По-друге, його вщносять до самостшного цивтьно-правового договору (С.М. Корнеев). По-трете, даний догов!р мае певш специф^чш риси, обумовлеш особливостями сшьського гос-подарства (Ц.В. Бичкова). У дисертацй доводиться, що в систем! дого-вор!в сформувався самостшний догов!р на енергопостачання ! тому можна говорити про окремий правовий ¡нститут у систем! цившьного права. Проте цей догов!р все ж мае сво! р!зновиди, зокрема, доцшьно видшити як його р!зновид догов!р на енергопостачання аграрних то-варовиробншив з урахуванням специф!ки аграрного виробництва вза-гал!! тваринницько! продукцп зокрема. Можна пгги шляхом розроб-лення прим1рного договору (але не типового), в якому доцшьно перед-бачити його основн! умови, з тим щоб сторони сами прийняли остаточне ранения. Без сумн!ву, в договор! мають ураховуватися техшчш правила подач! енергп аграрним пщприемствам. Тут не можна виносити ва р!шення на розсуд сторш, бо недодержання встановле-них техшчних правил може призвести до негативних наслщгав.

У пщроздин 2.3. "Договори на реал{зацио сыъсъкогосподарсько продукцп" зазначаеться, що реал1защя аграрними товаровиробника-ми вирощено! продукцп е одшею з найважливпних сфер IX виробни-чо-господарськоУ д1яльность У нормативних актах визначаються пра-вов1 форми даних вщносин: звичайш договори, державш та регю-нальш контракти. Встановлено й таку форму правового регулювання, як держзамовленпя. Останне за своею природою вщноситься до адм-инстративно-правового акта, який розрахований на певних суб'екпв 1 ураховуе у пом'якшешй форм! положения ринку.

Держконтракт визначаеться як догов1р, укладений держзамов-ником вщ ¡меш держави з виконавцем держзамовленпя, в якому вста-новлюються економ1чш та правов1 зобов'язання сторш 1 регулюють-ся взаемостосунки замовника 1 виконавця. Держконтракт може вис-тупати в декшькохдопшрних формах (поставка, закупка). Реал1защя сшьськогосподарськоУ продукцп може зд1йсшоватися також за допо-могою договор1в, не обтяжених держзамовленнями (договори кутвл1-продажу, комюи, мши та ¡и.). Бартерш правочини застосовуються в основному вимушено виаслщок вщсутносп належного ринку, що не-рщко негативно вщбиваеться на екоиомвд аграрних пщприемств.

У пщроздш 2.4. "Договори па матер1алъпо-техн1чне постачанпя аграрных товаровиробнишв " розглянутий комплекс договор1в у дашй сфер!. Договори, що укладаються тут, за своею правовою природою вщр1зняються один вщ одного. Зокрема, можуть використовуватиСя договори поставки, змют яких становлять положения, закршлеш у вщповщному роздий ЦК Украши, але з певним коригуванням з ура-хуванням сучасних правових припиав з цих питань, що мютяться в нормативних актах Укра'ши. Стверджуеться, що в умовах формуван-ня ринкових вщносин право вибору форм договору належить самим сторонам, оскшьки будь-яка догов1рна форма в кшцевому рахунку забезпечуе реал^защю взаемних штерест сторш.

У пщрозд1л1 2.5. "Договори па падаппя аграрным товаровиробни-кам рекламных та пнрормацшных послу г "пщкреслюеться, що юнуван-ня рекламних та шформацшних послуг зумовлено ринковими чинни-ками. Цей догов1р у л1тератур1 розглядаеться як узагальнене родове поняття, що включае до себе декшька договор1в, закршлених у зако-нодавст як самостшш договори з своши правовими ознаками (договори комюй, збер1гання, доручення та ш.). При цьому догов!р на надання послуг не видщяеться як самостшний догов1р ¡з своши спе-циф1чними ознаками. В основу такоТ класифжацй покладено деяга за-галыи ознаки, що зближають ш договори. Однак у дисертацЙ обгрун-товуеться положения про те, що догов!р на надання послуг слщ розг-

лвдати як самостшний догов1р ¡з своши ознаками, який не розчиняеться в шших договорах. Тому дощльно, щоб догов1р на надання послуг був видшений в самостшний догов1р 1 розмщений в ЦК Укра'ши, оскшьки за зм1стом вш бшьш тяж1с до цившьно-правових договор1в.

1з Закону Укра'ши "Про рекламу" випливае, що суб'ектний склад у рекламних д>ях такий: рекламодавець — особа, яка е замовником реклами; виробник реклами — особа, яка повшстю чи частково здшснюе виробнидтво реклами; розповсюджувач реклами — особа, яка розповсюджуе рекламу; споживач реклами — будь-яка особа чи група оаб, на яких спрямована реклама. Виходячи цього, можна припустити, що цей догов!р може бути двостороншм, а у певних ви-падках — трьохстороншм. Об'ектом рекламного договору виступае спещальна шформащя, яка становить змют реклами. За договором рекламних послуг виробник реклами та и розповсюджувач за заеданиям рекламодавця здшснюють виробництво 1 розповсюдження реклами в будь-якш форм! 1 будь-яким способом в обумовленш строки 1 за плату з метою реал4заци взаемних штереав.

У пщроздШ 2.6. "Договори па кредитуеття аграрных товарови-робнитв" зазначаеться, що вщ фшансового стану аграрних товаро-виробншав залежить Ух ефективна д1ялыисть. Тут особливе мгсце по-сщае догов1р на кредитування аграрних пщприемств. Автор виходить з того, що кредит — це система економ1чних вщносин, що виникають в процеа вцщавання грошевих чи мaтepiaльниx засоб1в у тимчасове користування на умовах вщповщальносп, як правило, з1 сплатою про-центних ставок. У Л1тератур1 юнуе кiлькa пoглядiв на природу цього договору, яю критично оцшеш в дисертацп. Проте анал1з змюту кредитного договору дас змогу стверджувати, що його слщ розглядати як р1зновид договору позики. Об'ектом даного договору е визначена грошова сума, яка видаеться позичальнику у власшсть, повне госпо-дарське вщання або оперативне управлшня з уама правовими на-слщками, що випливають з цього.

У пщроздШ 2.7. "Договори па впроваджепня в аграрне виробництво пауково-техгичних досягненъ " вццбражеш наступш характер!» риси цих договор1в. По-перше, вони забезпечують здшенення аграрного виробництва на сучасному науковому р1вш. По-друге, объектами цих договор1в е р1зновиди науково-техшчноУ иродукци, яку придбають аграрш товаровиробники для впровадження у свое виробництво. Потрете, для дослщжуваних договор1в характерний особливий суб'ектний склад: з одного боку виступае аграрний товаровиробник, з шшого — вщповщна спещал1зована оргашзащя, здатна виконати завдання замовника або продати виконану нею роботу за певним

видом творчоУ д!яльность По-четверте, специф1чним е стан об'екпв цоговорзв на момент Ух укладе!шя, зокрема, Ух об'екти виступають у вигляд! неюнуючоУ продукцн, технологпо якоУ ще слщ розробити, вип-робувати дослщш зразки. Об'ектом договору може бути вже створена за замовленнями ¡шлих оргагазащй або власною ¿шщативою роз-робника продукщя, однак тут матиме мюце передача створеноУ про-цукцп зацшавлешй особ1, яка уклала договф.

Оскшьки розглядуваш договори охоплюють широкий спектр виконуваних робп', то 1 об'екти в них е богатоаспектними, зокрема, результата науково-дослщноУ, дослщно-конструкторськоУ, техноло-пчноУ, проектноУ та шшоУ робота.

У пщроздин 2.8. "Зовншньоекоиолптп договори з участю аграрных товаровиробпиюв " йдеться про зовшшньоеконом!чш вщносини в сфер! торговелыюго обку за допомогою договор!в. В основ! виник-нення зовшшньоеконом1чних договор1в лежать р1зноаспектш пере-думови, як1 визначають необхщшсть укладення вщповщних договор1в з метою задоволення штереав аграрних товаровиробшшв та шших защкавлених оаб, включаючи й державу. В робот1 наведена система

ДОГОБОр1в, ЯК1 ВИКОрИСТОВуЮТЬСЯ у ЗОВНШШЬОеКОНОМ1Ч1ПЙ Д1ЯЛЫЮСТ1

(поставки, кушвльпродажу, л1зингу, комюн", доручення та ш.). Р1зно-маштшсть договор!в обумовлена вщмшшстями Ух об'екта 1 предмета. Об'ектом у даному договор! виступають послуга, матер!альш цшносп тощо, а предметом — конкретш суспшыи вщносини поставки, кушвльпродажу, доручення, комюн', л1зингу, пщряду та ш. В умо-вах розвитку ринку щ договори набувають широкого поширення.

У пщроздии 2.9. "Доготр тзипгу " пщкреслюеться, що догов1р л1зин-гу посщае особливе мюце в систем! договор1в, тому необхщно ирахо-вувати ва його особливосп. Вщзначимо деяю з них: 1) цей догов!р охоп-люе декшька р1знорщних вщносин; 2) у свою чергу, рпномаштшсть вщносин визначае багатосгороншсть даного договору. Отже, вш може бути двостороншм, трьохстороншм 1 з участю бшыноУ кшькоеп сгорш; 3) ця обставина диктуе необхщшсть чггкого визначення прав 1 обов'язив кожно'У сторони як в нормативному, так 1 в догов1рному порядку; 4) оскшьки цей догов1р вщноситься до числа комплексно-змштних договоров, то в раз1 вщсутносп прямих правових припиав щодо договору можливе застосування аналопУ права 1 закону.

У пщроздин 2.10. "Попередпш догов1р" зазначаеться, що в у.мовах розвитку ринкових вщносин виникае необхщшсть в укладенш попе-реднк договор1в. Цей вид договору був широко вщомий цившьному праву дореволюцшноУ Роен. Проте в ЦК УкраУни вш не вщображешш. Попередшй догов1р слщ розглядати як угоду сторш укласти в майбут-

ньому основний догов!р для реал1защ1 сво'Ух штереав. Даному договору притаманна ушверсальшсть, яка полягае в тому, що вш за своею спрямовашстю може обслуговувати як один догов1р, так \ систему до-говор1в, р1зних за своею юридичною природою. Biн може розглядати-ся як попередня угода будь-якого виду основного договору, який ук-ладаеться на його основь При цьому сам факт укладення такого договору забезпечуе встановлення першопочаткових правових зв'язгав м1ж догов1рними суб'ектами, що створюе вщповщну визначешсть в 1х взае-мостосунках як в момент укладення попереднього договору, так \ в май-бутньому при укладенш основного договору, який виступае правовою формою реал1зацп взаемних штереав сторш. Ушверсальшсть попереднього договору рельефно проявляеться при визначенш збитгав, запод!я-них винною стороною його невиконанням чи неналежним виконанням.

У дисертацп стверджуеться, що попередшй догов1р становить собою угоду, укладену сторонами в письмов1й форм!, з приводу укладення в майбутньому основного договору в установлений термш ] визначення в ньому основних умов, яга мають бути включеш в основний догов1р, а в раз1 можливосп — й виконання деяких умов майбут-нього договору з подалыним коригуванням цих умов в основному договори Це визначення дегалька ширше, шж те, що наводиться в лгтературй осгальки цей догов1р не тьтьки становить собою угоду ук-ласти в майбутньому основний догов!р, а й передбачае виконання деяких важливих оперативних умов.

Роздш третш "Правое/ гаранта догов'цтих суб'еютв" присвяче-ний правовим гаран^ям прав догов!рних суб'екпв у систем! АПК.

У шдроздйй 3.1. "Поняття г класифжацш правових гарантш в договорах АПК" розглядаються поняття правових гарантш, '¿х сощаль-но-правова знaчyщicть у забезпеченш реал1зацй не тьтьки иевних прав, а й штереав вщповщних допшрних суб'екпв. На пщстав1 анал!зу законодавства 1 його сутносп правов1 гаранта суб'екпв у систем! АПК являють собою систему (сукупшсть) правових способ1в 1 засоб1в, ус-тановлених законодавством 1 самими догов!рними суб'ектами, що за-безпечують вщповщним суб'ектам юридичну можливють зд1йснити укладення договор1в, IX оптимальне виконання, а в paзi необхщносп — 1х роз1рвання 1 захист порушених прав з метою компенсацн майно-вих штереав з урахуванням специфши аграрного виробництва. Ос-новним критер1ем при встановленш способ1в 1 правових гарантш в догов!рних зобов'язаннях мае бути система штереав догов1рних суб'екпв, держави та шших зацжавлених оаб. До правово! гаранта в договорах безумовно можна вщнести компенсащю збитгав, запод1я-них виновною стороною потерпшш сторош.

До складу правових засоб1в, що забезпечують виконання догов-¡рних зобов'язань, входить застава.

До правових гарантш, що забезпечують догов1рним суб'ектам иормальие здшсиения прав 1 виконання обов'язшв, вщносяться спо-соби { форми захисту прав цих суб'екпв. До способ1в захисту цившь-иих прав вщносяться: визнання прав; припинення дш, що порушу-ють право; вщновлення становища, що юнувало до порушення права; присудження до виконання зобов'язання в нaтypi; припинення чи змша правовщношення; стягнення з винноУ особи збитюв та неустойки; ниш способи, передбачеш законодавством. До форм захисту по-рушеного чи оспорюваного права слщ вщнести судовий або адмип-стративний порядок такого захисту. Конститущя УкраУни в ст.ст. 32, 55 гарантуе вам юридичним 1 ф1зичним особам судовий захист Ух прав. Ця форма захисту порушених чи оспорюваних прав повною м1рою вщноситься й до догов1рних суб'екпв.

У пщроздии 3.2. "ПравоеI гаранта, що атшулюютъ належне виконання договорхв" проанал1зоваш правов1 гаранта, що забезпечують належне виконання договУрних зобов'язань за допомогою р1зних спо-собУв (правових засоб1в). До них слщ вщнести: право потерпшо'У сто-рони на вщшкодування з винно!" сторони збитюв, неустойки; виконання судового ршення про вщшкодування збитюв шляхом списания з розрахункового рахунку винноУ сторони на користь потершло'У сторони або шляхом звернення вщшкодування на майно вщповщача вщповщно до чинного законодавства; пшьги за податком на прибу-ток, валютн! засоби, митш та шил пшьги; зустр1чний продаж необхь дних матер1альних щнностей в порядку розрахушав за продукцио, що реал1зуеться; пщвищена плата за продукцио високо'У якостц дост-рокове виконання догов1рних зобов'язань.

Правов1 гаранта, що стимулюють належне виконання договору, встановлюються передуам договУрними суб'ектами. Державне втру-чання у цих випадках можливе лише тод^ коли зач1паються штереси держави. Проте це зовс1м не означае, що держава самоусуваеться вщ регулювання дoгoвipниx вщносин. Вона може й повинна встановлю-вати пpaвoвi норми у форм1 рекомендащй догов1рним суб'ектам з метою надання Ум допомоги в найбшьш повному вщображенш у договор! його умов, прав У обов'язюв сторУн, що в кшцевому рахунку забезпечуе правопорядок У взаемне задоволення Ух штереав.

У пщроздии 3.3. "Шляхи удосконаления законодавства про договори в АПК /' правових гарантш Их використання" зазначаеться, що процес удосконаления законодавства е за своею суттю динам1чним, оскшьки сустльш вщносини, що регулюються законодавством, по-

стшно змшюються, нерщко трансформуються в шип форми цих вщно-син, а в умовах ринку дуже часто виникають нов! вщносини.

В умовах становления ринкових вщносин при удосконаленш дого-в1рного законодавства в cиcтeмi АПК слщ ураховувати наступи! момента: по-перше, ступшь державного правового регулювання догов1р-них вщносин з участю аграрних товаровиробнимв; по-друге, меж! сво-боди догов1рних суб'ектсв у р1зних сферах товарного обиу, виконання робщ послуг у систем! АПК, з тим щоб не сковувати нпцштиву аграрних пщприемств та Ух партнер1в за договором; по-трете, специфжу аграрного виробництва, зумовлену об'ектавними чинниками; по-четвер-те, в сукупносп ва правов! приписи, встановлеш законодавством чи сторонами за договором, мають сприяти розвитков! ринкових вщносин.

У зв'язку з цим найкращими в удосконаленш законодавства про договори в АПК слщ вважати два напрямки.

Перший полягае в тому, щоб пщготувати единий нормативний акт у форм! Загального положения про договори в систем! АПК УкраУни, в якому були б викладеш загальш та принцишальш питания порядку ук-ладення, виконання договор!в, розв'язання спор!в, роз!рваннядоговор!в, Ух пролонгац!"!, вщповщальносп за неналежне виконання догов!рних зобов'язань. Особливий роздш в Загальному положенш мусить бути присвячений правов!й основ! м!жнародного сп!вроб!тництва аграрних товаровиробник!в УкраУни з шоземними контрагентами. Переважно це мають бути норми рекомендацшного характеру, оскщьки в умовах ринку немае необхщност! в жорсткому правовому регулюванш догов!рних вщносин. Проте в Загальному положенш доцшьно також вщобразити ¿мперативш норми, але тшьки з найбшып принципових питань, особливо коли зачшаються державн! ¡нтереси.

Другий напрямок зводиться до того, що за складними видами договор!в доцшьно розробляти спещальш рекомевдацп, беручи за основу норми Загального положения! вщображаючи при цьому спе-циф!чш риси вщповщних договор!в.

Заключний пщроздш 3.4. "Юридична служба в АПК по забезпе-чеппю правовых гарантш у розвитку нормальных договорных водносин " присвячений рол! юридично'У служби в змщненш догов!рних вщносин в умовах ринковоУ економ!ки.

Юридична служба посщае особливе мюце в процеа ч!ткого виз-начення умов договору ! встановлення на Ух основ! прав ! обов'язк!в сторш (стад1я укладення договор!в), в раз! роз!рвання договору, в процес! подготовки матер!ал!в для передачи Ух в судов! органи та ш.

Не виключаеться можлив!сть пщготовки юридичною службою матер!ал!в щодо оскарження винесеного судом ршення в повному

його обсяз1 чи в певшй частиш в касацшну шстанщю. Тому роль юридично! служби в умовах розвитку ринку не знижуеться, а пщви-щуеться. У зв'язку з цим зазаначаеться, що за наявшстю Загального положения про юридичну службу в державному сектор1 кожне коо-перативне пщприемство в змоз1 розробити власне положения про юридичну службу. Це положения мае бути затверджене вщповщним органом управлшня аграрного пщприемства, шсля чого воно набу-вае сили нормативного акта локального характеру.

У внсновках викладеш загальш пщсумки дослщження, сформу-льоваш основш положения, що складають змют дисертацшно1 робо-ти, зокрема щодо ро;п I значения договору, наведене нове його виз-начення в умовах ринку, про свободу в догов1рних умовах, правове забезпечення екв1валентносп в договорах, нове розумшня змюту договору, роль 1 значения штереав догов1рних суб'ект1в тощо.

За темою дисератщйного дослщження опуб.пковаш так! роботи:

Моиографи, навчапып поабпики:

1. Стативка А. Н. Договоры в агропромышленном комплексе Украины в условиях рынка. -X.: Право, 1997. -13,6 друк. арк.

2. Аграрне право: Навчальний поабник / За ред. В. П. Жушма-на. X.: Нац. юрид. академ1я УкраТни, 1997. -13,51 /3/друк. арк.

Станут та публ1каци\

3. Стативка А. Н. Местные Советы и личные хозяйства граждан // Актуальные проблемы совершенствования деятельности местных Советов народных депутатов в условиях перестройки: Краткие тезисы докладов и научных сообщений региональной научно-практической конференции. -X.: Харьк. юрид. ин-тут, 1990. -0,3 друк. арк.

4. Янчук В. 3., Стативка А. Н. Договор на выращивание в личных подсобных хозяйствах колхозников скота и птицы, принадлежащих колхозу // Советское аграрное право. -К., 1990. -Вып. 4. -2 III друк. арк.

5. Стативка А. Н. О правовых формах реализации сельскохозяйственной продукции крестьянскими хозяйствами // Проблемы совершенствования сельскохозяйственного законодательства СССР в условиях рынка: Материалы международной научно-практической конференции. -М., Моск. юрид. ин-т. -1991. -0,3 друк. арк.

6. Стативка А. Н. О правовом обеспечении реализации сельскохозяйственной продукции // Социальные действия в переходный период: Тезисы выступлений на международном симпозиуме. -Минск, 1991. -0,2 друк. арк.

7. Стативка А. Н. О совершенствовании экономико-правовых мер стимулирования производства животноводческой продукции в лич-

ных хозяйствах граждан // Проблемы совершенствования законодательства Украины и практики его применения: Тезисы докладов и научных сообщений межрегиональной научной конференции. -X.: Укр. юрид. академия,1991. -0,3 друк. арк

8. Стапвка А. М. Сшьськогосподарське право I сшьськогоспо-дарсыа договори // Правова система Украши: теор!я 1 практика: Тези доповщей! наукових повщомлень науково-практичноУ конференци. К., 1993. -0,3 друк. арк.

9. Навчальна програма курсу "Гоподарське право". Методичш вказ1вки I завдання для самоспйноУ роботи студента // X.: Укр. держ. юрид. академ1я, 1994. -1,75 /0,5/ друк. арк.

10. Стативка А. Н. О договоре на выращивание в личных подсобных хозяйствах колхозников скота и птицы, принадлежащих колхозу И Сборник кратких тезисов докладов и научных сообщений научно-практической конференции. -X.: Укр. гос. юрид. академия, 1993.-0,3 друк. арк.

11. Гайворонський В. М., Статака А. М. Господарське право \ законодавство // Сборник кратких тезисов и научных сообщений научно-практической конференции. -X.: Укр. гос. юрид. академия, 1994. -0,8 /0,4/ друк. арк.

12. Статдвка А. М. Удосконалення законодавства про догов1рш вщносини в АПК УкраУни // Правова держава УкраУна: нроблеми, перспективи розвитку: Коротю тези доповщей та наукових повщомлень республжанськоУ науково-практичноУ конференци. -X.: Нац. юрид. академ1я Украши, 1995. -0,3 друк. арк.

13. Програма з аграрного права для студента 5-го курсу. -X.: Нац. юрид. акаде\ия Украши, 1996. -0,9 /0,2/друк. арк.

14. Завдання з аграрного права для студенпв 5-го курсу. -X.: Нац. юрид. академ!я Украши, 1996. -1,9 /0,7/ друк. арк.

15. Стативка А. Н. О специфических чертах договоров в агропромышленном комплексе // Проблеми провадження правових реформ в Укра'нн. -X.: Нац. юрид. академ1я Украши, 1996. -0,8 друк. арк.

16. Статшка А. М. Про вдосконалення агросервюних вщносин И Актуальные вопросы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности: Тезисы межрегиональной научной конференции. X.: Нац. юрид. академ1я Украши, 1996. -0,3 друк. арк.

17. Стативка А. Н. О некоторых проблемах правового обеспечения АПК как важнейшего звена экономики // Проблемы законности. -X.: Нац. юрид. академия Украины, 1996. -Вып. 31. -0,8 друк. арк.

18. Стативка А. Н. Договоры на реализацию сельскохозяйственной продукции // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1997. -№ 2. - 0,9 друк. арк.

19. Стативка А. Н. О договорах на оказание рекламных услуг аграрными товаропроизводителями // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1997. -№ 4. - 0,9 друк. арк.

20. Стат1вка А. М. Правов1 проблеми догов1рно'1 свободи в умо-вах ринкових вщносин // Вюник Академп правових наук Укра'ши. -1997. -№ 1 /8/. -0,9 друк. арк.

21. Стативка А. Н. О договоре на кредитование аграрных товаропроизводителей // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1997. -№ 10. - 0,9 друк. арк.

22. Стат1вка А. М. Сшввщношення штерес1в, суспшьних вщносин 1 правово! форми в АПК // Право Укра'ши. -1997. -№ 11. -0,9 друк. арк.

23. Стативка А. Н. Правовое обеспечение эквивалентности в договорных отношениях в АПК // Проблемы законности. -X.: Нац. юрид. академия Украины, 1997. -Вып. 32. 0,8 друк. арк.

24. Стативка А. Н. Совершенствование законодательства о договорах в АПК и правовые гарантии их исполнения // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1998. -№ 3. - 0,6 друк. арк.

25. Стативка А. Н. Предварительный договор и его использование в АПК // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1998. -№ 4. - 0,8 друк. арк.

26. Стативка А. Н. О принципах договорного права, регулирующего отношения в системе АПК // Предпринимательство. Хозяйство и право. -1998. -№ 5. - 0,8 друк. арк.

27. Сталвка А. М. Поняття гаранта! та 1х класифкащя в договорах АПК // Право Укра'ши. -1998. - № 5. - 0.8 друк арк.

Стат1вка А. М. Договори в систем! агропромислового комплексу Укра'ши в умовах ринкових вщносин.-Рукопис.

Дисертащя на здобуття паукового ступеня доктора юридичних наук за спещальшстю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; еко-лопчне право; природоресурсове право. - Нацюнальна юридична академш Укра'ши ¿меш Ярослава Мудрого, Харгав, 1998 р.

Дисертащя е теоретичним дослщженням значения договоров в агропромисловому комплекс! Укра'ши в умовах формування ринкових вщносин. Особлива увага придшена договорам, що забезпечу-ють нормальний розвиток аграрного виробництва (рослинництва, тваринництва, реагйзаца сшьськогосподарськоУ продукцн, матер1аль-но-техшчного забезпечення та ш.). Наводяться рекомендацн про шляхи удосконалення законодавства про договори в АПК! правових гаранта! Ух надежного виконання.

Ключош слова: догов1р, догов)рний штерес, система договоров, догов1рна свобода, принципи догов1рного права, правов1 гаранта в договорах.

Стативка А. Н. Договоры в системе агропромышленного комплекса Украины в условиях рыночных отношений. -Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсовое право. -Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 1998 г.

Диссертация является теоретическим исследованием значения договоров в агропромышленном комплексе Украины в условиях формирования рыночных отношений. Основное внимание уделено договорам, обеспечивающим нормальное развитие аграрного производства (растениеводства, животноводства, реализации сельскохозяйственной продукции, материально-технического снабжения и др.). Даются рекомендации о путях совершенствования законодательства о договорах в АПК и правовых гарантий их надлежащего исполнения.

Ключевые слова: договор, договорный интерес, система договоров, договорная свобода, принципы договорного права, правовые гарантии в договорах.

Stativka А. N. Contracts in the System of Agroindustrial Complex of Ukraine under Market Relations. - Manuscript.

Thesis for scientific degree Doctor of Law Sciences, speciality 12.00.06 - Agrarian Law; Environmental Law; Law of Natural Resources. - National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise, Kharkiv, 1998.

The thesis is theoretical research of a significance of contracts in agroinustrial complex of Ukraine under conditions of formation of markel relations. Main attention is spared to the contracts whch ensure normal development of agrarian industry (plant-growing, stock-breeding, selling of agricultural products, material and technical provision etc.). The autoi gives recomendations concerning the ways of improvement of legislation on contracts in AIC and of legal guarantees of their proper fulfilment.

Key words: contract, contract interest, system of contracts, contracl freedom, principles of contract law, legal guarantees in contracts.