АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Эколого-процессуальная правовая теория: проблемыстановления и развития»
Н АЦ1 ОНА ЛЬНА ЮРИДИЧНА А ЦАДЕМ1Я УКРАТНИ
На правах рукопнсу
РГб ОД ГЕТЬМАН
АнатодШ Павлович
- 5 »¡Он 19.95
КОЛОГО-ПРОЦЕСУАЛЬНА ПРАВОВА ТЕ0Р1Я: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВИТКУ
Спец1альшсть: 12.00.06—ильськогосподарське право; земельне,
водне, л{сне 1 п'рнтс право; еколоНчие право
Автореферат дисертацИ на здобуття паукового ступени доктора юридичннх наук
ХарК1В —1995
Дисертац1вю е рукопис.
Робота виконана в НацШнальтй юридичнШ академИ УкраТни
Науковий консультант —. лауреат державно! ,преми Укра1ни,
доктор юридичних наук, професор Попов В. К. ,
' ,Офщ1йи1 опоненти: 1. Академш HAH Укра!ни, доктор юридичних наук, професор'Шемщуненко Ю. С.
2. Акадеы1к УкраТнсько! еколоНч'но! ака-демН наук, заслуж. юрист Укра!ни,, доктор юридичних наук, професор Андрей-пев В. I. .
3. Академ1к Укра1нсько1 еколоПчно! ака-деми наук, доктор юридичних-наук, про-' фесор Кравченко С. М.
Пров1дна орган1зац!я—юридич'ний шститут Одеського державного утверситету
Захист вщбудеться . 1995 р. о
7/ год, на зайданн! спещал1зошшо1 вченоГ ради Д 068.25.01 в НацюнальнШ юриднчнШ академИ УкраШи [31QQ24,
м. XapKie, вул. Нушшнськя, 77]** '
v., « ' *
. 3 дисертаьиею люжна ознайомитись в öiö^iOTeui Нацюна-льно! юридично! академП Укра1ни [310024, м. XapiiiB, вул. Пу-utKiHCbKa, 77] /
Автореферат розкланнй „ « триб* 1995, р.
Вчений секретар спец1ал)зовано1 вчеио! ради, доктор юридичних наук, професор
В. Д, Гончэренк©
В С Т У п
Лктуалыпсть теми досл1дження обусловлена необхииистю об-гру11гува1гня наукото! концепци функцюнування процесуальпих норм у скла.Д1 еколопчного '.права з вдокремленням !х у майбут-ньому вщ цьото права та утворенням са.мост1йно! труп и розпоряд-жень в форлп еколого-процесуального права. Процесуалыц пробле-ми еколопчного права -мають найважливше практичне значения, остилькп йдеться про гарантп реал1зацп матер1альних норм еколопчного права, забезпечення правопорядку у сфер! рацюнально-го використання 1 вЦтворення природних ресурс ¡в, а та'кож охор'о-нп навколишнього природного середовища.
Проте зазначеш проблем« комплексно ще не дослгджувашися. Головним чином аналгзувався земельний процес. При цьсму в юридичнш лгтерату-р! не було серйоэних спроб подальшого роз-внтку знань про земельний процес як иг>струментар1й щолозасто-сування матер1'алышх норм земельного права.1 Теор1я земельного процессу формувалася, як правило, в межах вимо-г формально! лоп'ки, а серйозного збьчынення знань про процесуалыи явища, що вивчаготься, не вщбувалося. Однак матер1альна галузь права, яка досить чт<о сформувалася за остамш роки, потребуе лпцпоТ процесуально! основи для реал1заии прнвових вщносмн, що вста-новлюються та регушюються нею, у сфер! рационального використання природних ресурс1в, !х вщтворення, охорони навколишщьо-го природного середовища в щлому.
В правов1й систем1 Украши пвд впливом об'ективних умов 1 чшшшв сугтево п1двищуеться роль еколопчного права як самостийно! галуз1 права, що регулюе сусшлып вщносннн, як1 випичають у сфер1 охорони та рацюнального ви.користання природних ресур-ав, !х вщтворення. Еколопчне право, що оновлюеться, по-новому регулюе багато яю питания, отов'язащ з правовим режимом природних ресурав, передачею !х у власшсть та користу-вання (в тому числ1 на умовах орендн), зизначенням виднз права прироцокористування, шдсгав вшшкнення 1 припинення права власносп та права користування, здшсненням державного управ-лшня охороною на'вколишнього природного середовища. Фактич-но формуеться принципово нова матер1ально-правова основа еко-лопчних в1'д!нооин. Це ще бкчыи тдвнщуе актуалш'сть процесуа-лыю-працедурних проблем реал1зацп матер1альних норм еколопчного права. Становище, що оклалося ¡з 'забезпеченням проце-дури !х реал13а,ци, .не виповидае га им огам сьогодення. Певна час-тина 'Матер1альнпх нор^м зовам не мае лроцесуального забезле-
' Своериним тдсумком таких знань сталл монограф1я М. I. Краснова та
1. О. 1кошщькоТ «Процесуалып питания радянського земельного права» (М„ 1975). •
1*
3
чення для свое! реал1зацц або забезпечуеться в незначшй .\iipi.
Таке становище ¡мае свш л ¡дета в и, остальки тривалий час в юридичнш л1тератур1 процесуалыш форми д1яль'ноеи правоохо-рошшх та шших державших оргашв розглядалися в юрисдикцш-ному аспекл i, вьд>пов1дно, встановлення загального призначення таких форм пшюеилооя трохи одно<б1чно. Можливють "ix застосу-вання обмежувалась в основному д1яльшстю opraiHie держави з вершениям правових cnopiB i розгляду оправ про правопорушен-ня, а також випадками, коли виникала 'необхщшеть державного примушування вдаооно oci6, яю вчинили (протиправш ди. Уявлен-ня про юридичний процес як про суто юрлсдикцшну процедуру не в1дпов1дае реальному становищу речей. Бшып правильною уявляеться концегаия широкого розу.мшня юриднчного процесу, згщно з якою кожна галузь мате^ального права мае у своп") систем! процесуальш торми з pi3Hoio Mipoio угруповання— в1д ок-ремих роз^знених труп до правових утворень, що устоялися (галузь, шдгалузь, шетитут).
Це характерно й для еколопчното права. Иого анал1з свад-чить, що воно ластить багато лроцесуаль'них норм, причому за-гального порядку. Хоча зараз 'н пр.ивае диферашщащя еколопч-ного законодавства, головним чином стосовно до ■вид1в природ-них peeypcie, проте е 'багато гаильного в матер!альних нормах, шо припускав шдому сшДьшсть також процесуальних ¡норм, як! м1стяться в еколопчному npa'Bi. KpiM того, цьому праву в значнш Mipi притаманш штеграцшш функцп, що, -мабуть, з -часом знай-де свое воображения'у апещальному закош. Процесуалып норми, як1 мктяться в еколопчному npaBi, не видиено в самостшну галузь права, але вони покликаш забеэпечити реалГзацш йото ма-тер^альних норм. Тому юнуюча зараз диференц1ащя екол отлого законодавства не може розглядатися як перешкода для комплексного анал{зу процесуальних проблем еколопчного права.
1снуюч1" HayiKOBi ¡розробки земельно-правового процесу не да-ють в пО'Вшй iMipi уявлення про е кол ого-право® и й процес ib щлому. CaMi земельш вщнооини залишилпоя ще педостатньо урегульо-ваними, що пояснюеться низкою ой'ективних причин. Kpi'M того, значна специфика земельночпродесуальних норм не дозволила !'м стати ушверсалыпши у хо.Д1 реал!зацп 1матер1алЬ'них -норм, якч регулюють використаиня i вщтворення ycix шших природних ре-cypciB.
Дане доолщження проведено з позицп еколопчного права з урахуванням ¡снуючоТ поресурсово! дифер&нщацц його законодавства. Сшльшсть |Матер1альних еколого-правових норм значною Mi-рою обумовлюе необхшпеть встановлення едност1 процесуальноТ регламентацп 1правонад1льничоТ та правозастосавноТ д1яльност1 у сфер! державного -управлшня використанням, ввдтворенням та охо-
роною навколишнього природного середовища з дотриманням пев-ноТ ,диференд!ацп лроцесуальних норм.
В еколого-правовш теорп та практищ процесуальщ явища (еколого-про'цесуаль'н! норми, еколого-продесуальш вщносини, еколого-правовий процес) ще не одержали належного визнання як об'ективно необхцний соц1алышй ¡н,стр,ументар1й, як тгевна система взаемапов'язаних елемент1в— норм, вшюсии, >процесуаль-них форм, продесу. Ще поргвняно недавно в л1тератур1 шчого не говорилося про екосюго-процееуальш норми 1 в1дносини, хоча воли ¡снували 1 з певною «¡рою ефективностт виконували сто! фуик-дп. ВнаслЦок цього сталося так, що практика значно випереди-ла теорпо. Тому теоретичне дослщження зазначвно! проблемн лабувае особливого значения.
Традицшне розумпшя >в юридичшй наувд процесу як юрисдик-цшно! д1яльност!, безпосередньо пов'язаноТ з иевною галуззю права, привадить до того, що можливГсть юнувакня еколого-правово-го ¡процесу ставиться в залежшсть >вгд иаявност © систем! права еколого-'продесуальшо! галу:з1, яка уже склала'ся, що е сшрним. Зараз екологонправовий л род ее як яроцесуаль'не явище ¡снуе в межах екол'огпиюго матер1ального трава. Доел1дження його по-няття, змюту основнлх впдлв проваджень, 1х структур« (стадш-ностО, а також шших елементш потребуе нового походу до ви-значення мюдя прощесуальних .норм, процесуальних чвушоеин 1 _,в шламу еколого-правового процесу в систем! права.
Еко'лого-шроцесуалыи норми 1 ,право1ианосини, як I еколого-правовий шродес, ще не були предметом всебнного та ¡комплексного паукового доешщження. Порушувалися лише деята а'слекти Ц1€1 проблеми, до того ж вони обмежувалися земелышм законо-давством. Так, у 20-х роках широко обтоворювалося ¡питанля про становления 1 розвиток земельного продесуального трава як га-луз! радя'нського трава. Пот1м дослщження пришшилися ! поно-вилися ллше (у 60-х (роках. В цей период в межах 'загалыноТ теори земельного права були проа1нал1зоваш литания порядку надалня ! вилучення земель, землевпорядного продесу, порядку виршення земельних споров, здшенення контролю за ви'користанням 1 охо-роною земель, ведения земельного .кадастру. Частково проблема, що досл!джуеться, була предметом вивчевня в тдручниках та навчалышх поабниках з еколопчного права.
Окрем! питания зазначедаки' теми за остант роки порушувалися в межах дисертацшних дослижень в сфер! еколопчного права \ торкаллся проведения еколопч,но'1 експертизи, еколоп'чного планування, облжу земель.
Дана проблема практично не розглядалася на р^вш моногра-ф1'чишх доелвджень. Все де 1 обумовило :виб1р теми дисертад!йно-го доелгдження. Нерозроблешсть |багатьох питань еко л ого-.право-
вого процесу визначила мета дослщження, яка виявляеться в об-грунтуванш ¡смуючих в еколопчному лрав1 процесуальних явищ (норм, в щи осин, процесу) як об'ективно! та самостшно1' катего-¡рп, котра потребуе свого анализу та 'всебгчно! оцшки.
Зазначена гиль обумовила постановку таких завдань.
1. Визначення ошввщношвння «¡ж працесуальними та мате-^альними нормами еколопчиого права, критерпв, розмежовую-чих назван! види норм, ¡структурност! процесуальних норм в систем! матср1альнпх еколого-правових норм.
2. Встановлення поняття еколого-о.роцесуалших норм, выявления 1х особлшзостей )' класифжацшпих критерпв, необхиних для под1лу еколого-троцесуальних норм на види.
3. Визначення ступеню систамност! продесуальних ¡норм еколопчиого права шд ясутом зору Ух формування-у виповину нра-вову сшльшсть ;(1шдгалузь права, галузь ¡права, ¡нститут).
4. Встановлення поняття еколого-процесуальних правовщно-син, 1х змюту та гпдстав виникнення, змшн 1 причинения.
5. Визначення ! аналгз поняття та змкту еколото-правового процесу, його класифжащя на акрем1 провадження.
6. Роэрабка напря.мюв удосконалення еколого-процесуального законодавства 'в умавах оновлення матер!ального еколопчного законодавства.
Виб1р зазначених щ'лей 1 завдашь обумовив предмет дослижен-ня, якпх охоплюе сукушпсть продесуальних явищ, котр! дистять-ся в еколопчному прави
— систему еколого-процесуалыгих норм, яю е в актах еколопчного права;
— сусшльш еколого-нроцвсуальш правовгдносини, яш форму-ються в результат! щяльност! опешально уповноважених на те державних органов управления яикористанням, витворенням I охороною навколишнього природного середовища та шших суб'ек-тГв еколопчного права;
— д!яльн!сть спеша льно уповноважених 'на те державних ор-гашв управления та шших суб'ект1в еколопчного ¡права, що здш-снюеться на п ¡дета в! екол ого-п роцесу ал ьн и х норм в еколого-лра-вовому пронес!.
Методолопчну основу дослщження складають: сучасн! мате-р!ал!стич1п природнонауков! та фглософськ! уявлення про тиши ! форми оазаемоди суспЬтьства та прирскди; мЬкнарадщ ¡принципи сшироШтництва держав на р!вн! урядов их та ¡неурядових структур щодо ¡використашня природних ресурс!в, 1х вщтворення ! охорони навколишнього природного середовища; ¡принципи еколопчного права, спрямоваш на гармашзацт |суоп!льства, при роди, людини.
Дане дослщження проведене на тдстащ зр{вцялыто-правово-го, системного, лопчного, структурно-функщонального, формально-логичного, шших загально- та окремонаукових 'метод1в.
Теоретичну основу дослщження склали:
а) пращ у сфер1 загально! теорп трава С. С. Алексеева, С. М. Братуса, В. М. Горшеньова, Ю. I. Гревцова, В. М. Кудрявцева, Д. А. Кер1мова, П. €. Недбайло, В. М. Протасова, П. М. Ра-бшовича, I. Б. Шахова, Л. С. Явнча та ш.;
б) пращ у сфер1 еколопчного права Г. А. Аксененка, В. I. Ан-дрейцева, М. М. Бринчука, Ю. О. Вовка, О. Л. Дубовш, Н. I. бро-феева, I. А. 1конпцько!, О. С. Колбасова, С. М. Кравченко, В. В. Костицького, в. М. Колотшсько!, Н. Р. Малишево!, В. В. Петрова, В. К- Попова, С. В. Разметаева, 10. С. Шемшученка, М. В. Шульги, В. С. Шахова, В. О. Чуйкова та ш.;
в) пращ у сфер1 процесуальних галузей ¡права Г. €. АбовоГ, П. Ф. блгеейкина, В. В. Комарова, А. I. Кша, А. П. Коренева, В. А. Лор1я, В. О. Лучша, В. С. Основана, I. Т. Поб!рченко, Н. Г. СалщевоТ, В- Д. Сорокша, Б. М. Юркова, Н. О. ЧечшоГ, В. Н. Щеглова та ш.
В процес1 роботн над дисертащею використащ також пращ економ1ст1в, фЬюсоф1в, еколопв, представншш шших галузей при-роднонаукових знань, як! доелвджували Т1 чи шип проблеми, су-дпжн! з тими, що анал1зуються в дисертацп: С. М. Бобильова, Н. П. Дубшша, Ю. А. Гзраеля, Т. П. Магазинщикова, Л. I. Оси-пова, С. А. Удачша, А. В. Яблокова та ¡н.
Наукова новизна дисертацп обумовлена тим, що вперше у втшзняшй юридичшй л!тератур1, в тому числ1 л1тератур1 краТн — учаенцць СНД, проведено комплексне дисертащГше дослшкення, де системно анал!зуються процеоуальщ вщносини, процесуальщ норм,н, а також правогаий пронес в еколо'пчному пратм, як! 'вико-ристовуються в управлшеьюй цияльносп в еколопчшй сфер1. При цьому визначено:
— поняття ежолого-процесуальних норм, 1х ешввщношення з матер^альними нормами еколопчного права; особливос^ процесуальних даорм еколопчного права; 'класифжащйш критери подшу еколого-шроцесуальних норм на види; система еколого-працесу-альних норм як вщповщна правова стльшсть, що мае лопчно завершену структуру; напрямки \ реко-мендацп щодо удосконален-ня 1 систем а ти.зждИ' процесуальних норм еколопчного права;
— поняття еколого-процесуальних правовиносин, !х змют, об'ектний та суб'ектиий склад и, ш'дстави виникнення, змши та припинення;
— поняття еколого-лравового процесу, пого основш види про-ваджень; особливаст1 та з\пст проваджень еколого-правового процесу.
3 урахуванням новизни дослщження на захист виносяться та-ы теоретичн! висновки та положения.
1. Обгрунтовуеться, що еколого-лроцесуальщ ¡норми е виносно самостшною формою забезпечення реалгзацп (застосування) норм матер1альното еколопчного права доюрисдикщйноТ д1яльноеп ор-гашв державного управлшня в сфер1 екологп та являють собою велику правову сшльшсть з1 сво1ми опециф1чни,ми рисами { зм1-стом у виглядд самосгпшоТ дгдпалуз! права в межах екологкного права.
2. Аргументуеться, що еколого-процесуалып .норми характери-зуються такими особливостями: наявшстю в Гх зшст1 вколотного чинника; спрямовашстю на реал1зацао (застосування) лише мате-р1альних «орм еколопчного права; е найбьтьш ефективним засо-бом реалгзацп (у 1пор!вняши з процесуальними нормами шших га-лузей трава) матер1альних норм еколопчного права; основ,на сфера 1х застосування—доюрисдикцшна, яка охоплюе д!яльшсть ор-гашв управлшня використання-м \ охороною навколишньо'го природного середовища позитивного характеру; опшьним зосереджен-тям матер1альш1,х 1 лрощесуальних норм в единих нормативних актах.
3. Доказуеться, що вЦносна -самоспйшсть е к о л о г о -,п р о ц е с у а л ь -них норм ¡по ввдношенню до матер1альних иорм еколопчного права, Тх взаемозалеж-шсть, обумовлена служб о вою роллю прощесуальних норм щодо норм матер!альних 1 -можливгстю реал1зуемост1 (життездатност1) останшх за допомогою вщповвдноТ процесуаль-но1 регламентацп,*являе собою критер^ розмежування ! одно-часно сшввадношення цих вид1в норм.
4. Обгрунтовуеться теза про те, що основоположний комплекс матср1ально-правових еколопчних норм може бути реал1зований лише за допомогою юридично значимо!' д1яльност1 державних ор-гашв, урерульовано! процесуальними нормам,и екололчного права. До них вщносяться норми, ®К1 регулюють: надання лриродних ре-сурс1в у 'власшсть чи користування 1 припинення (призуплнсиня) права влаоност! або права користування об'ектами приради; об-л1к природних ресурав 1 ведения природоресурсових кадастр1в; п р о с,т о ров о- тер ито р ¡а л ы I и й устргй (¡' иди в ¡ду ал 1 з ач 1 я) природних об'ектж: планування, опостерггання (мошторинг), шформування 1 прогнозування у сфер! використання, вадтворення та охорони нав-колишнього природного середовища; здшснення контролю за ви-користакням I в[ДТворенням природних ресурав, а також охороною навколишнього природного середовища; проведения еколо-пчноТ експертизи; позасудове виршення еколопчних опор1в.
5. Аргументуеться класифжащя еколого-лроцесуальних норм:
а) по видам еколого-процесуальних лроваджень;
■б) по юридичшй 1сшп;
в
в) по колу суб'екпв права, на яких поширюеться д1я еколо-го-процесуальних норм;
г) по обсягу правового регулювання;
д) по Гх рол! в регулюваипп суошльних вщноеин в еколопчшй сфер!;
е) по дп у простор!;
ж) но дп у час!.
6. Доказуеться похилкть еколого-процесуальних лравовшю-син вщ еколопчних матер!альних правовщносин, а також те, що IX зм!ст визначаеться, як правило, матер!алыш,мн еколог!чними прававщносинами. Поряд !з ним вони мають вщноону самост!й-нгсть, що проявляеться в наступному: за допамогою еколого-про-цесуалышх правов!дносин еколопчш матер!алып правовшшсини виконують свою головлу функц!оналыну роль в реал!заци вимог чинного еколопчного законодавства; у свою чергу, еколото-лроце-су-альчп правовиносини виникають, змшюються ! припиняються у зв'язку з пеобхадгпстю забезпечення реал!заци еколопчних мате-р!альних лравовшюснн.
7. Обгруитовуеться теза про те, що об'ект еколого-процесуаль-них правовщносин е склаДним ! ¡включае до себе як головшгй еле-мент-д!ялып1сть учаснилив правовгдносин та додатковий (допом!ж-ний) етемент — еколог!чн! об'екти, як! визначають З'мкт око'лого-процесуалышх норм права, регулюючих процесуалып ввдпосини як предмет правового регулювання. Аргументуетьея теза про те, що хо'ча об'ект ! предмет правового регулювання — п'сно- взаемо-пов'язаш явища, проте вони виносно самостшт.
8. Вносяться тфолоз1щ!Т щодо необхщност! класифжацп еколо-го-процесуальних правовщносин в залежност! вщ: виду еколого-процесуальннх проваджень (розподи ! иерерозподщ природнпх ресурс!в; обл!к прироаннх ресурс!в, ведения природоресурсових кадастр!в; просторово-територ!альний устртй об'ек^в природи то-що); поресурсово! епоцифжи ¡ндивщуально-кон.кретних справ, при вирпиенш Я'ких вшшкають так! в!дносинн (надання ! вилученпя земель, вод, л!с 1 в, иадр, тварпнного св!ту, ведения земельного, водного, л1'сного кадастр!в, кадастров родовищ корисних колалил тощо); характеру правовщносин (регулятивш та охорошп).
9. Аргументуетьея теза про те, що слеаифта задсту еколого-процесуальних правовщносин полягае в тому, що права ! обов'яз-ки учаснишв еколого-процесуальних правовщносин визначеш особ-ливостямн еколопчноТ сфери як найважлившоТ сфери жпттед!яль-ност! держави, зв'язкш сусшльства та природи. Структурл! еле--менти (компоненти) в конкретних еколого-лроцесуалышх право-вщноси.нах органично взаемапов'язаш, завжди кореопондують один одному. Поза такого корелятивного зв'язку цих 1компонент!в еко-лого-проиесуалып правовщносини ¡снувати не можуть.
10. 0|бгрунтовуеться необхишсть класифжаци суб'ект!в еко-лого-процесуальних правовцщосин на двё групи: основну та ль дируючу.
Групу основпих суб'ек^в складають: шдприемства, установи, оргашзацп, сшл'ып шдприемства, шжнародн! об'еднання 1 оргашзацп за участю украшських та шоземпих швестор!в, шип юридич-ш та ф1зич1П особи (незалежно в1д того, е вони грома-дянами Украши, шоземними громадянамн або особами без громадянства), як! ¡безпосередньо заинтересован! в результат! розгляду ¡нднвиу-ально-копкретних справ.
Групу л!днруючих суб'екпв складають: органи державно'! влади та управлшня загальноТ 'ко^ппетенцп; опещалЬо-ваш органи управл!ння використанням, в!дтворенням еколопчних об'еютв I охороною навколишнього природного середовища.
11. Визначаеться, що шд еколого-пра/вовим нроцесом ¡слщ ро-зулпти конкретну процедурну д!яльшсть спещально уповноваже-них .на те державних оргашв управлшня використанням, ввдтво-ренпям ! охороною навколишнього природного середовища та шших суб'ект!в права, яка здшснюеться на шдстав! розпоряджень, котр! мктяться в процесуальних нормах еколопчного права, ! породжуе виникнення конкретних еколого-процесуальних право-в!дносин, упорядкованих 1В простор! та час!.
12. Обгрунтовуеться виснонок про те, що в еколого-нравовому процес! сл!д розр!зняти так! ¡основш впди процесуальних провад-жень: з роэподиу ! персрозлодшу природних ресурав дпж влас-пиками ! природокористувачами; з облжу природних ресурс!в та ведения природоресурсових 'кадастр!в; з просторово-територ!аль-ного устрою об'екп'в природи; з планування, прогнозування, спо-стер!ган.ня (мошторингу) та шформування у сфер! використания, вщтворення ! охорони навколишнього природного середовища; ¡з зд!йснення контролю за використанням, вщтворенням еколопчних об'ект!в ! охороною навколишнього природного середовища; з проведения еколопчно! експертизи; з позасудового виршення еко-лог!чних спор!в.
13. Доказуеться, що ус! видп проваджень еколого-правового процесу мають свою стадшшсть. В дисертацп анал!зуються стада в!дпов!дних вид!в проваджень, досл!джуються !х правова природа, законодавче регулювання, висловлюються пропозицп щодо удосконалення як окремих стад!й, так ! в щлому проваджень еко-лого-правового процесу.
14. Обгрунтовуеться самостшшсть еколого-процесуальноГ шд-галуз! права, поршняна стабшьшсть п 'норм, аргументуетыся положения про те, що виникнення нових вколого-,процесуальних проваджень робить можливим та необх!дним подальше удосконалення, проведения систематизацп та кодифжацц Ц1€1 процесуальноё 10
1~пдгалуз1 права. Таку роботу дощльно за1йснювати по таким на-прямкам: а) внесения змш 1 доповнень в чинш кодифжоваш нор-мативш акти вколотного законодавства; б) вщокремлення в майбутньому еколото-лроцесуальних норм в самостшну галузь права, кодифгкованою формою якоТ .може стати Еколого-процесу-алышй кодекс УкраТни.
Теоретичне 1 прикладне значения дисертаци. Дане комплексне дисерташйне дослвдження еколого-процесуальних явищ е першим значннм дослщжеиням у в^чизия-шй та закордоннш правов1й литератур!. Сформульоваш в дисертаци ¡положеиня, висновки, про-позицп та рекомендацп суттево поглиблюють 1 розвивають знания еколого-правових дисциплин, як\ дослщжують проблеми еколого-процесуальних норм, виносин 1 еколого-правового процесу, конкретизують знания про поняття, об'ект, суб'елтв та систему еколого-процесуалышх вщносин, Ух методолопчш, гносеолопчш, сощ'ально-правов1 та шип аспекта. Таке дослмження значио роз-ширгое меж1 знань у сфер! правознавства, зокрема:
а) загально! теорн права—обгрунтування механ1'зму реал!за-ii, 11 (застосування) матер1'ально-правових норм еколопчного права, а та кож внявленпя особливостей процесуальннх норм \ вшюсин, !х класифпсашя;
б) теорп юридичного процесу—визначення поняття еколого-правового процесу, анал1з його провацжень, а також стад1й, ок-ремих вид1в проваджень з позицп дослццження еколого-правового процесу як р^зновнду юридичного процесу;
в) теорп еколопчного права—научна розрорбка коицепци про сформовану самостпшу еколого-процесуальну пщгалузь права в межах еколопчного матер!алыюго права, пропозицп з питания зовнппнього виокремленого закршлення еколого-процесуально! гпдгалуз1 права в систем! законодавства у внгляд1 самосташого структурного шдроздиту кодифшованого нормативного акту (гла-ви чи розд1'лу);
г) теорп процесуальннх галузей права—дослщження нетра-днцп'ших процесуальннх явищ, анал1з питань, яю мають значн-мкть для процесуальннх галузей права (клаенфжащя процесуальннх норм, види проваджень процесу, Тх стад!! та деяк1 шил), але вже з позицп матер1алыю! (еколопчно!) галуз! права, яка рашше не мала свого самосташого процесуального забезпечення.
Одержан! автором науков1 результат» ! положения використо-вувались:
1. В шдготовленнх за участю автора зако1п Украши «Про тварннннй свт> (1993 р.), Лкному кодека Укра\'ни (1994 р.), Кодекс! про надра Украши та ш.
2. Автор даного досл1дження, будучи членом Еколого-експерт-но! ради Мппстерства охорони навколишнього природного середо-
вища 1 ядерно! безпеки УкраТни, брав участь в розробщ та за-конодавчш експертиз! нормативних акт1в, затверджених цим Мь шстерством («1нструкщя про порядок выдач! дозвол1в на спе-ц!альне викорнстання лриродних ресурав в межах теригор1й ! об'ект1в природно-запов1дпого фонду загальнодержавного значения» (1993 р.), «Гнсфукщя про порядок встановлення л!мшв на викорнстання природных ресурав в межах територш [ об'ешчв природно-заповщного фонду загальнодержавного значения» (1993 р.), «1нструкщя про порядок видач! дозвол!в на спещаль-не викорнстання л1синх ресурав» (1993 р.) та ш.).
3. В шдготовщ рекомендащй щодо удосконалення законодав-ства про природно-заповщшш фонд, а також системы управлшня та контролю за використанням 1 охороною територш 1 об'ект1в заповцшого фонду, розширення мереж! таких територш 1 об'ек-т1в (1994 р.).
4. В навчальному поабнику «Процесуальш питания в приро-доресурсовому лфавЬ (1989 р.), рукопису навчального поабника «Еколопчне право УкраТни: Частина загальна», «Еколопчне право УкраТни: Частина особлива», викладанш навчальннх право-вих дисциплш «Еколопчне право УкраТни» для студенев Ук-раТнськоТ державно! юридичноТ академ!! (1985 р. — до цього часу), Харк1вського державного университету (1992/93 навчаль-ний рш).
5. В навчально-методичних рекомендащях: «Робоча програ-ма з радянського еколопчного законодавства» (1991 р.), «Мето-дичш вказ!вки та завдання до практичних занять з еколопчного права» (1991 р.).
Апробащя I практична реал^защя наукових результате. Дане днссртацшне дослщження е результатом багатор1Чно! науко-во-дослщно! роботи автора по вивченшо процесуальних явищ еколопчного права. Теоретичш висновки ! положения, науков1 погляди, ¡де!, а також практичш рекомендаци, одержан! в результат! дисертацшного досл!дження, в!дображено: в опублшо-ванш автором монограф!!, навчальннх поабниках, методичних розробках, наукових статтях, тезах доповщей ! нов!домлень, пуб-лжащях у прес!, обсяг яких — 21,1 друк. арк.
Вони викладалнся у вигляд! доиовщей ! повщомлень на рес-публ!канськ!й науково-практичн!й конференцп «Державний 1 сусп!льний контроль в галуз! охорони навколишнього середови-ща» (Ки!в, 1988 р.); репоналыпй науково-практичшй конферен-ци «Правова реформа та проблеми !! реал!зац!!» (Краснодар, 1989 р.); м!жвуз!вськш науково-практичн!й конференцп «Захист прав та ¡нтерес!в громадян, шдприемств, оргашзащй» (Кемерово, 1989 р.); репоналыпй науково-практичн!й конференцп «Ак-туальш проблеми удосконалення д1яльност! м!сцевих Рад на-
родних депутате в умовах перебудови» (Харкш, 1990); облас-ш'й коиференцп молодих вчених та здобувач1в «Реформа поль тико-правово! системи радянського сусшльства 1 укршлення со-щалютичного правопорядку» (Харшв, 1990 р.); республшансыий науковш конференцП «Актуальш проблем« формування правово! державп» (Харюв, 1990 р.); республжанськш науково-практичнш конференцП «Проблемн шдвшцення рол! державно!', науково! та сусшлыш! еколопчно! експертнзи» (Льв1в, 1991 р.); м1жрепо-налыпн науковш конференцп молодих вчених та здобувач1в «Проблем» удосконалення законодавства Украши та практики Гюго застосування» (Харк;в, 1991 р.); республжанськш науково-практичнш конференцП «Закон Украши «Про прокуратуру»: тео-р!я 1 практика його застосування» (Харюв, 1992 р.); лижрепо-нальшй науков1й конференцП' молодих вчених та здобувач1в «Правове регулювання державного будлвпицтва в Украпп та проблеми удосконалення законодавства» (Харюв, 1992 р.); м1ж-репональш'й науковш конференцп молодих вчених та здобувач!в «Законодавство Украши: стан, проблеми, перспективи» (Харюв,
1994 р.).
Результата наукових дослщжень використано 1 впроваджено при розробц1 проеклчв Закону Украши «Про тваршшпп св1т», Люного кодексу Украши, Кодексу про надра Украши, гпдза-кошшх акт1в, яш гтриймае Мшютерство охоронп навколишнього природного середовища 1 ядерно! безпеки Украши.
Основш теоретич1Й висновки 1 положения, практичш реко-мендацп, одержан! в результат! дисертащйного досл!дження, бу-ло обговорено ! схвалено на зааданнях кафедри еколог!чного права Укра!нсько! державно! юридично! академ!! (1994—
1995 рр.), а також використовуються в навчалыюму процес! по курсу «Еколог!чне право Укра!ни».
Структура дисертацшного дослщження. Дисертащя склада-еться з вступу, трьох роздк'пв, як1 м!стять 15 параграф1'в, закш-чення та б!блюграфп.
Б!бл!ограф!я м!стить 142 найменування використано!' л1тера-турц.
ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП
У встуш обгрунтовуються актуальность теми дослщження, стан теоретично! розробленосп проблеми, науково-методпчш основи досл!джувано! роботи, в!дображуються новизна дисертацп, ос-нови! положения, висновок, пропозиц!! та рекомендац!!, що ви-носяться на захист, висв!тлюються и теоретичне та прикладне значения, форми апробац!!' результат!в дослЦження I впровад-ження !х в практику.
В роздЫ I «Процесуальш норми в еколопчному правЬ>, до-
слижуються поняття, особливое^ та система еколого-процесуаль-нпх норм, а також !х сщввщношення з матер1алыпши нормами еколопчного права. Вщзначаеться, що у будь-як1й галуз1 права поряд з матер1альннми нормами юнують також процесуальш норми (§ 1). Загальним чинником, покладенпм в основу подшу правових норм ка матер1алып та процесуальш, виступае спецп-фжа сусшльних вщносин, яю регулюються названими видами норм.
Щ загальш положения повною м1рою вщносяться 1 до еколопчного права. Проте при цьому ели враховувати особливост1 еколого-процесуальних норм, для якнх характерна едшеть пев-них елеменпв норм «традицшних» процесуальних галузей права (щшльного та крдамшального), а також норм Арб1тражного кодексу Украши, з одного боку, 1 власно еколого-процесуальних норм — з другого, яю суттево вщр1зняються за своТм зм1стом 1 м^рою реал1зацп матер1альннх норм вьд норм «традицшних» процесуальних галузей права.
Норми «традицшних» процесуальних галузей права не п'льки об'еднаш в едиш нормативш акти (ЦПК, КПК), яш е формою IX впраження, а й складають самостшш процесуальш галуз1 з властивими 1м предметами I методами правового регулювання в1дповвдних вид1в процесуальних вщносин. Для еколого-процесуальних норм така системшсть \ самостшшсть в даний пе-рюд не характернь Процесуальш норми еколопчного права зараз розосереджено по р1зшш джерелам як поресурсово! (земельно!, водно!, люово!, фаунютично! тощо), так 1 комплексно! спрямованость Бшын того, вони розташоваш разом з матер1аль-инми нормами еколопчного права, а не окремо В1д них. При цьому обгрунтовуеться висновок, що на нишшньому еташ роз-витку еколопчного права таке зосередження [ розташування е об'ектнвно необх1Дними й дощльними, осюльки матер!альне еко-лопчне законодавство належним чином ще не систематнзовано. Кр!м того, еколого-процесуальш норми розраховано головним чином на управлшську д1яльшсть, яка здшснюеться компетент-ними органами у сфер1 екологи.
Всеб!чннй анал!з еколопчного права показав тюний зв'язок еколопчних матер1альних 1 процесуальних норм, хоча вони далеко не р1внозначш за сво!м загальним складом [ зм1стом. Та-кий зв'язок обумовлений еколопчним чинником. Процесуалып норми лише в генетнчному в1дношенш похщш вщ матер1альних норм. Головне ж полягае в тому, що вони виконують службову роль по вщношенню до норм матер1альних. Останш, в свою черту, значною м1рою залежать вщ процесуальних норм у сво'ш реал1'зуемосп та життевост1'. 14
В дисертаци зроблено висновок про те, що в^носна самост1й-шсть еколопчних матер1альних I процесуальних норм 1 в той же час 1х взаемозалежшсть, обумовлена службовою роллю процесуальних норм по вшюшенню до норм матер!альних [ можли-в1стю реал1зуемосп останшх через застосування процесуальних норм, я;вляе собою критерш розмежувлиня I водночас сшввгд-ношення названих норм.
На шдстав1 дослщження правозастосовно! д1яльност1 в робо-т1 стверджуеться, що застосування еколопчннх матер1алышх норм вимагае вщ вЦповщних компетентних державних оргашв здшснення певних функщй щодо \"х реал1зацп. I осюльки таке застосування пов'язаие з д1ялыпстю державних оргашв (Рад на-родних депутап'в, оргашв державного управлшня в сфер1 еколо-гп та ш.), то воно повинно здшснюватнся лише при дотриманш встановленоУ процедур», яка реал1зуеться в процесуальних нормах. Тому матер1алыю-правова норма, яка виступае регулятором еколопчних сусшлышх в1дносин, мае бути пов'язана з ме-хашзмом правового регулювашш вщповщним правовим при-писом.
В дисертаци вУдзначаеться, що процесуальш норми еколопч-пого права забезпечують реал1зацпо лише матер1алыю-правових норм, як! мютяться в ньому, I не застосовуються для реал1заци матер1алышх норм ¡нших галузей права. При цьому воин опо-середковують головним чином правозастосовну д1яльшсть позитивного характеру (порядок надання прпродних ресурс1в у ко-ристування або власшсть, порядок просторово-територ1альн$ро устрою об'ектт природи, порядок проведения еколопчно! експер-тпзп, порядок планування використання, вщтворення 1 охорони об'екпв природи та ш.) I лише незначною дпрою — правоохорон-ну (юрисдпкцшну) Д1ялыысть (порядок позасудового виршення еколопчних спор1'в).
Як вважае автор, шд еколого-процесуальною нормою сл1д ро-зумш! встановлене державою обов'язкове правило поведпши, яке регулюе сусшлып вщносини, що виникають в процеа здшснення шдивщуалыю-конкретних справ, пов'язаних з встановлеп-ням належносп, корнстувапням, вщтворенням прпродних ресур-ав, а також охорони навколпшнього природного середовища.
Значну увагу в дисертаци придшено досл1'дженшо особливос-тей еколого-процесуальннх норм (§ 2). За думкою автора, основною Тх особлнвютго е те, що правова природа таких норм обумовлена ]' внзначена спецпфшою едино 1 еколопчно] системи як об'ектпвно ¡снуючоУ та незалежноТ вщ вол1 та свиомосп лю-динн реальность Еколопчний чннник тут впявляеться в р1зних аспектах. По-перше, еколопчш вщпосинн ¡снують лише в перюд нормального розвитку об'екпв природи без вщриву Тх ш'д еди-
ного природного середовнща, тобто до перетворення Ух в об'екти товарно-грошових вщносин. По-друге, еколопчш вщносини, в основу яких покладено прнродш об'екти, що розвиваються за законами прпроди, шдвладш впливу перш за все цих закошв. I хоча зараз окрем1 об'екти природи включено в цивиьно-пра-вовий об!г (в межах, дозволених еколопчним законодавством), вилив людей I права на щ об'екти обмежегчий. По-трете, у деяких еколопчних в1дносинах д1яльшсть 1х суб'екпв шднорядковано обов'язковому виконанню еколопчних норматив1в. Так, вщтво-рення природних ресурав не може здшсшоватись за розсудом сторш тако! д1яльность Тут прюритетною е обов'язков1сть вщ-творення еколопчних об'екпн.
Важливою особливютю норм еколопчного права е те, що воин спрямоваш перш за все на реал1зацпо (застосування) лише цих матер1альних норм. На вщмшу в1д адм1шстративно-процесуаль-них I цивиьно-процесуальннх норм еколого-процесуально! норми не беруть учасп в реал1заци матер1альних норм ¡ншнх галузей права (констнтуцшного, трудового, адмипстративного, цившьного, фшансового та ш.).
Особливютю процесуальних норм еколопчного права е також те, що IX застосування по суп не пов'язане з юрисдикцшною д1яльшстю. Осиовна сфера 1х застосування — неюрисдикщйна, яка охонлюе д1ялыпсть оргашв державного управлшня використанням 1 охороною навколпшнього природного середовища позитивного характеру.
До числа особливостей процесуальних норм еколопчного права наноситься 1 форма Тх виражепня. На вщмшу вщ норм цив1льно-процесуального, кримшально-процесуального I арб1тражно-проце-суалыюго права, формою вираження яких е вщповщш кодексн (цивщьно-процесуальний, кримшально-процесуальний, арб1тражно-ироцесуальний), еколого-процесуальш норми тако! автономи не мають. Зараз вони об'еднан1 з матер1альними нормами еколопч-ного права 1 1х джерелами е кодекси, закони, шдзаконш норматива акти матер1ального або матер1ально-процесуального характеру.
В дисертаци всеб1чно дослщжуегься проблема класифжацн еколого-процесуальних норм. При цьому доказуеться, що правиль-ний виб1р !класифи<ащшшх критерпв, ь\ системно-структурна по-будова мають важливе значения для класифжаци еколого-проце-суальннх норм, 1х наукового вивчення, розробки рекомендашй щодо удосконалення форм I засоб!в систематизацц еколого-про-цесуального законодавства, а також його практично! реал1заци. Пропонуються так! критери ше! класифжацп: 1) за видами еко-лого-процесуальних проваджень; 2) за юридичною силою, або супщрядшстю; 3) за колом суб'екпв права, на яких поширюеться
д1я еколого-процесуалышх норм; 4) за обсягом регулюванпя; 5) за роллю еколого-процесуалышх норм в регулюванш сусшль-них в1'дносин; 6) за д1ею у простора 7) за Д1ею у час!.
У робот! анал!зуеться система еколого-процесуалышх норм. За думкою автора, шд системою еколого-процесуалышх норм слщ розукпти ступ!нь групування даних норм у-вщповщну сп!льн!сть, яка мае лопчно завершену структуру. Ступ!нь групування таких норм може бути р!зною: а саме; самост!йна галузь права, що формуеться; пщгалузь процесуалыюго права в межах матер!аль-иоГ галуз! права; правовий ¡нститут (простий або складний) в межах матер!ально1 галуз! права; деяш вщокремлеш групп про-цесуальних норм, що не досягли ступеня групування самост!йного ¡нстптуту права.
На шдстав! комплексного анал!зу еколопчного права в робот! зроблений важливий для науки та практики висновок про те, що в загальнш сукупност! еколого-процесуалып норми права скла-дають значну його групу ! створюють в структурному аспект! шдгалузь процесуального права в межах еколопчного права (§3). Перш за все в межах еколопчного права ¡снують велик! сферн застосувашш його матер!алышх норм, реал!зац!я яких можлива лнше за допомогою юридично значимо! д]'яльност! оргашв державного управлшня в галуз! екологп, яка урегульована еколого-про-цесуальними нормами, що створюють у сукупност! значну групу. Як зазначаеться в дпсертаци, впникпення, змша ! припинення еколого-процесуалышх правовиносин вибуваготься у певних сферах, обумовлених тим колом ¡ндпвоуалыю-конкретних справ, для розгляду ! вирипення яких потрн'ша встановлена еколог!чним за-конодавством процесуальиа форма. В робот! визиачено основн!' иапрямки, за якимн здшснюегься розгляд шдивоуально-конкрет-пнх справ у галуз! еколопУ.
Необх!дним критер!ем ¡снування еколого-процесуально'! шдга-луз! права е шльюсне накопнчення еколого-процесуального нормативного матер!алу. В робот! вдапчаеться, що в еколог!чному нрав! ¡снуе великий нормативнпй матер!ал, який мостить проце-суальн! норми того чн ¡пшого ступеня «концентрацп». При цьому стввиношенш М1Ж матер1алышми та процесуалышми нормами в р!зних иравових актах неоднакове. В тих ¡з них, як! безпосередньо сирямовано на правову регламентац!ю окремнх внд!в еколого-процесуалышх проваджень (порядок проведения еколог!чного контролю, еколопчноГ екапертизи, природоресуртозого кадастру тл ¡н.), псреважають процесуальн! норми; в пшшх нормативних актах воин займають незначпе м!сие. Проте це не порушуе значу-щосп даного крнтер!ю.
До числа критерии функц!онувания самостпЧноТ шдгалуз! процесуального права, що сформувалася в еколопчному прав! вщ-
носиться защкавлешсть держави в необхщносп самостшного \ вщокремленого правового регулювання процесуальних вщносин, пов'язаних з рацюнальним використанням, вщтворенням природ-нпх ресурав, а також охороною навколпшнього природного се-редовища. Про це свщчать норматива акти компетентннх орга-1пв держави, як1 регулюють не т!льки матер1алып, але й процесуальш сусшльш вщноснни в сфер1 екологп.
В робот1 пропонуеться у майбутньому розробитн Еколопчний кодекс УкраТни на баз1 чинних поресурсових кодекав I закошв в галуз1 використання, вщтворення природних ресурав 1 охорони павколишнього природного середовища.
У спещальному роздш Еколопчного кодексу слщ об'еднати ¡¡а"[')!лыи загальш еколого-процесуальш норми, як! регламентують принципов! для еколого-правового процесу питания.
У майбутньому припускаеться можливють формування самос-лнноТ еколого-процесуалыю'Т галуз! права. Одним з його еташв мають стати розробка та прийняття Еколого-процесуального кодексу УкраТни.
Розд!л II «Еколопчш процесуальш правовщносини» присвяче-ний анал1зу поняття еколого-процесульних правовщносин, 1х об'-ектного ! суб'ектного склад1в, змюту, а також пщстав виникнення, змпш та припинення.
В дпсертацп вщм1чаеться, що до сьогодш в юридичшй лггера-тур1 не здшснене комплексне дослщження поняття еколого-процесуальних правовщносин та Тх змюту (§ 1). Фактпчно дослщження дапого питания обмежувалося лише рамками земельно-процесуаль-ни.ч правовщносин. Проте еколого-процесуальш правовщносини за своТм змютом значно ширил земельно-процесуальних за об'ектним [ суб'ектним складами. Кр1м того, вони характеризуються певни-ми специф1чними рисами, що вщцляе Тх як самостшш процесуаль-ш правовщносини. Найбиьш значуща риса виявляеться в тому, що еколого-процесуальш правовщносини забезпечують реал1зацпо конкретних еколопчних матер1альних правовщносин, яю е пер-вюним елементом в загальнш систем! еколопчних правовщносин. Осшльки норма еколопчного матер1ального права своТм змютом спираеться на еколопчний чинник \ передуе застосуванню еколо-го-процесуальноТ норми, то еколопчш матер1альш правовщносини слщ розглядати як юридичну передумову виникнення еколого-процесуальних правовщносин.
Еколого-процесуальш правовщносини характеризуються також складшстю Тх змюту, що виражаеться в наявносп кшькох суб'ек-т1в правовщносин, роль яких, як правило, неоднакова.
Наявшсть багатоасиектного складу еколого-процесуальних правовщносин .визначае складний характер еколого-процесуальних суб'ектнвннх прав 1 юридичних обов'язюв учаснишв таких пра-
вовщноснн. Еколопчш процесуалыи суб'ективш права 1 юридич-т обов'язки участлив нравов1'дносин, взаемио кореспондуючи, перспл1таються лиж собою внаслщок р1зиомаштноеп цнх право-вщносин. В ряд1 випадюв учасники правовщпосин ¡можуть мати р1зний ¡нтерес, якни сл1д розглядати як об'ектпвио ¡снуюче в1'д-ношения певних суб'ект1в до еколоп'чних матер1алышх об'еклв I духовних предметов майнового та немайнового характеру.
На шдстав1 всеб1чного анал1зу законодавства еколого-проце-суальш вщносини розглядаються в дпсертацп як урегульоваш еколого-процссуалышми нормами сусшльш вшюсшш, яш вини-кають внаслЦок д1яльност1 оргашв державно! влади, спещально уповноважених на це державших оргашв управлпшя в сфер1 еко-логп та ¡нших суб'етчв права, що здшсшоеться на шдстав1 еко-лого-процесуальннх суб'ективних прав 1 юридичних обов'язтв 1 опрямовуються на фактичну реал1зашю норм еколопчного мате-р1алыюго права, котр1 забезпечують ращональне використання природних ресурав, !х вщгворення, охорону навколишнього природного середовнща з метою задоволения еколог¡чних штереав.
В дпсертацп обгрунговуетьси внсновок про те, що об'ект еко-лого-процесуальних правовщноснн мае складну внутршшю структуру, де основним (головним) елеменгом е д1я.льшсть учаснпк1в еколого-процесуалышх правовщносин (§ 2). 'Гака ;иялыпсть носить аж шяк не абстрактнпй .характер, а визиачаеться додат-ковим (супровщиим) елементом об'екта еколого-процесуалышх правовщносин, яким е природш ресурси, ¿1 також у шлому нав-колншие природне серсдовище. Значения цього елемента для об'екта еколого-процесуалышх правовиноенн вельми суттеве, ос-шльки ним перш за все визначаеться зм1ст д1яльност1 (як основного елемента об'екта) учасгпкиз еколого-процесуалышх право-глдноенн.
В робой доказуеться, що суб'екти еколого-процссуальлпих ичавслидноспн подктиюгься на основним (безпосередпьо заште-ресованих у вирпиенш еколопчннх шднвЦуально-копкретппх еп/>ав) { лщнруючпх (яш мають владш' повноважепня) (§ 3). До сктаду основних суб'ектт дапнх правовиноепп входять юридичт та фЬичш особи, а також особи, як1 займаються тдприемннць-ко:о д1'яльн1стю. До юридлчних оаб виносяться: ш'дпрпемства, установи, оргашзаии, сшлып ш'дприемства, м1жнародш об'ед-нання 1 оргашзацп за участю украшськнх та шоземних юридичних оаб, ш'дприемства, яш' повшетю належать шоземннм швес-торам, а також шоземш державп, м1'жнародш оргашзацп, шо-земш юпчдич1и о-оби. До числа ф1зичннх оаб вщносяться: гро-мадяни Укра!ни, шоземш громадяни, а також особи без грома-дянства.
Групу ланруючих (владнпх) суб'екпв еколого-процесуалышх
правовщносин, у свою чергу, слад подшити на дв! пщгругш. Перша з них складаеться ¡з оргашв державно! влади та управлшня загалыю! компегенцп — Президента Укра!ни, Кабшету Мипстрш Украшн, уряду Республики Крим, виконколйв лпсцевих Рад на-роднпх депутапв. До друго! пщгругш входить спещал^зоваш ор-ганн управлшня використанпям прнродних ресурс!в ! охороною навколишнього природного середовища, до числа яких вщно-сяться: Мшктерство охорони навколишнього природного середовища 1 ядерно! безпеки Укра!ни, Мппстерство люового госпо-дарспва, Держком1тет з геологи та використання надр, Держко-м1тет з нагляду за безпечним ведениям роб1т в промисловост1 та прничого нагляду, Держком!тет з водного господарства, Держ-ком1тет з земельних ресурав, ДержкомЬет з гщрометеорологп, Дсржком1тет з рибного господарства та !н.
В робот! обгрунтовуеться висновок про те, що змют еколого-процесуальних вщноснн уявляе собою сукупшсть взаемопов'яза-них, кореспондуючих один одному еколого-процесуальних суб'ек-ТИ1ШИХ прав 1 юрпдичиих обов'язюв, а також дш (поведшки) учасник!в даних правовщносин (§ 4). Назван! елементи зм1сту еколого-процесуалышх правовщносин (права, обов'язки, дН) ут-ворюють собою складне правове явище. Еколого-процесуальш суб'ективш права 1 юридичш обов'язки являють собою певну юрндичну форму, внутршшм змктом яко! е дп (поведшка) учаснишв правовщносин. ЗазначеШ права ! обов'язки не можуть бути реал1зован1 поза в'щповщних д!й. Сукупшсть юридично! форми (процесуальш суб'ективш права I юридичш обов'язки) та п внутр!шнього змшту (дп, поведшки учасшшв правовщносин) утворюе таке правове явище, яке становить зм1ст еколого-процесуальних правовщносин.
Автор розглядае права 1 обов'язки еуб'ектгв еколого-процесуальних правовщносин як складну юрндичну форму з! сво!м внутршшм зм1стом (д1ями, поведшкою учаснишв правовщносин) 1 пропонуе !'х подш на: а) основш; б) допом1жш; в) шыи (до-датковО права I обов'язки.
В дисертацп вдапчаеться, що виникнення, змша ! припинення еколого-процесуальних правовщносин завжди обумовлеш певни-ми юридичними фактами (§ 5). Так, надання природних ресур-ав у користування пов'язане з виникненням як еколопчних ма-тер1альних, так ! еколого-процесуальних правовщносин. 1х пщ-ставою е волевиявлення (як правом1рна д1я) юридичних або фь зичних оаб, заштересованих в одержанш на прав! власност! або користування певних природних ресурав чи !х частини.
У певних випадках юридичним фактом, який е пщставою для виникнення еколого-процесуальних правовщносин, може бути и адмппстративний акт. Наприклад, у сфер! еколопчного плану-
вання адмппстратпвний акт являе собою конкретнпй припис уповноваженпх на цс державних оргашв 1 виражаеться в таких формах, як дозви на розробку: довгостроковнх генералышх схем розмицення иродуктнвних сил, довгостроковнх план ¡в розлпщен-ня I розвитку галузей народного господарства; схем районного планування \ генеральних плашв мкт та ¡нших насслених пупков; довгостроковнх територ1альних схем охорони прпродн тощо.
Юрнднчннми фактами, що служать шдставою виникнення еколого-процссуалыних правовщноснн, слщ вважагп також ие-¡¡равомфш Д11 юрпдпчних або ф1зичних оаб. Вони внражаються, наприклад, у запод1янш збнтюв прнродним об'ектам, порушенш еколопчннх прав, недотрнманш вщповщнпх норматив1в гранично допустпмнх концентращй або гранично допустимих викид1вг забруднешп або засм1чешп природних ресурав, порушенш пра-г.нл зберп-ання, транспортування та використапня агро.члмжапв у с1 льськогосподарському виробництв! та ш.
В еколопчному законодавств! намггнлась тенденшя до роз-ширення нормативного закршлення договору як самостшно'! шд-сгавн виникнення еколопчннх матер!альних I процесуальннх пра-вовиносин.
ППдставамн змпш (правозмшюючими юридичнимп фактами), а також нрнпипення (правоприпиняючпми юридичнимп фактами) еюлого-процесуальнпх правовщносин е и ж сам! юрпдпчш факта, що I при виникнешп названих правовиноснн: волевиявлення особи, адмппстрагпвнин акт, неправом!рш ди суб'ект1в та шил юрнднчш фактн.
В роздш II! «Еколого-правовий процес» дослижуютыея по-плтгя 1 основш види проваджепня цього процесу з урахуванням стад1Йност1 кожного виду. В робот! грунтовно анал1зуеться по-няття еколого-иравового процесу, вдапчаеться ¡снугоча в л1тера-тур! дискусшшсть розумшня процесу в сфер1 «непроцесуальних» галузей права, до числа яких слщ вщнести 1 еколопчне право (§ 1). Автор зазначае, що розумшня процесу як форми реаль зацп матер1алышх норм права, як комплексно!' системи, що охоплюе ус1 сферн державно! Д1Яльност!, надзвичанно суттево. В перюд формування в Украпп правово! основи виникае необ-х!дн!сть в упорядкуванш правозастосовно! д1'яльност! у вс!х сферах сусп!льного життя, що е одним з чнннпкш, який визначае появу нетраднцшннх форм процесу. Особливе значения упоряд-кування мае в еколого-правовому процес!, оскшькп д!яльн!сть оргашв управлшня та шших суб'ект!в пов'язана з використанням ! в!дтворенням природних ресурЫв, охороною навколишнього природного середовища.
Як вважае автор, пщ еколого-правовим процесом сл!д розум1-ти процесуальну Д1'яльн1'сть спец!ально уповноваженпх на це дер-
жавних оргашв уиравлшня у сфер! екологп, шших суб'ект[в еколого-процесуалышх шдноснн, яка здшсшоеться на шдсташ припиЫв, що мктяться в процесуальних нормах еколопчнсн <5 права, ! спрямована на забезпечення рацюнального впкористан-ня, в1"дтворення природннх ресурав, а також охоропу навкоипп-нього природного середовнща.
В дисертацп обгрунтовуеться нео'бхщшсть по/плу скологи-пра-вового процесу та окрем1 провадження. Як критерп такого подь лу називаються нравов! шститути еколо'пчното права, на реал!за-щю матер1алыю-правов,их норм яких спрямовано вщповвдш провадження, сукупшсть еколото-процесуальних норм, як5 внзначають праваае становище вщповщних еуб'ектчв у провадженш, а також функци 'державного управлшня у сфер! природокорнстування ! охорони навколишнього ¡природного середо'вища. На шдстав1 наз-ваних критерии у дисертацп внзначено так! видн проваджень: а) з просторово-теригор1ального устрою об'еючв природи; б) з об-лгку природних ресурав; в) з еколопчного планувашш; г) з роз-подшу \ перерозподкту природинх 1ресурс!в; д) з еколопчного контролю; е) з позасудового розгляду еколопчних спор!в. В робот1 докладно проанал1зэваио матер1альш та процесуальш норми еколопчного права кожного з названих вид1в проваджень-
Особливе значения мае .провадження з просторово-територ1аль-ного устрою об'ект1в природи, яке являе тобою щдялыпсть спешаль-но упоЕноважених на це державних оргашв уп-равлшня в межах еколого-,процесуальних норм у сфер1 екологп, а також шших суб'екпв права, спрямовану на проведения впорядних робгг по оргашзацп внкористаиня, вщтворення, охорони та захисту природних ресурав, створення спрнятливих еколопчних умов для життя \ здоров'я населения, розвитку природного еередовища (§ 2). Практична снрямовашсть дапого провадження полягае в тому, що тут ,за допомогою д1яльност1 конкретних суб'екпв у межах процесуальних норм вщбуваеться реал!защя (застосування) матер1алыю-прав01вих норм еколопчного права, ям регулюють су-сшльш вщносини з устрою територш 1 об'еетпв природи, створення умов для 1х ращональпо.го використання, вщтворення, ш'дви-щення ефектпвност1 експлуатацп, охорони та захисту.
•В дисертацп аргудюнтовано до.казуеться, що усереднш цього провадження кнують вщноено сз-мостипи процесуальш стада: 1) лорупгення справи про проведения впорядних дш; 2) подготовка до складання проекту впорядних ,д1Й; 3) складания 1 затверд-ження проекту впорядних д1й; 4) виконання затвердженого проекту впорядних дш; 5) авторський нагляд за виконанням проекту впорядних аш.
Порушення впорядно! справи Я'К процесуальна >д1я падае мож-ливють вщповщним державним органам здшснювати в межах 22
процесуалышх норм д1яльшсть з -проведения землеустрою, л1со-устрою I устрою полювання. Саме названа стад!я знаменуе собою початок провадження з просторово-територ1алъного устрою об'ек-т1в природи.
Паступною стад1'ею е подготовка до складання проекту впоряд-них д5й. Тх завдання — попередне визначення: 'мехашзму здшенен-ня впорядпих Д1'н; можливос™ проведения провадження, яке вже розпочалося; гоеио1дарсько-еконо1пчно1 доцшьност! порушено! впо-ря/шо! справи.
Чертова стад1я — складання 1 затвердження проекту впорядпих дш. 1х завданням е розробка 1 еколого-екополйчне обгрунту-пання основпих напрямтв нанбьтьш рашоналыюго та ефектнвно-го викориетання об'ек™ природи I падания таким палря.мкам ПраВО'ВО! ЗЛЛЧуЩ'0СТ1.
Особлнве становище займае стад1я викопапия затверджеиого' проекту впорядних д!й. Тут на вщмшу ви лопередшх стлд1й вщ-буваеться практнчне зд1иснення заход! в щодо реал!заци та оформления в натур! положень затверджеиого проекту впорядних дш. До д¡е! стадм бе'злосередньо примикае авторський нагляд за 'вл-. конанням затверджеиого проекту, я,кий утворюе самостшну стадно в даному провадженш. П змютом е заб^злечення перюдично! лорев!рки лбережеиля перенесених в натуру елементш проекту, повноти та точносн виконанля затверджеиого проекту.
На ш'дстав! всеб[ч,ного дослщження даного провадження в дисертаци зазначаеться, що чинне еколого-процесуальне законо-давство лотребуе свого удосконалення, бо воно недостатньо ч1т-ко регулюе 'багато я1и питания щодо провадження з просторозо-територ!ального устрою об'етспв природи, це викликае труднощ! в лрактши Д1'яльност1 учаенгшв ■матер1'альних 1 процесуальннх лравовипоенн, пов'язаних 13 лравом!ршстю та едшетю процесу-альних Д1Й, як! вони еиконують. Тому дощльно внести до еколого-лроцесуального законодавства норми, що регулюють кожну ста-дда даного провадження, рдшшй порядок реестрацп державними органами заяп на проведения впорядних дш, обов'язков1'сть узгод-женля проекпв впорядних дш, еуб'ектний склад, ш'двадомчють роз-гляду та затвердження проекте впорядних дш, порядок виконання затверджеиого проекту тощо.
В дисертаци багато узаги пршнлеио анал!зу провадження з обл1-ку природннх ресура'в (§ 3), яке являе собою дгялыпеть епе-шально уповноважених на це оргашв управлтня та ¡нших суб'ек-лв права в сфер] екологп, спрямовапу на систе.матизяцпо зводу шдочостеи щодо правового, природного та господарського становища об'екп'в природи, !х окремих складових части,н, а також постшннх \ змшюваних у час! властивостях.
Важлнв!сть та практична значупнеть даного виду проваджен-
ня полягають у тому, що саме тут закладаегься основа надежного облжу природних pecypciB, яккного стану природного серсдови-ща, забезпечуеться реал1защя матер1альних норм права в шй сфе-pi за допомогою еколого-процесуальних npunnciB.
В дисертаца доказуеться, що провадження з сбл!ку природних pecypciB мае три стада: а) здшснення шдготовчлх роб!т; 2) збп-рання необхщних ведомостей щодо природних ресурсов; 3) внесения зебраних ведомостей до кадастровое' документаца. Yci ni стада' щшьно взаемопов'язаш, але в той же час за кожною з них зберкаеться левна вёдокремлешсть.
Зд{йснення пщготовчих po6ÎT означае виконалля. попере.Д1Пх процесуальних заказ1в, потрёбнпх для наступноё систематизаца вшомостей щодо правового, «¡льккного, яккного, господарського становища природних pecypciB та стану ¡природного середовища.
Суттеву роль у даному провадженш вщграе стад!я збирання нео'бхгдних вЦомостей щодо природних pecypciB. П можна веднес-ти до 'числа центральних у цьому провадженш стадш, оскьтьки тут за допомогою певних процесуальних д¡й за'безпечуеться не тьтьки одержання вщомостей щодо уперше 'обл1чуваних природних pecypciB, але й оловлення та уточнения даних щодо ресурсов, а також виправлення помилок, неточностей та pi3H04HTaiHb в уже накоппчених вщомостях.
Щодо стада внесения зебраннх .виомостей до 'кадастровое' до-кументаца, то вона носить технжо-статнстичний характер. Тому осноопи.м завдалня uieï стада е оформления зводу ведомостей щодо правового, природного та господарського становища об'еешв лрироди, його окремих складових частин, а також постшлеех i змшюваинх у часл властивостях. Такс оформления набувае силн нормативного документа, я,кий .мае ¡ндивщуальний характер.
Разом з тим в дисертаца' критично проанал1зовано еколого-процесуальне законоаавство в сфер1 облеку природних pecypciB. Автор педкреслюе Гюго недосконалення, що не спрпяе належш'й реал{заца матер!альних норм в Ц1Й дуже важливш ,галуз1 екологп. Тому вш пропонуе розробити та .прийняти единий иорматеевлий акт, який регулював 6и порядок ведения облжу природних pecypciB. Таким актом може стати, наприклад, Положения про порядок облжу природних pecypciB i ведения природоресурсових кадастр!в, яке мусить saiMiniiTH собою imnni д{юч! nopecypconi нормативен акти в сфер1 облжу об'екпв прнроди та ведения pi3neix природоресурсових кадастр!в.
В дисертаца аргументуеться висновок, що планування еколопчннх заходев не втратило свого аначення (§4). Пи провадження,м з еколопчного планування слад розумше шронесуальну ;алль-нГсть спещально упоиноважених на це державних opranis управления та еннеих суб'екпв .права в сфер! еколога, спрямовану на -24
сгворення еколопчдо обгрунтованих гмператив^в ращонального та комплексного використання природних ресурсов, Тх витворення, а також належно! охорони навколишнього природного середови-ща. Вцзначаеться, що в -багатьох ¡ноземних краУнах планування у сфер! екологп збер]'гаеться.
Практична значушдсть даного виду провадження полягае в тому, що тут вщбуваеться реал1занля (застосування) матср1аль-нмх норм еколопчного нрава, як1 регулююгь сусшльш вщпосини, що виникають при розробщ еколопчних програм, перспективиих та поточпих плашв, яш внзиачають основш напрямки рацю-нального використання, вщтворення природних ресурав \ охорони навколишнього природного середовища. Суб'екти, надьтеш еко-лого-процесуальними правами та обов'язками, забезпечують реа-л1зацт матер1альних норм в д1й сферь
Дане провадження охоплюе «онкретш стад ¡У. до якнх в1дпо-сять-ся: а) оргашзащя шдготовки проекту еко'лопчного ллануван-ня; б) розробка проекту еколопчного планування; в) розгляд 1* затвердження проекту еколопчного планування; г) контроль за його в и кон анн ям.
Для стада оргашзаии шдготовки .проекту еколопчного планування характерш процесуальщ дгГ, спрямоваш на подготовку ле-обхщноУ передплановоУ документащ'У, на яюй базуватиметься змкт проекту плану або програми екологгчних заход1в, що роз-роблюеться.
Центральною стад;ею названого провадження е розробка проекту еколопчного планування. Тут вщбуваетьея фактичне створен-ня проеттв плашв \ програм, еколопчно обгрунтованих ¡мперати-в!в рацюнального та комплексного використання природних ресурав, Тх вадтворення, а також охорони навколишнього природного середовища. Тому конкретш суб'екти в .межах своУх еколого-процесуальних прав 1 обов'язюв забезпечують виконання завдань дано! стад}!, а от,же, [ реалтзащю норм матер1'ального права в галуз! еколопчного планування.
На етади розгляду 1 затвердження проекту еколопчного планування представленому проекту надаеться сила адмппстративного акту, положения якого обов'язков! для вах адресатт або ж лише для 1х певно! частини. Акти планування можуть виступати перед-умойою для укладення договор1в на здшснення еколопчних за-ход1в.
Заключна стад1я даного провадження — контроль за виконан-ням еколопчних ллашв 1 програм, внаслщок якого здшснюеться систематичне 1 всеб1чне пор!вняння заходгв та показннюв затверд-жених проект1'в еколопчного планування з фактичшш ходом Тх реала'зацп.
Завершуючи дослщження даного провадження, автор робить
вионовок, що еколого-лроцесуальне законодавство мктить лише зaгaльнi передумови щодо порядку еколопчнсго планування. Тим часом в процеа складання еколопчних плашв 1 програм, Ух затвердження виникае бага то иитань процедурного характеру, яш не знайшли воображения в реал!зацп матер1ально-правових норм у сфер1 планування, лрогнозування та ш.
За думкою автора, з метою удосконалення процедурн реа.'м-зацп матер1алыю-правових норм, як! регулюють суешльш вщно-син.и в сфер1 еколопчного планування, дощльно розробити 1 за-твердити Положения про порядок еколопчного .планування, де •було б конкрегизовапо загальш нриписи закошв УкраТнн з цього литання. Цьому Положению можна надати ¡сили подзаконного нормативного акту, який мктить у соб1 норми матер!ального та процесуального характеру. В ньому можна було б зосередити так! процесуальш питания: загальний порядок розробки I затвердження проект1в еколопчного планування; стади даного виду провадження; учасники процесу; еколого-процесуальш суб'ективш права [ юридичш обоаз'язки сторш; гарант!!' зд1'йснення таких прав ! обов'язшв; змют процесуально! д1яльност!, яка виконуеться па вщповщних стад!ях провадження; строки виконання тих чн ¡нших процесуальних д1й; ршенмя, яи приймаються на кожнш стади тощо. Це дозволить злачно покращитн процедуру еколопчного планування, усунути прогалини в еколого-процесуальному зако-нодавств1 та практиш його застосування.
Велике значения ,мае провадження з розподкту 1 персрозпои'лу прнродних ресурав (§5). Воно включае до себе д1яльшсть опеш-ально уповноважених па це державннх оргашв управления та шших суб'екпв права в сфер! екологп в межах процесуальних норм, спрямованих на виникнення, здпну або припинення права власност1 на природи! рссурси або права користування ними.
Це одне з найважливших проваджень, оскшьки тут визна-чаеться належшсть прнродних об'екп'в г'дповщннм суб'ектам, за-безпечуеться реал1зашя (застосування) матер1альних норм еколопчного права щодо влаоноет! на природш ресурси або користування ними. 3 урахуванням чшшого еколопчного законодавства основною формою розподшу 1 нерерознодиу прнродних ресурав е надання Тх в користування (влаошсть) иевним суб'ектам.
В дисертацп в1'дм1чаеться, що у даному провадженш е таш стад!!: а) порушення клопотання про надання прнродних ресурав; б) розгляд >матер!ал!в 1 лрийпяття р1шення щодо в1'дпорлдного «лопотания; в) визначення меж користування природннмн ресурсами (вщв1д ©б'екпв природи в «атурО; г) видача. докумашв, як1. посвщчують право користування (власност1) природпими ресурсами.
На стади порушення клопотання про надання прнродних ре-
сурав в межах еколого-процесуальних норм заштересоваш юрп-дичш та ф1зич1Ц особи готують необхвдщ документ,и з наступною передачею Гх вщповиним державним органам управлшня для виркиеннл .питания про надання природних ресурав у власшсть-або користування. Ця шдго<тов'ча робота <носшт.ь допом]жний характер у даному провадженш.
Стад1я розгляду матер1ал!в \ прийняття ршень виносно заяв або клопотань поадае центральне мгеце у цьому провадл<енш. ВЦповиш органи в межах свое! процесуалыю! компетенци та на шдстав! норм матер1алыюго права виршують питания по сут!: про можливгеть I дощльшеть передач! природних ресурав заште-ресоваиш 1особ1 у власшсть або користування ¡з зазначенням мети використання.
Важливою е також стад1я визначення -меж використання природних ресурпв. Без таких процесуалыгих д!й- неможливо або ж важко здшенити суб'ективш ,матер1алып права кожшн заштересо-вашй в експлуатацй природних ресурав особь
Завдання сгадп иолягае не п'лькн у визипчешп та закршлен-ш меж 1 конфггурацп об'ект!в природн, яги налагаться, що само по со6} 1важливо ] лотр1бно з метою попередження зайвих супере-чок 1 помилок, як! можуть лотягти за собою небажаш збитки для майбутшх прпродокористувачш, але й у тому, що здшененпл та-ко'1 д1'яльносп е необхщною умовою виникнення виповиних внд1в права прпродокористування.
Особлива роль належить стадп вшдач! докуменлв, як1 посви-чують право користування (влаоностО при родни мн ресурса,ми. Документ, що видаеться заштересовашй юридичшй особ1, юри-дично закршлюе належшеть природного об'екта ¡1а прав1 користування а'бо на прав1 власностк
В днеертаци зазначаеться, що правпльне здшоненя пьото про-вадження сприяе ефективному { якгеному використаншо природних ресурав, забезпеченню Гх вщтворення, належносп, охорони навколишнього природного середовища, наложному облжу природних ресурав, еколопчному плануванню, здшененню еколопч-ного контролю за використанням, вщтворенням природних ресур-С1В 1 охороною навколишнього природного середовища, а також позасудоваму В;ир1шенню еколопчни'Х спор1в.
Велика роль провадження щодо зд1йснення еколопчного контролю, я кий являе со,бою процесуальну дмлыпеть спешально упов-новажених на не державних орган5в управлшня використанням, вщтворенням I охороною навколишнього природного середовища, шших суб'ект1в права по опостер[ганшо ! ,перев!рш виповштст! природоохоронноТ |д1'ялыюст1 :шдконтролышх суб'екп'в аимогам еколопчних ¡мперативщ, .прийнятих у законодавств1 (§6). У про-цеа даного провадження вщбуваеться реал!заидя (застосування)
матерёальних норм еколопчного права, як1 регулюють сусшльнё вшеосини, пов'язаш ¡з збиранням енформад!'!, 11 обробкою, анал1-зом 1 оцшкою .по використанню 1 охорош шдконтрольними суб'ек-тами природних ресу.рс!в, навколишнього природного се.редовища.
У цьому .провадженьч вид!ляються так! стадп: а) орган!защй-но-пёдготовча; б) лерев1рка фактичних обставин, ёх анализ 1 прий-няття юридично .значущого решения; ¡в) перев!рка виконання рЬ шення.
Змютом орга1Пзаи1йно-пщготовчо1 стад!'! е визначення шдконг-рольних суб'ект1В, вееб!р форм та методёв проведения контролю, а також формування 'Суб'ектного складу, на який понладатиметь-ся зд!йснен>ня еколопчного контролю. Ця стад1я носить допом1ж-ний характер.
Основною стад1ею в цьому ¡проваджешп е перев!рка фактичних обставин Тх анал1з ! прийняття еоридичшо значущого решения. Головне завдання щеё .стад!! полягае в тому, щоб зеставитн резуль-тати фактичного стану справ «а об'екть що перев1ряеться, з вимо-гами еколопчних !мператпв!в, як! м!стяться в -чеепному еколопч-ному законодавств!, ! на щй лщстав! оцёнити д!яльн!сть пёдконт-рольного суб'екта щодо забезпечеееяя рацюлального веп<о,рнстання 5 'охоронее навколишнього природного середовища. В результат! прийнятого р!шення .можливе настання певиих правових наслёдкёв.
Не менш важлеевою е стад!я перев!ркп виконання .рёшень. Завдання щеё стад!!' — спостеркання оргашв, як1 зд1йонюють еколо-пчний контроль, за своечасннм ! лравильним внконаешям пи-контрольними суб'ектами вееданих ём вказ1вок по усуеюешю вияв-лених в ход! перев!рок недолтв у природоохороеешй д!ялыюстё, а також лорушень чинного еколопчного законодавства. Належ-ний контроль за виконання'м рёшень пёдвищуе в!дпов!дальл!сть л! дксшт р о л ь н их су б' ект ¡ в.
Дослёдження .питаееня щодо прсваджелня по зде'йсненепо еколо-г!чного контролео показало, що чиняим еколого-ироцесуальним за-конодавством процедуру його проведения урегульовано ле повною м!рою. Прийнят! зараз шдзаконш норматеевп! акти в сфер! коеетро-лю практично не зач!пають його процесуального аспекта.
3 метою уепфжащё еколого-пропесуальних норм, яе<л регулюють суошльеп вёдносеени в сфер! зд!йснення еколотного кое1тролю, дощльно розробити едешеш нор.мативний акт у форм!, налриклад, Положения про порядок .проведения державного еколопчного контролю. У ньому мають бути зосереджещ як .матереалеяе! норми, що регулюють . еколоичний контроль, так ! процесуальн!, котр! регулюють порядок його проведения. Така ушфжашя матер1аль-них ! прощесуальиих норм дасть змогу удосконалити механёзм правового регулювання ¡в ц!й сфер!, веезначити основн! иапрямки загального контролю М!нприроди та ядерно'! безпеки ! оперативке
пого контролю шшнх спещалышх оргашв управлшськоТ та кснг-рольноТ д1яльпост1, розмежупати Ух матер1алыи та процесуальш права 1 обов'язки.
В робот1 вщхпчаеться, що проваджепня з позасудового вирЬ шеиня еколопчних спо|лв являе собою д1ялыпсть Рад народних. депутате, 1х виконкомУв, спешалыю уповноважепих на це дер-жавних оргашв управлшня в сфер 1 екологУУ та ¡нших суб'ектчв права, спрямовану на розгляд та усунення розбУжностей, пов'яза-ннх з порушенням прав { законних штереав власниюв, користу-ва'ив 1 орендаторУв з приводу волод1нпя, .користування або роз-порядження об'ектами природи (§7).
Практична значущгсть цаного провадження полягае у тому, що тут забезлечуеться правова реалУзашя (застосувапня) мате-р1'алыгах нор,м екологУчного права, як! регулюють вщносини по вирппеншо спор1в про право власпосп, користування 1 оренди лриродних ресурав, а також охоропн навколишнього природного середовища. У даиому провадженщ в рамках процесуальних норм вУдбуваеться виявлення змУсту 1 меж правомочностей сторУн, лпж якими внник сшр, встановлгоеться Тх обов'язкова взаемна поведш-ка. Осшльки це провадження за своУм змктом е складним, воно вклгочае до себе п'ять стад1й: 1) порушення екологУчного спору; 2) подготовку до розгляду спору; 3) розгляд 1 вирУшення спору по сутк 4) оскарження р1шення по спору; 5) виконання р1шеиня по спору."
На стади порушення спору заштересована особа вказуе в заяв1 своТ иретензУУ з приводу порушення 11 прав 1 законних штерепв.
На стадУУ .шдготовки до розгляду екологгчного спору проводиться збиранпя необхУдних документУв, яш доказують обгрунто-•вашсть претенз1й 1 створюють передумови для виршення еколопч-ного спору по сут1.
Головного ста;д1ею даного провадження е розгляд та виршення спору по сут! з вынесениям вУдповУдного р1шення. На щй стадИ компетентш державш оргали в додержанням встановленоУ проце-дури задовольняють повшстго або частково заявлеш претензУ! при Ух обгрунтованост1 або вщхиляють Ух ¡з зазначениям приводУв для цього.
На стадИ' оскарження ршення по спору заУнтересована особа у скарзУ приводить доводи необгрунтованостУ р1шення, яке вишс орган управлшня. Скарги подаються до судових оргашв або ж вшцого органу у вщповииюст! з передбаченим законодавством порядком.
Заключною стадУею е виконання рУшення по скарзУ. Завданням даноУ стадУУ провадження е здтйснеиня дУй, яш б забезпечували фактичне вУдновлення прав У законних штересУв власнишв, приро-докористувачУв та орендарУв природних ресурсУв.
У дисертацп вадзначаеться, щи на вадмшу вад шших .провад-жень правове регулювання даного проваджеиня найповшше воображено у чинних лоресурсових кодексах 1 законах еколопчного права. На р1вш ж пщзаконних нормативних актпв ного лроцесу-альна регламентами вщсутня.
Обгрунтовуеться -положения про те. що процедура позасудового розгляду еколопчннх спор!в повинна регулюватися шдзакон-ним нормативном актом, де мають 'бути висбражеш стадп про-вадження; органи улравлшня користуванням I охороною навко-лишнього природного середовища, що розглядають так1 спори; сторони, як! [беруть участь у спор!, Гх пронесу а л ьш права 1 обов'яз-ки; порядок позасудового розгляду еколопчних спор1в; оскаржен-ня та виконання р1шень по спорах та ш. У поресурсовнх кодексах 1 ¡законах слад вщобразити лише загальний порядок (процедуру) позасудового розгляду еколопчних опор ¡в.
На закщчення сфор,мульовано висновки, яю внп'кають з лро-веденого дослгдження ! стосуються удосконаленяя, систематизаца та ¡кодифгкацп еколого-процесуального права як самостшноТ пгд-галуз1 еколопчного права Украши.
Основш положения дисертацп опублшовано в таких роботах:
1. Процессуальные нормы и отношения в экологическом праве.— X., 1994 (монография)—8,5 п. л.
2. Процессуальные вопросы в прпродоресурсовом праве.— К., 1989 (уч. пособие)—3,25 п. л.
3. К вопросу о расширении прав областной инспекцпн по охране природы// Рад. право, 1985.— № 5 — 0,3 п. л.
4. Роль областной инспекции по охране природы в экологизации общественного производства// Рад. право, 1986.— № 3 — 0,3 п. л.
5. Создание местных органов по охране окружающей среды и регулированию использования природных ресурсов (в соавторстве) // Рад. право, 1987.— № 2 — 0,2 п. л.
6. Вопросы совершенствоиания законодательства об инспекциях Государственных комитетов по охране природы союзных республик // Проблемы соц. законности.— 1987.— Вып. 19 — 0,5 п. л.
7. Право и экологизация общественного производства // Актуальные вопросы укрепления правовой основы государственной и общественной жизни.— К-, 1988 — 0,3 п. л.
8. Правовое обеспечение экологизации общественного производства // Проблемы правоведения.— К., 1989.— Вып. 50 — 0,3 п. л.
9. Правовые аспекты внедрения .интегрированой системы защиты растений в сельскохозяйственно? производство и охрана окружающей среды // Проблемы соц. законности.— X., 1989.—Вып. 24 — 0,5 п. п.
10. Экологический процесс: нерешенные вопросы// Рад. право, 1990.— № 7 — 0,3 п. л.
11. Особенности эколого-правового процесса// Реформа политико-правовой системы сов. общества и укрепление социалистического правопорядка.— X., 1990 —0 5 п. л.
12. Проблемы совершенствования и систематизации экологических процес-оутльных, норм// Актуальные проблемы правовой реформы.— К., 1990 — 0,5 п. л.
13. К вопросу о прнродоресурсовом процессе// Проблемы соц. законности.— X., 1991,—Вып. 25 — 0,7 п. л.
1 1. О понятии экологических процессуальных правоотношений // Новое политико-правовое мышление и реализация правовой реформы.— К., 1991 — 0,5 п. л.
15. Особенности. эколого-ироцессуальны.х правоотношений// Право Украины, 1992.— № 4 — 0,4 п. л.
16. Процессуальные нормы в экологическом праве// Юридические науки и проблемы 'Нормирования демократического правового государства Украины.— К-, 1993.-0,5 п. л.
17. Содержание экологических процессуальных правоотношений// Проблемы законности.— X., 1993.— Вып. 28.— 0,5 п. л.
18. Особенности процессуальных норм экологического права// Законодательство Украины: состояние, проблемы, перспективы.— X., 1994.— 0,5 п. л.
19. Природоресурсовое законодательство в деятельности областной инспекции охраны природы // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма.— X., 1985.— 0,2 п. л.
20. Ответственность за нарушения природоохранительного законодательств// Лен. змша, 14 травня 1987 р.— 0,2 п. л.
21. Правовое регулирование прцессуалыюй деятельности органов государственного управления и контроля в области охраны окружающей среды// Государственный и общественный контроль в области окружающей среды.— К., 1988. — 0,2 п. л.
22. Некоторые правовые вопросы совершенствования природоресурсового законодательства (в соавторстве) // Правовая реформа и проблемы ее реализации.— Краснодар, 1989.— 0,2 п. л.
23. К вопросу о рязгршпченин административного и экологического процессов// Защита прав и интересов граждан, предприятий, организаций.— Кемерово, 1989.-0,5 п. л.
21. Применение местными Советами эколого-процессуального законодательства // Актуальные проблемы совершенствования деятельности местных Советов народных депутатов в условиях перестройки.— X., 1990.-0,6 п. л.
25. Аренда охотничьих угодий: перспективы правового регулирования (в соавторстве) // Актуальные проблемы формирования правового государства.— X., 1990.-0,2 п. л.
26. Правовые вопросы оптимизации процесса экологической экспертизы// Проблемы повышения роли государственной, научной и общественной экологической экспертизы.— Львов, 1991.— 0,3 п. л.
27. Правовая характеристика субъектов эколого-процессуальныч правоотношении II Проблемы совершенствования законодательства Украины и практики его применения.—X., 1992.— 0,2 п. л.
28. Сущность эколого-процессуальных правоотношений // Правовое регулирование государственного строительства в Украине и проблемы совершенствования законодательства.— X., 1992.— 0,2 п. л.
29. Закон Украины «О прокуратуре» и экологическое законодательство // Закон Украины <-0 прокуратуре»: теория и практика его применения.— X., 1992.-0,3 п. л.
30. Рабочая программа по сов. экологическому праву (в соавторстве).— X., 1991.-0,3 п. л.
31. Методические указания и задания к практическим занятиям по экологическому праву (в соавторстве).—X., 1991.— 0,5 п. л.
Всього опублтовано праць по тем1 дисертацц загальним обсягом бшыи 21 друк. арк.
Hetman A. P. Ecological-and-procedural law theory: the problems of formation and development.
The thesis in the form of manuscript for doctors of law degree in the field of 12.00.06 — agricultural law, agrarian law, aquatic law, forest law and law of bowels of the earth; ecological law, the National Law Academy of Ukraine, Kharkov, 1995.-
31 Scientific works and the manuscript of the thesis are defended. They contain theoretic research of the scientific foundations of the procedural phenomena (norms, relations, procedure) which can be found in ecological law. It has been determined that ecolo-gical-and procedural norms are parts of the jub-branch of law, which has been formed within the framework of ecological law. The provisions of the thesis have been introduced into the Law of Ukraine "On Animal world" the Code of Forests of- Ukraine the Code of Bowels of the Earth of Ukraine and into some more law acts. Some of the provisions have been introduced into the process Study.
Гетьмап А. П. Эколого-процессуальная правовая теория: проблемы становления и развития.
Диссертация в виде рукописи на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.06 — сельскохозяйственное право; земельное, водное, лесное и горное право; экологическое право. Национальная юридическая академия Украины, Харьков, 1995.
Защищается 31 научная работа и рукопись диссертации, которые содержат теоретические исследования научных основ процессуальных явлений (норм, отношений, процесса), содержащихся в экологическом праве. Установлено, что эколого-процессуальные нормы представляют собой сформировавшуюся в рамках экологического права самостоятельную подотрасль права. Осуществлено внедрение положений работы в Законы Украины «О животном мире», Лесной кодекс Украины, Кодекс о недрах Украины и некоторые др., а также учебный процесс.
Ключов1 слова: Еколого-правовий процес, еколого-процесуаль-на норма, еколого-процесуальш вщношення.
BidnoeidaAbHuii за выпуск Чуйков В. О.
Сдано в набор 10.04.95 г. Подписано в печать 12.04.95 г. Формат 84X60716. Бумага газетная. Печать высокая. Прив. п. л. 1,86. Тираж 100. Зак. 1005.
Харъкоч. ул. Конева, 10/2. Типография № 2.
