АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Корыстная преступность в сельской местности и ее предупреждение органами внутренних дел»
Національна академія внутрішніх справ України СКРИБЕЦЬ Василь Іванович
УДК 343.9.
КОРИСЛИВА ЗЛОЧИННІСТЬ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ ТА її ПОПЕРЕДЖЕННЯ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Національна кадеиія
гяуїрісіЗ? "19 "З'У"?2“32
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінології Національної академії внутрішніх справ України
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техні України Лихолоб Василь Григорович, Національна акадеь внутрішніх справ України, завідувач кафедри кримінології
Офіційні опоненти:
- доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України Глушков Вал ер Олександрович, Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організоване злочинністю при Координаційному комітетові, завідуючий відділом;
- кандидат юридичних наук, доцент Нікітін Юрій Вікторович, Національна aкaдev управління, виконавчий директор правового циклу.
Провідна установа: .
Інститут держави і права ім.В.М.Корецького Національної академії наук Україї (м.Київ).
Захист відбудеться 199% р 0 7 т годині на засіданні спеціапіз
ваної вченої ради Д 01.56.01 при Національній академії внутрішніх справ України (25202 Київ-35, Солом’янська площа, 1).
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії внутріші справ України (252035, Київ-35, Солом’янська площа, 1).
Автореферат розісланий “ . 1998 р.
¿/„¿і
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітних
В.І.Женунтій
з
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність і рівень дослідження теми дисертації.
В умовах реформування всіх сторін життєдіяльності нашого суспільства боротьба злочинами проти власності, у тому числі їх попередження, визначається як один з шовних напрямків діяльності правоохоронних органів. Аналіз структури корисливої [очинності та її змін за останні роки свідчить, що зростання цього виду обумовлене ісамперед поглибленням економічної кризи в Україні. Майже 70 відсотків усіх за-гсстрованих у 1997 році злочинів - корисливі. Особливо кількість цих злочинів значно зрос-і в процесі приватизації та в різних галузях економіки, зокрема в сільскогосподарському іробництві.
Рівень міської корисливої злочинності у 1997 році перевищив рівень 1990 року в 6 раза. Приріст числа корисливих злочинів, що реєструються в сільській місцевості, лав за період, який аналізується, 130 відсотків. За останні п’ять років темпи зростання ської та сільської злочинності, у тому числі корисливої, стали зближуватись, а з 1992 жу вона в селі зросла суттєвіше (+21 відсоток), ніж у містах. Ця тенденція іерігаєтьсяі у 1998 році.
Суттєві соціально-економічні процеси, що відбуваються в селах, значною мірою їливають на стан криміногенної ситуації там. Тому реалізація програм соціального і еко->мічного розвитку села вимагає від вчених-кримінологів, вчених-суспільствознавців глибоко дослідження усього комплексу чинників, що сприяють і перешкоджають їх здійсненню, іання механізму цього впливу дозволить максимально використати їх попереджувальний іект. Отже одним із чинників, що перешкоджають процесам економічних перетворень є ірислива злочинність у сільській місцевості.
Слід зазначити, що не дивлячись на прийняття Верховною Радою України ряду жливих для реформування сільськогосподарського виробництва законів, зокрема “Про ііоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному гос-ідарстві України”, “Про сільськогосподарську кооперацію”, “Про колективне сільско-сподарське підприємство”, “Про селянське (фермерське) господарство” та ін., аграрний ктор економіки і тепер, як і раніше, розглядається, як “внутрішня колонія”, з якої видуються засоби для міст та промисловості. Інтереси аграрників не одержують у суспільстві лежного захисту і все це сприяє росту злочинності в сільській місцевості, особливо її рисливих форм.
В кримінології дослідженню проблем злочинності в сільській місцевості приділяється достатня увага, хоча деякі дослідження окремих напрямків цієї проблеми проводились, ісамперед це дослідження, присвячене порівняльному аналізу злочинності в містах і селах,
розгляду причин відмінності у протиправній поведінці міських і сільських жителів, аналі боротьби з окремими видами злочинів у сільській місцевості та ін.
Кримінологічним проблемам села в тій чи іншій мірі у зв’язку з іншими питаннями своїх дослідженнях приділяли увагу українські вчені і практики: Бобирь В.І., Глушков В.< Голіна В.В., Даншин І.М., Зелінський А.Ф., Іваненко В.М., Іщенко А.М., Камлик М. Кубрак П.М., Лановенко І.П., Лопушанський Ф.А., Матишевський П.С., Михайленко П.І Сміян Л.С., Туркевич І.К., Шакун В.І. та ін.
Спеціальні наукові дослідження сільської злочинності були проведені зарубіжниі вченими: Антоняном Ю.М., Бабаєвим М.М., Габіані A.A., Журавльовим Р.А., Забрянські Г.І., Заварзіним A.B., Кузнецовой) Н.Ф., Ротарь Ю.Д., Сигерич Я.Ю., Соколовим А.Ф. іншими авторами. Разом з тим проблема боротьби з корисливою злочинністю сільській місцевості свого спеціального дослідження ще не одержала, у тому числі пробле комплексного профілактичного на неї впливу. Тому є нагальна потреба в аналізі корислш злочинності саме в цьому аспекті, з урахуванням нових конкретних умов становлення і j звитку ринкових відносин, криміногенних чинників, що її детермінують, для того, щоб ВІ вити її особливості і максимально точно співставити криміногенні фактори з профілакті дим комплексом.
Корислива злочинність в сільскьій місцевості, на наш погляд, повинна вивчать на трьох рівнях: загальному (вся корислива злочинність в сільскій місцевості), особливо (корислива злочинність серед окремих верств населення і злочинність, в різних галуз сільського господарства, види і групи корисливих злочинів, що скоюються в сільсьі місцевості) і одиничного (конкретні корисливі злочини). Такий підхід дозволяє не тіль виявити якісні і кількісні ознаки корисливої злочинності в сільскій місцевості та комплекі причин, але й розробити конкретні, більш ефективні профілактичні заходи впливу на неї.
' Вивчення проблем боротьби з корисливою злочинністю в сільскій місцевості є важі вим у практичному і теоретичному відношеннях ще й тому, що:
1) необхідно диференціювати саме явище злочинності, конкретизувати предмет науі вого дослідження однорідним типом злочинної поведінки, для якого однаковий генезіс і щ чинний комплекс;
2) важливо врахувати вплив на ефективність боротьби з корисливою злочинністк сільській місцевості деяких соціальних процесів, що проходять в даний час в селах, які ви« гають переглянути застарілі погляди на сільську місцевість як на зону, де немає гостр криміногенних проблем. Значне зростання злочинності в селах, зокрема й корисливої, за шує визначити цю проблему як актуальний науковий напрямок, розробка якого тільки і чинається. Однією із спроб такої наукової розробки є дана дисертація.
' 5
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до
лану науково-дослідних робіт кафедри кримінології Національної академії внутрішніх ірав України з цільовою комплексною програмою “Проблеми попередження злочинності рганами внутрішніх справ України”.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є вивчені корисливої злочинності в сільських районах, причин, що Гї породжують, комплексно її попередження. Для досягнення мети дисертаційного дослідження автор поставив ікі завдання:
- дати характеристику корисливої злочинності в сільській місцевості як відносно са-зстійну складову частину злочинності;
- виявити специфіку корисливої сільської злочинності і показати з якими реальни-і соціально-економічними процесами в житті сьогоднішнього села пов’язана ця спе-іфіка;
- структурувати корисливу сільську злочинність за єдиним критерієм - місце вчинення очинів і місце проживання особи злочинця, вивчити її причини;
- виміряти інтенсивність корисливої злочинності на селі і кримінальну корисливу ура-;ність сільського населення;
- визначити тенденцію і рівень корисливої злочинності в структурі загальної сільської очинності;
- сформулювати і обгрунтувати конкретні пропозиції для органів внутрішніх справ здо комплексного профілактичного впливу на корисливу злочинність в сільській міс-вості.
Методологічну основу та теоретичну базу дослідження складають діалектичні за-ни і категорії, а також наукові принципи і концептуальні положення, розроблені спе-шістами в галузі соціологи, кримінології, кримінально-правової науки, системної мето-логії і юридичної психології.
У процесі дослідження використовувались традиційні методи: конкретно-соціальних сліджень, математико-статистична обробка результатів дослідження, формально-гічний, системно-структурний та інші методи аналізу.
В дисертації застосовано експертне опитування спеціалістів правоохоронних органів, ацівників сільскогосподарського виробництва, що визначають напрямки і практику ви-иення проблем зміцнення правопорядку і боротьби із злочинністю в сільскій місцевості.
Нормативну базу дослідження складають Конституція України, Закони України, зівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, нормативно-правові акти МВС раїни.
Обгрунтованість сформульованих в дисертації теоретичних положень і висновків, р комендацій правозастосовній практиці грунтуються на емпіричній базі. Проаналізовані класифіковані за рядом показників кримінальні справи, розглянуті судами України за 199 1996 роки. Усього за спеціальною програмою було вивчено вибірково 280 кримінальні справ у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях. Проанкетоваї 250 працівників міліції, які працюють в сільскій місцевості і 156 працівників сільського го подарства. Вивчено 218 подань слідчих по кримінальних справах про корисливі злочини, и вчинені в сільській місцевості та інші матеріали. Використано особистий досвід автора дан го дослідження у боротьбі із злочинністю в сільській місцевості.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні монографі ним дослідженням проблем сільської корисливої злочинності з урахуванням змін, що відб ваються в соціально-економічній та інших сферах життя на селі, їх правовому регулюванні • удосконаленні правоохоронної діяльності.
На основі аналізу життєдіяльності сільського населення розглянута сукупність чинник соціально-економічного, демографічного, соціально-культурного, господарськ організаційного порядку, які в поєднанні з особистими особливостями індивіда можу впливати на його поведінку; визначено кримінологічне значення названих чинників. Це д зволило зробити висновок про наявність в життєдіяльності сільського населення ряду сг цифічних прчини та умов, що впливають на стан злочинності в сільській місцевості.
Новизна дисертаційного дослідження полягає також і в тому, що на основі широкі емпіричних даних: а) дисертант здійснив розгорнутий кримінально-правовий та кримінол гічний аналіз корисливих хточинів, що вчинюються в сільській місцевості; б) дана кримін логічна характеристика особливості злочинця; в) розглянута сукупність причин та умов, и детермінують корисливу злочинність в сільській місцевості; г) проаналізовано стан прав охоронної практики боротьби з корисливою злочинністю, визначається поняття і зміст ко плексного впливу на корисливу злочинність.
Важливим елементом новизни роботи є також виявлення специфіки сільської злочи ності, її зв’язку з реальними процесами в житті сьогоднішнього села, що має важливе зн чення для удосконалення профілактичної роботи в сільській місцевості і зниження злочинн активності, а також для кримінологічного забезпечення соціального розвитку села.
Вимогам наукової новизни також відповідають конкретні теоретичні положення висновки, які виносяться автором на ЗАХИСТ:
1. Характеристика поняття “сільської корисливої злочинності”, “злочинності сільській місцевості” як напрямку кримінологічного дослідження.
2. Характеристика соціальних наслідків господарсько-корисливих злочинів для аг-опромислового комплексу країни та аналіз показників суспільної небезпечності еле-іентів цього виду злочинів.
3. Характеристика детермінованості структурних елементів корисливої злочинності в ільській місцевості.
4. Нові підходи в дослідженні протиправної поведінки при розгляді корисливої злочин-ості в сільській місцевості і як елемента системного комплексу: причини злочинності в ільській місцевості - корислива злочинність - соціальні наслідки корисливої злочинності -опередження корисливої злочинності в сільській місцевості.
5. Характеристика загальносоціальних і спеціально-кримінологічних заходів комплекс-ого впливу на корисливу злочинність у сільській місцевості і обумовленість їх регіональни-іи умовами сільських районів.
6. Аналіз організаційних та правових форм забезпечення комплексного профілактіич-ого впливу на корисливу злочинність у сільській місцевості з використанням антикриміно-енних, профілактичних можливостей сільського населення.
Практичне значення одержаних результатів. Положення дисертації мають як загально-еоретичне, так і спеціально-галузеве значення для науки кримінології, а також для право-хоронної практики.
Висновки, що містяться в роботі, мають певне значення для теоретичного ос-іислення стану, структури корисливої злочинності в сільській місцевості, її тенденцій, а акож її причин та умов; з позицій сучасних процесів, що відбуваються у суспільстві ропонується комплекс рекомендацій по розробці профілактичних заходів і організації онкретної практики профілактичної роботи в сільській місцевості. їх використання, на думу дисертанта, надасть допомогу органам внутрішніх справ та іншим суб’єктам профілак-ики в тому, щоб більш досконаліше і чіткіше орієнтувати вивчення стану боротьби з ко-исливою злочинністю, розробку заходів по системному профілактичному впливу на неї і ібезпечити їх практичну реалізацію не тільки з урахуванням загальних закономірностей, що умовлюють злочинність, не тільки з урахуванням чинників, що породжують корисливі почини в сільській місцевості, але й з урахуванням усієї сукупності соціальних характери-гик, що притаманні як в цілому сільському регіону, так і конкретній сільскій місцевості.
В дисертації узагальнено досвід профілактичної роботи органів внутрішніх справ і а цій основі пропонуються рекомендації по його впровадженню в профілактичну іяльність в сільській місцевості.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи обговорювались а засіданнях кафедри кримінології Національної академії внутрішніх справ України, до-
повідались автором на Міжвузівській науковій конференції “Проблеми реформуваш органів внутрішніх справ на сучасному етапі” у вересні 1996 року (м.Київ).
Окремі пропозиції і висновки дисертації доповідались на службових нарадах оп ративних і слідчих працівників органів внутрішніх справ у Запорізькій області.
Публікації. Основні висновки та положення дисертації опубліковані автором трьох наукових статтях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох глав, що об’єдную-шість параграфів, висновків і пропозицій, списку використаних літературних джері (151 найменування), двох додатків та 9 таблиць. Загальний обсяг роботи становить 1< сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується вибір теми дисертації, іі актуальність, теоретична практична значущість, ступінь наукової розробки. Визначено мету і завдання дослі ження, його методологічну і методичну основу; сформульовані поняття, положення • рекомендації, винесені на захист, які зумовлюють наукову новизну дисертації. Підкр слюється, що злочинність в сільській місцевості є об’єктом і напрямком спеціально: кримінологічного дослідження, якому приділяється недостатня увага. Причинні криміногенний комплекс ринкових перетворень сприяє зростанню сільської злочинное особливо її корисливих форм. Аргументується концептуальна позиція про комплексні (системний) кримінологічний вплив на криміногенні процеси і на зниження злочини активності сільського населення.
В главі першій “Корислива злочинність в сільській місцевості як об’єкт кримін логічного дослідження, яка складається з трьох підрозділів, розглядаються мегодол гічні аспекти вивчення корисливої злочинності в сільскій місцевості, її особливос дається кримінологічна характеристика найбільш поширених корисливих злочин аналізуються питання загальних причин злочинності і їх вплив на причинний компле корисливої злочинності в сільській місцевості.
В першому параграфі першої глави, не торкаючись глибокої наукової дискусії п такі поняття як “сільська злочинність” і “злочинність в сільській місцевості”, дисерта дотримується погляду про ідентичність вказаних понять, не дивлячись на те, хто ск( злочин на сільській території: міський чи сільский житель. В роботі проводиться ана. поселень, які повинні відноситись до сільської місцевості і до міської. Поселення, а більшості жителів яких основним джерелом задоволення потреб є прибутки, що надо дять від сільськогосподарської праці, відносяться до аграрного сектору. Поселення
іких для їх жителів основним джерелом задоволення потреб є прибутки, що надходять ¡ід несільськогосподарської праці, відносяться до неаграрного сектору. Це має принци-юве методологічне значення для кримінологічного дослідження сільської злочинності, увтор обгрунтовує типологізацію сільських районів.
При дослідженні корисливої злочинності в сільській місцевості дисертант врахову-ав наступні обставини: а) господарсько-економічні процеси, що стосуються рівня і арактера самого матеріального виробництва в умовах становлення ринкових відносин а селі, змісту праці сільських жителів та реальних їх доходів, оплати праці та ін.; б) оціально-психологічні особливості, що характеризують спілкування сільських жителів; ) етнопсихологічні особливості, національні традиції, звичаї; г) демографічні процеси; ) культурні процеси та ін. Враховуючи складний характер явища сільської злочинності, еобхідності більш глибокого її вивченню, виявленню її закономірностей з іншими со-іальними явищами сприяло б, на думку дисертанта, два спрямування: а) дослідження льської злочинності, у тому числі корисливої, як одного з елементів протиправної оведінки; б) розгляд сільської злочинності як елемента системного комплексу: причини ючинності - злочинність - соціальні наслідки злочинності - попередження злочинності.
Певні результати дослідження сільської злочинності, кримінологічний прогноз в мовах загострення криміногенної обстановки в країні (за експертними оцінками зло-инність в сільській місцевості до 2000 року зросте на 60-70 відсотків) викликає необ-ідність розробки і реалізації адекватних заходів по забезпеченню правопорядку на снові результатів глибоких науково обгрунтованих досліджень злочинності в сільській ісцевості і спрямованих насамперед на удосконалення профілактичної роботи.
Другий параграф першої глави присвячено кримінологічній характеристиці корис-івої злочинності. Дисертант виходив з того, що корислива злочинність - це складне щіальне явище, складова частина, елемент усієї злочинності. Це, насамперед, скоєні з зрисливих мотивів і цілей злочини: проти державної, колективної і приватної влас-)сті, посадові і господарські злочини та ін.
Визначаючи корисливу злочинність як самостійний об’єкт кримінологічного до-іідження, дисертант виходить з того, що в кримінології необхідна класифікація, яка >зволяє розчленувати злочинність на складові її елементи за відповідними ознаками. В їй же час дисертант визначає корисливу злочинність у сільській місцевості як віднос-) самостійну частину усієї злочинності, як сукупність корисливих злочинів проти іасності, що в ній реалізуються суттєві протиріччя суспільства на даному етапі його »звитку у відповідних сільських регіонах.
В дисертації прослідковуються зміни сутності корисливої злочинності в історико-іимінологічному плані, відмічається тенденція її значного зростання. Автором дослід-
жена динаміка, структура корисливої злочинності в сільських регіонах, виявлені осо ливості цього виду злочинності. Аналіз свідчить, що її питома вага в усій злочиннос країни складає близько 38 відсотків. В структурі корисливої злочинності сільських р гіонів, що досліджувались, понад 51% злочинів - посягання на колективну власніст 30,1% - посягання на індивідуальну (приватну) власність і понад 12% - це господарсь і посадові злочини.
В роботі розглянута структура корисливої злочинності, аналіз якої дозвол розробити систему типових профілактичних заходів. Результати дослідження дозвол ють зробити висновок .про досить стійкі особливості корисливої злочинності в гільськ місцевості і що основною тенденцією в зміні злочинності в сільських регіонах подальше зближення показників, що характеризують її стан, структуру і динаміку подібними показниками міст.
Так, наприклад, за 1973-1997 pp. кількість виявлених злочинів в Україні в сільськ місцевості зросло з 50118 до 160472 злочини, або на 320,1%, а в містах - на 548,0%. 1996 році коефіцієнт злочинності на 100 тис. міського населення складав понад оді тисячу, сільського - 690, а питома вага злочинів у містах досягла 73,5% (при часі міського населення 65%), в сільській місцевості ці показники відповідно 26,5% і 34,0%
Корислива злочинність в дисертації класифікована на групи. В основу класифікаї покладено спосіб вчинення корисливих злочинів. Найбільш розповсюджені такі злочин як крадіжки (58,3%), а також злочини, вчинені шляхом використання винними сво службового чи спеціального стану (23,2%). Збільшилась кількість злочинів, що вчинюкп ся шляхом шахрайства, обману, зловживання довірою (на 5,3%), або в проц< здійснення винними специфічних видів діяльності (браконьєрство, зайняття заборонені промислом та ін. - 6,6%). Значно збільшилась кількість групових корисливих злочин вимагательств і злочинів, пов’язаних з розповсюдженням наркотиків.
Якщо кількість крадіжок майна в сільській місцевості в 1997 році в цілому Україні дещо зменшилась, то кількість пограбувань магазинів, баз, складів збільшило майже в 1,5 раза. Значно збільшилась кількість злочинів із застосуванням вогнепаль* зброї. Особливо це торкається злочинів, що скоюються з комерційних мотивів. Збіг шилась кількість бандитських посягань на власність. Органами внутрішніх справ тіль у 1997 році знешкоджено понад 575 банд, майже вдвічі більше ніж у минулому році.
Вивчаючи по кримінальних справах способи скоєння корисливих злочинів, авт встановив, що у 30% випадків мав місце вільний доступ до майна, кожен третій : суджений за крадіжку був зайнятий некваліфікованою працею, а в тваринництві майже половина. 63% засуджених скоїли злочини у нетверезому стані.
Предметом злочинних посягань найчастіше було зерно, овочі, комбікорми, про-укція тваринництва та ін. Слід підкреслити, що найбільш криміногенною галуззю ільського господарства є тваринництво. На його долю припадає більше 30% від за-еєстрованих у сільському господарстві злочинів. Це насамперед розкрадання сільско-зсподарської продукції шляхом приховування від обліку народженого молодняка тва-ин, шляхом приписок живої ваги худоби, що знаходиться на відгодівлі та крадіжки варин з ферм.
В сільській місцевості все більше почало проявлятись таке явище, як організована ночинність, сферою посягань якої стає колективна та індивідуальна (приватна) влас-ість. Правда, для сільскої місцевості більш, ніж для міської, характерна нестійкість точніших угруповань. Так, в селі тільки 16% скоєно злочинів стійкими угрупованнями, той же час в містах - 28,4%.
На фоні високого рівня посягань на колективну чи державну власність привертає вагу порівняно низький коефіцієнт злочинів проти індивідуальної власності громадян в ільській місцевості: крадіжок (0,4: 1), грабежів індивідуального майна громадян (0,1 : ); розбоїв (0,3 : 1). Корисливі злочини в сільській місцевості скоюють в основному ільські жителі. В тих же сільских поселеннях, що знаходяться поблизу міст, доля місь-их жителів в контингенті злочинців вища.
В дисертації дасться розгорнута кримінологічна характеристика особистості зло-инця, осіб, що раніше були судимі, неповнолітніх злочинців та ін., які скоїли злочини сільських районах.
В третьому параграфі першої глави дисертант розглядає причини та умови, що прияють корисливій злочинності в сільській місцевості. Автор аналізує їх на рівні за-ального (причини корисливої злочинності), особливого (причини окремих видів зло-инів), одиничного (причини та умови конкретного корисливого злочину).
Особливу увагу приділено аналізу причинного комплексу корисливої злочинності, кий створює соціально-економічні детермінанти, що переплітаються з багатьма іншими іакторами політичного, соціально-психологічного, організаційно-господарського, правлінського змісту. До таких детермінант автор відносить: значне зниження жит-євого рівня сільського населення, недоліки в організації і оплаті праці, дефіцит робо-их місць. Приватизація землі, майна радгоспів, інших державних сільськогосподарських ідприємств, відродження селянських (фермерських) господарств, що здійснюються з 992 р., не привели до підвищення ефективності сільського господарства і агропро-іислового комплексу в цілому. Більше того, економічний рівень розвитку АПК, на-амперед сільского господарства, набагато знизився. Триває спад сільскогосподарського иробництва, затяжна криза, яка приводить до зубожіння не тільки сільского населен-
ня. Значно зменшилось виробництво сільскогосподарської продукції. Все це пов’язаі на думку, дисертанта, з такими упущеннями, як неналежна державна підтримка сільсі го господарства; протиріччя між правовим регулюванням і здійсненням основних і прямків аграрної реформи; ситуація нестійкої юридичної основи вільного підприс ництва; недоліки економічної політики у створенні альтернативної економіки, що ( зується на підприємницькому інтересі; недоліки в системі оподаткування та в кредиті фінансовій сфері, тощо.
Суттєву роль у взаємодії з безпосередніми криміногенними детермінанта: відіграють і такі явища як недоліки у правоохоронній та правозастосовній діяльнос організації попередження корисливої злочинності в сільських регіонах. Ці недоліки упущення пояснюються насамперед недостатнім рівнем професіоналізму працівників с ганів внутрішніх справ, суттєвими упущеннями в ресурсному забезпеченні підроздії міліції сільських регіонів. Як свідчить правоохоронна практика, указані явища є п| чиною припинення складних кримінальних справ про розкрадання майна до 48%, інших корисливих злочинах - до 37%. В результаті опитування двохсот слідч оперативних працівників, що працюють в сільських районах, було виявлено з них л ше 7,1%, які не відчували утруднень через недостатній рівень знань та практично досвіду при розкритті та розслідуванні складних кримінальних справ про розкрадаш а відповіді решти працівників указували на такі основні труднощі, як застосування но] права, робота з бухгалтерськими документами, застосування кримінологічних криміналістичних рекомендацій та ін. Працівники міліції не використовують також * лежним чином можливості оперативно-розшукових заходів.
Дисертант звертає також увагу на те, що причини корисливої злочинності сільській місцевості слід шукати і в морально-психологічному стані сільского населені в наявності чи відсутності тих чи інших моральних цінностей. Автор підкреслює тісні взаємозв’язок між економічними, політичними детермінантами корисливої злочинності моральним станом суспільства.
Друга глава “Проблеми комплексного попередження корисливих злочинів сільській місцевості” присвячена розгляду кримінологічного попередження як основі: ланки соціальної системи впливу на корисливу злочинність в сільській місцевості його практичній реалізації в діяльності системи суб’єктів профілактичного впливу.
У першому параграфі другої глави автор підкреслює, що висунення на перші план проведення комплексного попередження корисливої злочинності не означає бус якого послаблення уваги до розробки і здійснення заходів каральної політики. Навг ки, існує два взаємопов’язаних і взаємообумовлених процеси: чим більше ува
'спільство приділяє попередженню злочинності, тим воно вправі суворіше вимагати за зрушення норм права.
Виходячи з загального поняття попередження злочинності, дисертант аналізує ;новні критерії прогресу в галузі соціальних перетворень на селі, а також формулює і їгрунтовує основні принципи кримінологічного попередження, що визначають сучасну жмінологічну політику у сфері боротьби з користивою злочинністю в сільській місце->сті: а) програмної перебудови соціально-економічного життя в сільських регіонах; б) имулювання соціальних засобів прискорення соціалізації; в) громадського засудження [очинної поведінки; г) адекватності методів і засобів попередження типу криміногенної ітуації; д) систематичності і багатоплановості попереджувальних заходів; є) високого вня розкриття злочинів; ж) переваги демократичності попереджувальних заходів над ходами кримінальної репресії; з) залежності кримінальної політики від кримінологіч-іх знань про злочинність та ін., які є, на думку автора, методологічною основою >мплексного підходу до попередження корисливої злочинності, поєднання заходів за-льносоціального і спеціально-кримінологічного характеру.
Другий параграф другої глави присвячено аналізу системи забезпечення комплексно профілактичного впливу на корисливу злочинність у сільській місцевості заходами гальносоціального і спеціально-кримінологічного змісту. Аналізуючи систему загаль-)-соціальних заходів, які, на думку дисертанта, можуть бути ефективними в умовах пішних соціально-економічних перетворень на селі, автор виявив їх недостатній вплив і тенденцію криміналізації в економічній сфері, на загальний стан економічної безпе-
і. Соціальна незахищеність селян, зростання бідності, безробіття, непослідовність у юведенні економічних реформ, недостатня ефективність управління сільскогоспо-ірською галуззю та наявність інших небезпечних чинників безумовно не сприяє попе-джувальній протидії процесам зростання корисливої злочинності в сільських регіонах, іиміналізації населення.
Здійснення приватизації, перехід до різних форм власності відозмінив не тільки ціальний портрет осіб, які вчинюють корисливі злочини, але й структуру протиправ-іх дій. Як свідчать результати вивчення судово-слідчої практики, криміногенна си-ація перехідного періоду в економіці України визначається: 1) сукупністю різноманіт-іх форм розкрадань державного і колективного майна, хабарництвом, приписками, овживанням службовим станом та ін., що відображаються судовою статистикою; 2) іявністю значної кількості латентної корисливої злочинності. Цією властивістю в пов-й мірі володіють більшість розкрадань, що вчинюються матеріально-відповідальними і ісадовими особами. Абсолютна більшість таких розкрадань (близько 90%) виявляють-в результаті здійснення оперативно-розшукових заходів; 3) появою нових форм еко-
номічної поведінки, викликаних реформами, яі?ї в суспільній свідомості розцінюют не просто як небажані, але й небезпечні і потребують заборони, в тому числі страхом кримінальної відповідальності.
Дисертант обгрунтовує положення про необхідність створення організаційної стеми попередження злочинів та інших правопорушень з закріпленням відповідні правового статусу кожної господарської організації на селі.
В дисертації дається класифікація системи спеціально-кримінологічних заходів і передження корисливих злочинів, вони детально аналізуються дисертантом; обгрун вується положення прр необхідність комплексного (системного) підходу у здійсне спеціально-кримінологічних заходів попередження корисливої злочинності, у поєдна форм державного і соціального контролю за реалізацією цих заходів і спрямоваї насамперед на усунення конкретних криміногенних чинників, індивідуального впливу осіб, схильних до скоєння корисливих та інших злочинів. До цих заходів автор віді сить насамперед: удосконалення форм і методів попереджувальної діяльності правоо: ронних органів; заходи по удосконаленню діяльності контролюючих органів, наді леї їх за досвідом зарубіжних країн з розвинутою ринковою економікою правами оргг дізнання; поєднання поглибленої перевірки господарської діяльності з законними oпq тивно-розшуковими заходами по виявленню незаконних дій, прихованих прибутків, і позитивно зарекомендувало себе в багатьох країнах; заходи по удосконаленню мето, обліку і контролю товарно-матеріальних цінностей, що відповідають потребам ринкої регуляції та ін.; з метою захисту економічної безпеки, попередження зловживань в еі номічній сфері необхідно створити принципово новий механізм прохідного валют» митного коридору, який би базувався на організаційній взаємодії фінансових, бг ківських і митних органів.
Важливим важілем у цій справі стала б чітка правова регламентація профілакті них функцій органів державного управління, господарських керівників, колективи підприємств, яка б не тільки сприяла активізації захисту державної і колективної вл; ності правовими засобами, але й підвищенню ефективності профілактичної діяльності цілому.
Дисертант звертає увагу також на питання про правовий та соціальний захі' працівників правоохоронних органів. Аналіз практики засвідчує, що сьогодні в план лідерів організованих злочинних угруповань на одному з перших місць є робота про правоохоронних органів, яка має в основному такі спрямування: навмисна дискредиі ція та послаблення їх функцій; прагнення втягнути у злочинні дії окремих співроб ників; спостерігання за заходами по боротьбі із злочинністю, тощо. На жаль, злочи цям вдається, як свідчить практика, здійснити свої наміри, впливати на окремих сп
обітників шляхом підкупу, погроз, а також через усунення тих чи інших посадових сіб.
У третьому параграфі другої глави розглядаються питання взаємодії органів іутрішніх справ з іншими суб’єктами у попередженні корисливої злочинності в льській місцевості. Дисертант відмічає, що ефективність попереджувального впливу на зрисливу злочинність ніколи не буде високою, якщо буде відсутня належна взаємодія іж усіма суб’єктами попередження.
На основі вивчення правоохоронної практики автор аналізує різноманітні види ікої взаємодії: одні закріплені у відповідних нормативно-правових актах, інші склали-[ в процесі правоохоронної практики. Характеризуються види і форми взаємодії між завоохоронними органами, між структурними підрозділами органів внутрішніх справ, ж правоохоронними органами і, зокрема, органами внутрішніх справ з іншими дер-авними, громадськими організаціями, господарськими керівниками та громадськістю, втор дисертації констатує на основі вивчення практики про слабку взаємодію з пра-юхоронними органами інших контролюючих органів (органами статистики, КРУ, інфіна, Держарбітражу та ін.). В дисертації обгрунтовуються конкретні пропозиції, ірямовані на підвищення ефективності взаємодії у попередженні корисливих злочинів, обливо між правоохоронними органами, іншими державними структурами, з ад-ністраціями сільскогосподарських підприємств та інших організацій, що функціонують сільській місцевості, а також із засобами масової інформації та громадськістю.
Особливу увагу дисертант звертає на взаємодію у проведенні індивідуальної іимінолого-профілактичної роботи, в основі якої повинна лежати насамперед виховна гнкція кримінально-правового комплексу відносно найбільш криміногенної частини омадян (раніше судимі, рецидивісти, мігранти, потенційно корисливі правопорушники ін.).
Вивчення практики та використання особистого досвіду дисертанта дає можли-ггь зробити висновок, що успіх індивідуальної профілактичної роботи залежить від обистих якостей працівників міліції. Авторитетом користуються насамперед праців-ки, які в своїй діяльності спираються не стільки на службовий стан, скільки на осо-стий вплив серед сільського населення, на всебічну підготовленість і професіоналізм.
Автор звертає також увагу на активнішу взаємодію працівників міліції з устано-ми по виконанню покарань з метою більш ефективного профілактичного Впливу на іб, які звільняються з місць позбавлення волі. Близько 16% злочинів, у тому числі рисливої спрямованності, скоюються особами, які відбували покарання в місцях поз-влення волі. Як правило, вони включаються в міграційні процеси, ухиляються від офілактичного впливу і поповнюють армію рецидивістів. Сьогодні рецидив серед ко-
рисливих злочинців (розкрадачів) складає 9,5%, злодіїв - 33,5%, грабіжників - 31 розбійників - 34,5%, тих, які вчинили розкрадання в особливо великих розміра) 12%.
В дисертації аналізується механізм негативного впливу на рівень корисливої 3J чинності й інших факторів в результаті недостатньої взаємодії суб’єктів профілакти У цьому зв’язку автор пропонує конкретні шляхи посилення і удосконалення таї взаємодії, особливо з боку органів внутрішніх справ, на які покладені основні функ боротьби з корисливою злочинністю.
Завершується дисертація підсумковими “Висновками” стосовно проведеного і слідження, в яких викладені загальні теоретичні ідеї відносно визначення сільської 3J чинності як окремого кримінологічного напрямку, що потребує серйозних і глибок досліджень; аналізуються причини та умови, що сприяють корисливій злочинності сільській місцевості; сформульовано комплекс конкретних заходів криміноло профілактичного впливу на криміногенні чинники; обгрунтовуються пропозиції по у; сконаленню взаємодії органів внутрішніх справ з іншими суб’єктами профілактики ж сфері правоохоронної, так і господарської діяльності по попередженню корислш злочинів; обгрунтовується ідея про необхідність розробки комплексних програм по: редження злочинності на місцевому рівні, розрахованих на вирішення часткових з; дань. Крупномасштабні загальнодержавні програми попередження злочинності, як св чить досвід, малоефективні; звернена увага на проблему ефективності боротьби з і рисливою латентною злочинністю в сільській місцевості та напрями її вирішення.
Перелік опублікованих робіт, що відображають основні положення дисертації:
1. Скрибець В.І., Лихолоб В.Г. Деякі особливості корисливої злочинності сільській місцевості // Удосконалення кримінального законодавства України. Збірк наукових праць НАВСУ. - Київ, 1996. - с. 146 - 152.
2. Скрибець В.І. Тенденції корисливої злочинності в сільській місцевості та особливості // Право України, 1997, № 11. - с. 66 - 68.
3. Скрибець В.І. Основні напрями попередження корисливих злочинів у сільсь: місцевості // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ, 1997, № 2. -191 -195.
Скрибець В.І. Корислива злочинність в сільській місцевості та Е попередження ганами внутрішніх справ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ю] дичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; криміна но-виконавче право. Національна академія внутрішніх справ України. - Київ, 1998.
Досліджуються проблеми боротьби з корисливою злочинністю у сільських реї нах, комплексного Кримінолого-профілактичного впливу на криміногенні чинники, ще
іроджуюгь; аналізуються основні напрямки профілактичної діяльності органів утршніх справ та інших суб’єктів у протидії корисливій злочинності в сільській міс-вості.
Ключові слова: корислива злочинність, сільська місцевість, система комплексних іофілактичних заходів.
Скрибец В.И. Корыстная преступность в сельской местпости и ее предупреждение гавами внутренних дел. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юриди-ских наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-полнительное право. Национальная академия внутренних дел Украины. - Киев, 1998.
Исследуются проблемы борьбы с корыстной преступностью в сельских регионах, мплексного криминолого-профилактического воздействия на криминогенные факторы, порождающие, анализируются основные направления профилактической деятельности танов внутренних дел и других субъектов в противодействии корыстной преступ-'СТИ в сельской местности.
Ключевые слова: корыстная преступность, сельская местность, система комплекс-IX профилактических мер.
Skribets V.I. Mercenary criminality in village district and it warning by organs of :ernal affairs. A thesis on inception of a scientific degree of the candidate of law in a eciality 12.00.08 - Criminal Law and Criminology; the Criminal Administrative Law. The itional Academy of Internal Affairs of Ukraine. - Kiev, 1998.
The problems of struggle with criminality in village regions, complex criminological-eventive effect on criminogenic factors, it call forth; the main directions of preventive tivity of organs of internal affairs and other subjects in counteraction the mercenary minality in village district are analyzed.
The key words: mercenary criminality, village, system of complex preventive measures.
