АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Применение права в области охраны окружающей среды в Украине и США (сравнительный анализ).»
ЛЬВШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН11ВАНА ФРАНКА
ТУСТАНОВСЬКА1РИНА ВОЛОДИМИРШНА
ЗАСТОСУВАННЯ ПРАВА В ГАЛУ31ОХОРОНИ ДОВК1ЛЛЯ В УКРАПП ТА США (ПОРШНЯЛЬНИЙ АНАЛВ)
Спещальшсть 12.00.06 - земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсове право
Автореферат дисертащ! на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
■>гв'о»
. . ДО «98
УДК 349.6
Льв!в-1998
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана на кафедр1 трудового, аграрного та еколопчного права Льв1вського державного ушверситету ¡меш 1вана Франка.
Науковий кергвник'. доктор юридичних наук, професор Кравченко Свгглана Миколашна
професор кафедри м1жнародного права факультету м1жнародних вщносин Льв1вського державного ушверситету ¡меш 1вана Франка
Офщшт опоненти: доктор юридичних наук, старший науковий сшвробшшк
Малишева Натал1я Рафаелшна
провщний науковий ствробтшк 1нституту держави i права iMeHi В.М.Корецького HAH УкраТни
кандидат юридичних наук, доцент Бобкова Антонша Григор1вна
завщувач кафедри господарського права Донецького державного ушверситету
Пров1дна установа: Одеська державна юридична академ!я, кафедра аграрного, еколопчного та природоресурсового права
Захист вщбудеться " т-ЯУ^*-*- 199 8 року о М годиш на засщанш спещатзованоУ вчено! Ради з юридичних наук К 35.051.03 у Лъвшсъкому державномуушверситет1 ш. I.Франка за адресою: 290001, м.Льв'ш, вул. Очових стртьщв, 14 (зал заЫдань юридичного факультету, ауд.409).
3 дисертащею можна ознайомитися в Науковш б1блютещ Льв1вського державного ушверситету ¡м. 1.Франка (290005, м.Льв1в, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розкланий " " 199 8 року.
Вчений секретар спешал1зованоТ вчено'1 ради,
В.М.Коссак
ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальшсть теми дослгдження. Вирпнення еколопчних проблем, яга гостро постали перед украшською державою та мають глобальний характф^передбачае аната, оцш-ку, врахування та використання правових досягнень, нагромаджених свгговим ствтоварист-вом, зокрема в галуз1 охорони довкшля.
Одтоо ¡3 засад Констигуцй Украши е встановлення обов'язку держави щодо забезпе-чення еколопчно'1 р1вновап! на територп Украши, подолання наслщюв ЧорнобильськоГ катас-трофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду украшського народу (сг.16).1
Консттущйга засади охорони довюлля потребують свого правового забезпечення, ефекгивно'1 реал1заш1 правових принцшвв 1 норм у цш сферь В умовах майже сформовано! ново! системи еколопчного законодавства Украши надзвичайно велику роль вщграе анашз та вдосконалення процеав його застосування. В щй сфер1 особливий ¡нтерес викликае досвщ США - одного ¡з свггових лщер!в у виршенш еколопчних проблем.
Тривалий час у сфер! еколопчних вщносин в Укра!ю не надавалось достатньо! увага пор1Вняльному правознавству. Особливо це стосуеться пор1вняння р1зних суспшьно-¡сторичних тишв права. Тим часом, саме пор1вняльне право дае можливкпъ глибше шзнати та покращиги свое нашон&чьне право.
Сполучеш Штата мають давш традицн розвитку права навкодишнього середовшца. У щй держав1 створено ефекшвний механом його застосування. Разом з тим в ньому наявш 1 деяю недолжи, анато яких сприяшме 5х уникненню в Укради. Висвгглення позитивного до-свщу США у сфер! застосування еколопчного права мае значения для вдосконалення як всьо-го укршнського законодавства в галуз1 охорони довкшля, так I безпосередньо процейв його застосування в Украли.
Правозасгосовча дальшсть у сфер! охорони довкшля оргагав Мшстерства охорони навколишнього природного середоввда та ядерно! безпеки Украши (Мшекобезпеки Укра!-ни), а також суд1в - одних з основних и суб'екпв, потребуе вдосконалення. Зокрема, це стосуеться практично вщсутшх у нас учасгп у нш та вплив на не! громадськосп. Такого вдосконалення не можна досягнути без науково обгрунтованих рекомендаций, розроблених на пщстав1 аналиу системи украшського еколопчного законодавства та правозастосовчо! практики, спе-цифцси правово! системи Украйш, 'й' правових традищй з урахуванням кращих досягнень аме-рикансько! юриспруденцй' 1 спрямованих на досягнення високого р1вня правозастосовчо! д1я-льносп в УкраМ
Усе вище вказане 1 визначае актуальшсть даного дисертацшнога дослщження.
1 Вщомосл Верховно!' Ради Украши. - 1996., №30. - ст.141.
Мета / заедания дисертащйного доайдження полягають у тому, щоб:
- провести поршняльно-правовий анал1з законодавства Украши та США в галуз1 охорони довкшля;
визначити поняття, основш риси та коло суб'отв засгосування права в галуз1 охорони довкшля в УкраУш та США;
- проанашзувати та жрвняти правозастосовчу дальшстъ головних природоохоронних оргашв обох кра1'н - Мшекобезпеки Украши та Агентства з охорони навколишнього середо-виша США;
- дослщити правозастосовчу Д1яльшсгь суд!в в Украли 1 в США у сфер! охорони дов-
кшля;
- спираючись на анализ вщповщного американськош досвщу, виявити шляхи посилен-ня учасп фомадськосп в правозастосовчих процесах, пов'язаних з охороною довилля, в Украйн;
- з'ясувати характер основних перешкод на шляху до ефеюгивноГ правозастосовчо1 д1я-льносп в галуз1 охорони довкшля в Украхш;
- сформулювати рекомендацн щодо вдосконалення украшського еколопчного законодавства та практики його засгосування.
Объектами дисертацшного дошджеиш е теорегичш джерела, законодавство в га-луз! охорони довкшля Украши та США. Емшричною базою дослщження е правозастосовча практика оргашв Мнекобезпеки Украши, Агентства з охорони навколишнього середовища США, матер1али судово? та прокурорсько'1 практики.
Методолог'тт основа дисертаци. У дисертаци використовувались пор1Вняльно-правовий, формально-лопчний, струкхурно-фушацональний, комплексний методи досль дження, метод системного анал1зу. Висновки та положения, що висуваються в дисертацшно-му дослщженш, базуютъся на консплущйних засадах, анатз1 передушм еколопчного, а част-ково 1 деяких ¡нших галузей права Укршни 1 Сполучених Штата Америки, досягненнях вгг-чизняно! (включаючи крацц здобутки радянського правознавсгва) ! американсько! еколого-правовоТ науки, практичному досвда засгосування законодавства в галуз1 охорони довкшля.
Науково-теоретичну базу дисертаци становлять:
- дослщження з еколопчного права: украшських науковшв - ВХАндрейцева, А.Г.Бобково'1, Т.Р.Захарченко, А.П.Гетьмана, В.В.Костицького, С.М.Кравченко, Н.Р.Мали-шево'1, В.Л.Мунтяна, В.К.Попова, Б.Г.Розовськош, Н.1.Тигово1, Ю.С.Шемшученка; ро-сшсышх вчених - Т.С.БакушшЛ', В.М.Беляева, С.О.Боголюбова, М.М.Бршчука, МЛ.Ва-сипьевоТ, В.Г.Волкова, А.К.Гшнченкова, ОЛ.Дубовик, 1.0.Красново1, О.С.Колбасова, ГА.Ларюнова, С.Н.Лисицина, В.ВЛетрова, А.Г.Тарнавського; американських вчених та пра-ктиюв - Спвена Аллена, Адама Бабича, Джозефа Блока, Джона Бонайна, Шерил Вассерман, Джефр1 Габа, Теодора Гаррета, Кевша Гайнора, Раймонда Доугана, Натал1 Дюваль, Пггера Сгера, Майкла Екслайна, Томаса Кит, Лаури Лейк, Мшо Масона, Лерой Паддок, Нжоласа Робшса, Джозефа Сакса, Паула Смгга, С'юзан Скит, Мартша Сгатзера, Вшьяма Футрелла, Дс-вща Ходаса, Ргчарда Шварца та ш.;
- положения з тсорп права, викладеш у працях С.С. Алексеева, М.В.Вгтрука, Н.Н.Во-пленко, В.ВГлазирша, 1Л.Дюряпна, В.Н.Каргашова, В.В.Лазарева. П.О.Недбайда, М.Ф.Орз1ха, П.М.Рабшовича, Ю.С.Решетова, ГГ.ШмельовоТ, В.А.Юсупова, Харолда Берма-на, Харр1 Мо, Роберта С&ммерса, Верн Фоллей;
- дослщження з псртнялыюго права (М.Анселя, Р. Давща, А. Юсса).
Нормативною базою дисертаци е Консгшущя Украши, Закон Украши "Про охорону
навколишнього природного середовшца", шил нормативно-правов1 акти Украши, а також за-конодавство в галуа охорони довкшля Сполучених Штата Америки 1 деяких ¡нших краш.
Наукова новизна дисертаци поляше в тому, що в шй вперше в еколого-правовш лпе-ратур1 здшснено пор1вняльний анагнз застосування права в галуз1 охорони довкшля в УкраЫ 1 в США, розкрито правозастосовчу д!яльшсть основних оргажв управлшня спешально!' ком-петенцн (Мшекобезпеки Украши та Агентства з охорони навколишнього середовища США), а також украшських 1 американських суд1В в галуз1 охорони довюлля, вшначено шляхи роз-ширення учасп громадськосп у правозастосовчих процес&х. Вперше це проведено на основ1 еколопчно! концепш, закр1Плено1 в новш Конституцн Украши. Все це дата можливкггь сформулювати низку пропозишй щодо вдосконалення еколопчного законодавства Украхни та практики його застосування.
Практично значения дисертаци поляше:
- У розробщ та представлент до Верховно'1 Ради Украши, Мшстерства охорош навколишнього природного середовища та ядерноГ безпеки Украши, Генеральщл прокуратур!! Укра\'ни пропозицш щодо вдосконалення укралнського законодавства, у коментарях автора, зроблених до проекту Закону Украши "Про вщходи";
- у викорисганш результата дослщження в консультуванш прагцвншав правоохорон-них та природоохоронних оргатв, пращвниюв еколопчних служб та кер1вниив промислових пщприемств м. Львова з питань застосування еколопчного законодавства;
- у пракгичнш даяльносп автора в Центр1 громадсько'1 еколопчноУ адвокатура наданш консультацй фомадянам та громадсышм оргашзащям з питань реал1зацй 1'х еколопчних прав та представления 1х штереав в судових органах;
- у безпосереднш учасп автора в оргашзацп низки семшар1в з застосування еколопчного законодавства, що проводились блападйним фондом "Екоправо-Льв1в" спшьно з Прав-ничою Мщативою для Центрально! та Схщно!' Свропи АмериканськоУ асощаци юриспв для судоцв та прокурор1в Льв1всько'1, 1вано-Франювсько1, Хмельницько'1 областей, прашвштв Державного управл1ння еколопчноУ безпеки у Льв1всыай обласп.
Положения, висновки та рекомендацл, сформульоваш в дисертаци, можуть бута вико-ристаш у законотворчШ робой, у правозастосовчш д!яльносп суд1в, прокуратур!!, природоохоронних оргашв, у даяльносп громадських оргашзацш еколопчного спрямування, при пщ-готовщ навчально-методичноУ Л!тератури, вучбовому процеа.
Апробацш результаты досидження. Основш положения та висновки дисертаци дображеш у дев'яти публжашях. Дисерташя обговорювалась на засщаших кафедри трудово-
го, аграрного та еколопчного права юридичного факультету Льв1вського державного ушвер-ситету 1меш 1вана Франка.
Положеши робота використовуються в процеа проведения лешцйних та семшарських занять з курсу "Еколопчне право" та спецкурсу "Вщповщальшсть за еколопчш правопору-шення" на юридичному факультегп Льв1вського державного ушверсигету ¡меш 1вана Франка.
Автор робота брала участь в обговоренш проему м1жнародно'1 Конвенщ1 "Про доступ громадськосп до шформаци, участь у прийнятп ршень та доступ до правосудия з пиггань, що сгосуються довилля".
Результат дослщження доповщалися на численних м1жнародних конференщях та се-мшарах, зокрема: "Проблеми правового регулювання охорони довилля" (Кшв, 19-30 вересня
1994 р.); "Проблеми земельного, еколопчного права 1 законодавства у сучасних умовах" (Москва, 13-16 березня 1995 р.); I репональнш конференци юриспв-еколопв "Правов1 мехашзми захисту еколопчних прав громадян" (Гута, 1вано-Франкзвсьюй обл., 11-16 червня 1995р.); "Сучасш правов1 проблеми територШ, що щдлягакль особлив1Й охорош та вщшкодування шкоди, завдано! природним ресурсам" (Москва, 24-26 жовтня 1995 р.); "Еколопчне право та громадськи ¡нтереси" (Юджин, Орегон, США, березень 1996 р.); II репональнш конференци юриспв-еколопв "Можливосп захисту еколопчних прав громадян у краанач з перехщною економжою" (Будапешт, Угорщина, 27-29 червня 1996 р.); "У напрямку до сталого розвитку в Сврош - взасмодая громадськосп у сфер1 охорони довюлля" (Брюссель, Бельпя, 25-28 жовтня 1996 р.); Ш репональнш конференда юриспв-еколопв "Правов1 мехашзми захисту еколопчних прав громадян" (Голеркани, Молдова, 26-28 травня 1997р.); IV репональнш м1жнароднш конференци юриспв-еколопв "Правов1 мехашзми захисту еколопчних прав громадян" (Вроцлав, Польща, 11-13 червня 1998р.) тана нацюнапьних конференщях, семшарах, круглих столах, зокрема на: 1-й репональнш науковш конференци "Проблеми державотворення 1 захисту прав людини в Украла" (Льв1в, лютий 1995 р.); III всеукрашськоТ конференци "Стан кодифь кащйного процесу в Укради: системшсть, прюригети, ушфкашя" (Льв^в, грудень 1995 р.); "Перспекгави розвитеу еколопчного законодавства та його застосування" (Кшв, 21 грудня
1995 р.); 1П репональшй науковШ конференци "Проблеми державотворення 1 захисту прав люд1ши в Укра1ш" (Льв1в, лютий 1997 р.); IV репональнш науковШ конференци "Проблеми державотворення 1 захисту прав людини в Украйн" (Льв1в, лкггий 1998 р.) та шших.
С'фуктура дисертацп визначена з урахуванням мети та завдань дослщження. Бона складаегься ¡з вступу, чотирьох роздшв (9 щдроздшв), висновгав та списку використаних джерел (295 найменувань). Загальний обсягроботи -180 сторшок
ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ
Увстут обгрунтовуегься агауальшсть, наукова новизна робота, розкривасться "и об'ект, викладаються мета, основш завдання, методолопчш засада дисертащйного дослщжен-ня, отримаш теоретичш1 практичш результата, наводиться шформацк про 1'х апробацию.
Перший роздт "Розвиток наукових доЫджень застосування права в галун охорони довюлля в Укршш та в США (огляд лтгератури) " присвячено анал1зу стану теоретично\' розробки проблем застосування права в еколого-правових вщносинах в Укра'йн та в США. Розглянуто роботи С.С.Алексеева, М.В.Впрука, 1.Я.Дюряпна, В.В.Лазарева, П.О.Недбайла. М.Ф.Орз1ха, А.С.ГИголюна, П.М.Рабшовича, Ю.С.Решетова, Г.Г.Шмельово'1, Л.СЛвпча, яю розкриванлъ загальга проблемп застосування права, а також дослщження ОЛ.Дубовик, С.М.Кравченко та шших вчених, що стосуються окремих аспекта правозастосування в галуз1 охорони довюлля. Серед американських правознавщв, яю зробили помгтний внесок у вивчен-ня природа, основних рис I перспектив розвитку застосування права в галуз! охорони довюлля вщзначено Джона Бонайна, Мака Гарт, Мшо Масона Лерой Падцок, Паула Смиа, Марть на Сппзера.
3 огляну на управлшсышй за свош сощальним змктом характер правозастосовчоТ дк-льносп в дисертацй проанал1зовано наукову лтературу з проблем управлшня в галуз1 охорони навколишнього природного середовища (Г.В.Атаманчук, В.М.Беляев, А.К.Го.таченков, А.ЕЛунев, Н.Р.Малишева, МА.Мшдзаев, О.В.Суритов, Б.Г.Розовський, Ю.С.Шемшученко). Цей анатз свщчить, що правозастосовча д1яльшсть оргашв Мнпстерства охорони навколишнього природного середовиша та ядерно!' безпеки УкраУни, залишилася поза увагою вггчизня-них вчених. Натсвдсгь американсыа дослщники грунтовно вивчають 1 популяризують дшль-тсть гощбного органу в США - Агентства з охорони навколишнього середовища (Раймон Доуган, Натал! Дюваль, Джейл Нортон та ш.).
В украУнськш та росшськш лператур! чи не найактивгаше обговорювалась тема юри-дично1 вщповиальносп за еколопчге правопоруше1шя (В.1.Апдрейцев, Т.С.Бакушна, С.О.Боголюбов, М.М.Бр!нчук, М.1.Васильева, А.П.Гетьмап, А,К.Гол1ченков, ОЛ.Дубовик, Т.Р.Захарченко, О.С.Колбасов, В.В.Косгацький, С.М.Кравченко, Ш.Краснова. Н.Р.Малишева, В.Л.Мунтян, В.О.Навроцышй, В.В.Петров, В.К.Попов, НХРозгельдеев, АГ.Тарнавський, Ш.Тигова, Ю.СШемшученко.). Ця тема популярна [ серед американських автор1в (Кетлш Бреслш, Нена Войсш, Кевш Гайнор, Нагой Дюваль, Роберт Куенх, Лаура Лейк, Стаен Мадонна, С'юзан Смгг, Джудсон Старр, Девщ Ходас).
Окрем! роботи украУнських вчених присвячеш д1яльност1 у сфер1 охорони довюлля, в тому чиЫ правозастосовч1Й мюцевих рад (Н.Р.Малишева, В.В.Коспщький, Ю.СШемшученко). Проте роль оргашв правосудця, зокрема суда, висвгтлена в еколого-правовш науш здебЬтьшого при розгляш питань вшговщальносп. Особливо це стосусться пи-тань судового захисту еколопчних прав громадян, яю в сучасний перюд набувають найбшь-шо'1 актуальность Залишаегься без надежного тукового обгрунгування у вггчизняному пра-вознавсш 1 участь громадськосп в правозастосовчих процесах в галуз1 охорони довюлля. в той час як в американской еколого-правовш лггератур1 ця проблема посщае прюригетне мгс-це.
Заслуговуе, на думку автора, усимких зусиль впчизняних правознавщв-еколопв грун-товне вивчення позитивного американського досв1ду у сфер1 правовоУ охорони довюлля (шо-до окремих об'екпв природа це зробили В.Т.Волков, М.Ю.Галятин, деяю питания права нав-
колишнього середовища США викладеш в роботах Т.Р.Захарченко. Посшання на досвщ Сполучених Штапв у сфер1, що розглядасгься, можна знайти у роботах М.М. Бршчука, С.М.Кравченко, ГАЛарюнова, А.Г.Тарнавського, АА.Транша, та шших). Особливо треба вщзначити монографий 1.0.Красново1 "Еколопчне право i управлпшя у США" (М.: Байкальская Академия, 1992. - 238 е.), де автор аналЬуе структуру i шляхи формування права навко-лишнього середовища США, ефектившетъ державного управлшня на Bcix piBimx державноУ влади та т.
Характеризуючи в цшому ¡снуючий рхвень розвитку впчизняноУ науково-правовоУ думки, можна прийти до висновку, що на даний час не ¡снуе окремих доелдаень, присвячених застосуваншо права в галуз1 охорони довкшля в У краУш i США. Це намагався зробити автор у своеУробоп.
У другому роздш "Поняття та суб'скти застосування права в галуз1 охорони довкшля в Украсш та США" дослщжуклъся та пор1внюкяъся понятгя застосування права в украшсыай та американсьюй правовш концспцЙ, прослщковуегься к еволюшя, визначаегься коло суб'екпв застосування права в галуз1 охорони довкшля, проводиться пор!вняльно-правовий анал1з законодавства, що регулюе еколопчш вщносини в У краУш та США,.
Шдходи до проблеми застосування права в У краУш i в США суттево р1зняться. В украУнськш Teopii права домшуе тенденцш внявлення харакгерних ознак правозастосування, м1сця застосування права у систем! сустльних вщносин, сгпввщношення з формами реатеацп права (виконанням, викорисганням та дсприманням), сгадш застосування тощо. Американсь-и юриста розглядають категоржз правозастосування здебшьшого в й прикладному, практичному контексп. Кожний з цих пщходав мае сво! переваги. 1х не слщ протиставляти, вони ма-ють взаемодати, доповнювати та збагачувати один одного.
3 врахуванням теоретичного доробку впчизняних вчених (С.С.Алекссева, В.В.Лазарева, П.СХНедбайла, П.М.Рабшовича, Г.Г.Шмельово'1) в дисертащУ сформульовано визначення застосування права в галуз'1 охорони довкшля як владноУ оргашзашйноУ даялыюсп спещально уповноважених oci6 щодо забезпечення pearoauii еколого-правових норм персо-шфкованими су б'остами, що здШснюеться у встановлених процедурно-процесуальних формах. При цьому застосування права не можна зводити лише до видання акпв застосування права; це бшьш складне явшце, що включае матер1ально-правов1, процесуальш, оргашзацшш, психолопчш та imui зв'язки i вщносини.
Проведений анало дозволив виявити сгальш ознаки категорш "застосування екслопч-ного права" в украхнсьюй правовШ концепцп та "Environmental Law Enforcement" в американ-ському npasi та дав можливкть ix щрвняння.
Оскшьки поюггтя правозастосування та правореагпзахдУ далектично пов'язаш (автор подшяе погляд про необх1дшстъ дослщження застосування права ж окремоУ правовоУ катего-pi'i), у дисертащ'У розглядасгься ix сшввщношення в У краУш та США.
Щдставами застосування права в галуз1 охорони довкшля як в У краУш, так i в США с: 1) неможливкть у певних випадках використання суб'ектами еколопчних вщносин своУх прав поза д1яльшстю компетенгних оргашв; 2) порушення законодавства в галуз! охорони довил-
ля, яке вимагае притягаення суб'екпв до юридично'1 вщповщальносп. Специф1ка еколопчних вщносин полягае у тому, що здшснювати право спещального користування природними ресурсами (наприкяад, право водокористування) можна лише з вщповщного дозволу компетентного органу; будь-яка д1яльшсть, що негативно впливае на стан довкшля, можлива лише nic-ля проведения державно! еколопчноУ експертизи (оцшки впливу на навколишне середовшце у США) чи видач1 дозволив на викиди, скиди, поводження з вщходами. Тому застосування права займае важливе м!сце як на стада виникнення правовщносин, так i на стада пригягнення до вщповщальносп за еколопчне правопорушення.
Правозастосування перебувае у ттсному взаемозв'язку з правотворч1сгю. Ефективному засшсувашао шдлягаютъ лише повш, ясш та недвозначш правов] норми. Водночас у npoueci правозастосування виявляються як недосконатсгь правових норм, так i прогалини у законо-давста, що сгимулюе пронеси правотворчосп. Тому значне мюце в робсш займае пор1вняння нормативно-правових акпв, що регулюкль еколопчш вшносини в УкраМ та США.
Правове регулювання еколопчних суспшьних вадносин в УкраТш та США здйснюегь-ся шляхом прийнятгя закошв та ¡нших нормативно-правових акпв. У США, KpiM того, про довжують д1яти доктрини так званого "загалыюго" або прецедентного права (Common Law).
Оношгення та бурхливий розвиток еколопчного законодавства припадае в Укрш'ш на 90-ii, а у США - на 70-ti роки, починаючи вщповщно з прийнятгя Закону Украши "Про охо-рону навколишнього природного середовшца" (1991) та Закону США "Про нащональну еко-лопчну подгажу" ("NEPA", 1969). Основу еколопчного законодавства США складають фе-деральш закони (у США ¡снують також закони штата, що регулюкль еколопчш вщносини), яи не мають автономно! шкорпоровано'1 форми та включаються у Звщ закошв США.
Якщо для украгнського еколопчного законодавства характерна велика юльюсть комп-лексних нормативно-правових акпв (що, на думку автора, е позигивним явищем), то амери-кансыа закони в гатуз! охорони довгалля, за невеликим виключенням, охоплюють конкретт сфери взаемодп сусгальства та природа (наприклад, Закон про охорону зникаючих видав ("ESA"), 1973 р.).
Особлив!стю застосування еколопчного права е широке коло йога суб'екпв, ям мають р1зну компетенщю, у тому числ1 щодо здшснення правозастосовчо'1 дкпьносп. В Украйп це органи MiHicTepcTBa охорони навколишнього природного середовища та ядерноУ безпеки, ш-uii мшстерслва та ведомства, суда та iHini правоохоронш органи, органи м1сцевого самовря-дування та мкцево! адмшстрацй'; у США - Агентство з охорони навколишнього середовища (Environmental Protection Agence, ЕРА) природоохоронш агентства штата, рвноманшн органи виконавчо'1 влади, суди. В дисертацп проводшъся класифжащя даних суб'екпв вщповщно до вид^в правозастосовчо1 даяльносп. Основними такими суб'ектами за обсягом ix компетен-цц у сфер1, що розглядаегься е органи Мшекобезпеки, ЕРА, та суди, тому обмежений обсяг робота дозволяе зупинитися лише на аналга правозасгосовчо1 даяльносп саме цих органов.
Значну увагу у робсгп придшено проблем! вщнесення громадян до кола суб'екпв застосування права. На вщмшу вщ Teopi'i права навколишнього середовшца США, яка у певних випадках вщносить громадян до суб'екпв правозастосування, юридична доктрина Укра'ши
не дозволяе цього зробига. Проте до таких суб'екгш можна вщнести громадських ¡нспемтрв охорони навколишнього природного середовигца (¡нстшут не вщомий законодавству 1 прак-тиш США), осюльки вони мають деяю владш повноваження та здшснюють основш стад!! правозастосовчо! д!яльносп. В ¡нших окремих ситуащях громадяни Укра!ни можуть прийма-ти участь у правозастосовчих процесах.
У третьему роздш - "Правозастосовча дшлътсть оргашв Мтютерства охорони навколишнього природного середовища та ядерноI безпеки Укршни та Агентства з охорони навколишнього середовища США" даеться загальна характеристика правового статусу та дальносп даних оргашв, досладжуються !х функцп, пов'язаш ¡з правозастосуванням.
В Украйл (у 1991 р.) 1 США (у 1970 р.) були сгоореш центральш спешалвоваш органи виконавчо! влади, яю зосередили основш функцц управлшня у сфер1 охорони довкшля - Мшь сгерство охорони навколишнього природного середовища Украши (реоргашзоване в 1995 рощ в Мшктерство охорони навколишнього природного середовища та ядерно! безпеки ) та Агентство з охорони навколишнього середовища США. Правовий статус цих оргашв харак-теризусться: I) комплексним управлшням в штузг охорони довюлля; 2) невщнесенням !х до кола господарських мшстерств та вщомств; 3) вщмежуванням функцШ державного еколопч-ного кошролю вщ кер1внищва експлуатащао природних ресурав. Проте в законодавств1 Украйш бшьш послщовно, шж в законодавегш США, втшено принцип единого кер1вництва охороною довкшля, який обумоалений едшепо 1 взаемопов'язашлто еколопчних систем та принцип надвщомчого характеру ршень оргашв Мшекобезпеки (хоча дублювання окремих функцШ упрашпння з ¡ншими мМстерствами 1 вщомствами ще мае м1сце).
У впчизняному правознавеш обгрунговано вважаегься, що правозастосовча д!яль-шеть мае державно-управлшську природу. Але не будь-яку управлшську даяльшеть можна розглядати як правозастосовчу. Законодавч1 акти, що закр1плюютъ компетенцю оргашв Мшекобезпеки Украши та Агентства з охорони навколишнього середовища США, надшяють !х упраатаськими фушадями, яю класиф1куються у робота на координацшну, регулятивну, дозвшьну, кошгрольпу, еколого-проевпну, науково-оргашзащйну, шформащйну. Оскшыш ж правозастосовча даяльшеть характеризуегься виникненням, змшою чи пригашенням правов> дносин, встановленням для персошфкованих суб'екпв прав 1 обов'язюв внашдок тако! ддя-льносп, то функцкми, пов'язаними 1з правозастосуванням, слщ вважати лише дозвшьну та контрольну.
Дозвшьну функцдо оргашв Мнекобезпеки Украши можна розумли у широкому та вузькому значеннях; У першому до не! належить оргашзащя проведения державно! еколопч-но! експертази, правовими наслщками яко! е!! висновки 1 ркпення про можливють (неможли-в1сть) реалващ! проекту, що здшенюе негативний вплив на навколишне природне середови-ще. У другому значенш - безпосередне надання органами Мшекобезпеки дозвол1в на викиди, скиди забруднюючих речовин у навколишне природне середовшце, поводження з вщходами та спещальне природокористування. Дозвшьна функшя Агентства з охорони навколишнього середовища США полягае лише у наданш дозвол1в на здшенення дальносп, що впливае на стан довкшля, осилыш обов'язок проведения ощнки впливу на навколишне середовище (ана-
лог еколопчноУ експертизи в УкраУш) покладаеться на господарське мпистерсгво чи ведомство (що, на нашу думку, не е доцшьним), ЕРА ж виконуе лише функццо офццйного експерта проекту.
У робот! аналвусться процес надання дозвол1в на здШснення д1яльносл, що впливае на стан довюлля в УкраУт I в США (на викиди, скиди забруднюючих речовин, поводження з вщход&ми) органами Мшекобезпеки та ЕРА, який в обох краУнах доешь под1бний, що дозволило сформулювати (базуючись на позитивному американському досвйй) числент пропози-щУщодо покрашення правозастосовчо'1 д1яльносп оргашв Мшекобезпеки у данш сферь
Важливим шеппугом у пракгиш проведения ошнки впливу на навколишне середови-ще та надання дозвол!в на здшенення дошьносп, що впливае на стан довилля у США, е участь у даних процесах громадськосп. Цей шеплут ретельно розглядаеться у дослщженш, що дозволило запропонувати розробига Положения про участь громадськосп у прийиятп рилень, що впливаклъ на стан довюлля. Прийняпя такого акту сприятиме також ¡мгшемен-тащУ в украУнське законодавсгво положекь м1жнародноУ конвенгцУ "Про доступ громадськосп до ¡нформавд, участь у прийнятп рпиень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довилля", гадписаноУ У краУною у червш 1998 р.
У роздш дослщжуегься правозастосовча дошьшетъ оргашв Мшекобезпеки УкраУни та Агатгства з охороии навколишнього середовщца США при здшенент ними контрольноУ функщУ, даються поияггя еколопчного контролю в УкраУш та США. Зазначаегься, що еколо-пчний контроль не зводитъея до застосування еколого-правових норм, його зм1ст набагато ширший.
Спшьним для УкраУни та США е те, що основш природоохоронш органи цих держав маютъ у своему склад! спещальт шдроздши, головним завданням яких е застосування еколого-правових норм - Державна еколопчна ¡нспекщя (в УкраУт) та служба застосування права та мониторингу (у США). Основними формами 5х дотьно<т е здШснення перев1рок (шепек-цй) дотримання та виконання еколопчного законодавсгва ! накладення санкшй за правопо-рушення.
Правозастосовч1 заходи оргашв Мшекобезпеки УкраУни подшяються на попереджу-вальт, заходи адоптстративного стягнення та хомпенсашт; Агентства з охорони навколишнього середовщца - на попереджувальш та заходи адашетративного впливу; у робоп проводиться Ух анал1з та пор1вняння.
Четвертый роздш "Правозастосовча дитънкть суд1в УкраИни та США в галузг охорони довкииы" присвячений дослщженню питань судового захисту еколопчних прав громадян, розгляду судами цившьних та кримшальних справ, пов'язаних ¡з охороиою довкш-ля.
Пиггатшя охорони навколишнього природного середовщца давно вже е елементами украУнськоУ та американськоУ судовоУ практики. Праге в УкраУш, незважаючи на тенденщю зростання еколопчних правопорушень, пигома вага еколопчних судових справ, на вщмшу вщ США, залишаегься дуже незначною. Причини, на нашу думку, криються у пасивносгп громадян, яга не в!рять у можливосп судового захисту Ух прав, недостатньому знанш ними норм
еколопчного законодавства, у небажанш прашвшшв природоохоронних оргашв доводит справу до суду (частково у зв'язку ¿з недостатшм штатом юриста у таких структурах), у за-критп провадження щеУ каггегори справ органами прокуратури за формальними ознаками, у заздалегщь визнашй неспроможносп шдприемств компенсувати матер1альш збитки, зашотя-ш сколопчними правопорушеннями, у недостатшй ¡нформащУ про еколопчш правопорушеп-ня та in.
В останш роки характер судових справ в галуз1 охорони навколишнього природного середовитца в УкраУш поступово зазнае змш. Тому автор умовно подшяе практику застосу-вання законодавства в ranyai охорони довюлля судами УкраУни (загальноУ юрисдикшУта ap6i-тражними) на традишшу (розгляд справ тцодо вщшкодування шкоди, загехщяноУ держав! вна-СЛ1ДОК порушення еколопчного законодавства, розгляд кримшальних справ) та нетрадишйну (пов'язану i3 захистом еколопчних прав громадян), що лише починас формуватися.
У дисертацш проводиться тсрвняльний анатз судових мехашзм1в, в УкраУш та США
шодо:
1) захи<пу права громадян на безпечне для життя та здоров'я довюлля (визначаються юридичш критер11 цьош права, основними з яких е нормативи еколопчноУ безпеки, його обсяг та можливосп судового захисту в УкраУш; законодавство США хоч безпосередньо не закрш-люе цього права, проте надае значш можливосп громадянам контролювати дшльшстъ, яка може спричинити еколопчну небезпеку, шляхом подання до суду так званих громадсысих правозастасовчих позов1в - (citizen enforcement suits);
2) права громадян на подання до суду n030BiB про вщшкодування шкоди, заподмноУ Ух здоров'ю та майну внаслщок негативного впливу на довюлля (аналЬуклъся факгори, яю не-обхщно враховувати судам УкраУни при розгляд1 таких cnopiB, розглядаються докгринальш положения делкгного права США, яю с юрвдичшши шдставами подання таких видав шжшв - -1усунення перешкод", "прюритет публ1чного права", "недопущения перетину меж власнос-Ti", "сувора вщповщальшсть" та iH.);
3) права громадян на вщшкодування морально!' шкоди, спричиненоУ еколопчним пра-вопорушенням (законодавство УкраУни, не дивлячись на певш недолки та прогалшш, що критикуються автором, видасться тут бшьш прогресивним, шж у США, осюльки в останньо-му випадку громадяни не маютъ можливосп вимагати вщшкодування "емощйних розлада" ("морально!1 шкоди" за украУнською тершнологтю), якщо вони не зможутъ довести, що таю розлади призвели до попршення Ух здоров'я);
4) захисту права громадян на вшьний доступ до шформаци про стан довюлля (на вщ-мшу вщ США судова практика захисту цього права в У1фаУт ще не сформувалась, обгрунто-вусгься нёобхщшсть внесения змш в законодавче регулювання еколопчних ¡нформашйних вщносин);
5) права громадян на оскарження в cyni рцлень, дай чи безд1яльносп державних оргашв, визнання недшсними Ух акпв, що порушують еколопчш права (суди в УкраУш можугь розглядати дану категорио позовш як в адмшклративному, так i у позовному провадженш, наводиться практика розгляду таких cnopiB в УкраУш та в США).
Практика розгляду в судах УкраУни цившьних справ, пов'язаних ¡з вщшкодуванням шкоди, завданоУ держав! внаслщок порушення еколопчного законодавства, стала вже тради-щйною. Ця тематика досгатньо висвплена у вггчизнятй еколого-правовШ лтератург Тому поряд ¡3 розглядом особливостей щеУ категорн спор!в, анал1зом недолшв правозасгосовчоУ далыюсп суд1в при Ух розгляд1, зумовлених низкою об'екгивних та суб^екгивних факторов (недосконалють юнуючих методик та такс, складшсть доведения причинового зв'язку м1ж фактом заору днення та даяльшсш певного суб'екта та ш.), велика у вага придьтяегься вщло-вщному досвщу Сполучених Шталв.
Розглядаючи шшшьт справи про вщшкодування шкоди, спричиненоУ навколишньому середовшцу, суди США накладають на винну особу цившьш штрафи (яга зараховуються до державного бюджету), а також, як правило, виносять судов1 накази, ям передбачають настан-ня певних негативних наслщюв дтя правопорушника ("паралельш наслщки"), як, наприклад, позбавлення права укладати угоди ¡3 федеральним урядом, закрнтгя пщприемства та ш. (на вщмшу вщ украУнськоУ практики, де суди, маючн повноваження виносити окрем! ухвали у раз! виявлених порушень, досить часто нехтуюгь цим). Шфафи в США мають як компенсаглй-ний, так! каральний характер.
Суди США при визначешп суми штрафу беруть до уваги: 1) величину отриманоУ ви-повщачем екожмчноУ вигоди вщ вчинення еколопчного правопорушення, яка не може бути бшьшою вщ накладеного штрафу - "компонент вигоди"; 2) характер скоеного правопорушення -"компонент тяжкосп"; 3) суб'екгавну сторону правопорушення, зокрема, форму вини правопорушшка (умисел чи необережшсть); 4) попередне дотримання чи недотримання (ви-конання чи невиконання) законодавства; 5) фшансов1 можшвосп правопорушника сплатиги штраф; 6) стутнь ствпращ (взаемод1У) правопорушника ¡з правоохоронними та природоохо-ронними органами. Бшышсть еколопчних закошв США вмiIдyютъ ше й положения про те. шо, сума штрафу повинна компенсувати негативш наслщки, яю сталися чи можуть статися внаслщок правопорушения.
У США ¡снують Правила ощнки шкоди, завдано'У природним ресурсам, яю базуюгься на деюлькох 1фитер1ях - "вщновлювальних захода", "споживчоУ вартосп", "песпожпвчоУ вартосп" (к зм1ст розкриваегься в робоп). На вщмшу вщ судд1в УкраУни, яш повинт члжо до-тримуватись ¡снуючих методик 1 такс, судей США, вир1шуючи справу, самостшно визнача-ють, яю ¡з критер1Ув треба застосувата до кожного конкретного випадку.
Вивчаючи практику застосування судами кримшальних санкщй за еколопчш злочини в УкраУш та в США, автор приходить до висновку, що на вщмшу вщ Сполучених Штата в УкраУт не докладаегься достаттх зусиль у боротьб1 з еколопчними злочинами, багато з яккя залишаються латентними.
Адекватна судова практика у кримшальних справах в галуз1 охорони довюлля, що вц-повщае наивному в держав1 стану еколопчноУ злочинносп, правильность винесепих судом вкроив перебувае у залежносп вщ таких факкрв як: 1) нормативно-правова основа кримшаль-ноУ вщповщальносп за еколопчш злочини (автор проводить аналЬ та кригачпу оцшку КК УкраУни, проекту КК УкраУни, еколопчних закошв США щодо регламентащ вщповщальнос-
■п за еколопчш злочини); 2) використання судами процесуальних мехашзм1в у процесс розг-ляду еколопчних кримшальних справ (вщзначаються недолжи в IX викорисганш, яы прита-маню як УкраМ так 1 США); 3) оргашзашя поперсднього слщства (в Украйп, на вщмшу вщ США саме неналежне розслщування еколопчних кримшальних справ е одшею з основних причин IX латентносп); 4) еколого-правова свщомють пращвниюв правоохоронних оргашв тощо.
г
У робоп висунуп пропозици щодо вдосконалення дальносп судав при розгляда ними справ, пов'язаних з охороною довюлля.
Висновки
Дисертацшне дослщження завершуклъ висновки, що супроводжуються практичними пропозицшми шодо вдосконалення еколопчного законодавства i правозастосовчо'1 практики в Украш з урахуванням кращого свггового досвщу, зокрема американського, а також постановкою деяких наукових проблем, що потрсбують глибокого дослщження. Основними ви-сновками е HaciynHi:
1. В Украли створено в шлому досить розвинену систему еколопчного законодавства. Хоч. процес розвитку uiei сисгеми не зупинився, ¡снуе необхщшсть ц подальшого вдосконалення. Тому на перший план виступае проблема ефективного застосування еколого-правових норм, що е одним з основних шструменпв у досягаенш надежного балансу м!ж суспшьством i природою. При цьому заслуговус на увагу вивчення та творче запозичення великого досвщу Сполучених Штата Америки в цш сферЬ
2. Близьким до поняття "застосування права в штуз1 охорони довюлля" в Украйп е по-нятгя "'Environmental Law Enforcement" в американськш правовш доктрин!; в обох випааках це: а) процес щодо забезпечепня реалпаци еколого-правових норм; б) владна д!яльшсть в га-луз! охорони довюлля компетентних суб'екпв, в першу чергу, державних оргашв; в) Д1яль-шсть, що спрямована на виршення кошфетно1 життево! ситуацц.
3. Правозастосовча дальшсть в УкраМ i в США характеризуегься великим колом 'и суб'екпв, серед яких особливе Micue належигь органам Мшстерсгва охорони навколишнього природного середовища та ядерно'1 безпеки Украши та Агентства з охорони навколишнього середовища США, а також судам. Американська еколого-правова доктрина вщносить до суб'екпв застосування права i громадян (у передбачених законом випадках); за украУнською Teopieio громадяни, не надшеш владними повноваженнями, не можуть бути суб'ектами пра-возастосування, але законодавство Украши надае ш певш можливосп брати участь у правоза-стосовчих процесах.
4. Для гцдвищення ефекгивносп правозасгосовчо'1 практики оргашв Мшекобезпеки Украши при наданш дозволив на здшснення д!яльносп, що впливае на стан довкшля, необхщ-но вирштти низку проблем, зокрема: л^квщувати кнукга прогалшш у законодавсга (при-
йняти нормативи еколоично'1 безпеки; розробига порядок надання дозволив на використання атмосферного пов1тря як сировини основного виробничого призначення; розробити порядок та шструидю щодо поводження з вщходами, що не с радюактивними та отруйними речови-нами); надати право органам Мшекобезпеки Украши у процеа надашм дозвол1в вимагати не лише шформаццо, що передбачена вщповщною щструкщао, але й шип вщомоеп, ягацо вони е необхщними для вироблення умов дозволу; запровадити при наданш дозвол!в ретельний анашз попередження забруднекня на вс^х стадах виробничого процесу та посипит контроль за досягненням пром1жних термпив дозволених величин забрудиення; врегулювати в галузе-вому закокодавсга коло суб'екпв, процедуру, термши оскарження ршень про надання до-звол!в на здшснення дальносп, що втшивае на стан довкшля.
5. Покращенню шспекщйноУ Д1Яльносп оргатв Мшекобезпеки Украши сприятиме: прийняття шструкци про проведения шспекшй (в яюй визначити !х порядок, перюдичшсть, процедуру проведения); розповсюдження практики проведения комплексних шспекцш ¡3 за-лученням юриспв; встановлення обов'язку оргашв державно!' реестрацп гадприемств надси-лати до оргашв Мшекобезпеки Украши передне новостворених тдприсмств 1з зазначенням Гх статутних завдань; проведения трешнгових програм для державних ¡нспекгор1в з охороии навкодишнього природного середовшца; збшьшення штату юрисконсульта.
6. Активному залученню громадськосп до правозастосовчих процейв в У краш сприятиме: введения обов'язку оргашв Мшекобезпеки УкраТни публ1кувати в засобах масовоУ ш-формаци перелж ироекпв, що надшшли на державну еколопчну експертизу; розробка Положения про участь громадськосп у прийнятп рипень, що впливають на стан довкшля (1з визна-чеиням у ньому процедури повщомлепь громадськосп про можлммсть реал1заш проекпв, що здшснюють вплив на довкшля, обов'язку уповноважених суб'екпв надавати коментар1 до вах зауважень громадськосп, що надШшли у процеа обговорення проекту, ¡мперативносп та порядку проведения громадських слухань в процей еколопчноТ експертизи тощо); посилення еколого-правовоУ освли громадян.
7. Ефекгивтсть судового розгляду еколопчних цившьних та кримшальних справ може бути забезпечена: вдосконаленням Методики розрахунку розм1р1в вщшкодування збитмв. за-под1яних держав1 в результат! наднормапшних викщцв забрудшоючих речовин в атмосферне повпря; розробкою методики вщшкодування шкоди, заподаяно! надрам; впровадженням у практику Методики визначення розм!р1В шкоди, зумовлено! забрудненням 1 засм1чениям зе-мелышх ресурав через порушення природоохоронного законодавства; винесенням у необ-ххцних випадках ухват щодо забезпечення позов^в шляхом заборони будь-яко!" /цялъносп, що негативно вшшвае на стан довкшля до вирппення спору; застосуванням до осгб, яю вчинили еколопчш злочини не лише основних, але й додаткових заход1в покарання; гадвищеяням яко-сп розслщування кримшальних справ в галуз! охорони довкшля; вдосконаленням сисгеми вщповщальносп за еколопчш правопорушення, зокрема впровадженням санкшй за екологтч-ш правопорушення у галузеве еколопчне законодавство УкраУни, доповненням перелку суб'екпв адмшсггративноУ вщповщальносл юридичними особами.
8. Для усунення перешкод на шляху судового захисту еколопчних прав громадян та '£х об'едгша слщ надати першим 1 другим право звергатися до суду ¡з позовами про прилинення еколопчно небезпечно'1 даяльносп; закршити в галузевому еколопчному законодавсш право на вщшкодування морально!' шкоди, спричинено'1 еколопчшш правогюрушенням; дата роз'яснення судам про зашкавлешсть у справ1 громадян чи громадських оргашзацш при Ух зверненш ¡з позовами про вщшкодування шкоди, завдано! довкшлю, оскшьки таю правопо-рушення посягають на 1х право на еколопчно безпечне довкшля; розробиш методику вщш-кодування шкоди, заподаяно!' здоров'ю громадян внаслщок негативного впливу на довкшля; звшьнити вщ державного мига громадян та громадсьи оргашзаци, жа звертаються до суду ¡з справами, пов'язаними з охороною довкшля, даочи в громадських штересах.
Положения дисертаци вщображеш у публ!кацшх:
1. Тустановська I. Засгосування еколопчного законодавства у США // Право Укралш. -1998.-№2.-С. 102-105;
2. Тустановська 1Б. Застосування еколопчного законодавства органами Мшекобезпе-ки Украши // Актуальш проблеми вдосконалення чинного законодавства Украши: 36. наук, статей викладач1в юридичного факультету. - Випуск 2. - 1вано-Франювськ: Плай, 1998. -С.116-126.
3.Тустановська I. Юридична природа штраф1в за еколопчш правопорушення у США // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Украйн. Матер1али III регионально!' нау-koboï конференци. - jlbbîb. - 1997. - С.209-215;
4. Dmytro Skrylmkov, Iiyna Tustanovska. Doors to Democracy. Current Trends and Practices in Public Participation in Environmental Decisionmaking in the Newly Independent States. - Chapter 5: Ukraine. - Regional Environmental Center, Hungary, June, 1998. - P.135-165;
5. Тустановська I. Куда звергатися доя виршення еколопчних проблем / Еколопчш права громадян: як ïx захистити за допомогою закону. - К.: "Эхо-Восток", 1997. - С.115-124.
6. Тустановська I. Право громадян на еколопчно безпечне навколишне природне сере-довшце та йога судовий захист // Майбутне правово!' системи Украши. МЬкнародна науково-пракгична конференщя молодих юриспв. К. - 1996. - С.47-48;
7. Irina Tustanovska. Use your public rights // Policy Matters. - N 3. - December 1996. P.3-5;
8. Тустановська I. Поршняльний аналв кодифшаци еколопчного законодавства У крайни та США // Стан кодафкалшного процесу в УкраМ: системшть, прюритети, ушфкащя. -III Всеукраюька конференщя. - К. -1995. - С.83-84;
9. Тустановська I. Правове регулювання учасп громадських оргашзацш у сфер! захисту права громадян на еколопчно безпечне навколишне природне середовшце в Украйи та США (пор!вняльний анащз) // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Украйи. Матер1али I репонально! науково!' конференци. - Льв1в. - 1995. - С.97-99.
АНОТАЦ1Я
Тусгановська 1.В. Застосування права в галуз1 охорони довюлля в УкраТга та США (по-р1вняльний анал1з). - Рукопис.
Дисертащя на здобуття вченого ступеня кандидата юридичних наук за спещальшстю 12.00.06 - земельне право; аграрне право; еколопчне право; природоресурсове право. - Льв1в-ський державний ушверситет ¡меш 1вана Франка, Льв1в, 1998.
У дисертацй' дослщжукггься та пор1внюються понята застосування права в галуз1 охорони довгалля в украшськш та американськш правовш концепци, визначаегься коло його суб'екпв, анашзуехъся правозастосовча дальшсть оргагав Ммстерства охорони навколиш-нього природного середовищата ядерно! безпеки Украши та Агентства з охорони навколиш-нього середовища США, розкриваегься роль судових оргашв Украши та США у сфер! охорони довюлля, гадкреслюегься необхщшсть активного залучешм громадськосп у ггравозасто-совч1 процеси. Формулюються численш пропозипи щодо вдосконалення украшського еколо-пчного законодавства та практики його застосування з врахуванням американського досв1ду у щй сфер1.
Ключов1 слова: застосування права, правозастосовча д1яльшстъ, охорона довгалля. еколопчне законодавство, еколопчш права громадян.
АННОТАЦИЯ
Тустановская И.В. Применение права в области охраны окружающей среды в Украине и США (сравнительный анализ). - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специать-носги 12.00.06 - земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. - Львовский государственный университет имени Ивана Франко, Львов, 1998.
В диссертации исследуются и сравниваются понятия применения права в области охраны окружающей среды в украинской и американской правовой концепции, определяется круг его субъектов, анализируется правоприменительная деятельность органов Министерства охраны окружающей природной среды и ядерной безопасности Украины и Агенства по охране окружающей среды США, раскрывается роль судебных органов Украины и США в сфере охраны окружающей среды, подчеркивается необходимость активного вовлечения общественности в правоприменительные процессы. Формулируются многочисленные предложения по совершенствованию экологического законодательства Украины и практики его применения с учетом американского опыта в данной сфере.
Ключевые слова: применение права, правоприменительная деятельность, охрана окружающей природной среды, экологическое законодательство, экологические права граждан.
ANNOTATION
Tustanovska I.V. Environmental Enforcement in Ukraine and the USA (the Comparative Analysis). - Manuscript.
Dissertation for the academic degree of Candidate of Legal Sciences with specialisation in 12.00.06 - Land Law; Agrarian Law; Environmental Law; Natural Resource Law. - Ivan Franko Lviv State University, Lviv, 1998.
The dissertation study and compare the notions of environmental law enforcement in Ukrainian and American legal concepts, determines its subjects, analyse environmental enforcement practice of the Ministry of Environmental Protection and Nuclear Safety of the Ukraine and Environment Protection Agency of the USA, describes the role of the judicial bodies of Ukraine and the USA in the sphere of environmental protection, underlines the importance of active public involvement in law enforcement activities. As the conclusion the thesis brings many suggestions concerning the improvement of Ukrainian environmental legislation and its enforcement taking into consideration the American experience gained in this sphere.
Key words: law enforcement, law enforcement activity, environmental protection, environmental legislation, environmental citizen's rights.
