АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Теоретические проблемы криминально-правовой квалификации»
Нашоналыш юрндична академю Украши ¡меш Ярослава Мудрого
Навроцькин Вячеслав Олексаидрович
ТЕОРЕТИЧН1ПРОБЛЕМИ КРИМТНАЛЬНО-ГГРАВОВСН КВАЛ1Ф1КАЦП
Спещалынсть: 12.00.08 — крнмшальне право та кримшолопя; крнмшально-викоиавче право
Автореферат днсертаци на здобутгя паукового стлпеип до1Сгора юрндичних наук
УДК 343.21
Харюв - 2000
Дисерташсю е рукопис
Робота виконана в Нацюнальшй юридичнш академп УкраУни ¡меш Ярослава Мудрого
Науковнй консультант:
Тацш Василь Яковнч, доктор юридичних наук, професор, академп HAH УкраУни, ректор НацюнальноТ юридичноУ академй' УкраУни ¡Meni Ярослава Мудрого
Офщшш опонентн:
Даньшин 1ван Миколайович, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Академп правових наук УкраУни, професор кафедри кримшологн i виправно-трудового права НацюнальноТ юридичноУ академп' УкраУни ¡Meiii Ярослава Мудрого.
Михайленко Петро Петрович, доктор юридичних наук, професор, академж Академп правових наук УкраУни, професор кафедри кримшального права НацюнальноТ' академп' внутршшх справ УкраУни.
Музнка Анатолш Анашйович, доктор юридичних наук, старший науковий cniBpo6iTiniK вщдшу проблем кримшального права, кримшологй'та судоу строю 1нституту держави i права ¡меш В.М.Корецького HAH УкраУни.
Провщна установа:
Одеська нацюнальна юридична акаде\пя, м.Одеса.
Захист вщбудеться fty жовтня 2000 року о 10 00 годиш на засщанш спещашзованоТ вченоУ ради Д 64.086.01 по захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора юридичних науку Нацюнальшй юридичнш академп УкраУни ¡меш' Ярослава Мудрого (61024, м. XapKiB, вул.Пушкшська, 77).
3 дисертащею можна ознайомитись у 6i6jiioTCui НацтнальноУ юридичноУ академп' УкраУни ¡меш Ярослава Мудрого (м. Харыв, вул.Пушкшська, 77).
Автореферат розюланий у3 вересня 2000 р. Вчений секретар
спещап13овано1 вчено! ради
Битяк Ю.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуялыпсть теми. По1реба у вдосконалешй правово'1 держави ставить перед правовою наукою Украши завдання щодо нсобхцшосп иирппсння иових питань, вимагае пильноУ уваги до проблем, як1 е традицшними для юриспруденцн. Серед них е таю, що стосуються застосування закону. Адже саме точне i неухильне виконання нормативно-правових акт1в е гарантию реашзацп ¡HTcpeciB особи, суспшьства, держави, одшею з найприкметшших ознак дшсно правово'1 держави. Надзвичайио'1 гостроти проблема забезпечення правильного застосування закону набуваеу галу-ji криминального права, що пов'язано, зокрема з масштабними змшами у кримшапьному законодавств1 Украши, необхщшстю правово'1 оцшки посягань, як\ е иовими i незвичними для пращвшшв правозастосовних оргашв, вщсутшстю належно'1 теоретичноТ розробки вщповщних питань.
Центральною частиною процесу застосування кримшального закону е кваш'фшащя Д1яння. Застосування кримшально-иравових норм врештьрешт зводнться до двох головиих дш: квал1ф1кацн посягання та призначення покарання. I якщо призначеншо покарання ирисвячеш спещальж норми Кримшального кодексу Украши (дал! - КК), окре.\и постанови Пленуму Верховного Суду держави, з uieï проблематики ¡снус багата, в тому 4iicjii й моиограф!чна л1тература, то квашфшащя у цьому вщиошенш залншаеться обшденога увагою як законодавця, так i теоретик!в та практиюв.
Правила квал1ф1каци' ¡снують здебшьшого у внгляд1 теоретичних положень. Частина ¡з них воображена в кершних роз'ясненнях Пленуму Верховного Суду Украши з питань застосування норм про вщповщалып'сть за окрем1 види злочишв. Ряд положень, що стосуються квал1фжацп, ¡снують у вигляд1 неписаних звичаевих норм, що побутують у середовшщ практичних прашвшш'в норм. Однак, як теоретичш постулата, так i практичш звича'1 квагпфжацп нссистематизоваш, суперечлиш, фрагмснтарн).
Проблемам застосування крим]'налыюго закону, квашфтацп злочишв придшялася увага у теорн кримшального права, е певш здобутки у вигляд1 монограф1чш!х дocлiджeнь, навчапьних поЫбннмв, шших публшацш. Помггний вклад у виршення вщповщних питань внесли МЛ.Бажапов, С.В.Благов, Я.М.Брайн'ш, Ф.Г.Бурчак, В.М.Галкш, А.Д.Горбуза, МЛ.Ковальов, МЛ.Коржанський, В.Н.Кудрявцев, Б.А.Куршов, Г.А.Левщкш, B.A.MipencKiii, П.П.Михайленко, Я.О.Мотовтовкер, А.В.Наумов, А.СЛ1ов1ченко, С.А.Тарарухш, С.А.Сухарев, В.Я.Ташй. Але в цшому ця проблема всебЬшо не проанашзована. 1Цпий ряд питань залишаються нерозкритими чи дискусшними, ок-peMi положения некритично сприймшоться вченими i переходять з публжацп у публжащю. KpiM того, у кримшалыюму npaei шд квал1фжашао звичайно
розумноть лише квшпфжащю злочишв. Ьшн аспекта кватф1кацп - мшпфжашя /нянь, яю виключають кримшальпу вщповщалынсть, квашфшашя при позитившй посткримшальшй поведшщ тощо дослщжуються фрагментарно.
Доводиться констатувати, що геор1я кримшально-правово!' квал[фжацн розвивасться шляхом нагромадження фактичного матер1алу при шдегакапш у його впорядкувашн. Проблема кримшально-правово!' квал1фжацн аналвуеться лише в рамках науки матер1алыгого кримшального права, хоча за своею сугпо вона е мгждисциплшарною, стосусться також кримшального ироцесу та ряду
¡11ШИХ ЮрИДИЧНИХ ДИСЦИШПН.
Такий стан теоретично!' розробки проблеми вщображасться ! на практицк Можна навести чпелешп приклади суперечливих роз'яснень з приводу квагйф1кацн, яю наводяться у постановах Пленуму Верховного Суду Украши, неодноразово! 1 зовш шчим не мотивовано!" змши позицн цього органу з гштан„ квал1фжац11 окремих злочишв. Що ж стосусться слщчо-прокурорсько! ! судовоУ практики «низових» оргашв, у яких виршусться переважна частица кримшалышх справ, то в умовах вщсутносп теоретичних розробок 1 практичних настанов, питания квагпфжацп вирнпуються на шдегав1 ¡нтуУци, почуття права, попереднього доевщу.
Шдомо, що 1 чинне законодавство, по суп, не мютить положень, яю б регламентували порядок заетосування правових норм, у тому числ1 I кримшально-правових. Розробники законопроекте - зокрема, двох проектш КК, опублжованих в Укра'пп та винесених на суд громадськоеп - вщповщних норм не передбачають, а пропозици передбачити у новому КК спешальну главу, присвячену загальним правилам квал1фжацн, вщгуку не знаходять. У результат! цього практика не мае чггких оркнтир1в для вир1шення питань, що виникають у ход1 кримшально-правово!' квшпфкацп, сам законодавець формулюе норми без надежного врахування того, насюльки зручними вони е для застосовування ! чи можливо однозначно квал1фшувати передбачеш ними посягання.
Вказаш обставини 1 зумовлюють гостроту проблем теорп кримшально-правово!' квал!ф1кацн, необхщшеть впровадження результатов теоретичних розробок у правозастосовну практику та законодавство. Анал1зу, насамперед, потребують загальш проблеми киашфжаш! д1янь, передбачених кримшалышм законом: з'ясування и поняття, принцишв та значения, шдстав квашфжацп, юридичного закр1плення результате проведено!" квал1ф1кацн - тобто, кримшально-правово!' квашфжацп в цшому, яка стосусться правово!' оцшки не лише злочишв, але й правом!рно!' поведшки.
Зв'язок роботи з науковпми програмами, планами, темами. Дослщженая проблем кримшального закону здшенено в межах виконання комплексно!' цшьово!' програми «Проблеми вдосконалення кримшального I кримшально-процесуального законодавства Укра'ши та практики його заетосування», яка
виконуналася у Льв1вському иацюнальному ушверситсп ¡мЛвана Франка на кафедр! кримшалыюго права 1' ироцссу (шсля иодшу кафедри. в 1999 р. - на кафедр! кримшалыюго права 1 кримшодопТ) шд кер1вництвом дисертанта.
Мета I задач! доопджения. Метою доондження с створення концепцп кримшально-правовоТ квшпф!кацн як родового поняття, що включае в себе квашфшащю злочишв та шших вид1в Д1янь, передбачених кримшальним законом, ! вироблення на цш основ1 пропозицш щодо вдосконалення норм матер1ального кримшалыюго права та процесу, спрямованих на покращения Д1ялыгосп з кримшально-правовоТ оцшки скосного.
Задач! дослщження сформульоваш вщповьцно до поставлено! мети 1 полягають у тому, щоб:
- датн загальну характеристику вчення про кримшально-правову квашфжацпо, обгрунтувати пеобхиипсть його подальшого розвитку як самостшного перспективного напрямку наукових дослщжень;
- з'ясувати поняття кримшально-правовоТ квал1фшацГТ, розкривши його об'см [ змют з позицш теорн кримшалыюго права та сулнжних юридичних наук;
- вияенити та охарактсризувати пщетави кримшальио-правовоУ кватф1каш1, сформулювати пропозици з вдосконалення правових норм, що стосуються таких шдстав;
- висв1тлити принципи, ввдпов1дно до яких здшсшоеться кримшально-правова квашфжащя;
- запропонувати доктринальну модель системи норм, в яких регламентуються принципи та деям бшып конкретш правила кримшалыю-правовоТ квагнфжацп.
Об'сктом доаиджеиня с ¡нститут кримшально-правовоТ квагнф1каш'Т як комплексний м1ждисцишшшрний науковий ¡нститут, що включае в себе сукупшсть матер1ально-правових, процесуальних та ¡нших положень, яю використовуються в ход1 кримшально-правовоТ ощнки сусш'лыю небезпечних посягань.
Предмет доелгдження - норми чинного криминального та кримшалыю-процесуального законодапства УкраТни та проекта вщпов|'дних нормативних агпв, правозастосовна практика, доктриналын положения, як1 стосуються кримшалыю-правовоУ квал1фжацн як найважливнлоТ складовоТ застосовування кримшалыюго закону. Вказаш нормативш, теоретичш та прикладш положения анал1зуються гид кутом зору наявних педолшв та питань, що нотребують усунення га виршення для опшмпацп кримшально-правовоТ квал1ф{кащТ.
Методы досл^джеш/я обраш, виходячи з поставлено! в робот1 мети та завдань доашдження, з урахуванням об'екта та предмета дослщження. 1сторичний тдх1д дозволив показати генезис нроблеми кримшально-правовоТ квашфжаци та пояснит» необхщшеть и подальшого паукового досшдження. Одне з чйтмшх
М1сць займае структурно-систсмиий анашз, який дае змогу показати внутршшю будову кримшально-правовоУ квагпфшаци, взаемозв'язок та взаемообумовлешсть Г)" елементш, об'ем та змют вщповщних понять, а також мюце квал1фжацп ссред ¡нших правових категорш. Цей метод також дозволяс обгрунтувати нсобхщшсть видшення окремих пщстав та принцишв кримшально-правовоУ квашфжацп та показати Ух взаемообумовлешсть. Метод функщонального анашзу сприяс формуванню уявлення про кримшально-правову квашфжашю, як про пол1функщональну д1ялыпсть, яка пов'язана з найр1зномаштшшими правовимн проблемами, показуе УУ р1знопланове значения 1 центральну роль у процеЫ нравозастосування. Догматичний анал1з норм чинного кримшального та кримшально-процесуального законодавства, проекпв нормативно-правових акт1в сприяе виявленню Ух недолшв та формулюваншо пропозицш з вдосконалсння правових норм пщ кутом зору Ух вщповщноеп завданням, що виникають у зв'язку з квал1фжафею. Соцюлопчш методи використовувалися при вивченш правозастосовноУ практики у сфер! кримшально-правовоУ квагпфжащУ та позицш прашвниюв правозастосовних оргашв щодо запропоновано'У в робоп концепцп, зокрема, пеобхщност! правовоУ регламентацп вщповщних положень безпосередньо в закон). 1Д1 та ниш методи паукового досладжешш використовувалися у Ух взаемозв'язку.
Наукова новнзна одержаннх результат!в. Дисерташя е першим в УкраТ/п монографшним дослщженням теоретичних проблем кримшально-правовоУ квагпфжацп. У дисертацп висунуто ряд положень, нових у концептуальному план} та важливих для юридичноУ практики . Зокрема:
1. Вперше здшенепо пщхщ до теорГУ кримшально-правовоУ квашфжацп як до метанауковоУ теор1У у систем! наук кримшально-правового циклу. Зроблений висновок, що в своУй основ! вона е теор!ею матер1ального кримшалыюго права, однак мае розгалужеш зв'язки (епшьний предмет доопдження) з теор1ями крнмшального процесу, кримшолопУ, кримшал1стнки; вивчае також проблеми, ям не входять до предмета жодноУ ¡з галузевих теорш. Це дас пщетаву розглядати теорпо кримшально-правовоУ квал1фжащУ як м1жгалузеву \ надгалузеву.
2. Вперше проведений анашз генезису проблеми кримшально-правовоУ квашфжацп у правовш теор1У та правозастосовшй практицк Зроблений висновок, що значения вчення про кримшально-правову квалЦйкацпо та застосування його положень у правозастосуванн! неухильно пщвищуеться в ход1 реагйзацп завдаш. ¡1 створення правовоУ держави. Здшснене теоретичне та емшричне обгрунтування необхщност! розвитку вчення про кримшально-правову квал1фжацпо, розглянут1 пщетави для визнання загалыюУ теорп кримшально-правовоУ квашфжацп самостшнпм 1 персиективним напрямком паукових дослщжень.
3. На вщмшу вщ традицшного подшу наукових положень окремих галузей знань на загальну 1 особливу частини, пропонуеться видшення в структур! вчення
про кримшально-правову квал^кацио таких трьох «бломв» положень: 1) концептуалый осиови теорп кримшально-правовоУ квашфжащУ; 2)тинолопя кримшально-правовоУ квашфжащУ; 3)теор!я квал!фжацП' окремих вид1в ;цянь, передбачених кримшальним законом. Вперше видшеш положения, яю належать до кожного з роздЫв цього вчення.
4. Вперше визначеш функцн' кримшально-правовоУ квал1ф1кащУ як правозастосувалыюУ д1ялыюсп та функцн тсорП' кримшально-правовоУ квал|'фжащУ як самостшного вчення. Висувасться I обгрунтовуеться положения, 1идповщно до якого проведения кримшалыю-нравовоУ квал!фжацн, п офппйне закршлення, обгрунтування у процесуалышх документах с одним ¡з основпих завдань кримшального процесу.
5. Розвинеш положения, що стосуються системи наук, як1 обелуговують боротьбу з1 злочиншстю та встановлене «.пене теорн кримшально-правовоУ квал!фжашУ в Ух системк Обгрунтовуеться м1ждисциплшарний характер шеУ теор1У.
6. Вперше понятгя кримшально-правовоУ квал!фжацп проанашзоване як родове. За р1зномаштними критерЫми (матер1алыю-нравовими та процесуальними) зд^йспешш поды об'ему цього поняття, та видшеш вщновщш видов! поняття, зд1йснена класифжашя вид1в кримшально-правовоУ квал!фшац1У. Розкритий зм!ст родового поняття кримшально-правовоУ кватфжашУ та вказана методолопя визначення видових понять, вперше сформульоване поняття кримшально-правовоУ квал!ф!кацн.
Розвинеш та уточнеш положения, ям стосуються процесу здшенення кримшально-правовоУ квал!фжацГ1. На вщмшу вщ позицш, ям вже висловлювалися в л!тератур! проведено вщмежування м1ж стад1ями кримшального процесу та кримшально-правовоУ квашфжацп. Обгруитована необхщшеть видшення трьох стадш процесу кримшально-правовоУ квагнфжащ! та под ¡л Ух на окре\п етапи.
7. Вперше здшенений анал1з структури кримшально-правовоУ квал1ф!кацп -визначеш и елементи: об'скт, суб'ект, з\пст та проведена Ух характеристика.
8. Уточнено епшвщношення шдстав кримшально-правовоУ квал1ф1каци та УУ передумов, наведен! ознаки, за якими проводиться таке вщмежу вання. Додатково обгрунтований висновок, що тлумачення закону перебувае поза межами процесу кримшально-правовоУ кватнфжащУ, виступас п' передумовою. Розвинут! положения про наявшеть двох ви;пв таких шдстав - фактичноУ 1 нормативно'!' (юридичноУ). Дастьс поняття кожно'У ¡3 таких шдстав.
9. На кримшально-правову квал1фжащю поширеш положения про видшення основноУ I додатковоУ юридичних пщетав кв;иш|лкащТ, як! розроблеш загалыюю теор!ею права. Зроблений висновок, що основною юридичною пщетавою
кримшапьно-правовоТ квшпфжацн е кримшапьно-правова норма, яка передбачас вщповщалынсть за конкретне /ияння.
10. Вперше розглянут! питания про види та значения, а також умови врахування додаткових пщстав квал!ф!кацп (ншшх кримшально-правових норм, нормативних акт!в ¡нших галузей права, норм мораш, звича'т, правових принцишв, прецеденту, акт1в офщшного тлумачення правових норм).
11.3 позицн! теорп крим!нально-правово1 квал1фшацн проанашзоване значения встановлення фактичних обставин справи як передумови кримшально-правово'1 квагнфжацн. Виявлене м!сце обставин, що враховуються при квашфшацн, у предмет! доказування в кримшалыпй справ!. Пщ цнм кутом зору ана!шуеться норма про предмет доказування в проект! Кримшальпо-процесуального кодексу Укра'пш (дшн - КПК), звертаеться увага на н недолги та формулюються пропозицп по вдосконапеншо ще! норми.
12. Д¡стали подальший розвиток положения, що стосуються кримшальпого закону як 0С1ЮВН01 нормативно! гндстави кримшально-правово'1 квал!ф!кацц. Вказусться на види кримшально-правових норм та статей кримшальпого закону, яю застосовуюгься при квашфжацп. Визначаеться значения для квашфжацп диспозицп статп кримшальпого закону, розглядаються випадки, коли при квамфжацн сл!д враховувати санкцно статп Особливо! частини. Визначаеться квагпфшуюче значения преюдицп, наводяться аргумента на користь п збереження у новому кримшалыюму законодавств! Укра'пш.
13. Уточнен"! та розвинеш, в ряд"! випадк1в сформульоваш вперше пропозицп щодо посилання на кримшальний закон, а також нормативш акта ¡нших галузей права та шип додатков1 шдстави кримшально-правово1 квшпфжацн при оформленш и результатов.
14. Заиропоповаш в л!тератур! окрем1 шляхи вдосконалення кримшальпого закону вперше аншизуються шд кутом зору |'х вщповщност! потребам квалЦнкацн. Висловлююгься нов! пропозицп щодо вдосконалення кримшальпого закону в иапрямку забезпечення точности I правильное^ кримшально-правово1 квал!ф!каци.
15. Вперше проведений анашз цшого ряду норм та ¡нститут1в кримшально-процесуалыюго права у свпл'1 вир'нпення питань кримшально-правово1 квал!ф!кацн в ход! окремих стадш криминального процесу.
16. Доповнеш та в ряд! вииадюв переглянут! вироблеш в кримшапьно-правов!й теорП' положения, ям стосуються значения складу злочнну при крим!нально-правов!й квал!ф!кацп. Зроблено висновок, що склад злочину с засобом (¡нструментом, знаряддям), за допомогою якого встановлюеться ! доказуеться в!дпов!ди!сть м!ж фактичними обставинами справи ! ознаками, закр!пленими в кримшальному закон!. Розглядаються види склад!в злочину та анашзуеться значения видшення окремих ¡3 них для квал!ф!кацп.
17. Вперше визначена роль теоретичних положень у mipimeiini питань квагпфжацп. Обгрунтовуеться, що вони е одним ¡з джерел формування принцишв кримшально-правовоУ квалЦикацП', можуть виступати одшоо ¡з Tí додаткових гндстав. Всуперсч поширенш у лггератур1 позицй', доводиться прийнятшсть експертизи з юридичних питань, зокрема, piuienb, ям повинш прийматися стосовно квал1ф1каци Д1яння.
18. Вперше анал!зуються принципи кримшально-правовоУ квашфжаци: сформульоване Ух поняття, значения встановлення, функцп, сшввщношення з шшнми правовими принципами, ознаки, змют, сфера застосування (лоширсння), джерела походження, наспдки недотримання.
19. Наведен! додатиш аргумента на користь видшення головного принципу в систем! правових принцишв,вщповшна концепщя застосована до принцишв кримшально-правовоУ Ki!ajiic|)ifcaniV. На niñ ochobí обгрунтовусп>ся необхщшсть видшення серед принцишв кримшально-правовоУ кватфжацп головного, яким е принцип законное™ квал!ф!кацп.
20. Вперше видшяються види принцишв кримшально-правовоУ кватфжашУ, наводяться шдстави видшення кожного ¡з них, проводиться класифжашя таких принцишв. Проведений анатз кожного ¡3 принцишв крнмшапыю-правовоУ квал1ф1кацп - визначений його змют, форм» прояву, saco6n забезпечення дП' окремих принцишв, значения Ух дотримання для вирпиення конкретних питань застосування кримшапьного закону.
21. Наводяться додатков!- докази про необхщшсть регламентапп у кримшальному закош положень, ям стосуються принцишв i бшып конкретних правил кримшально-правовоУ квашфжацП'. Вперше иропонусться видшити в КК окрему главу, прнсвячену принципам та правилам кримшально-правовоУ квашфжацп. Визначаеться >.псце такоУ глави та пропонуеться Tí 3.míct.
На захист, вщповщно, внноситься таке:
- концепщя кримшально-правовоУ квашфжаци як родового поняття, що включае в себе квал1фжац1ю злочишв, квал!фжац!ю малозначних посягань, квал!ф!кацпо д1янь, вчинених особами, яю с неосудними та як! не досягли вжу, з якого настас крнмшальна вщповщальшеть, квал!ф1кащю д1янь, вчинених при обставннах, то усуваютъ злочишнеть, кватфжат'га д1янь, поеднаних з позитивною посткрим'шальною поведшкою;
- положения про необхвдшеть законодавчого закршлення принцишв кримшально-правовоУ кр.ашфжацн, модель вцшовщноУ глави КК.
Практичие значения одержаннх результате полягае в наступному:
- у науково-доелгдницькш галуз1 матер i ал и дисертацшного доиндження можуть бути використаш, по-перше, як методолопчна основа при Bupimenui практично-приклашшх питань квашфжат'У окремих тишв злочннноУ поведшкн та квагпфжацп окремих вид1в злочишв, по-друге, як елемент дослщжень бшьш
високого р1вня узагальнення - питань юридичноУ квал|фшацп, иринцишв права, вдосконапення системи права УкраУни;
- у правотворчост/ - запропонована модель глави «Кримшально-правова квашфжащя» може бути використана в ход1 черговоУ та насгупноУ кодифжацп крнмшалыюго законодавства, а пропозицп щодо вдосконалення кримшально-процесуапьного законодавства - в ход1 поточноУ правотворчост! та проведепш кодифжацн в галуз'| кримшально-процесуального законодавства;
- у правозастосуванш - висунут1 пропозицп можуть використовуватися при квалЦлкацп конкретних вид!в д1янь у ыйдчо-прокурорськш ! судовШ практшц;
- у навчальиаму процеа - матер)али дисертацшного дослщження можуть використовуватися при викладанш курсу ЗагальноУ та ОсобливоУ частини кримшального права УкраУни, спсщалышх курЫв, прнсвячених як загальним проблемам кримшапьно-правовоУ квашфшацп, так 1 квапнфжацп окремих в ид ¡в злочиш'в, при проведешп науково-дослщницькоУ робота студешш.
Особнстий пнесок здобувача. Положения, яы викладеш в дисергацй' та виносяться на захист, розроблеш автором особисто. Науков1 ¡деУ та розробкн, що належать сшвавторам опублжованих роб1т, в дисертацп не використовуються. Особистий внесок автора в наукових працях, опублжованих у сшвавторств1, становить 50%, його складають власш тсоретичш розробки.
Апробац1я результат!« дисертацп. Результата дослщжень, що включеш до дисертацп, опршнодпеш на кпжнародних, всеукраУнських та республжанських конференщях, симпоз1умах, семшарах, що вщбулися у мютах: Киев1 (1993, 1995, 1997, 1999рр.); Харков1 (1993, 1997, 1999, 2000рр.); Львов1 (1991-2000рр.); 'Грускавш (1995р.), Запор1жж1 (1997р.); Тернопол1 (2000р.); Люблин , РП (1993р.); Жешув), РП (2000р.) Сфакьюз, штат Нью-Йорк, США (1999р.); Будапешт!, Угорщина (2000р.).
Результата дисертацшного доашдження використовувалися автором при консультувашп працтниюв правоохоронних оргашв з конкретних питань застосування законодавства. Зокрема, дисертант залучався Генеральною прокуратурою УкраУни до дач1 висновку комгаао спешалюлв у галуз1 кpимiнaльнoro права з кримшальноУ справи, порушеноУ для перевфки учасп вищих посадових оаб УкраУни до подш 19-21 серпня 1991р. (справа про ДКНС), готував вщповцц на запити Верховного Суду УкраУни та вщгуки на проекти постанов його Пленуму, брав участь у обговоренш проблем кв&гифжацн незаконноУ торговельноУ д1яльносп, швдйованому головним сл)дчим управлшням МВС УкраУни.
Положения дисертацшного дослщження втшеш у законопроектах, у розробш яких брав участь автор, зокрема в Концепцм боротьби з корупшгю в УкраУш на 1998-2005рр. о
ГПд кер1вництвом дисертанта гпдгото влеш I захишеш кандидатсью дисертаци", в яких також втшеш ¡дсУ та розробки його дисертащйного досшдження при апалЫ бшыи конкретних правових проблем.
Публжацц. За результатами дисертацшного досшдження шдготовлена одна одноособова монограф1я \ одна монограф!я, виконана у сшвавторств1, та ряд навчалышх поабншав. Автор брав участь у пщготовщ шдручника з Особливо! частини криминального права УкраУни. Окрем1 висновки, пропозицн та рекомендацп викладеш у статтях наукових журпалт, зб1рниюв наукових праць, матер1алах та тезах конференшй, виданих в УкраУш та за кордоном.
Структура дисертаци. Дисертащя складасться з1 вступу, чотирьох розд)л1в, висиовмв, примпок 1 поснлань та списку використаноУ лггератури (529 найменувань). Повний обсяг дисертаци становить 493 сторшки, обсяг основного тексту дисертаци - 397 сторшок.
ОСНОВНИЙ ЗМ1С Г РОБОТИ
У встуш розкриваеться сутшсть ) стан науковоТ розробки проблеми крнмшалыю-правовоУ квал1ф1кацп, ГУ значу ппсп,, обгрунтовуеться необхщшсть проведения подальших дослщжень. Даеться загальна характеристика дисертаци, зокрема, визначена мета I задач1 дослщження, сформульоваш положения та висновки, яю зумовлюють наукову новизну дисертащУ, показуеться практичне значения одержаних результате.
Роздш перший •дисертацП' «Вчения про кримшально-правову квал!ф1кащ1о в юрндичнш науц!» складасться з шести пщроздЫв. В ш'дроздЫ 1.1. «Генезис проблеми кримшально-правопо!' квал1фжац11 в иравозастосовшй практнщ та теорн» вщзначаеться, що проблема квашфжацн виникла ¡3 зародженням кримшалыюго права як системи норм - наявшсть юлькох норм про вщпов1далынсть за окрем1 види злочишв передбачала вибф т1еУ, яка шдлягала застосуванню у конкретному випадку, а, отже, квал1фжаппо скоеного. Однак гостроти ця проблема набула значно шзшше. Теоретичне ж усвщомлення наявносп такоУ проблеми вщбувалося в м1ру становления 1 розвитку теор11 кримшалыюго права, воно не завершилося 1 дось У дисертаци аншнзуюгься теоретичш I практнчш тдходи до проблеми квал^каци на рпних ¡сторичних стапах розвитку права. Зроблений висновок, що в перюди тоталтаризму 1 свавол1 у правозастосуванш постановка ] розробка проблем кримшально-правовоУ квал1ф|кацп суперечила курсу (проголошеному чи фактичному) на в1дмову вщ законность I, навпаки, у гвердження законное^, курс на створення правово'У держави, пов'язаш з теоретичною розробкою проблем застосування закону взагал1 1 квал!ф1кацп злочишв зокрема, впровадженням рлдпош'дних ноложень у правозастосовну практику. У цьому ж шдроздш зроблений огляд лтератури з питань кримшально-правовоУ квал1фжащУ.
Шдроздш 1.2. «Теорстичне та смшричне обгрунтування нсобхшностт розвитку вчення про крнмшалыю-правову квал1ф|кацпо» присвячений характеристик мети розвитку загальноУ теорп кримшально-правовоУ квашфжацн. При цьому видшяються так! види вказаноУ мети: праксюлопчна (нрактично-прикладна); теоретична, дидактична, нормотворна.
У пщроздш! 1.3. «Шдстави для визнания загалыю!' теори кримшально-правовоУ квал]ф1кац11 самостшним, фундаментальшш, перспектнвним напрямком наукових дослщжень» обгрунтовуеться необхщшсть под&пьшого розвитку теорп кримшально-правовоУ квашфшацп з урахуванням !сторичиих передумов; наукових !птерес!в, дидактичних та правозастосовних потреб, ¡нтерес!в правотворчост!.
Пщроздш 1.4. «Предмет, структура ! функцп вчення про кримшально-нравову кчиипфпсацио» м!стить насамперед висновок про те, що це вчення може визнаватися самостШною теор!ею, перспективним напрямком наукових досл!джень, якщо буде обгрунтована наявн!сть самостийного предмета УУ досл!дження. В!дзначаетьея, що проблеми, як! е предметом загальноУ теор!У кримшально-правовоУ квашфжацп, пов'язан! з предметами спорщнених теор!й, входять у загальну проблематику наук про боротьбу з1 злочиншстю.
При характеристиц! структури теорп крим!нально-правовоУ квал!ф!кацп в!дзначаетьея, що анашзовану теор!ю утворюють положения, як! мають як суто наукове значения, так ! ор!ентован! на практику законотворення та правозастосування. До першоТ груни належать питания, як! визначають призначення ц1еТ теорн та и соц!альну цнннсть, пеобх!дн!сть подальшого розвитку, сп!вв!днощення з ¡ншими теор!ями, як! ¡снують у сфер! боротьби з1 злочинн!стю. Друга група - це т1, як! мають розвиток у вигляд! практичних рекомендац!й.
Теор!я кримшально-правовоУ квашфжацн, будучи в своУй основ! матер!алыю-правовою, разом ¡з тим включае цший ряд положень сулнжних наук -крим!нального процесу, крим!нал!стики, кримшологп. Вона базуеться на досягненнях фшософи, загальноУ теори права, загальноУ теорп боротьби з1 злочинн!стю. Анал!з предмета щеУ теорп показуе, що вона е синтетичною, об'еднуе те, що належить до предмета шших, самост!йних теор!й.
Серед структурних елеменпв теори" крим!нально-правовоУ квашфжацп е положения, як! належать лише Уй I не запозичеш з галузевих теор!й. Насамперед, це т!, сукупн!сть яких обгрунтовуе концепц!ю такоУ теори. Отже, у структур! теорп кримшально-правовоУ квашфжацп можна вид!лити к!лька блок1в. Перший складають положения, яю становлять методолопчну основу теор!У квал!ф!кац!У-запозичен! з фгпософн, загальноУ теор!У права ! сприйнят! або у незм!нному вигляд!, або творчо розвинен!; другий, який створений задля потреб лише
аншпзовано'У теорп у межах ГУ само'!; третш - ««¡ждисциплптарннй», складений ¡з положень однопорядкових теор1й.
У теорп кримшалыю-правово'У квашфжацп можна видшити окрем1 групи положень за р1внем узагальнення:
1. Концепту алый основи теорп кримшально-правово'У кна;мфжацп.
2. Типология кримшально-правово'У квашфжацГУ.
3. Теор1я квагпфжаци окремих вил]'в д1янь, передбачених кримшапышм законом.
У дисертаци назваш положения, яю належать до кожно'У з вказаних труп.
Види функшй теорГУ кримшально-правово'У квал1ф1кацп виводяться з загалыгого наукознавства, Ух же з\пст розкриваеться з урахуванням предмета анашзовано'У теорп. У дисертацп анал1зуються рг'зномаштш функцГУ, серед яких фаетофжсуюча, пояснююча, сиетематизуюча, евристпчна, прогностична, праксюлопчна (практично-прикладна), дидактична.
Шдроздш 1.5 «Понягшннй апарат загалыюТ теорп кримшально-прапопоУ квал1ф1кацГУ» мютить анагпз термппв та термшолопчних зворотт, яю використовуються вказаною теор'юо. У ньому видшяеться горизонтальна 1 вертикальна структура. Горизонтальна структура понятпшого апарата теорп кримшально-правово'У кнал1ф1кашУ розглядаеться в двох аспектах. Перший стосуеться розподшу понять за Ух походженням, другий - особливостей предмета, який вщображаеться цнм апаратом. Вертикальна структура понятпшого апарата теорГУ кримшально-правово'У квал1ф1кацп видшяеться з урахуванням ступеня узагальнення вщповщних термппв, термшолопчних зворо-пв. Серед них можуть бути видшеш т1, яю вщображають загальш, родов1 та одиничш поняття.
Наявшсть окремого поняташого апарата розглядаеться як свщчення самостшноеп теорГУ кримшально-правово'У квагпфжацп.
ГПдроздш 1.6 «ЛПсце теорп кримшалыю-прановоУ квл.пфпслшУ в систем! науки» метить обгрунтування того, що вона становить собою частину теорГУ юридично'У квал1фжацп, яка в свою чергу е частиною теорп застосування закону. Специфика ж Ц1еУ теорГУ визначаеться УТ кримшально-правовим характером. Серед теорш матер1ального кримшального права теор|'я кримшально-правово'У квал1фжацп найбшьш т1сно пов'язана з теор1сю застосування кримшального закону. Т1с1Н зв'язки теор1я кримшалыю-правовоУ квал1фжацп мае також з наукою кримшшшюго процесу, ¡ншими юридичними дисциплшами.
Закшчуеться перший роздш дисерташУ короткими висновками, ям шдсумовують викладене в окремих пщроздшах.
Роздш другий «Поняття крим1налы10-правово1 кпал1ф1кацГ1» складаеться з семи шдроздшв, в яких пошйдовно висвшноються р1зн1 аспекта анал1зованого поняття. Пщроздш 2.1. «Загалып засади з'ясування поняття кримшально-правовоУ квал!ф1кацн» присвячений методологГУ визначення вщповщного
поняття. Вщзначасться, що поняття кримшально-правовоУ квшнфжаци, як 1 будь-якс ¡нше, характеризуеться такими найважливпиими рисами, як його зм1ст 1 об'ем. Об'ем цього поняття розкриваеться через його подш, який зд1йсшосться за р13номанггними шдставами. Вщзначаеться, що найпростшшм, ¡, вщповщно, найточшшим 1 лопчно бездоганним е дихотомшний подш поняття кримшально-правовоУ квашфжацп на два суперечливих - квашфжашя злочишв 1 квал1фжацш не-злочишв. Продовжуючи його, здШснюеться под ¡л кв&гнфжацп злочишв на види з урахуванням критсрпв класифжацп злочишв як1 мютяться в крим ¡наивному закон 1 та видшяються теор1ею кримшального права: за ста/иао вчинення посягання (кватнфжашя закшченого злочину, квагйфжащя замаху на злочин, квашфжашя готування до злочину); в залежностп вщ того, вчинено злочин одшею особою, чи в ствучаст1 (квал1фжащ'я злочину, вчиненого одшсю особою, квагифжащя злочину, вчиненого у сгпвучасп); виходячи з кшькост1 злочишв, ям шддаш квашфжацн (квал!фжащя единичного злочину, квашфжашя множинносп злочишв). На аналопчних засадах здшсшоеться 1 подш ви;ив квашфжацн не-злочишв. 3 урахуванням пщстав, вцщовщно до яких вчинення Д1янь, формально заборонепих кримшалышм законом, не визнаеться злочинами, видшеш таи види квашфжашУ як квашфжащя суспшьно небезпечних д1янь неосудних, квал1фжащя суспшьно небезпечних дшнь оаб, ям не досягли вшу, з якого настае кримшальна вщповщальшсть, квагнфжащя /нянь, вчинених при обставинах, що усувають злочишисть.
Залежно вщ сшвставлення моменту вчинення д1яння 1 часу проведения квал1фжацп може бути видшена перспективна квал1фжащя (оцшка д1яння, яке ще не вчинене) та ретроактивна квашфжашя (оцшка вже вчиненого д1яння).
У дисергаци наводиться видшення окремнх вщцв кримшально-правовоУ квал1фжаци, проведено з урахуванням положень, як! базуються на процесуальних нормах.
Багатоаспектшсть, р1зномаштшсть пщход1в до визначення квашфжацн злочишв у лкератур! (1 повна вщсутшсть визначення поняття кримшально-правовоУ квагпфжацГО свщчить про складшсть вщповщних питань. Загальш ж засади, з яких, на думку дисертанта сшд виходити при визначепш поняття кримшально-правовоУ квашфжацн такп
1. «Кримшально-правова квал1фжащя»- це родове поняття, яке включае в себе ряд видових. 1з сшввщношення цих понять як родового 1 видових виплпвас, що:
- видов1 поняття - поняття квашфжацн окремих вид1в Д1янь входять в об'ем родового 1 становлять при цьому лише його частину. При цьому, поняття кримшально-правовоУ квал1фжаци мае ширший об'ем, включае в себе певну кшьмсть об'екп'в (видових понять), але с вужчим за ЗМ1СТ0М - характеризуеться меншою кшьшстю ¡стотних ознак, шж поняття окремих видш кнал]фжацн;
- поияття «крнмшалыю-правова квашфжащя» та видов1 иопяття знаходяться у вщношеннях шдлсглосп (субординащУ). Осташй повшстю включаються (входять) у поияття кримшально-правовоУ квашфжаци, I вичсрпують його, тобто не ¡снус кримшально-правовоУ квашфжаци взагаш, такоУ, яка б не полягала у якомусь УУ конкретному пидц
- окрег.й нидоги понятгя (види кримшально-правовоУ квал1фжацй") виключають одне одне. Наприклад, квал1фжащя певного дмння як злочину унеможливлюе квал1фжацпо цього самого д1яння як вчнпеного при ознаках, що усувають злочинжсть;
- поияття «квашфжагпя злочину» та вс{ ¡ний види кримшально-правовоУ квал1ф1кацп знаходяться у вщношеннях суперечност1 (контрадикторное^). Тобто, будь-яш види квал!фжацн, кр1м квашфжаци злочину, означають, що скоене квал1фжоване як не-злочин;
- родове поияття кримшально-правовоУ квал1фжацп формуеться за рахунок ознак, ям с водночас 1 ознаками окремих видових понять. Кожне ¡з видових понять характеризусться такими ознаками, як! виражаготь специфжу цього виду кримшально-правовоУ квашфжацп'. Вони утворюються за рахунок уточнения, конкретизацп, звуження тих ¡з них, ям е ознаками родового поняття кримшально-правовоУ квашфжаци. При цьому ¡стотним с те, що кожне з цих видових понять не характеризусться якимись додатковйми ознаками. Адже в такому випадку (при надщентй видового поняття додатковими ознаками) розширюсться його змшт 1 звужуеться об'гм, тобто, ми маемо справу вже з ¡мшим видовим поняттям кримшально-правовоУ квал1фжацн;
- правов1 феномени, ям виступають шдставами кримшально-правовоУ квал1фжацп, е, водночас,! шдставами окремих вид1в квал1фжащУ;
- загалый принципи кримшально-правовоУ квал1фжаци повшстю поширюються I на окрем1 види такоУ квал1фжацн.
2. Кримшально-правова квал1фжащя як з'ясування нитань матер1&чыюго кримшального права - не розумова, мыслительна д1ялынсть, яка вщбуваеться в свщомосп особи, що застосовуе закон або просто ошнюе певне д1яння з точки зору кримшального права. У такому сенс1 не мае значения подш квал1фжаци на оф1ц1Йиу та неофщшну. Водночас кримшально-правова квал1фжащя як процесуальна д1ялыпсть здшснюеться в певних процесуалышх формах, об'сктивуеться назови¡, фжсуеться в процесуалышх документах.
3. Кримшально-правова квал1фжащя - це процес, який протжае в час!, складаеться з певних стадш та еташв. На початкових стад1ях квалк]нкаци неможливо визначити, який саме вид кримшально-правовоУ квалЩмкацн мае мкце. Така квшйфжащя замнчуеться - мае своУм результатом - загалышй висновок про злочишнсть чи незлочишйсть д1яння, а результатами окремих вщцв
квшйфжацп с встановлення конкретного типу поведшки, передбаченоУ кримшальним законом.
Наступний шдроздш 2.1 «Мкце кримшалыю-правово!' квал1ф1кацп у правозастосуваннЬ> присвячений встановленню сшввщношення аншйзованого поняття ! ряду сумЬкних правових понять. Вказусться, що кримшапьно-правова квал1фжац1я починаеться з вибору норми, але не обмежуеться ним, а застосування закону не можна звести до квашфжацп скосного. Вона (квашфжащя) включае в себе вибф кримшально-правово! норми, обгрунтування вщповщного ршюння, його процесуальне закршлення.
Дисертант обгрунтовуе позицно, вщпов1дно до якоУ тлумачення закону перебувае поза межами процесу квал1фжацп, вона здшсшоеться за нормою, що вже шдданатлумаченню, уяснена, принаймш, самим правозастосовувачем.
ГИсля цього, в шдроздий 2.3. «Стадн, етапи кримшалыю-правово! квал|ф|каци та н результат» розглядаеться вщповщна д!яльшсть у динамнп та статиць АналЬуючи погляди, висловлеш в лггератур!, дисертант приходить до таких висновюв:
1) процее кримшально-правово! квал1ф1каци не можна ототожнювати з процесом застосування кримшалыюго закону, а стади квал1фжацн, вщповщно, з1 ста/нями кримшального процесу;
2) м1ж окремими стад1ями та етапами кримшально-правово! квал!фжацп юнуе /цалектичний взаемозв'язок. 1х вщокремлення можливе лише у хо/й теоретичного анашзу. При квагйфжацп ж на практищ окре\й стадн та етапи "перешптаються" М1ж собою, може змшюватися Ух пошйдовшеть, до певних стадш у ход1 квашфжацп доводиться повертатися неодноразово;
3) вс1 стад 11 кримшалыю-правово! квашфжацп е р1вноцшними, не можна серед них видшяти головних 1 другорядних, первинних 1 вторинних тощо;
4) квашфжащя повинна пройти ВС1 стадн. Вщсутшсть хоча б одше! ¡3 них евщчить, що процее квал1фжацп не вщбувався взагаш чи е незавершеним;
5) етапи квашфжацп мають видшятися в межах окремих УУ стадш. Тобго, стад ¡У квашфжацп включають у себе етапи, яю е в1хам и, рубежами, що вщдшяють одну стадно в1д шшо!;
6) кримшально-правова квагйфжащя - це д1яльшсть, у хо/й якоУ виршуються не лише питания матер!ального криминального права, але 1 процесу. Тому вона включае в себе як анализ фактичних обставин справи, вибф правовоУ норми, так 1 обгрунтування квашфжацп (того, що мае застосовуватися саме ця, а не якась шша нравова норма) та н юридичне закршлення у процесуальних документах.
На цш основ1 визначаеться сшввццюшення стадш та етагйв кримшалыю-правово! квшйфжацп, обгрунтовуеться, що вона включае в себе так1 три стадн:
1. Вибору кримшально-правово! норми (норм), яка передбачае вчинене д1яння, яка включае в себе етапи, на яких здшсшоеться впорядкування з1браних
фактнчних даних, висунення версш квал1фжашУ, розмежування д1янь, виявлення правовоУ норми, що пщлягае застосуванню.
2. Встановлення вщповщносп м1ж ознаками д1яння [ нормою, етапами якоУ е доведения наявносп ознак складу злочину, визначення стадп вчннення злочнну, ошнки 'посягання, яйцо воно вчинене кшькома особами, оцшки Д1яння, якщо воио передбачене кшькома нормами, оцшки сусшльноУ небезпеки Д1"яння, визначення наявносп обставин, що усувають злочиншсть даяния.
3. Юридичного закршлення результат квашфжаци, що складаеться з еташв формулювання результата квал1фжацпта ГУ мотивування.
У дисертащУ детально аналпусгься кожний ¡з вказаних еташв кримшально-правовоУ квашфжацп, формулюються вимоги, до кожного ¡3 них. Зокрема, виведеш загальш вимоги до формули квал1фжащУ д1яння.
Завершуеться пщроздит характеристикою статики кримшально-правовоУ ква!Йфжацп - визначеш результата, до яких можна дшти внаслщок вщповщноУ
ОЦШКИ.
В гпдроздий 2.5. «Структура кримшально-правовоУ квал!ф1'кацн»
аналпуготься елементи, якл утворюють и структуру- об'ект, суб'ект та зм!ст.
Об'ектом квал1фжаци с те, на що спрямована Д1яльшсть, яка шдлягае оцнпц з точки зору кримшального закону. Таким об'ектом визнаеться д1яння, що пщлягае крнмшально-правовш оцшць Критер1'ем же того, що воно виступае об'ектом квашфжащУ е реальне запод1яння значноУ шкоди правоохоронюваним штересам чи створення загрози запод1яння такоУ шкоди.
Суб'ект кримшально-правовоУ квал1фжаци - це той, хто здшешое кримшально-правову оцшку Д1яиня. Вказуеться, що при з'ясуванш понятгя суб'екта кримшально-правовоУ квашфжацп потр|бно виходити з п розумшня I як розумовоУ, лопчноУ, ошночпоУ д1ялыюсгп, 1 як Д1ялыюст1 процесуальноУ, офщшноУ. Такий шдхщ лежить в основ1 поширеного в л1тератур1 подшу квал1фжащ'У на неофнишгу та офщ1йну.
З'ясовуючи понятгя суб'екта оф'инйноУ квал1ф'1кацп, дисертант вщзначае, що ним виступають не окрем1 особи - пращвники правоохоронних оргашв, судщ, а сам1 такл органи. Обгрунтовусгься, що квал1фжувати д1яння як злочинне може не лише суд, але й шип у повноважеш законом органи, яю здшенюють попередню кримшально-правову оцшку скоеного.
У дисертацп розглядаггься статус суб'скт1в так званоУ неофвдйноУ квшифжацн. Вщзначаеться невдалкть назви таких суб'екпв, оскшьки кримшально-правову квагнфжацпо, яка включае в себе процесуальне закршлення зисновку про квал!фжацно д!яння, вони робити не мають права. Тому пропонуеться ¡менувати Ух не суб'ектами неофщшноУ кримшально-правовоУ квал1фжащУ, а суб'ектами кримшально-правовоУ оцшки. Розглядаеться правове значения кримшально-правовоУ оцшки скоеного окремими видами таких
суб'сктт - шдозрюваним, обвинувачеиим, пщсудним, захисником, потершлим, цивьпьним позивачем.
Звертасться увага на те, що чинне закоподавство передбачае цший ряд випадмв, коли обов'язок здшсниги кримшально-правову оцшку поведшки шших оЫб чи своУх власних д!янь покладаеться на окремих громадян, оскшьки вщ-цього залежать Ух права та обов'язки. Це, зокрема, пов'язане з реап1защею права на необхщну оборону та затримання злочинця, вщповщальшстю за недонесения про злочин та причетшсть до злочину, стосусться справ приватного звинувачення.
Зм1ст кримшалыю-правовоУ квалфжацп - це те, що складае ТУ сутшсть, заради чого вона здшсшоеться. Стверджуеться, що ТУ змютом е оцшка скоеного з точки зору кримшалыюго закону як злочину чи незлочинноУ поведшки. Для цього здшсшоеться виб1р кримшалыю-правовоУ норми (норм), яка передбачае дане дшшя, доказування того, що застосуванню у конкретному випадку шдлягае саме ця норма (норми), юридичне оформления та закршлення висновку про оцшку скоеного. Таким чином, за сво'Ум зм1стом кримшально-правова квал1ф1кащя полягае у правозастосовшй Д1яльносп, у встановлешп вщпов1дност1 м1ж абстрактною нормою криминального закону I конкретним випадком.
У шдроздин 2.5 «Функцн ' кримшально-правовоУ квал1ф1каци» анашзуеться головне призначення 1 мета кримшалыю-правовоУ квагпфжацп як офщшноУ правозастосовноУ д1яльносп. У такому розумшш функци кримшалыю-правовоУ квал1фшацп не сшвпадають з функщями вщповщноУ теорп.
Насамперед проводиться класифжашя функщй кримшально-правовоУ квшпфжацп за р1зномаштними шдставами. Вони подшяються на види з урахуванням ступеня Ух важливосп (на основш та другорядш), походження (на первюгу та похщш), сфери дн (на внутршш 1 зовшшш), змюту (сощально пол1тич!н, гносеолопчш, психолопчш, лопчш, юридичш - правофжсуюча, правоконкретизуюча, правовстановлююча, кримшолопчна). Анал1зуються кожна ¡з таких функцш, показаний Ух взаемозв'язок, практичне значення. На цш основ! пщтверджуеться висновок, що квал1фжащя е центральною частиною процесу застосування крнм1[1алыю-правовоТ норми.
У шдроздш 2.6. «Значення правильно! кримшалыю-правовоУ квал1ф|кацй'» спочатку визначаеться поняття такоУ квал1фжацп. Правильна кримшально-правова квал1фшащя мае мшце тод1, коли доведена вщповщшсть встановлених фактичних обставин справи з саме т1ею кримшально-правовою нормою (статтею, частиною, пунктом кримшалыюго закону), яка Ух передбачае \ навпаки, не констатуеться необхщшсть застосування норми, яка не передбачае даш фактичш обставини.
Дал1 показане р1зноманггне значення правилыю'У кримшально-правовоУ квал1фшаци для виршення питань матер1ального кримшального права, кримшального процесу, кримшологнта кримшалютики.
Завершуеться другим роздш дисертацп пщроздшом 2.7. «Дефнищя крнмшалыю-нравово"! ква.ш^клцп та п нид1п». Вщзначаеться, що р1зноб1чна характеристика кримшалыю-правово'У квашфжацп дас загальне уявлення про вщповщну д1яльшсть та ГУ результата, структуру тощо. Разом ¡3 тим, вона не може зампшти визначення поняття кв&шфжацп як лопчно оформлену загапьну думку про це явище.
Поняття кримшально-правово'У квагпфжацп можна вивести, вв1вши до загальних визначень юридичноУ квал1фжацГУ ознаки, специф!чш саме для цього виду д!яльностк С дв1 риси кримшалыю-правово'У квал!фжацп, яю й вщр{зняють ГУ вщ уах ¡нших виддв правово'У квшпфжацГУ. Перша стосуеться правових норм та статей закону, на шдстав1 яких проводиться оцшка, друга - кола фактичних обставил, якч оцшюються (таких, ям пщлягають квашфжацГУ). Такий вид кватфжацГУ називастгься кримшально-правовою як тому, що оцшка здшснюстъся на пщстав1 кримшалыюго закону, так 1 тому, що ощнщ шдлягае злочинна (принаймш, за зовшшшми ознаками) поведшка.
Пропонусться таке визначення: кримшалыю-правова кватфжащ'я - це оцшка д1яння, яке заподшло чи могло запод1яти ¡стотну шкоду та характеризуешься рисами кримшально'У протиправносп, що полягае у визначенш того, якою статтею (частиною, пунктом статп) кримшального закону передбачене це д1яння. Вона включае в себе пошук вщповщно'У статп, обгрунтування необхщност1 ТУ застосування, процесуальне закр!плення внсновку про те, шо д1яння передбачене вказаною статтею та, вщпов'щно, що воно е (не е) злочином чи ¡ншим Д1янням, передбаченим кримшальним законом. У спрощеному вигляд1 дефшщно кримшально-правово'У квал'|фжацГУ, придатну до включения в закон, можна сформулювати так: це визначення статп (частини, пункту статп) кримшального закону, яка передбачае скоене д1яння.
3 годом розглядаються вимоги, яким повннш вщповгдати дефшщи вщповщних видових понять.
У кшщ роздшу наводяться коротм висновки, ям випливають з його зм1сту.
Роздш третш «Шдстави кримшально-правово'У квал1фжацп» складаеться з чотирьох пщроздшв. У пщроздш 3.1. «Поняття та внди шдстав I передумов кримшалмю-правово'У квал1ф1кацн» зазначаеться, що шдстави квал1фжацп слщ вщр1зняти вщ ГУ передумов. Передумовами квашфжацГУ е, по-перше, зб1р ! дослщження доказ1в у справ1 та встановлення фактичних обставин справи; подруге - це анал!з наявних кримшапыю-правових норм, яы можуть застосовуватися до конкретного випадку, встановлення Ух зм1сту, тлумачення, визначення меж чинность Можна сказати, що пщстави квашфжацГУ - це певш факта, вже встановлеш I зафжсоваш, незмшюваш обставини, а передумови квашфжацГУ - шлях до них. При квал1фжанп особа, яка проводить дпнання,
сшдчий, прокурор, суддя виходять з вже встановлених факта, з норми, з\пст якоУ уяснений.
Нступним розглядаеться питания про види шдстав кримшально-правовоУ квалЩнкацп - фактичш 1 нормативну, обгрунтовуеться, чому такою пщставою не можна вважати юридичну конструкщю складу злочипу, окреслюеться значения видшення основних 1 додаткових шдстав квал1ф1кацп. Характеризуються окрем1 види додаткових гйдстав кримшально-правовоУ квагпфжаци - нормативш (пшп кримшалыю-правов1 норми, нормативш акти ¡нших гапузей права, норми мор&гп, звичаУ, правов! принципи, загальш уявлення про право) та ненормативш (прецедент, акти офвдйного тлумачення правових норм).
Пщроздш 3.2 «Встановлення фактичних обставмн крнмшальноУ справи як передумова квал1фжацн» присвячений характеристик значения встановлення фактичних обставин справи, видшення ¡з них тих, як1 становлять фактичну пщставу квал1фжащУ. З'ясовуеться М1сце таких обставин у предмет! доказування в кримшальшй справь ГПд вщгювщним кутом зору анашзуеться вказ1вка на предмет доказування в чинному КПК УкраУни та проект! КПК, формулюються пропозицн по вдосконаленню його описания в процесуалыюму закон!. Пщкреслюеться значения встановлення фактичного складу д1яння -виявлення того, яким саме фактам закон надае юридичне значения.
Пщроздш 3.3. «Встановлення правових норм як нормативна пщстава квал1ф!кацн» м!стить положения, як! стосуються насамперед значения кримшального закону для кримшально-правовоУ квашфшаци. З'ясовуеться, що квал1фжащя полягае у встановлешй норми права (чи кшькох норм), яка нередбачае скоене 1 яка виступае пщставою квал1фшацп. Однак при юридичному закр1пленш результате квашфжацн посиланпя здЩснюеться на статтю кримшального закону, в якш виражена ця норма. Це передбачае з'ясування того, як! кримшально-правов1 норми використовуються при квагпфшацн та на як! статп кримшального закону слщ посилатися при цьому. Дисертант виходячи з класифжацп кримшально-правових норм, яы подшяються на забороняюч1, роз'яснююч! та стимулююч1 (заохочувапын), вказуе, що пщставою кримшально-правовоУ квашфжащУ виступають забороняюч1 та стимулююч1 норми. Причому забороняюч1 норми е обов'язковою пщставою, оскщьки без Ух використання не обходиться жодний випадок кримшально-правовоУ квашфжацн, а стимулююч1 -факультативною. Шсля цього визначаеться, на ям статп (Ух струкгурш шдроздши) ЗагапыюУ та ОсобливоУ частини кримшального закону здшснюеться посилання при квашфжаци.
Пщкреслюеться, що головну роль при кримшально-правовш квал1фжацп вщ1грае диспозищя статп ОсобливоУ частини КК. Разом ¡з тим ¡нколи доводиться в хо/и квшйфжаци звертатися I до санкцн статп ОсобливоУ частини, що с
нетиповою ситуащею правозастосувалыюго пронесу. Анашзуються, принаймш, чотири випадки, коли санкщя враховусться при квал1ф1кацп:
1) у санкцн вказаш ознаки злочину;
2) вид покарання дозволяе визначити зм1ст ознак, названих у диспозицп статп;
3) пор1вняння розм1р1в та вид1'в покарання дае можлив1сть визначити чи потр1бна квал!фжащя скоеного за сукупшстю;
4) санкщя використовуеться при розмежуванш злочишв.
Розглядаюгься також питания, яю пов'язаш з субсид!арним застосуванням
при квагпфжацн нормативпих акт1в шших галузей права, значения для квал!фшащУ мганародно-правових договорт, шдставами кримшально-правовоУ ква.пфжацп д1янь, вчипених поза межами УкраУни, зокрема, в ¡нших державах СНД. Аналпусгься значения для квшифжаци преюдицп та наводяться аргумента на користь ГУ збереження в новому кримшальному законодавств1 УкраУни. Розглядасться роль практики у кримшально-правовш квал{фжацн, обгрунтовуеться значения прецеденту для одностайного й правильного застосування кримшального закону.
Пщ кутом зору забезпечення правилыю'У кримшально-правовоУ квал!фжацп розглядаються питания якосп кримшального закону. Частота 1 повторювашсть помилок в квашфжацп злочишв, яких нрипускають в практищ, нередко пов'язаш саме з недолжами формулювання кримшалыю-правових норм. Опитування практичних пращвник1в показус, що неясшсть, суперечливгсть законодавства ва без винятку опиташ судд1 \ сл1'дч1 ставлять на одне ¡з перших мшць серед причин та умов помилок, якм мають мюце при правозастосуванш. При всш суб'ективносп под1бних оцшок - завжди проекте пояснити помилки в правозастосуванш недосконашстю законодавства, шж власними упущениями - вони мають об'ективш шдстави. У зв'язку з цим анашзуються окрем1 напрямки вдосконалення форми кримшального закону, спрямоваш на забезпечення точное^ кримшально-правовоУ квал1фжацн, 'и однозначность Серед них видшеш там: перенесения ряду положень, яю зараз регламентуються статтями ОсобливоУ частини в Загапьну частину, визначення сшввщношення загальних 1 спендальних норм (шляхом введения до КК вщповщно'У таблиш), роз'яснення зм1'сту кримшально-правових термнпв та термшолопчних зворот1в у самому кримшальному закош, визначення кола нормативних актт, до яких вщеилають бланкетш диспозицп статей ОсобливоУ частини КК, формулювання норм з адмшютративною преюдищею, нумеращя структурних частин кримшального закону.
Обгрунтовуеться дощльшеть 1 можлившть проведения правовоУ експертизи для встановлення правових пщетав кримшально-правовоУ квал1фжащУ та вирпиення ¡нших питань, як! виникають в ход! квал!фжацп д!яння.
У пщроздип 3.4. «Склад злочину 1 його роль в процссл кримшалыю-правово'У квал!ф1каци» розглядасгься значения шел юридичноУ конструкцп для квал!фжацн /¡¡яння. С клад злочину виступае пром1жною лапкою при сшвставлешп д1яння 1 правовоУ норми, яка допомагае встановити вщповщшсть фактичних 1 юридичних ознак даяния, вщ1грае роль своерщно'У программ квал!фжацГУ, впорядковуючи вщповщну д1яльш'сть. Обгрунтовуеться, що анашз елеметзв та ознак складу злочину повинен здшсшоватися в певшй послщовносп, зокрема, акцентуеться увага на тому, що спочатку мають встановлюватися ознаки суб'екта посягання, а вже попм його суб'ективно'У сторони.
Розглядаються елементи та ознаки складу злочину, ям використовуються при квашфжацп, аналпуються види склад ¡в злочину шд кутом зору значения Ух встановлення в процеа квшнфжацп (за ступеней сусшльно'У небезпеки, за млькютю ознак, вказаних у закон!), з'ясовуеться значения встановлення виду складу злочину за стввщношенням складЬ злочину та статей ОсобливоУ частини та роль ознак склад1в злочишв для Ух розмежування.
Завершуеться роздш короткими висновками.
Завершальний четвертей роздш дисертацп «Принципа кримшально-правово'У квал1ф1кацГУ» складасться з одинадцяти шдроздШв, в яких послщовно з'ясовуеться поняття принцишв кримшально-правово'У квашфжацп та розкриваеться зм1ст кожного ¡з них. Пщроздш 4.1. «Поняття принцишв кримшалыш-правово! квал1ф|кашУ» розпочинаеться ¡3 з'ясування значения вказаних принцишв для вир1шення р13номаштних питань. Вщзначаеться, що принципи кримшалыю-правово'У квшмфжацп виконують своУ власш функцп, серед яких програмуюча, установча, регулююча, ушфжуюча, стабшзуюча, розкриваеться з\пст кожно'У ¡з них.
Пщзшшс з'ясовуеться м1сце принцишв кримшально-правово'У квашфжацп серед ¡нших кримшально-правових принцишв. Простежуеться видшення трьох груп таких принцишв, ям:
1) ¡снують в зв'язку з створенням кримшально-правових норм;
2) пов'язаш з ¡снуючим (позитивним) кримшальним правом;
3) поширюються на д1яльшсть по застосуванню кримшально-правових норм.
Анашз горизонтальних та вертикальних зв'язмв названих принцишв
дозволив прийти до висновку, що принципи кримшально-правово'У квал1фжаци належать до тих, ям опосередковують правозастосування.
Обгрунтовуеться позищя, зпдно з якою серед кожно'У групи кримшалыю-правових принцишв може бути видшений головний, навколо якого фокусуються I вщ якого походять вс! шип принципи. Вш е тим началом, яке дозволяе зшмати суперечност! м1ж окремими принципами. Вказуеться, що основними серед окремих груп кримшально-правових принцишв е:
- кримшального права (кримшально-правовоУ регламентацн сусшлышх вшносин) - принцип справедливости
- кримшальноТ правотворчост! - принцип забезпечення вщповщност! новостворюваних чи змниованих правових норм ¡нтересам сусшльства;
- кримшального законодавства - принцип системности
- застосування кримшалыю-правових норм, у тому чист й кримшально-правовоТ квашфшашТ - принцип законность
На основ! фшософських категор!й зм!сту ! форми, можливост! ! д!йсност!, абстрактного ! конкретного розкривасться сп!вв!дношення прннцишв кримшально-правовоУ квал!ф!кац!Т з шшими видами кримшально-правових принцишв.
У робот! анал!зуегься специфжа принцишв кримшально-правовоУ квал!-фжацп, яка полягае у Тх зм!ст!, сфер! застосування (поширення), джерелах походження, наслщках недотримання. При досл!дженн! генезису таких принцигпв звертасться увага на так! способи Тх формування, як ¡сторичний, мгжнародно-правовий, конституцшний, емп!ричний, доктринальний.
Характеризуються ознаки принцип!в крим!нально-правово'Тквал!ф!кац!Т.
Викладеш в дисертацн положения про стввщношешга принцишв кримшально-правовоТ квал!фжац!Т з шшими крим!налыю-правовими принципами, про джерела формування анал!зованих принцип!в, про Тх ознаки дозволяе обгрунтувати те, як! щеТ, положения визнаються такими принципами. Принципами кримшалыю-правово'У квшп'фжацн пропонуеться вважати: законшсть, оф!ц!йн!сть, об'ективн!сть, точшсть, ¡ндивщуальшсть, повноту, вир'инення сшрних питань на користь особи, дн якоТ квашф'1куються, недопустимють подв!йного вм!нення, стабшьшсть.
3 урахуванням викладених вище положень пропопусться таке визначення: прииципи крим!налыю-правово"Т квал!фжацн - це система науково обгрунтованих, стабшьних, таких, що застосовуються свщомо, найбшьш загапышх правил, на тдстав1 яких зд!йснюеться виб1р кримшально-правовоТ норми, яка передбачас скоене д!яння, доводиться необх^шсть застосування саме ц!еТ норми ! процесуально закр!плюеться висновок, що д!яння охоплюеться саме обраною нормою.
У шдроздУш 4.2 «Закошпсть крнмшально-правовоУ квал!фжа1ш»
розкривасться змют цього принципу, анашзуються його окрем! прояви. Вщзначасться зв'язок законное™ ! правильност! квал!ф!каци, вказуетъся, що правильна квал!ф!кац!я е законною, а законна - правильною.
У робот! пропонуеться таке формулювання поняття законност! кримшально-правовоТ квал!фжацп: законшсть кримшально-правовоТ квал!ф!кацп - це такий стан правозастосовноУ д!ялыюст!, коли виб!р кримшально-правовоТ норми, що шдлягае застосуванню, встановлення вщповщност! м!ж фактичними ознаками
дшшя I ознаками, передбаченимн правовою нормою 1 процесуальне закрепления прийнятого ршення здшснюегься вщповщно до вимог нормативно-правових акт1в, акт1в офщншого тлумачення закону, обов'язкових роз'яснень I вказ1вок з питань застосування закону, а також науково обгрунтованих принципов квал1фташУ.
Анашзуються умови (вимоги) законносп кримшапыю-нравовоУ квашфжацп. До них напежить едшсть законности яка мае два аспекти - територ1альний та особовий; загальшсть законности, в якш також видщяються два аспскти -суб'ектний та часовни; законшсть пщстав кримшально-правовоУ квал1фжацп. Звертаеться увага на гарантп законности кримшально-правовоУ квагпфжацп, ссред яких вид1ля!оться загальносощальш та юридичш.
У робот! детально розглядаеться кожний ¡з вид1в таких гарантш, вщзначаються недолжи Ух регламентацп в чинному законодавстпп та пропонуються шляхи Ух усунення.
П¡дрозд¡л 4.3. «Офщшшсть кримшально-правовоУ кпал1фнсаци» мютить характеристику рпномаштних прояв1в цього принципу квашфжацп, серед яких:
- заздалепдь встановлений 1 вичерпний перелж оргашв, як1 здшешоють кримшалыю-правову квал1фжащю, визначення компетеншУ кожного з цнх орган ¡в;
- закршлення обов'язковосп проведения I результате кримшально-правово! квал1фжащУ;
- встановлення процесуальноУ форми, в якш повинна ироводитися кримшально-правова квал1фжащя.
У шдроздЫ 4.4. «Об'ектнвшсть кримшально-правовоУ квал1ф1кац)1» розглядаеться значения суб'ективних фактор1в, як! впливають на квал1ф1кацпо, пропонуються засоби мшашацп Ух впливу. Серед них - використання в ход1 квал1фжащУ об'ективно вегановлених пщстав, забезпечення незалежноси пращвниюв, ям здшешоють квашфжацпо скоеного.
Пщроздш 4.5 «Точшеть кримшально-правовоУ квалн]нкацп» присвячений характеристик того, як саме точшеть кримшального закону виливаеться в точшеть квал¡({пкап'ГУ. Бона виражаеться в двох аспектах - перший стосуеться конкретности кримшально-правовоУ оцнжи д1яння, другий - обов'язковост1 досягнення такоУ точности. При виевггленш першого ¡з них звертаеться увага на те, як при квашфжацн мае здшснюватися вказ1вка на кримшальний закон, який передбачае д1яння, що квал1фжуеться, посилання на статп ЗагапьноУ частини, посилання на статп ОсобливоУ частини. При цьому вщзначаються недолжи слщчо-прокурорськоУта судовоУ практики та нам1чаються шляхи Ух усунення.
Пщроздш 4.6. «1нднв1дуалыпсть кримшально-правовоУ квал1ф!кацп» мютить характеристику окремих прояв1в цього принципу. Зокрема, звертаеться увага па те, що шдивщуальшеть квашфжацн стосуеться оцнжи кожного злочину
окремо, самостшно; кримшально-правова ощнка д1яння кожно!' особи стосуеться лише и само!, тобто квашфжащя иосить персональний характер; квал1фжашя здшснюсться кожною посадовою особою однооЫбно, навггь, якщо вона виступае в1д ¡меш чи в склад1 колепального органу.
У шдроздии 4.7. «Повнота кримшально-правовоТ квал1ф!кацн» розглядаються там прояви цього принципу як забезпечення кримшально-правовоУ ощнки Bcix д1янь, вчинених особою, використання ycix чинних кримшально-правових норм та правил кримшально-правовоУ кватфжацн, досягнення киашфжащею такого ступеня досконалосп, коли вона вже не може бути уточнена, змшена.
ГПдроздш 4.8. «Biipiuieinifl cnipinix питань на корпеть особи, ди якоТ квал1ф1куються» Mi стать обгрунтування положения, вщповщно до якого при неясносп, суперечливосп закону застосовуються Ti його норми, яю найбшьш сприятлив1 для особи, дн якоУ шддаються кримшально-правовш oninui.
В тдроздЬп 4.9. «Недопустим1сть подим'шого вмшенпя» показано, як вщомий загальноправовий принцип поп bis in idem втшюеться при кримшально-правовш киалif|)iicairii. Вщзначаеться, що стосовно квал1фжащУ цей принцип означае:
1)посягання не може квашфжуватнея за нормою ОсобливоУ частиии кримшального закону, якщо ¡нша норма з числа вмшених цш же oco6i повшетю охоплюе скоене;
2) Д1яння, яке отримало правову оцшку як адмппстративний проступок, не може одночаспо виступати як озпака злочину.
ГПдроздш 4.10 «Стабьчыпсть кримшально-праиовоУ квал1ф|каци» присвячений понятпо i значеншо вщповщного принципу квалЦнкаип. Вщзначаегься, що цей иринцип базусться на презумпцп правильное^ ква-ифжашУ, Bin е гарантию прав учаснимв процесу, сприяе ш'двищеншо авторитету oci6, hki уповноважеш на и здшенення. У зв'язку з цим анал1зуються гпдетавн для змши вже проведено! i зафжсованоУ в процесуальних документах квал1фжацп:
- встановлення нових фактичних обставин справи, ям мають кримшально-нравове значения, або ж, навпаки, Ti обставини, ям рашше бралися до уваги при квал1фжаци, визнаш недоведеними;
- зм1на кримшального закону в сторону пом'якшення в1дповщалыюст1;
- виявлення помилки, допущено! при попередшй квашфжацн;
- встановлення зловживання посадових oci6, доиущених при квшпфжацн д1яння;
- зм!на обов'язкових правил квал1фжацп.
Характеризуются меж1 змши кримшально-правовоУ квашфжацн, ям зумовлеш процесуальним принципом недопустимосп повороту до пршого.
У зв'язку з характеристикою стабшыюсп кримшалыю-правово!" квашфжацн, шших и принцшйв в дисертацп анашзуються пропозици про запровадження у В1тчизияне закоиодавство «угоди про визнания вини». Обгрунтовуеться неприйнятшсть такого шституту, оскшьки його застосування пов'язане з ¡гноруванням цшого ряду принципових кримшально-правових 1 процесуапьних положень.
Останшй шдроздш четвертого розд1лу 4.11 «Про закршленнн нринцишв крнмшально-правово)' квал|ф1кацп в кримшальному закош» мютить обгрунтування доцшьност1 1 можливост1 введения до КК спещалыюТ глави, присвяченоТ питаниям квашфжацн.
Завершуеться роздш короткими висновками.
•У висновках вщзначаеться, що дослщження понягтя кримшально-правовоТ' квагнфжацн, и шдстав 1 принци1Йв привело до висновку про необхщшсть, дошлынсть 1 можливють викласти найбшьш загальш правила, якими слщ керуватися при квал1фжацп днянь, передбачених кримшальним законом, безпосередньо в КК, а також про потребу внести цший ряд змш 1 доповнепь до норм кримшально-ироцесуалыюго законодавства з метою забезпечення його вщповщност! теоретичним положениям 1 практичним завданням, яи ¡снують в цш сферг Кр1м того, проведений анашз показав шляхи 1 методи, якими результати дисергащйного доашдження повишн впроваджуватися в правозастосовну практику, а також використовуватися в хо;и шдготовки фахпцци у галуз1 правозастосування та шдвшцення фахового р1вня практичних пращвниюв. Отже, найбшьш важлив1 науков1 та практич!Й результати дисертацшного досл1дження теми «Теоретичш проблеми кримшально-правовоТ квашфжацн» мають р1знопланове значения для науки та практики кримшального права 1 кримшального процесу 1 можуть бути використаш наступним чином:
- у галугн нравотворчост1 Насамперед, при пастуший кодиф1кадп криминального законодавства Украл™ пропонусгься вклюмити до Кримшального кодексу Укра'йш главу такого з\нсту:
«ГЛАВА... КРИМШАЛЫЮ-11РАВОВА КВАШФ1КАЦШ
Стапипя... Понятны кримшалыю-правово] квшифшаци Кргш'тачьно-правова квсийф'жацЫ — це визначешш статпй, (части:¡и, пункту статпй) кримшального закону, яка передбачае скосне дЫння.
Спишипя... Принципы кримшально-правовоТ квалйршаци
Особа, яка проводить динання, айдчий, прокурор, суддя здШснюють кршиншьно-правову квсиифишцио, керуючись принципами законноспп, об 'сктивноспп, точноспи, ¡ндисйдушьноспи, повноти, гшрш/ения стрта питань на користь особи, дтння якоХ тддаються оцищ1, недопустимост/ подвшпого вм 'шення обставин, як1 еже враховат при квал'1ф\кщп.
Квал'ир'кацЫможе бутизм'теналише з тдстав i в порядку, передбаченшт законом.
Стаття... Закошйсть Kpimiuwibno-npaeoeoi ква/йфшаци
При кртпначъна-правовШ тайфжацп nomrnui бути враховат eci dixni npaeoei нории, як1 мають вгдношення до дапого випадку, включаючи корми Конституци, м1жиародно-правов1 акти, укладеш з участю Украни, передбачен1 ¡пишми нормативно-правовыми актами.
При ква1!ф1ка11п за нормою кршиначьиого закону з блапкетною ducnomijiao застосовуеться тдзаконний нормативный акт, який е. дтчич на момент вчинення д'шння, 1цо тдлягае. крштюпьно-правовт квауфжаг^'.
Paniuie прийнятi в установлепому порядку i не mineni чи не скасованi р'шення в кргмишытх справах мають преюдгщпте значения при кримнюльно-правовш квач'гфжащ.
При ква'пф'гкаци належить враховувати paniute прийняпп рш/ення в апачоггчних справах, яга вступили в законну сипу.
Дшния кват]якусться як злочин лише modi, каш воно не тдлягае квачЩпкацп як ад.мЬистративпий чи дисциплшарний проступок.
Стаття... Точшсть кршшалыю-правовоТква'йфжаци
Д\я]тя квал1ф1кусться за статтею кримнюлыюго закону, яка найбичыи точно його передбачае.
Якщо стаття Крым'шального кодексу, за якою ква.ч\фщст№я д'шння, зазнача зля// або доповнепь теля набрання ним чинност'1, зазначастъся, стаття кодексу вpedcoajiieid якого числа застосовуеться в даному випадку.
При крмпначыю-правовт квая\фтаци вказуеться стаття Криминального кодексу, XKVjo стаття под'теиа на частини чи пункти - то й eidnoeidna частина чи пункт, tí формулювант звинуваченпя вказуються eci паята атаки eidnoeidno?o злочину. При nocnjianui на пормативно-правш акти iiauux галузей права сказусться стаття, пункт, параграф, nxi передбачають donyufeue порушения, а в формулювамп звинуваченпя розкриваеться його суть.
При квач1фЫа10 готування до злочину або замаху на злочин вказуеться частина anammi Критиачыюго кодексу, яка передбачас eidnoeidnuü вид nonepeduboi злочинпог úinmiocmi. При квач1ф'каци злочин'ю, вчинениху cnieyvacmi, вказуеться частина cmammi к<к)ексу, яка передбачае eidnoeiduy форму cnieyiacmi, вид ствучасника
При конкуренцп статей кригч'шачьного закону, одна з яких передбачае спец^альну норму (призначена для квач^фтацп даних дынь), a imua - загальну (крЫ цього дЫиия охотное i íhuií дЬшпя), застосовуеться стаття, яка персдбачас ептральну норму. ДЫння не може бути одночасно квач1фжоване за статными, яю передбачають загачьну i спецгачьну норми. Ятцо дыння не охопчюсться жодною и статей яш передбачають спеграньш норми, то воно квач1фщчться за статтею, що персдбачас загальну норму.
Точнкть кримиюпыю-прав0в01 квал 'к}жаци повинна бути досягнута незачежио eid того, чи впливае це на можливе покарання ни ипшш чином в1дображаетъся на становищi особи, дЫиня якоХ квЫфщються.
Стаття... 1пдив1дуалыйсть кримшальпо-правовоХ квал1ф'жаци
Кажне дтння квагпфгкусться окремо.
Дтння кожной особи тдлягаютъ самостшнш квстфжаци. Ознаки, якг характеризують особу ствучасника злочину, враховуються при кванфЫацн лише дтння ificï особи, якщо вона виступае виконавцем злочину.
Статны... Повнота кримшально-праеово! квал1ф1кщи
Кримшально-правова кналиршщгл мае бути дана кожному дЫнню особи окремо, якщо вони не охоплюються ознаками inuiux статей кршпначьного закону, hkî eMiiicni i/iù же ocoôi.
Злочин, вчинення якого с необх1дною ознакою ¡ншого злочину, квач\ф\куетъся окремо, якщо вш сравним за небезпекою чи бЫъш небезпечним.
Якщо дгяння вчинене при наявностг одночасно юлъкох ква>иф1куючих ознак, передбачених ргзними частицами, пунктами cmammi, воно квал1ф1куеться за уеша частицами, пунктами cmammi.
Якщо особа при вчинент злочину у ствучастi виконувала одночасно кыька ролей, дтння повинно квап1ф'1куватися з посшапнями на eci частини cmammi про ствучасть, ят передбачають eidnœidui du. Дтння виконааця чи стввиконавщ злочину, вчиненого у ствучасть квалгфькуеться з посиланням на статтю про ствучасть.
При конкуре/щи статей кримп/апьного закону, одна з яких охоптос весь вчинений злочин, a iниш лише частину вчиненого, застосовусться стаття, яка бшьш поено охотное вчинене.
Стаття ... Вир'шепня criipiuix питаш, па корысть особи, д'шшш mkoï кватфщютъея
Обгрунтоват cyMitieu щодо квапфшаци выртуються на корысть особи, diï якт квал^фпкуються. Якщо дтння, яке квал1ф[куетъся, в pieniu Mipi niànadae nid ознаки двах чи быьше статей Кримтапьного кодексу, то застосовусться стаття, якамктить норму, бшьш сприятливу для особи.
Зактчений злочин, вчинений з неконкретизованим чи алыпернативним умислам, квал1ф1кусться за статтею криминального закону, яка передбачас фактично вчинене дтння.
Готувашт до злочину чи замах на злочин, вчинений з альтернативным чи неконкретизованим умислам квал]ф'1кусться як готувашт чи замах на накмети небезпечний ¡ззлочин'ю, що охотювалися умислам особи.
При поиилщ особи у фактичних обставипах справа посягания квал\ф\кусться як замах на вчинення того почину, який охоплювався умислом особи.
Стаття ... Недопустимость подвшного вмшашя передбачених законом обставши при квал1<[нкаци
Дания не може квачирЬкувагткя за нормою Особливо! частом Кримиюлъного кодексу, яки(о ипиа норма з числа вм'шених цш же особг в зв 'язку а вчиненням цього ж дшння, повшстю його охотюс.
Д'шнпя, яке е необхгдною озиакою итого злочину, окремо не квачгфгкусться, яки{о в оно смети небезпечним, /пж ией злочип.
При конкуренци кшькох статей, ям передбачають злочини, вчинеш при пом'якшуючих ознаках, д'тния квач1ф1куапься за статтею, яка передбачае наймети небезпечний вид злочину
При конкуренци ктъкох статей, ям передбачають злочини, вчинет при обтяжуючих (квалгфжуючнх) ознаках, дЫння квап\ф'1куетъся за статтею, яка передбачае найбиъш небезпечний вид злочину.
Стаття... Стабшыйсть кримшальпо-правовоТквал'1фшаци
Квачгфжаг/ш, дана в процесуалънаму документякий вступив у силу, вважасться правильною / е чинною, до того часу, поки цей документ не зшнетт чи не скасоватш.
Шдставамидля зм'ши кршиначыю-правово!квап^фкаци с:
1) встановлення нових факттиих обставини справи, яшмають кришначьно-правове значения, обо ж визнання недоведенгши, ¡та обставини, на гйдстав1 яких була проведена кваифжещш д'шння;
2) зм'ша кримшачьногозакону внасл'1док чогос/н набувзворотног сили;
3) виявлення помички, допущсноХпри попереднш квалгфжаци;
4) встановлення зловжчтань посадових оегб, допущенихприквапфжацпдЫння ',
5) гшна обов 'язкових правил квал 'фжаци.
Змию квал'1фжаци, яка патягас в застосувсипп криминального закону про бшьш тяжкгм злочип, чи закону, який Ьпиим чинам пог'1ри1уе становшце особи, допускасться з врахуванням обмежень, встановпенихкрим'шачьно-процесуальпимзаконодавствам».
Враховуючи, що чергова кодифжащя кримшалыюго законодавства УкраТни знаходиться на завершалыйй стада, а проект КК, який перебувае на розгля;и у Верховшй Рад1 УкраТни, такоТ глави не мюгить, доповнення ж цього Проекту пропонованою главою потягне за собою затримку його проходження, пропонусться врахувати наведет пропозицн в хо;п насту пноУ кодифжацп кримшалыюго законодавства УкраТни. Вщповщш положения на сучасному еташ розвитку права УкраТни можуть бути викладеш у форм! спешальиоТ постанови Пленуму Верховного Суду УкраТни, присвячено! нитанням кримшалыю-правовоТ
квал1фжацп, яку доцшьно прийняти вже зараз, не чекаючи прийнягтя нового кримшалыюго законодавства. Таке рппсння дозволить апробувати вщповщш положения на практищ, внести необхщш змши у формулювання законопроекзу.
Кр1м того, проведене дисергацшне дослщження привело до висновку про прийнятшсть проведения експертизи з питань кримшалыю-правовоУ квал1фжацн та про недощлыпсть запровадження у в'ггчизняному прав'1 ¡нституту «угоди про визнання вини». Це иередбачае вщповщш доповнення кримшально-процесуапьпого законодавства;
- у навчалыюму процесь Видаеться за необхщне запровадити в уах навчальних закладах, ям здшенюють шдготовку з! спещальносп «Правознавство» освггньо-квашфжацншого р1вня спешашст та мапсгр, курс, присвячений питаниям теорп кримшалыю-правовоУ квашфжацп. Вщповщш вимоги передбачити в освггньо-квашфжацшшй характеристик з вказаноУ спещальносп;
- у правозастосувашп. Результати цього дисертацшного дослщження сприятимуть пщнесенню р1вня робота слщчо-прокурорських пращвниюв та судц1в з питань кримшалыю-правовоУ квшнфжацп. Це матиме м1сце як опосередковано - через змши в законодавствл, проведения яких рекомендустьея в цш робоп, запровадження роз'яснень Верховного Суду УкраУни, гндготовку кадрш з на баз1 вщповщних теоретичних положень, так 1 безпосередньо, шляхом врахування практичпими пращвниками сформульованих тут висновмв 1 рекомендацш. Насамперед, слщ очжувати ушфжацп практики, принаймш, з формальних питань - процесуального оформления проведеноУ квашфжацп (посилань на кримшалышй закон та пши нормативно-правов! акта, обгрунтування прийнятих щодо квашфжацп р1шепь), однотипного ршення по суп' питань кримшалыю-правовоУ квашфжацп. Перехщ вщ тракгування вщповщно'У д!ялыюсп як квашфжацп злочишв до кримшалыю-правовоУ квашфжацп сириятиме усуненню обвинувального ухилу. Розширення бази шдстап квашфжацп за рахунок ширшого врахування додаткових пщстав послужить прийняттю правильних ] обгрунтованих рниень з конкретних кримшальних справ. Врахування принцишв кримшалыю-правовоУ квашфжацп, викладених у роботу стане запорукою переходу вщ емшричного до науково обгрунтованого способу вир1шення питань квал1фжацн;
- у науково-дослщницыай галузь Проведене дослщження показуе перспектившсть подальшого вивчення целого ряду питань, як! так або шакше пересжаються з проблемою квашфжацп чи дотичш до не'У. Положения, висновки 1 рекомендащУ, ям отрима1Й в ход1 дисертацшного дослщження теоретичних проблем крнмшально-правовоУ квал1фжацп, послужать базою для теоретичного аналпу питань квашфжащУ окремих вщцв злочишв та гишв злочинних д1янь, шших кримшально-правових питань. Вони можуть увшти I в дослщження бшьш
иисокого р1вня узагальнення - вивчення загалышх питаиь юрндичноУ квашфжаци, застосування нормативно-правових акпв, правових принцишв, якосп закону тощо.
Оснотм положения днссртацм в1дображеш в таких опубл!кованпх працнх автора
1.МоиографГ(
1. Теоретичш ироблеми кримшальненравовоУ квал|фжацн. -К.: Атжа. -1999. - 464 с.
2. Кримшалыю-правова квашфжашя ухилення В1Д оподаткування в Укра'пм (в сшвавторствг Ерич Л.П.). -К . Атжа. -2000.-288 с.
2. Павчилым посШники
1. Проблсми ква1иф1кацЛ злочишв: Конспект лекдш- Льв1в: Льв1вський держ. унг. -1993.-84 с.
2. Кримшальне право Украши. Особлива часгипа: Конспект лекшй,- Льв1в, Хмельницький.
- 1994. --214 с.
3. Вступ до Особливо! частинн криминального права Укра'нш. Лекци для студснтш юридичного факультету,- Льв(в. - Юридичний факультет ЛьВ1Вського держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка -1997.- 32 с.
4. Злочини протн лержави. Лекци для студеит1в юридичного факультету- Льв1в. -Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ¡м. Гвана Франка. 4997. -48 с.
5. Злочини проти особи. Лекци для студента юридичного факультету- Льв1в. -Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ¡м. Твана Франка. 4997. -48 с.
6. Злочини проти власпосп. Лекцн для студснпв юридичного факультету,- Льв1в. -Юридичний факультет Льв1веького держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка. 4997. - 80 с.
7. Злочини проти иолтганих I трудових прав громадян. Лекци для студешш юридичного факультету,- Льв1в. - Юридичний факультет Льв!вського держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка- 1997.
- 36 с.
8. Господарськ! злочини. Лекцй для студенттв юридичного фак^ьтету. — Льв1в. — Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ¡м. Твана Франка. 1997. - 60 с.
9. Злочини проти природа. Лекци для студсггпв юридичного факультету-- Лып'в, -Юридичний факультет Лыивського держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка. 4997. - 56 с.
10. Посадов1 злочини. Лекци для студештв юридичного факультету^ Лыйв. - Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка. -1997. 28с.
11. Злочини проти правосудия. Лекцн для студенттв юридичного факультету;- Льв1в. -Юридичний факультет Льш'вського держ. ун-ту ¡м. 1ваиа Франка. 4997. -48с.
12. Злочини проти порядку управлпшя. Лекци для студентов юридичного факультстуг Льв1в. - Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ¡м. 1вана Франка. 4997. -40 с
13. Злочини проти громадсько! безпеки, громадського порядку та народного здоров'я. Лекци для студеттв юридичного факультету,- Льв1в. - Юридичний факультет Льв1вського держ. ун-ту ш. !вана Франка -1997. 52 с.
14. Вшськов! злочини. Особлива частина м1жнародного кримшалыюго права. Лекцн для студент юридичного факультету Льв1в. - Юридичний факультет Льв1Вського держ. ушу ¡м. 1вапа Франка. -1997. -44 с.
15. Тлумачний словник Особливо! частинн криминального законодавства Украши (в сшлавторствг Тростюк 3 Л.).- Лыл'в- Юридичний факультет Льшвського держ. унту 'т. 1вана Франка.-1997.- 127 с
16. Кримшальне право. Особлива часгина. ПНдручник- К.: НАВСУ - «Правов1 джерела».
- 1998. Глава «Особлива частина кримшалыюго законодавства заруб(жннх держав», с.85890
17. Кримшальне законодавство зару&жних держав: питания особливо! частшш. Льв1»: Юридичний ф-т Лелнвського держ. ушу ivi I. Франка,- 1999. - 56 с.
3. Статп' у паукових фахових впданнях
1. Об ответственности за недоброкачественное строительство// Вестник Львовского университета, серия юридическая. 1985. Вып. 23. Львов. - 1985. - С.76-80.
2. Уголовная ответственность за незаконное пользование электрической и другими видами энергии. // Социалистическая законность- 1984. - №2 - С. 115-116.
3. Шляхи идосконалення законодавчого регулювання кримшалынн вшповщалыюст! за одержання нетрудових доход1в // Bichhk Льв1вського ушверситсту, ccpia юридична. 1991. Вип.29. -Львш. - 1993. - С. 108-114.
4. Законодавство про вщповщальшеть за злочини проти держави в умовах вщновлення незалежносп Украши // BicmiK Льв1вського yiiiBcpcirrcTy, cepia юридична. 1993. Вип.ЗОг Льв1в. - 1993. - С.81-85.
5. Rozwoj ustawodawstwa karnego Ukrainu w warankach ii niezawislosci panstwowej. Zagadnienia czesci szczegolowcj // Problemy refonny prawa karnego. - Lublin. - 1993. -S.143-152.
6. Законодавча регла.менташя правил квашфжацп злочишв // BicimK Льв1всько)о ушвсрситету, сср!я юридична. 1994. Вип.З 1. Львш. - 1994. - С.80-83.
7. Визначення понятгя «яюсть кримшального заюну» // Bichhk Льв1вського ушверситету, сер1я юридична. 1995. Вип.32. -Льв1в. - 1995. С.57-60.
8. Реформа кримшального законодавства як складова державотворення в Украпп // Науковий збфник Укра'шського в1лыюго ушверситету, том 17— Мюнхен - Львш. - 1995. — С.266-270.
9. Провокащя хабара як можливий cnoci6 боротьби з корунцкю // BicmiK Академн правових наук Украши. -1998. - №4 (15). -С. 157-162.
10. Обговорюсться проект Кримшального кодексу // Право Украши. 1999. - №2. - С.80-
83.
11. Визначення гартост! викраденого державного або колективного майна при квал!фкацп розкрадання // Предпринимательство, хозяйство и право. 4999. - №6. - С. 18-22.
12. Суб'скт ухилення вщ сплати податюв, збор1в, шших обов'язкових платсж1в за чишшм KpiiMiiiajibHUM кодексом Украши. (в сшвавторств1: Брич Л.) // Предпринимательство, хозяйство и право,- 1999. - №7.-С.41-47.
13. Квал1фжащя злочишв i сум1жш кримшально-правов1 ионяття // BictiHK Льв1вського ушверситсту. Сср1я юридична. 1999. Вип.34- Льв1в. - 1999. - С.190-195.
14. Про врахування положень законодавства ¡нших держав при кримшально-нравовш квал|ф|кацн // Вюпик Льв1вського ушверситету Сер1я м!жпаролш вщносини. Винуск 1-. Льв1в. - 1999. - С.270-279.
15. Про систему кримшально-правових норм та захист нацюнально! безпеки Украши // Вюник Льв1вського шетигуту внутрншнх справ,-№1(8). - Львш. - 1999. - С.91-100.
16. Значения санкцн CTarri кримшального закону для квгиифжацн ддашя // BicimK Лкадеми' правових наук Украши. -1999. -№3(18). -С. 117-125.
17. Офщшшсть кримшалыю-правово!' квалн1нкацн // Bichhk Запорш.кото юридичного шституту- 1999. - №4. - С. 143-151
18. Види суб'ектакримшалыю-правово! квал1ф1каци//Право Украши. 2000. -№3. -С.109-113.
19. Угода мж обвинуваченням i захистом в cnirni деяких загальних пнтань тсорИ правозастосування // Проблсми законности Ресиубшканський м1жвшомчий науковий чСмриик Випуск 42. -Харк1в. Нацюнальна юридична акадеьия Украши. -2000. - С. 160-165.
20. Предмет га структура вчсння про кримшально-правову квал1ф1кацпо // BiciniK Льв1вського ушверситету. Сер1я юридична 2000 Вип.35 -Льв1в. -2000. - С.395-400.
21. Склад злочину i його роль у кримшально-правов1й квагофшацм // Правничий часоггас Донсцького ушверситету. —2000. - № 1 (4). С.47-51.
22. Кримшалыш-правова квал1фжащя комнромюу за законодавством Украши // Bichhk Льв1всько[х) шституту внутршппх справ. -2000. - №1. - С.95-98.
23. Всгановлсння фактичних обставин справи як передумова кричшально-правово! ква]аф1ка1П1 // Пауковий BicHHK Нацшнально! академи BiiyTpiuraix справ Укра'шн.2000. - №1. -С.26-32.
24. Спецнфжа принцишв кримшально-правово! квал1фжацй' // Вюник Ушверситету BiiyTpiimiix справ,- Харюв. -2000-№10. - С. 112-117.
4. Статп, внступп, течи доповией, як! додатково внсвгглгоюгь основннй зм1ст дисертаци
1. Проблемы пределов правового регулирования // Вестник Львовского университета, серия юридическая. 1979. Вып. 18 (в соавторстве: Сокуренко В.Г., Балобанова Л.Н., Бропицкий B.C., Кепич ILIO., Михайлова Н И., Олейник П.М., Русина'Г.Г., Темников Р..13.)- Львов. - 1979. -С.70-75
2. Должностное лицо как субъект преступного зафязнения водоемов и воздуха // Социалистическая законность. -1984. - №8. - С.54-55.
3. Ответственность за недоброкачественное строительство // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого социализма. -Харьков. --1985. - С. 115-116.
4. Является ли судебный эксперт должностным лицом? // Социалистическая законность-. 1988.-№1.-С.55
5. Проблеми вдосконалення стимулюючих норм радяпського кримшальпого законодавства // Проблеми формуваиия шетитуззв правово; держави. Льв1в. - 1990. - С.62-64.
6. Про «термшолопчну» главу Кримшальпого Кодексу УРСР // На шляху до нравово! держави. - Льв1в. - 1991. - С. 109-110.
7.Hauii пропозици до проекту закону про вдосконазния КК // Па шляху до правовое держави (в ствавторствг Гршцук В.К). -Львш. - 1992. -С.104-108.
8. Вдосконалення кримшальпого законодавства Украши: анал1з пропозицш нрактшив i пчеиих (в сшвавторспн: Прохоренко Л.Г.) // На шляху до правово'1 держяв- Льв1в. - 1992. -С. 110-112.
9. Забезпечення якосп кримшальпого закону // Правова система Украши: теория i практика. — Kiiib. — 1993. - С.421-423.
10. Ноняття «оргашзована злочиншеть» та проблема його законодавчо! регламентацп // Проблеми боротьби з оргашзованою злочиншетго, Kopynuicio i хабарництвом: Львш. - 1993. -С.124-129.
11. Розвиток криминального законодавства Украши в умовах i"i державно! незалежиост! (питания Особливо} частини) //Ресиублжанець- 1994. №1,- С.87-91.
12. Про темни реформа кршшального законодавства Украши // Правова полггика в Украшений соборшй сувереннш державь Вин. 1. Кшв. - 1994. - С.56-57.
13. Проект кримшальпого кодексу Украши 1993 р. з точки зору вчення про якюъ кримшальпого закону // Кримшальшш кодекс Украши (проект): проблеми Teopii та практики. Льв1в,- 1994.-С. 161-164.
14. Проблема кримшалыга-правового експернмснту // Проблеми державотворення i захисгу прав людини в Украип. -Льв1в. - 1995. С. 100-102
15. Концецщя розвитку кримшального законодавства Украши як необх|дний пол1тико иравовий документ// Концепшя розвитку законодавства Украши. К и in. - 1996. - С.410-412.
16. Проблема встановлення меж кримшалыю-правовен регламентацп суешлышх вщносин // Драгомашвеький з&риик. «Вшьна епшка» та сучавий украшський конституцюналпм. -Льв1в Свп\-1996.-С.231-236.
17. Проблеми вдосконалення законодавсгва про боротьбу з Kopyimicio // Державно-правова реформа в Укранп. Maiepiarm науково-практично! конферсицп (в спшавторстш: Бойко A.M.) К.: 1и-т законодавсгва Верховно! Ради Украши. -1997. - С.264-267.
18. Понятгя i види припцшпв квашфшацй злочишв.// Проблеми державотворення i чахнет у прав людшт в Укранп. MaTcpiara 111 регионально! науково! конференцн (лютий 1997 року). Львш: Юрид ф-т Льв1вс1.кого держ. ун-ту ¿м. I.Франка. -1997. - С.22-28.
19. Злочини, при вчиненш яких замах нс.можливий // Концепщя формувания законодаветва Украши. II м1жрепональна науковонрактична конференщя (Запор!жжя, листопад 1997 р.). Пауков! статп та доповщг - Занор1жжя: Запор1зький державний ушверешет, юридичнпй факультет. -1998. - С. 134-138.
20. Пщручник з кримшалмюго нрава: Реценз1я на: Крнмшальнс право Украши. Загальна частина. Шдручник для юрпдичних вуз1в i фак / За ред. профссорш МЛ.Бажанова, В.В.Сташиса,
B.Я.Ташя. -Харк!в- 1997. - 368 С. (в сшвавторствг В.Нор, А.Бойко) // Право Украши. 1998. -№5.-- С. 125-126.
21.Cnipni питания квал1ф1кацн незаконно! торговслыш! дшп.посп // Юридичний biciiiik Украши. -1999. - №22(206). 3-9 червня 1999 р.
22. Питания кпшш[нкацп злочишв, учинених злочишшми оргашзащями i оргашзоваиими злочинними [рунами (за проектом КК Украши) // Проблеми боротьби з органвованою злочиншепо в pei ioiii (на материалах Харшвеько! та Полтаве!.ко! областей)г Харк1в. — 1999. -
C.50-52.
33
Анотащи
Навроцькин В.О. Теоретичш проблем» кримшально-правовоТ квал¡ф1КЯИ1Т'. - Рукопис.
Дисертащя на здобутгя паукового ступеня доктора юридичних наук за спещалыистю 12.00.08 - кримшальне право та кримпюлопя; кримшально-виконавче право. - Нащональна юриднчна академ1я УкраУни ¡меш Ярослава Мудрого. Харюв, 2000.
Кримшально-правова квал^жащя розглядаеться як комплексний м!ждисцишпнарний правовий ¡нститут, перспективний напрямок наукових дослщжень. З'ясоване родове поняття кримшально-правовоУ квашфжацп, розкритий його об'см 1 змют з позшцй кримшалыюго права та сум1жних ЮрИДИЧНИХ Наук, СШВВЩНОШеННЯ 3 В1ДПОВЩНИМИ видовими поняттями (квал1ф1кащя злочишв, квшпфжащя д1япь, вчинених при обставинах, то усувають злочиншсть, квагпфжащя суспшыю-небезпечних посягань неосудних тощо). Охарактеризован! шдстави кримшально-правовоУ квал1ф1кашТ, сформульоваш пропозищУ з вдосконалення норм чинного законодавства, як! стосуються фактичноУ та нормативноУ пщстав квашфжацп. Виведеш принципи кримшально-правовоУ квал1фжацп та розкритий змют кожного ¡з них. Запропопована доктринальна модель глави кримшалыюго кодексу, в яюй регламентуються загалын положения кримшально-правовоУ квал1фжащУ.
Ключов! слова: кримшально-правова квашфжащя, поняття квашфжацп, пщстави квалЦнкащУ, принципи квашфжацн.
Апнотацня
Навроцкий В.А. Теоретическое проблемы уголовно-правовой квалификации. -
Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. Харьков, 2000.
Уголовно-правовая квалификация рассматривается как комплексный междисциплинарный правовой институт, перспективное направление научных исследований. Сделан вывод, что укрепление законности, курс на создание правового государства связаны с необходимостью дальнейшего развития теории уголовно-правовой квалификации и широким внедрением ее достижений в правоприменительную практику и законодательство. В учении об уголовно-правовой квалификации выделяются по уровню обобщения три группы проблем: 1) общие - методологического характера, касающиеся квалификации всех преступлений; 2) особенные - распространяющиеся на квалификацию определенных типов деяний, предусмотренных уголовным законом; 3) конкретные - возникающие по поводу квалификации отдельных видов
престунсний. Подчеркивается, что для современной науки характерно недостаточное внимание именно к проблемам общего характера.
Определено родовое понятие уголовно-правовой квалификации, раскрыто его объем и содержание с позиций уголовного права и смежных юридических дисциплин, соотношение с соответсвующими видовыми понятиями (квалификация преступлений, квалификация деяний, совершенных при обстоятельствах, устраняющих преступность, квалификация общественно опасных деяний невменяемых и т.д.). Предлагается следующая дефиниция -уголовно-правовая квалификация - это оценка деяния, которое причинило или могло причинить значительный вред и характеризуется чертами уголовной противоправности, состоящая в определении того, какой статьей (частью, пунктом статьи) уголовного закона предусмотрено это деяние. Она включает в себя выбор соответсвующей статьи, обоснование необходимости ее применения, процессуальное закрепление вывода о том, что деяние предусмотрено данной статьей и, соответственно, что оно является преступлением или иным деянием, предусмотренным уголовным законом. Подчеркивается, что если в родовом понятии акцент сделан на том, что квалификация состоит в оценке деяния, то есть процессе оценки, то видовые понятия должны отразить результат этого процесса, указывать, какое именно деяние установлено вследствие проведенной квалификации, какими нормами оно предусмотрено.
Охарактеризированы предпосылки и основания уголовной-правовой квалификации, сформулированы предложения по совершенствованию норм действующего законодательства, касающиеся фактического и нормативного основания квалификации. Обращено внимание на необходимость учета дополнительных оснований уголовно-правовой квалификации, среди которых нормы иных отраслей права, судебная практика, включая прецедент правильной квалификации. Сделан вывод, что юридическая конструкция состава преступления, играя важную роль в процессе квалификации, вместе с тем не выступает ее основанием.
Выведены принципы уголовно-правовой квалификации - рассмотрено их соотношение с иными уголовно-правовыми принципами, сформулировано понятие принципа квалификации, обосновано необходимость рассматривать определенные положения как принципы соответстующей деятельности. Анализируется специфика принципов уголовно-правовой квалификации, состоящая в их содержании, сфере применения, источниках происхождения, последствиях несоблюдения. Раскрыто содержание отдельных принципов, к которым относится законность уголовно-правовой квалификации, ее официальность, объективность,- точность, индивидуальность, полнота, разрешение спорных вопросов в пользу лица, действия которого квалифицируются, недопустимость двойного вменения, стабильность. Показано,
как общие принципы уголовно-правовой квалификации воплощаются в более конкретные правила квалификации.
В связи с характеристикой принципов уголовно-правовой квалификации выдвигаются и обосновываются предложения по совершенствованию правоприменительной деятельности в этой части. Сделан вывод о допустимости юридической экспертизы в уголовных делах. Обосновывается неприемлемость восприятия отечественной правовой системой института «сделки о признании пшы», поскольку его применение связано с отходом от целого ряда принципиальных положений теории и практики правоприменения. Обосновывается необходимость и возможность регламентирования общих положений уголовно-правовой квалификации непосредственно в уголовном •;аг:оне. Предложена доктринальная модель соответстуюшей главы уголовного кодекса, ('делан вывод о необходимости введения в систему подготовки юристов специального курса, посвященного теории уголовно-правовой квалификации.
Ключевые слова: уголовно-правовая квалификация, понятие квалификации, основания квалификации, принципы квалификации.
Annotation
Navrotskyy V.O. Theoretical issues of the criminal legal qualification. -
Transcript.
Dissertation for the acquisition of the Doctor of legal sciences academic degree in the speciality field 12.00.08 - criminal taw and criminology; penitantiary law. - The National Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudryi, Kharkiv, 2000.
The criminal legal qualification is considered in the dissertation as a complex interdisciplinary legal institution, perspective and promising area of academie researches. The dissertation explains the generic definition of the criminal legal qualification, characterizes its volume and content from the viewpoint of criminal law and related legal sciences, characterizes its interconnections with the correspoinding specific legal notions (qualification of crimes, qualification of actions committed under the circumstances eliminating criminality qualification of socially dangerous infingements of insane individuals etc). The work investigates the grounds of the criminal legal qualification, formulates the proposals regarding the improvement of the valid legislation norms which are concerned with actual and normative grounds of the qualification. The dissertation introduces the derived principles of the criminal legal qualification, reveals the content of each one principle along with proposing the model of the Criminal Code chapter establishing general provisions of the criminal legal qualification.
Key words: criminal legal qualification, definition of the qualification, grounds of the qualification, principles of the qualification.
