АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Актуальные проблемы кодификации гражданского законодательства суверенной Украины»
>Ин1стерство осв!ти Укра1ни Ки1вський уьцверсигет 1мет Тараса Шевченка
РГБ ОД
' ' ?.] На правах рукопису
ОНОПЕНКО ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
АКТУАЛЫП ПРОБЛЕМ!! КОДНФ1КАЦ1! ЦИВ1ЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА СУВЕРЕННО! УКРА1НИ
12.00.03 - цив!льне право;
спмейне право; цив1льний процес; гижнародне прнватне право
Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступення кандидата мридичних наук
КИ1В - 1994
ДнсертацЬю е руколис
Робота виконана на кафедр! цивьпного права Швського ун!верснтету ¿мен 1 Тараса Шевченка
Науковий кер!вник -доктор юридичних наук, професор Боброза З.Р.
0ф1ц1пн1 опоненти: Шевченко Ярославна Мнкола1вна -
Заслуженна д1яч науки 1 техн!ки Украиш, доктор юридичних наук, завшюча в1дд1ло> цив1льного 1 трудового права 1нституту держави 1 права АН Укра!нн Лиць Володимир Васильович -Член-коресподент АкадемП правових нау, УкраХни, доктор юридичних. к«*, професор, зав!дувач кафедрою цип1ль;к-г.: права ЛДУ.
Пров1дна орган1зац!л - Украгнська державна юрндична акйдем!. {м.Харк
Захист в!дбудеться "_" червня 1994 о _ год.
На зас!данн! спец1ал1зовано! вчеко! ради Д.068.18.17 лр; Ки1вському университет! 1мен1 Тараса Шевченка за адресов 252 Ь'Л. м.ки1в, вул..Володимирська, 60, ауд.253
3 дисертац1ею мощна ознайо.читися в наукоз!й б1бл1отещ КИ1Вського ун1верситету ¿мен! Тараса Шевченка Автореферат раэклано "_"__1994 р.
Вменяй секретар спец!ал!зовано1 ради
доктор юридичних наук Кузнецова Н.С.
В С Т У п
Актуальн1сть досл!дшення. Одним 1з основних напрям!в розбудови держави Украина е створення, як сказано в ст.1 проекту КонституцП Укра1ни В1д 26 жовтня 1993 р., демократично! правово! соц!ально1 держави. Зрозум!ло, в правов1й держав! регулятором сусп!льннх в iдносин стае, справедливий, мудрий, непохитний i Закон. В лравов!й систем! будь-яко! сучасно! цивШзовано! кра!ни з розвинутою ринковою економ!кою провЦне Micye пос1дае цивыьне законодавство, оск1льки саме воно внзначае найб1льш доц!льну i рац!ональну орган1зац1ю громадянського сусп!льства. Яого роль в сучасних умовах в усíx кра!нах cbíту наст1льки зросла, його ефективн!сть наст!льки зумовлюе виробництво i оборот, життя i добробут, цо цнв!льне законодавство i, эокрема, його Цив1льний кодекс стали називати другою Конституц1ею цив!л!зовано1 держави. В uiñ ouíhuí немае переб!льше^ня хоча б тому, що будь-який громадянин чи мридична особа по йлька раз щоденно эмушенг вступати в т! чи 1нш1 щшльно-правов1 в!дносини з íhuihmh суб'ектами права. Вони не мокуть зд1йснюватн будь-яку виробничу (гйдприемницьку) та iHmy господарську д1яльнкть, орган1эуватн свое 1снування без допомоги цив1льного законодавства. ЦнвШзованн1сть Tieí чи íhuioí держави визначаеться ефективнктю орган1зац1í саме громадянського сусп1льства, яка, в свою чергу, эумовлиеться досконалктю i лотенц1яними можливостя.чи yciei правово! системи держави i передус!м його цивильного законодавства. Отже, цив1льне
законодавство справд1 е другою Конститу1дею держави, оск!льки воно регламентуе найб1лыи важливу сукупн!сть напрям1в д1яльносп сусп!льства 1 дераави - виробничо-господарську, товарний оборот, обслуговування населения тощо, тобто забезпечуе правовим регулюванням ту сферу д1яльност1, без яког держава 1 сусп!льство 1снувати не можуть.
Пров1дна роль цнв!льного законодавства в будь-яйй правов!й систем! зумовлюе необх1дн1сть його систематичного 1 пост1йного удосконалення. Скаж1мо, в США чинн1 эакони приводиться у в1дпов1дн1сть до потреб ринку коаш 6 рок1в. Ринкова економ1ка потребуе досконалого цив!льного законодавства, бо в!д нього залешить И ефективн!сть. М1ж тим Украла до цього часу не мала свого власного цив!льного законодавства. Майке в ус! часи вона эмушена . була користуватися цив1льннм законодавством чужо! кра!ни, п!д владою яко! вона энаходнлась. Не моина вважати сво!м власним нац!ональним законодавством 1 нин1 чинний Цив1льний кодекс, який у сво1й переважн1й частин1 е лише вЦтворенням в!дпов1дного законодавства колишнього Союзу. На розсуд Укра1ни (як 1 будь-яко1 1ншо1 колишньо1 республки Союзу) вЦдавалася дуже незначна частина правового регулювання майнових в!дносин.
Тому зараз перед правниками Укра1ни постало досить складне 1 в1дпов!дальне завдання - створити власне нац1ональне цивьльне законодавство. Воно мае визначатися принаГои такими ознаками:
1. Це мае бутн цив!льне законодавство незалежно! Укра1ни.
2. Воно мае в!дпов1дати вимогам ринково! економки.
3. Цивьчьне эаконодавство Укра1ни повинно опиратися на наянов1ш1 домягнення cbItobo! правово! науки i культури, в тому числ! i кра$н СНД.
4. Воно мае бути здатннм 1нтегруватися у св1тову правову систему. •
5. Цив1льне эаконодавство Укра1ни мае в1дзначатися ч1тким прнватно-правовим зм!стом i спрямованн1стю на приватну особу.
Концентрованим виразом цив1льного эаконодавства мае стати Цивьтьний кодекс УкраЯни, над розробкою якого зараз працюе МШстерство юсткцП Укра1ни. Новий Цив1льний кодекс буде кодиф1кованим актом незалешно! Укра1ни. Його роэробка вимагае всеб1чного i грунтовного вивчення досв!ду 1нших кра!н, вироблення концепцП, принципово нових пЦход1в до розв'язання ряду проблем цив1льно-правового регулювання особстих i майнових в1дносин в умовах ринково! економ!кИ| його системи i структурн.
Саме ц! фактори виэначають актуальн!сть обраного дисертац!йного досл!д»ення. В1домо, що вчен1-правники Укра1ни дослЦиували багато проблем сучасно! цивШстики, вони внесли вагомий внесок в И розвиток. Проте, комплексного досл1дження проблем кодиф!кацП цив!льного эаконодавства в >'кра!н1 до цих nip не було. Саме тому автор поставив co6i завдання дослЦити зазначен! проблеми в 1х сукупност! i едност!.
Мета дослЦження полягае в науковому анал!з1 передус!м досягнень cbItobo! цив!льно-правово1 науки, в тому числ1 досягнень радянських вчених-цивШст!в у правовому регулювашп
особистих 1 иайнових в!дносин в умовах ринково! економ!ки. Розробка проекту нового. Цивильного кодексу Укра5ни потребуе також досконального внвчення цив!льного законодавства заруб!яних кра!н, в тому числ! кра!н СНД, узагальнення 1 анал!зу 1х правотворчо! 1 правозастосувально! практики. Це, в свою чергу, зумовлюе необх!дн!сть досл!дження спец1ально! л!тератури, приев'ячено! проблемам кодиф1кац!1, що провадилась.в заруб1жних кра!нах 1 в межах колишнього Союзу в 20-т! 1 60-т1 роки.
На баз! накопиченого матер!алу мають бути розроблен! концептуальн! положения нового Цивильного кодексу, визначене воло иайнових в1дносин, що мають регулюватися ним, його система, структура, конкретн1 правое! 1нститути. Мають бути вироблен1 конкретн1 пропозицП з цих проблем 1 шляхи 1х розв'язання.
Одним 1з завдань дисертац1йного досл1дження е вивчення 1сторичного розвнтку хай хоча 1 незначного цив1льного законодавства Украгни 1 його надежна оц1нка. На ц!й основ! скласти кторичний нарис розвитку нац!онального цив!льного законодавства само! Укра!ни. Такий !сторичний нарис повинен стати поштовхом для пошук!в принципово нових п1дход!в до роэробки нового Цив1льного кодексу Украгни.
Предмет дослЦження. Предметом досл1дження е сусп!льн! в!дностини, що складаються в галуз1 цив!льного обороту, засади цив!льно-правово1 орган!зацИ громадянського сусп!льства в умовах риконово! економ!ки, ефективн!сть правового регуливання особистих ! майнових в1дносин в УкраШ на сучасному етап!, а також нормативна база зазначеного регуливання.
МетодолоМчну основу дисертац1йного досл!дження складають основн1 . положения д1алектично-матер1ал1стично! ф!лософ11, класично! псштекономП i окрем! науково-теоретичн1 методи. Зокрема, в ц!й робот! були використан1 спец!альн! науково-теоритичн! методи: формально-лопчний, нормативно-анал!тичний, системний, пор!вняльно-правовий й кторико-правовий.
Теоритичну основу досл1дження склали науково-теоретичн! досягнення cbItobo! i в1тчнзнянно! правово! науки i, зокрема) цив!льно-правово1 науки, в тому числ! рос1йських доревоиц1йних вченнх-цив1л1ст1в| радянських досл!дник!в проблем цив1льного права i украгнсъких UHBinicTiB. Б робот! широко використано узагальнення i анал1з правозастосовно! практики суд!в Укра!ни, И оц1нка, висновки ! досв1д( зокрема самого автора.
При проведенн1 дисертац!йного досл1дження автор опнрався на роботи видатних в!тчизняних учених-юриспв як i3 загально! Teopii держави й права, так i цив!льного та сум!жних галузей права. Зокрема, в дисергацП в riß чи 1нш1й Mipi в^корнстан! роботи: Агаркова М.М., Аз1мова Ч.Н., Алексеева С.С., Бару M.I BaciHa Ю.Г., Братуся С.М., Боброво! Д.В., Венед!ктова А.В Вьчьнянського С.I., Генона Д.П., Гордона М.В., Грибанова В.П ДЦенко А.Г., бгорова М.Д., Запорожця О.М., 1лар!оново! T.I Поффе О.С., Калмикова Ю.Х., Красавчнкова О.А., Кузнецове! Н.С Луць В.В., Ma.neiHa М. С., Мамутова В.К., Маслова В.П., Матвеева Г.К., Матвеева Ю.Г., Мозол!на В.П., Мус1якиВ.Л., Новицького I■Б., OflreHsixTa В.А., Пушкина O.A., Перетерського I.C.,
Раб1новича П.М., Рахм1ловича В.А., Решетн1кова Ф.П., Ромовсько! 3.В.| Рубанова A.A., Рясенцева В.О., Серебровського B.I., С1б1льова H.M.'i Смирнова В.Т., Стучки ПЛ., Суханова 6.0., Тихомирова Ю.О., Халф1но1 P.O., Чигир В.Ф., Шебанова А.Ф., Шевченко Я.М., Яковлева В.Ф. ,• Якушева B.C. та iHiimx.
В робот1 використан1 також прац! дослЦниов icTopii держави i права: Дубр0В1Н01 А.Б., Кульчицького B.C., Скакун О.Ф.| Ткача А.П. та 1нших.
В певн1й Mipi дисертант опирався також на npaui пров!дних заруб!жних вчених-ирист!в, якi дослЦжували проблеми права i законодавства: П* i Бруто, М1лана Бартошека, Давiда Рене, Кроса Руперта, Артура Харткампа та 1нших.
Оц1нки, висновки i рекомендацИ, що м!стяться в дисертацИ, опираються- на судову практику i практику Ihishx правоохоронних орган1в Укра!ни.
Наукова новизна дисертацИ полягае в комплексному i всеб!чному досл1днешй правових проблем кодиф1кац1i цивкьного законодавства незалежно! Укра!ни в умовах переходу до ринково! економ1ки, а також в новому теоретико-методолог!чному пЦход1 до розв'язання зазначених проблем. Таке монограф1чне дослЦження проблем кодиф!кац1£ цив1льного законодавства проведено в УкраШ з з а г а л i вперше в И icTopii. У цьому, на нашу думку, полягае основна наукова новизна цього дисертац1йного дослЦження. Вперше зроблена спроба узагальнити, проанал1зувати i по науковому оц!нити окрем1 дослиження проблем кодиф!кацп цив1льного законодавства УкраКни.
На эахист виносяться так! науков1 положения, в яких знайшла вЦображення наукова новизна дисертац!йного дослЦження.
1. Кардинальне реформування сусп!льного устрою суверенно! 1 неэалежно! Укра1ни, становления громадянського суспьпьства супроводжуеться неминучим оновленням й удосконаленням законодавчо! бази, посиленням рол1 цив1льного . права як об'ективно необхЦного атрибута усякого цивШзованого сусп1льства 1 правово! держави. Зм1ни економ!чного фундаменту укра!нського сусп!льства| пов'язан1 з переходом до багатоукладно! ринково! економ!ки, поставили цив!льне право на "вктря" сусп1льннх потреб 1 обумовили необх!дн1сть створення в Укра1н1 принципово нового Цивильного кодексу.
2. Георегико-мегодолог1чна концепц1в нового Цив1льного кодексу Укра!нй| яка мае проявитися в тому, що це кодиф1кований акт незалежно! Укра!нн пер!оду переходу до ринково! економ1ки. В1н мае опиратися на досягнення як в1тчизнянно!, так 1 заруб1жно! цив1льно-правово! науки; мати здатн!сть 1нтегруватися у европейську правову систему 1 разом з тим максимально наближатися до цив1льних кодекс!в держав СНД; у можливо б1лыйй м1Р1 в!дпов1дати вимогам ринково! економ!ки; мати приватно-правовий характер; максимально обмежувати втручання держави в цив!льно-правов1 вЦносини .1 бути спрямованим на захист прав 1 1нтерес1в передус!м приватннх ос!б.
Новий Цив1льннй кодекс Укра!ни мае визначити правов! засади орган1зац11 громадянського сусп!льства Укра!ни.
3. Тсторичний нарис розвитку цив1льного законодавства
Укра1ни, в якому констатуеться, що власного цив!льного законодавства, якщо не зважати на окрем! звичаев! правила регулювання майнових в!дносин, Укра£на до цього часу не мала ! поки то не мае. Чинний Цивьтьний кодекс Укра1ни не можна вважати суто укра!нським, оск1льки в1н в переважн!й сво^й частин! вЦтворенням цив1льного законодавства колншнього Союзу.
4. Новий Цив1льний кодекс Укра1ни мае бути побудований на засадах приватного права. 3 нього повинн1 бути виключен1 вс!' правов! !нститути 1 норми, як1 носять публ!чно-правовий характер 1 не пов'язан! з регулюванням цивкьно-правових |!дносин. Кодекс мае бути спрямований на приватний !нтерес, свободу п1дприемництва, свободу договор!в, свободу розвитку власност1, захист прав 1 ].нтерес1в передуем громадянина 1 п1дприемця.
5. Основну групу сусп!льних в!дносин, як! регулюються Цив1льним кодексом безумовно складють майнов! в!дносини. Проте, у Кодекс! не варто зазначати, що майнов! в!дносини е товарно-грошовими, розкривати 1х економ!чну сутнкть. Але сл1д ч!тко п!дкреслнти, що майнов! вЦносини в сфер! цивильного права це в!дносини, що складаються в процес! внробництва, розпод!лу, обм!ну ! споживання матер1альних благ на р1вних юридичних засадах.
6. В новому Кодекс!' мае бути ктотно розширене коло особистих прав, що пшадають п1д захист норм цив!льного права. Передус!м, сл1д в!дмовитнся в1д подку особистих в!дносин, що регулюються цив!льним правом, на особист! в!дносини, що
и
пов'яэан1 з майновими, 1 особист1 ' в1дносини, не пов'язан! з майновими. Варто в1дмовитися в!д хибно! думки, що результати будь-яко! творчо! прац1 не можуть бути товаром. В умовах ринкових в1дносин вс1 ц1 об'екти стають товаром. Мають бути ч!тко визначен! майнов! 1 особисп вЦносини. Цивиьно-правове регулювання особистих в1дносин потребуе нових п!дход1в, також виходячи з цив1льно-правових засад.
Цив1льно-правове регулювання особистих в!дносин потребуе нових п!дход1в.
7. До кола особистих прав, що мають охоронятись новим Цив1льним кодексом, варто в!днести захист чест1 та д!лово! репутацП, захист г!дност1, життя 1 здоров'я громадян, права на зображення, на 1м'я, таемницю особистого життя, телефонних переговор1в 1 переписки, особисту недоторканн1сть, право на найменування юридично! особи та ф1рменне найменування та 1нш1 особист1 права.
8. С1меЯн1, житл'ов!, торговельн1 в1дносини належать до цивильного права. Однак в сучасних умовах включати до цив1льного кодексу с1мейн!, житлов!, торговельн1 та 1кш1 под!бн! вЦносини недоц!льно. В Укра!н1 для цього ще не настали в1дпов1дн! умови. Проте доц!льна розробка 1 прийияття Торговёльного (п1дприемницького) кодексу Укра1ни.
9. Зважаючи на те, що вторично в колишньому СРСР стала пануючом пандектна система кодиф!кацИ цив1льного законодавства, хоча й будувалася на публ1чних засадах, при розробц! нового Цив1льного кодексу Укра1ни II варто взяти за основу з урахуванням появи нових правових 1нститут1в 1 норм.
10. Структура нового Цив1льного кодексу мае складатися з 7 роздШв: 1 - "Загальн! положения", 2 - "Право власност!", 3 -"Волод1ння та ¿нш! речов1 права", 4 - "Зобов'язальне право", 5 -"Право 1нтелектуально1 власносп", 6 - "Спадкове право", 7 -"Правоздатн1сть 1ноземних громадян та ос!б без громадянства. З^стосування цив1льних закон!в 1ноземних держав 1 м!жнародних договор1в".
11. 1стотного удосконалення потребуе правовий режим суб'ект!в цив1льного права. Зокрема, варто уточнити поняття правоздатност! 1 д!ездатност1, знизити нижню межу в!ку ос1б з обмеженою д1ездатнктю, ч1тко визначити випадки обмеження право - 1 д1ездатност!. Варто уточнити правила, що стосуються безвкно в1дсутн1х 1 оголошення 1х померлими.
Правовий режим, поняття, види та 1нш1 питания, що стосуються юридичних ос!б, треба привести у в!дпов1днкть з вимогами ринково! економ1ки.
12. До "Загально! частини" мае бути включена нова глава, "Захист цив!льних прав" потреби в як1й зумовлена новими умовами гос-подарювання. В н1й необх!дно ктотно розширити меж1 цив!льно-правового захисту громадян 1 п!дприемнц1в, зокрема, в передбачених законом випадках 1 межах допустити самозахист сво!х
прав 1 1нтерес1в. Ця глава мае м1стити норми, як! не допускали б зловживання правом. Разом з тим передбачити захист прав громадян в!д неправом!рних д1й орган!в державно! виконавчо! влади, м1сцевого 1 рег!онального самоврядування та !х посадових ос1б.
13. Потребуе 1стотного перегляду ¿нститут "Речових прав", якого в чинному Цив!льному кодекс! Укра!ни взагал! немае, але який зумовлений ринковими в!дносинами. В1н мае складатися з двох роздШв - "Права власност!" ! "Волод!ння та 1нш1 речов! права". В цих розд!лах мають бути так! правое! 1нститути: "Право власност!", "Волод1ння", "Права на чуя! реч! (серв1тути, суперф!ц!й, заставне право)", "Право повного господарського в!дання", "Право оперативного управл!ння" та "Дов!рча власн!сть".
Практична значим!сть работи. Кр!м теоретичних висновк1в, наукових положень, що мктяться в дисертац!!, в ц1лому вона мае практичну спрямованн!сть. Десертант поставив соб1 за мету виявити проблеми кодиф!кацП цив!льного законодавства в умовах незалежно! Укра!ни, належним чином оц!нити 1х, проанал!зувати, зробити в!дпов!дн1 висновки, 01ЦНКИ, пропозиц!! ! рекомендацП по 1х роэв'язанню саме для використання при'розробц! проекту нового Цив!льного кодексу Укра!ни. В дисертац!! м!ститься ряд конкретних пропозиц1й ! рекомендац1й, спрямованих на заповнення наявних в чинному цив!льному законодавств! прогалин, на пол!пшення тих правових !нститут!в ! окремих норм, що виявили в практиц! свого застосування недостатню ефективн1сть, слабость. 6 пропозиц!! про включения до Кодексу нових !нститут1в ! норм,
зумовлених ринковими в!дносинамИ| ряд рекомендац!й мають за мету удосконалити т! !нститути 1 норми, що . виявили свою життеэдатн!сть, але мають певн! похибки. Ус! ц1 матер!али можуть бути використак1 при розробц! нового Цив!льного кодексу Укра1ни.
Реэультати дисертац1йного досл!дження . можуть бутя використан1 такой 1 в навчальному процес1 - в лекц!йних курсах та ' практичних заняттях, а також в навчально-методичних розробках. Кр1м того, зазначен1 - результати можуть стати внсхЦними опорами для дальших наукових пошук!в 1 досл!джень проблем цив!льного права 1 законодавства, та практики 1х застосування.
Одержан! результати дисертац1йного досл1дження можуть надати певну методичну допомогу судов!й систем! Укра1ни в 1х практичн!й д!яльност!.
Зазначен1 результати можуть бути використан! також в эаконотворч1й д!яльност1 орган!в дернавно! влади 1 управл!ння Укра1ни, а також оргаи!в м!сцевого ! рег!онального самоврядування.
Апробац1я та впровадження реэультапв досл!дяення. Дисертац1йна робота виконана ! обговорена на кафедр! цив!льного права юридичиого факультету Швсього ун!верситету !м.Тараса Шевченка. Основний зм!ст роботи викладений в опубл!кованих наукових роботах, тезах допов!дей, а також безпосередньо в допов!дях на багатьох наукових ! науково-практичиих республ1канських конференц!ях ! м!инародних с!мпоз!умах. Зокрема, на Республ1канськ!й науково-практичн1й конференцп
С,'.о t.. КЗ V ri to i J
¡•j
t.Li
§1 g?
» i j
о
ïh "'S
о
Ï4 о ; J
HB
О
t - i e ч
К H u.o » о
•ь
vi
и
-у
/О
£
с. j , < &
40
t i to • i-j
; .О
8 il SR'
о • ^
Sä
p r: j ПР H
CO
о л
O L'O
o
* С Г: l'h
Ü о о
о.
i s
0
1 1
о
: J о о t-!.o с -1' : •• С ; i- :o
- lo •
■•С 2 О
m
С-4 ,-~t
ча m
1ч
va
о.
С -1 I
i;' R-
с J U to о 3-¡ о о о t.-j г;
СО CID ; 'i " î i
ÍVO ÍO
h
o tu со !
O
В
} : i .; CX; E-íO
rf
Fis
lio
ой
y g
a : ^
i i-«
tlî. . Bc'
■y I
a п о i-»
ta
со
ш
Ci-;.
СО
a;
U H.
W W.
^ О
и о
• o
С.-1
Civ;
о !
¡ .,..,
OD
p.:
о ¡•J
о
Г!
s- ;
i: ; i c ;: о
t í и со со u о cd со i- ..í ,' 11 o
' t-!4-¡ °
b,y
o li lo o ;
o
i: £-o
O ¡0 i-..
Во;; 13 1 «-j
> ••' • Г "i . ..? • i ■
и № о
Ъ 8 въ и
в
• о . : u L; D ; ; с о о ; : о ■ з1с; и; о.'-.; с] ; ; г.: a 0е--; о го*;; о и с; i-j i о
OCI'JCJ CK
! t-î.U p Г-: ¡ • м ► -о
со rj I • Ii О I; г.: UT ; î•-<£•> с- ¡o
at;»
t : • ¿:.i U ! : -
; ; г îo o ; ; o l ! С.и-3 i3 t-ii J
; СО ! J <0 к id ;
oí; с--з
л; í:J ' i
9 '
í..
i:i M
V~ I Г М
5 c:d
C".'.
4. j
Cj
Ü â'ë ti ;"? г; ( , o
со o o
I"
IJ '
CO «
t—:
M
j-i
О
KD
с: «
--"]! 'J
Î-О
со
<¡D « ">J О t ' и
и
t
с п D
w о о м
ы
С\ * i
о о i- ; ю
О О » : i
ÖÜ о
о ¡р.; trS
o'd * Я
V--»
foco
('••О с Jî 3
о
е.. О I- о
с'Л-J
с ;Ь
о Ч »3
• и
M ! f:í 1-4 im
Р
; 4 t-¡
ь
ex » ;:¡ Р-
'ft И
о о о va г; о о \ i ; : Ь о _
к *
о ta t„,
я
ir:
а
с л
а !•
и. ! -J
t о о сто с;-""---:
O'U'3 « 4.J
0
t-:j ta
• L-J
Í.VÍ2
1-1 * -ч
H П
о о «
о.
с-, I'' t-1 И
• Р-
пт
í-t i-4
р. о H
va tí
Ct¡
HÍ-; h 'j> о о
о i.j
1 i
dû
<lO КЮ
№ too.
« 'w
о
M v-3 И
M S SB-
►4 '
о
ö с. » к
„ Ci
:
к—*
• о
h о
о ■■
*r.
Г
•vîtxî
1
О
с,-: ' ст. со
8§
Ca
ь->о
FE?
Ь о
■«53 S
"о о с о в и
43 ^ • ft
t-1 и
i—!
ß t-.tz; b o
• ' Çx
е .:.. Ív/Cv
ta . о
• ' Vj
О
* ' I--Î r" #
t-- ' сэ
tp,
ï'i h-« : S
о •
t—1 t^'J t___,
■S, «
K-1
: Jd
о
w
c:n o С"» o
lo* bT
HOD « '. leí
PÍO h«<¡ »a * Qö CD
"ÖdB I Й
va
o
o o и o
»a
Hi d-
n
ir-i
O Klo 1-1
В
6*
a ti
O 1-2
Й
O
¡™
o o c< t-í t3 'ci o »a V-.Í tri • O K¡ ;:¡
tí O
Ы ^
о с w и '€1,
В с va о f- (
£5
S--
«kj ■ to
"Концептуальн! питания створения нового Цив1льного кодексу Укра1ни", КиЬ, 14-15. кв1тня 1992 рр.; Научно-практнчнону сем1нар! "Проблеми розвитку цив!льного законодавства 1 методолоНя викдалання цнв1льно-правових дисципл!н, Харк1в, 29-30 с!чня 1993 р.; Науково-практичн1й нонференцП "Проблеми п!дготовки нового Цив1льного кодексу Укра!ни", КиIв, 20-21 травня 1993 р. та 1нших.
Багато науково-практичних висновк1в, пропозиц!й 1 рекомендаций, роэроблених автором, були використан1 в доповненнях та зм1нах чинного цивильного законодавства Украгни, в розробц1 нових законодавчих акт1в, що вне прийнят1 Верховною Радом Укра1ни.
Окрем! науков1 положения, висновки 1 пропозицП використовуються в навчальному процес1 юридичних вуз1в Украхни, в навчально-методичних розробках тощо.
Структура роботи. Дисертац1йна робота складаеться з короткого вступу, шести параграф!в, под1лених на дв1 глави, та списку використано! л!тератури.
Коло проблем кодиф!кацП цив1льного законодавства Украгни, як1 досл!джен1 в дисертацП, складаить дв! основн! групи: 1. Загально-теоретичн! проблеми кодиф1кацП цивз.льного законодавства Укра1ни; 2. Проблеми окремих 1нститут1в Цив1льного кодексу Укра1ни. ЦГ проблеми викладен1 в двох главах дисертацИ.
Перша група "Загально-теоретичн1 проблеми коднф1кац11 цив!льного законодавства Укра1ни" в свою чергу складаеться з трьох п!дгруп зазначених проблем: а) формування завершеного
цив!льного эаконодавства Укра!ни на засадах приватного права; б) предмет Цив1льного кодексу Укра!ни: нов1 п!дходи; в) система Цив1льного кодексу Укра1ни та його структура.
Формування эавершеного- цив1льного зконодавства Укра1ни вЦбуваеться в процес! кардинального реформування сусп1льного устрою суверенно! 1 незалежно! Укра!ни. Становления громадянського. сусп!льства супроводжуеться неминучим оновленням 1 вдосконаленням законодавчо! бази, посиленням рол! цив1льного права як атрибута усякого цивШэованого сусп!льства ! правово! держави. В ус! часи в демократичних державах, де створювалося громадянське сусп!льство, перше мкце усл!д за конституц1ею поМдае цив!льне право.
М1ж тим, як це не парадоксально, >'кра!на н!коли не мала свого завершеного цив1льного эаконодавства. 1сторично склалося так, що в р1зн1 часи на П територИ д1яли, як правило, нормативн! акти тих держав, до складу яких вона входила: Великого Княз1вства Литовського, Реч1 Посполито!, Рос!йеько! держави, Австро-Угорщини. В1дсутнкть самост!йно! незалежно! державност!, нестаб1льн!сть пер1од1в 1! становления 1 марикть спроб И збереження (1648-1654, 1754-1764, 1917-1920) зумовили поширення на територ!ю укра1нських земель польського, рос!йського, австр!йського цив1льного эаконодавства.
Проте, не можна вважати, що населения Укра!ни в минулому не мало самобутн!х правових традиц1й 1 норм звичаевого права. Можна э впевненнктю сказати, що литовський статут у трьох його ■ редакц!ях (1529, 1566, 1599) е не лише нридичною пам'яткою
литовського, a ft украЯнського, б1лоруського народ!в, як! в XVI ст. входили до складу Великого Княз1вства Литовського. Деяк! норми Литовського статуту е подальшим розвитком норн "Русько! Правди" час1в Ки1всько1 .Pyci. Ухра1нська козацька старшина в часи визвольно! в1йии 1648-1654 pp. при ус!й II станов!й зац!кавленност1 оформити сво! права на р!вн! рос1йського дворянства, прагнула все к таки зберегти 1сторико-правов1 традицП свого народу. Це эасв1дчують юридичн1 документи Укра!ни XVIII - nepuioi половини XIX ст.: "Права, по которым судится малороссийский народ" (1743); "Экстрат малороссийских прав" (1767J; "Экстрат из указов, инструкций и постановлений" (1786); "Собрание прав Малороссии" (1807); "Свод местных законов западных губерний" (1837), в основу яких покладено Лктовський статут, Магдебургське право, давн! эвичаЬ В. 1804 р. кодиф1кац!йна KOMicifl на чол! з Ф.Давидовичем п1дготувала "Собрание прав Малороссии" (1807), в якому норми цив1льного', права були систематизован! в окремому зб!рнику i його можна вважати першим проектом цив!льного кодексу УкраЗши. Але й цей зб!рник був складений на основ1 чинних на той час в УкраШ Зерцала Закон1в, Литовського статуту, Права Хелмсьхого, Магдебургського, Порядку прав цив!льних тощо. Цей зб1рник мктив в cooi норми матер1ального i процесуального права i був чинним в УкраШ до 1843 р. Норми цього эб1рника ч1тко внзначали решим рухомого i нерухомого майна, його заставу i волод1нняним 1ншими особами. Надежна увага прид!лялася зобов'язанням, зокрема, куп!вл1-продажу, обм!ну, познц!, особистому 1 майновому найму,
дорученню, схорон!) оренд1 1 зобов'язанням, що виникали 1з запод1яння шкоди.
Царське самодераавство, проте, докладало ус1х зусиль, аби эабезпечити сво! ¿нтереси 1 п1дм!нювало мкцеве право нормами эагально1мперського права. Це особливо стало пом!тним в первай половин! XIX ст., коли основним джерелом права в Унра1н1 став "Свод законов Российской империи" в редакцП 1842 р., зокрема його 10 том. Щодо Галичиниг ГИвн1чно1 Буковини 1 Закарпаття, то тут д!яв австр1йський Цив1льний кодекс 1811 р.
От«е, в доре.воп»ц1йн1 часи н! в РосП, н1 в Укра1н1 не було (в Укра!н1 1 не могло бути) завершених цив!льних кодекс!в.
Не доводиться говорити про наявнкть будь-якого цив1льного законодавства власне Укра1нн 1 в 1918-1920 рр., коли була проголошена Укра!нська Народна Республка.
Цив1льне законодавство Ук'ра1нсько! Радянсько! Соц1ал1сткчно! РеспублЦи тако» не було законодавством власне Укра1ни, оск1льки було лише в!дбитком в1дпов1дного законодавства колишнього СРСР.
Зазначен! фактори, звичайно, не сприятимуть кодиф1.кац1йнии роботам.
Важливим елементом кодифпацп цив!льного законодавства е визначення предмету цив!льно-правового регулювання. Цив ¿льне законодавство мае регулювати маннов! 1 особист1 неманнов1 в1дносини, як! уже склалися за даних обставин м1ж окремими особами як суб'ектамн громадянського сусп1льства. Ц1 вЦносини можуть зм!нюватися, удосконалюватися, виникати новЬ Сусп1льний
порядок не мае меж. Тому, яким би повним не було законодавство, прогалини в ньому неминучЬ Эаповнення цих. прогалин мае эд!йснювати передбачений в новому Цнв1льному кодекс1 1нститут аналог^. Судов1 органи не можуть ухилятися в!д роэгляду цив1льних спор1в на т1й п!дстав1, що дан1 в1дносини не передбачен1 цив1льним эаконодавством.
Разом з тим, норми цив1льного законодавства мусять давати можливкть 1 самим учасннкам цив!льних вЦносин визначати свою повед1нку, тобто в новому Кодекс! мають переважити диспозитивн1 норми. Це зумовлюеться приватннм характером цив1льного права, що надае можливкть сторонам визначати сво! д15 виходячи 1з сво!х 1нтерес1в у в1дпов1дност! до приватно-правових принцип!в свободи особи, свободи власност!, свободи договору 1 пЦприемництва, свободи розпорядження сво!ии правами на,власний розсуд, в тому числ! ! правом на захист. В1дпов1дно 1 зд!йснення цив!льних прав не може бути обмежено, якщо воно не суперечить' закону, який, в свою черту, в1дпов!дае зазначеним принципам.
Разом з тим не може бути й абсолютно!, н!чим не обмежено! свободи. Тому в цив1льному законодавств! повинна бути передбачена вимога про недопустимкть при зд1йсненн1 суб'ектами цив!льних прав порушення встановленого нормами публ1чного права порядку, моральних принцип1в суспьчьства. Приватна власнкть не може абстрагуватися в 1 д засад соц1ально! ор!еитацИ, що забезпечуеться публ1чним правом. Держава эахищае споживача, припиняе недобросовкну конкуренц!ю, тобто эахищае 1нтереси слабко! сторони в цив1льних правов1дносинах. Вся ця эабезпеченнкть моте повалитися, якщо будуть порушуватися
принципи справедливости добро! совкт!, як! приэначен! певним чином коректувати застосування закону, нории якого завжди м&мть загальний характер. Порушення прав i 1нтерес1в ос!б, порушення публ!чного порядку мусить тягти за собою виникнення делктних зобов'язань 1в1дшкодування матер1альних збитк1в, морально! шкоди) i застосування санкций, передбачених адмШстративним або крнм1нальним законодавством (наприклад, за ухилення в!д сплати податк1в, приховування фактичного прибутку, за укладення угод в обх!д антимонопольного законодавства i т.1н.)•
Повинно заборонятнся й зловживанням правом, п!д яким сл1д розум1ти недозволене використання свого права виключно на зло !ншим особам.
Bei положения стосовно предмету нового Цивильного кодексу Укра!ни i характеру його норм, що охоплюють сво!м регулвванням майнов! i особист1 немайнов! в!дносини, потр1бно сформулювати, на наш погляд, в спец1альному роэдШ "Основн! положения", яким i повинен вЦкриватися дан1й Кодекс.
Ефективнкть правового регуливання майнових i особистих немайнових в1дносин, яке эд!йсниватиме новий ЦивЛльний кодекс, в значн!й Mipi буде зумовлюватися його системою i структурою. Сл1д зважитн на • те, що в УкраШ i Рос!! 1сторично пануючою була пандектна система кодифгкацП цив!льного законодавства. Бона була %сприйнята радянським цив1льним законодавством, хоча в эначнП) «ipi i будувалася на публ!чних засадах. Бажано, щоб вона стала традицШною для незалежно! i самостШо! Укра!ни з урахуванням появи нових ■1нститут1в у зв'язку з розвитком
ринково! економки. При цьому не можна вЦкидати й досвЦ правового регулмвання майнових \ особистих немайнрвих в!дносин в крахнах Заходу, зокрема, Англ!! ! США, де немае цив!льних кодекс!в. Судд!, кр!м закон!в про власн!сть, про управл!ння .чайном та деякими !ншими, керуються прецедентами, в!ддамчи !м перевагу. Тут на особливу увагу заслуговуе !нститут дов!рчо! власност!. Структура нового Цив!льного кодексу Укра1ни мае складатися з семи роздШв: 1 - "Основн! положения"; 2 -"Загальн! положения"; 3 - "Речов! права"; 4 - "Зобов'язальне право"; 5 - "Право Ытелектуально! власност!", який мае складатися з двох цив1льно-правових !нститут!в - авторського права ! патентного права; б - "Спадкове право"; 7 Правоздатн!сть !ноземннх громадян та ос1б без громадянства. Застосування цив1льних закон!в !ноземних держав ! м!»народних договор!в".
Розд!л п'ятий чинного Цив!льного кодексу УкраЦи "Право на в!дкриття", мабуть, не варто включати в структуру нового Цив!льного кодексу, оск!лькн б!льш!сть фах1вц!в вважають не доцьчьним надаватн цив!льно- правову охорону таким об'ектам як вЦкриття.
Перший розд!л нового Цив1льного кодексу Укра!ни "Основн1 положения" мае бути самост!йним п1дроэд1лом ! мктити в соб! дШсно принципов! вих!дн! положения, в р1вн!й м!р! вежлив! для вс1х розд1л!в Кодексу, в тому числ1 й для його загально! частики - "Загальн1 положения". До числа таких принципових припис!в сл!д в!днести вназ!вки на склад цив!льного законодавства 1 його
"центру" - Цив1льного кодексу, на в1дноснни, як! регулюються Кодексом та 1ншнми законодавчями актами, правила про аналог^ та фундаментальн1 положения (принципи) зд!йснення цив1льних прав.
Водночас заслуговумть на скасування ст.2 чинного Цив1льного кодексу Укра!ии, в як!й йдеться про суб'ект!в цив1льно-правових в!дносин, ст.З, яка визначае склад цив1льного законодавства колишнього Союзу i Укра!нсько! PCP, ст.4, в як1я йдеться про п1дстави виникнення цив1льних прав i обов'язов. Якщо ст.2 не потр!бна через те, що норми про суб'ект!в цив1льно-правоих вЦносин викладаються в nepmifl глав! "Загальних положень", а ст.З зовс1м застар!ла за cboïm зм!стом, то ст.4 була б зайвою через повторения, оск!лькн п1дстави виникнення прав i обов'язк1в розглядаються в спец1альних правових 1нститутах.
Особливу увагу варто звернути на норми про цив1льно-правовий захист чест! i г!дност1 громадян i орган1зац!й. Ст.7 чинного Цив1льного кодексу не в1дпов!дае вимогам часу. По-перше, ц1 норми складають окремий цив1льно-правовий З.нститут; по-друге, - роль i значения ïx в сучасних умовах значно зросли, що зумовлюе необхЦнкть видвлеиня ïx в окрему главу.
Немае потреби i в ст.8 "Застосування в Украхнсьпй PCP цив!льного законодавства 1нших союзних республ1к" i не тальки тому, що таких республы уже немае. Справа в тому, що ui норми викладаються в спец1альному роздШ "Правоздатнкть 1ноземних громадян та oci6 без громадянства. Застосування цив!льних закон!в 1ноземних держав i м!жнародних договор!в". Адже цей
розд!л повнктю поглинае 1 ст.8 чинного Цив1льного кодексу Укра1ни 1 немае потреби викладати норми ц1е! статт1 в розд!л1 "Основн1 положения".
Безумовно, й !нш1 роэд!ли нового Цив!льного кодексу Укра!ни, не эважаючи на в1дтворення ц!лого ряду чисто цив1л!стичних 1нститут!в, як1 були ран!ше створен1, потрубуить подальшого вдосконалення як з точки эору !х внутр!яньо! структурИ) так 1 за змктом проблем, цо ними вир1шуються.
Друга група проблем кодиф1кац11 цивильного законодавства Укра!ни - це проблеми окремих 1нститут1в Цнв1льного кодексу, яка, в свою чергу, складаеться: а) удосконалення 1нститут!в загально! частини Цив1льного кодексу Укра!ни; б) ¿нститути речового права: актуальн! аспекти; в) !нститути зобов'язального права: наступнкть 1 новизна.
Безумовно, удосконалення 1нститут1в загально! частини нового Цив!льного кодексу Укра!ни в значив м1р1 буде зумовлювати досконал!сть спец!альних . цив1льно-правових 1нститут1в. Загальна частина Цнвтного кодексу мае вЦкриватися главою про суб'ект!в цив!льного права. Серед ус!х суб'ект1В цив!льного права на перше мкце мають стати громадяни. Це зумовлено тим, що вся будова громадянського сусп1льства грунуеться на виэнанн! людинн, його життя - 1 здоров'я, чест! ! пдност!, недоторканност! ! безпеки найвищи.чи соц1альними ц!нностями. Безумовно, правовий статус громадян - ф1зичних ос!б як суб'ект!в цив!льного права мае ! надал! визначатися правилами про !х правоздатнкть, д!ездатнкть, мкце проживания, визнання
громадянина безв!сно в1дсутн!м 1 оголошення його померлим.
В новому Цивйьному кодекс! достатньо скаэати лише про те, що за ус!ма ф1зичними особами визнаеться р!вний обсяг цив!льних прав. Стосовно змкту д!ездатност! варто скаэати, що вона включав в себе не т!льки здатнкть ф!зичноЯ особи своЯми д!ями набувати цив!льн1 права ! створювати для себе цив!льн! обв'язки, але й здатн!сть сво!ми д!ями зд!йснювати сво! права ! обов'язки, розпоряджатися ними ! нести цив!льно-правову в!дпов!дальн!сть. Очевидно, необх1дно вир!шити питания про ос!б, що взяли шлвб до досягнення ними в!с!мнадцятир1чного в!ку. Поза всяким сумн!вом й те, що необх!дно знизити нижню межу в!ку ос!б, що мають обмеяену д!ездатн!сть, з 15 до 14 рок1в. В кодекс! мають бути ч!тко визначен! п!дстави обмеження право- ! д!еэдатност! ф1зичних ос!б. Потребумть певного уточнения 1 правила при визнання безвкно в!дсутн!х ! оголошення Ях померлими.
Друга категор!я суб'ект!в цив!льиого права - юридичн! особи таков потрубують нових п!дход!в. По-новому необх!дно вир!шувати питания про види юридичних ос1б. Виходячи 1э досв!ду приватизацП державного майна, розвитку орган1зац!йно-правових форм пЦприемницько! д1яльност! ! приймаючи до уваги структурн! типи юридичних ос1б, що склалися у св1тов1й практиц!, в числ! вид!в юридичних ос!б сл!д назвати корпорацп - союзи ос!б, що займаються п1дприемницькою д!яльн!стю. Другий вид юридичних ос!б мають складати установи - орган!зац!1, що волод!ють ц1льовим майно'м, яке Ям вид!лили 1х засновники. Третай вид юридичних ос!б
- це об'еднаннй громадян, що не займаються пЦприемницькою д1яльн1стк>. Особливий вид - дочерн1 орган1зацП. Окремий вид складають держава 1 адм1н1стративно-територ1альн1 утворення.
Наступною главою нового Кодексу иае бути глава "Об'екти
>
цив!льних прав", якоК чинний Кодекс не мае. Бона мае м!стити нории про види речей та !х правовий статус, враховуючи потреби ринково! економки.
В глав1 "Правочини" сл!д викласти так! правоположення. В н!й, по-перше, мають бути эосереджен! вс1 норми про правочини (угоди). По-друге, виэначити критер.П цивз.льних правочин1в 1 торгавельних угод. По-трете, - виэначити розмежування правочин!в, як 1 укладаються шляхом уэгодшення сторонами вс!х ктотних умов, 1 шляхом приедннання до умов правочину, запропонованих другою стороною. По-четверте, - мають бути обов'язково норми про тлумачення правочину. По-п'яте, - мае бути ч!тко регламентована допусткмкть цив1льно-правово! конфккацИ по окремих видах нед!йсних правочин!в.
До цього роздЛлу пропонуеться включити нову главу "Захист цив!льних прав". В н1й, передуем, мае бути передбачено, що кожний громадянин мае право на захист належних йому прав 1 охоронюваних законом 1нтерес1в. Захист зазначених прав громадянин здйснюе за принципом свободи особистост1 1 на св!й розсуд впритул до в!дмови В1Д захисту, якщо це не порушуе прав 1 охорнюваних законом 1нтерес1в трет!х ос!б. Разом з тим, це не повинно тягти за собою припинення самого суб'ективного права, якщо 1нше не передбачено договором-
Другу п!дгрупу складають проблеми речового права. Перша проблема полягае в .тому, чи може лише один 1нститут права власност! забезпечити на 'надежному р1вн! правове регулювання в!дпов1дних майнових в!дносин ринково! економ!ки. Як в!домо, чинний Цив!льний кодекс Укра!ни м!стить в соб1 т1льки один •Институт речового права, а саме "Право власност!". М1ж тим !нтереси ринково! економ!ки зумовлюють необх!дн!сть включения до нового Цив!льного кодексу ще принайм! двох речових !нститут!в "Волод!ння" { "Права на чуж! реч1". Цей останн1й !нститут мае включати в себе як серв!тути - право користування чужими речами Цсуперф1ц1й - право використання чужо! земельно! д!лянки для забудови. Безумовно, у в1дпов1дних главах мають бути викладен! норми про зм!ст прав на чуж! реч!', способи !х виникнення, припинення ! захисту.
Сп!рним е питания про форми власност!. Як в!домо, з цього питания немае ч!ткост! ! в опубл!кованих проетах Конституц!! Укра!ни. Законо "Про власн!сть" визначив три основних форми власност! - приватну, колективну ! державну. Сп1р виникае з приводу колективно! власност! - чи е така форма власност!. 6 !! прихильники, е II противники. Нам здаеться б!льш вдалим подьл власност! на приватну ! сусп!льну, який проголосив проект Конституц!! Укра!ни в!д 26 жовтня 1993 р. (ст.65).
Певн! заперечення викликають так! !нститути як право повного господарського в!дання ! право оперативного управл1ння. Противники цих 1нститут1в мотивують сво! заперечення тим, що юридична природа цих !нститут!в не зрозум!ла ! вони себе не виправдовують.
Щ !нститути були зумовлен1 наявн!стю державно! власност! на майно як головно!, пров!дно1. Державна власн!сть в УкраШ буде збер1гатися в якост! пров1дно! ще довго i тому в!дмовлятися в!д цнх !нститут!в рано, 1х просто немае чим зам!нити.
Декретом Каб1нету М!н!стр!в Укра!ни в!д 17 березня 1993 р. "Про дов ípmí товариства" вводиться такий вид управл!ння власн!стю, як дов!рча власн!сть. Але вона не може зам!нити н1 право повного господарського в1дання, hí право оперативного управл!ння. Проте, дов!рча власн!сть в Укра1н! моае энайти грунт для свого поширення 1 використання, але спочатку вона мае зна'йти дов!р'я суб'ект!в цив!льних правов!дносин.
Потребують певного перегляду i цивтно-правов! засоби захисту права власност!. Передус!м Кодекс мае проголосити надання р!вних умов для захисту права власност!. Позбавлення права власност! може иати м!сце лише на п!дставах, передбачених законодавчими актами Укра1ни. Кодекс мае встановити в1дпов!дальн!сть деряавних орган!в за безп1дставне втручання у зд!йснення власннком floro правомочностей, а також за видання акт!в, як i порушують права власник1в.
На нашу думку, варто погодитися э М.Д.бгоровим, який пропонуе з метой едност! цив!льно-правоього регулювання в!дносин власност! вид!лити загальн! норми, як! в р!вн!й Mip! можна було б застосовувати до bcíx форм власност!. Як в1домо, тап загальн! норми м!стилися в Основах i цив!льних кодексах колишн!х союзних республ!к. Проте, вони не були структурно об'еднан! у своер!дну загальну частину права власност!. До ц!е! частини можна було б
включити норми, що визначають поняття 1 эм1ст права власност1, загальн! п!дстави вииикнення 1 припинення. права власноСт! та деяк1 1нш1. В загальн1й частии! варто пом!стити норму про недоторканн1сть права власност!, норму, за якою власник н! в який спос!б не.може бути обмежений у своему прав! власност!, про форми та суб'ект1в права власност1, а також визначити Мени зд!йснення цього права. В н!й же мае бути проголошений принцип свободи використання свого майна для будь-яко! п1дприемницько! д!яльност1, що не суперечить закону.
В спец1альних главах про право власност! варто предбачити специф!чн1 положения права приватно! власность Бажано что
V
виз'начити, що приватною власнктю визнаеться власн!сть ф1зичних
ос!б 1 власнкть юридичних ос!б - корпорац!й, об'еднань громадян
>
'та 1нших орган!зац1й, як1 в1дпов!дно до закону визнамться суб'ектами права власност!. Потребуе ч!ткого визначення коло об'ект1в права приватно! власност1.
В глав1 "Право державно! власност!" сл1д проголосити, що державною власн!сти визнаеться власнЛсть народу Укра!ни, яка використосуеться 1 управляеться державою в тересах народу Укра!ни. Иають бути визначен! державн! органи, уповноважен1 управляти державним майном, а також правовий режим майна державних юридичних ос!б - п!дприемств 1 установ. В трет1й п!дгруп1 дослЦжен! проблеии зобов'язального права. В дисертацИ констатуеться, що 1нститути зобов'язального права виявилися найб!льш стаб!льними. Проте, це не означае, що вони не потребують ¡¡.стотного удосконалення, приведения !х до вимог
рннково! економ!ки. ^
Передус!м, . пропонуеться розд!л Цив!льного кодексу "Зобов'язальне право" под1лнти на п'ять п1дроэд!л1в: 1 "Загальн! положения про зобов'язання"; 2 - "Загальн! положения про договори"; 3 - "0крем1 види догов1рних эобов'язань"; 4 -"Зобов'язання, що виникають !з односторонн!х правом!рних д1й"; 5 - "Охоронн1 зобов'язання".
Отже, вводиться новий п1дрозд1л "Загальн! положения про договори", необх!дн1сть в якому сумн1ву не викликае. 0крем1 види эобов'язань будуть б!льш ч1тко "розф!сован1" по зазначеним п!дроэд!лам за 1х характером.
В п!дроэд1л1 "Загальн! положения про зобов'язання" варто проголосити свободу договор!в, свободу вибору контрагент!®, визначити б!льш ч!тко принципи в1дпов1дальност1 за невиконання зобов'язання або неналежне виконання) !стотно доповнити главу про забезпечення виконання эобов'язань. Зокрема, потребують уточнения норми про виконання эобов'язань з урахуванйям вимог ринково! економаки. Очевидно, • Закон Укра!ни "Про заставу" мае бути повн1стю !нкорпорований до Кодексу, ' але з критичним переглядом.
Товарно-грошов! в!дносини ринково! економ!ки зумовлшть необх1дн!сть введения нових норм, як! регулюють порядок та способ» уступки вимог та перевод боргу. Такого ж переосмислення потребуе ! глава "Припинення эобов'язань". В н1й необх!дно визначити п!дстави припинення эобов'язань, дати визначення виконання, вЦступного, прощения боргу. Звичайно, глава мае
м1стнти норми про вс1 правов1 форми припинення зобов'язання.
В п!дрозд1л1 "Основы! положения про договори" повинно бути, принайм!, дв1 глави - "Поняття та унови договору" 1 "Укладення, зм!на ! роз1рвання договору". В перш1й глав! мають бути зфорнульован! норми про поняття та умови д!дсносп договор!в, зм!ст договор!в, обов'язову силу договор1в, прим!рн! умови договор!в, строк !х д11, Ц1на. Потребують виэнання публ1чн! договори, договори про приеднання, попередн! договори, договори на користь третьо! особи, установи! договори-Обов'язково мае бути норма про тлумачення договор1в. Щ новшества зумовлен! новими умовами господарювання в умовах ринку.
В друг1й глав! цього п!дрозд!лу мова мае йти про способи та форму укладення договор1в, внзначення моменту набуття чинност! договору. Потребують уточнения норми про оферту ! акцепт. Зокрема, визначеи! правила укладення договору за офертою, яка м!стить строк акцепту ! яка не м!стить такого строку. Мають бути передбачен1 насл!дкн одержання акцепту з зап!зненням та !н.
В п1дрозд!л! "Окрем1 види догов!рних зобов'язань" мають знайти свое м!сце нов! договори, породжен! ринковою еконоииою. В дисертацП на приклад! договору "Дов!чне утримання" розкриваеться необх!днкть критичного прегляду ! усталених цнв!льно-правових договор!в через призму нових соц1ально-економ!чних умов в Украгн!.
П1дрозд1ли "Зобов'язання, що виникають !э односторонн!х правом!рних д!й" ! "Охоронн! зобов'язання" також мають
поповнитися новими зобов'язаннями, породжених нашою реальнктю. В дисертац!! щодо цього м!стяться конкретн! пропозиц!!.
У висновку узагальюються результати досл!дження.
Основний зм!ст дисертацП воображений в публ!кац1ях:
1. Судов! спори, пов'язан1 з реал1зац!ем колгоспно! продукц!! промисл1в 1 пЦлриемств (рос!йською мовою) // Социалистическая законность. - 1984. - N 8. - 0,5 д.а.
2. Важлива гарант!я захисту прав ! закониих !нтерес!в громадян (рос1йською мовою) //Социалистическая законность. -1989. - N 5. - 0,5 д.а.
3. Розшляд судами скарг на неправом!рн1 д1I службових ос1б // Радянське право. - 1989. - N 1. 0,5 д.а.
4. Вир!шення судами спор!в учасник!в сп!льно! частково! 1 сумкно! власност! на жнлнй будинок // Радянське право. - 1991. - N 8. - 0,5 д.а.
5. Спори про передачу членами ЖБК, котр! вибувають з кооперативу, жилих прим!щень ¿ншим особам // Радянське право. -1991. - N 11. - 0,5 д.а.
6. Розгляд судами справ про право власност! на жил! будинки // радянське право. - 1991. - N 4. - 0,5 д.а.
7. Договори про надання послуг (у сп1вавторств1) // Б!знес-1нформ. - 1993. - N 30. - 0,2 д.а.
8. законопроектна д1яльн!сть М1н!стерства юстицИ Укра!ни // Правова система Укра!ни: теор1я ! практика. Тези допов1дей ! наукових пов!домлень науково-практнчно! конференц1!Ки!в. -1993. - 0,5 д.а.
9. Институт доверительной собственности в гражданском
законодательстве Украины // Б1знес-1нформ. - 1993. - N 31. - 0.2 д.а.
10. Поточи! Я перспективн1 завданнл орган!в юстицП // Радянське право. - 1994. - N 3-4. 0,5 д.а.
И. Охранительные обязательства {у сп!вавторств1) // Б1энес-1нформ.- - 1994. - N 14. - 0,2 д.а.
