АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел»
РГБ ОД
г ' УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ЩЕРБИНА ВІКТОР ЮАНОВИЧ
УДК 351.741
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Спеціальність: 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Харків -1998
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі трудового, екологічного і аграрного
права Університету внутрішніх справ.
Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор Венедиктов Валентин Семенович, Університет внутрішніх справ, проректор
Офіційні опоненти: заслужений діяч науки України, доктор юри-
дичних наук, професор Процевський Олександр Іванович, Інститут економіки і права при Харківському державному педагогічному університеті імені
Г.Сковороди, директор
заслужений працівник народної освіти України, член-кореспондент Академії правових наук України, кандидат юридичних наук, професор Жигалкін Павло Іванович, Національна юридична академія України імені Я.Мудрого, завідуючий кафедрою трудового права
Провідна установа: секція цивільного і трудового права Інституту держави і права імені В.М. Корецького Національної академії наук України, м.Київ
Захист відбудеться " ^ 1998р. сг^- годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.700.01 при Університеті внутрішніх справ (310080, м.Харків, проспект 50-річчя СРСР 27).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету внутрішніх справ
Автореферат розісланий " ^ " с-с-'-'С/и'О- 1998р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук, доцент
Гоц В.Я.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах формування в Україні демократичної правової держави виникає реальна необхідність в критичній оцінці та переосмисленні законодавства, що регулює працю державних службовців органів внутрішніх справ України. Зміст багатьох норм і правових інститутів трудового права з часом застаріває і тому не в достатній мірі відображає потреби сучасного правового регулювання суспільних відносин колективної праці. В зв'язку з цим гостро постає проблема вдосконалення законодавства про працю службовців державних органів, його корінної зміни і приведення у відповідність з новим Основним Законом нашої держави - Конституцією України. Право не повинне відставати в забезпеченні правовим регулюванням як уже існуючі, так і нові суспільні відносини в сфері праці державних службовців. Враховуючи це, потребує свого вдосконалення також і дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ, як один із важливих факторів формування соціально-активних правомірних стереотипів поведінки цієї важливої категорії державних службовців.
Корінні зміни в структурі державних органів, в принципах організації і демократизації їх діяльності, тягне за собою формування нових суспільних відносин, в тому числі і відносин, пов'язаних з дисциплінарною відповідальністю їх працівників в нових політичних, соціальних та економічних умовах побудови незалежної держави Україна.
Правова держава потребує ефективного державного апарату, діяльність якого повністю буде направлена на створення реальних умов для всестороннього розвитку особи, покращення її матеріального і морального добробуту, захисту прав і законних інтересів і на цій основі зміцнення економічних і правових основ держави та суспільства. Верховною Радою України вже прийняті ряд важливих нормативактів, направлених на вирішення названих проблем.
Діяльність співробітників органів внутрішніх справ України, як спеціальних суб’єктів трудового права передбачає чітке погодження їх поведінки з юридичними нормами, що регулюють процес їх праці, їх організованість та дисципліну. Вони являються обов'язковою умовою високої ефективності захисту прав і свобод громадян України. Держава повинна сформулювати свої вимоги до співробітників органів внутрішніх справ, адміністрації цих органів в системі їх прав, обов'язків та обмежень, а також встановлювати заходи юридичної відповідальності, які забезпечуть їх реалізацію. Заходи ж дисциплинарної відповідальності в реалізації цих прав, обов'язків та обмежень співробітників відіграють ведучу роль. Ефективність їх дії залежить від
теоретично обгрунтованого і практично аргументованого вибору і закріплення в дисциплінарному законодавстві, а також правильному застосуванні на практиці. Реальні пропозиції по підвищенню ефективності впливу заходів дисциплінарної відповідальності можливо дати лише в результаті серйозних наукових досліджень.
Крім того, актуальність даного наукового дослідження обумовлюється розробкою теоретичних основ дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, орієнтованих перш за все на нормативне їх впровадження в дисциплінарне законодавство, з перспективою подальшого вдосконалення і посилення правового впливу на дисципліну працівників, що працюють в цих органах.
В роботі обгрунтована необхідність перегляду традиційних поглядів на теорію дисциплінарної відповідальності, як відповідальності "репресивного" характеру, оскільки основне її призначення полягає не в тому, щоб піддати працівника заходам карального впливу, а в сприянні якісному виконанню службових обов'язків, здійсненню наданих прав і дотриманні встановлених обмежень.
Проблемам дисциплінарної відповідальності в науці трудового права завжди поділялось достатньо уваги, що сприяло накопиченю необхідного наукового матеріалу. Була опублікована велика кількість статей, збірників, монографій про дисциплінарну відповідальність робітників і службовців. Однак, питанням дисциплінарної відповідальності службовців державних органів, і зокрема, співробітників органів внутрішніх справ, в силу специфіки їх правового положення ніколи не приділялось достатньо уваги. Та й саме поняття дисциплінарної відповідальності, її зміст, форми вияву і закріплення в праві, а також ряд інших вузлових проблем є предметом тривалої наукової дискусії. Дослідженням дисциплінарної відповідальності в трудовому праві присвячені праці: Абрамової А.А., Барабаша А.Т., Бару М.Й., Венедиктова B.C., Гавриленко Д.О., Жигалкіна П.І., Мацюка А.Р., Плюхіна М.В., Прокопенко В.І., Процевського О.І., Скобелкіна В.І., Сироватської J1.0. та інших вчених-юристів.
Наявні теоретичні розробки представляють собою добротний науковий фундамент для подальшого аналізу і дослідження дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, як спеціальної категорії працівників у трудовому праві України, але спеціальні монографічні та дисертаційні дослідження щодо цієї проблеми відсутні.
Об'єктом дослідження є проблема дисциплінарної відповідальності державних службовців органів внутрішніх справ у її науковому та практичному аспектах, предметом - чинне дисциплінарне законодавство
з
органів внутрішніх справ України, практика його застосування, система наукових поглядів та розробок щодо даної проблеми.
Зв'язок роботи з науковими проламами, планами, темами. З приняттям Конституції України чинне дисциплінарне законодавство органів внутрішніх справ приводиться у відповідність з Основним Законом і вдосконалюється. Для забезпечення цього процесу необхідна серйозна наукова основа, на яку буде опиратись у своїй діяльності законодавець. Вчені ж повинні поєднати практику застосування законодавства в органах внутрішніх справ з нормотворчим процесом. Ця робота, яка виконана в Університеті внутрішніх справ, в певній мірі сприяє вирішенню даної проблеми і зближує теорію з практикою, а науку з нормотворенням.
Дана дисертаційна робота пов'язана з планами наукових досліджень Університету внутрішніх справ (п.3.1.5. Основних напрямків наукових досліджень Університету внутрішніх справ на 1996-2000 p.p.) і Міністерства внутрішніх справ України (п.3.1. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 p.p.). Крім того, цей напрямок досліджень отримав своє підтвердження і в Комплексній цільовій програмі боротьби із злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженій Указом Президента України від 17 вересня 1996 р. № 837/96.
Мета і задачі дисертаційного дослідження. Вони полягають: 1) у всесторонньому аналізі, вияві суті та особливостей дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ; 2) у розробці конкретних практичних рекомендацій по вдосконаленню дисциплінарного законодавства органів внутрішніх справ , з метою підвищення ефективності його впливу на цю категорію працівників, в формуванні правомірних стереотипів поведінки, а також законності і порядку в процесі здійснення ними службових функцій; 3) в аргументованому обгрунтованні двухаспектного розуміння дисциплінарної відповідальності в трудовому праві; 4) в обгрунтуванні нових наукових підходів до підстав виникнення дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, цілей, принципів, форм і заходів реалізації її позитивного і негативного аспектів.
Дослідження проводилось також з метою ліквідації прогалин в дисциплінарному законодавстві і практиці його застосування в органах внутрішніх справ, виявленні невідповідностей в різних формулюваннях понятійного апарату дисциплінарної відповідальності, вдосконалення заходів дисциплінарної відповідальності в умовах реформування державного апарату України, націлення правозастосовувачів на неухильне виконання вимог закону.
Методологічну і теоретичну основу дослідження складають загально-теоретичні і спеціальні праці учених-правознавців, філософів, соціологів, закони, постанови Верховної Ради Україні, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативні акти МВС України.
Робота написана з урахуванням досягнень загальної теорії права в питаннях юридичної відповідальності, а також інших галузей права України. Автор керувався методом діалектики, на основі якого будь-які явища повинні досліджуватися в їх взаємозв'язку, з урахуванням історії їх розвитку. Використовувались також конкретно-наукові методи пізнання: порівняльний, системний, логічний та інші. Застосовувався особливий методологічний підхід, з позицій якого простежувався зв'язок науки і практики.
В дисертації використовувалась не тільки юридична література, а й наукові положення, які розроблялись філософією і теорією управління. Проананлізована відомча практика застосування дисциплінарної відповідальності в органах внутрішніх справ на прикладі статистичних даних, отриманих в УМВС України в Харківській області, а також узагальнення дисциплінарної практики, зроблені МВС України. Аналіз наукової літератури і практики застосування заходів дисциплінарної відповідальності дозволив автору обгрунтувати свої висновки і пропозиції з урахуванням потреб правозастосування і вдосконалення нормативних актів, що регулюють ці відносини.
Наукова новизна одержаних результатів. Вона полягає в обгрунтуванні необхідності нового підходу в дослідженнях дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, з урахуванням стану науки, законодавства і потреб практики. В трудовому праві склались певні стереотипи на визначення поняття дисциплінарної відповідальності, підстави її виникнення, форми і заходи реалізації. Проведений в роботі аналіз названих вище категорій дозволив виявити наявність в дисциплінарній відповідальності співробітників органів внутрішніх справ двох теоретично рівноцінних аспектів: позитивного і негативного, кожний з яких має свою підставу виникнення, цілі призначення, і реалізується в певному виді правовідносин за допомогою притаманних тільки йому юридичних форм і заходів. Обгрунтування двухаспектності дисциплінарної відповідальності дозволило дати нове наукове визначення її поняття. В зв'язку з цим стало можливим сформулювати і принципи дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ як спеціальної категорії працівників.
Конкретний внесок дисертанта в розробку наукових результатів полягає в тому, що ним особисто обгрунтована низка нових положень, які мають значення для науки і практики та виносяться на захист:
1. Службова дисципліна як спеціальний вид дисципліни праці;
2. Нове визначення поняття дисциплінарної відповідальності, яке поєднує в собі два аспекти: позитивний і негативний;
3. Визначення понять трудової заслуги і дисциплінарного проступку, як підстав виникнення позитивного і негативного аспектів дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ;
4. Реалізація форм і заходів позитивного і негативного аспектів дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ у заохочувальному та охоронному правовідношеннях, які існують в межах єдиного службово-трудового правовідношення;
5. Новий підхід до цілей і принципів дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ з урахуванням двухаспектності цього виду юридичної відповідальності;
6. Пропозиції по вдосконаленню правових норм, направлених на забезпечення дисципліни співробітників органів внутрішніх справ, посилення їх правового впливу, підвищення відповідальності співробітників при виконанні ними службових функцій.
7. Пропозиції по вдосконаленню норм, що забезпечують дотримання законності при застосуванні до співробітників органів внутрішніх справ заходів дисциплінарної відповідальності, захисту їх трудових прав.
Практичне значення одержаних результатів. Полягає у тому, що дисертація містить обгрунтовані висновки і пропозиції по вдосконаленню чинного дисциплінарного законодавства органів внутрішніх справ України. Науковий аналіз дозволив визначити поняття юридичних фактів, з якими пов'язується виникнення позитивного або негативного аспектів дисциплінарної відповідальності. Нормативне їх закріплення дозволяє правозастосовувачу безпомилково визначати випадки, коли до співробітників необхідно застосовувати заходи дисциплінарного заохочення або іншого правового стимулювання, а коли заходи дисциплінарного стягнення або громадського впливу. Цьому спріїяє і розробка критеріїв визначення трудової заслуги співробітника, об'єктивних і суб'єктивних ознак дисциплінарного проступку, а також цілей і принципів застосування цього виду відповідальності. Крім того, в дисертації подані аргументовані рекомендації по вдосконаленню системи заохочень та інших заходів правового стимулювання, дисциплінарних стягнень і заходів громадського впливу, а також порядку їх застосування, посилені процесуальні гарантії дотримання трудових прав співробітників. Конкретні пропозиції, що вносяться, направлені на ліквідацію прогалин в чинному законодавстві, забезпечення принципів законності і соціальної справедливості при застосуванні до співробітників органів внутрішніх
справ позитивного або негативного аспектів дисциплінарної відповідальності.
Практична значущість дослідження також полягає в тому, що викладені в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватись: а) в галузі науково-дослідної роботи - дисертація може стати матеріалом для подальшого опрацювання загальних і спеціальних питань дисциплінарної відповідальності державних службовців; б) у правотворчості - висновки та пропозиції дисертації можуть бути використані при подготовці проекту Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України; в) у правозастосуванні -рекомендації, обгрунтовані в дисертації, мають за мету вдосконалення практики застосування норм чинного дисциплінарного законодавства органів внутрішніх справ; г) у навчальному процесі - положення та висновки дисертації можуть бути використані при підготовці відповідної навчально-методичної літератури, лекцій, а також у науково-дослідній роботі слухачів та курсантів.
По результатах роботи підготовлено і направлено в Міністерство внутрішніх справ України проекти Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (в 1995 році реєстраційний № 445 від
11.12.1995 р. в Журналі обліку виходящих документів Університету внутрішніх справ, в 1996 р. реєстраційний № 1/382а від 25.09.1996 р.). Отримані дисертантом результати використовувалися в учбовому процесі Університету внутрішніх справ у лекціях і на семінарських та практичних заняттях по трудовому праву.
Апробація результатів дисертації. Апробація результатів дослідження проводилась шляхом публікації тез і участі в роботі науково-практичних конференцій: "Проблеми відповідальності на
рубежі 20 і 21 століть" (Харків - 1996), "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених" (Харків - 1996).
Публікації. Основні положення та результати дисертації опубліковані в чотирьох статтях в наукових журналах, в трьох статтях в збірниках наукових праць, а також у двох збірниках тез наукових конференцій.
Структура дисертації. Відповідно до завдання, мети, логіки дослідження дисертація складається з вступу, двох розділів, що включають сім підрозділів, та висновку. У додатку до дисертації містяться список використаної літератури та нормативних актів (98 .найменувань), а також проект Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України. Загальний обсяг дисертації складає 174 сторінки, а проект Дисциплінарного статуту - 21 сторінка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, визначаються цілі і задачі дисертації, її зв'язок з науковими програмами Університету внутрішніх справ та МВС України, наукова новизна та практична значущість, апробація результатів дослідження та публікації.
Розділ 1 "Соціально-правова характеристика дисципліни і відповідальності державних службовців в органах внутрішніх справ" містить три підрозділи.
У першому підрозділі "Правове положення державних службовців в органах внутрішніх справ" автором подається наукове обгрунтування тези про те, що професійна діяльність по управлінню державою (державна служба) є працею, яка регламентується в своїй основі нормами трудового права України.
Основною ознакою службовців апарату державного управління є організація їх роботи на основі професіоналізму. В результаті розподілу суспільної праці, управління обособлюється в якості самостійної соціальної функції. Управлінська праця, як складова частина суспільної праці, виступає в різних видах, що відрізняються один від одного цілями, засобами, прийомами і результатами. Разом з нею виділяється певна група людей, що виконують цю функцію, їх управлінська робота стає свого роду професією.
Співробітники органів внутрішніх справ, являючись державними службовцями, здійснюють свою трудову діяльність безпосередньо через інститут державної служби. Державна служба представляє собою певну форму трудових відносин в суспільстві.
Основними ознаками державних службовців, які виділяють цю категорію працівників, є:
1) зайняття в державному органі посади, пов'язаної із здійсненням організаційно-розпорядчих або консультативно-дорадчих функцій;
2) організація їх роботи на основі професіоналізму.
Але співробітник органів внутрішніх справ - це не просто працівник апарату управління, він є особа, яка займає визначену законодавством соціальну і державно-правову позицію і тому наділяється спеціальним правовим статусом.
Елементами правового статусу державних службовців, в тому числі співробітників органів внутрішніх справ являються:
1) юридичні державновладні повноваження;
2) юридична відповідальність.
Повноваження співробітника органів внутрішніх справ визначають межі, в рамках яких він діє. Вони визначаються правами, обов'язками і обмеженнями, які надаються або покладаються на співробітника.
Повноваження складають серцевину службової функції співробітника. Службову функцію державного службовця органів внутрішніх справ складають завдання, предмет діяльності (іншими словами, предмет, зміст і перелік виконуваних робіт). Відповідні їм права, обов'язки і обмеження та основні форми діяльності, закріплені в правових нормах.
На думку автора, юридичні державно владні повноваження і юридична відповідальність напряму пов'язані з посадою, котру займає державний службовець в системі державних органів. Повноваження похідні від компетенції державного органу і являються її частиною. А тому, повноваження співробітників органів внутрішніх справ залежать від компетенції конкретних органів, в яких вони працюють.
Органи внутрішніх справ входять в систему правоохоронних органів України. Ці органи створюються дня здійснення функцій правоохоронної діяльності, яка представляє собою діяльність, що здійснюється з метою охорони права спеціально уповноваженими органами, шляхом застосування юридичних заходів впливу.
Правоохоронний орган - це спеціальна організація, де проходить трудова діяльність частини державних службовців, яка являючись частиною державного апарату, має визначену компетенцію, структуру, теріторіальний маштаб діяльності, створюється в порядку, встановленому законодавством, має певний метод роботи (застосування юридичних заходів впливу), наділяється повноваженнями виступати від імені держави і вирішувати завдання та здійснювати основні функції правоохоронної діяльності держави.
Державний службовець, що працює в правоохоронному органі - це громадянин, який виконує певну службову функцію на професійній основі, займаючи посаду в системі правоохоронних органів держави і наділяється відповідними посадовими повноваженнями, є частиною особового складу державного апарату, діє від імені і по дорученню держави в цілях практичного здійснення завдань правоохоронної діяльності, отримує плату за працю і користується встановленими для нього пільгами.
Основним напрямком правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України є захист громадської та економічної безпеки громадян і держави.
Звідси, юридичні державно владні повноваження співробітника органів внутрішніх справ, як елемент його правового статусу, формуються наступним чином:
1) визначення напрямку правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ України;
2) формулювання завдань (функцій), прав і обов'язків органів внутрішніх справ для здійснення свого напрямку правоохоронної діяльності;
3) встановлення компетенції конкретних органів внутрішніх справ, починаючи з МВС України і до низових підрозділів;
4) надання повноважень конкретному співробітнику по кожній посаді,
Визначення державно владних повноважень державного службовця органів внутрішніх справ, напряму пов'язане з питаннями юридичної відповідальності. Законом України "Про міліцію" передбачено, що співробітники органів внутрішніх справ при здійсненні своїх службових функцій несуть два види юридичної відповідальності - кримінальну і дисциплінарну. За адміністративні проступки, скоєні при виконанні службової функції, ці державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність. І лише у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 15), ця категорія працівників притягується до адміністративної відповідальності. Ця обставина є суттєвою особливістю відповідальності співробітників органів внутрішніх справ. Матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну державі при виконанні службових обов'язків співробітники несуть відповідно до Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі.
Таким чином, державні службовці органів внутрішніх справ при виконанні службової функції несуть кримінальну, дисциплінарну, матеріальну, а в окремих випадках і адміністративну відповідальність.
У другому підрозділі "Поняття і значення дисципліни і дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ" здобувач, розглядаючи питання поняття і видів дисципліни в трудовому праві України вважає, що необхідно виділяти дві науково-правові категорії, пов'язані з дисципліною - це трудова дисципліна і службова. Службова дисципліна є різновидністю дисципліни праці і складається в особливій сфері службово-трудових відносин, суб’єктами яких є державні службовці. Деференціація названих видів дисципліни пов'язується перш за все з роботою цієї категорії працівників в органах держави на посадах, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих або консультативно-дорадчих функцій. Ознака виконання або дотримання передбачених нормативно обов'язків і здійснення наданих прав складають сутність як трудової, так і службової дисципліни. Але саме робота в державному органі і виконання названих функцій обумовлює наявність третього елементу, що характеризує дисципліну державних службовців в трудовому праві України, це дотримання передбачених законами та іншими нормативними актами заборон і встановлених обмежень при вступі та проходженні державної служби.
Службова дисципліна по трудовому праву України - це встановлена в державних органах для окремої категорії працівників (державних
службовців) дисципліна праці, що полягає в дотриманні загальних та спеціальних обов'язків, прав, а також заборон і обмежень, встановлених Конституцією і законодавством України, статутами, положеннями, нормативними актами міністерств і відомств, контрактами, наказами керівників, що видаються в межах їх повноважень.
Дисертант приходить до висновку, що дисциплінарна відповідальність державних службовців, це відповідальність не тільки за правопорушення, а й виконання учасником службово-трудових правовідносин таких корисних для держави варіантів поведінки, які перевищують загальні вимоги по службовій функції. Основне призначення дисциплінарної відповідальності в тому, що вона повинна сприяти якісному виконанню службової функції. А тому, автор вважає, що традиційне трактування дисциплінарної відповідальності на теперішній час дещо застаріло і не відображує з усією повнотою зміст цієї важливої категорії трудового права. Є всі передумови для формування нового підходу до цієї проблеми.
Мова йде про проблему наявності в дисциплінарній відповідальності двох аспектів: позитивного і негативного. В науці трудового права питання про двухаспектність юридичної відповідальності детально досліджувалося В.С.Венедиктовим, який теоретично доказав і практично обгрунтував наявність двухаспектності юридичної відповідальності. А саме в дисциплінарній відповідальності, як ні в якій іншій, проявляються позитивний і негативний аспекти трудової юридичної відповідальності.
Автор вважає, що неможна дисциплінарну відповідальність представляти тільки як відповідальність за дисциплінарний проступок, оскільки при такому підході залишаються без уваги позитивні моменти дисциплінарної відповідальності, ті елементи морального, стимулюючого і організаційного порядку, які дають свідому і активну правомірну поведінку. Позитивний аспект дисциплінарної відповідальності стимулює правомірну соціально-активну поведінку працівників і відіграє організуючу і виховно-мобілізуючу роль в досягненні поставленої мети. Для нього характерні добровільне і ініціатдвне виконання обов'язків, самодисципліна, висока правова свідомість.
Враховуючи вищесказане, дисциплінарну відповідальність співробітників органів внутрішніх справ слід визначити як особливий правовий стан суб'єктів дисциплінарних правовідносин (заохочувальних і охоронних), що витікає зі змісту норм трудового права і направлений на забезпечення реалізації трудових суб'єктивних прав і обов'язків працівників.
; Третій підрозділ "Передумови виникнення, цілі і принципи дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ". Він присвячений вивченню об'єктивних та суб'єктивний
передумов дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, а також питанням, пов'язаним з особливостями цілей і принципів дисциплінарної відповідальності цієї категорії працівників.
Оскільки відповідальність можлива лише при умові попереднього пред'явлення до поведінки людей певних вимог, сформульованих в відповідних нормах, то й дисциплінарна відповідальність також можлива при умові попереднього пред'явлення до поведінки працівників певних вимог, які закріплені в нормах трудового права і встановлюючих відомі межі поведінки. Усі вимоги, що пред'являються до співробітника органів внутрішніх справ при проходженні ним державної служби, визначаються його службовою функцією. Співробітник же, виконуючи свою службову функцію і маючи свободу волі, діє або в необхідних межах, або вибирає такий варіант поведінки, який порушує встановлені межі, заподіює шкоду суспільним відносинам, що тягне виникнення негативного аспекту дисциплінарної відповідальності. Але співробітник може порушити встановлені межі і в позитивну сторону, тобто перевищувати вимоги, які пред'являються по виконуваній службовій функції, що тягне виникнення позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ можлива лише при наявності об'єктивної передумови, тобто визначених для співробітника службовою функцією меж дозволеної поведінки, закріплених в нормах права, і суб'єктивної, що проявляється у вільному виборі співробітником варіантів поведінки в службово-трудових правовідносинах.
Питання про цілі, що переслідує правозастосувач при реалізації дисциплінарної відповідальності, розглядалось в науковій літературі. Але традиційно розглядаючи дисциплінарну відповідальність лише в негативному аспекті, вчені звертали увагу лише на ті моменти, які були напряму пов'язані з цим аспектом. Приймаючи до уваги, що дисертантом досліджувався позитивний аспект дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ і теоретично доведено його наявність у цьому виді юридичної відповідальності, думається, що він може претендувати і на наявність власної частини загальних цілей дисциплінарної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ переслідує слідуючі основні цілі:
1) відзначити співробітників, які досягли успіхів в роботі;
2) стимулювати подальше покращення службової діяльності і дисципліни співробітників;
3) виховання співробітників в дусі неухильного дотримання службової дисципліни;
4) захист правопорядку в сфері колективної праці державних службовців;
5) загальне і приватне попередження дисциплінарних правопорушень;
6) примушення правопорушника до виконання вимог норм права;
7) покарання правопорушника.
Головне цільове призначення заходів дисциплінарної відповідальності в демократичних службово-трудових відносинах полягає в тому, щоб шляхом стимулювання добросовісної роботи виховувати у співробітників органів внутрішніх справ бажання працювати краще, дотримуватись службової дисципліни, а в разі скоєння дисциплінарного правопорушення нести справедливе покарання.
З питанням про цілі дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ тісно пов'язане питання про її принципи.
Правові принципи - це основні ідеї, в яких сконцентрована сутність, загальні ознаки, внутрішня єдність правових норм в межах певної правової системи.
На думку автора, необхідно сформулювати і нормативно закріпити основні принципи дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, як основні критерії застосування цього виду відповідальності. Але враховуючи наявність в дисциплінарній відповідальності співробітників органів внутрішніх справ двох аспектів -позитивного і негативного, є всі підстави вважати, що кожний із них має свої специфічні, притаманні лише йому принципи. Крім того, є загальні принипи дисциплінарної відповідальності, які характерні для обох аспектів.
До загальних принципів дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ належать слідуючі положення:
1) відповідальність за поведінку, поступок;
2) відповідальність за свідоме відношення до своїх поступків;
3) законність;
4) обгрунтованість;
5) справедливість;
6) необхідність;
7) індивідуалізація;
8) невідворотність;
9) швидкість;
10) виховання співробітника через застосування заходів дисциплінарної відповідальності;
11) привентивна (попереджаюча) дія заходів дисциплінарної відповідаль-ності. .
До принципів позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності необхідно • віднести стимулювання заходами цього аспекту добросовісного виконання службової функції.
До принципів негативного аспекту віднести:
1) рівність перед законом;
2) підвищена дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ за правопорушення, пов'язані зі службовою діяльністю;
3) не звільнення співробітника органів внутрішніх справ при притягненні його до юридичної відповідальності за протиправні дії поза межами службової діяльності від дисциплінарної відповідальності;
4) особлива кваліфікація дисциплінарних правопорушень співробітників органів внутрішніх справ (службових проступків), а також особливі санкції, які застосовуються тільки до них;
5) презумпція невинності співробітника при притягненні його до негативного аспекту дисциплінарної відповідальності.
Розділ 2 "Підстави виникнення і порядок притягення до дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ" містить чотири підрозділи. В ньому розглядаються питання підстав виникнення та особливостей притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ, а також юридичних форм і заходів реалізації її позитивного та негативного аспектів.
У першому підрозділі "Підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ" аналізуються положення, пов'язані з визначенням підстав дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ.
Дисциплінарна відповідальність можлива лише при наявності підстав її виникнення, які являються юридичними фактами, що тягнуть за собою виникнення певних правовідносин, в яких вона реалізується. Індивід, вступаючи в суспільні відносини, веде себе різним чином, тобто або виконує різноманітні суспільні приписи (в тому числі приписи норм трудового права), або порушує їх. І в залежності від того, чи мають ці відносини в трудовому праві позитивний або негативний зміст, вони можуть бути заохочувальними, охоронними або регулятивними.
Автор вважає, що заохочувальні та охоронні дисциплінарні правовідношення, суб'єктами яких є співробітники органів внутрішніх справ, хоча й носять відносно самостійний характер, але існують в межах єдиного службово-трудового правовідношення. В цих відносинах по застосуванню заходів позитивного і негативного аспектів дисциплінарної відповідальності реалізуються засоби підтримки службової дисципліни, що забезпечує належне виконання службової функції, яка складає зміст регулятивного правовідношення.
Оскільки мова йде про наявність двох видів дисциплінарних правовідносин (заохочувального і охоронного), необхідно виділяти й дві підстави виникнення цих правовідносин, або дві підстави виникнення дисциплінарної відповідальності по трудовому праву України.
Слід зазначити, що важливим недоліком нині діючого дисциплінарного законодавства органів внутрішніх справ є відсутність нормативного закріплення підстав застосування заходів дисциплінарної відповідальності співробітників цих органів, а також інших важливих правових категорій, які з нею пов'язані.
Підставою для виникнення негативного аспекту дисциплінарної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ є скоєння дисциплінарного проступку - протиправного, винного (умисного чи необережного) діяння (дії чи без дії), яке посягає на службову дисципліну в державному органі, шляхом невиконання або неналежного виконання своїх службових обов'язків, порушення заборон та обмежень, зловживання правами, або скоєння поступку, який порочить його як державного службовця або дескридитує орган, в жому він працює.
Підставою для виникнення позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності співробітника органів внутрішніх справ є трудова заслуга. Вона включає два юридично значимі варіанти позитивної поведінки при виконанні службової функції по займаній посаді - відзнаку і бездоганну роботу. Відмінність цих видів поведінки від повсякденного виконання службової функції полягає в тому, що вони пов'язані з перевищенням вимог, які пред'являються до співробітника. Тобто ця поведінка бажана, але не обов'язкова для співробітника.
Таким чином, відзнака - це здійснення співробітником таких корисних для держави дій, які перевищують звичайні службові вимоги по займаній посаді.
: Бездоганна робота - тривале сумлінне і точне виконання
співробітником загальнообов'язкового мінімуму службових вимог по займаній посаді і відсутність порушень службової дисципліни.
Враховуючи вищезгадане, можна зробити висновок, що дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ може існувати при наявності певних умов:
1) наявності об'єктивної передумови дисциплінарної відповідальності, або іншими словами, нормативно визначених меж поведінки співробітників органів внутрішніх справ;
2) наявності суб'єктивної передумови - свободи волі співробітника, тобто можливості вибирати в ситуації, що склалась об’єктивно, певні варіанти поведінки;
3) наявності таких юридичних фактів як трудова заслуга чи дисциплінарний проступок, які є підставами виникнення заохочувального або охоронного правовідношень, в яких реалізуються заходи позитивного або негативного аспектів дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ.
Другий підрозділ "Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ".
Більшість вчених-юристів поділяють точку зору, що дисциплінарна відповідальність реалізується через правовідношення. Позитивний і негативний аспекти дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ реалізуються в різних видах правовідносин. Негативний аспект реалізується в охоронному правовідношенні, а позитивний - в заохочувальному, які розвиваються в межах єдиного службово-трудового правовідношення.
Виникнення службово-трудового правовідношення пов'язується з такою дією, як укладання трудового договору (контракту) між співробітником і органом внутрішніх справ.
Виділення цієї категорії відносин обумовлено в першу чергу специфікою суб'єктів цих відносин - державних службовців і державних органів. Специфіка державних службовців як суб'єктів службово-трудових правовідносин зумовлюється перш за все особливими вимогами, що пред'являються до них, а також функціями, які вони виконують. Державний орган також має особливий правовий статус, яким він наділяється державою в нормативному порядку.
Службово-трудове правовідношення є складним по конструкції, але носить цільний характер і складається як би з декількох підвідношень, які діють в залежності від його стану. Коли в процесі взаємодії між сторонами службово-трудового правовідношення здійснюється просте відповідальне відношення до виконання своєї службової функції, діє регулятивне підвідношення. Коли ж виникає такий юридичний факт як трудова заслуга, він є підставою виникнення заохочувального підвідношення. Коли ж є в наявності такий юридичний факт як скоєння співробітником дисциплінарного проступку, він є підставою виникнення охоронного підвідношення. Регулятивне, заохочувальне і охоронне підвідношення виступають в системі, яка називається службово-трудове правовідношення, - підсистемами. Тому, маючи всі якості службово-трудового правовідношення, заохочувальні і охоронні підвідношення відображають специфіку стану сдужбово-трудового правовідношення саме в певний момент його розвитку. Як правило, вони не переривають дію службово-трудового правовідношення, а навпаки укріплюють і стабілізують його. Поза службово-трудовим правовідношення ці відносини існувати не можуть. Заохочувальні і охоронні правовідношення мають процедурні особливості своєї реалізації, але вони не виходять за межі службово-трудового правовідношення. Виключення складає звільнення співробітника, в тому, що перериваються службово-трудові відносини з органом внутрішніх справ.
Трудова заслуга співробітника органів внутрішніх справ породжує заохочувальне правовідношення, яке проходить у своєму розвитку дві стадії (етапи): від об'єктивного факту трудової заслуги до встановлення її компетентними державними органами або посадовими особами - перша
стадія. З моменту виникнення рішення про покладання позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності і до моменту його реалізації -друга стадія.
На першій стадії основним змістом заохочувального правовідношення є встановлення об'єктивного факту трудової заслуги, її об'єктивних і суб'єктивних ознак.
Наділення сторін в заохочувальному правовідношенні на стадії виявлення трудової заслуги співробітника, сукупністю взаємних суб'єктивних прав і обов'язків переслідує досягнення головної мети заохочувального правовідношення на цій стадії - встановлення об'єктивної істини, наявності або відсутності трудової заслуги.
Виникаючи з моменту скоєння дисциплінарного проступку, охоронне правовідношення проходить в своєму розвитку дві стадії: від об'єктивного факту дисциплінарного проступку до встановлення його компетентними органами або посадовими особами - перша стадія, з моменту винисення рішення про застосування заходів негативного аспекту дисциплінарної відповідальності до моменту його реалізації -друга.
На першій стадії головним змістом охоронного правовідношення є встановлення наявності складу дисциплінарного проступку, його об'єктивних і суб'єктивних ознак.
Наділення сторін в охоронному правовідношенні на стадії виявлення складу дисциплінарного проступку сукупністю взаємних прав і обов’язків, переслідує досягнення головної мети правовідношення на цій стадії - встановлення об'єктивної істини, тобто наявності або відсутності дисциплінарного проступку.
Чинне дисциплінарне законодавство органів внутрішніх справ на цій стадії розвитку заохочувального і охоронного правовідношень недостатньо нормативно закріпило весь комплекс необхідних прав і обов'язків співробітників, і компетентних органів і посадових осіб. Дисертантом пропонуються деякі нові положення, які будуть мати практичний ефект при їх впровадженні.
Третій підрозділ "Форми і заходи реалізації дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ".
Автор вважає, що дисциплінарна відповідальність співробітників органів внутрішніх справ - це заохочувальне або охоронне правовідношення на стадії реалізації. Дисциплінарна відповідальність і службово-трудове правовідношення співвідносяться як частина з цілим.
Друга стадія розвитку заохочувального чи охоронного правовідношень має назву стадія реалізації позитивного або негативного аспекту дисциплінарної відповідальності.
На другій стадії розвитку охоронного правовідношення основним змістом є покладення на правопорушника негативних заходів впливу
матеріального, морального або організаційного характеру, перенесення ним дії дисциплінарного покарання.
Формами реалізації негативного аспекту дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ с:
а) застосування уповноваженими органами або посадовими особами до осіб, що скоїли дисциплінарні проступки, заходів виховного впливу (бесіда з порушником про недопустимість такої поведінки і т.ін.);
б) застосування заходів дисциплінарного стягнення;
в) застосування заходів громадського впливу.
Кожна форма реалізації негативного аспекту дисциплінарної відповідальності передбачає також систему притаманних лише їй заходів.
Слід зазначити, що існуюча система дисциплінарних стягнень і заходів громадського впливу в органах внутрішніх справ та порядок їх застосування не забезпечує ефективного впливу на порушників дисципліни, їх перевиховання, і тому вносяться пропозиції по їх вдосконаленню. Особливу увагу дисертант приділяє питанню захисту трудових прав співробітників при необгрунтованному застосуванні до них заходів негативного аспекту дисциплінарної відповідальності.
На другій стадії розвитку заохочувального правовідношення основним змістом є здійснення заохочення або іншого правового стимулювання особи, яка відзначилась на службі.
Формами реалізації позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ є:
а) застосування заходів дисциплінарного заохочення;
б) застосування інших заходів правового стимулювання.
Під іншими заходами правового стимулювання співробітників органів внутрішніх справ слід вважати блага матеріального, морального і організаційного характеру, які надаються співробітникам уповноваженими на те державними органами, установами або громадськими організаціями за їх трудові заслуги.
Кожна форма реалізації позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності передбачає також систему притаманних лише їй заходів.
В роботі акцентується увага на неефективність системи заохочень співробітників органів внутрішніх справ і порядку їх застосування, що не забезпечує раціональне і справедливе стимулювання праці цієї категорії працівників і вносить конкретні пропозиції по її вдосконаленню.
У четвертому підрозділі "Перспективи вдосконалення законодавства, що регулює дисциплінарну відповідальність в органах внутрішніх справ" аналізується сучасний стан дисципліни в органах внутрішніх спраз України. Для цього дисертант звертається до матеріалів дисциплінарної практики в УМВС України в Харківській області та МВС України.
Зроблено акцент на вдосконалення дисциплінарного законодавства в частині, ицо стосується застосування заходів позитивного аспекту дисциплінарної відповідальності до цієї категорії працівників. Крім того, порушується питання про недоцільність зміни форми закріплення положень дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ у вигляді Дисциплінарного статуту, на інші нормативні акти. Пропонується розробка проекту нового Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, в якому будуть враховані всі теоретичні і практичні аспекти застосування дисциплінарної відповідальності працівників цих органів в демократичній правовій державі.
ВИСНОВКИ
В процесі дисертаційного дослідження дисциплінарної відповідальності державних службовців органів внутрішніх справ виділено і вирішено ряд теоретичних і практичних проблем.
Насамперед обгрунтовано тезу про те, що державна служба є працею особливої категорії працівників - державних службовців, до числа яких відносяться і співробітники органів внутрішніх справ. Цей вид трудової діяльності громадян має свою специфіку, а як наслідок, і багато невирішених проблем в його правовому регулюванні.
В зв 'язку з цим виникли і питання регулювання нормами трудового права України дисципліни державних службовців та службово-трудових відносин цієї категорії працівників.
Обгрунтовані положення, що службова дисципліна є дисципліною праці такої категорії працівників як державні службовці, га її відмінність від трудової дисципліни. Крім того, обстоюється теза про те, що державні службовці є суб'єктами службово-трудових правовідносин, які входять в предмет трудового права України. Суб'єктами цих відносин являються державні службовці та державні органи, в яких вони працюють.
В дисертації особлива увага звертається на проблему наявності в дисциплінарній відповідальності двох рівноцінних аспектів -позитивного і негативного, і з врахуванням цього визначається її поняття.
Питання цілей і принципів дисциплінарної відповідальності державних службовців органів внутрішніх справ розглядається вже з точки зору двохаспектності цього виду відповідальності. А тому виділяються цілі і принципи позитивного і негативного аспектів.
Зважаючи на конституційні вимоги дотримання прав та законних інтересів громадян, значна увага приділялась обгрунтуванню питання наявності в дисциплінарній відповідальності державних службовців
органів внутрішніх справ двох підстав її виникнення: трудової заслуги (позитивний аспект) і дисциплінарного проступку (негативний аспект).
Враховуючи наявність двох підстав виникнення дисциплінарної відповідальності, обстоюється позиція про реалізацію позитивного і негативного аспектів цього виду відповідальності в заохочувальному та охоронному правовідношеннях, які існують в межах єдиного службово-трудового правовідношення.
Реалізація позитивного та негативного аспектів дисциплінарної відповідальності здійснюється за допомогою притаманних лише для них юридичних форм і засобів.
Крім того, з розробкою теоретичних питань дисциплінарної відповідальності державних службовців органів внутрішнніх справ, подаються конкретні рекомендації по вдосконаленню дисциплінарного законодавства та практики його застосування, і впровадженні досягнутих результатів дисертаційного дослідження в проект Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность в трудовом праве Украины (перспективный и ретроспективный аспекты) // Бизнес-информ.-1995.- № 47-48.- с. 19-23.
2. Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих// Бизнес-информ.-1996,- № 10,- с.31-34.
3. Щербина В. Трудовое поощрительное правоотношение // Бизнес-информ.-1997,- № 14,- с.26-29.
4. Щербина В. Дисциплинарная ответственность в трудовом праве // Бизнес-информ.-1997.- № 23.- с.16-19.
5. Щербина В.І. Питання службової дисципліни в трудовому праві України // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених.- Випуск 2,- Харків: Університет внутрішніх справ,- 1997.- с.207-211.
6. Щербина В.І. Позитивний і негативний аспекти дисциплінарної відповідальності працівників // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. - Випуск 3.- Харків: Університет внутрішніх справ. - 1997.- с.226-228.
7. Щербина В.І. Питання вдосконалення дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ України // Вісник Університету внутрішніх справ. - Випуск 2,- Харків: Університет внутрішніх справ. - 1997,- с. 199-203.
8. Щербина В.І. Про деякі теоретичні питання відповідальності в праві України // Проблеми відповідальності на рубежі 20 і 21 століть. Матеріали меморіальних читань, присвячених 60-літтю професора О.Ф.Плахотного.- Харків: ХДУ.- 1996,- с.143-145.
9. Щербина В.І. До питання про вдосконалення дисциплінарної відповідальності співробітників органів внутрішніх справ // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених. Тези наукової конференції. - Випуск 1.-Харків: Університет внутрішніх справ. - 1996,-с.37-38.
АНОТАЦІЇ
Щербина В.І. Дисциплінарна відповідальність державних службовців органів внутрішніх справ. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 - трудове право; право соціального забезпечення. - Університет внутрішніх справ, Харків, 1997.
Дисертацію присвячено теоретичним і практичним питанням дисциплінарної відповідальності державних службовців органів внутрішніх справ. Обгрунтовується теза про те, що державна служба є працею особливої категорії працівників - державних службовців, до якої відносяться і співробітники органів внутрішніх справ, а також наявність в трудовому праві України службової дисципліни - дисципліни державних службовців і службово-трудових правовідносин. Досліджується питання наявності в дисциплінарній відповідальності двох аспектів: позитивного і негативного, і з врахуванням цього визначається її поняття. Доказується наявність в дисциплінарній відповідальності державних службовців органів внутрішніх справ двох підстав її виникнення: трудової заслуги і дисциплінарного проступку, а також реалізації позитивного і негативного аспектів цього виду відповідальності в заохочувальному та охоронному правовідношеннях, які існують в межах єдиного службово-трудового правовідношення. Подаються конкретні рекомендації по вдосконаленню дисциплінарного законодавства і практики його застосування в органах внутрішніх справ, і пропонується проект Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
Ключові слова: службово-трудове правовідношення, позитивний аспект, негативний аспект, дисциплінарна відповідальність, заохочувальне правовідношення, охоронне правовідношення.
Щербина В.И. Дисциплинарная ответственность государственных служащих органов внутренних дел. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. - Университет внутренних дел, Харьков, 1997.
Диссертация посвящена теоретическим и практическим вопросам дисциплинарной ответственности государственных служащих органов внутренних дел. Обосновываются тезисы о том, что государственная служба является трудом особой категории работников -государственных служащих, к числу которых относятся и сотрудники органов внутренних дел, а также наличие в трудовом праве Украины служебной дисциплины - дисциплины государственных служащих и служебно-трудовых правоотношений. Исследуются вопросы наличия в дисциплинарной ответственности двух аспектов: позитивного и
негативного, и с учетом этого определяется ее понятие. Доказывается наличие в дисциплинарной ответственности сотрудников органов внутренних дел двух оснований ее возникновения: трудовой заслуги и дисциплинарного проступка, а также реализация позитивного и негативного аспектов этого вида ответственности в поощрительном и охранительном правоотношениях, существующих в рамках единого служебно-трудового правоотношения. Даются конкретные рекомендации по совершенствованию дисциплинарного законодательства и практики его применения в органах внутренних дел и предложен проект Дисциплинарного устава органов внутренних дел Украины.
Ключевые слова: служебно-трудовое правоотношение, позитивный аспект, негативный аспект, дисциплинарная ответственность, поощрительное правоотношение, охранительное правоотношение.
Scherbinа V.I. State employees disciplinary amenability of home affairs bodies. - Manuscript.
Thesis for a candidate degree of juridical science in speciality 12.00.05.-labor law; social security law,- University of home affairs, Kharkov, 1997.
The thesis is dedicated to the theoretical and practical questions of state employees disciplinary amenability of home affairs bodies. The thesis are based on the notion that state service is a labor of a particular category of workers - state employees, to which home affairs employees belong, as well as presence in the labor law of Ukraine official discipline - the state employees discipline and official legal relations. Questions of presence in discipline amenability of two aspects are investigated: positive and negative and in taking of into account its notion is defined. The presence of two reasons of its
origin in the home affairs employees disciplinary amenability is proved: labor merit and disciplinary misdemeanour, as well as realization of positive and negative aspects of this kind of amenability in encouraging and protective legal relations existing in the limits of official-labor legal relation entity. Concrete advices on improving disciplinary legislation and practice of its application in home affairs bodies are available and the project of. Home affairs bodies disciplinary regulations of Ukraine is proposed.
Key words: official-labor legal relations, positive aspect, negative aspect, disciplinary amenability, encouraging legal relations, protective legal relations.
