АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Международно-правовая основа державных кордонов Украины»
Кихвський ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
На правах рукопису
тстськШ Аидрга Богданович
МШАРОДНО-ПРАВОВА ОСНОВА. ДЕРЯЛВНИХ КОРДОН1В УКРА1Ш1
Спец1альн1сть: 12.00.10 ~ М1жнародне право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
КИ1В -- 1994
Дисертац1я виконана на кафедр1 Шжнародного права Укра1нсько-го 1нституту м!жнародних в!дносин при Ки1вському ун1верситет1 1ме-н1 Тараса Шевченка.
Науковий кер!вник - доктор юридичних наук.
професор Буткевич Володимир Григорович
0ф1ц1йн1 опоненти: - доктор юридичних наук, професор
Заб1гайло Костянтин Семенович;
' кандидат юридичних наук Базилевський Борис Миколайович
Пров1дна орган!зац!я - Льв1вський ун!верситет 1мен1 1вана
Франка, mIcto Льв1в
Захист в1дбудеться " " 1994 року на зас1данн1 спе-
ц1альзовано1 вчено! ради Д.068.18.17 при Ки1вському ун1верситет1 1мен1. Тараса ШеЕченка за адресою: 252601, м. Ки1в, вул. Володи-мирська,бО, ауд. 217.
3 дисертац1ею можна ознайомитися в Науков1й б1бл1отец1 Ки-1вського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка (вул. Володимирська. 58). •
Автореферат роз!сланий с1чня.1994 р.
Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради
Кузнецова Н.С.
Ки!вський ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
На правах рукопису
иостисысм Attfpia Богданович
МПНАРОДНО-ПРАВОВА ОСНОВА. ДЕРЖАВНИХ КОРДОН1В УКРЛ1НИ
Спец1альн1сть: 12.00.10 -- М1жнародне право
АВТОРЕФЕРАТ
-дисертацП на здобутгя паукового ступени кандидата вридичних наук
Ки1в — 1994
Актуальн1сть теми та предмет досл!дження Питания юридично! природи державних кордон1в ~ одне з най-б1льш актуальних в сучасн'1й науц1 м1жнародного права. Пол1тичн1. соц!ально-економ1чн1. в!йськов1 та 1нш1 зм!ни на м!жнародн1й аре-н1, як правило, на порядок денниЛ висувають проблеми Юнуючих державних кордон1в. зокреиа одн!ек з причин невир1шення ряду проблем ун1версально! i рег1онально! систем колективно! безпеки е 1снуюч1 питания правового статусу Tieî чи 1нщо! державно! територП. виз-нання державних кордон!в. Багаточисельн! територ1альн! суперечки. прикордонн! конфл1кти м1ж кра!нами европи, Африки. АзП, Латинсь-ко! Америки породжувть скептицизм щодо можливост! правового внр!-шения проблем державних кордой!в на сучасному етапЬ
На початку 90-х рок1в проблема м1жнародно-правового статусу державних кордон1в особливо гостро постала на евроцейському континент! в результат! розпаду СРС?, Югослав!!, Чехословаччини.
Невизначен1сть м!жнародно-прзвового статусу державних кордо-н1в нових незалежних держав призводигь до територ1альних суперечок м1ж ними. в!йськових конфл1кт1в.
В!йна в Югослав11, Закавказз! е результатом невир'!шення в т!м числ1 м1жнародно-правового статусу державних кордон!в, нових рес-публ!к. що утворилися на ру!нах СРСР та ОтославU.
Спроби уладнати територ!альн1 проблеми держави роблять шляхом прийняття нац1окальних правових акт!в. Але це не завжди вир1шуе суть проблеми, а часто ще б1льше ускладнюс П через нев1дпов!д-н1сть таких закон1в вимогам сучасного м1жнародного права.
24 серпня 1991 року Верховна Рада Украшсько! PCP прийняда "Акт проголошення незалежност! Укра!нк". Створення незалежно! ук-paîHcbKoI держави з! вс!еы актуальн1стю поставило на порядок ден-
ний питания про м1жнародно-правовий статус кордон!в Укра1ни.
Територ1альн1 претензП до Укра1ни, в першу чергу з1 сторони певних к1л Pool5. ставлять П1д загрозу мир та безпеку не лише в periOHl Сх1дно1 бвропи. а й на ун1версальному р1вн1. Зокрема. Верховна Рада Pocil 9 липня 1993 року прийняла постанову про п1дпо-рядкування Pocll Шста, що знаходиться на територП Укра1ни (Севастополя). Таке брутальне зневаження м1жнародного права з! сторони члена Наради з пигань безпеки та сп1вроб!тництва в Eeponi, пос-т1йного члена Ради Безпеки ООН. не могло залишитися поза увагою 0рган1зац11 Об'еднаних Нац1й. Була прийнята Заява Голови Ради Безпеки ООН в1д 20 липня 1993 року, в як1й р1шення Верховно! Ради Pocll щодо Севастополя квал!ф1кувалось як таке. що суперечить за-гально-визнаним принципам i нормам м!кнародного права 1.
,Але Верховна ; Рада Pocll свого р1шення щодо Севастополя не в1дм1нила. чим ще раз порушила норми м1жнародного права 1 зокрема Статут ООН.
Висуваються територ1альн1 претензП до Украши 1 окремими пол1тичниш д1ячами в РумунП, Польщ1, Словаччин1. Але на В1дм1ну в1д Pocli. територ1альн! претензП щодо Украши у ■ вище названих kpalaax не-возведен1 в ранг державно! пол1тики.
Що стосуеться 1сторП формування територП та кордон1в Укра!-ни, то до 1991 року, коли Укра1на була складовою частино! СРСР. укра!нськ1. - радянськ1 юриста-м1жнародникй через в1дом1 причини не мали змоги займатися досл1дженнями Мжнародно-правового характеру кордон1в Укра5ни.
1 Див.. Голос Украши. 1993, 23 липня
Поряд з цим, .майзсе вс1 укра!нськ1 юторики до радянського пе-рЮду 1 за кордоном в т!й чи 1нш1й м!р! торкалися проблеми 1стор11 формування територП та кордон1в Укра1ни. Серед них в першу чергу потр1бно вид1лити Грушевського М.. Багал1я Д., Дорошенка Д.. Крип'якевича I.. Полонську-Василенко Н.. Субтельного 0.. Тома-ш1вського С.
Але окремого спец1ального досл1дження щодо 1сторП формування територП та кордон1в Укра1ни на сьогодн1шн1й день, на жаль, поки що немае.
Щодо сучасногс пер!оду. то п1сля проголошення державно! неза-лежност! Укра1ни. укра!нськ! вчен1 т1льки приступили до вивчення проблеми кордон1в Укра1ни.
Вказан1 вище проблеми не отримали надежного вивчення в сучас-н1й науц1 м!жнародного права, що все в!дчутнШе проявляется 1 на практичних д1ях держав та м1:кнародних орган!зац1й.
Необходн1сть вивчення 1х. багатосторонн1й акал!з сучасних те-ритор1альних проблем 1 особливо тих. що стосуються державних кор-дон1в стали причиною для проведения даного дисертаШйного досл1д-ження.
Мета та завдання досл!дження
В робот! проанал1зовано м1жнародно-правов1 особливост1 роз-витку 1нституту держаЕних кордон1в на сучаснсму етап1. зроблений комплекснкй анал1з м1жнародно-правово1 основи становления державних кордон1в Укра1ни.
У зв'язку з цим необх1дно було вир1шити наступн1 завдання:
1. Внвчитн та узагальнпти тесретичну. м1жнародно-правову базу щодо поняття та юридично! природи державних кордон1в, приншп1в 1х
недоторканост1 та непорушност!. питань правонаступництва державних кордоШв.
2. Проанал1зувати з точки зору м1жнародного права 1стор1к> формування державно! територП та кордон1в Укра1ни. по'чинаючи з часу виникнення древньо! украхнсько! держави i до сучасного nepio-ду.
3. Виробити рекомендацП в1дпов1дним в1домствам щодо подаль-шого Щжнародно-правового оформления державних кордон1в Укра!ни.
4. Зробити анал!з, яким чином 1 в як1й Mipl нацЮнальне зако-нодавство Укра1ни впливае на розвиток м1жнародно-правового статусу 51 кордон1в.
5. Досл1дити правом1рн!сть територ1альних претенз1й до Укра!-ни на сучасному етап!.
. Теоретичною та методолог!чною основою диеертац! I послужили прац1 укра!нських. радянських та закордонних вчених. що присвячен1 як загальним.- так 1 спец1альним питаниям м1жнародного права, 1, зокрема щодо державних кордон1в. Це перш за все прац! таких вчених як Аваков М.М.. Барсегов Ю.Г., Власова Л. В.. ДенЮовВ. Н.. Заб1-гайло К.С.. Клименко Б.М.. Кожевников Ф.М.. Шармазанашв1л1 Г.В.. Лукашук I.I.. Назов В.А., Муравський В.А.. Пушм1н Е.А., Порк A.A., Броунл! Я., Куквурах А.. Гудр1г Л.М., Рассел Г.С., Шарма С.. Поме-ранс М., Лестер А. та 1н.
П1д час написания дисертацП автором проанал1зован1 багаточи-сельн1 м1даародно-правов! угоди, документа 1 матер!али м1жнародних орган1зац1й з питань державно! територП та державних кордон1в, р1шення м1жнародних судових орган1в по територ1альних питаниях.
-Особлива увага прид!лена всеб!чному анал!зу м!жнародних дого-
вор1в. в яких регулюгаться питания територП та державних кордон1в
Украши. у
/
При написанн1 роботи були використан1 документа 1 матер1али Н1н1стерства закондонних справ Укра!ни. Ком1с11 у закордонних справах Верховно! Ради Укрз!ни. Каб!нету М1н1стр1в Украхни.
Проанал1зовано ряд арх1впих документ!в 1 натер1ал1в. б!ль-ш!сть з яких не були в науково-практичному об!гу.
Наукова новизна даного досл!д:кення полягае в тому що:
1. Вивчена та узагальнена з точки зору сучасного м1жнародного права теоретична та практична м1жнародно-правова база щодо поняття та юридично! природи держаЕНИХ кордон1в. принцип1в !х недоторка-ност! та непорушсст1. питанъ правонаступництва державних кордо-н!в.
2. Автором проанал1зовано питания правонаступництва державних кордон1в, враховувчи практику розпаду СРСР. створення на його м!сц1 нових незалежних деркав 1. зокрема. Укра!ни.
3. Проанал1зовано та узагальнено 1стор1ю формування державно! територП та кордон1в Укра1ни з точки зору сучасного м'1жнародного права.
4. Вивчено питания узгодження национального законодавства Ук-ра!ни. в я кому регулюються 11 дер-жавн1 кордони. з сучаснии м!кна-родним правом.
5. Лосл1джено та систематизовано в1дпов1дн1стъ сучаснону м!ж-народному праву м1жнародно-догов1рного процесу оформления державних кордон 1в Укра1ни.
Пракуичне значения досп!дження
Дана робота моке сприяти подальшому процесу Шжнародно-право-вого оформления державшие кордон!в Укра1ни на сучасному етап1. ук-ладенню двссторонн1х договор1в.з державами-сус1дами щодо врегулю-вання територ1альних в1дносин.
Документа. арх1вн1 матер1али, положения 1 висновки. що метаться в робот!. на думку автора, можуть в значн1й м1р1 допомогти вияснити 1сторичну справедлив!еть, законн1сть, м1жнародно-правовий характер даного проходження л1нП кордону, що у свою чергу дасть можлив1сть або прискорить укладання в1дпов1дних угод м1ж Укра1ною та.сус1дн1ми державами. , .
Дана робота може бути основою для подальцих досл1джень м!жна-родно-правового характеру 1сторИ формування державно! територП та кордон1в Укра!ни, м1жнародно-правоваго статусу кордон1в Укра!ни на сучасному етап1."
. Висновки 1 пропозицИ висловлен1 в дисертацИ можуть бути ви-користан1 в лекцЗях по в1дпов1дних нормативних 1 спец1альних кур. сах у вищих навчальних закладах на юридичних. м1жнародно-правових. географ!чних та 1нших спеЩальностях 1 спец1ал!зац1ях.
Апробаи1я та реал!зац1я .■ .. Основн! положения дисертацИ були викладен! автором у виступ1 на Шжнародному симпоз1ум1 "Проект КонституцП Укра1ним. що проходив, у Киев1 20-22 червня' 1993 р.
Положения дисертацИ використовувались автором у виступах на зас1даннях Верховно! Ради Укра1ни. Ком1с1Гу закордонних справах ВР Укра1ни, у виступах в засобах масово! 1нформац11.
В1длов!дн1 положения дисертацП використовувались автором п1д . час в1зиту офЩ1йно! делегацП Укра1ни до Бухаресту та переговоры з Президентом. Прем'ер-мШстром. Головою Парламенту Румун11 з метою п!дготовки та укладення договору, в якому зокрема Сторони визнали б непорушн!сть та недоторкан1сть кордон1в одна одно!.
Ряд положень дисертацП були використан1 автором п1д-час пе-реговор1в в Конгрес!. Державному департамент!. М!н!стерств! оборони Сполучених Штат!в Америки.
Структура дисертацП обумовлека метою та предметом досл1д-ження. Робота складаеться з вступу. трьох розд!л!в. одинадцяти параграф1в. висновк!в та списку л1тератури.
У вступ! обгрунтовано актуальн1сть теми та предмету досл1д-ження, його мету та завдання. показано в чому полягае наукова новизна та практичне значения дисертаЩйно! роботи. ,
У першому розд!л! "Шжнародно-правова сутн!сть державних кор-дон!в" розглядаються проблеми поняття та юридично! природи державних кордон!в, принципи !х непорушност1. недоторканост1, правонас-тупництва.
. В результат! проведеного анал1зу робиться висновок. що з юридично! точки зору державн1 кордони це складний. комплексний 1исти-тут. який охоплюе норми як м1жнародного. так 1 наЩонального права.
В рамках м!жнародно-правового !нституту статусу державних кордон!в можна вид1лити багаточисельн! групи норм, як! е його складовими компонентами. Серед таких груп сл!д вид!лити:
а) норми. що регламентують сухопугн1 кордони;
б) норми» що регламентують порядок проходження державних кор-дон1в на водних просторах. 1. зокрема. морських;
в) норми. що регламентують пов!трян! кордони державно! тери-тор11;
г) норми. що регламентують проходження кордону в кадрах зем-л1.
Сухопутн1 кордони, та кордони на водних просторах на сьогод-н1шн1й день ч1тко регулюються м!жнародним правом.
Що стосуеться висотно! меж1 пов!тряного кордону, то н1 наука м!жнародного права. н1 практика поки що не дали на це однозначно! в!дпов1д1. Проте. активне досл1дження косм!чного простору ставить це питания серед найб1льш актуальних. Статус косм1чного простору суттево в!др1зняеться в1д статусу пов1тряного простору. Пов1тряний прост1р знаходиться п1д суверен1тетом держави. На косм1чний проста суверен1тет держави не розповсюджуеться. Визначення верхньо! меж! пов1тряного простору важливо також 1 для того, щоб встановити наск1льки високо може сягати державний суверен1тет.
Питания про висотну межу державно! територП вивчаеться в Помнет! ООН по використанню косм1чного простору в мирних Шлях. Висловлюються р1зн! точки зору. 0дн1 вважають, що висотна межа державного суверен1тету сягае наст1льки. куда не зможуть долет1ти наземн1 л1тальн1 апарати'Ше! держави.
Але ця точка зору не може бути визнана в1рною хоч-би тому, що вона ставить багато держав у дискрим1нац!йне становище. Техн1чно слаборозвинут1 держави автоматично позбавляються суверенних прав на св!й пов!тряний простХр. '
1нш1 в1ястоюють ту точку зору. що верхня межа пов1тряного . кордону повинна встановлюватись там, де не можуть л1тати 1снуюч1 наземн1 л1тальн1 апарата, а л1тають лише косм1чн1 корабл1.
Проте слабка сторона ц!ех точки зору сьогодн! очевидна. Дер-жави винайшли так1 наземн1 л1тальн1 апарати, як1 в1льно л1тають як в пов!тряному, так 1 в косм!чному простор1.
Дисертант ввгжае, ща найб1льш прийнятною е пропозиц1я про ёи-роблення ун1версально! норми висотно! меж! державного кордону 1 закр1плення Ив м1жнародно-правових документах. Зокрема. можна було б погодитись з пропозиц1ею ряду держав, в тому числ1 бувшим СРСР. щодо ' встановлення пов1тряного кордону на висот! 100—110 км над р1внем моря.
Не менш складною н1ж з пов1тряними кордонами е ситуащя рег-ламентацП кордону в надрах земл1. Як 1 у випадку з пов1тряним простором, цей кордон в основному визначаетъся м1жнародними звича-ями. Та добування корисних копалин з надр земл1 науково-техн1чна. технолоПчна д1яльн1сть держав в надрах земл1 призводила в минуло-му 1 викликае сьогодн1 багаточисельн! м!ждержавн1 конфл1кти. Особливо так1 конфл!кти мають м1сце м!ж сус1дн!ми державами, як1 добу-вають нафту. газ, золото та 1нш1 корисн! копалини.
Дисертант вважае, що л1н1я кордону в надрах земл1 повинна ре-гулюватись м1жнародним}1 угодами м1ж прикордонними державами. Це не виключае. що державя повинн1 закр1пити в таких угодах головний принцип, визначений ще м1жнародно-правовими звичаями — бокова л1-н1я кордону в надрах земл1 повинна проходити по рад1усу в1д л1н11 сухопутного чи водного кордону до центру земл1.
Особливу групу норм м1жнародкого права, що складають 1нститут державних кордон1в становлять норми, як1 регулюють порядок дел!м1-
тац11. демаркацП 1 редемаркацН кордону.
В сво1й сукупност! вс1 вище вказан1 групи юридичних норм складають единий, непод!льний комплексний 1нститут сучасного м1ж-народного 1 кац1онального права. Тому реал!зовувати, тлумачити та-к1 норми сл1д з врахуванням як м1жнародного, так 1 внутр1шнього державного права. Але на випадок конфл1кту м1ж нормами цих систем права, щодо державних кордон1в. перевага повинна надаватися лише нормам М1жнародного права.
Держави не можуть не т1льки посилатись на нац1ональне законо-давство. як на Щдставу зм1ни державних кордон1в. а й зсзбов'язан1 привести свое законодавство у в1дпов1дн1сть з нормами м1жнародного права.
На Бвропейському континент! д!е принцип непорушност! державних кордон1в. Заключний акт Наради з питань безпеки 1 сп!вроб1т-ництва в Европ! 1975 р. вперше на багатосторонн!й основ! встановив непорушн1сть кордон!в. як самост1йний принцип взаемов!дносин м!ж державами-учасниками НБСе. ■ Закр1плення та формування нормативного зм!сту принципу непорушност1 кордон!в в Заключному акт! мало вели-ке значения для забезпечення миру 1 розвитку сп!вроб!тництва м!ж державами, як у европ! так ! у всьому св1т1.
Характерно, що п1сля розпаду СРСР, Чехословаччини. нов1 не-залежн! держави, що утворилися на !х м!сц1, також приедналися до Заключного акта НБСС, в тому числ1 ! Укра1на.
3 принципу непорушност! кордон1в для держав-учасниць НБСС перш за все. вит1кае зобов'язання признавати правом1рними 1снуюч1 державн! "'кордони любр'1 держави-учасниц!, як 1 любо! европейсько! держави окремо, так 1 вс1х разом, незалежно в1д дати встановлення цих. кордон!в. Зг!дно принципу непорушност! кордон!в держави-учас-
ниц1 взяли на ■ себе зобов'язання розгладати як непорушн! вс1 Щ кордони. а також, що духе ваиливо.' утримуватись в1д будь-яких по-сягань на ц1 кордони. Таким чином була п!дтверджена стаб!льн1сть 1снуючих державних кордон1в вс1х держав-учасниць.
Поряд з цим. у Заключному акт! сказано, що держави-учасниц! вважають, що 1хн1 кордони можуть зм1нюватись у в1дпов1дност1 з м!жнародним правом, • мирним шляхом 1 по домовленост1. Це положения м!ститься у формулюванн1 принципу суверенно! р!вност! держав, по-ваги прав, притаманних суверен1те'ту.
Ряд юрист1в-м1жнародник1в вказують на протир1ччя м!ж принципом непорушносИ кордон1в 1 положениям про можлнву зм1ну кордону мирним шляхом.
На думку дисертанта такого протнр1ччя немае. оск1льки ц! положения находиться в р!зких сферах. Принцип непорушност1 кордон1в виключас територ1альн1 спори м1нс державами.- Разом з тим деркави можуть зд1йснювати на добров1льн1£1 1 догов1рн1Я основ! частков1 територ!альн1 зм1ни. в результат1 яких переноситься державниЯ кордон. Тому держави-учасниц1 закр1пили в Заключному акт! принцип не-порушност1 кордон!в 1 положения про можливЮть зм1ни кордон!в ок-ремо. Причому це положения вони розглядавть в якост1 одного !з су-веренних прав деркав -- нормативного елементу принципу суверенно! р1вност1. поваги прав, притаманних суверен1тету. Цим самим держави-учасниц! вир1шили, з одя1ею сторони. не применшувати значения принципу непорушност! кордон1в, а з 1нао! -- не переб1льшувати значения положения про мо:шш!сть зм!ни кордон1в.
Т1сно пов'язаним з принципом непорушност! державних кордон!в е принцип недоторканост1 державних кордон!в. Але разом 'з тим, це е повн1стю самост1йн! приншши м!жнародного права.
Як зазначають Б.М. Клименко га A.A. Порк. поняття недоторка-hoctI державних кордон!в е складним. оск1льки воно застосовуеться в р1зному значенн!.
В одному випадку, коли говорить про недоторкан1сть державного кордону, п1дрозум1вають недоторканЮть само! державно! територН. По сут1. в даному випадку мова йде про заборону насильницького за-холлення 1ноземно1 територН, а недоторкан1сть кордону я'к-би уо-соблюс недоторканЮть територН. меж1 яко! окреслюе цей кордон.
В 1ншому випадку. -п!д недоторкан!стю кордон!в мають на уваз! недоторкан1сть само! л1н!! кордону на м1сцевост!. позначено! при-кордонними знаками, а також заборону перетину л!н1! кордону без дозволу компетентно! влади або поза втановленими правилами.
На думку дисертанта недоторкан1сть державного кордону у другому випадку 1 с недоторкан1сть державного кордону у власному ро-зум1нн1 слова. Воно мае самост1йне значения. оск1льки. спроби пере-сування прикордонних знак!в. незаконний перетин кордону окремими особами можуть. мати м1сце. без посягання на збройне захоплення
р
Bclel або частини державно! територН. 0кр1м того, дов1льне пере-сування прикордонних знак!в одн1с! сторони вглибину територН 1н-шо! сторони означае дов1льну, а тому протиправну зм1ну м!жнарод-но-правово! приналежност1 дано! д1лянки територН.
Сл1д п!дкреслити, що ч1тке визначення меж державно! територН мае велике значения для попередження р1зних конфл1кт1в i розвитку мирного сп1вроб1тництва держав.
Встановлена на м1сцевост! у в1дпов1дност1 з документами л!н1я кордону повинна строго дотримуватись. Бона не п1длягае дов1льн!й зм1н1 будь-якою стороною.
Проблеми. пов'язан! з наступництвом прав 1 обов'язк1в держав.
в м1жнародному прав! в1дносяться до числа найб1льш складних. Як справедливо зазначають ряд досл1дник!в. р1зноман1тн1сть випадк1в виникнення проблеми правонаступництва призводить до того, що *не-можливо встановити едину норму для вс1х ситуаШй.
Поряд з -цим не. можна погодитись з думкою юриста Е. Кордта (ФРН) про те, що правонаступництво держав — це пол!тичний процес, а не м1жнародно-правовий, що проблему правонаступництва можна ви-р!шувати т1льки для даного випадку. а норми правонаступництва не можуть бути кодиф1кован1.
ЗПдно в Конвенц1ею про правонаступництво держав щодо договора 1978 р., правонаступництво держав, як таке не стосуеться кордон!^. встановлених договором, або зобов'язань 1 прав, встановле-них договором, як1 в1дносяться до режиму кордону (ст. 11). Це оз-начае. що , якщо в силу самого факту правонаступництва 1 виникли будь-як1 п1дстави, для припинення або зм1ни догов1рних прав 1 обов'язк1в, то ц1 п1дстави не можуть бути використан1 для зм1ни кордон1в встановлених договором, або для зм1ни обов'язк1в 1 прав, становлених договором, як! в.1дносяться до режиму кордону.
Держава-наступник приймае п1д свое верховенство всю територ1ю держави-попередника: сухопутну, територ1альн1 1 внутр1шн! води, а також пов1тряний прост1р над сушею 1 морем. При цьому м1ж нею 1 сум1жними державами можуть виникати територ1альн1 протир1ччя 1 спори. Прикордонн1 питания в таких випадках повинн1 вир1шуватись не з позицП сили, а на основ1 принцип1в суверен1тету, територ1-ально! ц1л1сност1 1 невтручання в справи 1нших держав, шляхом мир-них переговоры 1 без збройних конфл1кт1в.
Пункт 2 "а" ст. 62 В1денсько1. конвенцП про право м1жнародниХ договор1в 1969 р. говорить, що якщо догов1р встановлю^ кордон, то
: договорХв 1969 р. говорить, що якщо догов1р встановлюе кордон, то на кор1нну зм1ну обставин не можна посклатись як на основу для припинення дП цього договору.
Поряд з цим. що дуже важливо. пункт 2 "а" ст. 62 не заперечуе право народ!в 1 нац1й на саиовизначення.
Зокрема, при досягненн1 незалежнсст! бувиими 1спанськими колонами на американському континент! кордонами новоутворених рес-публ1к ставали кордони бувших 1спанських пров1нц1й. на м1сц1 кот-рих вони виникали (принцип и11 ).
Цей принцип знайшов свое закр1плення 1 в перших конституциях латиноамериканских держав. Але в результат1 того, що кордони не були ч1тко позначен1 н1 на м1сцевост1. н1 на карт!, а деяк! райони взагал1 були мало освоен1, застосування даного принципу викликало багато конфл1кт!в. котр! переростали у в1йни.
Сл1д Шдкреслити, що суть принципу рся'икЬ'ь зводиться до наступництва 1снуючих кордон1в, а саке питания наступництва сумн!в1в не викликас. Застосування даного принципу очевидно не викликало б ст1льки протир1ч. якщо б наступництву пШягалн точно встановлен1 1 необходним чином заФ1ксован! кордони.
В теорП м1»:народного права б1лыи1сть автор1в. що займаються питаниями кордон1в, в Шлому вважають, що новий територ1альний суверен успадковуе кордони свого попередника. Розходження проявля-еться в тому, що в основному п1длягае настуиництву сам1 договори • про кордони чи створен! цими договорами кордони.
Р13Н1 точки зору висловлюються 1 в Ком1с1I М1жнародного Права
ООН.
Дисертант притримуеться т!е! точки зору. що в1докремлення правонаступництва щодо кордон1в в1д правонаступництва щодо догово-
р1в про кордони е певною н1рою надуманим 1 штучним.
В1дм1на договору про розмежування держав без укладення нового договору е неможлива, тому що доки 1снують держави. повинн! 1сну-вати 1 кордони м1ж ними.
У другому роздШ "1стор1я формування територИ та кордон1в Укра!нии зроблений анал1з становления державннх кордон1в Укра1ни починаючи з час1в виникнення древньох украхнсько! держави 1 до су-часного пер1оду. .
1стор1я формування територИ та державних кордон1в УкраХни т1сно пов'язана з одного боку, з етн1чним розселенням укра!нц1в. а з другого —1з зародженням та становлениям укра1нсько! держави.
Територ1я. яку займая сучасна украхнська держава, починаючи з кам'яного в1ку — палеол1ту -- й до наших дн1в н1коли не залиша-лась пустелею.
Першим державним утворення на територИ сучасно! Украхни була Кихвська Русь.
У зв'язку з розпадом СРСР 1 утворенням на його м1сц1 нових незалежних держав Украхни, РосП, Б1лорус1 актив1зувалась диску-с1я про те, якому народов1 належить давньоруська 1сторична спад-щина. включаючи мову. культуру. державнЮть. В1домо, що до 1917 р. немало рос1йських вчених вважали Кихвську Русь не в1д'емною части-ною нацЮнальнох 1стор1х РосП, а укра!нськ1 вчен1 — в1дпов1дно Украхни. Серед розмахття точок зору полярними виявились концепцП М. П. Погод1ла 1 М.С. Грушевського.
Щоб досягнути компромЮу м1ж цими крайн1ми позиШями, в ра-дянськ1й 1стор1ограф1х Шслявоенного пер1оду вводиться поняття едино! давньоруськох народност!, яка н1би-то дала початок трьом
спор1дненим народам — рос!йському. укра!нському 1 б!лоруському.
. Автор вважае за необходне б1льш глибоке вивчення 1стор11 Ки-1всько1 Рус1. базуючись на новому Фактичному матер1ал1.
На думку дисертанта. про древню укра!нську державу, як таку, можна говорити з утворенням Галицько-Волинського княз1вства. Тако! ж думки дотримуються багато украшських та закордонних вчених.
Що до кордон1в Галицько-Волинського княз1вства, то арх1вн1 та 1сторичн1 джерела не дають нам ч1тко! в!дпов1д1 на це. 1з сл1в л1-тописця "Слово о полку 1горев1м" можна зробити виснозок. що Гали-цьке княз1вство за час1в правл1ння Ярослава Осмомисла (1153—1187) простягалося в1д Карпат до Чорного моря.
Об'еднав Галицьке та Волинське княз!вство у 1203 р. волинсь-•'кий князь Роман МстислаЕович. Йому Едалося об'еднати п!д сво!м ке-р1вництвом 1 1нш1 княз1вства: Кювське, Переяславське, Галицьке та Волинське. Таке об'еднання колишн1х ки!вських земель, що складають територ1ю сучасно! Укра1ни, мало велике значения для утвердження укра!нсько! державно! св1домост1.
Отже. укра!нський народ споконв!чно живе на свохй територП. тобто на територП на як!й в!н утворився. на як!й в!н усв1 ломив себе окремою наЩею.
Як в1домо. державною являеться така територ1я. котра знахо-диться п!д суверен1тетом певно! держави, тобто належить держав1. що зд1йснюс в И межах свос територ1альне верховенство. Праналеж-• н!сть держав1 1 П верховенство -- дв! основн! ознаки державно!
територП. Територ1альне верховенство — це повна 1 виключна влада , держави в межах свое! територП.
Як в1рно зазначас М.М. Аваков. що в основу вир1и:ення вс1х те-ритор!альних питань повинен бута покладе/«(й принцип самовизначен-
ня. А принцип самовизначення е основою для територ1ального розме-жування.
Отже кожна нац1я суверенна 1 мае право на самост1йне визна-чення свое! дол!. Нац1я мае право встановлювати державн1 кордони в межах свое! територН. Н1хто не мае право вм1шуватись в- справи нацИ, насильно утримувата I! в межах свое! територН, розпорядаа-тись територ1ею без згоди населения.
Таким чином кордони розселення нацП е осново! при втановлен-н1 меа територН. що йому належить. Поряд з цим необх1дно врахову-ти ще й так1 Фактори. як ц1л1сн!сть господарсько! територН. соц1-альн! та культурн! зв'язки, 1сторичн1сть.
Як п1дкреслюе Ю.Г. Барсегов. що оск1льки нац!я е 1сторична категор!я. то м1к правом нацП на територ 1п та нацЮнальною 1сто-р!ею е внутр1иш1й лоПчний зв'язок.
Отже. виходячи з основних норм 1 принцшЦв сучасного м1жна-родного права, укра!нський народ мае законне право на територ!ю на як!й в1н сформувався як народ.
Що стосуеться подальшо! дол1 Галицько-Волинського княз1вства. то спочатку воно попало п1д панування монголо-татар. .а в середин1 XIV ст. укра!нськ1 земл1 були под!лен1 м!к Литвою (Волинь. Ки!в) I Польшею (Галичина). Найдовше до 1349 року зберегла свою держав-н1сть Галичина.
На жаль в подальшому на протяз1 багатъох стол1ть укра!нськ! земл! перебували п!д пануванням 1ноземних завойовник1в. Але як п1дкреслюе Ю.Г. Барсегов. що давн1сть волод1ння чужою територ!ею не може бути лрийнята за основу при територ1альному розмежуванн1.
Так багатов1кове панування не може створите будь-як1 терито-р!альн1 правооснови для держав, що панували. В таких умовах особ-
ливо зростае значения 1сторичного принципу в якост1 необх!дно! умови справедливого 1 вридично обгрунтовакого вир1иення питания.
П1сля завоювання Галицько-Волинського ккяз!вства укра!нський народ неодноразово робив спроби вШовити свою державн1сть. В середин! XVII ст. 1 на початку XX ст. ц! спроби ув1нчались перемогою укра!нського народу над !ноземними загарбниками. Але 1 за час1в Богдана Хмельницького 1 в пер1од УНР - ЗУНР 1снування незалежно! украхнсько! держави було коротким.
Сл1д п!дкреслити. . що вперше м1хнародно-правовий статус дер-жавн! кордони Укра!ни набули в пер!од !снування Украхнсько! Народно! Республ1ки. В подалыпому. в склад! СРСР кордони Укра!ни з 1н-шими радянськими республ1ками мали скор!ше адм1н1стративний характер. Хоча-по форм1 ц! .кордони укладалися в!дпов1дно до основних принцип!в 1 норм сучасного м!жнародного права.
1нша справа, що ц! кордони встановлювались п1д диктат Москви.
- Сл1д зазначити, що 1стор!я розпорядилася таким чином, що в межах Радянсько! Укра!ни були об'еднан! майже вс! укра!нськ1 земл!.
Але 'завжди. почииаючн з час!в Галицько-Волинського княз!вства 1 до.сучасного пер1оду державн1 кордони.Укра!ни були вужч! н!ж ет-Н1ЧН1.
Як1сно новий етап м1жнародно-правового Ерегулювання кордон!в Укра!ни розпочався п1сля розпраду СРСР та створення на його м!сц! новлх незалежних дергав.
■ У третьему розд}л! "Створення незалежно! укра!нсько! дер-жави та ы!жнародно-правовий статус П кордон!в" зроблений анал!з, яким чином , створення незалежно! держави вплнкуло на м!жнарод-но-правовий статус кордон!в Укра!ни, яким чином державн! кордони
Укра!ни регулюються II нац1ональним законодавством. чи в1дпов1дае м1жнародно~догов1рний процес оформления кордон1в Укра1ни основним принципам 1 нормам сучасного м1жнародного права.
Прийняття Верховною Радо» Украхнсько! PCP ДекларацИ про державний суверен1тет Укра!ни (16 липня 1990 р.) поставило на-порядок денний питания про м!жнародно-правовий статус îi кордон1в. Тобто зм1на державного статусу Укра1ни обумовила в1дпов1дно 1 зм1ну Ч1ж-народно-правового статусу И кордон1в.
У преамбул1 ДекларацИ про державний суверен1тет Укра1ни за-заначасться. що Верховна Рада УРСР "проголошуе державний суверен!-тет Укра!ни як верховенство. самост1йн1сть, повноту 1 непод1ль-н1сть влади Республ1ки в межах И територП та незалежн1сть 1 р!в-ноправн1сть у зовн1шн1х зносинах". 3 точки зору м1жнародного права таке фомулювання е законним 1 базуеться на принцип1 суверенно! р1вност1 держав.
Принцип суверенно! р1вност! знайшов свое закр1плення у ст. 2 статуту ООН. Заключному акт1 Наради з питань безпеки та сп1вроб1т-ництва в 6вроп1 1975 р. Сл1д п1дкреслити. цо зг1дно з основними принципами та нормами м1жнародного права, держави набу'вають статус суб'екта м1жнародного права з моменту свого виникнення в силу сво-го державного суверен1тету.
Принципово важливим з точки зору створення незалежно! держави е розд1л I ДекларацИ про державний сув'ерен1тет Укра!ни — "Само-визначення укра!нсько! нацП". В нъому зокрема зазначаеться: "Ук-ра!нська PCP як суверенна нац1ональна держава розвиваетъся в 1с-нуючих кордонах на ochobI зд1йснення укра!нською нац1ею свого не-в1д'емного права на самовизначення".
Б1ЛЫ11 детально питания територИ регламентуетьоя в розд1л1 V
ДекларацП — "Територ1альне верховенство". В ньому зазначаеться: * УкраХнська PCP зд1йснюе.верховенство на вс1й сво!й територИ. Територ1я Укра!нсько! PCP в 1снуючих кордонах е недоторканою i не коже бути зм1нена та використана без И згоди".
СЛ1Д зазначити. що КонституЩя Укра1нсько! PCP 1978 р..' що д!яла на момент прийняття декларацП про держазний суверен1тет Ук-ра!ни» не и!стила положения щодо свого територ!ального верховенства. Дане питания було в1днесене до компетенцП Конституцп Союзу PCP.
В розд!л1 V ДекларацП ф1ксуеться ще одне важливе положения, що випливае з територ1ального верховенства — недоторкан!сть тери-торП Украшськох PCP в 1снуючих кордонах. Поряд з цим. в ДекларацП (розд1л V) с положения, яке не в1дпов!дае державному суверел!-тету. Зокрема говориться, що територ1я Укра1нсько1 PCP "не може бути зм1нена чи використана без II згоди".. Дана формула взята з КонституцП Украхнсько! PCP 1978 р. (ст.70) в!дпов1дио до яко! Ук-ра!на була складовою частиною Союзу PCP, де територ1альне верховенство територП Укра1нсько1 PCP зд1йснював Союз PCP. КонституЩя
• Укра1нсько1 PCP закр1шювала лише той момент, що зм1нити п територИ Союз PCP може за згодою Укра!ии.
Шсля проголошення державного суверен1тету Укра1ни. до вик-лючно! компетенцП Укра1ни перейшло 1 питания И територ1ального верховенства. Тому в po3.V ДекларацП Формула "без П згоди" не
* в!дпов!дае статусу Украши як незалежнох держаеи.
Наступним важливим кроком на шляху до м1жнародно-правового оформления кордон1в Укра1ни та розбудови незалежно! держави було прийняття Верховною Радою Укра1нсько1 PCP 24 серпня 1391 р. Акту проголошення незалежност! Украгни.
В Акт1 закрема п1дкреслюеться. що "Територ1я Украгни е непо- ■ д1льною 1 недоторканою. В1днин1 на територН Украхни мають чин-н1сть виключно, Конституц1я 1 закони Украхни."
Характерно, що нов! незалежн! держави як! утворилися в результат! розпаду СРСР.вир1шували сво! територ1альн! питания на основ! принципу правонаступництва державних,кордон!в. Зокрема у ст.5 Угоди про створення СНД п1дкресл»еться, що Республ1ки визнають' 1 поважають територ!альну Щл1сн1сть одна одно! 1 недоторкан!сть 1с-вуючих кордон1в у рамках Сп!вдружност1. При ратиф!кац!1 ц1е! Угоди Укра1на зробила ряд застережень у письмов!й 1 ч!тко визначен1й форм!. Зокрема це стосуеться ст.5 Угоди, де формула "у рамках Сп!вдружност1" була вилучена.
П1сля прийняття ДекларацП про державний суверен1тет, Акту проголошення незалежност1. значна увага в нац!ональному законо-давств! Укра1ни прид!лялась питанию П територ1альних в!дносин з державами-сус1дами. Серед багатьох законодавчих акт1в. в яких в т!й чи 1нш1й м1р1 регулюються питания територН та кордон1в Украхни сл1д вид1лити два закони : "Про правонаступництво Укра!ни" в1д 12 вересня 1991 р.'. та "Про державний кордон Украша" в1д 4 листопада 1991 р.
В результат! зробленого анал1зу можна стверджувати, що у вище названих Законах питания територН та державних кордон!в Укра1ни регулюються на основ 1,основних принциШв та норм сучасного м1жна-родного права.
П1сля того, як 1 грудня 1991 р. на всенародному референдум! ререважна б1льш!сть громадян Укра1ни п1дтвердили Акт проголошення незалежност! Укра!ни, розпочэвся активний м!жнародно-догов!рний рроцес оформления II державних кордон!в.
6 грудня 1991 р. в Киев1 був укладений догов!р про основи добросус1дства та сп1вроб!тництва м!ж Украхнов 1 Угорською Респуб-л1кою. Це був перший догов1р в якому Сторони визнали як непорушн! та недоторкан1 1снуюч1 кордони м1ж ними. Вони таксж заявили, що не каготь 1 не будуть мати в майбутньому територ!альних претенз1й одна до одно!.
В подальшому под1бн! договори були укладен1 з Полыцею, Молдовою. Туреччинои. Словаччинов. Цьому сприяло також 1 те. що 26 лютого 1992 р. Укра!на офШйно лриедналася до Заключного Акту Нара-ди з питань безпеки та сп1вроб1тництва в Европ1 1975 р.
У висновках зформ.ульовано основн! п1дсумки досл1дження. вик-ладено.ряд пропозиц!й та рекомендации наукового та практичного характеру.
Головним п1дсумком досл1джения е висновок про те, що належним чином оформлен1 та позначен! на м1сцевост1 кордони с гарантом миру та сп1вроб1тництва м1ж державами.
Одним 1з найпр1ор1тетн1ших капрямк!е д!яльносг! нових неза-лежних-держав, в тому числ1 1 Укра!ни, мае стати в!дпов1дне м1жна-родно-правове оформления сво!х державних кордон1в.
У.кра!нський народ починаючи з Галицько-Волинського княз1вства поширював меж1'свое! територП шляхом мирного освоения не заселе-них земель на сх1д та п1вдень в!д Киева. Про це св1дчать документа • про заснування м1ст про нац1ональний склад населения т1е! чи 1ншо! територП. Наприк1нц1 XVIII ст. терктор1я Укра!ни в основному була сформована, що визначалось етн1чним складом I! земель.
Серед м1жнародних угод, в яких в т1й чи 1нш!й М1р! регулюва-лись територ1я та кордони Укра!ни окремо сл!д вид1лити Брестський
догов1р в1д 27 с1чня 1918 р. м1ж УНР з одного боку, та Шмеччиною. Австро-Угорщиною. Болгарию та Туреччиною з 1ншого. В даному Договор! вперше ч!тко встановлювались державн! кордони Укра!ни.
3 моменту прийняття ДекларацП про державний суверен1тет, Ук-ра!на проголосила, що. у сво!х д1ях вона буде керуватись загально-визнаними принципами 1 нормами м!жнародного права. Зокрема Укра-!на заявила, що поважае територ1альну ц1л!сн1сть 1 непорушн1сть кордон1в держав-сус1д!в, 1 не мае до них жодних територ1альних претенз1й.
Особливо сл1д п1дкреслити, що Укра!на посл1довно дотримуеться принщшв територ1ально! ц1л1сност1 1 непорушностГ державних кордон^ в ситуацИ, коли I! етн1чн1 кордони ширш1 н1ж сьогодн1шн1 державн 1. Тому Територ1альн1 претензИ до УкраГни з сторони деяких сус!дн1х держав б абсолютно безп1дставними.
Приклад м1жнародно-правового оформления державних кордон1в Укра!ни, як ново.! незалежно! держави, а також анал1з Угоди про створення' СНД засв1дчуе, що процес правонаступництва е скор!ше м1жнародно-правовий, а не пол1тичний.
Виходячи з того, що в1дпов1дне м1жнародно-правовё оформления кордон1в Укра!ни мае велике значения для забезпечення миру та без-пеки в 6вроп1. автор вважае за необх1дне прискорити п1дготовку та Шдписання договор1в з Рос1ею та Румун1ею. в яких Ф1ксувались би територ1альна ц1л1сн1сть та непорушн!сть кордон1в Стор1н.
Наступним етапом м1жнародно-правового оформления кордон1в Ук-ра!ни мае стати процес укладання договор!в з державами-сус1дами. щодо режиму сп1льного кордону. Такий догов1р уже укладений з Поль-щею.
Але для укладання таких договор1в потр!6на добра воля не т1льки Укра1ни. але й сус1дн!х держав. -
I
OchobhI положения та результата дисертацШного досл1дження викладен1 в публ1кац1ях:
Мостиський А.Б. За реальний суверен1тет УкраТни : кордони Ук-palHii // Прапор Лен1на.
Мостиський А.Б. Крым передан нам по праву // Правда Украины. 1991, 30 января.
Мостиський А.Б.- Нехай сх1дний сус1д вчиться у зах1дного ба-чити державн1 кордони Укра1ни з точки зору м1жнародного права // Голос Укра!ни, 1994. 20 с1чня.
Подписано к пэтати J,-* ^ { /¿v-
