АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Криминологические и уголовно-правовые аспекты борьбы с торговлей женщинами и детьми»
Іващенко Віта Олександрівна
УДК 343.9
КРИМІНОЛОГІЧНІ ТА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЖІНКАМИ ТА ДІТЬМИ
Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ-2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінології Національної академії внутрішніх справ України.
Науковий керівник - заслужений юрист України, доктор юридичних наук, професор Глушков Валерій Олександрович, Центр організації, координації науково-дослідних робіт вищих закладів освіти та науково-дослідних установ МВС України Національної академії внутрішніх справ України, начальник Центру (м. Київ).
Офіційні опоненти:
- заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Михайленко Петро Петрович, Національна академія внутрішніх справ України, професор кафедри кримінального права (м. Київ);
- кандидат юридичних наук, доцент Гуторова Наталія Олександрівна, Університет внутрішніх справ МВС України, начальник кафедри кримінального права та кримінології (м. Харків).
Провідна установа: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України (м. Київ).
Захист відбудеться ^#7” 2000 р. о /^годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 при Національній академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, Солом’янська пл., 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 03035, Київ-35, Солом’янська пл., 1.
Автореферат розісланий р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, доктор юридичних наук
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Проголосивши, що людина, її життя і доров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні іайвигцою соціальною цінністю (ст. З Конституції України), держава зобов’язалася юіма доступними засобами та можливостями захищати особу.
Одним із пріоритетних напрямків соціальної політики України є боротьба зі лочинністю, в тому числі злочинами проти життя, здоров’я, волі і гідності особи. )собливе місце серед цих злочинів займає торгівля жінками та дітьми - проблема, цо набула міжнародного характеру. Непоодинокі факти продажу за кордон 'країнських жінок та дітей обумовили прийняття Закону України від 24 березня 998 року, яким встановлена кримінальна відповідальність за торгівлю людьми (ст. 24і КК України). До того ж, підвищена суспільна небезпека цих діянь вимагає [одаткових заходів протидії торгівлі людьми. Основні напрямки боротьби з нею «значені Проірамою запобігання торгівлі жінками та дітьми, затвердженою гастановою Кабінету Міністрів України від 25 вересня 1999 року № 1768.
Про існування торгівлі людьми вказували ще у XIX та на початку XX толіття Ам-Рін Отто Генне, М. Гернет, С. Гогель, В. Дерюжинський, М. Дурманов, [. Ломброзо, Ф. Ліст, Г. Ферреро, С. Шашков, Ф. Яновський. Як злочин [іжнародігого характеру, торгівлю жінками і дітьми вивчали І.П. Бліщенко, [.Н. Галенська, І.І. Карпець, І.І. Лукашук, А.В. Наумов, В.П. Панов, Ю.О. Решетов. Іро торгівлю людьми транснаціональними злочинними групами писали в наукових рацях Г.О. Зорін, В.Є. Емінов, В.І. Куліков, А.І. Коннов, В.В. Лунєєв, і.С. Овчинський, B.C. Овчинський, С.С. Овчинський, В.О. Танкевич,
І.П. Яблоков. Проте спеціального монографічного дослідження кримінологічних а кримінально-правових аспектів даної теми не проводилося.
Крім того, чинне законодавство України потребує суттєвого вдосконалення, скільки воно не створює надійного правового захисту від таких посягань на особу не повністю відповідає нормам міжнародно-правових актів з питань боротьби з зргівлею жінками та дітьми. У зв’язку з цим теоретична розробка даної проблеми триятиме правотворчій та правозастосовчій діяльності. Вказані аргументи, на умку автора, повною мірою підтверджують актуальність вибраної теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний апрямок дослідження базується на основних положеннях Комплексної цільової рограми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 роки, затвердженої Указом резидента України від 17 вересня 1996 року №837/96, Програми запобігання )ргівлі жінками та дітьми, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України д 25 вересня 1999 року № 1768, планах наукових досліджень Національної садемії внутрішніх справ України та її кафедри кримінології.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексна розроб: кримінологічних і кримінально-правових аспектів боротьби з торгівлею жінкамі дітьми та формулювання на цій основі пропозицій організаційно-правово характеру щодо запобігання цим злочинам.
Відповідно до мети дослідження поставлені такі завдання:
- проаналізувати міжнародно-правові акти у цій сфері;
- визначити відповідність норм вітчизняного законодавства положенні міжнародно-правових актів з вказаних питань;
- проаналізувати криміногенну ситуацію в Україні щодо торгівлі жінка? і дітьми;
- розглянути сучасні форми рабства та їх взаємозв’язок з торгівле жінками і дітьми;
- провести розмежування складів злочинів рабства та торгівлі жінкамі дітьми;
- показати взаємозв’язок проституції та торгівлі жінками і дітьми;
- визначити коло інших протиправних діянь (нелегальна міграц порушення в галузі трансплантації органів і тканин людини тощо), пов’язаних торгівлею живим товаром;
- встановити комплекс факторів, що зумовлюють вчинення зазначені злочинів;
- внести конкретні пропозиції організаційно-правового характе стосовно попередження торгівлі жінками і дітьми.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у сфе торгівлі жінками та дітьми, предметом - стан боротьби з торгівлею жінками дітьми, а також її кримінологічні та кримінально-правові аспекти.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія науково пізнання суспільно-правових явищ, а також наукові принципи і концептуаль положення, розроблені спеціалістами в галузі кримінології, кримінального праї міжнародного права тощо. У процесі дослідження використовувались історични соціологічний, системно-струкіурний, логіко-юридичний, порівняльно-правови статистичні та інші методи пізнання.
При аналізі міжнародно-правових актів з питань боротьби з торгівле жінками і дітьми та встановленні ступеню їх імплементації у діюче законодавст України використовувались історичний, логіко-юридичний та порівняльн правовий методи. З метою з’ясування криміногенної ситуації в Україні що, торгівлі жінками і дітьми застосовувались системно-структурний, порівняльний конкретно-соціологічний методи (опитування, вивчення кримінальних справ). Д встановлення зв’язку торгівлі жінками і дітьми з іншими протиправними діянням виявлення факторів, що зумовлюють їх вчинення, а також розробки організаційн
з
іравових заходів попередження таких проявів автором використовувались :истемно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-юридичний, історичний методи. У процесі дослідження дисертант провів узагальнення юридичної ірактики, зібрав і проаналізував за допомогою статистичних методів емпіричну нформацію за фактами торгівлі людьми.
Емпірична база дослідження. Для досягнення мети дослідження були зивчені статистичні дані та аналітичні документи МВС України, Координаційного сомітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові /країни, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України, Міністерства остиції України, Верховного Суду України та деяких інших міністерств і відомств і питань, які розглядаються у дисертації за період з 1991 по 1999 рік. Іроаналізовано понад 50 кримінальних справ та матеріалів про відмову в юрушенні кримінальних справ за фактами правопорушень у сфері торгівлі подьми. Проанкетовано 100 жінок, які складають групу ризику бути втягнутими в оргівлю людьми. Проведено опитування 200 працівників системи МВС України з йзних регіонів з проблеми, що досліджується. Використано власний досвід роботи і СУ УМВС України в Кіровоградській області.
Теоретичним підгрунтям дисертаційного дослідження стали роботи таких зітчизняних і зарубіжних вчених: Ю.В. Александрова, П.Д. Біленчука,
В.О. Глушкова, Н.О. Гуторової, І.М. Даньшина, Т.А. Денисової, О.М. Джужи, АП. Закалюка, А.Ф. Зелінського, Г. Кайзера, О.М. Костенка, М.Й. Коржанського, [.П. Лановенка, О.М. Литвака, В.Г. Лихолоба, П.С. Матишевського, М.І. Мельника, П.П. Михайленка, М.І. Панова, О .Я. Светлова, В.М. Смітієнка, В.В. Сташиса,
З.Я. Тація, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Г. Шнайдера та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Робота є практично одним із ерших монографічних досліджень кримінологічних та кримінально-правових спектів боротьби з торгівлею жінками і дітьми в Україні. У дисертації дається арактеристика цього злочину, встановлюється його зв’язок з комплексом інших равопорушень, подаються конкретні пропозиції щодо організації та практичного абезпечешія боротьби з торгівлею жінками і дітьми. Аналізується світовий досвід цих проблем. На захист виносяться такі положення:
- визначення поняття торгівлі жінками та дітьми як акт купівлі-продажу и вчинення інших протиправних угод відносно таких осіб, що пов’язано з їх езаконним заволодінням чи передачею з метою експлуатації або іншого ібороненого використання на території країни чи за її межами;
- визначення поняття проституції як діяльність людини, що полягає в еодноразовому наданні сексуальних послуг іншим особам, які не грунтуються на очуттєвому потязі з метою отримання винагороди, яка є основним чи додатковим жерелом існування;
- висновок про сформування ринку секс-бізнесу, який приност величезні прибутки шляхом експлуатації осіб у сфері надання платних сексуальни послуг різноманітного характеру і потребує законодавчого регулювання;
- висновок, що торгівля жінками та дітьми представляє собою одну : сучасних форм рабства;
- конкретні рекомендації щодо вдосконалення кримінальног законодавства України та правозастосовчої практики, зокрема, з урахування проведеного юридичного аналізу складу злочину торгівля людьми та встановлене відповідності зазначеної кримінально-правової норми вимогам міжнародне правових актів пропонується нова редакція ст. 124і КК України; обгрунтовуєтьс положення про доцільність встановлення кримінальної відповідальності за фак зберігання та підвищеної відповідальності за виготовлення, збут аб розповсюдження порнографічних творів, зображень чи інших предметі порнографічного характеру з використанням неповнолітніх; пропонуєтьс доповнити Кримінальний кодекс України статтями, які встановлювали відповідальність за рабство; за організацію та участь у групах, створених з метої вчинення злочинів або заняття іншою антисоціальною діяльністю чи її контролк за сексуальну експлуатацію та домагання щодо жінок і неповнолітніх;
- пропозиція прийняти спеціальний закон стосовно профілактик проституції: легалізувати ним окремі її види, поставити під соціальний і медични контроль проституток, регламентувати діяльність будинків розпусти;
- рекомендація створити у структурі органів внутрішніх справ підрозділ по боротьбі з торгівлею людьми та суміжними злочинами;
- внесений комплекс інших організаційно-правових заходів щод попередження торгівлі жінками і дітьми.
Теоретичне та практичне значення результатів дослідження. Викладе* в дисертації теоретичні положення, узагальнення, висновки і пропозиції мають я загальнотеоретичне, так і спеціально-галузеве значення для науки кримінальногс кримінально-виконавчого, міжнародного права та кримінології, оскільк розширюють і поглиблюють уявлення про торгівлю жінками та дітьми я асоціальне явище, а також пропонують організаційно-правові заходи боротьби нею. Вони можуть бути вихідною науковою базою для подальшого вивченн кримінологічних та кримінально-правових проблем боротьби з торгівлею жінкам: та дітьми, сприяти вдосконаленню кримінального законодавства України практики його застосування.
Практичні рекомендації, в тому числі пропозиції законодавчого характер} спрямовані на підвищення ефективності роботи правоохоронних та інши державних органів у боротьбі з торгівлею людьми.
Результати дослідження направлені для розгляду і використання у ііяльності Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України (№ 226/1 від 14.03.2000 р.) та Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого іабезпечення правоохоронної діяльності (№ ВР/9 від 01.06.2000 р.).
Основні положення та результати дослідження можуть бути також шкористані:
-при доопрацюванні проекту Кримінального кодексу України;
- при підготовці постанов Пленуму Верховного Суду України щодо питань сваліфікації торгівлі людьми і суміжних злочинів та призначення покарання за їх ічинєння;
- у практичній діяльності правоохоронних та інших державних органів, у ■ому числі громадських і міжнародних неурядових організацій в попередженні оргівлі жінками і дітьми;
-у роботі Міністерства закордонних справ України, його дипломатичних [редставництв за кордоном для обгрунтування позиції нашої держави щодо іоротьби з торгівлею жінками і дітьми та співробітництва з іншими країнами у цій фері;
- під час розробки комплексних загальнодержавних і регіональних пеціальних заходів і програм, спрямованих на підвищення ефективності протидії оргівлі людьми;
- для підвищення рівня правових знань громадян з вказаних питань.
Положення і висновки дисертації можуть бути використані при підготовці
ідповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу “Кримінологія і рофілактика злочинів” та “Кримінальне право”, у науково-дослідній роботі агістрів, слухачів, курсантів і студентів навчальних закладів системи МВС, у роцесі підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного ослідження обговорювалися на засіданні кафедри кримінології Національної кадемії внутрішніх справ України; доповідалися у виступах на міжнародній ауково-практичній конференції “Боротьба з торгівлею жінками: проблеми цосконалення законодавства та завдання органів внутрішніх справ України” равень 1999 р., м. Харків), а також науково-практичному семінарі “Проблеми іпобігання торгівлі жінками та професійна підготовка працівників органів іутрішніх справ України” (жовтень 1999 р., м. Євпаторія).
Окремі матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі аціональної академії внутрішніх справ України під час проведення семінарських і тактичних занять, читанні лекцій з кримінального права і кримінології (№ 009161 д 09.03.2000 р.) та Академії муніципального управління (№79 від 17.03.2000 р.) д час проведення семінарських і практичних занять з кримінального права.
Публікації. Основні положення і висновки, що сформульовані в дисертац: опубліковані автором у чотирьох фахових наукових статтях та тезах наукові практичних конференцій.
Структура дисертації визначається її метою та поставленими завданнями складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновкі списку використаних літературних джерел (206 найменувань) і 6 додатків на 1 сторінках. Загальний обсяг дисертації - 223 сторінки. ’
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовуються вибір теми дисертації, її актуальність, ступії наукової розробки. Визначаються мета і завдання дослідження, його зв’язок науковими програмами, планами і темами, об’єкт, предмет, методика та емпіричі база дослідження, аргументується наукова новизна одержаних результаті розкривається їх теоретична і практична значимість, апробація і впровадження.
У першому розділі “Проблеми імплементації норм міжнародного прав про боротьбу з торгівлею жінками та дітьми в національне право України який включає два підрозділи, проводиться аналіз документів міжнародного праї про боротьбу з торгівлею жінками і дітьми та встановлюється ступп імплементації міжнародних норм у національному законодавстві.
У першому підрозділі “Історико-правовий аналіз норм міжнародної права про боротьбу з торгівлею жінками та дітьми” автором здійсіаоєтьс системний аналіз міжнародно-правових актів, спрямованих на боротьбу з рабство та торгівлею жінками і дітьми, на підставі якого проводиться відмежування рабсті від останнього злочину.
Занепокоєння людства з приводу рабства і работоргівлі та намаганк скасувати ці явища лежать в основі багатьох міжнародних договорів, декларації конвенцій ХІХ-ХХ століть, починаючи з Віденського конгресу 1815 р., на яком було прийнято спеціальну декларацію. Пізніше Аахенський конгрес 1818 р. засуди торгівлю неграми і визнав її злочинною. Практичні заходи з питань боротьби работоргівлею передбачені, зокрема, Лондонським договором 1841 р., Генеральни актом 1890 р., прийнятим на Брюссельській конференції. Подальший розвито міжнародного співробітництва щодо заборони рабства і работоргіві продовжувався в межах діяльності Ліги Націй. Так, у 1926 р. прийнято Конвенції відносно рабства, нормами якої визначені такі поняття, як “рабство”, “торгівл невільниками”. Крім того, зазначений документ вказав на існування примусової аб обов’язкової праці, яка може привести до появи становища, подібного до рабстві В подальшому Додаткова конвенція про скасування рабства, работоргівлі і інститутів і звичаїв, подібних до рабства 1956 р. віднесла до рабства практику і
інститути боргової кабали, кріпосного стану, домашнього рабства. Крім вищеназваних, у дисертації розглянуто й інші документи про боротьбу з рабством і работоргівлею. Зазначимо лише, що міжнародним правом напрацьовані норми, які захищають безпосередньо дітей від злочинної торгівлі та пов’язаної з нею експлуатації. Такі положення містять Женевська декларація прав дитини 1924 p., Декларація прав дитини 1959 р., Конвенція про права дитини 1989 р. Створено також міжнародно-правову базу з метою організації боротьби з торгівлею жінками. Зокрема, торгівля жінками заборонена Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 p., Декларацією про викоренення насильства проти жінок 1993 р. Крім того, на міжнародному рівні прийняті документи по спільній охороні жінок і дітей від торгівлі живим товаром. Мова йде про Міжнародну конвенцію про боротьбу з торгівлею жінками та дітьми 1921 p., Женевську конвенцію про заборону торгівлі жінками та дітьми 1926 р., Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і експлуатацією проституції третіми особами 1949 р.
Виходячи з міжнародно-правових документів про заборону рабства та торгівлі жінками і дітьми, дисертант проводить відмежування цих злочинів за ознакою відчуження потерпілої особи. Рабство має місце, якщо людина стає власністю покупця. Це повною мірою стосується торгівлі дітьми. Як работоргівля, торгівля жінками може кваліфікуватися у випадку продажу жінок у власність покупця, коли останній ними володіє, користується, розпоряджається.
На основі проведеного дослідження автор дійшов висновку, що торгівля жінками та дітьми являє собою асоціальне протиправне явище. Опитування працівників міліції показало, що у 46 % респондентів торгівля жінками і дітьми асоціюється з суспільно небезпечним явищем, у 35,5 % - з рабством і тільки у 18,5 % - з окремим певним злочином. Це вказує на можливі подальші перспективи вивчення цього питання.
З урахуванням розглянутих у дисертації існуючих понять торгівлі жінками і дітьми, дисертант дає власне визначення: торгівля жінками та дітьми - це акт купівлі-продажу чи вчинення інших протиправних угод відносно таких осіб, що пов’язано з їх незаконним заволодінням чи передачею з метою експлуатації або іншого забороненого використання на території країни чи за її межами.
У другому підрозділі “Співвідношення норм міжнародного права про боротьбу з торгівлею жінками та дітьми з нормами національного права України” визначається відповідність норм вітчизняного права положенням міжнародно-правових актів. За допомогою історичного методу автор досліджує питання встановлення відповідальності за торгівлю жінками та дітьми в законодавчих актах минулого. В роботі, зокрема, наводяться відповідні положення різних редакцій “Руської Правди”, Соборного Уложення 1649 р., Уложення про покарання кримінальні і виправні в редакції 1885 p., Уложення 1903 р. Приділено
увагу також кримінальним законам України за часів радянського періоду. З метої встановлення новітніх досягнень української кримінально-правової думки питання охорони жінок та дітей від злочинної торгівлі проводиться юридични аналіз складу злочину, передбаченого ст. 124і КК України “Торгівля людьми”, суміжних з ним злочинів.
На думку автора, назва ст. 124і КК України є невдалою, оскільки торгівл передбачає лише купівлю-продаж і не охоплює інших угод, пов’язаних незаконним заволодінням чи передачею людини. Водночас диспозиція ст. 124і К] містить такі самостійні діяння, як сексуальна експлуатація потерпілогс використання його в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність тощо, а ц ніякого стосунку до торгівлі не має. Дисертант вважає, що назва статті значн звужує її зміст, а тому пропонує таку назву - “Торгівля людьми та інші незакош угоди відносно людини”.
Головним безпосереднім об’єктом даного злочину є воля, гідність і особист недоторканність особи. Додатковим факультативним об’єктом можуть виступат життя і здоров’я особи, встановлений порядок здійснення посадовими особам своїх повноважень, порядок перетинання державного кордону України.
Об’єктивна сторона торгівлі людьми полягає у таких діях:
а) відкритому заволодінні людиною, пов’язаному з законним чи незаконна переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України аб без такого;
б) таємному заволодінні людиною, пов’язаному з законним чи незаконна переміщенням за згодою чи без згоди особи через державний кордон України аб без такого.
Автор вважає, в диспозиції ст. 124і КК правильніше застосовувати лиш термін “заволодіння людиною” і вилучити його конкретизуючі ознаки “відкрите ч таємне”, бо заволодіти людиною можна і шляхом обману, зловживання довірок під погрозою насильства над близькими родичами або розголошення відомосте! що їх ганьблять, пошкодження чи знищення їх майна тощо. На думку 65 ° опитаних респондентів, ці ознаки не повинні бути обов’язковими для зазначене кримінально-правової норми.
До факультативних дій об’єктивної сторони складу злочину торгівл людьми відноситься переміщення особи через державний кордон України, як може бути здійснено на законних підставах чи незаконно, за згодою або без згод викраденої особи, що для кваліфікації дій винного за чинною ст. 124і КК значенн не має. Це є суттєвим недоліком, тому що вказану ознаку треба віднести д особливо кваліфікуючих і помістити в ч. З вказаної статті, враховуючи підвищен суспільну небезпеку вчинення злочину в цій формі, або виділити в окрему статтк яка передбачала б відповідальність за нелегальну міграцію людей.
Торгівля людьми вважається закінченим злочином з моменту заволодіння людиною. Отже, сам факт продажу або іншої оплатної передачі людини знаходиться за межами об’єктивної сторони складу злочину і характеризує лише його суб’єктивну спрямованість. На думку дисертанта, це ще раз підтверджує невідповідність назви статті її змісту.
Суб’єктом аналізованого злочину може бути фізична, осудна особа, яка досягла 16 років. У випадку його вчинення посадовою особою з використанням влади чи службового становища, остання несе відповідальність за ч. 2 чи ч. З ст. 124і КК.
Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом і спеціальною метою. Людина викрадається для подальшого продажу або іншої оплатної передачі з метою сексуальної експлуатації, використання в порнобізнесі, втягнення у злочинну діяльність, залучення в боргову кабалу, усиновлення в комерційних цілях, використання в збройних конфліктах, експлуатації її праці. Для притягнення винного до відповідальності необхідно довести, що він завідомо усвідомлював після продажу або іншої оплатної передачі використання потерпілого з якоюсь із передбачених законом метою, а це ускладнює можливість доведення його вини. Крім того, вчинення злочину з метою усиновлення в комерційних цілях можливе лише щодо неповнолітнього. Тому, на думку автора, його треба віднести до кваліфікуючих ознак злочину.
На основі викладеного запропоновано таку редакцію диспозиції ст. 124 і КК України: “Купівля-продаж або вчинення інших протиправних угод відносно тодини, пов’язаних з її заволодінням або передачею з метою експлуатації чи іншого забороненого використання.
Загальним підсумком цієї частини дослідження є висновок про необхідність гсроведення подальшого вдосконалення чинного законодавства з питань боротьби з торгівлею людьми. Доцільно як можна ширше визнати наявні міжнародно-правові документи з цього питання та імплементувати міжнародно-правові норми у національне законодавство всіх країн.
У другому розділі "Кримінологічна характеристика торгівлі жінками та дітьми, а також інших протиправних діянь, з нею пов’язаних", який має чотири тідрозділи, проводиться кримінологічний аналіз ситуації, що склалася в Україні з торгівлею жінками і дітьми, розглядаються сучасні форми рабства та місце серед шх торгівлі людьми, дається кримінологічна характеристика проституції, «легальної міграції та інших діянь, пов’язаних з торгівлею живим товаром.
У першому підрозділі "Кримінологічний аналіз ситуації, що склалася в /країні у зв’язку з поширенням торгівлі жінками та дітьми" досліджуються :учасний стан і головні тенденції цього явища. Так, протягом останніх років пляхом обману за кордон вивезено майже 100 тис. українських жінок лише з
метою залучення до секс-бізнесу. Разом з тим, з часу встановлення кримінальне відповідальності за торгівлю людьми правоохоронними органами Україн порушено тільки більше 20 кримінальних справ за ст. 124і КК. Таке реагуванн держави не відповідає рівню розповсюдження та небезпеки цього ганебного явища
Автор особливо підкреслює про вчинення вказаних злочинів проти дітеі Тільки протягом року в світі близько мільйона дітей викрадаються і продаються метою залучення до сфери сексуального бізнесу. '
Дослідження Міжнародної організації з міграції засвідчило, що в Україні д потенційних жертв торгівлі людьми можуть бути віднесені від 1250 до 2250 тис жінок, з яких 44,5 % у віці від 15 до 19 років. Дисертант приходить до висновку, щ це особи, які завдяки своїм особистим якостям та в силу зовнішніх обставин стают об’єктами купівлі-продажу та інших протиправних угод відносно людині пов’язаних з їх заволодінням чи передачею з метою експлуатації або іншог забороненого використання як у межах країни, так і за кордоном. Встановлено, щ основними способами вербування жінок для виїзду за кордон є трудові угоді зокрема для роботи офіціантками або покоївками в країнах Західної Європі одруження, які здійснюються через фірми або мережі посередників постачальників.
Про існування в Україні нелегального бізнесу вербування молодих жінок з кордон свідчить той факт, що з 100 опитаних дисертантом жінок, які становлят групу ризику бути втягнутими в торгівлю людьми, 7 вже працювали за межам: іфаїни у сфері секс-бізнесу, а 18 - отримували подібні запрошення. Пропозиці надходили, як правило, від знайомих і родичів (60 %), від приватних агентств працевлаштування (24 %), від іноземців (16 %). Серед опитаних перебували т отримували пропозиції виїзду на роботу до Російської Федерації, Латвії, Чехі; Словаччини, Польщі, Угорщини, Туреччини, Німеччини.
Як засвідчив аналіз роботи правоохоронних органів України та інших краї: світу, займаються торгівлею людьми організовані злочинні угруповання. Свок діяльність вони забезпечують розвинутою системою здійснення корупційних діянь
Одним із висновків першого підрозділу стало встановлення дисертантої нових небезпечних тенденцій торгівлі людьми. Доступність і дешевизн транспортування живого товару з Центральної та Східної Європи в країни Західне Європи призвела до збільшення кількості потерпілих - вихідців європейськії: держав. Так, нині торговці людьми використовують Україну не лише до транзитного провозу дітей азіатського походження до європейських країн, але і українських неповнолітніх експортують за кордон. Іншою тенденцією є та, щ жінки, які стали жертвами цього злочину і за кордоном були залучені до занятг проституцією, повертаючись на батьківщину, самі пристосовуються до праці секс-бізнесі і нерідко стають постачальниками живого товару.
У другому підрозділі "Рабство" аналізується практика, подібна до рабства учасного світу, яка, крім рабства, в його традиційному розумінні і работоргівлі, іхоплює також торгівлю дітьми, дитячу проституцію, дитячу порнографію, ксплуатаціго дитячої праці, нанесення статевих понівечень дівчаткам, іикористання дітей у збройних конфліктах, боргову кабалу, торгівлю людьми і [юдськими органами, експлуатацію проституції і деякі види діянь, що іикористовуються в умовах апартеїду та колоніальних режимів.
Значного поширення сьогодні набула торгівля дітьми. Вказаний злочин юже бути вчинено відкрито чи в прихованій формі батьками, іншими родичами ;итини, які за винагороду або з інших міркувань бажають її позбутися. В авуальованій формі продавцями можуть бути не лише родичі дітей, а й інші особи, кі на законних підставах мають право розпоряджатися долею дитини, але ловживають наданими правами (наприклад, керівники дитячих закладів), а також соби, які викрали дітей у батьків з метою їх подальшого продажу.
Простежуються навіть транснаціональні канали, по яких здійснюються оставки дітей з Латинської Америки - в Європу і на Близький Схід; з Південної ізії - в Європу і на Близький Схід; на європейський і західноафриканський ринки кспорту дітей. Автор підкреслює, що в Східній Європі цей рух йде в напрямку зі Іходу на Захід, з Російської Федерації, України і Білорусі дітей переважно еревозять до Польщі, Угорщини, країн Балтики та в столиці західноєвропейських ержав. Торгують також румунськими неповнолітніми проститутками, яких ввозять о Німеччини, Італії, Туреччини, на Кіпр. Крім того, в країнах Південно-східної дії виявлені такі маршрути поставки дітей: з М’янма - в Таїланд; всередині аїланду; з Таїланду та інших країн - в Китай, Малайзію, Японію і США; з аїланду і Філіппін — в Австралію, Нову Зеландію, Тайвань і Китай; з Непалу і англадеш - в Індію; з Південно-східної Азії - в Японію і на Гаваї через Гонконг; з ідії і Пакистану - на Близький Схід.
Прослідковується тісний зв’язок між торгівлею дітьми і дитячою роституцією та порнографією. Дисертант зазначає, що подібна практика набула оширення в різних країнах світу. Лише в Азії майже мільйон дітей є предметом :кс-бізнесу та дитячої порнографії. Як правило, дитяча порнопродукція вготовляється для жителів індустріально розвинутих країн, а об’єктами :ксуальних домагань є діти з Азії, Південної Америки та Східної Європи. В країні офіційно реєструється незначна кількість випадків дитячої порнографії та роституції. Автор це пояснює, зокрема, тим рівнем латентності, що набувають ці зища в державі.
Досліджуючи питання експлуатації дитячої праці, дисертант дійшов існовку, що вона користується великим попитом у всіх регіонах світу. За даними [іжнародного бюро праці, тільки в країнах, що розвиваються сьогодні працює
майже 250 млн. дітей. В Україні до економічної діяльності залучено понад 700 ті дітей, з них більше 240 тис. - не навчаються. Багаточисленні прояви дитячої пра обумовили її згрупування в основні види: домашня прислуга, кабальна праї комерційна сексуальна експлуатація, робота у промисловості і сільської господарстві, робота на вулиці, робота на сім’ю. Автором встановлені характер особливості зазначених різновидів праці дітей.
Досить актуальною проблемою сьогодення є торгівля людьми з мете експлуатації їхньої праці. З України щороку за кордон виїжджає майже мільйі осіб. Головними країнами працевлаштування для українців є Польща, Чех: Словаччина, Угорщина. У зв’язку з практично нелегальним перебуванням в інші країнах наші мігранти нерідко потрапляють у скрутне становище, стають жертва», здирств роботодавців, посередників, не мають можливості користувати соціальним захистом і медичним обслуговуванням.
До звичаїв подібних до рабства міжнародно-правовими документа* віднесено також практику апартеїду і колоніалізму. Пригноблюючи права людш цілих народів, апартеїд та інші форми колоніалізму дозволяють говорити про та явища як колективне чи групове рабство.
Одним із головних у цьому підрозділі є висновок автора, що тopгiвJ жінками та дітьми представляє собою одну із сучасних форм рабства. З мето організації боротьби з різними формами цього явища, запропоновано і міжнародному рівні прийняти документ, в якому було б законодавчо закріплеї захист людини від усіх зловживань такої спрямованості.
У третьому підрозділі "Проституція" розглядається один із різновид торгівлі жінками і дітьми - експлуатація проституції третіми особами.
Дисертант, досліджуючи проституцію в історичному аспекті, приходить і висновку, що протягом усього періоду існування ставлення до неї бу; різноманітним - від офіційного дозволу до заборони, яка підкріплювала! жорсткими репресіями. Але ні репресивні заходи, ні суспільна мораль не знищих проституцію як соціальне явище, хоча й впливали на кількісний показник ці проблеми. В результаті поступово сформувався ринок секс-бізнесу, який приноси' величезні прибутки шляхом експлуатації осіб у сфері надання платних сексуальні послуг різноманітного характеру.
Зазначається, що нині міжнародне співтовариство дуже стурбоваї масштабами проституції та експлуатації її третіми особами. Особливої гостроти і проблема набула у зв’язку з тим, що проституція є одним із канал: розповсюдження СШДу; до цієї діяльності залучається все більше неповнолітні: небезпеку становить також контроль секс-бізнесу організованою злочинністю. Я свідчать експерти, торгівля людьми посідає третє місце за розміром прибутків піс.г торгівлі наркотиками і зброєю.
Розглянувши питання встановлення відповідальності за заняття проституцією та злочини, які з нею пов'язані, в законодавствах деяких зарубіжних країн, дисертант звернув увагу на прогалини у вітчизняному законодавстві, в якому яе розроблено саме поняття “проституція”, відсутнє чітке розмежування проституції від інших форм задоволення статевої пристрасті поза шлюбом. Проаналізувавши різні поняття проституції у вітчизняній та зарубіжній науковій гітературі, автор пропонує визначити її як діяльність людини, що полягає в «одноразовому наданні сексуальних послуг іншим особам, які не грунтуються на ючуттєвому потязі з метою отримання винагороди, яка є основним чи додатковим ркерелом існування.
В дисертації наводяться статистичні дані, які характеризують поширення іроституції в Україні та деяких європейських державах. Вказується на зрганізований характер проституції, який поступово набуває транснаціональних )ис. Виділяються й кілька регіонів світу, до яких організовані злочинні групи країн ^НД постачають жінок, у тому числі також шляхом торгівлі людьми. При цьому івертається увага на небезпеку проституції, зокрема, соціальний, медичний, /іорально-психологічний і правовий аспекти цієї проблеми. З метою зменшення пкоди, яку проституція завдає суспільству та окремим громадянам, пропонується ірийняти спеціальний закон про проституцію, яким легалізувати її окремі види, юставити під соціальний і медичний контроль проституток, регламентувати (іяльність будинків розпусти. При такому підході правова відповідальність ювинна наставати не за заняття проституцією, а за порушення правил, становлених для цієї діяльності, її експлуатацію, залучення до неї неповнолітніх
іСІб.
У четвертому підрозділі “Нелегальна міграція та інші протиправні іяння, пов’язані з торгівлею жінками і дітьми” простежується зв’язок торгівлі сивим товаром з нелегальною міграцією та злочинами в галузі трансплантації рганів чи інших анатомічних матеріалів людини.
Так, щороку кордони країн світу перетинають майже 4 мло. нелегальних [ігрантів, що приносить кримінальним угрупованням близько 7 млрд. доларів :ША. Географічне положення України дає можливість використовувати її ериторію як найзручніший шлях проникнення на Захід. Потік транзитної міграції ;інок через Україну умовно поділяється на три групи: 1) жінки з Китаю, Шрі-[анки, Ліберії, Нігерії, Сьєрра-Леоне; 2) молоді жінки з країн СНД, зокрема осійської Федерації і Молдови; 3) громадяни Афганістану, Іраку та інших країн, івтор наголошує на впливі нелегальних мігрантів на зростання кількості окремих адів злочинів, збільшення небезпечних хвороб, поширення підпільного ринку раці, виникнення напруженості у відносинах між багатьма державами і пропонує
законодавчі та організаційні заходи щодо посилення боротьби з дим різновид протиправної діяльності.
В даному підрозділі висвітлюються також питання протидії торгі людьми, яка здійснюється у медичних цілях і, зокрема, з метою вилучення орга: та інших анатомічних матеріалів для трансплантації. Розглядаються можл: зловживання в цій галузі, аналізуються міжнародно-правові документи відповідне законодавство України і деяких зарубіжних країн з питань регулював трансплантації органів і тканин людини. Висловлюються думки ще правомірності пересадки органів і тканин людини, питання взяття трансплантаті померлих і живих донорів та вносяться пропозиції з проблем попередже* зловживань у цій сфері.
Розділ третій “Соціальна обумовленість та кримінологіч попередження торгівлі жінками і дітьми, а також інших протиправних діяні нею пов’язаних” присвячений аналізу детермінантів даних злочинів та основи напрямкам боротьби з ними.
У першому підрозділі “Причини і умови вчинення торгівлі жінками дітьми, а також інших протиправних діянь, з нею пов’язаних” коїщентруєті увага на виявленні факторів, що породжують торгівлю жінками й дітьми сприяють її існуванню. На думку автора, насамперед, соціально-економі1 чинники змушують жінок торгувати своїм тілом, бути донорами біоматеріа тощо. Це, в свою чергу, дає можливість злочинцям, які експлуатують таких ос отримувати незаконні прибутки. До таких факторів можна віднести, зокреї соціальну нерівність у країні; дуже низький рівень життя значної части населення; разюче розшарування суспільства на багатих і бідних; матеріалі незабезпеченість більшості молодих жінок через обмеженість працевладггуван: особливо на престижну роботу. Нині спостерігається стрімке зростання кілько безпритульних дітей, які існують лише за рахунок дрібних крадіжок, проституції жебракування. Саме ця категорія осіб становить групу ризику бути втягнутим! торгівлю людьми. Цьому також сприяє низький моральний рівень певної части суспільства, бездуховність, падіння престижу сім’ї і материнства, споживащ ставлення до жінки.
Вагомими чинниками загострення проблеми торгівлі жінками та дітьм? Україні є: недосконалість діючого законодавства, неповна його відповідна нормам міжнародного права, недосконалість механізму оформлення докумеи при виїзді за кордон, слабка профілактична робота щодо запобігання ц злочинам, неналагодженість міжнародного співробітництва у цій сфері, відсутніс мережі спеціальних служб допомоги та реабілітації.
Оскільки торгівля жінками та дітьми в більшості випадків проводиться метою сексуальної експлуатації їх третіми особами, то автор розглядає і причи
існування проституції. На думку дисертанта, її зумовлює комплекс соціально-гкономічних, морально-етичних, фізіологічних факторів.
Виходячи з детермінантів торгівлі живим товаром, у другому підрозділі “Основні напрямки профілактичних заходів з питань боротьби з торгівлею «інками та дітьми” висвітлюються заходи протидії вказаним злочинам. На думку дисертанта, ефективне попередження торгівлі людьми на міжнародному та знутрішньодержавному рівнях можливе лише шляхом застосування комплексу иходів. У цій роботі мають брати участь міжнародні організації та державні органи, діяльність яких спрямована на здійснення соціального захисту, вирішення іравових і міграційних питань.
Низку заходів щодо ліквідації торгівлі жінками було запропоновано, юкрема, Пекінською Декларацією 4-ї Всесвітньої Конференції ООН з проблем кінок (1995 р.). Спільні заходи по боротьбі з торгівлею людьми прийняті Європейським Парламентом у 1996 р. Крім того, у 1997 р. державами Європейського Союзу прийнято Гаазьку міністерську декларацію європейських іекомсндацій щодо ефективних заходів по запобіганню та боротьбі з торгівлею кінками з метою сексуальної експлуатації.
У дисертації проаналізована діяльність міжнародних організацій, іасамперед ООН, а також її робочих органів, які докладають багато зусиль для гопередження торгівлі жінками і дітьми.
Автором зазначається, що внутрішньодержавну профілактику торгівлі жінками і дітьми треба проводити на організаційному, правовому та ндивідуальному рівнях. При цьому звертається увага на питання співробітництва ііж державами у цій сфері, розслідування вже вчинеїшх правопорушень, ліквідації рганізованих злочинних угруповань, покарання винних та надання належної опомоги потерпілим. Україна, хоча і є учасницею низки угод про співробітництво боротьбі зі злочинністю, але на даний час ще не відпрацьований механізм еалізації такого співробітництва. У цьому зв’язку автор вносить пропозиції тосовно вдосконалення вітчизняного законодавства та приведення його у ідповідність до вимог міжнародно-правових документів, до яких приєдналася 'країна.
В організаційному плані пропонується створити в структурі МВС України та ісцевих органах внутрішніх справ підрозділи по боротьбі з торгівлею людьми та уміжними злочинами. В навчальних закладах, які готують кадри для равоохоронних органів, потрібно ввести у програми навчання спеціальні розділи з ього напрямку боротьби зі злочинністю. З метою надання допомоги жертвам зргівлі людьми треба розвивати мережу служб з реабілітації та адаптації отерпілих. Доцільно створити також банк даних про юридичні і фізичні особи,
причетні до торгівлі людьми, та активізувати обмін відповідною інформацією м: правоохоронними органами України та інших зацікавлених держав.
У дисертаційному дослідженні приділяється увага й ' громадські організаціям, які захищають права особи, надають соціальну і психологічі допомогу потерпілим від торгівлі людьми, а також ініціюють державні органи , прийняття рішень, законів та розробки механізмів запобігання правопорушенням.
У висновках викладені основні теоретичні положення і практич рекомендації, які є результатом дисертаційного дослідження. В них дають авторські визначення понять “торгівля жінками та дітьми”, “проституція”, “сек бізнес”. Проаналізовано криміногенну ситуацію, що склалася в Україні у зв’язку поширенням торгівлі жінками і дітьми. Показано зв’язок вказаного злочину іншими суспільно небезпечними діяннями.
Виявлені детермінанти торгівлі жінками та дітьми, які треба щука' насамперед в економічній кризі, від якої походять також більшість інших чинник цих протиправних діянь.
Запропоновано вдосконалити кримінальне законодавство України, а такс прийняти спеціальний закон про запобігання проституції.
В організаційному плані, зокрема, рекомендовано в структурі орган внутрішніх справ створити підрозділ по боротьбі з торгівлею людьми та суміжній злочинами, налагодити зв’язок з громадськими організаціями при проведен заходів індивідуальної профілактики.
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:
1. Іващенко В. Деякі соціально-правові проблеми боротьби з проституцією Україні // Предпринимательство, хозяйство и право. -1999. - № 4. - С. 54-56.
2. Иващенко В. Торговля человеческими органами и тканями в Украин правовые проблемы // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 7. - < 58-59.
3. Іващенко В.О. Історико-правовий аналіз міжнародних документів що; боротьби з торгівлею жінками та дітьми // Науковий вісник Національної акаде\ внутрішніх справ України. - 1999. - № 1. - С. 220-224.
4. Іващенко В.О. Правові аспекти заборони торгівлі жінками та дітьми метою залучення до проституції // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. Спеціальний випуск за матеріалами міжнародної науково-практичної конферені “Боротьба з торгівлею жінками: проблеми вдосконалення законодавства 1 завдання органів внутрішніх справ України”. - С. 51-55.
5. Іващенко В.О. Деякі аспекти боротьби з насильством щодо жінок Дотримання прав жінок та завдання правоохоронних органів України: Збірні наукових статей. - Харків-Київ, 1999. - С. 92-100.
Іващенко В.О. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з оргівлею жінками та дітьми. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за пеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-иконавче право. Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 2000.
Дисертація висвітлює комплекс питань теоретичного і практичного арактеру, пов’язаних з розробкою організаційно-правових заходів боротьби з оргівлею жінками і дітьми. В ній аналізуються міжнародно-правові акти з питань оротьби з цим злочином та встановлюється ступінь їх імплементації у аціональному законодавстві. У роботі дана кримінологічна характеристика оргівлі жінками та дітьми, а також протиправним діянням, які з нею пов’язані, (осліджуються проблеми, що виникають у діяльності державних і правоохоронних рганів, а також міжнародних організацій у цій сфері, визначаються поняття оргівлі жінками та дітьми, проституції, секс-бізнесу, особи, яка стала жертвою оргівлі людьми, трафікера (торговця), аналізуються детермінанти даних злочинів, носяться пропозиції щодо підвищення ефективності їх попередження. На підставі ього розглядаються питання вдосконалення вітчизняного законодавства про аборону торгівлі людьми.
Ключові слова: торгівля жінками та дітьми, проституція, секс-бізнес, особа, ка стала жертвою торгівлі людьми, трафікер (торговець).
Иващенко В.А. Криминологические и уголовно-правовые аспекты борьбы с эрговлей женщинами и детьми. - Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата юридических наук по пециальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-
сполнительное право. Национальная академия внутренних дел Украины. Киев, 000.
Диссертация раскрывает комплекс вопросов теоретического и рактического характера, связанных с разработкой организационно-правовых мер орьбы с торговлей женщинами и детьми. Анализируются нормы международного рава о борьбе с этим преступлением и устанавливается степень их имплементации национальном праве. В работе исследуются проблемы, возникающие в гятельности государственных и правоохранительных органов, а также еждународных организаций в этой области. На основе комплексного анализа іридической литературы диссертантом определяются понятия торговли енщинами и детьми, проституции, секс-бизнеса, лица, ставшего объектом эрговли, трафикера (торговца), анализируются детерминанты данных реступлений.
Рассматриваются положения международно-правовых документов запрещении рабства, а также торговли женщинами и детьми. По призна отчуждения потерпевшего производится отграничение рабства' от соста преступления торговля людьми.
Осуществлён анализ криминогенной ситуации в Украине относитель торговли женщинами и детьми. Отмечены опасные тенденции в развитии это явления.
В диссертации, дана криминологическая характеристика торгов, женщинами и детьми, а также противоправным деяниям, которые с ней связаны, рабству, проституции, нелегальной миграции, незаконной трансплантации орган и тканей человека.
В работе указывается, что сегодня практика, сходная с рабством, помш рабства в его традиционном понимании и работорговли, охватывает торгов; детьми, детскую проституцию, детскую порнографию, эксплуатацию детско труда, нанесения половых увечий девочкам, использование детей в вооружёнш конфликтах, долговую кабалу, торговлю людьми и человеческими органам эксплуатацию проституции и отдельные виды практики, применяемые в услови апартеида и колониальных режимов. Исследованием установлено, что торгов людьми представляет собой одну из современных форм рабства. .
Отмечено, что одним из наиболее распространенных видов торгов женщинами и детьми является эксплуатация проституции третьими лицам Обращено внимание на опасность этого явления, в частности социальна медицинский, нравственно-психологический и правовой аспекты проблемы.
В диссертационном исследовании акцентируется внимание существующей связи торговли живым товаром с нелегальной миграцией. Авт предлагает законодательные и организационные меры по усилению борьбы с эп видом противоправной деятельности.
В работе также рассматриваются проблемы противодействия торгов людьми, которая осуществляется в медицинских целях, в частности для изъят органов или других анатомических материалов для трансплантации. Освещают вопросы правомерности пересадки органов и тканей человека, вносят предложения по предупреждению злоупотреблений в этой сфере.
На основе криминологического исследования определены наиболее важн] факторы, обусловливающие торговлю женщинами и детьми. К ним относятс глубокий социально-экономический кризис в Украине, низкий нравственш уровень определённой части населения, несовершенство национально законодательства по борьбе с торговлей женщинами и детьми, неполное е соответствие международно-правовым нормам, слабая работа по предотвращен!
•орговли людьми, неналаженность международного сотрудничества в этой сфере и Ф-
В диссертации акцентируется внимание на том, что предупреждение •орговли женщинами и детьми необходимо осуществлять на международном и тутригосударственном уровнях путём консолидации усилий международных >рганизаций, государственных органов и общественных формирований. В этом управлении большая работа по предотвращению распространения практики >абства, торговли женщинами и детьми, различных видов эксплуатации проводится организацией Объединённых Наций и её рабочими органами, а также Интерполом.
Автором отмечается, что внутригосударственную профилактику торговли кенщинами и детьми следует проводить на организационном, правовом и шдивидуальном уровнях. В этом плане проанализирована деятельность •осударственных и правоохранительных органов Украины, неправительственных >рганизаций по борьбе с торговлей людьми. Внесены конкретные предложения по ювершенствованию действующего уголовного законодательства Украины, а также делано ряд практических рекомендаций по улучшению предупредительной [еятельности правоохранительных органов и общественных организаций.
Ключевые слова: торговля женщинами и детьми, проституция, секс-шзнес, лицо, ставшее жертвой торговли людьми, трафикер (торговец).
Ivaschenko V.O. Criminological and crime-law aspects of combatting the women md children selling. - Manuscript.
The thesis on candidate’s scientific degree of law sciences by speciality 12.00.08 -:riminal law and criminology; criminal-executive law. National Academy of Internal Affairs of Ukraine. Kiev, 2000.
The thesis reflects the set of problems of theoretical and practical character, which leal with elaboration of organization and law measures of combatting the women and hildren selling. It analizses the international legal acts of this crime combatting problems jid makes the degree of implementation in the national legislation. The work gives tfte riminological characteristic of women and children selling and besides this the antilegal cts which are linked with them. The problems investigated here occur during the law nforcement activity as well as the international organization in this sphere, the nolions of vomen and children selling, prostitution, sex business, person who became a victim of leople selling, trafficker are defined, the determinations of these crimes are analyzed, the impositions related the enlargement of their prevention effectiveness. In order to make ietler our legislation on forbiding of people selling these problems are considered on the 'ases of these analyses.
Key words: women and children selling, prostitution, sex business, person who «came a victim of people selling, trafficker.
