АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Основания возникновения трудовых правоотношений.»
Национальна юридична академ1Я Украши ¡мет Ярослава Мудрого
Рг" од
' * № ада
Срьоменко Володимир Вшторович
УДК 331.0
П1ДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВ1ДНОСИН
СПЕЦ1АЛЬН1СТЬ : 12.00.05 - трудове право;
право социального забезпечення
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття паукового ступени кандидата юридичних наук
Харюв - 1998
Дисертацюю е рукопис.
Робота виконана на кафедр'1 трудового права НацюнальноТ юридичноТ академм УкраТни /мен/ Ярослава Мудрого МУстерства освти УкраТни
Науковий кер1вник -
Жигалин Павло Iванович, кандидат юридичних наук, професор, член-кореспондент Академм правових наук УкраТни, завщувач кафедри трудового права НацюнальноТ юридичноТ академм УкраТни ¡меж Ярослава Мудрого
Офщшж опоненти:
Ротань Володимир Гаврилович, доктор юридичних наук, професор Кримського ¡нституту економжи I господарського права
Стичинський Бронюлав Станюлавович, кандидат юридичних наук, доцент, Перший заступник МЫгстра юстицм УкраТни
Провщна установа -
1нститут держави та права ¡меж В.М. Корецького НацюнальноТ' Академм наук УкраТни, вщдт цивтьного ! трудового права, м.КиТв
Захист вщбудеться "£0 " ¿^/'/"//У^ 1998р. о .год. на засщанж спец1ал!зованоТ' вченоТ ради Д 64.086.03 у Нацю-нальжй юридичжй академм УкраТни ¡мен! Ярослава Мудрого за адресою: 310024, м. Харюв, вул. Пушюнська, 77.
Здисертац!ею можна ознайомитись уб1блютец| НацюнальноТ' юридичноТ академм УкраТни ¡меж Ярослава Мудрого (310024, м. Харюв, вул. Пушюнська, 77 ).
Автореферат розюлано " " ¿Г^/э^З^^ 1998 року
Вчений секретар спец1ал1зованоТ вченоТ ради
Жигалюн П.1.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальш'сть теми досл/'дження. Проблема пщстав виникнення трудових правовщносин свого часу "Нею чи ¡ншою Mipoio осв1тлювалася багатьма авторами, яю зробили ¡стотний внесок у и дослщження. Однак за радянських чаав Bci дослщження провадилися в ¡нших соц1аль-но-економ1чних, полп"Ичних i правових умовах на фон1 домЫування державноТ та колгоспно-кооперативноТ власносп, заборони пщприемни-цько'Г дтльност1, прюритету громадських ¡нтереав над особистими, кримтальноТ вщповщальносп за добровтьну незайнятють тощо.
Становления новоТ правовоТ системи УкраТни, складовими частинами якоТ е вщмова вщ принципу загальност npaqi, реал1зац1я принципу свободи прац1, конституцмне закртлення заборони примусовоТ прац1, обумовили появу paHiuie невщомих проблем, яю потребують вивчення i науксвого обгрунтування. У законодавств1 з'явилися HOBi форми peani3aui'f права на працю. Це стосуеться державних службовцт, кер1вниюв державних пщприемств, установ i оргашзацм, член1'в колек-тивних стьськогосподарських пщприемств i кооператив^, селянських (фермерських) господарств тощо. Практика застосування чинного зако-нодавства щодо виникнення трудових правовщносин свщчить про необхщнють йога глибокого теоретичного дослщження та вдосконалення, що е актуальним завданням науки трудового права, спрямованим на утвердження УкраТни як демократично'!', правовоТ, незалежноТ держави.
Реформа трудового законодавства взагал1 передбачае виршення ба-гатьох теоретичних i практичних питань. Це уточнения сфери дм трудового права, перегляд спшвщношення централ1зованого, локального та ¡н-дивщуально-правового метод1в регулювання трудових правовщносин, дослщження особливостей правового становища державних службовцт, яю, безумовно, торкаються питань виникнення трудових правовщносин. Не випадково укра'шсью вчен1 з трудового права (М.Й. Бару, B.C. Венедиктов, П.1. Жигалюн, P.I. Кондратьев, B.I. Прокопенко, 0.1. Процевський, В.Г. Ротань, Н.М. Хуторян та ¡н.), анал1зуючи проблеми пщготовки нового КЗпП УкраТни, вбачають необхщнють включения до нього глави про пщстави виникнення, змти та припинення трудових правовщносин.
Особливого значения при цьому набувае дослщження питань виникнення трудових правовщносин на пщстав'| фактичного складу - вибор1в на посаду, конкурсного замщення посади, призначення на посаду, при-йому (вступу) до членства, а також виникнення трудових правовщносин у систем! opraHiB державноТ влади та оргаыв мюцевого самоврядування, в агропромисловому комплекс^ в науково-педагопчнш сфер1 тощо.
Потребують всеб1чного анал1зу загальнотеоретичж питания про понят-
тя, мюце \ роль юридичних факпв у систем! правового регулювання прац1, про стввщношення юридичних фактт при виникненн! трудових правовщносин, про Тх вольовий характер.
Усе вищевикладене повинно сприяти удосконаленню трудового зако-нодавства та практики його застосування.
Зв 'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертацшного дослщження узгоджуеться з цтьовою комплексною програмою "Проблеми удосконалення гарантм реалюацм права на пра-цю в умовах ринковоТ економ'1КИ на 1996-2000 роки" Нац'юнальноТ юридичноТ академм УкраТни ¡мен|' Ярослава Мудрого № 0186.0.070864.
Мета /' задач! дисертацшноГ роботи полягають у комплексному анал1з1 законодавства \ науковоТ лп-ератури щодо питань виникнення трудових правов'щносин 1 в опрацюванж на його основ1 науково обгрун-тованих рекомендац1й, спрямованих на вдосконалення трудового законодавства Украши, на бтьш ефективне його застосування.
Для досягнення ц!еУ мети у процеа дослщження ставилися таю ос-новн1 завдання:
1. Визначити поняття, змют пщстав виникнення трудових правовщ-носин як юридичних акпв, проаналюувати Тх взаемозв'язок \ взаемодш з ¡ншими юридичними фактами.
2. Довести, що ва фактичш обставини, яким норми права надають юридичного значения при виникненн'| трудових правовщносин, е юридичними фактами, а також аргументувати доцтьнють Тх подту на дв1 групи: юридичы акги - пщстави та юридичн1 факти - умови.
3. Обгрунтувати ¡снування у чинному трудовому законодавств1 виключ-но договфних способ1в реал^ацм права громадян на працю.
4. Уточнити наукову конструкцию фактичного складу й складного юридичного факту як пщстав виникнення трудових правовщносин.
5. Запролонувати розглядати трудовий догов1р як складний юридичний акт.
6. Розкрити вольовий характер пщстав виникнення трудових правовщносин.
7. Виявити особливосп пщстав виникнення трудових правов'щносин деяких категорм прац'шниюв.
8. Внести пропозицм по вдосконаленню 1 доповненню окремих поло-жень КонституцП' УкраТни, КЗпП та низки спец1альних закоыв УкраТни щодо пщстав та умов виникнення трудових правовщносин.
Предмет достдження скпадае система нормативних актш трудового законодавства УкраТни 1 практика його застосування щодо пщстав та умов виникнення трудових правов'щносин, форм реал'1зацп права на
працю, працевлаштування громадян.
Методолог1чна та теоретична основа дослЮження. Мета i за-вдання дисертацп зумовили застосування в Hin д'галектичного, науко-во - матергалютичного, пор'1вняльно-правового, системно-структурного та ¡нших метод1в наукового п1знання. Висновки i положення, що мютять-ся у poöoTi, спираються на конституции! норми, аналЬ трудового зако-нодавства, досягнення науки трудового, цивтьного права, теорм права та ¡нших галузей наук. Юридична лтература Украши та деяких ¡нших краТн з питань трудових правовщносин, права громадян на працю, теорн юридичних фактш складае наукову базу дослщження.
1стотне наукове значения для дослщження проблеми мали роботи таких учених, як М.М. Агарков, М.Г. Александров, С.С. Алексеев, М.Й. Бару, В.М. 1саков, P.I. Кондратьев, O.A. Красавчиков, А.Р. Мацюк, А.Ю. Пашерстник, О.С. Пашков, B.I. Прокопенко, В.Г. Ротань, З.К. Си-морот, О.В. Смирнов, К.П. Уржинський та ¡н.
Науиова новизна одержаних результат/в визначаеться насампе-ред тим, що робота е першим в украТнсьюй правов1й л!тератур1 дисер-тацмним дослщженням теоретичних i практичних проблем нормативного регулювання пщстав виникнення трудових правовщносин, ¡снуючих у сучасному законодавствК
Вщповщно до одержаних результата автор виносить на розгляд i захист положення, яю вщповщають вимогам науковоТ новизни:
1. Уточнюються поняття юридичного факту як пщстави виникнення трудових правовщносин, його мюце i роль у механ'1зм'| правового регулювання працк
2. Визначаеться й анагизуеться структура фактичних обставин, по-в'язаних з виникненням трудових правовщносин.
3. Обгрунтовуеться ¡снування у сучасному трудовому законодавств! виключно догов1рних способ'т реал1зац!Т громадянами права на працю.
4. Уточнюеться юридична природа учншського договору i трудових договор'ш, що укладаються з особами, засудженими до крим|'нальноТ вщповщальносл у вигляд1 виправних робгг, та з особами, яю призват на альтернативну (невмськову) службу.
5. Анал1зуються фактичний склад i складний юридичний факт як пщстави виникнення трудових правовщносин.
6. Розкриваеться вольовий характер п'щстав виникнення трудових правовщносин.
7. Дослщжуються проблеми пщстав виникнення трудових правовщносин при виборах на посаду, конкурсному замщенж посади, призначенн1 на посаду, прийоми (вступО у члени.
8. Дослщжуються особливосл пщстав виникнення трудових правовщносин деяких категорш прац|'вниюв: державних службовц|'в, науково-педагопчних працтниюв \ кер1вник1в вищих заклад1в осв1ти, члент колек-тивних сшьськогосподарських пщприемств, селянських (фермерських) господарств, сшьськогосподарських кооператив.
9. Пропонуеться застосовувати ¡нститут кадрового резерву виключно до кер1вних посад у систем! державно!' служби, а також встановити у Закон! "Про державну службу" вичерпний перелж випадюв, коли можли-ве прийняття на державну службу або просування по служб1 поза конкурсом.
10. Аргументуеться обов'язок кер/вниюв органов державно)' влади та кер1вниш вищих заклад1в осв1ти укласти трудовий догов1р з переможцем конкурсу при дотриманж процедури його проведения.
11. Уточнюються сфера дм трудового права, стввщношення центра-лЬованого, локального та ¡ндивщуального регулювання трудових правовщносин.
Висловлен! ¡нил пропозицм, що безпосередньо пов'язаж з темою дослщження.
Теоретичне та практичне значения одержаних результата полягае у можливосп застосування розроблених теоретичних висновюв \ рекомендацм у д1яльносп державних орган!в влади та оргаыв мюцевого самоврядування, закладах осв1ти, агропромисловому сектор1 тощо, у навчальному процеа при читана лекцм, пщготовц! навчальноТ, довщко-воТ' \ методично'!' л1тератури та у науково-дослщницьш робол студентст-ва, а також при розгляд1 трудових спор1в.
Теоретичн1 положения дослщження можуть бути використаы у процес1 законотворчоТ д1яльносп, зокрема, при пщготовц1 нового КЗпП УкраТни I низки ¡нших нормативних акпв.
Особистий внесок здобувача. Одержано науков1 результати у процеа' узагальнення та осмислення лп-ературних джерел, чинного законо-давства 1 практики його застосування щодо пщстав виникнення трудових правовщносин.
У робот1 головна увага придтяеться саме тим нормам права, що встановлюють цшковито нов! засади формування системи пщстав виникнення трудових правовщносин, та тим, за якими формуються трудов! правовщносини з державними службовцями, членами господарських формувань, обов'язковою умовою членства в яких е особиста праця, молодими фах1вцями, що заюнчують вищ1 заклади осв1ти, пщготовка яких зд(йснюеться за державним замовленням.
Дисертантом розроблено низку пропозицм щодо удосконалення й до-
повнення окремих положень Конституцм УкраТни, КЗпП, ¡нших спец1аль-них Закон'ш УкраТни I над'юлано Тх до Верховно'! Ради УкраТни.
Апробация результат/в дисертаци. Результати наукових дослщжень, висновки 1 пропозици доповщались автором на Харювсь-юй обласнм конференцм "Реформа пол1тико-правовоТ системи радянсь-кого сусгпльства 1 зм'щнення соц]алютичного правопорядку" (м. Харюв, 1990р.), на науково-практичнм м1жрегюнальн1й конференцп молодих уче-них "Актуальн1 проблеми становления державное^ в УкраТ'нГ (м. Харю'в, 1995р.), на науковому сем|'нар|' "Актуальн!' проблеми методологи правознавства" I конференцп "Право в контекст культури", що вщбулися в Нацюнальнм юридичы'й академи УкраТни вщповщно у 1996, 1997рр., а також викладалися на методолопчних сем1нарах викладач1в 1 астрантш НацюнальноТ юридичноТ академи УкраТни у 1992 - 1998рр. Теоретична висновки роботи використовуються автором у процеа ви-кладання навчального курсу "Трудове право УкраТни", зокрема, при проведены сем1нарських та практичних занять з таких тем, як "Принципи трудового права", "Трудов1 правовщносини", "Трудовий догов1р" та ¡н.
Пропозици по вдосконаленню трудового законодавства прийнят|' Верховною Радою УкраТни до впровадження при опрацюваны проектщ вщ-повщних нормативних акт!в (Вщгук заступника Голови Верховно!' Ради УкраТни вщ 04.03.1998 року №03-4/94).
Пубт'кацГ/. Основы положения дисертац1йно'Т роботи знайшли свое вщбиття у 6-ти наукових статтях та одних тезах науковоТ конференцм'.
Структура й обсяг дисертаци. Структура дисертаци вщображае мету, завдання й основы напрямки дослщження. Робота мютить вступ, три роздти, яю об'еднують у соб1 9 пщроздт1в, висновки та список вико-ристаних джерел. Обсяг дисертаци - 176 стор., список використаних джерел -198 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМЮТ РОБОТИ
У вступ/' обгрунтовуються актуальысть теми, мета й основы завдання дослщження, розкриваються сутысть I ступЫь науковоТ розробки проблеми, теоретичне та практичне значения дисертацмноТ роботи.
Перший розд'т "Юридичы факти як п'щстави виникнення трудових правовщносин" присвячено загальый характеристик юридичних факпв, визначенню Тх поняття, м'юця рол1 у мехаызм1 правового регулювання прац1. У ньому також розкриваються правова природа пщстав виникнення трудових правовщносин, Тх взаемозв'язок з юридичними фактами та
деякими ¡ншими категсрями трудового права.
Поняття "юридичний факт" дослщжуеться через розкриття поняття "факт" у фтософи. Д'1алектик0-матер'1ал'|стичний п'щх'щ до поняття факту у фтософи' служить основою для розумжня матер1ально-теоретичноТ природи юридичного факту. Юридичний факт - явище об'ективноТ реальности вщбите у специф|'чн|'й понят|'йн|'й систем! законодавства. Його змют формуеться пщ впливом соц1ально-економ1чних чинниюв 1 пев-ною м!рою залежить вщ р|вня розвитку законодавства, науковоТ думки, правових традицм.
Аналгёуються визначення юридичного факту, яю наведем у загальнм теор'и' права та теори трудового права, на п'щстав! чого робиться висно-вок, що юридичн! факти - це конкреты обставини реально!' дмсносп" (явища, поди, стани, вщносини), з наявыстю або вщсутн'ютю яких нор-ми права пов'язують можливгсть виникнення, змЫи, припинення правовщносин та ¡нил юридичн1 наслщки.
Значения юридичних фактш полягае у тому, що без них жодна норма права не може проявити свою д1ю зовнк Бона може бути застосована, а особи можуть вистулити суб'ектами права лише за умови, коли в сустль-них вщносинах с факти, визнаж даною нормою юридичними. Саме норми права е вщправним, провщним елементом мехаызму правового регулювання прац1, другим е трудов! правовщносини. Юридичн1 факти виступають елементом, що забезпечус перехщ вщ загальноТ модел! праз та обов'язюв до конкретно'!. Але значения юридичних факпв цим не ви-черпуеться. Вони також можуть виконувати додатков1 функц1Т гаранта реал1заци права на працю, забезпечення ¡снування у чаа трудових правовщносин, обмеження рамок волевиявлення суб'ектю цих вщносин. Усе це говорить про те, що юридичж факти дмсно е самостмним елементом мехаызму правового регулювання працк
Узвичаене розмежування юридичних фаючв за ознакою зв'язку з ¡нди-вщуальною волею учасниюв правовщносин на поди 1 дм, Д1Й - на неправом^ \ правом1рн1 та видтення серед останых саме юридичних аклв дають можливють визначити т1 юридичж факти, яким законодавець надае головного значения при виникненн1 трудових правовщносин. Юридичж акти становлять змют пщстав Тх виникнення \ ядро системи юридичних фатчв, пов'язаних з Тх виникненням.
Дал'| визначаеться структура фактичних обставин, пов'язаних з виникненням трудових правовщносин. Це, по-перше, соцюльж умови неправового характеру, а, по-друге, юридичж факти, серед яких треба вир'оняти юридичн'1 факти - умови 1 юридичж акти - пщстави виникнення трудових правовщносин.
Вщмежування юридичних фактю - умов В1Д юридичних аючв - пщстав грунтуеться на запереченн! Тх тотожносп, Тх однаковоТ рол1 щодо на-стання правових наслщюв.
Характеризуючи трупу юридичних факлв - умов виникнення трудових правовщносин, дисертант формулюе Тх приблизний перелж: в!к, стан здоров'я, стать, осв1та, трудовий стаж, громадянство, строк проживания на територи УкраТ'ни, знания державноТ (¡ноземноТ) мови, в'щсутнють родинних зв'язюв, вщсутнють судимости державна реестрац1я пщ-приемця або юридичноТ особи, пщтвердження повноважень особи або статусу власника.
При встут особи у трудов1 правовщносини кожей з названих факп'в обумовлюе можлив'гсть влаштування на роботу, визначае зм'|ст роботи, що буде виконуватися, або неможливють бути зайнятим саме на ц(й ро-бол. У трудовому прав1 ц1 юридичн1 факти можуть утворювати певн1 угруповання, що становлять змют тих чи ¡нших понять: трудовоТ правосу-б'ектност! громадянина чи роботодавця, дтових якостей особи, квалф-кацмних вимог за посадою тощо. У зв'язку з цим вщзначаеться, що надтення суб'етв трудовою правосуб'ектнютю означав визначення не тшьки рамок Тх можливоТ поведЫки, але й конкретних юридичних умов, за наявност1 або вщсутносп яких трудов! правовщносини м1ж ними можуть виникнути.
Юридичн1 факти - умови виникнення трудових правовщносин - це закр1плен1' у нормах права суб'екты властивост1 роботодавця й особи, яка влаштовуеться на роботу (службу), що обумовлюють можливють 1 правомфнють Тх вступу у трудов! правовщносини.
До них треба також вщнести юридичж акти уповноважених органа (ос!б), яю не е суб'ектами конкретних трудових правовщносин \ акти яких за своТм функцганальним призначенням не доповнюють волевияв-лення суб'екпв щодо встановлення названих правовщносин. Так, при прийом'| на роботу громадянина, направленого в порядку працевлашту-вання в рахунок брон1 (квоти), необхщним е акт направления, виданий уповноваженим на те органом. Ттьки за наявност1 такого акта робото-давець зобов'язаний укласти трудовий догов1р з особою в рахунок брон! (квоти). Акт направления, по-перше, свщчить про ¡снування вщносин з працевлаштування, по-друге, виступае гарантию укладення трудового договору з особами, яю влаштовуються на роботу у такий споаб, ¡, потрете, виступае необхщною юридичною умовою виникнення трудових правовщносин.
Таким чином, фактичж обставини, що належать до юридичних умов виникнення трудових правовщносин, безпосередньо пов'язан1 з правоутво-
рюючим складним юридичним фактом (або фактичним складом), проте вони не виступають пщставою або елементом пщстави виникнення трудових правовщносин, а примикають до нього як юридичж умови. Зроблено висновок, що потенц1ал використання у сучасному трудовому законодавств1 бтьшосп юридичних факпв - умов ще далеко не вичерпа-ний.
Юридичж акти - пщстави утворюють найважлившу групу фактичних обставин, пов'язаних з виникненням трудових правовщносин. Критергём для Тх видшення виступають вщом1 положения теорм права про сптвщношення життевих обставин I' людськоТ вол1 та Тх розмежування за характером д1й людини. Так, ттьки правомфж узгоджеж юридичж акти, зд|'йснен1' роботодавцем I' особою, яка влаштовуеться на роботу (а ¡нод|' 1 Тх законними представниками), з1 спец1альним намфом викликати вщ-повщж юридичж наслщки встановлення трудових правовщносин, мо-жуть становити змют пщстав виникнення названих правовщносин. До таких юридичних актш, вщомих чинному трудовому законодавству, слщ вщнести: трудовий догов1'р (контракт), акт обрання, акт конкурсу, акт призначення, акт членства, акт направления, акт згоди, акт погодження, акт подання. Уа ¡ним юридичж факти, що мають значения при виник-ненж конкретних трудових правовщносин, знаходяться за рамками п'щ-став виникнення цих правовщносин.
Таким чином, пщставами виникнення трудових правовщносин про-понуеться вважати передбачеж нормами права правом1рж, узгоджеж, усвщомлеж дм роботодавця й особи, яка влаштовуеться на роботу (а ¡нод'| 1 Тх законних представниюв), що виражають Тх волевиявлення й спрямоваж на встановлення конкретних трудових правовщносин.
Юридичн! акти - пщстави виникнення трудових правовщносин за своТм функцюнальним призначенням покликан! обслуговувати ттьки трудов! правовщносини. Це обставини ситуац1йного, одноразового значения, яю прямо обумовлюють виникнення трудових правовщносин. Конкретна юридична пщстава безпосередньо пов'язана з конкретними тру-довими правов/дносинами. Юридичн/ факти - умови, навпаш, являють собою, як правило, фактичж обставини тривалоТ дм, що ¡снують незале-жно в'щ трудових правовщносин \ активно формують ¡ндивщуальний правовий статус суб'екпв. За своТ'м функцюнальним призначенням вони покликан! обслуговувати дешька р1зномажтних правових зв'язюв - не ттьки трудов!, а й ¡нш1 види правовщносин (цившьж, адмжютративн; то-що). Юридична пщстава виникнення трудових правовщносин як ц'шесп-рямована д1я е динамнне правове явище, а юридична умова як прита-манна суб'екту цих правовщносин властивють, якщо в1н П мае, ¡снуе
незалежно вщ того, буде чи не буде в1н здмснювати юридичы акти. Якщо ж юридичы акти зд1йснен1 за вщсутност1 юридично'Г умови, необ-хщноТ для виникнення конкретних правовщносин, вони пщлягають при-пиненню на майбутне у встановленому порядку.
Бтьшють фактичних обставин, пов'язаних з Тх виникненням, ¡снують у зафксованому виглядК Прим1ром, судимють не може братися до уваги, якщо вщсутне и документальне пщтвердження. Юридичне значения для встановлення родинних зв'язюв мае ттьки зареестрований, а не фактичний шлюб. Разом з тим певн'| фактичн'| обставини можуть бути не оформленими. Згщно з ч.З ст.24 КЗпП УкраТни трудов! правовщно-сини можуть бути оформлен! згодом, уже пюля фактичного допуску пра-цшника до роботи.
Наприюнц1 роздту досл1джуються вплив фактичних обставин на фор-ми реал1зацм громадянами права на працю та взаемозв'язок останых з пщставами виникнення трудових правовщносин.
3 урахуванням суттевих змш у сусптьному жигп та законодавств! анал!зуються учнтський догов1р, сп1ввщношення трудового договору й акта направления на роботу молодих фахшц1в, як1 заюнчили вищ1 закла-ди осв1ти. Дисертант дослщжуе так зван1 трудов! договори, що уклада-ються з громадянами, призваними на альтернативну (невшськову) службу або з особами, яю засуджеы до виправних роб1т, \ доводить, що вщ-носини з прац1 цих категорм громадян походять вщ обов'язку до праци Осюльки законодавець вщмовився вщ принципу загальносп прац1 (Конституц1я 1 КЗпП УкраГни не мютять норм про обов'язковють прац1 кожного працездатного громадянина, а ст.43 Конституци забороняе зас-тосування примусовоТ' прац1), доказуеться, що ц1 вщносини не пщпадають пщ сферу дм трудового права. У дисертацм робиться принциповий вис-новок про можливють ¡снування у сучасному трудовому законодавств1 виключно догов|'рних спосо&в реал1зацм громадянами права на працю.
Другий роздш "Система пщстав виникнення трудових правовщносин" присвячено дослщженню складного юридичного факту I фактичного складу як пщстав виникнення трудових правовщносин, Тх внут-р!шньоТ' структури I зв'язюв, визначенню вольового характеру пщстав виникнення трудових правовщносин.
Сукупнють пщстав виникнення трудових правовщносин являе собою групу юридичних факп'в, яким притаманна певна ступшь спшьносп, що зумовлено единим правовим результатом, який породжуе кожен з них. Уа вони е юридичними актами, соц1ально однотипн'| за походженням, бо пов'язаы з близькими за змютом ситуацтми. Разом з тим кожна з них становить органЬацшне утворення елеменлв, що системно пов'я-
зан'| у простор') й час'|. Автор вважае, що будь-яка п'щстава виникнення трудових правовщносин являе собою скпадний юридичний факт (або фактичний склад). 3 огляду на це трудовий догов1р в ус!х його видах роз-глядаеться як складне правове утворення, суть якого визначаеться на-явнютю у його змют1 двох волевиявлень, необхщнютю реального ви-конання та ¡ншими чинниками.
Щодо фактичного складу - пщстави виникнення трудових правовщно-син, то його елементами виступають юридично однорщж факти, порядок накопичення яких точно визначений. Фактичний склад завершено, коли ва його елементи накопичеж, 1 не завершено, коли хоча б один з них вщсутнм. М1ж тим у трудовому прав1 можлив1 ситуацм, коли фактичний склад не завершено, правов1 насл'щки вже настали, але мають нестмкий характер. Виникнення трудових правовщносин у такий споаб мае як позитивж (забезпечення безперервносл управлЫня, можливють оцЫити дтов1 якост1 претендента, нарахування в'щповщноТ заробггноТ плати тощо), так 1 негативы наслщки (юнування атмосфери невизначеност1 й невпевненост!', можлива прихована девальвац!я правовоТ форми). Пропонуються шляхи подолання цих негативних наслщюв.
Аналйуючи конкретж фактичж скпади - пщстави виникнення трудових правовщносин, слщ зазначити, що Тх елементи не однорщж за своТм змютом. Вони складаються з юридичних акпв, що виражають сутню-ний характер певного явища I фаючв, пов'язаних з оргажзац'йною, про-цедурно-процесуальною стороною розвитку складу. Осюльки життя 1 д1я-льнють людини нерозривно зв'язаж з часовими межами, то строки - це обставини, здатж виступати елементами складних юридичних актт. Зважаючи, що елементами фактичного складу виступають, як правило, складж юридичж акти, цтком лопчним було б визначити мюце процеду-рно-процесуальних обставин саме серед елементт цих складних юридичних акт'ю.
Виникнення трудових правовщносин на пщстав1 складного юридичного факту - трудового договору вщбивае догов1рний споаб залучення до найманоТ праць а на пщстав1 фактичного складу вщображае природну диференц1ац1ю цього способу реал1зацм громадянами права на працю. Дослщник дмшов висновку, що пщстави виникнення трудових правовщносин являють собою розвинену систему складних юридичних акпв та фактичних складю, яка м'ютить рюномажтж типи договфних зв'язюв учасниюв цих вщносин.
Дал1 розкриваеться вольовий аспект пщстав виникнення трудових правовщносин. Воля людини - це елемент будь-якого вчинку людини, що мае юридичне значения. Це поняття правове. Однак, щоб розкрити
його змют, автор вважае за необхщне показати йога загальнопсихоло-пчж передумови. Вольов1 дм людей у Ух спткузаньн виражають взаемо-д1ю I взаемозалежнють волк Вони спрямоваш на певну усвщомлену мету, зважають на неТ \ на способи и досягнення. В умовах переходу до ринковоТ економжи пщстави виникнення трудових правовщносин ловин-н1 забезпечити поеднання ¡нтереав прац1вника, роботодавця \ суст-льства. Взаемы потреби й ¡нтереси стор1н проявляються при укпаденн1 трудового договору (контракту), обран« на посаду, прийом'1 (вступ1) в члени кооперативу тощо. За Тх вщсутнютю сторони згоди не доходять 1 трудов! правовщносини не виникають.
Виникнення трудових правовщносин залежить вщ погодження волевиявлення двох сторон: з одного боку, волевиявлення громадянина, який наймаеться на роботу, а з ¡ншого - роботодавця. Двосторонне волевиявлення мае бути виражено у встановленм формк
Автор зробив висновок, що юридичну суть судового ршення визна-чае його безпосередня процесуальна мета - визнання чи присудження. "Третя" воля у даному випадку покликана усунути перешкоди для нормального розвитку правовоТ ситуацм, а не породжувати трудов! правовЬ-дносини. Судове рйиення - це завжди акт правосуддя, що захищае л чи ¡нш1 права суб'еклв права. Воно може вважатися юридичним фактом т1льки в смисл1 пщстави для примусовоТ реал1зацм повноваження, яке е у позовника.
Поряд з простою формою волевиявлення, що притаманна особ1, яка наймаеться на роботу, дисертант визначае скпадну форму волевиявлення роботодавця. Пщ простою формою розумшться волевиявлення, виражене виключно одыею особою (органом), а пщ складною формою -дектькома особами (органами). В останньому випадку законодавець за-гальне волевиявлення н1бито "подтяе" на елементи, тому ттьки Тх су-купн!сть являе собою волевиявлення роботодавця в целому. До таких елемента дослщник вщносить норми права, у яких йдеться про при-значення на посаду вищестоящим органом, конкурсне замщення посади, уЫ випадки згоди, погодження на посад!, подання на посаду й ¡люст-руе це вщповщними прикладами.
ТретШ розд'ш "Деяю фактич™ склади як пщстави виникнення трудових правовщносин" присвячено характеристик окремих пщстав виникнення трудових правовщносин, розгляду особливостей I проблем Тх виникнення з деякими категортми прац|'вниюв: державними службовцями, науково-педагопчними прац1вниками, членами колективних стьськогос-подарських пщприемств, селянських (фермерських) господарств тощо.
Виборнгсть працтниюв вщбивае демократичн1 перетворення у сфер1
трудових правовщносин. Трудов1 правовщносини на виборнм основ1 ви-никають у багаточисельно!' категори прац'тниюв пщприемств, установ, оргажзацм незалежно вщ форми власносл 1 сфери д1Яльносл. Уах цих прац'тниюв можна розглядати як окремий вид суб'еклв трудового права, яких об'еднуе споаб зам1щення посади. Автор показуе, що це е до-говфний споаб, анал1зуе суб'ектний склад учасниюв трудових правовщносин, елементи фактичного складу, сферу застосування вибор-носл, юнуюч1 проблеми, шляхи Тх виршення тощо.
Виборнють на посаду як споаб зам'ицення посади грунтуеться на акл обрання - складному юридичному акт!, який мютить таю елементи, як реестрацт кандидата, голосування виборц1в, та ¡н. Змют акту обрання становлять уа ц1 д|Т, але не у вах випадках сукупнють Тх однакова. Як юридична форма акт обрання не с угодою. Це односторонне акт, що мютить волевиявлення роботодавця: представницького (коле-пального) органу або безпосередньо виборцт - ¡, як правило, мае точно встановлену форму.
При виборносл воля того, хто вибирае, ! воля того, кого обирають, мають однакове правове значения, тому автор подтяе думку тих учених, яю вщзначають недостатнють акта обрання для виникнення трудових правовщносин. Разом з цим вЫ уточнюе, що попередня згода претендента не може у повному обсяз1 вщбити його волевиявлення. Зазвичай у трудовому прав1 цю роль виконуе трудовий договф, який при виборносл на посаду е завершальним правоутворюючим елементом фактичного складу. Зважаючи, що використання письмово'Т форми трудового договору тут об'ективно неможливо, в1н мае виключно усну форму. Момент його укладання \ момент виникнення трудових правовщносин сп1в-падають у чаа I лов'язаж з фактичним початком роботи особи, яку вибрали у такий споаб.
Конкурсне обрання близьке до виборносп, оск'тьки реал'1зуеться бшьшютю голосов, уповноважених оаб. У дисертацП' вир^зняються сп'1льн'| I в'щм'1нн'| ознаки цих способ'ш зам'идення посад, визначаеться сфера застосування конкурсу в чинному законодавсга.
У конкурсному зам1щенн1 посад державних службовц1в дослщник вба-чае важливий правовий споаб реал1зацП' р'тного конституцмного права доступу громадян до державноТ служби.
Висв1тлюються питания становления конкурсного зам1щення посад цТеТ категори прац1вниюв. На думку дисертанта, це зумовлено негатив-ними чинниками, яю мютяться у правових приписах на р)вн! Закону УкраТни "Про державну службу" та низц1 пщзаконних нормативних ак-тт. Автор анал1зуе ц1 норми й обгрунтовуе необхщнють внесения змЫ
та доповнень до вщповщних нормативних акт1в, що порушують консти-туцмний принцип р1вност1 права доступу до державно!' служби переЫч-них громадян, як"| мають необхщну осв1ту \ профеайну пщготовку, Зо-крема, у названому Закон! пропонуеться викласти вичерпний перел1к ви-падюв, коли прийняття на державну службу або просування по служб1 провадилося б поза конкурсом, а правила переважного права на зам1-щення посади застосовувалися для визначення переможця ттьки за умов р'|вних профеайних якостей ! однакового р1вня квал1ф1кацм претендент^.
Ця пщстава виникнення трудових правовщносин е фактичним складом з двома правоутворюючими, ртними за своею юридичною силою еле-ментами: акта конкурсу й трудового договору (контракту). Акт конкурсу -це завжди скпадний юридичний акт, який, примфом при замщены посад державних службовц1в, мютить таю дм: а) подання претендентом заяви та ¡нших докуменлв на участь у конкурс!; б) публ1кацт ¡нформацм у преа; в) ршення про допуск до конкурсу; г) стнвбесща з учасником; д) голосування \ винесення ухвали комюи про результати конкурсу.
Акт конкурсу вважаеться таким, що в'щбувся, лише за наявност1 уах елеметчв у сукупносл I дотримання послщовност1 й строюв !х накопи-чення. Окремо розглядаеться проблема публжацм ¡нформацм у преа. Для забезпечення ¡нформованост бтьшост1 населения пропонуеться цю ¡нформацто розм1'щувати в офМйних друкованих засобах ¡нформацм обласного або республжанського р'шня й обов'язково письмово пов!-домляти районний (мюький) центр зайнятостч за мюцезнаходженням органу, в якому оголошуеться конкурс.
Ршення конкурсно!' ком1си е обов'язковим для кер1вника. За вщ-сутносп порушення порядку його проведения кершник не вправ! вщмови-ти переможцев1 в укладенн'| трудового договору.
Дослщжуються особливосп 1 проблеми конкурсного замещения у сфер! освгги. Зокрема, дисертант ставить пщ сумн1'в ефективнють I законнють застосування контракту до вах науково-педагоп'чних працтниюв. Пщ-тримуеться думка, що застосування контракту не пщсилюе, а, навпаки, попршуе !'х правовий стан, 1 уточнюеться, що контрактну форму доцть-но використовувати при виникненн! трудових правовщносин ттьки з кер1вниками заклад1в осв1ти, Тх заступниками, проректорами, кертниками структурних пщроздкшв.
Призначення на посаду е проявом централ1зму у добор! кадрю. Дисертант дослщжуе ¡снуюч1 погляди щодо названо!' пщстави виникнення трудових правовщносин ( доказуе, що вона е одним ¡з вид1в догов1рного способу реал'1зацм права на працю.
Терм!н "призначення" широко використовуеться у Конституцп Укра'жи та 1нших законах У кражи, пщзаконних нормативних актах, але в'ш служить для позначення р1зних правових явищ. В одних випадках термж "призначення" невиправдано використовуеться замють термжа "обрання", в ¡нших - для позначення оформления на роботу чи звичного порядку,укладення трудового договору (контракту), ¡, нареит, цей термж вживаеться для позначення окремого самостмного способу за-М1'щення посади. Останне трактування у такому спец'/альному смисл1 мае пор1вняно вузьку сферу застосування.
Змют ц1е'1 пщстави складають два акти: адмжютративний акт призначення на посаду 1 трудовий догов1р. Акт призначення розглядаеться як складний юридичний акт, адже його елементами виступають прост! юридичн! акти, у яких вщображаеться волевиявлення роботодавця. 1№ж елементами фактичного складу ¡снуе жорстка залежнють, взаемо-обумовленють, юридичн!' акти здмснюються один за одним у точно виз-наченому порядку. Трудов1 правовщносини можуть виникнути вже пюля укладення трудового договору, але до отримання згоди вищестоящого органу вони позбавлен] сталосл > можуть ¡снувати лише нетривалий пер'1-од часу. Акт призначення може мати форму указу, постанови, наказу, розпорядження тощо. В|'н походить вщ вищестоящого органу (особи) I' визначае суть даного способу замщення посади.
Уточнюючи поняття вищестоящого органу, дисертант вказуе, що це е будь-який уповноважений законодавцем суб'ект, який не леребувае у трудових правовщносинах з пщприемством (оргажзацюю, установою), де вир|'шуеться питания про прийняття на роботу I до компетенцн якого на-лежить вир'ииення найголовнших питань органЬацн дтльносл та форму-вання органа управлЫня пщприемства (оргатзацн, установи). До ви-щестоящих органш сучасне законодавство вщносить також державы ор-гани, яю належать до р'1зних плок (або равней) влади.
Концепц!'я догов1рного характеру виникнення трудових правовщносин, що виникають у зв'язку з актом призначення, пов'язана з поняттями "по-годження" I "згода". Ц1 р(зн1 поняття мають багато сптьного, бо до пев-ноТ м1ри Ш притаманне близьке правове значения. Як погодження, так I згода виражають факт зб1жност1 вол1 претендента на посаду з волею вищестоящого органу - елементом волевиявлення роботодавця. Але як-що акт згоди надае вже сформованим трудовим правов'щносинам ста-лого характеру, то акт погодження заюнчуе процес становления трудових правовщносин 1 одночасно надае Тм сталого характеру. Таким чином, у тих випадках, коли у законодавств1 йдеться про акт згоди, попере-днм акт зб!жносп волевиявлень претендента на посаду I суб'екта, й упо-
вноваженого виршувати питания про прийняття особи на роботу е пра-воутворюючим фактом. Якщо ж ¡деться про акт погодження, то вищеза-значений акт не е правоутворюючим. 3 практично!' точки зору це означав, що в першому випадку, досягши угоди, претендент може тимчасо-во виконувати обов'язки за посадою, а в другому - законодавець не допускав навггь можливосп тимчасового виконання обов'язюв до видання акта погодження. Саме такий пщхщ до зазначених понять дозволить уникнути непорозумшня, рйного тлумачення \ застосування правових норм, що мютять ц1 поняття.
Найбтьш складною пщставою виникнення трудових правовщносин, що потребуе спец1ального регламентування, е прийом (вступ) до членства. Це зумовлено портняно недавжм поширенням дм трудового права на вщносини з прац1 уах прац1вниюв агропромислового комплексу 1 наявнгстю у чинному законодавств1 суперечливих припиав.
Наприюнц1 роздту аналЬуються особливосп виникнення трудових правовщносин члежв названих госпутворень у залежност1 вщ оргажза-цмно-правових форм дтльносп, розглядаеться Тх суб'ектний склад, доводиться, що з боку роботодавця виступае власник засобш виробництва (юридична особа з колективною формою власност1) в особ|' органге, яю його представляють.
У висновках дисертаци пщсумовуеться, що законодавча регламента-ц1я пщстав виникнення трудових правовщносин потребуе подальшого вдосконалення. Виршуватися це завдання повинно двома шляхами:
а) доповненням вщповщних статей Конституци УкраТни, КЗпП та низки спец1альних законш УкраТни з узгодженням при цьому Тх норм м1ж собою;
б) приведениям у вщповщнють до закоыв I прийняттям Кабметом М1нютр1в УкраТни спец1альних нормативних аючв, як1 регулюють питания виникнення трудових правовщносин з окремими категор'тми працтниюв.
Серед таких нормативних аючв важливе мгсце посщають т1, що регулюють виникнення трудових правовщносин з державними службовцями, науково-педагопчними прац1вниками, кер1вниками закпад1в освпги, членами колективних стьськогосподарських пщприемств, стьськогосподар-ських кооператив1в тощо.
3 огляду на це у висновках поруч з теоретичними й загальними рекомендации сформульоваж пропозицп по вдосконаленню чинного за-конодавства, а саме: ст.76,85,103,120,122,127,148 Конституци УкраТни, ст.3,7 КЗпП УкраТни, ст.4,9 Закону УкраТни "Про державну службу", ст.9,16 Закону УкраТни "Про Конституцмний Суд", ст.19 Закону УкраТни "Про колективж сшьськогосподарсью пщприемства", ст.2,23 Закону Ук-
ра'Тни "Про селянське (фермерське) господарство", ст.15 Закону УкраТни "Про стьськогосподарську кооперац'ио".
Реал1зац1я цих положень сприятиме посиленню гаранлй та створенню умов реал'1зацп права на працю уах громадян УкраТни.
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦ11 ОПУБЛ1КОВАН1 ТАК1 РОБОТИ:
1. врьоменко В.В. Вдосконалювати конкурсне зам1щення посад дер-жавних службовц1в // Право УкраТни. -1997. - №5. -С.52-55.
2. Срьоменко В.В. Пщстави виникнення трудових правовщносин у ко-лективних сшьськогосподарських пщприемствах, селянських (фер-мерських) господарствах, кооперативах // Право УкраТни. - 1997. -№6. - С.51-55.
3. Ерёменко В.В. Некоторые правовые вопросы подготовки руководящих кадров промышленных предприятий // Новое политико-правовое мышление и реализация правовой реформы: Сб. науч. тр. - К.: УМК ВО, 1991.-С.83-86.
4. Ерёменко В.В. О некоторых квалификационных требованиях к руководителям производственных предприятий: Реформа политико-правовой системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка: Тезисы выступ, к обл. конф. молод, учёных и соискателей -Харьков: Харьк. высш. курсы МВД СССР, 1990. - С.63,64.
5. Ерёменко В.В. Юридические факты в возникновении трудовых правоотношений членов коллективных сельскохозяйственных предприятий, крестьянских (фермерских) хозяйств // Нова Конституц'т УкраТни I проблеми вдосконалення законодавства: Темат. зб. наук, праць /Вщповщ. ред. М.1. Панов. - Харюв: Нац. юрид. акад. УкраТни, 1997. -С.40-45.
6. Ерёменко В.В., Жернаков В.В. К вопросу о понятии и содержании трудовой функции // Вопр. укрепления соц. законности и правопорядка, усиления охраны прав и законных интересов граждан в условиях перестройки соц. общества: Сб. научн. тр. - К.: УМК ВО, 1989. - С.61-65.
7. Ерёменко В.В., Жернаков В.В. Правовые аспекты определения пригодности хозяйственных руководителей к выполняемой работе // Пробл. совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях: Сб. науч. тр. - К.: УМК ВО, 1992. - С.98-108.
брьоменко В.В. Пщстави виникнення трудових правовщносин. - Руко-пис.
Диеертацт на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спецгальнютю 12.00.05 - трудове право; право социального забезпе-чення. Нацюнальна юридична академт УкраТни ¡мен!' Ярослава Мудрого, Харюв, 1998 р. .
Захищаються науков1 положения про пщстави виникнення трудових правовщносин у законодавств1 УкраТни. Дослщжуються поняття, змют пщстав та структуры зв'язки Тх елемент1'в, взаемодш пщстав i умов виникнення трудових правовщносин. Аналгёуються законодавство та пра-возастосовна практика, обгрунтовуються рекомендацм по Т'х вдоскона-ленню. Результати роботи вщображеы у проектах 3MiH та доповнень до Конституций КЗпП, низки спец'шльних закон'т УкраТни.
Ключов1 слова: пщстави виникнення трудових правовщносин, форми реал1заци права на працю, юридичний факт, фактичний склад, трудовий догов1р, конкурс, виборнють, призначення, членство.
Ерёменко В.В. Основания возникновения трудовых правоотношений. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.05 - трудовое право; право социального обеспечения. Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого, Харьков, 1998 г.
Защищаются научные положения об основаниях возникновения трудовых правоотношений в законодательстве Украины. Исследуются понятие, содержание оснований и структурные связи их элементов, взаимодействие оснований и условий возникновения трудовых правоотношений. Анализируются законодательство и правоприменительная практика, обосновываются рекомендации по их совершенствованию. Результаты работы отражены в проектах изменений и дополнений к Конституции, КЗоТ, ряду специальных законов Украины.
Ключевые слова: основания возникновения трудовых правоотношений, формы реализации права на труд, юридический факт, фактический состав, трудовой договор, конкурс, выборность, назначение, членство.
Yeriomenko V. V. The grounds of the beginning of labour relations. - A manyscript.
The thesis for a candidate's of law degree in the specialized field 12.00.05 - labow Law; social security law. - National Juridical Academy of the Ukraine named after Yaroslav Mudriy, Kharkov, 1998.
The scientific provisions on the grounds of the beginning of labour relations according to the legislation of the Ukraine are defended. The concept, the substance of the grounds and the structural connetions of the beginning of labour relations have been researched. The author has analysed the legislation and the practice of law and has grounded the recommendations on their perfection. The results of this scientific research are reflected in the draft changes and additions to the Constitution, Labow Code and some special laws of the Ukraine.
Key words: grounds of the beginning of labour relations; the forms of realization of the right to work; juridical fact; actual composition; labour contract; competition; electivity; appointment; membership.
