Правовi питання органiзацii та компетенцii юрисдикцiйних органiв по вирiшенню господарских спорiв (на матерiалах арбiтражноi практики)

Притика, Дмитрий Никитович

Правовi питання органiзацii та компетенцii юрисдикцiйних органiв по вирiшенню господарских спорiв (на матерiалах арбiтражноi практики)текст автореферата и тема диссертации по праву и юриспруденции 12.00.02 ВАК РФ

АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ
по праву и юриспруденции на тему «Правовi питання органiзацii та компетенцii юрисдикцiйних органiв по вирiшенню господарских спорiв (на матерiалах арбiтражноi практики)»

РГ8 ОД

-1НСТИТУТ ДЕРЖАВИ I ПРЛВЛ АН УКРЛТНИ

На правах рукопису

ПРИТИКА

Дмитро Микитович

ПРАВОЕ! ПИТАНИЯ ОРГАН 13АЦП ТА КОМПЕТЕНЦП ЮРИСДИКЦ1ЙНИХ ОРГАН1В ПО ВИР1ШЕННЮ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОР1В

(на матер1алах арб1тражноТ практики)

Спсц1'альн1сть 12.00.02 — Державне право 1 управления, адмш1'стративне 1 фшансове право; 12.00.04 — Господарське право, арбггражний процес.

ДИСЕРТАЦ1Я

на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук у форм1 науковоТ допсшд!, яка виконуе функцП автореферату

КиТв — 1993

Дисартащя жиконааа в 1нстктутг дерхави I права АН йря?1И

Вауковий кер1внш::

доктор врнцичнк наук

0ф1щйн1 опоненти:

доктор юридичних наук, доктор юрвдичних наук,

С1РЕНШ) В. £6.

професор П0Б1РЧЕНК0 1.Г. професор ВАСИЛЬЕВ А.С.

0ров1дна усгтанова: УкраТнська вридична Акацеш я

Эвхист вхдбудеться

ЪС *

о-//-

ГОД.

ва засхданш спещад1зованоТ ради при 1нститут1 деркави I права АН Трахни за адресою:Ни1в, ву1.Трьохсв"ят,итеяьська,4

3 дисертащес мохна ознайомитись в б1бя10тевд 1нституту дерхави I права АН Ухрагнн

Автореферат роз1слано

1993 р.

Вшний сек ре тар спещая1зовано1 ради

Доктор юридичних наук, профзсс Денисов В.Н.

ЗАГМЫ1Л XAPAKTERICÏltKA ГОБОТН

ОБГШГГУВАЛМ ТЕШ ДОСЛ1ДШ1М ТА П АКТУАЛМСТЬ. Досв!д структурно? перебудови економ!чних ni дно они в Украпц св{ дчить про необх!дн!сть подалшого вдосконалення махан!эму вир!шепня конфл!кт!в м!ж господарюючими оуб"сктами. Процеси форму ватш ба-гатоукладно'* економпа, поступового переходу па ринков! засади господарювання об"ективно породжують принципово нов! впмога до юрисдикц!йних opraniB, що зд!йснюють зазначен! функцН. Наявна судово-арб!транна практика св!дчить про необх!дн!сть проведения кардиналышх зм!н не лише шодо орган! зац! йно-правових аспект!в розбудови ! д!яльност! цих орган!в, але S орган!зацП процесу ви--р!шення господарсышх cnopiB. Зазначен! потреби юрисдикц!fluoï практики зумовлюють зростаючий попит на наукове забезпечепня процроу реформування !нститут!в ! процесуальних форм вир!шеши конфл!кт!в в господарському середовищ!.

Принщши ринково! екошндки базуються на автоноцност! зуб"ект!в господарювання, однаковомУ правовому ре дам! ïx фук-ц! оцування. А це вимагас • прирощенш наукових знань щодо юрчдичних гарант!й господарювання в умовах ришсовоУ макроеконоьйки. В сучпо-iifl nayKOBifl л!тератур! Укра?ш1 та i шшх itpaïH колишнього Союзу гСР вкрай недостатньо досл!диэнь щодо проблем правово'г роглашнта-jiï форм державного втручання в економхчн! в!дносиш1 оуб"ект!в рин-(3, розмекування повновакень зако1гадавчо!{, виконавчо! i судов '' элад при такому втручанн!, оптим!зацП юридичних засоб!в захисту фав та iHTeiXiciB господарюючих суб"ект!в. В нових умовах господа-ловашвд зазначен! проблема потребують глибокого теоретичного осмио-юння.

Пошуки оптималытх госцодарскконврисдпкц! йшх !нотитут!в 1 найбхлъш доц1лышх форм 1х процеоуальноУ д!яльност! актуал! зован! такок потребами практики побудови правово! держави. Ццосконалешш шхаи!зму арб!трашго-оудово* юрисднкц! I в!дпов!дно до наявних со1.иалыю-економ1чних реал! Я мае узгодиуватись з принципами Кон-цэпц!! еудово-правово? роформи УкраГш. Оотанкя передбачае наяв-н1оть опец!ал!зованого судового органу захисту прав 1 закоштх !нтерес!в учасник!в господарсышх в!днооин.'

В наш! А краТн! нема досв1ду сп!в!снувашш к!лысох судових систем. Тоцу актуалытми с 1 теоретичн1 розробки питань кйоця ! рол! прб!трякшх оуд!в в систем! судово! владн, орган!зацП Ух д!ялыгост! та вдосконалешш IX законодавчого регулюванкя.

В1домо, що в юрцдичн!й л!терутар! на протяз! багатьох деояти-. л!тъ йшла гостра диску с! я про правову природу арб!тражу. Було ви-кладено дек!лька принщшових позиц!й, зг!дно з якими арб!трах-гооподарсышй суд; цз своср!дний орган, що об"еднуе в соб! одно-часно риси як судових, так ! адм! н! стративних орган!в; орган державного управл!ш1Я, орган господарського кор!внпцгва; спец!аль-ний орган, що займа с особливе г.йсце серед державних оргаМв, цей орган не мотла прир!внюватп н! до судових орган!в, н! до орган!в державного управл!шш,1

йзформуваши економ!чноУ, пол!тпчно¥ ! управл!нсько1 систем в УкраШ та приШиття Верховною Радою Украпш закону "Про арб1Т-раюшй суд" в як! Ось м!р! Шдбили п!дсумки днскусН про правову природу арб1тражу, внзнавши арб!траж органом судовоУ влади. Ало своер!дн!оть господарсышх в!дносин, господарсышх спор!в та нсоб-х!дн!оть орган! зацШюго забезпеченш роботи прб!трп;глого суду вимагають прпд!дитц уваху дослхдяютш як процосуалышх, так !

унраьл1нсышх функц!il арб!трапного суду.

Упраш!нська д!ялыпсть арб!тражпого суду визначаеться Бшсои.ш Украг'ш! "Про apdiTpaimifl суд", в яко!ду U1-орган внзначаеться неза-лежшш, надхлясться цШш рядом орган!зацШшх повнопажень, напрап-лешгх на удосконалення роботц суду, Шдняття piBiin його орган! зи-Ui fliiof здат!ыст1 внконати так! заедания flit захлст прав та охорошо-Baiaix законом imepeciB участлив гооподарсышх нравов!дносин; сщшяиня зм! цнешш законност! у ц!й сфер!; внесения пропозпц!й, спря-мованих на вдосконалення правовой; регулювання гооподароьки! д!ши-

hoctt.

Загальнов!дома в юрвдичШй л!тератур! думка про те, що певна чаотина д!ялътоат! орган!в державно? влади, суду, прокуратуры поедал, упраал! нський характер, мае сво! п!дстави. Але в систем! загалышх суд!в управл!нськ! функцЛ, у cboYA б!льшост!, виконуються Mini стер-ством юстицП, а арб!трашшй суд поеднуе в одн!й систем! ! процесу-альн!, ! управл!нськ! функцП. Та якщо процрсуальн! fl д1алыгост! apdiTpainy в юрпдичнП! л!тератур! прцЩлено може i не налекну, але достатшо увагу, то управл!нсыса дЬшШсть арб!тражного суду дослужена ще досить неповно ! 'недосконало, хоч в!д piBitff oprarriзагд if oaf.io'i оудово? систеш залешть як1сть процесуалышх р!шень. В якост1 суду, а не органу шгконавчса влэдц, арсНтраж Укра1'ни працюе недавно, та виз с ц!кава практика його oproitisani i, яка заслуговда на наукошй анал1з i тео]етичш узагалыюннл. Вгшладене шзначило теоретпчну i практичну акгуалыгёсть теш дцсертац!Йного доел! дан-I щ.

ПЕТА I ПЕЕД1.1ВТ Д0СЛ1Д1ШПН. ДисертагцГшо досл!дгення мае на " i-bti комплексно, в поеднанн! з арб!трашшм нроцесом, вивчити правов! питашм становления i розытсу орган! эацН ! комлеге/щ!? спсаеми юрпедшец!йШ1Х opraniB, що нир!шують юсподарсыа спори, поглибити

внвчошш irpanoBoí прлроди цнх орган! в; шявнтп прогалшш в законо-давств!, по регламенту« управл!irci.Kl функц! i ap6iTpan;iioro суду;ви-значчти споциф!ку управд!шш в дгялт.иост! арб!трагсного суду; дати nuaiio i оц!нку д!ючого законодапства в crispí opraulаоц!ЯноТ д!-яяьност! юрисдпкц! Лннх opraiiiB, то пдЩсщдагь правосудия в госпо дорсышх в!дноснпах.

Предметом днсертацШгаго досл!днэпия с комплекс гштанъ, як! виз начаться закоиодавством Гкрапш в С (Тер i повноважнь юрис-днкцШшх орган!D, що вир!шують.господарсък! спортг в аспект! ор-ra!ii3aiu'í, коордпнац!!', контролю, забезпечешм виконання р!шень, узагальнешш практики заотосування законодавства, кадровоГ робота, ведешш статпстлчного обл!ку, матер!алыго-техн!чного забез-печешш, визначешш с трасту рп i штат! в, кошторпсу витрат i !нших. Щ питания розглвдаються у т!оному поеднанн! з проблемами арб!т-рашгаго процесу як основно! д!ялыгост! юрисдицк! flimx орган!в, що вир!щують гооподарськ! опори.

Досл!дження переважно стосусться повноважень Вшчого Арб!траж-ного Суду Укра1ни, floro голови, Пленуму, ПрезидН, apdiTpasurax колег!й, третойсышх оуд!в то ццм!н!стративного проваддання. По-ставлене заедания обумовило методолог!чн! п!дходи floro розв"я-зання. 4

ШТОДОЛОПЧШ I ТЕОГЕППГД ОСНОВИ ДОСЩДШПИ. Ооновою загалъноТ методолог!! досл!дненшг с закошг, пригащпи ! категорП, д!алектики, иа як1 опирався автор у процес! ni знания i воображения проблем правово'1 природа юрисдикц! flirax орган!в. Тема обу-мовила необх!дн1Сть доел! девши отикових проблем орган! зац!'1, управл!ння i арбитражного процесу. 3 врахуваниям того, то без виконання управл! нських■ фугасш fi юрисдикц! йниш органами не можна

забезпечити добро яканий i повноцИший арб!тршиШй процзс, автор ш1роко никористовував юридичну л!тературу як з проблем управл!шм, так i арбитражного процесу, цив!льного i господарськохч) права.

В основу досл!дшння покладено переду ci м положат« Даклара-ц!! про державний суверен!тет УкраУни, чигаю! Конотитуц!ï УкраУют, Акту проголощення незалежност! Украпт. Сфорго льован! теоретичН1 висновки i практичн! рекомевдац! ï дисертац! йного досл1д»емш грунтуються на законах, постановах та iнших актах BepxoBHOÏ Ради УкраУш, ратиф!кованих Шжнародних договорах,,декретах i постановах Каб!нету Шнхстр|в Украпш, а також на актах законодавства колишнього Союзу PCP, то застосовуютьоя в ÏKpaÏHi.

В робот! використано (.йжнародно-правов! документа, зокрема, документа Ю1Ю1ТРАЛ про зовшшньоторгошА арб!траж. Положения i висновки досл1дженкя грунтуються на правозастосовчЦ) практпц! державного арб! трану i арб1трашшх суд! в Украпш.

Автор у CBoïfl робот: сгофався на досягнення украпюько! науки i загально-науково1 спадатш ксшшнього Союзу PCP, багато з якнх зашшаються актуальними i сьогодп! у сфер! Teopiï де^жави I права, державного права' i управлШи, адм!Hiстративного права, цпв1лыюго i господарського права, цивильного процесуального права 1 арб:тралагого процесу.

В робот1 широко внкористоаувавоя метод nopi внялыюго право-знавства i iCTopnico-iiopiBiHDiLHi приЯомп п!знания, системшй t комплексный niдходи, а такой формально-дог!чний метод, структу^ло-фушийоналышй anania.

11АУКДОА-НОВИЗНА Д0СЛ1ДГЕШП. Вперше у в!тчизннн!й юридичн!й науц! проведено комшкжспе досл1дшншг npaB0B0Ï природа арб i трапного суду в поеднапн! двох аспект!в управл:нсысого i процрсуаль-ного. Доол!д1ян! npaBOBi шгташщ орган! oaui ï д!ллвност!

юрпсдикц!íinix opraniB, що розглядяють гооподарсый спори, як засобу забезпечення законной:!, mcocTi та обгрунтованост! проце-суалышх pimeiib.

В робот! широко вшсористана адм!Ыстратимго-правово та управл!нсыса л!тератури, зокрема, проц! В.Б.Лвер"лиова, О.Ф. АвдрШо, I.I. Бачих >,Ю.П. Б!тяка, A.C. Васильева, С .В .Дод! на, Е.Б.Кубко, В.В. Копойчикова, Б.1,1. Лазарева, Н.М.Шро-' ношео, В.П. Нагрзбелыюго, И.Р. Шпшк, В,Ф.С!ренко, Ю.О.Тихомирова, О.Ф . £р!цького, В.В. Цветкова та !ших.

До прийштгтя законодавчих ai'.TiB про арб1тражшй суд досл!д-женням про правову природу державнохта i в!домчого арб!трак!в були присвячен! роботи Поб!рченка 1.Г., Aöobo'i Т.Е., ВиноградовоТ O.A., Комарова В.В., Зайцева I.ГЛ., Калл!стратово1 Р.Ф., Лаптева В.В., Лог!нова П.В., Тадевоояна B.C., Намутова В.К., Штут!на Я.Л., Щербини B.C., Фальковича М.С., Ццельсона К.С. та !нпих. Майке у о! ц! автори визпачали fнотитут орб!тражу як ацм!н!стративно-господарську, а не судову установу. Арб!тражнпй оуд, як спец! ал! -зовашй судовий орган, шо зд!йс1гос правосудия з господарсышх справ, всеб!чно i грунтовно ще не досл!дтзно. 3"явились лише окрзм! статт! та впетупи на конце ре нцгггх, що biicbí тлюють його . оуть, завдашш ! компоте huí ю.

Опубл!кована монограф!я "Хозяйственные спори и порядок их разрешения", обсягом 10,41 д.л., а такон: б!льше двох десяийв публ!кац!й е íctotidim науковпм внеском у досл!д;:зэши проблеми правово! природа ap6iTpasy i !ших юрисднкцШтх opraniB, що розгладають господарсыс! спори. Мова йце про iiobiií] тдххд до вивчешш правово i", природа арб!траку в план! поеднашш управл!ння як забезпечувалыю! д!ялыюст! i арб!тракного процесу, як ochobiio'í

uiJibOBoi д!яльност1 юрисдшиЦ йних орган:в, що розглдцають господаре ыи спорн.

Новизна роботи и тону i полягае, що в и± И поставлено i про-апал1зовано багатоаспектиг проблеми," як! не булн предметом спец!-алыюго досл!днвшш або поки що розроблен! недостатньо.

В результат! дисертацШгаго досл!д:аэтш опрацьован! i шие-сен! на захнст, на думку автора, на£Шлып вашшв! niflcyiTKOBi положения:

- визначення арб1траиюго суду як орган! зацШш незалешю! спещал!зовано¥ судово'1 установи, що, иоедпуючи ynpaaiiиську i процесуальну д!ялыцсть, зд1йсшс правосудця э господарсышх справ /вир1шуе господарсы:1 спорп ! розглядае справн про- банкрут-отво/;

- вионовок про те, що судове управл!ши е влццно-оргатза-цШга д!яльн1сть opraitiB i-пасэдовнх oct6., якалалягас. у. вир!шенн! шшань, пов"язаних.i3 створешии i. упорвдкувашшм системд. ap6iT-рааного суду, .визначешшм кошзтешцI структургагх п1дрозД1л1п, кадровом роботою,.а також контролем за оргаШзафею роботи в

арб! трашшх. судах;

- обгрунтування того, що внутр^истеппе oprani 3ani Пне леер! в-шцтво арб1тра!шш1.ш судами вимагас..застосувашш.адмШ.стрятив''чх.. метод1в i засоб!в вплпву .з боку вице стоящих, ланок до цикле стоящих; .. . - вионовок про .те, що проблема щдбору i Шдготовки кадр!.в арб1тражу., Шдвищешш квад1ф{кацН прац!вник!в арсЯтражыпх. суд1в вимагас не т!льки орган!зац1 i crieui ально? .Шдготовдш в !нстгтутах, екадекпях ! юридичних факультетах, ала й орган:зац!У науково-досл1дшх пхдрозд1л!в i навчалышх спец!ал!зованих установ и систем! арб!травдгого суду УкраУни, де п!двищували б квач!ф!кац!ю

на баз! арб! тражноУ практики не т1лыш арб!три, але Я юриоти деркавних.1 комерцШшх структур; ...

- пропозиц!я про необх!дн!сть 3Mirai поредку. фнансування та матер!ально^гехн!чиого забезпечення арб!трамшх суд!в, яка ... полягае в тому, що ф!наноування арб!трашшх суд!п повишо посд-• нувати боджвтний порядок асигнувапь на утримания арб!траяишх оуд1в 1 процентшх в!драхувакь в!д тих доход!в, як! мае. держава

з д!япыюст! ар<51трашшх _.оуд!в. В цнх коштах с потреба з точки sopy розвитку матер! ашю-техн!чного, кадрового 1 iнформац! йного. забезпечення роботи арб!тражного. суду, йога комп"ютеризэц!1; . .

висновок про .те, що влэдн! повноважсшш Ввдого Арб!тражного суду по вОнощешш до 1нших. ланок, арб!тракног. судовох.систеш.,, . Ц0винн1-зд!йс1шватлся. через-реал!зац!ю при i шину еднаст!. колег!-альност! ! сдшганачапъгост!, що. персдбачас при вираблеин! !.. прий кятт!. управл!нських р!шень використовуватл. рекоиэцдац!i лшукова-консультативпих рад, приЛмати до уваги. думку п!дроздШв,лзрахо-вувати позиц!ю наукових установи правоохоронних .орган1в,. пред-- . ставтшцьких. та виконавчих оргайв деркавно! впади i управл! шш;

- висноков про те , dio в судовому управл! нн! повинен у повно-му обсяз! реал! зовуватись принцип науковост!. Цей принцип перш

за .вое реал!зовусться в. такрх напрямах,-як наукова обгрунтоваи!сть: форм i метод!в судового у nparniшш, правових досиндже иъ судоустрою i.судочпцства, виробленняЛ-приШмття методолог! чпнх i методичшп п!дход!в до..орган!зац!1 роботи арб!тра:шого суду;

.. - висновок про неойх}ДН1 сть всеохоплшчо1 кош"птерпзацП арб! трахаю го суду х во!" судових орган! в, створошш комп"ютерних fncSopManiiiinix .систем як нормативно-правового, так i орган! зац! iino-провового характеру;

- внсновок про необХ1Дн! сть широкого викорпсташи орган!-зацШтх технхчннх засоб1в у. рацхональн!1) орган! зацП прац! як ар<Итр!в, так ! техн!чиих прафвшайв;

- внсновок про необххднЮть наукових досл!давнь про роз-ширення рол! арб!тразд в забезпеченн! законно от! ! обгрунтова-ност! управл!нсышх ршенъ державшие орган!в;

. - обгрунтувашш принцип!в рознзжуващт.компетеццП м!н арб!тракшш судами та !ншиш ланкаш судовой владц; .

- внсновок про . коло господарсышх спор!в, що но МОЕЙ бути предметом. розгляду третейських. суд!в;.

- обгрунтування доцхлыюзд! .переносу норм, ща регламентують загальний. порядок - врегулювацня .спор!В-ври уклзданн!,. зм$н!, роз!рвашц ! викоцаннх господарсышх договор!в,з Арбитражного процеоуалыюго кодексу до Господарсышго /Торгового/ кодексу;. _

- теза про недогйлыцсть.збереаеши .в чшшому законодавств! спец!алышх правпл доарб!трашюго.врегулювашш спор!вг що. вшш-кацть при укладанн!, згт!пг чи роз!рванн! певннх категор!й господарсышх договор!в;

- внсновок про.доц1лБ]цсть передач! орган!в виконання судо-вих р!шеш> в}д су до во У до викопавчоУ влади.

ПРАЮИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ I 1ЛЮЕАШЯ геЗУЛЬТШВ. Д0СД1ДЖЕШЩ. ЬщсноВи

ки, основн! полокеггнят'рекошвдац!У та'практики! пропозицГУ- да-овртвц! йного доол!дквння' викладен!" В1.гошгра$1г "Хозяйственные • опоры и порядок их..разрешения", та. !шшх працях /брошу.рах, .статтях

н.наукових адрналах !.зб!ршшах, розробках.пракгичццх рекошнцац!й,

по оргап!зац!У ! п!дготов1ц. вир!шення спор!в, пер!одичн!йлрас!/.

Основн! шсновки, пропозпц! 1' та рекомовдащУ досийдавныя . були викориотан! при пхдготовц! Закону УкраУш "Про арб!тражний

суд", Арб!трапного процеоуалыгаго кодексуУкра!ни, роду постанов. Верховно! Ради Укра!ни з.питань яодальшого. вдосконадення д!яльюст! арб!трзкшх суд!в, кер!вником робочо! хрупп по створенню проект!в яких був автор дисертац!!, а такок в ироцес! розробки проект!в .. закон!в "Про статус судц!в", "Про конфередц! i . та з"!зди судд!вп» . "Про квал1ф!кац1йн! ком!с!i'", "Про атвстац!йно-дооцишг1нарн!_ ком!г с!!", конце пц! i судово-правово! рефорш УкраУнп членом Kouiotfl ... Верховно! Ради Укра!ни по..п!дготовц! та орган! sani Яноцу забезпе-чешпо реал!зац!! . яких був автор.досл!джзши. .....

. - . Матер! али.дпеертац! i використовувались_у шшчальноиу _процес! продпчног.0 факультету. Ки!вськога ун!веройтету !ы. Т.ГЛевчецка... . через л!дготовку студент!в. ф!л! алом яафедри. господарського. /а. шн! еконои1чного/ права юрпдичного.факультету,_створеногощз на., баз! ДерЕярб1т.раяу УРСР.в 1287 poui ,.в.1нститут! державного управл!ння 1 оамоврядування.при Каб!нет! Щ,н!стр!в Укра'Ош. ........

. Науков! результат дисертацШгого.-Досл^ДЕення допов!датись . на м!ншародних i республ!кансышх.конференц!ях,-.зокрема1 на.Воесвгт-даому коигрес! юрист!в-укра!.нц!в /1992/,..дйлщародн!й-наУКово-мето-дичн!й конференц!! ."Шляхи вдооконаланис внкдадання господарського права" /ISS0/,. Все союз н! й науковхй коиференцП "Економ!ко.-правов! .• проблема перебудави господарського. .шхан!зму" /1988/, -Всеукра: iicbKi Í1 науково-лрактичн! fl. :KOJiftepeiiitf i."Законодявотло про арб! тражний .суд. Украх нн: теор!я ! ...практика... його застосування" /1992/, м!гд ар одному сем!нар! "Судова влада в..св!тл! полоиень проекту Конституц!! Укра-!ни" /1992/, "Концепц1.Я !- принципа ново! Конституц!.! Укра!нии /1991/ .та !н., на зас!дднн! Вчено! ради 1нституту держави 1 права AII Укра'пшЛм. В.М.Коредького'. ....

Висновки, пропозиц!!' i матер!шш досл!джэшш моткуть бути ви-користан! в продес! нормотворчо! д!ялыюст! по вдосконаленню

И.

оргайзащйно-праврвих форм д!ялыгаст!. системи арб!трашшх суд! в по BHpimemno гооподарських спор!в, в проведешь, ноуково-прдктични:-: доол!дкень з деяких питань адм!н!стративного, цив!лыю-процэсуальш го права, арбитражного процесу. ...

За практичну реал!зац!ю ооновних 1дей дисертац!йного досл!д-взнкя при вир1шеш!{ правових проблем розбудови держава Указом. -Президента УкраУни в!д14 липня 1Э92 року автору присвоено почесне звання "Заслужений юрист Укра!'ни".

.....СТРУКТУРА ДОДДГДШШ . вдзначаеться- гвтою ! завдашшы.доол!д*-

ження. Зм!ст-ДИсертацП викладаний-У-аагальйИ , харадтаристиц! роботи та в основншс положашшх.дасертац! йного. досл!джвнна. . . —

.......В. робот!- вживаться .скорочеши -.-назв нормативних акт!в /абре-

в!атура/, роашифровка яких дана нижче,:......... .........-

АПК Укра!'ш тт Арб!трат1й. процеоуадьний.кодекс .Укра£ци; ЦПК Украпш - Цшшшшй лроцэсуачьний кодекс Украпш; ЗК УкраУни гг Земелышй кодаке УкраКш; Щ Украпш - Цив!лышй кодекс Укра'^ш.

... ..00Н0ВШ ПР0ЕШ.Н. Д0СД1ДКЕШ В Д1СЕНГА1Д1...Глибока криза. нуючого соц1ально-еконошчното ладу охопила республ!ки колгаанього .. Союзу-PCP, в тому числ1 й Укра'гну., виэ з. itiiuw 70-х.рок!.в*.Сусп!дь-ний развитой-.n iramili itpaïiii ужа давно .зумошповав лаобхгднгсть карди-налышх окешошчних реуорм, але осташц стали можлпв! лише в к!нц!

ВО- на початку SQ^-x рол!в. ........ .........

• . Першим документом державно! ваги,.що визначав курс на еконо«-ni4Hi перетвореши, стала Конце пщя. переходу Укра1нськоУ PCiJ. до puitKOBoï економхки. ПриШшта постановою Верховно! Ради. Украпш в!д I листопада 1990 року зазначена Концепщя прогслошувала метою

перетворень створешм багатоуклздно1 соц1алыю-ор1ентовано1 еко-ном!ки, формування ришсового механ1зму народного господарства. . Ужо пера! эаконн, спрпмован! на реал!зац!ю зазначе!шх ц!лей, дали досить сильшй поштовх до нових процэс!в в (оорм/ванн! господар- -сышх в1дносил. Нээвапаючн на в1дсутгасть щло'1 низки нормативних акт!в, ию мали виз начата равила ринкових в!д!госин, форцувашш -структур ринку, в УкраШ було започатковано. Утворювались товарн!, а пот!м 1 фовдов! б!рж!., брокорсы;! контори, торгов! будипки, , . агентства, бюро, посеродшщько-кошрцШн! п!дприемотва, , страхов! орган!зад! 1, .консультативн! та ¡нш! серв!сн1 центри, аудиторськ! компанН тоию. . .

До-потреб нових еколом!чшх в!дносин почала пристосовуватись ! структура державного, апарату, . Були утворон! на п!дстав1 .прийня-тих.закон!в.та.!нших нормативних.акт!в. двор!внеиа баык!.вська . система, антимонополыгай ком!тет, податкова. !нопекц!я, державна !нспзкц!я-п0 ко города да цхнамп, . штна служба, р!зноман!хн1 фонда,., серед яких дуке ваяашве м!сцв зайняли фовди державного ! комуналъного . майна. Проведена.реорган!зац1ю орган!в держстандар-ту. Нарешт!. була .оголошена,.ада _пот!м Тактично заблокована.пал1-тика л!кв!дйд11 державних концерн!в, асоц1ац!И, що .були. у творен! .. да баз!, галузевих мШотерств, хоча.дещо и було зроблено для юунк-ц!оцування 1х на комерц!йних засадах.

.... Плани формування. ринкового механ!зму передбачали створе пня . правово! !дфраотруктури,цо .гарантуе. в!льну !н!ц!ативу..!. свободу Шдпрпемницгвя, .м!п!мальне державне„втручашш в економ!чн! про-цвси^.обмежения монопол1зму 1 заохозецш:.конкуренц!1., захист. :.• споштвача, дприяшя.!ноземш1М_!нвестиц!ш ! отворення умов для бе8перешкодного пересування кап!тал!в, товар!в та лвдей.

. .. Той? для становления.цравових засад.ринку дуга вадяиве аьа-чацня ыало прийнаття закон1в УкраУни.про альсн!оть, п!дприеи-цицгво 1 пЩцжематва, гооподарськ! товариотва, банки 1 банк!воьку д!япьн!01ь, аовн1шньоеконом!чну д!ялън!сть, а ще ран!ше ооюзних. закон!в про кооперативи та оревду. Режим гооподарювання, ио ство-рювавоа, об"сктивно м!отив у соб! значний потенц!ал для конфл!к-т!в економ!чних'1нтерес1В. Шв1 тевденц!У в. економ!чному житт! вимагали не лиша законхв про. статус !нстдтут!в.рцнку та пртшипи Ух взаемод!У, ала й адекватшй механхзм для' застосуваши цих за-кон!в. В.перщу чергу це стосуеться. ШотитущИного механ!зму,- • ■ необх1дного. для шрШенпя. коцфд1кт1в в. сфер!. економ!чшх в1дносин.

1нститут державного 1 в!домчаго ар(Цтрану, утвсрений ще у. 1922 рощ, був прнатосований для вир!шення.с1шр!в м!ж.р!зними частицами сдиноУ, централ!зовацаУ по сутх дернавнох структури госпсдарювашм. Екокнйчна система краУни .фуикц!онувалана засадах адм!н!стративиого регулюваншт, тому. гооподарська самостхйнЮть товаровиробннк!в була мШмальною,.хач у документах вона проголо-шувалась дуже широко. Вони взаемод!яли м!ж собою в!дпошдно . ;;о. припис!в директивного планувагаи, а тому, догов! р не. заведи, вшо-нував функц!У опосередкованого правового хнструмету товарно-грошових в!дносин. Господарський догов!р фактично занр!шмв д!У адм!н!стративнот-1сомавдиоУ .системп, яка эдеб!лъшого !гнарувала об"ективн1 еионом!чн! зэдони. За ццх умов державний 1 в!дамгапй . . арб!траж.ц!лком лог!'чно.деякиш вчехшмн. ¿.практиками в!дносщп аь до орган! в державного, у правах ншх.або госдодарсышго кер!вш:цтва, хоча й внцикали диску^У щодо. Ух юрисдикц! йиоУ прцроди. Треба, визнати, що правовий статус держарб!тражу .постулово п1двщував-ся. В!н був п!даеглий спочатку Уряду ! вгасонавчип срганам на м!сцях

/з травня 1931 року/, а пот!и Верховна Рад1 то П ПрезвдН . Але нав!ть в Закон!. Союзу РСР про. нього, лрийнятоцу у 1979 роц!, в!н не впзиавався судовою.установок). В!домчиД. арб!траж взагал! д!яв на правах структурного. п!дрозд!лу м!н!сторства, державного ком!-тету 1 був, .свого роду„."кишеньковш1"судом в!домства_____ .

. Зазцачений. статус.державного, .а тли б1льше в!домчого . .арб!т-разд.це давав хм. необх!дних. гарант! й .незаложност! у впр!шенн!... .... гооподарських ,спор1в,. бо вони мали_керуватиск.ио. ст!льки законами,. ск!.льки.п1дзаконншя1 актами..!. ,вказ!вкс1Ш кер1внийв.внщих ор-.. ган!в державного.^дравл!1шя,. ,в!домств тощо, Пряма адмШстратив-на залеш&сть ! п!даегл!сть державного .1 в!до.гаого..~ арб!трану була ,об"ективно , зумовлана. лацуваннан камавдно-адмШстрдхившгх метод!в кергвництва економ!кою. та лайше по.вною.мотшол!ею державно! форш власност!. За такого .укладу господарювашш на.було лотре-би. в не залежному 1нститут1 для вир!шення економ!чндх конфп!кт!в.. Умовш комавдно-адм! н! стративно! оиствыи хйлком в!дпов!дав ы! ж- . в!домчий орган або - м! п! стерський. .главк, який за спрощеною процз-дурсш вир!шував .сцори .м!к державними.. та одераавлениш п!дпрнем-стваш ±. орган! зац!яш.. А саме вир!ше;шя.гооцодарсышх спор!в .. . виотупала лк фуякц!я господ арського 1:ер!вшцгва,. функШя .управ-л!ння.. Так! фухшц!.х. й йиконували .органы державного ! в1дотого. арбитражу-.-_.Зв!сно,~вони не могли.задоволышти об"ежтивн1.потреби . аародвд ючого. ринкового мсхашзму в УкраШ, коли на арену економ!чно1.д!ллыюот!-вийпли нов! господарююч! суб"ех:ти, заоно-ван!. на р!зних формах властст!. Щ суб"скти д!-шш вже в!дпов!д-но до. вимог. об'.'ектнвних.. , еконоШчиих закон!в ! не/ могли п!дца-ватиоь тотальному. адм! йстративному регулюванню 1 д11 директивного планувашщ. Розширення зовМшньоекономхчних зв"язглв призво-дило до того, що сторонами господарсышх спор!в в Уг.рахн! все

(Илш ставали сгйлыц, Misnapofliii та ¡нозешй пхдпрнемства та ор-raHi3aüji. Зруишвся з шсця продес коморц1ал1зац1! дерсившх п1д-приемств. В таких умовах. забезпечешя . piBiroro правового захисту для ycix господарюючпх суб"ект1в незалошго в!д форм власност! "ix майна, в1домчо1 .Шдлеглост! та inorax обсташн е.завданнпм кожного. судШльства, що прагш. побудуватн ринкову економпсу. Цз завдаши не могло бути вшсонапе системою .дерпавннх i в1домчих apdiTpauiB. .....

Hobí ушвн екоюШчного oúiry вимагали кардинального рефор-цувашад орган!в арбхтражу. Господарюючнм.суб"истац ршпсошх в!д-шснн для улагодженнц koiitJjiIktíb ихж собою цотр1бен..був посереди ник, незалеинпЦ В1д державных opraniB закошдавчо! .або виконавчо! влади. Hi фущсцП mí г виконувати лише суд. аба третайсышй .суд.

.Кошсретн! уиош Укра!ш шзначшш доц1лыйсть вир1шзння господарсышх. cnopi в пореваию сп£ц1ал1зоваш1м 1нститутом судово! влади. Цз поясшостьсл piBiteu правово! культури, юрщщч-шмп традициями в Украла, a також панувашиш в господарськоцу . yiuiafli .державно! уормн влас ноет i. Таким 1нотитутом судово! влади став арб!трашшй суд. Закон про Лого утворешш був прийнятий Верховною Радою Укра!нсы:о! РСР 4 червш 1291 р.'В цьому законо-давчому aicTi були визначеи! прерогативи орб1тражиого суду caite як ланшгсудово! влади, що здхíicinoe правосудця в господарсышх Bifliiociiiiax. ...

¡нститут третейсысого суду з огляду па виклзден! обставшш не набув поширення за винятком -сферы вирШвшш cnopi в, що вини-кають Í3 зовн1шньо01соном1ч1шх зв"язк1в.. Але з огляду на пзрепек-тиви розвптку ришеових в1дносин,.процзеу прпвдтпзащ i,. розширенкя зовн1шньотор1?овелышх зв"язк{в третецсышй суд або арбхтраж /як його визначають на Зaxoдi/ мае значний потенциал для пошпреншх.

Другим важпивим еталом у становленн! 1 нституту суд о во! влади в сфер1 господарсышх в!дносин стало прийняття законодавства -о^ер! арб!тракного судочинства. йэго спстецу склали Лрб!тражний процесуолышй кодеко УкраТни, прийиятий Верховною Радою Украпш 6 листопада 1291 року ! введений в д!ю з I березня 1992 року, а також процедурн! норш Заг.,;>цу Украхш "Про банкрутство". Анализ акт1В 1 норм, як! д!яли до введения АПК УкраТнп, св!дчить, що процесуалышм нормам вир!шегаш господарсышх опор!в деркавниш арб!тражами не надавалось великого значения. Акти, що затверд-жували 1фавила розгляду господарсышх спор!в, приймались на р!вн! постанови Уряду. Такпй стан речей знову. ж таки зумовлювався реалышм статусом державного арб!тражу.

В 1991-1992 роках Верховна Рада Укра'пш прпйняла постанови 1 про призначення арб!тр!в Вищого Лрб!тражного Суду Укра!ни та арб!тр!в арб!тражш1Х суд!в областей ! М.Киева.

Отже, за пор!вняно короткий чао з мошнту прийняття Закону "Про арб!тракний суд" була проведена докор!нна реорган!зац!я оиотеми держарб!тражу 1 перетворенпя II в систему арб!тражних суд!в. В1домч! арб!трак! були л!кв!дован! до I березня 1992 року в зв"язку 3'введениям в д!ю Арб!тражного процвсуального кодексу Укра1ни. 4 .

Кардинальна зм!на правово! природа юриодикц!йного органу, чиею прерогативою с впр!шення гооподароысих опор!в, була зумовлена не т!лыш потребами переходу до ринково1 економ!ки, але Й щ!льно з нею повпязаними завданняш побудови правово! держави. ГЪзгляц конфл!кт!в в сфер! гооподарювання саме 1нститутом судово! влади р!вною м!рою викликалось як «коном! чними про!нтересами.так ! !нте-реоами зм!цнения режиму .законноот!. Уоунения прояв!в волюнтаризму в ц!й сфер! стало не просто передумовою отворення ринковогошшйзму

апе fl нев!д"емним компонентом судово-правовоУ реформи, оск!льки можливЮть судового захисту повинна розповсвдкуватись в цивШ-зованому оусп!льств! на вс!х визнаних в держав! оуб"ект!в права.

Закон УкраУни "Про арб!тражшй суд" вперше з час1в ооц!а-лЮтично! революцП започаткував зд! йонення правосудия з гоопо-дароышх справ спекал!зованиш судовими установами в наш1й краШ. До жовткя 1917 року на терен! УкраУни Юнували коиерц!fini суди, як! вир!шували спори Mis п!дприсмцяш з торгових угод.

Створення i нституту арб!тракного суду - ц в не просто зм!на вив!ски орган!в деркарб!тражу, а перетворення ïx в принципово нову юрисдшщ!йну систему, котра мае 1 нституц!fini ознаки судового закладу. Арб!тражний суд над!лений вс!ма повноваженнями ! атрибутами незалежноУ оудовоУ влади. Прииципи його орган! sauiï ! д!-яльност! закр!плен! в статт! 4 Закону УкраУни "Про арб!тражний суд". Встановлено, що арб1тражшй суд утворюеться на засадах при-значення вс!х apöiTpiB Верховною Радою УкраУни i 3fliйснюс правосудия на принципах законност!, незалеeiioctï , в тому числ! й в!д орган!в законодавчо"! та впконавчо!' влзди, ! п!дкоренкя т!лыл зшсонов!, piBHOCTi CTopi-н перед законом 1 арб!тражншл судом, арб!трувашш, гласност! та в!дкритого розглцду справ, за винятком випадк!в, коли це суперечить !нтересам oxopoim державно!' та комер-ц! flnoï таемшщ або коли е обгрунтован! заперечеши одн!сï ib сто-р!н, обов"язковост! виконаши р!шень, ухвал, постанов арб!траиного суду.

Не важно noMiTiira, що принцнпи незалежност! арб!тражшх суд!в та покорения ïx т!лыси законов!, а також призначення BCix apöiTpiB Верховною Радою УкраУшг е нев1д"емнои частиною до орга1цзац!й1шх засад побудови nicï г!лки судово'-f влади.

Орган!зац!я i д!яльн1сть системп юрисдикщ йних opraniB, що розглядають господарсый спори, ïï структура ' i функц!онуванет,

IG.

зд1 йснюоться ai'i.Tyjo з принципом розиод!лу державной влади, а також з принципами управл1нсько'1 д!ялыюот1. Судове управл1ншз мае сво-ÏM призначенням аабезпечити . отворення наложных умов для зд!й-снення aKlCHoï . процесуалыга! д!ядыюст1 арбхтракного суду. На в!дм1«у в!д. пршстшш, коли оудове улравл!шш зд1йснювалося органами, вик о навчо! влади, сьогодн! арб!трашшй суд с орган!за-цШш не зале ига спец!ал!зована судова устапова, ио, поедцуючи уцравл1нську i процесуальну д!яльн1сть,. здШсшос правосуддя а гос-подарських .справ. Судовз управлШщ,. цо зд1йснюсться органами . арб!трапшого. суду, виконус ц!лпй ряд управд!нсышх..цункц!й, таких як прогпозувашш, планувашш, оргап1зацхя, загальне кер!вшщгво, оперативне розпораджония, ре гулив ашш, обл!к, контроль, по ре bit жа виконаши,. 1нформацхйнэ забезпеченпя i iraii. . ...Для .судового управлхшш-m: виду державного, управлШш характергпш е. .цикл!чн!сть у правд! но ысо го процесу, iioro' стадпЬ щсть, що.. проявляеться у впяпленн! проблош, то потребуе пир! — шення, ïï аиал1з, вироблення.на niii ocnoBi проекту рхшешш, розгляд проекту, його onimca, узгодження i3 зацхкавлешш органами i opraHi3animffl, .надання проему юридично!' салл, доведения р!шен-ня до виконавц!в, оргайзацхя вшсопашш piueinw i контроль.

.Через ynpanniнсый pinte шш забезпечуеться налзшшй рхвень, стаб!лън!сть i розвиток спстемп арб!тракного суда. В управл!и-ському процес! використовуеться спстомнлй, ёушицоначышй i струкгурний . анал1з,. .методам! прогпозувашш, планувашш i моделювання i imii П1ДХода. Сормаш судового. упраздним с нормативн!, директивн!, планов!, 1вдив!дуальнг шстп управляли, орган!зац!йна робота, адм1нхстратпви1 погоджагаш, матер1 атьпо-TexHiHHi д! ï.

В процесс судорога упраыишщ вирШуютъся питания, пов"яза-ш 1з створеннш.1 I упорадкуванням система арб!травдого .суду, визначенням компетеиц!! структуршх п!дрозд1л!в, кад-ровою работою. Па шжна об1йгися в.систем! арб!тражнога суду без адм!н!отративних ыетод!в 1 засоб!в вшшву .як. до окремих.. . посадових ос!б, так I до ниагаестоящих ланок . з боку.вищестоящих. 3 ыетовд забезпечення .високого р!вня оргаШзац!! роботи арб!трас-, них суд!в е потреба розширити ыожливост! застосовувати адм!н1-стративн!..методи. вшшву до сжрешх ланок ! п!дрозд!л!д. систеш арбгтрашюго суда з боку Голови Витого Арб1трашгого Суду та Пленуму Вшдого Лрбхтраглого Суду.

Серйозиою управлпгаысою проблемою, .в систем! арб!трапного суду с. п!дб!р. ! подготовка кэдр!в на посэдп .арб!тр1В, п!двищен-1Ш квал1ф!кац!1 працхвншив арбхтра:цшх суд!в. Перш за. все. .. иеобх!дно в!дштитп, що пращвшш! орб!тра1оюго суду е дер;1савн1,. слуа5овц1 ! до . лих застосовуютъся вс1 шмога, яш мають /.йсце в деряавш ¡1 слу;:'.б1.

■ ПроГпесШц лкост! правдвтиив арб!траипого суду зПдн^ з Законом Украпш "Про арбхтраштп суд" визначаыться квал!й!-кавдГигсо г.олегхси через изал!Сакац!Шгу атсстац!ю ' /ст.27,28 Закону/.

Впходяш; з загального походу, що оцппса пращ . слук-бов1цв спрппс йдвпионию ш:ост1 1х робота ! пока розглядатися як один.хз методхл ор1,ан!зацх'1 прахц .пращвшпив суду . ! як о;г ш хз Са1стор!в п!дв:щсшщ результатпвпост! ! еуэгсгнвиост! дгалыю-т стх арб!траад, автор вва^ас, що лнститут квал!й! казино! ате-стащх вимагао удосксналешш з боку правового регулюваши. Тут потр!бна бхлш ч!тка ! повна регламептац!я п!дстав. ! орган! зац!йно-правовшс тэслШйв проведения оцхтш д!яяыгост!

прац! вник! в арб!тражного суду 1 механ!зму ре ал! з ац! У квал! ф! кац! й— но! атестафУ.

ПотрКЗно регламентувати вида оц!нювано1 д1ятгьност1, при-значеши оц!шш як засобу контролю 1 стимулювання д!яльност! прац! вник! в суду, а також способ!в, як1 дозволяють встановити в ц!лому в1дпов!дн!сть прац!вника посад!, яку в!н займас; основн! критер!I оц!1ши прац! прац! вник! в суду; метода проведения атестацИ; показники результат!в.прац! прац!вник!в за певний пер!од; процедура оц!нки в залежност! в!д вдду о ц! ковано* д!ятгыюст! /суб"екти оц1шш, пер!одичн!сть про веде гам 1 т.!нше/; основн! орган! зац! Вно-правов! впсновкИ, що випливають !з проведено! атестацН. При цьому необх!дно посл!довно проводит принцип гласност! ! забезпечити гарант!ю об"сктивност! квал!ф!кац1 йних коле г! й. На наш по глад такий п!дх!д до п!дбору та оц!нки профос! йно! п!дготовки прац!вник! в арб!тражного суду може . бути реал!зований через прийняття Верховною Радою УкраУни спец1-альних акт!в, як! б ре.гулювали означен! проблеми.

Суттевою проблемою управйння д!яльн!стю арб!трацу с орган! зац! я п!дготовки ! п!двищення глзал! о>1 кац{ 1' . прац!вннк!в оуду. Сучасне управл!нш повинно зд!йснюватися у в!дпов!дно- ■ от! з вимогами .науково* йзнаних об"ективних законом!рностей, !з застосуванням прогресивно'1 техн!ки, ефективних засоб!в ! метод!в. В план! правово! науки це означае розробку на науко-вих засадах системи ! структури апарату управл!шш, форм ! мето-д!в його роботи, взасмов!дносин М1;;; р!знимн ланками, . науково! орган!зац!I управл!нсько! прац!, подбору !

розстановки icaUpiB, а такой uo вне i всеб1чно вшсордсташщ в робот! управл!нського апарату нових науково-техц!чш1х засоб!в. . 3 переходом до рннкових в1дносш1, до багатоукладног економпш 1 pit) них форм власност! зростають вииогп до npoçeci iiimï. шдготовки кадр!в державно! службц в щлому i особливо до прац!вншив юрисдшацйшх opraiiiB, то розглпдають господарсыс! . спори.. Сохйалыц, opraHisauiiiui i управлхцськ!. змхш в cycп^лъcтвi пошшй.йти одночаспо з процесом змхнп i удосконапешш самих, учаснихив управл!дсышх i процесуалытх. вхдносши.Бхльше того, Шдготовка кадр! в повинна шпереджати внмоги практики двд того,, щоб cneitfanicTU були морально i психолог1чно .. П1ДГотовле1Ц до сприиияття i практичного, вшсорпсташш ношх !дей i. техипаи Biflouo, то п1дготовка кадр!в методом иавчаши зд!йсшоеться на pi3imx стад1ях, в специф!ч1шх для koehoï з них щлах i формах. Перша стад!я - отрлманна загалыю'1 .спе-ц!алыю'1 ocBiTn, кболiñiкацгï у вицах та серед nix спещатышх учбовпх закладах, що даа можлнв!сть викорютатл прац!вшща на державнН! слу;:;бх. Лруга стад!я - павчання на 6a3i bihuoï ocBiTii в особлпвпх учбовпх закладах з хцлшэ Шдготовки кадрхв безпосоредньо для роботы на дер;::авп1й служб i. Третя стадхя -п1двищешш KDaiií;iKani'í, цо ад1йснюстх,ся в спецхально створюва-них для цього формах навчання.

Щ загалыюшзнанх стадП Шдготовки i переп!дготовки .. cnenianiCTiB маыть осооливе значеши для системы apdiTpasHoro суду, маючн на yBa3i споцнГяку профос! iinoï п!дготови! прац!в-inriciB apöiтраку. Внходячи з того, «о арбхтражпнй оуд с спа-щшйзована автономна система, де скопцектрована.зтчиа . .гос-нодарська практика, багатпй досв1д судово!" д!яльност! спец!а-

л!ст!в, статистичн1 дан!, глотавший глибокнй апалхз господарсышх ситуац!й, моделювашш, д!лов1 1Гри : т.д. е потреба I нообх!д-н!сть у створенн! при Витому арб!тражному суд! УкраУнп пауково-досл!д!шх п!дрозд!л!в ! на IX баз! !нституту по Мдвшцешш квал!ф!1сад!1 як арб!тр!в, так ! юрист!в-господаршк!в. Нав-чашш ! викладашш дпсцппл!н в такому навчашгоцу заклад! мае бути орган!зовано на.лсоморц!¡¡них засадах. Лдя реал! зац!I ц!е! пропозпц!'1 при ВищомУ Арб!тракнопу Суд! УкраУнп нсоб-х!дно створпти в!дпов!дну матер!альну базу, цо.потрйбуе великих фхнансовцх затрат. 3 хц>опу зв"лзку е пропозиц!я зм!-• шин порэдок фпансуваннл. арб! трагаго'го суда через поеднанн^. бюджетного пооддку. аенгнувань на утршлашш арб!трах'пгх суд!в ! процентных в!драхувань в!д _тпх до.ход!в, яга ¡.гас держава з. д!яльност! арб!тражшх суд!в.. Цр дало б можливхсть акуцулюва-ти коштн для створеншз -ш; матер! алыгаУ базп науково-досл!д-ник-1 навчалышх п!дрозд!л!в, тас ! для.розвптку кош"ютерп-зац!У. ! автопатизац!.У .управдШш на основ! викорпстагам електролно-обчислювалыюУ I орган! защйноУ техпн-л. ... . .Вашшвою оооблив!стю орган!зацг I арб!трашюго. суду о закр!плення в.закон! як принципу единоначально.ст!, так ! колег!адьност!. Широк! повноваженкя Голови.Вщого ... Арб!траж-ного-оуду доповнюютьоя повноважешими Пленуму Вщого Арб!т-ражного Суду., д!яльн!стю Презид!У Витого Арб!тракного. Суду, науково-коноульт ативно I ради, квал! ф! кац! 1Шох колей У. Цр . св!дчить про те, що в орган!зац!I ! д!здьност! Вщого Арб!т-ражного Суду .знаходить свое вт!леших один з основных принцп-державного управлШш - едн!сть 1:олзг! алыгаст! I еднно-началыгост!, по дозволяе враховуватп як 1итересп п!дрозд!л!в

во1с! судово! систеш, так ! приймати виваязн! угтравл! нськ! р!шення, пов"язан! з орган! за!ц ею роботи суда. Автор вважае за необх!дне б1лш широко викорйотовувати в орган! зац!йн!й робот! суду коле г! алый форш улравл!ши при прийнятт! управ-л!нсышх ршень з урахуванням персонально! в!дпов!дальност! за IX виконання.

Принцппово вагипшы для оргашзацН I д!ялыюст1 арбитражного суду е принцип науковост!. Впровадження в орган!зац!ю д!ялыюот! арб!траиного суду наукових досягнень суттево доповню- . еться постШюю потребою в пауковому осшсленн! процесуально! практики арб!тракного суду. Автор вважае за необх!дне ширше впроваджувати в роботу юрисдикц!йних орган!в так! форш безпо-середньо! сп! вдругагаст! науки ! практгаш як експерименти, сильна розробка науково-практичних рзкомевдац! й, замов-лсшш судових орган!в пауковпм установам, договори про творчу сп!вдружн!сть, участь ученпх в науково-консультатпвних радах при судових органах, участь практичних гтраиШпп'дв у Вченпх радах нау1сових у станов, сум!сн! пауково-практичн! конферешц!, сем!нари, диспути I !н. Без використання досягнень юридично! науки неможливо забезпечити високий р!вень арб!транно! практики, а без матер! ал!в практгаш но мои® бути I високого теоретичного р!вня науки. Тому було б доречшш орган!зувати постШй зв"язки наукових установ з системою арб!трашюго суду.

Ц! зв"язки могли б реал!зовуватися в таких вагомих сферах як правотворч!сть ! правозастосування з використанням мошливоете й як арб!тражного суду, так ! наукових установ.

Звичайно, в!дм!чен1 напрями орган! зац!! д!яльност!

арбитражу не б вичврпними. Ян 1 в !нших системах управл{ння в арб!траж! широко эастосовуються так! важлив! орган!зац!йн! принципи як диференц!ац!я 1 закр!плення функц!й шляхом прий-няття правових акт!в; в1дпов{дальност| орган!в 1 посадових ос!б за IX д!1 чи безд1яльн!сть{ централ!эац!я основних пи-тань у прав л 1н!) л I децантраЛ1зац!я оперативних функц!Й} !ерар-ххчн!сть системи управл!ння; ствв!дношення лхн!йних 1 функ-цхональних галуаевих ! територхальних начал в управл!нн! 1 !н.

Практика судового управл!ння вимагав нев!дкладного вир!-шення проблеми 1нформац!йного ! техн!чного забсзпвчення роботи юрисдикц!йних орган!в, що вир!шують господарськ! спори. Сьогодн! автоматизац!я ! компнютеризацхя управл!ння 1з постановки ххроблеми перейшла в стад!ю необх!дного ! нев!дкладного вир!шення. Треба визнати, що наш! юрисдикщйн! органи практично не забезпечен! в!дпов!дними техн!чшши засовами, а пра-ц!вники не о пану вали навик!в користування цими засобами ! не опанували переваг ! можливостей електронно-обчислювальнох техн!ки. Але сьогодн!шн!Й р!вень господарсысих в!днооин, складн!сть ! непост!йн!сть законодапства, наобххдн!сть максимально можливо1 !нформац!Зс про фактичну д!яльн!сть учас-ник!в арб!тражного процесу ! !нш! фактори вказують на необ-х!дн!сть широкого впровадаення в практику суду комп"ютерних систем ! оргтехн!ки. М!ж трьома г!лками державно! влади повинн! встановитися ефективн! потоки правовой !нформац!1, що дасть амогу на високому р!вн! об"ективност! ! законност! вир!шувати господарськ! спори. Реал!вац!я цього п!дходу можлива т!лькм через впроваджения ЕОЫ в практик/. управл!ння арб!тражного суду.

Суттевою проблемою в дхяльност! арбхтражного суду в забезпачення законное« I обгрунтованостх управлхнсышх рхшень державних оргашв. Ця дхяльнхсть арб1тражу ще мало дослхджена в юридичнгй науц! ! мае бути грунтовно проаналх-аована 1 теоретично осмислена через арб1тражну практику. Тут иаемо виходнтн з того, пр державнх оргаш, чи вхдомча бюрократы мояуть матн свох "автоноши" в1доич1 !нтереси г П1д хх вшшвом порушувати вимоги закону. В!дновити пору-шене право можв т|льки судова б лада, тому сдушно поставим питания про розширення повноважень арбхтражного суду, щодо д!яльност! орган!в державного управляя на предмет законност! управлшаьких р!шень. В звиязку з викладеним внрг-шення вимагае 1 обгрунтування принципов роамежування компетен-ц|1 шж арб1тражними судами та !ншими ланками судово! влади.

Анал!зуючи систему принцип!в орган!зацгх х д!яльност1 арб!тражних судхв, моэиа стверджувати, пр э&конодавець не в!дкннув безоглядно весь науковий ! практичний доробок !нсти-туту арбитражу при створенн! зазначено! галуз! судово* влади. ВЫ посднав у собг трлдицгйш атрибуты суду з процедурою ви— р!шення спор!в, яка тялга до прийомгв, виробяених цэ державник х вхдомчим арбгтрал ем.

Головна своерхднхсть арбхтражного суду ян ланки судо-вох влади полягав у йога спецхал!зац!1. Створвючи арбхтраж-нх суди для зд!йснення правосудия виюгочно у гооподарських справах, законодавець тем самим вхдмовився вхд концапцГх розбудони орган!зац!йно-вдино1 систсми судовох влади. На думку II прихильникхв оргашзац!йна побудова судово* влади на засадах централ! зовано! пхрашдадыю! иоде л I створить

rapaHTiit однакового застосування закон!в, виклпчить дублп-вання i в ынцевону п!дсумху сприятиме стабШаац!* соц!-ально-пол!тичного становища в Украхн!.

Зазначон: спод!вання грунтуються значила mí рою на засвоенн! певного фрагменту зарубежного досвхду, оокрема результат!в функц!онування судово1 систеыи CHIA, 1 не вра-ховупть копкретннх економ!чких ! по л !тико -прав о в их реал!й HaEOi крагни. Ся!д в!дверто визнатн, ср в Украхи! в!дсутн! ознаки розвинутого громадянського сусп!льства з його стадный !нститутами, що забезпечують в масах населения одину пол!тичау i соц!альну стаб!яьтсть. У наиому сусп!льств! !снуоть глибок1 розбхкЯостх м!я р!знимн соц!альн:ыи вер-стваин i прошаркамя населения врдо ¡нституту приватно* вяасност!» доц1Дьност! приватизац!1, сут! еемельнох рефор-Ш1, спостер!гас?ься pisK8 протистояния р!знях полхтнчних сил, в деякнх рагхоиах поснрен! rocrpi м!жконфес!йН* су-перечност! або сепаратистськ! тандейцх1, явигр правового н!г!а!ему тоща.. За цйх умов сдш-ч. судова система будо просто не в shosí вяр!еувати ycí наявн! конфл!кти в натоиу суоп!льств!. '

Радикальна реформа в економ!ц! що Citóa еимагае де-ценграл!бац!1 судовох влади. Структура phhkoboí еконоы!ки пор!вняно а пяаМово-директивною набагато складй!та i pia-ноыан!тн!ша за сукупн!ств елемент!в, що И складають, механ!зыом ix функц!онуваннл, набором регулюачих важелхв тощо. ТЬму .в перех!дний пер! од пиникають нов! категори ковфл!кт!в в еконои!ц!, викхиканих не лише зм!нои суб"ект!в,

аде й auiнор об"екту спору. Господарюючх суб"екти, наприк-лад, вступавть у в4дкосини цодо цхнних паперхв, посдуг товарних dip* тощо, чого не було ранше. 1ншш прикладом в ïx fltï по утвореншо miж собою об"еднань, hkî можуть бути обыеденх вхдповгдноп деркавною установою /антимоно-подьним кои i тагом, тоejo/, що таков становить незнайоимй paaiiae феномен еконон1чного еиття.

Форыувашя ринковох еконоы!ки об"ектнвно веде до розширення кода i категорий суперечностей uix еконо-ы1чними ÎHrepecawH ïï cy6"eK?iB, до загостреннл конфлхкт-hoctï cnoptB uint господаршчими суб"ектами. Таким чином, auiw в соц1ально-економ1ЧН{й природ: господарськнх cnopie створюпть нагальну потребу у використаннх переваг спец1-ani3auiï в розбудов1 судовох влади,

Зарубттй досв{д, взятий не фрагментарно, а в ^дому, такоа переконус в обгрунтованосп зазначеного вис-новку. У Франц!ï, Шмеччинх та деяких хнших европвйських крахнах ефактивно дхють комерцгШп, економ1чш суди, тобто децб'нтралхзован1 структур» судовох влади, як1 себе ходком виправдовуютъ.

Конкретнх умови Украхни найбхдьш спрмятлив1 для впро-вадаення сама европейськох, а не американськох модалх судоустроо.

У flonoeifli спецхадыюх проблемно! групи Kouiciï бвропейських Сшвтовариств по npaBonifl реформ! в незалекних державах, якх утворилися теля розпаду колишнього Союзу PCP, виэнаетьсц доц1льн{сть впровадкення в цнх державах ввропвй-

сько1 модел1 судоустрою !з зауваженнями щодо розмежування коипетенц11 и! ж ланками судовог влади.

Питания розмежування компетенц1х мхж судовими системами, пов"язане з питаниями юрисдикц1йностх I п!дв!домчост! спорхв.

Суттсвиии оанакамн господарських спор! в наг. в!дпов!дати природа юрисдикц!йного органу, до компетенц1I якого в!дне-сено хх виршення. Перетворения орган!в державного арб!т-ражу в арбхтражн! суди дозволило майже оптимально пристосу-ватн механгзм призначеного для вирхшеиня господарських спо-рхв врисдикцхйного органу до властивостей переважног 61 ль-юостх зазначеиих спор!в. Але науковий пошук, розрахований на потреби практики, на цьому не припиияеться. Практика аастосувалИя господарського законодавства актуал!зуо питання про а!дпов!дн1Сть компстентност! врасднкщйного органу щодо роэгляду окремих категор!й спорхв.

У статтх 12 Арб!тражного процесуального кодексу Укра-1ни визначена коипетешця арб!тражних суд!в щодо вир!шен-ия кола п!дв1домчих Зсм спор!в. В ц!Й норм! передбачено, вр арб!тражн! суда влр!тують спори, як! виникаять при укладанн!, зм!н!, роз!рвалн1 ! виконанн! господарських договор!в та а !ншвх п!дстав, а також спори про визнания иед! Исшили акт!в йеиорлативного характеру з п{дстав, зазначених у ваконодавств!, кр!м:

спор!в, пр вннйкають при погодаенн! стандарт!в та техн!чних умов)

спор!в про встановлення цхн на продукщю/товари/, а також тариф!в на послуги /виконання роб!т/, якщо даш ц!ни ! тарифи

в!дпов!дно до законодавства не можуть бути встановлен! за угодою стор!н;

!нших спор!в, вир!шення яких в!дпов!дно до закон!в Украхни, м!ждержавних договор!в та угод в!днесено до в!дакия !нших орган!в.

Законодавець ц!лком справедливо, виходячи !з природи арб!т-ражного суду, розширив коло категор!й господарських спор!в, в!д-несених до його п!дв!домчост!, пор!вйяно з компетенщсю державних арб!траж!в. 0станн1 в!дпов1дно до статт1 9 Правил розгляду господарських спор!в державними арб!тражами не мали права розглядати спори про податки I неподатков! платеж!, що стягувались в дер-жавнйй бюджет, спори на суму менше 100 карбовонцтв, спори м!ж пхдпрнсмствами, оргаН!зац!ямя одного м!н!стерства, в!домства, спор!в мхж п!дприемствами, установами, орган!зацхямя, цо внникали в зв"язку !з здхйсненням банками ф!нансового контролю за иевико-ристаниям кошт!в на кап!тальнх вклад». Зазначен! категор!х спо-р!в розглядались органами виконавчо! влади.

Деякх категор!! господарських спор!в до прийняття Арб!траж-ного процесуального кодексу розглядались загальнимй судами, а сане спори за участю !ноземких юриднчних ос!б, сп!льних п!дприсмств, м!жнародних об"едааНь ! орган!эац!й СРСР та !ншнх кра*н - не член!в РЕВ, спори, що винияали з договор!в перевозки вантал!в у прямому м!жнародному зал!зничному I повхтряному вантажному спо-лученн! м!ж державними п!дприемствамЯ, установами, орган!зац!яки, кооперативними органхзац!яш, ix об"однанняМИ, !няими'громадськи-ми орган!зац!ями, з одного боку, I органами зал!зничного або пов!тряНого транспорту, з другого боку, спори за участи колгосп!в, м!жколгоспних, державно-колгоспних п!дприемств, орган!зац!й або IX об"сднань.

Ц!лком природно, пр зазначен! спори як господарськ! за сво-

1ми об"ективними ознакаыи вхднесен! АПК до п1дв|доычост1 арбхтражних судхв в!дпов1дно до IX компетенщх вирхшувати хонфдхкти М1х господарюочими суб"ектами.

Судова влада в особх арбхтражних судхв одержала, таким чином, спвх^алхзованх судов! органи, що маять прерогативы вирхшувати господарськ! спори, якх ран!ше розглддались за-гальшши судам;!, що не зоэсхм вхдповхдало природ! IX компе-?£!!Ц11, £ СПОрП, ЯК» иИрхш/всшпСЬ рш!!шо СрГсШсшл рппй-

навчох влади, що аовсхм не в!дпов!дало природ! хх компетенцх!. Наприклад, спори цодо податк!в I неподаткових платеж!в, якх внникали мхи п!дприеыствами /орган!зац!ями/ пдатниками ! ф!-нансовими органами, буш п!дв!домч1 тим же ф1нансорим органам. Однак, ще стародавн! римськ! юристи твердили: "Нххто не може бути суддсю у св01й справ!

3 прийняттяы Арб!тражного ьроцесуального кодексу вота-новлена налеяна юрисдикц!йшсть господарсышх спор!в, а саме и...в1дп0в1дн1сть мхж эдатшстю господарсышх спор!в бути тдвгдомчими певнкц дердавнкм органам I здатнхсто в!дповхдних орган!в в силу IX прнроди вир!шувати дат господарськ! спора".

Цю думку в!дстоювали вчен! ще 20 рок1в назад /див. Побир-чанко 1.Г. хозяйственная юрисдикхдея /общее учение/. Киев 1973, с.96/.

Якщо врахувати, що арбитражи! суди розглядапть спори виключно ы!ж юридичшши особами /статтх I х 21 АПК/, то коло спорхв, щдв!домчих арбхтражним судам, повн^тв в!дпов1дае компетентност! останн!х. Арбхтражш суди вирхшують кокфлхкти ы1к економ!чнимиИнтересами корпоративних за своей природой суб"ект!в.

В процес! еволюцГ1 хнституту арб!тражу в нал1!й кра1Н1 були виявлен! риси цього юрисдикц!йного органу, цо оптимально присто-

сован! для вир!шення конфлгктних снтуац1Л саме в господарсьяоиу об!гу. Ус! ц! риси були успадкованг арб!тражним судом.

Але не вcí конфликта, ир виникають у господарському серсдо-вич!» доц!льно вир!шувати в арб!тражних судах. Деяк! категор!1 спор!в вимагають виклпчно спец!ально£ компетенгност!, тобго наявностг у юрисдикц!йного органу суто гехн!чних, економ!чких, а не правовях знань. ТЬму ц!лком природно законодавець в!дн!с вир!-вення спор!в, що виникають при погодженн! стандарт!в та техн!чних умов до компетенц!х орган!в Держстандаргу, а спор!в про ватанов-Ления ф!ксованих !. в деяких вйпадках регульованих ц!н ! тариф!в -до предмету &!даиня державних орган! в ц!ноуТворашт. 3 цих же мгр-кувань лог!чним виглядас в{диесення деяких категоргй земельнях спор!в /статт! 106, 107 ЗК Украхни/ до компетенц!* мхецових Рад пародиях депутат!в. ТЪбто тут кад м!сцв вияв ! управя!нсько£ природа арв!тражу як процосуальнох д!яльНост!.

У той же час питания про розмежуваняя компетекц!! м!ж р!знкш! ланками судовог влади налегло в зйконодавств! на взф!сско. Спори, няН! п!дв!домч! судойим органик, на вимагаоть при хх вир!шекн! виклпчно спец!альнйх знань. ТЬму тут Йеобх!дно зиайти оптималЬниЙ кр1(тер!й, а саме ознаку справа /характер конфл!кту/, завдяки як!й II вир!ие1-а!я Д0ц!ЯЫ10 в!днести до компетенцИ т!з! чя !няо1 ланки судовоМ влади.

П!сля введения в д!ю э I березня 1992 року Арб!тражного процесуального кодексу Украхни, а э 2 липня 1992 року Закону УкраЗсни "Про Конституц!йниЙ Суд УкраЗЕни" виникли проблеми в роа-межувани! компетенц!1 не т!льки м!а загальними ! арб!тражники судами, але й М!ж цнмИ ланками судово! влади ! КонституцШшм Судом.

В зв"язку з тим, пр до цього часу до к!нця не виконаний пункт 4 Постанови Верховно! Ради УкраЛни в!д 6 листопада 1991

року щодо порядку введении в д!ю Арбп'ражного процесуального кодексу Укражи, згчдно з якнм чшше реепубл! канське законодав-ство повинно бути приведено у BifliiouiftHicrb ¡з зазначеним Кодексом, fcnye певне коло суперечноетеи в розмежувант п!дп!домчост! cnopiB Mi» загальними i ароп'ражними судами.

Стаття 24 Ц1Ж Украши в! дно сит ь до компетенцГ! загапьних суд!в розгдяд справ, в якнх беруть участь Мюаемн! шдириумства та орган! зацП /частина 3/.

¡.Цж тим зазначена категоргя справ атдпогчдца до ctutti I Закону Укражи "lipo арб!тражтм суд", статей 1,12,14 i 21" Арб!т-ражного процесуального кодексу Украхни niдв1 домча ¡i арбп'ралшкм судам.

В низф законодавчих aKTin, лрийкятих останнш часом, вирт-шення конкретних категорШ cnopiB взнесено до компетенфi суд1и або в них лередбаченс, що зазнаиен! спори вир шугаться у судовому порядку, тобто без эаэначення конкретно! ланки судово'1 опади в i дно и ¡дно до Г! комлетенц! Y.

У ßcix иереопчених вииадках гНдв!домч!сть cnopiB повинна ризначатись по ix суб"ектах за наступним правилом: "ЗагалыП суди розглядають спраии, якщо хоча б одшею i3 CTopin спору е громадянйн, а ap6iTpa>KHi суди, яйцо в пьому обома сторонами в юридкчш особи". 3 цього равила ь чинному законодавств! с дьа винятки, як! навряд чи можна назнати обгрунтойааими:

1. Скарги рел!г!йник орган! зцц^й та !ншик ¡оридичних ociö на р!шення державних opranin з питань ьолоджнн та користуван-ня культовими буд1влями i майном розглядаоться заганьними судами в порядку, передбаченому ЦЖ У кражи /итаттн 1? Закону "Про свободу o.oßicT! та рел!г{йн! oprani3ai\i i"/.

2. Спори щодо эм1ни засновника /складу заинояник!и/ дууко-

ваного. засобу мае о во I ¡нформацГУ вир!шуються судом в порядку, передбаченому ЦГПС У кражи /стаття 20 Закону "Про друковап} засо-би мае о во I (Н(|ормац11 /пресу/ в УкраУн! "/.'

Свою особливтсть маять' I питания розмежування компетенцГУ арб!тражних суд! в г Ко нетитульного Суду УкраУни. Труднощ! вини-кають 13 того, що мае' Мгсце конкурент я норм, передбачених в стат-тях 12 АПК УкраУни ! статт1 14 Закону "Про КонституцШнш Суд УкраУни". В!дпов!дао до ст. 12 АШ УкраУни арб1тражн! суди виргшу-ють спори про штзнаннн нед!йсними акт1В ненормативного характеру з п!дстав, зазначених у законодаветв!. Так1 п!дстави передабачен! в Законах УкраУни про власн!сть, п!дприсмйицтво, п!дприемства, кооперац!ю тощо. В зазначених законах М1стяться положения, що да-гать можлиВ1СТЬ юриднчним особам оскаржити в арб!тражних судах акт ненормативного характеру будь-лкого державного органу, що порушуе IX права ! закониI !нтереси, П1дприсмця тощо. В той же час в пунктах I !' 2 статт! 14 Закону "Про Конституц!йний' Суд УкраУни" передбачено, що до'компетенц!У Конституцию го Суду В1днесен! еправи з нитань негзг дпов( дностч КонституцГУ акт!в ВерховноУ Ради

УкраУни, нев!дповгдностг Конституц!У I законам УкраУни указхв !

розпоряджень Президента УкраУни, постанов Г1резид!У ВерховноУ Ради УкраУни, акт!в, прийнятих Верховною Радою Республ!ки »фим та Уг Презид!б'ю, постанов ! розпоряджень Каб!нету Шн!стр!в УкраУни та Республхки Крим. Майже во! перел!чен! акти можуть мати ненорматив-нин характер. У сп1вв!дношенн! зазначених норм стаття 14 Закону "Про КонституцШний Суд УкраУни" е спец!альною ! тому повинна застосовуватись у випадку конкуренцГУ

Особлив! труднощ! у правозастосуванн! виникають при конку-ренцГУ статт! 12 АПК УкраУни ! п!дпункту I пункту 3 статт! 14 Закону "Про Конституц!йний Суд УкраУни", де визначено, що останнШ

розглядае справи, пов"язан1 з порушенням компетенфI органами I особами державно! влади, передбаченими в Конститущх УкраУни. Це формулювання необгрунтовано розширюе коло епор1в, 1пдв{дом-чих КонституцШному Суду, оск!льки, наприклад, в статт1 122 КонституцН УкраУни зазначено мгнгстерства та 1нш1 центральш органи державно! виконавчо! влади УкраУни. Порушеннн даними органами свое! компетенцГ! може ад!йснюватись шляхом видання акт!в ненормативного характеру.

ЬищиЯ Арб1тражний Суд УкраУни розглядае справи про визнан-ня нед!йсними акт! в ненормативного характеру, видан их мШстер-ствами. Вбачаеться, що нема гпдстав эм!нюьати судово-арб!тражну практику, яка склалася. Сл!д вважати доц1льним, щоб Конститу-'цгйниЛ Суд УкраУни розглядяв справи про виэнання нечинними нор-мативних акт!в будь-якою органу законодавчо! I виконавчо! влади, як це визначено в пункт! 4 статтх 14 .Закону про ньою. А розгляд справ про визнання нечинними акт{в ненормативного характеру сл!д днести до кола повноважень Конституц^ноххэ Суду лише в межах, передбачених пунктами I ! 2 статт! 14 зазначено-го Закону. Звхдси вигшивае рекоыендац!я до законодивця про не-обх1дн!сть ам!ни редакцГ! П1диункту I пункту 3 статт! 14 Закону "Про Конституц!йний Суд УкраУни" з тим, щоб роэмежувальна л:н!я роэшд!лу повноважень I 'тс КонституцШним I арбхтражними судами проходила за критерием нормативностх акта, що с об"сктом судового розгляду. В арбитражному процесуальному кодексI ця розмежувальна л!н!я вже зараз проводиться досить чхтко.

е ще одна вагома причина для зм!ни редакц!! статт! 14 Закону "Про Конституц!йний Суд УкраУни".

Комепетнц!я Конетитуц1 Иного Суду не 'поширюсться на рIшен-ня, ухвали ! постанови арб!тражних с уд: в по конкретних отравах.

1накше кажучи, КонституцПЫий Суд не мае повноважень щодо перев!рки зазначених р) шень' в порядку нагляду. Але до компетен-ц1! Конституц(йного Суду в|днесено розгляд справ про порушення Вщим Арб!тражним Судом свое! компетенщ1 /п!дпункт I пункту 3 статт! 14 Закону "Про Конституцпншй Суд Украши"/. 1«ожна умов-но вважати, що цеп виНадок передбачений в пункт! 4 статт! 16 Закону "Про аубггражний суд", в1дпов{дно до якого Пленум Вищого Арбгтражного Суду повинен прийняти р!шення за висновками Консти-туцИного Суду про в1дп0в1дн1сть роз"яснень- Пленуму Конституц!! Укра'ши. В даному випадку упютьел на уваз! роз"яснення з питань практики застосування законодавства Украхни, що регулюе в!дноси-'ни в господарськгн с^ерг та порядок вир!шення господарських спо-р?в. Зг!дно статтт 12 зазначеного Закону ц! роз"яснення е обов"яз-ковими для арб!тр1В I учасник!в господарських нравов!дносин.

Зазначене повнораження Конституц Много Суду Украши щодо роз"яснень Пленуму Вищого Арб дражного Суду вимагае б!льш адекватного воображения в статт! 14 Закону "Про Конституц1йний Суд Украши". 3 урахуванням викладених обставин п!дпункт I пункту 3 цге1 статт! доцглыю викласти в редакцП:

. " 3« КонституцН'ший Суд розглядас справи, пов"язан! з: - роз"ясненням Верховним Судом Украши ! Видим АрбНражним Судом Украши практики застосування законодавства Укра'ши, якщо зазначент роз"яснення не в1дпов!дають Конституц!I !' кон-етитуцШним законом Украши".

Таким чином, проблема оптимального розмежування компетен-ц! 1" ртзних ланок судопоI влади вимагас суттевих редакц!йних зм!н в нормах ЦИК Украши ! Закону "Про Конституц!йний Суд Украши", що регулюють питания пгдв!домчост1 спор!в.

Зо .

Сл1д наголосити ще на однхй особливост! вааемодП Консти-туц!Иного i арб|тражних судтв, можлив1сть якоi передбачена в АПК Украши. Зг1дно з ст.83 цього Кодексу арб1тражний суд в{даов-лне в задоволенн! вимог cTopin, якщо ф вимоги грунтуються на aKTi державного органу, що не ыдповхдае законодавству. Зазначе-на норма дао можливгсть арб1тражним судам не застосовувати акти уряду Украши, KpiM декрет i г., якщо вони не в1дпов1дають закону. biflnoBiдно до статт1 79 AllK Украши арб{тражний суд зупиняе провадження у cnpabi в pa3i неможливост! розгляду дано! справи до внршення в i дпов i дно го питания компетентними органами. В ра-3i нев1дпов{дност1, наприклад, актгв уряду законам Украши, ар-б1тражний суд ЗГ1ДН0 з Ц1сю нормою повинен зупинити провадження у cnpaei до вир1шення Конституцхйним Судом питания про визнання нечинними зазначених акт:в уряду.

Само такш порядок взаемодгх загальних., арб1тражних суд; в з Конституц1йним Судом Украши i запропонований в статтг 217 проекту ново Y КонституцП Укра1'ни.'

Оптимальне розмежування повноважень м1ж р1зними ланками cyfltB с необидною передумоиою для розбудови правово! держави, оск1Льки лише досконалий механ{зм судовох влади дозволить в ир i -шувати практично yei соцхально значущ} конйлгкти в наш!й Kpaini. А це буде оаначати, що в успхльетв} створенг органхзацхйно-пра-вовх засади под!лу нлад, що с необх1дним компонентом демократично! правовох держави. До певнох м1ри можна стверджувати, що чим вища питома вага kohiJjiíktíb в сусп}льств1 розглядаеться в cyfli, а не в органах виконавчо1 влади, тим б1льше с П1дстав вважати це cycniJibCTBü демократичним, a ¡i о го державу правовою.

Тр1адна структура судово! влади в Украшх /загальн{,

арб!тражн! суди, КонституцЫний Суд/ ще не усувас гарант{й од-накового застосування закон!в. Зазначен! суди эдгйснюють правосудия з категор!i справ, що виникають в р!зних сферах соц!аль-ного життя, але на загальних, сп!льних для них принципах орган!-зац!! i д4яльносп судово! влади, що визначен! в Конституц! i, Закон! "Про статус судц!в" тощо. Тому безп!дставн! побоговання, що !снування трьох судових систем може привести до неоднакового застосування закоШв. Гаратн!ею проти тако! можливост! буде обов"язков!сть.р!шень Конституц!йного Суду для вс!х суб"скт!в права, включаючи й !нш! судов! органи, щодо тлумачення консти-туц!йних норм.

Оск!льки Основний закон визначае зм!ст !нших закон1В I нормативних акт!в, зазначен! р!шення Конституц!йного Суду бу-дуть BepxiBKon п!рам!ди pimeHb 1нших суд!в. Але не це св!дчить про те, що Конституц!йний Суд повинен стати ! верх!вкою nfpa-м!ди в един!й орган!зац!йн!й структур! суд1в. його р!шення щодо тлумачення норм Конституц!i /!, можливо, конституц!йних законтв/ будуть мати для вс!х правозастосовчих орган!в силу, закону. Це забезпечить однаков!сть правового регулювання ! эд!йснення правосудия у вс!х сферах сусп!льства. Вс! суди скла-даготь !нотитут судово! влади, який разом !з законодавчою i виконавчою ланками влади визначатиме суверенн! права народу УкраУни.

ЗНдно чинного эаконодавства категор! i господарських спо-р!в можуть або мають вир!шувати судов! установи /арбитражи!■ ! загальн! суди/, третейський суд, що мають р!зний орган!зац!й-но-правовий'статус, а також органи державно! виконавчо!

влади - Антимоноиольний komít^t, Державний митний комитет, Державна податкова ¡нсиекцгя, Державна 1нспекц1я Украши по контролю за ц1нами, Держстандарт УкраУни. Ик зазначалось ви-ще, деякг KaTeropii земельних criopiB, як i можна розглядати як piatiOBHH господарських cnopiB, вир!шують м1сцев1 Ради народ-них депутат}в.

Юрисдикщйн!сть господарських с пор i и вимагас В1Д1ЮВ1ДНос-ti шж об"сктишими властпвостяыи цих cnopiB i правовою природою зазначених орган i в. Але цияо не досить. Еластивостх господарських cnopiB з оглиду на ознаки i'x суб"скт1в i предмету об"ективно визначають i характера риси процедури íx вир1шен-ня або пптимальн1сть процесу виртшення. Шд того, наскыьки BpaxoBaHi зазначенi чинники в нормоетворчги д1яльност1, зале-жить е(Т.ективн1сть господарською судочимотва.

У розробф г,роцедурних <;орм вирШення господарських cnopiB нагромаджено чималил досв1д в наши кра'УнЬ 1ю су tí yci HÍ ({юрми ножна перерахувати за ix визначальними процедурними рисами. Вгдомт так! форми вир1шрння господарських cnopiB як позовне провадження, провадження у справах про визнання не' дШсними aKTiB державних та immx opraniB, регламенти третей-' ського розгляду та вир1шення cnopiB в адмштстративному порядку.

■ 11аиб1льш поширеною формою в наш i ¡i Kpai'Hi заижди було позовне або вимогове провадкешя. Саме за нормами цього провадження вирiшували госиодарськ! спори державнг i Btдоыч1 ap6iT-paxi. TaKi визначальн1 риси позовного провадження, як змагаль-н1сть процесу i piBHOnpaBHicTb CTopin, зумовлювали об"екти..|у потребу в судов{й природ1 органу, що розгаядав справи за його нормами. Тому й icHy'Bana глиОока cynepe4HicTb mí« природою

державного г вт домчого арб! тралов, як орган}в державного кер!в-ництва, господарського упрашНннн 1 процедурною формою зд!йснен-ня ними юрисдикц1Йних повноважень. Зазначен1 риси позовного провадження не могли бути всеосяжно вт1Лен1 в процесуальну д!яль-н!сть орган}в ярохтражу через Гх орган: зац!йно-пра'вову залежн!сть 1пд !нших державник установ. Це створюволо певну ф!ктивн!сть принцип!в позовного нровадаення в його.так би новити, арбттраж-ному вар!ант!..

Кр!м арб1тражних судхв вир!шення гооподарських спор!в за нормами позовного провадження здхйснюгать загальн! суди. Це пере. важно спори за участэт громадян-п!дприемц!в в зв"язку !з пд1й— сненням ними тосподарськох д!яльност!.

Загальн! суди також розглядають справи про стягнення з громадян недоимок по державних т м1сцевих податках та зборах, ооов"язоковому окладному страхуваннго I самооподаткуванню. Заз-начен! справи розглядаються за правилами провадження по справах, (ЧО вкникають з адмгнгстратнвно-правових вгдносин /статт! 249-253 ЦШ Украши/.За нормами цього ж провадження загальн! суди розглядають справи ¡подо оскпрження ртиень державних орган!в, прийнятих в}дносно релШЧних орган! зоц!;":, з питапь волод!ння та корис-тування культовими буддвлями та манном /статтг 248^-^48^ 1Д1К • Укра'пш/.-Сетановлення для' вир!шення зазначених кате гор !Я справ,' якш властивг ознаки опору про право, непозовно'х процесуальнох форми мокна иважати насл!дком I рецидивом впливу командно-адм!н!-стративппх засад в цив!льному судочинств!. Бюрократична система запжди нама1'алась вир!шувати справи, що безпоссредньо стосу-'валипя 11 ¡нтерес[п, або кали значнш соцталышй резонанс, за .процедурами, яки виключ'али змагальн!сть процесу ! р!вН1Сть сто-ргн. Тому реформа судоиинства паттия нередбачати змтну

цроцесуально! форма розгдяду зазначених категор:хй справ, тобто ix виршення за правилами позовного провадження, оок1льки ix розгляд за нормами проваждення по справах, що вшшкають з ад(.ин1стративно-правових вхдносин, не вхдпсшдаб IX правов1й природ!. В план1 напрямк1в щег реформа варте уваги I питания щодо дощльност1 виршення спорхв за участю громадян-п:хдприемщв в арбхтражних судах.

Провадження у оправах про визнання недхйоннми акт1в дер-жавних та гнших органов виникло як процеоуальна форма для реа-Л1зацх1 статт1 1 Закону СРСР "Про державне пхдприемство /обеднения/". Ця норма надала державним арбхтражам повноважения виз-навати за заявами пщфиемств нед1йсними повн10тю або частково акта мШотеротв, вадсиотв, мших вищих державних органхв, що не в1дпов1дали IX компетенц11 або були видан1 з порушенням вимог законодавотва.

Норми цього провадження були закр шлеи х в додаткоихй ХУ гла-в1 Правил розгляду госнодарських спор1В державними арбитражами поотановою Ради Мхнхотр1в СРСР вхд 16 кв1тня 1988 року. Зазначен! нормативна акти започаткували якщо не злом командно-адщнйтра-тивно! сиотеми, то II суттеве послабления. Таким чином впровад-жувавоя арбхтражний контроль за д1ялыистю значно1 частини державного апарату переважн'л органхв виконавчо1 ланки влади.

Розшлдц оправ за нормами цього провадження виявив потребу ■ в заотосуваннх гнотитут1в позовного провадження, таких як вад-мова у прийнятт! заяви, зупинення провадження у справх та його поновлення, а також деяких хнших. Але головним було те, що зазначена категория слрав за своею природою мала ознакя опору про право. Тому в Арб1тражному процесуальному кодекох Украгни розгляд оправ

uieï категорiï передбачений за нормами позовного провадження.

В чинному законодавотв1 pi3Ko звузилось коло господароьких onopiB, що вир1шуютьоя неоудовими органами. В бхльшоот! випадив процесуальна форма здШнення повноважень цих юрисдишийних орга-hîb щодо розгляду спорхв не закргплена в законодавотвх. 1лакше кажучи, повноваження щодо вирхшення гооподароьких onopiB-не в1Дбкремленх В1Д ïx функцхй щодо оперативно-виконавчох або кон-тролгоючог flianbUooTi. Саме так, тобто в адмШотративному порядку, виршують спори органи Державного мятного дсштету, Державно* податково* iHctxeKuiï, Держотандарту, Державних истанщй по контролю за хинами Укра1ни. Характерами оообливоОтямя розгляду гооподароьких onopiB данними органами е:

1. Сторонами них cnopifl е оубпекти гоопсдарськох д1яльноо-tï i назван! державн1 органи, а не особи, як! безпосередньо поотраждали вхд порушень законодавотва зазначеними суб"ектами.

2. Уох ni державн1 органи виступають водночао як юрисдик-цШий орган, що даз правову оцхнку порушенням законодавотва i приймае ршення.

3. В системах митно* i податково1 служби повноваження юрис-диквдйного органу виконуе вища ланка цих систем /стати 12, 14 Закону "Про державну податкову службу в yKpaÏHi", отигтя 152 • МитногоКодекоу Украий/.

4. PimeHHH цих юрисдикщйних opraniB можуть бути ooкapжeнi в оуд1 /kpîm випадцйв, перел1чених в OTani 12 Арбитражного процесуального кодекоу Украии/. ,

• На BÏflMÏHy в!д зазначених державних opraniB Антимонополь-ний комхтет Украхни мае виршувати спори 'за процедурою, що виз-начена в законодавотв1.' В отатт! 23 Закону Украхни "Про обмеження монопол!зму та недопущения недоброе obîchoï конкурент*

у п1дприемницькхй Д1ялыюст1" передбачено, що порядок розгляду справ за фактами порущення антимонопольного законодавства визначаеться Положениям про Антимонопольная комитет УкраУни.

3 оглдцу на коло повноважень Антимонопольного коштету /стаття II Закону/, таких як дача пхдприемцям обов"язкових для викоиання розпоряджень про примуоовий подо монопсшьних утворень, пришшення неправом1рних угод нш п1дприсмцями тощо, процедурна форма IX здхйснення вимагае ,по-перше, детально1 регламентацы, що надавала б можливост1 для захисту законних 1нтерес1в оторгн, а,по-друге, закр1плення II на р1вн1 Закону.

В Арб1тражному процесуальному кодекс1 УкраУни /стаття 12/ . I Цив:Ёльному процеоуальному кодекс! УкраУни /стаття 25/ передбачено,що вс1 гооподарсып I б1лыиа чаотина цивхльних спорхв /за винятком споров, що виникають 1з трудовлх I С1мейних В1Д-носнн/ можуть бутр передан! сторонами на виршення третейоького о уду.

Законодавотдо про статус третейоького оуду, що д1е зараз на Укра1Н1, Дуже недосконале. Воно окладаетьоя з Положения про третейоький суд, яке прийнято у виглдд! Додатка до Цив1ль-ного процесуального кодексу УкраУни I затвердженого поотановош Державного арб1тражу при РиД1 Мпистр1в СРСР в1д 30 грудня ,1975 року й 121, Положения про третейоький оуд для виршення гооподарських споров мхж об"еднанняг.ш, идприемствами, орган 1защя- ; ми I остановами /гз эмками х доповненнями, внеоеними поотановою Державного арб1тражу СРСР ввд 28 червня 1991р. № 10/. Перший хз зазначених нормативних актхв регламенту^ порядок утворення тре-тейоьких оуд!а I процедуру виршення ниш спор!в виключно хиж

громадянами, а другий - мхж юридичниш особами.

Зараз розробляеться проект Закону Укра1ни, що визначйть правовх засади утворення I Д1яльноотх вс1Х третейських суд1в. Передбачаетьоя, що третейський суд п!д чао виршення спор1в повинен додержуватись принцип1в деспозитивност1, рхвноправностх стор1н, змагальност1. Виходячи з природи третейського суду, як класичлог Форш арб1тражу, необххдно встановити в законодавств1 певний мШмум обов"язкових процесуальних принципхв I норм, якх повиннх додержувати третейсыи оудц1 для забезлечення- прав та хнтерес1в сторхн. Наприклад, вони не повиннх виршувати спори, не заслухавши пояснень сторхн, не надавши хм рхвних можлявостей для подання доказ1в тощо. Зазначений мШмум обов"язкових про-цедурних правил надать будь-якому третейському розглядов1 в наш1й кра1Н1 властивостей юрисдикц1йно1 цивШзованостх, стан-дарти яко1 передбачен1 в цШй низц1 мхжнародно-правових документ. Серед цих докуменив найважливше значения мають Арб1т-ражний регламент ШС1ТРМ, Ътовий Закон ШС1ТРМ про мхжнарод-ний торговельний.арб1траж та бвропейська Конвенвдя про зовнш-ньоторговий арб1траж. Норми цих докуменмв розглядають арб:хтраж як добров1льно обраного за угодою мхж сторонами посередника в IX спорх. 3 огляду на це принципове положения регламентуються процедурн1 вхдносини, що виникають при виршенн! спорхв. Голов-ний лейтмотив правил зазначених докуменйв полягао в тому, що третейський суд не може бути пов"язаний правилами нацхонального судочинства. Сторони незалежно В1Д органхзацШо-правовох -форма третейського суду мають переважне право на встановлення проце-дури виршення спорхв. В цьсму планх особливе значения мае спхввхдношення г.иж регламентами розгляду спорхв, що затверджу-

ютьоя заоновниками nociiitHo дшчих третейоьких суд1в, i угодою оторхн, HKi звертаютьоя до цих оудгв, про порядок виршення опору. Виходячи хз 3MioTy М1янародно-правових документхв олвд ваддавати прхоритет угод1 otopih перед регламентом у раз1 ix колхз11. Це правило ОЛ1Д закршити i в майбутньому закон1 про третейсыи оуди.

В цьому х закон! або в Арб1трашюму процеоуальному кодеко1 Украхни слхд визначити коло гооподароьких cnopiB, що не можуть бути предметом .ретейського розгладу. До зазначеного кола ол1д ввднести спори про визнання недхйсними акт1в ненормативного характеру, виданих державними органами, а також cnopiB, що виникають при укладешп, зммх, posipBaHHi i виконаннх господароышх до-roBopiB, заснованих на державному замовленнх. Щ KaTeropii гооподароьких cnopiB з огляду на ix характер можуть вирхшуватиоь лише державними органами оудовох влади.

В поеднаши адмШотративно-правового i процеоуального пииодцв е орган1зац1я доарб!тражного врегулювання гооподароьких onopiB.

1нотитут доарб1тражлого врегулювання гооподароьких onopiB за cboim змхотом е втменням нормативних засад господароького права, що спрямован1 на заохочешш оуб"ектхв еконоьичних вхдно-син безпооередньо врегульовувати спори Mis собою. Цей принцип був вперше закреплений в правилах розгляду i вир^ения майнових onopiB органами держарбхтраку, що були виданх Держарб^ражем при РНК СРСР в 1934 р. Пхзнхше ряд науковцхв прагнули обгрунту-вати це нормативна положения як принцип арб^ражного процеоу. Мета впровадження зазначеного принципу в д!йоноотх була оуто праплатична: обмежити надходження тих оправ до ар6iтралив,

jikí мояуть бути врегульованх безпооередньо сторонами. Вздповхдно до цього принципу спори могли бути передаш на виршення ap6ÍT-ражу лише шсля додержання сторонами встановленого законодавотвом порядку ix доарб1тра.жного врегулговання. Звхдси на позивачев1, як на закр1пленому в законодавств1 ÍHiniaTopoBi процедури безпосе-реднього врегулювання спору, лежав обов"язок залучати до заяви докази, що свхдчать про прийняття ним захоД1в доарб1тражного врегулювання cnopiB.

Принхшп безпооереднього врегулювання господарських cnopiB закрхплений i в Арб1тражному процесуальному кодекс1 УкраУни /Розд1л П, статт1 5-11/. В цьому KofleKoi безпосереднв врегулювання господарських onopiB передбачено в hkootí передумови права на пред"явлення позову. Виконання процедур доарб1тражного врегулювання cnopiB, таким чином, оутгево впливае на органхзацш позо-ного про.вадження i с одним з валлявих чиннйк1в,. що визначае OBoepijwicTb ap6ÍTpamioro вар!анту цього провадження, на BiBMiHy вхд вар!анту позовного процесу, закр1пленого в ЩК УкраУни. Однак i нети тут безпооереднього врегулговання господарських cnopiB не може бути визнаний як принцип оудово-арб1тра.жного процесу, незва-жаючи навiть на те, що його регламентами передбаченп в АПК. УкраУни.. Цей 1нститут лише обмедус можливехт порушення провад-. ження у cnpaBÍ або його руху, але не визначае характер самого ' . процесу, бо Його призначення до пошете i полягае в тому, щоб зробити об"сктом судово-apdдражного розгляду лише tí спори, в яких сторони не змогли пороЗум!тися i прийти до взаемнох згоди. Як правило, предметом зазначених cnopiB e.flittcHo складий питания, що вимагають компетентного розгляду.

АПК УкраУни сприйняв традищйну класибйкацыо вщив безпоое-

рацньиго врегулювання господароьких опорхв на загальлий I спе-цгальний. Б отатт1 5 Кодексу закршлено положения, що порядок доарбхтражного врегулювання опоргв визначаетьоя цим Кодекоом, якщо 1нишй порядок ие встанонлено Д1ючим на територхх Украхни законо-дапотном, яке регулюе конкретний вид господароьких в1днооин. В АПК Укра1ни, таким чином, передбачен1 загалыи правила доарб1траж-ного врегулювання гооподарських спорхв.

В свою чергу, загадыи норми доарсптр арного врегулювання гооподарських спорхв пвдрозд1ляються на правила, як1 регламентують:

1. Порядок врегулювання опор1в, що виникають при виконанн1 гооподарських договор1в та з 1нших пхдстав /статтх 6-9 АПК Укразсни/

2. Порядок врегулювання розб1кностей, що виникають при укладанн1 господароьких договор1в /стаття 10 АПК Украии/.

3. Порядок врегулювання сиор1в, що виникають при змхи1 та роз1рванн1 господароьких договорхв /стаття II АПК Укра1ни/.

Загальний порядок орган1заци врегулювання спор1в, що виникають при никонаннх договорхв та з хнших п1дотав - це врегулювання опорхв за доломогсю шституту претенз11. Претензхя - це пиоьмовий -документ, що яадоилаеться особою, яка вважае, що IX права та законн1 1нтереси порушенх, до порушника з вимогою вадновити ш нрава та итереси без вт'ручання юрисдикщйних орган1в.

Порядок пред"явлешш I розгляду претенз1й, визначений в стат-тях 6-9 АПК Укра'хни, загалом вадтворшс норми Положения про порядок пред"явлення 1 розгляду претенз1й падприемствами, орган1зацхями, уотановами ! врегулювання розб1жностей по господароьких договорах, зат'вердденого постановою Ради Мтотр1в СРСР В1Д 17.10.1973 року /дал1 - Положения/*.

I; СП СССР, 1973, № 23, от.128

Певнх зм1ни у правовому регулгованнг хнотитуту претензГх викляканх, по-перше, встановленими новим господарсышм законодав-ством УкраЗЁни заседали р1вноправност1 ус1Х форм власностх, по- , друге, янал1зсм досвхду застосування Положения. Стирания ввд.шш остей у правовому отатус1 державних, колективних та 1нших господаркшчих оуб"ектхв потягло за собою розширення загаль-ного претензШюго порядку доарб1тражного врегулювання гооподар-оьких спорхв на ввдносини за учаотю колгоспхв 1 М1жколгоопних орган1зац1й, орган1зац1й с1льгосптехн1ки, а також зовшшйьо-торговельних органхзащй, поставщшив товархв для екопорту, замовншив 1мпортних товархв у ввдосинах м1ж ними.

Оскхльки вхдпов1дно до статей I, 14 I 21 АПК Украгни до арб1тражного суду за захиотом сво1Х порушених або оспорюваних прав 1 охоронюваних законам хнтересхв можуть звернутиоь також I хноземнх оуб"екти господарськоз: д1яльност1, що мають статус юри-дичво1 особи вадповхдно до законодавотва крагни, де вони були утворенх, то на них також поширюються загальн1 або спецхальн1 норми про обов"язков1сть доарб1тражного врегулювання господар-оьких спор1в.

Стаття 5 АПК Украгни встановлюз вичерпне коло гчпадк1в, на якх не поширюютьоя вимоги щодо доарб1тражного врегулювання гоогхо-дарських спор!в. Такими е спори про визнання нод1йсними акт1в ': ненормативного характеру з пхдотав, зазначених у законодавств1, а також справи, поруиГен1 за заявою прокурора.

Для процедури оскарження акпв, що приймаються державними ■та 1ншиш органами, нелояльно встановливати перед зверненням до суду обов"язковиЙ порядок безпооереднього порозумшня мхж за1Н-тересованими сторонами-з огляду на властиву за дах обставил £х,

як правило, статусцу нар!вноправшсть. Лише у судовому провад-женн! вони стримують р1вний процасуаяьний статус стор!н 1 тому оскарження акт!в державних оргашв починасться беэпосвредньо в суд!.

Прокурор» зввртаються до арбитражных суд!в в 1нтересах дер-жавних оргашв, держ&вних шдприемств та оргашвац!й, як правило, яйла тод!, коли останн1 потребують оперативного втручаннл судо-вoi вяади. Тому погюредня процедура доарбНражного врагуловання спорIв у випадках звернення прокурор!в недоц!льна.

Зоконодавець врахував в АПК УкраУни ДОсв!д застосування претепзШюУ процедури врегудювання господарсысих спор!в ! вн!с деяк! суттев! новац!! у зааначену процедуру, вдосконаяивши УУ таким чином.

По-перше, виклпчанх строки пред"явлацня претензий. В загаль-ноиу претенз!йному порядку встанэваення эаэначених строк!в зайвв, оск!льки первдбачан! в закон! строки роэгляду пратенз1й входить в мок! строев ¡юэовно! давност!, або хнакше, гереб!г строк!в позовноУ давност! ! строк!в дня пред"яв8ення I розгляду прзтен-в!йних виыог починаеться одночасно. Тоцу ва!нтересована особа для надежного захисту своУх 1нтерес1в повинна встигнутц а проведениям претенз!йно! проде,п"ри до зак!нчення строк!в поэовноУ давност! /ст.80 УкраУни/.

По-друге, встановлано, цо првтензхя шдяягав розгляду в М1СЯЧНИЙ строк, який обчислюеться в дня одеркання претенз1У. В тих випадках, коди обов"лзковими для обох стор1н правилами або договором передбачано право перев!рки забраковано! продукц!У /товх-р!в/ п!дприсмством-виготовш>вачем, претенз!!-, пов"язан! к якгстю та комплектн!ств продукц!! /товаров/, розглядаоться протягом

двох ы!сяц!в /стаття 7 АПК УкраТни/. В Положены! буди !нп! строки.

По-трете, за необгрунтоване списания у безсп!рно»|у порядку, претенз!йноТ суми винна сторона сплачуе друг!Й сторон! штраф у розм!р! 10 процент!в в!д списаНоТ суми /стаття 8 АПК УкраТни/. В Положенн! штраф Оув вианачэний у роэм!р! 5 процант!в.

Порядок доарб!тра*ного врегулювання роэб!жностей, що вини-хаоть при укладанн! господарських спор1в, використовув традиц1йну конструкц!ю протоколу розб!жностей.В соЮ АПК УкраТни перэдбачено, що п!дприемство, орган!эац!я, як! одержали протокол розб!хностей, 9обов"язан! протягом 20 дн!в розгяянути його, вжмти звдод!в до врегулювання розб1хностеЙ з другою стороной, включити до договору вс! прийнят! пропоэйц!Т, а т! роэб!жност!, що эалишилися нввре-гульованимя, передати в цей же строк на вир!иення арб!трахного суду.

Новац!я передбвчена в частин! чвтверт!й статт! 10 Кодексу, в як!й зазначено, що у випадкпх, коли п!дприсмство чи орган!зац1я, як! одержали протокол роз(Ижностей щодо умов договору, заснованого на державному эамовленн!, не передадуть роэб!хност!, що залишились неврегульованими, на вир!шення арб!тражного суду в зазначений строк, то пропозиц!! другоТ сторони вважаються прийнятими. В !н-иих випацках догов!р вважасться не укладеним.

В статт1 9 Правил розгляду господарських спор!в державними . арб!тражамИ було закр!плено положения, що останн! не розглядають спори, як! виникепть при укяаденн! договору, заснованому на обов"яз-ковому для обох стор!н плановому завданн!, якщо !нше спец!ально нв передй? i/eite законодавством або угодою стор!н.

Встановлений в АПК УкраТни порядок доарб!тражного врегулювання розб!жностей суперечить правилу, первдбачеНому в частин! I статт! 158 Щ УкраТни, эг!дно якоро в1дпов!дь про эгоду укласти догов!р на fmmx, н!ж було запропоновано, умовах визнасться

ыдноьи) в!д пропоэицП 1 в одно час новое пропоэищоо. Ми» иравмхш керуються шкнародш apöiTpa*i, аастосовуючи ааконодавство УкраТни при виршанн! enopie, що виникеить у процес! зовшпшьоеконошчноУ д!я»ьносг1. Диференц1 aui я у законодавчхй регламента^ i порядку врегулювання розб^жностей, що виникають при укдаданш гооподарських i зовн1шньоеконой!чних договор!в навряд чи виправдана, оскхяькн регуяювання yeix видхв торговепьних чи iwiimc угод у единому ринко-воиу простор! в межах одше! держав и повинно п i дпор ядковуватись единому нац1онадьному правовому режииу. Тому виникае потреба yHi-фиувати з аз на чем нории щодо Bcix господарюючих суб"ект1в УкраУни ывзааахно в!д сфери Тх д!новаУ активности Правила, цо регяаменту-оть порядок укпадения, амиш, роз1рвання i вкконання yeix гооподарських договоров, а так о* про врегуяовання enopis, що при цьому виникають та а шлих шдстав, в^дносяться до категорЦ матерi-аяьних, а не процэсуаиьних норы. Току Ух доц1льно первдбачнти в Господарському /Торговому/ Кодекс! УкраУни, виклечивши вхдпо-в!дш статт! з АПК УкраУни.

Порядок доарб1тражного врвгупованця спор!в, цо виникають при auiHi та posipBaHHi господароьких договоров /стаття II АПК УкраУни/, заснований на принцип! консенсусу стор1н i в^дтворюс норми Положения, за ринятксстроку. Встановлено, що Ыдприеыство чи орган!зац!я, як! вважають за необх'днэ auiнити чи poaipBaTH догов!р, надсилають пропозищУ про це друг!й сторон! аа договором.

Шдприеиство, оргашзафя, як! одержали пропозищи про 3uiHy чи роз!рвання договору, повишп в1ДПов!сти на не¥ не nigHioe 20 дн!в шеля одеркання пропозищУ. Нкщо шдприемства i oprani-eaqii не досягли згоди щодо aui ми чи роз1рвання договору, а також у раз! неодержання в!дпов1Д1 у встановлений строк з

урахуванням часу поштового o6iry, saiнтвресована сторона на« право передати cnip на вир!тення арб!тражного суду.

Спец!аяытй прввовий режим доарб!тражного врегулювання спо-р!в встановлений в УкраТн! делами норматив ними актами, ях! регуиюють конкретн! в иди господарських в!дносин. Спец1альн1 правила претеИэ!йного порядку врегулювання спорiв пвредбачен! в статт! 365 Ц{ УкраТни I статтях 158-170 Статуту автомоб!льного транспорту УкраТни, а також чинними в УкраШ Статутом эал1эниць Союзу PCP /статтi 169-176/; Статутом внутр!тнього водного транспорту Союзу PCP /стаТт! 218-231/; Пов!тряннм кодексом Союзу PCP /статт! 107-109/; Кодексом торгового мореплавания Союзу PCP /статт! 294-301/; Статутом звмязку Союзу PCP /статт! 103-104/.

Терм!ни для пред"явлення претенз1й, встановлен! в яазтчвних нормах, в!дносяться до категор!Т прис!чних строк!в, тому що !з зак!нчення»1 ïx переб!гу прис!каеться або втрачаеться право на пред"явления позову. Ц! строки не можуть бути зупинен!, гарерван!, а в раз! !х пропуску не можуть бути поновлен! арб!тражним судом. Спец!альнйЙ претенэ!йний порядок поеднусться !з скороченими строками позовно! давност! ! переб!г строку позовно! давност! починаетьсл з дня в!дпов!д! на претенз!ю або э дня зак!нчэння строку, встановленого для розгляду претензП.

ТакиЙ б!лып жорсткий пор!вняно !з загальним претенз!йний порядок встановлений для кл!ент1в opraHiB транспорту ! зв"язку з огляду на особлив! умови Тх функц!онування.

Спец!альи! правила встановлен! деякими нормативними актами ! для порядку врегулювання спор1в, що виникають при укладенн!, зм!н! та роз!рванн! певнИх господарських договор!в /Положения про поставки, Цэавила про договори п!дряду на кап!тальнэ

буд^вництво, тоцо/. Ui правила обов"язково застосовуються для регу-яивання прямо виэначених в чинному законодавств! УкраУни ката-roptft господарсысих договоров /договора поставки, тдряду, тоцо/. Наприклад, Вищий Арб1трахний Суд УкраУни в своему JUiCTi В1д 20.11.92 р. № 0I-Q/I3Ü6 роз"яснив, цо ockiльки на територН УкраУни Д1ють Давила, при BHpiueHHi питания цодо доарб!травного врагу-«овання розб1кностей, як1 виникли при укяаданш договоров подряду на каштадьне буд!вництво, ся!д квруватись пунктом 19 Д|авия, за винятком абза ./ 4 цодо передач! да як их сшрних питань на вир!-шення вищастоящих оргашзащй. Bei p036ixH0cii, цо залнпились наврегуяьованими, кр!м тих, що передбачен! статтею 12 АПК, гена-ральний п!дрядчик мае право передати на виршення арб1трахного суду /пункт 3 сгатт! 19 Закону УкраУни "Про ^нвестшцйцу д^яль-н!сть", в1дпов1дно до якого спори, що виникають м1ж юридичними особами в результат! ¡нвестицгйно! Д1ядьшст1, розглядаються арб прежним судом/.

Аналхзуючи спещалъш правила floapöiтрехного врегуяювання enopie, цо виникають при укладенн!, 3MiHi чи роз^рванш зазна-чених гослодарських договор1в можна пометит», цо вони майхе не в!др1зшються В1д в1дпов1дних правил, визначэних в АПК УкраУни. Доц!яьН1сть такоУ нормативно У дифаренщац! У духе сумн!вна i ся(д, мабудь, ун!ф!кувати зазначвнх нор ми, вегановивши единий порядок врегулювання передцогов1рнюс enopie. Дощяьшегь хв зберехвннл спещаяьного лретекнйного порядку дяя деяких конкретних вид!в господарсысих в!дносин /перевозка, посяуги зв"язку/ сумшв!в на викликае.

Стиковою проблемою адмШстративного права i ap6i трехного процэсу е порядок виконання судових ршень.

Органами виконання судов их ршень с судов! вихонавЦ1, як! эг!дно э! статтев 46 Закону про судоустрМ УкраТни перебуваоть при районних /м!ських/ народних судах. За своТм статусом вони е прац!вникали суду. А зв!дсн випливае, що виконання р!вень судовоТ владв яокладено на саму судову владу. 1Ь поруиуе припиши розпод!яу повноважень м!ж судовою I виконавою ёлками влади в1дпов!дно до засад теор!Т под1лу влад. Виконавча в лада повинна виконувати як актя захонодавчоТ влади, так ! постанови судовоТ влади. А тому органи викойання судових р!иень сл!д передати до складу орган!в виконавчо! влади, найб1йьш доц!льно до систем М!н!стерства юстицП. Твхий вар!ант реформування орган!в виконання судових р!пень актуал1зусться теко* неявною структурою судовоТ влади, яка складасться з трьох ланок, тобто эагальних, арб!тражних суд!в 1 Конституц1Иного Суду.

Постанови кожно! э цих ланок судовоТ влади вимагають або можуть вимагати примусового виконання. Тому эг!дно з принципом р!вноправност! судових систем органи виконання Тх постанов повинн! бути в однаковому правовому в!днопгенн! до хожноТ ланки судовоТ влади.

Ця допов1дь узагальное довгол!тн! досл!дження, як! зд!й-снен! дисертантом з проблем орган! зац!Т ! управл!ння юрисдикц!й-ними органами, що вир!шувть господарськ! спори, практику роботи в систем! арб!тра*у ! п!дготовлена на ос нов 1 праць автора, як1 опубл!кован! за пер!од з 1985 по 1993 рр. з використанням дорв!-ду розробки концэпцМ по перебудов! судовоТ системи УкраТни, арб!тражу та п!дготовки проект!в нормативних акт!в, що регулюють орган!зац1о ! д!яльн!сть арб!тражного суду, третейськкх суд!в,

комттенцш Йтих юрисдикщйних орган!в, цо роагвядавть господар-ськ! спори.

Основш пожожвння дисертацШного доса1даен>1я опубя1кован1 а таких роботах:

1. Хозяйственные споры и порядок их разрешения. - К: Урожай, 1968. - 176 с.

2. Ясин бути державному арбIтралу УкраУни - Редянське право. - 1991. - № I. - с.13-15.

3. IV кончаются границы - Хозяйство и право. - 1990.

- » 9. - с.86-89.

4. Арб!траж на еташ переходу до ринкових в1дносин.

- Закон I б!энес. - 1991. - № 3.

5. Арб!тражний суд на еташ переходу до ринкових в!дносин.

- Право УкраУни. - 1992. - № 9. - с.3-5.

6. Арб!тражний суд в структур! судовоУ влади - ВсеукраТн-ська науково-практична кои{вранц1я "Законодавство про арб1тражний суд Укра1ни: теория 1 практика його застосування": Тези допов!-дай та наукових лов!доилень 14 жовтня 1992 р. - Харкав: Укр. юрид. акадвшя, 1992. - с.3-4.

7. Коли обисднання не на користь - Урядовий кур"ер.

- 9 грудня 1992 р., »60.

8. Конституцию забезпвчення правосудия у господарських в1дносинах - йадянсько право. - 1991. - № 7 - с. 8-10.

9. Правове забезпочення шсирвого самоврядування. Порядок розгляду 1 вир!шення спор}в, що виникають шж шецевиии Рйдаыи народних депутат!в, Радами та шдпривметвами, организациями, установами I гроыадянами - Закон 1 б!знес. 1992. - № 6.

10. Господство Закона - единственный путь к правовому государству - Рабочая газета. - 13 марта 1990 г., № 59 /10037/.

11. Рассудит арбитр - Правда Украины. - I декабря 1990 г., * 276 /14741/.

12. На п1дприсмницький "р1нг" - э арб1тром - Св1т д!лово! лодини. - 1991. - № 1-2. - с. 15-17.

13. Арб1тра* роэсудить - ГЪлос УкраТни. - 2 иотого 1991.

»23.

14. Арб1тражний суд: рян1ше кишеньковий. А нин!? ... /1нтерв"ю/ - Голос йсраТни. - 8 липня 1992 р., № 127 /377/.

15. фаво и договорные обязательства. - К.: о-во "Знание" УССР, 1985. - 48 с.

16. Роль имущественных санкций я обеспечении договорных обязательств промышленных предприятий отрасли строительства по поставкам. Методические рекомендации по изучениэ раздела курса "Хозяйственное законодательство" /в соавторстве/ - К.: 10 ЦШПКО 1986. - 20с.

17. Цэавое регулирование поставок / в соавторстве/ - К.: Политиздат Украины, 1989. - 255 с.

18. Методические рекомендации об организации претензионной работы на предприятий. - К.: Киевский общественный научно-исследовательский институт адвокатуры при Президиуме Киевской . областной коллегии адвокатов, 1989.-93 с.

19. Щэ гальмуе укладення договор!в поставки - Йздянське право. - 1990. - № 4. - с. 3-6.

20. Пэрегляд рЯпень у спорах, що випливають з поручень строк!в поставки та э »»допоставки - Вздянське право. - 1990. - № 7. - с.9-12.

21. Цути и перспективы взаимодействия кафедры хозяйственного права К ГУ и Госарбитража УССР в деле подготовки юридических

кадров - Пути совершенствование преподавания хозяйственного права: Рекомендации мевдународной научно-методической конференции. -Киев, 24-26 мая 1990 г. - Киев. 1991. - с.28-30.

Загальний обсяг пубшкащй 31.2 друкованих аркушв.

Шдп. до лруку. и ц Друк офс. Умикц. друк. арк. J,л Зам ¡ Зам.

КнГиська кипжкова друкарп* на

Формат Пашр эре .

Обл. вид. ари. J,J тир.ци

киши. Кшв, Рыпна, 4.

Автор: Притика, Дмитрий Никитович
Город: Киев
Год: 1993
Звание: кандидата юридических наук
КОД ВАК: 12.00.02

Автореферат

Правовi питання органiзацii та компетенцii юрисдикцiйних органiв по вирiшенню господарских спорiв (на матерiалах арбiтражноi практики) тема автореферата диссертации по юриспруденции

ПОХОЖИЕ РАБОТЫ