АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Организационно-правовые испытания самоуправления на предприятиях»
РГ6 од
5 ! !ПОЛ ¡В93ШДШ1Я НАУК УНРА1НИ
1НСГИГУТ ДЕРЖАВИ I ПРАВА хм.В.М.КОРЕЦЬКОГО
На правах рукошсу
• ДУБЕННО СВ1ТЛАНА ДМЮР1ВНА
0РГАН13АЦ1ЙН0-ПРАВ0В1 ПИТАНИЯ САМОВРНДУВАННЯ НА П1ДПРШМСТВАХ ' .
12.00.02 - державне право I управлшня; адм1н1стративне право; фшансове право
Автореферат
дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата юридичних наук
Кщв - 1993
Дисертац1я виконана у в^ддШ дерягавно-правових проблем управлЬшя 1нституту деркави I права ¡м. В.М.Корецького Академ 11 наук УкраТни.
НАУКОВИЙ КЕР1ШИК - доктор юридичних наук С1РЕНК0. В.Ф.
0Ф1Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ - доктор юридичнкх наук, професор ЮЗЬКОВ Л.П. •
-кандидат юридичних наук, БИТЯК Ю.П.
ПРОВIДНА 0РГАН13АЦ1Я - юридичний факультет Одеського
державного ун1верситету
Захист в!дбудеться ^/^¡¿е? 1993 р. о "Л^" год.
на зас!данн1 спещал1зовано'1 ради Д 016.29.01 по захисту дисерта-Ц1Й на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при 1нститут1 дерясави 1 права 1М. В.М.Корецького Академп наук Украпш за адресов: 252001, м. Кигв, вул. Трьохсштительська, 4.
3 дисертащею можна ознайомитися в бКШотец! 1нституту.
Вченай оекретар спец!ал1зовано1 ради доктор юридичних наук
- I -
ЗАГАЛША ХАРАКТЕРИСТИКА РОБО'ГИ
Одним 13 ключових завдань екопстчлсл реформа в Украпи е створв1Шя такого виробшщтва, яке базувалося б на р^зних фордах шасноот!, включало б економ1чно сшлостШп I конкурентноздатн! п1дприемства. Це, в свою чергу, зумовлюе необххднЮть наукового переосмислення принцилово нових вгдносин, якг виникають I м!ж П1Д-приемствами, I М1Ж гпдприсмствами та державними органами, I в середин I виробяичих структур.
Перехгд на нов1 принцияи господарювання ргзних вщцв п1дпри-емотв, вакликае необхгдн1сть досл^ження ххшх р^зноман^гних орган 1 зад 1йно-у правд ¡не ьких форм. I в цьому процесс велика роль выводиться саыоврядуванню на шдприемствах, яке можа розглядатись як фактор, що безпосередньо вплнвае на ефективн1сть Д1яльност1 сиоте-ми управл!ння п1дприемством.
0рган1чною передумовою проблема ошловрядування на виробнлцт-В1 е наявшеть 1нтересу трудового колективу як до со^альних, так 1 до управл1нських потреб шдприемства.
ВибIр тонн доелгдг.ення зумовлений значною мIрою зшною вхдно-син власноот1, бо саме на них базуеться форглування системл управ-л1ння 1 самоврядування на шдприемствах. Кр1м того особлив!сти за-стосування пршщип1в самоврядування на лгдприемствах е диспозитнв-ний характер норм, як1 регулюють функц1онуванщ орган 1 в самоврядування, а такох Ух самобутШсть в залекност! вгд виду л1дприемства. Щ два фактори - зм1ни у в!дносинах шшеностг I характер! правового регулювання орган ¡в самоврядування 1 перодумовшш необх1дн!сть наукового анал1зу вшшеин, як1 виникають у процес! оргаШзацН" самоврядування на лгдприемствах ргзних с^орм власност1.
У в1тчизнян1Й 1 заруб1жн1й л1тератур1 досл^дженню теоретичних I прикладных аспектIв орган ¡зацп самоврядування на п1дприемст"ах прид1лено значну увагу. Проте пробдеми, ята сьогодШ виникають в процес! орган1зац{I виробничого ошловрядуваши, у Л1тератур1 майжа но розглядалися, оск1лыси вся вона виходила перевакно 1з законодав-ства доперебудовного пер¡оду. Таке доолгдження об"сктивно необх1д-не в пер!од реформування не Пльки базисних економгчних вгдносин.а й В1дн0син сощалышх, як1 виникають у трудових колективах.йЛна тра-диц}йного у нас стаплення до аласност* як аагальнонародпо'/ 1 права кожного на упраипння щпю власн1стю призвела до ситуацП, коли трудов! колективи не можуть в1дпов1дно до своУх Штерес1в зор!снтува-
тиоь у нових умовах.
Особлив 1 с тю цIеI роботи е комллексний теоретнко-прикладний ангин з виробничого самоврядування як принципу 1 методу, що максимально враховуе 1нтереси учасник!в виробничого процесу 1 на ц!й основ! дае змогу створювати найб!лып оптимальну структуру упрам!ння п!дприемством у пршщшюво нових умовах форд власност!. Розгляд пи-ташш кр1зъ таку призму посилюе актуальШсть проблеми, а такок виз-начае споциф!ку постановки 1 розгляду конкретного кола проблем, до-зволяе доповнити традицпшин структурно-функщональний анал!з сис-теми упрашШщя п!дприсмством новим досл!днкцьким аспектом.
Актуальность данно! теми дисоргащйного дослодкення пов"язана такок з можлив1стю анал!зу багатьох проблем реал1зацП самоврядування на гИдориемствах р1зних внд1в, що допомагас внявши додатко-131 резерви п!двшцення рол! правових засоб1в 1 наповнити !х новим ЗМ1СТОМ.
Мета 1 завданпя досл1дження. Основного метою цього дисертац!й-ного досл1дженпя е вшхв сут1 1 зьисту самоврядування ла п!дприемот-вах, його зв"язку а формами власност!, визначиннв основних орган!-зад!йних форм самоврядування залежло в!д т1шу п!дпрцемства та пшя-х1в I засоб!в удосконалення конкретних правових механ!зм!в реал!-зац{ I виробничого самоврядування.
Для досягнення вказан01 мети необх1дно:
- розкрити суть "самоврядування на п!дпришствахя як орган1-зац!йно-правового феномену, сформулювати його поняття, визначити фактора I умови його ефекгивност1;
- визначити елементи орган!эац1йно1 структури самоврядування I основы 1 види орган!в самоврядування на шдприемствах в умовах багатоман1тних форм власност!;
- узагальни'ти стан чинного законодавства у щй сфер! пусшль-них в!дносин.! виробити практичн! рекомендац!! щодо вдосконалення правового забезпечення ефективно'1 реал!зад!I виробничого самоврядування, включаючи питания правового статусу в1дпов!дних орган1в самоврядування на п!дприемствах.
3 урахуванням сказшгого об"ектом вивченвд в данному дисерта-ц1йному досл1дженн1 виступас комплекс суслЬльних в1дносин, як! складаються у процос1 реал1зац11 самоврядування на п!дприсмствах р!зних форм власност!.
Предметом досл1дження е орган!зац!йно-правов! питания щле-
_ з _
спрямованого вибору, формування 1 використання конкротних форм са-моврядування на виробшщтв1.
Методологхчною I теоретичною основою доыпдкення с положения матер{ал1стично'1 д1алоктики, зокрема тоори паукового Шзнания сохи ал ьн юс процес!в, а також окрем1 конкретно-науков1 методи: фор-мально-дог1чний, системшш, структурно-функцгоналышй, пор1вняль-нвд, Iсторичний та спецгальпо-юридичШ методи анал1зу 1 к ом он ту ьа-1шя правових акт1в.
Доол1дженщ баэуеться на основних положениях ДекларацП про державний суверен1тет Укра1ни, Акт г прогслошення незалежност1 Ук-ра'гни, законах та ¡ншах нормативних актах, що регуляшть виробнич! в1дносини в Укра'1Н1.
Авторка спиралася у своТй роботI I на прац1 вчених-юрист1в, як! досл1дкують проблеми державного упрашпння: В.Б.Авер"янова, Г.В.Атаманчука, Д.М.Бахраха, 1.Д.Бачило, Ю.П.Битяка, А.С.Васильева, А.Б.Вангерова, В.Г.Вшшлкова, Ю.М.Козлова, В.В.Копейчикова, МЛ.Корн1енка, С.Б.Кубка, Б.П.1фрашвШ, Б.МДазарева, В.К.Мамуто-ва, В.Н.Мшюх1на, М.П.0рз1ха, М.1.Шскот1на, В.Ф.С'ренка, Ю.А.Тихомирова, М.В.Цв1ка, В.В.Цветкош, Л.и.Мзькова, а тыкож спещально-юридачншс доол1джень самоврядувашм на пгдприсмстшх, нкг розгля-даютьвя у роботах: Г.Л.Знаменського, О.М.Куршного, В.О.МаолешЦ-кова, А.Р.Мацюка, В.О.Ойгензихта, ЮЛ.Скуратова, б.П.Торкановсько-го, В.П.Шахова.
В основу досл1дження проблеми самоврядування були покладо1и П1знавальн| засоби системного шдходу, що зумовило необх1днн;тг звернепня автора до розробок таких учених, як В.Г.Афанаоьев, 1.В. Блауберг, В.ПЛфзвьпн, Е.Г.ЮдШ та ш.
У робот1 також в1дображоно погляди вчених-економ1ст1В, ша розробляють проблеми самоврядування на пгдприемствах.
Ешпрлчну базу дисертащйного досл1Джоння окладас вивчеши. практики Д1яльност1 шдлриемств ргзних форм аласност!, а також де-яких галузевих оргашв управлшня 1 Федора^ I профос ¡Гших сп!лок УкраУни, яку авторка вивчала в продес1 виконашя планових наукових досупджонь та п!дготовки диоертацГи
Наукова новизна дисертацИ полягае в тому, що в Шй вперпе ви-конана комплексна монограф!чне доелдаення органгзащйно-правових проблем самоврядування у сфер1 виробництва в умовах реформування, утвердкення р1зних форм власност1 й управл!ння.
Наукова новизна роботи зумовяена I тим, що дослщження викона-
но на основ1 нового законодавства Украпш, яке нацглене на створе-ння ефективно! економпси 1 побудови ринкових взносим..
Загальна концопщя становления самоврядних хнституИв на гпд-нрисмствах, визначаеться фундаментальними зм!нами в економ1чн!й систем!, в основ! яких покладено ргзн! форма власност1 Адарса ставить завдання простежити, як буде складатися ¡маненипсть форл вла-сност1 конкретним орган!зад!йним формам самоврядування на гпдприем-ствах.
В межах вказанного П1дходу уперше запропонована методология побудови системи самоврядувашш на шдприсмствах на основ1 розгля-ду трудових колектив1в як суб"ект1в двох п!дсистем в орган! зад Ш-н!й структур! у правд ¡шш шдприсмствами.
Застосування авторсько'1 концепц!!' до анализу орган!зац! 1 ви-робничого самоврядування дало змогу визначити коло його фущоЦй, а також стало основою для викладення структури, форл 1 зм!сгу самоврядування на р1зних видах гпдпрнсмств .
Результатом виконання посташених у дисертацИ' мети 1 завдань е обгрунтування багатьох теоретичних псшожень, висновк!в I практич-них пропозицп!, як! визначають наукову новизну досл!даення ! вино-сяться на захист:
- висновок про взаемозумовленн!сть, взаемозв"язки ! взаемовп-лив самоврядування на п!дприемствах ! радикально!" економ!чно1 реформа. Введения багатовар!антност1 форл иласност! робить неможли-вого однотипность орган 1зац1йних структур п!дприсмств. Йдеться про певний перерозпод!л упраийнських функцш як у всш виробнич!й систем!, так ! на р!вн1 окремого Шдприемства;
- висновок про те, що р!зноман!тн1сть форл аласност! на п!д-присмствах приводить до зм!ни суб"ектно-об"сктних в!дносин у систем! виробництва, що опосередковуються здеб!льшого економ1ко-право-вими механ!змами, а не одноб!чним впливом з боку державних орган!в;
- висновок про те, що "виробнича демократ!я" включав в себе взаемоэв"язан!. поняття "вконом1чно'1 демократ!!'", як орган!зац!йно-економ!чшн' категорН', що означав еконошчну самостПШсть Шдпри-емств, ! "виробничого самоврядування", як соц!ально-економ!чно'1 ка-тегорН, що мае р!зн! орган!зац!йно-правов! форли;
- повне вт!лення праяву самоврядування в орган!зад!!' виробництва. Така ситуац!я виникас, коли в однШ особ! поеднуються вла-сники ! роб!тники.'Еузьке розум!ння самоврядування мае св1й прояв там, де власник ! роб1тник в!дчужеи! в правовому план!;
- розглядаючи самоврядування як родове поняття, що мае свп! прояв у р1зних сферах сусп1льного життя, авторка анал!зус виробни-че самоврядування як вид самоврядування, що складаетьоя з таких елемент1в, як сп1вучасть вуправл1нн{, оп 1вуправл:ння, безпосеред-ньо-предметне самоврядування 1 контроль; .
- пропозиц1я визнати за трудовим колективом як основу для
учасII в управлпш! П1дприемствами, по-перше, повну, або часткову власн!сть на засоби виробництва, по-друге, безпосередню участь у д1яльност! п!дприемотва. В1днов1дно до цього припускаеться форму-вання орган ¡защйнот структура са1ловрадування на п!дприемствах;
- на основ! функц! оналыюго розмажувашя власност! I вироб-ництва необх1дно розмежувати донедавна зм1стовно близьк! поняття "управл1ння влаон!стю" 1 "управл!ши виробництвом", що 1стотно впливас на анал!з природи самоврядування;
- висновок про те, що члени трудовшс калекгив1в ргзних тшив п1дприемств можуть виступати: суб"ектами самоврядно! сиотеми по управл!нню влacнícтв; суб"ектами самоврвдно'1 'системи, яка опосеред-ковуе участь в управл1нн! виробництвом; суб"актам» самоврядно? системи безпосередньо трудових колективгв;
- обгрунтовуеться можлив1сть {снування на шдпришствах р!з-них спалучень самовредних систем по упраздняю власн!стю, участ! в управлШи п1дприемствами 1 управлхшЦ трудовими колективами. За-лекно в!д форл нпасност1 орган!зац1йна структура п1дприемства мог-1' ' складатися або ус1х трьох систем самоврядування, або з к!лькох з них у ,будь-якому пооднашп, але обов"язково а 1 сну ваннял оамовр<удао1 системи безпосередньо трудового кол акт иву;
- висновок про те^в}0 сЭДоврадування на п!дприемотвах - цэ система участ1 прац1вник1в"аоо безпосередньо учасника виробничого процосу в управлгши п1Дприемством, а також що це основний принцип, засхб орган 1зацН 1 функц!онування самого трудового колективу;
- обгрунтовуеться теза про те, що в сучасн!й виробнич!й сиоте-м! не може бути 1мперативу примусу щодо орган 1эац1йнюс форм самоврядування на п!дприемствах;
- висновок про те, що при вибор1 форми орган! зацН самоврядування на шдприемствах вир1шальну роль в!д!грае те, в як!й якоот! виступае трудовий колектив щодо власност!, 1 в цьому ав"язку п1д-приемства доц!льно класиф1кувати за принципом "колективний власник - "сукупний найманий роб1тншс";
- пропозиция про доц1льн1сть нормативного закрчшення в Закон!
Укра'г'ни про дгдприемство Ц1льового призначення орган! в самовряду-вання;
- пропозицгя про доц!льн!сть створення на я!дприЕМствах р!з-них форм власност! органу, який би посднував у соб! функц!i погодку вальноК iHCTamjii Mi« власником i найманов робочою силою i який би опосередковував участь в управл!нн1 Шдприемотвами найманих'ро-öiTHHKiB. Таким оршсм могла б бути рада п!дприемства, чи рада колективу, порядок створення i повноваження яких, s урахуванням оооб-ливостей шдприемства, можуть бути регламентован: в Псяоженн! про ц! органи;
- пропозиц!я про Д0ц1льн1сть розробки, незалежно в!д типу п!д-присмства, Положения про самоврядування трудового колективу, яке б включало в себе: перел!к opraHiB системи самоврядування, порадок 1х взаемод!I, компетенцию загальних söopiB, порядок.вибор!в i компетен-ц!ю ради трудового колективу;
- положения про недоц!льн!сть зарахування до орган!в самоврядування профсп!лкових KOMiieTiB у зв"язку 1з зм!нами характеру ixHboi д!яльност1 i новими економ!чними умовами.
Практична значим!сть роботи визначаеться тим, що одержан! в ход1 досл!дження висновки погаиблюють i с ну ючу концепц!ю виробничо-го самоврядування в умовах р!зноман1тних форм власност!, а сформу-льован1 на ix основн! практичн! пропозицН монуть бути використан! для вдосконалення практики управлхння р!зних вид!в п!дприемств,зо-крема при формувашй систем управл1ння 1 самоврядування i Yx правовому оформлен!. Результата досл!даення можуть бути використан! при виробленн! в!дпов!даого законодавства, в учбовому процес!, а також при п!дготовц! управл!ноьких кадр!в.
Основн! положения дисертацП теоретичного ! практичного характеру були апробован! на науково-практичних конференЩях i ceuiHapax. Вони викладен! в наукових публ!кац!ях дисертангккв роздШ колектив-HO'i монограф! i' "Апарат державного управя!ння: !нтереси t д!яльн!сть? розд!лах книг "Нов! можливост! п!дприемництва" ! "Юридичний дов!д-ник п!дприемця"; статтях ! тезах наукових пов!домлень, що опубл!ко-ван! в журнал! "Радянсысе право", зб!рках наукових праць, а також у рукопису 1ндив!дуально"1 монограф!I "Самоврядування на Ыдприсмствах: " орган!зац!йно-лравовий аспект", яка передана до видавницгва "Нау-кова думка".
Окрем! науков!.положения i конкретн! рекомендац!х, сфорыульо-ван! в дисертацГ!, викладен! в наукових записках, роэдШ науковоУ
доповад, як1 шдготовлен! у в!ддШ державно-правових проблем уп-равл!ння 1нотитуту держави t права АН Укра'пш t направлен: до Ка-6íHeTy М!н!стр!в УкраГни, МШстерства пращ Украши, ФедеращГ профес!йних сп1Лок Украйни.
Матер^али дисертащйного досл!дження систематично використову-вались у робот! самоврядних i профспхлкових органiв ряду пдарие-мств: заводу "Лен1нська кузня", швейши фабрики ím. Смирнова-Лас-точк1на, УкрНПОпобут /m.Khíb/, а також виробничого об"еднання "Х!мпром" /м. Суми/.
Структура роботи Дисертащя складаеться Í3 вступу, двох глав, якi поеднують cím параграф1в, висновку, додатку та списку викорио-таноУ л!тератури.
ОСНОШ1 ПОДОШЛИ РОБОТИ
У вступ! обгрунтовуеться виб1р теми дисертаци, i"f актуаль-HicTb i ступ!нь опрацюЕШШя в науков1й fliTepaiypi, визначаеться предает та мета достижения, в1Д0бражаються toro теоретичн! й пра-bobí основи, визначаеться наукова новизна, а також теоретична í практична, значим! сть сформульованих наукових висновк!в i пропозший.
Перша глава "Теоретичн! основи самоуправления на п!дприемст-вах в умовах багатомаяiтностi форм власност!"присвячена теоретичному аспектов! проблеми i об"еднуе три0параграфи.
Самоуправл!ння на шдприемствах нев!д"емним елементом радикально!' eKOHOMi4Ho'f реформи, Ecieí системи управл!ння виробництвом.
В умовах побудови правово'1 держави i багатоукладно! економ!ки проблеми самоврядування на пгдприемствах не можуть бути розглянут! т!льки з позиц!й галуз! права. Тут необх1дний комплексний, багато-галузевий п!дх!д, бо дан! проблеми tícho переплiтаиться практично з yciMa аспектами радикально'/ gi:oiíomí4Hoí ! пол1тично! реформи ныюго сусп1льства. Розумшчи багатопланов!сть n,ic'f проблеми, авторка ос-новну увагу прид!ляс лише тим аспектам, якi входять до предмету науки управл!ння.
В1дправним при досл!дженн! виробничого самоуправл!ння було взято положения про та, цо самоуправл1ння пол!тично базуеться на пов- -новладд! народу. Реал!зац1я цъого пршщипу набувае hobo'í hkoctí у зв"язку !з здвданням побудови в наш!й Kpal'Hi правовох держави ! гро-мадянського сусп!льства. Щодо економхчних передков, то законодавче закр!пле1шя багатоман!ття форм власностi значно сприяс реал1зацП
самоуправл!нських начал. Боно надас реальну можлив!сть економ!чно незалежному громадянинов} пршмати виг1дне для себе р!шення як на загальнодержавному р!вн1, так 1 на приватному р!вн!. Таким чином, полИичн! 1 економ!чн! передумови самоврядування, т!сно перепл!-тагочись, взаемод!ють 1 эумовлюють одна одного.
Виробниче самоврядування, з одн!е1 сторони, елементом системи виробництва, а з другоУ - значним фактором самоврядування народу, бо опосередковуе економ1чну незалеин1сть псыптичних суб"ект!в.Кр!м того, ц1 два поняття сп1вв1дносяться як загалыш й особливе, в якому самоврядування народу - родове поняття, а самоврядування на п!дприемствах - видове поняття. 31 скаааного випливае, що виробниче самоврядування значно заложить саме В1Д стану економ!ки, а конкретно в!д II основного питания - права впасност!.
По сут1, виробниче самоврядування у демократична правов!й систем! стас реальним, коли суспЬльство вступае в соц1альну фазу розвигку, де лицина як основний суб"скт громадянського сусп!льст-ва може максимально реал!зувати себе 1 в пол!тичн1й, I в економ!ч-Н1Й сфер!, де Тй гарантована сильна державна влада, яка захшцае 1"! права I гарантуе свободу д1й.
0соблив1сть ц!с1 реформи полягае в тому, що .вона поруч з орга-н!зац!йно-пол!.тичними перетвореннями, веде пошуки шшх!в розвигку економ!ки через перетворення в!дносин власноот!. ЕфективШсть еко-ном1чно? реформи залежатиме в!д того, наск!льки посл!довно будуть реал!зовуватися принципи управл1ння виробництвом.
У систем! таких принцип!в треба вид!лити:
- загальне рагулювання з боку держави, що реал1зусться за до-помогою передуем економ!чних 1 правових механ!зм!в впливу на су- . б"екти господарсько'1 системи. Цей принцип е загальним для системи виробництва, в!н базуеться на багатоуклада!й економ!ц1 ! р!зних видах економ!чно незалежних п!дприемств, як! виникди на цШ основ!;
- принципом упраап!ння конкретного Шдлриемства с поеднання прав власника по господареькому використанню свого майна ! принци-п!в самоврядування трудового колективу.
Вказан! принципи в ход! !'х реал!зац!'1 безпосередньо познача-ються на вс!х елементах економ!чно! системи 1 тому повинн! розгля-датись у взаемоэв"яэку. Ця обставина ! е передумовою необх!дност! аастосувати в робот! метод системно-структурного анал!зу. Спираю-чись на його положения, авторка досл!джус п!дприсмство як р!зновид системних об"ект!в. Вих!дним моментом при цьому Назначения струк-
турного 1 функц1 опального в!даеяування Шдпришства вгд 1нших элемент! в системи виробництва. В той же час п!дприемство - це ланка у виробнич!й систем!. За допомогою понят!йного апарату системного п!дходу дисентантка анал1зуе зовн!шн! 1 внутр!шн! зв"язки, визна-чаючи при цьому, що зм1ни у в!дносинах власност! висувають для переосмислення чимало питань теорП управлИшя. Переду с !м це радикаль-пг зм!ни у в!дносинах м!ж державою I п!дприемством. На данному ета-п! пол!тика держави мае заключатися у визначен! для кожного суб"с-кта господарювання конкретного господаря - ним може бути приватний власник або держава. Держава, таким чином, телор т!лыш регулюс по-вед!нку господарюючих суб"ект!в у процес! IX вступу в р'инкову еко-ном!ку 1 не зд!йснюе прямого кер!вництва п!дприсмствами. Вказан! момента стосуються I зовн!шн1х зв"язк!в п!дпрйемства, Ух анал!з уя-вляеться лог1ЧНИм через те", що вони с економ!чним обгрунтуванням самост!йност! п!дприомства в систем! управя!ння виробництвом.
Водночас саме по соб! роэширення прав п!дприемств ще не 'означав розширення самоврядування трудового колективу. У наведених щой-но принципах заф1ксована формула, в!дпов!дно до як о У упраыпння п!д-приемствами зд!йснюеться на основ! лоеднання прав вяасника ! прин-цип!в самоврядування трудового колективу. На.основ! згаданого принципу будуються в!дносини усередин! п!дприсмства, вони покладен! в • основу IX управл!нсько1 струнтури. В умовах багатовар!антност! форм власност! зникае однотипн!сть у визначенн! власник!в п!дприсмств, таким чином, сц!вв!дношення управл!ння 1 самоврядування на п!дприем-ствах буде перебувати у прям!й залежност! в!д ввду п!дприемства.
1з оказаного виходить, що прийняте ран!ше положения про те,що "управл!ння майном пов"язане з управл!нням виробництвом 1 с, по су-т!, його складовою частиною" /В.П.Мозолин/, сьогодн! оастарЬю, особливо в заключн!й його частин!. Управл!шш майном завжди пов"язане-з власн!стю 1 с нев!д"емним правом власника. Щодо управл!ння виробництвом, то воно може бути реал!зоване не т!льки самим власншсом, а й через узгодження з ним. Загальнодержавна власн!сть практично л!кв!дувала межу м!ж двома цими поняттями, проголошуючи, що у ви-робницгв! грудящ! виступають одночасно як роб!тники 1 господарКЦе значило, що роб!тншс може мати право на участь в управл!нн! не т!ль-ки виробництвом, а й власн!стю.
• Запроваджений плюрал!8М у в!дношеннях власност! вимагае перегляду 'старих п!дход1в до категор!й "управляли власн!стп" ! "управ-
лгння виробництвом" 1 IX ч!ткого розмежування. В теоретичному план! це дуке вакливо. На практищ реала зувати право на упрашиння'влас-н!стю I управл1ння виройництвом моке як один, так ! рхзн! суб"екти.
Таким чином, обидва принципи управл!ння виробництвом, про яК1 щойно шзося, зб1гаються в комплекс!, I на них заснован! внутр1шн1 ! зовн!шн! в!дносини п!дприемства. На думку авторки, вони таког мо-жуть розглядатися як суть поняття "виробнича демократ!я". Звернення до тези "виробнича демократ!я" зуыовдено наобх!дн!стю висунення аль-тертативи виробнич!й автократ!I, що 1онувала досить довго. Вживання терм1ну "виробнича демокра^я" мае Ц1ллю не протиставлення його дв-мократичним процесам, а акцентування уваги на особливостях цих про-цео!в.
Демократ¿я пол!тична ! виробнича - це нерозривн! елементи одного ц!лого. Виробнича демократ!я повинна бути оц1нена через кри-тер!1' р1вня участ! трудящих в управл!нн!. За цим критерием мохна вид!лити р!вень безпосередньо виробничоУ демократтобто обмеке-ний рамками п1дприсмства 1 оконом1Чно]( демократ!!, яка об!йыае га-лузь I економ!ку вц!лому. Сама ц! р!вн! с взасмозв"язаними элементами виробничо! демократ:Ч, як! в!дпов!дають принципам управл!ння виробництвом.
Данний п!дас!д, в свою чергу, потребуе уточнения у сп!вв1дно-ш^нн! понять "самоврядування п!дприемотва" ! "сачовряду ванда ксихек-тиву". На думку авторки, треба виходити з того, що шдприеыство -це господарююча ланка, у межах яко'1 8д!йсшосться процес виробницт-ва 1 де власц!сть реал!зуеться через функщонування економ!чно в!-докремлено! системи щодо вс!с'1 господарсько"1 системи. Трудовий ко-лектив е одним !з елемент!в пал!тично'1 системи, форму.сться в межах п!дприемства, але. не зливаеться з ним. 1нтереси трудового колекти-ву ширш!, 1, кр!м еконошчних, включають соц!альш потреби, та й оама спрямован!оть у них ¡нша, н!к у п1дприемства.
На основ! сказано^В^рВЙИть висновок про те, що категор!я "виробнича демократ!я" охошше два взасмозуцовлених поняття: "економ1-чна демократ!я" як орган!зац1йно-економ!чна категор!я, що фактич-но означае економ!чну оамост!йн!сть п!дприемств, ! "виробнича самоврядування" як сац1ально-економ1чна категор!я, що мож« иути изображена в рхзнше орган!зац!йно-правових формах.
При вдосконален1 виробничо? системи пров1дна роль налекить економ!чн1й самост!йноот! п!дприемства, яка повинна реал!зовувати-ся в демократична формах.
- п_
Перех!д вхд всевладдя державно! влаоност! до р!эноман!тност! 1нших II форм не можна поеднати з шайаонним переходом до орган!за-ц!йно!' побудови гпдприемств. Форми реал!зацН в!днооин власност! неодааков1, таким чином, 1 самоврядування не може бути представлено як едина форма.
Перераховуючи форл и виробничого самоврядування, пропонусться класиф1кувати IX за такими параметрами: I/ за р!внем участI трудящих у кожному управл1Нському р!шешй; 2/ за сферами, на як! участь поширюеться; 3/ за орган!зац!йними формами, в яких реал!зуеться участь. В той же час суть виробничого самоврядування найб!льш ви-разно розкривасться саме через р!вн! участ! трудящих в управл!нн!, як! прямо пропорцией формам власност!.
Очевидао,'що право на_управл!ння шдприемствами наложить передуем власников!. Проте ! трудовий колектив /у тому раз!, коли в!н не е налективннм власнином п!дприемства/ безпосередньо бере участь у досягненн! результат!в Д1яльност! п!дприемства, ! на ц!й основ!, на думку дисертантки, за ним також треба визнати право на участь в управл!нн!. Таким чином, за трудовим кодективом як основу для учас-т! в управл!нн! треба визнати або власн!сть на засоби виробнвдтва, або безпосередню участь у вир!шенн! виробничих питань.
Передус!м це мае бутя право на участь в управл!нн! виробницт-
вом.
Сказана, на думку дисертантки, св1дчить про те, що до понят-тя самоврядування на п!ддрисмствах не можна п!дходити однозначно. Авторка ввакае, що говорячи про повне вт!лення самоврядування в ор-ган!зац!ю виробництва, маеться на уваз! така ситуац!я, коли в одн!й особ! поеднуються власник ! роб!тник. Вузьке розумИшя самоврядування на п!дприемствах мае св!й прояв там, де власник ! роб!тник с в!д-чукенними в правовому розум!нн!. . .
Проте такий п!дх!д все ж не охоплюе всього р!зноман!ття орга-н!зац!йно-уйравл!нських в!дносин. Розглядаючи самоврядування як ро-дове поняття, що мае св!й прояв у р!зних сферах сусп!льного життя, авторка анал!зуе вироЬниче самоврядування як вид самоврядування,що складасться з таких влемент!в, як «йву часть в управя!нн!,- сп!вуп-равл!йня, безпосередньо-предметне самоврядування ! контроль. Залеж-но в!д типу п!дприемства можна вести мову про:
' сп!вучасть в упраал!нн!, що допускав дорадчий характер пов-новажень, обмежуеться правом на одержання економ!чно'1 !нфорлац!?, висловлпванням своеГ думки з питань орган!зац!! виробничого процв-
су;
- сп1вупраш1нн^, аа якого сфера повноважень трудового калек-тиву розпирюеться 1 включас, наприклад, розгляд питань найму ! зв!-льнення кер1внвк!в п!дрозд1л1в, виб!р засобгв виконання виробничих програм тощо;
- безпосередньо-предметне самоврядування як форму, за яко'1 трудовий колектив над{лясться розпорядниыи повноважениями з1 всьо-го кола питань;
- контроль, при якому роб!тники практично не допускавться до управл!ння Шдприемствами, 1'хня участь в управдхнн! обмеиуеться т1льки вир!шенням ооц!альних питань.
У глав! П "Правоте забезпечення оргащзацГ! самоврядування на п!дпришствах" аналгзуеться правова основа самоврядування на п1д-приемствах в нових економ1чних умовах, розглядаються орган!зац1й-но-правов! форма самоврядування на р!аних видах п!дприемств, проблема, пов"язан! 8 1х формуванням, а також доал!диуються питания ро-зпод!лу повноважень м!к окремими ланками.
У правов!й держав! во! в!дношення м!ж суб"ектами, як! беруть участь в управл1нн! виробництвом в ц!лому ! п!дприемствами зокрема, повинн1 будуватиоя на ч1тк!й правов!й основ!.
Основоположним в питаниях орган!зад!I самоврядування на п!д-приемствах о Закон.Укра'1'ни про п!дприемства. Сьогодн!, коли 90$. ряасноог! все ще с державними, сама його норми пашИше за все ро-гулюють питания виробначо!' демократ! 1. Цим законом регламентуються також питания виробничого самоврядування ! на вс1х пших видах П1Д-приемотв, за винятком 1ндив!дуальних ! о/мейних. Окремх положения, що впливають на орган!задгю самоврядування, с ! в Шших законах Ук-раТни.
Авторка прийшла до вионовку, що правова регламентац!я орган!-аац!!' самоврядування на п!дприемствах не метиться в якомусь одному комплексному нормативному акт!, а зд!йстосться на основ! норы р!зних закоШв. Це зумовлено р!зницею ввд!в шдщриемств, р!зницею оп!вв!дношення управл!ння ! самоврядування в Чх орган!зац1йних структурах, а вона, в овою чергу, ¿водиться до питания про те, в який якоот! вис ту пае роб!тник як власник-хазя1'н, чи як найманий роб!тник. В ход! вивчения практики, дисертанткою виявлено, що для вс!х ввдЦв п!дприемств типовою е помилка, яка проявляться в ототокненн! б^дьяк их трудових кслектив!в як сукупност! под!бнйх суб"ект!в. Виник-нення п!дприсиотв з р!зними формами власност! передбачае !снування
i таких трудових колектшпЕ, в яких будуть пращовати i власники майна п1дприсиства, i naiaiani прац!вники. ■
Щойно вже згадувалось, що трудовнй колектив мае право на управляй пiдприемством на двох засадах - як влаенше, або ж як беэ-посередшй учасник виробничого процесу. KpiM цього, в закон! зак-piroieiio принцип самоврядування трудового колективу.
1з сказаного диссртаптка робить висновок про моашшхеть icny-вання на п!дприпмствах кклъкох видгв самоврядних систем: с он он рядно i' системи по у правд Ниш BnacHicra; самоврядно1 системи, яка опо-середковуе участь в упрагшнш вкробництвом; самоврядно1 системи безпосередньо трудового колективу. Проте це на означав, що для ок-ремих вид!в п}дприемств характерною буде тгльки одна якась i3 зга-даних самоврядних систем.
Авторка переконливо доводить, що на гпдприсмствах Bcix форм власност! /кр!м !вдш!дуаяьнпх i егмейних/ повинна iснуваги хоча б одна система самоврядування, а саме самоврядна система трудового колективу. Мояяиве га к о ж ¡снування i таких шдприсмств, на яких будуть преде тащен i sci три системи сшловрядування.
Дисертантка пропонуе П1Д самоврядуванням на п1дприемствах ро -зушти систему участ1 po6iTHHKiB в управл!нн! п!дприемством на ос-HOBi прав власника засоб!в виробництва, або безпосереднього учаенп-ка виробничого процесу, а також як основний принцип, спос!б opraHi-зацП i функЩонування самого трудового колективу.
На основ! вивчення практики авторкою висловлюеться пропозиЩя про те, що чинна законодавча система не зор!ентована на врегулю-вання Biдносин, як* виникають в ход1 реал1зац! i трудовим колекти- ' вом cBoix прав, у зв"язку з чим вони, фактично, залишаються поза законодавством. Це зумовлюе необХ1дн1сть максимально використову-вати в цих ц!лях акти локального правового регулювання. •
Перех!д до багатоукладно!' економпш ставить акцент на еконо-м!чн1Й природ! орган1,зац1йних форм управлгння, 'ix зв"язку з формами власност!, рпнковою i правовою сферою. За таких умов вяникают ь ! нов! вимоги до форму вант орган!зац!йних структур, що прояв-лясться в диференц1ац11 засоб^в участ! влаеншав в управл!нн1;р1з-нщ1 i'x рол! ! функщй, caMift конйигурацп цих систем, внутр1л2пх зв"язК1Б Mi® елементгми; зовн!пшх зв"язк!в.
Запропонована в Закон! Украхни про п!дприсмства класиф!кац!я по ix типах на думку дисертантки, не дае в!дпов!д! на питания про те, хто в суб"ектем власностi, хто мае на не! права i несе в!дпо-
ыдалыпсть за використання.
Авторка ввакае, що при виборг форм оргашзацп самоврядування па шдприемствах виршальну роль вШграе те, в як№ якостх висту-иае трудовии ксяектив щодо власност!, I в дьому зв"язку вс1 п1д-приемотва доцгльно класиф1кувати за принципом "кслективний влас-аик" - "сукушшй найманий роб!танк", а також перех!дш М1ж ними форми.
Важливим фактором пдаищенш ефективност! виробництва в су-часних умовах е удосконалення орган!зад¡йних структур управл!ння на шдприемствах. Анал!з сучасного зшсонодавства УкраУни вперше дае змогу виявити деяк! 1кп1 властивост1, а саме: поеднання в структу-р1 управл1шш шдприемством алемент!в управл!ння I самоврядування^ той факт , що оргашзацШт структура управл1ння п1дприсмством не е однотипною, а характеризуеться рхзномаштшстю форм. Структура управдпшя передумовлена нормами закон!в, проте може бути максимально пристосована до конкретних умов за допомогою локальних акт1в. Визначати ц! фактора необхщно, бо вони безпосередньо позначають-ся на орган! зацГ1 орган!в самоврядування.
На р!зних типах пгдприсмств оргашзацНша структура орган!в самоврядування може складатися з трьох вид!в самоврядних систем. 3 IX допомогою як вважас авторка, мояла змодулювати будь-яку структуру самоврядування. залекно в!д виду шдприсмства.
В р!зних сполученнях вони охошповатимуть р^зн! форми самоврядування ! проявлятиыуться через д1яльн!сть самовряднпх орган!в.
Для тогр, щоб самоврядування на шдприемствах стало реальншл, необхщно розробити ! норлативно зафшсувати механ!зм його реал!-~зац!У, обов"яьг,оБ11'.ш елементами якого виступають р!зн! органи. 1х назва, функцН, компетенц1я, д!яльн!сть ! взаемозв"язки з 1ншими органами визначаються форлою власност! I в загальному план! можуть бути регламентован! законами
Дисертантка називав органи самоврядування, як! згадан1 в законах, позлачаючи, що цей перол!к не е вичерпним I може бути допов-нений. Головна !дея, яка проводиться в робот! - це неприпустим1сть орган1защйно1 побудови самоврядноУ системи за принципом обов"язко-вого включения до неУ вс!х можливих орган!в самоврядуваши. Структура самоврядуваши, за переконанням авторки мае бути пристосована п!д кожне кошсретне п!дприемство з урахуванням чиселыюст! його ро-б!тник!в, специф!ки галуз!, форли власност!. • •
В дисертацП вперше детально анал!зуеться робота цих орган!в
уже в нових умовах, з урахуванням специф1ки, властиво! для р!зтх вид|лп1дприсмств. Проте не дивяячись на цп специф1ку, кожний !з орган1в самоврядування, мае своп щльову спрямован!сть. Систе-М1 самоврядування на правах власника, самовряднШ систем! по учас-Т1 в управл!нн1 виробництвом 1 систем! самоврядування трудового колективу в!дпов1дно до концепцП' авторки в!дпов1дас окремий орган.
Такими органами в систем! самоврядування власн!стю будуть за-гальн! збори акц1онерних ! колективних птдпрпсмств, ради акц1онеров, ради арендар!в та хиш. Як орган самоврядування трудового колективу найб!лып доц!льною, на думку дисертантки, вважаеться рада трудовых колективу /РДК/. Певна р!ч, вона не може охопити всю багатоман!тн1сть !нтерес!в член1в трудового колективу, але, за переконаннями авторки, саме вона мае ойосередковувати само-врядну систему трудового колективу. Органом, через який члени трудового колективу - найман! роб!тники, зможуть брати участь в управ-л1нн1 Еиробництвом, може бути рада п!дириемстда/РП/, рада колективу /РК/. Дисертантка висловлюе думку про те, що РЛ або РК - цо органа, Д1яльн!сть якнх мае подв!йну спрямован1сть. 3 IX допотлогою можуть узгоджуватись р!шення м!ж власниками 1 найманимп роб!тника-ми; через них члени трудових ксшектив!в - не власники - зможуть брати участь в управл!нн! виробничими процесами.
3 урахувашмм.сказаного авторкою запропояовано в Закон! Украг-ни про п!дприемства при перел!ку орган1в самоврядування, дати ц!-льову спрямован!сть кожного з них. Д!яльн!сть вс!х орган!в самоврядування заснована на положениях закон!в, але детально регламентуеть-ся локальними актами п!дприсмств, тому занропонована дисертанткоп пропозгаця допоможе внзначити зм!ст уповноважень кожного органу самоврядування.
Говорячи про орган!зац!йну структуру органов самоврядування . на п!дприсмствах, не можна об!йти ! такий орган, як прбфспШовий ком!тет. В умовах ринку, появи справках власник!в г п1дприсмц1в М1-сце ! значения профсп!лок кардинально зм1нилося. Зараз вони пережи-вають структурну первЗудову, що призведе до скорочення числа членIв профсп!лок, !снуванню на одному «дприемств! дек!лькох профспглкових орган:зац!й. Под!бн! тенденцП вже сьогодн! простежуються на практик, що, на думку автора,еосной"одля виключення профсп!лкових ком!-тет1в з числа оргшИв, як1 можуть представляти весь трудовий колек-тив.'Це не значить, що профкоми зовс!м не монна в!дносити до системи орган!в самоврядування. Дисертантка вважае, що вони с лгапе племен-
том в систем! ланок - нос!1в шгерес!в виключно трудового колекти-ву ! повшпн бути заф^соваш в тшс!й якостг в статут! Шдприем-
ств.
При розподШ повновакень дуже важливо встановити р!зницю ! взаемообумовленшсть кожного органу, що входить в систему самовря-дувшшя. Анал!зуючи д!яльн!сть цих орган!в, вперше робиться висно-вок про в^дсутнгсть тако"1 якост! орган ¡в самоврядування на пгдпри-емствах, як !ерарх!чн1сть. Призначення ланок системи самоврядування неоднакове I тому, на думку автора, повинно розмежовуватися в залежноет1 в!д покладених на нього завдань. Таким чином, кожен з цих орган1Б с достатньо автономним.
Весь спектр внутртпх ! зовншйх прояв!в орган!в самоврядування на шдприемствах знаходить в!добракення в локальних актах. В роботх вперше в умовах рхзних форл власност1 аналхзуються повнова-кешш ¡снуючих сьогодн! самоврядних орган!в. На його основ! дисер-тантка приходить до висновку про необх!дн!сть розробки пакета мето-дичних рекомендаций, до якого, прим!ром, могли б вв!йти Положения про Раду п!дприемотва, Положения про самоврядування трудового ко-лективу.
Проект Положения про самоврядування трудового колективу роз-роблений авторкою I прикладасться як додаток до дисертац11.
У висновку ихдведыи загальн! шдсути досупдкення, коротко сформульован! основн: теоретичн! полокення.
Но тем! яоелхлженвд оггублхкован! так! роботи:
1. Развитие самоупрааленческих начал и деятельность аппарата государственного управления в нових условиях хозяйствования // Аппарат государственного управления: интересы и деятельность. - К., Наукова думка, 1993. -I п.л.
2. Повив возможности предпринимательства. Практическое руководство по применению Закона Украшш "О предприятиях" /Под общ, ред. В.Б.Аверьянова. - К., "Лыбидь". - 1992. - С. 104-108;
3. Юридидаой справочник предпринимателя. /Отв. род. чл.-кор. АН Украшш Ю.С.Шемщученко. Киев. - Перлит Продакшин. ЛТД. - 1992. - С. 144-159.
4. Правове забезпечення гласноот! та пошформованност! населения у сфер! державного управлШм // Радянське право. -
- 17 -
1988. - Ji 4. - С. 55-57 /в сп!вавторств1/.
5. Колегхальн1сть i единоначальн!сть в систем! соц!ал1стич-ного самоврядування // Радянське право. - 1989. - № 6. - С. 5556 /в сп i вавторс тв i/.
6. Деяк! проблеми самоврядування на Шдприемствах в умовах формування ринкових в1днос1Ш // Правова держава. М1жв1д. зб. наук, праць. Вип. 4. - Kiiib: Наукова думка, 1993. - С. 163-166.7. Правовое воспитание студентов как элемент правового обеспечения производственного самоуправления // Актуальные проблемы правового воспитания студенческой молодежи - Тезисы докладов Республиканской научно-методической конференции /30-31 мая 1989 г./ -К. - 1989. - С. 115—117.
8. О рали.личностных качеств руководителя в условиях развития производственной демократий // Переотройка и формирование нового мышления руководителя. Всесоюзный научный'симпозиум. 5-6 декабря 1989 г. - Минск. - 1989. - С. 182-183.
9. Самоуправаение на предприятиях: организационно-правовой аспект // К. - Наукова думка. - 8 а.л. Передана в издательство "Наукова думка". "
Шдп. до друьу. rj.c Рл Друк. офс. Умоон. друк. ари. i Зам З-ЗНО
Формат бе* svtft Патр Обл.-вид. арк,о,/( тир./00.
Ктвська ышжкова лрувярня науково! киши. Kiiib, Penina, 4.
