АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Проблемы создания и деятельности местной милиции в Украине (административно-правовые и организационные аспекты)»
Б 0 ДУКРАШСЫСА АКАДЕМ1Я ВНУТР1ШН1Х СПРАВ
> ПНТ На правах рукопису
К1ДРУК ЮР1Й ВОЛОДИМИРОВИЧ
ПРОБЛЕМЫ СТВОРЕННЯ I ДЫЛЬНОСП М1СЦЕВ01 М1Л1ЦН В УКРА1Н1
(АДМ1Н1СТРАТИВНО-ПРАВОВ1 ТА ОРГАН13АЦ1ЙН1 АСПЕКТИ)
Спещальшсть 12.00.02 - Держание право 1 управлшня;
Ади1н1стративне право; Фшансове право.
АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата юрндичних наук
КнТв, 1995 р.
Дисертацгсю с рукопис. Дисертащя виконана на кафедр| адмшктративного права
УкраУнськоУ академГГ внутршшх справ
Науковий кер1вник - доктор юридичних наук, доцент
М.М.ДОРОГИХ Офщжн1 опоненти - доктор юридичних наук, професор
е.в.додш
кандидат юридичних наук, доцент
В.П.СТОЛБОВИЙ
Пров1~дна орган1зац1я - Донецький ¡нститут внутр1'шн1х справ МВС УкраТни при Донецькому университет/.
Захист _1995 р. о 14-00 годим
на зааданм спец1ал1зовано'Г вчено1 ради К.01.56.01. при УкраТнсъкй академГГ внутршна справ (252035, м.КиТв-35, Солом'янська пл. 1).
3 дисертафею можна ознайомитися в б1блгатец1 УкраУнськоУ академн внутриижх справ. (252035, м.Кищ-35 Солом'янська пл.1)
Автореферат роз1сланий«?^
¿е/сяб/ся 1995 року.
Вчений секретар спец1агнзованоУ вчено1 ради, кандидат юридичних наук, старший науковий стнвробгтник
В.1.ЖЕНУНТ1Й
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальтсть теми досл1дження. В першд демократичних перетворень сушильного життя, реформування державних ¡нститупв, що обумовлено прийняттям Декларацп про державний суверештет Украши, першочерговими стають питания формування громадського сустльства, побудови демократично! правово! держави. Функщонування останньоТ передбачае реал1защю ряду принцитв, заснованих на визнанш загальнолюдських цшностей, пдному став лент до особи, визнанш и приоритету у взаемостосунках з державою - все це е важливою умовою подальшого ирогресу сустльства.
В зв'язку з цим особливу актуальность набувають завдання забезпечення стабильности громадського життя, безповоротносп початих в економ1чних, пол1тичних та духовних сферах реформ, створення на цш основ! умов для розвитку в УкраТш ринкових вщносин. Вир1шальною передумовою усшху демократичних реформ у держав1 е усталений сустльний порядок, зaкoннicть та дисциплша.
Зростання злочинносп, особливо посягань на життя, здоров'я 1 майно громадян, порушення громадського порядку, корупщя, прояви оргашзовано! злочинносп, наркомания на фот безперервного спаду виробництва 1 зростаючого безро61ття породжують невпевнешсть у багатьох громадян, що приводить до дестабЬ'пзацп сощального стану, наслщком чого е 1 зростаюча загроза внутршнш безпещ сустльства з боку кримшогенних елемешчв.
Побудова демократично! держави зумовлюе прюритетне забезпечення законних прав, обов'язювта свобод особи стосп, охорону а чесп 1 пдность Виршення проблем забезпечення правопорядку в нових умовах у чималш м1р1 залежить в1д ч1тко!, злагодженоТ, прогресивно оргатзовано? роботи оргатв внутрттх справ УкраГни (ОВС) та шших правоохоронних державних оргатв.
Сусшльство до оргашзаци Гх роботи ставить висок! вимоги. Проте змши в антисощальнш сфер1 не викликали адекватно! протидп з боку державних оргатв влади. Кшыасть скоених правопорушень у сучасних умовах перевищуе можливосп
структурних шдрозд1л1В м1л1Ц11. Особливо це вщчуваеться на р!вш низових ланок системи мшцп - м!ських та районних в1дд1л1в внутршшх справ Украши (МРВВС). Щ органи, як вщомо, несуть основний тягар у систем! мтци Украши.
Як позитивна, так 1 негативна практика д1яльносп ОВС св1дчить, що виршальною умовою забезпечення ними надежного громадського порядку на певнш територ1'1 е, в першу чергу, ч1тка оргашзащя та управлшня силами та засобами, можлив1сть отримання своечасно! та достов1рноТ шформацп про М1Груючий, кримшогенний склад населения та високий професюнал1зм пращвниюв МРВВС. Однак сьогодш для забезпечення д!яльносп МРВВС Гх керхвники змушеш звертатись до екстенсивних метод!в: робота пщлегллх понад нормативи робочого часу; проведения р1зномаштних примусових одноразових операций "комплексного" характеру на зразок - "Бахус", "Зброя", "Нагляд" та ш под!бних; проведения велико! кшькосп р1зноматтних нарад, на яких поспйно акцентуеться увага на зменшенш показник1В у д1яльност1 структурних шдрозд^в та в щлому на незадов1льнш робот! мшци. Про "ефективтсть" таких заход1в автор добре знае з власного практичного досвщу робота. Це: незадоволення самою оргашзащею робота; невщповщшсть штатав П1дрозд]Л1В, яга займаються охороною громадського порядку, до кшькосп проживаючого населения; вщсоткова система показнигав у Д1Яльност1 вах служб 1 тдроздшв ьилщи; недосконалють адмпистративного та кримшально-процесуального законодавства; вщсутшсть у б1льшост1 особового складу спещальних засоб1в захисту та затримання; розм1щення районних в1яд!л1в внутр^штх справ зпдно адмш}стративно-територ1ального устрою, а не до проживаючого населения; вщсуттсть патрульно-постово1 служби в сигьськш м1сцевост1; недостатня забезпечетсть транспортом та пальним.
Досв5д розвинутих краГн, усього цивШзованого св!ту св1дчить про те, що система влади, вс! П мехашзми в1дтворюються в полщшних структурах.
Прийнятий Верховною Радою Украши 7 грудня 1990 року Закон "Про м1сцев1 Ради народних депутате та м^сцеве самоврядування", ¡з змшами вщ 26 березня 1992 року, 3 лютого 1994 р. та вщ 28 червня 1994 р. заклав основи еволюци
мкцевих Рад у бис мушципал1зацп, штеграцп Гх у мехашзм правово! держави. I хоча м!сцев1 Ради сьогодш ще далеко не мунщипал^ети, як! е на Захода 1 ще покликан! виконувати певш державш функци, проте головним Тх завданням стае задоволення потреб 1 заготв населения на тдв1домчш 1м територп. Демократичш процеси в держав!, протистояння законодавчо!" та виконавчо! влад привели до ситуацп, коли центр ! мюця мають р!зн! цЫ. Центр хоче централ!зацп, м!сцев! ¡нтереси зводяться до розширення самоуправлшня. Це протистояння довго не може залишатись невизначеним. А в^сутшсть централ!зованого п!дходу до вир!шення питания створення! оргашзацп мюцевоТ (мунщипально! в перспектив!) мшщп безумовно вже привело до стратепчних помилок у державотворенн!.
ГНсля розпаду СРСР, !з зникненням з политично! арени комушстично! парт!!, з початком демократизацп сусп!льства, з деполтгзащею системи МВС, з наданням бшыдих прав м!сцевим органам влади ! самоуправлшня в ряд! репошв УкраТни з'явилася м!сцева, "мун!ципальна" мшвдя в форм! мушципальних дружин, асощащй ДНД, варт порядку, заготв самооборони.
Поява таких формувань у цей складний для УкраГни час свщчить, з одного боку, про всезростаючу активность населения та м!сцевих оргашв влади на мюцях, з другого боку, про неспроможшсть служб ! п!дрозд!л!в МРВВС забезпечити охорону громадського порядку.
Сьогодшшт стандарта в1дносно рол1, м!сця та характеру д!яльносп мтцп вийшли далеко за меж! тих уявлень, як! склалися впродовж десятил!ть в умовах жорсткого адмшютрування та централ!зацп.
Система полщейських формувань, шдпорядкованих мун!ципал!тетам, уже пройшла апробащю ! ефективно функцшнуе в таких розвинутих краГнах, як США, Великобритатя, Голанд!я, Австр!я, Швейцар!я, 1тал!я, Шмеччина, Франщя. П!сля розпаду СРСР в структур! мшктерств внутршшх справ з назвою мь'пшя громадськоТ безпеки (м!сцева мтщя) створена м!л!щя в Рос!йськ!й Федераци, мутципальна полвдя в Молдов! та республ!ках Прибалтики.
Науковими розробками скерованими на вдосконалення
структури та функцюнування оргашв внутршшх справ, у pi3Hi роки займалися науковцд РосшськоГ Федераци, Украши, Bwopycii, Казахстану: Денисов P.A., Денисов Л.1., Дорогих М.М., Додш G.B., Биккинин I.A., Голосшченко 1.П., Закалюк
A.П., Морозов B.I, Серегин A.B., Сухарев В.Ф., Озолин
B.А., Осипов ЮЛ., Попов Л.Л, Крилов B.C., Колонтаевський 1.П., Туманов Г.А., Фр1зко В.1.,Шерпн А.Н. та iH.
Однак грунтовних наукових розв^док, яи 6 стосувалися проблем створення i Д1ЯЛьносп MicueBoi м^лщп в Укра1ш як в теоретичному, так i в практичному планах ще не було.
Мета дослгдження та основнг заедания досл1дження продиктован! тдвищеною актуальшстю розглядувано! проблеми для Украши та необх1дшстю вдосконалення системи мШцп в структур! МВС Украши.
Ця мета обумовила визначення таких завдань:
- теоретико-правове обгрунтування необхщност! створення мкцевоТ мшщп в Украпп;
- вивчення ¡сторичного досвщу появи полгцп та мшщи, ix призначення та напрямгав д1яльност1;
- анал1з та узагальнення досв1ду д1яльност1 мушципально1 полщп заруб!жних краГн;
- анал1з нормативно-правовоТ бази д!яльност! мшщи Украши та визначення правового статусу мюцевоТ мШцп;
- npaeoBi та оргашзацшт проблеми створення i д1яльносп мюцевоГ мшщп в Украпп;
- розробити типову структуру районного (мюького) ВЩД1Лу ми;цевоТ м1лщи;
- сформулювати та обгрунтувати пропозици по оргашзацп д!яльносп мгсцево! Mijiinii;
- розробка пропозищй щодо практично! реал!зацп теоретичних положень, одержаних у ход! досладження.
Методология та методы дослгдження:
Теоретичною та методолопчною основою роботи е д1алектичний тдх!д до проблеми дослщження. Положения, висновки та рекомендацп, яю е в дисертацп, базуються на широкому науково-теоретичному, нормативному, а також на з!браному практичному матер1ал1. Емтричну базу досл1дження складають матер!али анал!зу д!яльносп структурних тдрозд^в opraHiB внутр1шшх справ 1вано-Франк1всько! облает!.
Наукова новизна положень та висновк1в дисертащК полягае у наступному:
- в дисертацп вперше розроблена концепщя реформування системи та структури мшци в структур! МВС Украши;
- вперше на монограф1Чному р1вш освгглеш оргашзацшно-правов! проблеми створення 1 функщонуваня м1сцево1
в систем! мШцп Украши;
- пропонуеться принципово нова модель охорони громадського порядку обласних центр1в та райошв облает!.
Теоретичт положения дисертацп, як г виносятъся на захист:
- обгрунтування необх1Дност1 створення м1сцево1 ммщп в Украпи;
- на основ! вивчення ¡сторичного досв1ду появи полщп та мипцп, заруб1жного досв1ду д1Яльност1 мушцшально! полщп, анал13у законодавства та нормативних акт1в, як1 регламентують д1ялыпсть м!лщп, обгрунтована необх!дшсть створення м1сцево1 мипци (полщп) в систем! мьчщН МВС Украши;
- уточнене значения термш1в пол1Ц1я та м!лщ!я I обгрунтована необхщшсть змши назви "мшвдя" на "полпдя". Пропонуеться як вар1ант назви мюцево! м1л1ц11 - полщ!я громад сько1 безпеки;
- визначеш та обгрунтоваш функцюнальн! напрямки Д1ялыюст1 м1сцево! мшщи (полщп) громадсько1 безпеки;
- обгрунтована необхщшсть сконцентрувати ва функцп Д1Яльносп ммщи в Украш! в трьохступеневш структур! управл!ння;
- на основ! анал1зу д!яльност! структурних п!дрозд!л!в системи оргатв внутр!шн!х справ 1вано-Франк!всько! облает! автором пропонуеться концепщя реформування структури, системи ! управлшня м!л!ц!ею та типова модель районного (м!ського) в!дд1лу мтци (полщи) громадсько! безпеки;
- пропозицп щодо внесения змш в Закон Укра!ни "Про м!лщ1ю" та Кодекс Украши про адмш!стративт правопорушення;
- проект положения про М1сцеву М1л1щю (полвдю) громадсько! безпеки.
Теоретичне та практичне значения дисертацшного доелгдження полягае в тому, що:
-10- одержан! результата можуть бути основою для подальших теоретичних розробок питань удосконалення оргашзацп та функщювання оргашв внутр1шшх справ Украши;
- запропоноваш положения 1 висновки зможуть бути використаш в удосконаленш структури, системи \ д1яльност) м1лщи шших регюшв Укра'ши I в щлому вс!е! системи мшщи в структур! МВС Украши;
- матер!али дисертацп можуть бути використан! в навчальному процесс при п!дготовц! в!дпов!дних навчальних поабниюв, у викладанн! курс!в: "Адмшктративна д!яльтсть ОВС", "Управл!ння органами внутршшх справ" та шших.
Апробащя результатов досл1дження:
Висновки та пропозицп по дисертацшнш робот! викладеш автором у двох наукових публшащях та знайшли воображения в наукових повщомленнях на республшанських та м!жнародних наукових конференциях.
Структура дисертацп складаеться з вступу, двох розд!л!в, висновку, додатку, списку л!тератури.
Зм'гст роботы
У "Встуш" обгрунтовуеться актуальшсть теми, визначаються шл!, завдання ! методолопчш основи дослщження, наукова новизна та практична значимють результат!в.
В першому роздглг. "Лравовг г оргатзацшт основи створення г функщонування мгсцевог ммщи в Украхт" обгрунтовуються об'ективт передумови необхщносп створення м!сцевоГ мшцп в УкраТт, !стор!я появи мшцевоГ полщп та мшщп, правое! та орган!зац!йн! проблеми и створення I д1Яльност1.
В першому параграфг - "Об'ективт передумови створення мгсцевог М1лгци в УкратГ' на основ! анал1зу традицшно! модел! територ!ального самоврядування, яка понад двгсп рок!в !снуе в р!зних модифжащях у вс!х сучасних цивш13ованих крашах св!ту, П класично! форми (вщ КиТвсько! Рус1 до Запор!зько!' С!ч!, в!д Магдебурзького права в украшських мютах до с!льських громад тощо), висв!тлюеться необх!дтсть створення ! функц!онування мшцевоГ (в перспектив! мунщипальноГ) М1лщп як частини самоуправл!ння.
Поки що не можна точно оцшити ситуац!ю по створенню мкцевоГ мшщи (полЬш) в щлому, так як важко прогнозувати
розвиток регионального самоуправлшня. Демократичш процеси в держав!, в законодавч1й та виконавчш влад1 привели до ситуаци, коли центр \ мкцев! органи мають р!зн1 цШ. Центр хоче централ5зацп,мдсцев1 штереси зводяться до розширення самоуправлшня. Обережно ставлячись до чужих аналопй \ враховуючи нев1дпов1дтсть р!зних р1втв сощальноеконом1чного 1 пол!тичного розвитку, все ж треба визнати, що провщною тенденщею вдосконалення системи державно! влади в демократичних державах е зв1льнення сустльства в1д зайвого адмш!стративного тиску, приведения адмш1стративного устрою у вщповщтсть з оптимальною оргатзащею господарства ! сощальноТ сфери.
Для динам1чного ж розвитку будь-якого сустльства потр!бно, щоб своечасно оновлювались форми економ1чних в1Дносин, щл1, функцп1 структури державних установ. Чого не можна сказати про систему та структуру мывдУ УкраТни.
Анал13 д1яльност1 заруб1жних полщейських структур в пор1внянт з нашою св1дчить про те, що М1лшдя УкраГни мае ускладнену структуру, систему 1 оргашзащю. Анал!з практично! д1яльносп багатьох шдрозд^в 1 служб свщчить, що сама структура мшщп та оргашзащя взаемовщносин М1Ж службами I тдрозд^лами не дае можливосп в щлому працювати ефектившше всш систем! мшцн.
Вир1шення багатьох проблемних питань д!яльност1 ¡снуючих служб i тдроздшв мшци УкраГни можливе шляхом оптим1зацп кадрового тдбору штату управлшських структур, об'еднання ряду шдроздтв 1 служб, перед якими стоять одт \ Т1 ж завдання, надання пращвникам низово1 ланки б1лыпе адмшштративних прав при одночасному покладент на них ширшого кола обов'язюв.
Тому об'ективними передумовами створення мюцево! (в перспектив! мунщипально!) мшщп е:
- побудова правово! держави;
- неминуч1сть признания 1 розширення шституту самоуправлшня територ1ями;
- реоргашзащя оргашв державно! виконавчо! влади, в тому чисти, мшщп Украши.
Широке розповсюдження «¡сцево! мунщипально! полщи в бктьшосп заруб^жних краГн та ефективтсть П д1ялыюсп св1дчить про нагальну необхщшсть створення мшцево! мшцн
-12в Украпп. Створення 1 оргашзащя мкцевоГ мЪпца е одним ¡3 вар1ант1в перебудови структури та системи мшщп Украши адекватнш росту злочинносп 1 и динам!чним характеристикам.
У другому параграф! - "1стор1я появи мгсцевог полщп та мШцгГ' на основ! арх^вних матер1ал1в автор простежив появу полщп, встановив тлумачення назви, проаналозував систему побудови полщп царськоТ Росп та Украши, зокрема захщних и областей, появу мыщп та а р!зноматтних форм до часу створення централ!зованоТ структури. Слово "полпця" е грецького походження [ означае д1яльшсть держави (державних оргашв) щодо забезпечення охорони населения в1д будь-якоТ внутршньоТ небезпеки та сприяння населению в досягненш П благополуччя. Спочатку полиця з'явилася в м!стах, П д1яльтсть збер!гала тшьки адмшктративно-виконавч! функцп. ГПзшше була оргашзована полвдя в альськш мшцевост!.
По клопотанню громадських установ, приватних товариств 1 ос1б (землевласник1в) губернаторам надавалось право задовшьняти клопотання про заснування в альськш м1сцевосп на приватт кошти окрем! полщейсьга посади або сформувати команди тшоГ чи кшно! полщейськоТ варти. Вони тдгримували порядок, спокш 1 безпеку в межах тих мюцевостей, для яких охорона призначалась. Ц1 полщейсью формування шдпорядковувались законам, установленим для вЫе! полщп. Так було започатковано створення основ мюцевоТ полща.
При проведешп судовоТ реформи виконавчу полщда було зв!льнено в1д провадження карних сл1дств. У систем! суд!в були введен! посади судових сл!дчих. На полщш виконавчу були покладен! обов'язки провадження пльки д!знання. М!ська ! земська полпця були об'еднан! в одну загальну пов!тову полщш. 1з вщомства пов!товоГ полща були виключеш деяк! губернсьы м!ста (Одеса, Бердич!в), в яких були створен! окрем! М1ськ1 полщейсьш управл!ння. Це не стосувалося столищ. Мкька пол!ц!я утримувалась частково за рахунок м!сцевих коптв. У той же час прагнення збыьшити персонал виконавчо! пол!ц!Г за рахунок коптв повтв не справдили над!й. Тому завдання полщейсько! реформи полягали в залучент до полщейськоГ справи самоГобщини, в постанови;! всього полщейського устрою в орган!чний зв'язок з общинним
i земським управлшням.
Тимчасовий уряд проголосив замшу полщи народною мипщею. Bei його зусилля були скероват на обмеження д1яльност1 MicxjeBoi м1лщп i формування т1льки централ1зованого апарату. Лешнсыи хдеГ по створенню пролетарсько! мЫцп, як ¡деГ загального озброення трудящих, вилились у створення таких форм мЫцп, як podiranna мшвдя, Червона гвард1я, селянська мшвдя. ГНсля видання постанови "Про робтичу м1лщ1ю" були створенi озброеш формування трудящих пщ шшими назвами: cпeцiaльнi загони охорони, загони порядку i охорони, охоронт дружини, po6iraH4i дружини, селянсью дружини. Однак з ростом криминально! злочинносп комун1 стачною napTiero було прийнято ршення про створення державного органу охорони громадського порядку, який би складався б i3 професшних службовщ'в. Так була створена централ1зована po6iтничo-ceлянcькa мъ'пщя. На територи Зах1дноукра!нсько! Народно! Республжи (ЗУНР) в 1918 рощ, теля лжшдацп авсгршсько! жандармерп, була створена так звана "народна М1лщ1я". Часто вона обиралась на зборах та в!чах. Це була м^сцева "самодзяльшсть". Однак новостворенш держав! треба було мати чггко оргатзоваш й дисциплшоваш органи охорони публ1Чного порядку. I УкраТнська Народна Рада прийняла закон про утворення "Корпусу Украшсько! державно! жандармерп". yci видатки по оргащзацп i утриманню держава взяла на себе. Народна мш1щя, яка утворилася по багатьох населених пунктах продовжувала д5яти, де люди цього хопли, як орган самооборони дано! громади.
Пщ час перебування Захщно! Украши шд Польщею на п TepHTopi! були 0praHi30BaHi три воеводських управлшня полщи: Льв1вське, Сташславське та Терношльське. Воеводсью управления полщп стали органом державно! влади. 1з зв1льненням Зах1Дно! Украши Радянською apMiero, i3 з'еднанням Iii TepiiTopi! з УРСР в 1939 рощ прининили свое кнування Bei адмЫстративш органи колишньо! Полыщ.
Сьогодшшю громадсью формування: мунщипальш дружини, варти поряду, асощацп ДНД, загони самооборони, яю створеш i д\ютъ в деяких областях Украши, е не що шше, як р!зновидн1Сть форм участ! населения в oxopoHi громадського порядку. Однак, на вщмшу В1'д заходу, вони не
е мкцевою полвдею. Термш мипщя - означае вшсько, а у армп - зовс5м шш! завдання 1 напрямки д1яльност1. Сама назва не вадповщае сфер! д1яльност1 "мшщи" ! потребуе змши на "шшщю".
3 урахуванням нащональних штерес!в ! особлнвостей, власного I кращого заруб1жного досв1ду мшвдя в УкраТш на державному р1вт потребуе невшкладно! реоргатзаци в принципово шший за своею суттю орган виконавчоУ влади -полщдо.
В третьему параграфг - "Лравовг проблемы створення мгсцевог мглщп в УкратГ' на основ! юридичного анал!зу закон!в та п!дзаконних нормативних акт!в, регулюючих д!яльн!сть мшщи Укра'ши, визначен! служби ! п!дрозд!ли, як! можна вщнести до мюцево! мшщи (полщп) громад сько! безпеки.
Основним законодавчим актом, регламентуючим д!яльн!сть миици, е Закон Укра1ни "Про мшщш", прийнятий Верховною Радою Украши 20 грудня 1990 року, ¡з змшами ! доповненнями вш 13 червня 1992 року та 26 с!чня 1993 року. Цим законодавчим актом була закршлена як!сно нова структура оргашв внутршшх справ. Однак тшьки одним в!домчим актом було затверджене "Положения про головне управлшня охорони громадського порядку МВС Укра!ни", яке е самостшним структурним тдроздшом апарату МВС Украши ! входить до блоку мшщи громадсько! безпеки. Прийнят! п!зн!ше Закони Украши "Про оперативно-розшукову д!ялыисть" та "Про оргашзацшно-правов! основи боротьби з орган!зованою злочинн!стю" не дали поняття кримшальноТ м!л!ц!Г та не зафжсували як! служби \ п!дрозд!ли до неГ входять, однак вщнесли до спещальноТ мшщи шдроздши по боротьб! з орган!зованою злочиншстю. Кр1м цього Законом Украши "Про м^щю" взагал! не передбачен! слщч! тдроздши, яю е як в мшщи, так ! в прокуратур!, Служб! безпеки Украши та спещальних п!дрозд!лах по боротьб! з оргатзованою злочинн!стю. I хоча законодавчий орган визначив правовий статус слшчих на основ! кримшально-процесуального законодавства Украши, перебування слшчих у цих п!дрозд!лах виглядае нелопчним, оск!льки сл!дчий апарат по свош природ! не е органом виконавчо! влади. Слццч! за своТми завданнями, функц!ями ! принципами д!яльност!
повинш перебувати в одному ряду з судовою владою або видшеш окремо в слщчий комитет. Поряд з цим, Закон Украши "Про м1сцев1 Ради народних депутате та мкцеве 1 репональне самоврядування", ¡з змшами та в редакци в!д 26 березня 1992 року тдтвердив повноваження щодо затвердження на виконкомах дзльничних шспектор1в мшцп та контролю за 1х роботою 1 роботою державно! автомоб1льно! шспекцп. Постае питания, чому мкцевим Радам дозволено контролювати щ служби, а затверджувати тшьки д1льничих ¡нспектор1в ?
Протягом десятил1ть, м1лщ1я УРСР мала подвшне шдпорядкування, а якщо бути точншшм, то I - потршне. Miлiцiя по "вертикал1" пщпорядковувалась МВС УРСР, по"горизонталГ- мкцевим Радам народних депута^в, !х виконавчим компотам, 1 районним, мкьким та обласним ком1тетам комутстично! парти. В загальному це стосувалось уаеТ системи МВС, яка виконувала решения як партшних, так 1 радянських оргашв. Вплив партшних оргашв розповсюджувався на вс! структурш тдрозд1ли 1 служби системи МВС. Тод1 шхто не задумувався над питаниям, чому вся М1лвдя райотв, м1ст та областей шдпорядковувалась районним, мюьким та обласним ком1тетам комутстично! партп та радянським органам на мюцях. Кр1м цього, частина тдроздшв мшци на р1зних р1внях фшансувалась з мicцeвиx бюджет!в, керувалась у свош /пяльносп Законами УРСР, постановами \ ршеннями м1сцевих партшних та радянських оргашв. А це е три основш ознаки формування мшцево! мунщипально! полщи на Заходь
В США та Тнших крашах англо-саксонсько! системи права до м'юцево1 мунщипально! полщи в1дносять полвдйш формування, якп
1) "наймаються" м1сцевими органами влади,
2) тдпорядковуються цим органам влади,
3) утримуються за рахунок мшцевого бюджету,
4) функцюнують у межах Ч1Тко окреслено! юрисдикцп,
5) виконують завдання по обслуговуванню мшцевого населения.
Таким чином, до м1сцево! мшщп (полщи) можна в^днести служби \ тдроздши, на яю не розповсюджуеться Д1Я Закотв Украши "Про оперативно-розшукову д1яльшсть" та "Про оргатзащйно-правов1 основи боротьби з оргашзованою
злочиншсгю".
Ними е: патрульно-постова служба; дорожньо-патрульна служба; поста дорожньоТ мшщи; екшаж1 медвитверезник^в; дшьничш шспектори; чергов1 частини; шспекцп в справах неповнол1ттх; шдроздши "Беркут"; служби дознания; судова мШщя; служба в!з \ репстрацп ¡ноземних громадян; мцрацшна та паспортна служби; ¡золетори оргашв внутр1шшх справ для тимчасового утримання ос16, затриманих 1 взятих П1д варту за шдозрою в скоент ними злочитв; конвойш шдроздши м1л1ц11; приймальники-розподшьники для утримання оаб, тдданих адмшютративному арешту; адресно-довщков! бюро; служба дозвшьно! системи.
Визначеш та обгрунтоваш функщональт напрямки Д1Яльност1 м1сцево1 мшщп (полщП') громадсько! безпеки, а саме:
- забезпечення особисто! безпеки громадян;
- охорона громадського порядку I громадсько! безпеки;
- попередження I присшання злочишв та адмшютративних правопорушень;
- провадження Д1знання в справах, по яких ведома особа, яка скоша злочин, та розкриття злочишв по "гарячих следах".
Автор прийшов до висновку, що мюцева мшвдя повинна бути в структур! системи мшщи Украши, яка поряд 13 законами Украши повинна виконувати решения мшцевих оргашв влади \ мкцевого самоврядування. Кр1м цього, автор вважае, що м^сцевШ мшщп бшыие тдходить назва - полвдя громадсько! безпеки.
В четвертому параграф{ - "ОргатзацШт проблемы створення 1 Ыяльностг мкцевог мШцп громадськог безпеки в Украгт" в процес1 анал1зу практики д1яльно(уп сучасно! мiлiцii Украши автор прийшов
ДО ВИСНОВКу, ЩО ВСЛ фуНКЦП Д1ЯЛЬН0СП МШЩП УкраШИ ПОВИНН1
бути сконцентроват в трьохступеневш структур! управлшня, в яку повинт увшти:
- мюцева мшодя (полодя) громадсько! безпеки;
- кримшальна мшщдя (полодя);
- нацюнальна мшвдя (полвдя).
Мета перебудови системи мшщи Украши: вироблення ор1ентовано! на випередження, спрогнозовано! на можлив1 поди, науково забезпечено! модел1 розвитку системи, бо в
шшому раз! система буде приречена на хрошчне вщставання в1д темшв, динам1ки [ росту злочинносп, що сьогодш можна й вщзначити. Юлыисть скоених злочитв уже переросла межу можливостей системи, яка бореться ¡з злочинами. Централ13ащя будь-якоТ галуз! державного управлшня веде до нарощування певного виду негативних тенденцш. До них можна в1днести:
- р1зке зниження ппщативи 1 вщповщальносп пращвниюв по виконанню ними сво!х функщональних обов'язюв;
- спещал1защя тдроздинв, починаючи з найнижчого р1вня;
- рют чисельност1 пращвнишв апарату управлшня;
- нев1дпов1дшсть шт'т тдроздЫв, як1 займаються охороною громадського порядку, до К1Лькоеп проживаючого населения;
- вщсоткова система показнишв розкриття злочишв.
Тому одним ¡з реальних напрямклв перебудови системи
мшщп повинно бути створення М1сцево! м'т'щи (полщп) громадсько! безпеки в систем! мШцп Украши.
Передумовою створення м1сцево! мшщп (полщп) повинно бути вир1шення ряду оргатзацшно-правових проблем:
а) формування стаб1льних мюцевих оргашв влади з законодавчо закршленою Тх компетенщею в сфер! управлшня м^сцевою м1л1щею;
б) вирипення питания стаб1лышх фшансових надходжень у м1сцев1 бюджета;
в) оптим!защя управлшсышх структур ¡з змшою системи обслуговування, розмнцення та управления РВВС, МВВС та УВС;
г) удосконалення адмМстративного та кримшального законодавства;
д) змша прюрггетних напрямшв д1яльност1 мшщи, функцп служб та пвдроздтв та критерпв оцшки Гх д!яльностк
В другому розд 1*Л1 - "Змгст i основт напрямки дгяльностг мгсцевог мглщи громадськоГ безпеки в УкратГ' на основ! анал1зу правових та орган!зац!йних проблем в д!яльност! м!л!ци приводиться концепц!я реформування структури, системи ! управл!ння мШщею Украши та типова модель районного (мшького) вщдшу мшщп громадсько! безпеки, пропонуються напрямки д!яльносп м!сцево! м!л!ц!! (полщп) громадсько! безпеки по
-18-
попередженню правопорушень.
У першому параграфг - " Оргатзацшна структура, силы i тактика Ыяльностг мгсцевог мглщи громадськог безпеки" обгрунтована необхшпсть оптилшацп чисельносп р1зних елемент1в структури УВС, МВВС i РВВС, скасування зайвих i створення об'ективно необхщних структурних елемента.
В основу концепцп покладена схема об'еднання штат1в районного i MicbKoro вщдтв мШцп, розташованих на територП району, при единому кер1вництв1 районом. При такому об'еднанш адмшютративш меж1 MicTa залишаються в сфер1 господарського i адмшктративного керування М1сцевих оргашв влади i самоврядування. Управлшня ж у сфер1 охорони громадського порядку i громадсько! безпеки здшснюеться одним начальником районноГ мшщп громадсько! безпеки. KpiM цього, об'еднуються управлшня УВС обласного центру i РВВС, який обслуговуе територ1Ю навколо обласного центру, в управлшня внутр!шшх справ зони. Паралельно з цим оргашзовуеться централ1зована патрульно-постова служба, якою управляють диспетчерсыи служби району. Bei рай они област1 розбит1 на мшщейсью дшьнищ, територш яких обслуговують дшьничш шепектори. Шсля реоргашзацп, ¡з 14 районних в1ддтв BHyrpiinmx справ i 3 мюьких вщдШв мшщп 1вано-Франк1всько1 обласп залишаеться 13 вщцшв MicueBoï мшщп (полщи) громадськоТ безпеки райотв i 1 управлшня мШцп (полщп) громадськоГ безпеки 1вано-ФранювськоГ зони. Штат мшщейських дшьниць вщповщно до юлькосп проживаючого населения можна збшьшувати або зменшувати не торкаючись загально! схеми.
В основу концепцп покладена схема розмицення та обслуговування Тисменицького РВВС 1вано-Франк1ВСько\' область
14 лютого 1986 р. Указом Президп Верховно! Ради Украшсько! PCP селище MicbKoro типу Тисмениця , яке розташоване на в^сташ 11 кшометр1в вщ обласного центру, було вщнесено до KaTeropiï mîct районного шдпорядкування. Оскшьки райони облает! були сформован! рашше, то в зону обслуговування Тисменицького району i РВВС включили 47 сшьських населених пунюпв i 2 селища мкького типу, як1 розташоваш на вщеташ 5-20 юлометр1в вщ обласного центру.
Внаслщок неращонального розмщення самого району 1 вщповщно районного ввддшу внутрпптх справ, виникае маса проблем для населения району, обласного центру 1 оргашв М1лщп, як] Ух обслуговують:
- на територп Тисменицького РВВС розмицена 61льша частина дачних земельних д!лянок, якими володдать жител1 обласного центру;
- ¡з значним вщдаленням РВВС вщ бш>шосп проживаючого населения району виникають труднопй для громадян по безпосередньому 1х зверненню в районний вiддiл мътщп;
- несвоечасшсть пршзду слщчо-оперативних груп на м!сця подш;
- велик1 витрати часу, потреба залучення значно! кiлькocтi особового складу мшцп на перев1рку заяв 1 повщомлень про злочини, надм1рне використання пального службовим транспортом.
Адмш1стративно-територ1альне розм1щення оргашв внугр1шшх справ формувалось у процеи вщносно тривалого часу 1 пльки в яюйсь частит е результатом науково обгрунтованоТ концепцп. Тому об'ективно складаються так1 умови, що нав1'ть добра професшна шдготовка, старания \ вмшня пращвниюв мшцн не можуть компенсувати недолжи 1 лшвщувати негативш наслщки недосконалосп, закладено! в самш структур!, територ1альному розмицент РВВС 1 !х функцюнальному призначешп.
Необхщно в'тм'тпи, що аналогична схема обслуговування прим1Сько1 зони окремим районним в1дд1лом внутрштх справ наявна ще в 19-ти областях Украши.
В другому параграфа - "Дгялътсть мкцевог мШцп громадськог безпеки по попередженню правопорушенъ" визначет напрямки превентивно! д1яльност1 мкцево! м1лщн (полщи) громадсько! безпеки, яш скероваш: на все населения; на окрем! групи; на окремих громадян. Основу д!яльност1 мюцево! м!лщп повинна становити програма профьчактики правопорушень \ злочюпв, яка мае базуватись на основ! дшсних мкцевих бюджепв, анал1зу кримшогенно! обстановки, сощально-економ1Чних факторов та ¡снуючих сил 1 засоб^в при безпосередтй нпщатив! М1сцевих оргашв влади та самоврядування. В той же час м!сцева М1л!шя (пол1шя) громадсько! безпеки повинна мати
свою сферу AijDibHocri i специф1чну програму д!й, спрямовану, в юнцевому результат!, на тдвищення авторитету мшщп (полщп) в сусшльствь Зокрема, пропонуеться в систем! загально! профшактики правопорушень i злочишв мати можлив!сть постшного звернення мшщи до населения з допомогою радю, телебачення, преси та наглядно! аптаци. В контакт! з кер1вництвом засоб1в масово! шформацп мшщя орган!зовуе 2 види вистушв. До перших належать виступи пращвниюв мшщп,до других виступи шших oció (адвоката, психологи, викладач1, соцюлоги), яга виступають по завданню мшщп, анал1зуючи ту чи шшу сторону д!яльност1 чи характеризуючи конкретну ситуацию. Що ж стосуеться вистушв самих пращвниклв мшщп, то вони повинш мати шформацшний, роз'яснювальний характер, який включав 6и: шформащю про законодавство Украши; роз'яснення прав, обов'язюв i дш мшщп в1дп0в1дн0 до конкретно! ситуаци; шформащю про TexHÍ4H¡ засоби охорони житла, 3aco6¡B транспорту та шдивщуальних засоб1в захисту oció; шформащю для населения про су част прояви злочинносп та шляхи i! попередження; шформування населения про bcí випадки скоення тяжких злочишв та результати !х розслшування. Другим напрямком д!яльносп мшщп (полщп) повинно стати виявлення неблагодшних амей, неповних ciMeñ, д1ти яких, як св1дчить практика, поповнюють категорт правопорушнишв. Сюди ж входять i групи неповнол1ттх. TpeTÍM напрямком д1яльносгп мшщп е виявлення i тдтримання поведшки громадян, hkí вадбули термш кримшального покарання. В даному випадку виникають питания як проживания,так i житла. А це може бути виршено тшьки на мюцевому pÍBHi як один Í3 напрямгав сощально! програми репону.
Ефектившсть профшактично! д1яльносп мшщп (полщп) громадсько! безпеки, в цшому залежить вщ:
- швидкост1 реагування мшщп (полщп) на виклики;
- адекватност! дш мшщи (полщп) до кожно! конкретно! ситуацп;
- роз'яснювально! роботи мшщп (полщп) серед населения з допомогою радю, телебачення i преси;
- шдившуально! роботи з конкретною KaTeropieio населения;
- можливоси постшно! видимосп мшщп (полщп) або
зв'язку з нею.
У висновку викладаються основш пропозицп, спрямоват на вдосконалення структури МРВВС та системи мшци в структур! МВС Украши.
Основш положения та висновки автора, викладеш в дисертаци, вщображеш в публшащях:
1. Проблеми створення 1 дельное™ м1сцевоГ (мутципально!) М1лщп (полщп) // Матер1али науково-практичноТ конференци. КиТв. УкраГнська академ1я внутршшх справ. К. 1994 р.
2. Деяк1 проблеми перебудови системи та структури м1лщп в сучасних умовах. (Вдосконалення правового регулювання адмшд1яльносп ОВС) // УкраГнська академ1Я внутрппшх справ. К. 1995 р.
Кидрук Ю.В. Проблемы создания и деятельности местной милиции в Украине (административно-правовые и организационные аспекты).
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - государственное право и управление; административное право; финансовое право.
Исследуются организационно-правовые вопросы создания и деятельности местной милиции (полиции) в системе милиции МВД Украины.
Ключевые слова: местная милиция, полиция, общественная безопастность, структура, система.
Kidruk Yu.V. The problems of creation and activities of local militia in Ukraine. (Administrative-legal and organizing aspects)
Master arts thesis (qualification 12.00.02 - constitutional law and management; administrative law; financial law).
The thesis investigates organization activities of local militia (police) in the system of militia of the MIA of Ukraine.
Key words: local militia, police, public security, structure, system.
