АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Расследование вымогательства в современных условиях»
^(иївський університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
«Ь ХДК: 343.71
/
Мельиичок Володимир Михайлович
Розслідування вимагательства в сучасних умовах
Спеціальність: 12.00.09 - кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ-1998
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права та процесу Чернівецького державного університету ім.ІО.Федьковича Науковий керівник: Гончаренко Владлен Гнатович - доктор юридичних наук, професор, академік Академії правових наук України, Заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри криміналістики юридичного факультету Київського університету ім.Т.Шевченка. Офіційні опоненти:
Бахін Володимир Петрович - доктор юридичних наук, професор кафедри криміналістики Національної Академії внутрішніх справ України (м.Київ)
Головченко Людмила Миколаївна - кандидат юридичних наук, начальних управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України (м.Київ)
Провідна установа: Львівський державний університет імені Івана Франка Міністерства освіти України, кафедра кримінального права та процесу.
Захист відбудеться “_____”____________________1998 р.
о “_____” год.
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.001.05 Київського університету імені Тараса Шевченка (252601, Київ-33, вул. Володимирська, 60, ауд. 253).
З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (м.Київ, вул.Володимирська, 58).
Автореферат розіслано “_________”____________________1998 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої кандидат юридичних ні доцент
Шибіко В.П.
Актуальність теми і рівень дослідження теми дисертації.
Розбудова демократичної України є неможливою без створення правової держави, засадами якої мають стати зміцнення законності і правопорядку, забезпечення законних прав та інтересів громадян, підвищення ефективності боротьби з різноманітними проявами злочинності. Різка зміна соціально-економічних факторів у суспільстві призвела до загальної нестабільності в країні, до розширення сфери вчинення цілого ряду злочинів. Організована злочинність, яка народилася ще в умовах командно-адмішсірагавної системи, на початку 90-х років структурно оформилась, набула стійких ознак. Одним з найбільш поширених і суспільно-небезпечних її різновидів стало вимагательство.
Серйозні зміни в громадському житті і особливо у правовій сфері потребують внесення змін до кримінального та кримінально-процесуального законодавства з метою вдосконалення боротьби з даним видом злочину.
В сучасних умовах вимагательство стало реальною загрозою для формування ринкових відносин, значною перешкодою розвиткові малих та середніх підприємств не тільки в приватному, кооперативному, але й державному секторах економіки. Стосовно багатьох своїх жертв злочинцями застосовується насилля, тортури, що, природньо, викликає підвищений суспільний резонанс, підриває віру людей у можливості правоохоронних органів боротися з даним видом злочинів, надійно захищати їх від посягань.
Вказані обставини зумовили необхідність дослідження складу криміналістичної характеристики вимагательства, змісту його основних структурних елементів з метою вдосконалення групової методики розслідування і вироблення на її методичній та інформаційній базі загальних рекомендацій для успішного розкриття і розслідування цих злочинів.
Проблеми удосконалення розслідування окремих видів злочинів були предметом дослідження багатьох вчених-криміналістів. Зокрема, вагомий вклад в їх розроби внесли: О.Я.Баєв, В.П.Бахін, Р.С.Бєлкін,
І.Є.Биховський, П.Д.Біленчук, О.М.Васильєв, І.А.Возгрін, В.К.Гавло,
В.Ф.Глазирін, В.МГлибко, І.Ф.Гераслмов, В.Г.Гопчарешю, ЛЛДрашін,
О.О.Закагов, ПГ.Зуйков, ЛМКарнєєва, Л. Л. Канєвський, НХЮшменко,
З
0.Н.Колесниченко, В.І.Комісаров, В.С.Кузьмічов, В.П.Лавров,
B.КЛисиченко, І.М.Лузгш, ГА.Магусозський, В.Т.Нор, ВА.Образцов,
1.Ф.Пантелеев, М.В.Салтевський, М.О.Селіванов, М.О.Сенчак,
C.І.Тихет®, В.Г.Танасевич, ВХШиканов, М.П.Яблоков та ін.
Кримінально-правові та криміналістичні аспекти вимагательства
розпищалися в роботах В.І.Антипова, А.І.Волобуєва, Є.Б.Галкіна, М.Герфейна, А.І.Гурова, Н.І.Іванова, ВА.Клименка, В.М.Куца, П.С.Матишевськото, М.І.Мельника, Х.Хостегтера, Г.І.Хохрякова,
С.С.Яценка. Все це дозволяє у дослідженні криміналістичної характеристики вимагательства і проблем її використання в розслідуванні базуватися на науково-обгрунтованому методологічному підході. В той же час, потрібно мати на увазі, що в сучасній криміналістичній літературі не достатньо спеціальних монографічних дослідженнь, які присвячено даній проблемі.
Проведений в дисертації науковий аналіз стану боротьби з даним видом злочинів довів, що органами слідства і дізнання нерідко допускаються серйозні помилки, які негативно впливають на якість і перспективи розслідування.
Звідси винпїіи: необхідність розробки методик розслідування всіх форм вимагательства, заснованих на групових криміналістичних характеристиках різного рівня подібності злочинів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Тема дисертації входить до плану науково-дослідних робіт кафедри кримінального права і прцесу юридичного факультету Чернівецького державного університету імені Ю.Федьковича за цільовою комплексною програмою “Проблеми діяльності правоохоронних органів України”
Мета і задачі дослідження.
Під час роботи над дисертацією ставились наступні завдання.
1. Дослідити у соціально-історичному аспекті фактори, що обумовлюють широке розповсюдження різноманітних видів вимагательства
2. Визначити основні кримінально-правові та криміналістичні ознаки вимагательства з урахуванням вітчизняної та зарубіжної слідчої і судової практики.
3. Здійсниш розробку криміналістичної характеристики різних видів вимагательства як інформаційної бази для створення методики розслідування даного виду злочинів.
4. На основі аналізу основних елементів криміналістичної характеристики вимагательства привести класифікацію цих злочинів.
5. Дослідити особливості організаціїрозслідування вимагательства в типових слідчих ситуаціях на початковому етапі розслідування.
6. Розробити рекомендації з проведення основних тактичних операцій, здійснення яких на початковому етапі забезпечує ефективне розкриття і успішне проведення подальшого розслідування.
7. Розглянути особливості тактики проведення окремих слідчих дід підчас розкриття і розслідування вимагательств.
Методологічною основою дослідження та ного теоретичною базою с положення теорії пізнання, теорія держави і права, Конституція України, конкретні теоретичні положення криміналістики і кримінального процесу, слідча, експертна і судова практика.
В ході роботи над дисертацією автор використовував конкретні методи дослідження: історию-порівняльний і системно-структурний аналізи, ситуаційний підхід, основи цільового планування, класифікаційну методику, анкетування, узагальнення слідчої і судової практики.
Як нормативні джерела використано чинне кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, накази та інші нормативні акти Генеральної прокуратури України, МВС України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, що стосуються досліджуваніїх питань.
Емпіричну базу дисертації складають результати вивчення за спеціально розробленою анкетою 217 кримінальних справ, пов‘язаних із вчиненням вимагательства, що розпадалися судами Тернопільської, Чернівецької, Львівської, Закарпатської областей за період з 1989 по 1995 роки. Проведено опитування 120 слідчих та оперативних працівників, які займалися розкриттям і розслідуванням злочинів, пов‘язаних із вчиненням вимагательства. Узагальнена слідча практика, передовий досвід, набутий підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю УВС областей в розкритті і розлідуванні вимагательств, а ташж особистий досвід автора набутий під час роботи слідчим районних та обласної прокуратури на протязі майже десяти років.
Наукова новизна одержати ангорам р«зультгггів проблеми полягає, перш за все, в тому, що в д исертації вперше наведено внутрішньовидову класифікацію вимагательства, розглянуто криміналістичні характеристики окремих його різновидів. Виявлено і дослід жено основні
елементи, що є характерними для кожного підвиду вимагательства, та існуючий між ними взаємозв'язок. Це дозволило розробити групові криміналістичні характеристики вимагательства Вперше виділено типові слідчі ситуації, характерні для початкового етапу розслідування, і запропоновано відповідні організаційні та тактичні рекомендації. Розглянуто також специфічні вимоги, що пред'являються до планування і послідовності проведення слідчих дій в ході складних слідчих ситуацій, які виникають. Ситуаційний та цільовий науковий підходи дозволили обгрунтувати необхідність проведення тактичних операцій, різноманітних тактичних прийомів і комбінацій, розкрити їх зміст і структуру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що автором розроблено певні методичні рекомендації щодо розкриття і розслідування злочинів, пов'язаних з вимагательством. Досліджено і детально описано криміналістичну характеристику окремих видів вимагательства, яка послугує інформаційною базою методики їх розслідування і може бути використана практичними працівниками як важливе джерело додаткової інформації в процесі розкриття злочинів, організації розслідування, особливо на початковому етапі, що характеризується певним інформаційним дефіцитом.
Запропоновано тактику проведення окремих слідчих дій та організаційні аспекти їх втілення на початковому етапі, що має визначальний вплив на розкриття і розслідування вимагательства. Теоретичні положення та висновки дисертації може бути використано в наукових дослідженнях з даної теми, а також у навчальному процесі.
На захист виносяться наступні основні положення:
1. Зміст і внутрішня структура криміналістичних характеристик окремих видів вимагательства може служити інформаційною базою для розробки методики розслідування даного виду злочинів. В умовах гострої нестачі вихідних даних, відомості, що акумулюються в криміналістичних характеристиках, є найважливішою додатковою інформацією для висунення слідчих версій.
1 Основним інформаційним носієм на початковому етапі розслідування є такі елементи, як слідча ситуація, спосіб вчинення даного злочину, і достовірність інформації про обставини його вчинення.
3. Слідчі ситуації, що складаються на початковому етапі розслідування, суттєво впливають на порадок і тактику проведення окремих слідчих дій і всього процесу розслідування.
4. Важливе значення для розкриття і розслідування даного виду злочинів має визначення ступеня організованості злочинців під час вчинення вимагательства.
5. Для успішного вирішення проблем у складних слідчих ситуаціях, що виникають, слідчому необхідно чітко уявляти типові версії і послідовність проведення слідчих дій. В дигертшгішомудоагіджапгі пропс^сться гкрогік таких версій.
6. Одним із основних засобів ефективності розслідування па початковому етапі є проведення добре підготованих тактичних операцій і окремих слідчих та операгавно-розшуювих дій, як включених до структури цих операцій, так і тих, що знаходяться за її рамками.
7. Успіх розкриття і розслідування вимагательства залежить від рівня взаємодії органів слідства і дізнання, від постійного і взаємного обміну інформацією.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації дисертації опубліковані автором в чотирьох наукових статтях, обговорювались з практичними працівниками правоохоронних органів, а також використовувались в навчальному процесі.
Публікації. Основні висновки та положення опубліковані автором у чотирьох наукових статтях (без співавторства).
Стуктура дисертації. Дисергацпя складається із вступу, трьох розділів, що обеднунга. вісім підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи становить 180 сторінок.
основний ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету і завдання дослідження, показано наукову новизну отриманих результатів, практичне значення роботи, визначено зв’язок роботи з науковими програмами та планами, охарактеризовано апробацію результатів дослідження.
Розділ І “Історія та кримінально-правова характеристика вимагательства” складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі “Економічні та соціальні причини вимагательства” аналізуються основні причини появи соціально-небезпечного злочинного діяння - вимагательства.
Дослідження спеціальної літератури, аналіз слідчої практики дозволили автору виділити соціально-економічні підгрунтя вимагательства. В першу чергу, це зростання соціальної напруженості й економічних контрастів у сучасному суспільстві. Логічним наслідком цих процесів стала деформація суспільних відносин і виникнення на цій основі різних форм діяльності організованої злочинності, в тому числі і вчинення вимагательства.
У дисертації зазначається, що вимагательство як засіб отримання незаконного прибулу можна класифікувати на окремі види. Перший
- просте вимагательство, яке характеризується тим, що злочинець, користуючись випадковою ситуацією завдяки перевазі чи агресивному психологічному впливу вимагає гроші чи цінності у потерпілого. Другий вид—кваліфіковане вимагательство, коли при мінімумі організації група злочинців за попереднім зговором між її членами, вчинює один чи декілька злочинів, які не є для цієї групи промислом. На думку автора, кваліфіковане вимагательство характеризується тим, що злочинці навмисно вибирають жертву, яка має, на їх думку, гроші чи цінності, і використовують при цьому погроід, побої, катування. Третій вид — рекет або організоване вимагательство, що вчинюється організованими злочинними об’єднаннями систематично у вигляді промислу. Способи вимагательства досить різноманітні: від погроз до застосування жорстких форм насильства, навіть вбивства.
Автор обгрунтовує думку про те, що успішну боротьбу з вимагательством неможливо здійснювати тільки власне кримінально-правовими заходами — необхідна комплексна загальнодержавна програма, яка б передбачала систему економічних, соціальних, правових, фінансових, організаційних заходів.
У другому підрозділі “Кримінально-правова характеристика вимагательства” автор аналізує склад злочину - вимагательство.
За чинним кримінальним законодавством вимагательством вважається вимога передачі державного або колективного майна чи права на майно під погрозою насильства над особою, у віданні чи під охороною якої перебуває це майно, насильства над близькими їй особами, розголошення відомостей, що ганьблять її або близьких їй осіб, пошкодження або знищення їх особистого, державного, або колективного майна, що перебуває в їх віданні, чи під охороною (ст. 8 б2 КК України), а також вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим або близькими йому особами,
розголошення відомостей, що ганьблять його або близьких йому осіб, пошкодження чи знищення їх майна (ст. 144 КК України). Законодавець чітко визначив предмет вимагательства—майно (державне, колективне, приватне), а також право на майно.
З об’єктивної сторони вимагательство виражається у вимозі передачі державного, колективного або приватного майна чи права на майно, або здійснення буць-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над особою, у віданні, під охороною чи у власності якої знаходиться майно, насильства над її близькими (частина 1 ст. 862 КК України), розголошення відомостей, що ганьблять особу або близьких їй осіб, пошкодження або знищення вказаного майна.
Дії винного при вчиненні вимагательства носять складний характер і складаються з двох самостійній дій: пред’явлення майнової вимога і пов’язаної з нею погрози заподіяння шкоди. Сутність вимагательства полягає в категоричній заяві про протизаконну майнову вимогу, поєднану із залякуванням.
Автор підкреслює, що одним із основних способів примушування потерпілого є вплив на його психіку з метою паралізувати його волю, здійснюваний шляхом постійного насильства над потерпілим. Психічне насильство зі сторони вимагателя може виражатися в погрозі: 1) насильства над особою; 2) розголошення; відомостей; 3) пошкодження чи знищення майна
З суб’єктивної сторони вимагательство - це корисливий злочин, який вчинюється з прямим умислом і винуватий усвідомлює, ЩО НІШ висувається незаконна вимога, поєднана з погрозою, і бажає неправомірним шляхом отримати майнову вигоду чи інші майнові блага.
Автор підкреслює, що найбільш суспільно-небезпечним різновидом вимагательства є рекет; який здійснюється систематично у вигляді промислу організованими злочинними групами з метою незаконного збагачення.
Основною відмінною ознакою є те, що злочинці вже заволоділи жертвою, вона знаходиться в & розпорядженні і не в силі вплинути на зміну обставин. Злочинці обіцяють відпустити потерпілого тільки після задоволення своїх майнових вимог, і, як показує вітчизняна практика, злочинці, як правило, планують знищення (вбивство) в майбутньому своєї жертви. При вимагательстві потерпілий навіть після вчинення щодо нього насильства має можливість запобігти настанню інших негативних наслідків шляхом звернення за захистом до правоохоронних органів, не передаючи свого майна злочинцям.
Необхідно також підкреслити, що викрадення людей з метою вимагательства є ще небезпечнішим злочином ніж вимагательство (рекет). Тому необхідно передбачити в кримінальному законодавстві підвищену відповідальність за викрадення дітей і групи лнздєй.
На наш погляд, якщо організовані злочинні угрупуваняя вимагзгелів (рекетирів) озброєні й використовують зброю при вчиненні вимагательства (рекету) з метою залякування потерпілого чи з метою боротьби за сфера впливу з іншими злочинними згрупуваннями, то їх дії варто кваліфікувати як бандитизм, а самі ці угрупування розглядати як бандоформування зі всіма випливаючими наслідками. Це найбільш точно буде відповідати їх зухвалій, агресивній спрямованості.
Розділ П “Криміналістична характеристика вимагательства та її структура” аналізує питання поняття та структури криміналістичної характеристики вимагательства—простого та кваліфікованого.
Підрозділ перший “Поняття та структура криміналістичної характеристики вимагательства”. На думку автора, криміналістична характеристика — це сукупність даних про найбільш загальні закономірності способів підготовки, вчинення, приховування певного виду злочину, обставини його вчинення, характерні сліди та інші наслідки. Використання криміналістичної характеристики дозволяє вибрати найбільш правильні шляхи розслідування, висунути типові версії про характер злочину та спосіб його вчинення, мотиви та особу, котра підозрюється у ньому. Автор визначає наступну структуру криміналістичної характеристики:
—місце і час вчинення вимагательства;
—обстановка вчинення вимагательства;
— спосіб вчинення і приховування вимагательства;
— криміналістично значимі ознаки і типи злочинних груп вимагателів та членів цих груп;
— особливості осіб потерпілих, які зазнали вимагательства;
— обставини, що сприяли вчиненню вимагательства та формуванню злочинних угрупувань;
—наслідки вчинення вимогатсльства.
Час і місце вчинення вимагательства в основному залежать від способу його вчинення і приховування. Хоч вимагательство і є усіченим складом злочину і вважається закінченим з моменту пред’явлення вимоги передачі майна потерпілого, але стосовно місця і часу вимагательства варто говорити як про обстановку, де відбувалася сама вимога, так і про обстановку, де було вчинено заволодіння майном, що вимагалося, так як вимога і заволодіння охоплюється єдиним умислом.
Іноді Су випадках відмови потерпілого виконати вимогу, а деколи й превентивно, щоб попередити можливу відмову потерпілого), вимагагелі наносять тілесні ушкодження шантажованим особам (у 12,8% вивчених справ), знищують або пошкоджують їх майно (у 1,2% справ), беруть майно під заставу чи позбавляють волі громадян (у 3,2% справ). Застосовують до них тортури і катування (у 4,4% справ), або навіть позбавляють життя (у 0,8% справ).
У цих випадках па місці, де пред’явлено вимогу про видачу майна чи грошей; залишаються різноманітні сліди, які сприяють встановленню механізму вимагательства, особи злочинців і потерпілого.
Сліди та інші речові докази можуть бути виявлені на місці вилучення майна, що вимагалося. В цих випадках, крім встановлення власне факту викрадення майна (грошей), матеріальні наслідки злочину сприяють встановленню внмагателя, пособників, з’ясовуються інші факти, що мають значення для встановлення істини.
Не менш важливим елементом криміналістичної характеристики вимагательств є я характер злочинної групи, ії тип та склад, прояви криміналістично значимих навиків членів цих груп. Розкриття і розслідування переважної більшості вимагательств розпочинається з показів потерпілого і багато в чому залежить від їх повноти таоб’скпшносгі.
Також як і характеристика особи внмагателя, для розслідування мають значення і дані про особу потерпілого. Вони дозволяють повніше пізнати особу злочинця, встановити певне коло осіб, серед яких його потрібно шукати, з’ясувати механізм вимагательства Наявність даних про особу потерпілого, його зв’язках, особливостях поведінки, відносинах з вимагателем, ролі у вчиненому злочині, його протиправній діяльності дозволяють використовувати к для визначення тактики слідчих і розшукові« дій та вирішення інших завдань розслідування.
У підрозділі другому “Криміналістична характеристика простого вимагательства”. Автором дасться криміналістична характеристика простого вимагательства Типова криміналістична ситуація простого вимагательства характеризується там, що злочинець (злочинці), користуючись ситуацією, що виникла (часто випадково), своєю фізичною перевагою, вимагають гроші чи речі у випадкового потерпілого, погрожуючи фізичною розправою над ним (рідше його близькими), знищенням чя пошкодженням належного йому майна. Одним із основних елементів криміналістичної характеристики є сукупність даних, що характеризують спосіб вчинення вимагательства
Автор зауважує, що однією із суттєвих ознак, що відрізняє просте вимагательство, є відсутність підготовчого етапу в процесі вчинення
злочину. Розглядаючи спосіб вчинення вимагательства, необхідно сказати, що даний злочин має усічений склад, тобто вважається закінченим у момент висловлювання незаконної вимоги про передачу грошей чи іншого майна, супроводжуваного погрозою. Тому сам факт наступної передачі грошей значення для кваліфікації злочину не має, але з криміналістичної точки зору свідчить про ступінь підготовленості злочину, злочинної кваліфікації осіб, що його скоюють. Тому, на наш погляд, спосіб, за допомогою якого злочинець заволодіває грішми, необхідно розглядати в сукупності із способом вчинення самих злочинів.
Виходячи із викладеного вище, способом вчинення даного злочину є прийом чи сукупність прийомів, яким злочинець доводить до відома потерпілого незаконну вимогу про передачу грошей, супроводжуваний погрозою незаконного заволодіння грішми чи іншим майном потерпілого. При вчиненні простого вимагательства злочинець особисто доводить до відома потерпілого свої незаконні вимоги про передачу майна, супроводжуючи його погрозами.
Як відомо, при вчиненні вимагательства між моментом висловлювання незаконної вимоги, що супроводжується погрозою, і моментом отримання грошей існує певний розрив у часі, протягом якого потерпілий має можливість звернутися за захистом у правоохоронні органи, а злочинець застосувати певні страхувальні заходи з метою уникнути припинення його злочинних дій. Це можуть бути вимоги покласти гроші в якесь певне місце, передати їх іншій людині, яку визначить вимагагель і ад. Але при вчиненні вимагательства даного виду цього, як правило, не відбувається, злочинець до певної міри веде себе безпечно, вважаючи, що обрана ним жертва не звернеться за допомогою правоохоронних органів. Ця поведінка також свідчить про відсутність “злочинної кваліфікації” внмагателя. У даному випадку гроші або інше майно, яке вимагалось у потерпілого, злочинець отримує особисто від нього, з рук у руки, не використовуючи жодних способів маскування, на що в нього є час і можливість.
Наведений вище аналіз способів вчинення даного виду вимагательства дозволяє говорити про відсутність у злочинця якого-небудь певного кримінального досвіду вчинення вимагательства, використання ним будь-яких хитрощів з метою підготувати, вчинити злочин і уникнути відповідальності за нього. Всі злочинні дії спрямовані на вчинення одного, одиничного злочину, хоч і зустрічається повторення вимагательства в одних і тих же осіб, і навіть в одиничних випадках спостерігається деяка система Та остання ситуація характерна в основному для підліткового середовища, де вчинення даного виду
злочину має визначені особливості. Однак, незважаючи на повторність
і навіть іноді зовнішню, чисто кількісну системність вчинення вимагательства, сукупність основних елементів криміналістичної характеристики розглядуваного йото різновиду - кримінальних ситуацій, способу вчинення злочину, особистості злочинця дозволяє нам говорити про вчинення простого вимагательства.
Основна кількість злочинів вчинюється молоддю у віці від 16до25 років (85 %). Підлітки у віці до 16 років також вимагають гроші, але суми, як правило, не значні, вимагательство вчинюється в середовищі ровесників, у більшості випадків знайомих між собою. В силу свого віху вони не завжди усвідомлюють у повній мірі соціальний зміст вчинюваних дій, і тому встановлення законодавцем кримінальної відповідальності за вимагательство з 16 років є цілком обгрунтованим.
Основний відсоток чисто молодіжного вимагательства припадає на підлітків у віці від 16 до 18 років. В основному це учні СІЛУ, особи, які закінчили 8 класів середньої школи і направлені на роботу. У переважній більшості вони знаходяться на обліку інспекцій в справах неповнолітніх органів внутрішніх справ і мають негативні характеристики з місця: навчання та проживання. У цій віковій категорії 25 % злочинів вчинюються у групі з 2-3 осіб, об'єднаних, звичайно, спільним навчанням, проживанням та проведенням вільного часу.
У підрозділі третьому “Криміналістична характеристика кваліфікованого вимагательства” автор відзначає, що на відміну від простого вимагательства, типова криміналістична ситуація кваліфікованого вимагательства характеризується тим, що злочинці за попередньою змовою між собою навмисне вибирають жертву, яка, на їх думку, має певні суми грошей чи інші цінності. Визначальне значення для даного виду вимагательства має спосіб вчинення злочину, тобто дія по реалізації злочинного аналізу. Основний зміст способу вимагательства складають прийоми, якими злочинець доводить до відома потерпілого погрозу про передачу грошей чи майна, тобто вид погрози, якими дя вимога супроводжується, а також шляхи, якими гроші чи цінності потрапляють до злочинців. Для криміналістичної характеристики кваліфікованого вимагательства велике значення має підготовчий етап злочину.
Сукупність даних, що характеризують спосіб вчинення кваліфікованого вимагательства являє собою цілу систему дій, яка, на думку автора, складається з: приготування до вчинення злочину; вчинення самого злочину; заволодіти грішми чи іншими цінностями, що належали потерпілому; дій по приховуванню факту вимагательства
Підготовка до вчинених злочину складається з цілої низки підготовчих дій, які полягають у тому, що, в залежності від ступеня організованості групи, відбувається розподіл функцій (ролей) між членами групи. Чим вищий рівень організованості, тим чіткіше розмежовуються ролі між членами злочинної групи.
У більшості випадків при вчиненні кваліфікованого вимагательства незаконні вимоги доводяться до потерпшого особисто злочинцями, по телефону, рідше через посередників чи письмово. Види погроз при кваліфікованому різновиді мають більш небезпечний характер, оскільки в порівнянні зі вчиненням простого вимагательства переважають погрози вбивством і нанесенням тяжких тілесних ушкоджень.
Наступним основним елементом криміналістичної характеристики кваліфікованого вимагательства є дані про особу злочинця. Основний вік, за визначенням автора, складає 20-35 років. Освіта осіб, у більшості випадків - середня, рідше - вища і незакінчена вища.
Іншим важливим елементом характеристики є відомості про особу потерпілого. Основне значення має рід діяльності, якою займається потерпілий. Переважна частка потерпілих - це особи, зайняті у сфері обслуговування і торгівлі; особи, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.
Для повноти криміналістичної характеристики має значення ступінь знайомства потерпілих зі злочинцями. Дослідження показали, що переважна кількість потерпілих ніколи не зустрічалися раніше із злочинцями. Важливою рисою, що відрізняє кваліфіковане вимогательство є використання і застосовування технічних засобів, високий рівень організації.
Найбільш суспільно-небезпечним різновидом вимагательства є рекет Суттєвою ознакою рекету є наявність зовнішніх, в основному шрумпугочих, зв'язків із установами державної влади і, перш за все, з правоохоронними органами. Автор виділяє сфери, в яких вчинюється рекет
1. Сфера протизаконної діяльності кримінального елемента.
2. Сфера законної діяльності.
Типова криміналістична ситуація рекету характеризується тим, що група злочинців за попередньою домовленістю між собою шляхом проведення спеціальних перевірочних заходів щодо фінансового стану жертви вимагає в неї постійної систематичної виплати певної суми, в тому числі і шляхом фіктивного “прийняття на роботу” підставних осіб, пропонуючи іноді за це захист від інпшх злочинних груп, від втручання правоохоронних органів - у протилежному випадку жертві погрожують вбивством чи фізичною розправою. На відміну від інших видів
вимагательства при рекеті підготовчий етап до вчинення злочину має більш складний характер і зводиться до постановки конкретних завдань кожному учаснику злочину. Один із суттєвих аспектів підготовки є збір інформації про зацікавлену особу, про її фінансовий стан, про матеріал, який її компрометує.
В порівнянні з іншими видами вимагательства при рекеті незаконні вимоги майнового характеру доводяться до відома потерпілого в переважній більшості випадків особисто членами злочинної групи, але тими, які є лише виконавцями. Найбільш поширеною погрозою є погроза вбивства чи нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому чи його близьким. Спосіб заволодіння грішми залежить в основному від того, чи систематично відбираються гроші з об’ єкга вимагательства, чи це лише епізод.
Кількісний склад організованій злочинних груп коливається від З до 50 членів. Вік злочинців - 20-35 років. Рівень освіти і соціальний склад членів груп близький до тих осіб, що вчинюють кваліфіковане вимагательство. Основна кількість потерпілих припадає на осіб, які займаються підприємницькою діяльністю. На відміну від простого вимагательства випадкові потерпілі вже виключаються.
Головні моменти криміналістичної характеристики рекету полягають у тому, що на відміну від кваліфікованого вимагательства, типова криміналістична ситуація, складається, по-перше, зі спеціальної підготовки злочину, яка залежить від рівня організованості злочинців, організації зв’язків рекетирів, і, по-друге, систематичного отримання певних сум потерпілих.
Однією з найважливіших особливостей рекету є порівняно висока безпека його лідерів - “мозкового центру”. До кримінальної відповідальності притягуються в основному виконавці.
Таким чином, автор доходить висновку, що розглядаючи види вимагательства, можна схематично визначити їх спадковість Просте вимагательство (безкарність, накопичення злочинного досвіду).
4
Кваліфіковане вимагательство
(в силу нагромадженого досвіду організація злочинних груп, які вчиняють злочини у вигляді промислу) і
Організоване вимагательство ‘
—рекет явний;
— рекет прихований 1-го і ІІ-го рівнів організованості.
Розліт Ш “Записування кртіішлісгачішх методів розслідування вимагательства в сучасних умовах” логічно складається з трьох підрозділів. У підрозділі І “Розслідувати вимагательства на початковому етаді” автор робить наголос на тому, що для розслідування вимагательства визначальними є ті слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування. На їх формування суттєво впливає обсяг інформації, який має в своєму розпорядженні слідчий.
Слідчі ситуації, що виникають у процесі розкриття та розслідуваній вимагательства носять різноманітний характер. Однією з важливих особливостей слідчих ситуацій є виникнення ситуації тактичного ризику. Розслідування вимагательства як у простих, так і в складних ситуаціях багато в чому зумовлено часом, коли правоохоронним органам стає відомо про злочин, до передачі грошей чи інших коштовностей вимагателем, або вже після того, як майно (гроші) були передані злочинцям на їх вимогу. Саме від цих двох обставин суттєво залежить спрямованість, зміст; послідовність слідчих операгавно-розшукових дій, характер та інтенсивність тактичних операцій, склад і кількість залучуваних до розслідування сил і засобів.
Автор роздімє прості й складні слідчі ситуації. Серед простих виділяються три варіанти: а) варіант; зумовлений затриманням злочинця на місці (21%); б) злочинець затриманий безпосередньо після вчинення злочину (43%); в) злочин, вчинений особою, знайомою потерпілому (36%).
Проблемні ситуації автор розмежовує так: а) є повні дані про злочинну подію і неповні про особу, яка вчинила (39,8%); б) є повні дані про злочинну подію і вчинення, відсутні дані про особу, що її вчинила (55,6%); в) є неповні чи припустимі дані про злочинну подію і відсутні дані про осіб, які її вчинили (4,6%).
На основі фактичної і теоретичної бази автор висуває такі типові версії: 1) злочин, вчинений особами, які вже притягувалися до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів; 2) злочин, вчинений особами, які не були судимі, але неодноразово, за оперативними даними, вчинялн нерозкриті однорідні злочини аналогічним способом, про що є дані у відповідних обліках МВС; 3) злочин, вчинений “гастролерами” (“козачими роз’їздами”).
В умовах інформаційної невизначеності й гострої нестачі вихідних даних особливо на початкових етапах розслідування, узагальнення даних криміналістичних характеристик різних видів вимагательства суттєво оптимізує версійний процес, підвищуючи ефективність розв’язку проблемних ситуацій та забезпечуючи успіх у розкритті злочину.
У підрозділі П “Встановленій способів вчинення та приховування вимагательства” автор підкреслює, що дані про спосіб вчинення і приховування злочину є важливіш джерелом відомостей щодо об’єктивної сторони злочину.
Окрім загальних закономірностей підготовки до вчинення злочину, підготовка до вчинення вимагательства має свої специфічні особливості До них автор відносить: а) вчинення якого-небуць іншого злочину; б) створення штучної обстановки, що формально є підставою для пред’явлення майнових вимог до потерпілого; в) прохання взяти на зберігання які-небудь дорогі речі, аби потім інсценувати крадіжку.
Способами виконання висловлених при вимагательстві погроз найчастіше бувають: а) побої і насильство; б) вбивство; в) знищення державного, колективного або індивідуального майна; г) розголошення відомостей, що ганьблять потерпілого або його близьких.
Способи приховування вимагательства можуть виступати як елементи способу вчинення, так і у вигляді самостійної системи дій.
В підрозділі Ш “Використавша оігерашвно-розшукових даних на стадії порушення кримінальної справи” автор зазначає, що підставами порушення кримінальної справи про вимагательство є: заявн громадян (94,4% справ), операпгивно-розшукові матеріали (0,8%), виявлення вимагательств (4,8%), безпосереднє затримання злочинців при використанні майна, що вимагалось (92,8%).
У відповідності із ст. 94 КПК України справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли наявні достатні підстави, що вказують на ознаки злочину.
Автор підкреслює, що було б правильним та необхідним внесення до Кримінально-процесуального кодексу норми, яка надавала б слідчому право знайомитися з матеріалами оперативно-розшунового характеру у кримінальній справі, що знаходяться в ного провадженні і здійснювати контроль за тим, аби його доручення виконувались своєчасно, не втручаючись, однак, у сутність методів оперативно-розшукової діяльності і дотримуючись принципу збереження слідчої таємниці.
Автор наголошує, що необхідно також використовувати допомогу слідчого у складанні плану оперативно-розшукових заходів.
Одна з вирішальних умов ефективності розкриття і розслідування вимагательств - своєчасне створення слідчо-оперативних груп. Діяльність слідчо-оперативної групи (СОГ) є найбільш виправданою формою постійної взаємодії слідчого та оперативних працівників при розслідуванні вимагательств.
У ВИСНОВКАХ автор відзначає, що соціально-економічне середовище, яке змінилося в країні привело до різкої диференціації суспільства, посилення майнової диференціації, появи протилежних за своїми інтересами, цілями і способом життя соціальних верств.
Існують проста і кваліфікована форми вимагательства. Найбільшу суспільну небезпеку являє організаційна форма вимагательства — рекет.
В групових криміналістичних характеристиках злочинів відбиваються узагальнені відомості про основні ознаки і якості події, обстановку і способи вчинення суспільно-небезпечних діянь визначеної класифікаційної групи, механізму слідоутворення, типологічні ознаки особи і поведінка винних, потерпілих. Кожен з трьох різновидів вимагательства описується груповою криміналістичною характеристикою. Групові криміналістичні характеристики злочинів являються інформаційною базою для розробки відповідних методик розслідування.
Найбільш тяжким і визначним для всього процесу розслідування є його початковий етап.
Першочергове значення для розкритая всіх різновидів вимагательства, особливо організованої різновидності, має встановлення місця і часу передачі злочинцям грошей чи цінностей.
Найважливіші слідчі дії, які проводяться по справах про вимагательство і особливо його організованого різновиду — рекету, обов'язково повинні включати в свій зміст різні тактичні і психологічні прийоми, які підвищують ефективність процесуальних дій; необхідно системного проводити слідчі дії в органічному співвідношенні з оперативно-розщуковими міроприємствами.
На основі теоретичних висновків вносяться слідуючі практичні рекомендації:
— утворити постійно діючі слідчо-оперативні групи, які спеціалізуються на розкритті і розслідуванні злочинів, пов'язаних зі вчиненням вимагательства, в першу чергу організованого;
— вишристовувшті криміналістичну характеристику певного виду вимагательства для формування бази даних на основі обліку її основних елементів, які необхідно заносити в стандартизовану карту;
У процесі дисертаційного дослідження сформулювані пропозиції по удосконаленню діючого кримінального законодавства:
— об ‘сонати в одній статті кримінального кодексу як сдиний склад злочину вимагательство, ліквідувавши наявні розбіжності, які залежать від виду власності, яка вимагається;
— в діюче кримінальне законодавство включити, як самостійний вид злочинного діяня “рекет”, передбачивши підвищену кримінальну відповідальність за організоване вимагательство;
— включити в кримінальне законодавство окремий склад злочину за вчинення викрадення людей з метою вимагательства, особливо підкресливши викрадення дітей і групове викрадення.
ЗА ТЕМОЮ РОБОТИ ОПУБЛІКОВАНІ ТАКІ ПРАЩ АВТОРА
1. Мелышчок В.М. Науково-технічний прогрес і злочинність (проблеми історії та перспективи) // Ерліхівський збірних. - Вип. 1. -Чернівці, 1994.-С.135-137.
2. Мельничок В.М. Історична та кримінально-правова характеристика вимагательства // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 1. Правознавство. Збірник наук, праць. - Чернівці: ЧДУ, 1996.-С. 236-241.
3. Мельничок В.М. Тактичні прийоми затримання підозрюваного у вчиненні вимагательства // Науковий вісник Чернівецького університету. Вил. 1. Правознавство. Збірник наук, праць.-Чернівці: ЧДУ, 1996. - С. 242-245.
4. Мельничок В.М. До питання про криміналістичну характеристику вимагательства та її структуру // Науковий вісник Чернівецького університету. Вип. 4-5. Правознавство. Збірник наук, праць. -Чернівці: ЧДУ, 1996. - С. 335-342.
АНОТАЦІЇ
Мелышчок В Ж Розслідувати вимагательства в сучасних умовах.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.09—кримінальний процес та криміналістика: судова експертиза. Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.
В дисертації досліджується поняття та структура криміналістнчиої характеристики вимагательства, розглядається комплекс теоретичних та практичних питань, пов’язаних з соціально-економічними причинами вимагательства, а також із застосуванням криміналістичних методів розслідування вимагательства в сучасних умовах. Робота містить пропозиції по розкриттю і розслідуванню злочинів, що пов’язані з вимагательством.
Ключові слова: вимагательство, просте вимагательство, кваліфіковане вимагательство, розслідування вимагательства.
МельничокВ.М. Расследование вымогательства в современных условиях.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 — уголовный процесс и криминалистика: судебная экспертиза. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1998.
В диссертации исследуется понятие и структура криминалистической характеристики вимагательства, рассматривается комплекс теоретических и практических вопросов, связанных с социально-экономическими причинами вимагательства, а также с применением криминалистических методов расследования вимагательства в современных условиях. Работа содержит предложения по раскрытию и расследованию законов, связанных с вымогательством.
Ключевые слова: вымогательство, простое вымогательство, квалифицированное вымогательство, расследование вымогательства.
Melnychok V.M. The investigation of extortion under modem condithions.
The dissertation is presented for conferring the scientitic degree of Candidate of Law Sciences, speciality 12.00.09 - criminal procedure and criminal law; law expertise. Taras Shevchenko Kyiv University, Kyiv, 1998.
The notion and the structure of criminal characteristics of extortion are investigated in the thesis. The dissertation considers the complex of theoretical and practical problems connected with socio-economic causes of extortion and the application of criminal methods of investigation of extortion under modem conditions. The paper contains proposals on disclosing and investigation of crimes connected with extortion.
Key words: extortion, simple extortion, qualified extortion, the investigation of extortion.
Підписано до друку 31.03.98. формат 60x90/16. Умови, друкованих аркушів 1.0. Тираж 100 прим.. Замовленая № 107. Віддруковано виробничо-комерційно фірмою «Бут» ЛТД. м. Чернівці, вул. Головна, 200.
