АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Уголовно-правовая обязанность возмещенияпричиненного преступлением вреда»
М1Н1СТЕРСТВ0 0СВ1ТИ УКРАТНИ КИКВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСЛ ШЕВЧЕНКА
рГВ ол
1 [) лрр ]да(. На правах рукопису
БОЙКО Андрп! Михайлович
КРИМШАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ОБОВ'ЯЗОК В1ДШК0ДУВАННЯ ЗАПОДШНО! злочином
шкоди
Спещалынсть: 12.00.08.— кримшальне право 1 крнмшолопя; внправио-трудове право
Автореферат днеертацп на здобуття паукового ступеня кандидата юридпчннх наук
КИТВ — 1995
Днсерташею е рукопис.
Робота виконана на кафедр1 кримшалыюго права 1 процесу Львшського державного ушверситету ¡меш 1вана Франка.
Науковий кер'шник — НОР Васнль ТимофШович, доктор юридичних
наук, професор.
Оф1Ц|йм1 опопепти: — СВЕТЛОВ Олександр Якович, доктор
юридичних наук, професор, члец-кореспондент Академ!! правових наук Украши; — БАНТИШЕВ Олександр Федорович, кандидат юридичних наук, доцент.
Пров1дна оргашзашя — Одеський державний ушверситет
¡и. I. Мечшкова.
Захист дисертацп выбудеться о <( 1995 р годиш па
засщанш спещал1зовано! вчено! ради Д.068.18.14 при Кшвському ушверси-тет1 ¡меш Тараса Шевченка (252017, пул. Володимирська, 60, юридичний факультет).
3 днсертаидею можна ознакомится в науковш бЮлштеш КиГвського ушверситету ¡меш Тараса Шевченка.
Автореферат розкланнй с > О—3 1995 р.
Вчений секретар спец1ал1зовано1 вченоX ради кандидат юридичних наук, доцент
Ш11Б1КО В. П.
- 3 -
ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Акгуалыпсть теми. Сьогодн1 УкраТна переживав пер!од становления та розбудови власно! державност1. В цей пер1од в1дбуваються значн1 зм1ни економ1чних,. пол!тичних, та соц1-альних ор1ентир1в сусп1льства, зд!йснюеться формування влас-них пол1тштчих 1нститут1в, нац1онального законодавства. Зм1-ни такого характеру не можуть проходити в держав! гладко та ятидко 1, як правило, супроводжуються негативними соц!альни-ми насл1дками, в тому числ1 зростанням злочинност1. Р!ст злочинност1, який зараз мае м!сце, призв!в 1 до зростання завдано! потерп!лим матер1ально! та морально! шкоди.
В1дпов1дно до вимог цив!льного права шкода, запод!яиа внаслгдок порушення абсолютного правов!дношення п!длягае в!дткодуванно в повному обсяз!,
Крзм див!льно-правового обов'язку зд!йснення в!дшкоду-вання запод!яно! злочином шкоди правов! системи багатьох кра'ш такая передбачають покладення на винну у вчиненн! зло-* чину особу обов'язку в!дшкодування потерп1лому залод1яно! злочином «.коди на основ! норм крим!нального матер!ального права.
Використання в крим!нальному прав! обов'язку в1дшкоду-вання залодхяно! злочином шкоди серед крим!нал!сг!в сприйма-еться далеко не однозначно. Поеднання в цьому институт! пе-нальних та компенсац!йних функц!й породжуе сумн!ви: перше, подо мохливост! виконання ним пенальних функц!й, ! друге, викликае заперечення через зд1йснення ним захисту майнових прав та гнтересгв потерп!лого-В1Д злочкнногб д!яння, цо тра-дищйно ввахаеться прерогативою цив1льного права, а ке кр;:-тналъного.'
Проте, останн1м часом спостер!гаеться п1двищення защ-кавленост! проблематикою в1дшкодування запод^яно! злочином шкоди на п1дстав1 норм криминального матер1ального права в зв'язку з п1двиценням зац!кавленост1 до жёртви злочину, так 1 в зв'язку в пошуком шлях!в розширення можливостей впливу на винних у вчиненн! алочин!в ос!б. Немаловажливим е також те, що покладення на винну особу обов'язку в1дшкодування за-под!яно1 злочином шкоди на основ! норм крим!нального матерЬ ального права за певних умов може бути бШш ефективним для зд!йснення в1дшкодування, н!к зд1йснення йог.о у форм1 ци-в!льно-правово1 в!дпов1дальност1. Тож не можна в1дкидати того, що при покладенн! на винну особу кргоЛнально-правового обов'язку в1дшкодування запод1яно! злочином шкоди поеднують-ся пенальн1 та компенсации! функцп, а навпаки це, своею чергою, може дати позитивний ефект як для гилей покарання, так 1 захисту майнових прав потерп1лих в!д злочшпв.
Але, в крим!нальному законодавств! Украши крим1наль-но-правовий обов'язок в1дшкодування залод!яно1 злочином шкоди використаний обмежено (покладення обов'язку усунення за-под!яно1 злочином шкоди на п!дстав1 ст.461 КК Укра!ни), а судова практика практично не використовуе наМть 1 цих мШ-мальних можливостей його застосування.
В теорП крим!налыюго права проблем! використання 1нс-титуту в!дккодування залод!яно! злочином шкоди в крим бальному еаконодавств! значно'1 уваги не прид!лялось. Можна тхль-ки вид1лити дослдаення В.Т.Нора про захист майнових прав в криминальному судочинств!, де розглядались питания кримЬ кл..--но-правового обов'язку усунення завдано! злочином майно-сходи, ' а такох вислов-пен! науков1 позицд 1 щодо викорис-
тання цього 1нституту в "криминальному законодавств1 таких науковщв, як Л. В. Еагр1й-Шахматов, Г.Б.В1ттенберг, I .М.Галь-пер!н, П.С.Дагель, В.Г.Даев, А.С.М1хл1н, I.С.Ной, Н.А.Струч-ков, Ю.М.Ткачевський, А.Л.Цветинович, А.П.Чугайов, М.Д.Шар-городський, С.С.Яценко та 1нш1. Ця проблема дискутувалась в роспйсыай дореволхлййнш наугц такими вченими, як А. А.Жижи-ленко, А.Е.К1стяковський, С.В.Познишев, А.Д.Серггевський, Н. С.Тагандев, 1.Фойницький. 0бговорюван1й тем! прэдйлено увагу в дёяких досл1даеннях заруб1жних науковц1в, зокрема таких вчених, як С.Амгтюнхен, З.Гостинський, Г.Жешек, Т.Кляйнкнехт, Ж.Хелмер, М.Чеслак та 1нш1. Проте, до сьогодн! не проведено повного анал1зу кожливостей використання обов'-язку вгдшкодування залод1Яно1 злочином шкоди в кришнальному законодавств! Укра1ни, а проблемы! питания його застосування в судов1й практищ залишились взагалг поза увагою науков-ц1в-крим!нал1ст1в.
Вище викладене вказуе на актуальтсть цього'дисертащй-ного досипдження, його теоретичне та практичне значения.
Дисертащя п!дготовлена в1дпов1дно до плану науко-во-досл1дницьких роб1т кафедри крим1нального права 1 процесу Льв1вського державного университету 1м. I. Франка.
;-зта 1 давдзння досл1даеннл. Метою досипдження е рсз-робка теоретичних крикцнально-правових засад використання кркканально-правового обов'язку в1дткодувакня аалодхяно! злочином шкоди, обгрунтування його Kpin.fiналыю-праЕово1 прн-роди , ыо.уливостей внкорпстання для вдлей покарання та епко-нання пенальти функщй, а також ьяроблення концепцП його використання в крим шаль ному гачонсдазств1 Укра5ни.
Предметом досл!дхення е криьпн&чьно-прагоБкй ъчстит/т
в1дшкодування- запод1яно! злочином шкоди, зокрема досл!дження 1стор11 його розвитку, теоретичн1 концепт I використання в криминальному законодавств!, заруб1жний доевад його використання, а такса норми кргайнального законодавства Укра1ни, як! регулшть в!дшкодування (усунення) заподаяно! злочином шкоди та обгрунтування необхадносп розширення використання цього крим1нально-правового засобу впливу на винну особу в крим1нальному законодавств1 Укра1ни.
В1дпов1дно до поставлено! мети в дисертацп зроблена спроба виршити наступи! науков! завдання:
- зробити 1сторичнй огляд використання пютитуту в!дш-кодування залодгяно! злочином шкоди як засобу криьпнальнси пол1тики;
- висв1тлити погляди вису ну тч в теор1ях крим1нального права щодо можливостей використання институту в1дшкодування запод!яно1 злочином шкоди в криминальному законодавств1;
- провести огляд сучасного криминального законодавства р1зних кра!н щодо використання в ньому Оститу ту гпдшкоду-вання запод1яно! злочином шкоди;
- з'ясувати правову природу криминально-правового обов'язку вгдшкодування заподхяно! злочином шкоди та вста-новити його в1дм!нност1 в!д цив1льно-правового обов'язку;
- з'ясувати суть та- функцП крим! наль но-правового обов'язку в1дшодування запод1яно! злочином шкоди у крим!-налъному прав!;
- висв1тлити можлив! форми 1 способи використання 1нс-титуту в1дшкодування затад1яно! злочином шкоди в крюаналь-кс у зачонодавств! Украши;
- сфорыулювати лропозицП щодо використання 1нституту
вишкодування запод!яно! злочином шкоди в новому крим!налъ-ному закон! (Кркм!нальному кодекс1) У1фа1ни.
(Методолог!я 1 джерела досл!джеиня. Методолог!чнов основою д'исертащ! е сучасн! методи п!знания, що грунтуються на ф!лософН загальнолюдських ц!нностей. 1з спе1дальних метод1в досл1дження. в робот! застосован! системний, структурний, функцюнальний, !сторико-правовии, пор! вняльно- правовий, юридичного анал!зу, лог!чний, метод моделювання 1 прогнозу-вання, статистичний та 1нш1.
Науково-теоретичною ^азою досл!дження стали роботи в галуз! крим!нального права в!тчизня!Ш та заруб1жних вчених, прац! з питань загально! теорП держави 1 права, 1стор!1 держави ! права У крайни, !сгорП держави та права заруб1жних кра1н, !стор!1 пол1тичних та правових учень, цив!льного права. Насамперед, мова !де про вчених•! мислитед1в, прац! та досл1дження я гаи мають принцилове значения для розум!ння по-няття крим!нально! в!дпов!дапьност! та покарання, !стор!1 розвитку крим!нального права, сучасних критнально-правових теор!й.
Емп1ричну базу досл!дження становлять дан1, одержан! внасл!док вквчення крилнальних справ, розглянутих судами УкраЗни в Захшюму рег10н1 (всього вивчено 263 кримгналъю справи) та опитування, цо проведене серед судд!в та прац1в-ник!в прокуратури (всього опитано 86 пращвник!в) з метою вивчення IX профес!йно1 позицП стосозно проблеми викорис-тання в криминальному законодавств! Укра!ни институту в1дп-кодування запод!яно! злочином икоди.
Нормативну базу дисертац1иного досл!дження складаг чин-не крим!налъне, криЛнально-процесуалъне, цив1льне закско-
" • - 8 -
давство Укра1ни, нормативно-правов 1 акти окремих заруб1жни. кра1н, Укра!нсъко1 Радянсько! Соц!ал!стичнсп Республ1ки та колишнього Союзу PCP, проекта Криминального кодексу Укра'1ни.
В робот! широко використано енциклопедично-дов1дкову д!тературу з права.
Нзукова новизна дисертац!ï полягае, насамперед, у тому, щр в робот1 вперше в укра!нськ1й крим!нально-правов1й Hayui комплексно розглянуто проблему використання Институту вда-кодування залод!яно1 злочином шкоди в крим!нальному законо-давст!, зроблено спробу розв'язання ряду складних дискусiH-них питань про його правову природу, функцП, hkî bih вико-нуе та м!сце в систем! крюЛналъно-правових 3aco6iB впливу. Проведено глибокий анал!з проект1в Крим1нального кодексу Ук-ра1ни в частин! використання Институту в!дшкодування запод1-яно! злочином шкоди, сформульовано лропозицП про можлива напрямки використання цього институту в криминальному зако-нодавств! Украйни.
На основа проведеного досиадження сформульовано ц!лий ряд положень, узагальнень, висновк!в, як! виносяться на за-хист:
ï. Зроблено висновок, що !нститут в1дшкодування запод1-янэ1 злочином шкоди на Bcix етапах розвитку крим!нального права noctiiiHO використовувався як для виконання ним пеналь-них Функщй, так ! компенсац!йних.
2. Зроблено узагальнення, зг1дно якого вдакодування запод!яно! злочином шкоди за криманальним законодавством pi .-.них KpaïH сьогодн! використовуеться як вид покарання .лричому як основне, i як додаткове), як абсолютна умова для знстосувзиня i як пробац!йна умова при застосуванн! умовного
засудаення та в!дстрочки , виконання вироку, як умова при достроковому знятт1 судимости, а добров1льне зд1йснення в1дшкодування зажщяно!. злочином шкоди оц!гаобться як позитивна посткрим1нальна повед1нка посудного при призначенн1 йому покарання.
3. Теоретично обгрунтовуеться, щр крим1нально-правовий обов'язок в!дшкодування запод!яно! злочином шкоди застосову-еться на основ1 норм крим!нального ыатер1ального права 1 за своею природою е крюлнально-правовим засобом впливу' на за-судженого.
4. Обгрунтовуеться, що використання обов'язку в!дшкоду-. вання запод1яно! злочином шкоди в крим1налыюму законодавс-тв1 леряочергово спрямоване на виконання пенальти футщ!й. Виконання тм компенсац!йних функц!й мае п1длорядковачий характер цодо перших.
5. Робиться висновок, що використання крканалыго-пра-вового обов'язку в1дшкодування запод1яно! злочином шкоди для досягнення ресоц1ал1зац1шшх ц!лей та спец!ального поперед-ження е найб1льш ефективним при його впюристанн! в якост1 умори випробування в р1зних формах умовного засудаення та в!дстрочки виконання вироку, оск1льки наявн1сть пост1йно! (на перюд строку вкпробування) загрози реального виконання покарання, в раз! коли цей обов'язок не буде викоканий, по-силюе страждання та .переживания засудхеного 1 мохе сприяти його виправленню.
6. Обгрунтовуеться, що використання крим1нально-правового обов'язку в1дшкодування запод1яно1. злочином шкоди в якост1 покарання (як основного, так 1 додаткового) ыоу.е ефективно застосовуватись до непознол!тн1х'злочинцгз, як
поступ та певна дов!ра а боку сустпльства, що може ефективнс сприяти 1х виправленво та перевихованню, адае не дивлячись на те, щр неповноЛ1тз!ы вчинено злочин (за умови, що вчинене не являе .собою велико! сусп1льно! небёзпеки) йому даеться можлив1сгь виправитись без 1золяц11 в1д сусп1льства 1 один з шлях1в до цього - зд1йснення ним в1дшкодування запод1яно! злочиноы шкоди як. своею особистсю працею, так 1 сво!м майном.
7. Робиться висновок, ио використання крим1нально-правового обов'язку вЮТкодування залод!яно1 злочином шкоди як виду покарання не е ефективним при його застосуванн1 до пов-нол1тн1х злочинц!в з причин недостатнъого загальнозапоб1жно-го впливу цього покарання.
8. Обгрунтовуеться необх!дн!сть внесения зм1н в криш-нальне законодавство щодо призначення показания у вигляд1 штрафу, де би кр!м такого фактору як врахування майнового стану винного суди зобов'язанг враховувати 1 покладений на винного обов'язок в1дшкодувати запод1яну злочином шкоду в будь-як1й правов!й форм1, щрб не пог1ршувати можливостей зд1йснення засудженим в1дшкодування.
9. Аргуыентуеться доц!льн1сть запровадження положения за яким суд не застосовував би покарання у вигляд1 штрафу в випадках коли це не дозволить засудженому зд1йснити в1дшко-дування завдано! злочином шкоди.
10. Обгрунтовуеться пропозиц!я про запровадження засто-сування до особи, яка добровольно зд1йснила в1дшкодування запод1яно5 злочином шкоди п1льгових умов сплати штрафу'(части .ами), або ж зменшення розм1ру штрафу на суму, що не пере-ысцуе розмхру вадшкодовано! шкоди, що залод1яна злочином.
- 11 -
11. Робйться висновок про необх1дн!сть зм1ни формулга-вання обставин, що пом'якшують в!дпов!дальн!сть за п.1 ст.40 КК Укра1 ни в сенс!, щоб суд обов'язково враховував як пом'-якшуючу обставину добров!льне в!дикодування потерШлому за-под!яно! злочином шкоди частково у випадку, коли магер!альне становище чинного не дозволило йому зд!йснити в1дшкодування
П0ВН1СТЮ.
12. Обгрунтовуеться висновок про можлив!сть залровад-ження в крим!нальне законодавство Укра1ни положения, за яким зд1йснення обвинуваченим в!дшкодування запод1яно! злочином шкоди або висловлена ним готовн!сть зд!йснити таке в!дшкоду-вання може бути одн1ею з подстав застосування до нъсго умов-ного засудження або в!дстрочки виконання вироку.
13. Робйться висновок, що добров1льне в1дшкодування завдано! втрати чи усунення залод!яно1 икоди, як обставина, що пом'якшуе вину, може бути зд1йснене винном особою на будь-як1й стадП судового розгляду аж до видалення суду до нарадчо! юмнати для постановления вироку.
14. Аргументуеться, що зд!йснення винним в!дшкодування запод1яно1 злочином шкоди за допомогои трет!х ос!б як обставили, що пом'якшуе в!дпов1дальн1сть е ц!лком допустимим за певних умов: а) щоб така повед1нка (залучення до вЗдшкоду-вання трет!х ос1б) була добров!льною; б) щоб зд1йснення. в!дпкодування в!дбувалось за участга винио! особи.
15. Робиться висновок, про необх!дн!сть запровадження як абсолютно! умови при зв1льненн! винно! особи в!д крим1-налыга! в!дпов!дальност!, зд!йснення ним псь'ного або частк.о-вого в!дшкодування запод1яних злочином матер!аг.ьних зСитк!в, а також зДшснення в!дшкодування пов'язаного з ускодхенням
здоров'я або г.сыертю потерп!лого. Ця ж умова мае бути дот-римана 1 при достроковому знятт! судимост!.
Практична значлы1сть робости. Одержан! результата дос-л1дження ыожуть бути використат: при проведение подальших наукових досл!джень ц1е! проблеми, при п1дготовц! нового' Крим1нального кодексу Укра!ни, при шдготовщ постанов Пленуму Верховного.Суду. Укра1ни, в яких вдеться про в1дшкоду-вання залод1яно! влочином шкоди, а такой в навчальному прочее! при викладанн! курсу Загально! частини криминального права.
Апробац1я резулйтат!в досд1джекая. Основы! положения. дисертац!йно! роботи допов1дались на всеукра!нських та регЬ ональних науково-практичних конферещЦях (Льв1в, 1992 р., 1993 р., 1994 р., Ки!в, 1993 р.), на зас1даннях науково-тео-ретичних сем!нар!в кафедри крим!нального права та процесу Льв!вського ун1верситету Лыен1 I.Франка, на заняттях по програм! спец!ального , сем!нару "Використання в!дшкодування запод1яно1 злочином шкоди в криминальному прав!", для студенев 4-5-х курс1в юридичного факультету Льв1вського державного ун!верситету в 1993-94 н.р. Матер1али по тем1 дисер-тад!1 опубл!кован! у вИчизняних журналах та !нших виданнях.
Структура днсертацП. Дисертацая складаеться з вступу, трьох глав (перша глава складаеться з трьох, друга з чоти-рьох, третя з двох параграф!в), висновгав та списку викорис-тано! л!тератури.
5ШСГ РОБОТИ
У вступ! дясертад!! обгрунтовуеться актуальн!сть теми, г.1!" начасться мета ! гавдання досупдження, характеризуеться ;Ъго методоао^я, теоретична база, науково-практичне значен-
ня, структура, а також викладаються' основн! положения, як1 ' виносяться на захист.
У перппй глав1 "В1дшкодування- залод1яно! злочином шкоди, як вас1б крим!нально1 пол!тики" роглядаються питания про використання институту вхдшкодування запод^яно! злочином шкоди в ! :ор11 розвитку кримшального права, аналхзуються 1де1 його використання запропонован! в теор1ях крим1нального права, а також робиться огляд сучасного крим1нального зако-нодавства р1зних краш щодо використаня в ньому 1нституту в1дшк0дування запод1яно1 злочином шкоди.в пенальних ц1лях.
Система покарання в найдавтших пач'ятках права,, що Д1йп!лк до нас- (в робот! анал!з проводиться з Кодексу Хамму- . рап1), була побудована на викуп! винно! особи на користь по-терпЬюго. За своею суттю це було в1дшкодування потерп1лому запод!яно'1' злочином шкоди, де в1диежувати пеналый елементи цих покарань в!д компенсад1йних просто'не ножливо.
Зародження пенальних елемент^в поряд 3 ко?.ше.чсац!йними можна простежити т!льки в 1нститут1 приватних покарань (Майкове пока^ачня, певна часткна якого йала держав!, а часткозо погерп!лому), як! появляйся в античних державах 1 були також поширен! в феодальну епоху. Прнзатн! покарання поеднували в1дшкодуванпя потерп!лому гапод1яноТ злочином шкоди (ком- . пенсаШйний елемент) та 1нтерес!1 пу&пчно! влади. .
Впродовж 17-го- 18-го стор!ч.в!дбуваеться виразне форму-вачня поэицП, но злочин в перзу чергу завдае шкоди сусп!ль-ству в щлому, а отже, ! 1нститут покарання мае стати !нс-трументом впливу як на сусрльство, • так ! на злочинця э метою недопущения вчинення нових злочин1в та виправленкя эа-суджених. 1нститут в1дшкодувачня залод!яно!. злочином екоди
як 1нструмент- захисту 1нтерес1в потеря1лих поступово вит1с-няеться за меж1 крим1нальвого права.
• В к1нц1 19-го стор!ччя 1нститут в!дшкодування валод1я-' но! злочином шкоди все б1льше починав використовуватись у криминальному ааконодавств! як зас!б впливу на засудхеного, а не як зас1б охорони 1нтерес1в потерШлого.
В теор1ях крим!нального права таксж вже з початку 19-го стор!ччя висуваються 1де1 щрдо ширшого використання 1нститу-ту в!дшкодування завдано! злочином шкоди в криминальному за-конодавств1. Зокрема в робот1 проанал!зовано погляди щодо використання в кримшальному законодавств1 институту в!дшко-дування запод!яно1 злочином шкоди представника вчення гума-н!тарного утил!таризму в англ1йському крим1нальному прав1 бремП Бенгама, • представкитав 1тал1исько1 антрополог1чно! школи Е.Ферр! та Р.Гарофало, представника сощолог1чно1 школи в крим!нальному прав1. Ф.Л1ста, представншив класично! школи, погляди приб1чник1в "теорП винагороди" (50-1 роки нашого стор1ччя), 1де1 компенсад1йно! юстици висунутх Г.Б'-янч1 та Н.Кр1ст1 (70-т1 роки нашого стор!ччя).
На сьогодн1 в1дшкодування запод!яно1 злочином шкоди за крим1нальним законодавством р1зних кра!н розглядаеться в-двох аспектах: як добров!льне 1 як обов'язкове (примусове).
Добров1льне здШснення винним в1дшкодування запод1яно! злочином шкоди найчаст!ие ощнюеться як позитивна посткрим1-нальна повед!нка при призначенн! покарання.
Покладення на засудхеного обов'язку в1дшкодування залога яно! злочином шкоди б1льше використовуеться як абсолютна а£:> пробащйна умови при р1зних формах зв!льнення в1д крим1-на'.ьно] в:дпов1дальност1 та покарання , а в деяких кра!нах -
як вид покарання.
В друПй глав1 "Суть, правова природа 1 значения в1дш-кодування запод1яно! злочином шкодй як засобу криминально! пол 1 тики" з'ясовуеться правова природа критнально-правового обов'язку в1дшкодування залод1яно1 злочином икоди, визнача-еться його суть та функцП, М1сце в систем! крйм!нально-пра-вових засоб1в.
Прийти до яко1сь позицП щодо правого! природи обов'язку в1дшкодування запод1яно1 злочином шкоДй, який ьикористо-вуеться в крим1нальному прав! можна йляхом йоГо пор!вняння з аналопчним 1нститутом цив1льного права в структур! як кри-м!нальних, так ! цив!льних правов!дносин>
1. Цив1льно-правовий обов'язок в!дшкодуванНя запод!яно1 злочином шкоди, виникае з моменту запод!яННя злочином шкоди потерп1лому. Кримбально-правовйй обов'язок в!дшкодування запод1яно1 злочином шкоди, виникае лише з моменту вступу в законну силу вироку суду, 'ягам на засудженого покладаеться названий обов'язок.
2. Суб'ектами цив1льних правоз!дносин при запоД1яйн! шкоди е особа яка завдала шкоду 1 несе за законом майнову в!дпов!дальн!сть за сво! дИ (боржник, дел1нквент), та особа, як!й запод!яно шкоду (кредитор). В раз! ухилення брржни-ка в!д виконання цього обов'язку добров1льно, кредитор мае право вимагати його виконання йляхом державного примусу.
Крим!нальн1 правов1дносини, ар виникають у зв'язку з вчиненням злочииу, я газ/ залод!яно шкоду, виникають м!ж державою та особою, виннсю у вчиненн! злочину. Виконання крим1-нально-правового обов'язку в1дпкодування запод1яно! злочином икоди забезпечуеться пенальнкми засобами, а саме: загрозою,
застосування крим1нально-правових санкц!й, зокрема зам1ною вибраного покарання тяжчим або загрозою скасування в1дстроч-ки виконання вироку 1 направления засудженого для в!дбування позбавлення волх, призначеного вйроком. Така своергдна форма забезпечення зд1йснення цього обов'язку зумовлена його пе-нальним спрямуванням, ост^льки, цей обов'язок покладаетъся на засудженого, щоб в1н проявив'власну волю зд1йснити в1дш-кодування, що власне,' 1 може сприяти його виправленню та пе-ревихованню.
3. Кргалнально-правовий обов'язок в1дшкодування заподЬ яно'1 злочином шкоди 1 аналог 1чний институт див1льного права виконують р1зн! першочергов! функцИ: крим1нально-правовий обов'язок в!дшкодування заподгяно! злочином шкоди - функщю ресоц!ал!зац15 засуджених та попередження вчинення нових злочин1в як з боку засудженого, так 1 !нших член!в сустль-ства; цив1льно-правовий обов'язок в1дшкодування запод1яно1 шкоди виконуе першочергово компенсац!йну функцш, осгальки за його доломогоа в1дновлюеться порувений майновий стан потери! лого.
4. При покладенн1 на засудженого крим1налыю-правового обов'язку в!дшкодування запод!яно"1 злочином шкоди застосову-ються виключно нор),га криминального праза.
■ КрмЛнально-правовий обов'язок в1двкодування запод!яно'1 злочином шкоди маке бути покладений на винну особу тод!, коли цив!льно-правововий обов'язок в1дшкодування не мате бути реал!зований в примусовому порядку, а саме: коли зб1гли строки давност! для захисту порушеного майкового права (кр1м вимог на як! позовна давнюгь не розповсюджуеться).
На в!дМ1ну в!д цивыьно-правового обов'язку в1дшкоду-
вання на зд1йснення крим1нально-правового обов'язку в1дшко-дування запод1яно1 злочином шкоди розповсюджуються не строки давносп для захисту- лорушеного права, а строки давност! притягнення до крим1нально1 в1дпов1дальност1 та виконання обвинувального вироку (ст.ст. 48, 49 КК Укра5ни).
Кр1м того, на в1дм1ну в1д обов'язку вЦшкодування шкоди, шр покладаеться за цив1льним правом, на зд1йснення кри-м Сально-правового обов'язку в1дшкодування запод1яно'1 зло-чином шкоди поширюються 1нститути амн!ст11 та помилування. При зд1йснен1И цив1льно-правово! в1дпов1дальност1 в приму-совому порядку за вироком суду, амн!ст1я або помилування не звыьняе амтстованого в1д цив1льно"1 в1дпов1дальност1 у фор-м1 в1дшкодування залод1яно1 злочином шкоди. Вироки суду в частин1 цивгльного позову, як правило, п!длягають виконанню 1 п1сля амн1стП та помилування.
5. Як правило, 1снуе р1зниця шж цивхльно-правовим та аналог1чним,крим1нально-правЪвим обов'язком 1 в обсяз1 в!дш-кодування запод1яно'1 злочином шкоди. Йдеться про те, що об-сяги в1дшкодування при покладенн! крим1нально-правового обов'язку в1дшкодування завдано! злочином шкоди в б1льшост1 обмехуються або певним розм1ром, або майновими молливостями засудженого.
Цив1льно-правовий обов'язок в1дшкодування зав'дано! шкоди за обсягом в1дшкодування .визначаеться роз!,пром запод!яних збитк1в, а в передбачених законодавством.випадках 1 в кратному розм1рь '
6. За загалъним правилом кртйналыю-правсвий обов'язок носить особистЮний характер, оск1льки в1н скерований на засудхеного. 0собист1сний характер цього обов'язку полягае в
тому, що на в1дм1ну в!д зд!йснення цив!льно-правового обов'-язку, зм1на особи, на яку покладений цей обов'язок, неможли-ва.
Суть крим1нальн.о-цравового обов'язку вгдшкодування за-запод1яно1 злочином скоди полягае в зменшенш майново! сфери особи, яка вчинила здочин, що е позбавленням П правових благ майнового характеру. Майнр, яким винна особа в1дшкодо-вуе завдану злочином шкоду, е в 1Д законному волод1нш 1 в1дшкодовуючи ним за запод!яну шкоду вона в1дпов1дно зменшуе ^ сферу свого майнового волод1ння.. В цьому випадку важливо в1дмежувати в1дшкодування запод1яно! злочином шкоди В1Д рес-титуцП, оск1льки, остання, на в1дм1ну в!д в1дщкодування за-вдано! алочином шкоди, не пов'язала 3i зменшенням сфери май-нового волод1ння особи, а винна особа позбавляеться т1льки того майна, яке незаконно опинцлось у сфер! I! волод!ння.
В крим!нальному законодазств! УкраЗни цей обов'язок ви-користовуегься при в1дстрочда виконання вироку (ст.461 КК УкраТни). Обов'язок в1дшкодуванн.я (усунення) запод1яно! зло-чином шкоди Buciynas як умова випробування, в1д виконання яко! залежить зв!льнення засудженого В1Д покарання.
Зд1йснення обов'язку усунення запод1яно! икоди при в!дстрочд1 виконання вироку полягае в тому, що засуджений власними силами або коштачи зобов'язаний в строк визначений судом виправити пошкоджену pi4, або.надати потерп1лому pi4 того к роду та якост1. На в1дм!ну в!д 1нших умов вкпробуван-ня, як! покладаться при в1дстрочц1 виконання Еироку, в ньо-юу виразно проявляеться елемент позбавлення засудженого правових благ майнового та морального характеру. I хоча за обсягом в1дшкодування усунення запод1яно! шкоди як умова
випробування при вистрочц! виконання вироку не в1др!зняеть-ся в1д цивгльно-правового обов'язку в!дшкодування, але спо-с1б зд1йснення цих обов'язк1в пов'язаний з р!зним ступенем !х впливу на засудженого.
При зд!йсненн1 цив1льно-правового обов'язку в1дшкоду-вання позбавлення винно! особи правових благ полягае у змен-шенн1 сфери його майнового волод1ння. При покладенн1 на засудженого обов'язку усунути запод1яну шкоду при в1дстрочвд виконання вироку майновий характер позбавлення правових благ не зьпнюеться, але наявн1сть пост!йно! (на перюд строку випробування) загрози скасування в1дстрочки виконання вироку та скерування засудженого для в1дбування позбавлення вол1, в раз1 невиконання цього обов'язку, посилюе страждання та переживания засудженого.' Наивность тако! загрози над засудже-ним аж до зд1йснення в1дшкодування 1 висувае на перлчй план виконання пенальних функщй, а сане: спещально! превенц!! та ресоц1ал1зац11 засудженого.
Необх1дно звернути увагу 1 на те, що усунення запод1я-но! злочином шкоди як умова випробування в 61льш1й м1р1, н!ж 1нш1 обов'язки мае загальнопопереджувальний вплив, який полягае у формуванн! сусп!льного переконання про "неоплачува-н!сть" злочину, а власне про те, що запод1яна шкода не приносить злочинцев! корист:, бо И треба в!дшкодовувати.
До того ж застосування при в1дстрочц! виконання вироку усунення запод1яно1 шкоди може за певних умов покращити становище потеря!лого. Реальна загроза зд!йснення покарання у раз1 невиконання обов'язку в1дшкодування стимулюе засудженого до його виконання. Це дуже важливо тод!, коли зд!йснити в!дшкодування неможливо за в!дсутност1 у засудженого власно--
го майна, а строк випробування мохе дати йому мсшшвють здхйснити в1дшкодування власною лрацею або коштами з результате власно! прац1.
Не дивлячись на те, що крим1нально-правовий обов'язок в1дшкодування запод1яно! злочином шкоди виконуе компенсавдй-. ну функцию, треба наголосити, що виконання компенсащйно! функцП мае опосередкований характер. Виконання цим обов'яз-. ком пенальних функц!й доыхнуе над всхма !ншими, незалекно В1Д форми та способу його зд1йснення.
В- робот! такал анал!зуеться використання в прианальному законодавств! Украйни обов'язку вгдшкодуЕачня запод!яно! злочином шкоди як приыусового заходу виховного характеру що-до'неповнол!тн!х. Анал!зуеться використання в крш,анальному законодавств! Укра!ни та застосування в судовой практищ позитивно! оц!нки добров1льного в!дккодування запод!яно! зло-чином шкоди потерщдоыу винном особою як обставили, що пом'-ягазуе в!дпов!д2Льн!сть при призначешй покарання.
У трет!й глав! "Могслнвост! використання в!дшкодування запод!яно'1 злочином шкоди в криминальному законодавств! Ук-рапш" розглядаоться шяхи влровадженвя !нституту вадшкоду-вання запод!яно! злочином шкоди в крим!нальне законодавство Укра1ни та проблема! питания застосування кртанально-право-вого обов'язку в!дшкодування (усунення) запод1яно1 злочином икоди в судов1й практиц1. '.
В робой проводиться анал!з проект1в Прианального кодексу Укра'^ни (проекту, який п!дготовлений авторським колек-тивом на чол1 з професором В.Ы.См!т1енком (1993 р.), та проекту пвдготовленого робочою групою Каб!нету М!н!стр1в Украсил (1993 р.) щодо використання Оститу ту в1дшкодування зало-
д1яно1 злочином шкоди в кртЛнальному законодавст1 Укра1ни.
Зроблено спробу з'ясувати причини в1двертого 1гноруван-ня в судовой практищ застосування покладення на засудженого кримшально-правового обов'язку усунення запод1яно: злочином шкоди при в1дстрочц! виконання вироку за ст.461 КК Укра1ни. Цьому е ряд пояснень. Перше: законодавство Укра1ни на момент запровадження криминально-правового обов'язку в!дшкодування запод1яно1 злочином шкоди вже давало можлив^сть зачисту май-нових прав та штереспв потертлого внасл1док запод1яння йо-му матер1альних збитк1в як в порядку цив1льного судочинства так, шляхом пред'явления 1 розгляду цив1льного позову в крим1нальному процесс та в1дшк0дування завдано! злочином шкоди за власною 1н1д1ативою суду. Запровадження крюЛналь-но-правового обов'язку усунення залод1яно! злочином шкоди як умови випробування в крюЛнальне законодавство Укра1ни не зм1нило правового становища потерШлого щодо задоволення йо-го матер1альних 1нтерес1в 1*суттБво не змгнило можливостей вЦшкодування, а "тягар" зд1йснення ним компенсац!йно! функ-цП для суд1в н1би поставив в т!нь його можливост! цодо ви-конання пенальних функц!й. Цьому сприяла також позииДя Пленуму Верховного Суду УкраЗни, який з часу введения обов'язку в1дшкодування (усунення) запод1яно! злочином шкоди в кргоп-нальне законодавство Укра1ни не дав тлумачення та ор1ентащ! щодо застосування цього обов'язку судами.
Друге, законодавець не ц!лком вдало вибрав спошб здхйснення в!дшкодування, гобто: на засудженого може покла-датись обов'язок в1дикодувати запод!яну злочином шкоду т1ль-ки шляхом II усунення (виправлення пошкоджено'1 реч1, надання потерп1лому реч1 такого х роду та якост! тощр,. тобто мова
йде фактично т!льки про в1дшкодування запод^яно! злочином шкоди в натур1), що значно обмене mojiuhboctí його застосу-вання через залежн1сть в!д фактично! можливост! засудженого зд!йснити усунення. запод!яно1 злочином шкоди (ф!зичн! дан!, фах, 1 imní особливост1). Хоча, необх!дно вказати, що судова практика йде шляхом ширшого розум!ння поняття усунення запо-д1яно! злочином шкоди за ст.461 КК Укра!ни i розглядае усунення запод1яно1; злочином шкоди як в!дшкодування 'i'i в нату-pi, так i в!дшкодування запод!.яних злочином збиткав.
Висдовден! виде м1ркування п!дводять до висновку про необх!дн1сть внесения зм1н в ст. 461 КК Укра!ни, якою перед-бачаеться покладення на засудженого обов'язку усунення запо-д!яно! злочином шкоди. Видаеться, що основними напрямками покращення ефективност! використання розглядуваного обов'язу в крюЛнальному законодавств! можуть бути наступи! положен-ня: а) об'ектсм в1дшкодування може бути як майнова шкода, так i шкода, завдана життю та здоров'ю потерп1лого в частии майнових насл!дк1в, при цьому, способи зд!йснення в1дшкоду-вання вказуються' в сам1й статт! або застосовуються tí, що передбачен! цив!льним законодавством; б) вказ!вка, що при визначенн! розы!ру вадшкодування суд обов'язково враховув реальну momiíbíctí засудженого зд!йснити в!дшкодування; • в) вказ!вка, що суд «секе також визначити, що зд1йснення в!дшкодування зашдаяно! злочином шкоди в строк,' обумовлений судом, може бути п1дставою для зв!льнення засудженого в1д локарання призначеного судом до зач1нчення !спитового строку. У виладку коли засудкений з поважних причин не здшснив в!дшкодування запод!яно! злочином шкоди noBHicno чи частково у визначений строк, суд може призначити до зак1нчення !спи-
тового строку додатковий строк для зд1йснення в1дшкодування.
У висновку дисертацп п1дведен1 загальн! гйдсумки дос-
л!дження, сформульовано ochobhI висновки та пропозицП.
Положения дисертаци в1дображен1 в публ1кащях:
1. Крим1нально-правовий .обов'язок в1дшкодування запод1яно'1 злочином шкоди як засЮ крим!нально5 пол:тики у деяких заруб1жних правових системах.//Республ1канець.-1994.- N3-4.-С.12S-131 (у сп1вавторств1: Бойко A.M., Нор В.Т.)
2. Крим1нально-правовий обов'язок в!дшкодування запод1яно1 злочином шкоди//Проблеми державотворення в Укра'Ш. Bic-ник Льв1вського ун1верситету.-Сер1я юридична.-Випуск 31.-Льв1в, 1994.-С.95-99.
3. Можливост1 використання обов'язку в1дшкодування запод1я-Ho'i злочином шкоди в криминальному законодавств1 Укра1ни //Крим1нальний кодекс УкраЗни (проект): проблеми теорП та практики. Науково-практична конферент'я. Допов1д1 та виступи.-Льв1в,1994.-С.198-201.
1) Bojko A.M. Criminal legal duty of the Indemnifica-
tion of the actual losses or damages caused by the commission of the offence.
Dissertation for the competition for an academic degree of a candidate of jurisprudence on speciality 12.00.08 -Criminal Law and criminology; corrective labour Law, Kiev University named after Taras Shevchenko, 1995.
Problems of the using of the institute of the indemnification of the actual losses or damages caused by the com-mision of the offence in the criminal legislation are investigated in the present dissertation. In this paper there is a conclusion about the criminal legal character of the duty of the indemnification of the actual losses or damages caused by the commission of the offence using in the criminal legislation and about it- immediate realization of the penal functions. The present paper analyses the peculiarities of using of the mentioned duty as criminal punishment, probationary or absolute condition when different forms of discharging from criminal amenability and punishment in the criminal legislation.
2) Бойко A.M. Уголовно-правовая обязанность возмещения
причиненного преступлением вреда.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право, Киевский университет ш.Тараса Шевченко, 1995.
Исследуются вопросы использования в уголовном законодательстве института возмещения причиненного преступлением вреда. Делается вывод об уголовно-правовой природе обязанности возмещения причиненного преступлением вреда, используемой в уголовном законодотельстве, о ее первоочередном выполнении пенальных функций. Анализируются особенности использования в уголовном законодательстве указанной обязанности в качестве уголовного наказания, пробащюнного или абсолютного условий при разных формах освобождения от уголовной ответственности и наказания.
KffiCMOBi слова: в1дшкодування шкоди, крголналъно-право-вий обов'язок, кршЛналъна в1дпов1дальшсть.
