АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Актуальные проблемы криминально-процессуального института объединения и отделения криминальных прав»
Украшська державна юридична акадеыхя
^ Г В Qß "Р088* РУкопису
' 7 ; т
/£94
•-4J\>
Потьомк1н Irop Юрхйович
АКТУМЬН! ПРОБШИ КРИМВШШО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО 1НСТИТУТУ 0В"еДНАН1Ш ТА ВЩ1ЛЕННЯ КРИМ1НАЛЬНИХ СПРАВ
Спец1алыйсть 12.СО.09 - кримшальний процес; . кримшал1стика i судова екепертиза
Автореферат дисертацП на здобуття надкоаого ступени кандидата юридичних наук
Харкав - 1994
Дисертац1ею е рукопис.
Робота виконана в Украмськхй державнШ юридишпй академ1'х
Науковий керхвник Член-коресповдент Академ!I право-
вих наук Украши, професор Альперт Семен Аронович
0ф1цхйн1 опоненти: I.Академик АкадемП правових наук
• «
Украхни, заслужений д1яч науки Украши, доктор юридичних наук, професор
Коновалова В1олета 0мельян1вна
2.Кандидат юридичних наук, доцент Фхнько В1ктор Данилович
Провздна организация - Кихвський ун1верситет 1ыенх Тараса Шевченка
Захист вадбудеться 29 червня 1994 року о 16 годин1 на за-ехдвши спец1ал1зовано! вченох ради Д С68.25.02 в Украшськ1й державн1й дэрвдичнхй академ!1 за адресою: м.Харкхв-24, вул.Пуш-мнська, 77.
3 дисертацхею можна ознайомитися у бхблхотец1 Украшсько1 державнох юрвдичнох академх! за адресов: м.Харк1в-24, вул.Пуш-кхнська, 77.
Автореферат розхсланий 28 травня 1994 р.
Вчений секретар спец1ал!зовано1 вченох ради
доктор юридичних наук, професор
Даньшин 1.М.
ЗАГАЯЬНА ХАРАКТЕРЖТУКА РОБОТИ
Актуальн!сть вдел!дження. - ,
В умовах посл!довного. зд!йснення в Украш! судово-правовоК рефор-ми,яка потребуй {ототного оновлвння кртЛнально-процесуального законо-давства,значкий теоретичний та практичний !нтерес набувають проблеми, як! лов'язан! з крнШнально-процесуальним !нститутом об'еднання й ви-д!лення крнмЫальних справ. Пл!дн]сть досл!даення широкого колу питань, як! тут виникають,залетать в!д комплексного,1х роэглдгу.виходячи як !з загальних завдань крим!нального судочинства,так ! загальнолравових 4 процесуальних принцип!в,як! лежать в.його основ!,а також необх!дност! забезпечення на вс!х етапах крш1нального процесу захисту прав ! законных !нтерес!в ос1б,як! беруть участь у справ!. Слщча та судова практика остинн!х рок!в наполегливо ставить перед теор!ею крим!нального процесу питания про вдооконалення правових норм,як! регулюють порядок об'еднання й вщЦлення крим!налышк справ,з якюи т!сно пов'язан! проблами'повноти 1 всеб!чност! досл!дчсення обставин справи,забезпечення бнстроти крим!-. нального судочинства ! режиму процесуально? ехоном!!.
1нститут об'еднання й вид!лення крим!нальних справ е одним !з важливих правових эасоб!в,спрямованих на вир!шення завдань крим!нального судочинства. Правила,,«! встановл:оються цим !нститутом,дають можлив!сть особ!,яка провалить д!знания,сл!дчому,прокурору ! суду шляхом зб!льшення або,напроти,зменшення обсягу сл!дуого або судового провадження правильно визначити предает крим!нально-процесуального дс!сл1дження. рвовчасне 1 в!рне вир!ыення цього питания $езпосервдньо в!дбиваеться на ефективност! та результативност! вс!ег' наступно! правоэастосувально* д!яльност! наэ-ваних орган1в,сприяе встаноаленгаэ !стини по крим!нальним справам,як! е в IX провадженн!. ' ' •
Окрем! питання.як! виникають при о'б^еднанн! й вид!ленн! крим!наль
них справ розгледалися в постановах Пленум!б Верховних Суд!в УкраТни, • Рос!йсько1 Федерац!I,а танож колианього СРСР,але всеб!чному анал1зу практика застосування норм даного 1нетитуту в кер1вних роз'ясненнях вищих судових орган!в не була п!ддана. Теоретична роэробка кола проблем, як} в!дносяться до сферИ застосування норм !ноти?уту об'еднання й вид!-лення крим!нальних справ е,таким чином,актуальним завданням,усп!шне ви-р!шення якого мае пряме в!дношення до роботи по п!дготовц1 нового крим!нально-лроцесуального кодексу УкраУни.
Проблеми,пов'язан! з досл!дженням правово! сут! 1нституту об'еднан ня та вид!лення крим!нальних справ,характерних особливостей його реал!-зацГ/ в ход! лроцесуально! д1яльност! не энайлли доетатньо повного вив-чення в науц! крим!нального лроцесу. Важлив!'теоретичн! та практичн1 аспекта застосування норм цьопо 1нституту висв!тлен! в працях I.б.Ви-ховсьй'ого.ХЛ.Мартиновича, Я. О.Мотов!ловкера, П.Ф.Пашкевича, Л. М.Репк!на, В.В.Шимановського та ряду 1нших автор1в.
Окрем! питания,як! виникають при об'еднанн! або вид1ленн! "
. крим{нальних справ,розглядаються в працях С.А.Альперта.О.Н.Багрицького, М.1.Бажанова1Ю.В,.Б!лоэерова,В.В.Воскресенського,В.М.ГригорьевагД.В.'Дро-■ б1'ц!на, 0.'Д,БоВкова,Ю.М.Гроаевого, В. К. Грязнова, Т. М. Добровольской, А. Л.Ду-бинського.М.В.Жог!на,Д.С.Карева,С.1.Катькало,М.6.Клюковой,1.Ф.Крилова, О.М.Лар!на',В.З.Лукашевича,0.Р.Михайленко.М.М.Мйхеенно,В.Т.Нора,1.Л. , Петрух1на,Р.Д.Рахунова,В.М.Сав!цькогО,Й.-А.Стремовського,М.С.Строговича, ПЛ.Тарасова-Род1онова,Р.В. Литвинова,Ш.$.иарафутд!нова,В.Т.Шиб1ко, , Ф.Н.Шаткулл!на,П.С.Ельк!вд. Проте, комплексному монограф!чному досл!д-' женда проблеми крим!нально-пр.оцесуальяого Ысттуту об'еднання й вид!- . лбння крим!нальних справ не були п!дцан!.
, Залишаються дискус!йними проблеми процедура об'еднання й вид!-лення.справ,кола суб'ект!в,як! компетентн! приймати дан! р!ыення, спец!ф!ки в!дносин,як! при цьому складаються ! насл!дк!в. цих р1шень для
учасник!в продесу. 8адов{льн1 в!дпов!д! на ц1 1 багато {нших питания, пов'яэаних з об'еднанням 1 вид!ленням крим}нальних справ,мають велика значения як для практично! дШьност!, орган1в,як$ ведуть процес.розроб-ки пропозиц1й щодо доповнення й зм!н д1ючого кримЫально-процесуальиога законодавства.так 1 для утворення оптимальной моделх цього 1нституту в новому КПК Украхни.
Зазначен! м!ркування й дали п!дставу для вибору теми дисертаций-ного досл!дження.
Метою досл{дження е комплексне вивчення особливостей реад!зацН правових норм.що входять до крим1нально-процесуального 1нституту об'ед-нання Й вид!лення крнм!нальних справ; розробка конкретних пропозиц!й щодо вдосконалення практики застосування даного 1нституту. В дисертацН зроблена спроба обгрунтувати самост!йна значения 1нстигуту об'еднання й вид!лення крИм{нальних справ в систем! крим1нально-процесуального права, розглядаючи його стосовно р!зних етал!в /стад!й/ крим!нального судо-чинства 1 на Ц1й п!дстав| сформувати пропозици спрямован! на подальше вдосконалення мвхан|зму його реал|зац!:*.
Методолог{чнои основою досл!дкення та його теоретичною базою е вм|щен! в теорГг держави 1 права, теорН крим!нального права й процесу положения про структуру галуз! права й законодавства,предмет,метод та механ!зм правового регулювання;в!дносинах,як! сюгёдайться при реал!за~ цП нормативних припис!в; взаемозв'язок окремих 1нститут1в матер{ального й процесуальноЕО права; основных засадах,що 'виэначають як х!д процесу-ально! д1яяьност} в ц{лому,так 1 правовий статус суб,вкт!в_процесу, -як! залучаиться у сферу крим!н^льного судочинства.
Щдгоуовка-дисертацН зд! йснювалася 1з використанняы д!алектично-гр методу з опорою на системно-структурний п1дх!д в вивченн! правових явищ. В процес! написания'дисертац!I эастосовувались 1 приватно-науков! ыеюди: 1сторичний,1юр1вняльно-правовий,лог1чиий,а також метод статистич-
3.
ного анал!зу.
Нормативну базу досл!дження становлять проект КонституцП УкраКни, крим!нально-процесуальне законодавство УкраУни 1 держав СВД,кер!вн! роз'яснення Пленуму Еерховного Суду Украши.накази Генерального Прокурора Укра'Ш1,накази'м!н!стра внур!шн!х справ Укра'1'ни.
Емп!р!чну базу досл!дження становлять дан1,одержан! у результат! вивчення олубл1кованно"1 практики Верховного Суду Украпш,Рос1ЕськоЗ( • Федерац11,а також колшшього СРСР. 3 метою пор!вняння даних.одержаних в результат! вивчення правозастосовальноУ практики,використуван! 'И узагальнення,проведен! В.!.1.Григорьевим,Г.К.Кожевн!ковим,В.В.иимановським та !нлими авторами.
■ Наумова новина дисертацН лодягае в тому.що сукугш!сть правових норм.як! регулюгать порядок об'еднання й вид!лення крим!нальних справ, розгля^аеться як самост!йний !нетитут крим!нально-процесуального права, який знаходить свое взеивання в р!зких процесуальних стад!ях 1 орган!чно пов'язаний. з принципами крим!нального судочинства; вивчення даного !нстатуту зд!йснено э урахувалням проекту Консгитуц!1 Укра!ни,а Також внесених в останн!й час в крим!нальнв-процесуальне законодавство ам!н , та доповнень. .'.
Автором виносяться на захист наступи! положения,як! в!дпов!дають вимогам науково'1 новини:
- визначен! правова еутн!сть,призначения та структура крим!нально-процесуального 1нституту Об'еднання й вшЦлення крим!нальних справ, предмет його регулювання,спец!ф!ка правов!днос1ш,як1 склад&пться при об'еднанн! та вид!ленн! справ та 1х суб'ектнип склад. Система норм,що регулюють порядок '! п!дстави об'эднання й в'.1д!лення крим!нальних справ, розглядаеться при цьому як генеральнл6 {нститут крим!нально-процесуаль-ного права,якш'; складасться з дгюх лравових утворень: суб!нституту об'еднг.ння 1" субII(статуту в:1д!лення крим!нальних справ; 4.
- аргументуеться положения про те.цо терм!н "справа" мае дек!лька значень в науц! крнм!нального процесу.а такох эалропоновано Гюго внзна-чання. При цьому дисертант робить висновок.що п!д терм!ном "справа" сл!д розум!ти зд!йснювану э моменту свого поруыення д!яльн!сть орган!в д! знания,полереднього сл!дстйа,прокуратури та суду по дослхдженнл обста-вин.пов'язаних з под!ею злочину I винн!ст® особи,яка його вчинила,а також матер!али ц!ей д!яльност!;
- запропонована клаеиф!кац!я п!дстав об'еднання й вид!лення крим!нальних справ 1 вироблен1 критер!1,як! лежать в и основ!. В!дзна-чавться.що правова природа п!дстав об'еднання й вицдлекня справ в зкач-н!1 м!р! визначаеться {нститутами як матер!ального кримЫального.так
I'крим!нально-процесуального права,що надае можлив!сть класиф!кувати вс! п!дстави об'еднання й вид!лення справ на крим!нально-правов1 /матв-р!альн! /,крим!нально-процесуальн! ! як! носять эм!шаний характер;
вказуеться.що кр!м зазначених крим!нально-процесуальним законом п!дстав об'еднання й вид!лення крим!нальних справ сл!дч!й та судов!й практиц! знайом! й !кли,законом прямо не передбачен!,п!дстави цих'про-цесуальних д!й. До числа не вказаних в закон! листав об'еднання справ' правом!рно в!днести: I/ вчинення дек1лькох злочин1в особами,як! не' е ' сп!учасникамилягацо ц! зяочини потягли за собою наступ одних I тих самих сусп!льно небезпечних насл!дк1в; 2/ вчинення декГлькох злочин!в-особами, як! не е с,Л1вучасниками,!з яких дП /або безд!я/ одних створили умови, як! сприяли вчиненню злочину !ншими. П!дставами вид!лення справ,котр! також не закр!плен! в. закон!,в : 1/в!дсутн!сть .зв,язку м!ж окремими злочинами або особами,як! 1х вчинили; 2/ складн!сть 1'трудом!стк!с'ть розсл!дування,якщо в можлив!сть роз'еднання справи на дек^лька само-' '"■ ст!йних проваДжень.' Дан! п!дстави об'еднання й вид!лення крим!нальних справ п!ддан! всеб!чному анал!зу ! сформульован! як пропозицИ щодо доповн^ння крим!нально-процесуального кодексу новими нормами,як!
5.'
встановлюють ц! п!дЬтави як правову основу в!дпов1дних процесуальних Д1й;
- обгруитовусться необх!дн!сть ч!ткого теоретичного 1 практичного розмежування таких процесуальних понять як "вид1лення крим!нальних справ" 1 "вид!лення матёр!ал!в". При цьому вказуёться.що сл!д розум!ти п!д вид!ленням матер!ал!в,розкриваеться механ1зм ц!ей дП ! надаетьс^
II теоретичне визначення;наведено й проанал!зовано характерн! ситуацН вид!лення матер!ал!в за разними п!дставами. В зв'язку з цим дисертант пропокуе доповнити крим!нально-процесуальний кодекс нормами,як1 встановлюють процесуальний порядок вид!лення матер!ал!в крим1нально1 справи;
- досд1джен{ особливост! реал!зацН правил 1нститута об'еднання
й вид1лення нрим!нальних справ з позиц!й окремих принцип!в крИм!нального судочинства 1 насамперед законност!,об'ективноУ !стини,забезпечення п!дозрсваному,обвинуваченому,п!дсудному права на захист.безпосередност!, бистроти I рада !нших. Показано визначальне значения принцип!в процесу для правильного розум!ння й застосування норм,як! охошототь розглядаемиГ {нститут;
- уточнена ! доповнена новими положениями процедура об'еднання . й вид!лення крим!надьних справ стосовно р!зних стад!й ! суб'ект!в правомочиях на Их зд!йснення; в!дзначено найб!лыя тип1чн1 помилки в' д!яльност!'орган!в попереднього розсл!дування й суду як! допускаються ними при провадкенн! цих процесуальних д!й. В зв'язку з цим залропоно-ван! додаткоэ! гарантП забезпечення эаконност! й обгрунтованност! р1шень про об'еднання й вид!лення крим!нальних справ / направления коп1'1 постанови про об'еднання або вид!лення крим!нальних справ прокурору,що зд!йснюе нагляд; ч!тке законодавче закр!ллення вимог,як! пред'являються до таких постанов;'над!лення особи, 1нтерес!в котро! тор-каетьсл об'еднання або вид!лення крим!нальних справ правом на оскарчен-ня цих д!й як безпосерэдньо прокуроров!,так ! в судовому порядку ! !н./;
С. •
- обгрунтована можяив!сть 1 допустим!сть об'еднання й вид!лення крим!нальних справ т{льки в1дносно ос!б,як! були притягнути в ход! крим!нально-процесуально1 д!яльност! як обвинувачен!. При цьому вказано на необх!дн!сть виключення особи,яка яровадить д1знания,э числа суб'ек-т!в,компетектних зд!йснюванти об'еднання справ,тому що д!ючий нин! порядок провадження д!знания не передбачае притягнення органами д1знания особи як обвинуваченого;
- вироблен! рекомендацН щодо вдосконалення лроцедури об'еднання й вид!лення крим!нальних справ .в сйдових стад!ях процесу. Зокрема обгрунтована необх1Дн!сть надання суду /судд!/ права на порушення кран!-нально! справи при в!ддан! обвинуваченого до суду за новим обвинувачен-нйм аба в!дносно ново! особи з наступним вид!ленням д! еI справи в само-ст!йне провадження,яюцо можливий П розд!льний розгляд з! справою.по . як!й обвинуваченний в1ддаеться до суду. ЗроблениП висновок про доц!ль-н!сть закр!плення в .закон! спец!ально!' норми.яка би встановлювала п!дстави ! процедуру об'еднання судом справ в стадП судового рвэгляду
1 розроблена структура ! зм!ст.ц!е! норми;
- вивчена процедура об'еднання зустр!чних обвинувачень по справам про злочини.вказан! в чЛ ст. 27 КПК Укра?ни. Дисертант розглядае ц! випадки як особливу форму процесуально'1 д!яльност!,яка лежить у с$ёр! д!1 суб1нституту рб'еднання крим!кальних справ. При-цьому анал!'зувться механ1зм цього об'еднання I пропонуються додатков! гарант!I забезпечен-ня прав ! законних !нтерес!в п!дсудного 1 потерп!лого в цих ситуац!ях;
- сформульован! пропоз^цЦ щодо внесения в!дпов!дних зм{н в баэову для !нституту об'еднання й вид^лення крим!нальних справ ст.26 КПК 1 ряд 1ншах пов'яэаних.з нею статтей /наприклад,ст.ст.98,246,251,276,278 /,
а також обгрунтована необх1дн!сть доповнення д!ючого КПК Укра?ни новими нормами,як! регулюють в!дносини,що виникають при об'еднанн! або вид!лен-н!'крим!нальних справ на певних етапах процесуально'1 д!яльност!.
Наукове 1 практичне значения дисертац!йного досл!даення полягае в тому,що сформульован! в робот! пропозиц!I,щодо вдосконалення механ!з-му реал!зац!1 правових норм.як! складавть 1нститут об'еднання й вид!лен-ня крш!нальяих еправ.можуть бути врахован! в процёс! поточно? нормо-творчост!,при роэробц! нового крим!нально-процесуального кодексу УкраЛни, а також в правозастосувальнН д!яльност! орган!в попереднього розсл!-дування.прокуратури 1 суду.
Висновки,як! м!стяться в дисвртацП можуть бути використован! в учбоваму процес! юридичних вуз!в УкраКни.а також в систем! п!двищення квал!ф!кац!1 прац!вник!в правоохоронних орган!в.
Апробац!я робота. Основн! положения дисертацН докладалися на рег!ональних кшференц!ях молодих вчених /Харьк!в 1990¿1992,1994 р./, а також-в!дображен! в чотирьох статтях.як! були опубл!кован! автором* Результата досл!дження використовуються при викладанн! курсу "Крим!~ нальний процес"в Укра*нськП державнН юридичнП академ! I.
Структура робота. Дисертад!я складаеться 1з введения,трьох глав, як! об'еднують с!м параграф!?,заключно? частики ! списка використованноХ лТтератури. 4 . • ' •
" . ОСНОВНИц ЗМ1СТ РОБОТИ. ■ .
В глав! пера!? "Об'еднання й вид1лення нрим!нальних справ як Институт крим!нально-процесуального права" досл!джуеться правова сутн!сть !нституту об'еднання'й вид!лення крим!нальних справ,його структура,п!дстави об'еднання й вид!лення справ,а також характер .виникаючих при цьому лравов!дносин та '/х суб'ектний склад /§1/; норми.як! входять в данний !нститут п!ддан! всеб!чному анал!зу,виходячи з поэиц!й окремих принцип!в крим!нального судочинства /§2/.
В дисертацП в!дзначаеться,що норми.як! регКлюють п{дстави 1 порядок об'еднання й вид!лення кр>им!нальних справ,складають в своН .'
сукупност! в!дносно самост!йниП !нститут крим!нальна-процесуального права. Використовуючи д!алектичний метод в досл!дженн! цього 1нституту, автор звертае увагу на те.що окрем^правила,т1 регулюють порядок ■ сильного або розд!льного ро,зсл!дування й роэглдду справ про крим!нальн! злочини.були знайом! вс!м трьом !сторичним формам крим(нальког,о процесу /змагальному,розшуковому,зм!щаному/. При цьому робиться висновок про певну рецепц!» в крим1нально~процесуальному законодавств! Укра1ни норм Устава крим!нального судочинства 1864 року,як! в!дносяться до институту об'еднання й вид!лення крим1нальних справ. <
Анал!з.висловлених а л!тератур1 погляд!в /Л.Б.Алексеева,С.С^\лек-сеев,Д'.М.Гв1ш1ан!,Л.Б.Зусь,0.С.1оффе,Д.А.Кер}мов,В.С.Тюхт1н,Ю.К.0сипов, В'.С.Якушев та ¡нши/ дае змогу зробити висновок,що будучи елементом систему крим|нально-процесуального права,!нститут об'еднання й ввд{лення кри-м!нальних справ також являе собою цШсне системне утворення - гене-ральний !нститут,який складаетьея з двох частин: п!д!нститута об'еднання та п!д1нститута вид!лення крим!нальних справ.
Предметом регулювання даного !нституту е в1дносини,чо мають двосторонн!й характер 1 як{ складаються при вир!шенн! питания про . визначення предмета крим!нально-процесуально'1 д!яльност! або предмета досл!дження по крим!нальн!й справ! /справам /. Суб'ектами-цих правов!д-носин е державн! органи.як! зд!йснюють правозастбсув'альну д!яльн!сть /органи д!знання,сл!дчий,прокурор' та суд /,а також громадяни,посадов! особи ! орган!зац!"1,як! залучаються до ц!еГд!яльност!.
Досл!джуючи п!дстави об'еднання й вид!лання крим!нальних справ, автор вид!ляе серед них матер!ально-правов!.,процесуальн! та, зм!шан! ,/котр! носять. як • матер!альний, так 1 процесуальний характер/ п!дстави. При цьому вказуеться.що кр!м п1дстав,прямо названих в нрим!нально-про-цесуальному закон!,правозастосувальн!й практиц1 знайом! й !нш4,законом не лередбачен! п!дстави об'еднання й вид!:ленця крим!нальних справ.
В робот! вказуеться.що терм!н "справа" вживаеться в дек!лькох значениях в крим!нально-процесуальному закон!., Визначаючи.що усяка бага-тозначн!сть ! неэизначен!сть понять веде до суттевих труднощ!в в правильному розум!нн! й застосуваин! закону,дисертант вважае.що п!д терм!но» "справа",коля Гдеться про об'еднання або вид!лання крим!нальних справ, сл!д вважати зд!йснювану з моменту свого порунення д!яльн!сть правоохо-ронних орган!в по докаэуванню под!! злочину { винност! особи,що його вчинила,а такоя матер!'али ц!е1 д!яльност!.
Анал!з висловлених в л!тератур! думок / С.В.Бород!н,1.б.Биховсь-кий,М.С.Алексеев,Д.С.Карев,В.3,Лукашевич,М.М.Михеенко,Р.Д.Рахунов ! !н./ надае дисертанту мо:ялив!сть д!Г;ти висновку.що правое! норми,як1 входять.'. до !нституту об'еднання й вид!лення крим!нальних справ,носять не 1мпе- . ративний,а факультативний характер. При наявност! в!длов!дних п!дстав, особа або орган,в чиему провадженн! знаходиться справа,мае право,ала не забав'язана,об'еднати чи роз*едната слрави.вюсодячи при цьому !з конкретних обставин злочина,який розсл!дуеться. Автор думав,що було б доц!льно згрупувати нормативний матер!ал,який охопяюеться !нститутом об'еднання й вид!лення крим!нальних справ,як окрему структурну частину. крим}нально-процесуального кодексу.
В дисертац!г в!дзначаеться,цо сутн!сть 1 значения будь-якого процесуального !нститута можуть бути в повн!! м!р! розкрит! за уиови, якщо вони розгладатимуться з позиц!П вих!дних положень процесу,тобто Його принцип!в. -
■ Досл!джуючи !нститут об'еднання и вид!лення крйм!нальних справ в його взаемозв'язку з принципом законност!,автор под!ляе точку зору ряду вчених / ¡И^Полянський.В.Ы.Савицький.М.С.Строгович.Р.Д.Рахунов та !н;/ щодо припустимост! аналог!!' закону в крим!нально-процесуально-му прав!,яка знаходить св!й конкретний вираз,эокрема,в об'еднанн! або вид!лонн! крим!нальних справ на п!дставах,!цо законом•прямо не 10.
передбачен!.В робот! п1дкреслюеться,що правов! норми 1нституту об'еднан-ня й вид!лення крим!нальних справ знаходять також св!й безпосереднН вираз в вимогах принцип!в дубл1чност1 й об'ективно! !стини,будучи ефективним эасобом забезпечення державного Пересу в наПб!льш ловному й швидкому розкритт! кожного аючину.викриттю винних I правильному застосуванн1 закону з тим.щоб кочена особа,яка вчинила злочин.була при-тягнута до крим1нально? в1дпов!дальност! й не один невинний не був п1дданий покаранно.
Розглядаючи 1нститут об'еднання й нид!лення крим!кальних справ з позиц!й принципу забезпечення п1дозрюваному,обвинуваченому та п1д-судному права на захист.дисертант не. подхляе позицпо Л.0.Мотов1ловкера зг1дно яко! порядок допиту обвинуваченого по справ!,яка була об'еднана з 1ншою справою,по винен диференцюватися в залежност! в!д предмету його показань;автор вважав,що незалекно в!д того,чи стосуаться його показания д!й самого обвинуваченого,чи Т1льк1 д!й 1нших сп1вобвинува-чених по справх,яка була об'еднана.допитувати таку особу необхГдно у вс!х випадках у ре:«1м!,встановленому для обвинуваченого.
Анал1зуючи висловлен! в л!тератур! погляди /Л.Д.Кокорев,М.М.Ми-хеенко,Я.О.Ыотов1ловкер,М.С.Строгович,Ф.Н.5аткулл1н та 1н./ про порядок допиту особи як св!дка,дисертант доходить висновку про необх!дн!сть доповнення д1ючого КПК Украши новою нормою,яна Надавала б св1дку право в1дмовитись в!д дач1 показань.якщо це було б пов'язане з притяг-ненням його до. крим!нально1 в1дпов!дальност!.
В дисертацН з, позиц!й даного принципу я1ддано критичному ана-л!зу ч.4 ст.156 КПК Укра1'ни,яка передбачае мо?клив1сть роз'еднання крим1-нально! справи в!дносно одн!бй особи на ряд самост!йних проваджень з направлениям справи в частин! доведеного обвинувачення в суд. На думку автора,таке вир}шення питания неминуче тягне за собою пог!ршення стану обвинуваченого,бо -створюе для нього несприятливу перспективу
И.
повторного судового розгляду.в якому в!и ф!гуруе як такий,що мае одну ■ чи б!льше судимостей. В,в!дпов!дност1 з принципом забезпечення обвинува-ченному права на захист 1 враховуючи необх!дн!сть створення умов для повного,об'ективного I всеб!чного досл!даення обставин справи,пропо-нуеться прямо вказати в 'закон!,що об'едання й вид!лення крим!нальних • справ припускаеться т!льк! тод!,коли цими д!ям! не порушуються права Й законн! !нтереси як обвинуваченого.так ! !кших учасник!в процесу.
Усяке вид!лення крим!,нально1 справи створюе ситуац!» в як! * !з основного провадяення п!длягають вид!ленню матер!али,при цьому частика з них' може бути вид!лена як в ориг!нал!,так 1 э коп!ях. Розглядаючи дану ситуац!ю э позиц!й принципа безпосередност!,дисертант враховув доц!льним внести в Украхни правило,зг!дно якого в раз! немогмизост! використання як доказ!в ориг!кал!в процесуальних акт!в,документ!в ! !нших даере л доказ1в,припускалося б використання кол1й. -
В робот! автор торкаеться сп!рного в гроцесуальн!й науц! питания про поняття ! сути!сть вимоги бистроти крим!нального судочинства. На ■думку дисертанта.дану вимогу.яка мае загальнепроцесуальне значения, сл!д розгладати як один !з принцип!в крим!налького судочинства. Св!й ковкретний вираз цей принцип знаходить в !нститут! процесуальних строк!в,вкл!очаючи ! т!,котр! обчислдаться при об'еднанн! й вид!ленн!> крим!нальнйх справ.
В глав! друг!I "Об'еднання й ввд!лення крим!нальних справ в . досудових стад!ях процесу" досл!джуються характерн! особливост1 реа-л!зац!'1 правових-норм !нститута об'еднання й вид!лення крим!нальнюс справ в стад!ях порушення крим!нально{ справи 1 попереднього розсл!-дування. .
В дисертац!? в!дзначаеться,що р!шення про об'еднання або вид!-лення крим!нальних справ знажодиться за рамками стад!'! поручения кри-м!на11ьн01 справи,яка мае своею задачею т!льк! визначеиня. умов /привод!в
! п{дстав/ до початку провадкення по справ!. Дисертант,проте,вважае, що в випадках.коли крим!нальна справа порушувться за ознаками дек!лькох злочин!в,вчинених одн!ею або дек!льк1ма особами,м!ж яними 5 зв'язок, передбачений частинами I та' 4 ст.26 КПК Укра'£ни,р1шення про порушення по цим матер!алам крим!нально? справи м!стять в соб! також ! р!шення ■ про об'еднання лроваджень по кожному !з викритих злочин!в в:однв сп!ль-не провадження; обидва ц! р!шення повин! бути в!дображен! в единому-сильному для них процесуальному акт! - постанов! про порушення кри-м!нально1 справи. В зв'язку з цим автор пропонуе закр!пити в закон! / ст.98 КПК / правило,зг!дно якого.при порушенн! справи за ознаками дек!льхох статтей крим!нального закону й при наявност! передбачених
ст.26 КПК Укра'/ни п!дстав,у постанов! про порушення крим!нальноУ справи • _
вказувалося б на об'еднання розсл!дувань цих злочин!в в вдина провадкення.
Розглядаючи висловлен! в л!тератур! погляди /Б.0.В!кторов, А.Л.Дубинеький,Р.Д.Рахунов,В.А.Стрешвський,11.С.Ельк!ед та !н./*в!д-носно розпод!лу стад!!' попереднього розсл!дування на ряд етап!в,!до П складают^,дисертант доходить висновку.що об'еднання й ввд!лення крим!нальних справ мояливе,.як правило,т!льк! л!.сля лритягнення особи як обвинуваченого;лила один виняток з-цього правилу мае м!сце,саме тод!,коли вид1лення в окреме провадження п!длягають матер!али в!дносно невсгановленого сп!вучасника вчинення злочину. Акт притягнення особи як обвинувачакого,виэначаючи,з одного боку,коло ос!б,в!дносно яких порушена й зд!йснветься крим{нальне пересл!дування,а з !ншого - сукуп-н!сть крим!нальких д!янь,котр1 можуть пот!м ф!гурувати в обвинувальному висновку,а також IX оридичну квал!фикац!ю',створюв,на думку дисертанта, необх!дн! праюв! умови для об'еднання К шд1лення крям1нальних справ.
Нод!ля»чи позиц!и С.А.Ачьпзрта, МЛ.Баранова,Л.М.Карнеево^ та !нших вчэних,в!дносно яког к моменту притягнення особи як обвинувачэного
13.
у вс!х випадках сл!д в!днести доказування под!!' злочину й винност! особи,яка його вчинила,автор ввая;ае,що це е одночасно й доказуванням п!дстав об'еднання крим1нальних справ. Беручи до уваги.що органи д!знання по крим!нальним справам,як! знаходяться в Ух лровадженн!, в тепер!шн!й час не мають права притягнувати особу як обвинуваченого, автор пропонуе виключити !э числа суб'ект!в,компетентних робити-об'еднання крим!нальних справ /ст.26 1СПК Укра1ни / особу,яка провадить д!знания.
В дисертац1У в!дзначаеться,що поряд з вид!ленням крим!нальних справ,в сл!цч!й практиц! мае м!сце'1 так зваке вид!лення матер!ал!в, яке, сл!д в!др!зняти в!д вид!лення справи як по п!дставам,ц1лям 1 умовам його лровадаення,так ( по правовим насл!дкам ц!ех процесуальноУ д!У. При цьому п!дкреслюеться,цо основним критер!ем,який дозволяе розмежу-вати вид!лення крим!нальних справ в!д вид1лення матер!ал!в,е в1дсутн!ст1' в останн1Х акта про поручения по ним но'воУ крим!нальноУ справи 1 необ-■х!дн!сть прийняття цього р!шення. За такими обставинами,р!шення про порушення новоУ крим1нальноК справи,з точки зору дисертанта,повинно прийматися зг!дно порядку встановленому в ч.З ст.97 КПК УкраУни.
Анал1з сл!дчоУ практики,д!ючого крим!нально-процесуального зако-нодавства,а також наведених в юрндичнох л!тератур!'поглдд!в /О.Ы.Баг-рицький,Ю.В.Б1лозеров, В. М.Григорьев,В. К. Грязнов, Д. В. Дробин1н, М.С.Дьяченко та 1н./ дозволив автору визначити ряд характерних ситуац!й,як! зумовлшть вид!лення матер!ал!в. До Ух числа необх}дно в!дкести випадки: I/ одержання в ход! розсл!дування Даних.як! вказують на ознаки злочину,який не зв'язаний з там.що розсл!дуеться 1 не в!днесений до п!дсл!дно'ст1 даного органу попереднього роэсл!дування; 2/ встановлення 6 ход! сл!дства даних про ознаки 1нших злочин!в,як! не пов'язан! з тим, що розсл!дуеться 1 недостатн!х для порушення крим!нальноУ справи; вид!лен! матер!али при цьому можуть бути направлен! органам д!знания 147'
котр! з метою виявлення ознак злочину мають право вживати поруч з' крим!нально-процесуальними також I оперативно-розшуков! заходи,п!сля чого питания про порушення крим!нально'1 справи вир!шуеться на загальних Засадах;. 3/ наявност1 в катер! ал ах даних.що вказують на вчинення особою, яка не була пригягнута до крим!нально! в!дпов!дальност!,одного Iз зло-чин!в,перел!чених в ст. 425 КПК Укра1ни,в силу чого орган д{знания уповноважений зд!йснити провадження за протокольной формою досудовой п!дготовки матер!ал!в; 4/ одержання в процес! розсл!дування даних про вчинення злочинних д!й обвинуваченим по !нш!й крим!нальн!й справ!; п!сля вид!лення,так! матер! али залучаються до в!дпов!дно1 крим!нально1 справи; 5/ наявност! в матер!алах п!дстав для застосування до особи заход!в громадсьного,адм!н!стративного або дисципл!нарного элливу при в!дмов! в порушенн! крим!нально1 справи.
3 метою' б!льш ч!ткого 1 адекватного регулювання в!дносин,що виникають при вид!ленн! матер!ал!в,запропоновано доповнити КПК УкраУни спец!альною статтеи,яка б встановлювала п!дстави й порядок ц!е'1 дП, зм!ст та струнтура таког сгатт! розроблен1 в дисертацй'.
В робот! досл!джен! вироблен! в ход! правозастосувально! д!яль-ност! орган!в розсл!дування п!дстави об'бднання крим!нальних справ, котр! в теперешн!й час не эакр!плен! в текст! КПК Украши. Дисертант под!ляе лозиц!ю ряда автор!в /О.М.Лар!н,1.Л.Петрух!н,В.М.Савицький та !н./ зг!дно яко! пропонуегься розширити ,наявний.'перел!к п!дстав об'ед-нання крим!нальних справ ! доповнити ст.26 КПК УкраГни новими поставами, до яких сл!д в!днести випадки: I/ вчинення ден!лькох злочин!в особами,як! не в сл!вучасниками,як1Ц0 ц! злочини потягли за собою наступ одних ! тих самих сусп!льно небеапёчних насл!дк!в; 2/ вчинення дек!лькох злочин!в особами,як! не е сп!вучасниками,якщо д!I /або безд!я/ одних-. створили умови,як! сприяли вчинекню злочину !ншими.
Враховугачи розма!тгя виникаючих при здЫсненн! крим!нально-про-
15." •
цесуальшп д!яльност! проблемних' ситуац1й,вир1шення яких пов'язане з об'еднанням крим!нальних справ,дисертант вважае.що було б доц!льним над!л1 та сл!дчого I прокурора правом об'еднувати крим!нальн! справи 1 в 1нших випадках.коли це буде виэнино ними за необх!дне.
В дисертацП п1ддан! всеб!чному анал!зу'правов! норми.що регулю-ють п!дстави 1 порядок вид!лення крим!нальних справ в окрема .пр'овад-ження в стад!! полереднбого розсл!дування.
. Розгляяамчи випадки' вид!лення й зупинення крим!нальнох справи в!дносно обвинуваченого-сп!вучасника вчинення здочину,м!сцезнаходження якого нев|доме або псих!чне або 1нше тяжке захворювання котрого пере-шкодаае зак1нченню проваддення у справ!,автор наводить додатков! аргумента в п!дтримку позиц!¥ раду'вчених / I.е.Биховський.Л.М.Репкин/ зг1ди якоХ,яюцо не буде встановлено особу,що вчинила злочин в сп!вучасти з !ншиыи обвинуваченими,то. в окреме провадження сл!д вид!ляти не матер!алй в!дносно ц!е'1" особи,а крим!нальну справу;це правило було б доц!льно 'закр!пити в закон1 / ч.4 ст.206 КПК Украши /.
'1з зупиненням справи та вид1ленням П в окреме провадження пов'язане питания про сп!вв1дношення попереднього 1 наступного вирок!в, як! було винесено в!дносно сп!вучасник!в вчинення злочину.тобто про преюдиц!ю вирок}в. На п!дстав! осмислення висловлених в л!тератур1 .думок / Х.М.Гальпер!н,Й.М.Грошовий,Д.0.Мотов!ловкер,1.Л.Петрух!н, . .Г,Ы.Резй!к,$.Н.$аткулл!н та 1н./,дисертант вважае.що в дан!й ситуацН мова йяе про преюдиц!ю,яка за своею правовою природою е спростовною, а .це в свою чергу надае можлив!сть суду при розгляд! крим!нально! справи встановити факта,що лежать в основ! судового р!шення по 1нш1й ; нриы1нальн!й справ! 1' як! мають значения для ц!е£ справи.
В робот! просл!даен! характен! особливост1 вид!лення в окреме провадження крим1нально! справи в!дносно нерозсл!дуванних злочин!в у зв'язку з направлениям справи в суд в частин! доведоного обвинува-
- |б7'.
чення /ч. 4 от. 156 КПК Украши/. Критично оц!ншчи дану правову норму, автор в!дзначае,що в ряд! вигшдк1в такв вид!лення справи може створити ситуац!ю,коли фрагменти одн!ей 1 т!й же д11,обвинувачення /в матер!-альному розум!нн! /можуть бути роэглянут! в р!зних процесах,що може потягти за собою гюрушення в!домого процесуальн!й науц1 правила "ПОП ЫЛгП&ЕМ " - не моана дв!чи за одна 1 те ж. Тому.яюцо предметом кри-мЫально-процесуально'! д!яльност! е так звана проста /однопредметна/ справа,де розглядаеться питания про крим!налну в!дпов!дальн!сть одн!б1 особи за 1нкрим{новану гй одну злочинну д!ю,то 1з тако'1 справи на п!дста-в! ч.4 ст.156 КПК Украх'ни н!чого вид!л«ти не можна.
В дисертацП також вказуеться.що роз'еднання крим!нальнох" справи на окрем! провадження за вказанога в дан!й норм! п!дставою,дужв часто тягне за собою втрату загально! картини■злочинно? д!яльност! пепно'1 особи 1 суду важно правильно оц!нити ступ!нь Н громадсько'1 небезпеки. В ряд! випадк1в роз'еднання справи дозволяв злочинцо уникнути в!дпов!дальност! за вчинений б!льш тяжкий злочин,матер!али в!дносно якого вид! ляяться в окреме провадження й фактично цей злочин эалишавться нерозкритим. .
Розглянувши дискус!йне в л!тератур! питания про те,з якого моменту необх!дно обчислювати строк сл!дства по справ!,що була вид!лена ' в окреме провадження,сл!виукач вважае доц!льним встановити в закон! д!ференц!йований порядок його обчислення. При цьому.ягсцо сл!дство по вид!лен!й ! перв!сн!й справ! було розпочато одночасно.то строк сл!детва ро справ!,яка була вид!лена обчислюеться як продовження строку сл!дства по перв!сн!й справ!. В тих же випадках,коли в ход! сл!дства э'являвться дан!,як! вказують на вчинення обвинуваченим щэ {ншого злочину,справу в!дносно якого визнано доц!льним вид!лити в окреме провадження,строк^ сл!дства по справ!,що п!длягае вид!ленню сл!д обчислювати з дня одертаиня цих даних.
Враховуючи.що об'еднання й вид!лення крик! нал ьних справ тягне за собою наступ певних правових насл!дк!в,котр! у ряд! випадк!в,носять вельми суттевий характера робот! • пропонуеться з метою посилення гаран!й правильного застосування норм даного крим!нально-процесуального 1нституту, ввести правило,зг!дно якому коп!я постанови про об'еднання чи вид!лення крим!нально'1 справи була б направлена прокуроров!,який зд!йснюе нагляд. Вимоги.що пред'являються до структури та зм!сту цих постанов докладно розглянут! в дисертацН. .
, . Вивчення матер!ал!в сл!дчо{ практики показуе.що в ситуац!ях, коли крим!нальна справа роэсл!дуеться групгао сл!дчих,!нколи ряд найб!льш важливих р!шень по справ!,до числа яких сл!д в!днести,на думку дисертанта ! р!шення про об'еднання й вид!лення крим!нальних справ.приймаеться сл!дчим - членом сл!дчох групи. Розц!нюючи таку практику як негативне явище,автор под!ляе висловлен! в л!тератур! погляди / Г.К.Кожевн!ков,' А.А.Тарасов,А.А.Ейсман та !н./ про необх!дн!сть ч!тко'1' законодавчо'! регламентац!I повноважень член!в сл!дчо1 групи та Я кер!вника ! пропо-нуе внести в!дпов1дн1 доповнення в ст.98 1ШК Украши.в як!й,зокрема, передбачити право кер!вника групи на прийняття р!шень про об'еднання й вид!лення крим!нальних справ.
В глав! трет!й "Об'еднання й вид!леНня крим!нальких справ в судо-вих стад!ях процесу" досл!дауються спец!ф!чн! п!дстави,порддок 1 характер-н! особливост! об'еднання й вид!лення крим!нальних справ в стад!ях в!ддання обвинуваченого до суду та судового розгляду.
Зг!дно п.5 ст.246 КПК Украхни неправильне об'еднання або вид!лення крим1нальних справ е п!дставою,яка тягне повернення справи для додатко-. вого розсл!дування. В дисертацН в!дзначаеться,1д0 закон не розкривае самого поняття "неправильне об'еднання або вид!лення справ",однак такими випадками сл!д вважати будь-яке порушення вимог ст.26 КПК У кражи, коли воно позначилось на всеб!чност!,повнот! й об'ективност! досл!джен-
ня справи 1 правильному П вир!шенн!,а тому,в силу ст.370 1ШК Украгни тягнв в!дм!ну вироку 1 повернення справи на додаткове розсл!дування.
Розглядаючи порядок вид!лення матер!ал!в крим!нально1° справи при в!дцанн! обвинуваченого до 'суду.сп!вшукач в!дзначае,що п{сля направления вид!лених матер!ал!в прокуроров! останн!й повинен прийняти по ним одне !з передбачених п.п. I 1 2 ст.97 КПК Укра?ни р!шень. При цьому р!шення прокурора про порушення крим!нально! справи або про в!дмову в порушенн! справи повинно бути лрийнято,на думку автора,на загальних зАсадах,передбачених ч.2.ст.97 КПК Украгни,тобто в. гриденний строк.
В робот! робиться висновок про доц!льн!сть зм!ни {снуючого нин! порядку вид!лення судом /суддею / в стад!!' в!ддання до суду матер!ал1в справи за новим обвинуваченням або в!дносно ново! особи /п.п.З ! 4 ст. 246 КПК УкрахниЛ Лкщо суд д!йшов висновку про наявн!сть у справ! п!дстав для пред'явлення п!дсудному нового обвинувачення.котре ран!ие йому не було пред'явлене,або для притягнення до крим!нальноГ'в!дров1-дальносг! 1то1 особи,в!н повинен одночасно з вид!ленням матер!ал!в в!дносно цих ос!б порушувати по ним крим!нальну справу ! направляти П прокуроров! для провадження попереднього розсл!Дування.
Автор не под!ляе думку М.М.Михеенко.який' вважае,ЩО якщо справу в!дносно когось !з сп!вучасник!в буде-зупинено суддею чи судом в роэлорядчому зас!данн! на п!дставах встановлених ч.чЛ та 2 ст. 249 КПК Укра5(ни,тобто коли з'лсусться,що обвинувачений зник 1 м!сцеперебування його нев!доме,а також у випадку тяжкого захворовання обвинуваченого, що виключае моздив1сть його участ! в судовому зас!данн!,то р!шекня про це повинне бути обгрунтовано посиланням на ч.4 ст.206 КПК Укра'1ни. На думку дисзртаита посилання на-вказану статтю крим!нально-процесуаль-ного кодекса навряд чи доречно в дан!й ситуацН,оск!льки ст.206 КПК передбачае зупинення т!льк! попер^нього сл!дства; у випадку,що розгля-даеться за в!дсутн!сто спец!ально1 норми,б!льш правилышм буде засто-
19.
сування загальнох норми ч.2 ст.26'КШ Укра!ни,яка дозврляе проводим вид!лення крим!нальних справ у будь-яких випадках.як! викликан! необх1дн1стью,якщо це не позначиться на всеб1чност!,повнот! й об'ектив-ност! досл!дження й вир!шення справи. 3 метою 61лыа ч!ткого й повного регулювання порядку I умов видхлення кримшальних: справ на вказаних п!дставах пропонуеться внести в статтю 249 К1К Украши в!дпов!дн! доповнення.
Визнаваичи за судом право на об'еднання кримхнальних справ у стад!х судового розгляду,сп!вшукач доходить висноеку.що об'еднання кримхнальних справ.про спхвучасник1в вчинення злочину,а таком особах, причетних до злочину,може бути проведено,як правило,т!льк! в-стад!I попереднього розсл!дування,бо таке об'еднання потребуе щоб кокна !з притягнутих до вхдповхдальнаст! ос!б по справ!,яка була об'еднана,у в!дповхдност! !з ст.218 ШК Украши,ознаГомилась з! всхма матер!алами справи,що в свою чергу моле привести до заявления клопотань про про-вадаення додаткових сл!дчйх д!й. При необххдност! в об'еднанш таких справ суд у в!дпов!дност! !з ст.281 КПК Украши направляв ц! справи на додаткове розслхдування,про що виносить.мотивовану ухвалу чи поста-нову;саме а р!шення про об'еднання цих справ повинен приГмати прокурор чи сл!дчий. Безпосередне об'еднання судом кримхнальних справ,на думку автора,може мати мхсце т!льк1 год!,коли ца об'еднання не тягне за.собою необх!дност! в провадженн! таких процесуальних д!й.котр! сам суд не ноже виконувати.
3 метою вдосконалення крим!нально-процесуального законодавства, що регламентуе процедуру об'еднання крим!нальних справ судом,сп!вшувач пропонуе доповнити д!ючий КПК Украши' спец!альною нормою,структура та зи!ст якох розроблен! в дисертацН. '
В робот! досл!джуеться процедура об'еднання суддеи зустр!чних обвинувачень у справах приватного обвинувачення про злочини вказан!
Ж
в v.í ст.КПК Укра1ни. Лод!ляючи висловлен! в л!герагур! погляди щодо.припустимост! цього об'еднання до початку судового сл!дства по nepují: скарз! / С.А.Альперт.М.М.Михеенко та íh./,автор вважае.що таке об'еднання моясе бути проведено,якщо проти цього не эаперечуд одна !з CTopíti. При цьому.якщо суд при; няв зустр!чну скаргу i порушив по н! й кримЫальну справу,то п!дсудному /потерп!лому по nepaiií справ!/ пордд з пов!сткою про виклик foro в судове зас!дання,не п!здн!шв трьох дн!в до розгляду справи в суд!,повинно бути вручено також коп!ю скарги потери!лого.
Дисертант не под!ляе точку зору СЛ.Катькало 1 В.З.Лукашевича зг!дно яко'1 об'еднання справ про зустр!чн! обвинувачення сл!д оформляти спец!ального постановов судд!,якщо эустр!чна скарга над!йшла як до судового зас!дання,так i п!д час судового зас{дання. Сп!вшукач вважае.що р!шення суда! про об'еднання зустр!чних обвинувачень в силу його органично! едност! з !ншими процвсуальннми р!шеннями,як! приГмаються в ход! провадкення по справам приватного обвинувачення,повинно ф!ксуватися в единому для них процесуальному акт! - постанов! про порушення нрим!-нально'1 рправи по скарз! потерп!лого ! в!,ддан! обвинуваченого до суду.
В робот! розглддаеться коло питань.пов'язаних э вид!ленням крим!нальних справ в стад!i судового розгляду. Анал!зуючи висловлен! в л!тератур! погляди в!дносно дискус!йного питания про момент поручения й видглення в окрема провадження крим{нально£ справи за новим обвину-ваченням /В.Б. Алексеев,I.Д.Перлов,В.Д.Ярославський та íh./ дисертант доходить висновку.що це питания повинно бути вир!шено з урахувпнням обставин кожно? конкретно"! крим!нально! справи;при чому.якию справа, яка розглядаеться не пов'язана з новою справою,чи пов'язана,але '¿х розд!льний розгляд не позначиться на всеб!чност!,повнот! й об'ективнос-т! досл!даення ochobhoí справи,суд вправ! порушити нову крим!нальну справу в будь-який момент судового розгляду.
Л.
Б дисертацИ обгрунтовуеться необх!дн!сть б!льш ч!ткого закоко-давчого регулювання процедури порушення й вид1лення крим}нальних справ на п!дставах,передбачених в ст.ст.276 та 278 КПК УкраУни. На дуыку автора,при вир!шенн! цих питань суд забов'язаний вислухати думку як прокурора,так 1 !шшх учасник!в процесу. Дане повило було б доц!льн«ы закр!пити в крим!нально-процесуальному закон}. • '
Розглядаючи питания про порушення й вид!лення в окреые проваджен-ня крим!нальноУ справи в!дносно ново У особи,сп!вшукач вважае.що ц! р!шення повинн! бути прийнят! в той момент судового розгляду.коли були з'ясован! необх!дн! для цього п!дстави - докази.що вказують на вчинення особою,яка на була притягнута до крим!нальноУ в!дпов!дальност!,д!й,як! ы!стять в соб! ознаки злочину. '
На основ! проведеного досл!джения дисертантом лропонуеться ряд редакц!йних поправок,а також зм!н 1 доповнень в текстах правових норм, як! встановлюють процедуру■об• еднання й вид!лення криы!нальних справ в стад! У судового розгладу.
В заключи!й частин! сформульован! пропозиц!У стосовно подальшого вдосконалення крим!нально-процесуального законодавства.що регулюе об'еднания й вид!лення крим!нальних справ.
По тем! досл!дження автором опубл!кован! наступи! роботи:
1. До питания про вдосконалення 1нституту об»еднання й вид!ленш! крим!нальних справ в радянському. хрим!наяьному процес!.// Реформа пол!тико-правово1 системи радянського сусп!льства ! укр}плення соц!ал!стичного правопорядку.- Харк!в,1990т 0,2 д.а. '
2. Деяк! питания вдосконалення правового регулювання !нстигуту об' еднання й вид!лення крим!нальнкх справ.//Правовэ регулювання державного буд!вництва в УкраУн! та проблеми вдосконалення законодавствг - Харк1в,1992.- 0,2 д.а.
3. Гарант!У прав обвинуваченого при об»еднанн1 й вид!ленн!
крим!нальних справ.// Юридична наука 1 проблеми формування демократично"! правовой держави Украина.-Шив, 1993.- 0,4 д.а.
4.Вид!леНкя крим!нальних справ в нових лол!тико-правових умовах.// Законодавство Украгни:становище,проблеми,перспективи.- Харк!в,1994.-0,1 д.а.
