АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Хозяйственно-правовые способы предотвращения тенизации экономики»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
УДК 346:343.50
ПШОНКА Віктор Павлович
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВІ СПОСОБИ ЗАПОБІГАННЯ ТІНІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ
Спеціальність 12.00.04 - Господарське право;
арбітражний процес
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Донецьк - 2000
Робота виконана в Інституті економіко-правових досліджень Національної академії наук України (м.Донецьк).
Науковий керівник- доктор юридичних наук, професор,
академік НАН України Мамутов Валентин Карлович,
Інститут економіко-правових досліджень НАН України, директор (м.Донецьк)
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник Замойський Ігор Євгенович,
Донецький інститут економіки та господарського права, професор кафедри (м.Донецьк)
кандидат юридичних наук, доцент Новошицький Олександр Миколайович,
Донецький державний університет Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри (м.Донецьк).
Провідна установа- Національна юридична академія України
імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти і науки України, кафедра аграрного права (м.Харків).
Захист дисертації відбудеться « 20 » липня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ДІЇ.170.01 в Інституті економіко-правових досліджень НАН України за адресою: 83048, Донецьк,
вул.Університетська, 77.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіко-правових досліджень НАН України за адресою : 83048, Донецьк, вул. Університетська, 77.
Автореферат розісланий « 17 » червня 2000 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради
Граніш В.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Поряд із позитивними проявами формування ринкової системи господарювання, не можна не відзначити наявність негативних явищ в економіці України, гальмуючих перетворення, що відбуваються. Одне з найбільш серйозних за своїми маштабами, формами прояву і наслідками для розвитку народногосподарського комплексу країни негативних явищ є зростання так званої "тіньової" економіки. Її подальше злиття з офіційною економікою викликає наростання негативних тенденцій, основні з яких - зниження можливостей регулювання економіки державою, підвищення необгрунтованої диференціації рівнів життя населення, що, у свою чергу, посилює соціальну напруженість і нестабільність у суспільстві в цілому.
Специфічність процесів тінізації економіки полягає в тому, що розвиток тінізації пов'язаний із сукупністю різноманітних факторів як економічного, так і політичного характеру. При цьому актуальним на сьогоднішній день є не тільки з'ясовування сукупності вже існуючих, але і запобігання формуванню нових видів тіньової економіки. Для вирішення даної задачі важливим є проведення дослідження, спрямованого на виявлення прогалин у законодавчому регулюванні, що сприяють тінізації господарської діяльності.
Проведені в останні роки дослідження проблем запобігання тінізації і криміналізації економіки, результати яких узагальнені, зокрема, у збірнику наукових праць Інституту економіко-правових досліджень НАН України "Господарсько-правові способи детінізації і декриміналізації економіки" (м. Донецьк, 1998р.), свідчать про складність, багатоплановість цих проблем, необхідність продовження дослідження різноманітних її аспектів і подальшого пошуку ефективних шляхів вирішення.
У дисертаційному дослідженні здійснюється спроба знайти рішення на основі аналізу тіньових моделей господарської діяльності, які використовуються при створенні суб'єктів господарювання, у процесі безпосереднього здійснення господарської діяльності і під час ліквідації суб'єкта господарювання. Аналізуються також способи легалізації господарської діяльності як офіційно визнаного важливого напрямку скорочення обсягів тіньової економіки.
У результаті проведеного аналізу в дисертаційному дослідженні розроблені практичні рекомендації з удосконалення господарського законодавства України.
Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану роботи Інституту економіко-правових досліджень НАН України в рамках теми "Удосконалення законодавства про статус суб'єктів господарської діяльності і практики його застосування для запобігання економічних правопорушень", №держреєстраци 019911001837.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обгрунтування необхідності підвищення ефективності використання господарсько-правових способів запобігання тінізації економіки на основі вивчення і комплексного аналізу вітчизняного і закордонного законодавства, практики його застосування, розробка на основі отриманих результатів практичних рекомендацій з удосконалення норм господарського законодавства України.
Мета дисертаційного дослідження зумовлює необхідність вирішення наступних задач:
базуючись на вивченні основних принципів господарського законодавства визначити зміст і роль державного регулювання в процесі детінізації національної економіки;
проаналізувати сукупність факторів, що сприяють розвитку тіньової економіки і її видів;
на основі аналізу й узагальнення фактичного матеріалу розглянути найбільш поширені моделі тіньової господарської діяльності;
проаналізувати і систематизувати господарсько-правові способи зниження рівня тінізації національної економіки;
на основі порівняльного аналізу вітчизняних і закордонних засобів запобігання тінізації економіки, виявити позитивні і негативні тенденції в їхньому розвитку і визначити можливі шляхи удосконалення;
вивчити можливість підвищення ефективності механізму реалізації господарсько-правових способів легалізації тіньової господарської діяльності;
на основі результатів проведеного дослідження уточнити понятійний апарат в розглянутій області господарсько-правових знань.
Предметом дослідження дисертаційної роботи є аномалія, яка розвинулась в процесі реформування економічної системи, яка в науковій літературі має назву неофіційної або тіньової економіки.
Об'єктом дослідження стала сукупність господарсько-правових способів запобігання тінізації національної економіки.
Методологічною основою проведеного дослідження стали сучасні методи пізнання, категорії, закони і принципи формальної логіки. При проведенні дослідження використовувалися методи: аналізу
з
й узагальнень, вибіркового дослідження, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, статистичний, історичний.
Теоретичну основу дослідження склали наукові праці правознавців і економістів України і СНД: Т.Е. Абової, А.П. Бунича,
В.М.Гайворонського, А.І. Гурова, І.Є. Замойського, А.М. Запорожця, ГЛ.Знаменського, Я.В. Косалс, Н.Ф. Кузнєцова, В.В. Лаптєва, Д.Х.Липницького, В.К. Мамутова, B.C. Мартем'янова, С.З. Михайліна,
О.М. Новошицького, І.Г. Побірченко, Д.І. Притики, Г.В. Пронської, Б.Г.Розовського, A.C. Савченко, В.С.Тадевосяна, В.Я. Тація, А.В.Турчинова, В.В. Хахуліна, С.Т. Чернова, О.О. Чувпила, B.C. Щербини і ряду інших. Вплив на дослідження зробили теоретичні праці зарубіжних вчених: К. Бенсона, М. Кілліаса, А. Лайтинена, Дж. Уілсона.
При підготовці дисертаційної роботи використовувалися нормативні акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, статистичні матеріали Генеральної прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, матеріали, які містяться у вітчизняній і закордонній науковій літературі, матеріали періодичних видань, методичні й аналітичні розробки автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні комплексного дослідження господарсько-правових способів запобігання тінізації економіки України на всіх етапах організації і здійснення господарської діяльності.
Новизна дослідження підтверджується наступним: визначена сукупність господарсько-правових способів запобігання тінізації економіки, на основі виявлення моделей тінізації на всіх етапах організації і здійснення господарської діяльності;
обгрунтовані основні умови і господарсько-правові способи легалізації тіньової економіки;
обгрунтовані рекомендації щодо напрямків удосконалення господарського законодавства України і підвищення ефективності його застосування в процесі детінізації національної економіки; розмежовано процеси тінізації і криміналізації економіки; уточнений понятійний апарат у розглянутій області економіко-правових знань, зокрема, поняття "тіньова економіка", "тіньова господарська діяльність", "фактори тінізації", "господарсько-правові способи запобігання тінізації".
Проведений у дисертаційному дослідженні аналіз існуючих поглядів на проблему класифікації складових частин тіньової економіки (наприклад наукових робіт Р. Кузьміна, С. Чернова, О. Ярмоленко та
інших), дозволяє зробити висновок про те, що в рамках тіньової економіки існує дві групи відносин. До першої входять відносини, що складаються у процесі легітимної господарської діяльності, результати якої частково або цілком приховуються від державного обліку з метою їхнього виведення з-під оподатковування, до другого - відносини, що складаються у зв'язку з протиправною діяльністю, не відображеною в даних державного обліку і звітності і виведеною зі сфери оподатковування з метою одержання неврахованих прибутків.
Економічні правопорушення в умовах кризи є результатом, головним чином, політико-владних відносин, поширених на економічну область. Латентний характер тіньових господарських відносин об'єктивно є результатом адаптації суб'єктів господарських відносин до реалій ситуації, що формується в Україні. До таких реалій необхідно віднести: неефективну приватизацію; ріст кількості приватно-
підприємницьких структур; фактичну відмову держави від права власності на значну частину державних підприємств і результати їхньої діяльності, наявність владно-підприємницьких структур, широке майнове і соціальне розмежування населення.
Однією з основних причин тінізації економіки є недостатнє використання господарсько-правових способів обмеження тіньового господарювання в країні. Тіньові фактори виявляються на всіх етапах організації і здійснення господарської діяльності, мають свої особливості, що припускає диференційований підхід до вирішення проблем детінізації на кожному етапі.
Аналіз тіньових проявів у процесі створення господарюючого суб'єкта дозволяє дійти до висновку про їхню значну розмаїтість, що робить актуальною необхідність удосконалення комплексного використання господарсько-правових, адміністративно-правових і кримінально-правових способів, спрямованих на запобігання тінізації економіки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі комплексного аналізу господарсько-правових способів запобігання тінізації національної економіки, їх співставлення з теорією і чинним господарським законодавством розвинутих країн, розроблені практичні рекомендації з удосконалення національного законодавства.
Результати дослідження широко висвітлювалися в періодичній пресі і були використані прокуратурою Донецької області при розробці відомчих нормативних матеріалів і практичних заходів, спрямованих на підвищення ефективності прокурорського нагляду за виконанням законодавства з метою запобігання тінізації економіки.
Положення дисертаційної роботи також можуть бути використані в науково-дослідницькій роботі і в навчальному процесі за курсом господарського права.
Особистий внесок здобувача. До основних наукових результатів, що складають особистий внесок автора, належать такі:
1. Визначення сукупності господарсько-правових способів запобігання тінізації економіки на основі виявлення моделей тінізації на всіх етапах організації і здійснення господарської діяльності (створення суб'єкта господарювання, безпосереднє здійснення господарської діяльності, ліквідація суб'єкта господарювання);
2. Обгрунтування основних умов і господарсько-правових способів легалізації тіньової економіки;
3. Обгрунтування рекомендацій про напрямки удосконалення господарського законодавства України і підвищення ефективності його застосування в плані детінізації економіки;
4. Розмежування процесів тінізації і криміналізації економіки;
5. Уточнення понять: "тіньова економіка", "тіньова господарська діяльність", "фактори тінізації", "господарсько-правові ■ способи запобігання тінізації".
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження доповідались і обговорювалися на науково-практичному семінарі робітників прокуратури і контролюючих органів України "Питання взаємодії" (м.Северодонецьк, 1996р.) на міжнародній науковій конференції "Проблеми економічного росту: питання
добропорядності" (м.Донецьк, 1998р.), загальноєвропейській конференції "Прокуратура Європи у XXI столітті" (м.Страсбург (Франція) 2000 р.), засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України. -
Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 робіт загальним обсягом 1,0 д.а., що належать автору особисто.
Структура і обсяг роботи зумовлена метою і задачами дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить 162 сторінки комп'ютерного тексту, включає 17 рисунків, список використаних джерел із 146 найменувань, додатки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтована актуальність роботи, наукова новизна, цілі і задачі дослідження, методологічна основа дослідження, зв'язок роботи з дослідженнями Інституту економіко-правових досліджень НАН
України, практичне використання результатів дисертаційного дослідження.
Розділ 1. Тіньова економіка: поняття, види і фактори активізації. У ході дослідження був зроблений висновок про необхідність розмежування процесів криміналізації і тінізацГЇ економіки. Він грунтується на розходженнях у правовій природі явищ, що розглядаються.
Криміналізація економіки виступає як злочинна діяльність, заснована на позаекономічних методах, яка складає значну загрозу для життя і здоров'я громадян, що частіше усього здійснюється організованими злочинними групами. При цьому господарська діяльність, якщо така взагалі здійснюється, є лише способом приховання кримінальної діяльності.
Основу тінізації складають господарські правопорушення, здійснювані суб'єктами господарської діяльності. При цьому останні, хоч і ухиляються від державного обліку й оподатковування з метою одержання неврахованого прибутку, споконвічно, як правило, є законними власниками вироблених прибутків і лише в силу визначених причин змушено виходять з-під дії правових норм.
Основним джерелом тіньової економіки є нереєсгрована державними органами господарська діяльність, що має місце в усіх секторах економіки. Використання основних коштів здійснюється за відсутності відрахувань у державний бюджет у вигляді податкових платежів.
У рамках тіньової економіки можна виділяти дві групи відносин. Перші не є протиправними, але стають тіньовими в результаті відхилення від обліку їхніх результатів у будь-якій формі і будь-яких державних органах із метою одержання неврахованого прибутку. Друга значна група включає господарські відносини незаконного характеру, що, водночас, не містять кримінальну складову.
Основним джерелом поповнення "тіньових", тобто нереєстрованих державою капіталів, є ухилення від сплати податків і інших податкових платежів у державний бюджет.
Аналіз діяльності підприємницьких структур показав, що значна кількість підприємств ухиляються від сплати податків. Тільки за 1999 рік після державної реєстрації в Україні не заплатили податки 43827 приватних підприємств (33,4% від зареєстрованих), 35100 колективних підприємств (31,6%), 31859 товариств (26,9%), 2541 підприємств з іноземними інвестиціями, 410 страхових компаній, 26794 підприємств інших видів (50,3%).
Кількість і питома вага фактів ухиляння від сплати податків серед економічних правопорушень склали: у 1994 році -1077(питома вага 2,3%), у 1995 році - 3283 (питома вага 5,4%),у 1996 році - 5869 (питома вага -9,6%),у 1997 році -8 796 (питома вага 14,1%), у 1998 році - 10481 (питома вага 16%), у 1999 році - 11857 (питома вага 18,1%). Таким чином, існує несприятлива тенденція зростання питомої ваги фактів ухиляння від сплати податків, у порівнянні з іншими видами економічних правопорушень. При цьому правопорушення в сфері оподатковування відрізняються високим рівнем професіоналізму.
Фактори тінізації у загальному вигляді можна розподілити на соціально-політичні, економічні і правові. У дисертації під факторами тінізації розуміється сукупність істотних обставин соціально-політичного, економічного і правового характеру, що впливають на формування і підтримку тіньового господарювання в країні. Особливої уваги в дисертації приділено факторам правового характеру. Серед них найбільш важливими є: існування значних прогалин у законодавстві, котрими активно користуються правопорушники; відсутність достатньо чіткого визначеного законодавчо місця держави в управлінні економічними процесами; недостатнє використання господарсько-правових способів детінізації економіки.
Причини, що лежать в основі критичних показників зростання рівня тінізації вітчизняної економіки полягають, насамперед, у втраті з боку держави контролю за процесами, що відбуваються в ній.
В сучасних умовах достатньо актуальним стає запобігання правопорушенням у сфері економіки не тільки і не стільки кримінально-правовими, скільки господарсько-правовими способами. Мається на увазі акцентування уваги, насамперед, на необхідності попередження вчинення правопорушень, а не на покаранні правопорушників за вже здійснені правопорушення. Проте факт безсумнівного впливу кримінально-правових факторів на процеси детінізації також не можна не враховувати.
Розділ 2. Аналіз тіньових моделей господарської діяльності. Вироблення пропозицій з удосконалення чинного законодавства неможливе без розгляду особливостей тінізації на різних етапах організації і здійснення господарської діяльності. У загальному вигляді можна виділити наступні етапи:
1) створення суб'єкта господарської діяльності;
2) здійснення господарської діяльності (на даному етапі можлива реорганізація суб’єкта господарської діяльності);
3) ліквідація господарюючого суб'єкта.
Кожний з названих етапів своєрідний, що припускає наявність складного механізму правового регулювання. Конкретні пропозиції з його удосконалення грунтуються на вивченні моделей тінізації, найбільш характерних для кожного етапу організації І здійснення господарської діяльності.
У процесі узагальнення способів тінізації, які часто зустрічаються, у роботі визначені найбільш поширені моделі тінізації. Проаналізовано основні моделі тінізації в процесі організації і здійснення господарської діяльності, характерні для різноманітних його видів.
Серед відомих моделей або схем тіньової діяльності, що реально використовуються, типовими можна визнати наступні:
1. При підприємстві створюються товариства з обмеженою відповідальністю (акціонерні товариства закритого типу, приватні й інші підприємства нових організаційно-правових форм), до засновників яких входять керівні робітники базових підприємств. Закупівля ресурсів, устаткування, комплектуючих здійснюється за посередництвом цих товариств так, що ресурси коштують підприємству дорожче, ніж при прямих зв'язках, але члени товариства, у підсумку, збільшують свій особистий прибуток. Схема є симетричною, діючою в обидві сторони -продаж надлишків сировини і матеріалів теж здійснюється через підприємства сателіти, що мають свій відсоток (рис.1).
Рис. 1. Модель тіньової діяльності
2. Деяка комерційна структура орендує у базового підприємства виробничі потужності по випуску продукції, аналогічної продукції базового підприємства. До робітників, так чи інакше задіяних у структурі, належать співробітники відділу збуту базового підприємства, що переадресовують найбільш вигідні замовлення в рівнобіжне підприємство (рис.2).
1
аренда
Комерційна структура
вЕ
Відділ збуту
Замовлення, переадресовані відділом збуту базового підприємства
Рис.2. Модель тіньової діяльності
Господарсько-правове регулювання повинно бути спрямоване на злам і запобігання можливостям створення подібного роду схем або моделей.
У результаті проведеного дослідження виявлені деякі тенденції розвитку моделей тінізації. Серед них:
якісне і кількісне ускладнення моделей тінізації за рахунок удосконалення схем правопорушень і ускладнення їхнього суб'єктного складу;
розвиток тіньових проявів у галузях народного господарства, для яких раніше тіньові тенденції були не властиві. До таких галузей, у першу чергу, належить агропромисловий комплекс. Його тінізація, що раніше практично не спостерігалася, на наш погляд, зумовлена сукупністю причин, пов'язаних з оформленням землі як інституту приватної власності, а також перерозподілом матеріальних ресурсів за новими напрямками.
У роботі визначені напрямки удосконалення чинного господарського законодавства в плані запобігання тінізації економіки на різних етапах організації і здійснення господарської діяльності.
Розвиток законодавства про реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності повинен бути спрямований на збільшення прозорості
процедури реєстрації. У нормативні акти, що регламентують питання державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, необхідно внести зміни, спрямовані на:
збільшення прозорості процедури реєстрації. Розпорошеність органів, відповідальних за реєстрацію, сприяє зростанню плутанини і зловживань як з боку підприємців, так і з боку міністерств і відомств;
встановлення відповідальності засновників і посадових осіб органів реєстрації за фальсифікацію даних і реєстрацію фіктивних структур;
обов'язкову перевірку засновників (власників) і керівників юридичних осіб, що реєструються, на відсутність заборони заняття підприємницькою діяльністю.
Упорядкування процесу ліцензування підприємницької діяльності можливо за умови:
проведення ревізії з метою встановлення повного і точного переліку видів підприємницької діяльності, здійснюваних за спеціальним рішенням державних органів, оскільки в даний час нараховується біля 200 нормативних актів, що безпосередньо регулюють ліцензування окремих видів підприємницької діяльності;
скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягає ліцензуванню;
уніфікації порядку видачі ліцензій; забезпечення контролю процесів ліцензування.
Удосконалення законодавства з метою запобігання тінізації процесу безпосереднього здійснення господарської діяльності необхідно направити на:
удосконалення механізму кредитування; удосконалення системи відкриття розрахункових рахунків; створення методики контролю і виявлення недержавних фінансових фондів і компаній, створених на комерційній основі і діючих із метою залучення коштів у тіньовий обіг.
Крім того, у сфері приватизації необхідно: удосконалити діючі методики оцінок приватизованого майна; сформувати комп'ютерні бази даних, що характеризують стан приватизаційного процесу, а також рух приватизованого майна.
Головним завданням удосконалення податкового законодавства є його кодификація й уніфікація з метою посилення гарантій прав фізичних і юридичних осіб при оподатковуванні. Досвід більш ніж 100 країн свідчить, що оптимальним є рівень оподатковування, який складає від 19,2% до 42,8 % валового внутрішнього продукту.
З метою зниження тіньових проявів у банківській системі варто закріпити:
граничний перелік контролюючих органів;
єдиний механізм відповідальності контролюючих органів і посадових осіб за порушення, що мали місце під час перевірок;
напрямки взаємодії правоохоронних, митних і контролюючих органів.
У зв'язку з низькою ефективністю або неможливістю діяльності багатьох підприємницьких структур, актуальним є удосконалення правового регулювання процесу їхньої ліквідації. У роботі, з точки зору аналізу тіньових зловживань, досліджується одна з основ ліквідації суб'єкта господарювання - банкрутство.
На даний момент правове регулювання порядку визнання суб'єкта господарювання банкрутом переживає значні зміни у зв'язку з прийняттям Закону України "Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Першочергового значення набуває відновлення працездатності підприємства. Процедура відновлення працездатності потребує дотримання цілого ряду умов, без яких дана процедура втрачає свій оздоровчий характер. При цьому повинні використовуватися антитіньові заходи.
Розділ 3. Удосконалення способів запобігання тіньовим проявам економіки. Господарсько-правові способи запобігання тінізації - це система дій, що застосовуються у процесі організації і здійснення господарської діяльності, з метою запобігання тінізації економіки.
При цьому під запобіганням тінізації економіки мається на увазі сукупність заходів соціально-політичного, економічного і правового характеру, спрямованих на мінімізацію показників частки тіньової економіки в народногосподарському комплексі країни з метою зниження їхнього негативного впливу і створення умов ствердження суспільного господарського порядку в державі.
Формування господарського законодавства як за кордоном, так і в Україні характеризується двома підходами до вирішення проблеми "відмивання брудних грошей". По-перше, встановлюється відповідальність за приховування істинного характеру, місцезнаходження джерела прибутків, їхнього володаря або власника, створення умов для відмивання коштів, обмін фінансових документів. По-друге, визнаються правопорушеннями навмисні порушення правових регламентацій відносно ведення фінансової звітності.
Необхідно розмежовувати поняття "легалізація тіньових капіталів законними способами" і "відмивання коштів", отриманих при здійсненні тіньової діяльності. У літературі процеси "відмивання" так званих "брудних" грошей найчастіше також називають легалізацією, що веде до змішання різноманітних за своєю природою явищ.
Значним кроком у формуванні умов, що перешкоджають "відмиванню брудних грошей", є розвиток взаємодії банківських установ зі спеціальними державними службами. Головною умовою такої
взаємодії є встановлення визначених обмежувальних (попереджувальних) заходів фінансового характеру.
Українське законодавство дотепер не містить норм, які б
передбачали відповідальність за "відмивання" незаконно отриманого капіталу. Сфера дії статті 229-12 КК України "Використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотиків, психотропних речовин" вкрай обмежена.
Необхідна розробка і прийняття спеціального Закону "Про
відповідальність за легалізацію коштів і іншого майна, що має незаконне походження". У даний нормативний акт повинні бути
закладені: перелік дій по легалізації прибутків, що мають незаконне походження; правомочності компетентних державних органів по здійсненню контролю над законністю операцій із фінансовими ресурсами, майном, документами майнового і фінансового характеру при здійсненні таких операцій. Для підвищення ефективності контролю за "відмиванням" коштів суттєве значення має створення так званого "паперового сліду" шляхом введення для значних фінансових операцій вимог відносно звітів фінансових установ.
Крім того, необхідно:
законодавчо розмежувати дії, спрямовані на одержання вигоди від прибутків, отриманих у результаті протиправної діяльності і "відмивання";
ввести поняття "фінансових операцій, що підлягають особливому контролю", тобто операцій, що чиняться з формальним дотриманням установлених правил, але які переслідують антисуспільні цілі. Такі операції можуть бути віднесені до недійсних. -
Аналіз зарубіжного законодавства, що регулює процеси детінізації економіки, дозволяє дійти висновку про актуальність проведення досліджень, спрямованих на пошук оптимальних способів боротьби з "відмиванням" злочинно отриманих прибутків.
Конкретний механізм легалізації тіньових капіталів законними способами повинен базуватися на сполученні адміністративних,
економічних і правових методів і форм. Спроби якимось чином вплинути на процеси легалізації тіньових капіталів законними способами з боку держави вже започатковувались (до них відносять, наприклад, введення системи анонімних банківських рахунків фізичним особам, встановлення пільг при інвестуванні, створення вільних економічних зон). Водночас запропоновані заходи хоч і мали певне позитивне значення для розвитку економіки, у цілому не призвели до бажаного результату - оздоровлення національної економіки і зменшення її тіньової складової.
Однією з останніх законодавчих ініціатив, спрямованих на легалізацію тіньових капіталів, став Указ Президента України "Про заходи щодо легалізації фізичними особами прибутків, з яких не сплачені податки" від 31 березня 2000 року. Розглянутий нормативний акт визначає основні положення, що стосуються легалізації тіньових капіталів. Наскільки раціональним буде здійснення заходів, передбачених Указом, залежить від ефективності механізму його введення, відображеного у сукупності підзаконних нормативних актів, що уточнюють і деталізують положення Указу. Необхідне, зокрема, упорядкування контрольно-ревізійних функцій контролюючих органів (визначення їхнього граничного переліку; установлення регламентних термінів, періодичності і послідовності контрольних перевірок, розробка єдиного механізму відповідальності контролюючих органів і посадових осіб за порушення, що мали місце під час перевірок; забезпечення підприємців нормативними документами, що регламентують діяльність відповідних контролюючих органів).
Підвищенню ефективності способів боротьби з тінізацією економіки може сприяти більш активне використання можливостей юридичної науки, істотного наукового потенціалу наукових установ, наукових юридичних організацій, учених-правознавців.
ВИСНОВКИ
1. Поряд із використанням окремих господарсько-правових способів запобігання тінізацГі економіки, розглянутих у дисертації, необхідно використовувати такий загальноправовий спосіб запобігання розширенню тінізації економіки як кодификація національного господарського законодавства. Вона повинна розглядатися як важливий етап у розвитку законодавчої бази.
2. Приведення українського господарського законодавства у внутрішньо непротирічну систему, одягнену в компактну форму, могло б
сприяти не тільки підвищенню ефективності правового регулювання, а й вирішенню такого важливого політичного завдання як зміцнення законності в країні.
3. У процесі вдосконалення законодавства необхідно усунути прогалини в порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, тому що одним з основних джерел "тіньової" економіки є нереєстрована державними органами господарська діяльність, що має місце у всіх секторах економіки.
У законодавстві про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності необхідно внести зміни, спрямовані на збільшення прозорості процедури реєстрації; встановлення відповідальності засновників і посадових осіб органів реєстрації за фальсифікацію даних і реєстрацію фіктивних структур; обов'язкову перевірку засновників (власників) і керівників юридичних осіб, що реєструються, на відсутність заборони на заняття підприємницькою діяльністю.
З метою упорядкування процесу ліцензування підприємницької діяльності необхідне проведення ревізії з метою встановлення повного і точного переліку видів підприємницької діяльності, здійснюваних за спеціальним рішенням державних органів; скорочення переліку видів підприємницької діяльності, що підлягають ліцензуванню; уніфікація порядку видачі ліцензій. .
4. Повною мірою повинні використовуватися господарсько-правові способи руйнування і запобігання формування моделей тінізації на стадіях здійснення господарської діяльності і ліквідації суб'єктів господарської діяльності.
5. Необхідна розробка і прийняття спеціального Закону "Про відповідальність за легалізацію коштів і іншого майна, що має незаконне походження". У цей нормативний акт повинні бути закладені: перелік дій по легалізації прибутків, що мають незаконне походження; правомочності компетентних державних органів по здійсненню контролю над законністю операцій із фінансовими ресурсами, майном, документами майнового і фінансового характеру при здійсненні таких операцій. Для підвищення ефективності контролю за відмиванням коштів суттєве значення має створення так званого "паперового сліду" шляхом введення для крупних фінансових операцій вимог відносно звітів фінансових установ і поняття "фінансових операцій, що підлягають особливому контролю".
•б. Аналіз динаміки і структури розвитку тіньових проявів в економіці дає підстави для висновку, що основні фактори, які
породжують, живлять правопорушення, і сьогодні зберігають свою силу і вплив на розвиток тіньових тенденцій у господарській діяльності. Необхідне подальше підвищення активності державних органів, насамперед правоохоронних, спрямованої на протидію економічним правопорушенням.
Пропозиції і розробки, що містяться в дисертації, можуть бути використані при удосконаленні діючого господарського законодавства, а також при підготовці змін і доповнень до адміністративного і кримінального законодавства, у процесі здійснення відповідними державними органами практичної діяльності по припиненню тіньових проявів у народному господарстві України. Вони можуть бути використані в науково-дослідницькій діяльності й у навчальному процесі за курсом господарського права.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Пшонка В.П. Господарсько-правові заходи подолання тінизації економіки // Право України. -1999. -№5 . - С. 39-42.
2. Пшонка В.П. Противодействие тенизации экономики // Предпринамательсгво, хозяйство и право. -2000. -№3. - С. 58-60.
3. Пшонка В.П. Деякі способи запобігання "тінізаціГ економіки// Правничий часопис Донецького університету. -1999. -№1. -С. 31-33.
4. Пшонка В.П. Підвищення ефективності представництва прокуратурою інтересів громадян та держави в судах // Вісник прокуратури. - 1999. - №2. - С. 76-79.
5. Пшонка В.П. Прокуратура. Экономический криминал не пройдет // ВСЕ. - 1998. - №5-6. - С. 94-96.
6. Пшонка В.П. Питання про прокуратуру не можна вважати закритим І/ Юридичний вісник України. - 1999. - 17-23 червня.
АНОТАЦІЯ
Пшонка В.П. Господарсько-правові способи запобігання тінізації економіки. -Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.04 - Господарське право; арбітражний процес. - Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2000.
Дисертаційна робота присвячена вивченню й аналізу основних господарсько-правових способів запобігання тінізації національної економіки, вивченню практики їх застосування з метою напрацювання рекомендацій щодо вдосконалення національного законодавства, спрямованого на протидію тіньової господарської діяльності. Автором розглянуті фактори, що впливають на формування та підтримку тіньового господарювання в країні, які розподілені на соціально-політичні, економічні і правові. На основі аналізу етапів організації і здійснення господарської діяльності визначені найбільш поширені модулі тінізації. Проаналізовані особливості та визначені тенденції тінізації окремих сфер господарювання, запропоновані пропозиції по вдосконаленню способів запобігання тінізації економіки. Висновки і положення, що містяться в дисертації, грунтуються на законодавстві України, ряду зарубіжних країн, матеріалах, викладених в науковій літературі, практичних матеріалах правоохоронних і контролюючих органів. .
Ключові слова: господарське законодавство, тіньова економіка, тіньова господарська діяльність, господарсько-правові санкції, суб'єкт господарювання, фактори запобігання тінізації, господарсько-правові способи.
Summary
Pshonka V.P. Economy-legal ways of prevention shadow of an economy.- Manuscript
Dissertation on reception of scientific degree of the candidate of legal sciences on a speciality 12.00.04 -Economic law; arbitration procedure.-Institute of Economic and Legal Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2000.
The work is devoted studying and analysing of main economical-legal ways of prevention shadow of a national economy, studying of practice of
their application with the purpose of operating time recommendations of concerning improvements of the national legislation, directed on counteraction of shadow economy activity. The author considers factors, which influence formation and support of shadow managing in country, which are divided on social-political, economic and legal. On the basis of the analysis of stages of organisation and realisation of economic activity the most widespread models shadow are determined. Having analysed of the feature and the indicated tendencies shadow of separate spheres of managing, are recommended proposals on improvement of ways of prevention shadow of an economy. Answers and the rules, contained in dissertation, are based to the legislation of Ukraine and number of foreigen countries, materials, stated in scientific literature, practical materials of law-enforcement and supervising bodies.
Key words: the economic legislation, a shadow economy, shadow economic activity, economical-legal sanctions, subdjects of managing, factors shadow, economy-legal ways.
АННОТАЦИЯ
Пшонка В.П. Хозяйственно-правовые способы предотвращения тенизации экономики. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.04 - Хозяйственное право; арбитражный процесс. - Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, Донецк, 2000.
Диссертационная работа посвящена изучению и анализу основных хозяйственно-правовых способов предотвращения тенизации национальной экономики, изучению практики их применения с целью выработки рекомендаций по совершенствованию национального законодательства, направленного на противодействие теневой хозяйственной деятельности.
В первом разделе автором сделан вывод о необходимости разграничения процессов криминализации и тенизации. Рассмотрены факторы, влияющие на формирование и поддержание теневого хозяйствования в стране, которые подразделены на социально -политические, экономические и правовые. На основании анализа факторов, способствующих тенизации экономики сделан вывод об актуальности комплексного подхода к использованию хозяйственноправовых и уголовно-правовых способов предотвращения тенизации экономики.
Во втором разделе на основе проведенного анализа этапов организации и осуществления хозяйственной деятельности определены наиболее распространенные модели тенизации. Проанализированы особенности и обозначены тенденции тенизации различных сфер хозяйствования. В работе определены направления совершенствования действующего хозяйственного законодательства в плане предотвращения тенизации экономики.
В третьем разделе выработаны предложения по совершенствованию способов предотвращения тенизации экономики. Сделан вывод о необходимости разграничения понятий легализации теневых капиталов законными способами и "отмывания грязных денег". Автором предложены рекомендации по совершенствованию действующего хозяйственного законодательства Украины, а также повышению эффективности правореализационной деятельности, с целью снижения вероятности развития в хозяйственных отношениях латентной составляющей.
Выводы и положения, содержащиеся в диссертации, основываются на законодательстве Украины, ряда зарубежных государств, материалах, изложенных в научной литературе, практических материалах правоохранительных и контролирующих органов.
Изложенные в диссертационной работе выводы, предложения и рекомендации могут быть использованы в процессе подготовки изменений и дополнений хозяйственного законодательства, в практике применения способов предотвращения тенизации экономики соответствующими органами; в научно-исследовательской работе и учебном процессе по курсу хозяйственного права.
Основное содержание и результаты диссертационной работы докладывались и обсуждались на международных, республиканских конференциях и семинарах. Внедрение результатов исследования осуществлялось поэтапно, путем разработки практических замечаний и рекомендаций по усовершенствованию хозяйственного законодательства, а также в процессе разработки замечаний и предложений к действующим нормативным актам и проектам законов, регулирующим хозяйственную деятельность.
Ключевые слова: хозяйственное законодательство, теневая экономика, теневая хозяйственная деятельность, хозяйственноправовые санкции, субъект хозяйствования, факторы предотвращения тенизации, хозяйственно-правовые способы.
