АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Имплементация норм международного права в национальном уголовном законодательстве Украины (общая часть)»
На правах рукопису
ЦІІСЬ Наталія І попівна
імплЕдЕитлція норм міжнародного ПРЛВЛ
У НАЦІОНАЛЬНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ЗЛШЮДАВ -СТВО УКГАЇШ / Загальна частина /.
Спеціальність 12.00.00 - кримінальне право і криміпологгя; виправно-трудове право.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата грлдичних наук
Дисертацією є рукопцс.
Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінологу Київського університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник - Кобзаренко П.В., кандидат юридичних наук, доцент "
Офіційні опоненти - Еаулін Ю.В., доктор юридичних наук, професор
- Матвійчуя Б.К., кандидат юридичних наук, доцент . -
Провідна організація - Інститут держави і права НАН України
Захист дисертації відбудеться "9_Оп '¿псґЗ'(оР 1994 р. о /// годині на засіданні спеціалізованої вченої раді Д 068.18.14 при -Київської^ університеті іивні Тараса Шевченка /252017, вул. Воло-ди;.5!рська, 60, юридичний факультет/. .
З дисертацією иокна ознайоїлитись в науковій бібліотеці КиївсЬ' кого університету імені Тараса Шевченка /вул. Володимирська, 58/
Автореферат розісланий •"/о 1994 р.
Вчений секретар спеціалізонаної вченої ради кандидат юридичний наук, доцент
Шбіко В.П,
На правах рукопису
ЦИСЬ Наталія Іванівна
ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ НОРМ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА У НАЦІОНАЛЬНЕ КРИМІНАЛЬНЕ ЗАК0Н0ДАВ -СТВО УКРАЇНИ / Загальна частина /.
Спеціальність 12.00.08 - кримінальне право і кримінологія; виправно-трудове право.
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
- з -
ЗАГАЛЬНА ХАРЛІСТЕРИСТИКА РОБОТИ .
Актуальність лося тління. З прийняття« Деіслар'чції про дерг-агний суверенітет від 15 липня 1990 року та Акту проголс^сзгня іісзолс:-::— пості від ?Л серпня 1991 року Україна ка мпшародшТ. арені у"явилась в іншій, ні.'х раніше якості.
Для ’-голодот супгрснної держави особлизо патаїпгал є входження у мігнпродне співтовариство, де знаходять реалізацію її інтереси.
У результаті свосї глттсдіяльності нігпіародне співтовариство створило міждержавні системи, які грунтуються на особливому юридичному базисі. Міжнародне прозо, що проголошує перевагу загальнолздсь-ких цінностей, стало засобом реалізації інтересів держави у міждержавному спілкуванні. Це й обумовлює пріоритетне застосування його щодо системи національного права.
Міжнародне співтовариство з особливою пильні ста ставиться до дотримання невід"ємних прав та свобод індивіда» Прийняття« Верховного Радою України Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р., Закону про дію міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991 р. та Закону про міжнародні договори України від 22 грудня 1993 р., Постанови про приеднаїшя України до Факультативного протоколу до Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права від 25 грудня 1990 року зроблено крок вигнання пріоритету міжнародного права над національним і не тільки у галузі прав людини. І/
І/ Декларація про дертаєний суверенітет України від 16 липня 1990 р. // Відомості Верховної Ради України. - К., І93С. - № ЗІ. Закон про дію міжнародних договорів на території України від
10 грудня 1991 р. // Відомості ВерхсЕнсї ?;-д;і - ¡•
1992. - Г 10.
Заксм про міжнародні договорі* У;:раїки бід 22 гру"С’:Я И92 р. // Голос України. - І99ч. - ІО березня. - Г 4? /75-2 /.
У забезпеченні власних національних інтересів, які грають
* неабияку роль для функціонування і авторитету держави, особливе' місце займає правовий аспект її діяльності. Побудова правової держави, проголошення примату норм міжнародного права над національним вимагають функціонування особливої системі застосування міжнародного права, а також виконання його всіма без виключень органами та громадянами.
Аналіз норм Загальної частини чинного кримінального законодавства на відповідність їх міжнародним стандартам лише початок великої законодавчої роботи по реалізації суверенітету України, входження її як повноправного члена у міждержавну систему. Успішне вирішення та практичне здійснення поставлених суверенною державою завдань безпосередньо пов"язано з теоретичною розробкою проблем Загальноправової та галузевої імплементації. Імплементування норм загального та спеціального, тобто такого* що встановлює галузеві стандарти /запропоновано дисертантом, далі по тексту - "терм. автГ, міжнародного права знаходиться на стикуванні кількох галузей національного права: - міжнародного, конституційного, кримінального права, наукових наробок теорії права, крім цього, виникає необхідність в чітко розробленому механізмі сприйняття та практичного застосування по суті чужерідної норметивної тканини. Де й обумовлює складність проблеми, потребуе комплексного підходу при дослідженні, залученні необхідних відомостей та наукових розробок фахів-.ців ініяих галузей права та юридичної науки.
Слід зазначити, що юридична наука знаходилась довгий час під впливом доктрини пріоритету національного права над міжнародним, що і являє собо.?* причину відсутності праці в цій галузі.
Ряд глибоких ду:.;ж тл цікавих пропозицій відносно різких ас-
пектів досліджуваної проблемі було сформульовано в працях відомих зчених-вристів. Проблемами реалізації положень міжнародного права національним законодавством займались: - Анісімов О.М., Еліценко
I.П., Бобров Р.П., Гавердовський О.С., Галенська Л.1І., Захарова
Н.Б., Карташкїи В.О., Кофман Б.І., Лукашуз: 1.1., Мінгазов Л.Х., Мозчан О.П., Моллерсон P.A., Недбайло П.О., Тункік Г.1., Яновський
II. В. та інші. Однак у комплексною і пирокому монографічному плані
ця проблема наукового дослідження поки не зазнавала і цілісної теорії імплементування норм міжнародного права у кримінальне право немає. .
Невирішенність або дискусійність ряду питань, зокрема, відсутність інституту галузевої імплементації та чітко розробленого механізму його застосування, невідповідність чинного національного законодавства міжнародним нормам і стандартам, необхідність нової редакції ряду статей у період розробки кримінального законодавства України визначає важливість теми.
Викладені обставини свідчать про те, цо розробка дисертаційного дослідження входить у число актуальних проблем Української юридичної науки.
Мета та завдання дослідження. Ціллго дослідження с вивчення теоретичних та практичних аспектів імплементації Загальная частішою Кримінального кодексу України норм загального та спеціального /терм, авт./ міжнародного права, з"ясування на цьому тлі недсліків, а та- . коу. розробка відповідній рекомендацій теоретичного і пхнклздисгс
ч *
характеру для внесення доповнень до чккного крп«інслькег& эакснз-давства. Поставлена мета конкретизувелгсь цглпз низгсагг дослідницьких завдань: - так, була, ввзуена. аагальногеерегичзга література,з, питання імплекенгаці: норм міжнгреДноґо прзег, асессжннії
- б -
ниП матеріал Організації Об"сднангос Націй а питань, що в тій та іншій мірі торкаються кримінального законодавства, проелідаено м; ханізм дії міжнародних норм та стандартів у 'г.шног.у Кримінально:^ кодексі Україні!.
У число дослідницьких завдань була вклзч'л:а і проблема відповідності норм Кримінального кодексу України міжнародним вимогам. Спеціального аналізу зазнали Резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Нація у напрямку, що розглядався. Вивчалась і специфіка чироблеісіх міжнародним співтовариством норм в галузі кримінальної юстиції, таких, які повинні ■безпосередньо вплинути н національне право. ,
Методологія і джерела дослідження. Методологічним грунтом дос лідкення при вирішенні поставлених завдань є порівняльний, історії ний, системний, логіко-, формально-юридичний аналізи.
При написанні дисертації був здійснений аналіз чинного кокати туціИного, кримінального законодавства. У аспекті теми автором творчо проаналізована і опрацьована значна кількість філософської та мікнародно-правової літератури. Була вивчена література з теорії права. Дисертант звертався до документів діяльності Організац Об"сднаних Націй, Резолюцій Генеральної Асамблеї 00Н. Емпіричну базу дослідкетш становить інформація, одержана внаслідок вивчена нормативної бази ряду держав міжнародного співтовариства по досліджуваній проблемі. У роботі використані матеріали судової пррл-тики Зерховного Суда України.
•І
Новітність дисертаційної роботи виходить з того, що вона явля собою періте комплексне монографічне дослідження з галузі імплемєн тації міжародних корі і стандартів кримінальної юстиції .у націо-нальнсуу кримінальному законодавстві України, яке проведено на ос
позі системного аналізу. Питання тем; розглянуті з позицій вчення про теорія іілілсмсіїтуваїїш;. У роботі вперте в національній спеціальній літературі прогналізовоно відповідність доктринальних положень юридичної неуки міжнародник нормам і стандартам. Досліджено т;г:он, законодавство зарубіківк країн у спектрі проблем.
, Таке ::о:.плокс:;о дослідження с погл’м напрямком в кримінально--празовій галузі.
На захист в'/.нссгні наступні полог<сіпія:
I Обгрунтовуються положення про необхідність визнання, як одного з головних принципів кримінального права Україні! відповідність
- загальновизнаним міжнародним нормам та стандартам. ‘
II Аргументується необхідність ревізії всіх норм Загальної та
• Особливої частин Кримінального кодексу України на відповідність міжнародним нормам та стандарта}!.
ІЇІ Обгрунтовується висновок про доцільність вироблення законодавчого мзханізму галузевої, а сакз кримінально-правової імплементації йор-! міжнародного права. .
IV Сформульовані пропозиції щодо визначення змісту псстітлілементо-аеккх інститутів національного законодавства при врахуванні
і
деох засад:' - міжнародного та національного дяерел права.
V Обгрунтовується висновок про проведення системного узгодження кримінального права України з Бзаємопоз"язеними норма?.« та ін-статутами новостворованих норм /Інститутів/.
VI Обгрунтовується доцільність ЕИДІЛЄКНЯ вже наявних норм щодо
«с • .
неповнолітніх у окрему главу Кримінального кодексу України, доповнивши їх відповідними нормами та стандарта:«! иіжареднего рівня. У числі авторитетних документів слід назвати: Загальну декларацію прав ледини, /Ушіародний пакт про греиздяясг.«? і ■ політичні права, Дефлорацій; про пр-за дитикя, Комзениію про
прав:, дитини, Мінімальні стандартні правила стосовно відправлення правосуддя щодо неповнолітніх /Пекінські правила/, Мінімальні стандартні правила щодо захисту неповнолітніх, позбав-лешк волі, Керівні принципи для попередження злочинності се- ■ ред неповнолітніх. Сьогодні Е~е назріла необхідність у створенні окремої системи правосуддя щодо неповнолітні:: для вирішення усього комплексу проблем. . ;
УІІ На тлі аналізу на відповідність міжнародним нормам та стандар- !
та?.! запропоновані наступні зміни у чинному Кримінальному кодексі Україкл:
По статті 5 КК України. '
Частина 3 ст.5 запропонована у такій редакції в альтернативної.^
викладенні: - .
а/ "Якщо названі особи за вчинені злочини зазнали покарання за
кордоном, суд України звільняє винного від покарання”.
’ і
Або на розсуд законодавця: - . |
б/ "Якщо названі особи за вчинені злочини зазнали покарання за
• • • • •« 'І
кордоном, вони не підлягають відповідальності .
Крім того, на наш погляд, доцільно доповнити ст.Б КК Україні! час- |
тиною: - 1
V ’
"Для вказаних осіб настають такі к правові наслідки осудження '
од відбування покарання як і для осіб, які зазнали їх в Украї-
ні за вчинення таких ке злочинів".
. ' в '
По статті ІЗ КК Україні!.
•« - ‘
а/ Пропонується у ст.ІЗ ввести критерій суспільної небезпеки психічно хворої особи.
,л ‘
б/ Необхідно передбачити перелік діянь, за вчинення яких особа ііскє бути у примусової.^ порядку поміщена у психіатричну лікар-
нв або ж до неї необхідно застосувати лікування на загальних підставах.
Крім цього, аргументується необхідність розробки та евєдєння в дію нової Інструкції, що регламентує і конкретизує окремі положення призначення на здійснення , зміну та скасування примусового лікування та інших заходів медичного характеру щодо психічно хворих, які скоювали небезпечні діяння. На цій підставі обгрунтовуються такі пропозиції щодо розробки нової Інструкції: -а/ В Інструкції повинен знайти відображення об”сіл вимог медичного і правового аспекту. _
б/ Необхідна конкретизація умов застосування норм примусових заходів медичного характеру. . в/ Наводяться аргументи на користь визначення порядку переводу на лікування на загальних підставах, г/ Запропоновано законодавче визначення цілей примусових заходів медичного характеру, д/ Аргументується необхідність передбачення правового становища неповнолітніх пацієнтів, є/ Робиться висновок про введення правового критерію оціню; дій, пов"язаких з поміщенням у психіатричку лікарко, ж/ Пропонується передбачити і розробити правовий аспект реабілітаційних заходів.
з/ Запропоновано ввести у національне' законодавство інститут інспектування, тобто спеціального механізму розгляду скараг, дисциплінарного або судового розгляду за ¿актом порушення слу Сс-, вік ’сбов,язкїв або прав пацієнта, подання клопотань про винно-ку, оскарч-ння рішення про гсспста.іізсці'с або утручання ’• ”сн-
По статті 43 КК України.
Хотілося б відзначити недосконалість вказаної статті КК України, оскільки у її тексті відсутні положення Конвенції про незасто-сування строку давності до воєнних злочинів та злочинів проти людства. Незважаючи на дію Закону України про незастосування строку давності, вважаємо некоректним відсутні сіь нормі або частини статті, що реалізує відповідні положення Конвенції у кримінальному законодавстві України.
Пропонується доповнити ст.48 КК України:
"Строк дгзності не застосовується до осіб, які скоїли воєнні злочини, злочини проти світу та людяності".
У результаті імплементації норм міжнародного права, націопальне кримінальне право буде приведено у відповідність до загальновизнаних стандартів на основі-ст.ст. 1,2,3,4 Конвенції про незасто-сувакня строку давності до воєнних злочинів та злочйнів проти людства, Резолюції /ХХУШ/ Генеральної Асамблеї 00Н від 03.12.IS73 року, Закону про діа міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991 року.
Теоретичне та практичне значення роботи:
І/ У законотворчій діяльності - висновки дисертації щодо відповідності Загальної частини КК України міжнародним нормам і стандартам модуть бути використані для удосконалення кримі--кального законодавства; ■
' 2/ У науково-дослідницькій діяльності - частина сформульованих
у дисертації положень носить дискусійний і постановчий ха, ■ рахтєр та можуть служити базою для подальшого наукового дос. лідкення проблеми імплементації міжнародних норм і с.тандар-. . .!тів у національне кримінальне законодавство;
„З/ У навчальному процесі - положення- дигерта«;.ї іххучь бути . .бкагркстаиимй пр: aicfa-zcniLi йірпо&рних pas діях?, кіцручт-
ків і навчальних посібників, а також при викладанні кур*
су Загальної частини кримінального права.
Апробація результатів дослідяеши. •'
Висновки та пропозиції по дисертації викладені у наукових публікаціях: "Перспективні напрямки імплементації корм міжнародного права у кримінальне законодавство України", "Ніккародко-правовиЯ аспект інституту застосування пріщусових заходів кедкчиого характеру", "Втілення мізетародних нори і стандартів у Кримінальній кодекс Україні! щодо давності кримінальної відловідальності"».тезах наукової конференції "Принципи кримі пального прзза 1г?-ра"п{" відбулась 15-16 квітня 1994 року у м. Київі. '
Розробки, що містяться у дисертації, використовуються’ун&в-чально?;у процесі при проведенні лекційних та практичних занять по курсам порівняльного кримінального права, теорії дерпсавл і права, порівняльного адміністративного права Київського університету імені Тараса Шевченка та курсу правознавства Українського державного педагогічного університету імені Ц.П.Драгоманова.
Структура роботи. .
Дисертація складається з вступу, трьох розділів,’зйкінченкл,
. » списку основної використаної літератури та додатку.
У "Вступі" обгрунтовується актуальність Тс'сл дисертаціївизначаються мета, завдання, методологічна і емпірична" Ваза дослідження, <$ор:іулоттьсн пояснення, які виносяться’на -зсх'йст, розкри-застьсл практична значимість роботи, а такс?. дорсбаціл результатів дослідження.
У ГРСЛІЛІ ПЄГ-":!Г/ — 111‘.'П7.’ С \'0}:ТПЛ'' і! ЯК 3"7
ш^народногг1 п^ага у ?:=.ці::к^ь':о;.г.’ з~~.';тг’’ - '
теоретк’-аі пнггння інституту імшягг.ітлціг, ¿.о ісчуі-г.г и;' .■ с
часу, застосування міжнародних норм і стандартів у національному кримінальному законодавстві.
Параграф І "Загальнотеоретичні питання імплементації" присвячено аналізу існуючих доктрин сприйняття національним правом міжнародних норы. Литор зазначає, що в теперішній час Україна володіє власно» базою для входження, як суверенна деркава, у міжнародний правовий простір. ,
Будь-яка цивілізована держава, що с членом міжнародного співтовариства, но може не враховувати мети міжнародних норм. Однак, здійснення тх можливо ліше через своє власне національне право, яке в деякій випадках зазнає корегування. При цьому їли стикаємося з двома правовими системами, що мають свої особливості та специфіку. Це міжнародне право - правова системе, що регулює відносини, головним чином, між державами та національне, внутрішньодержавне, право, яке відзначається колом регульованих відносин і суб"єктів, побудовою самої норми, особливостями реалізації.
Перша спеціальна робота присвячена складному процесу взаємо- -дії двох правових систем була опублікована німецьким вченим Г.Три--пелем у ІЄ99 році, що визначило дуалістичну концепцію. Суть її у розумінні міжнародного та національного*права як двох різних правових систем. ■
Існування моністичної концепції поклало початок розумінню міжнародної та національної системи права як складових частин однієї системи права. У сучасній теорії міжнародного права існують наступні концепції з проблемі співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права: про примат міжнародного'права над внут-рішім - розроблена найбільш повно у роботах Г.Кельсена, про примат внутрішньодержавного права над міжнародним - Еиліінський О.Я., про г.з?.єгет:£: зб’’язс>к міжнародного та внутрішньодержавного права -
- 15оллерсон P. A.
Загальна теорія імплементації існувала у працях плеяди вчених: -Анісімова О.М., Еліщенка І.П., Боброва Р.П., Буткевича В.Г., Газер-довського О.С., Галенської Л.М., Захарової Н.В., Карташкіна В.О., Кофмшза Б.І., Лукашука 1.1., Мартиненка П.Ф., Мінгазова Л.Х., Мовчала О.П., Моллерсона P.A., Недбайла П.Є.* Т^лкіна Г.1., Усенка 6.Т.» Яновського Н.В. та інших, які з різних, часом суперечливих точек зору, схарактеризували цей вид законотворчості.
На цьому тлі дисертант приходить до висновку про необхідність створення інституту національної імплементації з паралельно діючім у його складі механізмом апробації. В дисертації відзначається, що імплементація національним законодавством міжнародних норм та стандартів потребує проведення змін або доповнень до чинного законодавства. За своїм змістом договір чи конвенція не можуть виступати у якості регулятора внутрішньодержавних відносин кримінально-правового характеру.
Параграф II "Проблеми процедури імплементації".
Національна правотворчість для сприйняття міжнародних норм обов'язково повинна враховувати різнохарактерні аспекти їх застосування: - імплементацію, що відрізняється за якісним критерієм типів договорів - як договори самовиконувальні чи несш.ювиконуваль-ні, загальновизнані міжнародні норми; крім того, існують різні думки стосовно технічних засобів по введений у національне законодавство норм іншої правової системи..
Автором подається аналіз існуючих в юридичній науці засобів і варіантів для сприйняття національним правом міжнародних норм та стандартів. Серед них можна назвати відсилку, інкорпорацію, легітімацг}, адаптацію, рецепцію, уніфікацію, паралельну право-
творчість. Особлива увага приділяється аналізу міжнародно-правового матеріалу, який необхідно ввести у національне законодавство. Конвенції, міжнародні стандарти, міждержавні договори мають істотні відмінності теоретичного плану. Крім цього, способи імплементації їх містять в собі особливості.
Дисертант наводить суперечливі-думки,.протилежні точки зору вчених з приводу характеру та об"ему способів реалізації норм міжнародного права. . ,
Параграф III "Основний закон дерпсави та вирішення питань ім-шіементації норм мікнзродного права різними державами" дає змогу порівняти існуючі у міжнародному співтоваристві доктрини щодо конституційного закріплення напрямку правотворчої діяльності дерказк в спектрі імплементації міжнародних норм.
За критерієм співвідношення міжнародної та національної систеї права у питанні імплементації дердави класифі куються на:
1. держави, де законодавство оголошує міжнародні договори частішою права країни - США, Франція, Швейцарія;
2. держави з суворим розмежуванням систем права - Великобританія; ..
3. держави, де конституційно закріплено превалювання міжнарод-
них норм над нормами національного права - Італія, Греція, &РН. ' . , .
Аналізуючи наведене у попередніх параграфах розділу, автор приходить до висновку, про необхідність створення певної процедури, тобто механізму імплементації. Ко претендуючи на незаперечні сі дисертант визначає поняття: сукупність засобів забезпечення реалізації мі * народно-правових корм, цо стзорозться дер-овся, с націо-н-лі'Ні’..-'- механізми імплементації.
Раніше не існувало теоретичного визначення інституту національної імплементації. Сьогодні, як вваяає автор, національна система імплементації повинна мати наступні складові: - це національ-но~правозі засоби, національні інститути, тобто органи дерхавної влади та управління з законодавчо оформленою регламентацією їх діяльності з імплементації, специфічні /внутрішньодержавні та галузеві/ методи. Однак, однією міркою, назіть універсальною, до всіх галузей національного права, що реалізують норми міжнародного права, підходити неможна. Необхідна розробка галузевого, зокрема,_ крітлінального механізму імплементації з урахуванням загальних методів та основоположних принципів галузей права.
Аналізуючи Закон про дію міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991 р., автор піддається сумніву щодо можливості одночасного імплементування сукупності існуючих міжнародно-правових норм, ратифікованих Україною у всі галузі національного законодавства без урахування їх /галузей/ особливостей, крім цього, використаний у законі термін "міжнародні договори" означає різні по суті та за своєю природою,міжнародно-правові акти.
Н;. основі нововеденого механізму дії та співвідношення норм міжнародного права у правовому просторі України, на думку автора, виникає низка проблем, що чекають на своє вирішення. Дисертант висловлює міркування про необхідність визначення кола міжнародних норм:- '
- Що мають пряму дію та пріоритетну чинність, які містять в собі загальнолюдські цінності, загальновизнані приняли міжнародного права.
- У національному галузевому законодавстві, зокрема, у криміналь-. ному праві, не окреслено кола корм, що регламентує відповідні
полонення.
« ' * ' • , .
- Не визначена наявність колізій між галузевою національною та
міжнародною нормами. При частковій колізії, потрібне узгодження по суті, національної норми з міжнародною нормою.
Розділ другий - "Міжнародні норки та стандарти У галузі кримінальної юстиції /постатейний аналіз/" - присвячено проблемі співвідношення Загальної частиш: Кримінального кодексу України з чинними міжнародними нормами і стандартами. • .
У роботі зазначається, що дерхави здійснюють боротьбу із злочинністю на основі національного кримінального законодавства, і як члени міжнародного співтовариства співпрацоють між собою у цьому спектрі проблем. Універсальною міжнародною організацією з цих питань є Організація Об"єднаних Націй, яка на міжнародному рівні веде обговорення важливих кримінально-правових проблем, розробку міжнародних нори і стандартів. Дисертантом була вивчена діяльність Організації Об"еднаних Націй у спектрі проблем дослідження. Це матеріали роботи Конгресів ООН з окремих проблем кримінальної юстиції, резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, діяльність Комітету з попередження злочинності та боротьби з нею. Так, перший, другий та третій Конгреси 00Н:- 1955 р., ЗКенєва, 1950 р., Лондон, 1965 р., Стокгольм - свою основну увагу приділяли повод-жеши з правопорушниками, позбавленими болі. Четвертий, п"ятий та шостий: - 1970 , Кіото, 1975 р., Женева, 1930 р., Каракас -
- Конгреси 00Н, присвячені мірам, альтернативним такому виду покарання, як позбавлення волі. Цікавою стека шостого Конгресу -
- "Деінституалізсція виправи',їх мір та її наслідки для тих, хто знаходиться в ув'язненні". Питання пре цілі покарання, що викликає багате спорів та дебатів розглядалася у тісному зв"язку з
цілиш функціонування всісї пенітенціарно-виправної системи.
Сьомий Конгрес СОН - 1935 р., Мілан,- присвячено темі формування та застосування стандартів і норм 00Н в області кримікального правосуддя. У 1390 році з Гавані відбувся восьмий Конгрес 00Н з по-перэднення злочинності та поводженню з правопорушниками.
У цьому розділі дисертації проводиться, порівняльно-логічний аналіз норм Загальної частиш Кримінального кодексу України на основі критерію впливу на них норм і стандартів мі:шародиого права. Як відомо, у Загальній частіші Кримінального кодексу подані загальні положення, межі дії Крилипального кодексу, розділи про злочин, про покарання,. про призначення покарання та про звільнення від покарання. Первинний постатейний аналіз за критерієм впливу на національне право - Загальну частину КК Узграїни - загальноприйнятих та спеціальних норм і стандартів 00Н припустив дві'категорії нормативної тканини. Це нормі, що визначаються повністю або виключно національним законодавством, і нормі, які у різній мірі зазнають впливу міжнародного права. Підсумковим висновком є більа точне розподілення норм Загальної частики Кримінального кодексу України на категорії:
А/ ті, що належать повністю національній системі права;
Б/ ті, що сприйняли положення загального або договірного права; В/ ті, що с продуктом імплементації. їх чисельна характеристика: - ■
за категорією "А" - 46
за категорією "Б" - 7
за категоріє» "В" - 2
Не важко з наведених даних зробити висновок про перевагу з
Українському кримінальному законодавстві /Загальна чзстсна/ сфери
виключного визначення національним'ааксігодазствои.; Такі корми'' . говорять про філософські постулате і,-рими:г.г.іі!0і’0 правь Україні;. . Зміни їх тягнуть фундемєнтаїміх перетгоггп’Я основоположних. га- . сад прийнятої системи права. -
Друга група норм - категорія "Б" -■ в різній г:ірі відобрЕхгз. вплив духу або букви загальноі;изнг.;;ого міжнародного права. ' ’ ’
Третя група норм - категорія "В" - містить в.собі норми на- ■ ,
ціонального законодавства, т:і с продуктов імплементації норії і стандартів міжнародного права. ; . ' : :
З цього логічно виходить наступне питання; - Яке стикання превалюючої маси національних норм з загальноприйнятими нормами те. стандартами загального і договірного міжнародного,'права -ге відлог відність їх якісній характеристиці? Для виявлення таких взаємо-зв"язків було проведено повторний аналіз, який запропонував наступні результати. ■ ■ •• , :
Вимоги, які висуваються до норм категорії "А" - однозначні і полягають в національних та філософських традиціях до вирішення , поставлених завдань. "/.-
Вимоги до категорії норм "Б" - мазть неокреслену конкретику,. , несуть філософське навантаження сучасної тенденції розвитку духу і букви міжнародного права. .
Вимоги, які висуваються до категорії норм "В" - суворе.став-лення до результату імплементації самої дергсави. - ■
Характерним е і наступне,. . . , .
При імплементації істотне значення має характер корми - звичайне міжнародне право це,або міжнародне'договірне право, міжнародні стандарти.
Виникають питання при імплементації норм звичайного міжнаред-
ного права, що поз"лзані з доцільністю відсилочних норм у Загаль-
' . *
ній частині кримінального права, а також формою імплементації, а сама: - деталізована-чи ні.
' Як результат праці пропонується невелика порівняльна характеристика корі Загальної частини Кримінального кодексу України, що нас цікавлять. (
' Характеризуючи корлу статті 4 КК України треба відзначити, що це імплементація звичайного міг/лародного права. На норму національного кримінального закону надслть вплив наступні матеріали: Полонення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних деркав в Україні від 10.05.1993 р. /документ національного законодавства/, Віденьська конвенція про дипломатичні зноси-іп! К5І р., Віденьська конвенція про представництво деркав у їх відносинах з міжнародними організгщіями універсального характеру 1575 р., двосторонні консульські конвенції України з закордонними деркавами -- міжнародне звичайне право.
У дисертації подано аналіз наведених їшшародно-правових документів, що являють собою джерела утворення норм національного права при розробці національного інституту імунітета.
Не тільки в науці кримінального права, айв судовій та слідчій практиці застосування окремих правових норм, а саме ст.5 КК України, викликає численні питання, які по-різному Еииішуються.
При проведенні логико-, формально-вридігшого аналізу цієї статті КК України, автор дійшов до висновку про наявність формального існування інституту подвійної кримінальної відповідальності у частині 3 ст.5. Цей висновок обгрунтовується прикладами з судової та слідчої практики Верховного Суд' та Генеральної Прокуратури України.
З моменту набрання чинності Закону про дію міжнародних договорів на території України від 10 грудня 1991 р. та на основі ч.7 ст.І4 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, заборонено подвійне засудження чи покарання за один і той же злочин. Дисертантом запропонована нова редакція цісї частини в альтернативному викладенні. Говорячи про ч.4 статті 5 Ші України слід відзначити, що у даному випадку йде мова про застосування норм договірного міжнародного права, пкі мають інший за своїм характером вид відсилки, а нік відсилка до звичайного міжнародного ' права./Природа міжнародних договорів та звичайного міжнародного права має свої відзнаки/. Особливістю цісї норми е те, що наявна не тільки пряма, ай домиславальна відсилка: - це договірне право, і Віденьська Конвенція про право договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями - норма звичайного міжнародного права. Договірне право за своєю суттю має наступні особливості: ■ . .
1. Неухильне дотримання договору в області законодавства;
2. Передумова появи у національному праві імплементованих з міжнародного договору норм;
3. Основу дії у національному кримінальному праві України норм договірного права; застосування окремих. статей міждержавних договорів та мі:::дер:авних договорів, укладених для вирішення
. спеціальних питань кримінальної юрисдикції.'
Хотілось звернути увагу і на наступну особливість. Наявність подвійної відсилки до міжнародних договорів та звичайного міжнародного праєа - зо знаходимо у ч.4 ст.5 КК України - свідчить про розвиток псглибленсї кодифікації у міжнародному масштабі, яка за-стсссвуеться у національному праві.
У роботі подано таблицю, де наочно показана трансформація у норми національного права КК України міжнародних конвенцій.
Оскільки норми міжнародних конвенцій мають більш конкретну спрямованість, то спостерігається превалювання нормативного масиву Особливої частини над нормами Загальної частини Кримінального кодексу України. Міжнародні конвенції визначають появу у кримінальному законодавстві України нових норм, що встановлюють відповідальність за діяння або змінюють характеристику вже наявних норм..
На сьогоднішній день Україна є учасником широкого кола раніше укладеній, як правонаступник, та зовсім недавніх, після проголошення незалежності, односторонніх та багатосторонніх угод. Автор не тільки визначає ці важливі з точки зору як міжнародного, так і національного права документи, що трансформуються у статті Кримі-
О
нального кодексу, а й показує у систематизованому вигляді як у національному законодавстві знайшли відображення міжнародні конвенції по боротьбі з окремими злочинаш. Аналіз Особливої частиш КК України становить науковий інтерес, але не входить у об"єм дослідження даної праці. ' '
Чинне національне законодавство у якійсь то мірі увібрало в себе традиції та стандарти міжнародного співтовариства щодо відповідальності неповнолітніх. На тлі аналізу документів ООН таких, як: - Декларація прав диіини, Конвенція про права дитини, Мінімальні стандартні правила, щодо неповнолітніх, позбавлених волі, Мінімальні стандартні правила стосовно відправлення правосуддя відносно неповнолітніх, Керівні принципи щодо попередження злочинності серед неповнолітніх вбачається потреба у відокремленні правосуддя щодо неповнолітніх у окрему державно-правову діяльність.
IV.!.: біли:, цо на Україні, у тєпе?к-н:й чг.с прлслідг.угсгіся ї£пден-
ції де оголошування злочинності при иеі.;о;.-лив'ості зникення віку ісриміпальної відповідальності.
По кашііі. із' стетоїі Загальної частіша національного Крі-слналь-иого кодексу, де с. аналогічні норді міжнародного права наведено конкретний ц&теріал зарубіжного досвіду, постатеГіний аналіз унікальних ііітаародних документів в спектрі проблеми, що розглядається. Цим' псрзслідусі-ьс.'; наступна пата - показати об"си ыоаливое-тей по удосконалення наці опального законодавства. Розділ містить пропозиції по удосконаленій статей Загальної частин;: кримінального 'законодавства України.
розділ третій - "Перспективні ішлрянки імплементації норм міжнародного права у кримінальне законодавство України” - акамулюе в собі ідеі та висновки наукового дослідження, цо виносяться на захист.
У "Закінченні" обгрунтовусться думка автора про необхідність нового підходу до міжнародного права в сфері здійснення кримінальної політики, яке сьогодні є прикладом стабільності та передбаче-ності, засобом здійснення інтересів держави у міждержавному просторі .
У "Додатках" містяться таблиці, розроблені дисертантом щодо процедури та способів імплементувакня мілнародшве норм і стандартів у національне законодавство.
Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автора: . - - - . . ,
1. Міжнародно-правовий аспект інституту застосування примусових заходів медичного характеру. Депонована в ДНТБ України
]Г" 1596-Ук 94 від 10.ОБ.159*» р. - II с.
2. Втілеїжя міжнародних норм і стандартів у Кримінальний кодекс України цщо давності кримінальної відповідальності. Депсно-
вала в ДНТБ України Р 1597 - Ук.94 від 10.03.1994 р. - 5 с.
3. Перспективні напрямки імплементації норм міжнародного права у кримінальне законодавство України. Депонована в ДНТБ Україш З 1593 - Ук 94 від І0.С8.І994 р. - 8 с. .
С'
Цысь П.П. Имплсмсптадпя норм международного права в национальное уголовное законодательство У::раипы (Общая часті.).
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08
- уголовное право и криминология: исправительнотрудовое право, Киевский униперспіст нм.Тараса Шевченко, 1994. .
Исследуются вопросы востприятия международных порм и стандартов национальным уголовным правом. Рассматривается проблема создания отраслевоії имплементации. Предлагается проведение системного япализа норм Общей части Уголовного кодекса Украины па соответствие пх международным нормам и стандартам. Дана новая редакция ряда норм УК Украины.
Ключевые слова: імплементація, міжнародпі норми та стандарти, удосконалення законодавства.
Natalia I.Cys The International Law norms
' implementation in Ukrainian national
Criminal legislation (Common Part).
The subject of the research is the understanding' of International norm3 and standards in the national criminal legislation.
The problem of creation of the branch implementation is considered. -
Is proposed the system analysis of norms of the Ukrainian Criminal ••Code, Common Part for fulfilment of international norms and standards. ’
Is proposed the new reading for a few norms of the Criminal Code of Ukraine.
\
