АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Кодификация международного частного права в странах Европы»
Київський університет імені Тараса Шевченка
рГ0 0,1
На правах рукопису
КАЛАКУРА Віктор Ярославович
КОДИФІКАЦІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА В КРАЇНАХ ЄВРОПИ
Спеціальність: 12.00.03 — цивільне право; сімейне право; цивільний процес; міжнародне приватне право.
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ — 1993
Дисертація виконана на кафедрі міжнародного приватного та митного права Української о інституту міжнародних відносин при Київському університеті імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник — кандидат юридичних наук,
доцент КИСІЛЬ В. І.
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор ШЕВЧЕНКО Я- М., кандидат юридичних наук, доцент КОССАК В. М.
Провідна організація — Українська юридична академія, місто Харків.
Захист відбудеться «/¿^» грудня 1993 р. о ^ год. на засіданні Спеціалізованої ради Д.068.18.17 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252601, м. Київ, вул. Во-лодимирська, 60, ауд. 217.
З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул. Володимир-ська,58).
Автореферат розіслано « »листопада 1993 р.
Вчений секретар Спеціалізованої ради, доктор юридичних наук
КУЗНЄЦОВА Н. С.
- з -
Актуальність їемя_дослід.тетія зумовляться настійно® необхідністю розробки наукових основ кодифікації мі тетродного приватного права /НПрП/ в Україні в зв"язку з масштабними завданнями створення її ново'т правової бази. Україна, як суб"^ет шетародного права, здійсіпзз безпосередні зносини з іншими державами, укладав з ними договори, обміняються дипломатичними, консульськими, торгівельними представництвами, бере участь у діяльності міжнародних організацій, Вихід України на безпосередні міждержавні зв"язки призвів до розшіфення економічного, науково-технічного і культурного співробітництва, інтеграційних процесів, створення спільних підприємств, обміну спеціалістами, що вимагав відповідного правового рзгу-лввання, в тому числі й на основі норм міжнародного приватного права. Наукова дослідження ролі МПрП як засобу регулювання цивільно-правових відносин у їх широкому розумінні /цивідієтичному/, пов"язаних з іноземним /міжнародним/ елементом, удосконалення законодавства d цій сфері, е важливою умовою входження України в світове співтовариство, гарантування прав і свобод громадян.
Пріоритетним напрямом оновлення правової бази України має стати кардинальний перегляд методологічних підходів до законодавчого процесу, повніша використання зарубіжного досвіду, відродження національних традицій, широке проведення кодифікаційних робіт і створення на цій основі принципово нових за своїм рівнем законодавчих актів. У сучасних умовах значна частина суспільних відносин регулюється великою кількістю розрізнених нормативних актів, у тому числі Й тих, що успад-
■;орані від колишнього СРСР, нерідко виникав неузгодженість,
. ■ ' _ 4 -
що утруднює їх застосування, знижує ефективність правового регулювання, особливо відносин з участю іноземних юридичних і фізичних осіб, породжує негативні наслідки і конфлікти. Багато а нині діючих правових актів все це виступають гальмом міжнародного співробітництва, ускладнюють його. Цим і зумовлюється необхідність прискорення реформ українського законодавства, створення нового масиву правових актів і норі», включаючи вузлові проблеми міжнародного приватного права. Ефективний засобом
уДОоьиііііЛСшіл ііСііїОііОДиіїСІ ІічІ Їі 2.ІІ,и2ІирОІцлСГС ИрИи^.1*ПС* 2
права в floro ко,п.иф1кпцтя5 яка перадбачаз створення комплексноГО ііОрї»к*;І'И£»ііОГО £*í*iy iíü O^OZI СДілЮІ ¡.і^ХО^цО/іоГ1! і ^ C!ICÍ
ції розрізнених норм, усунення дублювання, ПрОПуСКІВ і протиріч, В українській праьоьій ліїературі, як і ь юридичні« ¡»уці колишнього СРСР, питанням кодифікації міжнародного приватного права і вдосконалення законодавства в цій сфері не приділя- . лось належної уваги. Здебільшого радянське правова наука прервалась до даної проблеми лиао upu розгдлді конкретних потань
»Я! скронях ПргЕС2:к: fH,;?I!?J’TÍP ЯІНН?рО,!!ЧОГО Прнро.ТНОГО прар*
як аарубішіїіл країн, *<»к І СРСР. Все цо v&z ьигугас гсуу дисертації в число еетуагг.!И!х правових досгідг?*»:.
ДродиСі*». дослід-сл;;;. сїдлй tzzzv.:::y cy:zz::-.:::
ДО!ГГр*!Н -І?üÜÍ!’,pCт,,,‘?'Г,r', ryin-fpowiUf>T*o гп-оюе^ исип'пгпу npwnr*
* : ’ - - * *-■ ..... їг -.г.--.-....- ^ --— — - •• ----;
ІіПрП, набутий в країнах Звропи, зокрема в Австрії. Албанії4 йіусччіші, Полісі, Словаччині, Тургч«е2іі, Уїоу^ііЛ,
Швейцарії, колишній Югославії та ін. Наукопо-гаоретичні концепції і ьакомоїьорчий процес зарубі,кіих країн аналізуй?ьса на основі порівняння з існуючими підходами до проблем иі&народно-го приватного права та його кодифікації в колишньому СРСР іа р Україні.
Мета дисертаційного дослідження полягаз в тому, щоб на основі вивчення та узагальнення наукових ідей і практичного досвіду кодифікаційних робіт, удосконалення законодавства в країнах Звропи, порівняльного аналізу нормативних актів обгрунтувати наукові принципи і практичні рекомендації щодо кодифікації українського законодавства з міжнародного приватного права. Ця кета конкретизується цілим комплексом ¿}ослід-ницьких_завдань, найважливішими серед яких з:
- з"ясувати сучасні концепції в науці міжнародного приватного права щодо його природи, сутності, місця в правовій системі;
- простежити процес формування і розвитку вітчизняних і
зарубіжних доктрин міжнародного приватного права; •
- проаналізувати основні тенденції удосконалення законодавства і проведення кодифікаційних робіт у сфері міжнародного приватного права в країнах Європи;
- розглянути наукові основи, вузлові проблеми і головні напрями та методи кодифікації міжнародного приватного права;
- провести порівняльно-правовий аналіз ключових положень
і регулятивних функцій кодифікаційних актів з міжнародного приватного права країн бвропи;
- обгрунтувати на основі вітчизняного і зарубіжного досвіду рекомендації щодо проведення кодифікаційних робіт в Україні та запропонувати варіант проекту Закону України про міжнародне приватне право.
Методологічну та теоретичну базу дисертації склали здо-
- 6 - .
бутки вітчизняної^ та світової** правової науки в галузі міжнародного приватного права. Широко використані праці вчених кошгашього СРСР, у тоыу числі й українських, присвячені загальнотеоретичним проблемам иіпшродного приватного права, його суті, місця і ролі в системі правового регулювання, зокрема, М.Богуславського, М.Брагинського, Л.Галенської, В.Корецького, С.Крилова, С.Лебедева, Л.Лунда, О.Маковського, Г.Матвесва, Ю.Матвезва, Ї.Перетерського, О.Садикова та ін. Щодо кодифікації міжнародного приватного праваt то радянське правознавство нерідко відстиіийайо полярно протилежні течкі: зору: від повного заперзчення доцільності розробки самостійного закону про
_3 4
АІПри до обгрунтування його пр;;";;лгтл .
При розгляді питань, пов"язаних з розвитком доктрин міп-народноію приьаіного праве в країнах Європу .наукових основ його кодифікації, враховувались концепції і підходи зарубіжних вчених аьроисйськпх кра:;;, у тему числі Р.Ристрицького.
1 Див.: Лунц Л.А. Курс кєкдукародноги чимного праьа: Oulv.û чг.стт.. - !•*..: Юрип:л»іт. - 1993; Богуславский M.U. Мекдународ-ное частное npauo. 2-е ьзд. перераб. и дспсли. --М.; l-iprpy-
. Hap.otHCiü. - 1922; Мсгдупарсдное частное право /Под род, Г.іІ.ша'і-восил/. - ". : скс.ча. - Тг<№ ін-
2 Див. ?ч!поопіге-іюгси. xx'ivuïo ¿і..~Ъ, 1^7'.
Dicey-Iiorris. The oorii'lict of lav/.-10 al .-h. "»y^O ; mixxvï I. D*vit iî.icr.'.-ti'.ssl г-j ';d.-P-1403; il. Logardc і
і опчі prive-7 od*-P. 1901-19tî3 Tû ІН.
3 Диб. : Гридин В.Л. Кодіфпацля соготского законодательства й
обхааи ьсіздунарсдного чаегнеге правя.,кап,п. юрид.наук. - М.г I9CG, - С.23. .
4 Киепль В.И. Правовая реформа в СССР и а<~.і£Кїи меж-
дународного частного гграва /7 Совет, госуд. ы право. - IS90.-№ I. - С.93-104; Семенов Н.П. О целесообразности подготовки закона о международном частной права. - Таи ке. - С.90-98.
Х.Вагнера, Л.Векаша, Й.Зидарової, М.Келлера, М.Кемпзра, Л.Кучери, В.Кутикова, Г.Майзра, Ф.Мадля, П.Неухауза, А.Нуссбаут'а, П.Норта, Ф.Ріго, Л.Реццеї, І.Сасі, Ж.Сталзсо, Е.Хамбро, Дч.Чз-иігра та ін.
’ Дтсерельну баз^ , фактологічну основу дисертації склали нор-!’2т::гні акти з гігнародного прнгатного права дрропейських держав, законодавство колишнього СРСР і України, наукові коментарі та дослідження. Особливу увагу приділено аналізу ядиннх кодифікованих законів про мішародіе приватно право Австрії, Албанії, Німеччини, Польщі, Туреччини, колишніх Німецької Демократичної Республіки, Чехо-Словаччини, Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, а такоя Угорщини, Швейцарії та ін. країн. НауковиП аналіз еблирнего нормативного патєріалу дозволив дослідити роль інститутів міжнародного приватного права в удосконаленні законодавства, виявити тенденції його розвитку і узагальнити практику кодифікаційних робіт.
У джерельній базі дослідження значне місце посіли законодавчі акти України, зокрема ті, що прийняті після ухвалення Декларації про державний суверенітет. Вони містять важливі положення щодо правонаступності по відношенню до СРСР і УРСР, обставин використання Україною законів і договорів колишнього СРСР, визначають норми правового регулювання відносин з участи іноземного елемента.
Методологічну основу дисертації заклали наукові принципи та дослідницькі методи, які грунтуються на вимогах об'єктивного і всебічного аналізу процесів і явищ суспільного розвитку, функціонування системи правовідносин. Пріоритетну роль відведено перівняльному методу дослідження, який дозволяз глибше ос-, мислити цивільно-правові проблеми взагалі, особливо колізійні
питання міжнародного приватного права. Шляхом порівняння законодавства різних держав Європи виявлено як спільні тенденції вдосконалення законодавства в галузі МПрП, так і певні національні особливості, внчленено досвід, який може бути застосований в законотворчому процесі в Україні.
Наукова новизна проведеного дослідг.ення полягас в тому, що воно містить науково-правовий аналіз розвитку науки міжнародного приватного права, обгрунтування значення її досягнень для вдосконалення законодавства в цій галузі, узагальнення досвіду кодифікації МПрП у ряді країн Європи і прийняття спе-ціильних законів. Порівняльний аналіз законодавчої практики і нормативних акті и аарубі»;лпл сьропойськ'.гх країн дозвол:;? обгрунтувати принциповий підхід до кодифікації міжнародного приватного права; доцільність с-всрсішл самостійного закону з МПрП шляхом кодифікації існуючих в розрізнених законодавчих акїах положень у єдиний акт, цо особливе епялиео е умовах утвердження державності України, її входження в світово сиіаго-ь&риство, міграційних, процаеіс я:: у раі:::ах держав, утворених у межах колишніх республік СРСР, так 1: ігашх країнах.
- Пракгичнб оііимС-іі.Ьі і !їс рпдг**
конкретних пропозицій і рекомендацій ідодо вдосконалення закона-пноьсдс;;,,л ;;сд;:ф:::ац:й:!::х робіт, але Г: »м-
ртвнтом проекту Закону України про міжнародне приьа-гНс право. іІріИ '¿иі'О, ОДсрл«іНХ рСіоу^ьі(ІТИ ДССЛІ^£СІІІ;П# -ОІ22.Ї*І ТІО'~
яожвння і висновки иовугь бути використані в науковій та нав-чильно-Подаї'оі'іч>ііп ^обиїі; ари підгсїсіііи ус—прг.ц^ в міатродно-приватно-праБОвої проблематики, навчальні : посібників, читанні лекцій з мімнародного приватного прага. Дисертація містить досить великий термінологічний матеріал з міжнародного приватного права, що важливо для розвитку і функціонування
української мови як деряавної. ,
Апробація роботи. Основні висновки та результати дослідження дістали апробацію на кафедрі міжнародного приватного і митного права Українського інституту міжнародних відаосин Київського університету імені Тараса Шевченка, доповідались на ряді наукових конференцій і міянародно-правозих читаннях, висвітлені в 5 наукових статтях. Авторський проект’ Закону України "Про міжнародне приватно право" надісланий до відповідних комісій Верховної Ради України. '
Структура дисертації зумовлена метою та дослідницькими завданнями роботи. Вона складається з вступу,трьох розділів, дев"лти параграфів, заключения та списку використаних джерел і літератури.
У_вступі обгрунтовано актуальність теми дисертації, визначені цілі та предмет дослідження, його основні завдання, показана ступінь наукової розробки проблеми, пов"язанох з кодифікацією міжнародного приватного права, окреслено наукову новизну і практичне значення дисертаційної роботи.
У першому розділі "Наукові основи міжнародного приватного права та його кодифікації" розглядаються проблеми природи, сутності та місця міжнародного приватного права в правовій системі, аналізується розвиток доктрини МПрП у країнах Європи, досліджуються наукові основи і методологічні принципи кодифікації міжнародного приватного права. Оскільки в науці міжнародного приватного права питання природи, сутності та місця МПрП в правовій системі залишаються дискусійними, аналізуються найбільш характерні підходи до їх вирішення. Одні автори виходять із внутріпньсдержавної природи міжнародного приватного права, ‘ при цьому більшість вчених визнач самостійність МПрП, розглядає
- 10 -•
його як галузь внутрішньодержавного права /М.Богуславський, С.Лебедзв, Л.Лунц, Г.Матвеев, І.Перєтерський та ін./. Інші дослідники, визначаючи внутрішньодержавну сутність МПрП, на відводять йому самостійну галусеву роль, а трактують як частину інших галузей внутрішньодержавного права, здебільшого -цивільного /М.Брагінський, О.Маковський/.
Другий напрям у підході до цісї проблеми грунтусться на визнанні міжнародно-правової природи МПрП. Його прихильники Бклвчасть міжнародне приватне право е цішаредна право взагалі, хоч і по-різному аргументують дану точку зору /Л.Галенсь-ка, В.Грабар, С.Крилоз, С.Малініі; та ін./. У роботі виділено третій підхід до з"ясування природи міжнародного приватного права, прздставїїііі::: яг.аго розділяють МПрП пг ілізігродпз ггратзо і внутрішньодержавно право, трактуючи його в якості полісис-те^ного комплексу /Р.Целлерсон, К.Разумов, В.Хр'нбсков та ін./. При цьому наголошується, що така широка палітра поглядів і підходів до пр::род:: ІШрП есдс до бг.гатснапітпссті в ?р.стув2я--ні його даерел, визначенні методі н регулювання. Ашліїуда під-,.одів лі. ¿.¡с::-.:;... ЕоаіііГ-ізга ^сгулгг-:;:п МП-Ч
ЄДИНИМ методом, ЩО Ііризьидпхь ДО ВКЙІОЧеННгі Ь ьіІліШридНо Іфгіи»—
ІІС» С гу'г~' ^ *»ЛПГСГ^гПпм> ТГрТЛ*» ІПрІ/ Т О Л лг* ТГІ-*»V» ** О ТІ г »“» »"ІІМЙПТ
правового методу, що в иьою ч«ргу зьувсуи риЛЬ ииліаііших Коры де технічної фуі;;::;:: сідс;:ла::і:л.
Обгрунтовуючи авторське розуміння природ:;, суїносїі та міс-*ПрП, ¿.1^. і £>к.,цХ С 1 ^ £»...... и./ Цнии
XIДНІСТЬ ГжХОДИГИ 3 КСНіІрбїМ’гІХ суспі ЛІЛЇгІХ ЕІДІІССШІ* ІцС легро-буїДЬ ІТр£*ЬОЬСГО рсГуДЮБііНКлІ б/ ЕИЗгїаНПЯ ДОЦІ ЛІтОСТІ ЇИл чИ
іиних ие-тодів цього регулювання. Аналіз суспільних відносин, віднесених до сфери міжнародного приватного права, дозволив
зробити слідуючі висновки: І/ Суб"єктами цих відносин е фізичні та юридичні особи, при цьому здебільшого приватні особи за невеликим винятком, коли суб'єктом виступає держава. Отже ці відносини носять приватно-правовий характер. 2/ Суб"екти вступають у змосини з приводу майна, майнових або особистих не майнових прав, що дао підстави кваліфікувати ці відносини як цивільні в широкому розумінні /включаючи цивільні, сімейні, трудові/, або як відносини цивілі стичного характеру. На цій основі обгрунтовано доцільність повернення до класичного для приватного права терміну і застосування поняття "цивілістичні" відносини, яке більш точне і правильне. Отже мова йде про приватноправові відносини цивілістичного характеру, які слід віднести до внутрішньодержавного права. Разом з тим, ці відносини мають свою специфіку, зумовлену наявністю в них іноземного елементу, який може виступати в ролі будь-якого чинника правовідносин: суб"ект - іноземний громадянин, іноземна юридична особа або об"ект - майно, яке знаходиться за кордоном, чи майнові права на таке майно, або юридичний факт. Саме іноземний елемент надає приватним відносинам цивілістичного характеру такого змісту, ідо робить їх недоступними для регулювання внутрішньодержавним цивільним, сімейним чи трудовим правом, в результаті чого вони набувають відособленого характеру. Таким чином, міжнародне приватне право охоплює приватні відносини цивілістич- . ного характеру /цивільні в широкому розумінні - цивільні, сімейні, трудові/ з іноземним елементом, які мають своє відособлене місце і потребують відповідного правового регулювання.
При визначенні методів правового регулювання відносин ниві лі стичного характеру з іноземним елементом у дисертації підкреслено першорядне значення вирішення колізій, а значить і
колізійного методу. Водночас показана роль матеріально-правового методу, оскільки реально існують і діють уніфіковані матеріальні норми, які регулюють окремі види конкретних відносин, ускладнених іноземним елементом. Отже, міжнародне приватне право можна визначити як галузь внутрішньодержавного права, яка регулює приватні відносини цивілі стичного характеру з іноземним елементом, а його основою виступають колізійні норми.
Окремий параграф розділу присвячене аналізу розвитку доктрини міжнародного приватного права в зарубіжних європейських державах, у якому розглянуті проблематика досліддень з МПрГІ, виділені основні підходи до з"яоування природи, сутності їа місця міжнародного приватного права в правовій системі, характерні для праць учених Австрії, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Німеччини, Польщі, Угорщини, Шранції, Чехії, Словаччини, Швейцарії та ін. Доктрини ¡.ЩрП країн Європи, особливо ко^-лишньої так званої соціалістичної співдружності, мають багато спільного з концепціями, що їх відстоювали радянські юристи, в тому числі й в Україні. Порівняльно-типологічний аналіз цих доктрин ДОЗВОЛИВ ВИЧЛен.И'ГИ рЯД СуїгеВИХ ОСОиЯИбОСісй, притаманних
західноєвропейській правовій науці.
110—перше, ПрІОрИі'еі'П ЬІД1і*»*/і;ЬСй КЛсіСИЧНОЬіу КСЛІОі£і»Сту ПІДходу до регулювання правовідносин, що входять у сфер} міжнародного приватного права. По-друге, поняття МПрП дедалі Сіььіде охопшч інститут громаплнства /у Франпузській доктрині^проблеми публічного порядку, право зобов'язань, автономії болі, міжнародного цивільного процесу. По-третя, міжнародне приватне право дедалі частіше відноситься до системи національного права, а мішародае публічне право розглядаються як самостійна правоьа система.
- ІЗ -
У дисертації розглядається вплив розвитку доктрин міжнародного приватного права на проведення кодифікаційних робіт, обгрунтовуються наукові засади кодифікації, аналізуються шляхи та методи удосконалення і систематизації законодавства. Спів-ставлення інкорпорації та кодифікації дозволило переконливо довести, що кодифікація не має нічого спільного з механічним групуванням або поєднанням окремих нормативних актів, оскільки в результаті кодифікаційних робіт вони переробляються в якісно новий акт, який характеризується єдиною системою, а його норми перебувають у логічній нормативній єдності, причому кожна норма оцінюється з точки зору її регулятивної здатності, а при необхідності набуває нового змісту або редакції.
Кодифікація веде до підвищення рівня нормативно-правових узагальнень, сприяє розширенню дії окремих норм, спрощує порядок користування ними, надає правовому регулюванню більшої гнучкості, відкриває ширші можливості для ініціативи і особистої свободи адресатів правових норм. Ступінь узагальнення правового регулювання визначається з урахуванням об"ективних потреб, зумовлених-характером та особливостями самого предмета регулювання, а також мети, що її ставить законодавець,і загальних принципів нормативної регламентації відповідних суспільних відносин.
Застосовуючи загальні положення про роль і призначення кодифікації до галузі міжнародного приватного права, в досліджені акцентується увага на їх особливостях та специфіці. Проведення кодифікаційних робіт у сфері МПрП пов"язане також з вирішенням ряду теоретичних проблем, зумовлених самим розумінням суті як кодифікації, так і міжнародного приватного права. Важливо визначитись, які норми можуть вважатись джерелами МПрП,
■ - 14 -
щоб вибрати оптимальний спосіб удосконалення законодавства і кодифікаційних робіт. Оскільки міжнародне приватне право, як галузь права, мав справу з колізійними нормами, то його кодифікація виступаз як кодифікація колізійних норм.
Другий розділ "Кодифікація законодавства з міжнародного приватного права в країнах Європи" містить науковий аналіз досвіду європейських держав у розвитку законодавства в галузі МПрП, законодавчого вирішення загальних проблем міжнародного приватного права, порівняльно-правовий розгляд законів про міжнародне приватне право. В роботі показано, що за останні десятиріччя в європейських країнах активізувався процес кодифікації нормативної основи МПрП, при цьому виявились слідуючі підходи до кодифікаційних робіт: а/ створення самостійних законів про міжнародне приватне право; б/ включення розділів колізійного характеру в галузеві нормативні акти /найчастіша в цивільні кодекси або закони, які регулюють цивільно-правові відносини, в сімейно-шлюбні кодекси, закони про працю, кодекси торговельного мореплавства та ін./; в/ прийняття комплексних нормативних актів, що містять норми міжнародного приватного права /наприклад, закон про статус іноземних громадян/.
'У розділі обгрунтовано висновок про те, що кайбільи перспективним напрямком удосконалення законодавства і підвищення його ефективності а розробка і прийняття в ряді країн Європи єдиних законів у сфері міжнародного приватного права. Порівняльно-правовий аналіз Закону про к*:.гкарс,;;е приватне право і процес Чехо-Словаччини /1963 р./ Закону про міжнародне приватне право Польщі /1965 р./, Закону про застосування щава до міжнародних цивільних, сімейних і трудових відносин, до міжнародних господарських відносин Німецької Демократичної Рес-
публіки /1975 р./, Указу про міжнародне приватне право Угорвін-ни /19^9 р./, Закону Югославії про вирішення колізій між законами та нормами іноземного права в окремих правовідносинах /1982 р./, Закону Турп піни про міжнародне приватне право І процес /1982 р./, Закону про міжнародне приватне право Федеративної Республіки Німеччини /1966 р./, Закону про міжнародно приватне право Швейгарії /1989 р./ та ін. дозволив виявити спільні тенденції кодифікаційних робіт, ліні» на зближення законодавчої бази, а водночас виділити деякі специфічні особливості національного законодавства.
Тематична повнота і глибина регулювання конкретних положень розглянутих законів свідчить про Т8, іцо вони представляють собою комплексні нормативні акти, справжні кодекси за змістом і характером, як джерел права. Прк визначенні мети закони дасть відповідь на питання, право якої держави слід застосовувати у Еипадку, коли в цивільному, сімейному або трудовому правовідношенні бере участь іноземна особа, майно або право /іноземний елемент/ і якщо ігри цьому ноклизс застосування законів декількох держав; на основі яких норм про юрисдикцію і яких процесуальних норм слід розглядати правовий спір, що мас іноземний елемент.
У дослідженні підкреслЕстьея, цо з гаяонах про «і«народне приватне право знайшли відображення і вирішення вузлові, загальні проблеми МПрП, зокрема: питання зворотнього відсилання та відсилання до законодавства третьої держави; застосування правопорядку з декількома правовими системами; принцип взаємності в міжнародному приватному праві; проблема застереження про публічний порядок; умови незастосування іноземного закону; принцип найбільш тісного зв"язку; проблема обходу закону та
ін. Велика увага, яку закони про міжнародна приватне право приділяють виріаенни згаданих загальних положень, свідчить про їх визначальне місце в системі МПрП, а також про їх вплив на спеціальні колізійні норми, покликані регулювати цивілістичні правовідносини з іноземним елементо"
Аналізуючи структуру законів про міжнародне приватне право європейських країн, дисертант простежив наявність у них двох умовних частин. Перша містить загальні положення, а друга
о "особливої)” частиною, що надає їм характеру кодексів. Не дивлячись на те, цо обсяг регулювання різних законів не одна-ксриЛ, всі вони розглядають колізійні питання цивільно-правового характеру, а також сімейного та трудового права. Значне місце в них займають питання особистого статусу, право-і дієздатності. Дієздатність і правоздатність фізичної особи визначається її особистим законом, що розглядається як закон громадянства. При цьому закони чітко вказують, коли особистий закон кваліфікується як закон місця проживання або місця перебування.
Велику увагу приділено в розділі базовим критеріям, покладеним в основу законодавства різних європейських країн щодо визначення "національності" юридичних осіб. Характерними є дві основні концепції: пертаа базується на формально-юридичних критеріях, за якими "національність" юридичних ссіб визначається законом місця їх заснування, реєстрації або інкорпорації. В основу другої покладені "господарські" критерії, під якими розуміють місце знаходження органів управління, територіальну сферу діяльності, "національність" засновників або учасників, органів фінансового контролю і т.п. Однак європейські закони про МПрП віддають перевагу першому підходу, який доповняються рядом спеціальних уточнень. .
- 17 -
Розглянуті закони встановлюють порядок регулювання питань зобов"язувального права. Насамперед, вони надасть сторлюм -учасникам можливості вкбору права, тобто реалізовують принцип "автономії волі". Пор.> я із загальний правилом про вибір права закони містять спеціальні норми щодо окремих видів договорів, якщо сторони не визначились відносно права, яко нао бути застосоване. Окремо розглядаються зойов"язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди /деліктні зобов"язанші/. Загальний принцип - застосування закону місця заподіяння пкоди - зафіксований майже в усіх європейських законах про МПрП, хоч застосовується з деякими застереженнями і особливостями, зумовленими тим, що саме місце заподіяння шкоди трактуються по-різному /як місце, до відбулая; подія, що привела до негативних наслідків, або безпосередньо проявилась икода/.
У законах про МПрП свропейськкх країн значне місце займають колізійні’ питання, пов"лзані э сімзйпо- ялебнимн відносинами. Матеріальні умови заключения шлюбу визначаються для кожного із
V* * .
подрузетя його особистий законом. Деякі закони передбачають необхідність брати до уваги і суттєві, з точки зору права місця заключения шлгбу, перешкоди вступу в шлюб, ііюдо форми ияюбу. то тут гюрспага віддаються міеда його укладення.
Відмог.'ліп подруг*.'! г.сгПигтпгп і майнового харчктеру регулюються в законах здебільшого особистим законом подружжя /законом громадянства/. Якдо подружи не мао спільного громадянства, тоді застосовуються право країни останнього спільного громадянства, а при відсутності тахого - право останнього місця проживания, у випадку відсутності цього - застосовується "закон суду”. З деяких законах окремо розглядаться договірні майнові відносини подружжя, передбачаючи можливість вибору
- 10 -
подружжям права, а при відсутності такого вибору - правом, якому Сули підпорядковані особисті права подружжя на момент одруження. При вирішенні питання про ро?ірвання шлюбу, як правило, застосовуються закон громадянства. Якшо нема спільного громадянства, то використовують^.. схема, визначена щодо особистих і майнових правовідносин подружжя.
У дисертації відображено порядок встановлення і оспорювання батьківства, визначений законами про МПрП європейських деркав. Спільним для них і те, що ці питання вирішуються або законом громадянства дитини за місцем її народження, або по закону громадянства /на момент народження дитини/ особи, у відношенні якої виник спір щодо батьківства чи материнства. Відносини батьків і дітей переважно підпорядковані закону громадянства дитини. Усиновлення, його дія і відміна регулюються за законом громадянства усиновителя, а в окремих законах - особистим законом усиновлюваного.
Закони про міжнародне приватне право країн Європи містять норми щодо трудових відносин з іноземним елементом. Порівняльний аналіз показуй, що основною колізійною прив"язкою є закон місця роботи. Поряд з цим передбачаються застосування окремих спеціальних колізійних правил. Звернуто увагу на тенденцію поширення на трудові відносини принципу "автономії волі".
Одним із найважливіших інститутів МПрП, що займас належне місце в *законах європейських дерлав, є колізійний аспект права власності та інших майнових відносин. Головним принципом служить застосування закону місця знаходження майна. В той же час для окремих конкретних видів майна /рухомого і нерухомого, транспортних засобів, особистих речей пасажира і т.і./ передбачене застосування спеціальних колізійних правил.
- 19 -
На основі порівняльно-правового аналізу в роботі показано, що но дивлячись на певну специфіку і розбіжності в підходах до різних колізійних пгі.блем, усі вони містять як загальноприйняті колізійні правила, гак і ряд спеціальних колізійних норм, що регулюють визначення правоздатності та дієздатності фізичних осіб, визнання особи померло» та без вісті прогдвасю; правовий статус юридичних осіб; колізійні проблеми зобов'язального права; зобов'язань, ¡до шшикаить внаслідок заподіяння ілкоп.и; права власності та інших речових прав; питання позивної давності. В законах про МПрП відображені колізійні норми сіиейно-шлюбних відносин, спадкового права, проблеми трудового праьа. Огжо, зпкс:і:і про МПрП європейських дергав дасть коипл'жена вирішення вузлових колізі.іних проблем, ідо виникають у відносинах цивілі стичного характеру /цивільних, сімейних, трудових/, ускладнених іноземний елементом.
Закони про МПрП деяких країн /Туреччина, Угорщина, Чэхс-Словаччина, Югославія/, розглядаагь окремо питання міжнародного і;:;піЛ!.;;сго про;’з:ул При пьсі'у гсглп!!с.,гг’’у-т'.сг: проблеми компетенції, юрисдикції; процесуальних полохань інозеиців; внзнан-пл га ;п::с;:г.і::;л і;;осе:.:'::т:.: рітпстіг,, іігг:і ггї:тп::!:л судочкнетгз до міжнародного цивільного процесу.
Кс:.:плс;;с;г::П аналіз са::о;:ІЕ "ро мгт^редне гтр:'і:г.?!:2 rrpr.ro
&їОілл»іЬІ иХи у «аі слїііл Ї.і'жії НЛііиіЛЬГй
тг::дс::цх: росглтку зг::сн^.г"."';от прс.':т:'::::. Е!д;:і»:сил п'Тііг?
^ичсппл ОЦО'ГиС^ОаіІПЛ ІІ^ПІІЦПП^Г 04414^11^ і І
пі'ряз використання ?пкоі?у місця протавання або міспч перебурдн-нл; значне збіль^вмна ролі принципу "¡імсноміх ¡золі", в тему числі і эа меяамн договірного прява; я%хист інтореств білки "слабкої" сторони /дітей, неповнолітніх та ія./ яляхом застосування спеціальних прив"язок.
- 20 -
У третьому розділі "Кодифікація міжнародного приватного права б Україні" проаналізовано стан законодавства України про міжнародно пригатив право і проблеми його кодифікації. Оогрун-товуються доцільність прийняття Закону Україні! "Про міжнародне прмгатме право" і пропонуються йг > авторський варіант. Розбудова Української держави пов"лзана з процесом створення та удосконалення законодавчої бази. Цей процес обумовлений об"г,к-тившши обставинами і ускладнюються рядом факторів: з одного боку, після проголошення незалежності було прийнято рішення про дію на території України законів колишнього СРСР, якщо відповідні пиїзння по врегульовані власними законами і якщо вони не протирічать національному законодавству. З другого боку пра-вотворчий процес в Україні характеризуються створенням і прийняттям великої -кількості нових законодавчих актів. За таких умов виникаю чикало серйозних проблем, пов'язаних з тим, що правовідносини регулюються численими, розрізненнимн нормами, які недостатньо ув"язані і узгоджені між собою, а іноді навіть прямо чи опосередковано протирічать одна одній. Ряд правових інститутів залишаються зовсім неврегульованим.
Аналіз діючого законодавства України в галузі міжнародного приватного права проводився шляхом розгляду колізійних норм, які ■включені в Цивільний кодекс України, Сімейно-шлюбний кодекс, Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність",
"Про заставу" та інші. На основі вивчення колізійної нормативної бази законодавства, ряду норм, що містяться в укладених Україною міжнародних угодах /Угода країн-учаснииь Співдружності Незалежних Держав "Про порядок вирішення спорів, пов"язаних із здійсненням господарської діяльності" та інших/, в роботі наголошуються на необхідності усунення протиріч, що і спусту
а також на заповненні тих правових прогалин, які пластині законодавству України.
У дисертації пропонуються з урахуванням досвіду оаруСізаіих країн Європи підгстуві^'и і прийняти Ііакон про ціаіародіш приватне право України, який став би важливі»! кроком на шлиху вдосконалення законодавства нашої держави. Окремий параграф присвячений викладу основного змісту запропонованого автором і.рсекту Закону України "Про міжнародне приватно право" та кимиггар/ш. Закон складаться з десяти розділів, перлий з яких охоплю загальні положення, що формулюють його завдання, дш.ть визначення “ігг'.іроднсго приютного права, nr сукупності норм, спрямованих на прийняття ріпеннл, право якої держави поминно '¿їй застосоване для рзгулк: ишл правових відновкн »шві лі стичного характеру /цивільні, сімейні, трудові/, ускладнених інозиігниі,' елементом. При цгсцу термін "приватне" під'фєслм оугЛжтинниіі склад правовідносин /оскільки основними суб":;ктбми. ьіднссил виступають приватні особи - фізичні та гридичні/, а термін "пиві лі стичні" визначао характер відносин, які ні дляг-йід ь регулюванню /:дз цивілші відносини в ппіроко>.<у. цивілі стичному розумінні. ШО СО"ЧДНуі)ТЬ ЦИВІЛЬНІ, Сімейні та їруДові/. і\и цього розділу екл:с'.!с;;;і питання щодо застосування іноземного
ІГПЯВЯ Та ВСТЯН08Л6НИЛ ЙОГО ИМІСТу* оішйшЛк Ьифі іиогігш ічл«»і
г*гапчіі лгоКлп»»« »«ірнлропчого приватного права, як '‘правова кваліфікація" та зворотна відсилання, або иідсиї&ннгі до úfÁúa Ср:Т1°Т .""ртп Очп??«'» гтео^рбя-асться 0(ІЧЄ^РННЯ ЗНСТОС\'БаННЯ зворотнього відсилання і відсилання до права третьої дер-г^ь-; у випадках', ::отти сторон:; домовились про застосування інонемно-го закону /цим підтверд’куоться тенденція розширення принципу "автонсглї солі"/.
Проект закону вказує на мотиви обмеження застосування іноземного г.рам. Положення іноземного права не можуть використовуватись у випадках, коли їх застосування суперечило б засадаы /основан/ українського правопорядку, і це веде за собою застосування закону України /застереження про публічний порядок; пропонуються вживати тернім "осіиви правопорядку", що, на дуи-ку автора, дозволить виключити вплив політико-ідеологічних факїсрія на застосування права/. Не ноже застосовуватись іноземна право, до якого відсилає колізійна норма, використана ' в результаті штучно створеного іноземного елементу в цілях обходу закону, яким необхідно керуватися у відповідності до суті даного правовіднозення /штучка прив"язка/. У проекті підкреслюється, що суди та компетентні правові органи Бдають-ся до іноземного права незалеяно від того, чи застосовується у відповідній країні до аналогічних відносин українське право. Принциповим є положення про те, що у випадках, коли використанню підлягає право країни, в які А діє декілька правових систем, питання про право, яке повинно бути застосованим, вирішується у відповідності до закону цієї країни.
Розділ П Закону присвячений суб"єктам міжнародного приватного права. Передбачаються визначення правоздатності і дієздатності фізичшгх осіб за особистим законом, що розглядається як закон громадянства. Хоча для окремих випадків допускається визначення особистого закону як закону місця проаиівання або місця перебування. Визначення особи недієздатною, безвісно відсутньою, померлою регулюється особистим законом. Передбачається також регулювання правоздатності іноземних юридичних осіб та вирішення колізійних питань, коли суб"єктом правовідносин у виключних випадках з держава.
У третьому розділі розглядаються проблеми прача власності та іішіх речових прав у І.ІПрП. Закріплюються принцип застосувші ня закону країни місця знаходження майна. Регулюються г.ииик-нення та припинення пі'.ид власності, а спеціальні колізійні правила регулюють праь^ власності на транспортні засоби, ни майно, що знаходиться в дорозі, право власності на особисті речі пасажира, питання примусового переходу права власності на майно набувальнот давності. Окремо вказуються на колізійні правила щодо прана власності на майно, я nú о предметом угод«, тя ні заставлене і'яйно.
У розділі ІУ проекту закону знімний иісцо прсилечи scío-в"нзального права п МПрП. Головним тут о положення про те, що у відношенні договорів застосовуються право,, іи'рапк стсро-на!.:н при укладанні доі - вору /принцип "автономії волі"/, ".сталь по регулюються колізійні правила, .¡цй повинні аастоссвуватнс:, у відношенні окремих видів договорів при відсутності згоди сторін. Пропонуатьсн регуйюйиннл аоЗос"я-ань, ¡;о іюнліпсй’^ть внаспідок заподіяння лкоди шляхом застосування закону країн;:,
Ді? М-йЛіі ШсцЗ ,ДІ п І ínlitt U4>ci'Ub>u;¿*5 ht\‘X ¿iCwiJ
Негативних наслідків /спричинила шкоду/. Передбачено рягуляван
tttt диЛіоітиіЛ ítyijC/tábi іпІйгГ.'С riw’OM^CrCuIpitit^v СС*С«пЛС—JIL»
Колізійних ггояяил спадкового права стосуються У-пя розділ закону. ВідгіОСііни по силдкооысгьу пропонуються розглядами v відповідності до особистого закону спадкодавця на момент сперті. Хуг яз рвгулюсі'і'ьол здлі-гіісгь owúñ оклада?;; та скасовувати заповіт, фопмя заповіту та акту його скасування.
Самостійний УІ розділ присвячений колізійним проблема».! мпшародного сімейного права. Визначаються уневн складання шлюбу, заключения злобу з зарубіжних органах України, укладання шлюбу іноземними громадянами б Україні t розірвання тлябу,
- РА -
особисті та майнові відносини подружня, встановлення та оскарження батьківства, усиновлення, правовідносини між батьками і дітьми, утримання родичів, опіка і піклування. При вирішенні колізійних проблем сімейного права перевага віддасться особистому закону учасників правовідносин, передбачаються спеціальні норми, покликані захищати інтереси більш "слабої сторони".
У розділі УП містяться колізійні норми трудового права. Передбачасться вибір права сторонами трудових відносин, спеціально розглядаються закон, що повинен регулювати трудові відносини з іноземним елементом, трудові відносини, що виникають в результаті призначення або конкурсу та ін. При цьому робиться спроба поєднати при вирішенні цих проблем принцип "автономії волі", принцип найбільш тісного зв"язку /в даному випадку - закон місця виконання роботи/, принцип застосування права, що повніше захищао інтереси працівника.
Розділ УШ - "Колізійне регулювання захисту права інтелектуальної власності" - розглядам проблеми авторського права, права на Еинахід та охорону промислової власності.
В дев"ятому розділі проекту містяться норми міжнародного цивільного процесу. Розглядаються питання цивільних процесуальних прав іноземних фізичних та юридичних осіб, осіб без громадянства, або осіб з декількома громадянствами, процесуальна правоздатність іноземців, компетенція українських судів, підсудність, договірна підсудність, судові доручення, визнання документів, виданих громадянам іноземних держав, визнання і виконання рішень іноземних судів та інших компетентних органів.
Заключні положення подані в X розділі проекту закону, які визначають застосування до приватних відносин цивілістичного
характеру, ускладнених іноземним елементом, поряд з пропонований законом положень інших законів України, що містять відповідні норми. Якщо міжнародним договором, в якому fiepe участь Україна, передбачають'’« ііппі правила, нія ті, що містяться в Законі про МПрП, то застосовуються щдвила міжнародного договору.
Таким чином, пропонований проект закону <г цілісним, комплексним аа характере« псрматигмии а::тоц, яки Я створг^ необхідну правову базу для регулювання приватних відносин цив:лі стичного xapaKvepy, ускладноних іпсзсіпінц елементом.
У заключній частині дисертації та_виснопках сформульовано основні підсумки дослідження, гикладоно ряд пропозицій та рекомендацій наукового т . практичного характеру. Головним підсумком проведеного дослідження о науково осмислення сучасної доктрини міжнародного приватного права, з"ясуьаннн його мі син і значення в правові?, систолі, обгрунтування су*? і і принципів кодифікаційних робіт у галузі МПрП.
Сч-pwi ,і—“.cyiü-rr:- v-ууоч^-т^« значення, пріоритетними а положення, по-перае, гі\>о їо, що мі.”-;;арсд;;с ^р;:„т!;о np-zo цс галузь ниутпі^мьпдр^-.-нгнпі'о пгпрч, яко рвгулоз приватні иідкоспои цииіліи-гичпою і
учі*с.їй ііісз^нсго олоіігііга. По-друге, основу міг^рслік.го приватного права складас колізійний кстсд, покликаний ¡іабейпечиїїі о»«»-і.ьв«Льі;є р огу^-а;:.:л "ід!!о::!Н г'.ипі к і -'т'^тпг.п
ракїеру. По-третз, важливий езсобом удосконалення заионодапо?-на в сфері міжнародного приватного праса систупас його кодифікація, В першу чергу ЕИугрІШНЬОДОргЛЕНИ/: колізійних норы з урахуванням міжнародно-правових колізійних норм.
Науковий аналіз сучасного етапу розвитку доктрин міжнародного приватного права, удосконалення законодавства і кодифіка-
ції в країнах Європи дозволив внчленкти три основних підходи до законодавчого процесу в цій сфері: а/ включення колізійних норм у галузеві нормативні акти /найчастіше в цивільні, сімей-нс-альбні кодекси та іігхі законодавчі акти/; б/ створення комплексних нормативних актів, що містять норми міжнарідного приватного права і регулюють весь його інститут або частину; в/ прийняття єдиних цілісних законів, о;о регулюють відносини в координатах МПрП, г*о а, на думку автора, найбільш прогресивним
і перспективним напрямом удосконалення законодавства.
Порівняльно-правовий аналіз законів про міжнародне приватна право, прийнятих у ряді країн Європи, послужив основою для обгрунтування практичних рекомендацій, найважливішою в яких о авторський варіант проекту Закону Укр«аї;;и про міжнародне при-оатне право, як синтез європейського досвіду кодифікаційних робіт і національних правничих традицій.
Таким чином, розробка і прийняття Закону України "Про міжнародне приватне право" на основі проведених наукових досліджень і широких кодифікаційних робіт у цій галузі могли б стати важливіш етапом і складово» частиною правової реформи в Україні, вдосконалення всього законодавства. Закон забезпечить комплексне регулювання колізійних проблем, що дедалі частіше виникають у приватних відносинах шівілі стичного характеру, ускладнених іноземним елементом, а це відбиває сучасні світові тенденції розвитку ІШрП,відловідао реаліям розбудови української держави, її входження у світове співтовариство. Робота над законом стала б стимулом активізації наукових досліджень у галузі міжнародного приватного, права, підготовки фахівців відповідного профілю, розширення міжнародного співробітництва України.
