АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Коллективный договор в условиях перехода к рыночной экономике.»
НАЦИОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМЫ УКРАШИ ¡меш ЯРОСЛАВА МУДРОГО
4 5- ОД
На правах рукспису
2 0
Л О С И ц Я Грнна Олександр1вна
КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВ1Р В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО РИНК0В01 ЕКОНОМ1КИ
Спеадалыпсть 12.00.05 - трудов с право;
право сошалъного забезпечення
АВТОРЕФ ЕРАТ днсертан» на здобуття паукового ступени кандидата горнднчних наук
Харюв -1997
Дисерташя являс собою рукопис
Робота виконана на кафедр! трудового нрава Нацюнально! юрнднчноТ акаде Украши ¡меш Ярослава Мудрою
Науковий кер1вишс - член-кореспондент Академп правових наук Украши, кандидат горидичшк наук, професор ЖИГАЛКИ П.1.
Офщшш опоненти: КОНДРАТЬЕВ Р.1., доктор юридичних наук, професор ГОЦ В.Я., кандидат юрндичних наук, доцент
Провала оргашзашя ~ 1нстшут держави 1 права '
Нацкнально! Академа наук Украши
зааданш спещатзовано! вчено1 ради Д 02.40.01 На1донатьно5 юридично! аха, Укра'йш ¡мет Ярослава Мудрого (310024, м. Хармв, вул. П)шкшська, 77).
3 дисертащею можна ознайошгшся в б1б:иотещ Нацюнально! юрида академн Украйш ¿меш Ярослава Мудрого (310024, Харыв, вул. Пушкшська, 77).
го,
Вчений секретар спещашзовано! вченм ради
Жигалин ПЛ.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальшсть теин дослцження. Сучаст сощально-екошмчш дносини, обумовлеш переходом ввд центрашзованого регулювання опол(1кою до ринков¡fх вщносвн, визнанням р1зномаштних форм власносп, )требують створення ефекгивного правового мехашзму, який належною ¡рою забезпечив би захист iirrepeciB пращвниюв i роботодавндв, вщншення 1гатьох сотлалышх завдань.
Правове регулювання пращ запжди здшсшовалося шляхом вщишення юх проблем - виробничо! та сощально'1. Погодження штереав роботодавця та >ащвника завждц було акхуальним. Одпак в умовах, коли демократичш нпщипи управлшня економшзю ще не одержали надежного розвитку, в 1гатьох нормах трудового права прюрлтет видаеться то штсресам фобництва, то сусшльним ¡нтересам, то штересам пращвника. Процес ановлення сучасши демократично'! держави потребуе не видшення йоритету якихось одних iirrepeciB, а саме погодження знтереав драц)вника i роботодавця i закршленйя таких паргтетних засад в нормах трудового права, ильки взасмне задоволення iirrepeciB пращвника та роботодавця забезпечить |>ективне регулювання правд в умовах ринку, i одним з регуляторов ювлення трудових вщносин повинен стати колективний догов1р.
У законодавста колишнъого Союзу PCP колекгивному договору шдшялося нимало значения. Але в реальному жигп bîh не був правовим
V
собом захисту iirrepeciB пращвниив. З.\пст колекгивного договору складався :ре важно з взаемних зобов'язань, сторш. Нормативна його частина не римала надежного розвитку через надм!рну ucinpa.ii3auiio в управл)'нш дпрнемствами, а сфера дн колективних дoгoвopiв була обмеженога.
iliедя проголошення незалежносп Украши 24 серпня 1991 р. наша :ржава зазнала значних 3Min в економЫ, гоштищ, законодавегта (в тому
1
чист трудовому). Визнання робочо! сили товаром породжуе необхццп створення сприятливих умов для використання наймано! пращ. Ринок дне свое розум1ння социального партнерства, яке в умовах свободи пр; конкуренцц наповнюеться новим зшстом. Тому колективно-догов! практика перюду кнування Уъраши в склад! СРСР не вцщовщае сучаа вимогам 1 потребуе нормативно! бази, яка б вщмпшла проблемы колекпга допдарного регулювання пращ, сошального партнерства в ринковш еконо» { слрияла б попередайенню й виршенню трудових кoнфлiкriв.
Прийнята 28 червня 1996 р. Конституция, спещальш нормативы! а щодо регулювання вщносин лож роботодавцями та колективами пращвни внесет зшни та доповнення до Кодексу закошв про працю свщчать про що Украша намагасгься впровадити систему сощального партнерства, в т чиап й шляхом побудови нобо1 модел1 трудового права. Проблема держав» ценгратзованого «втручання» в регулювання трудових вщносин наби особливо! значимость В умовах створення ринково! екош»пки спостер!гаст переход в!д жорсткого централ13ованого регутшовання трудових вщносин регулювання догов1рного. Це сприяе повнощнному розвитку колективи договору.
Важливе значения для дослхдження проблеми колективних догов( мае Закон Украши вщ 1 липня 1993 р. «Про колекгивш договори та уго; Слад констатувати, що в сучаснш У крапп демократизувався порядок укладе колективних договор1в, розширилися коло можливих участков колектив персговор1в, а також права сторш щодо встановлення зм1сту колдоговору. зв'язку з цим колекпшний допшр став яисно новим об'ектом дослцркення.
Разом з тим, та жаль, на багатьох шдприемствах колективш догов не укладаються. Особливо це стосуеться шдприемств, заснованих недержавних формах власносп. Деяю пщприемщ ухиляються в!д укладе колективних договор1в, сгворюючи навколо себе зону без профсшлок, 6
2
ективного договору. У законодавств1 не виршено питания про те, як бути, и жодна i3 CTOpin не висловлюе шгщативи до укладення колективного овору. 1снують також проблеми щодо порядку укладення та виконання [ективних aoroEopin, яга не знайшли законодавчого врегулювання до цього у. В умовах реформування економшг анализ правовых актив, яш ламентутоть укладакня колекгивних договоров на гадприемствах, в ановах, оргашзащях, заснованпх на р1зних формах власносп, а також шародного досгпду укладання колсктивних до говор ¡в на piBHi :ертацШного досл1дження не провадився. Викладене обумовлюе )б.\1д[псть Bce6i4Horo дослщження колективного договору як одного з 'шаяшшших засоб1в погодження iirrepeciB пращвниыв i роботодавщв на исному erani.
Наведене св1дчить про актуальшсть oopanoï автором теми :ертащйного досл1дження.
Ciynirib науково! розробленосп проблеми. Дослщженню гекшвного договору як одного з найважливших шститупв трудового права идишгась увага в горидичшй .liTepatypi радянського перюду. За pi3Hirc чаав ування Союзу PCP окрем! шггання щодо сторш колектпвного договору, го структур» та 3\ficiy розглядалися в працях ApximoBoï Б.А., Бару М.Й., ниленка В.М., Догадова В.М., Жаркова Б.М., Кондратьева P. I., Москаленка •С., Пашерстника A.C., ШебановоГ A.I. та шших учених. У роботах названих ropiB розглядалися з рЬннм ступенем детал1зацп окре-mi аспекта лективного договору i, як правило, в тленому ïx зв'язку з побудовою озшшутого couianicTUMHoro суспшьства». За радянського перюду яективному договору серед шших джерел локального регулювання пращ ли hîtko визначеш «рамки» як за формою, так i за змлстом.
ni с ля проголошення Украшою незалежносп (Акт вщ 24 серпня 1991 i та приннятгя 1 липня 1993 р. Закону «Про колективш договори та угоди»
3
монограф1чш та дисертащшп дослдження проблем, пов'язаних з уклада пи; та викоианням колективного договору, не провадилися.
У той же час ставлення держави до ршня центраизаци в регулюван р1зних груп сусшлышх бщиосин, у тому чисш трудових, було багато в чо\ змшено. На де зверталася увага сучасними дослщниками в галуз1 трудово! права, зокрема Гетьманцевою Н.Д. (1996 р.) порушен! проблед сшввщношення централ1зованого та локального правового регулюваш трудових в!дносин. Але незважаючн на те, що держава ягасно нову роль регулюванш трудових в1дноснн вцводить колективному договору, знач1 розширено «рамки» вщносин, ям вш регулюе, серед наукових пращвнишв I не знайшло надежного вивчения й обумовило висутшсть практичш рекомендацш по вдосконалешпо законодавства. Здшснено лише окрсм! спрос прокоментуватн нове закокодавство Украши про колекгивш договори, серс яких перш за все слщ визнач1гти роздш V «Колективний догов1р» навчальному послбнику Прокопенка В.1. «Трудове право: Курс декщй» (Кии Вентур], 1996). Але лнше коментування чинного законодавства не в змоз1 дат вичерпного анал1зу сутносп колективного договору в умовах переходу д ринково! економшг, виршпгга киуточ1 практичш проблеми. У сучаснии перм питания, пов'язаш з порядком укладення колективного договору, йог сторонами, проблемами виконання його умов повинш стати предмете: вивчения як учених, так 1 практимв-юриспв, еконоуиспв. психолопв, тому ш кнуюча можлив1сть неоднозначносп виршенкя цих питань вносить багат нового в трудов 1 иравовшюсинк. Необхщш комплекеш науков! розробки, ш забезпечили б вичерпний анашз сутносп колективного договору в умова переходу до ринкових вщносин.
Мета та основш завдаиня дослижешш. Метою дисертацшнс робота е комплексне дослщження нового - правового статусу колективног договору на основ1 анал1зу законодавства про колективш договори,
4
тдогоЕирнсн практики в У крапп 1 визначення перспектив подальшого зсконалення законодавства про колективш договори та колективно-гов1р>го1 практики.
Виходячи з дано! мети, автором визначено таи завдання: розкриття сутносп колективного договору та його рол1 як одного з калышх нормативних акпп, що е правовим засобом сощального захисту ащвниюв у перюд переходу до ринкових вщносин;
здшснення пор1вняльно1 характеристики поюгть «колективннй догов!рл> та года»;
aнaлiз тенденцш розвитку законодавства про колективш договори та актики його застосування за весь перюд ¡снування нашо1 держави 1 значения шляхлв його удосконалення;
узагальнения законодавства заруб!жних держав з проблем лсктнвного договору як важливого ш статуту трудового права; вивчення питань правового станов!ица сторнг колективного договору; розробка рекомендащй по вдосконаленню законодавства та колективно-гов1рно1 практики з таких напрямюв: порядок ведения колективних рсговор1в по у кладе н ню колективного договору; тгроцедурно-пркмирний ;ханпм; захисг ¿нтереав трудових колектшмв при укладенш колективного говору;
вивчення проблем удосконалення вщювщальносп за невиконання чи належне виконания коддопшрних умов та розробка рекомендащй щодо нього виршення.
Об'ект та предмет дослщження. Об'ектом дисертащйного юндження е колекпшио-догов! рш вадносини, ям виникаюгь на шдсташ лективного договору.
Предметом дисертащйного дослщження е система нормативних акпв
5
Украши, що регламентують колективний допвдр як шститут трудового пр; практика 1х засгосування, нормативн! акти окремих зарубЬкних краш практика 1х застосування.
Методолопчну та теоретичну основу досшдження склада! основш положения теорп держави \ права та спещалып роботи вчен правознавщв, положения шших наук, яю стосуютъся теми дос.шдження. дисертацн в \iipy необхщносп використовувалися положения конвенцш рекомендацш МОП, матер1али перюдичного друку, а також анашз колектяв допшржн практики понад 70-ти пццтриемств Украши за piзниx часпв 1хнь ¡снування. Дисертащйне дослщжсння проведено з використанням затального методу матер1ал1стично! ддалектики, так 1 спещальних мето шзнання: югоричного, пор1вняльно-правового, лопко-юридичнс статистичного.
Еаукова новизна дисертаци полягае в тому, що дослщнш створено концепцию колективного договору як ушверсального локалью нормативного акта, що с правовим засобом сощального захисту пpaдiвникi умовах переходу до ринкових вщносин; дано пор1вняльну харакгерисл понять «колективний договор» та «угода»; здшснено анал!3 тенденцш розвгг законодавства про колекгивш договори та колдогов1рноГ практики, визначс шляхи IX удосконалення; на основ1 нового законодавства Украши комплекс дослщжено теоретичш та пракгачш проблеми колективного догово визначено правове становище сторш колективного договору, проведено ана його зм1сгу, розроблено рекомендацп щодо порядку ведения колективк переговор1в з використанням запропонованих автором основних елемен процедури ведения переговор1в з метою укладення колдоговору, щс процедурно-примирного мexaнiзмy, щодо захисту штереав прашвштав и укладанш колдоговору; вивчено проблеми вщповщальносп сторш невиконання або неналежне виконання колдоговцлшх умов I розроблен
6
;омендацп по '¿х виршенню; узагальнено законодавство зарубокних краш 1СОВНО проблем колектпвного договору як одного з найважлившшх титулв трудового права та виявлено ~и шдходи до колективно-допшрного улювання пращ, яи дощльно використати в Украпп.
Основш положения, що впносяться на захист:
1. Локально регулювання праш в умовах реформування економш! зувае ново! якосп. Мкце локальних норматнвних аклв у систем! правового улювання пращ обумовлене складни\ш сучасними сощально-еконошчними овами перехщного перюду, яи потребують нетрадищйних шдход1в у лшенш гашшь локального регулювання пращ.
2. Колективний договор е одним з основних правових акпв серед ерел локального регулювання. 3 урахуванням вол1 сторш колективного "овору в ньому можугь знайти внр1шсння багаго проблем як правового улювання процесу пращ, так 1 сощальних. Жоден з локальних норматнвних -¡в не може виконувати Т1 функци, я и виконуе колективний допшр. Цей рматившш акт забезпечуе механизм реального захисту трудових прав зщвниюв та роботодавщв.
3. Кондепщя колективного договору як ущверсального локального рматнвного акта в сучасних умовах включае таи основш елементи: визначення поняття колективного договору 1 закр1плення його в закош; визначення правово! природи колективного договору як самоспйного
авового способу в регу.чюванщ пов'язаних з процесом пращ витгосин, що лить в соб1 елемеити центра:пзовано1 та локально! нормотворчосп; законшсть умов колективного договору;
закрщлення в правових нормах сторш колективного договору з зхуванням особливостсй у змк~п та характер! !хньо1 пращ, що породжеш еднанням трудових I майнових вщноаш та ршгим ступенем входження
7
працюючиху вщносини власносп, ям склалися на шдприемстЕп, в устано] оргашзаци;
- правова регламентадш повноважень роботодавщв та трудових колективп можливосп, дощльносп та необхадносп укладення колекптних договора шдприемствах, в установах, оргашзащях;
- формування змклу колективного договору на осжш принцнг р1вноправносп сторш, свободи вибору й обговорення питань, яи буду становити зшст колективного договору, добровЬльносп прийняггя зобов'яза! реалыгосп1х забезпечення та повноти вщносин, що регушоються колекгивн1 договором;
- удосконалення правових припиав, яи регламентують процедуру укладен та мехашзм виршення розб1жностей при виконанш колективного договору.
4. Обгрунтування стввщношення понять «колективний догов1р» «угода».
5. Пропозици щодо перюдизаци роз витку законодавства про колектиг договори з 1918 р. до нишшнього часу.
6. Висновок про необхщшсть закршлення в нормах трудового пра особливостей, ям в перюд переход}- до ринкових вщносин обумовлеш б1ш тюшш поеднанням трудових вщносин з майновимн.
7. Пропозицн по вдосконаленню структурн та з.чисту колективн договоров.
8. Характер виршення спор ¡в при укладашн колективних договори процедурно-пртнфним. Основними едеменгами процедури веден переговор1в е формування складу учаснимв переговор1в, розробка регламе! переговор1в, окреме обговорення проекту сторонами, первинке сумк обговорення проекту та складання протоколу розбшсностей, формуван]
примирнси комки або запрошення до переговоров посередника 1 винесення еши ршення по сут1 спору, опращова1шя сторонами остаточного тексту элективного договору, погодження остаточного тексту колдоговору на ильному зааданш сторш, . внршення додаткових пигань, подписания элективного договору.
9. Визначення мкця та ро.~п посередника в прайса ведения переговоров по шаденню колективного договору.
10. В1дповщальшсть сторон колективного договору набувае ново1 якосп: I висгупае гарант ею дотримання 1нтерес1в cтopiн; б) е правовим засобом ютиву на власника з боку пращвниыв. Зростания ефежтивносп внрипення олективних трудових спор1в залежить вщ ступеш використання розробленого схашзму горидично! вадповщальносп у сфер1 колективно-дОпшрних ¡дносин.
Наукове \ практичпе значения досдиження полягае в тому, що оложення дисертаци можуть бути використаш: в правотворчш д1яльност1 шшодавчих оргашв при здшененш реформи трудового законодавсгва; в-авчальному процеа тд час викладання ку рсу трудового права, спецкурсов з равових основ економ1чно1" реформи в юридпчних вузах та ¿нших вищих чбових закладах; у судовш практшц з пигань притягнення до вщпов!дальносп инних оаб у спорах, що випливають з колекгивно-докшрних вщносин; у рактлш робота профешлкових opгaнiзaцiй. 1нформавдя, що мгсппъся в исертаци, може використовуватися посадовими особами' та шшими ращвниками у виршент теоретичних та практичних пигань колдогово'рного ггулговання на шдприемствах, в установах, оргашзащях незалежно вщ форм лаеностк на яких вони засноваш.
Апробация результаив доеладжешм. Основш положения дисертаци икладеш в опублшованих автором статтях, тезах доповхдей на наукових
9
конференции викладач1в в Кривор1зькому фшаш Кшвського державного еконоличного ушверситету в 1994-1996 рр. 1де! дисертацшного досшджсння використовуються при викладанш курсу трудового права на кафедр1 правознавства Кривор1зького фшалу Кшвського державного економ]чяого ушверсигету.
Рекомекдацн дослщннка щодо структури та з\псту колективного договору шдприемства, регламент ведения переговор 1в по укдаденню колективного договору надюлаш до ввддшу сощалышх гаггань виконавчого комшпу Кривор1зько! мкько! Ради народных депутат1в Дншропетровсько! обласп 1 використаш при укладснш колективних договор1в на гадприемствах р1зних форм власносп в м.Кривому Роз1 Дншропетровсько! областт
Структура днсертацй визначена метою та завданнями дослщження. Бона м1стить вступ, три глави, що об'еднують ом параграф1в, висновок, список використано! ттератури; до дисертацй е додатки.
ЗМ1СТ РОБОТИ
У Встуш обтрунтовано актуальшсть, наукову новизну теми, дано загальну характеристику основних напрямив дисертащйного досшдження, вшначено його мету та завдання, методололчш шдходи, сформульовано основш положения, що виносяться на захист, а також науковс та практичне значения результат дослщження. Практичш пропозицп обгрунтовуються в хода викладання матер1алу.
У першш глав1 «Загальна характеристика колективного договору як локального нормативного акта» розглянуто таш питания: поняггя та мкце колективного договору в локальному регулюванш пращ; основш етаии та напрямки розвитку колективного договору.
У § 1 nie! главк звертасться увага на те, що укладання колекпгених loroBopiB на couiaiicTifimix шдприемствах обгрунтовувалося 361 гом, едшстю нтереав CTopiH. 3 огляду на це централ1зований cnociö регулювання Bcix :устлышх вщносин, у тому чиаш й трудових, траетували як об'ективно гаумовлений, природшш. А локальному регулюваннго npaiii вщводилася роль юнкретизаци централ1зованих норм.
Така постановка питания дуже обмежувала сферу вщносин, яю югулювалися колективним договором, фактично використовувався переважно [етод централ1зованого регулювання. Таке сшввадношення двох методов егулговання трудових вщносин задовольняло систему управл1ння, засновану а жорсткому цешралгзм1.
ГИсля змши зазначено! системи управлшня державою традитцйне гавлення до стввщношення метода правового регулювання пращ запнилося. нал1зуючи процеси, що мають Micue в сучасшй Укрш'ш, - потреби prang' видко реагувати на змши у виробншгтв1, im-енсквне втиснкя досягнень iy-ково-техшчного прогресу, визнання р1зномаштносп форм власносп, - автор )бнть висновок про необхщшсть в1дшукатн й установит таке оптимальне юлучення централизован!« та локальних норм трудового права, при якому зжливо закртити в npasi як загальш законом1рносгп та тенденцп розвитку еменпв трудових вщносин, так i ixHi особливосп на окремих шдприемствах, установах, оргашзащях. При цьому акцент у сполученш названих норм опонуегься робити на локальному регулювашп. Ценграшзоваш норми ßinmi мати загальний характер.
Дисертант робить висновок, що для цього не тшьки треба розш1фити кальке регулювання, а й надати йо.му ново! якость Конкретизуючи гтрал1зоват норми, слщ водночас з урахуваниям специф1чних умов йснювати загальне полшшення умов пращ на основ! мпнмуму правових >антш, який встановлюсться в централ13ованому порядку.
11
Дослщник пропонуе доповнити КЗпП Украши нормою такого зм1сг «Р1вень правових гарангш, встановлених цим кодексом, е обов'язковим до дотримання уйма шдприемствами, установами. оргашзахцями незалежно в: форм власносп та громадянами, яга використовують найману працю».
У робоп доведено: своерщшсть колектнвного договору як правов форми встановлення умов пращ полягае в том}', що вш комплексно регулн найр1зномаштшнп питания, ям стосуються рхзних сторш трз'дових вщносл Колективно-догов1рш норми шдвищують р1вень правових гарант! встановлених чинним законодавсгвом. Порядок прнйняття колсктивно договору е самим демократичним пор1вняно з порядком прийнягтя шпи локальних нормативних акпв. Пращвники можуть брати участь у процсдз прийняття колектнвного договору безпосередньо, в той час, як шпи джере локального регулювання ставлять пращвниыв у становище пасивно учасника.
На осшш ан&тзу правового статусу сучасного колективного догово автором запропоновано таке визначення його поюптя: «Колективний догов1] це локальний нормативно-правовий акт, я кий .чистить комплекс нормативы положень та колсктивно-догов1рних зобов'язань, направление на регулюван трудових, сощально-еконолачних та оргашзащйно-управлшських вцщосин, ] складаються на тдприемствах, в установах, органЬацшх незалежно в!д фор власносп, господарювання та ылькосп пращвшгюв,. ям мають прг юридично! особи 1 використовують найману працю. Колективний дого] укладасться мхж власником тдприемства, установи, орагтзаци (г уповноваженим ним органом) та трудовим колективом з додержанн спещально! продедури, передбаченох законодавством».
У дисертаци доатджено сшвв1дношення мЬк поняггями «колектнвх допшр» га «угода». Наведена класиф1кащя колективних договор1в у держа! з розвиненою ршковою еконошкою, анатз яко! дозволив констатувати, що
12 '
ржавах Заходу- акцент у правовому регулговашп зм1гцений в бж локального гулювання (в рамках галузей та окремих пщприемств), колекгивш договори ступають нар1вш з законодавчими актами, а в окремих державах 1хне ачения в регулюванш праш мае переваги над законодавчими актами.
Викладеке дозволило зробиги висновок про те, що колективний гов1р в умовах переходу до ринкових вщносин повинен зайняти провщне сце серед джерел локального регулювання пращ, осыльки вш сприяе «витку дoroвipниx засад 1 е результатом стльних рииень робогодавця та кип впитав. За допомогою колективного договору можливо максимально »ахувати штереси обох сторш \ рсгулювати не тщыш вщносини, пов'язаш з )оцесол; пращ, а й проблеми, що стосуються повсякденного життя )ащвиигав. Т1льки колективний допшр виступае нормативним актом, який ,кр!плюе локальш нории як для вах пращвниив, так 1 для окремих 1х пегорш. Вш е результатом досягнення компром1су, згоди лиж сторонами на ;нов1 взаемних поступок щодо вах питань, яы регулюються. Прийняття ерховною Радою Укранш 1 липня 1993 р. Закону «Про колекгивш договори 1 угодт> е передумовою становления колективного договору як йверсального локального нармативного акта, який висловлюватиме 1 нтереси ращвшшв та роботодавшв.
У § 2 першсн глави автором дослщжено етапи та тенденцп розвитку электив1ю-догов1рних вщносин у напий державь У дисертацц проанал1зовано щходи рпних учених до першдизацп розвитку колективного договору Цогадова В., Москаленка Г., Данилснка В. та iн.). Розвиваючи точку зору ¡.М.Даниленка, дисертант доводить необхщшсть покласти в основу ерюдтацп колдопшрного регулювання два критерн - форму акта, який егултое кoлдoгoвipнi вщносини, та зм1ст колективного договору, що изначаегься економ1чними та полтиними чишшками. На шй пщстав1 в ;исертаца вндшено п'ять пepioдiв розвитку колдопшрного регулювання в
13
наыпй держава
— I-з 1918 по 1930 р. (за винятком пер ¡оду военного комушзму, к колдоговори не укладалися). Основу колсктивних договоров цього nepi складали норматив ni подоження, ям встановлювали щдвшцеш в пор1вняю нормативными актами гаранта пращвниюв. Нормативными актами, визначали порядок укладення колсктивних договор1в, були декрет РНК РРС
вщ 2люшя 1918 р., Кодекси закошв про працю согазних республик 1922 - li рр-;
~ II - з 1930 по 1965 р. (за винятком з 1934 по 1946 р., коли коддоговори укладалися). У 3Micii колдолговор!в змешшглася ильшсть норматив« положень, i значно розширилася та часпша, яка Micriuia коикрс зобов'язання виробничого характеру. Порядок та умови укладаы колдоговор1в визначалися кодексами закошв про працю союзних ресиубл1к посгановою Ради MiHicrpiB СРСР в1д 4 лютого 1947 р.;
— III - з 1965 по 1987 р. харакгеризувався тим, гцо щдприемствам була нада широка самостшщсть у вирпденш. багатьох питань в1гробшщтва, регулюванш умов правд, заробпгно1 плати та побуду трудящих. Коддогов1р] практика регулювалася постановок) Ради MiHicrpiB СРСР та ВЦРПС вщ березня 1966 р., а шзшше - Основами законодавства Союзу PCP та союзнг республк про працю та прийнятими на ïxhîîî ochobî респуб.шканськт: кодексами про працю, Положениям про порядок укладещш колсктивш договор1в, затвердженим Прездщею ВЦРПС та Госкомпрацею СРСР 26 cepni! 1977 р., Положениям про порядок укладення колективних дoгoвopiв вщ 2 вересня 1984 р., яке передбачало обов'язкову розробку 13-ти роздЫ колдоговор1в;
— IV - з 1987 по 1991 р. Прийняге 27 листопада 1987 р. Загальне положения
ро порядок укладення колекгивних договор1в зруйнувало кклративно-господарський диктат у сфер1 колдогорлрно'1 практики з боку к профспшковнх та виробничих структур 1 розпочало децентрал1защю практики. У цей перюд була скасоваиа обов'язкова ресстащя зговор1в, трудовпм колекгивам були надаш широта повноваження у 1ченш стругаурн та змюту колективиих договор!в;
- з 1991 р. до нишшнього часу, Проголопхеиня незалежносп Укра'ши, I сошально-еконошчних ор1ентир1в у жигп, псре.м'д до ринкових сии, законодавче закршлення рпних форм власност1 обумовили широкий тс кс иерстворень в ус1х сферах сусшльного жигтя. Почалися кардинальш в правовому регулювант суспшьних вщгосин. Концептуально значним прийняття Украшою Закону в и 1 липня 1993 р. «Про колективш эри та угоди», який мае забезпечити шдняття колдоговору в наинй в1 на яюсно вищий р1вень.
На основ1 анал1зу законодавства та колдопдаршн практики доведено эможшсть тверджень окремих автор1в про те, що в умовах розширення г1Йност1 шдприемств необхвдтсть укладання колдоговор!в зникае. им аргументом на корпеть збереження та змщиення колективного |ру в умовах ринково! економшг е доведения вченими-правниками ння колективно-допшрних вщносин, над проблемами яких хтрацювали пенко В.1., Мацюк А.Р., Шебанова А.1., Гетьманцева Н.Д. та ш. ник вважае, що з прийняттям Закону Украши «Про колективш договори эди» питания про колективно-догхшрш виносини повинно бути туто значно ширше. Зараз у зв'язку з укладанням угод про працга поза смствямн. наприклад та л у зев их (тарифних) угод, з'являються 1 дш колгктивно-догов1рт правовщносинн.
У роботг зазначено, що розвиток колективно-допшрних
15
правовщносин необхщний, як 1 розвиток колективного договору. Розвиток и вдоюсин дозволить пращвникам впливати через колективний догшмр подальше жшпшення умов свое! пращ. Таким чином, становления ринко! вщносин незм!нно приводить до того, що колективний догов1р буде виконувг не тшьки виробничо-розподальчу, а й регулятивно-захисну функщю.
У другш глав! «Сторони та зм1ст колективного договору» виршгс проблеми вшначення сторш колективного договору, характеристики йс злпсгу 1 виявлено можливосп сторш на основ! оптимального поеднан пггереав прийти до формування зм1сту колективного договору. Результат! дослщжень е рекомендаци автора щодо структури та зм1сту колективнс договору гадприемства (додаток 1 до дисертаца).
У §1 розглянуто проблеми, пов'язаш з законодавчим закршлещ сторш колективного договору та 1хшх представшшв. Анал1з р1зних точок з< на питания про сторони колективного договору дозволив дослщншу да висновку, що для визначення сторщ колективного договору треба вз: критерш, яким е закр1плеке в законодавчому порядку право прийня на себе вщповздних зобов'язань, тобто право укладення колсхстивн договору. Таким правом зпдно з чганим законодавством Украши володаот] одного боку, трудовий колеетив, а з другого - бепосередньо власник ; уповноважсний ним орган. Дисертантом запропоновано кнуючу в .чиннс законодавсш термшологпо «власник або уповноваженин шш орган» замш понягтям «роботодавець», яке точшше визначае суб'екта трудо] правовщносин.
Значно! уваги в дисертаца надано 1 проблем! укладення колектив] договор1в на тих шдприемствах, яи з'явилися внаслщок приватизацп, власники, яи володшть пор1вняльно невеликою часткою влacнocтi в ма гадприемства, е водночас 1 його пращвниками. Виршуючи шггагаш ] сторони колективного договору в такому випадку, автор обгрунтовуе своо
16
чку зору на те, що р1знпй ступшъ входження прашвнимв у вщносини асносл повинен бути шдставою вщнесення 1х до р^знпх сторш колективного говору.
Дослщнпк вважае за необхщне на основ1 обгрунтованих екошвичних зрахунив зафшсувати в Закош «Про колективш договори та угоди» 1ксимальний ргвень частки власносп в майш шдприемства, в межах якого 1ащв1шк цього шдприемства вислупав би при укладенш колективного говору на бощ трудового колективу.
Понятгя трудового колективу як сторони колективного договору в значеному закон! пропонуеться сформуглювати таким чином: «Трудовий лектив ж сторона колективного договору на державному шдприемств)'. в танов1, оргашзацп являе собою вах пращвншйв шдприемства, ям шсшоготь свою дшлъшсть на основ1 трудових договор1в (кошракпв), за [нятком кер1вника шдприемства, уповноваженого власником. Трудовий лектив як сторона колективного договору на недержаниях шдприемствах, в тановах, оргашзащях являе собою пращвниюв шдприемства, ям не е його :асниками, а також пращвшгав, яы мають частку власносп в майш дприемства у межах максимуму, зафшсованого в закош».
У дисертацп обгрунтовано необхщшсть законодавчого закрепления стань дошлыгост! й необхиносп укладення колективного договору на дприемствах. Дощльшсть укладення колективного договору залежить вщ упеня урегульованосп шшими нормативними актами питань, яи можуть ласти з.шст колективного договору. Дощльшсть укладення колективного тенору маюгь вкзначати трудовий колекгив або робогодавець. Проявления ¡щативи щодо укладення колдоговору одтею п сторш тягне обов'язок друго! орони виконати вй передбачет законом дп щодо укладення колективного »говору. У той же час автором доводиться,- що на пщприемствах з гсельшстю понад 25 ойб колективний договор повинен бути укладено. Для
17
закршлення цього моменту Закон «Про колекгивш договори та угоди запропоновано доповнити кормою, яка б закр1пила обов'язок роботодавця и таких шдприемствах в раз1 вщсушосп швдативи з боку трудового колскгш щодо укладеннх колективного договору самому проявити шщатпву 1 здшснит передбачеш законом заходи до укладення колдоговору.
На основ1 аналгзу питания про носив прав, тобто суб' сил колективного договору, дослщник пропонус на законодавчому р1вш закршип право звертатися до суду з позовами про невиконання або йена лежи виконання колдоговор1в як за окремими праидвниками, так 1 з; представнидьким органом трудового колективу, який висловлюе його ¡нтергс] при укладенш колективного договору.
У §2 дано! глави дослщжена можтшсть сторш колективноп договору визначати його структуру та з.шст в р1зш першди юнування держави Дисертант пщкрсслюе факт визнання на законодавчому р!вш (ст.7 Закон «Про колективш договори та угоди») права сторш самим визначати зхпс колективного договору. Для досягнення ч]ткосп формулювання можливосга сторш при укладенш колдоговору автором обгрунтовано нсобхщшсть: а доповшгги ст.7 зазначеного Закону приписом такого зм1сту: «Сторон) визначають сшввщношення нормативно!' частини колективного договору т; частини, що ластить взаемш обов'язки сторш»; б) виключити з иерел1к зафпссованих у ст.7 взаемних обов'язив сторш питания нормування та оплат] пращ, режиму робота, тривалосп робочого часу та часу вщпочинку, осыльм щ гагтання е нормативными положениями, яы розробляються в мелках надани: сторонам прав.
Ашшзуючи з.шст конкретних колективних договор1в, дисертан доводить, що не лише працшники, але й роботодавщ защкавлеш зафйхуват) сво! штересн в колективному договора
У сучасний перюд р1зний стушнь входження пращвшшв у вщносинн
тасносп повинен шдбитися на о бея 31 гарантш, яга встановлюе держава, аючи за мет>г не втручатнся у щ вшгосини, а сприяти тли, хто потребуе >щального захисту. Норми КЗпП мають забезпечити в першу чергу гарантп и тих пpaцiвIшкiв, яга не е власниками на даному тдприемствт А в ггаиовчих документах може закршлюватися поширення окремих норм )удового законодавства 1 на власниив шдпрнемства. За Гхнш сгальннм шенням не можливо зафшсувати як в установчих документах, так 1 в мективному договора Але гарантш, ¡мперативних норм держава для вс1х эацюючих встановлювати не повшша.
Дослтажуточи цю проблему, автор дисертацп дшшов висновку про юбхишсть законодавчого закршлення для пращвшшв обов'язкових ¡шмум1в правових гарантш, яга можуть гадвищуватися колективнимн ¡говорами. Працюючи над зм1стом колективного договору на конкретному длриемствк сторони повпнш виходити з економ!чних можливостей дприемства та сощалышх проблем, акгуальних для нього. Головне, на чому ад акцентувати увагу на сучасному етат, - це перетворення колективних >говор1в шдприемств з будь-якою формою власноспт в мiнi-кoдeкcи закошв >о працю, основна мета яких - совдальний захисг пращвнигав.
Основш концепту альш погляди дослиника на колективний дoгoвip як )авовий зааб сощального захисту гтрашвниюв отримали втшення в )зроблених рекомендащях по структур! та зм1сгу колективного договору на дприемста.
У третш глав! «Колективний допдар - правова основа забезпечення шального партнерства» дослцркено правов1 метода, що застосовуготься при ладенш колективного договору, та вщповщальшеть його сторш.
У §1 розглянуто ступшь ypeгyльoвaнocтi штереав роботодавщв та «швнпгав у сфер1 управл1ння працею в умовах ¡снування р1зномаштних ?рм власкосп та господарювання. Доведено необхщшеть використання
19
представницьким органом пращвнныв надашп законодавством можливос шодо висловлювання шщативи у подати свого проекту колекгивно: договору. Дисертант акцентуе увагу на тому, що основа вщносин майбутн сощальних партнер1в по колективному договору закладаеться в продс переговор1в щодо його укладення.
У §2 дослщжуеться процес укладення колективного договору. I ochobî aнaлiзy норм Закону «Про колективш договори та угоди» 1 узагальнення практики з питань укладання колдоговор1в автор дпат висновку, що в умовах надання сторонам колективних переговор1в широк! прав на одне з перших мкць вислупае проблема «цившзованоп використання цих прав з метою скорочення термшв колективних переговор та досягаення бажаного результату - укладення колективного договору. Д виринення вказаних завдаиь дослщником розроблено регламент веден колективних neperoBopiB.
Значущим чинником, який мае сприяти укладенню колекгивно: договору, е новий правовий шсттут - шститут посередництва в трудовох npaBi. Щдкреслюючи думку про те, що цей шститут - предмет самостпшо] наукового дослщження, автор подшяе точку зору про дощльшсть йо] використання в сучасних умовах. Саме тому в дашй науковш робо запропоновано включити до регламенту ведения neperoBopiB запрошеш посередника, а також передбачити обов'язков1сть для сторш внесения j колективного договору його пропозишй. На думку дисертанта, виключш правом KOMicii" по ведению колективних переговоров повинно ста: встановлення термшв учасп посередника в npoueci neperoBopiB: на весь ч; переговор1в чи на перюд узгодження положень, внесених до протоко. розб!жностей.
У дисертаци зазначаеться, що п.5 ст. 11 Закону «Про колектш договори та угоди», який припуска с оргашзащю та провсдеш£я страйив на
20
адн укладення колективних дoroвopiв з посиланням на спещальне конодавство Украши, щодо цього питания залшиаеться непрацюючою |рмою через в1дсутшсть спещального законодавства про страйки. Тому туальною с 1 проблема врегулювання нащоналыпш законодавством Украши [тання про внршення колективних трудових спор1в. Стосовно цього питания юпонуеться доловнити ст. 14 Закону «Про колективш договори та угоди» стиною друтою такого змюгу: «Пи час до колективного договору райки не проводяться».
Колективний допшр, виступаючи гарантом прав пращвниюв, ш в .ому ра31 не повинен обмежувати права власника. У раз1 змши власника цприемства автор дисертаци вважае за дощльне надати новому власнику 1аво виршення питания про д1ю колективного договору, якнй укладено його 'передником. Такий шдхд дозволить уникнуги ураження прав власника як [те! iз сторш колективного договору.
У §3 дослижусться проблема вщювиальносп сторш колективного говору. Обгрунтовчно необх1дшсть виключення ¡з ст. 17-19 Закону' Украши 1ро колективш договори та угоди» дисциплшарио1 в1дповщальносп о<лб ->едставииыв сторш колективного договору, осыльки така вщповиалыпсть )же застосовуватися лише за певиконання трудових обов'язюв.
Пропонусться доиовнити ст. 17 вказаного Закону частнною друтою, в передбачити вiдпoвiдaльнicть роботодавця у вигляда штрафу за :виявлення ннщативн до укладення колективного договору, якщо зпдно з конодавством останюй повинен бути укладсшш, ■ аде трудовнй колекгив не швля е шшлтиви щодо цього питания.
Анагпзуючи проблем« в1дповщалыюсп трудового колективу як орони колективного договору, автор дшшов висновку про необхтдшсть :редбачити в КЗиП Украши випадки визнання страшив незаконними, довий порядок прийняття р!шень про незаконшсть страйюв, а Закон «Про
21
колскпшш договори та угоди» доповнити нормою такого змюту: «Пращвнш (1х об' еднання), ша оргашзували \ провели страйк у порядку, що суперечш чинному законодавству Укра'пш, несуть випозщалыисть зпдно законодавством».
У висновку дисертацп сформульовано найбиыл сутге пцгсумки дослщження й узагальнено пропозици хцодо вдосконалеш законодавства про колективш договори та колективно-догов1рно1 практики Украий.
Основт положения дисертащ! маяться в таких публпсашях:
Лосиця 1.0. Шсце колективного договору в локальному регулюваш пращ // Пробл. совершенствования укр. законодательства и повышен» эффективности правоприменительной деятельности: Сб. науч. тр.- Харько] Нац. юрид. акад. Украины, 1997. - 0,4 друк. арк.
Лосиця 1.0. Основш першди та перспекгиви розвнтку колективног договору в Укра!ш // Акту ал. пробл. сучасноГ науки в дослщженнях мо. вчених. - Вип. II. - Харив: Ун-т внутр. справ Украши, 1997. - 0,3 друк.арк.
Лосиця 1.0. Колективний догов!р в нових умовах господарювання Право Укра'пш. - 1997. - № 5. - 0,5 друк. арк.
Лосхща И.А. Правовое регулирование порядка заключен! коллективных договоров // Ученые записки. Т. III. - Харыв: Хари в. гумаш ш-т "Народна украшська академ!я", 1997. - 0,4 друк. арк.
Лосица И.А. Коллективно-договорное регулирование труда в высшш учебных заведениях // Структура оевпи в репош: проблеми оптишзацй: Матер1али м1жяарод. наук.-практ. конф. 12-14 грудня 1996 р. - Харыв: Хары гумашт. 1н-т "Народна украшська академш", 1996. - 0,15 друк. арк.
Lositsa I. A. Collective agreement under the conditions of transition to arket economy.
The thesis in the form of manuscript to compete for a scientific degree of mdidatc of legal sciencies for the speciality 12.00.05 - right for labour, right for >cial maintenance. National Low Academy of Ukraine, by name after Yaroslav [udiyi, Kharkov, 1997.
The new scientific conclusions and regulations on legal problems mcerning the using of a collective agreement under the conditions of market :onomy formations in Ukraine are defended. The concept of modern collective jreement and its parties is formulated and substantiated. The substance of the Elective agreement, the order of its conclusion and responsibility of its parties are îalysed. The conception of collective agreement is proposed on the basis of lalysis the legislation that currently in force in Ukraine, foreign and former Dviet Union legislation. The said agreement is considered as the universal local gal act under the conditions of transition to market economy and formation of ю new law for labour. The principles of conclusion of the collective agreement are ibstantiated. The recommendations concerning the structure and the matter of iterprise collective agreement, regulations on the conclusion of collective *reements, the improvement the rules of law regulating the collective agreement
Nations and the practice of their using are proposed. >
Лосица И. А. Коллективный договор в условиях перехода к рыночной шномике.
Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата ipicurrecKtix наук по специальности 12.00.05. - трудовое право; право эциалыгого обеспечения. Национальная юридическая академия Украины мени Ярослава Мудрого, Харьков, 1997.
Защищаются новые научные выводы и положения по правовым
23
вопросам, касающимся применения коллективного договора в условие становления рыночной экономики в Украине. Обосновываются формулируются понятия современного коллективного договора и его сторо Анализируется содержание коллективного договора, порядок заключения ответственность его сторон. На основе анализа действующего в Украине бывшего союзного законодательства и законодательства зарубежных стр; предлагается концепция коллективного договора как универсально) локального нормативного акта в условиях перехода к рыночным отношения и формирования нового трудового права, обосновываются принцип заключения коддоговоров. Высказаны рекомендации относительно структур и содержания коллективного договора предприятия, регламента ведет переговоров по заключению коллективного договора, совершенствован! правовых норм, регулирующих колдоговорные отношения, и практики в применения.
Ключов1 слова: колектнвшпг допшр, локально регулюванн сторони та з\ист колдоговору, вщповщальшеть сторш, удосконалени трудового законодавства.
Вщповщальна за випуск: кандидат юридичиих паук, доцент Гончарова Г.С.
