АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Основы правовых норм, ...»
ЯЭЬСЙЕЗ сзгалггд ШЕЗРСГЯЕГ 1кгз1 ТАРЛСЛ ишгш
. РГ8 ОД
> АШ* На ^Р3®32 рукспису
САГШ^сггг-рсггп
пр/.'-с::^ гх:~«, гр рнгугсгш» пкгсзгглгггпсп» ал СНЕУЧЛСГЬ У
С27.Ш ЗЛГП"ЭГ
Спец1альн1стъ 12.С0.08 - криМнадьне право 1 кришнолопя,
вшравко-трудове право.
Автореферат дксертацП на здобуття науковога ступени кандидата вридичши наук
Ки!Б - 1994
ДксертоЦ1вп е рукопис.
Робота ьжонана в Тоиськоау деряавнбыу университет! 1ы.В.В.Куййшева.
Науковий кер1виж: доктор юридичних наук, професор ФШионов Вадим Донатович
0ф1ц1йн1 опокенти:
. 1. Доктор юридичнзк наук, професор Ф.Г.Вурчак 2. Доктор вридкчнлх наук, професор П.С.Матдевсъкнй
Пров1Дка орган1гад1л: УкраХнська академия ваутр1ших справ
Захист вШудеться р. на засадакнх
зпец1ал1еоЕано! вчено! ради Д 063.18.14 при йцвсытау ун1версйтет1 1мен1 Тараса Шзвчекка (252017,' м.Ки1в, вул.Вааодиыирська, 60).
3 диоертаа1е» паза •ознайсмитися в • б1бд1отещ Шбсысого уШверсктету (Еул.Вододнжрсъка, 53)
V
■ ^ ¿Г < _
• Автореферат роз1сданий ' " р.
Вчений секретер
спец1ал1гоБако1 ьчено! ради ' в.П.Шиб!ко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЯ
Актуальность досд1ддекня. Швидке зростання злсчикност!, яка зав-даз 8НЗЧН01 тот правам та свободам грбмадян, дестабШзуе eycníJSbHi в1дносини, безпссередкьс загрсжуз економ!чн!й та П0л1тич1Пй стайiлъ-liocTi, безпец! дерлази, - становить серйсзну загрову сусп:льств/.
Особлизу небезпеку становдять злочини, як! сгильно вчинен! дс--kiлькома особами. Йде процес консол!дащ! злочинц!в, створюються dish: за стругаурао та напрлгсачи д1ялъкост! злочикгп группи та угрупувзнкя. Кер!д;и зкпбдп вчинення злочиш в нз вачовлення. 3лочияш аукають аля-хи до здобуття зйроЗ, в тому ЧИСЛ1 втягуючи у ЗЛОЧИНИ Б i йсъ чоьослуж-60BUÍB, cniBpoCíTHKKiB мШцИ. Все частНяе у злочинах беруть участь дерказнг слуябовц!, корумпован1 особи. На фон1 девальвацП моральних гцнностей Бее бхльше посшкгаться злочинн! тралит'i та звича!. Вони активно впроваджуаться у шлодьтше серэдозлсе.
Сьогодк! очевидно, по дотршання правопорядку е одшсв з головнях Функц1й дерязвк. Проблема посилеяня боротьби з! злочиян1стю, 1 касаи-перед груловою, постпшо перебувають в центр! уваги органов державно! влади. Ixhí решения повин-i бути обгрунтованши, вадповхдати реальному стану, сусп!льн1Й небезлевд тих чи i ¡тих еид1в злочшпв.
Значну роль в oxopoHi правопорядку вадаграе кркшнаяьне законо-давствэ. floro недол1ки мсякуть íctotho знизити ефективн1сть политики c$epi боротьби 3i злочиннхстю. Тому вдосконадення кр:ааналънсго зако-нодавотва, i в тому числа спряыованого на боротьбу si злсчинами, вчк-ненши у спхвучаст!, <з съогодн! одним з найбьтьш актуальних налряж!в цгялыюс?! законодавчо! влади. Bíh передбачае глибоке та всеб!чне нау-таве вивчення тих яаявних у реальней ддйсност! обставив, як! яародку-эть необх1дн1сть Tie! чи íhuo'í криминально-правово! корми, е ti основою. Во завданням науки саме i е пояснения природи юридичних явие. !1Дпов1Дь ка питания, чему вони саме так!, якиык вони повкек! бутк : ¡4 розвизатимуться у майбутньому. Не пероджуе потребу ЕИЕчекня сус-г1дьно1 обгрунтованост: кришнально-прэзовях нерк взагал: : г row 3!СЛ1 норм, до регулшть кримз нальну в1дпоБ1лагьн1сть sa сп;вучасгг.
•Проблем регламентам i криминально! вХдпоЫдалькост; rclC. як: тльно вчяняюгь злочин, здавна знаходяться в центр: узагк в!тчи?нлних закордонних правознавщв. Багато доаздштав кришнальногс права у Bo'ix працях riera чи !ншю mí рою торкаються окремих асяект!в спгзучае-i у злочин! в цхлому або групового скоетя окремих вид!в злочитв. омплексному досл1дкенню проблем сп!вучаст! були присвячен! smíctobhí
досмдхоиня такта asïcpis, як Б/р'&ч ö.r», Ba,»;^ Л.П., ТгяШйг-ров P.P., rpïsnasB ПЛ., Дкзкебазз У.С., Дур;;злсг, LI.»' îisaœ У.Г., Ковальов МЛ., Kpirep Г.Л., Кудрасазв В.М., Ку&хррзи H.fc., Сухова P.M., îesbEos П.й., ipafraiîî A,H., Угрехол1?.со К. 1\, 1^ргсро;;о1.■■ кик M.Д., Шизйдср tl.A. та lttsiA. Qupoüsi wxzzau too^iï та пргаггйкп кр:ш1пально! в1дпоз1далзкао11 апвучзскккХЕ були posxvatßysi у £оОотгя таких дос«йдю«1в, як Ahsskîh Г., Андреева Л., Баоунсз А., Bayü МЛ., Бород 1н С., БуспрзЕ H.A., Бупуев Г.. В1тенберг Г.Б., Еолодзгяроз В.А., Галахова А., Гаухкгн Л. Д., Грейчус Р., Демидов К)., Зел1ь*сыай1 A.C.., 3ôkîh С., Зинов В.. Ишов В., !йм В., Козлов A.n., Kpirep Г.А., Круг-лоз Л., KyjapiH M., Кузнецов А., * КулггХк д., Кур1нов В., л>:ссз И., Кзя-кобВ., Млтисеьсъкш U.C.. Меркувюв iL , Hikyxii:a К., Кэвосьолов, Г., Орлов В., Островськяй С., Паае-Озэрськяй H.H., РеЗаяе I.A., Реаеп-сон А.Л., CaöiTOB Г.А., Сахаров A.B., Сапронов А.Д., Светлая 0.".. Сташис в.в., Солопенов ю., Стручков H.A., Такасев-.м в., тккейко г., Тимченко А.И., Утевськвй B.C., Чернов В., ФШшнов В.д. та iimi. Чапало зкачнях 1дей «Ютиться г; робота: юрисгЯв някулого стодггтя: я-сва А., Колокслова г., Х-эй?1ця 1.Я., Фойншьксго 1-Я. та хнгк.
Водночас, iKCïiiryT спавучост! сьогодн! галплаеться одкш з напс-глад-гпшя крюЛнадько-праговж &йкоь:сн1з, теоретична s'EcyEaimn i п^эктичие вккорясташш яксго стгкэвить злача! грудь-ад!. Ь'а паиу '
це значков ы1ро:э пов'язаао а тшд, га порш щ-айвалького права, ягл регулжять в1дпов1дальн1сть за 'сп1вучасть, Eoci its в::?лзлкся з точки зору сусШльиого обгруптуваппя. Зг.рао кздостатньо прокешнтуватн ui норьш та показати, г до ыав на увазх еа;илод;геець, коли bîh. фермуливаз те або iiise полояекня. Необх1дно з'ясувати ïx couiasHe гпдгрунтгя, залежя1сть аьасту крчтнально-правових норм в!д конзфетних суспАльних умов. Без з-'ясування цих основ та вивчешш особливостеи. 1х юридичного в1дбиття немоаишве вдосконалення норм, що регламентують в1дпов1даль-nicTb за вчинення здочшпв у сШвучаст!.
Наведет факхори i визначили тему дисертацП-
* Правовш питаниям ся1вучаст1 бум присвячет докторсью. дисер-тацП Бурчака ф.Г., Гал1акбарова P.P.. Тельнова П.Ф., Хакшова I., а також кандидатськ! - АнашЛна А.Ф., Аф1ногенова C.B., Бужор В.Г., Гри-maHiHa П.Ф., Гамкрелхдге O.K., ГузукаВ.У., 1вановаВ.Ф., Ковальо-ва M. I., Jlimtyca У.Е., Малахова 1.П., Онучина О.П., Шнчука Б. I., Прохорова B.C., Сергеева В.В., CaôipoBa Р.Д., Судаковой Р.Н., Ушакова A.B., Фролова A.C., Царегородцева A.M. та 1шшх,
Метою ,досл!дження стало: а) вкявлення та вивчення гснуючих основ (п3.дстав) норм криминального права, що регулюють в1дпов1дальн1сть за навмисну сп1льну участь двох або б!льше ос1б у скоеши злочину; б) вивчення юридичного в!дбиття щк основ в конкретних пршисах криминального' закону. Для досягнення цих щлей автор ввакав ва необххдне на баз1 вивчення сусп!льноТ зумовленост! криминально! вз.дпов1дальност1 спхвучаснгайв виявитл обставши, до , визначають характер та стутнъ сустльно! небезпеки скоеного, виробити пропозицИ га рекомендащ'! що-до вдосконалегия 1 застосування законодавства, яке регламентуе в!дпо-В1даяьн1сть за спхвучасть.
3 огляду на мету досл!дження йото предметом став комплекс трьох взаемопов'язаних, але в1дносно самост1йних юркдичних явгац:
- норми кришнального права, що регулюють в1дпов1дальтсть за навмисну спгльну участь двох або б!льше ос1б у вчияеюп злочину, види таких злочинхв та IX система;
- реально з-снухШ основи (П1дсгави) вказаних норм;
- особливост 1 вэридичного вхдбиття основ правових норм, шо регулюють кркм1нальну в1дпов1да.хЬН1сть сШвучасншив.
Досягнення ц!лей досшджекня було б немозшшим без вир1шенвя ди~ сертантом ряду кошсретних завдань. Так, характеристика основ норм, цо регулноть в1дпов1дальн1сть за сп!вучасть, передбачае попередне теоре-тичне вивчення поняття та зьисту основ критнально-правових норм зза-галх, характеристику самих норм, що регулюють в3.дпов1дальн1Сть сШву-часпикхв, бо саме в нормах ми можемо "у знятому вигляд Г' знаходити оз-заки 1х основ.
Даю.. б1льш докладне вивчення Шдстав вказачих припжлв викликалс ютребу попереднього розмелування сп1вучасник1в на окрем! категорП 'види та ткпи). Пе дало можшвхсгь детальнее анагЛзувати ос нови норм, ^о регламенгують в1дпов1дальность скремих вид1в 1 тип:в сгпвучаснш'ЛБ, 1иявити 'IX особливост 1.
У сучасних умовак актуальним е вдосконалення норм, ао визначають дакщену в1дпов1дальн1сть за вчинення злочину групою. Незвакгхчм на е, що вс1 учасники тако! групи зизнаються сгиввиновцями злочину. ос-эви Б1дп0в1дних правових норм мають деяк1 особдмвост1. 1х з-'ясуваннж :рияв лопердшй розгляд м1сця та рол! норм про трупов: злочини в ре-шованн! вхдпов1дальностх сШвучасниюв, а також 51лыа детальний ана-.з -припжлБ, що регдаментують в1дпсБ1дальн1еть за вчинення злочину »упою ос!б за попередньою змовою та орган!зованою групою.
- б -
кета досд1дження не буда б досягнута, коли б вивчення основ кри-м1нально-щравових норы, про як! йдеться, не було доповнеко характеристикою ix врвдичного в!дбиття в гексп закону. Така характеристика вик-ликала потребу пспередньо? оц!нки 'загального tiexanisuy i заеоб1в юри-дичного воображены основ (Шдстав) норм про в1дпов1дальн1ск> ва cni-вучасть, що дало змогу виявити деяк! прогалини в регудюванн! в!дпов1-дальност! сп1вучаскик!в та сформулювати пропозкцП щодо вдосконанення Криминального кодексу, як1 вишивають з необх1дност! б!льш повеого та точного юридичного в1добразкення п1дстав норм про оивучзсть.
Методолог1я та 1нформац1йна база досл!дяення. В1дпов1дно до мети дослхдаення дксертант керувався диалектично-матер1ад1стичнш методом йзнання правових явщ. Ана11з шдстав норы, що регулюють крюлнаяъну з1дпов1дадьнс1ть' sa сп1вучасть, зикоканий з викорйстакняы полсиень ма-тер1ал!стичного вчення про буття та св1дом1сть, про право, про загалъ-ний взаемозв'язок предыет1в i явшц, про суперечн1сть як джерело роз-витку. 3 числа сшЩальних метод!в п!знання в дисертацП використаШ так1, як юриднчно-логхчний, конкретно-соц1олог!чний, сястемний.
Досл1Дження зд!йснене на баз! вивчення чинного криминального права, а також сум1жних з ним галузей законодавства УкраТни та Poci'i, правовая норм 1ншх дераав, а такса кер!внйх роз'яснень Верховних су-д!в Украши, Pocil та кодишяього CPGP. При цьому були 'використаи!. ме-тоди нормативно-догматичного анал1зу законодавства, шо регулюють в!д-пов1дальн1сть за сп!вучасть; пор1вняльний акал!з криминального права Украгнк, Pocil, i гагах держав, 1сторично1 ощнки норы рос1йського, ук-pa'iHCbKoro законодавства i законодавства immc держав, прксвячених проблемам сп1вучаст1, вивчення арх!вних MaTepiauiB кришнальних справ про злочини, що CKoeHi в спхвучаст!; статистичнэ. вивчення роэгдянутих судами справ про rpynoBi злочини.
Теоретичну основу дослдаення склада-оть роботй радянських юристхв про кр1!м1нодог1чн1 основи крим1нального 1фава (ФШмонов В.Д.), про суспШну обумовленхсть крим1нально-правових норм (Фефелов H.A., Кузнецова Н.Ф., Злоб1н Г.А.. Гальперхн I.M., Наумов A.B.; Кьл1на С.Г., Тобалк1н П.С.^ та Imni), ■ про кршшальну полднику (Беляев H.H. та 1н-ш1), а також роботи, ер присвячен! проблемам сп1вучаст1 в злочшй. Ди-сертац!я п!дготовлена на базх вивчення 1 творчого використання робгт з фхлософ!!, теорП держави 1 права, криы1нологП, соц!ологП, психоло-rii.
Б робот! буди Еикористанх дан1 про стак злсчинност! б Украпг: -кояиипьсму CFCP, опублхкована судова практика, матерхали узагальненяк судово! практики, що прозедене Верховним судом Украхки, а такс;« мате-р1алн вивчення автором судсвох практики м.Киева та м.Новоскбхрська по справах про злочини, юр вчинен! в сл!вучас?1, hkí були розглянут! в 1986-1992 pp. (всього вгачено б1ля 400 кришнальних справ, кр.гм того для пор1вняння були Еикористан! иатер1али б!льше 1 500 кримхнзльш»: справ). Думки та висновки автора базуються такох на результатах опиту-вання пращвниюв правоохоронних органов (суд!в, ыпдчих, оперативнкх cniBpo6iTHiiKir тлхцП та Служби безпеки) з питань реатаного полирення злочин!в, що здхйстютъся у сихвучастч, а тако.к порхвняльно! ошнки небезпеки злочтйв, що ckoshí 1ндив1дуалько та в ствучастх, а також пор1вЕяльно! оценки небезпеки ддй та особи р1зних категор!й стъучас-никхв.
Наукова новизна. 3 точки зору автора, наукова новизна досл1дкення полягае в тому, до в ньому вперве здз.йснено ксмплексяий anasis основ норм криминального права, що регулюють вШовхдаяънхсть сп1вучасник1в та 1х юридичного вхдобраяьння на баз! вивчення стану i динашки злочи-нхв, вчинених у сп!вучаст1, характеру i ступеня суспхльно! небезпеки д!й та ос1б окремнх вщЦв сп1вучасникхв. У зв'язку з цим: а) автор запропонував власний тдххд до розушкня основ (Шдстав) крим1наль-ко-правових норм взагал1 та нсри, цо регулоять з1лпов1дальн1сть за сп1вучасть зскрема; б) по-новому проапал!зован1 види кри},анаяьно-правових норм, до регулюють в!дпсшдальн1сть за сизучасть, хх система; в) запропонован1 нов i п1дходи до гид!лення pissíK категорий учасникхв злочину, показана пеобх1дк1сть рсзмегузачня :-с,тасиф1каи11 та типизаи!': сп1вучасник1в; були зивчея! сута та т^ха'п-ч участ; v злсчик: скэеккх категорий сп1вучасник:2; г) прзакагхговаи mí норм г.рс £■-•'<-
нення глочину групсто oció 2 :::„-3iqb3mv perг1дг.оыдатм-:огт: сп1вучаскнк!в, вкЦлмц чс:i xv.'.гг.: с ¡гг.-пзеог^ ;v
зузькому смисл!) гогяга-j"ч тп гл? /п:.. r.o •■ч::::::ли «гож»:
д) проведений kcmú^okchí;;* .v-.v.ic z^ztr.^zzisii хгрзстгру т?. ступеня сусяхльно! небезпеки д^лгчп ccv./,-tcct¿ cxpesns «areropíS cniBV-частник!в, а також учаскпкхз rpyro:, го вчпкила злочин; е) запропонова-но теоретичний опис механ!гму кркднчнегс вирамекня ссков крам1наль-но-правових норм i фактер1в, кэтрх зпливапть ка кьсго. На 6asi прове-деного дослхдження .автором внесено ряд пропсзицгй годе вдоскснзлення кртшхалъкого закснодавства.
- 8 -
На захист вкпосяться так! основнх'полэжеаяд:
- В сюноз! правових корм, щр регулшть в1дпов!далькхста за сгЛву-часть у скобнн1 злочину, зязходиться суперэчкЮгь ь:1к застои сусп1ль-нокорксних вшюсин та сусгально 'небезпечнсэ повед1вкао ос!б, як! сильно беруть учас:^ у скоенн! злочину. Ця суперечкхсть характеризуемся такими фактора*®!: а) стан 1 динамка злочшав, якх скоютться у спхвучаст! (кШк!сна характеристика); б) типов! ознакк сусп!лькс не-безпечного дхяння сп1вучасника, характер ! ступи:ь кого суспхлько! не-бэзпеки, механ!зму заподхяння шкоди сусп1льнш в1дносинам, спрямова-кост! та якостей особистост! сШьучасника, П суси!лъно"1 небезпоки (як!сна характеристика).
- У досшджепн! са1Еучаст! у злочин! треба обоа'язково вид!ляти кримхнолог!чний та кргег!налыю-правовкй аспект. В крим1нолог1чно«у аспект х спхвучасть визчаеться як вваемодЛя ос1б, бв'явок ми; ними, шо виникае з приведу сп!льно1 участ! у вчиненн! навмисного злочину та спрямована на здочшний результат , - тобто як особлив 1 суспхльн1 в1д-носини. В критналь но-правовому аспект! стпвучасть повинна влвчаткся перш за все як конкретне суспЗлько небезпечне д!яння особи, до бере участь у злочинх.
- Злочин, здэ здхйснявться у сн!вучаст!, завкди б1льш небезпечний, нхж аналог1чннй злочин, цо вчинений 1ндив1дуально, бо вхк як система ц!леспрямованих сусп!льно пк!длквкх дхй сихвучаснигав створже загрозу б!лыю1 шкоди с'/сп1льк!ш вхдпосинаы. Одкак ступхнь небезйеки конкретного д1яння скремого учаенкка посягадня мае бути оц1нений 1ндиз1дуадь-ко в залегозост! В1д кого рол! в залоШятп сп!льного злочинного результату, впливу, шр в!н зд!йснже на 1нших сивучасникхБ. та впливу. який !нш! спхвучасники здшешоють на нього.
- При вид1ленк1 категор!й сп!Еучасник!в треоа розрхзнпгл класифх-кацхю 1 типизацию' як р!зн! метода наукогого п!гиання. В результат! класиф1кацх1 сйвучасники повиннх буг»1 подхлек! на так! види: викэнав-ц1, нхдбурювач!, пособники. В той :ке час сертГ "ЛЕучасникхв модуть бута виделен! особлив 1 типи - организатор;;. кер!внкк;:. Шц1атори, ак-тивнх учасники, другорядн! учасники та хне!.
- Роль правових норм, як1 присвячен! гкееняю злочину гстаою (у вузькому значена!), в регудювапн1 вхдпов!дальноет; га спхвучасть поля-гав в тому, що вони, не встансьлхзочи особлиьих п;дгтав для бхдлов!-дальностх, посилиють кр/йанальну вхдпов^альнхегь спивиконажив трудового злочину. Шдвищення небезпеки такого посягячня обумовлене його механ!змом 1 пов'язане хз створенням бхлысо! загрез:: запод1яння шкоди
'сусп1льним вхдносинам. При цьому мсшшвють озльео! результативное:: групозого гло'шгу гиникае в силу об'еднаиня модлшэетей Цнтелектуаль-них, ф1зичних-, матер1аяьних) учгеникзв групи.
- Нор.ми, а,о регулшть з1дпов!дальн!сть за органгзащю, керззницт-20, участь у злочинних угрупувакнях та оргазпзащях як за заканчений злочин, ьиходять за рамки криминально-правового Нютитуту опвучаст!. Зояи повинн! розглядатнея як в!дкосчэ самост!йн1й кркшнально-правоьий 1нстктуг "злочинноз орган!зацП", яккй з точки зору юршгачно! техники гоеднув п1дх!д, со притаманний пютптутач пепереднье! влочинно! Д1яль-юст1 (п!дготс^ка до злечину) 1 сп1вучаст1, а також способи кояструю-¡апкя кенкретнш: складзз злочин1в.
Практична значущеть дисертацП шзкачазтъея тает положениями:
- з течки зору правотворчо! та правозастосовноТ дгяльиосп внесе-1 пропозипП р,одо вдосгоаалення правовях корм, як! увшть бути еикс-исташ при рсзообц1 кр:шскального законодавства, а такси рексменда-1':, спрямованз на пол!павши прагаики застосувалня чорм, го регуятаотъ 1Дпов1зальн1сть сп1вучаскик!в, б1льт пезний обл1к оссбливостей сус-1лъпо1 небезпекн !х влочин!в та ссобкстсс?! опвучасняюв;
- з точки вору науково-досл!дницько! Д1яльност1 - методика, ЕС астосовуеться з дксертацП. иохе бутк використана при прсвэдекн! тага досл!дт.еШ) цодо основ (Шдстав) 1яеих ¡гримгнальнс-правових керм:
- э точки зеру навчально"! робота - положения дисертацП моду??, користозузахися в викладаня! курсу критнатьнсго права, кркиакалогз.! 1 юрязично! сошолог!"!, г такш спецкурсов в провес! дреДэс:йкс; п1д-1Товки судд1б, слХдчих, праЩЗЕИК1в сргач!в г1знания.
Основы! положения досдйдхення булн викладек! автором на рег!с-лья1й науково-практичн!й конФереншз з Томському •/н!верягтет; ). па загальнссоюзних науково-практичких кенференшях г проблей бг-тьби з орган!зовакоя глочкнн!ста> ¡Тапкент, 1939 р., К'.!:в, -а'.С- р. республ!канських науксво-практичних конфереггцзях.. присвячених 5с-гьб! г! злочшн3.стю Б Украт та правевзй систем! Укразни (Ки1в, 32 1 1993 рр.). Всви вихористяп автором у викладаиьк!й дзялъност! юридичному факультета Тсмського унзверсктету та в Шотитут! п!дго-зки кадргв СБУ, а такет в робот! автора як наукового консультанта «!'с!з Верховно! Ради Укразни ! члена авторського колективу, шр рез-¡ляв проект Закону "Про срган1защйко-правов1 основ« боротьби з ор-1зованою злочишпетю".
СТРУКТУРА I ЗМ1СТ Р0Б0ТМ
Структура. Дисертгц1я складазтьсп !з вступу, чотирьох глаз, ша складаютъся' з 12 параграфов, висиовку, перел!ку викоркстазо! л1терату-р-л.
В глаз! пери!й "Загадана характеристика основ правовых норн, що регулиютъ крим!налт>ку в!дпов!далью.с?ь сп1вучзсник1в влочину" анад1ау-ються основи норм криминального права поза залегшсть в!д !х конкретного зм!сту ! даеться огню систеыи норм, ¡до регулэтсть кртинальну в!д-повщалыистъ ппхвучасникхв. На а1дстаз! отриыаних гжновк!в даеться поняття ! загадьна характеристика основ норм, 'ло регулюють в1дпов1-далыпсть за сп!вучасть. При цьому автор виходить г того, ар досл!д-ження основ норм права мае опираться на загалъноф!лосарська рагум!ння "основи" 1 врахуваяня таких т!сьо пов'язаних з нею категоран як "сут-н:сть", "призначення" та "супергчюсть". В параграф! 1 "Основи норы крим1нзльного права: поняття 1 сгнгки" дисертант лаг аиал!& "скзнови" як ф!лософсько! категор!) та ввдгляч головы! вяаставост! основ буць-яккх яввд, хэ дозволяв ероОити деякл висноеки, як! мазть за-галвнометодичяе значения для вивчення основ кр;:м!нз,1ькс-прс'30в;2< норм.
В гпсертацП а1дзначазться, ¡до п!д основами (1йдставагй0 норм крш1нажьвого права автор розум1е т! яосйх1дн1 фачторх, котр! с-; пероду-мовор 1сяувашт 'гыгж нор:,; ! пояскзэть Ух. У робот! рсбяться вкснзвок про те, цо п1дстав& нории - не складне ягвде, яке каче бутя розглянуте як багатор!внева састека ооковнш та додатг.овж фактср1в. При 1&сиу несбх!дно бидыитк головну передумову. пров!днин детермхяукчик фактор, у якому проявлятаыеться суть глдставл нормн, а такс»; 1нз1 дсдаткэв! передумови,_Ер певнкм"чином впливаать на И гы!ст та форму.
НроакаИзуваЕйи позицП з пктань глдстаз та ссц!ально1 обуыовле-ност! криминального праЕа, ер висвуглюються в спеш.альн!й л!тератур!, дисертант робить висновск, ш,о основное передумовою крижнально-праао-' вих норм сл!д визнати !снуюч1 в сощалыпк д!йсност1 проткр1ччя м!?.; !нтересамк сустилъного розвитку та штересами окремих категор!й учас-нига^ сусШльшк вхдносин ! породлування шш проткрхччя м!я тхел воль-овсю повед1нкою осташих, яка в насправд1, та -тхею, якою зона повинна бути, еиходячи з сусгальних 1ятерес1в. 1нжими словами, в осное! кр^ли-нально-правових норм внахсдиться протир1ччя м!ж суспгльно яебезпечноэ позедхякса певних категорий людей ! сотально ксриснкми сусп!льнимк ъиносинамк. У той же час додатковими обставинами, шо впливавть на зкист ; исрму крим1нально-правово'1 норыи, с так! ьагальносоц!альт
фактори, як реальн1 можливост! держави яо протидп ангасусп1льнхй iic-ведшц! та пхдготовлен1сть сусгильясп св1домост1 до крим1нал1вад11 со-ц1ально ппйдливо'! поведши, а такок деак1 обставили безпосередньс юридичного характеру, наприклад, особливост1 правотвсрчого механ!зму та його наукойа сбгрунтоваисть.
Ссновна увага в дисертацП дрид1лена вивчекню голсвно"! передумови норм криминального права з урахуванням того, то ааал1з протирхччя, яке знаходиться в основ! кртиналько-правозих припис1в, перш за Есе передбачае його як!сну та кхлъкхсну характеристику.
Автор прг вид1лекнх критерив rami характеристики бере за основу твердження про те, що змхст норм кримшального права безпосередньо обумовлюеться перш за псе особливостями сусп1шзо небезпечно! повед1н-ки, ¡до вимагае крим1яально-правово1 заборони: 1х вивчекня дозволяе досл!дитя п!дставу норми в щлому i в той же час дае можлив1сть опосе-редковано проаналхзувати й 1ншй б!к протир!ччя - зм1ст сусШльних вшгасин.
3 урахуванням цього як!сна характеристика протирхччя, до знаходиться в основ! норм криминального права, повинна Micnrra оц!нку характеру та ступеня небезш-чност! д1яяь, мехгн1зму запод1яння ними шко-ди сустпльним в1дносинам, а тзкот соц1олоПчпих i вснхолсхпчних яксс-тей DcoöHCTOCTi суб'ектЗз таких д1янь. Ця ощнка повинна бути доповкеш alJDbsIcHcsD характеристикою протир!ччя, критер1яш яко! е стан та дина мака злочиЕност! Су тому числх латентно!).
У параграф! £ "Система норм, ¡до регулвоть крим1нальну в!дпов!-цзльн1сть спiвуч8снкк1е злсчину" автор визначае коло цих норм, охцнюе iCHyKWi Mix ними взаемозв'язки. При цьому автор зрачовуе, ко Шдстави норм у "знятому" вигляд1 знаходяться безпосередньо у приписках. Еоб шикнути неповноги характеристики п!дстав, цо вивчаються. v систем! lOBffiiHi бути враковачх ECi приписи, як! гак чи inarane ьгипзапть ка 'лист I форму криминально! вхдлсвиэлькост!. 3 урахуванням :гг~гс н :пстему норм, ¡цо регулкоть Ехлпсвхдаяьнхсть стпвучаскикхЕ. дисестант ропонуе еключкти приписи, лк! визначають як '(1) йдстави зйтсвхдалъ-ост! та ознаки особи, яку притягають до в1дпов1дальнсст1,зоб?о ознак;: кладу злочину слхзучасникз : обставши, яо посашють чи поелабгеють ого вхдпавхдальнХсть: так (2) з-.пст зхдг.ов1далькост1 або вид i розмхр ришнального пскарання спхЕучаснжз влочт-шу, хнш! заходи крипналь-з-правового впливу, Korpi застоссвуються до вьего.
•На основi анал1зу висказатих у лхтератур! позиц1й з питаяня про щи кржииально-правових норм 1, зокрема, пряеввчегок сп!вучаст1, в
дисертадП описуеться система норм, що регулооть в1дповхдальн1сть сп1-вучасник1в. При цьому висновки автора грунтуюгься на тому, що ес1 особи, що брали участь у зд!йсненн! злочину под!ляються перш за все на виконавц!в (1 сШввиконавЩв, у тому числг на сп!ввиконавц!в групового посягання) та неы\.анаЕц1в (сп1Бучасцик1в у вузькому значенн! цього слова). Критер!ем класиф1кгц11 у цьому випадку е закршлэн! у Закон! юрздичн! ознаки д1яння сШвучасника. 3 урахуванням цього система кри-каналько-правових норм, що регулюють в1дпов1дальн1сть сп!вучаснюив, складаеться, як вв'ажае автор, з двох тдсистем: а) припису, що регулзое вхдпов!даяыпсть сп1вучасникхв у вузькому значенн! слова (пос!бник!в, п1дбурюЕач1в); б) припису, який регулюе в!дпов!дадьн!сть виконавЩв та сШввиконавщв (у тому чисд! групового аяочину).
■ Такий розподхл мае значения для вианачення п!дстави в1дпов1даль-ностх спгвучасника, але, як вважае автор, не вир!шуе наперед питания . про зм!ст ! стуШнь ц!б1 в1дпов1дальност1.
'.. У параграф! 3 "Шдстави кришнально-правових норы, до регулшть . в1дпов1дальн!сть за сп!вучасть: загальна характеристика" описуються зсновк системи норм,якамд встановлюються п!дстаЕи 1 змхст в!дпов1даль-ност1-сп!вучасник!в. Вих^дним е положениям про те, що головною переду-мовою, яка породжуе авалхвовак! норми, необх!дно визнати 1снуше в реальна д1йсност! протирхччя мхл социально корисними сусшльниш' Ыдно-синаьш ! ловед!нкою ос!б, якз зд!йснюють навмисно ! сп1льно з ЗДими особами сусп1льно небезпечне посягання.
К1льк1сна характеристика цього протир!ччя даеться через опис стану та динашки злочшпв, як1 здпгск-сються спхльно кхлькома особами. При цьому використан1 статистичнх матер!али, опублжованх дан1 кримЬ нолог!чних та кришнально-правових дослдаепь, а також результати про-веденого автором вивчення судовох практики 1 вибхрков'ого опитуваная роб1тник1в правозастосувальних орган1в про рхвень -розповсюдкеност1 злочинхв, цо скоюються в сп1вучаст1.
Значка увага придхлена як!сн1й характеристик протирхччя, що зна-ходиться в основа норм про в1дпов1дальн1сть за спхвучасть. Бона зд1йс-нюеться за допомого» ачал1зу ознак сп1вучаст1, механ!зму запод!яння шкоди суспхльнюл в1дносинам ! на ц!й основ! оцшси характеру та ступе-ню сусп1лънох небезпечнсст! д1яныя х особи спхвучаснйка.
Автор досл1джуе питакня про те, чи опд Евакати спхвучасть у зло-чин! составною, яка завжди св1дчить про п!двищенкя ступеня небезпеч-носхх посягання. Проаналхзувавши 1снуюч1 з цього питания позицП у спецхалыЦй л1тератур1, дисертант шдкреслюе необх1дн1сть при вхдпов!-
- Í3 -
,41'ra кього прахог.уватк исжгМсчь резгляду ctíbwbctí з двоя точек соРУ- а) я:с яг.эгог?) целого, единого пкгз - спального зд!йскезяя иося-грчкл, У гекгму r.cneraí oninyчасть - пе об'сктиввкй í суб'зктивяий ев'ягск дгох 'п.* бШсе ocie, як! спьт-.-.э беруть участь у сгазкк! з;:о-чг.пу; б) гг. -íacTMHH хилого, 1нпяич словам», як участ! суб'ктга в единому nocaraiai, У такому аелгкт! огиву-часть - ц<? певне д!якня чч д!-;:л5й1сгь кемкретно! особ:». 3 урлчувапш* цього наукове досл!дчз::нл ствучаст! коигиве в крпм!полет хчкому та !ф«мЛиально-правовому зспс-к-та:с а) в ítpmiколог 1чнску аспект! отпасть вивпасться як зь'язс-к Min годы«, юг зпнпкас » лрчзоду «яилъиЛ у част! у злочпн!, лк взземс-Л1я ;лл ними, н"-пр'в,чсял t;a з"счгстий {зезульта-.', Хнгимк слэв&чя, як cycniibHi ззхднооннк; б) в !ташкашю-аргвавсму аспект! сп!вуч-.сть не-oíxiairo зкзчатн перп за все л;; колкретве суспхльно ксбезпечне д!яння ззочилу. В :;але;щ;>ег1 ni л ссяекгу аосл\тяыл по р!знсму иолу ть бути сд^рактернсо^ан! ?ai;i поч-'л-я ак bhIct i иомевт зак!нчення сл!5участ!„ п суб'зкг» 3iiyipi_«í гг говгигкя форма.
3 урахув&шям впшщешк зегазышх п1дход1в до ро&ум1ння ству-:?scTi у роЗотг вхдгиачавтьс?, п,с сгпдвпе лосяггння, яке ад1йскаб?ься идыдаиа сссОелят, :гл .еднье ni/;?, з течки сору сусп!яьства заззди не-Зезпечягггч :\in £нагог1ч;ш,' г д! Мнений iiva™ 1 .'хугг^ьпо, бо Eiir
;е г,о inte, л:: cyirynüic::> ïa ц!лесщжзва-
uö: д!якь с1йзучас:;;-хкьз, -отр! гргп7..:> ло результату. 3 такн-
ги псеггавзяуя c/'.'lzicisy С^рстптя ваггче. ïx ггаперед'гуЕатп.
'КЛ2дн1шэ в.-^гвлоння 1 яр;;гя>ч}е:кл до !;!дпой!дз^ь~о~г! Ix учасяп-
1з, а вгдйд!;й:1 яг. ' • ■ -л, s бíxi": сгр.1озагз. При iscv.y, хоча
MicT сусп!г~л~г в'ni." загрезу як г. результат! кдкв!ду;^ко"; л'еллгно! ¿,;.<•: :: -:л7ллат 1 груповпх псся-
зяь, в осковкси/ из V т.""" j, сп!льно1 учасП в зло-
••îHi !пль;гох oció пеобх!дно г.;-: •-.^«•.r-n: v.tv.* сп1вучасни:-;1в 'один на ïHoro i нсг'^лппе : глоп\ли;:-г. ' г '/"л i в!лнсс;'ла*.< (напр;1клад,
[дкосш:?ч пго.^ла^зле- :: . ' ...... ьг;к;.~;^«'лухкянога,1 rpo.ia-
¡h) у зз'яв:с1' г ц:::; :
Eco це casât не прпг:'с v.tí лт ranero пгдэ-таннл суслхльно!
■безпекп дхянь гюяяого CKpiv:;-' у сп.*л?.'-?г,го пссягсзня, 1ншсш
ова-ffl, Tie! пебезпега. с sjcic::r.& дйракхерпстикою про-
р!ччя м1к SMÍCTCM сусп!гл-;;о хс:-;;--; ní^ocru: "i соцзатмю пк!дливою вёд1нксю сп!вучаснкк1в. НсС»г>п:'::л ;<сп>фвтчого д!янея як -i
;п!льна небезпека eozöu tskcx якЮно характеризу-
i пхдетавк, нр ьквчгхтьрк, за аг,гсра залежкть в!д ряду додат-
кових $aKTopiB, вдатних як п1двкцити, так i знизити И .ступхнь, i, перш за все, в1д його ролi у скоекн!-стильного злсчинкого результату i впливу на !нних сп!вучасник!в. Вивченнв цих фактор!в прксвячен! друга та третя глави дослЦження.
Глава друга "0go6ji¡iboctí п1дстаз норм, шр регулюють в1дпоБ1даль-HicTb окремкх категорш спхвучасникхв" прксвячена хараитериствд! п!дс-тав норм, що регулжють крим1нальну в1дпов1дальн1сть скремих вид!в та tkiiíb учаснккдв злочкну. Попередньо, в параграф! 1 "Категорх! сШву-часник1з: види та типи" на я1дстав! вивчення чинного законодавства i з урахуванням pociKobKoro дэреволюш. иного законодавства та законодавства деяких зарубхасних кра!н (Франци, Шмеччини, 1талП га íh.) автор ро-бить висновок, що яри вид!ленн1 р1зних 1сатегср1й сгдзучаспкклв несб-х!дно розр!зняти клаакМкащю i типизаЩю як самостглн! штсди паукового a i знания. Результатом класиф1кгцП сп1вучасник1в е "ix розподхл на так! ркди: 1) вкконавц!; 2) [идбургавачг; 3) пос!бники. У той ;г.е час серед ствучасникхв ыскуть бути видиет таи типи: органхзаторл, ке-piBHHKi«, 1н1ц1атори, активах учаснжи, другорядн! учасгшки та ismi. Дксергант вваяае, що органхзатори ке е самостхйним видом сглвучасни-kíb, öo 'ix дхяпня не проявляться за допомогою яко!сь особливо! пове-д1нки, а виступаоть як система д!й, ютлха з яких сама по соб! ыоко бути оцхнена як п!дбурювання (залучення до злочину к1лъкох oci6, розпо-д!л ролей) i посИшцтбо (розробка плащ/, створення для ЕИконавц1в. íh-ших умов). У той äs час орган!затори справедливо видхляються як най-б!льа небезпечний тип учасникхв злочину.
Параграф 2 "Пхдстави норы, -що регуяоють в1дпов1дальн1сть окремих вкд!в спхвучаснмйв" чрисвячений характеристшЦ протир1ччя, яке .знахо-диться в основi кримхнально-празових припис1в, що регламентують в1дпо-в1дальн1с.ть п!дбур;овач1в i посхбншйв.
В!дпоз1дальн!сть п!дбурювач!в регулюеться комплексом лрипис1в, що включають у себе як корми, якх закр1шщють поняття oniEy4acTi та вка-' зують на необх1дн1сть обл!ку характеру та ступени участ1 у злочинх при визначенн1 покарання (ст.19 ч.1, 2, 7 КК Укра!ни), так i cneuiauibHi корми, присвячен1 поняттю п!дбурювача (ст.19 ч.5 КК) i окремим проявач п!дбурювання. До осташпх, за думкою автора, належать положения про Шдбурюванкя непонол1тнього як обтяяувальну обставину (ст.41 ч.б), а такод про BiflnoBiflasbHicTb за так! злочини як залучення неповнолтпх в злочшшу дхяльк!сть (ст.208 КК), давання хабаря за зд1йснення злочину (ст. 170 Ж), провокад!я хабаря (ст. 170 КК), спонукання до давання неправдив® гюказань (ст.175 КК), загроза вбивством за незд1йснення
- i'J -
злоч-лпу (ст. 100 кк), 1бшш словаки нории про окремх вкладки пШура-вачня г. урахуваниям особлизостей п1дбурюваних oci6 i cnocoois п1дбур:о-вапня. П1д п!дставамп вказаних корм з дисертацг! розумхеться протш1ч-чя Mi:'. повед1яксэ п1дбуравач1а та соц1аяьно корпсними вхдносинами, яке проявляемся з яебезпец! для суспХльства, що аородлуеться д1янняни ос!б. г.стр1 схиляюгь грсмадян до здхйскешш. злошш1в.
Небезпека д1яння п1дбурюЕача породкуетъся: а) його безпссередшм причиннкм зв'язком i3 сшльним для сп1вучасншав злочинним результатом, тому небезпека стильно здхйснекого пссягання - це основний криге-pin небезпеки дшшя п1дбуровача; б) характером кото вплагоу на вико-навця. За думкою автора безпосереднгл результат д1яння падбурювача -це эалод1яння ижоди в1д1юсинан заксноадухняност! громадян, до склада-ють дсдаткбзий об'ект його элочюших д1й. Тому ctynim> небезлеки д!ян-. кя п1дбурзозача пов'язака з с-собливостя^и особи п1дЗурювансго, а таког. способ!в та обставил схиденш до злочину. Так, бальи небезпечнки слад ввз&атк п1дбурювакня посадових oei6 та ¡lenoEHCuiiTHix, а таком схилекня до злочину з виксристанням наеилля, наказу та я1дкупу.
У параграф! оЩкзсться характер та ступ1нь сусШльно! зебезпеки особи тдбурявача. При цьоиу в1дзначаеться, до схиленпя innroi особи до скоення злочину зове1м не св!дчпть про високий ступшь в!рог1диост1 безпосереднього скоення такого злочину власне Шдбурпвачеы. Вглыле того, нерадга випадки схилеаня до дхянь, як1 сам п1дбурювач иiколи б не здхйенкв в силу таких об'ективних та суб'ективних обставил як сла-б!сть, BiflcyiHicTb моаливсстей, кергиучгсть, страх перед викриттям. Його д1янкя сводить латае про те, що в майбутньему шдбурввач знову Mcuse схилити особу, яка близька за свош ссцааяьпш статусом до схиле-ного panime, до вхдповХдного злочину з використанням уже аипробуваних засоб1в вплив'у на свщомасть' виконавця.
В1дпов1дальн1сть шхибнигаз регулюеться приписана загадывая! для Bcix сп1вучасникав (ст. 19 ч.1, 2, 7 КК), а такол спевдальними, присвя-ченими поняттю пос1бництва (ст. 19 ч.7 КК Украани) та скремкм його про---явам, таким як посередяицтво у хабарництв1 (ст. 169 КК) i надання допо-моги в антидержавнгй здочиший дхяльност! Гст.56 КК). Шдставою для цих норм, вваназ дисертант, е протирг-ия Mi:* поведанною пос1бзшк!в та социально корисними в1дносинами. Воно проявиться у небезпещ для сусп1льства, що винккае з результат! даяния oci6, ята сп'рияють гншкм злочинцяиу зд!йсненн1 посягання,
Сусп1льна небезпека д1яння пособника обумовлена: а) тем, >до вено детерм!нув запод!яння злочикного результату через безпосередн!й чи
- lü -
опосередковгний впдив на св1до..-Лсть згашазця; при цьо;-.;у дис&ртает, опирзочись на-результата доаЛмкэкь рздянських психолоНв, покззуе ыс-xaHiSí.: впливу пос1бника на вкпиккекня i розвкток у виконавня ус^апсвка на здхьекекня злочину; б) особгивостема ввагмодП тюсхбшпса s вккокав-цем, в результат! яко!, за думкою автора, заподхюгться шкода вадкоси-нам профилактики прапспсрушспъ. Ця шкода в безпосередшм сусп!хьно не-безпечним наолхдком дхяння посхбника. Щодо небезпечлос?! особи пособника необххдко вгдгначити: сприяння злочину ще ие сЫдчить про те, ар ггасЮшхк моде безпосередньо здхйскити аналог!чне посяггнкл або стати глдОураъачем до такого злочину. Адде крктгр1сн небеепечносг! особи е ухе скогне дш-шн. А д1яния посЮнкка показуе лиге, ¡sp у иэйбугньсму в!д кього знову могкна чекати сприяння певними особами, як1 бдизг.кх за статусом i позед!нкою до тих, якпм зхн уже задавав допо^згу у здтиснены! вхдпотлдного злочину.
У параграф! 3 "Особливсс?! п!дсгав норм, що perysxmb хзхдпоб!-дзльеЮть окреыих тигпв сп1вучазник1Б" алалхзуються ocoG/jíbocií сус-гпльноз небеепекн дхякня таких ткпхе сп!вучасиикхв як срган!5атори злочину, кого !к1ц!атори та особи, як! сххияють хнпих до злочикнох д1-яльностх, а тасок дазться загальна сц!кка особливостей кзбезпечностх д!яння сп!вучаски1ив головних i другорядних, активных i паопвких.
Особлива увага прндйена hkíchííi характеристик протирхччя, яке ¿¡находиться ь основi норм про BifinoBinaJibKicTb opraHisaTopiB. Д1яння организатора вхдхграз роль стрнгдаг глочинно! лсв&д!нки вс!х учасшгкхв злочину i мае системзтворчий характер. П!д його впливом окреп! дхх cniBy4acHHKiB стаять чхтют системою об'еднанкх i направление до за-гально! í.íctjí д!яаь. це егхдчитл про идвицену небезпеку д!яльност! организатора, про i'i значку своер!дн!сть.
Розгляданчи властивостх сссбистост! цього типу сп1Бучаснж1в, ди-сертант хйдзкачае, що небезпека особи органiзатора власне у cmiic^í слова ("лхдера-нагхненккка") стосовно вице, небезпечност! кер1вника злочину ("л!дера-виконаБЦЯ").
В робот! проанал!зовано своер1дн!сть i идвкцену небезпеку д!яння Шцхатора злочину. Автор приеднуеться до висловленох в литератур! точки зору, що дхянкя iHiiíiaropa е початковою ланкою ланцяга детерьп-нацп сп!льно запод1янного злочинного результату, "пертопричиноа зло-чину" (Ф.Г.Бурчак). Його п!двидена небезпека потребуе самост!йного вх-дсбраження в норий кришнального закону.
У глав! трет!й "Особливост! п!дстав норм, норм ¡до регулэють п1д-вищену вхдповхдалыпеть ва скоення злочину групою" дослхдкена роль
норм про вчинення злочину групою ос!б в крим!нально-правовому регулю-вякн1 в1дпоз1дальност1 спзвучасник!в та охарактеризована специф1ка ix п!дстаз.
у параграф! 1 "Роль норм про сксення злочину групою ос!б в крим!-нально-правовому регулюванн! в1дпов1дальност1 сп1вучасник!в" в!дзнача-бться, ¡до в чинному законодавств! в1дповгдальн1Стъ за групове посяган-ня регулвзться як загальними нормами про сп!вучасть, так i спец!альни-ми нормам: (1) я:п п!дв1щують в!дпов!дальн1сть у випадку вчинення ок-ремих злочшпв групою, в тому числ! за актквиу участь в деяких групо-вих злочянних д1ях, а та;со» за попередньою змовою групою oci6; (2) як! -тдвищують в!дпов1дальн1сть у випадку скоения окремих злочин!в оргаш-зовано» групою. , . ' .'*. *
Ц! нор'ми посишоть крш!нальну в!дпов!дальн!сть сп!ввккЬнавц1в злочину, але вони не встановлюють нових п!дстав в1дпов!дальност1 cni-вучасншав. Члени таких груп близько взаемодшть безпссередньо в про- "" ueci виконанкя злочину, що дозволяв кояного з них вважати сп1вучините- "" лем злочкнних насл1дк!в. При цьому »ридичне визнання особи учасником групи (у вузькому posyMiHHi) значнога Mipora залекить в!д механизму ско-екня злочину та конкретних обставин завдання шкоди.
У параграф! зазначаеться, цо особливост1 норм, як! регулюють в1д-псв!дзльн!сть за rpynosiai злочин, пов'яаан1 аеразансе з особливостями тих зв'язк!э, як! встановлстться Miac ними, з особливостями !х взаемо-дП, тобто особливостями зсвн!шньо1 та внутр!шньо1 форми сп1вучаст! як сусп!льного в!дношення.
У параграф! 2 "Оскови норм, до регулюють щдвкщену в!дпоз!дзль---н!сть за скозння злочину групою ос!б" п!дкреслюеться, що несбх1дн1сть цих норм обновлена спеииф1кою небезпеки, яку сталовлять д!"1 ос!б, як! безпссередньо беруть участь у вчиненн! групового злочину.
Шдвищення небезпеки такого посягання обумовлено передус1м механизмом безпосереднього вчинення злочину не одн!ею особою, а групою. Воно викликазться: (1) "заражаючим" впливом групи на П члэн1в, для яких група став референтною; (2) створенням б!лъшо! загрези завдання шкоди сусптльним в!дносинам, бьтьшою потенц!йною результатавнгстю групового злочину, яка виникае внаслхдок об'еднання мсмливостей С!ктелек-туалъних i зичних сил, зд1бностей, а також матер!аа>них засоб1в) ок-ремих член!в групи в едине ц!ле. Останнз дае, на думку автора, можли-BicTB под!ляти групи на: а) "ф1зичн1", тобто з яких об'еднаи! ш!зичн! сили злочкнцгв, матер!зльн1 засобк. як1 знаходяться в !х розпоряд;хен~ Hi; б) "статутн!", в яккх об'едкал! южливост! сс!б, noB'ncani a 'ix
мЗсцем б систем! сусп!льних в!дносии, з 1х соц!альним та правовим статусом ; в) зм1иан1.
Шдвидення небезпеки грунового злочину.пов'язано в поеднаняям в процес! замаху сил, зд!бносгей, можливостей учасник!в групп. Тому юри-дична здцнка деяких якостей !х учасник!з (вхк, осудн1сть, ознакй спе-ц!ального суб'екту) на розмхр аде! небезпеки часто не впливае. Небез-пека особи злочинця при групоьому посяганнх таксик е бхльш високою, бо в цьому випадку зростаз 1 в1рог1Дн1сть того, що в1н знову стане учас-ником групового злочину. При ощнюваннх Ще'1 в1рог1дност1 сл!д врахо-вуЕати ст!йк1сть групи.
Б1льш!сть норм криминального Закону пов'язуе п1двищення в1дпов!-далькост1 з вчиненням злочину не просто групою, а за попередньою■змо-вою групою ос1б. Це пов'язако з широким поширенням.злочин!в' ва зшвою, а також з1 спеииф1кою !х небезпеки та небезпеки ос1б, як! беруть участь у злочин! в1дпов!дно попередньо! дошвленосг1. Звернеш увагу на ту обставину, що у випадках скозння злочину за змово» в участий в групи виникавть: а) взаемкх зобов 'язанкя ¡додо виконання певних функщй у процес! посягання; б) моиитв1сть вимагати виконання зобов'язаль. Результатом змови е виникнення групових корпоративних норм повед!нки. Це п!двишуе результативного злочину. При цьому сам факт змови е, на думку автора, досить над!йн1ш критерием виникнення реально! загрозн зав-дання шкодк сусп!льнкм вхдносинам.
Параграф 3 "Особливостх пхдстав норм, шо регулюють в!дпов!даль-н!сть за скоення злочину орган!Бованоа грудою" присвячений аналхзу небезпеки таких посягань та !х учасник1в як критер1я ятаско! характеристики тдстав. Йому передуе розгляд поняття "органхзована група, що скове злочин". На думку автора, у даному випадку йдеться про особливий р!знсвид груп, як! мають якхсть орган1зовано1. 3 урахуванням даних со-идально! психолог!! зазначаеться, що орган!зован!сть групи е показни-ком високого р!вня Т! розЕитку. Вена проявляеться: а)' у с'щ^стурошност! групи; б) в !снуванн1 групових регулятор1в поведхнки, що забезпечуе' згуртованюгь групи; в) у стхикост! групи, тобто здаткост! тривалий час функцюнувати ! протистояти при цьому дез!нтегруючим внугрхинАм 1 зовнхшнхм впливам. Якхсть орган1зэваност! властива трупам ст1йким (зовнхшн!к аспект) ! згуртов&чим, у структур! яких в1докремлвються р!вк1 кер1вництва 1 п!дпорядкувадня (внутр!ик!й аспект). 3 урахуванням викладених п!дход1в у робот! оц!нюеться са1вв!дношення понять "орган!-зовача група" 1 "злочинна орга-пзащя", "орган!зована група" ! "група, що скоюе злочик за попередньою зыовою".
До корм, як! регугютл-ь з1дпозхдаяьн1.сть за скоення здсчгау срга-к!ооезкс:о групсз, маяка в!дкеоти пололзння про визнавня цхех обставики такао, с;о обтя/Г/е; нсрми про визааяня в!дпов!дко1 озняки кв&я!ф!кугчс» (у складах вимагачня, слекуляцИ, незакслно1 торг1вл! та деяких хпзкх зяочкхив); норми, цо кркжнагЦзуить контрабанду» яка сксгог-ться особами, котрх заадалеНдь орган!зувалися з щсю метою, та участь у нападах озброенкх банд. Основой акх норм в суперечМсть м1х социально корисни-ми стосункачи та езк!длиеоя дз.ялыисло орган!эованж гдочкъних труп. У дксертэвдд зазначаетьса, ш особливхсть небчзпеки сксення злочину ср-гахпзозанся групоя - у значась зроствнн! ймов^рпсот! заздачкя максимально серйозно! зкоди суспхльняи з1згосннгм, причсму як объективному, так 1 суб'ективному IX змхстуч а такса в особлив!й складяос?! вильжн-ня, запоб1гання 1 припикепия так.;« злочии!з. При цьому зазнач^/о, ир з.те орган!зац1я групп, ксрхЕництзс нею, участь в организован!;"; труп! ся1дчйть про серйозну небезпоку для суспьтьних згзноснн.
У дясертацП роСкться' вискозок поо те, г;о сусптлька клс®2аека хсСи-учасжяса сргачхговансЛ групп через 17 сусблкву стШисаь 1 згур-говал!сть п1лвкЕуеться, секхлак:; Ь:озхрнхст-> його ново! уиаст! п гру--;овсму. посягзгаи виза.
Глава четЕэота "Ррздздне гкра^еяпя пхдстгп норм, ее рсгу*;:::ь'Ъ га/га кальку з1дпов1да:*мг!с?1> га спхпутсть у з.есчш!" мктткть опта {£31121 г/ вкрааенил хИдстаз, як! й'гвчеатьоя з крхяовда космач, а гезгг. ;тдхга;у чгшнжхз, яп! зпл'.геоотъ на цен процес. 3 урахуьаянлч цього гачоя! делк! каирски педальгого роззпт:?/ спетая ¡фтпкаяьно- прасозих ;орм, то регулэють в1дпоз1далыЦсть сп!иучзсн»гс!з, сфсрмульсЕзл! г?ро-:оз1щ11 содо вдссконалвння гакоисдавсят.
У параграф! 1 '"Сркдкчне вкратенпя п1дстав норм, т-,о регу.псзтъ в!з-ов!дазьн!сть за сп!вучасть: загальна гаракгеоистнка" автор зазкачае', о вридичне зкргхення п!дстав норм про в1дпов1лальн!сть сл1зучаст1К1Е по сут1 процессы в1дсбракения в сусп1лыш1 правовой св1дсхсст1 т!ег еально! кебезпеки для сусп1льшас з1днос:а, яку маять посягання чеуи [ююган!.
Визчення злочинносП покаоуе, цо з реаяьнхй д!йснсст! !скуютъ грйозн! пгдетази, якх обумэвлшть потребу специально! систими норм, и регулюоть крпмхнапыг/ з!дпов1дальк1сть за спхЕучасть. 51лызе того, }ач1з динам!ки групових злочинхз св!дчить: суперечкхсть, ао лежить з :нов! цих нор»., постхйно посилювться, по а об'етаизною передумозою [осконалегая вс»>ого комплексу заход!в, спрямованю на беротьбу з груше» злочиннхегю.
Деякими напрямкаыи вдосконалекня полсвкень криминального закону, нрисвяченими в1дпоБ1дааьност1 сп1вучасник1в, на нашу думку, е: а) закрепления в Закол! нових дефШщй (налриклад, поняття групи, оргшИзо-ьано'1 групи, Шщатора) 1 уточнения Юнуочих (налриклад, поняття по-собккцтва); б) закр1плення головнях принцип!б в!дпов!далькост1 сп!ву~ часнюав, -таких, налриклад, як принцип вЛдповгдальност! т!льки за нав-мксну участь у кавмисному злочин! та принцип особпсто! та бинно! б1д-пов1дальност! за участь у злочин!; закрз.плення приписав загального змхсту*, а такси; уточнения положень, що регламентують особливост! часу, шсця д!яння сп1вучаснйка, сл!вучасть ос!б в ознаками специального суб'екта; в) 51льша диференц1ац!я змхсту Б1дпоБ1дгльност1 стосовно р!зних категср!й ствучаоншав.
Параграф 2 називаеться "Юрццичне вираження пхдстав норм, шр регу-лнхоть в1дпов1дальн1сть скремих категорий ствучаснигав". 3 урахувакням каведеного виде анатазу п1дстав в!дпоб!дних норм автор розглядае пи-тзнкя про кайповн!ше !х вираження в крам1вальйоыу закон!.. Та'., ми вба-чавмо за кеобх!дне вватлти обставиною, ш,о сбтяхуе вину, п!дбур»вання пэсадоьах ос!б до скоення влочкну з використанням слукбового становища, а р1вно схклоння до скоення злочину за допомогою п1дкупу, наказу або зз'язаний з насильством сэдо щдбусюваногс чи його близъких роди-ч!в. На думку автора, потребуе доповкення легальна деф!к1ц!я псс!бни-ка, якш< сл!д було б визнавати особу, со сприяе скоеннго злочину не т!льки наданням сасоб!в, усуневнян перешкод, порадгмя, наперед данов сб!иянко:-о схсвати злочкнця ! предмета, здобут! елочиянкм иляхсм, азе к няшми под1бнкмп д1яннкмя (яалриклал, наперед дакою обхцянков сприятн посяганню. допомогою в добор! спхвучасникхв). Кр!ы того, автор ВЕатас за моклаве, е одного биту, декрим! нал!зуватн лос1бництво згочнкам, як! ке ст&новлеть значке! сусп!льно"! небезпеки, !, г !ншого боку, вигнава-ти обставиною, &о обтякуе вику, сприяння (чи хниу участь) у скоетп злочину особою, зобов'яваною усувати причини й умови злочину з пореш-кодзкатя йога скоенше.
Особливо серйозно! уваги заслуговуе проблема юрвдичного виратення особливостей суспхльно; небезпеки д1яння та особкстост! окремях тшПв
На думку автора, ст. 19 КК Укра'!ни мае бута доповнена нормою, яка прямо встановлюе, шр карна е!дпов!дальн!стх за спгвучаеть у злочи-в1, а такая за п!дготовку до сп!вучаст1 й замах на сШвучасть у елочи-нах настав ва тим же крим!нальним законом, шр й за безпосередне скоення злочину.
- -
•■С х
сп1вуф5сштаз. Чингаш закон недостаткьо враховуз ц! есоблизосг! й не даз гкоги налегшим таш 1пдш>1дуад1 зуватг в1дпов1даяыйсть сп!вучас-khkíb. Автор nponoHys, з одного бо:су, в!знати участь у злочинí Шц!а-тсром або кер1вн:агом, а р1вно 1няу аетивиу участь у скоених злочину сбсгавиюю, пр обтяяуе з1д1газ1дадт>н1сть, з хншго боку - звакати дру-горядну роль у злечин!, сШлько скоексиу к1ль;сома особами, обставился, що пол'якпгув в1дпоз1датьн1сть, а тзпод чияииксу, який дав змогу приз-начкти вшшоиу покарання Китае нияьсх мел! (ст.44 КК). Крхм того, нз його думку, закон сд!д дояовнити ново» спехЦальнсэ п1дставс:о авгльнен-яя в1д в!дпоЕ1дальност1, за яком ззьтьнювазся б в1д карпе! в1днов1-дальностх другоряднкй учасник, залучений до участ! з злочшп пркг/сово або в силу залежностх, якщо зхн щиросердно ровкаявся та явизся з по-зикною.
У параграф! 3 "Юриднчне вярадення п!дстаз корм, що рэгулюють пхд-вищену зхдпсв1дальн1сть за скоення злочину групсм" звертаеться увагз на в1дсутн!сть у законх понять "сксення злочииу групов", "за пспз-редньса змовою групп ос!б", "органхзозансю групою'', прогтокуеться впз-навати злочин скоешгл групоъ ос!б, яш> в!и сковний двома чи б1дьпе особами, як! еб'еднали сво! сиди, засоби i ыояяивост! безпосередньо в npoaeci завдання шкоди суапльним вхдносииам. Крхм того, на дукку автора, злочин слхд було б визнавати аюеним орган!зованоэ групою, л;г:о його вчинили дз! чи б1льшэ особи, як! попередньо зорганхзувалися з ц.1-ею метою у ст!йку згуртовану групу.
Особлива увага а робот! прид!ляеться яеобх!дност! вдоскснаяекпгт регулюванкя змгсту■в!дповхдатькост! за групове посягалня. Пропонусться' вважати обставлною, що обтяжув в!дпов!дальнхсть, скоення злочину групою ос!б або за змовою групи ocio, а повторив скоення злочину груггсю oci6 карата у в1дпов1дност! з нормою, що всталовлав в1дпов1дальтстъ за цей злочин, однак при цьому нияню мелу передбачено! статтею пока-рання у виг ляд i' позбавлення волх подвсювати з в1дповхднмн шдвищеннзм i верхньог. мекх покарання.
Водночас у Закон! слхд було б закр!пити положения про те, що коли скоення злочину групою oci6 не призвело до значного зростання тягаря сковного, дя обставнна не повинна враховузатися ani як квал1ф!куюча ознака, алi як обставчна, що обтякуе.
Особлив! кэрно-npaBCBi заходи no'rpióiíi стосовно активних учаснл-kíe орган!зованих груп. У робот1 запропоновано доповнити Закон нормою про те, що до оргагйзаторхв. кер1вник!в i активних учаснккхв opraHiso-ваких злочиннии труп не застссовуеться в!дстрочення виконання вироку, умовне засудлення i замхна покарання б1льш м'яким.
У заключи i й частик! сформульовано висновки досуцдаення.
Основн! положения дисертацП опублжован! б таких виданнях:
1. К вопросу о критериях общественной опасности деяния при соучастии /7 Молодые учёные и специалисты - ускорен™ научно-технического прогресса: Материалы конференции - Томск, 1986. - С.99
2. К вопросу о малозначительности деяния соучастника преступления // Актуальные вопросы государства и права в'период совершенствования социалистического общества: Сб.статей (Отв.ред. В.&.Волович - Томск, 1987. - С.168-169
3. .0 влиянии различных форы организации совместной трудовой деятельности осуждённых на развити их межличностных отношений // Актуальные вопросы борьбы с преступностью: Сб. статей (Отв.ред. В.Д.Филимонов --Томск, 1990 - С.49-56 (£ соасгерсг^о).
4. О декриминализации деяний пособников преступлений, не предс-тавлящих большой общественной опасности // Проблему борьбы с рецидивной преступностью: Сб.статей / Под ред. В.Л.Филимонова, Н.М.Ланкина -Томск, 1990 - C.S0-91.
5. Организована злочияя.1сть в США /7 Радянське право, 1990, N 2 - С.67-72 (в с'ПХвавтоуств!).
6. О криминологических основаниях правовых корм, регулирующих уголовную ответственность за соучастие // Актуальные проблемы правоведения в современный период / Отв.ред. В.Ф.Болович - Томск, 1991 -С.161-162
7. Организована. злэтннн1сть та кртйналыш! закон и Радянське право, 1991, N 6 - С.16-Й0 (в сп1еззторсгв1).
8. Сотрудники правоохранительных органов под защитой закона /.-' Именем закона, 1992 - NN 16, 19, 26 (в соавторстве).
9. Про ц:л1 та завдання боротби з орган1зованою злочинн1стю // Проблеми ооротьби 3i злочитпстю в Укра!н1: Тезп допов1дей i повхдом-лень на республ!канськ1й науков!й конференцп. ~ К., 1992. - С.144-145.
10. Про вдосконаяеяня системи норм криминального права Украпги, що регулгать в1дпов1дальгг1сть сп1вучаснюс1в злочину // Правова система УкраШп: теор!я 1 практика. Тези дояов1дей 1 чаукових поз1домленъ нау-ково-практично! конференцП. - К., 1993. - С.436-433.
Кр1м того, три прац1 автора надрутован! у в1домчих зб1ряиках нау-кових допов1дей 1 пов1дсшень.
Пхдп. до друку^-^-зч Друк •
Зам.Я
Формат Ум. друк. арк.
ПаШр Тир&чс 100- прим. Безкоштовно
