АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Особенности судопроизводства по делам о возмещении вреда, причиненного жизни и здоровью гражданина при исполнении им трудовых обязанностей»
МВС УкраТни Харшзсышй шститут внутр1шн1х спраз
На правах рукопнсу
ВАСИЛЬЕВ Серий Володимирович
Особливост! судочинства у справах про в1дшкодува5шя шкоди, запод1яно!
життю та здоров'ю громадянина при вшшеаиш ним трудових обов'язк1в
Спещальшсть 12.00.03 - цивмьне право;
амейне право; цивш>ний процес; м1жнародне приватне право
Автореферат
дисертаци на здобутгя наукового ступени кандидата юридичних наук
Харюв - 1994
Дисерта1иею е рукппис.
Днсертацхя виконана на кафедр: шшхльно-правових дпсшшлгн Харкхвського хнстнтуту внутрхшнхх справ ЫВС Укратни
Науковий керхвник - професор, член-кореспондент Академх1 правових наук Украхни В.В. Комаров
ОФЩИШ 0П0НЕ1Ш1:
1. ПУЖАР 6ВГЕН ГЕОРГИЕВИЧ, доктор юридичних наук, професор
/Львхвськнн -державши] университет/
2. САПУНКОВ В1КТ0Р Е0СШ0В11Ч,кандидат юридичних тук, доцонг
/Гнститут пхдвтцення квалиТхкашх Генерально! прокуратур!! Украпш/
Провхдна органхзашя - юрндкчний факультет Кихвського
Национального университету хм. Т.Шевченка
Захист вхдбудеться грудня 1994 р. в ~~ год:ш
на засхданнх Спецхалхзовано'х вчеио1 ради К. 02.24.CI з присуд-ження вченого сгупеня кандидата юридичних наук пг>;; лгркгвсько.му Iнститутх внутрхшнхх справ ШС Украхни /м. Харк:в( пр. бО-ртччл СРСР, 27/.
3 дисерташею мо:;;на ознайомг.тнся в бхблхотеш хнстнтуту. -Автореферат розхсланий " З^Л " листопада 199-1 р.
Вчений секретар Спещалхзовано1 вчено1 ради кандидат юридичних наук
В.6. Кириченко
ЗАГМЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТИ'
I. Актуальгсгсть тест дослтдгяння. В уКовам зягСспенпл прз-ово1 рофорыи га становления правовок' державк, ПС"'^',1*?' прав свобод громадяп впгливе значения надаоться суду-, еу.эдвсму за-псту. У систомт гридичних гарантп! суд е нпивщпгл гарантом прав ромадян i правильного застосулання правових норм, осктльки ота-овище суду, Гюго функцггта мроиесуальна форма дхяльностх ство- • тать перевагу у забезпеченнт закэнностг.
Прхоритетиим об'яктом судового захисту о невгд'емн} права,)* ромадяшша, в першу чергу такт немайновг блага, як глття та ' -доров'я. Цпвгльне законодавство первдбачас втдповтдальн^сть за зподгення илсодп ш:г лал'лпвш благам. У слстемг охоронних обов'яз-1В за чинпш законодавством особлнве [лтспе зайтлають обов'язки, к} виникли внаслтдок заподтення .шкоди .таити та здоров'ю грома- , япина при вккоианн! ним трудовпх обов'язшв./ст. 455 ЦК Украк'ни/
В юридпчнпТ лттературт достатньо розроблент глатертально- • рововт гарантх! права на вхдшкодування пкодп, заподхянок' жпттв а здоров'ю громадяшша при впконаши ншл трудовпх обов'язктв, роте в ду.лс нозначнп! мтрг -проаналхзованг процесуалып гарант!!, к: практично но були предметом самостпшого досл1д:ш:шя.
Кправп про втдпкодувашш шкоди, заподхянох ниттю та здо-эв'ю грбмадяпина при впконайнт ним трудовпх обов'язкхв, займають осить значно мтспе у судовхй практипг. Впвчення судовок' прак-¡:к;I свтдчить.цо прп розгляд:г них справ вишшавть левнт трудно-I, обумовлзнг IX складгпстю. Нартдко суди припускають помилики, ■и приводить до скасувз"чя IX ртшень, а огаэ, до нэсвосчасного зхпсту прав громадян.
Подолатк трудной у розв'язаннт складпих пауково-практичнпх птпнь, що впникають прп розглядг справ про вхдгпнодузання пкодп, аподхяно! ;з1ттю та здоров'ю громадяипна прп виконашп ним тру-эвих обов'язкгв, покликана вридична наука. Зазначенх обставинп рловили знбхр теми цього дисертацп!ного дослгдг.эння, о питан-я, вик..эдеп1 у роботх, с актуальнпмп.
Дгль роботи впявлязться у комплексному дослхдгг.еннт пропе-. ¡гально! шормп прп розглядт та вирткенн! судом справ про щдпко-^вання скодп, заподхянок янттю та здоров'ю грогладянина' при лп-
KoiiaiiHi ним трудових обов'язктв,-аналхзх чинного'цивгльно-проие-суального законодавства, судовох практики, розробленнх иауково обгрунтованих пропозиитй з удосконалення.цивильного пропосуаль-ного законодаства i практики його застосування.
¡Летодологтчну основу дисертацлшого дослхдасення складають сучаснт уявлешш i reopiï про державу i право, що визначають 3MÏCT та П0СЛ1Д0В1ИС1'Ь процесхв поступового розвптку правовох системи i такого сотально важливого тпституту, як правосудия, який забозпечус-становления у суспгльствг i дер;;сав! судовог влади. Як початковий пункт^дисортацтйного дослтджония проблем предмета науки цивильного пропесуального права були використан; до-сягнення науковок' школи процесуалтстгр, як} дозволили автору у рядх проблем обгрунтувати положения, що мають характер нових наукових результатов. При цьом} використоваит роботи украхнсьмп вчених-пропесуаЛ1ст1в Ы.М. Васильченка, II.Т. Губар, С.Ю; Кацз, В.В. Комарова, Л.Я. Носко, 6.Г. Пушкаря, ПЛ. Радченка, B.î.-Tep тшлникова, М.П. Штефана, Б.М. Юркова та in., а такой- вчепих imiinx дергав СЦД - В.М. Аргунова, î-.6. Астрахана, В.В. Еутнева, U.A. Binyi, H.A. Грог.юшино1, М.А. Гурв1ча, A.A. Добровольського, 0.6.-Донцова, П.Ф. блхсешина, M.Î. Захарова, С.А. 1вановох, А.5. Козлова, K.Î. Кошсорова, C.B. Курпльова, Ю.1. Лутченка, ILC. Малеïiia, В.Д. Нокрашиса, В.Т. Смирнова, М.К. Троушнткова, II.Я. Трубникова, H.A. 4e4iHoï, Д.М. Чечота, М.С. Шакарян, В.М. Щзглова, К.С. Юдольсона, М.Г. Юркевпча та ïh.
У ход} доелдаоння влкористовувалися постанови Пленуму Верховного Суда Украхнн, в якпх давались роз'яснешш у випадках застосування чинного законодавства при розглядг ппвхлышх .справ.
Емпгтшчнои базою дисертацпшого доелгддення розглядусмих проблей були материала судово!Ё практики. Дисертантоы вивчеко 01льш 250 справ про в1дшк0дування шкодв,' заполДянох ans» та здоров'ю громадянина ripn виконаннх ним трудових обов'язкхв, ям розглядалнея судами piзиих областей Украхни.
Наукова новизна роботи полягао в тому, що дисерташя е пора:м в науш цивильного.процесуального права доелтдконня, при с вячош'.н проблемш розглдду i вщпшення cnopiB про вхдшкодування изч-одц, запод1Я1ЮХ iaisro та здоров'ю громадянина при виконаннх нш грудовнх 0б0В'язк1в.
У результат: комплексного дослгдкення"проблем судочпнства в справах про ввдпкодування шкоди, заподгяис>1 кяттю та здоров'н грогладянина при виконаннг ним трудових обо^'язктв, в дпсертэпН сформулъозант Taiti теоретична ввснозки та дракййнЪлЕрлозиц!?,
якi впносяться на захпст i характеризуют Ti паукову новизну та практлчну значудгсть:
- право громпдмь: на судовш! захпс-т розглядЬ^ться у нероз-рпввог.ту зв'язку з KoniieniTisio 'правовох деркави i становления судовох владп..В cicopiauii обгруитбвувться, ¡до хснуваиня судовох владн зумовлюзться покладенпям на nei особлпвох функшх - захп£/:у прав i законных тнтерасгв громадян. Право на судовин захпст розглядаоться, в перну чергу, як забезпечеиа законом моглпзгсть особп звернугкоя до судовох владн для захпсту ii прав та законных iiiiepeciB;
- зрсбленпп вг.сновск про уптверсалънхсть та ефективнхсть плвхльно-пронесуальь'о! фор/ли. Цнвтльпо-прсшсуальпа форт, за дулкою дпсертапта, :.:о:::о ycniinno використовутпся при впрхкеннг pi3(jo.':aHiTHi!x правових cnopiB, в то:лу чпсл! й Mis власпиком ni;i-прае:.:з7за та грс:ладян;шс:л, яккЗ пострз.гдав апаслтдок "пецаснсго кшодку пр:; впкопанпт трудових обов'язкхв;
- розроблена нова иодель дослтдт.ешш ссоблзвостей судочпн-ства lía прпклодт зшзчопгя справ про вхдпкодузапня ¡¡кода, запо-дхяиох тю та здоров чз грогладянина при впконаппг нп.м трудових сбов'язкзв;
- впзпачонт особи. r.r.i бсруть участь у справт, i иапть право пору::::тн пивхлыг/ справу про вхдпкодуванпл скоди, заподхя-нох :;:пттп та здоров1 о грг::адян;ша при викснанпт ним трудових обов'язкхв;
- обгрунтсвустъзя гзобхтднхсть з;пп 1рдо законодавчох рег-лс:.:ентац11 дт.пьностг проктора та оргапхз дэрл-'-авного управления у ипвгльно:лу судочппств!;
- вгдповгдно до п. 3 ст. 5 ЦПК за захпстсг.т праз та inrepe-огв iнхлтх oci6 до суду 1ло:;р.уть зверпутися проГсптлкп. У дпсэрта-axí сфо.хлульсзаппи впспсвок, цо ця норма не доггрусться ira справа про В1д:лкодуваппя пкодп, заподтянох п:ттп та здоров'п гропздя-нина при гпконаннг ним трудових обов'язкхв;
- обгрунтозанх передутлови права на лодсння позову в справах яро ВХДЕКОДУВЕННЯ шкоди, заподзянох життю та здоров>ю грома-дянину при виконаннг ним трудових обов.язкхв. Прй цьому проана-
лхзованх загальнх передумови пього права í спецхалып передумови, якi властивх тхльки даиох-Kaicropií справ. Дастъся тлумачен-ня п. I ст. 136 ЦПК, який, за думкою дисортанта, поредбачаз де-кхлька пхдстав для вхдмовп в пршпшттх заяви про .поруиоппя u:i-вхльнох справи /пхдзхдомчхсть, правовой характер виглог, проиэ-суалыю правоздатпхсть/.;
- визначен склад oci6, якi борутъ участь у cnpani, в справах про вхдшкодувашш шкоди, запод!яао1 зшгтю та здоров'в гршг,-дяшта при вг.конаши ник трудових обов'язкхв, дазться тлумачсн-ня проиесуалыюго закоподавства, яке породблчаз рззпомаппчп
в иди мно;:;:пшостх oci6 у цивильному судочннствх;
- обгру'нтован висновок про необххдпхсть участт у справах про вхдшкодування ккода, заподтянох ттю та здоров чо гро: вкна при виконаннх ним t^rj¡z -х обов'язк/ь, ?po?ix oció. Дта данoi категорхх справ характерна персе за все участь трстхх oció, як i но заявляюсь са.мостхиних вимог па предмет спору па сторонх вхдвхдувача;
- при, розглядх комплексу проблем доказування з доиазi в в справах про в i дня-: о, дув а ння шодя, з&подхяпо! пит» va здоров»ü громадянина при виконаннх ним трудових обов'язкхв, впслоилопх судаэння про поняття предмета доказування, доказп та засоси до-казувашш, факти, якх не пхдлягають доказувапшо. При anaaisi предмета доказування робиться висновок про те, цо и ей предмет складаеться is спешглчпо правоутворкзчих Гактхв, Г.актхв легхми-тацх1 та (¿.актхв привода до позову, якх проаналхзованх стосоано розглядусмо1 категорхх справ;
- розкрптх правила преюдишх постанов суду, впзпсчепо коло засобхв доказування з врахувашшл правял нелегале?! доказхв
та допусти;,¡ocTi засобхв доказування в справах про вхдшкодувзния шкоди,заподхяиох жнттю та здоров'ю громадяшша при виконаннх • нал грудових обов'язкхв;
- проблематичном в leopii та судов i Г: практиш залшиасться питания про posuip компенсацхх та вчинену моральпу шкоду, тобто питания про критерхi визначення розмхру компенсаихх. У дпсорта-цГх обгрунговусться поло:шннл, що при вкзначешп розмхру комлен-cauii за вчинену морэльну пкоду мають враховуваться не тхльки
ч, 2 сг. 440-1 п. II "Правил вхдшкодувеннл власником пздприе;.:-сгва, усгааозв, opraKisauxi або уповноваг-еним ним органам екодп, 2йпед;я:;01 npaaisumey ускодменням здоров'я, пов'язанпм з вико-
1а пням ним трудових обов'язкхв", але й суспхльна оихнка фактич--Ю1 обставши;, яка виклпкала шкоду, сфера розповсюдгення вхдо-лостой про вчпнену подло, вид, ступень ваш&стх упкод::;ешш здоров'я, суб'сютвпо оихнка потерпхлш свого лсфусеяя'зго права. >восчасноа була б пояза скренох постанови Пленут.1у Верховного Су-1У Украхнп, яка б роз'лепила доякт спхрнх питания;
- у справах про в:"зкодування икочи, запод1я,чо1 яитю та здоров'о громадяшша при Г?пкоГюннх ним трудових обоз'язкхв, 1,ос:;ть часто як лисылоз:! докази фт"гуруоть матерхалп крмлпшль-пу.: справ. В зв'язху з ш::л пропонусться едивий порядок у внрхйс -II лпзсаия про залуч?аня матерхалхв кримл-алького судочннства '.•.хтерьтлхл пзгевхр::п/ До иивтльнох справа. Необххдно да га з г-сго првьеду .! роз'яснспня У постановх Иззнуму Вор-созиого Суду У;;р':г-'п;
- в1дсуп!1сгь у закон! чхткпх вксзхвок про правовх наслхд-<в повторно!' и«клк:г з суд зтдпозтдача перескодеас своечасному )эзгллду спровп та ус::лади':з зпхвст хитерэсхв позквача, ставить ; ¡чз у ярлзк-сЛов-:>:о стапевица вгдносно позквача х суду, ;о не бхдпсэг,- ' : Ь:герссш позниача, нх хптерзсам правосудия. * зз'лзку з в прспонустьсл закрытии правило про право ;.уду ннзнпзатп и суд у справах про вхдпкоду-\'!пчл ^лкод;:, заст^яяоЗ '.:::гго та здоров'ю ^ромадяплна прп впко-г-снт ш:п трудоз;;:: сбов'лзкхв, сбов'язкозон;
- па пр^ктпнх п. .зла ться вкладки, кол:; сторони заявляють ¡аг-бгрунтсзалх г~.оиогышл про вптребування додаткових доказхз. 1р~з::л* погсдлгьо.-: суд::, лих прп сумнхвному характер! клопо--г-иг, лтдклздя;:::-. х:: з::р;..;;нпя до моменту завершения дослхдг.енпя
•с¿х доказхз. Ц;:;; заключаться могзшвхсть несбгруптсваного вгдкла-геиггя розгллду сиг.--?::, а тр>го::с необгрунтованох вхдмови-у задо-;ол»йК1 таких клс"ст;.::з. Оггв, ст. 171 ЦГПС, за дамкою дисертанта, зотребу-'; доповнеипя, лке е'хзрмулъсване;
- лрозналхзоепй; бимоги, якх прзд'яеляэться до судозпх
у строг«: яро вгд^годуввпня скодп, зоподтяпо? аягтв та чдорсз'ю грс::рдяяпяс при виконаннх ним трудових сбов'язкха. 5рсйлзп впсйовок, ко по шй категорхх справ оссблпвз значения . злхд задавай; потютт судового ршення, його яспоотх х чхгкос-
- сформульован ряд рекомендапхй з удссконалення. цивильного тропе суального закоиодгвства.
Значуицсть роботп на пракишт внзначаеться тим,' що автор розробив практична рекомендацх1, якх можутъ бути використанх у нормотворчгй дтяльност: в подалыпоглу удосконаленнг шшхльно-го процесуального законодавства, а також у правозастовнхй дхялыюстх судтв. Сформульован! науково-лракгпчнх рекомендаихх, спрямованх на лхдвищення ефективностх процесуалышх гарантий права на вхдшкодування шкоди', залодхянох гшттю та здоров'ю гро-мадянина при вяконаннх ним трудових обов'язкгв, удосконалення цивильного процесуального законодавства i судовох практики. Висновкп та пропозш]*1 автора моаугь бути внкористованх у вик-ладанн! курсу цивильного процесуального права.
Апробацтя роботи. Дисерташя виконана на ка^одрх пивтль-но-правових дисипшин Харкхвського хнституту внутршнхх справ МВС Украхни. -Г-
Основнг IX висновки 'та рекомендашх з' удосконалення цивильного процесуального'законодавства викладвнх та обговорен! па Мшнародноыу науковому cer.iiHapi "Модель ЦПК Украхни" Дов-тень 1992 р., Харктв/, науково-практичному cer.iinapi "Проблеми розвитку цивильного законодавства х методология викладання цивтльно-правовпх дисциплин /схчень Í993 р., Харктв/,- i 2-й Всеукрахнськгй науково-практичнп'! конференцдх ."Принцппи коди-фткаихх законодавства Украхни" /грудень.1993 р., Харкхв/.
За темою дисертапт1 автором опублткованг чотирп пауков i' статтх.
Дисертацгя складаеться з вступу, трьох глав, висновктв, перел1Ку впкористаног лхтератури i нормагивних матерхалтв.
ЗШСТ P0E0TI*
У вптупт обгрунтовуються актуальность теми, наукова новизна роботи, визначавгься методологхчна основа та мета дослхд-аоння, а тако;к iioro практична значуицсть.
Перша глава "Порушення цнвхлышх справ про вхдшкодування шкоди, sanoflbiHoi ннттю та здоров'ю громадянпна при виконаннх ниц трудовых .обов'язкхв" присвячена правовЫ характеристиш гнститугу вхдикодування шкод:, залодхянох г.::ттю та здоров'ю гр^оа!дна:;а лра виконанн: нем трудових обов'язкхв, дослгдкзнню ссоблквоотай поругания данох категортт справ.
У першоиу параграф} визначаеться коло осхб, правоыочнпх юруштп цивхльну справу про вхдшкодування.шкодн, заподхянох :пт та га здоров'ю грогладянпна при виконаннх 'ним трудових обоз^яз-;хв. Втдмггастьсл, що право на зверташш до суду зсословии зачетом - одпэ з изЯвакдквхшх суб'ектпвггах прав в галузх право-;уддя.
В лхтературх немаз едино!: дуглки про змхет права на судовий ¡ахпег. Деякх вчзнх трактують його як право на зверташш до су-С у позднаннх з правой отрпмати такпй захпет або у поеднаннх < правом отрпглати рглоння, слриятлпве для заявителя. Бхльшхсть ¡зторхв з'сднзлися у думцх, що право па судовий захнет необххд-ю розглядати як институт глатерхалъного та пропесуального права ;а протпвагу г;:а, уло рэзглядас право на судовий захист як яви-;е,' гланентне тхльки процесуальному праву.
В дпсерта.1П1 наводиться ряд-аргументхв а лхдтримку того, ;о право на судовий захпет с институтом як пропесуального, так ■ материального права.
У роботх визначене коло зацхкавлених оехб, улозновакених юрушитп цивхльну справу про вхдшкодування шкоди, заподхяно1 ; :рудовим калхцтвом х подана 'хх характеристика-. При цьому вхдмх-[аст^ая, що вхрне визначення кола оехб, уловноважених лорушти ивхльну.справу, мае перш за все практична значения. Бона дппо-гогае уникнути ломилок при застовуваннх норм матерхального та гропесугльного права } гам самим пхдэищити ефективнхеть право-¡уддя.
На цхй птдетавт робиться висповок, що до складу оехб, упов-ювакених порупити цивхльну справу про вхдшкодування шкоди, за-[0дхян01 життю та здоров'ю, вхдносяться особи, яким у зв'язку I виконанням ниш свохх трудових обов'язкхв заподхяне калхцтво • 160 хнше пошкодаення здоров'я з вини органхзацГг або громадяни-!а. При цьому не мае значения форма трудових вгдносин мхж робхт-'иком х пхдприсмствогл. У випадку смертх лотерпхлого цивхльну гфаву в судх похить лорушити нелрацездатнх особи, якх знаходять-я на утриманнх померлого або отрималн до дня його смертг право :а сдерляння дхд нього утримання, а такок дитина померлого, яка :эродплася пхеля його смертх. ' •
'Окремо розглянуте питания про становище гноземних гррма-дян та oció без громадянства» Згхдно 3i ст. 423 ЦПК гнозеинш громадинам надаеться процесуальний захрст налеяним ïm прав та охоронюваним законом гнтересхв на рхвних пхдставах громадянами УкразЕни. Отне, хноземн! гроыадянп та особи без громадянства уповноважент поруыпти цивхлыи справи про втдыкодування шкоди, зап0Д1ЯН01 трудовим калхцтвом. Проте, яри цьому мають додеркан: деши умови: хноземнг громадяни, як i е:.пгрували в Украму для працевлаштування на визначений строк, мох-уть займатися трудовою дтяльнхстю згхдно з олерааним у встановленому порядку дозволом на працевлаштування; з йюземними громадянмя мае бути у встановленому порядку та форм: укладений контракт про прийом на роботу.
До ocies, уповноважених лорушити цивтльну справу про втдшко дування шкоди, sanofliflHoï'лшттю та здоров*ю громадяни-на при ви~ конанн: ним трудових обов'язк1в, втдносяться такояс прокурор, органи oniKii та п^лування, предетавники.
У другому naparpa$i висв^люються дередумови права на пред'явлення позову у справах про вхдшкодування пкоди, заподгя-hoj трудовим калхцтвсм. В^дзначаеться, що-оекмьки у складт права на позов право на предъявления позову i право на задово-лэння позову е в1дносно самостШпши правомочностяыи, теоретично виправдана точка зору, з^дно з якою ui правомочное^ здгй-снюються при наявносп павнпх обставин. Стосовно права на предъявления позову «i обставини виступають як перелови цього права.
Автор дае докладну характеристику загальним i спецтальним паредуыовам права на пред'явлання позову. Загал1м яередумови пред'явлення позову - це гакх, як-i торкаються будь-яких категорий цив1льнпх справ. На В1ДМ1Ну в:д загальннх снецхалыи пере-дуыови - ца saKi, hkí встановлен! дня деякпх категорий цивтль-еих справ.
В робот} розглявугj raKi загальнх паредумови права на пред'явлення позову, як процесуальна'правоздатнхсть заявителя, П1ДВ1Доычесгь цилглько1 справи суду., правовий характер вимоги. На n^cTasi цього зройпено висновок про те, що п. I ст. 136 ЦПК no cytí продбачаз дeкiлькa птдетав вгдмови в"прийнят заш 3 цгвхльно! справи.
Розглддаегься питания про обов'язкове попередне позасудове анртазаня спору про вхдшкодувашш пкода, заподхяног ееттв та
здоров>ю працхвника, органами лрофслхлки як спецхалызу лерэдумо-ву права на пред'явлення позову. Автор стачить питания про необ-ххдпхсть хсдування даного тнституту i обгрунтолуч пологенпя про те, що надхлятп профспхлки присдпкцхСними правггят п^дшхльно, бо пе не зтдповхдас основшш завданням лрофсдхлсд як громадськпх об'еднань. Розглядати спорти про право мае тхлыш суд.
Лнпдтзуши п. 3 ст. 136 ЦИК, автор висловлш cboí г.прку-вання з пптань тотолюстх позовхв, наводить та дослхджуе результат судов о i практики. У зв'язку з nieto проблемою розглянутэ питания проготоглхоть при пред'явленнх позовхв щодо змгня роз-^"~ Mipy nencii лотерлхлому. При цьому зроблэно вненовок, що позови про змхну posMípy вгдплсодування не е тотоглпми з пзрвхешзш, вони мають hobí пхдотавп i спрямозан: па захист права з урзху-ВЗННЯ1Л обставив, як i змпшллся.
Зггдно з п. 4 от-. 136 ЦПК судил вхдглойляс в прийняттх заяви; якщо з прозадг-ошп суду с справи подо спору mí;;; тага ::: сторонами, про Toifcs предмет i за тпми я лхдетавами. Практично такг.е становище молглпво, ящо закон встановлюс для tjcí чи пгаох категорхх справ альторпативпу 'лхдеудпхеть, тебто падас позпвачу раэо вибору суду. Так, у в1ДПовгдаЬс51 зг ст.-12-З ЦПК позови . про вхдткодупаннл щкодл, заподхянох калгцтвем або ¿пппзм лоскод-геннам здоров*я, а гако": зтратою годуваль?.дка, мо::;уть пред'явля-тися лозивачем за його mí сиси пропшапня або мгецем заподтямня •Е50ДИ. .
Стосовио передуглоо права на пред'явлення позову, передба-чених в п.п. 5, G ст. I3S ЦПК /наявнхеть рхпення товарпського оуду. передача спору на ...озгляд третейського суду/, то вони не застосозуюгься у данхй icaicrcpii спрзз.
У третьему парагрзфх вхдахчепо, що коли загцкавлэна особа пододхс правом на пред*явления позову, то для ::ого реалхзацхх мае бути додерланий иовнпй лроцесуальний порядок. Автор видхляз i аналхзуз такт ут.гавл: лгдеуднхеть спряг-и; предъявления лозозу д1езд2тпси особой; при пред'явленнх позову предотавнвком осгак-hü: мае володхтп повноваг-еннями на ведения справз; позовна зая- ■ ва мае <5ути оллачепоа деряавнкл глитом; лезовна заява мае вхдпо-вгдати внмогаш, ян i пред'являгаться до íieí та характеризуюсь порядок реалхзацг1 права на лред'язлення позову. '
Звертазться увага на особливостх застосування прошеуаль-ного законодавства у справах про вхдшкодування пйсодн, заподхя-
нох ниттю та здоров'ю громадянина при виконаннх ним трудових обов'я: К1В. Так, характеризуются особливосгх пхдсудностх цих справ, участ у цивхльному процасх ввяовнолхтнхх громадян, яким заподхяна шкода на виробництв! або у зв'язку з втратою годувальника, особлпвостт судового предетавництва в цих справах х деяк1 хншх питания.
Зроблено висновок про те, що недотримання порядку пред'явлення позову у справах про вхдшкодування шкоди, заподхяно1 життю та здо-ров'ю громадянина при виконаннх ним трудових обов'язкхв, мога приз-вести до рхзноманхтних процесуальних наслхдкхв. У випадках, коли справа не пхдеудна суду, коли заява подапл над зздатною особою, код заява вхдхменх зацхкавленох особи подана особою, яка не мае повно-важень на ведения справи, суддя вхдмовляе в приняттх заяви до лро-вадження, про що виносить ухвалу, де мае' бути вказано, як усунути обставини, якх перешкоджавть поручению справи. Вхдмова у прийняттх заяви за зазначеними пхдетавами не перешкодшае повторному звертанню до суду з заявою по тхй же справх, якщо буде усунене допущеие пору-шення. Недотримання вимог, що пред'являються. до позовнох.. заяви, призводить до хнших правових наслхдкхв. Встановивши, що позовна зая ва не вгдповхдае вимогам, як1 пред'являються до 11 форми х змгету не мае необххднох кхлькостх копхй, суддя повинен винести ухвалу про залишення заяви без руху, про що сповщае позивача х надае йому стр для усунення недолхкхв.
У другхй главх "Склад оехб, якх беруть участь у справх про вхдшкодування шкоди, заподхяно1 життю та здоровчо громадянина при впконаннх ним трудових обов'язкхв" аналхзуеться правове становище оехб, як} беруть участь у справх, при розглядх спорхв про вхдшкодування шкоди, заподхянох' трудовим калхитвоы.
У перпому параграф! на пхдетавх аналхзу науково:£ лхтератури автор приходить до висновку, що поняття сторхн у цивхльному проиесх бхльш шнроке, нх.\с поняття сторхн в матерхальних правовхдноспнах, а уявлвння про сторони як учасникхв матерхальнпх правовхдносин с обшжошш.
Сторонами у справах про вхдшкодування шкоди мо:::уть бути суб'ск тн парадбачуваних спхрних матерхально-правових вхдносин.
Позивач - це особа, вшюсно якоТ в момент порушення спра-ел е прппущеннл, що завдано шкоду внасл^док деликта /зацодтян-ш шкода/, що вена е нос1ем суб'ективного права.
В1дп031дачем у справт мае виступати особа - суб'ект в1'дпо-вз'.дальностт у зобов'лзашп 13 заподзлшшм ш<оди.
За думкою дисертанта, нез.члесто взд того, хто звернувся з позовом до суду /особа, яка потерю ла внаслтдок нещасного випад-ку, або власшш/, предметом судового розгляду е матер! ально-пра-вова вимога, яка виникла 1з спорного правов^дношенкя. Якщо влас-шп;а /уповнова:;:ешш -ним орган/ у випадку порушення дано* справи ввачати позизачем у справ!, то при правомтрност] вимоги прад!в-шша суд повинен присудит певю стягнення з вздшнодування шкода. Ц1 сую стлгуються ттяыит з В1 дповтдача, бо з позивача у раз] в1дсутностг зустрзчного позову Н1'чого не мо:ке присуздатися. Од-;.:е, у вез'х Еипадках влаенпк /уповновал-.ений ним орган/ мо;хе бути Т1 лыпг в]дпов1дачем' у 'справ1.
Оскзлыш справи про В1 дшкодування шкода, заподз'яно! лалттю та здоров'ю грогладлшша при виконашп шш трудових обов'язкз'в, мо:хуть порушуватпея влаенкком /уповновахеним ним органом/, то суттевою ос об лив о с тю е те, що у цпх справах мо;ш1в1, так би мо-витл, позивач! за залвою, коли справа про вздшкодування шкоди по-рушуетьел не самим громадлшшом, утршланцем або 1х представни-ког.т, а тдпрксмством теля розгляду справи у профком:' шдприемст
Таким чшю , позлвачашл у справах про вз'дшкодування шкода, запощ'лно'г :.'л:тт:з та здоров'ю громадяшша при виконанш шш трудов:::: ойов'лз1пв, мо;.:уть бути: потершлий, у випадку смертт по-тертлого - непрацездат1п особп, як5 знаходилися на утршлашп по-мерлого або мали до дня його смерт1 право на одер:слння втд нього утриманнл, а так о,.; датина померлого, яка народилася птсля його смерт!.
Осктльк;: у справах про-втдшкодування шкоди, запод^яноТ ;:<ит-тю та здоров'ю громадгшша при виконаню ншл трудових обов'яз-к 1 в, поелть тип о за ситуащ'л, коли цивильна справа порушуеться не позпваче:.:, а п-шзп.ш особами, днеертант ввал-сае, що необх1Дйо вщп'литл категорпо так звашк позивач1в, хоча дана точка зору у литератур 1 ке шдтримуетьел.
В-дслоЕлпетзсл прлпуцешк, що особи, акл 'поруиують процес ■'.а за:с;ст прав та 1"нтерес1В ¡не:х осбзб, за&аоть у процесс са-
мост}пнэ становище i мають кгануватися процесуальшши позива-чами. Дпсертант вид!ляе як процесуалышх позивачзв у справах про йздшкодування шкода» . залодзяноУ власником пздприеыства, црокурора, органи oniim та пзклування, а такой договтргогх /добров1лы;пх/ предсташгккзв. ;
В1дпов1дачем у cnpani може^виступати органтзацтя ado гро-мадяшш, з якшлп noTepnimiil перёбував у трудовпх вздносинах, незалекно в!д форми власностз'та органззац)йно-правово! форми п<дприемгащькоТ д!яльНост1.
У другому параграф! досл!дауються проблемп процесуалыю? сп!вучаст! при розгляд! справ даноТ категорН.
■• У дпсертац! t розглянут! штаиня про поняття, пздставп та вцди процесуально! сшвучастз. Дисертант робить висновок, що для спзвучаст! .характерно тале: I/ сщвучасникн с суб'ектамп тих сптрних матерзально-правових вшюснн, якз входять в предмет позову'; 2/ сп!вучасшш; - особи, якз беруть участь в одному i тоцуте процесз; 3/ право вимоги або обов'язок одного'з сп!вуЧаснккз'в нё вкжлючас* права вимоги або .обов'язок зниих спзвучасншпв;/4/ спзвучасть - знстатут процесуального права з • повинен розгяя'датися яёрзз категорз i, якз^магать процесуальне ■ значения j
Анал!з/законодавства та судовот праккпш дав вамогу зро-блти висновок, що у справах про вздпшодуваннл шкоди, запод!я-но! отттюта здоров'ю громадяшша юл внконаннз шш трудовпх обов'яз^в, mse ката мзсце обов'язкова паспвна спзвучасть. "¿¿inrii вид спзвучастз ыоаливлй, ялщо предг,:етом позову е загаль-/не прйво або загадыщй-обов'язок суб'сктзв cnipnoro правовзд-кошення, i правильно, вичерпно штаннл про права та обов'язки иоТлВ' буш при умов:, е;о у розглядз справл беруть участь yci ' спзвучасшпш.
Педотримакия правил про обов'язкову процесуальну cniB-участь призводать до певких процесуальних наслздкзв, а саке: скасувашго судового р!шенкя /ст. 314 ЦШ'/.
При розгляд! справ про в! дик обувания шкоди, зацодзяно* шттю та здоров'и грокадянпна при влкошшяз hzw трудов::х обов»язк!в, допустима й факультативна сп!вучасть. Бона моклива тед1,' коли-одночастний розгляд кзлькох однорздних i взаеыо-пов'язапих вшлог в!дповз'дас цШ спз'вучастз з на душу суду . е доц!льшш. ■
Досшдаення проблемы спзвучастх у справах про в i дпж вдувания шкоди, заподзяно? шттз та здоров'ю грсыадянина при ви-конаннз ним трудовпх обов'язкзв, показало, що в TeopiY та су-довз'и практицз' у справах дан о Y натегорЛ не проводиться'в1д- у
mí тлеть мш спзввздповздачами i другими вздповздачшли, Звер-нено увагу, що спзвзздповздач i друпш вздповздач займають у процеез сачостзйне процесуальне становщо.В^лнностз в "х становпщз полягають у тому, цо вздповздальшеть одного а них за позовом повш'сты виключае вздпов]дальнзсть другогц. Разом Е01Ш вз'дповздати за -позовем не мокуть.
7 третьему naparpa$i ehcbíтлено питания правового становп-ща третях oció у справах про вхдиаодуяаши шкоди, заждояно* глптга та здоров'ю грсмадпнн'на при винонаннз шш трудовпх СбОВ'ЯЗКЗВ.' 1нСТИТуТ tpbtíx ОСЗб у ЦИВЗЛЬНСМу СуДОЧИНСТВ! -
де спецкф1чщ[й институт процесуального права, специфична форма участ1 у провес i' кзлькох зацзкавлених oci б разом з проце-суальюплл спз'вучаснпкага /ст. IQ4'ЦЩ^ i участэ в однзе! справ! налезло! та неналокно! сторзн /ст. 105 1ЩЦ/. У справах про вздджодування шкоди перевагло беруть участь .третз особи, як i не заявляють самостШщх вкмог на цредмет спору. Шдставою "и участз у процеез а, як давило, магливе празо регресу tísí особи, на сторон: яко* тратл особа виступас /ст. 452 ЦК 7Kpaí-iffl/.
Беручп участь на боц5 вздповздача, третя особа може здпзс-кйвати захлет cboYx прав двояко. По-перше, вена моаэ допомогти вздповздачу зв{льшггися з!д вз'дпозздальност1 за позовом, якщо вiдпoвiдaч посилаеться на вздсутя^сть cbogí шеи /ст. 440 IV', на те, що шкода виникда внаслздок неператорно! сили або наг.пру /ст. 450 ГК/, або грубо? необерениостх /ст. 454 ГК/ самого дотерт лого. По-друге, третя особа, бзручи участь у cnpaai, ?:э-:::е прагнути доказан: в!дсутшсть вини у cboYx дзях, що еидлэ-чагаме мояливзсть задоволення регресного позову.
Влвчения судиво! практики св1дчить, що при розгдядз справ про вздпкодувапня шкода, коли суб'ект в!дпов1дальност1 перед потертлем i безпосередпзй заподзювач еяоди - pi3HÍ особи, суди,. як правило, задучають осташпх яд третзх oció, як! не заявляють самостзйних вшлог на предает спору. Ева^азмо, що така практика мае бути схвалена, i навпани, Ее цокла визкатл
правильном, по у деяких вппадках безпосередш заподшвач! шкодп не залучаллся до участи у справа.
Суди часто не залучають до участт у опрап! третье ост б, оок1лыш вони за скоешш ниш злочлн /якщо заподь;па шкода тдпадае шд ознакн складу злочипу/ шддан] покарашпэ ушгл/да позбавлення вол1 ] в^дбувають це покарашш у лпправпо-трудовпх закладах. Гадаемо, що 1 в таких внпадках немао пшшх шдстав 1П для вш.юви у задоволешп кяопоташш ост б, 1 беруть участь у справ], про залучення треть'Л особл в процес, 1п дл: пасивност] суду в цьому питашп.
Розглянуто питания про '¿сливать участ] у справ 1 третьей особи, яка не заявляв самостп'шпх вл ог на предает спор...", у випадку зап0д1яиля шкодп працтвнику з вини власн:п;а птдпрпемит-ва, ноли талону заподтянню с прияла поведиша трет1х остб.
Третя глава "Доказування, докази, ] судове ршешы у справах про Б1Дикодувашш шкода, запод1яно1 ;.31ттга та здоров'ю грома-дякнна при виконанн! иш трудових обов'язктв" прпсвячена особлн-востям доказування та прнйняття ршення, пов'лзапого з в^дшкоду-ванням шкода.
У периоыу параграф! автор уормулюе поняттл предмета доказування, яке впзна .аеться як специолчна категория, котра визна-чае коло факт} в матер}ально-правового значения, що шдлягають установлению для вир!шення цивГ'ьно! справи по сут}, тобто т) ль-ки для вир}шення питдня про права та обов'язкп сторон.
За думкою дисертанта, у предает]. дока:ування розр}зкяють три ряде фактов: I/ ^акти, що створгають права та обов'язкп, як! мають душ дано* -вимогй-правоутворгаюче значения - йакти специф}ч-но цравоутвориоч}; 2/ фадти лег}птахи I, тобто так}, як5 пов'я-зують позивача з його до::аганням 1 в1дпов1'дача }з в^дповшшм зобов'язанням; 3/ факти приводу до позову, наявшеть яких роблть мокливим судовий захист права.
Своер1дюсть предмета доказування у справах про в}дшкоду-вання шкода, запод^яно? эитю та здоров'ю гроыадашша при вико-нанн! ним трудових обов'язюв, полягае в тому, що при його вкз-наченн} необхтдно застосовувати не тальки ст. 456 ЦК, але й ст. 440 ЦК,-яка передбачае загальш шдстаЕИ в1Дпов1дальност! за зад0д1яння шкодп.
3 ураху; ашшм того, що у спраЕах дано* ка^егсртI застосо-вуеться ст. 440 ЦК, необхздно вз'дмзтити, що до предмета доказу-ванпя вхопять перш за все таги обсташзпп наявшсть шкода, проти-правнзсть дзп заподзювача шко.цп, причинний зв'язок мзк протиправ-ноп пoвeдiIшoю заподзювача 1 шкодою, а тако:;; наивность едки запо-дтюЕача шкода. У дасертацз? подаеться характеристика шкодо, про-типравностз', прпчшшого зв'язку 1 виш заподзювача шкода. Дисер-тапт тако::; апалззуе факт:: легзтимацз I та факти приводу до позову.
Бнаспздок сглертз потерт лого право на вздшкодування шкода ыають непрадездатш'' осоьк, якз перебували на утриманш померлого, а тако;:; датпна поглерлого, що народалася птсля його смерт7. В таких випадках до предаета доказування у cпpaiвax про в^шодувапня шкода обов'язконо входить пакт перебування позивача ка утршлашп померлого, 'а тако;:: (Такт народаення дитини.
У рядз випадкз'в до предаета доказування у справах, про в7д-шкоцувашш шкода мо:'::е • бути включений факт заподШзня морально! шкода зтдповшюго розмтру.
Згздно 37 рт.ст. 31,32 ЦК не п}длягайть доказуванню обста-впш1, визнап! судом загальнов1домими; факта, пгеюдицзально вста-новлеш ртшошлям або впроком суду з рантшэ розглянуто! справи; презкловаю факти /правов7' презумпц! 1/. Зазначенз статтз засто-совуються тако;;: при розгляд! та вир1-шеннз' справ про вздшкодуван-ия шкода, заподз'яно? ¿шттп та здоров'ю громадя!Шна при виконашй ним трудовпх обов'язкзв. .Цаззз факти проаналт зоваш стосовно ка-тёгор1 У справ про вздшкодування ш>;оди, запод]яно* трудовим ка-Л7ЦТВ0М. Зокрема, обгрунтоваш положения про преюдацзю постанов сл7дч::х органз'в. ■
Лнал1 зуеться правоположення про презумпцтю вини заподзюва-ча шкода.
7 другому парагра^л визкачазться коло засоб7'в доказувазгня, якз' гло:::уть бути викорпстанз' для пз'дтвэрда.ензтя йактз'в, котр1 входать до предаета доказування у справах про вз" дик оду ваши шкода, заподз'лно* ::11ттю та здоров'ю громадянина при виконанн} ним трудових ОбОЗ'ЛЗКЗВ.
} дасертацз! ::а вз'дмзну вз'д ранзше Еикористаних методик кауково-прикладних дослш;ень проблема засобтв доказування з окре;-::: категор7'й цивзльшпс справ Ц1 проблеш досл7,пдуються пз'д кутом зору так -званых необхздних доказз'в у справь За да,аоп дасертакта. необхз'днз докази - це сукупнзсть доказзв,
яка забезиечуе взшесошы законного та обгруитовапого судового рзиешк.
Кр 11л того, окремо розглянуто плтаннл каяеглостз дк.тлИз з допустшлостз засобзв доказувапнл у справа:-: про кч'днкодувашь шкод:!, заподзяно'С «зитц та здоров'¡о громадчшша пр;: влкопа:;;;! шш трудових обов'язкзв.
Поряд зз розгллдом загалышх штзнь засои:в довазузаза. у справах про вз'дшкодуваннл сколи, заподьлю'г ;.;;тт;э та здоров' громадяшша при влконаннз т:м трудовп:: обов'.,з:пз, у дкссртг^М * анал!зуються конкретш засобп доказувакнл -ул шдтзер.г,..:о1;::.. вз'дповзднлх обставлн, яиз вхо.длть до предмета шгазувакп.; у справ з'.
У третьему параграф проаналз зовапз в:^:огл, лкз прс:,»..г-ляються до судоззпс ршзнь у справа;-: про вздажодувашг.-., око;::;, заподпшо! ;м:ттю та здоров'в громадшша пр:: в:п;опа::"-: н::: трудових обов'язкзв.
За душно длсертанта, природа судово* лладл -а ?з у.:-:.., «с! характеризуют П особлпвостз, е вздправп;::;;; иэло.:.й::и'.:и, ксгрз влзначаэть сутнзсть судового рзсенн." у цяпзльлП; оправ]. Судога влада здШсшэеться тзлып: тод!, кол:; потрзбпз вдр1'иг:г: риыанншл усзх тараятШ правосудие той чя ];раловл:1 е:пр.
Тому судове рзшеннл - правозастосовнпй акт правосудд;.
Судове ртшення мо:::на рэзгдядат:; не тзлыл; л к а::т гпихло-суддя, але й як процосуалыый документ. Судовз Мготс лв прс-цесуальшп; документ с зоагпшиш шлелонкл:.: акта правссудд;. Таким чином, судове рзпокнл як акт судово" ела;;,: - це прг.лозаето-совний акт, оформлений у здглядз' процесуалькогз документа, кот-рий пздтверд:;:ус правовздное::!;;: сторзн па ш'дстал! встаковдсьлл: у'су доводе заезданп: {[актгчккх сбставлн справ::.
Судово рзшепия як акт правосудия мае вз'д-лохлдат:; гимога:.", якз до нього пред'явлле закон. Еоно мае бук: законна.!, обгруп-тованшл, повшал, впзначоплм, вздпов1датп Гор::1, ^ста тол:п;::.
'Судове рзшення у справа:: про в!даодаг2ашг. п>о.т^, запо^лл-но! жаттв та здоров»ю грсмадлшша при викона :п ¡л::, трудов:::: обов'язкзЕ, таком мае вздповздатл цлм загалъ:г::л влмогам. Разом зз тим у теорИ цивильного процесу влзнано, цо е доепть пздетав ствердаувати про свосрзднзсть р1шень з о.';ре:~:х категорий цлвздь-них справ. Свозрз'днзсть судовлх рзшепь з ?:::: чп 1Ке;г. справ у
рлд1 злплдкн: гдспачпетьс,; процесуальнлм, а так о;- матер]'алып:гл л;;::с:;о.::ллс?вс1л, .л:о ¡пдллгас застосувашга.
Ьроаиал!зо-'Шп поил.г?л законности та обгрунтстаностт судо-i:ovo piL-sjui.» 7 справа:; про вздскодувашп шод!, заподзяно? та гдоро.-'о грклад:ш:па при впконашп ш:м трудових
Ь;:си;;е::с гьлювок, цо у дакШ категор] 1 справ особлзве :: алдд падаватд погнет! судового piesmw, iioro ясностз
sa TOTUccTi. Цпл дьопу npoanani зоваш yi 2in.;or:i, рсзрсбле!п ::с!:::рст:Н ро:;о:нгядэд1 i цодо згЛсту мотльувалъно! та резелатлв-:iот -дгекш судового ртшппл стосозно оудь-лких piüsnb у справах про зтдгаэдузглпы шодп, залод^по? трудовш кадтцтзем.
Розглллут! такоа tei 'проблога. 11апрл;:;лад, одш'еп з проб-лс.-i прп пр:гЛтп7!?! супового ртг'аннл залпластьсл питаний про роз-i.i5n кодпенеащ Т за запод;л;гу моральяу шоду, тебто птапнл про ::p:::'cpi" плзпачл-ппл рос:.Иру иомпепсац! I. Па ;.лль, судска практика :"одг> влзпллепн! рсз:.и'ру коь:пенсац1" за моралыгу шкоду :ца ¡:е: плчна. „залегло, ;го пол влзпалешп рсз:л]оу компенеащ" ;ла-ит:. грахсвуватлсл по 1мл:л;;: пзлогленлл ч. 2 ст. -110—I ЦК, але .1 грс.ладська ецпгла фа::?:г;лэ1 обстазпшх, r.-ja прпзвзла до па ода, с сра ро эпопея".® m« позиоплекь про под га, то трапллася, влд, ступоиь гхд'&с?! псш;одлсн;п здоров»л, суб'ектлвна одпша по-тзрллл:::: езогэ поругапэго права.
У з;:.га;ш;.п: впеновках автор гпдблвас тдеушп проведении ;-,öo-;i,vemv.:.? i г;ср:.уя;:с EaliasiKBini та прзнчяйаяьн! пауков: "лзультатл дксергацтАпо" роботл.
Сг:-:зв:п положен:::: длеертат' I зхкладегп у таких роботах:
- дсдазлваплл по -делан о возмещен;:;; вреда, пркчз-::о;п:згз страхователем /Проблем:: раззл?:п гражданского закоко-гдгол^стза л глстодолопи преподавания гралдансио-правових 'дедлплхн: Тезис:: докладов на научно-практическом семинаре
29-3С лхварл ISC3.- Харьков, IS93.- С. I-18-149.
- 1;оз1.'с::;он::е ущерба, пр;гчлненного работнику // Еизнес-Пн-;орм. - IS03.- I.- с. ю-п.
- Градханско-процессуалыша вопроси зозбузденяя дед о возледел::.: вреда, прлчлнеиного :лл:знд л здоровью граглданина по:: ллюлнешп: трудовых обязанностей // Бгзнес-Ингрорм.- ISS3,-- У Jü.- С. IG-II., 20,- С. 1?.
- Возмещение морального вреда // Бнзнес-Инйор:.;.- ISS4. -7.-. С. .7-9. .
VASSILYEV S.V. The features of the legal procedure regarding the cases on damages of the harm caused injury to the life and health of a citizen in the performance of his duties.The thesis in the form of the manuscript for a Candidate of Laws degree on the specialized field 12.00.03 - civil law, family law, lawsuit, international private law. Tbe Kharkov Institute for Internal Affairs of the Ministry for Internal Affairs of the Ukraine, Kharkov, 1994. It is defending theoretical principles of the features of the legal procedure regarding the cases on damages of the harm caused injury to the life and health of a citizen in the performance of his duties. It was drawn conclusions on the universality and effectiveness of the lawsuit form. It was worked out a new mode! of the investigation of the features of the legal procedure on the example of the study of the cases on damages of the harm. It was defined a complement of persons participating on the case, which has a right to bring a civil action on damages of the harm.
It was explained the rules of the prejudiciel of the judicial resolutions. It was defined the object and tools of the proving. It was analyzed demands making on judicial resolutions. It was formulated recommendation for the improvement of the lawsuit legislation.
ВАСИЛЬЕВ С.В. Особенности судопроизводства по делгм о возмещении среда,причиненного жизни и здоровью гражданина при исполнении им трудовых обязанностей. Диссертация на соискание учепой степени кандидата юридических паук по специальности 12.00.03 — гражданское право, семейное право, гражданский процесс, международное частное право. Харьковский институт внутренних дел МВД Украины, Харьков, 1954. Защищаются теоретические положения об особенностях судопроизводства по делам о возмещении среда, причиненного жизни и здорозью гражданина при исполнении км трудосых обязанностей. Сделал еыьод об универсальности и эффективности граждапско-процессуалышн формы. Отработан;: новая модель исследования особенностей судопроизводста па примере изучена:-: дел о возмещении среда. Определён состав лиц, участвующих в деле, управзмз-чепицх возбудить гражданское дело о возмещении вреда. Раскрыты правила преюднцнн судебных постановлений. Определен предмет доказывания п средства доказывания. Проанализированы требования, предъявляемы:: к судебным ргщскиям. Сформулированы рекомендации посс^ерщенствомпню гражданского процессуального законодательства.
Ключов1 слова: судовнй захпет, вщщхедувзппя шкоди, предмет докгзувапнк, судове решения
ХЛдлэвздалью:;! за внпуек доцент В.М.Сгмойле;;ко
Подписано до друку 10.II.94. Паптр газет. 6PX90/IG. Доук ог"сот. 'Jn.друк.арк. 1,25. Обл.-вид.арк. 1,0 Тйрэк 100 прим. Замов. 65/г
Лдлликз оперативного друку Хатапвського мстктуту г.нутрхшн1х справ. 3IC080, Хармв, пр. оЬ-рхччя СРСР, 27.
