АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Оценка заключений криминалистической экспертизы»
КШ^СЬКИ^Н1ВЕРСИТЁГ 1мен1 ТАРАСА ШЁВЧЕНКА
1 3 11ЮН 1995
На правах рукопису ГОЛОВЧЕНКО Людмила МиколаТвна
ОЦ1НКА ВИСНОВК1В КРИМ1НАЛ1СТИЧНОТ ЕКСПЕРТИЗИ
Спещальшсть 12.00.09 — кримшальний процес, кримшалктика, судова експертиза
Автореферат
дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
К и Т в — 1995
д«сертац1ею в рукопис. Робота виконана в Ки1вському ун1верси-тет! 1мен1 Тараса Шевченка 1 Ки1вському науково-досл1дноыу. 1кститут1 судових ексис^тиэ Ы1н1стерства юстицП Укра1ии
Науковий кер1вник
Доктор юридичних наук, професор Р.С. Бвлк1н
0ф1ц1йн1 опоненти .
Доктор юридичних наук Т.В. Авер'янова .
Пров1дна орган1вац1я
Доктор юридичних наук Т.В. Барфохоыебва
Харк1вська юридична академ1я
Захист в1д0удеться _1095 року о •Ж- го-
дин! на 8ас1данн1 спец1ал1еовано1 вчено! Ради Д 068.18.14 при Ки1вськоы£ ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка' га адресом: 262017, Ки1в-17, вуд Всшодимирська, 60
3 дисертац!ею мохна ознайоыитись в б1бл1отец1 Ки1вського ун1верситету 1мен1 Тараса Шевченка га адресов: вуд Володимирська, 68
Автореферат роз!сдано
и 05"
.1995 р.
Вчений секретар спец1ал1вовано1 Ради, кандидат юридичних наук (,
В.П. Шиб1ко
ЗА!'АЛЬМА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АктуальШсть теми досл!дження. Становления правово1 держа-ви в УкраШ, перстворення пол!тичних i правових в1дносин шляхом проведения корИших реформ у вс1х сферах киття сусп1льства ускладнюеться стр!мким зростанням злочинност1, II як1сноп BMlHO», зб1льгаонкям к1лькост! влочииЮ, як! вчинюються ор-ган1зованими угрупуваннями. В цих умовах багато що ззлежить в1д здатност! правоохоронних орган1в використовувати з метоп ефективно! боротьби злочинн1ств сучасн1 досягнення науки i техн1ки, 1, в першу чергу, такого вежливого 1нституту, гким е судова експертиэа.. В1дчуваючи на coöi вплив процес1в дифе-ренц1ацП 1 1нтеграц11 иаукових знань, судова експертиэа прим-ножуе сво1 можливост1, вир!шуе все складн1ш1 задач1. Практика весь час породлуе иов1 вади судовоХ експертизи; пом1тно уск-ладнюються методи експертних досл1джень. Для розум!ння процесу 1 всеб1чно1 оц1нки результат1в досл1джень потрЮний все вищий р1вень профес1йних знань у суб'ект1в, як1 використовують ре-зультати судово! експертизи.
Актуальи1сть 1 эначим1сть досл1дження цих питань п1дтверд-жуються до того ж складн1стю оц1нки висновк1в сучасних експер-тиз, що використовують для отримання потр1бних реаультат1в су-часн1 високоефективн1 методи досл1джень, яким притаманна висо-ка вир1шальиа вдатнЮть, 1 для реал1зац11 яких часто пеобх!диа наявн1сть складной приладово! бази. В1д повноти i якост1 оц1нки висновку експерта валежить ycnlx його викоркстання в ' npoueci доказування, Формування внутр1шнього переконання сл1дчого 1 суду, у встановленн1 1стики y.cttpaal. Немаловажно значения для 1ктерес1в правосудия мае 1 оц1нка висновку самим
-. -ч-.. - i- * w... t »Mi j ^iWitcvinUi yCfculUÖn
(п!дроэд1лу). Питания оц1нки експертних висновк1в розглядались у роботах вчених - процесуал1ст1в 1 крим1нал1ст1в JL6. Ароцко-ра, В.Д. Арсеньева, P.C. Белк1на, А.I. В1нберга, B.I. Гонча-ренка, В.К. Лисиченка, З.С. Меленевсько!, I.JI. Петрух1на, М.Я. Сегая, З.М. Соколовського, Т.В. Варфодомеево1, Т,В. Авер'яно-воТ, А.Р. Шляхова, O.A. Ейсмана та 1нпшх. Ц1 питания вккдада-лись, як правило, за схемою, ио м1стить перерахування кратер!^, яким повинен в1дпов!дати висновок експерта: повнота 1
наукова обГрунтован!сть висновк!в, 1х лоПчна обумовлен!сть ходом 1 результатами дослХдхенпя, належка компетентность екс-перта та 1н.
Наск1льки реальн1 ц! критерП, як на д!л! використовувати 1х в процес1 6ц!нки висновку, чи вдатн! це зробити сл1дчий 1 суд, - ним 1 1кшим под!бним питаниям, що виникають на прак-тиц1, част1ке есього не прид!лялось уваги, або к вони осв!тлю-вались в сам!й загальи1й неконкретн!й форм!; в л!тератур1 питания оц!нки висновк!в розглядалксь, як правило, в контекст! з 1ниимя питаниями, . а якщо й були предметом самостШюго доол1дження, то 1х автори не розкривали в повн!й м1р! механ1зы 1х вкр!шення на практиц!.
Актуальность теми досл1дження визначаеться кедостагньою розробкою питань, як1 повини1 бути вир1шен! при оц!нц! висновку експер".'а будь-яким суб'ектоы тако! оц!нки - сл1дчим, судом, адвокатом, самим експертом-досл!дником, кер!вником експертно! установи (п1дрозд1лу). Актуагьн!сть теми в той ;хе час визначаеться теоретичною 1 практичной значим!стю вказано! проблематики.
Мета 1 задач! досл1дкення. Мета досл1дження полягае в роз-робц1 на основ! критичного анал!зу !снуючих концепц!й оц1нки висковку експерта теоретичних пологкень ! практичних ре;сомэя-дац1й. Це'обумовлено ускладненням експертно! д1яльност1, широким використашшм экспертом самих р!зноман!тних метод!в ! методик досл1дження 1а сум1жних областей паукового знания, комплексным п1дходоы до досл!дхення р1зномак1т>шх об'ект!в 1 т.п. ПотреСа в розробц! таких рекомендац!й викликана ! специф!кою д!яльност1 суб'ект!в оц!нки в умовах Ьиникнення !нститут!в конкурентно! експертизи, суду присялших, що пов'язано з посд!довним вт1ленням принцип!в змагальност! в експертну д!яльн1сть 1 подаяьшою демократизац!ею крим!нального судочино-тва.
Досягнення ц!е! мети мохлизе при умов1 вир1тення ряду вза-емопов'язаних задач, найваллив1итми э яких е:
- анад1а !снуючих критерП в оц!нки експертних висновк1в, як1 використовуються сл1дчим 1 судом: компетентнЮть експерта, повнота висновку, вастосування сучасних метод! досл1дяення, наукова 1 доПчна обГрунтован1сть висновк!в та 1в.;
- детальний розгляд зм1сту прийнятях критерПв оц1кки вис-иовку, уяснения мокливост1 викеристаиня цих критерПв для визначення прав иль ноет! оц1нки результаПв досл1дження;
- виявлення труднсгаЦв, то виникакть у сл1дчого 1 суду при оц1нц1 сучасних експертних внзновк1в, 1 визначешш шлях!в Тх подоланнп (в рамках д1ючого процесуадьного аа-конодавства;
- вивчения причин виникнення мокливих конфлИстних ситуац1й при оц1нц1 експертних висновк1в, розробка рекомендац1й по 1х усунению;
- досл1дження ои1ночно! д1яльност1 кер1вника експертно! установи (п1дрозд1лу), виходячи 1з наданого йому норма-тивнимн антами права контролю за як1сттз експертиз;.
- розгляд особливостей оценочно! д1яльност1 експерт1в при проведенн1 досл1дження одним спец1ал1стом або групов (ком1с1йн1 1 комплексн! експертизи).
ОО'ектом досл1дкенпя булн процедура оц1нки висновку екс-перта кожним суб'ектом такоТ оцШки; критерП 1 11 зм1ст; р1шення, як1 прийнят 1 за результатами оц1шш; форми 1 иасл!дки таких р1шень.
Предметом досл!длення Сули 8аконом1рност1 оц1ночного Шзнання в так1й специф!чн1й област1 практично1 д1яльност1, як судова експертиза.
Методология 1 методика досл!дження.- Методолог 1чною 1 теоретичном основою дисертац1йного досл1дяення послужили положения диалектичного методу, зокрема теорИ п1зиання, д!ше зако-нодавство, в1домч1 норкативн1 акти, до регламентують ор-ган1зац1ю 1 проведения експертиз. При цьому широко використо-вувались системно-структуриий. поо1внялыю-гюаповий. лог(чниА 1 1ки1 методи досл1дяенпп, положения психолог1чио1 I уп-равл1нсько! наук.
Дисертактом вккоркстан1 прзд1 вкдатних вчених - ф!лософ1в, кр1ш1иал1ст1о-1 процесуал1ст1в, присвячен1 процесу експертиого Досл1длення 1 його стад1ям, оц1нц1 р1вних вид1в Джерел доказ1в I докааово! Гнформацн.'
Емп1ричну базу' досл1ддення склали 214 провадяень по г. крим1нальпих справах, шо знаходшшсь в районних управл1ннях ГУВС 1 районних народних судах и. Киева, а такта п УВС 6 об-
ластей УкраИнк, матер1ади реценаування повторник експертиа, 8в1тн1 ыатер!али 1 стыистичн! дан! судово-експертних уставов МО УкраТни. В робот! зиайшли в!дображешш результати соц!олог!чних досл!джень, виконаних самост!йно автором (анке-тування 1 1нтерв'ювання. сп!вроб!тник1в судово-експертних уста-нов ! правоохоронних орган!в).
Каукова новизна досл!дження полягае в комплексному розг-ляд! вс1х аспект!в оц1нки висновку експерта, як! не вичерпу-ються загальновикористовуваними критерхями тако! оц!нки. Не-обх1дно було врахувати ! показати, як эалежить оц1нка в!д ем1сту висновку, виду експертизи, використаних експертом ме-тод!в досл!дження, 1, нарешт!, в!д суб'екта оц!нки. 0кр1м тра-диц1йних суб'ект1в оц!нки - сл!дчого ! суду, дуже важливим. було проанал1аувати зм!ст оц!нки висновку кер1вником експертно! установи (п1дрозд1лу), маючи на уваз! над!лекня його в1домчими нормативними актами оОов'яками контролю аа як!стю проведения експертиа. Виыагав свого вирШення ! ряд питань, пов'язаних з самооц!нко» висновку експертом, який виконував досл!дження, а також г оц1ночними моментами колективно! д1яльност! експерт!в при проведенн1 ком1с!йних ! комплексних експертиз. Також не-обх1дно було прид1лити серйозну увагу т1сно пов'язан!й з ощнкою висновку 1 недостатньо осв!тлен!й в л1тератур! проблем! виявлення 1 виправлення експертних помилок.
Практична значим!сть досл!дження полагав в конкретних положениях, сформульованих автором аа результатами досл!дження, як! сприяють об'ектив18ац!1 оц!ночно! д1ялыюст! в процес! су-дочинства, назл!дком чого е п1двищення якост! доказування, вчасне виявлення експертних помилок, над!йне обГрунтувания внутр!шнього переконання самого експерта, сл!дчого, судд! в доброяк1сност! 1 доказового значения висновк!в експерта 1 в ц!лому результат!в використання спец!альних анань у вир!шенн! вадач розсаадування 1 судового розгляду..
Положения, як! виносяться на захист:
- визначено 8м!ст оц!нки висновку експерта-крюЛналюта, критер!! його оц!нки в сучасних умовах;
- розкрит! вм1ст ! сенс кожного критерии оц!нки висновку, показано, в чому реально виражаеться його використання, наскНьки об'ективно вони вадовольняють вимоги оц!кочно1 д!яльност!;
- викоиано детальний анал1э можливостей оц1ночно! д!яль-ност1 суб'екПв оц!нки виснов!су експерта в сучасних умов а", вказаи1 шляхи поповнення 1 розширення них можливостей. В цьому зв'яэку критично проанал!зован1 концепцП "експерта - кауково-го сулд!", в1дносного характеру 1стини, яка встановлюеться в правосудд!; • •
- визначен! тенденцП розвитку оц1ночно! д1яльност1 кер1виика експертно! установи (п1дрозд1лу) в аспект! контроля за якютю експертиз 1 залоб!гашш експертним помилкам;
- розроблен! рекомендацИ об'ектив1зац11 оценочно! д!яль-ност! експерт1в при проведенн! ком!с1йних (1 комплексних) експертиз, самооц1нки експертом результат^ проведеного досл!дження;
- започаткована спроба прогнозування оц1ночно1 д1яльност! в умовах розвитку 1нститут1в конкурентно! експертизи 1 суду присягиих, розроблен! деяк! рекомендацИ по вдосконалешш за-конодааства про судову експертизу при подальш!й рэал1зац11 принципу змагальност! у крим1нальному 1 цив1лыюму судо-
ЧИНСТВ1.
Реал1зац!я результат!в досл!дження зд!йснювалась иляхом наукових публ!кац!й з теми дисертацП, виступ1в 1з пов1домлен-нями на науково-практичних конференц!ях, сем!нарах 1 в процес1 п!двищення профес!йного р!вня в Ки1вському НД1 судових експертиз МЮ Укра'Пш.
Структура роботи._ДисергаЩя складаеться 1з вступу, двох
глав, висновку, (510л1ографП та додатку.
ЗМ10Т РОБОТИ
У вступ! обГрунтовуеться актуальн!сть теми дисертац1йно1 роботи, II наугаэва новизна, визначаються мета 1 задач1
доыйдлеинп, ио1 и меюдсиюггчна о^Ниио, Ас»)ог,1С(л1оуйТосн п^ал-
тйчна значимость робати.
В. поцй!и глав! "Зм1стовне 1 оц1ночне п1знания" особлива увага прщЦленй сутност1 процесу п!знання, роэглянут1 поняття оШнки як ф1лософсько1 категорП, суть оц1нки доказ1в взагал! та зокрема висновку експертиаи. У'параграф1 першоиу "Поняття та сутШсть оц!нки доказ1в та 1х" джерел. ()ц1нка висновку крим!нал1стичнр1 експертизи (загачьн! положения!" йде мова про
т<г, щр у вс!х сво!х виявленнях п!внання п!двладне сп!льниы аа-коиом1пностям, щр виэначав едн!сть п1внавального процесу як природных, так 1 сусп!льних явищ. ОбГрунтовано твердження про те, щр гносеолог1чва характеристика процесу докавування дав п!дставу розглядати його як р!ановид практичного п1знання, що и!стить эм1стовну 1 оц1ночну сторони.
Дисертантом проведено анад1а !снуючих в ф1лософськ1й 1 криы!над1стичн!й л!тератур! положень, як! роэкривають зм!ст оЩнки як категорП, зроблено висковок про те, що поняття оц1нки е багатозначниы. Цим теры1ном визначаеться як процес, д1яльи!сть, так 1 результат д!яльност1. Будь-яка оц1нка суб'-ективна в тому розум!нн1, що вона виконуеться суб'ектоы, нацелить в!д його сприйняття ! розумШш объективно! д!йсност!, в!д йети його д1яльност1, загальних 1 конкретних потреб. Але оск!льки сц!нка в1дображае явгаца, поди об'ективно! д1йсиост1, що 1снуюгь незаделшо в1д суб'екта оц!нки 1 саыо'1 ощнки, вона е одночасно 1 об'ективною. При цьому акцентовано увагу на тому, що оц!ика як результат дав можлив1сть розглядати П в аспект! оц1ночних суджень. Самост!йного значения оц!ночаа функц1я набувае в эв'язку:8 проблемою вир1шення вадач1. В те-орП 1 практичн!й д1яльнос?1 васобами доказування служать до-кази, а результатом - объективна !стина у справ1. Висновок про встановлейня 1стини настав !в всеб1чно1 оц1нки доказ!в, на достов1рн1сть яко! впливае процес 1х утворения. Дисертантои проведено анал!а ыехан!вму утворення доказ!в. В цьоыу'зв'язку розглянут! питания: природи доказ1в за способом 1х отриыання; фактор!в, що впливають на оц!ночи1 судження сл1дчого (суду) в процес! досл!дженкя доказ1в; формування, на основ! оц1ночних суджень, внутр1шнього переконання в !стинност! встановлених по справ! факт1в.
На думку дисертанта, докази га способом 1х утворення можна розпод1лити на встановлюван!: а) в результат! безпосереднього сприйняття сл!дчим, судом (сл!д!в, явищ, матер!альних об'-ект!в); б) в результат! ф!ксац!1 показань (св1дк!в, потерп1ло-го, п!до8рюваного, обвинувачуваного); в) висновком експерта.
При утворенн1 докаэ!в 1-оЧ групи сл!дчий (суд) виступае в якост! суб'екта спостер!гання, який ц1леспрямовано в1дшукуе суттев1 факти 1 створюе умови для адэнайб!льш повного ! точного сприйняття 1 ф!ксування фактично! 1нформац!1. На сприйняття
отримано'1 !нформац!"1 впливають знания 1 досв1д, а такоя Щл1 1 задач!, як1 ставить перед собою сл1дчий (суддя). Сприйняте ним явшце витлумачуеться, осмислюеться з допомогою операд1й мис-лення ! лог1чних прийом!в.-Анал1з отримано1 1нформац!1 з допомогою оц!ночних суджень дае !стннне знания щодо факту.
Процесуальна природа друго! групп доказ!в, на-думку дисер-танта, полягае в тому, що 1х основу складають особист! сприй-няття св!дка, потерп1лого, п!дозрюваного, обвинувачуваного, псд1й або !нформац!1 про них, як1 мають значения для справи. Анап1зуючи процес отримання доказ!в дано"! групи, автор приходить до висновку, що специф1ка утворення 1х полягае в тому, що особа, яка провалить д!знання, сл1дчкй, суд не спостер!гають особисто факти, пов'яззн! з под1еп злочйну, а сприйнають 1нформац1ю про них з1 сл!в !нших ос!б. Перев?рка 1 досл!джеиня цих доказ!в проводиться реально доступними для сл!дчого,• суду методами: допиту, очно! ставки, сл!дчого експерименту, пред'-явлення для вп1знання та !н. Яри цьому органом, який проводить розсл!дування, простежуеться весь процес утворення понять, суджень, умовивод!в ссоби, 'яка дае св!дченнп. Внасл!док цього утворюються оц1ночн! судаення, результатом яких е внутр1ине перегднання особи, яка проводить розсл1дування, в !стинност1 факту (в!домостей про нього).
В результат! анал!зу механ1зму утворення доказ1в 1-оТ 1 2-о1 груп дисертачтом обгрунтована теза про те, що сл1дчий, суд активно приймапть участь в процес1 утворення доказ1в, от-риманих як з допомогоя сприйняття, так 1 з пов1домлень 1гашх ос1б. При цьому використовуються достуПй1 засоби 1 методи, що дозволяють досл1дити, перев!рити 1 скласти на п1дстав1 внутр1инього переконання оц1ночн1 судаення' 1 дати загадь ну оц1нку факту, який встаиовлветься по справ1,
Анал1з механ!зку форыуваяня висновку експерта показав, ер
г» л «ниплллн«»» «Ч 4 ОТ 4 ИЧИГ**
що: 1) сл1дчий, суд не приймзоть учмт1 Оезпосередньо в прове-денн! досл!дження; 2) експерт сашст!йно проводить досл1дяен-ня, використовуючи сво! спец!альн! знания; 3) у внснобк/ екс-пертом встачоашоться нов1 доказав! факти на п!дстпв1 вле в1домих; 4) на п!дстав1 отршаннх результат^ експерт склэдгя вмсновок а викладенияи сво1х в1дпов1дей на поставлен! питшш; 5) експерт дае висновок в1д свого Идеи! 1 нссе оа врсйззя!
виске««® ссобисту в1дпов1дальн!сть; 6) пропозицИ, внесен! сл!дчим щодо досл1д^ення носять рекомендацШшй характер. Ди-сертантои висунуорс тезу, щр процсс укоренил доказу впливае ка оц1ночне судхення особи, яка провадить розсл1дуванна. В цьому вв'язку розглянуто 8м!ст поняття оцЧнки доказ1в сл!дчим, судом. Автором проанал!зован! вгдобрален! в л!тератур1 точки ао-ру на понятая оц1нки доказ1ч. В результат! цього анал!зу автор приеднався до позицП P.C. Белк!на, який визначае оц!нку до-каз!в як лог!чиkiI процес встановлешщ ix допустимост! 1 в!дно-сидост1, наявност!: i характеру зв'язк!в м!к нами, визначення вначенкя ! вшях!в Лх використання для виявлення !стшш.
Враховуючи специф!ку форкувшщя такого доказу, як вискобок експертизи, автором проведено критичннй анал!а ыаяливостей оц!нки висновку сд1дч;ги, судом; в результат! висловлено сумн!в у адагност1 всегичко! оц!нки ними висновку експерта.
Роекрив&эчи etiler поняття внутр!инього переконання, авто-рои проанал!воьаи1 концепцП, в!дображец1 у ф^ооофсыий ! крш!иал!стичн!п л1тера':'ур!, розгляиут! його гкосеодог!чкий.! методолог!чний аспект
3 гносеолог1чна! почки зору внутрШиз переконання яаляз собою спос!б п1знания факт!в шляхсы знаходкення i встановлення 1стийи.
В мет0долог!<шо:-.су аспекП, на душ<у дисертанта, внутр!ш!в переконання котрЮно розуы!ти як виклячну компетеиШсть особи, яка провалить розсд!дуванн.ч, ао являв собой суб'ектнвне виракеннз оЗ'екгивно! Ictkiui У справ!, яка в!дображаз об'ек-тивц1 обставики вчинення 8лочину, i спираеться на достов!рко встаковлен! факта."
Дисертантом ароблено вксновок про те, що внутр1шне переконання Груитуеться на двох сзазкопов'яааних внх!дних: об'ект! досл!диення (в!комзстях про нього), що становкть зы!сг оц!нки дсказ!в, i його логичному осиисленн! - утворенн! понять, суд-кень, умовивод!в, i створюеться !з онань про предмет, явище, под!ю, i усв!домдення правилькост! цих зиань.
Роэглядаачи процеси формування внутр!шнього переконання особи, яка проводить ровсд1дуваиня, 1 виутр!шнього переконання експерта, автор приходить до висновку, що формування внурр1шш>ого переконання являе собою складний процес, щр включай аяеквнтк'суб'ективного i объективного характеру, ! в!дбу-
ваеться: а) у особи, яка проводить розсл1дуааинл, в результат! використання у в1дношенн1 досл!джувано"1 подП (явища) правозих 1 будекних внань; б) у експерта - в результат! використання у вШюшзнн! об'ект1в досл1дження спец!альних знань 1 наукових пологсень. Це дало змогу вксунути тезу: якщо внутр1иие переко-наиия сл!дчого (судд1) Грунтуеться на ного' знаниях про сутШсть встановленого ним факту, то для формування особистого виутр1шнього перекоьання в (стшшост! факту, встановленого експертом, кому необх!дко мати досв1д 1 спец1альн1 знания експерта для того, ш,об пояснити сутн1сть факту. !сну»ч1 процесу-альн! гарантII (допит експерта, додаткова 1 повторна експерти-зи) не створюють можливост! для сл1дчого (суду) скласти для себе перекоиання в.1стинност1 встановленого експертсм факту.
На думку дисертанта, перерахован1 гарант!! лише допоиага-»ть 1м опосередковано скласти певне судження щодо 1стинност1 висковк1в експерта. На п!дстав1 викладеного автор приходить до висновку про в1дносну 1стинн!сть оц!ночних суд,т,е!!ь особи, яка провалить розсл1дування, при оц1нц! висновк!в експерта.
Другий параграф "СтадИ оц1нки висновку крш1нал!стнчно! експертизи. 0собливост1 оц!ночно! д1яльност1 експерта" прксвя-ченнй розгляду процесу експертного досл1длепня 1 структур! експертно! д1яльност!. 3 гносеолог1чно1 точки зору процес ега:-пертпого досл1дження е по сут! процесом п!знання певних фа:т!в об'ективно1 д1нсиост1. Психолог1чна структура експертно! д1яльност1 сшадаеться 1э п1знавального, конструктивного, ор-ган1зац!йного 1 комун!кативного компонент^. Дисертаят обгрук-товуе положения про те, щр структура експертно! д1яльност1 'вклпчас тако,* оц!ночннй компонент. При цьому оц!нка займае ос-новне м1сце а д!яльност! експерта, оск1дьки'завдяки И ун!вер-саяыюму, всеохоплшчому . характеру супросоджуг весь процес досл!даения ! пронизуг вся багатограшту д1ял>г;1сть експэрта.
Дал1 в рооот1 розглядаеться пзоцмз оц1кочко! д1ялы!0ст1 на ■ коян1й 1з стад!й експертного досл1дження (тЦдготовч1й, анал!тичн1й 1 пор1вняльн1й, згшершальн!й). I робиться внско-вогс. що роль оц!нки на р18них еталач експертно! д1ялы;ост1 визначаеться окрсмими задачами, по внр1пуютъся на ксхя1А
8 них.
Форма висновк1в експерта запенить в!д оцШочних судгень на протяз! всього досл!дяення. Автороа анаШзуеться емко естй-
новдених оанак (властивостей) на оц1ночн! судження. В робот1 розглядаються питания иирмативно1 1 суб'ективно'1 оц1нок. Автор не згоден з точкою.вору про те, щр при нормативнШ оц1нц1 екс-перту необх1дно вникати В суть математичних 1 к1бернетичних методик, розбиратись в. приишИ роботи ЕШ 1 побудови программ. На думку дисертанта, вибираючи методику, експерт визначае II призначення 1 ыовливост! отримання необх1дних результате. 0ЩНЦ1 ж Шдлягае не правильЩсть математичних методик, а ц1нк1све значения даних, введеких в ЕШ.
Формування оц!ночних судаень залекить в!д впливу об'ектив-них 1 суб'ективних фактор!в. На думку автора, прийняття остаточного р1шенвя аначною ы!рою залежить в!д самого суб'екта оц1нки, його профес!йного р1вня 1 психолог1чних ссобливостей -емоц1й, вол!, р1®учост1, сугестивност!, конформност1, ст!йкосх1, неаалежиост1 та 1н.
Прийняте остаточне р!иення в!дображаз сформоваие внутр!шне переконання експерта.
При досл1дженн! процесу формування внутр1инього переконання експерта акцентуеться увага на тому, щр воно, являючксь ка-тегор1е» суб'ективвоа. мае об'ективну основу, м!стить в соб! усв1домлення ступени Шзнання об'екта 1 ступени доведеност! отриманого анаша про нього, в!д яких залекить категорична або в1рог!дна'форма висновку.
Вреит1-решт, вкр!шення експертао! задач! - це п1анавальний досл1днищ>кий процес, який мае творчий виб1рковий характер, 5 метою вианачення ц1нн1сного значения ознак, властивостеи, явищ, на основ! внутр!шнього переконання для всташвлешш яко-го-небудь факту.
В третьому параграф! "Ком!с1йна 1 комплексна експертизи. Особливост! оц!ночно! д!яльност! ком!с!1 експерПв. Роль пров1диого експерта" розглядаються питания, пов'яаан! в д1яльн!стю ком1с1й експерт1в. Особлива увага прид!лена форму-ванню оц1ночних суджень ! остаточного висновку при проведенн! колективиого досл!дження, а такод проблемам вир1шення конфл1ктних ситуац1й.
Автор ввадае, що формування колективного судження (висновку) багато в чому залежить в!д комун!кативност! повед!нки гру-пн в ц1лому; при цьому мае м!сце вплив колективу на !ндив!ду-альне судження окремого члена ком!с11 ! вплив 1ндив1дуалыюго
судженкя на колективне.
На ц!й п!дстав1 дисертант приходить до висновку, що ефек-тивн!сть д!яльност1 Kouicí'i забезпечуеться психолог 1чнос cyulcHlcrs И чд-,н1в i однаковим профес!йнкм досв1дш.
Формуваншо колективного судження передув вир1аення 8адач! кожним 1з експерт!в. 3 моменту обговорення судження кожного 1з експерт!в починаеться становления колективного судження. Автор авертае увагу на те, шр при обговорекн! висловлених сдаешь повинна бути досягнута повна згода не лиие по основному питанию, але 1 в1дносно вир!шення часткових задач. Дисертант вва-кае, що лише при ц1й умовi мохна говорити про виробле!шя колективного судження (висновку) komící! експерт!в.
В1дсутн1сть повно'1 згоди м!л експертами призводить до ви-никнення конфл!ктних ситушЦй. Анад1зуючи причини виннкйеяня конфл1ктних ситушЦй, автор приходить -до висновку, що одн!е» !з основних причин неформування колективного судкешш (висновку) е po36íshoctí в пояснели! походжешш встановлених оанак (властивостей). Оск!льки кожен !з член!в ксзмхсП, проггадпчи досл!дження, спостер!гав не ежу иод!п, явицо, а П (його) результат, воображений в сл!д! (Озиац1), то 8розум1ло, щр пояснения його ггоходження м!стить в соб1 припущення, ймов!рн!стн1сть судження. Тому при розбЬшост! судиень люден !з член1в komící! не вправ! наполягати на Ютпниост! свого судження, що с п!дставою для компром!сного вир!иення питшпш. В цьому вииадку повинен бути винесений висновок tipo иеиож-ливЮть вир!ше1шя питания або пов!давления про в!диову в!д вир!шення питания з рекомендац!еи направити маТер1аяи в 1ншу експертну установу.
Лкал!зуючн оц1ночну д1яльн!сть komícII експерт1в, дисертант зупиняетьея на особливостях оц!нки повторно! експертизй, 11 процосугчлыюьгу, методичному i етичному аспектах.
Автор погоджуеться з висловлениы в л1тератур1 поглядом щр-до того, що експерти, як! проводять повторпу експертизу, не вправ! оц!нювати в процесуальному аспект! висновок первикно1 експертизи. В !хню комле?енц!ю входить лияе методична ои1нка висновку первинно! експертизи, 1 встановдеши причин розб!жност! увисновках.
В робот! анад!зуеться оц1ночна д1яльн!сть кш1с11 екс-перт!в при проведен»! комплексно! експертизи. В цьому яв'явку
роаглянута специф!ка проведения комплексно! експертизи, "11 проиесуальний 1 нетодичний аспекти. Автором показан! роль 1 м1сце оц1нки при проведенн! ком!с!ею комплексного досл!дження, на п1 летав! чого висувэстьел твердження про те, що оЩночна д1яльн1сть ком1с!Т експерт!в при проведенн! комплексно! екс-пэртизи носить багатоетапний "ступ!нчатий" характер.
В дисертацП розглянут! особливост! оц!ночно1 д!яльност! при проведенп! повторив ' комплексних експертиз. При цьому особлива увага ввернута на специф'1ку оц!нки у випадку розб1жност! висновк!в первкнно! 1 повторно! комплексных експертиз.
В робот! наведен! ызтодичн! рекомендац!! по пол1пшешю оц!ночно! д1яльност! експерт!в при проведенн1 комплексних 1 ком1с!йних етспертиз, показана роль пров!дного експерта. Ди-сертант не згоден з точкою зору автор!в, як1 вважають, що прозшшй експерт, Я1зф не проводить доел!дження.об'екту, може виступати в рол! "експерта-оц1шовача", уаагальвеюча 1 синтезу-юча роль якого, ка !к думку, мае досл!дницький характер. На думку дисертанта, в цьому випадку "об'ектом" досл1дження ста-ють виснавки !неих експерт!в, а не об'екТн, в!дносно яких по-винн! вир1шуватися експертн! задач1, пров!дний же експерт над!ляеться С1лыяими правами, н!д решта експерт!в, що протирать процесуайьн1й природ! експертизи. Автор зупиняеться на прсблеи! проседення комплексно! експертизи одним експертом - спец1ая!стом . в дек!лькох гаяузях знань. В цьому випадку внШаеться проблема м!косоСових в1дносин.
У четвертому, параграф! "Особливост! оц!ноч!го1 д!яльнос.т! кор1йНИка експертно! установи" розглянут! питания процесуаль-гш та адм!н!стративкйх помоважень кер1внкка тага! установи. На дуыку дисертанта, зд1йснення контролю за як!сто проведекого досл!дженнп та перев1рка наукоЕо! оСГрунтованост1 висновк!в сы^иерт иередоачаа иаявн1ить у керхвника експертно! установи спец!альних знань в певиих вид1Ь експертиз, методологи проведения досл1джёнь 1 профес!йного досв1ду. Автор вважаб, що в1домч! нормативн1 аети неправом1рно розшнрюють повноваяення кер1вника експертно! установи подо контролю за як!стю та нау-ковсю обГрунтован1стю висновк1в експертизи, як! перед0ачен1 ст. 108 КПК Укра!ни.
Автор вазначаЕ, из конфд!ктн! ситуац!!, в раз! незгоди
кер!внкка експертно! установи з висновком експерта, повинн1 вир1шуватися у встановленсму законом порядку.
В другой глав! "0собливост1 оц1ики еглпертизи на стадП П використання". осв1тлюються питания сц!нки висновк!в експерта сл!дчим, судом та Iiothmh учасникадш процесу. В первому параграф на ochobI узагальнення сл!дчоЧ, судово! i експертно! практики виявлен! реалыИ ьшливост! оц1нки висновку експерта сл1дчим i судом з врахуванням 1снуючих критерПв оц!нют. '
Доказове право не визназ виключшк доказ1в, як1 нали б особливу доказову силу. Вксновок експерта, mi i будь-який iниий доказ, п!длягав оц1нц1 особою, яка проводить розсд!ду-вання, прокурором, судом. Бона подягае у: перэв!рц! процесу-ального порядку п!дготовки, призначення 1 проведения eitcnep-тизи; перев1рц! повноти висновку; перев!рц! квад!ф!кац!1 i кемпетентност! експерта i ïx в1дпов!дност1 предмету експерти-зи; перев1рц! повноти висновку; оц1нц1 науково1 обГрунтоЕа-hoctI висковку i наявних в ньому доказових факт1в з точки зору ïx в1дноси!!ост1 i допустимост! прдо справа i ïx м1сця в скоте«! 1нших доказ!в у справ!.
Автора« прсЕОДсНий anaais Дснуючих гоитерПв оц!нки ! з врахуванням результат^ акгсотувшшя сл1дчга ! судозкх прад1вш!к!в розкрит! !х змЮт 1 сенс.
Tait, процесуальн! порувення, виявлен! при оц1кц! висковку, б суттевгаи, якщо воин фгктично Мдобразшп{сь на повпот!, всеб!чкост! експертпого досл!дкеш!Я, оЭ'еютпзйост! ! обГруито-. взнсст! bkchobkIb. До 1х ч:-юла, на ду:-г:су дксертанта, потрЮно в!днести ! т1, котр! не вплинуди на обГрунтован1сть bkchobkîb ексгшрта, але в!дносяться до найваклив!гаих ш/.е!й1в, пов'яза-них з призначеиням i проведениям експерткзи.
Оц!нка квал1ф!кацП .експерта, зг!дно загалыюприйнятш в теорИ положениям, полагав у вилсненн! 1з дат, вказат«' у вступи части)! висновку, в!докостей про ettcnepîa: ftoro ocbIth, cneuiaîibHocTl, посади, яку в!н займаз, нашюст! нау-кового ступеня, эвання, стану роботи. йосл1длуз<а euicî понять "квал!ф!кец1я" 1 "кош1етентн!сть", автор показуе, ир вони вва-емопов'яван!. Об'ектнвна ! повна оц!нка ïx шзсе бути дана иетэ п!сля внвчення зм!сту висновку. Враховунчи, w всеб1чна оц1нка квал!ф!кацП ! компетентное?! експерта даеть'ся атестадШиын ком!с!ями, автор вванаэ, то при проведеня! експертизи в
пертн1й установ1 нема необх1дност1 тако! оЩнки у особи, яка призначила експертизу. На думку автора, квал1ф1кац1я 1 компе-reuTHlcTb визначаоться також наявн1стю у експерта профес1йного досв1ду, певного р!вня спец1ально! п1дготовки в рамках вузько'1 спец1ал1оацП» навичок експериментально! роботи, воладШим xeopieo 1 методике» експертизи на сучасному науковому piBtii.
Розглядаячи питания про оц1нку повноти висновку експерта, дксертант зг1дно результата анкетуваиня обгрунтовус положения про те, ир в криы1нал!стичн1й експертиз! до проведения досл1джеНия не завжди йокна визначити достати!сть представле-ного матер1алу. На Ц1й л1дстав1 зроблено висновок про те. щр гака оц1ика мояб бути дана липе експертом в npouecl проведения досл1дження.
АналЮ оц1нки критерИв повноти висновку експерта i результат анкетуваиня дозволили автору еробити висновок про те, W практнчн1 прац1вники мають реальну мо.тлив1сть оЩннти лише повногу в!дпоВ1дей на.поставлен! питания. Повнота я опису про-роблено1 експертоУ роботи залежить в1д складност1 досл1дження 1 вдитих метод1в, як1 в кожному конкретному випадку визнача-иться експертом. ..
Дисергант подШе точку аору автор1в (P.C. Белк1на, Е.М. Л1вшнца, Л. Я. Мирского), як1 вваяаать деталышй виклад ярове-деного експертся* дэсл1дхення недоц!льним. Поряд з тйм, автор погоджуеться вточкс» оору З.С. №еленевСько1, що опис технологи ексыертного досл1дження необх1дний експертам, як1 проводить повторну экспертизу..
В дисертац1! в1дзначено, щр оц1ш;а науково! обгрунтова-iiocTi висяозку багато в чому залетшть в1д складност! процесу скспертного п1знання. Аиал1зуючи його, дисертант зупиняеться на низц1 сп1раих октань: правилькост1 1 доц1льност1 вибору ме-год1в (методик) в конкретно ситуадП 1 дотримаиня умов 1х ви-
перев!рц1 HayieoBOCTl, апробфаност1 використаних метод!в; встановленн1 лог1чно! посл1довност1 1 ав'язку ы1ж результата1 ни, отриааними придос$1дженн1, i сформульованиш висновками експерта.
Як показало анкетуваиня сл1дчих 1 судових прац1вник1в, 90Х опитаних черев в1дсутн!сть у них необх1дних знань не вивчаить досл1дхувальну частину висновку. Багатопроф1льн1сть 1снуючих
експертиз, що вимагае використання р1аноман'1тнйх гадузей знань, ще б1льше утруднюе процес 1х ouîhkh, а часом робить II практ:гчно неможливою. Менше 50% опитая их лише в'деяких випад-ках намагались використати для оц1нки виснОЬку спец1альну л1тературу, але безусп1шно.
В робот1 досл1диуеться питания oui шеи дотриыалня лог1чно! посл1довност1 1 лог1чного зв'язку м1ж результатами, отриманими при досл1дженн1, 1 сформульованими висновками ексиерта. Анал1в експертно! практики дав змогу автору прийти до висновку, що наявн1сть лог1чио! посл1довност1 у висновку експерта не завжди ,св1дчить про правальн1сть bhchobkIb. В той же час наявн1сть протир1ч м1ж результатами, отриманими при досл1дженн1, 1 сформульованими висновками експерта хоч 1 можуть пос1яти суын1в# щодо ïx правильност1, однал, наявн!сть такого протир1ччя не завжди св1дчить про неправильн1сть висновк1в.
В к!нцевому п1дсумку дисертант приходить до висновку, ер вс1 розглянут1 кригерП оцИпси взаемопов'язан1 1 взаемообумов-лен1. Tait, достатн1сть матер1алу для досл1даення (його об'eu) зумовяюе виб1р тих чи 1нших метод1в доел!доения. В своя чергу, виб!р ефективних метод1в дае можлив1сть виявнти о'знаки 1 злас-тнвост! досл1джуваних об'ект1в, що дозволяють прийти до певко-го висновку. Достов1рн1сть цих критерПв обумовлюеться лог1чною посл1довн1стю 1 зв'язком м1ж отрнмаяими результатами 1 сформульованими висновками. Наукова огрунтован1сть в ц1лому залежить в1д повноти висновку: достатност1 досл1джекого ыа-твр1алу, повноти його використання, опису виконано1 експертш роботи. Повнота i наукова оГрунтован1сть, в своя чергу, обумовлюеться компетентного експерта, иаявн1стю . в1дпов1дно! квал!ф1кацП, що дозволяв провести повце науково обГрунтоване досл!дження. I, нарешт!, основоположним фактором, необх1дним для оц1нки цих критерПв, е спец1альн1 знания експерта.
В дисертацП . детально анал1зуються можливост1 оц1ночно! д1ялькост1 суб'ект!в оц1нки висновку в сучасних умовах. Показано, наск1льки реальн1 ц! критерП оц!нки для практики. Ровг-лянувши висловлен1 в л1тератур1 сумн1ви ирдо мохливост1 тако! оц1нки сл1дчим, судом ва вс1ма перерахованимн вще критер1яии, критично проанал!зувавши концепц11 "експерта - наукового судд1", в!дносност1 1стини, яка встановдиеться в правосудд1, автор приходить до висновку, 1фэ до оц1нки висновку СЛ1ДЧИМ 1
судом сл1д п!дходити диферентйовано. Дисертант вважае оОГрун-•гованими сумШви деяких автор!в у мсжливост! тако! оц1нки 1 под!ляе ijo точку вору щодо оц1нки висновк1в експерт!в, як1 Грунтуються на положениях нау!си.
На ochobI узагальнення результат1в анкетування, в робот! покааан1 труднощ1, то виникають у сл1дчого 1 суцу при оц!нц! експертних висновк!в 1 можливост1 ix подолаиня а допомогою до-питу експерта, призначення додатково'1 1 повторно! експертизи, використання допомоги спец!ал!ст1в. як! не приймали участ1 в проведенн1 експертизи . В зв'язку з цим пропонусться доповпит п ст. 67 КПК Укра!ни п.З, i викласти його в так!й редакцП: "В необх!дцих випадках докази, як! Грунтуються на положениях науки, оц!нюоться судом, прокурором, сл1дчим, особою, яка провалить д!знання, з участю спец!ал1ста".
Дисертантом обГрунтоване положения про те, то виявлення експертних помилок е результатом оц!нки висновку, тому потре-Оуе знания щодо сут! самого предмета 1 методолог!1 екснертного досл!дження. Тому експертн! помилки можуть бути виявлеШ самим експертоы в npoueci оц1нки отриманих результат!в або Kepiвилком експертно! установи (п!дрозд!лу), якщо в!н е спец1ал!стом у в!дпов1дн1й галуз! внань. Сл!дчий 1 суд можуть виявити так! помилки лише в процес! допиту експерта. На думку автора, для цього доц1льно залучати незалежних експерт!в, як1 не проводили конкретне досл1дження, але маять великий практичгчй досв1д. Щодо проблемй усунення експертних помилок, то вона потребуе комплексного п1дходу, орган!зац!йно-тактично! вэасмодП сл!дчих i суд1в в експертними установами в процес! призначення, проведения експертиз 1 оц1нки висновк1в.
Б параграф! другому "Особливост1 оц1нки висновку крин1нал1стично1 експертизи учасниками судового розгляду з ви-користанням допомоги спец1ал!ста. 0собливост1 ощики bhchobkIb
i^ru«incuiic'in4iiul clwiiupi tloti ь luh^uhxnilltl i iicu
1нстанц1ях" розглянут1 теоретик! положения оцНпда висновку на стадII в1ддання до суду 1 при судовому розгляд1. Метою оц1ш:и висновку експерта на стади в!ддання до суду е встамовлення його в1дносимост1 1 допустимост! як джорела доказ1в для розгляду крим1нально! справи в судовому зас1даш!1. В стад!! судового розгляду даеться остаточка оц1та нисноику експерта з точки зору ¡¡ого flOCTOBlpHCXJTl.
- 19 - ,■
. В робот! роэкрито ам1ст оц1ночно! д!яльност1 учасник!в судового роэгляду.Досл1дхуючи оц!ночну д1яльн!сть захисника, автор визначае тактику використання висновку експерта, показув значения оцШки висновку при зд1йсненн1 функцП захисту. 3 метою забезпечення результативност! захисту, вихопччи 1з зм1сту ст. б Закону Украпш "Про адвокатуру", автором висловлена про-позиц1я щодо доц!льност1 залучення аахисником незалекного експерта ("приватника"). Однак, на думку автора, за -судом нотр1бно залишити право вир!иувати питания про те, наск!лькн та чи 1нша особа придатна для виконання функц!й експерта.
На в 1дм 1 ну в!д захисту, прокурор оц1нке висновок' в1д 1мен1 держави як посадова особа, на яку покладено виконання тако! функцП, тому така оц1нка веде за собою процесуальн1 насл1дки.
Оценка висновку на стад1ях касац!йно! <•1 наглядно! 1нстаиц!й проводиться у в1дпов1дност1 1з загальними' принципами оц!нки доказ1в. В цьому зв'язку розглядаеться питання-про мож-лив1сть проведения на даних стад1ях повторно! експертизи з метою перев!рки правильноет! висновк!в первинно! експертизи Автор розд1ляе думку про те, и£> висновки експерта, сформульован! за эавдашгяы вищестоящо! !нстанцП, "утворюпть новий доказ У' справ!. Таким чином вищестоящий суд покладае на себе функц!ю збирання доказ1в, що протир1чить вимогам закону. На думку автора, для оц!нки висновку експерта- вищестоящий суд мае право запросити неааяежного спец1ал!ста, роз'яснення якого можуть розглядатись як письмовий доказ у справ!. ..•В робот! в!дзначаеться, що врешт!-решт правильн!сть вико-ристання експертпого висновку визначаеться його оЩнкою в . су-купност! а 1ншими доказами у справ!, в!дносим1стю до предмету доказування ! ступенем категоричност! висновку.
В св!тл1 проведения судово-правово! реформи автором досл!джена проблема эмагальност! експертизи, як одного !э ме-Хан1ам1в демократизац!! принцип!в крим!нального судочинства. Анал1з д!ючого законодавства, зокрема Закон!в "Про внесения зм1н ! доповнень в окрем! статт! Крим1нально-процесуального кодексу Укра!ни у питаниях права на захист п!до8рюваного, об-винувачуваного, Шдсудного" в!д 01.04.1994 р. (ст. 21), "Про адвокатуру" в!д 01.02.1993 р. (ст. 6), "Про судову експертизу" в1д 25.02.1994 р. (ст. 7), "Про внесения доповйень до Закону Укра!ни "Про п!дприемництво" в!д 25.09.1994 р. (ст. 168), по-
кааав, вдо створен! реальн1 умови для виникнення !нституту зма-гальноТ експертизи. Дисертантом внесена пропоаиц!я про регламентацию • - ■1кс*итуту змагальност1 в крим 1нально-процесуаль ному ваконрдэвств1.Укра1яи.
В. робот1 досл!джено питания про статус висновку експерта 1 висновку спец!ал!ста. По результатах узагальнення практики ! анкетувашя автор приходить до висновку про доц!льн1сть надаи-кя висновку спец1ал1ста статусу процесуального документа ! не-обх1дй1сть визначекня в крим1наль но-процесуаль ному ваконо-давств! Укра1ни правового статусу спец1ал1ста.
8 робот!- вроблена рнроба прогиоэування оц!кочно1 д!яль-ност! в умовах 1Снування 1нституту альтернативно! експертизи, розроблер! практйчн1 рекоменлацП до вд1йсненню тако! ощнки при подалыа1й реал!зацП принципу 8магальност1 в крш!нальному 1 цив1льноиу судочинств!:;
В дисертацП визначен! текденцП розвитку оц!нки доказ1в, зокрема, висновку експерта судом присяжних зас1дател!в, мо-ральний 1 правовий аспекти ц!е! проблеми.Висунуто тезу про комплексну структуру оц1нки, яка, на думку автора, повинна складатись !в допом1кно'1 оц!нки головуючим (коронним) суддею 1 оц1нки присяжними зас1дателями. Показан! роль ! значения активно! участ1 судд! в оц!нц1 доказав судом прийяжних зас1Да-тел!в. Дан! методичн1 рекомендацП по гд1йсненнв ними оц!нки висновку, в числ! яких б'(хзз'яснення суддею основних принцип!в оц!нки висновку в напутН!й промов!; вияснення в процес! судового сл!дства важливих момент1в, що стосуються оц1нки висновку; допит «[«сперта; перехресний допит; запрошення за уагоджен-ням в! сторонами незалежного спец1ал1ста для роз'яснення пи-тань, оо викликають сумн1в. На думку автора, запропоиован1 ме-годичн1 рекомендацП будуть сприяти формуванню у присяжних судження щодо 1ст1шност1 висиовк!в експерта, а отже, внутр1внього переконання у винност1 чи невинност! п1дсудного.
В третьему параграф! "Врахування результат 1 в "от'нки вис-новк1в експерт1в сл1дчим ! судом" автор 8упиняеться.на^ питаниях використання висновк1в експерт1в в процес1 доказывания. Погоджуючись з тим, що експертиза - це продовження судового доказування, дисертант в1дм1чае, що хоч вона носить творчий характер, однак, задачею II е не виявлепня новнх законом1рнос-тей. а використання даних науки для вир!иення конкретного зав-
дачня. На ц!й п1дстав! автор роэгдядае е;сспертмау ян р!зновяд практично! д1яльност1, що спкразтъся на положения науки.
Оц!нка висновку сл!дчим 1 судом не s самоц1лло, вона пе-редбачае встановлення можливост! його використання.
Процедура виксристання висновку експерта як джерела дс-каз1в регламентована ааконодавством. Однак, практика вносить своТ корективи. Як показало апкэтувачня пргктичних прац1вник!в, при використанн! висновку виникавть т1 я трудной! . що ! при його оц!нц!.
Узагачьнення сл!дчо! 1 судовоТ! практики дало змогу виявити ряд суттепих недол!к!в при використаян! експертних висновк!в. В робот! запропонован! рекомендацП по 1х усуненню ! шляхи розиирення мохливостей використання такого'джерела доказ!в.
Дисертац'!я завершуеться викладом висновк!в ! прспозиц!й, в яких сформульован! основн! положения ! результата досл!дження.
По тем1 дисертац!иного досл!дження опубл!кован1 иикчевка-зан1 роботи:
1. Разработка программ определения пола и возраста исполнителя ругаписьиго текста для ПЭВМ, совместимых с IBM РС-АТ (XT) (в соавторстве), // Современные достижения науки и техники з борьбе с преступностью: Тез. науч.-практ. конф. / КЮ Респ. Беларусь. НШ проблем криминология, кримикалжтгси и судебной экспертизы. Минск, 1S92.
2. Некоторые вопросы оценки заключения криминалистической экспертизы следователем и судом. // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики: . Тезисы научно-практической конференции.- К., МГП "Тираж", 1993. - с. 48-49.
3. Повноваження кер!вника експертно'1 установи при оц!нц! висновку експерта // Зб1рник наукових праць. Видав. Р8В 1исти-туту УАВС,- Ки1В.- 1995.•
4. Суд присякних: проблеш оц!нки зисновку експерта. / Право Укра1ни, N 5-6.- Ки!в.- 1995.
Golovchenkö L.M. The evaluation of the criminalistic
expertise conclusions. Master of Arts thesis (qualification 12.00.09 - criminal procedure, criminalistics, forensic expertise). Taras Shevchenko Kylv University, Kylv, 1995. Manuscript.
The thesis contains the complex of the theoretical and practical questions, connected with the evaluation and usage of the conclusions of the criminalistic expertise. The thesis Investigates scientific, legal and methodical aspects of the evaluation of the conclusion. The essence of the expert-criminalist's conclusion and the criteria for Its evaluation In modern times are found out. There are shown in it the real possibilities for the Investigator and for the court to evaluate, the expert conclusions, there are found out the ways to widen them, and the recommendations for the improvement of ¿he actual legislation are worked out. The results of the' thesis were used while working out the practical recommendations for the legal officials. * • /
Головченко Л.H. Оценка вагарочений криминалистической эксперти-8Ы. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза. Киевский университет им. Т.Г. Шевченко, Киев. 1995. Рукопись. •
Диссертация содержит комплекс теоретических и практических Ecnpocos, связанных с оценкой и использованием заключения криминалистической экспертизы. В работе исследуются научные, правовые и методические положения оценки заключения. Определено содержание оценки заключения эксперта-криминалиста, критерии его оценки в современных условиях. Показаны реальные возможности оценки заключения эксперта следователем и судом, определены пути их расширения и разработаны рекомендации по совершенствованию действующего законодательства. Результаты исследования использовались при разработке практических рекомендаций для работников правоохранительных органов.
Ключов1 слова:
ощнка висновку експертизи, суб'екти доказуванкя,
1стинн1сть експертного висновку.
