АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Поисковые научно-технические средства и их применение при расследовании преступлений»
С'!
КИЇВСЬКИЙ НАЦІШАДЬШІ УНІВЕРСИТЕТ 1ы. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
. ОД
На правах рукопису
о п 0;;Т ¡ГГ~
ПЬРЬБИНоК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ
ПОШУКОВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ТА IX ЗАСТОСУВАННЯ ' В РОоСЛІ/иУВАІШІ аіІОЧИНІВ
Спеціальність 12.00.09 - кримінальний процес І криміналістика, судова експертиза
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ - І99о
Дцсертаціею в рукопис. Робота виконана в Київському національному університеті Імені Тараса Левченка
Науковий керівник Науковий консультант Офіційні опоненти
Провідна організація
доктор юридичних наук, професор В.К. Лисиченко
кандидат фізико-матеиатичних наук й.П. малєжик
доктор юридичних наук, професор іа.Я. Сегай
кандидат юридичнхи наук, доцент Щунило М.Е.
Генеральна прокуратура України
Захист відбудеться І99о року
о -/^ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 068.18.14 при Київськоцу національному університеті їм. Т. Шевченка за адресо»; 2Ь20І7, КиІв-17, вул. Володи-мирська, 60
З дисертаціє» можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету їм. Т. Шевченка за адресою: вул. Володимирська, ¿8.
Автореферат розіслано '/З'ЯМІ/ГША. 1995 р.
Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат юридичних наук, доцент А у В.ІІ. Іішбіко
ЗАГАЛЬНА ЛАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теь-и дослідження. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів гіо просіканню І розслідуванню злочинів I сьогодні е одни,«і Із важливих напрямків рішучої боротьби з нила. То;лу проблема оптиіяізації цієї діяльності, включаючи вирішення організаційних, правових, кадрових, матеріально-технічних I науково-лієтодичних питань підвищення II ефективності в у.ловах докорінних перетворень б Україні, е актуальною І має не тільки практичне відомче, але іі загальнодержавне політичне І соціальне значення. ІІов"язане це з тим, 40 об"ективна складність І багатоаспектність процесів реформування адміністративно-командної сьісте.їМ управління ниттям суспільства, їх демократизація, руйнування старих виробничо-господарських зв"язкІв
І перехід до ринкових відносин, при відсутності науково-об-грунтованих прогнозів І програм поетапного їх здійснення, викликали спад виробництва, безробіття, рість товарного дефіциту та Інфляції, 40 обумовило погіршення ішття населення, соціальну нестабільність та Інші негативні явища.
Серйозну небезпеку в даний період яеляє загострення криміногенної обстановки, цо відзначається, з одного боку, різкил ростом злочинності та якісними II змінами ¿поява нових видів злочинів, мікрегіснальна I навіть лімнародна консолідація злочинних груп, витонченість способів злочинних діянь I т.п.), а з Іниого - зниження рЬіучоІ боротьби з нею. мається на увазі не якість розслідування конкретних злочинів, хоча I вона вимагає покращення, а. ЬіИрОКОшаСіЯТабна боротьба 3 НИі'.ІИ як. СИСТЄіА*, що включає цілеспрямовану структурно-функціональну організацію попереджувальної I правоохоронної діяльності, правове регулювання I наукове забезпечення міжвідомчої координації оперативного II функціонування І т.п.
Статистичний аналіз показує, ідо коли за попередні Іо років середньорічний ріст злочинів складав біля о%, то за останні о років він перевищив І7/з І має тенденцію зростання.
Злочинне середовище розширюється, втягує .долодь, стає все агресивнішим І жорстокішим. Відзначається розвиток професіональної злочинності, особливо в торгівлі, комерційних та
Інших структурах підприємницької діяльності, орієнтованої на кваліфіковане скоєння протиправних діянь, що приносять наживу. Корисно-насильницька спрямованість злочинів в останні роки стала домінуючою I завдає величезних збитків. У такій складній ситуації несприятливим для II розв'язання е зниження не тільки профілактики, але й розкриття неочевидних злочинів, збільшення кількості багатоепізодних справ, що розслідуються тривалий чі.с, а також нестабільність правозастосовчої практики, невідповідність норм ККУ новим видам небезпечних діянь, особливостям організованої злочинності, плинність кадрів у слідчих та опера-тивно-розшукових органах, низький рівень їх професійної підготовки, недостатня технічна оснащеність I т.п. Все це обумовило потребу вироблення адекватних заходів протидії злочинності, переосмислення стану І нових шляхів оптимізації діяльності правоохоронних органів. Останніми роками в цьому напрямку ведеться Інтенсивна робота. II результати знайшли відображення в "Державній програмі боротьби зі злочинністю", затвердженій Верховною Радою України 2b.YI.I993 р. І принятих законах "Про міліцію", "Про службу безпеки", "Про організаційоо-правові основи боротьби з організованою злочинністю", "Про оперативно-розніуко-ву діяльність", в Указі Президента "Про невідкладні заходи по посиленню боротьби зі злочинністю" І д. Ін.
Здійснення заходів по активізації боротьби зі злочинністю сприяє укріпленню правопорядку та послабленню гостроти криміногенної обстановки. Разом з тим, ефективність діяльності в цьому напрямку правоохоронних органів«поряд з розв'язанням організаційних, кадрових, матеріально-технічних та Інших проблем, а також назрілих питань структурно-яункціонального І процесуального характеру, багато в тому залежить від підвищення науково-технічного І методичного’ рівня процесу розслідування: розширення на базі сучасних досягнень науки I техніки пошуково-аналітичних можливостей меж емпіричного пізнання при проведенні СЛІДЧИХ ДІЙ, використання позитивного досвіду, у тому числі зарубіжного, виявлення І розкриття окремих видів злочинів ^особливо скоюваних організованими групами), посилення професійної підготовки дізна-вачів І слідчих, належного забезпечення їх допоміжною методичною Інформацією, а також впровадження нових.методів І технічних засобів та оперативного навчання їх застосуванню згідно з нормами закону. Все це в свою чергу ставивь перед кримінально-процесу-
алькою наукою, криміналістикою та суміжними галузями знань, ідо обслуговують слідчу І судову практику, завдання зосередити свій науковий потенціал на вирішенні теоретичних, правових І практичних прикладних шкürifc, бід яких такса залежить ефективність розслідування І попередження злочинів.
L-видке І повне розкриття злочинів е одним з-наііва.'кливіїлих завдань кримінального судочинства Сет. 2 КПК). Тому цій проблемі постійно приділяється увага наукою кримінально-процесуального права, криміналістикою та сумісними галузями. Накопичено значний обсяг Інформації слідчою та судовою практикою, творча
II розробка дала «юмливість зробити глибокі теоретичні узагальнення про природу розслідування як процесу пізнання та методах його здійснення, вирішити багато практичних питань, що ¡лають значення для вдосконалення слідчої практики. В літературі знайшли широке висвітлення процесуальні та криміналістичні аспекти розслідування як нормативно урегульованої пізнавальної діяльності; про специфічні II закономірності та методи II здійснення; про природу отримуваних з їх допомогою знань; тактику I методику розслідування окремих видів злочинів; питаня теорії доказів І кримінально-процесуального доказування, а також про потреби І проблеми слідчої практики І т.п. Слльперт С.А., Арсеньев В.Д., Бажанов id.І., БахІн В.П., Белкін P.C., Бородін С.В., Биховський
І.Ü., Васильев A.ivi., ВІнберг A.I., Возгрін A.I., Гавло В.K., Глазирін 2.В., Герасимов І, Грошевой iU»i., Драпкін Л.К., Домбровський Р.Г., Дорохов В.Я., оуйков Г'.Г., Карнеева Л.л., ¿¿атусовськиіі Г.А., Коновалова В.О., ЛарІн А.ііі., Лузгін І.лі., Колесниченко А.кі., мітрічев С.Д., Михайлов A.I., іЛІхеенко ¡¿.іл., НІколайчик ¡Vi.І., Пантелеев І.Ф., Пашкевич Іі.Ф., Гіетрухін І.Л., Ратінов А.Р., Савицький ii.ivi., Старченко А.а. , Строгович їй.C., Трусов A.I., ьгеман A.A., іічькінд U.C., Піаламов м.П., Шейфер С.г.1., Яблоков м.П., Якубович Н.П. та Інші). •
Багатьма вченими досліджувались І такі важливі аспекти даної проблеми як правові підстави І форми застосування спеціальних знань, види наукових методів, прийомів І технічних засобів, цо використовуються в розслідуванні злочинів, правомочності І функції суб"ект1в, цо їх використовують при проведенні слідчих дій, криміналістична Ідентифікація та II значення в дослідженні речових доказів, питання теорії І практики судової експертизи, використання нових досягнень природнихчих І техніч-
них наук, а також передового досвіду з метою підвищення науково-технічного рівня розкриття злочинів ІАроцкер Л.гі., БІленчук П.Д. Белкін P.C., Вінберг À.І., Гончаренко В.Г.', І'рамович Г.І., Гра-новський Г.Л., ЗюскІн й.м., Іщенко ¿.11., Киричинський Б.P., КІр-санов Ü.I., Клмменко Н.І., Клочков В.Б., Колмаков В.11., Костиць-кий hü.В., Крилов І.Ф., ЛевІ O.U., Лисиченко В.K., ілітрічев B.C., Оровер В.А., Тихенко С.І., Салтевський Ій.В., Сегай ivi.fi., СелІва-нов ІЛ.Ü., СорокІн B.C., Сорокотягін І.H., Уткін Е.А., Фокіна А.О Цимбал II.В., Циркаль В.В., Іиляхов A.P., йісман 0.0., Ьксархопу-ло 0.0., Юрін Г.С. та Інші).
Проведені дослідження тісно пов"язанІ з потребами практики боротьби зі злочинністю І е важливим внеском в теорію кримінально-процесуальної науки І криміналістики, соціальною функцією яких е вивчення цих потреб І комплексне розв'язання завдань вдосконалення кримінального судочинства.
Однак проблема швидкого I повного розкриття злочинів багатогранна І тому має багато аспектів, які не отримали належного дослідження. До них належать такі питання, що розглядаються у дисертації, як криміналістичне поняття пошуку, що е складовим елементом практичного пізнання в структурі діяльності по розслідуванні злочинів, а також пов"язанІ з ним методологічні І процесуальні положення, які складають правові І теоретичні основи застосування науково-технічних засобів, принципи їх розробки та впровадження у слідчу практику.
В аспекті завдань оптимізації діяльності правоохоронних органів по розкриттю злочинів важливе значення має аналіз стану І напрямків розвитку криміналістичної техніки, критичний розгляд організації Інформування про II досягнення практичних працівників та ефективності використання ними різних за призначенням методів, прийомів I технічних засобів.
Сучасний розвиток криміналістичної техніки І оперативне впровадження нових методів І технічних засобів сприяє розширенню кола о6"ектІв, що е нетрадиційними різновидами речових доказів Снапр.: мікросліди, радіоактивні речовини І т. Ін.), чим збагачує слідчу І судову практику новими Інструментальними підходами виявлення, закріплення та дослідження неочевидних відображень механізму скоєння злочину як реально Існуючих фактів, що сприяють його розкриттю. У цьому зв"язку важливе вивчення I пристосування нових досягнень природознавства І техніки, зокрема
в галузі фізики, І на їх основі проведення експериментальних робіт по з"ясуванню можливостей застосування визнаних у цих галузях знань методів І технічних засобів з метою розкриття злочинів.
Актуальність зазначених аспектів проблеми розкриття злочинів була визначальною у виборі теми дисертаційного дослідження, яке виконувалось на кафедрі криміналістики І технічній базі лабораторії неруинуючих методів дослідження Київського національного університету їм. Т. Левченка протягом останніх років І е підсумком творчих пошуків автора, спрямованих на сприяння афективно^ використанню пошукових науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів.
аіета. І завдання дослідження: Метою е процесуальні І техні-ко-криміналістичні передумови розробки I впровадження науково-технічних засобів у практику розслідування злочинів, правові підстави І форми їх застосування в кримінальному процесі; понятійний апарат криміналістичної техніки, класифікація науково-технічних засобів та їх використання у діяльності органів, що ведуть боротьбу зі злочинністю; зкспериментальне дослідження можливостей пристосування (модифікації) поширених в техніці фізичних методів неруйнівного контролю промислових виробів для розв'язання пошуково-діагностичних завдань, які сприяють розкриттю злочинів.
Мета дослідження конкретизується такими завданнями:
1) аналітичний огляд сучасного стану криміналістичної техніки, II понятійного апарату та запропонованих в літературі класифікацій науково-технічних засобів та їх методологічного I практичного значення;
2) на основі вивчення спеціальної літератури, технічних характеристик I нормативних актів визначити правові I технічні вимоги, порядок розробки, апробації то*впровадження методів І технічних засобів, призначених для використання в розслідуванні;
3) дослідити правові підстави I форми застосування науково-технічних засобів, правомочності І функції суб"ектІв, ¡цо їх застосовують при проведенні процесуальних дій;
4) визначити методологічне значення пошуку як складового елементу практичного пізнання та його місце в структурі діяльності, спрямованої на розкриття злочинів;
- b -
ü) проаналізувати запропоновані в літературі визначення криміналістичного поняття пошукових науково-технічних засобів, їх види І ефективність використання у слідчій практиці;
О експериментально дослідити можливості пристосування описаних в літературі фізичних методів неруіінІв»чого контролю якості промислових виробів та визначити доцільність І умови їх впровадження в практику розслідування злочинів;
?) розробка пропозицій по вдосконаленню процесуального режиму застосування пошукових та Інших видів науково-технічних засобів, а також методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності їх використання при розкритті злочинів.
Методологія І методика дослідження: У розв'язанні намічених завдань автор опирався на закони І категорії теорії пізнання, логіки, правові І методологічні положення науки кримінально-процесуального права І криміналістики, судової статистики, теорії Інформації, акспериментальної фізики, лабораторної техніки, аналіз точок зору, висновків І пропозицій з окремих досліджуваних проблем, викладених в опублікованих роботах різних авторів.
Нормативною основою е Кримінально-процесуальний кодекс України, "Державна програма боротьби зі злочинністю", Закон "lipo організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", Закон "Про міліцію", Закон "Про опєративно-роз-шукову діяльність", Укази президента України, відомчі положення, що регулюють діяльність правоохоронних органів.
При написанні роботи використовувались також методы спостереження, аналізу, анкетування І д.ін. ¿/ліричною базою дослідження були матеріали опублікованих узагальнень слідчої І судової практики, результати вивчення 2UÜ кримінальних справ та анкетного опитування І4Ь слідчих; експериментальні лабораторні дослідження різнихжоб"ектІв, проведені з метою з'ясування можливостей застосування іфиладів неруіінівного контролю або їх пристосування для вирішення пошуково-діагностичних завдань, що зустрічаються у слідчій практиці; зкспериментальні дослідження виготовленої моделі портативного приладу, призначеного для виявлення порушень цілісності металевих об"ектІв.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, цо в ній:
І) на мікг&яузевому рівні комплексно досліджені правові, методологічні I практичні штаня, 40 стосуються застосування
пошукоьих та Інших вадів науково-технічних засобів, які виконують різні по характеру функції в структурі діяльності органів, що здійснюють розслідування злочинів;
2) проведено аналітичний огляд запропонованих в літературі понять "науково-технічні засоби" та їх класифікацій, обгрунтовано висновок про необхідність їх уніфікації та уточнення понятійного апарату криміналістики;
3) розглянуті організаційні I техніко-методичні аспекти • проблеми розробки, апробації та запровадження науково-технічних засобів у слідчу практику І напряжи можливого вдосконалення процесуального рєадіму застосування їх у передбачених КІіК формах;
4) викладені результати проведеного автором експериментального дослідження можливостей пристосування для слідчої практики ряду фізичних методів, які застосовуються в промисловості для контролю якості виробів І обгрунтовано положення про те, що заснована на цих методах цілеспрямована криміналістична модифікація приладів сприяє розкриттю окремих видів злочинів.
Основними результатами дослідження, які виносяться на захист, е:
1) аналіз криміналістичного змісту поняття "пошук" І обгрунтування його методичного значення як складового елементу пізнавальної діяльності, спрямованої на розкриття злочинів;
2) висновок про те, ідо різниця смислових конструкцій та застосовуваних термінів ("засоби науково-технічного прогресу", "технічні засоби", "техніко-криміналістичні засоби" та Ін.) створює труднощі при їх використанні в процесі розв'язання теоретичних I практичних завдань, а отже вимагає уніфікації та уточнення понятійного апарату криміналістики;
3) обгрунтування положення про методологічну двозначність
в криміналістиці поняття "науково-технічні засоби": а) загальне науково-технічне значення стосовно предмету криміналістики як системи наукових положень 1 природничо-технічних даних про за-гальнонаукові, пристосовані І спеціально розроблені прилади, апарати, пристосування І матеріали, а також прийоми, методи І методики їх застосування при розслідуванні злочинів; б) практично-прикладне, що характеризує типове призначення І класифікаційні відмінності різновидів науково-технічних засобів та їх зв'язок з відповідними прийомами, методами І методиками, що застосовуються в кримінальному судочинстві; '
4) на основі розкриття двоаспектного методологічного значення поняття "науково-технічні засоби" висновок про необхідність термінологічної конвенції (загального визнання) цього положення в теорії криміналістики І використанні його при вдосконаленні класифікації науково-технічних засобів та характеристиках їх функціонального призначення;
Ь) визначення загальних передумов I етапів розробки І впровадження науково-технічних засобів у практику розслідування, та критеріїв допустимості їх використання в кримінальному процесі;
6) критичний аналіз форм застосування науково-технічних засобів, визначених нормами КОК, ідо регулюють повноваження та функції суб"ектІв, які можуть їх застосовувати;
7) розкриття поняття "пошукові науково-технічні засоби", характеристика їх видів І функціонального призначення при розслідуванні злочинів;
Ь) визначення факторів, що впливають на ефективність використання пошукових та Інших технічних засобів при розслідуванні І рекомендацій, спрямованих на їх усунення;
9) пропозиції про вдосконалення правового регулювання застосування науково-технічних засобів при проведенні слідчих дій та документуванні отриманих з їх допомогою фактичних даних, які мають доказове значення;
10) експериментальні дослідження можливостей використання для розв"язання пошуково-діагностичних завдань ряду фізичних методів неруйнівного контролю якості промислових виробів та розроблений на їх основі портативний прилад для виявлення замаскованих переробок номерів на автотранспортних засобах та Інших прихованих порушень їх поверхні.
Практична значимість результатів дослідження визначається тим, що розглянуті питаня та сформуловані по них висновки І пропозиції сприяють: а) розширенню пошуково-діагностичних завдань, які можуть успішно розв"язуватись з допомогою спеціально розроблених для цієї мети методик І науково-технічних засобів; б) вдосконаленню процесуального режиму використання різних за призначенням їх різновидів при проведенні процесуальних дій; в) розробці правових, організаційних І технічних проблем раціонального їх використання в діяльності органів попереднього слідства та методичного забезпеченя таким шляхом підвищення науково-техн2ч-ного рівня розслідування злочинів. •
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації відображені в учбовому посібнику "Застосування сучасних фізичних методів дослі^ення для розв"язання пошукових завдань у криміналістичній практиці", п"яти наукових статтях, а також доповідались на науковій конференції та засіданнях кафедр криміналістики університету та Академії внутрішніх справ.
Виготовлений на основі експериментальних досліджень портативний прилад та методика його застосування ¿апробований на станції діагностики ДАІ м. Києва при перевірці технічного стану автотранспортних засобів у І9В9 р.] I рекомендований для впровадження в органах ііВС (див. акт апробації).
Положення дисертації використовуються в учбовому процесі з криміналістики на юридичному факультеті Київського національного університету, Академії внутрішніх справ України та Ін.
Структура роботи. Дисертація складається Із вступу, трьох глав, кожна з которих поділена на три параграфи, висновків, списку використаної літератури І додатків.
ог/ЦСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтовується актуальність теми, мета І завдання дослідження, правові, методологічні та експериментальні основи, що розкривають новизну та практичне значення результатів дослідження, а також положення І висновки, що виносяться на захист та дані про апробацію та- впровадження роботи.
Глава І "Правої та наукові підстави використання науково-технічних засобів у розслідуванні злочинів" присвячена аналізу поняття І класифікації науково-технічних засобів, правових підстав I форм їх застосування, а також методологічних І організаційних передумов пристосування І впровадження досягнень природничих І технічних наук у вигляді наукових методів І технічних засобів з метою розкриття злочинів та ефективного їх розслідування .
В § I показано, ч<о розвиток криміналістичної техніки та проблеми використання наукових методів І технічних засобів в розслідуванні постійно привертають увагу вчених. Багато теоретичних I практичних питань даного розділу криміналістики досліджені досить глибоко I висвітлені у цілому ряді дисертацій, монографій, методичних посібників, а також підручниках І статтях. Однако Існують І недостатньо досліджені проблеми. Однією з них е неоднозначність виділення у визначеннях науково-технічних за-
СООІВ "СМИСЛОВОГО ядра" ¿СУТТЄВИХ ОаНсік) ДаНОГО ПОНЯТТЯ і МОВ-НОІ форми ¿Груш термінів) ІІОГО ьдразу. У ОВ"яЗКу З ЦИМ утруднюється класифікація науково-технічних засобів та їх ефективне використання у слідчій практиці, Виходячи з того, цо поняття, як одиниці мислення, е однією Із пізнавальних форм, цо відображають певну кількість однотипних об"ектІь, під цим кутом зору розглядаться текстові конструкції визначень "науково-технічні засоби", "техніко-криміналістичні засоби", "криміналістична техніка" які використовуються в літературі I на цій основі зроблено висновок, що вони нерівнозначні, а пояснення їх різними авторами викладені нечітко або суперечливо. В роботі обгрунтовується положення, цо поняття "науково-технічні засоби" е за-гальнонауковим, рівним по обсягу універсальному класу, а за своїм змістом - збірним. Воно охоплює різноманітні види приладів, пристосувань, Інструментів та Інших знарядь праці, які застосовуються в тих чи Інших сферах діяльності, в тому числі, при розслідуванні злочинів та проведенні судових експертиз. Поняття "техніко-криміналістичні засоби" від нього відрізняється. Воно вужче за обсягом I багатше за змістом Імістить більше ознак), сгідно з логічним законом зворотнього відношення між об"ектом I змістом поняття дане поняття може застосовуватись тільки як видове, яке охоплює лише спеціально розроблені в криміналістиці різновиди засобів, які поряд з некриміналістичними ¿магнітофони, мІКроскопл, лупи, освітлювачі 1 тлі.), в необхідних випадках використовуються дізнавачем, слідчим або експертом-криміналістом ¿наприклад, магнітна щітка, йодна трубка, дактилоскопічна плівка I т.п.). Враховуючи загальнонаукову двозначність терміну "техніка" ¿засоби діяльності та сб"єктивне поєднання їх з прийомами застосуванні в дисертації пропонується поняття "криміналістична техніка" в наукових І практичних цілях застосовувати тільки в значенні загальної системи апробованих І рекомендованих для використання у слідчій практиці науково-технічних засобів незалежно від предметно-галузевого їх походження, або, з пояснюючою приміткою, як системи знань одного Із розділів науки криміналістики. У цьому другому значенні поняття "криміналістична техніка“ повинне трактуватись не тільки як система різних за призначенням видів технічних засобів, але й пов"язаних з їх використанням прийомів І методів, а також теоретичних І технічних принципів, ідо лежать в основі їх розробки І впровадження, різнопред-
метних знань про закономірності взаємодії різних об"ектІв та механізму їх відображення, цо є методичною передумовою використання конкретних технічних засобів при розслідуванні злочинів.
На підставі аналізу матеріалів практики I описаних в літературі класифікацій науково-технічних засобів визначено їх наукове І практичне значення, а також недоліки. Поряд з цим обгрунтовано двоаспектне методологічне значення поняття "кауково-тех-нічні засоби", зазначене в обгрунтуванні новизни дисертації, сфермульовані такои висновки І рекомендації про необхідність узгодження І уточнення понятійного апарату криміналістики та вдосконалення систематизації науково-технічних засобів по діяльно-цільовому І функціоначьно-операціиному призначенню в розслідуванні злочинів.
Дослідження правових підстав, наукових умов допустимості I процесуальні форми застосування науково-технічних засобів при проведенні дізнання І попереднього слідства показує, цо ці практично важливі питання ке знайшли , повного вирішення в кримінально-процесуальному законодавстві, а в юридичній літературі з приводу них висловлені дискусійні точки зору.
Проведене анкетування слідчих органів ¿ІВС І прокуратури України (»узагальнені дані приведені в роботі) вказує на те, цо вони також по різному розуміють ці питання та їх практичне значення. Це дає підстави для висновку, до недостатня розробленість процесуально-правового I науково-методичного аспектів даної проСлеш е однією з суттєвих причин низького науково-технічного рІЕИя розкриття злочинів. Б зв"язку з дам в роботі аналізується структура пошуково-пізнавального процесу І формування доказів в ході проведення процесуальних дій, особливості взаємодії системи "слідчий-пізнавальні методи”, роль у цій взаємодії з матеріальними об"екгами науково-технічних засобів, а також опосередкований їх зв"язок через досягнутий результат з описанням встановлених фактів у протоколі, який е процесуальним джерелом доказів. В цьому аспекті з зазначених проблемних пагань надо-диться критичний огляд думок різних авторів, узагальнені висновки І конкретні пропозиції, спрямовані на усунення пробілів I недоліків в регламентації умов допустимості І форм застосування різних за призначенням науково-технічних, засобів у діяльності органів, до здійснюють розслідування злочинів.
На нашу думку в К1ИІ правові підстави застосування наукових методів І технічних засобів при проведенні окремих видів слідчих дій повинні вдосконалюватись шляхом конкретизації порядку І
умов Ix використання відповідно дізнавачєм, слідчим, спеціалістом I експертом. Поряд з цим в КііК України новина бути окрема стаття про загальні удовії допустимості застосування ьаукошх методів І технічних: засобів приблизно у такій редакції: "1іри проведенні процесуальних дій І судових експертиз з метою виявлення, фіксації та дослідження окремих обставин або об"ектІв і встановлення конкретних фактичних даних допускається застосування науково-обгрунтованих методів І апробованих технічних засобів, які забезпечують отримання достовірних результатів 1 не порушують законних прав та Інтересів громадян".
Конкретизація, умов І правил застосування наукових методів
І технічних засобів може бути здійснена без зміни структури iffi] ілляхоііі уточнення редакції окремих статей. Наприклад, ч.І ст. Ь, доцільно доповнити вказівкою на те, цо умови І результати застосування наукових методів І технічних засобів описуються у протоколі в ТІЙ послідовності І так, як вони використовувались в ході слідчої дії. При цьому повинні бути зазначені п.ІлІ застосування методу або технічного засобу, їх експлуатаційні І технічні характеристики (справність, чутливість, режим роботи т.п.). оміст ст. 114 пропонується розлирити доповненням, цо слідчий вправі застосовувати понукові, вимірювальні, аналітичн та Інші допоміжні прилади та Інструменти, технічні прийоми, ме тоди I матеріали для виготовлення зліпків, відбитків, планів т Ішіих додатків до протоколів. Аналогічні уточнення, що стосуються застосування наукових методів І технічних засобів, рекомендується включити І в ст.ст. ІЬЗ, 191, 194, І9Ь та Ін.
У цій главі аналізуються такок поняття І структура наукового методу, взаємозв'язок емпіричних, логічних, а такоа спеці ально розроблених криміналістичних методів І технічних засобін при проведенні слідчих дій та судовому дослідженні доказів. На основі співставлений висловлених в літературі точок зору про законодавче регулювання наукових методів, технічних засобів у кримінальному процесі vü.B, Дулов, А.м. Ларін, I.¡л. Лузгін, м.С. Строгович та ін.) зроблено висновок про їх дискусійність. По цьому питанню підтримується позиція P.C. Белкіна, який вважає, цо методи пізнання ке регламентуються законодавством, бо метод - категорія гносеологічна, яка не може бути законной дбс незаконном (Белкин P.C. Криминалистика и доказывание. - м.: Юрнд. лит., 1969, с. ¿3). Така позиція автора в робот! аргу-
ментуеться тим, що функція методу как способу підходу до об'єкту пізнання I сукупності прийомів I методологічних настанов по організації пізнавальних процедур полягає в тому, щоб забезпечити досягнення тієї мети, яку ставить перед собою суб"ект, який його застосовує, ¿¿гідно з цією функцією операції по застосуванню методу не вимагають законодавчої регламентації, оскільки вони базуються на об"екїивних законах І принципах властивих об”екту І процесу пізнання. Це положення Ілюструється аналізом реалізації методу спостереження, який у різних модифікаціях використовується при проведенні слідчих дій І експертних досліджень різних об"ектІв.
Завершується глава визначенням методологічних І організаційних передумов I напрямків криміналістичної розробки (пристосування) І впровадження різних за призначенням методів І технічних засобів у практику розслідування злочинів. ЦІ пропозиції Ілюструються прикладами, які свідчать про те, що розробці I впровадженню методів І технічних засобів притаманні дві пов"я-зані між собою тенденції: спеціалізація, обумовлена потребами розв"язання коккретноио проблемного завдання та універсалізація функцій методу в процесі його апробації майбутнього застосування в слідчій І експертній практиці.
У главі И "Види пошукових науково-технічних засобів, їх функціональне призначення та застосування при розслідуванні злочинів" розглядаються зміст поняття пошук І його методологічне значення як складового елементу практичного пізнання в структурі діяльності, спрямованої на розкриття злочинів, види пошукових науково-технічних засобів та їх використання у слідчій практиці, суб"екти застосування науково-технічних засобів ти гштаня врегулювання їх правомочносте}! та функцій. У ціп главі показано, що закономірності розслідування як пізнавального процесу такі, що його початкову ступінь, тобто, вихідний етап формування знання, утворює, як правило, пошук джерел Інформації про подію, цо відбулася, накопиченні про неї відомостей та їх вивчення, побудова певних версій, необхідних для вибору наступних дій та приняття відповідних процесуальних рішень. В криміналістиці поняття І значення пошуку, його взаємозв'язок з цілеспрямованістю криміналістичних та Інших пізнавальних операцій в структурі пізнавальної діяльності суб"ектІв, що проводять розслідування злочинів, не розкрите. Судячи по літературних
даних, в науковому пізнанні пошук розглядається як його складова частина, що включає теоретичні І практичні операції, спрямовані на усвідомлення проблеми, оцінку накопиченої Інформації про об"ект дослідження I визначення тих питань, на які в науці відсутні достовірні відповіді, визначення згідно з наміченою пізнавальною метою підходів або програм їх вирішення, вибору методів І технічних засобів I т.ін.
Викладене дає підстави вважати, що в пізнавальній діяльності В широкому СМИСЛІ пошук - це етап переддослідаення, який виконує в його структурі орІентовио-ІнформаЦІйну I гіпотетичну функції, які ціляспрямовано гіідготовлюють- та активізують дослідження об"екта або проблеми І мобілізують наявні можливості суб'Якта на розв'язання намічених завдань.
На основі аналізу літератури І структури процесу пізнання або розслідування обгрунтовано положення про те, и;о криміналістичне поняття пошуку як складової частини практичної діяльності суб"ектІв, ідо здійснюють розслідування злочинів (дізнавач, слідчий I Ін.), враховуючи II процесуальні особливості І ретроспективний характер, мо.кна визначити так: під пошуком в розслідуванні злочинів вважається передаючий йому етап, який являє собою окремі процесуальні дії орієнтовно-дослідницького та розвідувального характеру, що базуються на криміналістичних даних та вихідних відомостях про подію пригоди та II відображеннях ь конкретній обстановці, які виконуються слідчим з метою осмысления обставин Кого скоєння, визначення напрямків I ситуаційних завдань по розкриттю, а також підходів I методів еиявлєння слідів та Інших об"ектІБ для подальшого їх дослідження.
Являючись вихідним етапом в актах пізнання в процесі розслідування, пошук тісно' поБ"язакиіі з криміналістичним аналізом таких категоріальних орієнтирів, як проблема, ситуація, відображення злочинних дій в вигляді слідів та Інших об"ектІв~носІІі Інформації про явища, ідо утворюють злочини, са своєю цілеспрямованістю, функціональною роллю та методологічними принципами, які мають регулятивне значення в пізнавальній діяльності слідчого (дізиавача), пошук е своєрідним способом розв'язання багатьох мислительних І практичних завдань, які виникають на різни; етапах розслідування. В цьому зв'Язку обгрунтовується висновок ¡до необхідне поглиблене вивчення можливих Інших аспектів значеі ня пошуку в структурі діяльності по розслідуванню злочинів та розглядати його в криміналістиці в якості одного Із спеціальна методів, який тісно пов'Язаний за спрямованістю I завданнями з методами побудови слідчих версій, планування розслідування,
Б криміналістиці не має такси* загальновизнаного поняття поиукових науково-технічних засобів І це утруднює їх науково-обгруитовапу класифікацію. Напевно саме толу в літературі одні автори розглядають їх як аехнічні засоби дослідження місця події \Д.О. їУрчик), а Інші - як нєрегламептовані законом способи виявлення І фіксації фактичних даних іА.А. ^іліпова), або науково-технічні засоби виявлення криміналістичних сб"ект1в чА.А. ііксархопуло, Г.І. Грамович та Ін.).
Пошукові науково-технічні засоби від зазначених вище видів відрізняються своєю спеціалізацією, вони безпосередню пов"яза-яі з пізнавальними методами, являючись їх Інструментально-технічною основою. В зв"язку з цим в дисертації запропоновано таке визначення пошукових науково-технічних засобів, яке вІДліеедовуе їх від Інших видів технічних засобів в системі криміналістичної техніки. Пошукові науково-технічні засоби - це спеціальні прилади, Інструменти I матеріали пошуково-діагностичного призначення, які використовуються при проведенні слідчих дій для відшукання захованих в непрозорих середовищах об'єктів та дослідження рєчоеіїх доказів з метою визначення їх будови, властивостей, виявлення невидимих слідів змін та Інших мікроутворень, які мають значення в пізнанні I доказуванні обставин конкретних злочинів. Таке визначення загального (видового^) поняття пошукових засобів відрізняється тим, що його зміст розкриває функціональну спеціалізацію приладів, Інструментів I матеріалів,які ним охоплюється в системі криміналістичної техніки, відображає основні напрямки їх використання в складній структурі діяльності по розслідуванню злочинів. У визначенні чітко виділяються поняття, які утворюють ознаки окремих груп пошукових технічних засобів, що дозволяють їх диференціювати на більш вузькі групи в межах загальної класифікації, враховується спеціалізація та призначення одних - для пошуку захованих об'єктів, а Інших -для розв'язання діагностичних завдань лра експертному дослідженні речових доказів.
В роботі розглянуті описані в літературі класифікації пошукових науково-технічних засобів, їх відмінності, значення І недоліки, а таком наведені узагальнені дані практики застосування деяких їх різновидностей при розслідуванні окремих видів злочинів (вбивств, дорожно-тракспортних пригод І тлі.). На підставі узагальнення практики обгрунтовується положення про
невідповідність між рівнем розвитку криміналістичної техніки на основі пристосування досягнень Інших наук та використанням рекомендованих в літературі пошукових та Інших науково-технічних засобів при розслідуванні злочинів, що виявилося останніми роками. Викладені також рекомендації, спрямовані иа вдосконалення мілівІдомчоІ апробації та впровадження в діяльність правоохоронних органів запропонованих в літературі, але ие реалізованих на практиці наукових методів І технічних засобів.
Ьсівєриується глава II аналізом передбачених в КІІК України правомочностей суб'єктів застосування науково-технічних засобів та їх функцій при проведенні процесуальних дій, а також вислов-лєпііх б літературі точок зору з цих питань. В роботі констатується, що в ряді дисертацій, монографій та статтей вчених, а такок працівників слідчих органів, присвячених проблемам розкриття злочинів та обміну досвідом,описані причини І недоліки, які не сприяють підвищенню науково-технічного рівня попередньго слідства. Серед пропозицій по їх усуненню багато авторів зазначають про необхідність конкретизації в КПК процесуальних умов застосування різних за призначенням методів І науково-технічних засобів, а такох правомочностей суб"ектІв, які їх застосовують та врегулювання їх функцій. Однак ці пропозиції залишаються на рівні публікацій. В законодавчому порядку вони не розглянуті. В цьому зв”язку в дисертації систематизоваііі пропозиції з цих питань І варіанти їх можливого вирішення та дана їх критична оцікка. На основі постатейного аналізу норм КПК, вивчення літератури І матеріалів слідчої практики в роботі показано, що недоліки в розслідуванні злочинів, неефективність використання наукових методів, пошукових та Інкшх видів науково-технічних Засобів І їх причини неоднозначні. Тому завдання оптимізації діяльності по розкриттю І розслідуванню злочинів не можуть бути в ииніїлиих умовах вирішені відомчими наказами або розробкою вченими методичних рекомендацій та узагальненнями слідчої практики. Проблема ця багатоаспєктиа І вимагає комплексного підходу який повинен грунтуватись на повному І чіткому врегулюванню в КііК взаємопов'язаних сторін пізнавальної І процесуальної діяльності дізпавача І слідчого, включаючи їх, а також спеціаліста, пошуково-дослідницьку функцію, II спрямованість на всебічне, повне розкриття злочину І встановлення винних осіб. Цей висновок в роботі конкретизується рядом пропозицій, спрямованих на
розширення гюшуково-пізкавальїіих основ діяльності по розкриттю злочинів І вдосконаленню процесуальної регламентації функції слідчого І спеціаліста.
Зідмічається також, ідо однією з обов'язкових умов вдосконалення діяльності по розкриттю І розслідуванню злочинів, підвищення значимості в ній наукових методів I технічних, засобів, являється поглиблення техніко-нрл.^ікалістичної підготовки працівників слідчих органів I випускників юридичних вузів, цо навчаються за слідчо-криміналістичною спеціалізацією. .
У третій главі "шожлпвості застосування електромагнітних, радіоінтроскопічних І тєшюеих методів для розв'язування криміналістичних завдань" розглядаються питаня щодо придатності зокрема токоЕихрового I ферозондового методів, а також радіоІнтроскопи І теплобачеикя для розробки універсальних пошукових засобів.
У першому параграфі "¿кепериментаяьпе дослідження іиогливо-сті застосування струмовихрового I ферозондового методів для розв'язування окремих криміналістичних завдань" викладені основні теоретичні положення цих лгетодів та експериментальні дослідження напрямків можливого застосування їх в криміналістичних цілях. Зокрема в експертній практиці Інколи виникає необхідність дослідження металевих виробів з .метою виявлення порушення їх цільності або наявності в них швів зварювання, слідів рихтування, трідик I раковин, що знаходяться під захисним шаром грунту, шпаклівки та фарби. Результати експериментальних досліджень свідчать про досить високу ефективність вибраних для цієї мети методів. Описуються схеі.іа, призначення І методика застосування спеціально розробленого портативного приладу, в якому використовується друга гармонічна складова електромагнітного поля збудження, що дає найбілш повну Інформацію про магнітне поле або про його градієнт, шетодика дослідження поверхні металевих виробів використовувалась практично при виявленні підробки номера кузова автомобіля без порушення шару фарби, цо покриває поверхню. За допомогою приладу тільки за період одного технічного огляду транспортних засобів було виявлено II автомобілів
і підробленими номерами. Прилад рекомендується для використання при техогляді для діагностики з метою виявлення заміни номера сузова автомобіля, а також в реєстраційних відділах Даі при
ЗНЯТТІ І постановці транспортних засобів на облік. Даний прилад даже застосовуватись також в комісійних автомагазинах при огляді автомобіля при продажі І оформленні його власнику.
_ В другому параграфі "л&спериментальне дослідження можливостей застосування методів радіоінтроскопії для пошуку прихованих об"ектІв" розглядаються мікрохвильові (надвисокочастотні НДВЧ) методи І можливості їх застосування для виявлення неметалевих предметів І пустот. Показано, ідо однією Із основних цінностей мікрохвильових методів е можливість виявлення ряду характерних порушень суцільності в середовищах-диелекТриках, які непрозорі для видимого діапазону електромагнітних хвиль.
На спеціально створеній лабораторній установці досліджувався досить широкий набір матеріалів та речовин, що е характерними для об"ектІв, в яких часто влаштовуються тайники. Це різні вироби з деревини, цегли, бетону, гіпсу, глини, різновиди пластмас I т.п. Отримані експериментальні характеристики свідчать про досить високу прозорість цих матеріалів для міліметрових радіохвиль. Досліджувались також можливості виявлення ряду характерних внутрішніх порушень суцільності цих диелектриків амп- ' літудним методом. Результати показали, цо хоча з моменту появи Ідеї застосування амплітудного методу для пошуку тайників, заявленої ш.О. Селіваношм, линув певний час, можливості застосування зазначеного методу далеко не вичерпані. Поряд з амплітудним методом для розв'язання зазначених завдань пропонується застосовувати радіополяризацітший метод. Лабораторні дослідження показали, що цей метод особливо ефективний при виявленні геометрії проходження в непрозорих тілах, а також можливості визначення форм І розмірів закладених в поромнику тіла Інших предметів. Наводиться оригінальна методика та результати II застосування з метою визначення форм та розмірів закладених у по-ромиїїу предметів. У тому випадку, коли поміщений у порожнину предмет має близькі диелектричні характеристики з середовищем, в якому знаходиться порожнина (тайник, пустота) застосування радіополяризаційного методу стає незамінним. Амплітудний І ра-діополяризаційний методи взаємно доповнюють один одного, оскільки технічна реалізація їх здійснюється за допомогою одного І того приладу - рсдіоіктроскопа. ‘
У третьему параграфі ".ьїсеперимеитальке дослідження можливостей застосування пристроїв теплобачення для розв"язаыня криміналістичних завдань" розглядаються основні фізичні принципи та характеристики пристроїв теплобачення, а також випадна застосування теплобаченпя для виявлення породами та предметів, помічених У порожнини різних ТІЛ. Це стосується ЕИПаДКІВ, коли предмети, що закладені у порсжиииу-таиник не прозорі для радіо-хеиль I застосування вицеоіасаьих методів неможливе. Проведені експерименти зокрема показали, 40 вірогідність визначення порожнини та поміщених у них предметів залежить від типу основного матеріалу досліджуваного об"екта I тому необхідно враховувати особливості поширення тепла у ньому. Так, наприклад, чим вища теплопровідність матеріалу, тим менша глибина залягання предметів, які можуть бути зафіксовані тепловим методом. У деяких випадках, наприклад, при фіксації предметів в шаруватих І сотобих структурах, що пов"язано з їх несуцільністю, відшаруванням І нєпроклеями, даний метод не має собі рівних. Це пояснюється тим, що теплопровідність основного матеріалу I прошарку повітря відмінні на кілька порядків. Результати експериментїв показали, що в окремих випадках досить ефективно можна використовувати режим однорядного сканування, для технічної реалізації якого можна застосовувати спрощені пристрої І прилади. їх можна використовувати, коли для виявлення прихованих предметів необхідна висока зперативність. Режим однорядового сканування в таких випадках [іуже вигідно відрізняється від режиму "тепловізора", оскільки ■іас, необхідний для отримання Інформації, у кілька десятків разів скорочується, це перевищуючи 0,5-1 хвилину.
Результати експериментальних дослідаєиь можливостей застосування описаних методів Ілюструються графіками, таблицями I Іотознімками.
Дисертація завершується еиклндом висновків І пропозиція, s яких узагальнено сформульовані основні напрямки І результати іослідження по темі.
По темі дисертаційного дослідження опубліковані такі роботи
I. Возможности криминалистического применения токовихревого ;етода. // Криминалистика и судебная ькспертиза. - 1985. - iv 30.
2. Прибор для диагностики скрытых поверхностных изменений ферромагнитных изделиях // Криминалистика и судебная зкеперти-
а. - 1985. - № 31.
з. ¿кспериментальное исследование возможностей применения амплитудного метода радиоинтроскопии для обнаружения тайников // Криминалистика и судебная экспертиза. - 1990. - $ 40.
'1. Использование тепловидения для обнаружения тайников // Криминалистика и судебная экспертиза. - 1990. - ]■? 41.
и. О регламентации б У11К познавательных основ предварительного следствия // Криминалистика и судебная экспертиза. -1991. - К 43.
6. Понятие и методологические вопросы поиска в расследовании преступлений // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики : Тезисы научно-практической конференции. - К., 1993.
7. Использование современных физических методов исследования б криминалистической практике: методическая разработка. -Научно-исследовательский и редакционно-издательский отдел КВ1и ыБД СССР. - 19Ъ9.
8. Применение современных физических методов исследования для ремения поисковых задач в криминалистической практике: Учебное пособие (в соавторстве): - Киев, Украинская академия внутренних дел. - 1993.
Perebitjuk N.V. Scientific and technical searching means and their applications when investigating crimes on speciality 12.00.09; a copy submitted for a candidate degree in law.
Theoretical research is as following: legal and scientific oasic in noing scientific and technical means when investigating crime, as well as the types of scientific arid technical searching means and their functional purposefulness »hen investigating crime.
Experimental research lies in using electromagnetic, radioscopic and thermal methods in solving criminalistic problems.
Перебетюк H.B. "Поисковые научно-технические средства и их применение при расследовании преступлений" по специальности 12.00.09, рукопись на соискание ученой степени кандидата юридических наук, Национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1995. Теоретическими исследованиями являются правовые и научные основы использования научно-технических средств в расследовании преступлений и виды поисковых научно-технических средств и их назначение и использование при расследовании преступлений. Экспериментальными - возможности применения электромагнитных, радиоинтроскопических и тепловых методов для решения криминалистических задач.
Ключові слова:
впровадження пошукового приладу для виявлення підроблен-них номерів кузова автомобіля.
