АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Правовые основы аккредитивнай формы безналичных расчетов»
^ ^^УКРАУНСЬКА ДЕРЖАВНА ЮРИДИ'ШЛ АКАДЕМ1Я
л
1 ^ " ■
На правах дукопису
КОЛ1СНИК Володнмир Борисович
ПРАВОВ1 ОСНОВИ АКРЕДИТИВНО! ФОРМИ БЕЗГОТШКОВИХ РОЗРАХУНК1В
Спец!алы«сть 12.С0.02. — деджавие право 1 упдавлЫня, державне буд!вництво; адм1н!сгдатнвне право; ф!нансове право
Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Харкш 1995
Дисертащею е рукопис. *
Робота виконана в Кшвському ушверситсп ¡м. Т.Г.Ш'евченка
Науковий кер!вник — доктор юридичних наук, професор Воронова Л.К.
Оф!цШш опонентн:
Доктор юридичних наук, професор Головко А.О.
Доктор еконолочних наук, професор Василик О.Д.
Провщна оргашзащя — Юридичний шститут Одеського университету 1м. Ы.Мечнжова
Захист вщбудеться « »_ 1995 р. о_годин! на
заадаиш спеидал!зовано'( вчсно! ради Д.068.25.02 в УкрашськШ де-ржавтй юридичшй академй {310024 м. Харыв, вул, Пупж1нська, 77)
3 дисертацюю можна ознайомитись в б!(шотец1 Укра'шсько!' державно? юридично! академй <310024 м, Харыв, вул. Пушкшська, 77)
Автореферат роз!сланий «_»_.1995 р.
Вчсннй сскретар спец1ал13ованоУ вчсно1 ради
Доктор юридичних наук, професор
ЬМ.Даньшин
Актуальшсть теми дослдаення. Банки назнвають кровеносною системою, що пронизуе все народне господарсгво. Та, якщо бути иже зовам точшшн, такою системою е гроиюш розрахунки. Якраз з процеа розрахушав грош1 течуть в уах напрямках, проникають в ус! пори господарського механизму. При цьому й здшсшоеться обмн1 топар1п на гроип, що е найб1льш важливим фактором ринкопого господарства.
Господарсыа зп'язкн м1зк суб'ектами пщприемницькоТ д1пльност!, в кшц{ кшща, мають грошове пираження. Оскшькн ма-тер^альш цпшосп створкмоться п сфер! виробництва, а обороти! кош- -ти знаходят1>ся « в сфер1 виробництва, 1 в сфер! 061'гу, то прискорення об1гу оборотних коштт, що обслуговують сферу матер1ального виробництва, зменшення часу перебування 1'х в розрахунках с досить оажливим фактором. Але, кр1ч цього, специфипп економ1чш умови, що склалися в Укранп, примушують серйозно розглядатн також так! фактора розрахунюв м!ж суб'ектами шдпрнемницько1 д1яльност1, як гарантовашсть, надшшсть платежу та реальш'сть обм!ну грошей на товар.
Продавцю потрхбна впевнешсть, що покупець зможе оплатити товар по його В1двантаженю. Як зробити ризик неплатежу мннмалышм? Покупець, в свою чергу, повинен мати впевнешсть, що продавець вщвантажить товар вчасно й вш отрнмае його протн свого платежу. Як забезпечити виконання зобов'язань по вщвантаженню й вщправщ при зд1йсненш платежу?
Ц1 питания стали вже банальними для украшськоТ економ1ки.
Тх вир'ннення може бути можливе при застосуванш такоТ формн розрахунк|'в, яка б забезпечувала сбом сторонам по контракту мак-
2-5-/СА5 3
симальне задоволення Л'х штереав: продавцю — гарантований негай-ний плат!ж проти пщтвердження виконання ним свомс зобов'язань за контрактом, а покупцю.— впевнешсть в реальносп обмшу грошей на необхщний йому товар в1дп0в!дн01 якосп, причому ця впевнешсть повинна грунтуватися на документальному пщтвердженш.
Найбшьш вщповщною вищеназваним вимогам е акредитивна форма безгопвкових розрахунк1в, що дуже широко застосовуеться в м!жнародн1й банк^вськш практищ безгот!вкових документарних роз-рахушав. Ця форма розрахунк!в, маючи в своШ основ! односторонне, умовне, грошове зобов'язання банку виконати плат1ж (негайно чи з розстрочкою), чи акцептувати переказш вексел! (трати) й оплатити IX в термш, за умови пред'явлення йому обумовлених документов, й виконанш ¡нших умов дього зобов'язання, може 1 повинна розгляда-тнся як швидкий та, гцо досить важливо, гарантований плаиж.
Застосувакня акредитивноТ форми бсзгствкових розрахункш за розрахунками в У крапп може бутн досить ефективним засобом проти иеплатехав за поставлений товар чи надаш послуги й проти невико-нання зобов'язань при попередшй оплат1 (особливо беручи до у вага ту ситуацвд, що склалась за цих питань).
На жаль, сьогодшшнШ р!вень правового регулювання без-гствковнх розрахунк1в взагал! й акредитивно! форми безптвкових розрахунк!в зокрема, мае ряд серйозних недолгав як в теоретичному, так \ в практичному плань
Це, як бачиться, зокрема обумовлено вщеутшетю серйозноТ науково-економ1чно1 дослщницькоУ бази з цих питань.
В навчальних поабниках й наукових зб!рниках з башавсько1 справи1 питания безгттвкових розрахунк^в, не кажучи вже про ак-редитивну форму безгствкових розрахунмв, в проблемах банкшсько! справи висв1тлюються в дуже загалышх рисах.
Р!ЗН1 аспекта правового регулювання безктвкових розрах\нк1в розроблялись КГуревичем2, Н.А.Козаковою3, Л.К.Вороновою . За
' Див. «Банковское дело» / Под ред. В.И.Колесникова, Л.П.Кролняецкой. — СПб, 1992; «банковское дело» / Под ред. О.ИЛаирушнна.— М., 1992; «Финансово-кредитный механизм и бапконскис операции» / Под ред. В.И.Букато, М.ХЛапидуса. — М., 1991.
2
Дни. Гурсиич И. Правовые проблемы расчетных и кредитных правоотношений. — М., 1972.
3
Комкона Н.Л. Правопыс вопросы применения чеков в международных расчетах / теория и практика.— М., 1974.
4 " .
Поршкта Л.К. !1р;ин>1н>с регулирование кредшпо-расчетных отношении в
I1.11HI.IU4M хозяГ>С11;<-\ —- К., 1УК8,
виключенням цих монографШ в правовш л!тератур1 радяиського пер!оду й сучасносп нема досить серйозних доаиджень теоретично-правових питань безгот!вкозих розрахунмв. Правов1 аспекта акреди-тнвно'1 ж формн безгсгпвковнх розрахунк!в не були розглянут! навт. в цих монографшх.
Хотипося б вщмггити, що в таких крашах, як США, Англ5я, Франфя, ФРН проблема правового регулювання безпгивкових роз-рахуик1в с предметом велико"! кшькосп правових доовджень й роз-робок. Питания ж акредитившп форми безптвкових розрахунк1в розрсблет в теоретично-правовому план! дуже добре й детально. Як насладок цього е високоефективна система правового регулювання в цих кражах безгсгпвковнх розрахуиюв ззагал1 й акредитнвио? форми безгопвкових розраху!шв зокрема.
В зв'язху з цим бачиться необхщним й важливим в практичному эначешп дослщження теоретичннх й практичних пнтань м1жнародного башавського права, анал1з й узагалънешш судовоТ й банк1всько1 практики з тим, щоб чггко визначивши правов! основ и акредитнвно'1 форми безгствкових розрахушав, розробити ряд про-познцш по бшьш ефективному правовому регулюванню акредитивно{ формн безготшковпх розрахунк1в й, таким чином, удосконаленшо снстеми безгхтвкових розрахунюв в УкраТш в щлому.
Це й визначило гшб!р теми дано'! дисертади.
Мета дсслвдження — комплексшш розгляд правовнх основ ' акредитивноУ форми безгхупвкових розрахуныв через анал1з теоре-тичних доктрин м!жнародкого бапк1вського права й розробка пропо-зиц1й з вдосконалення правового регулювання щеУ форми розрахунк1в в законодавств! Укра'ши.
У вщповц-чосп з щею метою зроблена спроба пиршшти так! завдання:
1) проанализувати поняття банк!вського права 1 шдстави видьлення його як окремо! комплексно! галуз! права;
2) визначити безгот}вков1 розрахунки як предмет регулювання нормами банк!вського права;
3) проанал!зувати ¡снуюч! теорп правовоУ природи акредитнву й дати його повне правове визначення;
4) проанал!зувати правовщносини мш сторонами акредитивно'У банк!всько'1 операцн й визначити правовий статус кожноУ з сторш;
5) проанал!зупати поняття документарносп акредитнву;
6) дати ч!тку правову класш}мкацно категор1й та вид1в акредитнву;
7) проаншшувати стан правового регулювання акредитивно'1 форми безгствкових розрахунюв в законодавст Украши й розро-бити конкретш пропозидц щодо його вдосконалення.
Методолопчною основою дисертацп е д1алектико-ма-тер1ал1стичний принцип шзнання (досл!дження) правових явищ. На-уковий анализ здшснювався згщнг> з понятгям матер!ал1стичного вчення про буття, свщом1сгь, право, загальний взаемозв'язок предмете та явищ, про протир1ччя як джерело розвитку. В досл!дженш широко застосовувались метод комплексного анализу, юридично-лопчний, системиий методи, та метод пор^вняльного анализу.
1нформацшною базою досладження е иормативш акти м1жнародного банювського права та национального законодавства Ук-ра'ши. Найбшьш важливими з яких для даного досладження е «Ужфжоваш правила для документарных акредитив1в» (редакцп 1993 р., публжащя МТП № 500) та «Положения про безгот!вков1 розрахунки в народному господарств» Украши».
В дисертацп широко використовуються пращ таких вчених-правознавщв, як: С.С.Алексеев, Л.К.Воронова, Й.С.Гуревич, Г.С.Срмакова, Е.А.Ровинський, Н.Скарженовський, Г.А.Ухтуев, 1.Мс СиНоисИ, 1.0о1ап, С.М.БсЬштЬоГГ, В.\¥ипшске, О.В.\Уипшске, К.ТоК, J.Harficld, Е.КозепЫИИ.
Наукова новизна дослщження полягас:
1) у видшенш й розгляд1 поняття банк1вського права як окремо? комплексно! галуз1 права й у доовджеши правовадносин за без-гопвковими розрахунками як складово! частнни баншвського права;
2) у розгляд! правово! природи акредитиву з позицШ банк!вського права, у досладженш й розгляд» понять «акредитивноЗ банк1всько'1 операцп» й «акредитивного зобов'язання банку»;
3) у детальному правовому аиал!з! стадш акредитивно! банювсько! операцп, прав та обов'язив суб'ектсв щеУ операца, питания документарное« акредитиву, у детальшй правовШ класифкацн категорш й вшив акредитиву;
4) в анал!з1 сучасного стану правового регулювання акредитнв-но! (}юрми безгчтвкових розрахунклв в УкраМ й в розробщ пропо-зицп! по идосконаленню законодавства Украши з цього питания з метою створення налсжноТ законодавчо1 бази, яка б забезпечила формуванни ефективноУ системи безгопвкових розрахункт.
В зв'язку з цим у дисертацп сформульоваш деяк1 теоретичш положения, як! виносят1.ся автором на захист:
1. Башивське право — це окрема, комплексна галузь права, цо регулюе суспшьн! вщносшш, як! виникають в процеа оргашзаци )анк1ЕС1.ко\' систем:! й в процеа здойснеиня баншвськнх операцШ.
Предметов! банювського права е сукутпсть пщносин, що вн-шкагать в процес! оргашзаци" башипсько! спстеми й у процес! !Д1Йсиення банмвських операцш, скерованих на забезпечення госпо-;арсько'1 Д1ялыюст1 суб'ектш шдпрнемництва й сбслуговування штих зргашзацш, усгапов та громадна. Специф1чиою оссблишстю цих гуспшышх вщносии е участь у них Банку як обов'язково'1 сторонн зщносин й урегулювання 1'х специф1чним методом поеднашш [мперативних припиа'в й свободи банившей' дншънссп.
2. Правову природу акредитнву слад розглядати з позищй башавського права, видшшочн при цьому «ши роке» й «аузьке» по-няття акредитнву.
В «широкому» попятт1 шд акредитивом слщ розумгги будь-яку угоду, зддно з якою банк (банк-емггент) дпочн на прохання й на шдстав} шструкцШ юнента (заявника акредитнву), чн вщ свого шеш й за сео1м розеудом зобоэ'язуеться здшенити платЬк, акцент чи иегащащю чн уповноважити ¡нш1 банки на щ да при дотриманш строив й умов акредитнву; тобто акредитив розглядаеться як «акре-дитивна банк1вська операцш» з множиною сторон.
Пщ «вузьким» поняттям акредитнву слщ розумгги односто-ро1ше, умовне, грошове зебов'язання банку здшенити плат!Ж, акцент * чи негоц1ацио за умовн подання ¿¡ому передбзчених докуменпп й виконанш шших умов цього зебов'язання.
3. Осношшми сторонами акредитивно!' банк1всько*1 операци е «Заявник акредитнву», «Башоем1тент,->, «Бенефщиар акредитнву» й «Виконуючий банк*, який в залежноси вщ обсягу й характеру по-вноважень може виступати як ав^зуючий, шдтверджуючий, акценту-ючий, негоцпоючий банк та банк-платник.
Кожна з сторш акредитивно! банювсько!' операци мае сво'1 спе-циф1чш права та обов'язки, що зумовлюються п мюцем в цш операци.
4. Правова класиф1кащя категорш та видш акредитив!в засно-вуеться на ¡снуючш слецифщ1 прав, обов'язив та взаемовщносии сторш акредитивно! банк1всько! операци, та \'х важливосгп.
Подш акредитив1в на категори, — основна й найбшьш важлива класифкац,и(, зджснюсться в залежносп вщ типу акредитивнога зо-бов'язання банку (вщзивт та безвщзивш акредитйви).
Видшення вид1в загального характеру базуеться на наявносп чи вщеутноетч додаткових гаранпй за акредитивом, що с характери-
7 ' 7
стикою будь-якого акредитиву але не мае такого значения як тип акредитивного зобов'язання банку (пщтверджен! й нешдтверджен! акредитиви).
В основ! подшу акредитив1в на види локального характеру е специф1чш риси прав, обов'язюв та взаемовЩносин сторш акреди-тивно! банИвськоУ операцн, що притамаиш лише окремим групам акредитив|'в.
В залежносп вщ способу виконання акредитивного зобов'язання банку, акредитиви подняться на основн! види локального характеру (акредитиви з платежом за пред'явленням, акредитиви з розстроченим платежом, акцентш акредитиви, акредитиви з не-гоц1ац!ею).
Наявшсть додаткових прав та обов'язив, чи спецкфжи взаемовщносин сторш зумовлюе вид*1лення додаткових похщних вид1в локального характеру (трансферательний акредитив, «револьверний» акредитив, акредитив типу «ЬаскЧо-Ьаск», резервний акредитив й т.п.).
5. Визначення акредитиву в п. 37 «Положения про безгшчвков! розрахункн в народному господаре™ Укра'ши» видаеться таким, яке не вщповщае суп акредитиву.
Вважаемо за доцшьне, на даному етаги, шкорпорувати в зако-нодавство УкраТии, вщкоригованоУ в1Дповщно до внутр!шньодсржав-них баншвських розрахунк1в, частини норм «Ушф1кованих правил та звичаУв по документарних акредитивах» (редакди 1993 р., публ. МТП № 500), що дасть можливим в короткий термш створитн не-обхадну нормативну базу для ефективноУ системи безгопвкових роз-рахунюв в У крапп.
Пропозици й рекомендацп, висуну-п в дисертаци, можуть бути використаш як для подальшого теоретичного дослщження правових основ р1'зних (}юрм безгхгпвкових розрахунюв, так й для практично» роботи з ефективного правового регулювання безгопвкових розра-хунк!в, й безпосерсдньо в практичшй робот1 банк1в.
Апробацш результат дослщження. Результати дослщження обговорювались на I Всеукра'шськш банк^вськш конференци (лютий 1993 р.), та на засщаннях кафедри конституцшного права та адмЫстративного права КиУвського ушверситету ¡м. Т.Г.Шевченка.
На даному етат результати дослщження використовуються автором, як членом Науково-консультащйноУ ради при МЗЕЗ УкраУни, в практичшй робот» ради, зокрема, при шдготовцд й виконанш Указу Президента УкраУни № 566/94 ш'д 04.10.94 р. «Про заходи щодо
впровадження розрахушав за договорами, що укладаються суб'ектами п1дприемницькоУ д!Яльносп».
Кр^м того, материи дисертаци подан! до Национального Банку Украши й розглядаються юридшшим упразлкшнм НБУ для враху-вання П1Д час розробки шструкцШноУ нормативно! документаца НБУ.
Структура роботи сбумовлена метою досл1джеина.
Дисертац1я складаеться з г ступу, трьох роздшв й внсновкш.
У пступ! обгрунтовуеться актуальность теми, мета й предмет дослщження, його новизна й науково-практична значим'1сть дисер-тацГУ.
Перший розды «Бсзпупвков! розрахуикн як предмет правового регулювання* складаеться з двох параграфов й включас розгляд по-няття банкшського права як охремоУ комплексно! галуз! права й загалын питания правового регулювання безпупвкових розрахушив.
Еконсм1чна несбх1дн!сть, формуючи сукупносп норн права з четко визиачеш струхтурн галузей права, з той лее час спрняе Ух органичному проникненню одна в одну й утвореишо в шецах цього «синтезу» структур Ышого р!вня. Ц1 струхтурн поеднують в ссб1 по тМ чи щшШ предметшй, тематичшй чн шшш ознащ юрндмчно р!знор1дн1 правов! норми, створюючи тнм самим комплексы галуз1 права.
«...В правовш систем"! пород з основннми роздитами, як1 обо-соблюються за юриднчннмн режимами, в!дображенимн в ссобливих' методах й мехашзмах регулювання, е утяорення комплексного характеру, так! як морське право, банювське право, господарче право, страхове право...»1.
Юридичш норми, що пходять до комплексных утворень, зоста-ються за своУми вих1днимн моментами в головшй структур!, в основных галузях й на них розповсюджуються загальш положения вадповщних галузей. До вторинноУ сгруктури вони входять весь час, зостаючись нормами цивильного, кримшальнзго, адмнйетратнвного й т.д. права. Й все ж це особлива юридична щлкшеть. Норми комплексного утворення за шшмм предметом й за шшими, нехай не голеганимн, юриднчннмн особливостями вторинно, нпрохн не пору-шуючи арХ1тектошки основннх галузей й не виключаючи з Ух складу ш еднноУ норми, об'еднуються в особлнве угрупувания. Юридичш особлнвосп такого угрупувания вадображеш в особливих принципах, загальних положениях, окремих специф^чних способах регулювання,
Алексеев С. Теория тсударсша к П|хшл. — С. 254.
о
щ,о свщчить про наявшсть специального, хоча й не видового юридич-ного режиму.
Спсциф!чш принцици, загальш положения, способи 'регулювання, що встановились в результат! комплексно! кодиф!каци, мають значения «особливого силового поля», що не т1льки об'еднуе юри-дично р1знорщний матер1ал в визна^ену цшсшсть, а й надае !й нехай I вторинний, але специф1чно галузевий вщтшок. й зокрема, вияв-ляеться, що хоч норми комплексно! галуз» можлнво й потр1бно «роз-подишти» за основними галузями, але «закрити» 1х тальки в рамках основно! галуз! неможливо1.
Такою окремою, комплексною галуззю права, що регулюе суспшьш вщносини в процеа оргашзаци банмвсько! системи в процеа здшсиення банк!вських операцШ, й е башавське право.
Загальною специфичною ознакою суспшьних вщносин, що скла-дз!0ть предмет банювського права, е те, що вони виникають н кнують з обов'язковою участю байка, як одше! з сторш цих вщносин.
Предметом банкшського права е суспьльш вщносини, що виникають в процеа оргашзаци банк1всько! системи 4 в процеа здшсиення банювських операцш, направлених на забезпечення господарювання суб'ект пщприемницько! д1яльносп й обслуговування ¡нших ор-гашзацш та громадян.
Специф1чним способом регулювання банювських правовадносин е метод поеднання ¡мперативного регулювання 1 свободи банивсько! д1яльносп.
1мперативне регулювання банмвсько! д1яльност1 зумовлено не-обхщшстю проведения державно! грошово-кредитно! политики й здшснюеться, як правило, через Нацюналышй Банк Украши, а в деяких випадках — безпосередньо Президентом Украши, Кабшетом М1н1стр1В Украши та деякими шшими держорганами.
Свобода банювсько! д1ялыюсп грунтуеться на положениях ст. 2 Закону Украши «Про банки 1 банктську д!яль1псгь»2. Ця стаття закр1плюе, що банки с економ1чно самостшш й повш'стю незалежн! вщ виконавчих та розпорядчих органов державно! клади в решениях по !х оперативна д1яльносп, а також вщ вимог й вказ!вок, не вщповщаючих диочому законодапству Украши. При цьому Закон Украши «Про банки 1 банктську д1яльшсть» визначае коло операцш,
' Див. Алексее« С. Теория государства и ираиа. — С. 256.
Закон УкраТисько! 1'СГ «Про Гонки 1 банк1иську дпии.Ысть», Шдомоет! Всрхоино!
• Гиди У1'С1\ 1У91, Кг 25, ст. 281; Шдомосп Нерхошю? Гуди Укршии, 1992. №20, ст. 276.
в рамках якого суб'екти баншвсько!' д!яльност! i реал1зуготь принцип свободи банк!всько1 д1яльност}.
Наявшсть окремо! групи розрахункових правовщносин об'ективно зумовлено самою наявшстю товарно-грошових ввдносин, при якпх реал!зац1я зобов'язань пов'язана з рухом грошових кошп'в. Оск1лькн ж основною частнною грошового o6iry (близько 90%) е безготшковий платЬкнпй c6ir, в шсому рух коптв здшснюегься у внпвди переряхувань за рахунками в башавських установах, то стае зрозум1лнм, чому питания ефективного правового регулговання без-гсупвкових розрахушаз займае одне з найвалипштих мкць в банк!вському npaui.
Правове регулюваиня безпупвкових po3paxym<in зд!йснюеться на дпох pimmx — мЬкиародному й державио-нацюнальному (в за-лежносп в!д виду безготсвкових розрахушав — ипжнародних чп внутр}шньодержавних розрахунюв вщповщно).
Внутр1шньодержавш безгствков! розрахунки в Укра'ин рсгулю-ються в основному «Положениям про безплчвков! розрахунки в гсс-подарському оборот! Укра'ши» (затаердженому ршеиням Правлишя НБУ вщ 24.05.1993 р.).
Основними принципами безгот1вковик розрахунив в Укра'пп е:
1) вшьний вибтр суб'ектами шдприемшщько! к1злъност'1 формн безгот1вковнх pospaxynxia
та
2) невтручання башав в догсш'рш вщносинн м1ж суб'ектами п1дприемницько1 д1яльносп з питань вибору форми розрахунюз.
KpiM того, банктсысе право визначае ряд принцишв оргашзаца систем» безпшвкових розрахушав в щлому, це:
1. Проведения ncix розрахушав мЬх суб'ектами падприемпнць-Koi д1яльност1 через установи банку1.
2. Здшснения безктвкових платежей при наявносп коптв на рахунку платннка чи права у нього на кредит2.
' Дип. ЦК УкраГни та положения Указу Президента УкраТни «Про заходи по скорочешио гот'шкового обороту» в1д 12.07.93 р. № 206 1з эм!намн та доповнемнями на 01.05.94 р., сг. 380.
2
Дин. Положения про бсзгот1вкоп1 розрахункн в народному господа рств! УкраТни, ст. 11, 23. / Лист Ш5У № 22001 /116 Ыд 01.06.93.
3. Згода платника на списания кошт! в з його рахунку1.
Така згода дасться шляхом виписки плат1жник документ» зпдно з умовами роздшу Положения про безгствков! розрахунк» чи шляхом акцепта документш, виписаних отримувачем контв.
Другий роздал «Теорегичио-правов! аспекти акредитивно» фог ми безгот!вкових розрахунк1в» складаеться з чотирьох пара граф ¡в включае розгляд правово1 природи акредитиву, специфки пра вовщносин Mix сторонами акредитнвноЧ операци на pi3iinx н стад!я> прав та обов'язк1в cropin, питания документарност! акредитиву, фор: та вид1в документарних акредитнв!в.
Хоч акредитивш вщносшш й являються оргашчшш елементо Bciei' сукупност! вщносии по поставц1, кушвльпродажу, виконанш послуг, в правовому аспект} вони повинш розглядатись я ввдокремлень
Генуе багато правових конструкций, що намагаються пояснит аспекти акредитивних иравовщносин. Одиак ni одна з викладени правових конструкций не може зробити це повно й адекватно. Пр цьому необхадно шдм1тити, що Bcix i'x об'еднуе одна й та ж осоС лйв^ь — пщхщ до розгляду питания. Bei ц1 теорн розглядакл правову природу акреди.ива через призму цившьно-правови вадносин, грунтуючись на шетитутах цивильного й приватного прав; Але множина cropin акредитивних вщносин, особливоси економ'чш спрямвваносп, переплет$ння елемеюгёв р!зних юридичних шститут! перетворюють акредитив у складний шститут сучасного банмвськог права.
Вщиосини банк — юпент в акредитившй операци, н вмш»аються в рамки цивцтьно-правових конструкцш, за допомого» яких юридична доктрина та практика намагаються квал!ф1куват акредитивш вщносини. Такий тдх(д тшьки посилюе й збЫьшуе тру/i нощ1, пов'язаш з теоретичною розробкою правово» природи цьог ¡нституту.
Безумопно, як i iimii банмвськ! операци, акредитивна Tic» пов'язана з. господарськими, цившьно-правовими угодами й виника як настпдок зобов'язаиь по сплал обумовлеио? суми коштш при ви конашп цих угод. Але в результат! ¡снуючоТ ф'шансово-банк1вськ< специфпси в правовщиосинах по цш операци, акредитив с юрндичн абстрактним зобов'язлнням, тобто ¡сиуючим незалежно в»д господа!
Дни. ЦК УкраТми ст. 3SI i Положении про бепготшкои) розрахуики в народном госмоларсш УкрлЬш, ст. 2.
J2 '
коУ угоди в результат» якоУ було зумозлено його появления. Навггь >роткий розгляд сгпвв!дношення акредитиву 1 господа рськоУ угоди, жазуе суттев! розб!жност! в них й яарактеризуе Ух як дв1, вщмшш ;на вщ одноУ, групп правовщносин.
Так, господарськш угод1 характерна безпосередш шдносшш юдавець — покупець, в акредитившй же операцГУ так! прям! зв'язкн цсутн!.
Вщноснни по господарськиг угод« грунтуються на фактнчннх гслугах, товар!, чн шшому виду внконанпя зэбов'язань, вщносиии по акредитиву грунтуються тыькн на товарник документах. Як сазуе стаття 4 Ун!ф1кованих правил — «...по операщях з акредн-гаами вс! защкавлеш сторони мають справу тьльки з документами, 1е не з товарами, послугами чн ¡ншнми видами виконання зо-»в'язань, до якнх можуть належати документ:!»1.
В господарськ!й угод! вщповщалышм за виконання платежу с, с правило, покупець, за акреднтипом зобов'язаним до платежу е
1НК.
I наренгп, основою правояадноснн по господарськш угод! е умо-I даноУ угоди. Правовщносинн ж по акредитившй операцй будують-
I у ввдпошдност! з банк1вськнм!1 правилами, звичаями й практикою.
Вищезазначене дае можлив^сть зрсбити висновок, шо розгляд эавовоУ природн акредитиву, як «¡юрмн безгтшвковнх розрахушав, >тр1бно проводити з позиц!й банк!вського права.
Значшш к рок вперед в процес! теоретично-! розробки правовоУ рироди акредитиру лредстапляють собою Ушфтоваш правила й зви-
II для документарннх акредитив1в (редакц!я 1993 р. публ!кац!я ¡жнародноУ торговельноУ палати № 500)1.
Вони розглядають акредитнв як особливого роду згоду про пап'ж. Так, ст. 2 Ушф!копаних Правил указуе, що пщ понятгям цжументарний акредитнв» (чн -»резсрвнин акредитив») розум!сться ^дь-яка угода, як би вона не була названа чн означена, зпдно з сою банк (банк-емггент), д!ючи на прохання й на основ! ¡нструкц!й тента (Заяшшка акредитиву) чн вщ свого ¡мен! за своУм розеудом:
' Див. 1СС итГогт (лкчюгм апс) 1'гас!1се Гог ОоситеШагу сгс<1(й, — 1СС РиЬИсайоп ' 500, р. 10.
2
Дни, 1СС 1)и'1Гопп Симони ап<.| РгасНсе Гог ОоситеШагу О гчШ.ч — 1СС РиЬИса^ип •¿00. Кем* Уогк, 1493 — 1СС (¡С!' №500).
1) повинен здшснити платш третей сторош (бенефициару ак-редитива) чи його наказу, чи акцептувати й сплатити переказн! вексел1 (трати), виставлеш бенефщиаром,
чи
2) уповноважуе шший банк здшснити такий платок чи акцептувати й сплатити переказн1 вексел! (трати),
чи
3) уповноважуе шший банк до негощацн проти обумовлених документе, при додержанш TepMiHiB й умов акредитиву1.
В npaBoeiii cyTi акредитиву важливо розр!зняти його загальне поняття, що розкривае порядок й схему взаемовщносин сторш при його виконанш, як це вказано в ст. 2 Ушфшованих правил, тобто акредитив в широкому розумшш слова — як «акредитивно! операции i бишш специф1чне, «вузьке» поняття акредитиву, що квал!фжуе суть «акредитивного зобов'язання банку». При цьому шд поняттям *ак-редитивне зобов'язання банку» розум!еться односторонне, умовне, грошове зобов'язання банку здШснити плайж (негайно чи з розст-рочкою) чи акцептувати трал» й оплатити i'x в термш платежу за умови пред'явлення йому обумовлених документа й виконання шших умов цього зобов'язання.
Акредитивна банк!вська операция характеризуется множиною cropin, до основних i3 яких належать «заявник акредитиву» (The Applicant), банк-ем!тент (The Issuing bank), бенефщиар акредитиву (The Beneficiary), а у випадку виконання акредитиву уповноваженим банком — виконуючий (вказаний) банк (The Nominated bank).
Заявник акредитиву — це особа (ф1зична чи юридична) на прохання яко1 той чи шший банк приймае на себе акредитивне платежи с зобов'язання. Як правило, в цш якосп виступае покупець за угодою та можлив* й iHiui BapiaHTii, — представник покупця, чи, згщно з ст. 2 Ушфжоваиих правил2, сам банк.
Банк-ем1тент — це банк, який безпосередньо вщкривае акредитив, тобто приймае на себе акредитивне зобов'язання й вщповщальшсть перед бенефщиаром чи виконуючим банком за эдшснсння платежу, акцент чи негощащ'ю проти представлених обумовлених документов.
1 Дин. ICC UCF № 500, р. 8.
2 Дни. ICC UCI' № 500, р. 8.
1-1
Бенефщиар акредитиву — це особа, сторона на користь яко! иставляеться акредитивне зобов'язання банку. Як правило, це про-авець за угодою.
Виконуючнй банк — це банк, який безпосередньо внкснуе г,et и частицу операцШ за розрахуиклми з бенефщиаром, як то: овщомлення про Ыдкриття акредитиву (ав»зування), пла-пж, акцепт и негоц!'ац1я. Обсяг за характер прав i обов'язк1П виконугочого банку ал ежить вщ виду акреднтивно! операцн, особливих шетрукщй баи-:а-ем!тента й ¡снуючоУ шж банками домспленосп вщносно порядку иконання акредитиву. В залежност! п'щ цього виконуючий банк юже виступатн як ав1зуючий банк, пщтверджугачий банк, акцепту-зчий банк, негощ'югочни банк чн як банк-платннк.
Специфка правовщпосин сторш акредптивио1 банк!всько'1 опе->ацн полягае у вщокремленосп кнуючих дпосторошшс угод одна вщ »дно? в межах загально'1 угоди про илатЬх. Так, зпдно з ст. 3 ('шфнссваних правил, дп анконуючого байку, що повшетю вдповщашть зобов'язанням за акредитнвом, не ззлежать вщ «засмиик угод М1Ж заявником акредитиву i банком-ем!тентом, чн мьж [аявником акредитиву й бенефщиаром. В свою чергу, на бенефщиара ii в якому pa3i не розловсюджуються догошрш вщноенни, що кнують иж банками чи м!ж заявником акредитиву i банком-ем!тентом .
В правовому регулгозаиш акредитивних вщносин велике м!сце займае питания правильного прийняття необхщиих за акредитнвом ¡.окуменпв виконугочим банком чи банком-егнтентом. Пщ поняггям «акредитивш документна, чи едокументи, обумовлеш акредитнвом» розум!ють Tonapui та шни документи, що служать пщетавога для проведения розрахуша» по документарному акредитиву.
Bei документи, що представлягаться до акредитиву, дшяться на чотири групп:
1) транспорта! документ»;
2) crpaxoßi документи;
3) комерщшн рахунки;
4) inrni додатков! документа.
Пщ транспортиимн документами в документарнш акредитнв1нй операцн розум!ються документи, що пщтверджують факт вщвантаження товару на борт судна, чи вщправку товару, чй прийняття да нога товару для перевезення.
Дни. ICC UC1' N 500, р. 9.
Серед транспортник документе Ушфжоваш правила видишю1 так1 основш групи:
1. Морськ» транспорта! документи (морський ни океанськ» коносамент, морська транспортна накладна, коносамент чартерн перевозки).
2. Транспорта! документи поттряннх перевезень (авоанаклад! й т.п.).
3. Автомобшьш, зал!зничш транспсртт документи та докумс! ти внутрошньм водно! перевозки.
4. Документи за змшаними перевозками.
5. Документи про в!дправку товар1в поштою.
Ушф1'кован1 правила передбачають, що акредитиви повин
вказувати необхвдш види страхування якщо необхщно покрити, -додатков! ризики. При цьому правила вказують, що так1 термши I «звичайш ризики» чи «ризики покупця» не повинш застосовуватис а якщо вони все ж будуть застосовуватися, то банки будуть приймат страхов! документи в представленому вигляд1 без вщповщальносл : ризики, що непокрит1 при цьому страхуванням. Коли ж акредшч передбачае «страхування проти ус»х ризик1в» банки приймають стр; хов! документи з застереженням «ус» ризики» чи под!бним застер женням, без вщповщальност1 за будь-яш ризики, не покри страхуванням.
ломерцшш рахункн повинш вщповщати умовам акредитш вщносно загально! суми, яку потребно заплатити за товар, й цши ; одиницю товару.
Якщо шше не передбачено в акредитив!, банки можуть пове] тати комерщйш рахунки, що випнсаш на суму, яка перевищуе су\ акредитиву. Якщо ж все ж виконуючий банк приймае так1 ю мерщйш рахунки, то це йога рниення буде обов'язковим для ус сторш акредитивио! операци при умов!, що цей банк не здшсш плат1Ж, не прийняв зобов'язання платити з розстрочкою, не акце! тував чи не негоцповав на суму, що перевищуе суму акредитиву.
До числа шших документов, що дають яккну та китыаа характеристику товару, належать сиециф1кац1я, пакувальний листо сертифжат якост1 й т.п.
Важливим моментом при перев1рш докумеотв, що приймают ся вщ бенефщиара, с перев1рка вщпов1дност1 1'х умовам акредитш вЦносно дат, строк!в, кшькосп й сум. При цьому в обов'язковси порядку необх1дно брати до увагн тлумачсння цих поня-Ушф-1КОваними правилами.
У а банки попиши пересирятн представлен! за акредитивом до-менти з розумнога стараншстю з тим, ш,об впевнитись, що вони, зовшщшми ознлками, вщпов!дагать строкам й умовам акредитиву.
Акредитив виставляеться банком-см!тентом I доводиться до ома бенефициара, як правило, при посередництв! аш'зуючого бан-, в форм! телетраисм!сс!йного пов!домлення (телеграма, телекс, гфрограма, пов!домлення СВ1ФТ 1 т.п.) чи в (|>орм! пнсьмового хументу, що направляеться поштою. Аналопчио оформлюються юж будь-як! зм!ни й доповнення до акредитиву.
Основною видовою класифкащсю акредитив(в е розд!лення Ух дв! основ»! категорГУ:
1. Вщзишн акредптизн
а
2. Безв!дзиви! акредитипп.
В основ! цього роздьлеиня лежать ссновш характеристики ак-днтнвного яобоп'язанля банку. Першу категорда утпорюють акре-тнви, незалежно вщ Ух ваши, в основ! яких лежить так званс 1зипнс акредитнвне зобов'язання банку, тобто таке зобов'язання, с може бути зм!нено чи анульовано в будь-який момент часу.
До лругоУ категорй' входять акреднтивн, незалежно вщ Ух вшив, основ! яких лежит тверде, безвщзнвне акредитнвне зобов'язання нку, тобто таке зобов'язання, яке може бути змшеио чи анульовано пне при згод! !нших сторш акредитивноУ операцн".
ЗрозумЬчо, що безглдзивш акреднтнви, як бшыц гарантована зрма платежу, мають б!льш юнроку практику застосування у (р^зняин! з в!дзнвними. Ст. 6 Ун!ф!копаннх правил, пнмагагочн щоб )жний акредитив з'азиачав чи с вш вщзнвшш, чи безвщзивним, :азуе, що при вщсутност! такого оазначення акредитив повинен (хуватися як бсзпщзивнин1.
В основ! розподму акредитив!в на в иди лежнть ознака иаяв->сп чи вщсутност! додаткових гарант!» по акредитиву та спос!б «конання ахредитивного зобов'язання банку. Вщповщно до к!лькост! соплсннх акредитнв!в, в иди акредитив!в можлнво розпод!литн на щи загального та локального характеру.
Види загального характеру, як ! категор11 включать вс! акре-ггиви, роздишочи Ух на дв! велик! групи, одн!й з яких притаманна кась риса (характеристика), а !шшй н!. Але пор!вняно з категор1ями
' Дин. 1СС иСР N9 500, р. 10.
види загального характеру мають менше правове значения, так я* е другорядним, пор1вняно з категор1ею, фактором визначення.
Пщ видом локального характеру розум1еться обмежена груш акредитив1в, що мають яккь специф1чш риси, серед яких можливе видшения основних та додаткових (похщннх) рис. В свою чергу, .й акредитив локального виду може вщноситись до основного локальногс виду чи додаткового (похщного) локального виду.
Отже, в залежноси вщ наявносп чи вщсутноси додатковм гарантш вс! акредитиви розподшяються на два види загального характеру:
1) шдтверджеш акредитиви
чи
2) иепвдтверджеш акредитиви.
Пщ шдтвердженим акредитивом розум^еться акредитив, до акредитивного зобов'язання банка-ем1тента якого шший, пщтверджую-чий банк додае свое пщтвердження про виконання банком-емЬентоу свою зобов'язання, тобто додатково гарантуе виконання платежу.
Теоретично шдтвердженими чи не пщтвердженими можуть бути як безвщзивж, так 1 вщзивш акредитиви. Але фактично 1з-за досить невизначеного характеру вщзивних акредитив!в, як правило, Ух не пщтверджують. Ушфжоваш ж правила регулюють шдтвер-дження лише безвщзивного акредитиву. Таким чином, посднанш тдтверджуваносп з безвщзившстю акредитивного зобов'язання банку утворюе трупу найбишш гарантованого виду платежу — безшдзивких, пщтверджених акредитив1в, що грунтуються на тверди, безвщзивних зобов'язаннях бакку-ем1тснту й пщтверджуючого банку.
В залежносп вщ способу виконання акредитивного зобов'язання банку-ем>тенту розр1зняються там основш локальш види акреди-тнв1в:
1) акредитиви з платежем за-пред'явленням;
2) акредитиви з розстроченим платежем; -
3) акцептш акредитиви;
4) акредитиви з негощащею.
В залежносп вщ додаткових рис, що характеризуюсь т1 чи шш аспекта акредитивно! операцн, розрЬняють слщуюч1 додатков! локальш види акредитив!в:
1) трансферабельш (переказш) акредитиви;
2) акредитиви типу «ЬасЫо-Ьаск»;
3) акредитиви з червоною умовою;
4> рсвольверш (поновлюваш) акредитиви.
Цей перелж не е вичерпним й м!стить- лише найбшьш засто-шуван! в практик й важлив1 локальн! види акредитив1в. В процеп юе'1 дыльносп банки, для б1льш ефективного врахувания побажаиь мешчв, на основ! загальних положень Ушфисованих правил, роз-эбляготь й використовугать досить багато вщцв акредитивш. Але лышсть з них е лише моднфкащега вищезазначених видш.
ТретШ розд!л «Питания вдосконалення безгот!вкових розра-унк1в в УкрашЬ складасться з двох параграф1в й включае розгляд гану нормативного регулювання акреднтнвно!" форми безгот!вкових эзрахунк!в в Укра'йн на даному еташ й формулюе конкретш про-озици по вдосконаленнго ¡снуючого законодавства для створешш зл еж но"! правово'1 баз« ефективно1 снстеми безготавковнх розра-унк1п з Укра'пи.
Найбшьш доцшышм, на даиому еташ, бачнться вщкоригована, ¡дповщно до внутр}шньодержавних безптвкових розрахунк!в, 1корпорац1я в закокодавство Укра'Мн частшш статей Ушфкованих равил та звичат для документарних акреднтнв!в (редакщя 1993 р. [убл. № 500).
Це бачиться як новий роздьл IV даного Положения про без-уг1вков1 розрахунки в народному господаре™ Укра'ши.
Основш положения дисертацп викладеш автором у таких убл!кац1ях:
1. «Понятие банковского права как отдельной комплексной грасли права» (статья в сб. «Правовые аспекты межбанковских рас-етов», Киев, 1994, 9 п.л.).
2. «Правовые основы акреднтивной формы безналичных расче-ов» (Статья в сб. "«Правовые аспекты межбанковских расчетов», лев, 1994, 49 п.л.).
3. «Новые унифицированные правила и обычаи по докумен-арным аккредитивам» (в соавторстве). (Статья в сб. «Правовые ас-екты межбанковских расчетов», Киев, 1994, 6 п.л.).
4. «Деяк1 питания правових форм безптвкових розрахунклв» и сшвавторст). (Статта в зб. «Ерл1х1вський зб1рник», Чершвц!, 994, вип. 1).
Колесник Владимир Борисович «Правовые основы аккреди тинной формы безналичных расчетов».
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридиче ских наук по специальности 12.00.02 — государственное право 1 управление, государственное строительство; административное право финансовое право. Подготовлена на юридическом факультете Киев ского университета им. Т.Г.Шевченко в 1994 г. .
Исследуются спорные вопросы правовой природы аккредитива предлагается понятие аккредитива как аккредитивной банковско1 операции и как аккредитивного обязательства банка.
Рассмотрено вопрос документарной основы аккредитива. Аиа лизируются категории и виды аккредитивов и предложена их право вая классификация.
W.B.KoIesnîk «The legal prinsiples of documentary credit»
The dissertation is a manuscript. It is for reseiving of a scientifii degree of a candidate of jurisdiction, major in speciality 12.00.02 — goverment taw; administrative law; finacial law. It wrote at th< T.G.Shewchenko University 1994.
The manuscript cosist of theoretic research of problem legal natun of documcntaiy credit and define of documentary credit as documentarj credit banking operatin and documentary credit banking obligatin.
It considerated guestin of documentary foundation of letter ol credit and analysed categories and forms of documentary credits.
Ключевые слова: Банковское право; документарный аккредитив; аккредитивная банковская операция; аккредитивное обязательство банка. :
Шдп. до друку 21.02.95. Формат 60x84 1/16. rianip друк. N5 3. Друк офсетний. Ум. др. арк.' 1,16. Ум. фарбо-в(дб. 1,28. Оулт.-Еид.арк. 1,3. Тираж. 500. Зам. № 5-1023
УкраТкська державна юриднчна академЫ 310024, м. XapKÎa, вул. Пушкщська, 77
Ффма "1Ш10Л" 252151, м. Кши, вул. Волпнська, 00
