АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Правовые вопросы использования и охраны малых рек в Украине»
укглт ,• кл державна пмдіічна академія
рГБ
0/1
"і
На лравак рукопису
Г: ■ ч..
Г о р д є є в Володимир Іванович
ПРАВОВІ ПИТАННЯ ВИІШРІЛС-ТАІЦІІ.І ТА ОХОРОНУ! МАЛИХ РІЧОК В УКРАЇНІ
Сч^иІплиіІсП' 12.00.06. - с1.,н.ськогосмолгЧ'л:і’Кп ІІр'ЗПО» ?(гМ«Лиіг', ПОЛІ!1?, ЛІСМО 1 ГІТ'НИЧР ПрНПОІ РКОЛОІ'І’МІР Щ\'!П!Ї
АВТОРЕФЕРАТ лксирітІТ на яноІЇуггя пяукі'ггого стуїтнл кяшилотп ітждмчшш лаук.
>:лркіи
і НГ4
Дісертгаиіаз Є РУКОПИС
Робота виконала в Українській державній юридичній акадаиіі
Науковий керішшк - лауреат державної премії України, доктор.юридичних наук, процесор . ІЬпов В.К. •
ОїЛційнІ оіюнбігги: 1. Академік АН України, доктор юридичних наук, професор Шешпученко Ю.С.
2.Кандидат еридиодих наук, доцент Суриан Д.Л.
Провідна організація - Київський національний унівзрствт їм. Т. Шевчвнка
Закист відбудеться ______________ІЩ$р. о іі~____і-одині
на засіданні стеці елі посівшої вченої роди Л 088.85. ПІ в Українській дарясппній юридичній академії С 310024, Харків, вул..Пувкінська, 77? . .
З дмсвотацДєю можна ознайомитись в бібліотеці Української ясржашюі юридичної академії ( 310024, Карків, вул. Пуюкінськл, 77 ) '
Авторе Т^рат розіслану* __________________1984р.
Вчнний секретар сгіеніалізозямої вченої роди
доктор имдачнчн наук, пря4с>сор Гончаренко В-Д. .
ЗАГАЛІЛІА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність тами дослідження. Ь останні соки на Україні значна погіршилось екологічне становите. Продовжується забруднення. засмічення та вичерпання природних ресурсів, в тому числі 1 водних, по всіх регіонах країни. В загальному балансі водних ресурсів велике значення для життелі яльності людини микггь малі річки, так як в них зосереджено до 90% всіх водних ресурсів країни. їх значення продовжує зростати в зв'язку з переходом держави до ринкової економіки, зменшенням кількості підземних прісних вол, з енергетичною кризою в республіці. Крім.того, ВОДНІ ресурси малих річок мактггь велике значення для підтримання екологічної рівноваги в регіоні їх знаходження.
Однак в силу своїх ФІзико-геограФІчник розмірів и1 водні об’єкти дуже вразливі з боку господарської діяльності людини. Майже всі малі річки зазнають негативного впливу людини внаслідок зростання використання цих водних ресурсів, виробничої експлуа-тац]ї землі, яку займають водоохоронні зони та прибережні смуги цих річок, змінення рельєфу місцевосиі, зростання скидання стічних вод. Нераціональне використання шіх водних об’єктів вбіль-шості випадків приводить до повного знищення цих природник воло-токів. В свою чергу доля малих річок тісно пов'язана зі станом всіх Інших природних ресурсів, так як ці річки е одним Із найважливіших елементів ландшафту та всього навколишнього природного серодовшіа. Тому питання раціонального використання та охорони малих річок повинна бути комплексне, системне з урахуванням взаємовпливу всіх факторів, процесів та компонентів географічної сіті, а також впливу господарської та іншої діяльності людини. В значній мірі рішення пієї проблеми залежить від належної прапоппГ основи.
. _ ' •
В даний час в Україні є певна правова основа раціонального використання та охорони малих річок. Між тим, нона Не забезпечує Необхідну основу для належного використання 1 охорони цих річок в . умовах переходу країни до ринкової економіки. Багато положень, з рахунком специфіки цих водних об'єктів, залишились неурегульованими, а деякі вирішені неповно. Відсутність належної нормативної регламентації, регулювання громадських відносин в цій галузі знижує ефективність діяльності природоохоронних органів в галузі застосування права та боротьби з правопорушниками. На практиці виникло багато питань, котрі потребують наукового обгрунтування та практичного рішення. •
' Не випадково, в останні роки Верховна Рада та уряд України звернули особливу увагу на малі річки. Уряд України акцентує увагу • на відновленні малих річок в окремих регіонах країни.1 Охорону малих річок в окремих регіонах, їх відновлення, слід розглядати, як виконання важливого державного завдання. Тому в постанові Верховної Ради України від 17 лютого 1990 року ” Про екологічну обстановку в республіці та заходи по її докорінному поліпшенню"55 перед* бачено поетапне здійснення заходів по екологічному оздоровленню всіх малих річок України. Така постанова проблеми витікає із специфіки цих водних об'єктів, котрі швидше інших природних ресурсів реагують на забруднення, макггь стійку тенденцію до погіршення свого гідрологічного та санітарного стану. Все ш дик-'тує необхідність першочергового рішення проблеми по вдосконаленню правового регулювання використання та охорони малих річок в
1.Див.. наприклад, постанову'Кабінету Міністрів України від 23.09. 1993 р. "Про першочергові заходи щодо поліпшення^еко-логічного стану Полісся" - Урядовий кур'єр, 1993, N146, С.5.
2.Відомості Верховної Ради України.- 1990.- N11.- Ст. 165.
V . -З- ,
масштабі всієї території України. •
У роботах український вченим юристів-екологів недостатня увага прижималась проблемам удосконалення законодавства про малі річюі. Лише, по окремим аспектам дисертації, зокрема, по вдосконаленню законодавства про відповідальність,є окремі публікації.1 В деяких працях по екологічному праву тільки вказується на необхідність удосконалення законодавства в цій галузі. Більшість робіт присвячено не правовим, а чисто гідрологічним проблемам малих річок. ' '
Ше не створені великі монографічні та дисертаційні дослідження по правових питаннях використання 1 сторони малих річок. Між тим правові проблеми використання та окороки малих річок потребують спеціального вивчення,аналізу та розробки відповідних обгрунтованих рекомендацій по вдосконаленню законодавства про них. Саме вищевикладене 1 визначає вйбір теми дисертації.
Мета та основні завдення дослідження. Основна мета роботи полягає в комплексному аналізі законодавства про малі річки, практиці його застосування , у.з’ясуванні поняття та специфіки цих водних об’єктів, особливостей правового регулювання використання та охорони цих річок, у розробці рекомендація, спрямованих на вдосконалення правової основи раціонального використання 1 охорони малих річок.
Для досягнення встановленої мети автором вирішені такі задачі: дано поняття малих річок, обгрунтовано наявність самостійного правового субІнституту використання вод малих річок у складі складного правового Інституту водокористування, визначено поняття водоохоронних зон цих річок, всебічно проаналізовано чин-
1.Малышева Н.Р.. ЄроФєєв М.І. Організаційно-правові питання захисту малих рік // Вістник АН УРСР. І989, N6, С.. 49-55. ■
не законодавство та практика його застосування, досліджені правові Форми, які забезпечують раціональне використання та охорону малин річок, розроблені рекомендації. які спрямовані на вдосконалення законодавства пю тлі річки.
Предметом дасліджрнпп є система нормативних актів, безпосередньо присвячена використанню та охороні . малих рік, а також Існуюча практика їх застосування.
Мотодологічну 1 теоретичну основу дослідження складають загальні положення матеріалістичної діалектики про взземовідноси-ни суспільства 1 природи, вчення про державу 1 право.роботи по екологічному праву , положення теорії пізнання 1 теорії оцінки, положення деяких Інших наук, які відносяться до теми, яка досліджується. У дисертації в міру необхідності використовувались висновки спеціальної юридичної літератури в області теорії держави 1 права, громадського, кримінального, адміністративного, Інших галузей права, матеріали періодичної преси, а також узагальнення, в межах можливості судової, арбітражної та адміністративної практики. В ході написання дисертації застосувались логічний, системний, порівняльно-правовий, історико-правовий. Формально-логі чнип та інші наукові методи.
Автором вивчені праці цілого ряду вчених, які присвячені різним еколого-правовим проблемам: Г. Л. Бистрова, 0. В. Даніленко,
Ю. 0. Вовка, Б. В.ЄроФєєва, І. А. Іконицької, 0.С. Колбасова, С. М. Кравченко. Н. Р. Малишявої, В. В. Петрова, В. К. Попова, Л. 0. Тімоієєва, Ю. С. Шемшученка та Інших. Крім того, при висвітленні деяких аспектів теми була використана спеціальна література.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, то в ній вперше в еколо-правовій літературі здійснено комплексне дослідження всіх основних правових питань використання та охорони малих річок, на основі котрого обгрунтовано ряд нових теоретичних положень про по-
няття малих річок: про наявність самостійного правового субіпетиту використання вод малик річок: аргументується неопиідність прийняття спеціального нормативного акту про використання та окоро-ну малих річок: розроблені рекомендації по вдосконаленню ме-
ханізму правового забезпечення раціонального використання та охорони цих водних об'єктів шляхом внесення змін та доповнень у відповідні розділи Водного кодексу України.
На захист виносяться слідуючі основні наукові положення, висновки та практичні пропозиції, одержані в процесі дисертаційного дослідження: ’
1. Обгрунтування визначення поняття малих річок в законодавстві через критерій їх довжини, котрий має як нижню,так 1 верхню межу. Тому пропонується в законодавстві малими рахувати річки, котрі мають довжину від 10 до 150 кілометрів, незалежно віл того протікають вони повністю або частково на території Украіни. Аргументується підвищене значення цих річок в житті суспільства 1 .'^колишнього природного середовища та подальше зростання їх значення в умовах ринкової економіки, як джерел прісної води, для вироблення електроенергії, дія роботи Інших водних двигунів, задоволення рекреаційних та екогогічних Функція.
2. На основі аналізу чинного законодавства доказується Існу-
вання самостійного правового субінституту використання вол малих річок у складі складного правового Інституту водокористування,котрий включає в себе відповідні права й обов’язки водокористувачів цих річок та деякі Інші норми права. При цьому особливості правового режиму малих річок визначаються не тільки правовими, але й іншими передуьізвами: природно-географічною. соціально-економічною
та екологічною.
3. Обгрунтування необхідності розробки спеціального республіканського нормативного акту у Формі Положення про виклрисіданя
-6- ' та окорону малик річок, в якому повинні бути закріплені правові приписи, котрі регулюють питання використання та охорони цих водник об’єктів. Одночасно аргументується доцільність поліпшення змісту правовик норм спеціального розділу Водного кодексу України, присвяченого користуванню цими річками. В закінченні дисертації пропонується приблизна структура спеціального нормативного акту 1 подаються розгорнуті норми права, котрі слід було б включити в спеціальний розділ ВК України. - .
4. Обгрунтування поняття водоохоронної зони малих річок. Це є територія суші, прилеглої до акваторії цієї річки на протязі всієї її довжини, на котрій встановлюється спеціальний правовий режим в цілях зменшення та запобігання забруднення, засмічення, вичерпання води 1 замулення водного об'єкту, розвитку ерозійним процесів 1 створення байраків, зупинення переробки берегів, переходу підточених берегів в заболочені. Пропонується, шо при визначенні ширини прибережних смуг малим річок основним критерієм повинна виступати характеристика прилежно! території, а допоміжним-довжина малої річки. Доводиться необхідність вдосконалення багатьох правових норм Положення про водоохоронні зони малих річок та водойм України.
5. Аргументація положення про те , що під правовою охороною
вод слід розумі*™ закріплену в законолаг аві систему державних та суспільним заходів, які•спрямовані на попередження та ліквідацію 'забруднення, засмічення та вичерпання вол. При цьому така система враховує не тільки заходи відповідальності, але 1 правові Форми використання, контролю, заходи економічного. стимулювання та Інші правові Форми. .
в.. Обгрунтування небнідності подальшого вдосконалення^ та зміцнення охорони вод малин річок шляхом створення у верхів’ях малим річок, гідрологічних заказників з більш посиленим правовим ре-
жимом, введення економічних стимулів для водокористувачів, а також сільськогосподарських підприємств, по землях* яких псютікакггь малі річки. Пропонується внести в чинне законодавство окремі стат*-Ті про кримінальну та адміністративну відповідальність „«а порушення законодавства про малі річки. .
Наукова та практично значення дослідження полягає ь тому, шо висновки 1 пропозиції, які є в роботі, можуть бути використані в процесі вдосконалення чинного законодавства по малих річках, а також при підготовці нових законодавчих актів. Матеріали дисертаційного дослідження мають пізнавальне значення, а тому можуть бути використані в навчальному процесі при .'читанні лекіїїй.при проведенні практичних занять, підготовні навчальної, довілникової та методичної літератури, в процесі подальшої розробки самостійного правового субінституту використання вод малих річок.
Апробація результатів дисертації. Основні висновки дисертації 1 рекомендації по вдосконаленню чинного законодавства про малі річки знайшли відображення в наукових статтях, тезах докладів та повідомлень. Найбільш важливі з них (про правовий субінститут використання вод малих річок, про водоохоронні зони цих річок) повідомлялись в порядку обговорювання наукових повідомлень на засіданнях кафедри екологічного права Української державної юридичної академії. Окремі наукові висновки дисертаційного дослідження доповідались на Міжрегіональних і.аукових конференціях молодих вчених: Правове регулювання державного будівництва п
Україні та проблеми вдосконалення законодавства С Харків, 1992р.): Законодавство України: стан, проблеми, перспективи С Харків, 1994 р.). Положення дисертації двічі обговорювались на тій же кафедрі. Матеріали дисертації використовувались в учбовому процесі при проведенні практичних занять по екологічному праву в Українській державній юридичній академії.
-8- ■ '
Структура робота визначення з рахунком мети та завдання наукового дослідження. Вона містить в собі вступ, дві глави, закінчення та список використаної літератури.
ЗМІСТ РОБОТО
У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослілжрмня. наукова новизна роботи, її практичне значення. В першій главі розглядаються спільні питання правової основи використання 1 охорони малих річок. Друга глава присвячена характеристиці правових Форм, забезпечуючих раціональне використання та охогюну цих водних об'єктів. У закінченні підбиті підсумки та висновки дисертаційного 'дослідження, висловлені рекомендації по вдосконаленню законодавства. ■
В пертій главі "Спільна характеристика правової основи використання 1 охорони малих річоїс" аналізується законодавство про малі річки, дається їх визначення, виявлена специфіка правового регулювання використання 1 охорони цих річок, визначені шляхи вдосконалення законодавства про них.
Особлива увага в дисертації надається визначенню поняття малих річок СВ.І.). З цією метою всебічно та критично аналізується чинне законодавство про малі річки, гідрологічна та правова література, практика застосування правових норм по цих річках. ’Відзначається, що у літературі відсутній єдиний підхід до поняття малої річки, а законодавство по цьому питанню не завжди послідовне. На основі аналізу поглядів, які висловлені у літературі 1 законодавстві, дано поняття малих річок. Під цими річками слід розуміти постійно діючі водотоки, які мають невелику довжину, площу водозбіру, які течуть на території одного чи кількох адміністративних районів 1 виступають невід'ємними компонентами
єдиної екологічної системи. Аргументується їх велике народогоспо-дарське значення. З урахуванням їх значення' обгрунтовується необхідність закріплення в законодавстві визначення поняття малих річок через такий критерій, як їх довжина. Довжина ріки є оптимальним критерієм визначення поняття малої річки, який виключає різночитання в її понятті, а також в застосуванні законодавства по цих водних об'єктах. Підкреслюється, що в г!прологічній літературі цей критерій поділу рік на класи є одним з основних. Разом з тим відзначається, що поняття малих в законодавстві,
як річок, які мають довжину до 200 кіломеїріо належить коректи-ровці, тому що цей розмір був перенесений урядом України із союзного законодавства автоматично, не враховуючи територіальні розміри України.
У роботі доказується, що визначення понягтя малих річок по їх довжині повинно мати як верхню, так і нижню межу. Тому слід бу ло б закріпити в законодавстві правило, згідно з яким малими річками слід вважати постійно діючі водотоки прхзтягом від 10 до 150 км Незалежно від того, повністю чи частково вони протік.якггь по території України. На основі цього робиться висновок, що всі ріки України повинні бути розділені на чотири категорії: найменші річки (мілкі), малі річки, серзедні та великі. В дисяртпції показується значення малих річок в багатьох гап'пях: промисловості,
сільському господарстві, комунально-побу іових, репкріяиі пних. для підтримки екологічної рівноваги в регіоні їх знаходження. ГІри цьому аргументується зростання значення цих річок у названих галузях у зв’язку з кризним положенням в енергетиці України та зменшенням запйсів підземних вод.
Велика увага в дисерзтації надається аналізу чинного законодавства по малих річках СВ.2.). На основі глибокого аналізу законодавства відмічається його невдосконалення по питаннях правч
-іо-
власності на водні ресурси малих річок, правомочій та обов’язків як водокористувачів, так 1 сільськогосподарський підприємств, по землях яких течуть ці річки, економічного стимулювання за раціональне використання 1 охорону цих водних об'єтів, юридичної відповідальності за порушення законодавства по малих річках, ви-користування договорів в цій галузі та Інших питаннях. Обгрунтовується положення про те, що у відношенні до малих річок, які течуть по території сусідніх держав, необхідно' встановити особливий правовий реуч* їх використання і охорони шляхом укладання міждержавних договорів 1 створення спільних комітетів по окремих річних басейнах. .
У роботі аргументується, що вдосконалення законодавства по малих річках повинно іТі/ двома основними напрямками: по-перше,
значно поліпшити зміст правових норм Водного кодексу України про малі річки: по-друге, розробити спеціальне Положення про використання 1 охорону малих річок, в якому повинні знайти відображення ті питання, 'які не вирішені Водним кодексом України. За допомо- . гою цього Положення буде забезпечена уніфікація усіх правових . приписів про малі річки. Розосереджуваність правових норм про них в різних нормативних актах є одною Із умов, яка викликає труднощі правозастосовчої діяльності. Прийняття вказаного нормативного акту буде сприяти значному поліпшенню правової основи використання 1 охорони малих річок, забезпечить Хк раціональне використання в умовах переходу до ринкової економіки. .
В дисертації відмічається специфіка правового регулювання використання 1 охорони мяпих річок СВ.З.). Зокрема, правові приписи про них містяться у главі 22 Водного кодексу України " Особливості ,користування малими річками” та у багаточисленних постановах уряду України. На основі аналізу спеціальних нормативних ‘ актів у дисертації зроблений висновок про існування самостійного
. -и-
простого інституту СсубІнституту) використання вод' малих річок у складі складного правового Інституту водокористування. Сукупність юридичних норм, ідо регулюють використання водних ресурсів цих водних об'єктів, обумовлена специфічними особливостями ЦИХ річок, і тому потребує самостійного правового регулювання по їх використанню. У свою чергу правові приписи цих норм утверджують необхідну правову основу для подальшого вдосконалення змісту правового субінституту використання вод малих річок в системі водного законодавства. , '
. У роботі відмічаєтеся, що водне законодавство України, на відміну від водного законодавства Росії, Молдови та деяких інших колишніх радянських республік, найбільш чітко проводить виділення правового субінституту використання вод малих річок, передбачивши в ВК України спеціальну главу, присвячену особливостям користування малими річками. У водних кодексах колишніх радянських республік таких глав немає, хоч спеціальні нормативні акти по використанню та охороні вод малих річок є, 1 які були прийняті на основі Припису постанови уряду. СРСР від 8 жовтня 1980 р. " Про посилення охорони малих річок від забруднення, засмічення 1 вичерпання та про раціональне використання їх водних ресурсів". В Україні вже до цього часу діяла система нормативних актів про малі річки, Іншими словами, склалась певна правова передумова.
Однак, крім правової, існують і другі передумови, які зумовлюють специфіку правового регулювання використання цих річок., До них відносяться! природно-географічна, соціально-економічна та екологічна. Природно-географічна передумова передбачає природну специфіку мало'! річки. Особливість малої річки є в більшій незен хишенності від діяльності людини та дій природних сил природи. Мала річка майка позбавлена того самого захисту, яким володіє велика ріка, котра здібна своїми природними силами протистояти До-
сить Інтенсивним впливам сторонніх сил на стан її водник ресурсів. Тому сам природний стан малої річки потребує встановлення особливого'правового режиму використання 1 охорони її вод. При цьому цей режим повинен бути напсуворішим, чим правовий режим використання 1 охорони середніх теї великих рік.
Зростання попиту на воду - закономірний економіко-соціальний процес, який диктує необхідність найбільш вдосконаленого правового регулювання відносин по використуванню та охороні їх вод. Зростає 1 значення екологічної передумови. її зміст виявляється в тім, що усяка мала річка входить у єдину екосистему, що впливає на екологічну рівновагу відповідного регіону.
В другій главі " Прозові форми, забезпечуючі раціональне використання 1 охорону меших річок", розглядаються різні правові Форми, які забезпечують раціональне використання 1 охорону цих водним об’єктів, надаються пропозиції по вдосконаленню чинного законодавства.
Особлива увага в дисертації дана розкриттю поняття права користування водами малих річок СВ.1.3, під яким слід розуміти всю сукупність правових норм, регулюючих використання водних ресурсів цих річок певними суб’єктами. Під об’єктами цього права . водокористування необхідно розуміти малі річки, які знаходяться в нерозривному зв’язку з іншими природними ресурсами на території України 1 передані у користування конкретним суб'єктам.
На основі аналізу чинного законодавства про малі річки показується збільшення суб’єктного складу водокористувачів, ща є закономірним процесом в зв’язку з переходом держави' до ринкової економіки. У роботі розкриваються деякі принципи екологічного права Скомплексне використування. раціональне 1 ефективне вико-ристування вод. пріоритет охоронних заходів .у використуванні природних об’єктів та інші), які в силу особливостей малих річок
специфічно відбиваться і набувають особливу актуальність. Показується специфіка здійснення цього права.
В дисертації проаналізовані прара 1 обов’язки водокористувачів малин річок СВ.2.Э. які знаходяться в різних нормативних актах, що суттєво утрудняє використувоння на практиці правові приписи про права та обов'язки цих суб'єктів. Пропонується на всік господарських суб’єктів, діяльність яких впливає на стан малих річок, покласти зобов'язання по Фінансуванню проведення водоохо-р нних заходів з метоп підтримки сприятливого водного режиму 1 належного санітарного стану цих річок. Підкреслюється, шо закріплені у нормативних актах обов'язки водокористувачів малих річок не виконуються, тому ці річки опинились у занедбаному стані. Основною причиною такого положення є відсутність оптимального юридичного механізму, який би ефективно впливав на винних осіб-при невиконанні ними своїх обов’язків. .
У роботі вказується на необхідність поширення обсягу обов’язків як водокористувачів, так 1 сільськогосподарських підприємств, по землях яких течуть малі річки. Пропонується закріпити у ст. 111 ВК України обов’зки по проведенню санітарних та Інших робіт, які забезпечують охорону цих водних об’єктів від забруднення, засмічення та вичерпання, а також проведення відповідних заходів. Обгрунтовується положення, щоб у схемах охорони малих річок обов’язки водокористувачів, а також сільськогосподарських підприємств, по землям яких течуть ці річки, класифікувати по групах в залежності від проведених заходів.
В забезпеченості нормальної водності малих річок, їх відновлення велике значення належить правовій охороні водСВ.З. Э. В дисертації критично розглядаться погляди вчених про поняття правової Охорони вод. Тому під правовою охороною вод сйід розуміти законодавчо закріплену систему державних та суспільних заходів.
спряшваних на попог-дтення 1 знищення забруднення, засмічення та вичерпання 1 раціональне використовування водник ресурсів, на поліпшення їх стану в екосистем). Впаковуючи специфічні характеристики малих річок, показуються особливості їх.правової основи 1 надасться пропозиції по їк вдосконаленню. До особливостей правової охорони малих річок відносяться: розробки скем охорони вод малих річок: встановлення в доохоронник зон та ' прибережних смуг малих річок з особливим правовим режимом використування території, занятих цими зонами 1 смугами: обов'зкове проведення
агролісомеліоративних 1 гідротехнічних робіт 1 здійснення заходів по боротьбі з водною та повітряною ерозією з метою збереження вод малих річок, як водокористувачами, так 1 сільськогосподарськими підприємствами. Вказані особливості правової охорони малих річок дозволяють стверджувати, що у відношенні до малих річок встановлений найбільш суворий правовий режим охорони як при проведенні комплексу охоронних заходів, так 1 при здійсненні окремих охоронних закодів. ■
. У роботі підкреслюється велика роль схем охорони вод малих річок 1 повільність їх розробки: пропонується водогосподарським
органам 1 місцевим Радам народних депутатів активізувати роботу 'ро розробці вказаних схем, а в законодавстві закріпити конкретний строк виконання цієї роботи. Доводиться, що на практиці окремі охоронні заходи у відношенні до малих річок здійснюються у незначних обсягах або зовсім не проводяться. Причиною такого відношення водокористувачів і'землекористувачів до охорони малих річок є відсутність правових норм, які передбачають юридичну відповідальність. В дисертації не ррзділяється позиція Колбасова
0.С. про те, що правове регулювання відносин по використуванню 1 охороні вод досягло високого розвитку 1 доводиться, що правова охорона малих річок далека від оптимальності. Тому правові припи-
-15- •
си по цих річках потребують вдосконалення, особливо в частині виконання чинного водного законодавства.
У роботі відмічається, шо в даний час накреслилась тенденція відновлення малих річок. Однак ще макггь місив випадки повного знищення цих водних об'єтів внаслідок проведення некваліфікованих робіт по розчищенню русел цих річок. Тому пропонуються проводити роботи по відновленню водності малих річок тільки при наявності розроблених і затверджених проектів, які- включають в себе екологічні та спеціальні розрахунки. Визначається доцільним створення в істоках цих річок гідрологічних заказників з більш посиленим правовим режимом.
Особливу роль у забезпеченні водності малих річок та їх захисту від забруднення 1 засмічення належить водоохоронним зонам малих річок СВ.4.3. Існуючі нормативні акти, які регулюють порядок' утворення та використання водоохоронних зон цих річок, не розкривають поняття водоохоронних зон, що є недоліком водного законодавства. ’ .
На основі критичного аналізу водного законодавства і маючої літератури дається розвернуте визначення водоохоронної зони малої річки. Під нею слід розуміти територію суші, прилеглої до акваторії цієї річки на протязі всієї її довжини, на котрій вста- " новлюється спеціальний правовий режим в цілях зменшення та запобігання забруднення, засмічення, виснаження ' води 1 замулення водного об'єкту, розвитку ерозійних процесів 1 створення байраків, зупинення переробки берегів, переходу підточених бепегів в заболочені. ■ ' ■
В дисертації пропонується внести зміни у деякі правові норми Положення про водоохоронні зони малих річок та водойм України від 6 вересня 1977 року. Обгрунтовується, шо розмір ширини прибережної смуги малої річки повинен залежати від характеристики прилеж-
-іе-
ної території Свил угіддя, крутизна, вид грунтуX а не від довжини мдлої річки, так як ловкіша річки не може показати Існуючі взаємовідносини річки та території, що прилягає до цієї річки. Ло того ж прибережна смуга повинна встановлюватись суцільною смугою на протязі всієї довжини малої річки незалржно від суб'єктного складу, ніяких винятків не" повинно бути. В існуючому Положенні передбачені деякі винятки л я окремих суб'єктів.
У водоохоронній зоні перелбачаеться виділити два пояси господарювання: суворого охоронного режиму 1 приватних обмежень, так як у водоохоронній зоні виділяється прибережна смуга. В Положенні вказано, які роботи заборонені в прибережній смузі, щодо Іншої частини території водоохоронної зони, то обмежень законодавством не передбачено. Тому було б необхідно визначите у цій зоні хоч би приблизний перелік заходів, які повинні бути заборонені. Відсутність у законодавстві таких обмежень в більшості випадків приводить до негативних наслідків для малих річок. При цьому у водоохоронній зоні повинні бути передбачені також 1 комплексні. охоронні заходи, які запобігають або зменшують забруднення, засмічення,' вичерпання та замулювання малих річок.
Аналіз порядку встановлення водоохоронної зони показав, що він потребує вдосконалення. Встановлені обов’язки по проведенню ■Таким охоронних заходів на керівників 1 громадян не виправдали себе, так як ці особи не зацікавлені в цьому. Тому питаннями встановлення водоохоронних зой малих річок поовинні займатися місцеві органи влади 1 спеціальні органи водного господарства. Враховуючи велике значення водоохронної зони 1 прибережних смуг малих річок, пропонується в спеціальному норматавному акті виділити окремий розділ, присвячений водоохоронним зонам і прибережним смугам малих річок.
В дисертації аналізується законодавство про економічні стиму-
. • • -17- . ,
ли. шо до малих річок Сй.5.3. Відмічається, шо чинне законодавство не передбачлг матеріального стимулювання за охорону малих річок, тому необхідно розробити особливі економічні стимули У відношенні по водокористувачів малих річок. Зокрема, пропонується за спеціальне використання водних ресурсів ' малих річок встановлювати більш нисокі нормативи плати' з урахуванням екологічного та економічного значення цих річок, територіальних ' особливостей місцевості, де вони течуть, а також їх місцезнаходження. На жаль, в Порядку справляння плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів від 8 лютого 1994 р. малі річки окремою строкою не визначені, розмір плати встановлений по басейновому принципу.
Доцільно було б встановити порядок, згідно з яким забір ВОДИ' з малих річок більш встановлених лімітів, як правило, не по-. виннрн допускатися. Проте, 'у дняких випадках можно було б надати водокористувачам право на забір води більш встановлених лімітів, тільки у випадку економії води відносно встановлених лімітів з боку Інших водокористувачів цієї річки. При цьому розрахунок за використання таких ліміті в повинен здійснюватись по підвищеним ставкам, а частину коштів необхідно передавати водокористувачам, , які зменшили своє водоспоживання. В даному випадку підприємство,, яке зекономило водні ресурси, отримує певну Фінансову винагороду, шо буде своєрідним економічним стимулом. ' .
. У роботі аргументуються необхідність вдосконалення багатьох положень Порядка визначення плати за забруднення 1 стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища. Пропонуєтся при підрахунку платежів за забруднення малих річок застосовувати коефіцієнти, які враховували б не тільки ' територіально-екологічні особливості, а і стан водного об'єкту,-його значення, по.можливості ураховувати гідрологічні характерне-
тики малої річки, а також водного басейну, до якого вона належить.
■ Обгрунтовується доцільність стягування платежів за забруднення навколишнього середовища проводити з прибутку підприємства, збільшення штрафник санкцій у випадку несвоєчасного перерахування коштів до бюджету та виключити положення про можливість звільнення повністю або частково від плати за забруднення навколишнього природного сере лові''на підприємств, які проводять таке забруднення. . . .
В дисертації розділяється точка зору тик авторів, які гадають, що депримірування є лише однією із Форм'стимулювання, а не яким-то особливим вилом відповідальності. Одначасно відмічається необхідність більш чіткого правового закріплення порядку реалізації цього виду стимулювання. . '
У роботі особливо підкреслюється, шо деякі економічні стимули, передбачені ст. 48 Законе України " Про охорону навколишнього природного середовища” (надання пільг’при оподаткуванні у випадку реалізації заходів по раціональному використанню природний ресурсів і проведенні природоохоронних заходів та інші ) у 1994 році зупинені. Законом України ” Про Державний бюджет України на 1994 рік" Верховна Рада України позбавила вказаних економічних (іільг підприємства з метою збільшення прибутку бюджете. Знову йде економія на екології, надається перевага економічним інтересам. • Мійс тим,') згідно чинному законодавству, екологічні інтереси є пріорітетними. Така економія не виправдовується, так як вона’ веде до подальшого забруднення водних ресурсів малих річок, інших природних ресурсів із-за відсутності економічних стимулів при будівництві сучасних водоочисних споруд 1 проведення інших природоохоронних заходів. '
У'забезпеченні потрібного користування 1 охорони малих річок велика роль належить правовим формам контролю (В.8.3.У залежності
. ■ ..-10- . від системи' органів у роботі виділяются такі Форми контролю: державний, виробничий 1 суспільний. Особливо автором аналізується
діяльність органів системи Мінприроди України. Практика показала, що ні органи активізували свою діяльність в галузі здійснення
контролю за належним використанням і охороною малий річок. Між тим. як відмічалось у пресі, природоохоронні органи не направляють в органи прокуратури матеріали про притягнення винник осіб до кримінальної відповідальності. •
В дисертації підтримуеться.точка зору з приводу створення'
самостійної спеціальної служби експлуатації малих річок. п обов'язки якої повинно входити і здійснення оперативного контролю за використанням 1 охороною иих річок. В даний час у системі Яержволгоспу України є відділи воді(ик ресурсів 1 малих річок,, які входять до складу обласник Управлінь по водному господарству. ■ Однак вони, на жаль, не забезпечують палсжііий контроль за використанням 1 охороною цих водних об’єктів.
У відношенні до малих річок проводиться 1 суспільний контроль. Найбільш значним є контроль, який проводиться спеціальними суспільними організаціями. У роботі вказується, ідо найбільш вдалою Формою суспільного контролю є територіальні комітети, які забезпечують контрольні Функції за конкретними малими річками або ' групою річок та їх водозбірною площею. Слід було б поширити контрольну компетениію суспільних організацій. Зокрема, відвідувати виробничі об’єкти, які знаходяться у басейні малої річки, перевіряти дотримування посадовими особами 1 громадянами ’пінного законодавства, складати в установленому порядку протоколи. •
В дисертації особлива роль відводиться відповідальності за порушення правових приписів про-малі річки (Й.7.3. Проаналізова-' но чинно законодавство, регулююче основні види відповідальності за порушення приписів про ці річки. На цій основі зроблений вис-
новок,' шо правові, норми, які торкаються заборони і обов'язків, не в повній • мірі забезпечені нормами, які передбачають відповідальність за їх невиконання. Тому правове регулювання застосування юридичної відповідальності потребує Суттєвого поліпшення.
’ У роботі підмічається, шо чинне законодавство не передбачає застосування адміністративної відповідальності за невиконання водокористувачами 1 землекористувачами своїх обов'язків при здійсненні охоронних заході в. Троба вставитгі підвищену адміністративну відлові дальність 1 за порушення правового режиму у водоохоронних зонах, і прибережних смугак малих річок у порівнянні з порушенням законодавства на іншій частині водозбору. Необхідно передбачити адміністративні санкції 1 за знишення або пошкодження обмежувальних знаків, виділяючих в натурі прибврежні смуги малих річок.
Велику увагу приділено правовому регулюванню майнової відповідальності. При цьому відмічається, що в Україні ще не розроблена своя Методика підрахунку збитку, завданого внаслідок порушення водного законодавства, а тому нині судові органи правомірно користуються союзним законодавством по цьому питанню. Між тим аналіз арбітражної практики показав, що суми підрахованих збитків, завданих забруднювачами малих річок, є незначними. Пропонується розробити свою методику підрахунку збитків, у якій, у випадку забруднення малих річок, повинні бути передбачені різні-коефіцієнти підвищення підрахування збитків. Методика повинна бути досконалою 1 відбивати специфічні особливості водних об’єктів. Майнова відповідальність за порушення законодавства про малі річки повинне бути підвищена. Вказується на необхідність суворого цільового використання, отриманих сум збитків. При цьому більша частина цих коштів повинна йти на передбачення причин, попереджаючих забруднення 1 засмічення малих річок. .
На основі аналізу ст. 228 КК України надається пропозиція по
-21- . її значному поліпшенню, як диспозиції, так 1 санкцій. Ь Кримінальному кодрксі немаг окремої статті, яка передбачала відповідальність за порушниця законодавства по мілин річках. Автор доводить необхідність встановлення кримінальної відповідальності за знищення малих річок. V даному тіпалку про зниження можно казати тільки за малі річки, так як знишитп великі та середні згідно їх ФІ знко-геогр'ї'Мчпим характеристикам практично не можливо. Тому в Кримінальному кодексі необхідно передбачати окрему статно про знищення иих еолних об'єктів. Нро6>( 1 лність створення такої статті диктується практикою, так як з копним роком кількість малих річок зменшурггься. Між тим до вілповідальності нікого не притягать.
В закінченні дисертації зроблені наукові висновки, надаються пропозиції по вдосконаленню полного законодавства про малі річки. Запропонована структура спеціального нормативного акту - Положен-, ня про використання 1 охорону іппих річок,
Основні положпння дисертації опубліковані в таких роботам:
Ь-
1. Пг>аг.орая основа использования и охраны малых рек нуждается в совершенствовании // Правовое регулирование государственного строительства в Украине и проблемы совершенствования законодательства. - Харьков, 1992,- С. 44-46.
2.. Особенности правового регулирования использования малых рек // Сборник научных трудов "Юридическая наука и п^блемы Формирования демократического правового государства Украина”.- К., 1993.- С. 79-85.
3. Правові питання використання малих річок // Право України, 1994. N 1-2. - С. 31-33.
4. Правовые вопросы водоохранных зон и прибрежных полос ма-Інх рек” // Законодательство Украины: состояние, проблемы, перспек-
, тиры. -. Харі.ков. -19Я4. - С. 77-79.
' "22- . '
GORDEYEV V. I.Legal Problems of Usage, and Conservation of Small Rivers In the Ukraine. Thesis, typescript, for the candidate's of law degree, speciality 12.00,06 - Agricultural Law: land law. uater law. forest law and mining law. ecologlc
law. Ukrainian State Academy of Law. Kharkov. 1994.
. Mew conclusions and statements on legal aspects of us.-jge and
conservation of small rivers are defended.Substantiated are notions of small rivers, their waterprotectlon zones,riverside areas and water legislation. Based on specific characters of water legislation.reasons are given for the existence of an Independent legal subinstitute of water use for small rivers.' which is included Into the complex legal institute of water use. Based on the analysis of the water legislation for. small rivers the necessity Is proved for the development of a special legislative act referring the use and conservation of small rivers, a
structure of such an act Is proposed. Recommendations for Improvement of the legal standard contents In the Water Code of the Ukraine, section on use of the small rivers, are given.
Гордеев В. И. Правовые вопросы использования и окролы малый рек в Украине. Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 -, _ _ ♦ сельскохозяйственное право", земельное, водное, лесное и горное право: экологическое право. Украинская государственная юридическая академия. Харьков, 1994.
Защищаются новые научные выводы и положения по правовым вопросам использования и '«раны малых рек. Обосновываются понятия мальм рек, их водоохранных зон, прибрежных полос и правовой охраны вод. На основе специфики правового регулирования использования вод мальм рек аргументируется существование самостоятельного правойого субинститута использования вод малых рек, входящего в сложный правой институт водопользования. На основе анализа водного законодательства о малых реках доказывается необходимость разработки специального нормативного акта об использовании и охране малых рек, предложена его структура. Высказаны рекомендации по улучшению содержания правовых норм главы Водного кодекса Украины, посвященной пользованию ы.иыми реками. . • •
Клемові слова: малі річки, використання, охорона, вдосконалення водного законодавства. ‘ '
