АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Проблемные вопросы криминальной ответственности за получение взятки»
ГБ ОД
мШстегство освии украши
кшвський ун1еерсшет 1м.тарлса певдеика
На правах рукопиоу
д у д о р о в Оаахеандр Оаеке1йович
ПР0БЛБЫН1 ГОТГАННЯ КИШНАЛЫКЯ В1ДООВ1ДАШЮСТ1 ЗА одериння ХАБАРА
Спвц1ахьн1сть:. 12.00.08 - кримЫальне право 1
крмм1нояог1я; вяправно-трудове право
Автореферат дясвртацН на »довуття паукового етдокя кандждма вряд голос наук
Кш1в - 1994
Дисертац1ею е рукопис.
Робота виконана на кафедр! крим!нального права 1 крии1-нолог!! КиТвського ун1верситету хмвнг Тараса Шэвчэнка.
Науковий квр1вник - ЯЦЕНЮ С.С., доктор юридичних наук, профвсор
0ф1ц1йн1 опоненти
- КОНКАНСЬКИЙ М.й., доктор юридичних наук, професор
- Светлов О.Я., доктор юридичних наук, професор '
Пров! дна орган1эащя - Верховний Суд У крайни Захиот дисертацН В1дбудеться
О -У?
годин! на эас1далн1 спещалтэовано? рче1^о!Е ради
Р.
Д.068.18.14 при КиТвському университет! 1ман1 Тараса Швв-чвнка /252017, вул.Володимирська, 60, юридичниП факультет/.
3 дисертаг^вю можна ознакомитесь в науков!й б1блхотец1 КиТвського ун1верситету 1мен1 Тараса Шзвченка,
Автореферат роэгсланий
Вчений секретер спец1ал1зовано! вчоно! ради кандидат юридичних наук, доцзнт
ШиЪсио А
МШСТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1НИ КИ1ВСЬКИЙ УН1ЕЕГСШЕТ 1м.ТАРАСА ПЕИЕНКА
На правах рукопису
Д У Д О Р О В Олвксандр Олвко!йович
ПР0БЛЕКН1 ПИТАНИЯ КРИМ1НАЛЬН01 В1ДПОВ1ДАЛЬНОСТ1 ЗА одашгая ХАБАИ'
Сгвц{альн1сть: 12.00.06 - крим1нальнв право 1
крим!нолог1я; виправно-трудоое право
Авторе фа рат дисертацИ на ядобуття паукового стушня кандидата юридичних нггук
КиТв - 1994
ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальн!оть теми доел 1джпння. Принципова ам!на в Укра!-н! соц!ально-економ!чно1 обстановки, перех!д до ринкових в!д-носин, формування демократичного сусп!льства отавлять перед кршхнально-правовов наукою нов! аавдання, о дне а яких - виа-начення шлях!в боротьби э корупц1еп. Звичайно, корупц!я, п!д яков роаум!вть п!дкуп, продажи!сть одужбових оо!б,' обм!н впади на грош!, в не т!льки нашим, а Я аагальнолюдським "досяг-ненням", феноменом, похладатись в боротьб! а яким лише на силу крим1кального закону було б на!вп1ота. Цэ аово!м не означав пригопвння fiel рол!, яку в!д!грс«>ть у боротьб! в коруп-ц!вп крим!нальниЯ закон 1 д!яльн!о?ь правоохорониих орган!в. На вежлива значения оаме крим!нального законодавства в цьому план! вказувться у м!жнародно-правових документах: "Необх!д-ною паредумовою будь-яко! ефэктивно! кампан!! по боротьб! 9 корупц1аю в адекватний комплекс ааконодавчизс норм, як! аабо-рогоготь так! форм* неправоэг!дно! повед!нкя службових ос!б, як! заподЬяоть найб!яьщу шкоду чэсному урядов! ! громадинам"*.
На под!ляячи думку про вяд!ленпя корагпц!! як епэц!аль-ного окладу злочяпу, в!дзначто: корупц!я - цэ явяпр, а закон повялен паредбачати в!дпов!дальн!сть за конкретн! акти злочин-по1 повед!нки. 3 ц!а! точки вору найб!лып адекватним в!добра-яанням корупцН як явшца у чинному законодавств! Укра!ни вис-тупають крим!наяьно-правов! норми про так! службов! алочини,
I Практические мер! борьбы о коррупцией. Материалы УШ Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению о правонарушителями /Гавана, Куба, 27 августа — 7 сентября 1990 г./. - Нью-Йорк, 1990. - С.5.
як одержання хабара - найнебевпвчн1ший 1 найпоаирвн1ший вид корупцН /с*.168 КК/ та зловживання владоп або олукбовиы станом /ст. 165 ккл
Зверюиня до статистичних даних заов1дчуе, що, нааважа-рчм на гучн! гасла про р!щучий наступ на корупц1в, в Укра1н1 фактично в1дбулось ¿стогне агортання крим{нально-правово! борот ьби в хабарницгвом. Так, к{льк!сть засуджвних за одеркання хабара за пер!од з 1966 року /706 оо1<У по 1992 р!к /76 ос 16/ окоротнлась майхе у десять раз!в. У В1нницьк1й, Волиноьк1й, Хитомирськ1й 1 Черн)г1воькхй областях на протяз! 1992 року не було розглянуто ко дно I крш1нально! справи за ст .168-170 КК Укра!ни. Зиеншення к!лькост1 крим!нальних справ, очевидно, не пов"язане з тим, що хабарництво вдалось подолати. Навпаки, . проблематика крим!нально-правово! боротьби з одерканням хабара на етап1 роабудови укра!нсько1 дэржавност! 1 запровадявння ринкових в!дносин набував щв б!льшо! актуальност! 1 двмонотру« своп живуч!сть.
В теор!! крим1нального права питанншв1дпов1дальност1 за одерясання хабара придхлялась аначна увага. Вкааану проблематику розробляли, аокрвма, так! науковц!, як Б.В.Волжвнк1н, Й.А.Гельфанд, Б.В.Здравомислов, А.К.Кв1ц1н!я( В.Ф.Киричэнко,, М.Й.Корисанський, Ы.П.Кучврявий, М.Д.Лисов, Ю.Г.Лядунов, П.С.Ш тишевський, О.Я.Сввтлов. № дивлячись на ф, тема крим!нально! в!дпов1дальност1 за одержання хабара не може вважатиоь вичер-паною. Невир1шен1сть або сп!рн*сть ряду питань в теорН /зок-рема, поняття суб"вкта службових алочин!в, розушння корисли-вого мотиву в склад1 одеряання хабара, наявн1сть вимагательст-ва хабара в ситуац!юс в дискрэц1йними повноваженнями службово] особи/ та наявн!сть 1стотних недолШв у суцов1й практиц1 в пар!од п!дготовки нового крим1нального ааконодапства Украхни
в!дт!нявть влобоценн!сть обрано! теми досл!ди9ння.
Кр!м того, доц!яьно по можливост! вивчити досв!д крим!-каяько-правово! боротьби э одэржаниям хабара у тих кра!нах, в яких ринков! в!дносини достатньою míрою стаб!л1зован!, а тахож власний 1сторичний досв!д, зокрема, ааконодавство i тео-píio 20-х pokíb - тор!оду проведения НЕПу та функц!онувшшя ба-гатоукладно! економ!ки.
Виклацэне, на думку дисерганта, ов!дчить про актуальн!сть обрано! теми як в теоретичному, так i в практичному аспэктах.
Мета i вавдання досл!джвння. Мета дисертац!! полягав у цосл!джвнн1 проблемних питань крим!нально! в!дпов!дальност1 за одеркання хабара i формуванн! на ц!йоснов! пропозиц!й по вдосконаленно крим!нального эаконодаветва та практики floro ааотосуваиня. ДЛя досягнення вказано! йети були поставлэн! та-kí головн! завдання:
I/ виэначити коло тих ooi6, як! за умов принципово! зм!-m в Укра!н! суеп!льних в!дносин повинн! визнаватись суб"ек-гом сдужбових злочин!в, у тому числ! одержалия хабара;
2/ дати вридичний анал!з основного складу элочину - одеркання хабара, його квал!ф!кованих виц!в, досл!дити в!.дпов!дн! ;анкц!1 i на ц!й основ! сфорцулввати пропозищ! по вдоекона-юннв эаконодаветва, цо передбачав в!дпов!дальн!сть за одеркання хабара;
3/ узагальнити практику розгляду судами справ про одеркання хабара i з метоп !! пол!птэння запропонувати вар!анти зоз"яснень в!дпов!дно! постанови Пленуму Верховного Суду molió квал!ф!кац!1 даного злочину та призначення мхр кримшаль-юго покарання за його вчинення.
Иетодолог!я ! джвреяа досл!дяэння. Вир!шуючи поставлен! |авдання, автор застосував так! науков! методи: лог!ко-юри-
дичний, системний, с0Ц10Л0г!чний, статистичний, !сторичний i nopi вняльно-правовий.
При написанн! дисаргацИ був эд1йсн9ний анап!з чинного законодавства Укра1ни /крим!нального, господарського, про об"еднання громадян, про державну службу/. Були вивчен! нар!в-Hi роз"яснэння Пленуму Верховного Суду УкраТни, постанови Пленуму Верховного Суду колишнього СРСР. Автором опрацьована знач-на к!льк!сть л!тератури не лиюе э кришнального права, а й э крим!нологН, Teopil держави i права, адм!н1стративного, ци-в!льного, трудового права. Дисертант звертався до полоявнь кри-м!нальних кодексЬУСЙ? 1922 i 1927 рокгв, кримгнального эаконодавства дореволюц!йно1 Poet!, ряду заруб1жних кра!н, эокрема, Англ!!, Австр!!, Ммеччини, Ф!нлянд!!, IpaHuil, Полыц!.
Емп!ричну базу дослхдження становить !нфО{мац!я, одержана внасл!док вивчення за сшц!ально розробленоп анкетою крим!-нальних справ, розглянутих судами УкраТни в 1966-1992 pp. В межах власного узагальнення судово! практики у справах про ха-барництво було вивчэно 133 крим!нальн! справи: 110 справ щодо 148 ос!б, засудявних за ст.168 КК; 4 справи щодо 4 ос!б, аасуд-жоних аа ст.169 КК; 19 справ щодо 21 особи, засуджэно! за ст.170 КК. В робот! використана опублхкована судова практика, а такс« натер!али узагальнення судово! практики у справах про хабарницгво, щ0 було проведене Верховним Судом Укра!ни у гвр-шому п!вр!чч! 1993 р. ! в якому автор брав бозпосереднм участь. Кр!м того, дисертантом вивчено 195 матерхалгв каспцгРного i наглядового проваджень Верховного Суду УкрпТни.
Наукова новизна дисеотац!!. на гюгляп, яптор.ч, полягас п тому, що в н!й вперше в Укра!н! но piBHi моногра^чного дослхц-явння розглядаготься проблемн1 питания криминально! г!цпоп1цаль-ност! за одержання хабара на етаги переходу в:д командно-адм!-
н!стративно! системи до демократичного сусп1льства та эа умов запровадяення ринкових в!дносин.
У дисортац!! сформульован! нов! положения, як! 1 виносять-ея на вахист:
I/ обгрунтовувться натрвдиц!йне роэум!ння суб"вкта служ-бовхх алочин!в ! пропонувться його визначвння черээ поняття лубл!чно! сдужбово! особи - особи, яка, будучи над!ленов влад-ними повноваяеннями, бере участь у державному управл!нн! в широкому роаум!нн! цього поняття;
2/ аргументуеться доц!льн!оть використання у законодавчо-му вивначенн! поняття суб"вкта сяужбових злочин!в терм!ну "пов-новалення" /зам!сть тврм!ну чинного законодавства "обовТвки"/. Завдяки цьому буде а роб лэ но нагояоо на притаманному суб"вкту сяужбових алочин!в прав! вчинсвати гридично значим! д!1, що виэначаються його службовов компетенцию, на прав! приймати ! реал!зовувати управх!нськ! р!шення;
3/ робиться висновок про необх!дн!сть включения у легаль-ну деф!н!ц!в поняття суб"вкта сяужбових алочин1в поряд з орга-н!зац!йно-розпорядчими та адмМстративно-господарськими повноваяеннями вкаа!вки на контрольн! повновааення;
4/ аргументуеться нэобов"язков!сть для неявное*! окладу влочину вв"яяку одержання предаете хабара з бажанням ! можли-в!етю особи виконати чи не виконаяи д!ю в !нтересах хабародав-ця; у зв"язку з цим а диспоаиц{! крим!нально-правово1 норыи про одержання хабара пропонувться виключити формулввання "повинна або могла вчинити...";
5/ обгрунтовувться висновок про доц!льн!сть широкого тлу-мачэння корисливого мотиву в склад! злочину одержання хабара. В!н можв бути внэначений як прагнення особи отримати майнову винагороду 1 роэпоряцитиоь нес ва власним роасудом;
в
6/ по-новому визначавться момент эак!ичення одержання хабара у великому та особливо великому розм!р!. Tant вяочини сл!д вважати аак!нченими а моменту фактичного отримання майно-во! винагороди, варт!оть яко! перевищуе покааники, тередбачен! приметкою до с».166 КК;
. 7/ наводяться аргументи на користь включения в якост! особливо квал!ф!кованого виду одержання хабара вчинення цього злочину орган!зованов трупов;
В/ п!дцавться суин1ву загальноприйняте тлумачвння одио-часного отримання майново! винагороди в!д дек!лькох хабародав-ц!в як одного а вар!ант!в неодноразовост! одержання хабара; в таких ситуац!ях, на думку автора, не вбачавться роз!рван!оть влочинних д!янь у чао!, що в обов"яэковов властив!ств повторном! як форми мнокинност! влочин!в;
8/ обгрунтовуеться висновок про наявн!оть вимагательотва хабара як квал!ф!куючо! ознаки злочину у випадках використан-Ня службовов особо» наданих 1й дискрец!йних повноважень для створення вагрози 1нтересвм хабародавця;
10/ сфо|ыульован! пропозиц!! по вдосконаленню санкц!й статт1 КК про одержання хабара, вокрема, пропонувться в час-тин! горшй, кр!м позбавлення вол!, передбачити арешт i обме-, ження волх, а також скоротити строки позбавлення вол! за bcî види одержання хабара;
II/ наводяться додатков! аргументи на користь включения
»
у майбутн!й КК Укра!ни заохочувально! норми про эв!льнення в!д крим!нально! в!дпов!дальност! хабароодоркувача, який зд1й-онив позитивний посткрим!нальний вчинок - добровтно заявив про скоений элочин ! передав предмет хабара правоохоронним органам.
Практична значим!сть роботи»
I/ у законотворн!й д!яльност! - висновки дисертац!! можуть бути використан! в процэс! подальшого вдоскокалення проекту -КК Укра!ни I в пвршу чергу в чаотйн! законодавчо! регламентац11 в!дпов!дальност! за службов! злочини;
2/ у правозастосовч!й д!яльност! - викладен! у робот! про-поэицН можуть бути врахован! при п!дготовц! ново! постанови Пленуму Верховного Суду Укра1ни про судову практику у справах про хабарницгво;
3/ у навчальному продас! - положения дисертац!! можуть ви-користовуватися при п!дготовц! в1дпов!дних роэд!л!в п!дручни-
к!в 1 навчальних пос!бник!в, а також при викледанн1 курсу Особ»
ливо! частини крим!нального права;
4/ у науково-досл!дницьк!й д!яльност! - частина сформульо-ваних у дисертац!! полояэнь носить дискус!йниП I постановочний характер I моте сдужити базою для подальшого наукового досл!д-кекня проблем крим!нально! в!дпов!дальност! за службов! 1 гос-подарськ! злочини.
Ашх>бап!я веэультат!в досл!дження. Основн! пололвння та висновки дисертац!! знайшли в!дображэння у шести публ!кац1ях, використовувались автором у навчальному процэс! при проваден-н! практичних занять в криминального права.- Окрем! положения доел! дне ння врахов&н! при п!дготовц! зауваяень кафэдри крим!-наяьного права I крим!нолог!1 на проекта законодавчих акт!в, »окрема, на розроблэний робспоп трупов КМ проект Крим1нально-го кодексу. Матер!аяи доел!дяень частково врахован! при роя-робц! проекту постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни про судову практику у справах про х&барницгво.
Структура диоеитад». Робота складавться з вступу, трьох глав, як! охоплшть дев"ять параграф!в, вясновк!а, списку л!-тератури татрьох додатк!в.
10
ЗМ1СТ РОБОТИ
У "Вступ!" обгрунтовуеться актуальн!сть теми дисертац!!, визначаються мета, эавдання, методологхчнаiемп!рична база досл!дження, формулюэться положения, як! виносяться на захист, розкриваеться практична эначюЛсть роботи, а також апробац!я результате доол1давзння.
В глав! I "Анализ основного складу злочину одепкання хабара" висв!тлюються cnipwi положения, повпязан! э об"вктом, об"вктивною ! суб"ективною стороною даного службового злочину, а також розум1ння поняття сдужбово! особи.
У параграф! I "Об"ект ! предмет одержат я хабара" вир!-шуеться питания про безпосереднгй об"ект злочину, передбачэ-ного ст.168 КК Укра!ни. У зв"язку з розм!щзнням в одному з проект!в КК Укра!ни норли про одержання хабара у глав! "Д!ян-ня проти власностх" автор нагадуе, що на необгрунтовашсть розгляду одержання хабара як одного хз способ!в злочинного за-волод!ння чужим майном, маСнового посягання, бяизького до шах-райства, вказувалось пр у дореволюцШхй л!тератур! /Лохвиць-кий, Неклюдов, Ширяев/. Спроба вхдчовитись у майбутньому КК Укра!ни в!д окремо! глави про службовх элочини характеризуеть-ся в робот! як невдала i несвоечасна. Крим!нально-правова охо-рона сфери д!яльност! сдужбових oci6 повинна вхдбуватись на р!вн! окремо! глави Особливо! частини КК. В умовах розбудови укра!нсько! деркавностх немае достатн!х шдстав для того, и;об в!.дмовлятись в!д традиц!йних уявлень про одержання хабара як службовий злочин, спрямований проти встановленого порядку оплати прац! службових oci6. При цьому про публхчно-правовий порядок, порядок, встановлений законодавством, на сьогодн1шн1й день е пвдстави вести мову лише стосовно частини oci6, як1 В1д-пов!дно до ч.2 ст.164 КК в ред.Закону В1,д 28 схчня 1994 року
визнаються службовими. До службових злочин1в укра!ноьким за-конодавством В1днвсен1 так1 види суспоьно небезпечних пося-гань, як! вчинюються особами, залученими до управл1нсько1 дгяльност! неэалежно в1,д мхсця зд1йснення цхв1 дiяльнocтi /дарясавн! структури або недержавнг утворення/. Ёезпосервднгй об"ект одержання хабара як службового злочину визначаеться дисертантом як встановлениР законодавством або уповноваженнми органами /скалимо, загальними зборами акц1онерного товариства/ чи особами /налриклад, власником приватного гидприемства/ порядок, зг!дно з яким Д1яльн1сть по служб: стосовно фгзичних I юридичних ос1б з боку службових ос1б повинна зд1йснюватись не-п1дкупно 1 ф1нансуватись за рахунок коитхв держави, шдприемств, орган1зац1й.
В робот! П1цтримуеться ! додатково аргументуеться пози-цгя тих крим1нал1ст1в, як1 вважають, цо в якост1 предмета хабара не моя® виступяти особиста вигода, позбавлвна маРнового зм!сту. За умов формування ринково! еконсшки, в час, коли будь-яка послуга /надання консультацН, хнтимний зв"язок, знайомство з квартирним маклером тощо/ в принцип: можа роэгля-датись як така, що п1длягае оплат! 1 мае певний грошовий екв!-валент, !снуз нагальна необх1дн1сть у тому, щоб законодавець Ч1тко заф1ксував майновий характер предмета хабара беэпосаред-ньо у текст! КК /"майно, право на майно або будь-яка вигода маРнового характеру"/.
В параграф! 2 "Об"ективна сторона злочину" розглядаються так1 питания: I/ поняття I роль эв"пзку (,иж хабарвм 1 д1ями /беэд1яльн1стп/ службово! особи; 2/ момент эакшчення злочину; 3/ характеристика вчшшв&пнх в ¡нтересах хабародавця, I поп"язана з ним можлшпсть ква.йфгкапН сноеного за сукугшетю злочшап; 1/ завуальомн1 форш оцзряання хобара.
Автор зазначае, що у раэ1 внзнання хабарам I хабара-по-дяки, тобто хабара, отриманню якого не гюредуе домовтшисть м!ж службовою особою 1 хабародавцзм, 1снув досить висока ймо-в!рн!сть В1днвсання до злочин!в д!янь, позбавлених сусально! небеэпечност1. Трудиощ1 вхдмежування одержання хабара-подяки ввд д!й, як! лише 13 зовн!шнього боку нагадуюгь злочин, геред-бачэний ст.158 КК, 1 викликши насправд! почуттям людсько! вдячноотх, чемностх, гостинност! тощо, очэвиднх. Дисертант вказув на даремнхсть спроб подолати ц1 трудноац за допомогою вид! лоння в якост! окремого складу злочину одэржання хабара при пом"якшуючих оботавинах, тобто хабара-подяки. Перспэктивнх-шим автору здаеться шлях вдосконалення санкщй.
В робот! обгрунтовуеться оц1Нка як одеркання хабара сковного тхбю службовою особою, яка в момент отримаиня незаконно! викагороди: I/ не мае нашру виконати об1цянку ! вчинити д!ю /безд!яльн!сть/ по служб! в «ггересах того, хто передав вина-городу, або 2/ в сиду службового стану об"ективно неспромояга виконати д!ю, бажану для особи, що передала винагороду ! роз-раховув на хр. Квал!ф!кац!я вчиненого у таких ситуац!ях, не-зважаючи на наявн!сть у них пввних елементхв обману, сама за ст. 168 КК, на погляд дисвртанта, дозволяв врахувати мсний зв"язок м!ж дачею х одержалиям хабара, спрямованхсть умислу двох учасник!в незаконно! угоди, те, що дЛ службово! особи по отриманню майново! винагороди означають посягання на без-посередн1Й об"вкт даного злочину, нареит! те, що эаконодавець, вотановивши крим!нальну в!дпов!дальн1Сть за одержання хабара, не пов"язуе притягнення до не! з фактичним використанням службового стану.
Автор не подмяв висловлен1 в Л1тератур1 цумки про до-ц!льн1сть перенесения моменту за^нчання одержання хабара на
момент приРняття об!цянки хабара або, навпаки, на момент вчи-нэння д!й /бэзд!яльност!/ по Служб! в 1нтерееах хабародавця. .' Заф!ксована у чинному крим!нальномУ законодавств! Укра1ни система реал!зац1! двосторонньо! угоди /терм!нолог!я Ширяева/ е оптимальною 1 забезпечуе виважзний п!дххд у питанн! про момент зак1нчення даного службового злочину.
Оц!нюючи пропозир!ю доповнити крим!нальний закон новою квал!ф!куючою оэнакоп одэркання хабара - "вчинэння за хабар службового зловживання" /Лисов, Светлов/, дисертант д1йшов висновку, що реал!зац!я тако! !де! дозволить спростити право-ву оц!нку липе одн!в! можливо! ситуацИ, в як!й у зв"язку з одержанням дабара скоено самост!йний злочин. На думку досл!д-ника, стосовно вс!х злочин!в повинен застосовуватись единий п!дх!д - квал!ф!кац1я вчиненого за правилами реально! сукуп-ност!.
Значке м1сцэ в дисертацН займав анал!з проблеми завуа-льованого одержання хабара, при якому д11 службово! особи по отриманню незаконно! винагороди {з зовнЬпнього боку набуваюгь ц!лком легального вигляду. Дисергантом вивчений !сторичний досв1д крим!нально-правово! боротьби 1з завуальованим хабар-ництвсм.
В робот! в1дстоюеться диференц!йований п1дххд до принци-повср!зних правових ситуац!й, якх мають сшльну торедумову у виглядх поругае ння службовоп особою - суб"ектом оде ржання хабара встановлених чкнним законодавством Укра!ни заборон, що мають чхтко вираже ну антикорупщЯну спрямованхсть /на заняття п!.д-приемницькоп Д1яльн1стю, на роботу за сушсництвом, на вход-гення до складу орган!в управл!ння господарських структур/. Злочином - одержанням хабара /ст.168 КЦ/ слхд визнавати отри-мання службовою особою майново! винагороди за м!сцэм лише
того незаконного сумхсництва, яке носить ф1ктивний характер. Не виключаехься ощнка незаконного сум1сництва службово! осо- ■ би як зловживання службовим станом або як дисциплинарного проступка.
Висловлен1 мгркування з приводу кримшалхзацП незаконного поеднання державно! служби 13 шдприемництвом.
Висуваючи у параграф! 3 "Суб"ективна сторона злочину" положения про доречн1Сть широкого тлумачення корисливих спо-нукань при одержанн1 хабара, дисертант виходить з того, що майновий характер прздмета хабара не перетворюе цэй злочин у посягання на власн1сть. Корисливий мотив у даному раз1 визна-чаеться як прагнення сслужбово! особи отримати за дш /без-дхялыисть/ по служб! майнову винагороду 1 розпорядитись нею за власним розсудом. Автор вважае, що з точки зору об"екта I об"активно! сторони одержання хабара як службового злочину немае принципового значения, на як! Ц1л1 мала нам!р службова особа використати отриману в якост! хабара майнову винагороду. Обгрунтовуеться небажашсть звернення до поняття„вузькогрупов1 або вузькокорпоративн! !нтереси"при встановленн! корисливого мотиву як ознаки злочину.
У параграф} 4 "Службова особа як суб"ект одержання хабара" родглядаеться питания про можлив1сть виконання функц1й представник1в влади за сгоц1альним повноваженням, розкр!ваеть-ся зм1ст орган 1зац1йно-розпорядчих та ацм1н!стративно-госпо-дарських обов"язк!в, робиться висновок про наобх!дн1сть включения У лвгальну дефшпию суб"екта службових злочин!в окремо! вказ!вки на контрольН! повноважання, вказуеться на кримншло-г!чну необгрунтовашсть встановлення криминально! вп\пов}даль-ност1 за протиправце отриманнл майново! винагороди неслужбовою особою.
При визначенн! кола ос!б, здатних нести в!дпов{дальн1сть за одержання хабара як службовий злочин за умов принципово! . зм1ни в Укра!н1 соц1ально-економ!чно! та пол1тично! ситуац!!, дисертант звертавться до 1стор11 в!тчизняного криминального права /законодавство дореволюц1йно1 РосН, КК УСРР 1922 1 1927 рр./ та до законодавства кра!н з трацицхйною ринковою економгкою /Автргя, Шмеччина, Ф1нлянд1я, 5ранц1я,- 1тал1я, США/. В робот1 обгрунтовуеться б{льш вузкв пор!вняно з чинним законодавством /ч.2 ст.164 КК Украхни в ред. Закону вхд 28.01.94 р./ понятая суб"вкта службових злочин1в 1 пропонуеть-ся Пого визначання через поняття цублгчног службово! особи. Автор переконаний у току, що суб"ектом службових злочин!в у майбутньому КК сл1д визнавати особу, яка, волод!ючи владними повновалоэннями, бере участь у державному управл1нш в широкому розум1нн! цього поняття /представницька, виконавча, контрольна дгяльнхсть/. На думку дисертанта, нормальна правозНдна функ-цхонування державно! управлЫсько? сфери як сфэри д!яльност1 публхчних службових осхб виступае тхев соц!альнок> щннхстю, яка потребуе з боку держави особливого правового захисту, у тому числ1 за допомогою крим!нально-правових норм про службо-В1 злочини.
Дисертант погоджуеться з вченими, як! вказупть на дарем-Н1сть спроб розробити крим1нально-правовх норли про сдужбов1 злочини без врахування законодавства про дэржавну службу. Виз-начення суб"екта службових злочин!в у майбутньому КК повинна надавати можливгсть мотивованого визнання таким суб"ектом ос!б, як1, працюоти у власне недаржавних утвореннях, фактично виконують державиI або самовряднх функцИ /члени Аудиторсько! палати Укра1ни; представники державних орган 1 в приватизащ! в органах управлгння акцгонерних товариств, частка майна яких
/не вир!шальна/ наложить даржав!; службов! особи Торговельно-промислово! палати Укра!ни тоще/
3 врахуванням вироблених теор!ею крии!нального права принцип!в крим!нал!зац!1 /в!цносно! поширеност! д!яння, м!ж-народно-правово! необх!дност! i доцустимост!, еусп!льно! не-безпечноет! д!яння та економ!! крим!нально-правово! репрес!!, повноти складу злочину, точност! та вдност! терм!нолог!1, процэсуально! эд!йснанност! переел!дування/ розглядаються питания про доц!льн!сть крим!нал!зац!1 п!дпривмницького п!дкуцу як господарського злочину.
У глав! 2 "КвалМкован! види одержання хабара* давтьоя ярим!нально-правова характеристика гередбачэних 4.2 ч.З от.168 КК обтяяулчих обставин, покликаних забезпечувати диференц!ац!ю кркм!нально! в!дпов!дальност!.
У патегваД)! I "КвалШкуюч! о?наки. як! в!пносяться по предмета одержання хабаоа" в!паначавться. що в результат! легального' тлумачэння великого та особливо великого розм!р!в хабара /доповнэння ст.168 КК npmiÍTKOiy' ц! ознаки, втрчтиваи св!й оц!ночний елемент, перетворились у формально-визначен! поняття. Вир!шуючи питания, за якоо ц!ною сл!д визначаги вар-т!сть предмета хабара за умов л!кв!дац!1 цэнтрал!зовано1 еис-теми державних роздр!бних ц!н, дисертант д!йшов висновку, що такою ц!ною повинна виступати найменша ц!на /байдуяэ - деркав-на реп/льована або в!льна ринкова/, за якою в!дпов!дну р!ч можна було придбати у дан!й м!сцэвост! в момент вчинення зличину. Даний п!дх!д грунтувться на принцип! презумпц!! невину-ватост!.
Розкриваеться особливий момент зак!нчення ивал!ф!кова-них вид!в одержання хабара, пов"язаних з Poro poaMÍpoM, та пропонуеться квал1ф1кац!я дхй службово! особи при pÍ3mix ва-
р!антах роэб!жност1 м!ж задуманим 1 реально вчинвним злочи-ном.
Параграф 2 "КвалШкуюч! ознаки. якг характеризуют об"ептивну сторону злочину" присвячений таким обтяжуючим об-ставинам, як група ос1б за попереднхм договором, неодноразо-в!сть I вимагательство.
На погляд дисерганта, заслуговув на сприйняття позиция тих науковц1в /Коржанський, Матишевський/, як! е приб!чника-ми широкого розумхння сгпввиконавства I не зводять д1яльнхсть по служб! з боку учасникгв групового одержання хабара лише до д!й в !нтересах хабародавця.
Поряд з цим в якост! особливо квал!ф!кованого виду одержання хабара пропонувться передбачити вчинення злочину оргая!-эованою групою. Таке доповнежя, вважае цосл1цник, дозволить давати належну правову оц:нку д!ям тих ос!б, попереднхм договором яких охоплюються не окремх еп!зоди дачх-одержання хабара, а в!дпов!дна злочинна д!яльн!сть на перспективу, коли розпод!л ролей м!ж сп!льниками-хабароодержувачами набувае характеру ч!тко вирежено! спв^алхзац!!.
Одночасне одержання майново! винагороди вIд кхлькох ха— бародавц1в нав1ть за умови виконання в шторесах кожного з них окремо! д!! по служб! навряд чи можна розцЫювати як одержання хабара, скоена неоднораэово. У таких ситуац!ях ди-сертант не вбачае розб!жност! злочинних дхянь у час!, що е властив!стю повторност! як форм множиннос« злочпн!в. Вказа-н! дП службово! особи, за эагальним правилом, повинн! роз-глядатись як одиничний злочин, встановлення оэнак якого допускав п!дсумовувяння к!льк1сних показник!в элочинно? д1-яльност!.
П!ц законнинн /правоохоронпваниии/ !нтересами при шиш-
гатальствг хабара дисертант розумге так! 1нтереси, як! не сугаречать чинному законодавству: I/ щодо яких можна засто-сувати нордагивний критер1й /хнтвреси, як1 узгоджуються з в!дпов!дними нормативними актами/; 2/ реал1зац!я яких лише частково забезпечуаться нормативними регулюванням /залиша-вться прост1р для !ндив1дуального п!днормативного регулюван-ня у вигляд! ц!й службово! особи за власним розсудом/.
У параграф! 3 "КвалШкувч! ознаки, як1 в!дносяться до суб"екта опержання хабара" обставина "вхдпов!дальний стан" анал1зусться з широким залученням матер1ал1в судово! практики стосовно трьох категор!й службових ос1б - кер!вних прац!в-ник1в пхдприемств ! орган1зац1й, ос!б, як! займаються конт-рольно-1нспекц1йною д!яльн!стю, прац!вник1в правоохоронних . органхв. Оптимальним вархантом визначення стандарт1в як!сних оц!ночних ознак, до яких вхдноситься I в!цпов!дальний стан хабароодержувача, дисертант вважяе той, при якому форыулю-еться.вичерпний перел!к узагальнених стандарт!в ! приблиз-ний, В1дкритий шрвл1к конкратизованих стандарт!в.
Констатувавши дискус!йн!сть питания про юрццичну природу д!й, як! на сьогодн!шн!й день охоплюоться ст.171 КК /"Про-вокац!я хабара"/» автор п!дтримув пропозиц!ю виклвчити дану статтю в тексту криминального закону, що не буде означати декрим!нал!зац!в в!дпов!дних д!й службово! особи.
У глав! 3 "Засуосува^ня крим^ально-правових заход!в
» •
впливу за одержания хабара" розглядаються питания покарання, ав!льнення в!д крим}нально! в!дпов!дальноог! та в!дбуваиня покаршшя.
У параграф! I "Проблами покарання за оцедаання хабара 7а практики його прианачення" обгрунтовуаться думка про надм!рну завицвн!с«ь м!и!мальних меж позбавлэння вол!, як!
встановлен! у санкц!ях ч.2 ч.З ст.168 КК. В1цпов!дно до пог-ляд!в науковц!в 1 тенденц!Й судово! практики потребують 1с- . тотного эниження 1 максимальн! меж! санкц!й у вс!х частинах ст.168 КК. Оптим!эац!я санкц!й за одержання хабара повинна в!дбуватись 1 шляхом звужвння занадто широких меж судд!всько-го роэсуду. Дисертант вважав нввиправданим 1снування у чинному КК единого вицу основного покарання за одержання хабара. При формулюванн! в!дпов!дних санкц!й сл{д виходити з того, що встановлен! альте рнативно покарання за ступеней тяжкост! карального впливу мають бути сум!жними.
У параграф! 2 "Особливост! 1 меж! звЬчьнення в!д криминально! в!ппов!дальност! та в!дбування покарання" п1дтриму-еться ! додатково аргументуеться пропозиц!я про включения у майбутнМ КК УкраТни заохочувально! норми про звхльнення В1д , крим!нально! в!дпов1дальност! хабароодаржувача. Умовою такого зв!льнення автор вважав вчинення службовою особою позитивного посткрим!нального вчинку, що складаеться з двох д1й - добро-вхльно! заяви про сковний злочин як своер!дного р!эновиду явки з повинною 1 передач! предмета хабара правоохоронним органам /або в!дшкодування його вартост1/. Стосовно такого висо-колатентного злочину, як одержання хабара, сл1д мати на ува-31, що норми, як1 покладають обов"язок заохочення, волод1ють б!льшою спонукальною силою, Н1ж норми, як! уповновач^ють на заохочення. Обгрунтовуеться недоц!льн1сть включения у текст заохочувально! норми вказ1вки на те, цо хабароодержувач фак-тично не вчинив цш /безд1яльн:сть/ в хнтаросах хабародавця.
Передбачене кримшально-процесуальним законодавством звернення у доход дергави здобутого злочинним шляхом 1 визна-Ного речовими доказами /прещет хабара/, не будучи кришналь-ним покаранням, п1длягае застосуванню I при умовному засуд-
мэнн! за одержання хабара.
Заверщувться дисергац!я "Вионовками". в яких сформульова-н! пропозиц!!, спрямован! на вдосконалення крюЛнального за-конодавства.
Визначення поняття публ!чно! службово! особи як субжвк-1 та службових злочин!в у майбутнъому КК УкраТни могло б, на думку дисартанта, мати такий вигляд:
"П1д публ!чними сдужбовими особами у статтях ц!е! гла-ви розум!пться:
I/ даржавн! посадов! особи;
2/ особи, як! в деряавнкх установкх 1 орган!эац!ях, на > деркавних п!дпривмствах ! на п!дприемствах а переважним впяивом державно! власност! пост!йно або тимчасово займають посади, пов"язан! !о зд!йснвнням орган!зац!йно-розпорядчих, адм!н!стративно-господарських або контрольних повноваяэнь;
3/ особи, як! пост!йно або тимчасово виконусть функц!! представник!в влади;
4/ !нш! особи, на яких у встановленому ваконодавством . порядку покладавться виконання окремих державних або само, врядних функц!й, у зв"язку э чим таким особам надаогься владн! повноважвння".
Пропонувться така рвдакц!я статт! иайбутнього КК про одэржання хабара як службовий элочин:
"/I/ Одэржання цубл!чною сдужбовою особою для себе осо-бисто або для !нших ос!б у будь-який спос!б в якост! хабара майна, права на майно або будь-яко! вигоди майнового характеру за виконання чи не виконання д!!,що пов"язана з викорис-. танням наданих !й повноваяень, авторитету чи службових мож-ливостей, - караеться арештом на строк до трьох м!сяц!в,
або обмеменням вол! на отрок до трьох рок1в, або позбавленням вол! на строк до трьох ромв.
/2/ Т! ж д!1, вчинен! за попвредн!м зговором групою ос!б, або неоднораэово, або поеднан! з вимаганням, або у великому розм!р!, - караються позбавленням вол! на строк в!д трьох до восьми рок!в з конф!скац1ею майна або без тако!, з позбавленням права займати певн! посади або займатись гювною д!яль-н!стю На строк до трьох рок!в або без такого.
/3/ ДИ, первдбачен! частинами I або 2 ц!в! статт!, вчинен! орган!зованою групою, або у особливо великому розм!р!, а так само оцержання хабара публ!чною службовою особою, яка займав в!дпов1дальний стан, або ран!ше судимою за хабарницг-во, - караються позбавленням вол! на строк в!д п"яти до десяти рок!в з конф!скац!ею майна та позбавленням права займа-ти пэвн! посади або займатись швною д!яльн!стю на отрок до трьох рок!в.
/4/ Особа, яка одержала хабар, эв!льнявться судом в!д крим!нально! в!дпов!дальност! за цвй злочин, якщо вона доброе! льно ваявила про нього ! га ре дала предмет хабара право-охоронним органам або в!дшкодувала його варт!сть.
Прим!тка. Великим розм!ром хабара, пэредбачвним ц!вю статтею, вважаеться такий, цо в п"ятдесят ! б!льше раз!в перевицуе м!н1мальний розм1р зароб!тно! плати, а особливо великим - що в сто п"ятдесят I б1льше раз! в перевишу в вста-новлений законодавством Укра!ни м!н!мальний розм!р заробгт-но! плати.
П!д вимаганням хабара розум!етьоя вимога публ!чно! службово'1 особи, поеднана з погрозою виконання або невико-нання цП, 140 мода аапод!яти шкоду законним !нтересам хаба-
родавця, або навмисне поставления останнього в так! умови, за яких в!н вимугвний дати хабар з метою запоб!гання шк!д-ливих насл!дк!в для його правоохоронюваних !нтерес!в".
У "Додатках" м!стятьоя пропоэиц!! до постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни про судову практику у оправах про хабарництво, статистичн! дан! про судим!сть за хабарництво, а також зразок анкети для вивчення крим!нальних справ.
Основн! положения дисергац!! викладен! у таких публ!ка-ц!ях автора:
1. Квал!ф!кац!я одержання хабара, поеднана а вимагатель-ством // Право Укра1ни. - 1994. - » 5-6. - С.34-37.
2. Корупц!я. Вар!ацН на теми хабарницгва // В!чэ. -1994. - JP 8 /29/. - С.61-54.
3. До питания про суб"вкт одержання хабара // Крим!наль-ний кодекс Укра!ни /проект/: проблеми теор!! та практики. -Науково-практична конфэренц!я /Льв!в, 16-17 грудня 1993 року/. Допов1д! та виступи. - Льв!в, 1994. - С.202-204.
4. Предприниматель как должностное лицо? Сомневаюсь... // Коммерсант Украины. - ¥ 25 /47/, июль 1994. - С.14.
5. Дэяк! питания квал!ф!кац!! одержання хабара за пош-редн!н зговором групою ос!б // Зб!рник наукових працю юридич-ного факультету Черн!вецького ун!верситету ¡м.Ю.ведькошча "Ерл!хов! читання". - Чэрн!вц1, 1994. - 0,3 д.а. /верстка/.
6. Посадов! особи недержавних niдприемницьких структур i суб"ект службових злочин!в // Зб!рник наукових працю юри-дичного факультету Черн1вецького ун!верситету !м.Ю.Федькв-вича "Ерл!хов1 читання". - 4epiimji, 1994. - 0,5 д.а. /верстка/.
1) Dudorov A.A. Problems of the criminal amenability for
getting a bribe.
Dissertation tor the competition for an academic degree of a candidate of jurisprudence on speciality 12.00.08 - Criminal Law and criminology; corrective labour Law, Kiev University named after Taras ■ Shevcbenko, 1994.
Problems of the criminal amenability for getting a bribe under the conditions of forming of a democratic sosiety and making market relations are investigated here. A notion of a public official as a subject of malfeasances is proposed. The problem of an expediency of marking an employer's subornation criminal as an economic offence is concidered in this work. This dissertation analyses the qualified kinds of getting a brive and the practice of applying of the criminal - legal means of Influence fpr making this malfeasances.
2/ Дудоров А. А. Проблемные вопросы уголовной ответственности sa получение взятки.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право, Киевский университет им.Тараса Шевченко, 1994 .
Исследуются спорные вопросы уголовной ответственности аа получение взятки в условиях формирования демократического общества и становления рыночных отношений. Предлагается понятие публичного должностного липа как субъекта должностных преступлений. Рассматривается вопрос о делесообразности криминализации предпринимательского подкупа как хозяйственного преступления. Анализируются квалифицированные виды получения взятки, а также практика применения средств уголовно-правового воадейст-вия аа данное должностное преступление.
Ключевые слова: службова особа, публ!чна службова особа, „ хабар, використання службового стану.
, 41 явы '
