АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Проблемы участия прокурора в судебном разбирательстве по уголовным делам»
^ ^ШЦЮНАЛЬНЛ ЮРИДИЧНА АКЛДЕЛ11И УКРЛ1НИ
О, " На правах рукопису
СУЛЬЖЕНКО Жанна ОлександрШна
ПРОБЛЕМИ УЧАСТ1 ПРОКУРОРА В СУДОВОМУ Р03ГЛЯД1 КРИМШАЛЬНИХ СПРАВ
Спец!альшсть 12.00.1) — судоустр1й;
прокурорсыпп"! нагляд; адвокатура
АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата юридичннх наук
ХАРК1В 1995
Дисертащею е рукопис
Робота виконана на кафедр1 орган1зацП судових та правосторонних оргаШв Национально! юридичноТ академп УкраТни
Науковий кер1вник: заслужений Д1яч науки 1 техШки
УкраТни, академж Академп правових наук Украши, доктор юридичних наук, професор Ю. М. ГРОШЕВОЙ
Оф1ц1йН1 опоненти: доктор юридичних наук,
професор В. С. ЗЕЛЕНЕЦЬКИЙ
кандидат юридичних наук М. В. РУДЕНКО
Провщна орган1защя — 1нститут держави I права Национально! Академп наук УкраТни
Захист дисертаци вщбудеться ,,_"_1995 р.
о _ г. на засМданш спещал!зованоТ вчено! ради
К 068.25.03 в Нащональнш юридичн1й академп УкраТни (310024, Харк1в, вул. Пушкшська, 77)
3 дисертащею можна ознайомитись в б1бл1отещ Национально! юридичноТ академп УкраТни
Автореферат розкланий «_»_._1995 р.
Вчений секретар спецлал1зопаноТ вченоТ ради кандидат юридичних паук,
доцент I. 6. МАРОЧК1Н
ЗАГАЛЬНА ХЛРА1ЯЕН1СТИ1СА РОБСТИ
Лкт^пдьу|сть^тослгдженнд, Петою судово-правово! реформи, що проводиться в Укра1н{, в оновлення законодавства на основ! осмислення 1сторичного досв!ду дореволюц1йно! Рос!К, СРСР, реформусання законодавства у крацнвх СНД, а також заруб!жно-го ДОСВ1ДУ, приведения в!тчиэняного законодавства у н{дпо-в{дн!сть з м!жнародними актами в гллуз1 прав людини.
Реал1зац:я ¡дей праповот держаги.в УкраКн! немкнучэ поставила питания про переосмысления ихсця прокуратури в систем! орган1в державно! влади, п соц!ального призначення та функц1й, наслхдком чого е вдосконалення законодавства про прокуратуру в напрямку. конкретИзацИ мети П д!яльност1, зав-дань та функц!й, у тому числ! й стосовно до судових стад!й криминального процесу.
Судово-правова реформа поставила питания 1 про вдосконалення в напрямку демократазацИ конструкцН крим{нального процесу, в ц!лому, та стад!1 судового роэгляду, зокрэма. Пр1-ор{тет прав особи, вэнемна в{дпов1дальн!сть. деряави та особи, як принципи гравово! держяви в крим!нальйому судочинств1 мо-. нуть бути реал1зован1,. головним чином, у змагальн!й кокструк-ц1I крим!нального процесу.
Одним !э найваклив1пшх процесуальних насл!дк1в реал!зацН принципу змагальност! е створення р!ених мояливостей сторонам обвинувачення та загисту у в!дстовванн! сво!х 1нтерес1в. У зв'язку э цим особливо! актуальност! набувао науковв досл!-дкення проблеми публичного кргм!нального позову як процесу-ально! форми реал!зац11 функц1т прокурора в судовому розгляд! кргаЛнальних справ! Теор1я публ{чного криминального позову, яка отримала визнання та практично вт!лення в процесуольнпх
системах ряду краТн /Англия, Щмеччина, РунуHiя, Фракц1я та îh./i у наш!й кра1нгмайже не досл!джувалась.
Розмежування крим!нально-процесуальних <£ункц!й крим1-нального пересл!дування, захисту та вир!шення справи, по-кладення тягара доказування на обвинувача виыагають розробки нормативних та орган1зац1йних заход!в по пгдвищенню ефектив-ност! п!дтримання державного обвицувачення.
Проблеми функвдй криминального процесу, а також д!яль-ност! прокурора в приканальному судочг.кств! досл!джуваяись у працях: В.Д. Адаменка, М.С. Алексеева, С.А. Альперта, M.Î. Баженова, C.B. Бород!на, I.В. Вернидубова, Б.О. Галк1-на, С,А. Голунського, М.М. Гродз!нського, Ю.К. Гроиевого, П.М. Давидова, В.Г. Даева, A.I. Долгово!, М.В. Жог!на, В.К. Зв!рбуля, B.C. Зеленецького, О.Б. Зозулинського, Л.М. Кар-HeeBOÏ,"Г.К. Кожевн!кова, Л.Д. Кокорева, Ю.В. Кореневеького,
A.M. Лар1на, В.З. Лукашевича, М.М. Маршунова, O.P. Михайлен-ко, А.Х. Михайлова, М.М. Mixeema, Я.О. Мотовиловкера, В.П. Нажимова, 1.Д. Перлова, 1.Л. Петрух1на, М.М. Полянського,
Д.А. Постового, А.Л. Й1вл1на, В.М. Савицысого,. М.С. Строго-вича, Х.С. 1адж1ева, Н.П. Тутишк!на, Ф.Н. Фаткулл1на, В.Д. ФхнькО, С.М. Ходиревського, Г.1. Чангул!, В.Я. Чеканова, '
B.1. Шинда, М.Л. Шифыана, П.С. Эльк!нд та imnnx вчених. Позитивно оц!нюючи прац! цих досл!дник!в, як! внесли"
значний внесок у розро£ку теорЦ функц!й крим!налыюго про-цесу, а також функц!й, правового становища, зм!сту д!яль-нрет! прокурора в крим1нальному продес!, разом з тим сл!д в!дзначити, що, по-перше, функциональна характеристика д1-яльиост! прокурора в кримЬшльному судочинств! як представ-нкка органу нагляду за Еиконанням закон!в на даний час вхо-
дить у протир1ччя з ,ц1юодм законодавством, не узгоджует: з! омягальною конструкц}ею крим!нального процесу, що, в чергу, диктуе необх!дн!сть кардинального переосмислення зм!сту дхяльност! прокурора в досудових стад!ях крим!на. го процесу, а також у стад!* судового розгляду; по-друп практична втчлонпя в кримхнально-процесуальн!й систем! 1 ципу эмагальност! та реал1зац1Я пов'язано! з ним 1двХ' п: л!чного крмЛнального позову тягне за собою необх!дн1ст! реосмислення сп1вв1дноиення.принципов публ}чност! та ди( зитивност! в крим!нальноцу судочинств!, розгляду п0нятт1 оэнак публ!чного ирим1нальноги позову, насл!дк1в пред'я] ня такого позову до суду, в тому числ! й роэпорядження с нуваченням; по-трете, недостатньо досл!джена проблема фз ц!й крим!нольного процесу та пов'язана з нею проблема фэ онально! характеристики зм!сту д{яльност! прокурора в дс дових стйдгях та(в суд{ першо! !нстанщ1; по-четверте, г ливе пряктичне значения мае розробка шлях1в оптим!зац!1 яльност! прокурора в судовому розгляд! крим1нальних спра зокрема, орган!зац!я роботи по п!дтриманню державного ой нувачення, тдвищення д!ловог квал1ф!1сац11.
В1дзначен! обставини обновили виб!р теми днсертац! ! св!дчать про_п актуальн!сть. .
Мета^осл^^жетя полягае у комплексной розробц! про лем^ пов'язаних 13 функц!опальною характеристикою д!яльп т{ прокуратури, в ц!лому, та в досудових стад!ях, а тпко у суд! першо! {нстанц{Г, зокрема; досл!дження проблеми п лхчного крим!нального позову, процесуальних насл!дк1в йо пред'явлення; виявлення прогалин у правовому регулюванн! д!яльност1 прокурора в судовому розгляд{ крим{дальних сгт
б
ванням досягнень теор!! прокурорського нагляду та на-. и!нального процесс; визначення шлях!с п!двишення ефек-I д!яльност! суду та прокуратури у св!тл! судово- пра-
ЗфОрМИ.
кодячи !з загально1.мети досл!дження, необх!дно було 1 так! конкретно завдання: визначити м!сце прокурату-:тем! орган}в державно! влади; функцИ та процесуалЬ-эвише. прокурора в.досудових с?ад1ях I в стад!! судо- . 1гляду; проанал!зувати поняття та эм1ст функцИ крим!-) пересл!дування; розглянути в !сторичному аспект!, т!ор!вняльнопоправознавства-проблему цубл!чного кри-)го позову стосовно до в!тчизняио! конструкц!! крим1-1 процесу; розробити процесуальн! механ!зми приско-1Им!нально-процесуально1 д!яльност!, а такок гарант!! мнуваченого Уп1дсудного/; розробити систему повнова-курора на етап! затвердквння обвидувального виснов-ад!1 в!ддання до суду та в судовому розгляд! по розню обвинуваченнкм, доквэувпнню вшшост! п!дсудного, и ! надання новях доказ!в у судовому розгляд!; за-ати криы!налы1о-процесуальн! Ы8хан!зми реал!зац!1 оважень; розробити систему заход!в щодо оптИм!зац!1 т! прокурора в суд! герпо! 1нстанц!1. долог!чнсв основою досл!деення е. положения д!алект1> !ал!стичного ызтоду п!знання соц!альних явиш.та його ч!я - систеюю-структурний п!дх!д. Застосовуваллсь г статистичний, пор!вняльно-правовий, логхчний, ,,одог!чких досл!дкень, стандартазованого !н-
тав такой власний п'ятир!чн1!й досв!д робо--ури.
Нормативну базу досл!дження складають: М!жнародн! акти у сферт прав людини, Конституцхя УкраХни, проект ново* Кон титуцй УкраХни, крим1нально-процесуальн9 законодавство та законодавство про прокуратуру Укра1ни, краХн С1Щ, !нтих за руб!«них крахи, а також конституц!йнв законодавство цих кр Хн, дореволюцШюх Рос!х, постпноеи Пленуму Верховного Суд УкраХни, накаэи, !нформащйн! листи Генерального прокурора УкраХни та Рос!йськоХ ФедерацЦ.
Автором по спещально розроблешй методиц! виб1рково узагальнона практика тдтримання державного обвинуваченнй : судах ПолтэеськоХ облает! за пер!од з 1990 по 1994 р!к /ви: чено 560 крим!нальних справУ. Результат!) уэагальнення обго-ворювались на парад! прокурорсько-сл1дчих првц!вник!в про-■ куратури ПолтавсысоХ облает!. Методом стандартизованого !н-терв'ю з питань доагйдження опитано 85 прац!вник!в прокуратур« .
Нпукова^новизна дисертац!йного досл!дження визначаеть-ся тйм, шо вперше зд!йснено комплексне монограф!чне досл!-дкення пробломи публ!чного крим!нального, позову як процесу-альнох форми реал!эац!х прокурором функц!х крим!нального пе ,ресл!дування, а також питань, пов'язаних э. функц!ональнов характеристикою д!яльност1 прокурора в досудових стад!ях та в суд! пергаох хнетанц!!, визначенням шлях!в оптт.аэац11 д!-яльност! прокурора в судовому роэгляд! крим!нальшх справ у св!тл! судово-правово! реформи, що проводиться в УкраХн!.
Наукова новизна визначаеться також тими конкретними результатами, якх були одержан! в процес! проведеного досл!-дження ! знайшли гцдобрахення в ословних положениях, то ви-носяться на зохист:
означено соц!альне призначення прокуратури в право- . юв!; обгрунтовуеться висновок про те, то прокуратура' 1ть у структуру жорно! з державних гчлок влади, а )бою незалежний орган, Д1яльн1сть якого спрямована на юння верховенства закону, i за cboím призначенням по-)с!дати М1сце в систем! розпод!лу влад як елемент ме-"стримування тапротиваги"; ■
гточнена система г'ункщй прокуратури як способ!в П шовано! д1яльност1, що включав: нагляд за виконанням ус!ма органами, шдприемствами, закладами, органгза-юсадовими особами;-розсл!дування Д1янь, що М1стять 1Л0ЧИН1В, вхднесених до компетенцИ орг.-нхв прокурату-:риманнл державного обЕИнувачоння; предстапництво íh-держави, lí орган!в то орган1зац!й, а такок громадян, >ебують. шдвииеного соц!ального захисту, в загальних •ракному судах; як шдфункщя прокуратури вид!ляеться ) poóoTi по вдосконаленио законодавства; гриведена система довод!в на користь висновку про зд!й-i крим!налытому процос! функц1й: кримйгального переел!-
захисту, вир!шення справи; шзлачоп! суб'окти функц!! кримпшлыюго пересл1дуван-;урор, сл!дчий, орган д1знання// i тдкреслюеться, що
зд!йснюван1 цими суб'сктами,. с формами прояву /п1д-да/ (Jtyiiifqit крим1Налыюго пересл!дування, оокрема, : прокурора в кримгнальному судочинств! ./нагляд зй ш-1 загон!в органами д!знання та попереднього сл!дства, 'ння державного обвинувачення/ е формами прояву Лпд-(JiyHKHÍl крим!шлыюго переелгдувагаш; 'рпхувпнням функционально! характеристики д!яльнос-г криминальному процес! як органа крим!нального
пересл1дування, а також обумовленост! його д!яльност! метою за-безпечення верховенства закону, в щлому, та необххдщстю бо-ротьби 3Í злочинщстю як найб{льш тяжкими проявами порушень закон1В, зокрема, сформульовано виснопок про здхйснення прокурором у досудових стад1ях криминального процесу в межах функ-Ц11 кримхнального пересл1дувяння внутршньосистемного нагляду зя виконанням закошв органами д1знання та попереднього слгд-ства; процесуальне становище прокурора.в суд1 першо! 1нстанц1! вияначасться як сторона - обвинувач;
- вияснено праpony природу публ1чного кримхнального'позову,, який розглядасться як ппоцесуалыш форма реал1заод!С функ-ц11 прокурорп в суд1 першо! íhctbhuíí; запропоновано. визнпчен-ня публ1чного криминального позову як звернено! до суду вимо-ги, то виходить в!д держави, про пизнання певно! особи винною -у скоеннг злочину i застосування до не! покарэння; •
- розроблено npanODÍ насл1дни реал1зац1! Teopil крим!— нального позову: складення прокурором нримхнпльного позову /зяпропоноввно перел^к вимог, що пред'йвляються до форми та зм!сту криьпнального позору/; покладення на обвшсу?ача /крн-мЫального позивача/ обов'язку доказування пред'явленого об-.винувачення; розгаирення зм£сту принципу диспозитивност! в крим1нальному npoqeci; надання права обвинувачу /крим1Нальиому позивачу/ права розпорядження обвинуваченням; обов'язков!сть для" суду 3MÍHM прокурором обвинувачення в сторону зменшення його об'ему або пом'якшення квал!ф!кац1! злочину, припннення судом справи у раз: вхдмови обвинувача /крим!нального позивача/ шд обвинувачення або у раз i неявки обвинувача без поваж-них причин у судове засгдання;
- висловлено науково-практичн! рекомендащ! в{дносно вдо-"сконалення процесуальних мехашзшв прискорення крим!нально-процесуально! д}яльност1 в стад1! судового роэгляду;
- запропоногано систему нормативних та оргащзавдйних заход! в, спрямованих на оптим1зац1Ю д1ялъностх прокурора в суд! першо! 1нстанц{1: сфорнульовано критер!! ефективност1 д1яльнос-т! прокурора в судовому розглядI, ровроблено методичм рекомён-дацг! по орган1защ! перев1рки дхяльност! проадратури в цьому напрямку, з'ясовано особливост1 оргаН1зац1! роботи по П1дтри-манню державного обвинувачення стосовно до концегтщк крим!наль~ ного позову, визначено форми шдвитення дглово! квал{ф1кац11.
На^ков^!^щ}актичда_значетя^оботи. Викладен1 у дисерта-ц!Иному досл!дженш висновки та пропозицх! по вдосконаленню д!яльностх прокурора, в суд1 першо! !нстанц11, обумовленх роз-витком змагально! основи в с^дових стадгях крим1налыгого про-цесу, можуть бути врахованх як у процес1 поточно! нормотвор-чост!, вдосконалегеи законодавства про прокуратуру, так 1 при роэробщ нового крим!нально-процесуального кодексу, а також у практичшй Д1яльност1 органхв прокуратур!! та суду.
_Висновки, сформульова!п в робот1, мають певне значения для рсзвнтку теорН кримхнальнаго позову, ¿юзробки процесуальних ыеханхзмхв II реал!зацх!,. всебхчного. аналхзу кримптльно-процесуплыю! дхяльност! прокурора-сбшшувачэ р суд! пзрпго! " !нстанщ!, що дозволяс. е'пкористоцурати такх висновки в учбово-му процес! юридичних вуз1вта ^шк.ультетхв, а також у систем! п!дгишення квэлтф1кац!1 прокурор1в. '
Лпдобац1д_^оботи. 0снобн1 положения длсертац!! допоб!дв-лись автором на регхональних конференц!ях молодих вчених '
УХарк1в, I99I-I99V, а також Bifloöpanceni в опубл!кованих ди-сертантом статтях.
За результатами узагалънення практики направлен! допо-в!дш записки до прокуратури Полтавсько! област1, ЯК1 обго-popeni на нарадах прокурорсько-сл1дчих прац!вник1в.
Зп результатами досл!дження опубликовано t статт1.
Матер!али проведеного досл1дження використопуються у нав-чальному процес! в Ноц1ональн!й' юридкчтй впадем!! УкрвХни.
.Е^йЗХЙ- Дисертацхя складяеться з вступу, чоти-рьох глав, внсношйв, списку використано! л1тератури.
3.11 CT ДИСЕРТЛЦП
У вегш^обгрунтовуються актуальность, практична i теоре-_ тична значШ1сть робота, мета' i завдання дослгдження, сфор-мульотшно OCHOBHI положения, як1 виносйться на захист. .
ГМВЭЛВШ,-."Прокуратура в систем: розпод1лу влпд та П (iiyHKnii" присвячена досл!дженню спхрних питань визнпчення м^сця прокуратури в систем! органгв державно! влади,.поняття та системи г[йнкщй прокуратури. Дисертянтгм тддано системному онал!зу висловлеш в Л1терптур1 погляди В1дносно правового 'стятусу прокуратури в правовой держав!. Тпк, одн! досл!дники включають прокуратуру в систему судово! влади, пропонуючи при. цьому Л1кв1дувати такий напрямок прокурорсько! д!ялыюс-Ti як загэльний нагляд /Ю. Кореневський, В.Г. Розенфельд,. .. . 1. Петрух1Н, В.1. Шишк1Н та in.У; друг1 - вважають прокуратуру "знарядшш", "мехашзмом" законодавчо* влади, який д!е в!д II 1мен! /С.О. Воробйов, Е.В. Долежан, Т.Е. В{льчик, В.Д. Ломов-ський, П.В. Шумський тп in./; TpeTi - об'еднують прокуратуру разом с судом в систему тик звано! "правоохоронно!" 'П'бо "пра-
возахисно!" влади /Л.М. Давиденко/; четверг! - розглядають 'прокуратуру як елемент контрольно! або коктрольно-наглядово!. влади /С.О. Е'ейфер, В,6. Чиркхн/; I нарепт Д.М. Бакаев, В.Г. Даев, В.В. Клочков, Е.А. Миронова, Л.О. Щколаева та !н-ш! вважають, що прокуратура зд!йснюе самост1йний вид державно! д!яльност!, якнй не.дозволяе включити II в систему жодно! з гхлок владн. При цьому ряд дослгдник!в виходить з того, що фундаментальн! г!лки влади, як! уособлюють собою едину верхов-ну владу та II розпод!л, вж н!як не виключають можливост! !с-Нува1шя хнших фунмцонально самост1йних правових !нститут1в, яким е.! прокуратура. Под!ляючи цю точку, зору, дисертант п!д-.креслюе, що р1зномон1тн1сть функщй прокуратура, пбереження яких необх!дно, у крпйньому випадку, на перех!дний перход по-будови правово! держави, не дозволяе включити I! в структуру жодно! з г!лок влади. У в!дпов!дност1 зг ст. 4 Закону УкраТни "Про.прокуратуру" д!яльн!сть орган!в прокуратур}) спрямОЕана на всем1рне утвердження верховенства закону. Досягнення ж ще! моти мокливе лише при повшй незплежност! прокуратур» В1Д дер-кавних та недержатшх структур. За сво!м привлечениям у систем! розчод1Лу влад прокуратура погинна посети м!сцо як еле-ыект мбхон!зму "стримувиняя ти протнваги", який е гарант!вю в!д свавол! будь-яко! г!лки влади..
-Думаеться, .що в майбутшй Конституц!! УкраНш необх!дно закр{пити статус прокуратур« як незолежного Органу, д!яль-н!сть якого спрямована на забезиечешш в держав! верховенства закону, у зв'язку з чнм главп про прокуратуру повинна бутн пом!шона нар!вн! э Конституц!йннм Судом у розд!л "Охоро-на констутиц!Иного ладу та верховенства закону".
У днсортац!! показана практична дощлыпсть детального досл!дження проблема функщй прокуратур«. Анал!з численних
точок зору, висловлених по цьому питанию не лише правознав-иями:„ але й философами та державознавцями, прив!в дисертанта до висновку, по пхд функцхею будь-якого социального {нститу-ту, в тому чксл! й прохуратурм, сл*д розум1ти спос1б його ц!леспрямовано1 д{яльност} по досягненню поставлених перед или зведянь. Способ е формою д:1 чи бездтяльност!. Активн!сть сощально! системи проявляеться в тих чя }ниих формах, тобто, тим чм Ьппим способом. Критичний анал!з погляд!в в!дносно системи функцхй прокуратури /В.П. Божьев, ГЛ., Еров!н, О,П. Глебов, В.Г. Мелкумов, В.В. Клочков, В.П. Рябцев, В.1. Шинд/, приводить дисертанта до висновку, що д!яльн!сть прокуратури мае пол!функщоналъннй характер I система функщй прокуратури включае: 1/нагляд за вяконанням закрыв ус!ма органами,' пгдприемствами, установами, оргашзащями, посадовими особами /у тому числ1 й нагляд за виконаннш закон!в органами, як! ведуть боротьбу з! злочинтстю, а також нагляд за Еиконанням закошв у м!сцях эастосування заход!в примусового характеру, у.Збройних Силах та у Службх нац!онально! безпеки/; 2/розол!-дування кримЬильнях справ, вгднесених до II компетенц!!; 3/п}дтримання державного обвинувачення; Д/представництво 1н-тёрес!в державк, ii орган!в та орган!зац!й, а також громадян, шо потребують пхдвищеного соц!ального захисту, в загальннх та арбитражному судах. Як п{дфункц!я прокуратури. видгляеться робота по вдосконаленню законодавства.. При цьому особливо в!д-значаеться, що вс! вищевказан! ^¡униц!I е р!зними способами д!яльност! прокуратури по досягненню едино! мети: забезпечен-ня верховенства закону.
"Загальна характеристика функц!й прокуратури в попередньоцу розсл{дуванн1 та судовому розгляд! криы!-
нальних справ" розглядаються питания, пов'язан1 э функц!о-нальною характеристикою д1яльност: прокурора в досудових стад!ях, а твкож у суд! першо! !нстанц!1. Питания про функц!! прокурора в крим!нальноыу npoqeci, в щлому,.та в названих його стад!ях, зокрема, продовжуе залишатись одним з найб!лып дгскус!йних в науц! як прокурорського нагляду, так i крим!-нального процзсу. Стосовно судових стад!й крим!нального про-Цесу в л!тератур! вксловлен! судження про зд!йснення прокурорського нагляду у форм! процесуального кер!вництва органами д!зпання та попереднього сл!дства /A.M. Лар!н/, про cyui-щення функц!й нагляду та процесуального кер!вництва /Б.О. Галк!н, 1.Я. М!рошн1ченко,. В.А. Стремовський/» про зд!йснен-ня едино! функц!! - наглядо за виконанням закошв /С.А. Аль- ' перт, Л.О. Биков, В.Г. Даев, А.1. Долгова, М.М. Маршунов, 0.1. Михайлов, В.Я. Чеканов/.
На думку дисертанта, обугмовлен!сть'д!яльност! .прокурора в крим!нальному процес! конституц!йною функц!ею нагляду за виконанням закон1в, з одного боку, та процесуальною фуюицею крим!налыгого пересл!дування, а другого, передумовлюе i дво-едине завдання прокурора в досудових стад!ях крим!нального . прг-десу: сприяння викриттю юинних у скоенн! злочин!в, повноцу, всеб!чному та объективному досл1дженню обставин справи, ! за-бсзпеченнл закогаюст! п:д час цього процесу. -
. 3 метою свосчасного припинення свавол! та забезпечення эакониосТ1 в можах функц!I крим!нального переслхдування повинна.. !снувати система "стримування та противпги". Таким "стриму-Ю'Птт'".механ!змом i е прокуратура, яка зд!11снюе внутр!шньосис-темнлЯ нагляд за виконанняи оакон!в.
Конструювання д!яльност! прокурора як суб'екта функц!! крим!нального пересл!дуван)ш тередумовило ! необх!дн!сть нау-
нового осмислення само! itaTeropil "кримшальне пересл!дуван-ня". Погоджуючись з визначенням крим!нального гереслхдування як д!яльност!, направлено! на викриття особи, що ско!ла эло-чин, i реал1зац!ю крим!нпльно! в!дпов!дальност! /М.С. Строгович/, дисортант обгрунтовуе висновок про законоохорон-ний характер.функц!! крим!нвльного переслхдування /обов'язок слгдчого та прокурора додержуватл права та закониг гнтереси учасник!в процесу, у тому числ! й право обвинуваченого на эа-хист; виявляти обставини, ио виправдовують та пом'яктують в!д-■повхдальмсть обвинуваченого, та in./.
Детальному доелхджённю в дисертац!! п!ддацо питания про , (йункцЛ прокурора в суд! першо! !нстанц!1. Сдн1 автори.вважа-
ють, що прокурор здгйснюс нагляд за розглядом крим!нальних .' справ у судах /B.F. Даев, В.В. Клочков, 6.Г. Мартинчик, М.М. Маршунов, М.Ю. Раг1нський, В.П. Рябцев, К.Ф. Скворцов, В.Я. Чеканов та.!н./; друг! - гао прокурор одночасно виконуе функ-ц!1 нагляду за додержанням законност! та п!дтримання державного обвинувачення /С.А. Альперт,.М.С. Алексеев, Б.О. Галк!н,. М.Л. Шифман та !н./; трет! - обгрунтовують висновок про здгйе- . нення прокурором у суд! перло! !нстанц!1 функцН обвинувачення /В.П. Божьев, 1.В. Вернидубов, Ю.М. Грошевой, B.C. Зеле-нецький, A.M. Лар!н, Я.О. Мотовиловкер, 1.Д. Перлов, Г.1. Чан-; гул! то !н./. Крйтично оц!нюсчи погляди вчених, hki заперечу- • ють самост!йний характер функц!! державного обвинувачення ! розглядапть II як.форму нагляду за виконанням закон!в, а також судження автор!в, як!.обгрунтовують необх!дн!сть эд!йснення прокурорського нагляду за.виконанням законгв при розгляд! справ у судах, дисертант вважае, то такий птдх!д до ЬирЧшення проблв->ш забезпечення законност! в судових стад!ях крим!нального про-цесу пов'язаний з переоцЬозванням можливостей прокурорського
нагляду 1 недооц!нкою, применшуванням рол! та значения судово! влади в правов!й держав!. Завдання забезпечення законност! пгд чпс судового розгляду повинен виршувати саме суд, у зв'язку з чим звконодавець над1ляе головуючого в судовому зас1данн1 В1д-П0Б1ДНИМК повноваженнями /ст.ст. РбО, 271, 272 КПК/. Га рант I ев к об'ектьвност!, неупередженостг самого суду, додержання ним законност! пхд час розгляду крим!нальних справ повинна стати, на думку дисертанта, змаг-альна конструкц!я крим!нального проце-су, яка, в першу чергу, передбачае наявн!сть сторхн у процес!.
Дисертант под!ляс висловлеку в л!тератур! думку про визна-чення поняття "сторони" як суб'екта процесуально! д!яльност{, який в!дстоюе перед судом охороняемий правам !нтерес, викинуе процесуальцу функцию, протилежцу по своему зм!сту функц!! !н-шох сторони, за умови, ио Ц1 процесуальн! суб'екти мають р!вн! процесуальн! засоби для в!дстокввння захищаемих ними.!нтерес!в /М.М. Полянський, В.М. Савицький, М.С, Строгович, 1.В. Тир!чев, Ю,В. Хоматов,. П.С. Ельк!цд/.'При цьому дисертант обгрунтовуе судження про те, .що прокурор, який бере участь у суд! першр! !нстанц!т, мае.вс! ознаки сторони, а саме: а/обумовлен!сть його д!яльност! в судовому розгляд! эавданням боротьби з! злочинмс-тю, в Ц1лому, ! реал!зац!1 крим!нально! в!дпов!дальност!, зо-крема /тобто публ!чно-правовий !нтерес/; б/зд!йснення ним функ-ц!1 крим!нального пересл!дування у форм! п!дтримання державного о.бвинувачення, що протистохть функц!! эахйсту; в/р!вн!сть процесуальних прав э !шими учасниками процесу.
,П!дсумком досл1дкення функц!I прокурора в судовому розгля-дГ е висновок про те, що прокурор у ц!й стад!! процесу зд!йснюе функц!ю п!дтр1шання дг?жавного обвинувачення, займаючг при цьо-щ процесуальне становище сторони - обвинувача.
Заперечуючи.авторам, якх ввпжають, ко закр1плення в закон! процесуального статусу прокурора як обвинувача спричи-нить упередженхсть прокурора у риннсст! посудного, зв1льнить його В1Д обоп'язку реагувати на будь-пк1 порутпення закону, в тому числ1 й не в хнтересах обвинувачення, дисертант ствер-дкус, що така позивдя ггнорув той .беясумнхвний Факт, по прокурор у судовому процйс1 не е знарядпям приватно! помети I не защкавлений у засудженш подсудного, що б там не було. ■Представлягочи в судовому заехдпнн! !нтереси держави та сус-П1льства, обумовлен1 необх1дн!стю боротьби.зх злочиннгстго, прокурор однаково загцкавлений як у застосуватп справедливого покарання до винного, так I в недопущенн! притяг-нення до крим1Нальио! вхдповгдальност! невинного, а також у застосуввнш до винного занадто суворого покарання. Саме ця обстапина обумовлюе законоохоронний характер дгяльност! прокурора в суд! та об'сктивтсть державного, обвинувача.
ГЗОЛЗ-ЛШИ ~ "1'рим1нальний позов як процесупльна форма реолхзящ! (Тункцх! прокурора в судовому розгляд1 кримхнальних справ" присвячена проблем! приканального позову, зокрема, роз-глянуто поняття публ!чного криминального позову, його форма та зшет, а також процесуальн1 наслхдки пред'явлення прокурором публхчного кримпгального позову до суду. ■
В робот! В1^.1чаеться, що концешцл кримшального позову, яка отркмола визняння та практичне втхлення в конструкщ! кри-м}нпльного процесу ряду крп!н /Лнгл!я, Шмеччина, Р^умутя, С'ранхця та ш./, у нопцй кра!н1 мпйже не дослхджувалась. В ра-дянсыий наущ кримхнального процесу пхдтримуЕане в судх обви-курпчення влзнавпли крканальним позовом 1.1.И. Полянсышй, В.М. Савицышй, М.Л. Шифман. У той же час, процесуальн! наслхдки
peanisauiT '¡'еср11_крим!нального позову до цього часу в науц! не розроблен!.
Акгуальн!сть досл!дження проблещи крик^нального позову еумовлеиа, на думку дисертонта, необх!дн!стю вдосконалення змагально! конструкцИ кримхнального проресу. Концепщя крим!-нального позову дозволяе найб!льш повно i всеб!чно реалхзува-. ти принцип змагальност!, в ц1лому, та процесуяльну piEHOnpaB-нтсть cTOpiH, зокрема. 1дея крим1нального позову полягае в тому, rao суд моке приступити до судового розгляду не тнакшо як на п!дстав1 пред*явлено! до суду вимоги про визнанпя певно! особи винною у скоенн! элочину, i обмежений межами тако! вимоги. Прокурор, який п!дтримуе обвинувачення вхд ÍMeni держави, Н1яких переваг у судовому процес! не мае, а займас становипе сторони, зобов'язано! не лише пред'явити обвинувачення,'але й довести його. Таким чином забезпечуеться 'баланс" стор!н у судовому зас!данн!.
Под!ляючи. висловлену й л!тератур!, думку про те, то позов у.широкому. розум!нн! слова с способом эьхисту права, а крим!-нальний позов - спос!б захисту правопорядку /М.М. Полянський, ' В.М. , Савицький, М.С. Строгович, М.Л. ПЗДмон/, здобувач визна-чае крим!нальний позов як звернену до суду вимогу, то виходить в!д держави або громадянина, про визнання певно! особи винною у CKOeHHi злочицу i застосування до не! покарания.
..У залежност! в!д суб'екта, що пред'.явив позов до суду, крим!нальн! позови под! длиться на публ1чн! У як i пр.ед» являють-ся державою в особ! прокурора/ та приватн! /як! пред'являють-ся громадянами/. Анал!з ознак публ!чного крт*м!нального позову стосовно Д5 д!ючого зьконодавства спонукав автора до обгрунту-• ъання пропозиц!й в!дносно зм!ни конструкц!! стяд!т судового
розгляду. Зокрема, пропонуеться позбявити суд права порушува-ти крим!нальну справу по новому' обЕИцувяченню або щодо нових ос!б; предметом судового розгляду, на думку дисертанта, повинен бути крим1нальний позов, складений ! пред'явлений до суду прокурором. У дисертацИрозглянутп правов1 насл1дки эмш! прокурором обвинувачення або вхдмови Б1Д нього, а також неявки обвинувача до судового зас1дання.
У робот! досл!джуеться питания про характер ргаень, що приймаються прокурором на етап! вивчення крим!нально! справи, яка поступила з обвицувальним еисновком. На думку дисертанта, попередне сл!дство повинно зак!нчуватися складанням слхдчим Еисновку, який разом 31 справою направляеться прокурору. В свою чергу, прокурор при наявност1 П1дстав складае крим!наль-ний позов. При цьсму В1Н оц!нюе докази винност! обвинувачено-го з позищй В1дносност1, достов!рност! та допустимост! ! приводить у кримхнольному позов! лише т! з них, як! одержан! з додержанням вимог крим1нально-процесуального законодавства. Обгрунтовуеться висновок про необх!дн!сть надання права прокурору формулювзти в кримиальному позов! те обвинувачення, яке в1н мае нам!р п!дтримувати в суд!. У зв'язку з цим дисер-тантом запропоновано правов! гарант!!, додержання права обви-нуваченого на захист: оэнайомлення обвинуваченого та його за-хисника з крим1иалчотм позовом, вирмення прокурором заявле-них у зв'язку з цим клопотань.
Здобувачем розроблен! вимоги, як! пред'являються до премиального позову як процесуального акту, який повинен скла-датксь з описово! та резолютивнэ! частил.. В описов!й частик! гказуються: обставини справи, як вони були встановлен! на по-передньому слхдствх: мхсцо, чпс, споссби, мотиви та насл!дки
злочину, сковного кожним ¡з обвинувачених; стаття кримхналь-ного закону, яка передбачае цей злочин, а такок приводяться докази винност! обвинувачених /без докладного викладення зм!сту, як це мае мхсце в обвинувальному висновку/ з посилан-ням на аркуи| справи; обставини, що обтяжують та пом'якшують Ух вхдпов1дальн!сть. Резолютивна частина м$стить у соб1 звер-нення до суда з вимогою розглянути крим!напьну справу по су-т1, визнати обвинуваче"их /вказати пр!звище, 1м'я та по бать-ков{ кожного з обвинуьычаних/ винними у скоенн! Ьшримхнова-них 1м злочин!в 1 призначити 1ы передбачене законом покаран-ня.. Обов'язок вручения обвинуваченому, його захиснику, законному представнику коп1й крим1нального позову пропонусться по-класти на прокурора.
Розглядаючи питания про процесуальн: наслхдки пред'явления крим1нального позову до суду, здобувач аргументуе положения про иеобх1дН1сть переосмислення змгсту принципу дис-позитивностД в крим1нальнсГйу процес^ зокрема, висловлюеть-ся пропозиц!я про надання обвинувачу /кримшальнпму позиса-чу/ права розпоряджатись обвинуваченням. Стосовно д1яльност1 прокурора в судовому розгляд! аргументуеться висновок про те, що зМ1на прокурором обвинувачення тягне за собою обов'язок суду, розглянути справу в межах обвинувачення, яке гпдтриму-еться прокурором. При.цьому передбачаються гарантг! права п1дсудаи1,о на захист: надання часу для п^готовки до захисту в!д нового обвинувачення, вир1шення судом заявлсних у цьому зв'язку клопотань. ,
Обгрунтовуючи судження про обов'язок обвинувача довести обвинувачення, дисер ант розвивае 1дею про те, то у разг ви-•никнення необх1дност! поповнення прогалин попереднього сл!д-
ства або перев1рки ноеих обставин, по -'явилися п!д час судового розгляду, всi СЛ1ДЧ1 д!1 повиннг проводитись у суд:, • i лише необххдшсть проведения розшукових д1й повинна тягти за собою повернення кримхнально! справи на додаткове розсл!-дування. При цьоцу розроблено механ!зм проведения сл1дчих д!й у суд1.
Автор пхдтримус Еисловлецу в Л1тератур1 думку про те, що в1дМова прокурора вхд обвинувачення тягне за собою обов'я-. зок суду припинити справу /С.А. Альперт, B.C. Зеленецький,. В.М. Савицький, Ю.В. Хоматов та iн./. Ошак думаться, що йкщо потерпхлий наполягае на продовженн! судового розгляду, то суд на повинен бути пов'язаний позиц{ею прокурора, оск1ль-ки обвинувачення в такому випадку п!дтримуе потерпглий. У робот! пхдкреслюеться, що участь прокурора в судовому розгляд1 обов'язкова по bcím справам /за виключенням справ приватного обвинувачення/, а його неявка до судового зас!дання повинна розцпшватись як вхдмова вхд облинувачення i мати tí ж на-слхдки, що й при Б1Дмов1 обвинувача вхд.обвинувачення.
В межах концепцх! крим1нпльного позову дисертантом розроблено процесуалыи механ1эии прискорення крим1нально-про-цесуальцо1-дхяльност1 В-тому pasi, коли суд приходить до еис-ногку, що гизнання шдсудним свое! вини И1дп0в!дае матерхалам справи i дане добровольно. В такому випадку суд мае право не" проводити повн1стю судове слхдстго або дослхдити литае окрем! . обстприни i перейти до дебат!в. У той не час, на думку дксер-'. танта, така процедура можлива Л1ше за умови додержання певних вимог, як i, в свою чергу, с г ортит ir-ки постановления правосудного вироку, додержання прав та законник хнтерес!в як пхдсуд-ного, так i iHuiiix учпсникхв процесу: згода тдсудного, його
законного представиина, одхдка, захисника на скорочення про-цедури судового розгляду, пхдтвердження щдсуднкм добровхль-ност! свогх св1дчень, обов'язковий допит його в судовому роз-гляд!, вгдсутн1сть у справ! обставин, то ставлять п!д сумнхв визнання п!дсудним свое! вини.
~ ""'ляхи оптшЛзац!! д1яльностх прокурора в судовому розгляд! крим1нальних справ" розглянуто пи-тання, пов'язан1 з рог-юбкою критерйв ефективност1 П1дтри-мання державного обвинувачення, орган!зац!ею поботи прокурора в цьому напрямку, в щлому, та стосовно до концепц!* крим1-нального позову, зокрема, визначенням форм тдвищення дхловок квал!ф1кац!1.
У робот! п!дкреслюеться, шо вибхр критерхгв оц!нки дх-яльност! прокурора в судовому розгляд! крим!нальних справ в!дноситься до числа важкорозв'язуваних проблем. Анал!э вй-словлених у л!тератур! погляд!в в!дносно показник!в ефектив-ност! д!яльност! прокурора' в суд! першо! !нствнц11 /В.Б. Алексеев, 0. Б. Зозул!нський, 6. А. Миронова та !н./, а такой власний практичний досв!д дозволили дисертанту сформулювати основн! критер!! ефективност! д!яльност! прокурора в судовому, розгляд!: 1/п!дготовлен!сть прокурора до судового проце-су$ 2/вктивн!сть прокурорських д!й; 3/волод!ння методикою ! тактикою проведения сл!дчих д!й в суд!; 4/законн!сть та об-грэ[нт0ван!сть позиц!т прокурора в суд!, а також принципов!сть у II в!дстоюванн!; 4/ораторське мистецтво.
•Дисертантом эапропоновано систему нормативних та орган!-Гзац!йних заход!в, нах!равлених на п!двищення якост! державного обвинувечення. В до и!джеж! п!дкреслюеться, що, перш эа все, • необх!дно п!днати на налажний р!вень профес!йне навчання дер-
жавних обвинуввч!в I використовуввтй р!зноман1тн! форми: школа держобвинувоч!в, проведения тематичних учбово-методич-иих сем!нар!в, оргаН1эац1я методичних каб!нет!в, а такой стажування /по м!сцю роботи, у найб1лыз досв!дчених обвину-вач!в, у базових прокуратурах, у крим!нально-судових В1Д-д!лв'х обласних прокуратур/.
В робот1 обгрунтовуеться доцхльн1сть надання права по-м!чнику прокурора /за доручениям прокурора/ приймати ргаен-ня про затвердження обвинувального висновку 1 направления .. кримпшлъно! справи до суду. Розглянуто у зв'язку з цим пи-'.тания оргашэавд! роботи на даному етап1 крим!нально-проце-суально! д!яльност1, в.щлому, та стосовно до концепвд! крим!нальнОго позову, эокрема.
Дисертантом рисловлено думки вхдносно методичних 1 так-тичних питань д!яльност1 прокурора в судовому розгляд!.
Обгрунтовуеться необх!дн{сть доповнення статт! 310 ШК .положениям, яке б передбачало сбов'язок суду за клопотанням стор1Н нпдати 1м час для пгдготовки до судових дебат!в...
^_БИснощах наведено визначення криминального позову, ' а також сформульовано пропозиц!! щодо.вдосконалення. законо-давства про прокуратуру, а також кримхняльно-процесуального законодавства.
По темх дисертащ!.опублгковано так! роботи: ,
1. Участие прокурора в судебном рассмотрении уголовных дал // Закон Украины "О прокуратуре": теория и практика его применения. --Харьков, 1992. - С.69-71.
2. Проблемы участия прокурора в судебном разбирательстве по уголовным делам //Актуальны? вопросы правотворческой и правоприменительной деятельности. - 13:ев, 1992. - СЛСВ-П^.
3. Функции прокуратуры в правовом государстве //Законодательство Украины: состояние, проблемы, перспективы. - Харьков, 199/. - С.Ш-ИЗ.
/. Уголовный иск: проблемы и решения //Проблемы развития юридической науки и практики в условиях формирования правовой системы Украины: - Харьков, 1995. - С.ПЗ-П8.
СУЛЬЖЕНКО Жанна Александровна
"Проблемы участия прокурора в судебном разбирательстве по уголовным делам"
.Ниссертнция в ьидс. рукописи ни соискание ученой счеп-ии кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 - судоустройство; прокурорский надзор; адвокатура. Национальная юридическая академия Украины. Харьков, 1995 г. Исследуются спорные вопросы понятия и систем!,; функций прокуратуры, функциональной характеристики деятельности прокурора в досудебных стадиях и в суде первой инстанции. Рассмотрена проблема уголовного иска ' как процессуальной Фирми реализации функция прокурора в судебном разбирательстве по уголовным делам. Предложены меры, на- . правленные на оптимизацию деятельности прокурора в суде первой инстанции.
SULZENKO Zanna Jllekaandrovna
"The problems of the Procurator's Participation in Trial > on criminal cases"
The thesis in the form of monuscript is for Candidate of law degree in the field of 12.00.11 ."judicial system* procuratoriaH supervision and the Ear. National Law Aoademy of Ukraine, Kharkov, 1995- The controversial questions of the concept and the system of procurator's functions, functional characteristic of ' procurator's activity in pretrial investigation stage and in i the court of 1st instance are researched. The problem of criminal claim is regarded as form of the procurator's function realization of the procurator's function in trial on criminal cases. The measures, which are directed to the optimization of'< the procurator's activity at the court of 1st instance, are offered. '
