АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Развитие соревновательных принципов и деятельности адвоката-защитника в криминальном судопроизводстве Украины»
УКРАНЮЬКА ДЕРЖАВНА ЮРВДЧНА АКАДЗШ
Р_ _ -На правах рукошгау
Г Б ОД
/ 1\ ] уатоз юна ВАЛВЙЙОВИЧ
Р03ВИТ0К ЗМАГМЬШХ ЗАСАД I ДШЬНОСТ! АДВОКАТА-ЗАХИСНЩА У КРИЛШЬНаЯ СУД0ЧИНСТВ1 УКРА11Щ '
Спзц{альн!сть 12.00.09 - крим!-налышй процзс; крщЛиал}етика { оудова акопартиза
Автореферат диовртацН на здойуття паукового сгупаня кандидата юридачних наук
Харк!в - 1994
Дисертац!я е. руяопясом.
Робота Ейонала е Уяра!нськ1й дертавн1й юрядячй!» аяадамН,
• Науяовлй й8р1енлй: • .. .
Заслуженкй д!яч науви 1 техн1вя Укра!нп, аяад9М1н Академ!! нраЕОЕпх науя Укради, доктор юридп.чнях наук,.профвсор Гроше-ЕОй ¿3 .ГЛ. •
' -
< ОфШйа! опойзнти:
1. Чден-кореспондант Академ!! правових наук Украк'ни, доктор ■юридачних наук, профвсор Михееняо М.М,
2.'Кандидат юрвдпчаях наук, допант !"арочк!н 1.2-.
Пров!дна орган!зац!я: 1нстятут двркавя та права Над!онадьно! '.• 1 академ!! наук Уяраши '•■■'•
, , ' Захиот в!дбудеться " " 1994'року о годин!
• на зас!даня! спец!ал!зоЕано! вчано! ради Д 068.25.02 в Украхнсь-/, к!Й дерлавн!Й гарадичн1й аяадвм!! /м.Харк1в-24, .вулЛушн!нсьйа,77/,
3 дпсертадгёаш кожа ознакомимся у 'б 1(5 л! отец! Укра!нсы<о! дзржазш'о'х дарадячио! аяадемН за едресою: • мДаря!в-24; в'ул. Пуш-К1нська, 77...- -
' ; • Автореферат роз!сланий V и 1994 р.
Вчекий сеиретар • ,снеШал1зо2апо1 вчзяо! ради-,, доктор юрядичних' няда;
лрофзсор.; •■-• . "' ■ 1.1.1. Данылин
В С Т У п
Антталыпсть косл1лнеичя. Фор:,:уЕання г УкраШ прогоЕох даркаЕИ, для яно1 ¿година а.голодною соп!алы:оа и1:т1ст;э, а П потреби та Шереси - осаокй критарП д1яльносх1 и1з'х' дерь:а- ■ ви, законом!рно прлпуснав оноЕлення ваконодавстЕа, пшЕздення . його у е1дшшдн!сть з шкнагюдпшли правонщ/а автаии в галузГ прав лодпнц. ПриШшття ДанларацН поо дерзаЕНЯй. суЕерен1хат Украхни та Акта гшогодошаиня незалекаосх1 Украшц о -ЕажлпЕоа та необххдною передумоЕОЮ побудоЕп правого? дзр;:;аЕЛ та здШ-яання судоЕО-праЕОЕОг ре*ор:.щ, без яко? аехоздзга розбудова правого? деркавп. В 5'с1х.гздузях псавогого гстуяонаявя, й тому числ! 1 е кримШальноку судочпнсте!, пови-д! ода'эжш пос-л1доз;-и:п розенток та конкра'тизащю осяоен! пршщппи, на якпх баауються Езаемог!дносини к!ж правовою дврааЕОЮ та особою:. • язаешш в!дпоЕХдальн1стьдерааЕИ та особи; верхоЕзнстЕо закону та суЕорз п1дпорядяуЕання праву д1яльностх ус1х дзркавних органхв та слунбових осхб; обмаженнхсть та ахдзаконн!сть державно? влади; невхд,0мн1сть, непорушн1сть та недоторнан1сть • праЕ та сеойод лвдини.
ОсоблиЕоТо значения ц! положения набугаюхь для тако? сфа-. ри правового регулкжання, як крикинальна судочпнство,' осгйль-ка здхйснепня ярим1нально-проивсуально? д1Яльноот! поеднана з вторгненням е особиста яиття.громадян, обкекання у передбача-них законом Еипаднах х'х прав та СЕобод, застосуЕанням заходов " врим1нально-.процасуального прямушування. Реал1зац1я в кримхна-льно-процесуалыий д!яльностх прпящиЦв праЕовох .держава е-необх1двою паредумовою забазпачен.ня прав, оеойод та эаконних 1атарес1а громадна, якх залучен! в сферу_нршШально-ппоца- • суального рагулявання;. як п1дозрюЕаний, .обнпнуяаченнй, пхд-.
с.УД1ШЙ. ' *'•',.■•'•
Верховна Рада Укра'хни 28 вехтня 199 2. р., при Мяла Нонхй п-цш судоЕО-праЕОЕо^ рафорп-и, о«ноеною матоп якоГ'е формуваяия иазала.'л101 судою! влади, розбудога судоз-ох систвгш, створен-ня нового законодаЕ.ства, удосионалення форм судочннства. Для -досягнешш поставлено? .пета шзначзах осноен! напряшш е П ■ розЕитау,-одним 13 явих е стЕорання такого судочинства, яна максимально, гарантов право на судовий захяст, р1вн1сть хрома--' дян перед законом, створило б умови для реалхзацГт принцип!в презумщт невинностт г змагальностг. .
Вауливгсть останнього принципу в механ}зм} процессуального захисту прав та законних iwrepeciB особи t встановлення об'ек-tkbhoctí f стини п{дтверд!гу0ться як свхтоаою, так í в!тчизняноп судовою практикою. Тому на даний час з'ивилася гостра проблема в розробц! крим!нально-процесуальних процедур, эаснованих на по-сл!довному эд{йчненн{ принципу змагальност!;
Актуальн!сть дано? проблеми обумовлена й прийняттям в недалекому майбутньому нового Крим1нально-процесуального кодексу Ук-pafHH, в икому i дет змагальност! повинн! знайти свое посл!довне в!дбиття.
Чинне крим!налъно-процесуальне законодавство Укратни з ура-хуванням його smíh в останнхй час не noBHÍстю эакртпило положения, обумовлен! принципом змагальност!, особливо в досудових ста-д1ях криминального процесу. * .
Проблема принципу эмагальност!, питания обвицуваченда та захисту завжди. притягували вчених-процесуал!ctíв. Щ проблеми до-сл!джувалися в працях Г.М. Агеевот, М.С.Алексеева, С. А.Альперта, ■О.Д.Бойкова, А.С.Барабаша, В.t.Бескова, С.В.Боботова, 1.В.Верни-дубова, М.М.Вицрх, ^С.Галагана, М.Горя, М.М.Гроздинського, Ю.М.Гро-шевого, П.М.Давидова, Т.М.Добровольськог, А.Д.Дубинського, В.С.Зе-ленецького, А.С.Кобликова, В.М.Кобякова, Л.Д.Кокорева, А.Ф.Кон!, ■ D.В.Корнеетвського, В.М.Корнукова, O.tf.JIapiна, В.З.Дукашевича, H.A.Лупинсько!, в.Г.Мартинчика, О.А.Машовця, Т.Г.Мортаковот, 6.В .Мизулгног, М.М.Михеенка, А.Р.Михайленка, В.В.Молдована, Я.О. Мотовиловкера, В. "Л'ажимова, В.Т.Нора, t.fl. рерлова, 1.Л.Петрух1на, М.М.Полвнського, Р.Д.Рахунова, А.Л.Ривлхна, И.М.Роз!на, В.М.Са-вицького, Г.П.Саркисянца, К.Р.Сайтназарова, К. Скворцов», В.В. Случевського,. М.С.Строговича, Ю. 1.Стецовського, Í.В.Тиричева, В.Д.Йнька, 1.Я.'Фойницького, Г.1.Чангул1, М.А.Чельцова, В.Я.Чека-нова, Н.Г.Чвркаоово?, В. ГТ.Шиб!ко, Я.П.Яновича й irawx учЕних.
Квзважаючи на значну кглькхсть гаукових публ:гкац*й, серед до-сл!дник!в не склалося необх1дно? едност! думок з ряду принципових питань, пов'язаних з визначенням эм{сту данного принципу, та про-цесуальних механхзм{в реал!зац{т його вимог в píaних стадtax криминального процесу. Залишаються дискуссиями питания структури принципу змагальност!.
Одн!ею э негативних традиц!й росгйського /Статут криминального судочинства ТВв4 р./ та сучасного•крим{нально-процесуального . законодавства кра?н ОТ с те, що даний принцип не був закр!плений
у своему перегеному розушннх в окремгй норм: права; а були урегульованх лише деякх елементи принципу змагальностг в судово-Vу розгляцг.
г'роент Конституцхг Украхни в систем: конститушйних прав та свобод громадян вицхляе такх, як право то свободу й особисту недоторка^егь, повагу честг й гхдностг. особи та ряд хнших; за-кр{плюе право.пгдозрюваного, обвинуваченсго, тцеуцного на захист та нацання тм професхйнот юридичнох допомогй, то, в свою чергу, зуыовлюе необхгднхеть розробки.концепих? механхзмхв проиесуально? реалхзацхт змагальпих засад у кримхналъно-протдесуальщй д1яль-ностх, зокрема, адвоката-захисника як в судових, так 1 досудових стад1ях криминального процесу. Однак кримхнально-пропесуальна д^яльнхеть адвоката-захисника як один хз процесуальних способхв реалхзац}? змагальних засад не пгдлягала спецгальному дисерта-цхйному дослхцженню.
Диеертант при виборт теми враховував такс?* потребу теоретич-' ного та практичного- осмислення вдасегах в кримг нально-процесуаль- . не законодавсгво змхн законом Укратни ""ро внесения змхн та допов-. нень в окремг статтг Кримхнально-процесуального кодексу Укратни з питань права захисту п1дозрюваного, обвинуваченого та посудного" вхд 23 грудня 1993 р., а також законом Укратни "гро адвокатуру", Вивчення практики эастосування цього закону виявило ряд прогалин .у нормативному регулюваннх кримхнально-процесуальнот дхяльностх адвоката-захисника.'
Метою цослхдження в розробка концепхдт змагальнот конструк-цГг досудових та судових стадхй крим1нального процесу, а також процесуальних механхзм1в, забезпечених. фактичною рхвнолравнхетю стор!н. Ретаннз допускав розгляд комплексу проблем, пов'язаних з розробкою поняття принципу змагальност!. його структури, норматив-них вимог, то з нього вит!кають, та необххднгсть визначити'на цхй основх його ыхеце та роль в систем! криш нально-пропесуальних прин-т
ио забезпечують ефективн!сть д}яльност1'адвоката -захисникя .в захист1 прав,-свобод та законних 1нтерес1в п^оэрюваного, обвинуваченого, пгдеудного; з'яснуваги прогалини та недолхки чинного ■. кримхнальнот-процесуального законодавства Украхни. У дисертац!? зд{Й-снена^спроба розробити нормативну модель притдепу змагальностх, ме~ хан1ям1в реалгзапгг його елемянт!в у кримхнально-процесуаль^й д^ яльност! адвоката-захисника.
Гетодологхчною основою дослхд»ення 1 його теоретичною ба- • зою е положения про .фукни!ональне призначення пришип1в права' та правовот еистеми данот держави. то мхстяться в ф!лософхг,'те-оргг цергави та права, т'х значения для галузевого, в тому числ! й крим1нально-проиесуалъного законодавства, вивчен! прац! вчених-проиесуал!ст1в, ию належать до даног проблеми.
п процеег написенкя дисертацГт автор епирався на дхалектич-ний метод'та його конкретизацию - системно-структурний п!дххц. За.стосовувалися так1' неуков! методи. як поргвняльно-ггравовий, ло-гхчний, статистичний. В основу проведеного досл{ д.тсння був по-клацений дедуктивний принцип його побудови. шо спираетьея на по-слхдовне з"ясування часткових, окрегих законом!рностей з б!лып загалъних.
Гормативну базу досл!дження складають мггшароцнг акти в га- ] луз: прав лгодини: Рсесвхтня декларация прав лгсдини, Мжнвродний гакт про громацянськ1 та полх тичщ права, Звгд принцип!в захисту усгх -осгб, сто бут пхдцанх затриманш або ув"язненню у будь-як!й .формх, Ссновн! положения про роль адвокатхв, Стандарт« незалежно? юридичног професхх м!*народнот асоп!ап!1 юрист!в, Документ Копенга-генськот нараци-хонференпгг по лшдському вим!ру ЧБСЗ, а таяож проект Ронституцхт Украхни.
3 урахуванням порутених дисертантом проблем проанал!зован! Закони Украхни "~ро прокуратуру", вгро адвокатуру". кер!вн! роз"яс-нення '"ленуму Рерховного Суду Украгни. накази Генерального прокурора Укратни, положения, шо мхстяться в конститушях та проектах конститутнхй кра'тн СИД, концепцтях судово-правовох реформи Рос!й-ськог ?едерап!г\ Республ!ки Беларусь, проектах КПК Росгйськог ФздерапГг та Республ!ки Беларусь, а також чинного крим!нально-проце.суального законодавства крахн, со входять до С?'Д та хнших держав.
Теоретичи! висновки дисертанта базуються на вивченн! 3^8 кримналышх справ, у яких ацвокати-захисники брали участь на по-передньому розслгдувеннг; ГШ крим!нальног справи, де захиснияи .брали участь у судовому розгляц!а також на стандартизованному опитуванн! П9 адвокат!в ряду областей Укратни.
3 метою спгвсгевлення даних, 'отримвних в каолхдок вивч;пня правозастосувальнох' практики, використанх п узэгальнення, проведен} А.Д.Бойковии. П. А.Лупинсько'о, М.!. Ластуховим. Л. Петру« ним. А. Г. Торянниковвм тп Ьчиими.
!гаукова новизна дкссртяпхйного дослгджснргг полягае в тому.
що принцип змагальностх, мехашзми його реалхэащт в кримхнально-процесуальнхй д1яльност! адвоката-захисника розглянут! з ураху-ванням проекту Конститухцх Укратни, внесоних в останнхй час в кримхнально-процесуальне законодавство змгн та доповнень, а також м^нароцно-правових актхв у сфер1 прав людини.
/'втором виносяться на захист такх положения, то вхдпов1дають вимогам науковох новизни:
- подана додаткова аргументац{я, шо показуе змагальнхсть як принцип кримхнально-процесуальнот дхяльностг, яка в вижливою процесуальною гарант! ею, шо забеспечуе охорону прав, свобод та законних хнтересйв особи, а також вхдотук,объективно? хстини в крим{нальному судочинств!;
- визначена структура принципу змагальностх, гао М1стить такх елементи: розвиток кримхнально-процееуальнот дхяльност1 неможли-вий як без звинувачення, так х без захисту; наявнхсть стор1н у кри-м}нальоному процисх \ процесуальна р!вноправтсть суб'ектхв сторхй; в}диова прокурора в!д звинувачення та його вимога про виправдання ■ П1дсудного е обов'язковими для суду лише в тих випадках, коли проти цього не заперечуё потерпхлий; незв'язанхсть суду з обви-нувальними висновками прокурора /поторпхлого/ 1 поэищею захисту; активна роль суду в захист1 прав та законних хнторесхв особи, прввова заборона суду за своею 1н{цхативою витребувати звинувалыгё докази;
- дослхдя-йнх мхсце I роль принципу змагальностх в систем!. принцип!в крин}нального процесу Укратни, формулюеться висновок про те, шо, будучи, эагальнопроцесуалъним принципом, змагальнгсть органхчно взаемнов'язана х доповнюз такх демократичн1 эас.ади кримхнально'го процесу, як гласшсть, уснхсть, безпосередтсть, презумщя невинностх, забезпечення п:доэрюваному, обвинуваченому, посудному права на захиот, що являв необххдною умовою для тх реал!зац1т в крим1нальному судсчинств1;
- обгрунтовуеться положения про те, шо одним хз прхоритетних". напрямкхв розвитку змагальних засад е удосконалення правовох регламента^? кримхнально-процесуальнот д1яльност1 адвоката-захисника як в судових, так ! в досудових стадхях кримхнального процесу,
що доэволяе реально протипоставити поаищю захисту позиц1'г звинувачення;
- на пхдставх аналхзу висловлених у процесуальнхй теорхт пог-лядхв на правове становише эахисника,, диеертант вважае, що наШлъш прийнятим, з позицхх змагальнох побудови процесуальних процедур а
визначення процосуалъного статусу адвоката як представника пхдозрю-ваного, обвинуваченого, подсудного, який пов'язаний у сво¥й. про-цесуальшй дхяльност! хх позицгями шодо обвинувачення /п!дозри/, але вхльний в виборг способов та засобхв захисту: , *
- уточнена процедура допуску адвоката-захисника до участ! в справ! в досудових стадхях, п!дкреолюбться, вш особа, яка провадить дгзнання, сл!дчий, прокурор повиннх виносити з пього приводу вхдповгдну постанову;
,- обстоюеться точка эору про те, то допуск захисника до участг у справ} не моте бути посгавлений у залежнхсть в{д виду запоб!жного заходу, обраного ггоцо п!дозрюваного;
- вивчена практика застосування адвокатами повноважень, ука-заних у с*.«58 КТ Украгни. ст.к Закону Украхни "Чро адвокатуру"
1 визначенх меж! так званого "адвокатского розсхдування", а ата-кож правова природа {нформац!?, котра отримуеться захисииком; п{д час ц!ех дхяльностх ;
- внасл!док вивчення слгдчот практики сформульован} науково-,.практичн1 пропозицГт, спрямованх на п!двищення ефективност! кри-
м!нально-процееуальнох д!яльност1 захисника по запереченню пра-вових ! фактйчних п!дстав п!дозри, пред' явлено'звинувачення ! звинувального висновку шляхом активно? участ! в процес! доказу-вання /заява клопотань, подання доказхв, участь у сл!дчих д!ях/;
- - аргументувться положения про те, шо в досудових стад}ях крим!нального пронесу необххдно !стотно розширити судовий контроль за тими решениями орган} в поперерднього роэсл!дування, кэтр! обмежують конституции! /невхд'емн!/ права громадян; вислоэлен! гтрогтозицГг по вдосконаленню д!пчох модел! розгляду судом скарги на санкц{ю прокурора на арешт;
- на основ! вивчення судово? практики дисертант визначив головн! напрямки розвитку змагально? конструкц!? в стад!? в!д~ дання до суду ! судового розгляду/ дисертантом не роэглядаеться рроцесуальна реал!зац!я принципу змагальност! в суд! касац!йно? ! наг л ядов о? !нстанц!5г, оск!льки це окрема тема для до'сл!дження ! даною роботов не охоплюеться/;'
- зд{йснена спроба визначити оптимально сп!вв!дногаення активном! суду 1 стор!н у процес! доказування, а також визначити т! процесуальн! механ!зми, як! найб!льшою м!рою забезпечують актив-н!сть ! р!вн}сть стор!н у судовому розгляд!.
1'аукова г практича значимость роботи. Сформульлванх в ди-сертащйному цося!двпнм пропозицГх по вдоскомаленню криптнально-процееуалъног дхяльностх адвоката-захисника, пумсвленг розвит-ком змагалы-мх засад як в цосудових, так х в судових сгадхях ■ криминального процосу Украхни. мотуть бути врахован: в проиесх поточнох нормотворчостх. при роэробп! нового Рримхнально-пропе-суального кодексу .Укратии, у дхяльностх органхв поперецнього розслхдування. прокуратура суду, е тако* в ацвокагськгй прак-тицх.
писновки, го мхстяться в робот1, мають певну значимость для розвитку теорхг правового стеновигаа особистост! в криминальному судочинств1, удосконалеиня пропесуальнсго закрепления принпипхв та тх правовот об'ективхзацхт в давхй сферх правового регулюван-ня, вспб!чного анал1зу крИмЬшльно-пропесуальнот Д1яльностх ацво-ката-захисника в тхй чи хш^й стадхт криминального процесу, го дозволяз використовувати ц! вистовки в навчальному процесг юри-дичннх вузёв '.'кра'м'И. а твко* у систем! пхцви-деш'Я кввл!ф!к?Ц1Т слхдчих, прокуроров. суддхв. адвокатхв.
/пробашя роботи, Основнх положения дисертацхйного досяхд-жоння допов!далиоя на рягхональних конферннцтях молодих вченкх . Даркхв, 19541, 1991. Т092/, а таколг вхдображега автором в опуб-л!кованих ним статтях.
За результатами узагальнення практики направлен! доповхдш записки до обласного суду I прскуратури Харкхвськот облает!, як! обговорен! ма оперативник нарадах судд{в ! прокурорських прап!а~ ник1в. ••• •
Теоретичнг висновки дисертацхйного досл!дження використову-ються при викладаннх курсов "Крим!нальний процес", ягрохурорсь--кий нагляд", "Система правоохоронних органгв", '""рактикум з роз-сл!яування I розгляду в судах кримхнальних справ" в Укратнськ!й державной юридичнМ акацем!¥.
Структура, роботи »изначена предметом досл!цяення х логхкою викладу. Дис.ертецгя складаеться оз вступу, трьох глав, що об'ед-нують т!сть параграф!в, висновку.списку використано? лхтяратури, та додатк!в.
/
зг/Тст РОБРТИ
Увступ! обгруитовуеться актуальность теми цисертац!йного дослхдження, визначаються його цхлх I завдання, методолог!чна 1 нормативна база, наукова новизна, теоретична 1 практична значимость, а та ко.» викяадаються основнх положения дисертац}?, як! ви-носяться на захист.
У першому роздгл! "Крим1нально-проресуальна характеристика принципу змагальнрс*!" досл!джуеться правова сутитсть принципу змагальност! - пров!днот ланки системи кримГкально-процесуалъ-них гарант!й, визначаеться структура принципу змагальност! /?1/, пронесу /<2/.
У робот! даеться критика погляд!в учених-процесуал1ст!в, кот-р! свого часу выкидали принцип змагальност! э !деолог!чних моги-вгв /Т.В.Уалькевич, К.А.Мокхчев, Н.А.Чзльцов/, ебо обираюсь його лише як спос!б досл!дження доказ!в /Д.С.Карев, М.Л.Якуб/, або ж обмеяують його д!ю сферою правовох психолог!? учасникГв крим!-..нально-процесуальнох д!яльност! /В.П.Нажимов, С.Г. "рокоп'ева,
A.Р.Ратхнов/,
Дисертант погоджуеться з думкою тих досл!дник!в, ян! тюв'я-эують зм!ст принципу змагальност!, його терв!чне розумгння з розмежуванням основних функцхй криминального пронесу: эвинува-чення, захисту ! розв'язання справи, пхдтримання громадського позову ! эаперечення прост нього /Я.С.Аврах, С.А.Альперт, В,Басков, /.Д.Бойков, А'.М.Гродзинський, В.Г.Даеэ, 3,3.3гнатул!н, М.М.Михеенко, Я.О.МотовиловКер, Д.С.Карев, А.С.Кобликов, В.М.Кор-нуков, Л.Д.Кокорев, В.3.Лукашевич, В.п.Нажимса Г'етруХхн, Р.Д.'Рахунов,. А.Л.Ривлхн, В.М.Савицький, М.С.Сгрогович, Ф.М. йаткул-л!н, М.А.Чельцов, В.М.Шпильов, И,С.Ельк!нц, М.Л.Якуб та 1н./! наводить додаткову аргументами.
^роаналхзувавши погляди вчених иодо поняття вищевказанних функц!й /С.А.Альперт, В.Г.Даев, М.М.Михеенко, А.Л.Ривл!н,
B.Н.Савицький'^ М.С.Строгович, В.М.Шпильов, П.С.Ельк!нд, М.Л.Якуб та !н./, автор приходить до висновку, що эвинувачення - це кри-м!нально-процесуальна д!яльн!сть особи, яка провадить д!знання, сл!дчого, прокурора, потерп!лого, громадського звинувача, спря-мована на ивидке ! повне роэкриття злочииу, викритгя винних у його эд!йсненн!.
ГОд функцхе» захисту маеться на увазх дхяльнхсть тдозрюваного, звинуваченого, эахиснина, громацського захислика, епрямована на захисг прав I законних хнтересхв громадян з метою, тоб жод-ного невинного не було притягнено до мримхнальнот вхдповхдальност} 1 эасудженя- <Гункцхя розв'чзання справи полягае в ц1яльност1 суду або суддх, який розглядае справу одюзспбно, спрямованот на в}рне розв'язання крим1нальнот справи х сгтраведливе застосуван-ня покарання.
У роботх покаэуеться.взаемод1я основних процесуальних функ-ц!й як певво'т оистеми I шдкреслюеться, то звинувачення I захист-обов'язковх передумови правосудия, без здхйснення яких кримхналь-ний процес не може розвиватися.
Спираючись на працх вчених /М.Горя, I.Ф.Демидова, Т.М.Доб-ровольськот, В.М.Кобякова^ В.М.Корнукова, Л.Д.Кокорева, А.Ч.Лархна, Н.МД'атвеевох, А.О;1/ашовця, М.МЛ.'ихеенко, Т.-.Нхколаевот, Н.Н.По-лянського, Л.Л.Ривлхна, В.М.Савицького, М.С.Строговича, Т.З.Тиричера, ГД.Чангулх та хн./, диеертант тд принципом змагальностх розу-м!е таку побудову крим!нального процесу, в як1й функцхх звинувачення } захисту, шдтримка громадянського позову I заперечення проти нього вхдмежованх в1ц функвдг розв'язання справи х зд1йснюеться суб' ектами /учасниками/, надгленими однаковими процесуальними правами для обстоювання своех позицх'1 у крим!нальнхй справх; суд при розв'язаннг справи не зв'язаний позиц1ею сторхн /границ! його активном} обмежен1 зобов'язанням за власною хнхтативою збирати докази, шо встановлюють невинн}сть тдеудного/. У зв'язку з цим автор пропонуе внести до структури вказаного принципу так1 -еле-мвнти: розвиток кримгнально-ггроцесуальнох дхяльностх неможливий як без звинувачення, так I без захисту; процесуальний статус суб'ектхв яких визначаеться як сторони; процесуальна рхвноправ-нхеть як сторхн, так х суб'ектхв, що гх представляготь; вхдмова прокурора вхц звинувачення 1 його-вимога про виправдання пхдеуд-ного е обов'язковими для суду лише в тих випаддах, коли проти цього не заперечуд потерп}лий; незв'язанн!сть суду з обвинуваль-ними висновками прокурора /потерп} лого/ 1 позиц1ею захисту; ак-. тивна роль суду в захистх прав ! законних ¿нтерес1в особистостх 1правова заборона суду за своею Шц1ативою вимагати звинувальн! докази.
Автор пхвдае критиц: чинне кримхнально-процесуальне законодавство Украхни, яке певною мхрою не в!дбивае спец1фхку стабх-
- ТТ -
льностг пропесуальних хнтересгв г процесуального становища суб'ек-т!й /учасникхв/, шо здхйснюготь фуншх'г звинувачення г захисту, г пропонуе эатвердити в КТ Укратни терм!н "сторони", шо дозволить забезпечити процесуальну рхвноправн!сть як стор!н, так 1 су-б"ект!в, пю тх ггредставляготь. Запровадження в нормативу практику поняття "сторони" дозволить повнхте врегулювати процесуальний статус суб'ектгв /учасник!в/, то зд!йснюють указан: вище функцП, а також пропесуальнг засоби формування тх позицхй, виявити особли-востг ггроцееуальних вгдносин, то виникають мхж суб'ектами, як! ■ эдгйснюють фунгапх звинувачення ! захисту.
У диеертацГт здхйснюеться аналгз хнтеграц}йних властивостей принципу эмагальностх, визначаеться його м!сц<? ! роль у систем! принцип!в кримхнального процесу.
Базугочись на працях вчених /1. Ф.Демидова, Т.М.Добровольсько?, 3.?.6никеева, Л'.Лархна, З.ВЛ/акарово1, Г.М.Михеенко, Я.О. Мотови-' ловкера, 1.Л.Ретрух!на., М. 1.Строго, К.Р.Сейтнаэарова, М.С.Строго-вича, ГЛ.Чангул!. Н.Ю.Черкасовот та 1н./, як! достатньо вивчили хнтеграхцйн! зв'язки м!ж пропесуальними вимогами принципу змагальност! ! крим!нально-процесуальними механ!змами принцип!в усноси, об'ективнот !стини, безпосередност!, гласност!, дисертант розвивае положения, эг!дно з яким змагальн!сть - це спос!б орган!зац11, спосхб !снування крим!нального процесу, його форма, яка виступае органхэацтйним з&собом укаэаних принцип! в, дотримання яних обу-мовлюз в!рог?дн!сть крюлнально-процесуального тзнания.
Б робот! п!ддаються анал!зу хнтегращйт властивост! принципов эмагальностх, презумц!? невинност! х права обвинуваченого на захист, обгрунтовуеться висновок, що забезпечення реал!зац!т об'ективного^правового установления, зг!дно з яким обвинувачений, пхдозргований *чц п!дсудний вважаються невинними до того часу, поки його вина не вуца встановлена вироком, який набрав законнот сили, а також права обвинуваченого на захист, можливо лише в тих крим!наль-но- процесуальних процедурах, як! посл!довно реал!зують змагальн! засади.
У розд!л! другому "Розвиток змагальних засад ! д!яльност! адвоката-захисника в стадп попереднього розсл!дуванняи визнача-■ ються иайважливш! напрямки розвитку змагальних засад в досудових стад}ях /?Т/, процесуальне становище адвоката-захисника в крим!-нальному судочинствх, а також границ! так званого " адвокатского розсл!дування" /!*2/. . ..
Розглядаючи нормативы! вимоги принципу змагальностх в д!ю-й систем! крим! налы го-процесуаль них гарант!й прав niдоэрсвано-го, обвинуваченого, автор вважае, шо роэвиток змагальнйх засад у дан!й стадхт покликаний забезпечити: процесуальну р1нн0правн!сть обвинувачення та эахисту в формуванн! фактичних даних, на п!дста-bí яких формуються обвинувачення в його матер!ально-правовому по-няттх i позищя захисту; розширення сфери судового контролю за ти-ми ргиеннямИ органхв попереднього слхдства, як i обмежують конституции! /невхд'емнх/ права громадян; доказове значения даних, як} отримуюв захисник в результат! проведения ним "адвокатського роз-сл!дування".
У роботх пхдкреслюеться, то Закон Укратни в!д 23 грудня 1993 р. не вир!шив ycix питань, обумовлених пропозиц!ями щодо напрямку розвитку змагальнйх засад у стад1? попереднього розсл!дування; зокреиа, не виэначена процедура допуску захисника до участ! в справ!, час першого побачення з пхдозрюваним, обвинуваченим до' IX першого допиту. Реальность захисту на попередньому сл!дств! зде-бхльшого обумовлена активнхстю адвоката-захисника в реал!защт cboix процесуальних прав. Лналгэ сл!дчот практики показуе, що - спостер!гаеться певна посивнхсть захисту. Це становище можна пояс-нити тим, що закон 4ítko не визначас того обсягу матерхал{в кри-м{нально? справи, з яким слхдчий, особа, що провадить дхзнання, в силу вимог ч.8 ст.48 КЧТ Укратни повинна ознайомити захисника, допутеного до участ! у справ! з моменту предъявления, обвинувачення, а у випадку затримання особи, яка пхдозрюеться в зд1йснен-н! злочину, або застосування запоб!жного заходу у вигляд! вняття niд вартого з момента оголошення йому протоколу про затримання або постанови про застосування запоб!?кного заходу, але не пхзнхше 24-х годин з моменту затримання. '
Га практицх неоднозначно вир{шугаться питйння про участь захисника в слхдчих дхях, що провадяться за участп п!дозршаного, обвинуваченого або за клопотанням захисника, а також в i ниих сл!д-чих дхях; про застосування захисником науково-технхчних засобхв п!д час його участ! в сл!дчих д£ях, а також ознайомлення з матер!-алами попереднього слхдства.
, Диссртант вважае. що допуск захисника до участ! у справ! повинен бути процесуально оформлений вхдпов!дною-постановов орган!в попереднього слхдства, в як!й нвобх!дно вказати,- який саме адвокат допускасться до участ! у cnpaei, номер св!доцтва про право на зай-
- ТЗ -
няття адвокатаькою д!ядьн!стю. При цьому. органи попэреднього ол(детва повинн! парвконатиоь в тому,■що в!дсутнг обставини, як! вшелючають в силу от.61 КПК УкраУни учаоть данноУ особи в якост1 захисника.
"У дисьртац!У обгрунтовуеться висновок про те, що долуск за-хионика до участ1 у справ! не моие бути поатавлзний в залзжн!сть в!д виду застооування запобЬшого заходу, вибрааого по в1днош8нню до особи до винвоання постанови про притягнзння в якост! 'обвинува-Ч8Ного { пропонуетьоя внести зм{ну и ст.44 КПК УкраУни.
Нова рвдакц1я от.46 КПК УкраУни значно змэшила випадки, ко-' ли в!дмова в1д захисника пэ можв бути прийнята органами попаред-нього сл!дства. Првдставлястьоя дакливим доповнити д}ючий закон випадком,' коли до особи до прад'явлэння обвинувачэшш заотосову-еться зайобх'жний зах!д, зв'язаний з утриманням п}д вартою.. При в!дмов! в!д захисника особа,' що проводить д! знания, сл!дчий у в!д-пов1даому протокол! ловинн! в!добразити мотиви такоУ в!дмови 1 до-пов!сти про .цэ прокурору. Якщо прокурор вважас таку в!дмову приму-совою, в!н впрад! оеосю постановок) назначити захисника ! допуоти-ти його до учаегг у справ!. Цим положзнням потр{бно доповнити ст. 46 КПК УкраУни..
Вивчвння крим!налышх справ показуе, що адвокати-захисники не завжди викорпстовують свое право на учаоть в сл!дчих д!пх, за . виключвнням допиту Д1дозроваиого, обвинувачвиого. Це полоязннй мо-кэ бути пояснено тиы, що в закон! /ст.48 КПК УкраУни/ не достатньо ч!тко внзначэн! од!дч{ д!У, коли участь захисника в них обов'яз-кова. Пошукувач вваяае, що такими можуть бути випадки, коли сл!д-ча д{я проводиться за участю пгдозрюваного, обвинувачэного, або до заявланому клопотанню захисника щодо участ! адпоката-захисника в !нших сл!дчих д!ях, то ним повинно бути заявлено клопотания, в!даову в якоыу захионик будэ мати право оскаржити прокурору { такв оокарнезння повинно припишгги виконаиня рИшшя ол!дчэго про виконания ол!дчих д|й до вир!швння скарги прокурором. Для забез- . печеиня'цього права'захисника в закон! прононуетьоя встансшити чао •/24 год1ши/.1 до зак1нчания якого особа, що проводить д! знания, ол!дчий повинн!, подврвдити захисника про м!одэ 1 час провадкення тих,ол!дчпх д!й, в яких його участь являзться обов»язковою; неявка вахионика не повинна притшяти Ух виконаиня, ада захионик мае право ознайошгаоь з протоколом Ух проваджэння.
Розгляцаюпи норматив!« вимоги принципу эмагальностх в д!ю-41Я систем! кримхнально-процесуальних гарантхй прав п! догзрювано-го, обвинуваченого, автор вватао, по роэвиток змагальнйх засад у дан!й стад!т поклинаний забезпечити: процесуальну рхвноправн!сть обвинувачення та захисту в формуванн} фактичних даних, на птдета-В1 яких формуються обвинувачення в його матерхально-правовому по-няттг I позиц!я захисту; розиирення сфери судового контролю за ти-ми ршеннями органхв попереднього сл г детва, як! обмежують конституции! /нев!д' емнг/ права громадян; доказове значения даних, як! отримуш захисник в результат! проведения ним "адвокатського роз-сл!дування",
У робот: пхдкреслюеться, то Закон Украгни в!д 23 грудня Т993 р. не вир!шив уехх питань, обумовлених пропозиц!ями нюдо напрямку розвитку змагальних засад у стад!? попереднього розсл!дування; зокреиа, не визначена процедура допуску захисника до участ! в справ!, час першого побачення з шцозрюваним, обвинуваченим до' хх першого* цопиту. Реальнхсть захисту на попередньому сл!дств! эде-боьшого обумовлена активнхетю адвоката-захисника в реал!зац!1 сво'1х процесуальних прав. Анал!з сл!дчох практики показуе, що ■ спостер!гаеться певна посивнхсть захисту. Це становище можна пояс-нити тим, що закон ч!тко не визначае того обсягу матер!ал!в яри-м!нальнот справи, з яким слЦчий, особа, що провадить д{ знания, . в силу вимог ч.8 ст.48 К "К Укра?ни повинна ознайомити захисника, допутеного до участ! у справ! з моменту предъявления обвинувачення, а у випадку затримання особи, яка пхдоэрюзться в зд!йснен-н! злочину, або застосування запоб!жного заходу у вигляд! вняття • ш д вартою з момента оголошення йому протоколу про затримання або постанови про застосування запоб!жного заходу, але не п!зн!ше 24-х годин э моменту затримання.
Га практик неоднозначно вир!шуються питйння про участь захисника в сл!дчих д!ях, що проверяться за участю п!дозрюваного, обвинуваченого або за клопотанням захисника, а також в !ншх сл!д-чих дхях; про застосування захисником науково-техн!чних засоб!в п!д час його участ! в сл!дчих дЬхх, а також оэнайомлення з матер!-алами попереднього слхдства.
. Диссртант вважае, що допуск захисника до, участ! у справ! повинен бути процессуально оформлений В1дпов!дного постановов орган!в попереднього сл!цства, в якхй необххдно вкаэати,- яний саме адвокат допускадться до участх у справ!, номер св!доцтва про право на эай-
- ТЗ -
няття адвокатоькою д!яльн!отю. При дьому. органи попараднього од!детва повшн! пареконатись в тому.що в!дсутн1 обставши, як! вшопочають в силу от.61 ЮТ Украгаи учаоть данно'1 особи в якоот! захионика.
"У дцс1.ртац!1 обгрунтовуеться вионовок про та, що допуск за-хионика до участ! у оправ! на мока бути поотавлэний в залэжнгсть в!д виду заотооування запо<5!жного заходу, вибраного по в1дношвнвю до особи до винаоання постанови про притягнзшш в якост! обвинува-чвного ! пропонуетьоя внести зм1ну в ст.44 КПК Укра¥ни.
Нова рвдакц!я ст.46 КПК Укра'1'пи значно змэишила шшадки, ко-' ли в!дмова в!д захненика на можа бути принята органами попзраднього сл!дотва. Представляствоя можливим доповнити д!ючий закон випадком, коли до особи до лрад'явлання обвинувачэнпя заотосову-етызя заПосНжний зах!д, зв'язашш з утриманням л!д вартою.. При в!доов! в}д захионика оооба, що проводить д!ш1ання, сл!дчий у в!д-пов!дному протокол! ловинн! в!добразити мотиви тако¥ в!дмови I до-пов!сти про.да прокурору. Ящцо прокурор вважае таку в!дмову приму-совою, в!н вправ! овоего постановов назначите захненика ! допуоти-ти його до у чао г! у справ!. Дим положениям потр!бно доповнити; от. 46 КЖ У краг ни.,
Вивчзння крим!налышх справ показуе, що адвокати-захионики ' на заввди викорпстовуыть свое право на учаоть в сл!дчих д!ях, за . виключвнням допиту пгдозрованого, обвинувачзпого. Це положзння мо-кэ бути пояснено тим, що в закон!, /от.40.КПК Укра'пш/ на доотатньо ч!тко внзначэи! сл!дч! д!У, доли учаоть захненика в них обов'яз-кова. Еошукувач вважае, що такими можуть бути випадки, коли ол!д-ча д!я проводиться за участю п!дозргаваного, обвинувачэиого, або до заявлааому клопотанйю захненика щодо участ! адвоката-захноника в !ншх ол!дчих д!ях, то ним повинно бути заявлзно клолотанпя, в!диову в якому захионик будэ катя право оокаряити прокурору ! такэ оокаркання повинно яршшити виконання р!шэиня ол!дчэго про виконання сл!дчих д!й до вир!шення окарги прокурором. Для забаэ-це чвння цього права- захионика в закон! пропонуетьоя ватановити чао •/24 години/, до зак1нчвння -якого особа, що проводить д1зианш, ол!дчий повинн1 подарадитк захионика про м!оцз ! чао проваджзння ■ тих, ол!дчгос д!й, в яки?с його участь являетьоя обов'язковою; неявка захионика не повинна припиняти Чх виконання, ала захионик мае Право ознайомитиоь з протоколом проваджэння.
Анал!з практики викорпоташя адвокатами-захисниками науково-' техн!чних засоб!в при проваджвнн! тих сл!дчих д!й, в яких вони баруть участь, направляв пошукувача до висновку, що даНз право, на забвзлечзпо в!дпов!дним махал!змом пого раал!зацН ! в б!льио-ст! носить дакларатшший характер. I л зв'язку з цим автор п!дкрз-слюе нвобх1дн!оть установите в закон! лэрал!к науково-техн!чних заооб!в, як! лправ!, НБзалвино в!д особи, яка провалить д!знания, або сл!дчого, застосувати адвокат-захисник як при проваджзнн! сл!д-чих д!й, так ! при ознайомлзнн! з матзр!алами справи.
У робот! аргумзнтуеться положения про те, що, ящо сл!дч! д!I проваляться по клопотанню захионика, то право перипм ставити зали-' тання повинно налакати захиснику.
Результата анкатування адвокэт!в п!дтвардкують висновок пошукувача про нео<5х!дн!сть иадаяня захиснику-б! лып широких прав при призначзнп! ! лроводвни! акспартизи. Так захисник при участ! у справ! повинэн ознайомитиоь 3 постановов про призначэння экспэр-тизп, ! "мае право ставити додатков! запитання экспэртам, клопота-. ти про участь в 11 проведена!, ознайомлюватись з вколзртним заклю-чанням. Ямцо до моменту допуску захионика до справи экспертиза проведана, то в!н мае право клопотати про призначэння додатковог або повторно'! екопэртизи.
Щоб забвзлачити захиснику можлив!оть в повн!й-м!р! эд!йснгова-ти сво'1 права ! обов'язки ! реально противопоставит лозиц!го за-хисту позиц!Т обвинувачапня на лопврэдньому ол!дотв! нзобх!дно зм!нити мзхан!зм рзал!зац!'/ такого права захионика як заява клопо-тань. Вивчзння практики приводить автора до висновку про та, що клопотання адвоката-захисяина, направлен! на спросгуваняя п!'дозри, обЕИнувачвння, яовинн! бути задоволан! органами ползрзднього ол!д-ства у во!х випадках IX заявления. •• ' ' .
Щода клопотань, заява'яких обумовлана йорушвнням продасуа-льнгос прав п!дозротаного; обвинуваченого-, то р!шання особи, що •. провадить д!знания, сл!дчого про. в!даову в задоволэнн! даного клопотання, можэ мати м!оцв лишэ при згод! прокурора-, про що наобх!д-нр закр!пити в ст.от.129, 221 КПК УкраТни..
Вявчагочи !онугоч{ в процвсуалья!й тзор!2 поглдДп на правова волоязння захиоипка /Я.С.Аврах* В.Д.Адамзнко, С.А.Альлврт, В.А. Галк!н, В.Г.Даев', Н.А.Дрьом!на, Л.Д.Кокорев, В.М.Кориуков, З.В. Макарова, М.М.Мкаенко, 1.Д.Пэрлов, М.М.ПЬляноькпй, А.Л.Рнвл!н, В.М.Савицыой, ЮЛ.Стзцопсышй, М.С.Строговнч, А.Л.Цппк!а, М.А. Чзльцод та !п./ дпсэртанг вваяае, що найб!льш прийнятпим е шг-
аначення його процесуального положения як представника пгдозрю-ваного, обвинуваченого, подсудного, який не мае права займати позицию вхдмгнну В1ДДП03ИЦ11 свого пхдэахисного. 1ншими словами, захисник не може признавати факти, як! вхдхиляе пхцэахисний, але аахисник вхльний у виборх засоб1в, способхв I тактики эахисту.. В цьому випадку автором даеться визначення захисника, ЗГ1ДН0 яко-го захисник - цо особа, уповноважена у визначеному законом, порядку зц^снювати захист прав х законних хнтересхв пхдозрюваного, обвинуваченого, подсудного- \ надавати хм необх!дну юридичну допо-могу, I вхльна у виборг засобхв, способ!в х тактики эахисту.
У дисертацхх визначаються межх "ацвокатського розслхдування", яке базуеться на хдет активного впливу захисника на процес доказу-вання, реального противопоставления позицхт захисту позицх'х обви-нувачення, засобом використання адвокатом-захисником таких прав як участь в сл!дчих Д1ях, прец'явлення доказхв, заява клопотань, а також в самостхйному зборх данних про факти, якх можуть бути ви-користан1 в якост1 доказ!в за справою в силу ч.З ст.48 КПК Украхни, п.2 ст.6'Закону Украхни "Про адвокатуру?
Аналхз практики застосування ст.48 КЧК Украхни, ст.в Закона ' Украхни "Про адвокатуру" свхцчить про те, шо ацвокат-захисник рщ-ко використовуе дане право в поэному обсязх. Це вхдображавться в тому, шо захисники не обгрунтовують свах клопотання письмовими бпитуваниями громадян, письмовими висновками спец:ал{ст! в, документами, дов}дками, оцержаними в порядку ст.Г> Закона Украхни "Про адвокатуру". Пос.илання на дат документи мало м!сце в 12% клопотань, але в цих випадках адвокати-захисники в свохх клопотаннях р!дко вказували, в ЯК1Й орган!з&цх1 отриман! документи чи хх но-п!г, анкетнх дан!' осхб, у яких одержан! письмови пояснения, що робить П1 клопотання малоаргументованими ! переконливими. Вине в сказане може бути пояснено ! тим, що в крим!нально-процесуальто-ку законодавств! в!дсу.тн!й достатньо розроблений механгзм об'ек- • тив!зац!¥ цих даних в якостх судов'их доказ!в. Тому в дисертацхх ■обгрунтовузться положения про те, що документи /матерхали/, одер-• жан! адвокатом-захисником зг!дно ч.З от.48 КПК Украхни, п.2 ст.в Закона Украхни "про адвокатуру" повинн! бути залучен! до справи в якостх письмових доказ!в /документов/ незалежно в!д того чи за-дов!льнясгься в!дпов1дн! клопотання захисника. , У робот! прид!ляеться увага х такому заеобу аахисту як "альтернативна екепертиза" о мае'м!сце висновок про те, що чинне кри-
- 1С -
м!нально-процвоуальнв законодавство не визначас процесуальну природу { доказове значения рззультат{в даног експзртизи, а також . мзхан{зм II призначвяня адвокатом-захисником, тому в даний момзнт заключения "альтзрнативпо'т акспзртизи" р!внозначно пис.ьмовим ви-сновкам опзц!ал!ст!в, алв в майбутньому КПК Укгагни значения цлх експзртиз повинно залучатися до справи оамз в ц{й якоот!.
У роздШ трзтьому "Реал!зац!я принципу змагальност{1 д{яль-ноот! адвоката-захисника в судових стад!ях крим1нального продесу УкраУни" доел!джуються мвхан1зми змагальних заоад д!яльност} захисника стосовно судових стад!й.
В дисертацй' обгрунтовуеться висновок про те, що розвиток IдаГ судового контролю за правом!ри!стю акт!в орган!в попереднього сл<д-ства, що обмеясують конституц!йн! права громадян, е реальною гаран-т!ею дотримаяня прав I закояних 1ягэрэс!в п!дозрованого 1 обгину-ваченого. У зв'язку з цим, обгрунтовуеться положения про розширэн-ня судового контролю { вказусться на та, що судовий порядок обмэ-езняя конституц№их прав та 1нших прав громадян у ход! лолзр8ДЯБ0-го сл!дства б!лыи пр{оритвтний, "санкц!я" прокурора. В наявно-ст!, рог!дно надаги обвинувачзному I його захиснику права,оскар-яшти ! така р!шзяня орган!в попзрвднього сл{дсгва як продовязння тврмШв утриглання п!д вартою.-
Вивчзння практики судового оокарязння адвокатаии-захисииками санкц!У прокурора на арзшт пзраконуе дисерганга, в тому, що ззхис-ники своУ, окарги нз обгрунтовують фактичниш-даними, як! 6 п!дтва-рджували, що л!дозрюваний, обвинувачзиий, що утримуеться п!д вар-тою нэ будз займатися злочинною д!яльн!стю, дзрэшкоджати веганов-ланлю !стини но крим!налыНй оправ!, на будз ухилятяоя в!д о л! детва, суда, а наводять т(льки т! факти, як! св!дчать про особу п!до-зрюваного, обдипувачзного, його о!мгйнпй стан, отай здоров'я, що робить 1х окаргу малопэрэконливою. .,.•..
В робот! аргументуетьоя вионовок про те, що захиснику повинно бутя яацано право на ознайомлгняя з матвр{алашз, що направляться органами попврзднього сл!дствй в суд, на я!дотав{ яккх дала оан-кц!я на араиг, а такой про пвобх!дн{сть закр!плэння в закон! правя-ла про тв, т на оудову яроцэдуру лэрав!рки скарги.яа санкц!ю прокурора на арвшт, повиин! розловевдяуватиоя вагальн! полоязння судового розгляду. У зв'язку з цям захиснику сл!д нацатл право заяв- ■ ляти Шли од:; судя!, клолотання, првдетавляти в судовому зас1даня1 доказн, що св}дчать про поправом!рп!сть санки!Г прокурора. Здазть-
оя, що в закон! також Н8обх!дпо визначити, що повторна застосуван- • ня даного запоб{жного заходу мокливв т!льки в тих випадках, коли для цього в!дкршшоь нов! обставини, як! прямо вказують на га, що взяття п!д варту е наобх!дешм, то також можа' бута оскаржено в суд на загалышх п!дставах.
Значив м!сцз в диоертацП вид!лвио д!яльлосг! адвояата-захис-иика до суду nspiuoY !нотанц!¥. .
Розгляпувши виражзн! в тэорН кришнального процасу погляди /Ю.Астаф'ев, В.П.Бож'ева, 1.Ф,Демидов, В.П.Каитдов, В.Д.Ломовоь-кий, Б.З.Лукаизвич, Г.Н.Колбая, С.Ф.ШумШн та !н./ по вдоскопа-лвнню процзоуалыю! регламентам i стад!: в!ддання до суду, даоэр-тант пршлиов до висновку про та,' що реалыпсть участ! захлсту при обговорена! хитань на стад!X в!ддашш до су,ду пов'язанв з{ змгною яроцздури вручзння обвинувадьного висновку. .Наводиться додаткова аргумонтац!я про тз, що коп!я обвинувалыюго висновку повинна вру- -чатися прокурором п!сля иого затверцкення як обвинувачзному, так ! захиснику, як! мають право ставяти парад судом питания про надо-OTOBipnicTb п!дстав обвинувального висновку, 1 в цьоыу випадку в!ддання до суду повинно проводптиоя колзг!ально у оклад! трьох профво!ональних судд!в при обов*язков!й участ! прокурора, обвину-вачзвого ! - захионика, ' ■ ■
'Розгляду птдлягають процесуальн! права здвоката-захисника в судов ому розгляд! ! робнться висновок про те, що розвиток зма-галшос засад законом!рно, потребус вдосконалэння махан!зму рзал!гг зацГ! ! таких прав захисншса, як надшшя доказ!в ! заявлений кло-потань. Пошукувач обгрунтовуз думку про те, що для-пословного в!дстоювання свое? по'зицП у судовому розгляду, клопотання захионика про витрэбування додаткових доказ!в, про вишшк додаткових ов!дк!в, про призначення додатково? зкспартизи чи повторно? ако-партизи, направлэн! на в!дторгнання звинувачання, встановлання " поы'якшуючгас в!дпов!дальн1сть п!доудного обставин повинн! бути за-доволзн!. судом у ва!х випадках "ix заявлання.
На практвд! виникае питания про обояг процзсуальних прав за- . 'хионика, якого допущэно до участ! у оправ! у ход! судового розгляду. Автор вважав, що в цьому випадку, кр!м пзрадбачзних чинним кркм!нально-процаоуальниы законодавством прав /ст,2С6, ч.2 от.289 КПК УкраУии/, захиснику повишц бути надан! права на оэнаИомлзшш з .протоколом вка лровздано¥ частини оудового розгляду, а такок кло-
потань про повторив проведения процесуальних дхй. Для поел ровного в!дстоювання процесуальнох позиц!х, захиснику, що вступив у справу, сл}д надати право в{дкликати заявлен} ран}ше клопотання, якщо вони задоволен! судом, але ще не виконан!.
Розглянувш дискусхЯне в теор!т криминального процесу питания про порядок проведения судового сл!дства, дисертант вважав , що його початок повинен бути зумовлений допитом пхдеудного, незале*-но в!ц того чи признав останнхй пред'явлен: йому звинувачення, чи н!.
У робот} вказано на те, що доелгдження окремих доказ{в повин-н! провацити сторони } т}льки пхеля цього - суд. Автор приеднуеть-ся до твердження вчених-процесуал!ст!в /Т. П.Нхколаева, 1.Л.Петру-х!н, Н.Ю.Черкасова та }н./, як! вважають,. що допит п!дсудного повинен починатися його.захисником, а п!сля цього - стороною звинувачення, судом* пгеля чого захиснику повинна бути нещяне прав о ставити п}дсудному уточнюючх питания. Виражена також додаткова • аргументация про те, шо п!дсудному повинно бути надано право ви-ступу у судових дебатах разом з його захисником.
Наприк!нц! роботи сформульован! пропоэнцп про внесения змхн ! доповнен! як до чинного законодавства, так ! модел! майбутнього КПК Украхни.
"о тем} дисертац!х надруковаи! такг роботи:
Т. принцип состязательности в уголовном процессе //Актуальные проблемы правовой реформы. - Киев., 1990. - 0,3 п.л.
2. Развитие условий, обеспечивающих состязательность в уголовном процессе //Реформа политико-правовой реформы системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка. - Харьков. - Т990. - 0,2 п.л.
3. принцип состязательности в системе процессуальных гарантий прав личности в уголовном судопроизводстве //Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях. -Киев., 1992. _ - 0,4 п,л.
Организационные и социально-психологические проблемы правовой полемики в состязательной конструкции судебного разбирательства по уголовным делам //г,равовое регулирование ^государственного строительства в Украине и проблемы совершенствования законодательства. - Харьков. - 1992. - 0,2 л.л.
Р. "робломы совершенствования государственного обвинения в
- Т9 -
ооотязатальной конструкции"судебного разбирательства'// Закон Ук- ■ раины "О прокуратура": теория и практика эго применения //Тззисы докладов и научних сообщений Раопубликанской научно-практической конфарзнгда. -Харьков.- 1992. - 0,2 п.л.
6. Принцип состязатзлыюсти и зго мэото'в системе принципов •оовзтокого уголовного продзсоа // Актуальние вопросы правотворчз-окой и правоприменительной деятельности. - Киев - 1992.0,3 п.л.
