АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Развитие вспомогательных основ в деятельности адвоката-защитника в криминальном судопроизводстве Украины»
УКРАНЮЬКА ДЕРЖАВНА ЮРВДЧНА АКАДЗШ
Р_ _ -На правах рукошгау
Г Б ОД
/ 1\ ] уатоз юна ВАЛВЙЙОВИЧ
Р03ВИТ0К ЗМАГМЬШХ ЗАСАД I ДШЬНОСТ! АДВОКАТА-ЗАХИСНЩА У КРИЛШЬНаЯ СУД0ЧИНСТВ1 УКРА11Щ '
Спзц{альн!сть 12.00.09 - крим!-налышй процзс; крщЛиал}етика { оудова акопартиза
Автореферат диовртацН на здойуття паукового сгупаня кандидата юридачних наук
Харк!в - 1994
Дисертац!я е. руяопясом.
Робота Ейонала е Уяра!нськ1й дертавн1й юрядячй!» аяадамН,
• Науяовлй й8р1енлй: • .. .
Заслуженкй д!яч науви 1 техн1вя Укра!нп, аяад9М1н Академ!! нраЕОЕпх науя Укради, доктор юридп.чнях наук,.профвсор Гроше-ЕОй ¿3 .ГЛ. •
' -
< ОфШйа! опойзнти:
1. Чден-кореспондант Академ!! правових наук Украк'ни, доктор ■юридачних наук, профвсор Михееняо М.М,
2.'Кандидат юрвдпчаях наук, допант !"арочк!н 1.2-.
Пров!дна орган!зац!я: 1нстятут двркавя та права Над!онадьно! '.• 1 академ!! наук Уяраши '•■■'•
, , ' Захиот в!дбудеться " " 1994'року о годин!
• на зас!даня! спец!ал!зоЕано! вчано! ради Д 068.25.02 в Украхнсь-/, к!Й дерлавн!Й гарадичн1й аяадвм!! /м.Харк1в-24, .вулЛушн!нсьйа,77/,
3 дпсертадгёаш кожа ознакомимся у 'б 1(5 л! отец! Укра!нсы<о! дзржазш'о'х дарадячио! аяадемН за едресою: • мДаря!в-24; в'ул. Пуш-К1нська, 77...- -
' ; • Автореферат роз!сланий V и 1994 р.
Вчекий сеиретар • ,снеШал1зо2апо1 вчзяо! ради-,, доктор юрядичних' няда;
лрофзсор.; •■-• . "' ■ 1.1.1. Данылин
В С Т У п
Антталыпсть косл1лнеичя. Фор:,:уЕання г УкраШ прогоЕох даркаЕИ, для яно1 ¿година а.голодною соп!алы:оа и1:т1ст;э, а П потреби та Шереси - осаокй критарП д1яльносх1 и1з'х' дерь:а- ■ ви, законом!рно прлпуснав оноЕлення ваконодавстЕа, пшЕздення . його у е1дшшдн!сть з шкнагюдпшли правонщ/а автаии в галузГ прав лодпнц. ПриШшття ДанларацН поо дерзаЕНЯй. суЕерен1хат Украхни та Акта гшогодошаиня незалекаосх1 Украшц о -ЕажлпЕоа та необххдною передумоЕОЮ побудоЕп правого? дзр;:;аЕЛ та здШ-яання судоЕО-праЕОЕОг ре*ор:.щ, без яко? аехоздзга розбудова правого? деркавп. В 5'с1х.гздузях псавогого гстуяонаявя, й тому числ! 1 е кримШальноку судочпнсте!, пови-д! ода'эжш пос-л1доз;-и:п розенток та конкра'тизащю осяоен! пршщппи, на якпх баауються Езаемог!дносини к!ж правовою дврааЕОЮ та особою:. • язаешш в!дпоЕХдальн1стьдерааЕИ та особи; верхоЕзнстЕо закону та суЕорз п1дпорядяуЕання праву д1яльностх ус1х дзркавних органхв та слунбових осхб; обмаженнхсть та ахдзаконн!сть державно? влади; невхд,0мн1сть, непорушн1сть та недоторнан1сть • праЕ та сеойод лвдини.
ОсоблиЕоТо значения ц! положения набугаюхь для тако? сфа-. ри правового регулкжання, як крикинальна судочпнство,' осгйль-ка здхйснепня ярим1нально-проивсуально? д1Яльноот! поеднана з вторгненням е особиста яиття.громадян, обкекання у передбача-них законом Еипаднах х'х прав та СЕобод, застосуЕанням заходов " врим1нально-.процасуального прямушування. Реал1зац1я в кримхна-льно-процесуалыий д!яльностх прпящиЦв праЕовох .держава е-необх1двою паредумовою забазпачен.ня прав, оеойод та эаконних 1атарес1а громадна, якх залучен! в сферу_нршШально-ппоца- • суального рагулявання;. як п1дозрюЕаний, .обнпнуяаченнй, пхд-.
с.УД1ШЙ. ' *'•',.■•'•
Верховна Рада Укра'хни 28 вехтня 199 2. р., при Мяла Нонхй п-цш судоЕО-праЕОЕо^ рафорп-и, о«ноеною матоп якоГ'е формуваяия иазала.'л101 судою! влади, розбудога судоз-ох систвгш, створен-ня нового законодаЕ.ства, удосионалення форм судочннства. Для -досягнешш поставлено? .пета шзначзах осноен! напряшш е П ■ розЕитау,-одним 13 явих е стЕорання такого судочинства, яна максимально, гарантов право на судовий захяст, р1вн1сть хрома--' дян перед законом, створило б умови для реалхзацГт принцип!в презумщт невинностт г змагальностг. .
Вауливгсть останнього принципу в механ}зм} процессуального захисту прав та законних iwrepeciB особи t встановлення об'ек-tkbhoctí f стини п{дтверд!гу0ться як свхтоаою, так í в!тчизняноп судовою практикою. Тому на даний час з'ивилася гостра проблема в розробц! крим!нально-процесуальних процедур, эаснованих на по-сл!довному эд{йчненн{ принципу змагальност!;
Актуальн!сть дано? проблеми обумовлена й прийняттям в недалекому майбутньому нового Крим1нально-процесуального кодексу Ук-pafHH, в икому i дет змагальност! повинн! знайти свое посл!довне в!дбиття.
Чинне крим!налъно-процесуальне законодавство Укратни з ура-хуванням його smíh в останнхй час не noBHÍстю эакртпило положения, обумовлен! принципом змагальност!, особливо в досудових ста-д1ях криминального процесу. * .
Проблема принципу эмагальност!, питания обвицуваченда та захисту завжди. притягували вчених-процесуал!ctíв. Щ проблеми до-сл!джувалися в працях Г.М. Агеевот, М.С.Алексеева, С. А.Альперта, ■О.Д.Бойкова, А.С.Барабаша, В.t.Бескова, С.В.Боботова, 1.В.Верни-дубова, М.М.Вицрх, ^С.Галагана, М.Горя, М.М.Гроздинського, Ю.М.Гро-шевого, П.М.Давидова, Т.М.Добровольськог, А.Д.Дубинського, В.С.Зе-ленецького, А.С.Кобликова, В.М.Кобякова, Л.Д.Кокорева, А.Ф.Кон!, ■ D.В.Корнеетвського, В.М.Корнукова, O.tf.JIapiна, В.З.Дукашевича, H.A.Лупинсько!, в.Г.Мартинчика, О.А.Машовця, Т.Г.Мортаковот, 6.В .Мизулгног, М.М.Михеенка, А.Р.Михайленка, В.В.Молдована, Я.О. Мотовиловкера, В. "Л'ажимова, В.Т.Нора, t.fl. рерлова, 1.Л.Петрух1на, М.М.Полвнського, Р.Д.Рахунова, А.Л.Ривлхна, И.М.Роз!на, В.М.Са-вицького, Г.П.Саркисянца, К.Р.Сайтназарова, К. Скворцов», В.В. Случевського,. М.С.Строговича, Ю. 1.Стецовського, Í.В.Тиричева, В.Д.Йнька, 1.Я.'Фойницького, Г.1.Чангул1, М.А.Чельцова, В.Я.Чека-нова, Н.Г.Чвркаоово?, В. ГТ.Шиб!ко, Я.П.Яновича й irawx учЕних.
Квзважаючи на значну кглькхсть гаукових публ:гкац*й, серед до-сл!дник!в не склалося необх1дно? едност! думок з ряду принципових питань, пов'язаних з визначенням эм{сту данного принципу, та про-цесуальних механхзм{в реал!зац{т його вимог в píaних стадtax криминального процесу. Залишаються дискуссиями питания структури принципу змагальност!.
Одн!ею э негативних традиц!й росгйського /Статут криминального судочинства ТВв4 р./ та сучасного•крим{нально-процесуального . законодавства кра?н ОТ с те, що даний принцип не був закр!плений
у своему перегеному розушннх в окремгй норм: права; а були урегульованх лише деякх елементи принципу змагальностг в судово-Vу розгляцг.
г'роент Конституцхг Украхни в систем: конститушйних прав та свобод громадян вицхляе такх, як право то свободу й особисту недоторка^егь, повагу честг й гхдностг. особи та ряд хнших; за-кр{плюе право.пгдозрюваного, обвинуваченсго, тцеуцного на захист та нацання тм професхйнот юридичнох допомогй, то, в свою чергу, зуыовлюе необхгднхеть розробки.концепих? механхзмхв проиесуально? реалхзацхт змагальпих засад у кримхналъно-протдесуальщй д1яль-ностх, зокрема, адвоката-захисника як в судових, так 1 досудових стад1ях криминального процесу. Однак кримхнально-пропесуальна д^яльнхеть адвоката-захисника як один хз процесуальних способхв реалхзац}? змагальних засад не пгдлягала спецгальному дисерта-цхйному дослхцженню.
Диеертант при виборт теми враховував такс?* потребу теоретич-' ного та практичного- осмислення вдасегах в кримг нально-процесуаль- . не законодавсгво змхн законом Укратни ""ро внесения змхн та допов-. нень в окремг статтг Кримхнально-процесуального кодексу Укратни з питань права захисту п1дозрюваного, обвинуваченого та посудного" вхд 23 грудня 1993 р., а також законом Укратни "гро адвокатуру", Вивчення практики эастосування цього закону виявило ряд прогалин .у нормативному регулюваннх кримхнально-процесуальнот дхяльностх адвоката-захисника.'
Метою цослхдження в розробка концепхдт змагальнот конструк-цГг досудових та судових стадхй крим1нального процесу, а також процесуальних механхзм1в, забезпечених. фактичною рхвнолравнхетю стор!н. Ретаннз допускав розгляд комплексу проблем, пов'язаних з розробкою поняття принципу змагальност!. його структури, норматив-них вимог, то з нього вит!кають, та необххднгсть визначити'на цхй основх його ыхеце та роль в систем! криш нально-пропесуальних прин-т
ио забезпечують ефективн!сть д}яльност1'адвоката -захисникя .в захист1 прав,-свобод та законних 1нтерес1в п^оэрюваного, обвинуваченого, пгдеудного; з'яснуваги прогалини та недолхки чинного ■. кримхнальнот-процесуального законодавства Украхни. У дисертац!? зд{Й-снена^спроба розробити нормативну модель притдепу змагальностх, ме~ хан1ям1в реалгзапгг його елемянт!в у кримхнально-процесуаль^й д^ яльност! адвоката-захисника.
Гетодологхчною основою дослхд»ення 1 його теоретичною ба- • зою е положения про .фукни!ональне призначення пришип1в права' та правовот еистеми данот держави. то мхстяться в ф!лософхг,'те-оргг цергави та права, т'х значения для галузевого, в тому числ! й крим1нально-проиесуалъного законодавства, вивчен! прац! вчених-проиесуал!ст1в, ию належать до даног проблеми.
п процеег написенкя дисертацГт автор епирався на дхалектич-ний метод'та його конкретизацию - системно-структурний п!дххц. За.стосовувалися так1' неуков! методи. як поргвняльно-ггравовий, ло-гхчний, статистичний. В основу проведеного досл{ д.тсння був по-клацений дедуктивний принцип його побудови. шо спираетьея на по-слхдовне з"ясування часткових, окрегих законом!рностей з б!лып загалъних.
Гормативну базу досл!дження складають мггшароцнг акти в га- ] луз: прав лгодини: Рсесвхтня декларация прав лгсдини, Мжнвродний гакт про громацянськ1 та полх тичщ права, Звгд принцип!в захисту усгх -осгб, сто бут пхдцанх затриманш або ув"язненню у будь-як!й .формх, Ссновн! положения про роль адвокатхв, Стандарт« незалежно? юридичног професхх м!*народнот асоп!ап!1 юрист!в, Документ Копенга-генськот нараци-хонференпгг по лшдському вим!ру ЧБСЗ, а таяож проект Ронституцхт Украхни.
3 урахуванням порутених дисертантом проблем проанал!зован! Закони Украхни "~ро прокуратуру", вгро адвокатуру". кер!вн! роз"яс-нення '"ленуму Рерховного Суду Украгни. накази Генерального прокурора Укратни, положения, шо мхстяться в конститушях та проектах конститутнхй кра'тн СИД, концепцтях судово-правовох реформи Рос!й-ськог ?едерап!г\ Республ!ки Беларусь, проектах КПК Росгйськог ФздерапГг та Республ!ки Беларусь, а також чинного крим!нально-проце.суального законодавства крахн, со входять до С?'Д та хнших держав.
Теоретичи! висновки дисертанта базуються на вивченн! 3^8 кримналышх справ, у яких ацвокати-захисники брали участь на по-передньому розслгдувеннг; ГШ крим!нальног справи, де захиснияи .брали участь у судовому розгляц!а також на стандартизованному опитуванн! П9 адвокат!в ряду областей Укратни.
3 метою спгвсгевлення даних, 'отримвних в каолхдок вивч;пня правозастосувальнох' практики, використанх п узэгальнення, проведен} А.Д.Бойковии. П. А.Лупинсько'о, М.!. Ластуховим. Л. Петру« ним. А. Г. Торянниковвм тп Ьчиими.
!гаукова новизна дкссртяпхйного дослгджснргг полягае в тому.
що принцип змагальностх, мехашзми його реалхэащт в кримхнально-процесуальнхй д1яльност! адвоката-захисника розглянут! з ураху-ванням проекту Конститухцх Укратни, внесоних в останнхй час в кримхнально-процесуальне законодавство змгн та доповнень, а також м^нароцно-правових актхв у сфер1 прав людини.
/'втором виносяться на захист такх положения, то вхдпов1дають вимогам науковох новизни:
- подана додаткова аргументац{я, шо показуе змагальнхсть як принцип кримхнально-процесуальнот дхяльностг, яка в вижливою процесуальною гарант! ею, шо забеспечуе охорону прав, свобод та законних хнтересйв особи, а також вхдотук,объективно? хстини в крим{нальному судочинств!;
- визначена структура принципу змагальностх, гао М1стить такх елементи: розвиток кримхнально-процееуальнот дхяльност1 неможли-вий як без звинувачення, так х без захисту; наявнхсть стор1н у кри-м}нальоному процисх \ процесуальна р!вноправтсть суб'ектхв сторхй; в}диова прокурора в!д звинувачення та його вимога про виправдання ■ П1дсудного е обов'язковими для суду лише в тих випадках, коли проти цього не заперечуё потерпхлий; незв'язанхсть суду з обви-нувальними висновками прокурора /поторпхлого/ 1 поэищею захисту; активна роль суду в захист1 прав та законних хнторесхв особи, прввова заборона суду за своею 1н{цхативою витребувати звинувалыгё докази;
- дослхдя-йнх мхсце I роль принципу змагальностх в систем!. принцип!в крин}нального процесу Укратни, формулюеться висновок про те, шо, будучи, эагальнопроцесуалъним принципом, змагальнгсть органхчно взаемнов'язана х доповнюз такх демократичн1 эас.ади кримхнально'го процесу, як гласшсть, уснхсть, безпосередтсть, презумщя невинностх, забезпечення п:доэрюваному, обвинуваченому, посудному права на захиот, що являв необххдною умовою для тх реал!зац1т в крим1нальному судсчинств1;
- обгрунтовуеться положения про те, шо одним хз прхоритетних". напрямкхв розвитку змагальних засад е удосконалення правовох регламента^? кримхнально-процесуальнот д1яльност1 адвоката-захисника як в судових, так ! в досудових стадхях кримхнального процесу,
що доэволяе реально протипоставити поаищю захисту позиц1'г звинувачення;
- на пхдставх аналхзу висловлених у процесуальнхй теорхт пог-лядхв на правове становише эахисника,, диеертант вважае, що наШлъш прийнятим, з позицхх змагальнох побудови процесуальних процедур а
визначення процосуалъного статусу адвоката як представника пхдозрю-ваного, обвинуваченого, подсудного, який пов'язаний у сво¥й. про-цесуальшй дхяльност! хх позицгями шодо обвинувачення /п!дозри/, але вхльний в виборг способов та засобхв захисту: , *
- уточнена процедура допуску адвоката-захисника до участ! в справ! в досудових стадхях, п!дкреолюбться, вш особа, яка провадить дгзнання, сл!дчий, прокурор повиннх виносити з пього приводу вхдповгдну постанову;
,- обстоюеться точка эору про те, то допуск захисника до участг у справ} не моте бути посгавлений у залежнхсть в{д виду запоб!жного заходу, обраного ггоцо п!дозрюваного;
- вивчена практика застосування адвокатами повноважень, ука-заних у с*.«58 КТ Украгни. ст.к Закону Украхни "Чро адвокатуру"
1 визначенх меж! так званого "адвокатского розсхдування", а ата-кож правова природа {нформац!?, котра отримуеться захисииком; п{д час ц!ех дхяльностх ;
- внасл!док вивчення слгдчот практики сформульован} науково-,.практичн1 пропозицГт, спрямованх на п!двищення ефективност! кри-
м!нально-процееуальнох д!яльност1 захисника по запереченню пра-вових ! фактйчних п!дстав п!дозри, пред' явлено'звинувачення ! звинувального висновку шляхом активно? участ! в процес! доказу-вання /заява клопотань, подання доказхв, участь у сл!дчих д!ях/;
- - аргументувться положения про те, шо в досудових стад}ях крим!нального пронесу необххдно !стотно розширити судовий контроль за тими решениями орган} в поперерднього роэсл!дування, кэтр! обмежують конституции! /невхд'емн!/ права громадян; вислоэлен! гтрогтозицГг по вдосконаленню д!пчох модел! розгляду судом скарги на санкц{ю прокурора на арешт;
- на основ! вивчення судово? практики дисертант визначив головн! напрямки розвитку змагально? конструкц!? в стад!? в!д~ дання до суду ! судового розгляду/ дисертантом не роэглядаеться рроцесуальна реал!зац!я принципу змагальност! в суд! касац!йно? ! наг л ядов о? !нстанц!5г, оск!льки це окрема тема для до'сл!дження ! даною роботов не охоплюеться/;'
- зд{йснена спроба визначити оптимально сп!вв!дногаення активном! суду 1 стор!н у процес! доказування, а також визначити т! процесуальн! механ!зми, як! найб!льшою м!рою забезпечують актив-н!сть ! р!вн}сть стор!н у судовому розгляд!.
1'аукова г практича значимость роботи. Сформульлванх в ди-сертащйному цося!двпнм пропозицГх по вдоскомаленню криптнально-процееуалъног дхяльностх адвоката-захисника, пумсвленг розвит-ком змагалы-мх засад як в цосудових, так х в судових сгадхях ■ криминального процосу Украхни. мотуть бути врахован: в проиесх поточнох нормотворчостх. при роэробп! нового Рримхнально-пропе-суального кодексу .Укратии, у дхяльностх органхв поперецнього розслхдування. прокуратура суду, е тако* в ацвокагськгй прак-тицх.
писновки, го мхстяться в робот1, мають певну значимость для розвитку теорхг правового стеновигаа особистост! в криминальному судочинств1, удосконалеиня пропесуальнсго закрепления принпипхв та тх правовот об'ективхзацхт в давхй сферх правового регулюван-ня, вспб!чного анал1зу крИмЬшльно-пропесуальнот Д1яльностх ацво-ката-захисника в тхй чи хш^й стадхт криминального процесу, го дозволяз використовувати ц! вистовки в навчальному процесг юри-дичннх вузёв '.'кра'м'И. а твко* у систем! пхцви-деш'Я кввл!ф!к?Ц1Т слхдчих, прокуроров. суддхв. адвокатхв.
/пробашя роботи, Основнх положения дисертацхйного досяхд-жоння допов!далиоя на рягхональних конферннцтях молодих вченкх . Даркхв, 19541, 1991. Т092/, а таколг вхдображега автором в опуб-л!кованих ним статтях.
За результатами узагальнення практики направлен! доповхдш записки до обласного суду I прскуратури Харкхвськот облает!, як! обговорен! ма оперативник нарадах судд{в ! прокурорських прап!а~ ник1в. ••• •
Теоретичнг висновки дисертацхйного досл!дження використову-ються при викладаннх курсов "Крим!нальний процес", ягрохурорсь--кий нагляд", "Система правоохоронних органгв", '""рактикум з роз-сл!яування I розгляду в судах кримхнальних справ" в Укратнськ!й державной юридичнМ акацем!¥.
Структура, роботи »изначена предметом досл!цяення х логхкою викладу. Дис.ертецгя складаеться оз вступу, трьох глав, що об'ед-нують т!сть параграф!в, висновку.списку використано? лхтяратури, та додатк!в.
/
зг/Тст РОБРТИ
Увступ! обгруитовуеться актуальность теми цисертац!йного дослхцження, визначаються його цхлх I завдання, методолог!чна 1 нормативна база, наукова новизна, теоретична 1 практична значи-м!сть, а та ко.» викяадаються основнх положения дисертац}?, яя! ви-носяться на захист.
У першому роздШ "Крим1дально-процесуальна характеристика принципу змагальнрс*!" досл!джуетьея правова сутитсть принципу эмагальност! - пров!днох ланки системи крим!нально-процесуаль-них гарант!й, визначаеться структура принципу змагальностх /?1/, пронесу /<2/.
У робот! даеться критика погляд{в ученюс-процесуал1стхв, кот-р! свого часу В1дкидали принцип змагальност! з хдеологхчних моти-вгв /Т.В.Уалькевич, К.А.Мокхчев, Н.А.Чзльцов/, вбо обираюсь його лише як спос!б досл!дження доказ!в /Д.С.Карев, М.Л.Якуб/, або ж обмеяують його дхю сферою правовох психолог!? учасникГв кримх-..нально-процесуальнох д!яльност! /В.П.Нажимов, С.Г. "рокоп'ева,
A.Р.Ратхнов/.
Дисертант погоджуеться з думкою тих досл!дникхв, як! тюв'я-эують эмхст принципу змагальностх, його перв!лне розумгння з розмежуванням основних функцхй криминального пронесу: эвинува-чення, захисту ! розв'язання справи, тдтримання громадського позову ! эаперечення прост нього /Я.С.Аврах, С.А.Альперт, В,Басков, /.Д.Бойков, А'.М.Гродэинський, В.Г.Даеэ, 3,3.3гнатул!н, М.М.Михеенко, Я.О.МотовиловКер, Д.С.Карев, А.С.Кобликов, В.М.Кор-нуков, Л.Д.Кокорев, В.3.Лукашевич, В.п.Нажимса Г'етруХхн, Р.Д.'Рахунов,. Л.Л.Ривлхн, В.М.Савицькяй, М.С.Сгрогович, Ф.М. йаткул-л!н, М.А.Чельцов, В.М.Шпильов, И,С.Ельк!нд, М.Л.Якуб та 1н./! наводить додаткову аргументами.
^роаналхзувавши погляди вчених тодо поняття вищевказанних функц!й /С.А.Альперт, В.Г.Даев, М.М.Михеенко, А.Л.Ривл!н,
B.И.Савицький'гМ.С.Строгович, В.М.Шпильов, П.С.Ельк!нд, М.Л.Якуб та !н./, автор приходить до висновку, що эвинувачення - це кри-м!нально-процесуальна д!яльн!сть особи, яка провадить д!знання, слЦчого, прокурора, потерпхлого, громадського звинувача, спря-мована на гавицне } повне розкриття злочииу, викритгя винних у його эд!йсненн!.
П!д функще» захисту маеться на увазх д}яльн1сть тдозрюваного, звинуваченого, эахисниха, громацського захисника, епрямована на захисг прав I законних }нтересхв громадян з метою, тоб жод-ного невинного не було притягнено до мримхнальнот в!дпов!дальност1 1 засудженя- <Гушцхя розв'язання справи полягае в ц1яльност1 суду або суддх, який розглядае справу одюзмбно, спрямованох на в!рнё розв'язання кришнальнох справи х сгтраведливе застосуван-ня покарання.
У роботх покаэуеться. взаемод} я основних процесуальних функ-ц!й як певно'т системи I шдкреслюеться, то звинувачення. I захист-обов'язков! перецумови ггравосуддя, без здхйснення яких кримхналь-ний процес не може розвиватися.
Спираючись на працх вчених /М.Горя, I.Ф.Демидова, Т.М.Доб-ровольськот, В.М.Кобякова^ В.М.Корнукова, Л.Д.Кокорева, А.Ч.Лархна, Н.МД'атвеевох, А.О;1/ашовця, М.МЛ.'ихеенко, Т.-.Нхколаевот, Н.Н.По-лянського, А.Л.Ривлхна, В.М.Савицького, М.С.Строговича, Т.З.Тиричера, ГД.Чангулх та хн./, дисертант тд принципом змагалъност1 розу-м}е таку побудову крим}нального пронесу, в як1й фунтах х звинувачення 1 захисту, шдтримка громадянського позову I заперечення проти нього вхдмежоват в}д функвдх розв'язання справи х зд1йснюаться суб' ектами /учасниками/, надгленими однаковими процесуальними правами для обстоювання свовх позицх'1 у крим}нальн1й справ!; суд при розв'язаннг справи не зв'язаний позгагёбю сторхн /границ! його активном} обмежен} зобов'язанням за власною хнхшативою збирати докази, шо встановлюють невинн!сть тдсудного/. У зв'язку з цим автор пропонуе внести до структури вказаного принципу так1 •еле-мвнти: розвиток кримхнально-ггроцесуальнох дхяльностх неможливий. як без звинувачення, так } без захисту; процесуальний статус суб'ектхв яких визначаеться як сторони; процесуальна р}вноправ-нхсть як стор!н, так } суб'ектхв, що ¥х представляготь; вхдмова прокурора вхд звинувачення 1 його-вимога про виправдання пхдсуд-ного е обов'язковими для суду лише в тих випадках, коли проти цього не заперечуд потерп!лий; незв'язанн}сть суду з обвинуваль-ними висновками прокурора /потерп!лого/ } позиц}еж захисту; ак-. тивна роль суду в захистх прав ! законних }нтерес}в особистостх 1праврва заборона суду за своею }н!ц}ативою вимагати звинувальн} докази.
Автор пхвдае критиц} чинне кримхнально-процесуальне законо-давство Укратни, яке певною мхрою не в!дбиваб спец}фхку стабх-
- ТТ -
льностг пропесуальних хнтересгв г процесуального становища суб'ек-т!й /учасникхв/, шо здхйснюготь фуншх'г звинувачення г захисту, г пропонуе эатвердити в КТ Укратни терм!н "сторони", шо дозволить забезпечити процесуальну рхвноправн!сть як стор!н, так 1 су-б"ект!в, пю тх ггредставляготь. Запровадження в нормативу практику поняття "сторони" дозволить повнхте врегулювати процесуальний статус суб'ектгв /учасник!в/, то зд!йснюють указан: вище функцП, а також пропесуальнг засоби формування тх позицхй, виявити особли-востг ггроцееуальних вгдносин, то виникають мхж суб'ектами, як! ■ эдгйснюють фунгапх звинувачення ! захисту.
У диеертацГт здхйснюеться аналгз хнтеграц}йних властивостей принципу эмагальностх, визначаеться його м!сц<? ! роль у систем! принцип!в кримхнального процесу.
Базугочись на працях вчених /1. Ф.Демидова, Т.М.Добровольсько?, 3.?.6никеева, Л'.Лархна, З.ВЛ/акарово1, Г.М.Михеенко, Я.О. Мотови-' ловкера, 1.Л.Ретрух!на., М. 1.Строго, К.Р.Сейтнаэарова, М.С.Строго-вича, ГЛ.Чангул!. Н.Ю.Черкасовот та 1н./, як! достатньо вивчили хнтеграхцйн! зв'язки м!ж пропесуальними вимогами принципу змагальност! ! крим!нально-процесуальними механ!змами принцип!в усноси, об'ективнот !стини, безпосередност!, гласност!, дисертант розвивае положения, эг!дно з яким змагальн!сть - це спос!б орган!зац11, спосхб !снування крим!нального процесу, його форма, яка виступае органхэацтйним з&собом укаэаних принцип! в, дотримання яних обу-мовлюз в!рог?дн!сть крюлнально-процесуального тзнания.
Б робот! п!ддаються анал!зу хнтегращйт властивост! принципов эмагальностх, презумц!? невинност! х права обвинуваченого на захист, обгрунтовуеться висновок, що забезпечення реал!зац!т об'ективного^правового установления, зг!дно з яким обвинувачений, пхдозргований *чц п!дсудний вважаються невинними до того часу, поки його вина не вуца встановлена вироком, який набрав законнот сили, а також права обвинуваченого на захист, можливо лише в тих крим!наль-но- процесуальних процедурах, як! посл!довно реал!зують змагальн! засади.
У розд!л! другому "Розвиток змагальних засад ! д!яльност! адвоката-захисника в стадп попереднього розсл!дуванняи визнача-■ ються иайважливш! напрямки розвитку змагальних засад в досудових стад}ях /?Т/, процесуальне становище адвоката-захисника в крим!-нальному судочинствх, а також границ! так званого " адвокатского розсл!дування" /!*2/. . ..
Розглядаючи нормативы! вимоги принципу змагальностх в д!ю-й систем! крим! налы го-процесуаль них гарант!й прав niдоэрсвано-го, обвинуваченого, автор вважае, шо роэвиток змагальнйх засад у дан!й стадхт покликаний забезпечити: процесуальну р1нн0правн!сть обвинувачення та эахисту в формуванн! фактичних даних, на п!дста-bí яких формуються обвинувачення в його матер!ально-правовому по-няттх i позищя захисту; розширення сфери судового контролю за ти-ми ргиеннямИ органхв попереднього слхдства, як i обмежують конституции! /невхд'емнх/ права громадян; доказове значения даних, як} отримуюв захисник в результат! проведения ним "адвокатського роз-сл!дування".
У роботх пхдкреслюеться, то Закон Укратни в!д 23 грудня 1993 р. не вир!шив ycix питань, обумовлених пропозиц!ями щодо напрямку розвитку змагальнйх засад у стад1? попереднього розсл!дування; зокреиа, не виэначена процедура допуску захисника до участ! в справ!, час першого побачення з пхдозрюваним, обвинуваченим до' IX першого допиту. Реальность захисту на попередньому сл!дств! зде-бхльшого обумовлена активнхстю адвоката-захисника в реал!защт cboix процесуальних прав. Лналгэ сл!дчот практики показуе, що - спостер!гаеться певна посивнхсть захисту. Це становище можна пояс-нити тим, що закон 4ítko не визначас того обсягу матерхал{в кри-м{нально? справи, з яким слхдчий, особа, що провадить дхзнання, в силу вимог ч.8 ст.48 КЧТ Укратни повинна ознайомити захисника, допутеного до участ! у справ! з моменту предъявления, обвинувачення, а у випадку затримання особи, яка пхдозрюеться в зд1йснен-н! злочину, або застосування запоб!жного заходу у вигляд! вняття niд вартого з момента оголошення йому протоколу про затримання або постанови про застосування запоб!?кного заходу, але не пхзнхше 24-х годин з моменту затримання. '
Га практицх неоднозначно вир{шугаться питйння про участь захисника в слхдчих дхях, що провадяться за участп п!дозршаного, обвинуваченого або за клопотанням захисника, а також в i ниих сл!д-чих дхях; про застосування захисником науково-технхчних засобхв п!д час його участ! в сл!дчих д£ях, а також ознайомлення з матер!-алами попереднього слхдства.
, Диссртант вважае. що допуск захисника до участ! у справ! повинен бути процесуально оформлений вхдпов!дною-постановов орган!в попереднього слхдства, в як!й нвобх!дно вказати,- який саме адвокат допускасться до участ! у cnpaei, номер св!доцтва про право на зай-
- ТЗ -
няття адвокатаькою д!ядьн!стю. При цьому. органи понэреднього ол(детва повинн! парвконатиоь в тому,■що в!дсутнг обставини, як! вшелючають в силу от.61 КПК УкраУни учаоть данноУ особи в якост1 захисника.
"У дисьртац!У обгрунтовуеться висновок про те, що допуск за-хионика до участ1 у справ! на моие бути поатавлзний в залзжн!сть в!д виду застооування запобЬшого заходу, вибрааого по в1днош8нню до особи до винеоання постанови про притягнзння в якост! 'обвинува-Ч8Ного { пропонуетьоя внести зм!ну в ст.44 КПК УкраУни.
Нова рвдакц1я от.46 КПК УкраУни значно змашила випадки, ко-' ли в!дмова в1д захисника па мокв бути прийнята органами лопаред-нього сл!дства. Првдставлястьоя дакливим доповнити д}ючий закон випадком,' коли до особи до прад'явлзння обвинувачэшш застосову-еться зайобх'жний зах!д, зв'язаний з утриманням п}д вартою.. При в!дмов! в!д захисника особа,' що проводить д! знания, сл!дчий у в!д-дов1дному протокол! ловинн! в!добразити мотиви такоУ в!дмови 1 до-пов!сти про .цз прокурору. Якщо прокурор вважае таку в!дмову приму-совою, в!н впрад! оеосю постановок) назначити захисника ! допуоти-ти його до учаегг у справ!. Цим положзяням потр{бно доновнити ст. 46 КПК УкраУни..
Вивчзння крим!налышх справ ноказуе, що адвокати-захисники на завжди викорпстовують свое право на учаоть в сл!дчих д!пх, за . виключэнням допиту шдозраованого, обвинувачэпого. Цэ положзннй мо-кэ бути ПОЯСН8НО тиы, що в закон! /ст.48 КПК УкраУни/ не достатньо ч!тко внзначан! од!дч{ д!У, коли участь захисника в них обов'яз-кова. Пошукувач вваяае, що такими можуть бути випадки, коли сл!д-ча д{я проводиться за участю пгдозрюваного, обвинувачэного, або до заявлзному клопотанню захисника щодо участ! адпоката-захисника в !нших сл!дчих д!ях, то ним повинно бути заявлзно клопотанпя, в!доову в якоыу захионик будэ мати право оскаржити прокурору ! такэ оокарнезння повинно припииити виконапня рШшшя ол!дчэго про виконания ол!дчих д|й до вир!швння скарги прокурором. Для забаз- . пвчеиня 'цього права'захисника в закон! пропонуетьоя вотанешити чао •/24 годшш/, до зак1нчанпя якого особа, що проводить д! знания, ол!дчий повинн!, подерадити захисника про м!одэ ! час провадкзння тих,ол!дчпх д!й, в яких його участь являзться обов'язковою; неявка вахионика не повинна притшяти Ух виконания, ада захионик мае право ознайошгаоь з протоколом Ух проваджання.
Розгляцаючи норматив!« вимоги принципу эмагальност: в д!ю-4ia систем! кримхнально-процесуальних гарантхй прав ni догзрювано-го, обвинуваченого, автор вважае, rao роэвиток змагальнйх засад у дан!й стад!х поклинаний забезпечити: процесуальну рхнноправн!сть обвинувачення та захисту в формуванн} фактичних даних, на птдета-BÍ яких формуються обвинувачення в його матерхально-правовому по-нятт! i позиц!я захисту; розиирення сфери судового контролю за теми ршеннями орган i в попереднього сл i детва, як! обмежують конституции! /нев!д' емнг/ права громадян; доказове значения даних, як! отримуш захисник в результат! проведения ним "адвокатского роз-сл!дування",
У робот! пхдкреслюеться, то Закон Украгни в!д 23 грудня Т993 р. не вир!шив ycix питань, обумовлених пропозиц!ями щодо- напрямку розвитку змагальних засад у стад!т попереднвого розсл!дування; зокреиа, не визначена процедура допуску захисника до участ! в справ!, час першого побачення з шдозрюваним, обвинуваченим до' хх першого* допиту. Реальнхсть захисту на попередньому сл!дств! эде-боьшого обумовлена активн!стю адвоката-захисника в реал!зац!1 cboí'x процесуальних прав. А налг з сл!дчох практики показуе, tu о ■ спостер!гаеться певна посивн!сть захисту. Це становище можна пояс-нити тим, trto закон 4ítko не виз на чае того обсягу матер!ал!в яри-м!нальнох справи, з яким слЦчий, особа, що провадить д{ знания, . в силу вимог ч.8 ст.¿8 К^К Укра?ни повинна ознайомити захисника, допутеного до участ! у справ! з моменту предъявления обвинувачення, а у випадку затримання особи, яка пхдоэрюзться в зд!йснен-н! злочину, або застосування запоб!жного заходу у вигляд! вняття • п!д вартою з момента оголошення йому протоколу про затримання або постанови про застосування запоб!жного заходу, але не пхзнгше 24-х годин э моменту затримання.
Га практиц! неоднозначно вир!шуються питйння про участь захисника в сл!дчих д!ях, що провадяться за участю п!цоэрюваного, обвинуваченого або за клопотанням захисника, а також в !ншх сл!д-чих дхях; про застосування захисником науково-техн!чних засоб!в П1д час його участ! в сл!дчих дЫх, а також оэнайомлення з матер! -алами попереднього слхдства.
. Диссртант вважае, що допуск захисника до, участ! у справ! повинен бути процесуально оформлений в!цпов!дною постановов орган!в попереднього сл!детва, в якхй необххдно вказати,- яний саме адвокат допускаеться до участх у справ!, номер св!доцтва про право на эай-
- ТЗ -
няття адвокатоькою д{яльн{отю. При цьому. органи шпараднього од!детва повинн! пареконатись в тому.що в!дсутн1 обставши, як! викшчають в силу от.61 КПК Украгни участь данно'1 особи в якост! захисника.
У дис1.ртац!1 обгрунтовуеться вионовок про тв, що допуск за-хионика до у част! у оправГнэ мока бути поотавлэний в залажнгсть в!д ви.цу заотооування запо<5!жного заходу, вибраного по в!дношвнню до особи до винаоання постанови про притягнашш в якост! обвинува-чвного ! про попу етьоя внести зм1ну в ст.44 КПК Укра¥ни.
Нова рвдакц!я от.46 КПК Укра'1'ни значно змэишида в кладки, ко-' ли в!дмова в!д захисника из можз бути прийнята органами лопарад-нього сл!дотва. Представ ляс твоя моюшвим додовнити д!ючий закон випадком, коли до особи до прад'явлання обвинувачэнш заотосову-етызя зайосМкний зах!д, зн'язашш з утриманням л!д вартою.. При в!доов! в}д захисника особа, що проводить д!ш1ання, сл!дчий у в!д-пов!дному протокол! повинн! в!добразити мотиви тако¥ в!дмови I до-пов!сти про.да прокурору. Ящцо прокурор вважае таку в!дмову приму-совою, в!н ЕПрав! овоего постановов назначите захненика ! долуоти-ти його до у чао г!'у справ!. Дим положениям потр!бно дояовнити; от. 46 КЖ Украгни.,
Вивчання криШналышх справ показуе, що адвокати-захионики ' на заввди викорпстовуыть свое право на участь в сл!дчих д!ях, за . виключвнням допиту дгдозрованого, обвинувачзиого. Це положения мо-кэ бути пояснено тим, що в закон!, /от.40.КПК Укра'пш/ аа достатньо ч!тко визначэн! ол!дч! д!У, доли учаоть захисника'в них обов'яз-кова. Еошукувач вважае, що такими можуть бути випадки, коли ол!д-ча д!я проводиться за участю л!дозргаваного, обвинувачапого, або до заявлааому клояотанйю захненика щодо участ! адвоката-захноника в !ншх сл!дчих д!ях, то ним ловшшо бути заявлзно клопотанпя, в!диову в якому захисник будэ катя право оскаржити прокурору 1 такэ оокаркання повинно яршшити виконання р!шэиня ол!дчэго про виконання сл!дчих д!й да вир!швння окаргп прокурором. Для забаэ- . це чвння цього врала- захисника в закон! пропонуеться ватановити час •/24 години/, до зак!нчвння -якого особа, що проводить д! знания, ол!дчий повинн1. подврздити захисника про м!оцз ! час проваджэння -1ШС1ол!дчпх д!й, в яки?с його участь являеться обов'язковою; неявка эахионика не повинна пришшяти Чх виконання, ала захношис мае Право ознайомитиоь з протоколом проваджэиня.
Анал!з практики викорпоташя адвокатами-захисниками науково-' техн!чних засоб!в при проваджвнн! тих сл!дчих д!й, в яких вони баруть участь, направляв пошукувача до висновку, що даНз право, на забвзлечзпо в!дпов!дним махал!змом пого раал!зацН ! в б!льио-ст! носить дакларатшший характер. I л зв'язку з цим автор п!дкрз-слюе нвобх1дн!оть установите в закон! лэрал!к науково-техн!чних заооб!в, як! лправ!, НБзалвино в!д особи, яка провалить д!знания, або сл!дчого, застосувати адвокат-захисник як при проваджзнн! сл!д-чих д!й, так ! при ознайомлзнн! з матзр!алами справи.
У робот! аргумзнтуеться положения про те, що, ящо сл!дч! д!I проваляться по клопотанню захионика, то право перипм ставити зали-' тання повинно налакати захиснику.
Результата анкатування адвокэт!в п!дтвардкують висновок пошукувача про нео<5х!дн!сть иадаяня захиснику-б! лып широких прав при призначзнп! ! лроводвни! акспартизи. Так захисник при участ! у справ! повинэн ознайомитиоь 3 постановов про призначэння экспэр-тизп, ! "мае право ставити додатков! запитання экспэртам, клопота-. ти про участь в 11 проведена!, ознайомлюватись з вколзртним заклю-чанням. Ямцо до моменту допуску захионика до справи экспертиза проведана, то в!н мае право клопотати про призначэння додатковог або повторно'! екопэртизи.
Щоб забвзлачити захиснику можлив!оть в повн!й-м!р! эд!йснгова-ти сво'1 права ! обов'язки ! реально противопоставит лозиц!го за-хисту позиц!Т обвинувачапня на лопврэдньому ол!дотв! нзобх!дно зм!нити мзхан!зм рзал!зац!'/ такого права захионика як заява клопо-тань. Вивчзння практики приводить автора до висновку про та, що клопотання адвоката-захисяина, направлен! на спросгуваняя п!'дозри, обЕИнувачвння, яовинн! бути задоволан! органами ползрзднього ол!д-ства у во!х випадках IX заявления. •• ' ' .
Щода клопотань, заява'яких обумовлана йорушвнням продасуа-льнгос прав п!дозротаного; обвинуваченого-, то р!шання особи, що •. провадить д!знания, сл!дчого про. в!даову в задоволэнн! даного клопотання, можэ мати м!оцв лишэ при згод! прокурора-, про що наобх!д-нр закр!пити в ст.от.129, 221 КПК УкраТни..
Вявчагочи !онугоч{ в процвсуалья!й тзор!2 поглдДп на правова волоязння захиоипка /Я.С.Аврах* В.Д.Адамзнко, С.А.Альлврт, В.А. Галк!н, В.Г.Даев', Н.А.Дрьом!на, Л.Д.Кокорев, В.М.Кориуков, З.В. Макарова, М.М.Мкаенко, 1.Д.Пэрлов, М.М.ПЬляноькпй, А.Л.Рнвл!н, В.М.Савицыой, ЮЛ.Стзцопсышй, М.С.Строговнч, А.Л.Цппк!а, М.А. Чзльцод та !п./ дпсэртанг вваяае, що найб!льш прийнятпим е шг-
значения його процесуального положения як представника пгдозрю-ваного, обвинуваченого, подсудного, який не мае права займати позицию вгдмгнну В1ДДП03ИЦ11 свого пхцзахисного. 1ншими словами, захисник не може признавати факти, як! вхдхиляе пхцзахисний, але захисник вхльний у виборх засоб1в, способхв х тактики захисту.. В цьому випадку автором даеться визначення захисника, згхдно яко-го захисник - це особа, уповноважена у визначеному законом, порядку зд}йснювати захист прав х законних хнтересхв пхдозрюваного, обвинуваченого, подсудного- \ надавати хм необх!дну юридичну допо-могу, I вхльна у виборх засобхв, способ!в х тактики захисту.
У дисертацхх визначаються межх "ацвокатського розслхдування", яке базуеться на хдех активного впливу захисника на процес доказу-вання, реального противопоставления позицхт захисту позицх'х обви-нувачення, засобом використання адвокатом-захисником таких прав як участь в сл!дчих Д1ях, пред'явлення доказхв, заява клопотань, а також в самостхйному зборх данних про факти, якх можуть бути ви-користан1 в якостг доказ!в за справою в силу ч.З ст.48 КПК Украхни, п.2 ст.6'Закону Украхни "Про адвокатуру?
Аналхз практики застосування ст.48 НТК Украхни, ст.в Закона ' Украхни "Про адвокатуру" свхдчить про те, що адвокат-захисник ргд-ко використовуе дане право в поэному обсязх. Це вхцображавться в тому, шо захисники не обгрунтовують свах клопотання письмовими Опитуваннями громадян, письмовими висновками спец:ал{ст! в, документами, дов}дками, оцержаними в порядку ст.Г> Закона Украхни "Про адвокатуру". Посилання наданх документи мало м!сце в 12% клопотань, але в цих випадках адвокати-захисники в свохх клопотаннях р!дко вказували, в як1й орган!з&1их отриман! документи чи хх но-п!х, анкетнх дан!' осхб, у яких одержан! письмови пояснения, що робить П1 клопотання малоаргументованими ! переконливими. Вине в сказане може бути пояснено ! тим, що в крим!нально-процесуальто-ку законодавств! в!дсу.тн!й достатньо розроблений механизм об'ек- • тив!зац}¥ цих даних в якостх судов'их доказ!в. Тому в дисертацгх ■обгрунт'овузться положения про те, що документи /матерх&ли/, оцер-• жан! йдвокатом-захисником зг!дно ч.З ст.48 КПК Украхни, п.2 ст.в Закона Украхни "про адвокатуру" повинн! бути залучен! до справи в якостх письмових доказ!в /документхв/ незалежно вхд того чи за-дов!льняюгься в!дповхдн! клопотання захисника. , У робот! придаваться увага х такому засобу а»хисту як "альтернативна експертиза" х мае'м!сце висновок про те, що чинне кри-
- 1С -
м!нально-проц8суальне законодавотво нв визначас лроцесуальну природу ! доказове значения рззультат{в даног експэртизи, а також . мзхан!зм II призначення адвокатом-захисником, тому в даний момент заключзння "альтернативно-! акспертизи" р!аяозначно пио.ьмовим ви-сновкам олзц!ал!ст!в, алв в майбутньому КПК Укгагни значзпня цлх экспертиз повинно залучатися до оправи сама в ц!й якоот!.
У роздШ трзтьому "Реал!зац!я принципу змагальностН д!яль-ноот! адвоката-захисника в судових стад!ях прианального процзсу Украг'ни" доел!джуються мзхан!зми змагальних заоад д!яльност! захисника стооовно судових стад!й.
В диоертацй' обгрунтовуеться висновок про те, що розвиток IдаГ судового контролю за лравом!ри!стю акт!в орган!в попереднього сл!д-ства, що обмеясують конституц!йн! права громадян, е реальною гаран-т!ею дотримаяня врав I закояних !ятэрас!в п!дозрованого 1 обвинуваченого. У зз'язку з цим, обгрунтовуеться положения про розширэн-ня судового контролю ! вказусться на та, що судовий порядок обмэ-кзння яонстигуцМ'ших прав та !ших драв громадян у ход! лол8р8ДЯБ0-го сл!дства б!лыи пр!оритзтний, н!ж "санкц!я" прокурора. В наявно-ст!, рог!дно надаги обвинувачзяому I його захиснику права,оокар-яшти ! така р!шзяяя орган!в ползрвдаього сл!дсгва як лродовяэння тарм!н!в утршання п!д вартою.-
Вивчення практики судового оокарязння адвокатаии-захисииками санкц!¥ прокурора на арзшт лзрэконуе диозрганга, в тому, що ззхис-ники овог, окарги нз обгрунтовують фактичними-данями, як! 6 п!дтва-рджували, що л!дозрюваний, обвину'вачзний, що утримуеться п!д вартою на будз займатися злочинноп д!яльн!стю, лзрэшйоджатй вегалоя-лзнлю !стинп по крим!нальп{й оправ!, на будз ухилятяоя в!д ол!детва, суда, а наводять т!льки т! факти, як! св!дчать про оообу п!до-зрюваного, обвяиувачзного, його о!мзйняй стан, отай здоров'я, що робить 1х окаргу малопзрзконливою. .,.•..
В робот! аргументуетьоя вионовок про те, що захиснику повинно бутя начало право на ознайомлзляя з матвр!алами, що награзляють-ся органами лолзрздаього сл!дствй в суд, на я!дотав{ яких даяа оан-кц1я на араит, а також про необх!днГсть закр!плзння в закон! правя-ла про тв, т на оудову яроцэдуру пэрав!рю1 скарги.яа санкц!ю прокурора на арошт, повшш! розловевдяуватиоя загальн! полоязяня судового розгляду. У зв»язку з цям захиснику сл!д нацатл право заяв- ■ ляти Шли од:; судя!, ллолотання, прздотавляти в судовому зас!даня1 докаги, ;;;о св!дчать про лэлравом!рп!сть санкц!Г прокурора. Здазть-
оя, що в закон! також нвобх!дпо визначити, що повторна застосуван- • ня даного запоб!жного заходу мокливв т!льки в тих випадках, коли для цього в!дкршшсь нов! обставини, як! прямо вказують на га, що взяття п!д варту е нвобх!дним, то також можа бута оскаржено в суд на загалышх п!дставах.
Значив м!сцз в диоертацП дид!лвио д!яльносг! адвоката-захис-ника до суду nspiuoY !нотанц!¥. .
Розглянуваш виражзн! в тэорН криминального процесу погляди /Ю.Астаф'ев, В.П.Бож'ева, 1.Ф,Демидов, В.П.Кашепов, В.Д.Ломовсь-кий, В.З.Лукаизвич, Г.Н.Колбая, С.Ф.Шум!л!н та !н./ по вдоскона-лзнню процзоуалыю! рзгламзнтацг'! стад!: в!ддання до суду, дкоэр-тант пршлиов до висновку про та,' що реалыпсть участ! захисту при обговорена! штань на стад!X в!ддання до су,ду пов'язанв з! змгною лроцздури вручзння обвинувадьного висновку. .Наводиться додаткова аргумзнтац!я про тз, що коп!я обвинувалыюго висновку повинна вру- . чатися прокурором п!сля иого затвердкення як обвивувачзному, так ! захиснику, як! мають право ставяти парад судом питания про надо-OTOBipnicTb п!дстав обвинувального висновку, 1 е цьому видадку в!адання до суду повинно проводптися колзг!ально у оклад! трьох профвс!ональних судд!в при обов'язков!й участ! прокурора, обвину-вачзного ! - захисника, ■ ■
'Розгляду пгдлягають процесуальн! права здвоката-захисника в судов ому розгляд! ! робюься висновок про та, що розвиток зма-гальних засад законом!рно, потребус вдосконалання механ!зму рзал!гг зацГ! ! таких прав захисника, як надшшя доказ!в ! заявлений кло-потань. Пошукувач обгрунтовуз думку про те, що для-посл!довного в!дстоювання свое? по'зицП у судовому розгляду, клопотання захисника про витрэбування додаткових доказ!в, про виклик додаткових ов!дк!в, про призначзння додатково? акспартизи чи повторно? вко-партизи, направлен! на в!дторгнення звинувачання, встановлвння " пом'яшуючих в!дпов!дальн1сть п!доудного обставин повинн! бути за-доволзн!. судом у ва!х випадках "ix заявлання.
На практвд! виникае питания про обсяг дроцзсуальних прав за- . 'хионика, якого допущано до участ! у справ! у ход! судового розгляду, Автор вважав, що в цьому випадку, кр!м пзрздбачзних чинним кркм!нально-процесуальшщ законодавством прав /ст,2С6, ч.2 ст.289 КПК УкраУии/, аахийнику повинн! бути надан! права на оэнаИомлзлня з .протоколом вка провзд8но¥ частини оудового розгляду, а також. кло-
потань про повторив проведения процесуальних дхй. Для послхдовно-го в!дстоювання процесуальнот позиц}?, захиснику, що вступив у справу, сл!д надати право в{дкликати заявлен} ран!ше клопотання, якщо вони задоволен} судом, але ще не виконан!.
Розглянувш дискусхйне в теор!т крим!нального процесу питания про порядок проведения судового сл!дства, дисертант вважав , що його початок повинен бути зумовлений допитом пхдсудного, незале*-но в!д того чи признав останнхй пред'явлен: йому звинувачення, чи н!.
У робот} вказано на те, що дослгдження окремих доказ{в повин-н} провадити сторони ! Т1льки пхсля цього - суд. Автор приеднуеть-ся до твердження в че них-ггр опе су ал г с т! в /Т. П.Нхколаева, 1.Л.Петру-х!н, Н.Ю.Черкасова та хн./, як} вважають,. що допит п!дсудного повинен починатися його.захисником, а п}сля цього - стороною звинувачення, судом* пгсля чого захиснику повинна бути нещяне право ставити п}дсудному уточнюючх питания. Виражена також додаткова • аргументация про те, що п}дсудному повинно бути надано право ви-ступу у судових дебатах разом з його захисником.
Наприк!нц! роботи сформульован! пропоэицп про внесения змхн } доповнен! як до чинного законодавства, так ! модел! майбутнього КПК Украгни.
"о тем! дисертац}? надрукован1 такх роботи:
Т. принцип состязательности в уголовном процессе //Актуальные проблемы правовой реформы. - Киев., 1990. - 0,3 п.л.
2. Развитие условий, обеспечивающих состязательность в уголовном процессе //Реформа политико-правовой реформы системы советского общества и укрепление социалистического правопорядка. - Харьков. - Т990. - 0,2 п.л.
3. принцип состязательности в системе процессуальных гарантий прав личности в уголовном судопроизводстве //Проблемы совершенствования законодательства и практики его применения в современных условиях. -Киев., 1992. _ - 0,4 п,л.
Организационные и социально-психологические проблемы правовой полемики в состязательной конструкции судебного разбирательства по уголовным делам //"правовое регулирование ^государственного строительства в Украине и проблемы совершенствования законодательства. - Харьков. - 1992. - 0,2 л.л.
Р. "робломы совершенствования государственного обвинения в
- Т9 -
соотязатальной конструкции"судебного разбирательства'// Закон Ук- ■ раины "О прокуратура": теория и практика эго применения //Тззисы докладов и научних сообщений Республиканской научно-практической конференции. -Харьков.- 1992. - 0,2 п.л.
6. Принцип состязательности и его место в системэ принципов •оовзтокого уголовного процзсоа // Актуальние вопросы правотворчз-окой и правопримэнитэльной деятельности. - Киев - 1992.0,3 п.л.
