АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Сроки в трудовом праве»
I а
Кшвськнй ушверситет ш.Тараса Шевченка
На правах рукопису
Вишновецька Свгглана Васшивна Строки у трудовому прав1
Спещальшсть: 12.00.05 —трудове право I право социального забезпечення
Автореферат дисертацд на здобуття паукового ступеня кандидата юридичних наук
Кит— 1996
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана на кафедр1 трудового, земельного 1 еколопчного права Кшвського ушверситету ¡м.Тараса Шевченка.
Науковий кер1вник — Безугла ЯЛ., кандидат юридичних наук, доцент.
Офщшш опоненти — Л^вшиць Р.З., доктор юридичних
наук, професор.
Жигалкш ПЛ., кандидат юридичних наук, професор, член-кор. Академй правових наук Укра'ши, заслужений пращвник народно'1 освга! Укра'ши, зав. кафедрою трудового права Украшсько1 юридично! академй.
Провщна оргашзацщ— Лыпвський державний
ушверситет 1м.1.Франка.
Захист дисертацйвщбудеться "_"_1996 р.
о_годит на засщант спещал1зовано1 вчено!' ради Д .01.01.44
при Кш'вському ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка /252017, вул.Воло-димирська,60, юридичний факультет/.
3 дисертащею можна ознайомитись в науковш б1блютещ Кшвського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка.
Автореферат розюланий "_"_ 1996 р.
Вчений секретар спещал1зовано1 вчено!" ради кандидат юридичних наук, доцент.
Т.Боднар
Загальна характеристика роботи
Актуалыисть теми досли)жет1я. MaTepianbiiy основу будь-якого сусшльства складас трудов а даяльшеть людей. Праця являе собою незалежну вщ буд|,-яких сусгальних форм умову гсиувашш людшш, гичну природну необхццпсть. Але разом з ним праця не тйлькн основа жштсддялъносп, джерело задоволення MaTcpianbinix i духовник потреб людей, а й фактор духовного розвнтку oco6hctoctí. Побудова демократично!' правовое' держави, розвнток ринково! ckoiiomíkii супроводжуються 3MÍHOIO npiopirrerjÍB у правовому регутованш npaui, iMicTy трудового законодавства.
Необвдшсть у правовому регутованш оргашзацп npaui обумовлена об'ектнвннми потребами сусшльного виробництва i iicím ходом його вторичного розвигку. Правове регулговання грудових вадюсин в1дбуваеться таким чином, що íx учасшпси надшпотъея певшши правами i обов'язками, здшенення яких спрняе зростаншо продуктивно«! npaui, гаднесенню матер1ального i культурного р!впя життя трудящих, змщненшо трудово! дисциплин! i поступовому перетворенню npaui на благо сусгальтва в першу життсву потребу кожно1 працездатно! людини.
Оскшьки правове регулювашш пращ завжди враховус фактор часу, законодавець надае важливого значения правовш регламента nii строюв. В трудовому npaei немае жодного шетитуту, якого б в тш чи ¡ниш Mipi не стосувалось питания про строки i який би, в свою чергу, не зазнавав íx зворотнього впливу. Таке р1зномашття строгав в основних нормативних актах трудового права обумовлене зростаючим ступенем розвитку сустльно-трудових вщюсин, диференшащею правового регулювання оргашзацп npaui, конкретизащею трудових прав i обов'язюв пращвншав.
Будь-який строк у трудовому прав1, незалежно вщ способу його встановлення, призначення, тривалосп мае величезне значения. Перш за все це важливий зааб, що служить стшкоеп права взагазп 1 визначе-носп, чпкосп вщиосин мок суб'екхами на ршшх стадаях виникнення, змши, припинення правовщносин або захисту порушеиих суб'ективних прав. Строки впливають на поведдаку учасняюв трудових правонщю-син, спонукаючи 1х до своечасного здшснення наданих м прав чи вжо-на1шя обов'язюв. Строки - найважлившшй зааб впорядаування сусшль-них вщносип, без якого практично неможливо уявити жодного нормативного акту, якою б юридичною силою вш не був надалений.
Ступил туковог розробки теми. Незважагочи на важливють питания правового регушовання строив у трудовому прав1, в якосп предмета специального комплексного дослвдження воно практично не вивчалось. Кзш аспекта проблема регулювання строив у трудовому прав1 розшядались в науковшташуково-мегодачшкгфацяхзагалыюгохаракгфу—пщручниках, монографкх, материалах наукових 1 науково-практичних конференции, в спещальних достижениях Лтшищ Р.3.1 Чубайса Б.М. Ставцево1 А.1. 1 Хохряково! О.С., Прокопенка В.1., Безугло! Я.1., Симорота З.К., Стадника М.П., Зуба 1.В., Хуторян Н.М., Венецыам М.В., Данченка М.1., Малишка Н.1., Мордачова В.Д., Вшсевшоса П.П. Жернакова В.В. та шших науковхрв 1 практигав. Бш>щ комплексно питання правового регушовання строив у трудових правовщносинак досшджеш Жигалюним ПЛ. Ним розглянуп значения строив у визначеннх зшсту трудового правовщношення, його змш I припинент, в захисп трудових прав, в оргашзащ процесутрудовохдаяльносп робггншав 1 службовщв. Зазначеними авторами було сформульовано пошггтя строку в трудовому прав1, з'ясовувались р1зш сгорони к юридачно! природа, проводилась класифпсащя строив.
Але у зв'язку п змшами, що вщбуватоться в сусптьств1, е необхццйсть у переоцшщ поглядев щодо вщносин м1ж пращвником { державою. Стратегия сошальпо-екопом1чних перетворень в Украни передбачае подальшу демократизацию регулювання трудових вщноспн, забезпечення шн>01 вщповодюсп до ».ижпароддшх норм 1 практики. Тому ряд чрадшшпшх познщй, що рашшс вшиавались едино трнимм, зараз е не просто несприйнятшши, а й такими, що можуть стати гальмом на шляху вдосконалення правового регулювання трудових вщносйн.
Перехщ до ринку з його конкурентною боротьбою породжуе шда проблеми, пов'язагп з працевлаштуванням, появою безробггтя, впклшеа-ного скороченням робочих \псць 1 вившьненням значно? частнни пра-цездатного населения. Традицшио трудове право характернзувалось як право охорони пращ. В цьому вбачали як правило, продовжують вба-чати його основну сощальну фулкцпо. Проте сьогодш бглышеть юристш на Захолд вважае, що сощальна функщя трудового права не може бути замкнута тшьки на охорош пращ. Повинна бути виявлена ще одна грань ща фунта щ—турбота про найбиьш повний 1 поипдовний розвпток прав людшш у сфср1 пращ. Це чаегково епшпадае з охороною пращ, але не тотожно ш. Трудовому праву поряд п забезпеченням охорони пращ повинна бути властива не менш важлпва мтя — бути гарантом здшенення широкого комплексу сощально-економ1чних прав I свобод, якимнадщгеналюдина—уча сник продесу пращ1. У зв'язку зщшвиникас необхвдшеть у подалышй розробщ правового регулювання строив у трудовому прав!, зокрема, строгав, пов'язаштз захистом трудових прав пращвншав, оскшьки в перехадний перюд захиешм заходам повинно бути прндаиено бшыпе уваги, шж у перюд стабшзацй" в економад \ в сощальшй сфер}.
1 Киселев Й.Я. Трудовое право стран Запада на рубеже XXI века.//Государство и право.-1996.- №1.- С.123.
Саме недостатня розроблешсть на диссртацшпому та моно-графхчному р)'вш цих питань, наявшсть ряду стрних теоретичных проблем { в зв'язку з щш складностей при застосуванш правових норм обумовили виб!р дано']' теми дисертацц.
Предмет, мета 1 завдання доолпдження.
Предметом досл1ажсшш е строки у трудовому лраш, 1х вплив на змаст трудового правоввдношення. Особливзспо дисертацй е те, що автор доелвджуе не ва строки, яга с в трудовому прав1, а лише п, яю складають його основу х яю в найбшьшй мipi гид впливом об'ективних чиншшв уже змшились, змшюються чи повинт змшитись.
Основиа мета дисертахдншого дослщження полягае в тому, щобна осх1ов1врахуваншдосягнень науки, узагальнепня правозастосу-вальнох практики, впчизняного \ заруб1жного доевхду суттево оновити наукову концепцйо строив у трудовому прав), пристосувати й до умов переходного сусгплыгпва з тим, щоб вона могла бути використана в яхосп теоретично! основи при пщготовщ та уточнены вцщовщних. положень чинного законодавства.
Вщговщю до мети дисертацп дослхдник поставив перед собою тай завдання:
- з'ясувати поняття, юридичну природу х м!сце строгав у систем! юридичних фактхв;
- досшдити призначення р1зних видав строгав у трудовому прав! 1 провести на цш основ! хх нову класифцсацно;
- проанал1зувати правове значения погодження стронами трудового договору умови про строк його до;
- дослщити вплив строку переведения на хншу роботу на обсяг суб'ективних прав 1 обов'язив учасшпав трудових правовщносин;
- охарактеризувати роль строку попередження при розтрвааш трудового договору;
- з'ясувати вплив строгав на визначення обсягу грошових вимог пращвштав;
- внробитн рекомендацц гцодо вдосконалення правового регулго-вання строив та 1х обчнслетпи у трудовому прав1 з метою забезпечення оптимального спшидношення виробничих 1 сощальних штереав.
Об'ектом дослмження дисфтавддю! робота енормн чннного законодавства Украши в г а луз 1 правового регулювання пращ, як1 мютяться в Констотуцп Украши, законах Украши, постановах Верховно! Ради Украши, декретах Кабшету М1шстр1в Украши, наказах, розпо-рядженнях, шструкщях Мйпстерства пращ Украиш, та практика 1х застосування; Декяарацаправ \ свободлюдини 1 громадянина в частиш оргатзацил застосування пращ, конвенци МОП, зокрема, Конвенци № 158 (1982 р.) «Про припинення трудових глдносин», ратифжовашй Украшою у лютому 1994 р.
Методологшною основою дисертациичп робота стали класичш науков1 пршщипи об'ективносп та ¡сгортму i дослщницью метода, що грунтуготься на них. Основним серед сукупностт щк метода, що вико-ристовувались при нагшсанш дисертацшно! робота, був формально-догматичшш метод (школи його називають спещально-юрщщчшш). 3 його допомогою дослщжувалась юридична природа строгав у трудовому прати, здайснювалась зовшшня юридична обробка правового ма-тер1алу. Найбшьш повно дисертантом були використаш тай прнйоми цього методу, як опис та аналзз строково-трудових норм 1 правовщно-син, Ух пояснения \ тлумачення, класнфшащя. 31х допомогою робнлись однгки 1 узагальнення емшрнчних факта, формушовались визначення, дослвджувались просп i складш поняття проблем», формувалась загаль-на концепщя дослщження. Особливо велику роль знрав формально-догматичний метод у систематизацц I класифжада емтричного ма-
тepiaлy. Вш зробив можлишш розглядати всю сукупшсть фаюпв про
строки в трудовому праш в IX диалектичному взаемозв'язку та взаемодп, як оргашчне цше, адекватне об'екту дослзджешш. 3 допомогосо формально-догматичного методу норма трудового права, що регулюе строкой! правовщношення, розглядаяась дисертантом у трьох аспектах: а) якою вона е в нормативному аи!; б) чи можливе й застосуваиня саме в такому вида 1 в якш м!р1 в життевш ситуацц; в) якою ця норма повинна бути в адеаль
Широко використовувався в хода написания дисертацц 1 метод пор1вняльно-правового дослщження. 3 його допомогою виявлялось за-коношрне 1 випадкове, загальнеI особливев змют! дослзджуваних явтц. Позитивну роль зпрали такохс методи звернення до шших правознавчих наук, статистично!' обробки емтричного матер1алу, конкретно-соцшлопчного доаддження, живого тзнання, особистого спостережен-ня 1 ряд шших. Причому кожен з них у конкретному випадку використовувався не в чистому вида, а в поеднанш з ншшми.
Наукова новизна дослШження полягае:
а) у комплексному досщджент правового регулювання строгав у трудовому прав; в умовах переходу Украши до ринкових вщносин;
б) у з'ясувант сутносп породжуючих, попереджувалъних, гаран-тшних строкхв у трудовому прав!;
в) в обгрунтуваша нео бхцщосгп розмежування зупинягочих сгр омв ! строив позовно1 давноси;
г) у визначенш мкця строюв у систем! юридичних факта;
д) в обгрунтуванш необхщносп вщнесення умови про строк до трудового договору з чгпшм зазначенням моменту початку робота до необхвдних умов трудового договору.
На захист виносяться зроблеш автором узагальнення, оцшки 1 висновки, нов! пщходи до вирипення традищйних 1 нетрадощшних пи-таиь проблеми. Це, перш за все:
1. Нова класифжавдя сгроюв у трудовому прав1 за IX цшьовим призначенням.
2. Обгрунтування необхцщоспрозмежування зупиняючих строгав 1 строгав позовно! давность
3. Уточнен! необхадш умови трудового договору г мотиващя вщлотдалыюстг за IX невнконання чи неналежне виконання.
4. Концепщя удосконалення законодавства щодо регулювання строгав у трудовому прав! в цшому та порядку переведения прац1вниюв на леппу роботу за станом здоров'я особливо.
Теоретичш узагальнення, що е наслщсом дошдження, дають змо-гу обгрунтуватп застосува1шя ршшх видав строгав у правовому регулю-ваши оргашзаци пращ.
Проктит¡е значения результат, одержаних днсертантом, подя-гас у можливосп 1х викориетання для: усунега!Я ускладнень у правильному визначенш, обчислент 1 застосуванш тих чи ппгшх строгав, що не-минуче тягне за собою порушення трудового законодавства, а отже - прав та штерест пращвшпов; вдосконалення норм трудового права, що регушоють рпного роду строки, приведения IX у вщповщтсть з основ-ними принципами трудового законодавства; подальших наукових дослвджень правового регулювання строгав у трудовому прав1; навчаль-но-методичних цшей у процеа тдготовки студента в галуз1 трудового права.
Апробащя результата досли)жеи»я.
Окрем! питания дасертацй доповщались на науковихконферен-щях виклада'пв, асгиранпв та студент юридичного факультету Чер-швецького державного университету шею Юр1я Федьковнча 29 - 30 квгшя 1994 р., 3 - 5 травня 1995 р., 4-6 травня 1996 р.; на заадант ка-федриконституцшного права Чер1пвецького университету; на заадант
кафедри трудового, земельного \ еколопчного права Кшвського ушвсрситсту ¡м.Т.Шевченка.
Результата досшджень знайшли вщображення в семи наукових публшащях.
Структура дисертацТи
Робота складаеться п вступу, чотирьох глав, висновив та списку використано! лггератури \ джерел.
В глав! 1 дисертацц "Поняття! класиф!кащя строив у трудовому пращ" розкриваеться юридична природа поняття строив, з'ясовуеться 1х мкце у систем!юрддичних факта, дослщжуеться призначення р!зних видав строив у трудовому прав! х проводиться на цш основ! !х нова класифцсащя.
Виходячи 13 наявних в зптератур1 визначень строку, дисергант робить висновок про те, що строки в прав1 мають значения юридич-ннх фак'пв, осюльки з шши пов'язують певш правов! настдки.
Строки надшей як об'ективнтш, так \ суб'ектившши ознаками. I визначати строк лише як об'ективну категорш нев1рно, осилькн строк м1стнть елемент суб'ективного (встановлюються меж!, визна-чаеться порядок обчислення), який до того ж, на думку дисертанта, е визначальним. Разом з щи, не можна вщкидати 1 елемент об'ективно-го, оскшьки строк - це певшш перюд (момент) часу як об'ективно! реальность
Анал^зуючи, наприклад, ст. 151 КЗпП Украши, автор робить висновок про те, що закшчення строку набувае значения не само по соб1, а в сукупност1 з дами, для вчинення або утримання вщ вчинення яких цей строк встановлено. Адже вдаювщно до названо! стати закшчення ручного строку з дня накладення дисциплинарного
стягнишя автоматично не тягне за собою його зняття. Пращвник вважатиметьсятаким, що не мав дисципшнарного стягнення, лише года, коли прогягом зазиаченого строку його не буде пщдано новому дисциплинарному стягненню. Тобто для иастання юридичного насладку - впзнання пращвника таким, що не мае стягнення - необидно, щоб пращвник не допустив нового порушенпя трудово"! дис-циплши протягом ручного строку. Це шдгверджуе 1 ч. 2 ст. 151 КЗпП Украши, яка допускас дострокове зняття дисциплинарного стягнення, яесщо особа проявила себе як сумлшшш прагцвник.
Проте, анал1зуючи ряд шгаих строгав, приходимо до висновку, що строк здатний 1 самостшно породжувати певш торидичт наслщки. Пщгвердженням цьому е, зокрема, п. 2 ст. 36 КЗпП Украши, в якому за-конодавець визнае гадставою пригашення трудового договору закшчен-ня строку Його ди. Анаяопчний висновок, на нашу думку, можна зроби-ти, розглядаючп зупинянга строки (ч. 2 т. 136 КЗпП Украши, ст. 148 КЗпП Украши та ш.), заюнчення яких тягне пригашення суб'ективного права або обов'язку. Отже, в строках, що скасовують чи пршппшоть дао будь-яких суб'ективних прав або обов'язюв, сам факт настання обумовленого часу тягне за собою визначеш законом або угодою сторш наслщда.
Таким чином, строк як юридичний факт у трудовому прав1 по-роджуе, змшюе або пр1шиняе конкретш еуб'астивш права та обов'язки чи право на 1х захист.
Для того, щоб визначити природу строку, встановленого пего чи пилою правовою нормою, з'ясувати його призначення 1 роль у регу-люванш правового положения суб'скпв трудового правовцщошення, необхвдю провести класиф'кащю веього р1зноматття строив трудового права.
На думку автора, Bci строки в трудовому npaBi за ïx цшьовим призначенням можна подшгги на дал основш групи:
перша трупа - це строки у визначенш зм1сту трудового правовцщошення, мою виникнент, змии i припиненш;
друга група - це строки в захисп трудових прав.
До першо! групи вщносяться:
1) породжуюч1 строки;
2) попереджувалыи строки, тобто строки, протягом яких одна i3 CTOpiiîтрудового правовщношення зобов'язана попередитиiHuiy про настання певних юридичних фактзв;
3) зугашяюч1 строки, тобто строки, що визначають меж! icny-вання суб'ективних прав i обов'языв;
4) гарантшш строки.
Друга група строив пов'язана з безпосередшм поновленням по-рушених чи оспорюваних трудових прав. До neï вщносяться:
1) строки позовно! давноси, тобто встановлеш законом строки, протягом яких суб'екти трудових правовщносин вправ! вимагатп захис-ту свого порушеного права. Це, зокрема, строки для звернення до КТО - ст. 225 КЗпП Украши, строки для звернення до районного (мюького) народного суду за вирлненням трудових cnopiB - ст. 233 КЗпП Украши;
2) процесуальш строки, тобто строки, призначеш для розгляду трудових cnopiB, а також для вчинення р1зних процесуальних дш. Вони закршлеш, напршслад, в ст.ст. 226, 227, 235 КЗпП Украши;
3) строки виконання ршень по трудових спорах та строки, що визначають обсяг грошових вимог пращвнигав до шдприемств, установ, оргатзацш (наприкдад, передбачет ст.ст. 117, 235 КЗпП Украши).
В rrcasi 2 "Отчисления строк!» у трудовому прав! "розглядасться загальний порядок обчислення строюв, що визначаеться за правилами
12
ст.241-1 КЗпП Украши, а також особливостз обчислення строгав для окремих прав та в им о г.
Автор приходить до висновку, що назрша необхдапсть у сгв оренш единого ушфжованого нормативного акту, якии би мктив правила ре-гулювання строив у трудовому правг, осюльки наявшеть тако! юлькосп спещальних правових норм створюе IX конкуренццо. А правильне виз-начення, обчислення 1 застосування тих чи шшнх строгав усувае пору-шення трудового законодавсгва, а отже—прав та штереав пращшппов.
В глав» 3 "Строки у впзначешп змкту трудового правовмнотенпя. його змии»прилттенпР' aнaлiзyeтьcя правове значения погодження сторонами трудового договору умови про строк його да.
Загальновизнано, що умови, яга складають змкт трудового договору, вегановлет сторонами, подаляготься на необхщш \ додагкош (факультативш). Томуважливо з'ясуватндо яко{ групп умов сладвцщес-ти умову про строк да трудового договору. На думку автора, погодження про строк до трудового договору вцщоситься до факультативш1х умов. Адже, якщо сторони трудового договору при його укладенш не обумовили час icнyвaння трудових вухносин, то вважаеться, що трудо-вий догов1р укладено на невизначений строк. Коли пращвник \ власник гадприемства, установи, оргашзацн або уповноважений ним орган ба-жають укласти трудовий договор на певний строк, про це м1ж ними по-вюша бути досягнута згода при прийняга - поступанщ на роботу. У вах випадках сторони трудового договору повшлп внразнти волю з приводу строку перебування у трудовому правовщношеню. Якщо з цьо-го питания сторонами гачого не обумовлено, то вважаеться, що трудовий договор укладено на невизначений строк.
Також на посередке значения ща умови вказуе факт обмеження застосування строкових договор1в. Так, зпдно ч.2 ст. 23 КЗпП строко-
13
вий трудовий догсшр укдадаеться у випадках, коли трудов! вщносини не може бути встановлено на невшначений строк з урахуванням характеру наступи 01 роботи, або умов ц виконання, або штереов пращвника та в шших випадках, передбачених законодавчими актами.
Але разом з тим автор шдкреслюе, що строк да трудового договору I початок роботи - це р1зш категорп. I умову про початок роботи слщ вщносити до необхщшх умов трудового договору.
1нколи укладення трудового договору може бути в чай значно вщдаленевщпочатку роботи. Вш«шанняпращвником роботи на основ! трудового договору свщчитъ про внникнення трудових правовшюсин. Фактичний допуск пращвника до роботи завжди розглядався теор1ею I практикою як початковий момент виникнення трудового правовщно-шення иезалежно вщ того, чи було прийняття на роботу належним таном оформлене (якщо пращвник був допущений до виконання трудових обов'язив за розпорядженням чи з вщома посадов01 особи, надшено! правом прийняття на роботу), чи ш. Огже, автор розр1зняе момент укладення трудового договору 1 момент початку виконання пращвни-ком роботи на його основь
В робой робиться висновок, що умова про початок роботи е не-обхвдною умовою трудового договору, оскзльки з приводу часу початку роботи сторонитрудового договору в будь-якомувгаадкуповишп дш-ти згоди. Якщо згодавщносно цього не досягауто, то не можна говори-ти 1 про укладення трудового договору. Вщсутшсть визначення у зако-нодавчому порядку необхщних умов трудового договору призводить до того, що стае неможливим встановити вцдаовщальщсть сторш за не-виконання тако! умови, як момент початку роботи, зокрема, пращвника - за те, що не приступив без поважних причин до виконання сво1Х трудових обов'язив у встановлений строк, а власника - за вщмову у прийюггп на роботу в зв'язку з прийняттям на обумовлене ммще до заганченяя
14
встановленого строку нппого пращвшгка. Аджс права 1 обов'язки у сторш трудового договору вишпсаготь саме з моменту досягнешш згоди з уах його необхщних умов. Тому автор пропонуе визначити у законо-давчому порядку необхщш умовн трудового договору ! передбачити вщповвдальшсгь за '!х невшсонання чи неналежне виконання. Встаио-влення часу, з якого нращвник повинен приступит до впконання обумовлсних погодженням сторш трудових обов'язгав, дае можлшисть вирюгати питания про правову квашфжацпо звтьнення стосовно тих оаб, яга уклали трудовин догошр, але до роботн не приступили.
Час початку робота мае суттеве значения дая здщснешта трудових правовщносин, оскшыда самез нимпов'язана фактична реатзащя права громадян на правдо. Тому погодження про момент початку роботи виступае обов'язковою умового трудового договору, оскшьки без дано! умови догозпр втрачае необхщну визначеншсть 1 конкретшсть.
В данш глав! дослщжуеться вплив строку переведения на шшу роботу на обсяг суб'ектившсс прав 1 обов'язюв учасншав трудових правовщносин.
Затривашстю переведения може бути тимчасовпмаб о поспйним, що безпосередиьо пов'язано з вщповзднимн строками. Переведения буде постшним, яйцо трудов! правовцдаосшш пращвника з щцприемством щодо виконання ново? тpyдoвoif функцц встановлеш на невизначений строк.
Переведения на !ншу роботу допускаеться тшьки за згодою пращвника (ч. 1 ст. 32 КЗпП Украиш). 3 метою успшшого виконанння виробничих зав дань закон надаляе власншса або уповноважеиий ним орган правом у деяких виняткових В1шадках переводити пращвишав на ¡ншу роботу всупереч 1хво:я. Але, по-перше, передне пвдстав, на основ! яких власник мае право зробити обов'язкове для пращвника розпоряд-женняпро переведения, е обмеженим (зокрема, в зв'язку з виробшчого
потребою - ст. 33 КЗпП Украши, простоем - ст. 34 КЗпП Украши). Подруге, при наявносп цих подстав власншс або уповноважений ним орган Bnpaei перевести пращвника на шшу роботу тшьки на певний строк, визначешш законом.
Допускаючи такого роду переведения, законодавсгво водночас обмежуе i'x строки. Власнику надаегься можлив!сть перевести пращвни-ка на певний строк, i3 заюнченням якого пращвник вправ! вимагати по-вернення на попередню роботу.
У трудовому npaBi юнують таю види тимчасових переведень на шшу роботу: 1) в pa3i виробничо! потреби (ст. 33 КЗпП Украши); 2) в pa3i простою (ст. 34 КЗпП Украши); 3) за станом здоров'я (ст. 170 КЗпП Украши); 4) у зв'язку з ваптшстто i доглядом за дитиною вжом до трьох роюв (ст. 178 КЗпП Украши)-
Переведения на шшу роботу в pa3i виробничо! потреби протягом календарного року може мати мкце неодноразово (крш випадов замши вздсутнього пращвника). Так, зпдно ч. 2 ст. 33 КЗпП Украши трива.шсть переведения на шшу роботу для замши вщсутнього пращвника не може перевшцувати одного мкяця протягом календарного року. Для шших випадаов переведень в paai виробничо!' потреби мюячшш строк визначае максимальну тривал!сть разового переведения.
Особшшсть пфеведень на шшу роботу у зв'язку з вапттсио i доглядом за дитиною вшом до трьох роюв та за станом здоров'я полягае в тому, що шщатива таких переведень виходить не ввд пращвника та власника або уповноваженого шм органу, а вщ треттх oci6 - оргашв охорони здоров'я. Зазначеш переведения у випадку згоди на це пращвншав е обов'язковими для власника або уповноваженого ним органу.
Виходачи з буквального тлумачення ст. 170 КЗпП Украши, строк переведения поставлешш в залежшсть вщ стану здоров'я пращвншса i
16
його згоди. Тому автор вважае доцшьним в законодавчому порядку встановити необхщшсть проходження повторних медичннх оглядав, на-приклад, два-чотари рази на рж, оскшьки кнують випадки, коли за вис-новком лтеувально! установи пращвник внаслщок тимчасового знижен-ня працездатносп або для профилактики охоронн здоров'я тимчасово потребуевиконанняшшо! роботн. I в залежносп вщвисновйв лкарсько-консультац1Йно1 ком1сП виршувати питания про необхщшсть \ тривалкть переведения на легшу роботу.
Отже, чггке визначенш пщстави переведения на цпну роботу мае суттсве значения для встановлення його тривалостк
Такожу дашй гларл досхвджуються строки у правовому регулю-ванна робочого часу 1 часу вщпочинку, а також у регламентаци дасци-плшарно! вщповвдальносп пращвшшв.
У трудовому прав! робочим вважаеться час, встаиовлений законом або шддовщго до закону гадзаконними актами, протягом якого пращвник зпдао з колектившш га шдивщуальним трудовим договором, а також правилам внутршгаього трудового розпорядау виконуе сво1трудо!и обов'язки 1 розпорядження власника.
Основною метою правового регулюванняробочого часу евстано-влення тривалосгп робота. Тршицисть робочого часу може встановяю-ватись на р1зш календари перюди: добу, тиждень, шсяць, рис. Три-вaлicть робочого часу на добу, встановлена законом чи колективним договором, називаетьсяробочим днем. Пщ робочим тижнем розушють встановлену законом чи колективннм договором тривал^сть робочого часу протягом календарного тижня.
Дпоче законодавство розргзняс таю видн робочого часу, як робочнй час нормально! тривалосп, робочнй час скорочено! тривалосп 1 не-повшш робочнй час. Поряд Ь видами робочого часу в наущ трудового права 1 в практищ застосування законодавства е ще роботи, що
здшснкяоться в шчний час, роботи з ненормованим робочим часом 1 надурочш роботи.
Як вщомо, одшао з основных умов ефективносп будь-яко? еко ломки е нормальне сотворения робочо! сили, яке досягаеться шляхом за-доволення р!зномаштних потреб пращвника 1, перш за все, тих, що за-безпечують його життедаяльшсть. В 1х чист важливе мюце займае потреба у час] вщпочинку, що е невщ'емним правом кожно! людшш. Зм1ст 1 завдання правового регулювання часу вщпочинку полягають, по-перше, у забезпечешп встановленого законом обмеження робочого часу 1, по-друге, у створенш пращвникам умов для реального використання вшьного часу. Отже, час вщпочинку - це в1дышй вщ роботи час, який може бути використано на розсуд самого пращвника, I лише у винятко-вих випадках - без права вщлучення вщ М1сш роботи. Час вщпочинку не зараховусться до робочого часу 1 за загальним правилом не гадлягае оплат!.
Видами вщпочинку е вцщочинок внутр!змпший (перерви на общ), щоденшш або мжзмшшш вщпочинок 1 щотижневий вщпочинок, а також святков1 дш 1 вщпустки.
Розглядаючи строки в оргатзаци процесу трудово! догаьносп пращвншав, автор розкрцвае зм^ст правово1 регламентаци дисци-плшарно! вщповщальносп, зокрема, видщяе три групп строив в залеж-носп вщ виконуваних ними функцш: строки для пояснения, яке повинен дати порушник трудов01 дисщшлши по суп вчиненого шш проступку; строки для накладення дисциплшарного стягнення 1 строи: для його оскарження, а також строки да дисциптнарних стягнень.
Строки вщдраютъ важливу роль у правовш регламентаци дисци-гаднарно! вщповщальносп пращвншав, оскшькипримушуютъ власншса або уповноважеюш ним орган своечасно реагувати на випадки дисци-плшарних правопорушень, що е необхщним для змщнення трудово!
18
десцшгаши. Разом з тнм, встановленпя конкретних строив длязастосу-вання дисцигшнарних стягнень с значпого гаранпею для пращвншав, так як з пропуском зазначених строгав власник за будь-якпх обставил безповоротно втрачас право на Ух застосування.
В дашй гллт аналпуеться правове значения строган при роз1рванш трудового договору. В даному випадку важливу роль вщграють строки попередження, призначенням яких е повщомлення певно'1 сторони трудового договору про настання тих чи шших правових наслщюв: роз1р-вання трудового договору, наступне звшьнення, змшу ¡стоткнх умов пращ. Попереджувальш строи! певною «¡рою дксцштнують учасштав трудового правовщношення, оскшьки створтоють для них протягом строку попередження взаемш права 1 обов'язки.
При припииенш трудового договору за згодого сторш не вима-гаеться, щоб прадошик попередив про це власиика за два тижш, як не встановлено для звшьнення за власшш бажанням пращвника. День зв1льнення визначаеться не закшченням строку попередження, а ви-ключно угодою сторш трудового договору.
Яйцо пращвник, порушуючи шггання про пршшнешга трудов ого договору, укладеного на невизначешш строк, не зобов 'язаиий мотиву-вати причшш свого звшьнення за власшш бажанням, то рогНрвання строкового трудового договору до закшчення його до можливе лише при наявносгп поважних причин, передбачених законом.
Попередивши власника про припинення трудового договору, укладеного на невизначешш строк, пращвник шеяя закшчення двотиж-невого строку, навиъ при вщеутносп наказу власника про звшьнення, може не виходити на роботу й вимагати впдач1 трудово"! книжки та проведения в шй запису про звшьнення за власшш бажанням.
При роз^рвашй строкового трудового договору попередження власника про майбутне звшьнення не вимагаеться. Але навггь принаяв-
19
но сп поважних причин попередження власника про рслрвання строкового трудового договору не дае права пращвников1 теля закшчення двотпжневого строку залишити роботу. Цевш може зробити лише при наявносп наказу власника про звшьнення.
Автор з азначае, що строк попередження передбачено також 1 для власника або уповноваженого ним органу у випадку роз1рвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП Украши. Законодавець зобов'язав власника чи уповноважегош ним орган иопереджати прагцвншса про насту пне вившьнехшя не менш гаж за два дпсяц], тобто можна попереджу-ватп за трп-чотири \ бшьше мюялдв. А звшьнити пращвника можна (якщо додержаш в а !хпш умови, передбачеш законодавством) ттльки теля того, як мине двомюячшш строк (при даому до строку' попередження зараховуються в а без обмежень календари! дн1).
Глава 4 "Строки у захист1 трудових прав прашвшпеа" присвячена доелвдженню строив позовно! давносп, процесуальних строюв, строгав виконання ридень по трудових спорах та строюв у визначенш обсягу грошових вимог.
Строки на цш стада набувають особливого значения, осгальки за-безпечують вчасне вирипення трудових спор1в, а отже, 1 можлшпеть пгвидко поновлення порушею1х трудових прав.
Захист права у примусовому порядку обмежешшвегановлешши законом строками позовно1 давность 1нститут позовнох давностх мае за мету дисщшлшувати учаеншав трудових правовщносин, стимулювати хх актившеть до здшенення надахшх хм прав! виконання обов'язюв, за-безпечиш стабшьшсть у трудових вщносинах. Тому вимога захисгу по-рушеного права не може бути безмежною в чаа, оскшьки вщеутшеть позовнох давносп сприяла б невизначеностз у правовщносинах сторщ, наприклад, в хенувант можливостх примусового стягнення. Але разом
20
з цим працшшпсу, права якого поругает, повинен бути паданий достатган строк для здщснення захисту них прав, так як цштсть будь-якого суб'ективного права полягас, насамперед, у його здшашмосп.
1з заганченням строку позовно! давносп не втрачаеться право на пред'явлегаш позову, на розгляд справи 1 принняття ршеиня по суп, а втрачаеться можлшнстъ задоволення позову саме з шдстави закшчення строку позовпоТ давносп (ст. 80 ЦК).
ГПд процесуальшши строками автор розум1е строки, яга встано-влсш для розгляду трудових спор1в, а також у зв'язку з цим дяявчпнення р1зних процесуалышх дш.
У випадаах, коли строк встановлюегься у виглядд певного перюду часу (наприклад, десятиденний строк для розгляду трудового спору в КТС), то процесуальна доя може бути вчинена в будь-яюш час в межах даного строку, але не шзтше його заюнчення. Коли строк вчинення процесуально! да чiткo визначентш, то 1 да повинна бути виконана в зазначений строк.
Значна частина трудових спор1в стосуетъся питания про стягнення з гадприемств, уетанов, оргашзацш рпних грошових сум (заробгпго! плати, вихщно! допомоги 1 т.ш.) на користь пращвншса. Строки задоволення грошових вимог, всгановлеш законодавством, мають надзвичай-не значения, осгальки с для пращвника вежливою гарант! «о того, що вс1 належш пращвнюсу суми будуть виплачеш вчасно.
Важливим у захисп трудових прав е те, що при розгляда трудових спор1в у питаниях про грошов1 вимоги, кр1м вимог про внплату пращвшпсов! середнього заробгасу за час вимушеного прогулу або р1зннщ в заробгасу за час виконання ннжчеоплачувано! робота, орган, який розглядае сгар, мае право винесга рнпення про вхшлату пращвнн-ков1 належних сум без обмеження будь-яким строкой (ст. 238 КЗпП).
В заключает сформульоваш висновкн 1 пропозицц, що вигиш-вають з дасертацтного доапдження.
Основш положения дасертацн вщображешв наступнихпублка-|цях автора:
1 .Строки в трудовому правь Монографгя. - Чср1пвщ: Рута, 1996.
- 208 с.
2. Гарантшна строки в трудовому прав). // Матер!али доповщей 1 тези вистугав иауково!конференци викладач1в, астрантгв та студентав юридичного факультету Чершвецького державного ушверентету ш.Ю.Федьковича 29 - 30 квигня 1994 р. -Чершвщ, 1994. - С. 26-28.
3. Строк да трудового договору як одна Ь умов його змюту. // Там же. - С. 34-37.
4. Класифшацш строив у трудовому прав!. // Там же. - С. 37-40.
5. Зушшягоч! строки в трудовому правь // Ерлтвський збгршпе.
- Вип. 2. - Чершвщ, 1995. - С. 184-188.
6. Строки в захистл трудових прав пращвшпав. // Теоретичш та практичш проблеми становления правово! держави в Украшь - Вин. 2.
- Чершвщ, 1995. - С. 45-58.
7. Об числения строив у трудовому прав!.// Науковий вгсник Чершвецького ун!верситету. Сер!я "Правознавство". Вил. 1.- Чершвщ: Рута, 1996.- С.158-164.
Резюме
С.В.Вшнновецкая. Сроки в трудовом праве. В диссертации на основании учета новейших достижений юридической науки, обобщения правоприменительной практики, отечественного и зарубежного опыта излагается общая теория сроков в трудовом праве; иследуются понятия, юридическая природа и место сроков в системе юридических фактов; рассматривается назначение различных ви-
22
дов сроков в трудовом праве и на этом основании дана их классификация; проанализировано правовое значение согласования сторонами трудового договора условий о сроке его действия; исследуется влияние срока перевода на другую работу на объем субъективных прав и обяза-ностей участников трудовых правоотношений, ряд других вопросов проблемы.
Resume
Vyshnovetska S.Y.
Terms in labour legislation.
On the basis of latest achievements of.juridical science and generalization of law-abiding and - applying practice, home and foreign experience, the given thesis elucidates the basic foundations of the theory of terms in labour legistion; it specifies the application of different kinds of terms in labour legislation and on these premises their classification is arranged; it also analyses the legal significance of the agreement by the parties of labour contract as to the terms of its validity; it also investigates the influence of the term of transferring to another position on the volume of personal rights and duties of the participants of legal labour relationships, and a number of other problems.
