АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Убежище в международном праве»
НАШ ОПАЛЬНА АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА1НИ ИЮТИТУТ ДЕРЖАШ I ПРАВА 1м.В.М.КОРЕЦЬКОГО
На правах рукопису
ГРИНЧАК ВОЛОДИМИР АНТОНОВИЧ ПРИГУЛОК У ШХНАРОДНОМУ ПРАВ1
Спец1альн1сть 12.00.10 - Шжнародне право
АВТОРЕФЕРАТ
дисертацп на вдобуття паукового ступени кандидата юрцдтних наук
КИ1В - 1995
Дисертац1ею б рукопис
Робота виконана на кафедр1 м1жнародного права юридичного факультету Льв1вського державного ун1верситету 1м.1вана Франка
Науковий кер1вник - кандидат юридичних наук, доцент
Пров 1 дна орган1зац1я - Укратська державна юридтна акадешя
спец1ал1зовано! вчено! рада Д 016.29.01 по захисту дисер-тац1й на здобуття наукового ступени доктора юридичних наук в 1нститут1 держави 1 права 1м. В.М.Корецького Нац1онально1 академ1I наук УкраГни за адресов: 252001,м.КиТв, вул.Трьохсвя-тительська, 4
3 дисертац1ею можна оэнайомитися у б1бл1отец1 1нституту
РЕПЕЦЬШ ВАСИЛЬ ШКОШОВИЧ
0ф1ц1йн1 опоненти: доктор юридичних наук,
ев 1НТов володимир юшович
кандидат юридичних наук, доцент 1САЮВИЧ СЕРГ1Й волотшровш
Захист в1д0удеться
1995 р. на эас1данн1
Автореферат роз 1слано , Серезня 1995 року.
Вчений секретар спец1ал1эовано1 вчено! ради
Усенко 1.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
AKTyaJibHicTb i практична, потреба досл1даения проблемы.
Утвердження Укра1ни як суверенно! держави передбачае встановлення 1 розвиток в1дносин э багатьма державами св1ту та 1ншими суб'ектами м!жнародного права. Це важдиве эавдання пов'яаане 1э необх1дн1стю врахування вимог м1жнародного права, для чого законодавець проголосив примат М1Жнародного права основним принципом побудови aoBHimHbol пол1тики.
У спектр! важливих проблем сучасного м^жнародного права особливе М1сце выводиться выносинам М1Ж державою та особою у сфер! додержання м!жнародних стандарт!в щодо эахисту прав та основних свобод людини, одним э яких е институт права притул-ку. Особлива увага до цього 1нституту викликана актуальности эахисту на м1жнародному p»bhi прав шдивхда на життя, свободу, переконання тощо. Сьогодн! м^жнародне ствтовариство нама-гаеться забезпечити пост1йно зростаюч1й к1лькосг1 б^женщв за-хист i допомогу, а також сприяе ефективному виршенню проблем, як! стоять перед фею KaTeropiec ос!б. Проте М1Жнародна практика не дае можливост1 говорити про ун!версальне i загально-визнане визначення поняття "Спженець". Положения КонвенцП про статус бценщв 1951 р. вже досить складно застоеовувати до нових умов i конкретних ситуаций у сучасних мхжнародних в1дносинах.
Крш того, зростае число oci6, що залишають територио держави перебування внаслдок причин, hki з юридично! точки вору не доэволяють взнести цих oci6 до категорП б!женщв через В1дсутн1сть таких правов1дносин М1Ж особою та державою перебування, як1 вивначен1 Конвеншею як переелхдування особи. Тому жертви засухи, голоду, еколопчноГ кризи чи соцюпь-но-економ1чного спаду М1Жнародним правом не квал1ф!куються як особи-б1женц1, оск1льки посягання на 1х життя, свободу тощо не викликанi безпосередньо Д1ями держави.
В сучасних умовах для виршення проблем б!женц1в не-обх1Дно розробиги нову, широкомасштабну угоду, яка визначила б SMiCT эагальновиэнаного i всеохоплюючого поняття 01женця з класнф1кац1ею причин, що породжуюгь це явище, а також створити певний каталог правил поводження э особамн-б1хенцями та членами Iг. сшей. Це викликано особливостями та недосконашстю 1снуючих механ13М1В надання притулку та реальними М1Жнзродними стосунками в cbíti.
Одшею з особливостей застосування институту притулку е право прнймаючо1 держави визначати наявн1сть Шдстав для на-дання притулку, виходячи э роэушння вимог М1Жнародного права щодо дотримання прав та свобод людини та квалк^пкащI умов, як1 спонукали особу шукати притужу. В цьому аспект1 в д1ях держави повинно проглядатися II ставлення до под1й, як1 в1дбу-ваються в св1т1 з позицП сформовано! повед1нки як по в!дно-шенню до особи, так 1 до держави, територ1ю яко1 ця особа покинула.
Якщо вести мову про повед1нку держави, особливо сл1д на-голосити на тому, що, э одного боку, вона формуеться п1д впли-вом внутр1шн1х фактор1в, як1 обумовлен1 нацЮнальними 1нте-ресами, р1внями розвитку правово1 системи та сусп1льно1 св1до-мост1 населения, роэум1нням та тлумаченням вимог м1жнародного права. 3 1ншого боку, на повед1нку держави суттево впливае стан фактичних стосунк1в м1ж державами, що втягнут1 у пра-вов1дносини з приводу надання особ1 притулку, зокрема, у пи-танн1 забеэпечення прав та 1нтерес1в сторони, територ1ю яко1 покинула особа. Такий п1дх1д до вир1шення справи е -дуже акту-альним для наш! держави, адае б1лышсть високороэвинутих кра1н Зах1дно1 ввропи стурбована в1дсутн1стю в УкраШ д1йових MexaHiSMiB контролюта регулювання npoueciB Mirpauil ф1зичних ociô. 1з- эдобуттям незалежност1 i л1кв1дащею старих цент-рал1зованих структур, терит'оргя Укра1ни почала в1Д1гравати роль "табору попереднього перебування" для багатьох.категор1й б1женц1В та MirpaHTiB з аз1атського континенту. Для держав бвропи загроза неконтрольовано! iMMirpayil внаошдок вхдкриття кордон!в колишнiх союзних республ1к поеднуеться э нелегальною iMMirpauieio з азштських кра1н.
Централизовав мехашзми регулювання згаданих процесс були- притаманн1 Союзу PCP в mлому, а суб'екти федерац1I не брали в них учаси. В неэалежн1й Укра!н1, зважаючи на невпин-ний р1ст i поглиблення м1град1йних продес1в, постала нагапьна потреба запровадити нов1 механ1зми регулювання на основ1 в1дпов1дного нац1онального права, в якому» б враховувалися м1жнародний досв1д 1 чинн1 м1жнародн1 норми. При цьому сл1д виходити з того, що причини, умови 1 напрямки. м1грац1й по те-риторИ Укра1ни докор1нно в1др1зняються в1д м1грац1йно1 ситу-ац1I в колишн!й УРСР.
Стан досл}даеш1я проблемы. В досл1дженн1 1нституту притулку осоОливу увагу науковц1в привертали проблеми становления та розвитку цього ¿нституту в м1жнародному прав1. Шдтверджен-ням цього е те, що в радянськ1й науц» мшнародного права я в ищу притулку чи окремим його аспектам Сули присвячет прац1 ряду вхдомих вчених, юрист! в-мхжнародншив : Галенсько1 Л.Н.,' Лев1на Д.Б., Шибаево! 6.А., Шестакова Л.Н., Ушакова М.А., Яст-ребово! 0. та 1Н.
Ц! дослхдження були зосереджен1 на вивченн1 М1Жиарод-но-правових механ1зм1в, що габезпечують д1ев1сть притулку в шжнародному прав1, особливостей становления та дП права притулку в систем1 1нститут1в м1жнародного права. Але в них при-меншувалася роль 1 значения нацюнальних механ1зм1В у процес1 регулювання 1 надання притулку для ефективного функц1онування Иютитуту. Треба зауважити, що цю проблему було значною м1рою пол1тизовано та 1деолог1зовано.З 1ншого боку, вона не мала та-ко! пекучо1 актуалъност1, як в сучасних м1жнародних в1дноси-иах.
Численн1 заруб1жн1 досл1диики доводили, що право притулку мае набути якост1 уи1версально1 норми. Причиною, звичайно, е необх1дшсть м1жнародно-правового захисту ф13ично1 особи в1д протиправних посягань з боку держави перебування на II життя, свободу, права тощо. Але поза увагою залишалися питания право-во1 природи притулку та його рол1 1 м!сця серед ¡нститут^в мажнародного права, зокрема з приводу аастосування самого права притулку.
Актуальним с питания про вианачення самого поняття права притулку в м1«народному прав1, виходячи з тлумачення сут1 яви-ща. Беручи до уваги те, що 1нстптут регулюе правов1дносиии м1д державами, а також односторонне характер волевиявлень прийма-ючо1 деряави в процес1 застосування, право притулку можна тлу-мачити як використання власио! територП э метою захисту 1но-земця в1д посягань на його життя, особу чи свободу з боку держави перебування. То>^у роэум1ння р1зноман1тних прояв1в я в ища притулку в процес1 розвитку м1жнародних в1дносин т1сно пов'язано з утвердженням у правосв1домоет 1 сусп1льства загаль-нолюдських ценностей, ссободи особистост1, II 1нтерес1в та прагнень.
Кета 1 завдання достпдмеиня. Метою дисертац1йного досл1дження е анал18 головних аспект1 в ¡нституту притулку в м1жнародному прав1, його дП, правово1 природа та призначення, м1едя в систем1 1нститут1в м1жнародного права, висв1тлення основш1Х принципов, на яких грунтуеться цей 1нститут, розроб-лення Ц1Л1Сно1 концепцП права притулку Н1Дпов1Дио до сучасних реал1й М1Анародних в1дносин та внутрипньоправових особливостей укра1нсько1 держави.
У дисертац11 зосереджено увагу на виконанн1 наступних завдань:
- теоретичному узагальненн1 практики еастосування 1 роз-робленн1 ц1л1сно! концепц11 права притулку,
- досл1дженн1 юторичних умов виникнення 1 розвитку права притулку як институту м1жнародного права,
- анал130в1 основних форм надання притулку на р13них ета-пах розвитку людського сусшльства, 1х теоретичному обгрунту-ванн1, - висвтленн1 генетичного зв'язку права притулку з роэ-витком 1 закр1пленням в м1жнародному прав1 каталогу основних прав 1 свобод людини,
- досл1дженн1 правово! природи притулку та визначенн1 його мхеця серед 1нститут1в М1жнародного права,
- зд1йсненн1 пор^вняльного анализу ^снуючо! системи надання притулку в Укра1н1 з сучасними заруб¡жними аналогами.
- поданн1 наукових рекомендащй щодо формування основних принцишв повед1Нки укра1нсько1.держави у процес1 надання притулку та створення системи органов, покликаних регулювати да-ний процес.
Методолог^ чн1 та гауково -теоретичи 1 основи дисертацП .
Тема дисертац11 та характер поставлеких завдань спричини-ли наступн1 п1дходи до методологП досл1дження. В основу пок-ладено формально-юридичний метод-, я кий дозволяе закцентувати увагу на правг притулку як ЯВ1Щ1' м)Жнародноправового характеру. Використан1 також ¿сторичний, пор!Вняльний, системний, лопчний та 1нш1 метода досл1дження.
У дисертац1йн1й ро0от1 широко використан загальнотеоре-тичн1 та спещальн1 прац1 В1тчизняних та эаруб1жних Д0СЛ1ДНИК1В, присвячен1 проблемам ствв1Дношення м1жнародного 1 национального права, захисту основних прав та свобод людини, Соротьби з Шжнародною злочинн1стю. Враховано насамперед положения фундаментальних праць Вежб1цького Б., Вилканова В., Га-
ленсько1 Л.H., Граль-Ыадсена А., Каламкаряна P.A., Кожебродсь-кого В., Мехед1 М., Сосновсъкого Л., Ястребово! О. та 1н.
Суттеве значения для розробки в1дпов1дних положень дано1 роботи мали досл1дження укра1нських та зарубежных вчених, в яких ehcbiтлено теоретичн1 проблеми М1Жнародного права, зокре-ма прац1 Еуткевича В.Г., Василенко В.А., Денисова В.Н., 6в1нтова В.I., 1сакович C.B., Лукашука I.I., Ушакова Н.М.,, ибаево! O.A., Шестакова Л.Н. та ih.
У дисертацП широко висв1тлено законодавство ряду держав св1ту ( США, Шмеччини, БолгарiI, Канада, Укра1ни, Pocil та iH.), численн1 м1жнародн1 договори, конвенцП, декларацП та резолюц1й Генерально1 АсамблеГ ООН, а також р1шення Шжнарод-ного Суду ООН.
Теоретично JL практичне аиачешм дисертащ ï полягае в тому, що II положения 1 висноеки дають можливЮть з'ясувати пра-вову природа' явшца притулку в м1жнародному прав1, структуру правов1дносин, як1 виникають з приводу застосування права притулку, а також на основ1 вивчення досв1ду ряду держав св1ту використати його в процес1 формування як позиц11 УкраТни по в1дношенню до б1женц1в, так 1 нацЮнально! эаконодавчо1 бази, покликано! регулговати ц1 процеси.
Зокрема, можна вид1лити так1 сфери застосування результат^ дисертацП:
- науково-досл1дну (у питанн! досл1дження явшца односто-ронн1х акт1в держав у м1жнародному прав1, а'ясування характеру 1 особливостей правов1дносин, як1 виникають з реал1зац11 права притулку),
- правотворчу (в юриднчному забезпеченн1 процесу формування правово1 держави),
- правозастосовчу Су npoqecl д1яльност1 орган1 в Шн1стерства у справах нац1ональностей, м1грац11 та культ1в),
- наукову-ссв1тшо (у процес1 викладання курс1в "Шжнарод-не право", "Захист основних прав та свобод людини" тощо, у вузах, в процес1 п1дготовки та навчання кадр1в юрист1в, прац1вник1в служб м1грац1Г),
- 1нформац1йно-анал1тичну (у робот 1 заклад1в, пов'язаних э вивченням процес1в перем1щення ф1зичннх ос1б).
Новизна досл1диенип полягае в анал1з1 роэвитку права притулку як 1нституту м1жнародного права в процес1 його вторичного роэвитку, а саме э моменту першого проголошення Французь-
- û -
кою революцию 1789 р. до сучасного етапу та узагальненн1 особливостей його застосування, особливо у нин1шн1х умовах пе-ребудови м!жнародних в1дносин.
У дисертацИ вперше в Укра1н1 доел!джуеться правова при -рода явища притулку в м1жнародному прав1 та провалиться уза-гальнюючий анал1з нормативно-правових акт1в у npoueci станов -лення 1 роэвитку 1нституту.
Проблема притулку часто розглядалася лише в соц1аль-но-економ1чному та пол1тичному аспектах. У дисертатйному Д0СЛ1Дженн1 право притулку розглядаеться насамперед в кон-текст1 повед1Нки держави - суб'екта мшнародного права. Hobi П1ДХОДИ до предмету досл1Дження дають змогу розширити коло суб'екив притулку i розглядати явшце в динам!Ц1 - в npoueci формування поведшки держави в m лому.
Наслгдком в1дпов1дно! конкретизащ I е змщення акцентов у тлумачешп притулку ь 6ik односторонних aKTiB в М1Жнародному npaBi 1 на uift основi формулювання деф1НщП права притулку як м!жнародно-правового явища та притулку як внутршньоправоЕОГО режиму для oci6, hkî його шукали.
Дисертащя мае комплексний та узагальнюичий характер. Тому, крш анализу форм застосування притулку, доотджуються Р13номан1ТИ1 мехатзми peanisaml притулку як способу захисту ф13ично1 особи В1Д посягань на II свободу, права, життя чи не-доторканн1сть э боку держави перебуЕання.
Поряд з практичною стороною в роботi висвююються теоре-ТИЧН1 проблеми юнування 1нституту в m лому. Вони анал1зуються на двох р1внях: М1Жнародноыу та национальному.
Результатом анал1эу правово1 природа права притулку стала конкретизация його м1сця i меж застосування в систем1 ihctïi-TyTiB м^жнародного права.
11а. захист вииосяться тшп найбЬчыв cyrrcBi | "OBi поло-нешш та вискошш :
- специф1чною ознакою м1жнародно-правового 1нституту права притулку с поеднання рис одностороннього акту держави а на-явн1стю р1анопланових 1 р1знохарактерних праяов1дносин, а по-декуди з1ткнення 1нтерес1в держав або держав 1 громадян. як1 впливають на реал1зац1ю права притулку;
- реал1зац1ю права притулку сл1д розглядати кр1зь призму фактичних ' стосунк1в держав м1ж собою; а також правов1дносин, як1 встановлюються м1ж особою, то шукае притулку, 1 цими державами ;
- правова природа притулку в1дбивае снециф1ку двох р1зно-порядкових, ане т1сно взаемопов'язаних явшц: права притулку як м1жнарод!ГОправового 1нсгитуту, та притулку як внутр1шньоправо-вого режиму для 1ноземц1в;
- поняття права притулку, яке сл1д виводити з фактичних стосунк1в м1ж державами, а не з правов1дносин м1ж приймаючою державою та особою, що шукае притулку,
- обгрунтування класифИсац! I форм эастосування права притулку в час1 та простор1, а саме: в мирний час 1 в перЮд збройних конфл1кт1в, ( в мирний час застосовуеться тери-тор1альний та дипломатичний притулок, а в пер1од збройних конфл1кт1в - сухояутний та морський);
- пропоэиц11 щодо ы1жнародно-правово1 позицП УкраТнн у процес1 застосунання права притулку, включаючи розробку нац1бнального эаконодавства э цього питания.
Апробац1я, пубД11ащП та нпроводмешш результата дк<:ор-тац11. Дисертац1я обговорювалася на эас1данн1 кафедри м^.народного права Льв1вського державного ун1верситету 1м.1в.Франка. II основн1 положения були вшсладен! в 3 публ1кац1ях та одному делонованому рукопису.
ОсоОиспел пиеской дисертанта у роэроблення наукових результат^, що виносяться на эахист, е зд1йснення анал1зу ряду нормативних документ 1 в як м1жнародного, так 1 внутр1шньоправо-вого характеру Нюземннх держав та м1жнародних орган1зац1й та узагальнення результата наукових досл1джень представник1в в1тчизняно1 та заруб1жно1 правово1 науки.
Структура. I обсяг дисортацП - У в1дпов1дност1 э розпод1лом на базов1 категорП: б1хенц1р право прогужу як здатШсть дер-дави поширювати аяасну врисдикц1ю - захнст на особу - 1ноземця та щиггужх в якост 1 нац1оналыш-правового режиму, передбзче-ного для окремоГ категорП 1ноземц1в, в структур! дисертацП вид1лено три в1дпоа1дн1 напрямки досл1джепня, кожному з яких в1дпов1дае окремий ро?д!л.Внасл!док цього в структуру дисертацП входять: вступ, три роэд1ли (с 1м параграф!в) та заключения. Загальний обсяг прац! 145 стор1нок.
ЗМ1С2РОВОТН
У встутп обгрунтовуеться актуальн1сть 1 ступ1нь досл1дже-ност1 теми дисертацП, формулюеться II мета 1 завдання, виэна-чаються методолог1чн1 основи, наукова новизна, теоретична 1 практична значим 1сть дисертацП.
Перший розд1л присвячено становлению 1нституту притулку в микнародному прав!. В ньому розглядаеться 1сторичний процес становления 1 формування явища притулку як 1нституту м1жнарод-ного права. Одночасно з традиц1йними п1дходами до виэначення 1 класиф1кац11 джерел походження притулку, эаснованому на воль-ових р1шеннях щодо захисту особи з врахуванням особистих якостей 1ндив1да, державних 1нтерес1в з боку владних орган1в чи недружн1х стосунк1в м1ж державами або ментальних особливостей окремих народ1в св1ту щодо ос1б-1ноземц1в, зокрема гостей дому, висуваеться альтернативне тлумачення джерела походження. Показано, що поштовхом для розум1ння 1 розвитку цъ-ого явища, яке 1 стало прообразом сучасного 1нституту м1жна-родного права, був 1нститут ордал1й - своер1дне випробування 1 виправдання д1й особи в к1нцевому п1дсумку.
Поряд з анал1зом 1сторичних джерел 1 розглядом спор1дне-них або схожих яЬищ у р1зних народ1в св1ту особлива увага у комплексному досл1дженн1 прид1ляеться юридичному закр1пленню 1нституту притулку як в правових нормах нацЮнального законо-давства, так 1 в м1жнародно-правових угодах та звичаях.
У процес1 свого становления та розвитку 1нститут притулку завжди знаходився на меж1 необх1днрст1 захисту ф1зично1 особи та допустимост1 II повед1нки з метою усунення зловживань правом притулку у випадку неналежного надання. Саме цим 1 зумов-лено його Шдпорядкування як м1жнародному праву, так 1 нормам нац1онального законодавства. Такий стан речей склався 1сторич-но: регулювання 1нституту нац1ональним законодавством передувало м1жнародному сп1вроб1тництву в ц1й галуэ1. Безпосередньо це знайпшо св1й вияв у р1зновидах притулку.
Першим, найб1льш поширеним видом притоку, звичайно е рел1г1йний. Незалежно в1д м1сця застосування, в1н мав переваж-но внутр1пи1й характер 1 передував територ1альному. ЗмЩнення нац1ональних держав 1 зростання територ1альних та 1нших супе-речностей зумовили протистояння м1ж окремими державами, як1 в пер1од м1ж збройними сутичками позначалися 1 на правов1дноси-нах притулку. Насл1дком цього стало використання ф1зичними
особами територП чужо1 держави з метою уникнути не лише пе-ресл1дування, але й покарання. Проте, эм1на державно! територП не могла усунути сусШЛьну небезпечн1сть окремих кате-гор1й ос1б 1 переважна б1лып1сть приймаючих держав не була за1нтересована в розширенн! кола власних крим1нальних еле-мент1в за рахунок 1мм1грац11 злочинц1в-1ноземц1в. Тому на пев-ному етап1 розвитку м1жнародних в1дносин досить актуальним стало питания про обмеження застосугання права притулку стосовно окремих категор1й ос16. Велику роль у цьому процес1 в1д1гравали договори про видачу злочинц!в, як1 стали обмежую-чим фактором надання притулку. I лише Французька революц1я 1789 р.,' започаткуЕаЕши новий етап у розвитку 1нституту притулку, переглянула наявн1 стереотипа э позиц1й основних прав 1 свобод людини. Саме а цього моменту акценти у процес1 застосу-вання притулку були зм1щен1 в б1к квал1ф1кац11 одн!ею державою д1й 1ншо1 держави по в1дношенню до ф1зично1 особи. Це 1 було переломним етапом у розум1нн1 сут1 явища притулку та переходом в1д правов1дносин м1ж приймаючою державою 1 особою до фактич-них стосункЛв м1ж держава;,и у питанн1 эастосування права притулку.
Т1сне поеднання м1жнародних та нац1ональних особливостей в межах одного 1нституту пояснюе специф1ку правов1дносин, як1 виникають в процес1 эастосування права притулку. 3 одного боку, виникають праЕОв!дносини м1ж державами, з 1ншого - м1ж приймаючою державою та особою, що шукае притулку. Лише розме-жугання цих двох категор1й правов1дносин, дае можлив1сть зро-зум1ти правову природу праЕа притулку як 1нституту м1жнародно-го права. Незважаючи на те, що нер1дко за громадянином виз-наеться м1жнародна правоздатя1сть, функц1онування 1нституту притулку не можна пояснити через сукупн1сть правов1дносин м1ж особою 1 приймаючою державою. Билучаючи особу з-п1д юрисдикцП 1ншо1 держаЕИ, приймаюча держава лише реал1зуе свое право, яке сформувалося внасл1док певних-правов1дносин м1ж державами, що втягнут! в суперечку. Але у процес1 надання притулку окрем1й особ1 не завжди виникають протир1ччя м1ж державами э приводу пересування ц1е1 особи, як1 мають формальний вираз. У такому Еипадку сл1д вести мову про мовчазну згоду на д11 приймаючо! держави з боку держави, територ1ю яко1 покинула особа в пошу-ках притулку. В1дпов1дно, надання притулку ф1зичн1й особ! не поеинно бути еинятком чи окремим явищем. Тому, застосування права притулку можна розглядати як повед1нку держави та воображения II позицП в конкретних д!ях. Традиц1йним для
досл1дник1а був п1дх1д, коли правов1дносини а приводу надання притулку тлумачилися ними черев стосункп приймаючо1 держави та особи, ¡до шукала притулку в зв'ягку з необх1дн1стю эахисту останньо1 в1д посягань з боку держави попереднього перебуван-ня. Дещо варто уточнити в зв'язку з цим Шдходом: вказан1 пра-вов1дносини д1йсно мають м1сце на певному етап1 в процес1 ка-дання притулку конкретно особ1. Проте, це не зове 1м в1дпов1дае д!йсност! через те, ею назван 1 правов1дносини виступають гавершальним етапом в процес1 гастосування права притулку 1 по сут1 с насл1дком кЛлькох посл1довних процес1в. Перший з них стосуеться надежноI повед1нки власне приймаючо! держави. Держава не вправ1 поширювати свою юрисдикции на 1но-земця таким чином, ¡цоб э боку 1ншо1 держави аналог1чн1 д 11 могли тлуыачитися як акт втручання у внутр1шн1 справи. Тому. допустим1сть саме таких д1й повинна бути продиктована, з одного боку, - сформован 1стю поэицП держави у цьому питаны!, э 1ншого - наявн1стю певних норм у м1жнародному прав1, як1 вста-новлиють обсяг д1ездатност! держави в аналог1чних • пра-еов1дносинах.
Отже, можна впевнено стверджувати, що процес надання притулку складаеться з двох етап1в. Перший стосуеться формування поЕед1нки держави 1 включае в себе комплекс правових, пол1тич-ких, соц1альних, психолоПчних та 1ншх аспект1в, поеднання яких дае 1й можлив1сть визначити ставлення до тих чи 1ншх под!й, як1 в1дбуваються в св1т1. Другий егап стосуеться без посередньо визнання за особою правом1рност1 1 законност1 II клопотань про захист Енасл1док д1й чи безд1яльност1 держави попереднього перебування, де мали м1сце посягання на ociiobhI права та свобода особи.
Значна угага прид1ляеться в розд1л1 правовому аакрШленню права притулку в законодавств1 багатьох держав, комплексному анал1зов1 основних рис, як1 притаманн1 притулку i формулюванню поняття права притулку як явища м1жнародного права. На думку автора, п1д правом притулку сл1д розум1ти використання сувереном власно1 територП для пошрення надежно! йому в силу державного суверек1тету юрисдшсцП на 1ноэемця, що шукае захисту в1д посягань на його життя, права, свободу.
У розд!л1: "Правов! п1дстави надання притулку"
визначаеться перел1к п1дстав для надання притулку окрем!й особ1, а також способи забегпечения особ1 эахисту.
Днсертант детально анал!зуе причини, як1 спс-нукакт.
ф?зичну особу галишати меж1 територП держави перебування в пошукзх притулку. Насл1дком цього е встановлення кола ос 16, як) користуються притулком 1 под1л 1х на окрем! категорП. Особлива увага выводиться проблеш встановлення меж допустимо! повед!нки особ;1 1 необх1дност1 втручання третьо1 держави для эабезпечення захисту в1д посягань на права 1ноземця. Розг-лядаються питания критерПв оц1нки, оц1ночних категор1й, способ1в та метод1в оц1нки д1й як ф1зично! особи, так 1 держави, територ1ю яко1 особа залишила, через призму д1й або безд1-яльност1 нос11в владних повноважень.
Анал!зуються 1снуюч1 способ» эабезпеченкя реал1зац11 права притулку або 1НШИМИ словами тип:: 1 види притулку. Розгляда-ючи кадання притулку нк процес, а не г.оодиноке явще, можна класиф1куЕати певн1 його р1зновиди. В першу чергу, це стосуеться того,' ¡до притулок в1домий 1 в миркий час, 1 пер1од збройких конфл1кт1в. Е1дпов1д.чо сл!д роэр1эняти два окрем1 ти-пи притулку. Важливим е питания про под1л на тип 1 вид, оск1льки це е суттевим для загально! класиф1кац1I. Ееручи до узаги те, щэ поняття вид м1стить б1лыпий за обсягом зм1ст, можна твердити, ¡до характеризуватися як тип можуть лише приту-лок в мирний час та притулок в перЮд збройних конфл1кт1в. У свою чергу, типи под1лявться на види. Зокрема, в мирний час сл1д розр1аняти територ1алький та диплсматичний притулок. У перЮд абройних конфл1кт1Е - сухопутний та морський притулок.
В основу класиф1кацП покладено саме т1 оеобливост1, як1 дозволяють вид1лити окрем1 р1зновиди притулку. Це зокрема стосуеться не т1льки загаяьного характеру м1жнародних в 1дносин, але 1 способ 1 в надання притулку, м1сця надання та обов'язк1в приймаючо! держави зг1дно з нормами та звичаями м1жнародного права.
Под1л притулку у мирний час на територ1альний 1 дипломатичний склався 1сторично: по сут1 в зв'яэку з розвитком те-орН, яка обгрунтовувала дипломатичн1 1мун1тети екстери-тор1альн!стю представництЕа, що прир1Енювало його<до державно1 територП. Проте, з плином часу, застосування дипломатичного притулку стало вилучатися з м1жнародно! практики багатьох держав' 1 галпаки цього явишд притаманн1 лише окремим рэгЮнам св!ту, головним чином латиноамериканскому.
У перюд збройних кснфл1кт1в розр1зняють притулок на мор1 та суш1. 5а винятком наведених, суттеЕих розб1дностей м1ж ними кемае. Так. зокрема, м1сцем надання притулку Еиступас територП нейтрально! держави. В обов'язки приймаючо! держаЕи вхо-
дать вилучення ос1б,- як1 д1стали притулок, в1д театру в1йсько-вих д1й 1 усунення можливост1 1х подальшого повернення у стан воюючих стор1н. Притулок у пер1од збройних конфл1кт1в досить часто виступае як "колективний" притулок, адже- надання може ед1йснюватися ц1лим в1йськовим п1дроэд1лам.
ОстаннШ Стрет1й) розд1л дисертацП присвячено розгляду 1снуючих механ1зм1в надання притулку ф1зичн1й особ1 в практиц1 окремих держав та м1жнародно-правовим насл1дкам надання притулку вэагал1.
.Насамперед анал1зуються механ1зми надання притулку. 1х досл1дження грунтуеться на фактичному матер1ал1 - законо-давств1 окремих держав. Комплексний п1дх1д до розгляду пробле-ми дае можлив!сгь простежити не лише нац1ональн1 особливост1 цього процесу, але 1 встановити окрем1 законом1рност1, що характеризуясь притулок виключно як захист 1 притаманн1 лише йо-му. Зокрема, це стосуеться "транзитного" притулку, коли особа могла о держа ти притулок на територИ 1ншо1 держави, вимог- до особи, яка шукае притулку, та II участ1 в процес1 надання. Серед способ1в надання можна вид1лити судову та адм!н1стративну процедуру визнання за особою правом1рност1 II пошук1в притул-ку.
Основна увага прид1ляеться пор1вняльному анал1зов1 1сную-чих механ1зм1в у високорозвинутих заруб1жних державах та Ук-ра1н1, наголошуеться на недол1ках нац1онального ааконодавства, У дисертацП використано законодавство: США., Канади, Н1меччи-ни, БолгарП, Рос11 та деяких 1нших кра1н. Анал1з цих джерел дае можлив1сть передбачити т1 процеси сучасного св1ту, як1 в наш1й держав 1 перебувають у зародковому стан1 або поки що ще не в1дом1. Тому, впвчення цих проблем 1 в1дпов1дний вплив на законотворчий процес в Укра1н1 дозволить уникнути багатьох несприятливих явищ як для сусп1льства, так 1 для держави в ц1лому.
У дисертацП даеться розгорнута характеристика правового статусу особи п1сля одержання притулку. Кшочовими моментами в цьому питанн1 е анал1з правов1дносин м1ж особою 1 приймахзчою державою в зв'язку з новими п1дходами до тлумачення правово1 природа явища притулку. Велика увага прид1ляеться особ1 б1жен-ця, можливост1 його адаптуватися до нових умов Юнування, а також умов 1 п1дстав припинення та позбавлення- статусу чи в1дмови у його наданн1. Зважаючи на те, що правом1рно застосу-вавши право притулку, держава не несе 1нпшх м!жнародно-право-
вих эобов'язань за винятком тих ун1версальних, як1 висуваються щодо основних прав 1 свобод людини в ц!лому, сл1д розглянути правовий статус особи п1сля одержання притулку. В1д 1нших ка-тегор1й 1ноэемд1в, як1 перебувають на територП держави, особи,що одержали притулок, в1др1зняються специф1чним правовим статусом. Це е насл1дком того, що надання притулку ф1зичн1й особ1 виконуе захисну функц1ю з метою припинення посягань на II життя,- права, особист1сть, свободу. В1дпов1дно до цього 1снують для приймаючо1 держави певн1 застереження щодо видання особи, вислання в кра1ну, в як1й II права та свободи будуть порупуватися та 1н. Держава також не вправ1 виносити особ1 по-карання за нелегальну ем1грац1ю та перех1д державного кордону.Наведен1 положения в дисертацП переглядаються з позиц1й нац1онального законодавства 1 висуваються пропозицП щодо його вдосконалення та розвитку на майбутню перспективу.
В закяочн1й частим1 дисертацП формулюються основн1 висновки досл1дження:
- за юридичною природою право притулку як 1нститут м1жна-родного права сл1д в1днести до категорП односторонн1х акт1в держав у м1жнародному прав1;
- право притулку - це зумовлена державним суверен1тетом здатн1сть використовувати державну територ1ю для поширення власно1 юрисдикцИ на 1ноземця (1ноэемного громадянина або особи без громадянства) з метою захисту в1д посягань на його життя, особист1сть, свободу з боку держави попереднього пере-бування;
- для забезпечення ефективного функц1онування механ1зму надання притулку 1ноэемцлм в Укра1н1 необх1дно прийняти окре-мий закон процесуального характеру, в якому б знайшли воображения положения про процедуру визнання особи б1женцем, повно-важення посадових ос1б у процес1 надання притулку, розм1р до-помоги б1женцям, 1х трудов1 та соц1альн1 права.
Основн1 положения дисертацП викдаден1 у таких працях:
1. Про притулок у м1жнародному прав1 (у сп1вавторств1 з Преображенською В.В.) // В1сник Льв1вського держун1верситету. Сер1я юридична. - Вип. 30 "Проблеют формування суверенно I пра-вовоI укра1нсько1 держаЕи". -Льв1в, 1993.- С. 90 - 94.
2. Правов!дносини, як1 виникають з приводу надання притулку//"^ шляху до правсво! держаЕи",- Льв1вська рег1ональна наук.-практ. конф, Тези доп. та пов1д. (Льв1в, 5-6 лютого 1992р.).- Льв1в,1992.- С. 119 - 120.
- 16 -
3. Особливост1 правов1дносин у реэл1эацП права притулку // Правова система Укра1ни: теор1я i практика. Теэи доп. 1 наук. пов1д. наук.-практ. конф. (Ки!в, 8-9 жовтня 1993 р.).-К. ,1993.- С.507 -508.
Grinchak V.A. Asylum in International LaW. The dissertation (manuscript) for obtaining a scientific degree of the candidate of sciences (Law) on the speciality 12.00.10 -International Law. The V.M.Koretsky Institute of State and Law of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1995.
The dissertation is devoted to the investigation of principal aspects of the right of asylum. It is established that by its legal nature the right of asylum as the institute of international law belongs to the category of the unilateral acts of states in the international law. In the process of practical implementation of the right of asylum in international realations it is necessary to mke a distinction between the right of asylum as the institute of the international law and the asylum as a special internal law regime envisaged for foreigners-refugees who are persecuted on the territory of another state.
Гринчак В.А. Убежище в международном праве. Диссертаций (рукопись) на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.10 - международное право. Институт государства и права им. В.М.Корецкого IIAH Украины, Киев, 1995г.
Диссертация посвящена исследованию основных аспектов содержания права убежища. Установлено, что в соответствии с юридической природой право убежилд как институт международного права принадлежит к категории односторонних актов государств. В практике применения государствами право убежища следует различать право убежишд как институт международного права и убежище как особый внутреннеправовой режим, регулирующий положение иностранцев-беженцев, подвергающихся преследованиям на территории другого государства. '
Клочов! слова: право притулку, б!женц1, приймаюча держава.
