АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Эстетичское воспитание в структуре профессиональной морально-правовой культуры сотрудников органов внутренних дел Украины»
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
На правих: рукопису
С'ЄДІН Борис Георгійович
УДК 340.12
Естетичне виховання у структурі професійної морально-правової культури співробітників органів внутрішніх справ України
Спеціальність - 12.00.- філософія права
Автореферат дисертації іш здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
Кнїн - НШ
Дисертацією с рукопис.
Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ України. МВС України, на кафедрі філософії.
Науковий керівник кандидат філософських наук,
професор,заслужений працівник народної освіти України Ібрагімов Михайло Михайлович, Національна академія внутрішніх • справ України, начальник кафедри
філософії.
Офіційні опоненти: Доктор філософських наук,
кандидат юридичних наук,академік Академії політичних наук України Маноха. Олександр Євгенович. Національна академія внутрішніх справ України, начальник кафедри юридичної соціології.
Кандидат філософських наук, доцент Федорова Ірина Ігорівна,
; Міжнародний науковий і технічний університет, керівник департаменту гуманітарних і соціальних-наук.
Провідна установа - Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Міністерство освіти України, кафедра етики, естетики і культурології. м.Київ.
Захист відбудеться
•А- існ?тсіь 1998 року о {4_ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К.26.007.01. Національної академії Внутрішніх справ України (252035, Київ-35, пл. Солом'янська,і)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 252035,
гіл.Солом'янська, 1.
Автореферат розісланий -А-_ 1 ІШроіоу.
Вчеши секретар ,
Спеціалізованої вченої ради, кандидат філософських наук, доцен.
г^убл нк С.А.
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми. Процес демократизації суспільства, розвиток незалежної Української правової держави ставлять нові вимоги до діяльності співробітників органів внутрішніх справ, до формування їх загальногуманісшчних ■ і професійних якостей. Ефективність виконання покладених на них завдань залежить не лише від їх правової, спеціальної підготовки, але й всієї духовної культури, у формуванні якої значна роль належить і естетичному вихованню.
Криза минулого суспільства деформувала всі сфери життя суспільства, його соціальні і духовні цінності, правову, моральну і естетичну свідомість, практику виховання співробітників органів внутрішніх справ. А тому філософське переосмислення духовних цінностей, специфіки естетичного виховання, його ролі у формуванні творчої особистості, професійній підготовці
співробітників органів внутрішніх справ важливе як у
теоретичному, так і у практичному відношенні. .
Актуальність дисертаційного дослідження цієї проблеми обумовлюється цілим рядом причин. В теоретичному відношенні-необхідністю розробки проблем с: а) формування гуманістичної спрямованості свідомості співробітників органів внутрішніх справ; б) перебудови їх світоглядних ціннісних орієнтацій; в)розвигку творчої активності по впровадженню у життя
принципів і норм правової держави.
У практичному відношенні - необхідністю подолання суперечностей: між зростаючими вимогами до естетичного
виховання співробітників органів внутрішніх справ і догматичністю його форм, методів і методик; між естетико-виховним потенціалом службової діяльності, предметного
середовища, побуту, спорту і його використанням у виховному процесі; між роллю предметів естетичного циклу і їх місцем у навчальних планах; між підвищеними вимогами до культури спілкування.! професійною деформацією працівників міліції; між вузькопрофесійною і універсальною підготовкою співробітників органів внутрішніх справ.
У науковій літературі особливості естетичного виховання працівників ОВС -розроблено ще недостатньо. Довгим час цієї проблеми торкалися лише у підручниках з ноліпіко-виховної
роботи, у інструктивно-методичних брошюрах з організації культурно-масової роботи серед працівників органів внутрішніх справ, в окремих публікаціях1
Наприкінці 90-х років робота у цьому напрямку пожвавилася: кафедрою філософії КВШ МВС України було видано програму та підручник з курсу " Професіональная з тика и зстешческая культура сотрудников органов внутренних дел”2 декілька наукових збірок, що містять у собі висвітлення різних проблем естетичної культури і естетичного виховання працівників міліції. У статтях К.А.Булденко, Г.В.Дубова, М.М.Ібрагімова, В.Н.Липського, Ю.П. Ніколаєва, П.Г. Пивоварова та ін. розкриваються особливості викладання курсу естетики, естетичні аспекти службової діяльності і розвитку естетичної культури/ роль художньої культури у естетичному вихованні, взаємозв'язок морального і естетичного виховання, форми і методи естетичного виховання співробітників органів внутрішніх справ.3 На цю тему захищено кандидатську дисертацію Л.В.Луцькою4 . У ній здійснено історико-педагогічне дослідження проблеми, проведено аналіз практики морально-естетичного виховання співробітників ОВС, дано рекомендації щодо її удосконалення. ч
Незважаючи на значний розвиток теоретичної думки у дослідженні даної проблеми, слід признати, що такі Іважливі питання як специфіка прояву естетичного у правоохоронній
1 Афанасьев Ю.Л. Эстетика и формирование личности следователя. Волгоград, 1979. Бражник С.И. Эстетика труда и бьгга работ кисой органов, внутренних дел.Материалы к лекции. М.,1975; ГГ я: Искусство и его роль в эстетическом воспитании работников
; органов внутренних дел. Материалы к лекции - МД975; Пылев С.С. Деятельность по совершенствованию идейно-политического воспитания личного состава органов и подразделений внутренних дел (Из опыта ртботы учреждений МВД СССР).-М, 1978; Скомлський Ю.Н. Эстетика труда сотрудников милиции./Советский милиционер,1978.-№№116,119,120,122; Луикин В.В. Культурно-массовая работа в органах
внутренних дел.-Л,1980. •
2 Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов нвугрекних .дел. Программа для висших и средних специальных учебных заведений МВД СССР.
К., 1988.Ибрагимов М.М.,Куличен«о В.В.,Ствдин Б.Г.¡Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних дел. Учебное пособие.-К.Д990. л Актуальные проблемы нравственного и эстетического воспитания слушателей в специализированном вузе МВД СССР.С6. науч.ст.-Нижний Новгород.1990; Нравственные и эстетические основы совершенствования профессиональной культуры руководителей орсангов внутренних дел.-Труды Академии,-М, 1990; Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания ¿отрудников органов внутренних дел.-К,1991; Проблемы подготовки юристов в условиях праасвого государства.,Науч.-кетод.сб.-К.1992.
* Луцкая Л.В. Совершенствование нравственно-эстетического воспитания сотрудников ОВД.- Автореферат гхссертации какл.пед.наук -М.1990.
з
діяльності, взаємозв'язок ■ і взаємообумовленість правової, моральної і естетичної свідомості та їх роль у становленні професійної культури і регуляції професійної діяльності працівників міліції, універсальний, поліфункціональний характер естетичного виховання, специфіка його методів і засобів, а також механізм їх дії у сучасних умовах, що.змінилися, вимагає своєї подальшої розробки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з основними напрямками Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 -2000 роки, затвердженою Президентом України 17 вересня 1996 року; Комплексної програми виховання морально-правової культури співробітників органів внутрішніх справ України, розробленої в Національній академії внутрішніх справ України у 1992 році а також з філософсько-правовою тематикою науково-дослідної роботи кафедри філософії зазначеної академії.
Мета і задачі дослідження - теоретичне обгрунтування інтегративного і поліфункціонального характеру. естетичного виховання у процесі формування особи працівника міліції як цілісної досконалої індивідуальності і як спеціаліста з високим рівнем морально-професійної культури, визначення у відповідності з цією цілісністю і принципами естетичної діяльності системи взаємопов'язаних засобів , методів і форм естетичного виховання, адекватних специфіці правоохоронної діяльності і вимогам часу.
Виходячи з цього:
- виявити сутнісні ознаки та структуру 'естетичної культури суспільства як системоугворювального підгрунтя естетичного виховання, його мети, засобів, методів і форм;
-визначити специфіку вияву естетичного у основних сферах життя і діяльності співробітників органів внутрішніх справ, зв'язок принципів естетичної творчості з принципами і нормами права, моралі, їх змістовну і функціональну єдність;
-дослідити взаємозв'язок правових, моральннх і естетичних моментів у професійній культурі особи працівника міліції, особливості її формування у виховному процесі;
- узагальнити досвід естетичного виховання у системі органів внутрішніх справ України і виробити деякі методичні рекомендації іцодо шляхів підвищення ефективності естетико-виховної роболі.
Наукова новизна одержаних результатів
Дисертація являється роботою , у якій вперше аналізується специфіка прояву естетичного у правоохоронній діяльності як методологічна основа для розуміння особливостей естетичного виховання співробітників органів внутрішніх справ;
- вперше досліджується взаємозв'язок правових та .
естетичних цінностей на рівнях суспільної та індивідуальної свідомості, професійної діяльності, спілкування, мистецтва, їх ’ роль в універсальній і професійній підготовці працівників міліції; .
- досліджуються умови і шляхи удосконалення морально-естетичного виховання у різних сферах життєдіяльності співробітників органів внутрішніх справ, вноситься ряй методичних рекомендацій щодо його розвиту.
У дисертації обгрунтовуються нові положення та висновки,' які виносяться на захист:
І.Системоутворювальною основою та принципом розгортання эстетичного виховання є природа естетичної діяльності, яка усвідомлюється як чуттєво-емоційне, цілісне, універсальне та інтегративне відношення людини до світу, що виявляє рото родову потребу у діяльній самореализації себе як вільної, творчої і досконалої істоти. :
•• 2.Соціальні умови і інтегративний характер естетичних цінностей визначають їх місце і роль у системі економічних, моральних, правових цінностей, їх зв'язок і ієрархічну структуру, що виражається через діалектику цінностей-цілей і цінностей-засобів та їх взаємну обумовленість.
3. Цілісний, універсальний характер естетичної діяльності визначає і системні якості естетичного виховання:
-його мету (формування естетичної культури особи);
-його засоби (систему видів естетичної діяльності і естетичних цінностей, іцо проявляються у всіх сферах життя ‘ ’суспільства і людини).
4. Естетичне виховання співробітників органів внутрішніх справ - підсистема національної державної системи естетичного виховання. Вона повинна бути адаптованою до специфічних умов
і особливостей правоохоронної діяльності, її цілей і завдань, вікових, психологічних,, освітніх і культурних особливостей її співробітників, професійних цінностей. Зважаючи на них, мають бути визначені 'приорітетні проблеми виховної діяльності, тобто
при її побудові потрібно виходити не лише з “ідеалу”, а й з проблем, що виникають на практиці.
5. За своїм призначенням виховання працівників міліції - це специфічний засіб вирішення суперечностей між їх вузькопрофесійною і універсальною підготовкою. Вирішення цієї суперечності відбувається за рахунок формування:
морально-естетичних світоглядних орієнтацій на вінці соціальні цінності (справедливість, істину, добро; красоту);
творчих здібностей і творчого відношення до світу професійної діяльності;
морально-естетичного відношення до людей у сфері службових відношень та побуту;
морально-естетичної самосвідомості особи, її потреб і здібностей до самовдосконалення.
Від сформованості цих сторін особистої культури залежить і рівень професійних якостей співробітників органів внутрішніх справ. . '
6. У правоохоронній діяльності естетичне органічно пов'язане зі справедливістю, гуманізмом, законністю, воно синтезує їх в собі, створюючи м ор альн о :нрав о~ е стетичн і цінності і виявляє вищий ступінь їх розвитку - “досконалий правопорядок”, "морально-професійну майстерність”,’’досконалий вчинок” та ін. Суперечливий характер розвиті су справедливості, гуманізму, Законності обумовлює і суперечливі форми вияву естетичного -від прекрасного та піднесеного до їх антиподів - низького та потворного.
7. У особистій культурі працівника міліції взаємозв'язок
моральних, правових; і естетичних цінностей проявляється: у
індивідуальній свідомості (світоглядних ціннісних орієнтаціях, культурі мислення та почуттів як єдності морально-правових і естетичних почуттів, поглядів і ідеалів); культурі поведінки (її змісті і формі у різноманітних сферах життя); культурі професійної діяльності (її творчому характері, професійній майстерності). їх взаємозв'язок забезпечує цілісність культури особи, гармонію внутрішнього та зовнішнього змісту і форми, свідомості і діяльності та забезпечує, реалізацію правоохоронної
діяльності. Принцип єдності справедливості. істини._______добра___і
ЩЖогц повинен статі) одним із стрижневих принципів виховання співробітників органів внутрішніх справ.
2
8. Основними засобами формування морально-естетичної
культури працівників міліції є морально і естетично значущі: професійна діяльність і спілкування, естетика предметного середовища і побуту, естетика фізичної культури і спорту; морально-естетична освіта та культурно-масова робота, засоби масової інформації, природа, мистецтво, активна участь . співробітників у різноманітних формах діяльності у сфері дозвілля. . . "
9. Якість морально-естетичного виховання працівників міліції залежить від ступеня проникнення морально-естетичного змісту у основні сфери їх життя і діяльності, рівня матеріально-технічного, організаційного, кадрового, науково-методичної о і духовно-культурного забезпечення системи естетичного виховання.
Практичне значення одержаних результатів
визначається як теоретичним обгрунтуванням конкретної наукової проблеми, так і рекомендаціями, які можуть бути використані: .
- для подальшої наукової розробки теорії естетичної о виховання і системи естетичного виховання співробітників органів внуїрішніх справ;
- у діяльності керівників усіх ланок при плануванні, організації і здійсненні виховного процесу серед працівників міліції;
- у навчальному процесі при читанні нормативного курсу “Професійна етика і естетична культура співробітників органів внуїрішніх справ”, курсів з культурології та педагогіки, розробці навчальних програм, тематичних планів, планів семінарських занять для слухачів;
- у розробці моделі спеціаліста-випускника Національної академії внутрішніх' справ України, у лекційній пропаганді серед практичних працівників.
Особистий внесок здобувана.
Дисертація є самостійним науковим дослідженням .автора. Окремі положення, пов'язані з методологією філософсько-правових досліджень, розроблені спільно з Ібрагімовим М.М.
Апробація результатів . дисертації. Основні положення і висновки дисертації викладені автором у Б публікаціях, виступах на 5 науково-практачних конференціях, у розробці Комплексної програми. виховної та соціально-психологічної роботи зі
слухачами і курсантами Академії, у пропозиціях з естетичного виховання до Міністерства внутрішніх справ України, у навчальному процесі при викладанні курсів ‘‘Професійна епіка та естетична культура співробітників органів внутрішніх справ", "Культурологія” у 1975-1987 рр.
Структура дисертації. Робота складається із вступу, ірьох розділів, заключення і списку використаної літератури, що містить 132 назви. Загальний обсяг дисертації складає 178 сторінок! .
Основна частіша роботи.
У Вступі обгрунтовуєшся доцільність і актуальність геми, визначається міра її вивченості, мета і завдання роботи, методологічна і теоретична основа дослідження, наукова новизна та практичне значення.
естетичної і правової культури співробітників органів внутрішніх справ" обгрунтовується застосування філософської теорії? цінностей до аналізу природи естетичної, моральної та правової культур як специфічних форм прояву і розвитку єдиної родової сутності людини. У вітчизняній філософії права підхід до права як культурної цінності ще тільки складасггься, а його естетична цінність не досліджена взагалі. Тому у роботі на основі аналізу різних точок зору уточнюються такі поняття як “естетична культура”, “правова культура”, "ціль і система естетичного виховання”; '
Спираючись на філософський аналіз культури як засобу формування, розвитку сутнісних сил людини, автор виявляє сушість моральної, правової і естетичної діяльності і культури. їх специфіка визначається тим, які сторони, атрибутивні якості єдиної родової сутності вони відтворюють в людині.
Атрибутивними якостями естетичної діяльності як основи естетичної культури і естетичного виховання є: її чуттєво-емоційний, безкорисливий, самоцінний і особистий характер, універсальність, загальність, інтегратавність, зв'язок зі свободою і творчістю. .
• Ці якості визначають специфіку прояву естетичного у праві і правоохоронній діяльності. Естетична цінність права і. правоохоронної діяльності визначається як інтегративна цінність, що синтезує у собі такі загальнолюдські цінності, як свобода, ісліна, справедливість, демократія, гуманізм, законність у їх
Л4
конкретно -чуттєвій формі прояву - у суспільних відносинах, діяльності та поведінці людей. Вона виражається у тому, наскільки право безпосередньо упорядковує, гармонізує відношення між природою і суспільством, суспільством, державою і людиною, наскільки воно створює умови для вільного розвитку людини, її творчої самореалізації у різних сферах . життя.
Але право як конкретно-історична система регуляції ' поведінки людини у суспільстві не зафкди забезпечує розвиток індивідуальності. Красота і право суперечливо поєднуються у діях держави, яка установлює закон. А закон виражає міру свободи і, відповідно, межу вияву індивідуальності. Діалектика соціальної свободи і необхідності, свободи і відчуження на кожному етапі розвитку права визначає і конкретно-історичний характер зв'язку правових цінностей з іншими соціальними цінностями (політичними, моральними, пізнавальними, естетичними, релігійними), їх змістовний, структурний і функціональний взаємозв'язок: координацію і субординацію, єдність і
суперечливість, інтеграцію і дезінтеграцію.
Характер зв'язку між різними соціальними цінностями визначає 4 співвідношенню між різними напрямками виховання, зокрема естетичного, морального і правового.
.. Далі у роботі розгортається ідея про те, що природа естетичної діяльності і естетичних цінностей визначає сутність і структуру системи естетичного виховання, його місце і роль у формуванні морально-правової і естетичної культури співробітників органів внутрішніх справ.
У дисертації у широкому філософсько-світоглядному плані виділяються різноманітні види естетичної діяльності і форми активності суб'еюа - творчі потенціали, які, незважаючи на їх загальний характер, у кожному виді діяльності проявляються специфічно. Структура естетичної діяльності виявляє і структуру засобів естетичного виховання, їх якість і різноманітність -багатство естетичних здібностей, різноманітність цілей і завдань виховання. • .
Всім видам естетичної діяльності відповідають і предметні форми культури - естетичні цінності, які із об'єктивних факторів і умов стають засобами естетичного виховання працівників міліції. Діалектика опредмечування і розпредмечування складає механізм розвитку .естетичної культури і естетичного виховання. Кожний
специфічний засіб олредмечування вимагає і відповідний йому засіб розпредмечування - естетичну освіту, навчання і виховання (у вузькому його значенні).
Далі дисертант розглядає структуру соціальних інститутів,
які безпосередньо займаються виробництвом, збереженням і
розповсюдженням естетичних цінностей як засобів естетичного виховання, а також організацією самого естетичного виховання.
Естетичне виховання - це і є засіб перетворення естетичної
культури суспільства, певних соціальних груп у естетичну
культуру особи завдяки їх цілеспрямованій організації і активній самостійній діяльності по їх розпредмечуванню. '
У другому розділі "Взаємозв'язок естетичної і морально-правової культури особи співробітників органів внутрішніх справ” аналізується внутрішня та видова структура особистої культури працівників міліції, що обумовлена особливостями її професійної діяльності. Залежність видів культури спеціаліста від структури діяльності дозволяє уявити її як цілісну систему інтелектуальних, політичних, правових, моральних, організаційних, педагогічних і естетичних форм. Основу професійної культури працівників міліції складають їх правова і моральна культури в їх органічній єдності.
Далі дисертант аналізує сутність і структуру естетичної культури особи працівника міліції та взаємозв'язок її з морально-професійною культурою на рівні взаємодії морально-правових і естетичних почуттів, норм, ціннісних орієнтацій і ідеалів.
Важливим предметом аналізу є визначення місця і ролі різних елементів естетичної свідомості у ■ формуванні світовідчуття, світосприймання, творчого відношення до професійної діяльності, культури спілкування, гармонізації всього духовного світу і діяльності та подолання проявів професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ.
У третьому розділі “Естетичні цінності як засіб формування морально-правової і естетичної культури співробітників органів внутрішніх справ” аналізується специфіка прояву естетичного у різноманітних сферах життя і діяльності працівників міліції, його роль у формуванні їх морально-професійних та естетичних якостей.
Основною сферою життя і естетичного виховання працівників міліції є їх професійна діяльність. Формування естетичного відношення до професійної- діяльності і розвиток
творчих здібностей співробітників органів внутрішніх справ -основна мета виховання у цій сфері.
• У роботі аналізується складна структура професійної діяльності, взаємозв'зок у ній пізнавальних, політичних, правових, моральних, педагогічних, організаційних аспектів та відповідних до них творчих здібностей, які у своїй єдності і забезпечують можливість естетичного відношення.
Естегачний аспект правоохоронної діяльності розкривається через аналіз змісту таких утворень, як правопорядок, правопорушення, об'єкт, ціль, засоби і результат правоохоронної діяльності, її соціальні та предметні умови. Основні підсумки, яких дійшов автор, полягають у наступному: правопорядок - це стан упорядкованості, організованості суспільних відносин, що виражають міру реалізації свободи людини і суспільства. Його культурна цінність полягає: у забезпеченні суспільної злагоди, стабільності і сталості - успільних відносин, утвердженні духовних цінностей - справедливості, людяності, моральності, можливості творчої самореалізації людини.
Правопорушення - це суспільно-небезпечне діяння, котре за своїм змістом носить не лише протиправний, а й аморальний і антиестетичний характер. Його вплив на працівників міліції носить негативний характер - це основне джерело їх профдеформації.
Естетичний зміст правоохоронної діяльності органічно пов'язаний з реалізацією принципів справедливості, істини, гуманізма, законності та проявляється у гуманістичній спрямованості її цілей, завдань і методів, професійній майстерності як засобі реалізації творчих здібностей працівників міліції, культурі службових відносин, естетики службового предметного середовища та побуту, а також естетичних потреб, смаків, світогляду особи, їх гармонійного взаємозв'язку. ■
Естетичний зміст професійної діяльності - важливий засіб формування моральних відносин- любові та поваги до своєї діяльності, почуттів совісті, професійного обов'язку, честі, тактовності по відношенню, до людей, У роботі пропонується ряд пропозицій з естетизації професійної діяльності і її основних елементів.
Важливою' сферою і засобом естетичного виховання працівників міліції є міжособисте спілкування. Воно розглядається як загальна умова , форма і засіб розвитку
суспільства і людини. З одного боку, воно є умовою залучення людини до морально-естетичного досліду людства, а з другого -одним із засобів її морально-естетичної самореалізації у відповідності до еталонів прекрасного.
Культура спілкування розглядається як складова частина морально-естетичної культури співробітників органів внутрішніх справ. Моральне і естетичне в ній органічно пов'язані між собою тому, що моральна досконалість імманентно входить у зміст прекрасної індивідуальності. Культура спілкування проявляється у відносинах працівників міліції з громадянами та між собою, у праці, побуті, навчанні, громадській та культурній діяльності і виступає засобом їх інтелектуального, політичного, моральноправового і естетичного розвитку.
Особливість спілкування як засобу виховання полягає у тому, що вона виступає зв'язком рівноправних індивідів та мас на меті їх спільність, носить особистий, діалогічний, співтворчнй характер. Основним його механізмом є емпатія - чуттєво-емоційне осягнення духовного стану іншого і прилучення до його цінностей. Спілкування - основний засіб формування світогляду особи, системи її морально-естетичних, правових та інших цінностей.
У роботі розглядається морально-естетичний зміст культури поведінки, культури мови та зовнішнього вигляду працівників міліції, діалектика змісту і форми у вчинках. та їх роль у формуванні морально-естетичної і професійної культури. Аналізується залежність культури спілкування від морально-психологічного клімату у колективі, • стиля • керівництва, психологічної підготовки, професійних традицій, установок та стереотипів по відношенню до людей. Дано практичні рекомендації з удосконалення міжособистих відносин.
У сфері освіти важливими засобами формування морально-естетичної культури працівників міліції є : 1) морально-естетичні аспекти праці викладачів професійної етики, естетики, історії світової та вітчизняної ісультури; 2) естетичний зміст навчальною процесу викладачів усіх дисциплін; 3) естетичний аспект праці слухачін (навчальної, науково-дослідної, суспільної, культурної);
4) морально-естетичні аспекти педагогічиото спілкування (між викладачами та слухачами, між слухачами, між педагогами); 5) естетичні аспекти діяльності культурно-просвітницьких та інших
громадських організацій (бібліотеки, клуби, університет
культури, школи молодого лектора, засоби масової інформації тощо); 6) художня самодіяльність; 7) естетична організація навчально-предметного середовніца.
Важливими завданнями естетичної освіти є формування творчої оособистості, Ті світоглядних морально-естетичних орієнтацій. Дисертант формулює ряд вимог до морально-етичного виховання у сфері освіти, викладання стики і естетки, культурології саме повинно бути моральним і естетичним як за змістом, гате і за формою (грунтуватися на повазі до слухачів,визнання їх суверенності, бути емоційно насиченим, образним, особисгісшім, відповідати високим естетичним
критеріям педагогічної майстерності); формування творчої
особистості вимагає від викладачів усіх дисциплін творчого педагогічного мислення, проблемних евристичних методів
викладання, включення слухачів у різноманітні види творчої діяльності (навчальної, наукової, громад ської, культурної); педагогічне спілкування повинно грунтуватися на морально-естетичних нормах, тактовності, делікатності, смаку, бути особистісним і діалогічним; цілісний характер морально-естетичної культури обумовлює і цілісний системний вплив на слухачів всіх морально-естетичних факторів у їх органічній єдності і різноманітності; свободний характер естетичної діяльності обумовлює і свободу вибору, пошуку слухачами видів індивідуально-культурної діяльності у відповідності до своїх потреб. Жорстко “заорганізоване” і “заплановане” виховання неефективне. .
Особливе * місце у розвитку морально-професішк;ї і естетичної культури посідає мистецтво.
Багатогранність впливу мистецтва на людину обумовлена його соціальною природою, особливостями змісту і форми та соціальними функціями, які воно здійснює у житті суспільства. Мистецтво синтезує і втілює у собі соціально-історичний досвід життя у всій його цілісності - єдності пізнавальних, політичних, моральних, правових, естетичних цінностей в узагальненому і індивідуалізованому вигляді, а тому воно активно впливає на почуття, думки, волю людини, її світосприйняття, світогляд, вн:;начає напрямок поведінки, ' активізує творчі здібності на перетворення жиля за законами краси. Мистецтво е важливим фактором морального, пр;щовог‘о та естетичного виховання
співробітників органів внутрішніх справ. Зв'язок моралі і мистецтва, його вплив на моральну культуру люпини проявляється у відображенні морально-естетичних проблем життя (зіткнення добра і зла, обов'язку і гідності, проблем щастя і змісту життя, кохання і віри), що вирішуються мистецтвом естетично - у художній формі художніми засобами. Мистецтво, звертаючись до міліцейської теми, розкриває величний героїчний образ міліціонера, його вірність своєму службовому обов'язку, мужність, стійкість і волю у боротьбі зі злочинністю за законність і правопорядок. Розкриваючи огидні явища нашої дійсності, мистецтво засуджує їх, породжує негативне відношення до них.
Ефективність впливу мистецтва на співробітників органів внутрішніх справ залежить від якості сприйняття ними художніх цінностей, широти і багатогранності видів і жанрів мистецтва, від ступеня залучення до художніх цінностей.
Автор підкреслює значну роль художньої самодіяльності у розвитку естетичної культури співробітників органів внутрішніх справ. У роботі аналізуються різні форми і методи залучення працівників міліції до мистецтва. Розглядаються морально-естетичні аспекти фізичної культури і спорту, природи, предметиого середовища і побуту, їх роль у формуванні морально-естетичних якостей співробітників органів внутрішніх справ. .
У висновку дисертації автор підбиває підсумки дослідження, робить висновки і формує ряд практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності естетичного виховання співробітників органів внутрішніх справ.
Загальні висновки і пропозиції /
Для забезпечення комплексності систематичності і безперервності виховного процесу у Національній академії внутрішніх справ України у 1992 році розроблено "Модель спеціаліста- випускника академії” і "Комплексну програму виховної і соціально-психологічної роботи зі слухачами і курсантами академії”, яка з кожним роком удосконалюється.
З метою подальшого удосконалення виховної роботи серед практичних працівників органів внутрішніх справ, системи навчальних закладів необхідно провести -конкурс ’ на альтернативну програму з морально-естетичного виховання та забезпечити нею всі органи МВС України. -
u
Для успішної реалізації програми необхідно: 1) створити при МЗС, кожному УВС громадський центр) з морально-естетичного виховання особового складу та ради у міськрайорганах на громадських засадах; 2) забезпечити центри і ради навчальною та методичною літературою у відповідності до розроблених програм; 3) організацію всіх напрямків роботи покласти на керівників УВС і МВС; 4) для підготовки спеціальних кадрів з морально-естетичного виховання при Національній академії внутрішніх справ України створити спеціальні курси; 5) для успішного здійснення морально-естетичного виховання забезпечити єдність та узгодженість усіх суб'єктів виховання.'
У сфері професійної діяльності практичних органів МВС України передбачиш: створення кабінетів з морально-естетичного виховання з .відповідним технічним устаткуванням, забезпечити естетичну організацію службово-предметного середовища, роботу засобів масової інформації, сприяти зміцненню морально-психологічного клімату у колективі, культури спілкування, естетики зовнішнього вигляду тощо.
У навчальних закладах МВС України забезпечити чигання курсів професійної етики, естетики та культурології у необхідному обсязі. Підготовити навчальну і методичну літературу, технічні засоби та ілюстративні матеріали, розробити методшсу підсилення естетичного аспекту викладання всіх навчальних дисциплін, культури спілкування. Забезпечити роботу університетів культури, клубів за інтересами, гуртків художньої самодіяльності, наукових студентських гуртків, музеїв, виставок, кінолекторіїв. Розширити зв'язок вузів з культурною громадськістю, заохочуючи їх до участі у культурному житті.
У сфері фізичної культури і спорту забезпечити:
а)навчально-спортивну роботу у різноманітних видах спорту; проведення спортивних змагань різного рівня і значення; забезпечення заняття спортом відповідним оформленням предметного середовища( спортивні зали, знаряддя тощо];
б)забезгіечити фізкультурно-масову роботу( фізичні заняття в режимі дня, організацію спортивно-оздоровчих таборів, масових виїздів співробітників на природу, проведення спортивних змагань тощо).
Виконане дослідження не вичерпус всіх аспектів порушеної проблеми. Подальшого вивчення і наукового обгрунтування
потребує соціологічний аналіз різноманітних методів, форм морально-естетичного виховання співробітників органів внутрішніх справ.
Слисок опублікованих праць за темою дисертації:
1) Ибрагимов М.М., Куличенко В.В., Съедин Б.Г.
Профессиональная этика и эстетическая культура сотрудников органов внутренних дел: Учебное пособие.-Киев. :НИиРИО
Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф.Э.Дзержинского, 1990,с.7-57, 69-79, 89-133, 189-263;
2) Съедин Б.Г.,Куличенко В.В.Основы профессиональной морали работников милиции.Брошюра. КВШ МВД СССР.-К. 1986, 46 с.;
3) Съедин Б.Г. Единство нравственного и эстетического в культуре поведения сотрудников органов внутренних дел. Брошюра. КВШ МВД СССР.-К.-1987, 33 с.;
4) Съедин Б.Г. Роль эстетики в формировании духовной
культуры сотрудников органов внутренних дел.// Проблемы подготовки юристов в условиях правового государства: Научнометодический сборник; Изд-во Украинской академии внутренних дел.-К. 1992. с. 42-49; '
5) Съедин Б.Г. Роль профессиональных традиций в
эстетическом воспитании сотрудников органов внутренних дел / / Милицейская этика и проблемы нравственного воспитания сотрудников органов внутренних дел: Межвузовский сборник научных трудов КВШ МВД Украины. Изд-во Украинской академии внутренних дел.-К. 1991. с.78-89. . "
/
С'єдін К.Г. Естетичне виховання у структурі професійної моралыю-праваьої культури співробітників органів внутрішніх справ України.
• Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 12.00.12 - філософія права. Національна академія внутрішніх справ України. Київ, 1997.
Дисертацією е рукшшс. '
Система естетичного виховання співробітників органів внутрішніх справ розглядаєтгся як цілеспрямована і організована діяльність соціальних інститутів у всіх сферах життя і сукупність визначених ними цілей, засобів, принципів, методів і форм, що забезпечують формування особи співробітника як суб'єкта естетичної і морально-професійної культури. '
Съедин Б.Г. Эстетическое воспитание в структуре профессиональной морально-правовой культуры сотрудшжов органов внутренних дел Украины.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 12.00.12 - философия права. Национальная академия внутретшх дел Украини. Киев, 1997.
Дисертацни'1 является рукопись.
Система эстетического воспитания сотрудников органов внутренних дел рассматривается как целенаправленная и организованная деятельность социальных институтов во всех сферах жизни и совокупность определенных ими целей, средств, принципов, методов и форм, обеспечивающих (}>орШ1ропанне личности сотрудника как субъекта эстетической и моральнопрофессиональной культуры.
Siedin B.G. Aesthetic education in. the structure of professional culture of the officers of the internal affairs agencies of Ukraine. . .
Candidate thesis (philosophy) Speciality 12.00.12 - Philosophy of law. National Academy of Internal Affairs of Ukraine. Kiev, 1997. ■
The system of aesthetic education of the officers of the internal affairs agencies is being considered as purposefol and organised activiti of public institutes in all spheres of life and totalily of determined by them aims, measures, principles, methods and forms, that influence the process of shaping the personally of the officer as the subject of aesthetic, moral and professional culture.
Ключові слова: естетична діяльність, культура, творчість,
слр;и.одлш>ість, міра, нрекраспг.
