АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Государственно-правовое строительство в первой Чехословацкой республике»
КИГВСЬКИЙ НАЩОНАЛЬНИЙ УШВЕРСИТЕТ Рг 6 О Л 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
/ 6 Ш 1998
БИСАГА ЮрШ Михайлович
УДК 34(091)(4/9) + 321(091X4/9)
ДЕРЖАВНО-ПРАВОВЕ БУДШНИЦТВО В ПЕРШ1Й ЧЕХОСЛОВАЦЬЮЙ РЕСПУБЛЩ1
Спещальшсть 12.00.01. - теор1я та ¡сгорая держави 1 права;
icтopiя пошгичних i правових вчень; фшософ1я права
Автореферат днсертаци на здобутгя наукового ступеня доктора юридичних наук
Кюв- 1998
ДисертаиДею е рукопис
Робота виконаиа на кафедр! ¡стори Украши 1сторичного факультету Ужгородського державного ушверситету
Науковий консультант:
Офщ)йш опоиенти:
Пронина устакова:
доктор юридичних наук, професор [ Ткач АркадШ Петрович юридичний факультет Кшвського Национального ушверситету 1меш Тараса Шевченка
доктор юридичних наук, професор Козюбра Микаш Ыанавич,
судця Конституцшного Суду Украши,
доктор юридичних наук, професор Копейчвков Володимир Володимировнч Акаделпя Мипстерства внутршшх справ Украши
доктор юридичних наук,, професор Копилеика Олексамдр Любинович заступник кер1виика юридичного управлшня Верховно! Ради Украши
Льв^вський державний ущверситет ¡меш 1вана Франка
Захистввдбудеться "2/6 " 46-^ ^ Н^ 1998 р. о^О годига на засщанш спещалЬовашм вчено! ради Д.26.00 1.04 по захисту дисертацш на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук при Кшвському Нащонадьному ушверситеп ¡м. Тараса Шевченка. 252017, м. Кшв, вул. Володимирська, 64.
3 дисертащею можна ознайомиггися у б1блютещ Кшвського Нащонального ушверситету ш. Тараса Шевченка. 252017, м. Кшв, вул. Володимирська, 64.
Автореферат роыслано ¿St^^^H/ 1998 року.
Вменяй секретар //) / кандидат юридичних наук,
спещал]зованоТвченоТ ради (Д^К/""""Доцент Бобровнцк C.B.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
АКТУАЛЬШСТЬ ТЕМИ ДОСЛЩЖЕННЯ. Складний шлях пройшли народи свпу в утвердженш свое! державносп 1 права на суверенний розвиток. Не була винятхом з цього 4 украшська людшсть. Для украшського народу висопомними подоями на тернистому шляху до незалежносл стали: 1. Прийняття Дскларацп про державний суверештет Украши 16 липня 1990 р., в якш були закршлеш вс1 три види суверештету (державний, народний, нацюнальний). У цьому документ! з ряду обставин визначено лише основш риси ново» украшсько! державносп, н внутривш та зовшшнг прюритети. 2. На за-гальнодержавному референдум!, який вщбувся 1 грудня 1991 р., народ Украши однозначно висловив свою волю будувати суверенну державу 1 право. 3. Лопчним завершениям державотворчих пошуив украшського народу стало прийнятгя Верховною Радою Украши 24 серпня 1991 року Акта проголошення незалежносп Украши. Цим документом закртлювалася незалежтсть 1 проголошувалося створення самостшно! держави, було закладено правовий фундамент украшсько! державносп 1 права. Надзвичайно велике значения для нашого народу мало прийнятгя 28 червня 1996 року Конституцн, яка визначила економ!чш, полггичш, духовш критерп украшсько! держави 1 права1. ;
Виходячи з власних ¡сторичних набутив, досвщу шших краш, на основ! природного та м1жнародного права народ Укра!ни найпершим нацюнальним завданням ставить ниш розв'язання проблем державно-правового будавництва. Перед украшським народом, його лидерами у нових умовах постала низка тсоретичних \ практичных питань, в^д своечасного виршення яких залежить подальший рух уперед у цш нелегкш справ!. Саме тому надзвичайно корисним ! повчальним е досвщ, набутий крашами свггового ствтовариства в питаниях державного 1 правового творения. Ц! обставнни роблять арх!актуальним для нас поглиблене вивчення досвщу в цш сфер!, зокрема сусвдшх з Укра'шою европейських держав. Необх!дн! серйозш науков! студи з аналггичного ! пор!вняльного державо- I правознавства. Бо впродовж усього перюду поглибленого анал!зу конкретного державно-правового матер!алу виникае необхщтсть ! доцшьшсть пор1вняти форми певно! держави, чинш норми з тими, як! юнували в минулому й ¡снують тепер в ¡нших европейських державах,
1 Конститущя Украши - Ужгород, Патент, 19%. - 52с.
виявити сшльш тенденцп державно-правового розвитку I його особливосп залежно вщ 1сторично-сощальних, нацюнально-культурних та шжнародних умов.
3 огляду на вищесказане, а також на ряд неупереджених обставин (блнзьисть державотворчих територш, ¡сторичноУ дол1, ментальносп народов, культурш традицц тощо), актуальним для Украши досвщом може бути вивчення тако! системно!, науково-практично! проблеми, як "Державно-правове будавництво в першш Чехословацькшреспублщ1".
Актуальшсть даного дослщження полягае насамперед у тому, що: а) в теоретичному плаш перед сучасною Украшою, як I свого часу перед першою Чехословацькою республжою, стоять питания наукового прогнозування - на найближчий час 1 на вщдалену перспективу. Потребують теоретичного осмислення. питания державного будавництва 1 правово'1 пол1тики; б) у практичному вщношенш Украша, виходячи ¡з сво1х як внутршшх, так i зовнппшх можливостей, безперечно, побудуе свою украшську модель дфжави 1 права, в якш будуть викорисгаш краип м1жнародш традицн, цшносп державно-правового творения. 3 цього погляду надзвичайно корисним е вивчення методики розв'язання теоретичних 1 практичних проблем державно-правового будавництва у домюнхенськш Чехословаччиш; в) у плат подлинному - проведения вщомих паралелей М1Ж минулим i сучасним у питаниях державно-правового будавництва, пошук точок дотику кпж тепер1шньою Украшою i крашами сучасно1. Свропи, що допомагае визначити ц мюце в цьому геополггичному простора 1, що найголовшше, вщносить и до краш, ям сповщують демократичш цштсш ор1ентири. ЦД обставини за сучасних умов надають украшському державно-правовому феномену ознак гаранта стабшьносп в бврош; г) у науковому плaнi цшшсть дисергацшно1 робота можна градуювати у такш систем! координат: виходячи з практичних сусшльних потреб, стану наукових дослщжень з 1стори держави 4 права заруб1жних краш, постановкою 1 вирипенням системи державно-правового будавництва в першш Чехословацыай республик, можна скористатись, як точкою опори для подалыпих системних студай (як вертикальних, так 1 горизонтальних) названих проблем стосовно ваеУ Центрально! Свропи. Це однозначно засвадчило б про серйозш науков1 нам1ри украшських ¡сториюв I теоретимв держави 1 права 1, без сумшву, сприяло пщвищенню авторитету украшсько! школи юридичних наук. Працюючи над арх1вними джерелами вщповщних установ ЧеськоГ республпси, досгпдник знайшов, ушв у дисертацта ряд нових цшних матер1ал]в. Паралельно виявлено також
армвш матер»али, ям мають значну цшшсть (магер1альну, ¿сгорико-культурну, моралъну) для Украши, про що було прошформовано вщповщш державш сгруктури. 3 усього видно, актуальним е осмислення подай сусщшх европейських держав, к'х досвщу державотворення, Вивчаючи наукову лтературу, близьку до теми дошдження, автор дисертацп виявив "бш плями" у в1тчизнянш ¡стортграфп з ще! проблематики. Знания про ¡снування низки цшних монографий, статей чехословадьких авторов сприятиме зростанню штелектуального потенщалу як втшзняних слещатспв- доопднийв, полтшв, так 1 широкого загалу тих, хто цшавиться такими згаданими питаниями, що тдвшцить ревень правово1 культури в Украши Анализ наявно1 в1тчизняно1 { зapyбiжнoi лпсратури дае гндстави твердити, що ще немае пращ, яка б вщображала систему питань, передбачених нашим дослщженням, державно-правового буд1вництва в лергшй Чехословацькш республщ! з в1дповщним джерельним забезпеченням, методиками опрацювання матер!ал1в. Отже, з цього погляду дослщження актуапьне 1 шщнбне; д)у культурному вщношенш ця дисертацШна робота певною м1рою сприятиме взаемному шзнанню ¡сгори, культури, ментальносп наших народав, спонухатиме вщповщш державш шституцп Украши 1 Чеха найближчим часом виробити I втшити в життя правов! засади для культурно! ствпращ наших народав, що дасть поштовх до ствпращ 1 в царит науки; е)у тзнавальному план) це дослвдження вщкрие нову стор1нку в'нно! людсько'1 потреби - знания нового, яке можна почерпнута з матер1атв дисертацп вама бажаючими; е)у морально-психолопчному аспекп аналоги, досвщ, перспектив« державно-правового будавництва в крашах Центрально! Свропи посилюють упевнешсть украшщв у справедливосп свого природного права будувати незалежну, суверенну державу 1 право, тлею чи ¡ншою мфою застерн-ають !х вщ повторения помилок шших народав. У цьому вщношенш цшною е можгаиасть скорисгатися к нам випробуваними ¡сгор1езо, перев1реними житгям морально-етичними критер1ями, практичними знаниями, необхщними при вибор1 лщер1в краши, ор1ентацн подальшого шляху розбудови держави \ права. 3 цього погляду досвщ першо! Чехословацько! республйси м1г би бути повчальним 1 для нашого народу.
У дисертацп, яка е новим налрямом у юридичннх дослщженнях з теорп та 1сторй держави \ права, пропонусться завершена авторська концепция державно-правового будавництва в першш Чехословацьюй республщь
ЗВЯЗОК РОБОТИ 3 НАУКОВИМИ ПРОГРАМАМИ, ПЛАНАМИ, ТЕМАМИ. Тема дисертацшного досладження доц. Бисаги Ю.М, пов'язана з науковими проблемами, якими займаються кафедра запишю! хсторн, 1стори Украши, 1сторп та теори держави х права УжДУ. Ця наукова робота е важливим елеменгом науково! проблеми, яка розробляеться ученими Ужгородського державного ушверситета 1 занесена в державний реестр гад № 0196И008267. Вибраний напрям досладження -псно пов'язаний з тими завданнями, якх ниш стоять перед украшським народом , його ладерами в питаниях розбудови власног держави 1 права.
ПРЕДМЕТ ТА ХРОНОЛОГТЧШ РАМКИ ДОСШДЖЕННЯ. Предметом дано! дисертаци е системне вивчення 1 пор1вняльний анал1з державно-правового будавництва в першш ЧехословацькШ республщк На основ1 численних арх1вних та опублцсованих джерел, монографий, сучасних методичних прийом!В досладження, з неупередженим, позбавленим крайшх сустльно-полггичних оцшок поглядом, робляться спроби проанал1зувати: а) пошуки модел1 державно-правового устрою Чехословаччини на початку 20-х роюв XX сг. 1 роль у цьому процеа внутрштх ! зовшшшх фактор!в; б)закладання фундаменту державно-правово! полкики Чехословаччини в 20-х роках, усп1хн 1 проблеми на цьому шляху; в) функщонування 1 розвиток державно-правових оргашзацш у першш Чехословацькш республод.
На виб1р хронолопчних рамок досладження, яке охоплюе перюд 1918-1938 рр., вплинуло илька фактор!в: 1)це час м1ж закшченням першо! 1 початком друпм сштових воен, як! е вехами в 1Стори европейсько! цившзацп; 2)що стосуеться Чехословаччини, то це часове поле квал1фшоване як перюд першо! Чехословацько! республжи; 3) у дане двадцятирхччя в Чехословаччит було побудовано, завершено державно-правову систему; 4) цей М1Жвоенний пераод е уншалышм для ¡сторп всього людства: виробляються демокрагичш принципи сшвкнування народа, з одного боку;,а з шшого - це период виникнення тотаттарних режимов. М1ж цими полярннми полпичними феноменами перша Чехословацька республика вибрала демократичш приоритета, що гщне схвалення 1 вивчення; 5)саме в цей перюд державно-правове буд!вництво в Центральнш Сврот в силу внутршппх Ч зовшшшх фактор1в для одних держав, зокрема 1 для Чехословаччини, було сприятливим, для шших же народа, серед яких був 1 украшський, - несприятливим; 6) саме года в Чехословаччшп найповшше проявилися устремления народив, яю
входили до В' складу, а також п л ¡дер! в до державно-правового творения. У розглядуваний перюд домюнхенська Чехословаччина була найбшыц демократичною, правовою краток» в Центральтй Сврош.
МЕТА I ЗАВДАННЯ ДОСЛЩЖЕННЯ. Метою дисертацшно! робота е, по-перше, объективно, . в комплекс! окреслити та проанашзувати проблема державно-правового будавництва в першш Чехословацькш республвд; по-друге, довести, що в цей перюд у Чехословаччин! було побудовано державу I право, для яких цшшсними критериями стали стабшьшсть, демократ!*, саморегуляц1я, законшсть; по-трете, вдо посильну участь у розбудов1 чехословацько! держави взяло ! населения ГНдкарлатсько! Рус!; по-четверте, з'ясувати методику розв'язання проблем державно-правового будавництва в Чехословаччиш.
Для даного дослщження вважаемо за доцшьне поставити так! завдання:
1. Объективно проанал!зувати вклад вгсчизняних ! заруб!жних ¡сториыв та теоретиков держави 1 права у дооидженш питань державотворення та правотворення в першш Чехословацькш республщ!, наголосити на проблемах, яю ученими недостатньо вивчен!, або перекручувались, фальсифпсувались.
2. На основ! анатзу документальних матеркиив, монограф1чно1, статейно! л!тератури визначити сукупшсть м1жнародно-правових аспектов, зад1яних у проголошенш \ визнанш першо1 Чехословацько! республ1ки.
3. З'ясувати мкце Чехословаччини в мшнародно-правовш полтод пров!дних краш св1ту.
4. Квал1ф1кувати значения Паризько! конференци, Сеи-Жермснського, Тр1анонського договор!в для Чехословацько! республши.
5. Узагальнити роль населения Пщкарпатсько! Рус!, його заокеансько! емираци у визначенш напрям!в буд!вництва ЧСР.
6. Проанал!зувати перш! передконституцшш нормативш акта Чехословацько! держави.
7. Охарактеризувати механизм конституц!йного гарантування м!сця нащональних меншин у склада держави.
8. Висвгслити шляхи, метода полшшення системи улравлшня в ЧСР.
9. Просгежити функцюнування та розвиток шститупв держави \ права в Чехословаччиш в 20-30-х роках XX ст.
10. Показати еволющю державного устрою першо! Чехословацько! Республ1ки.
И.Розширити джерельну базу досщдження державно-правового
будавництва в домюнхенськш Чехословаччши. 12. Опираючись на науков* узагальнення, що випливають з дослщжуваних мaтepiaлiв, зробити висновки 1 сформулювати рекомендацц та пропозицн, яю можуть бути корисними у розбудов1 украшсько'! держави 1 права.
МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕННЯ. В основу дисертащйного дослщження покладено проблемно-хронолопчний, {сторико-пор1вняльний>, системно-структурннй, предметно-юридичний метода вивчення науково! проблеми. Це дало можлив1сть просгежити як!сш i хшьюсш зюни в державно-правовому будовницга в пepцIiй Чехословацькш республщи Автор використовував так1 науков! принципи, як ¡сторизм, об'ектившсть, конкретшсть, шиорашзм доапдження 1 так1 лопчш прийоми, як анализ, синтез та пор1вняння2. 3 фшософсько-свггоглядного погляду , дисертащя грунтуеться на системних загальнолюдських цшшсних ор!ентирах, як! пояснюють, характеризують так! феномена людського буття, як держава г право.
, Теоретичним гадтрунтям для теми дослщження послугували ще1, думки, ям М1стяться в прадях С.С.Алексеева, Б.Бакси, Е.Бенеша, Ф.Веура, Я.Калаба, П.Каленського, Т.Масарика, Я.Опоченського, В.Н.Хропанюка, П.М. Рабшовича3.
НАУКОВА НОВИЗНА одержаних результата полягае в тому, тцо вперше у в1тчизнянш ¡сторюграфп з проблем ¡сгори I теорн держави та права зроблено спробу системно вивчити державно-правове будавництво в пернпй Чехословацькш республщь Слад вщзначити, що в .такому об'еш- 1 багатоаспектному розр1з; названа тема не розроблялася.
У дисертащ! дано нову оцшку метод!в будавнидтва держави 1 права в домюнхенськш Чехословаччиш та н здобупав на цш нивь
1 Vanecek V. К metodickim zakladum pravnehistoricke vedy// Pravnik.-1973. -N52.-S.53-68.
1 Kalensky P. Кnekterym teoretickym pioblemusrovnavaci piavni vedy//Pravnik-1968 - N1S.49-62.
J Алексеев C.C. Теория права,- M., 1994.; BaxaB.O vlade parlaraentni. - Praba, 1921., Benes E. Svetova valka a nase revoluce. sv. I-IV.- Praha, 1927-19934.; Weyr F. Zaklady filosofie pravni. - Praha, 1920., Kallab J. Uvod ke stutiu metod pravnickych-Praha, 1920., MasarykT.G. Svetova revoluce za valka a ve valce 1914-1918.- Praha, 1930., Masarik T.G. Cesta demokracie. - Praha, 1933-1934, Opocenskky J. Vznik narodnich statu. - Praha, 1928-, Хропанюк B.H. Теория государства и права. - М.,; 1993., Рабшович П.М. Основи загальнсл теорп права та держави. - Бородянка, 1993.
Досладнихом переосмислено значения досвщу, якого набула перша Чехословацька республша у побудов! свое! держави I права, фактично вперше з науковок точки зору проанал!зовано таю важлив1 елементи, як роль внутршних \ зовшшшх чинниюв в утворенш держави 1 права, перпп кроки у сгворенш власного правового поля, систематизащйт-утфшацшт пошухи юриелв ЧСР, робота правоохоронних оргашв, спроби урядових кш, полггичних партш, населения краши вдосконалити державно-правову модель Чехословаччини. В дашй робот! вперше зроблено наукову спробу довести: народи Чехословаччини мали природне право на побудову свое'1 держави 1 права 1 й побудова була лопчним к справедливим актом у всесвтнй ¡сторп; народами ЧСР та !х лдарами було створено власну верою держави 1 права. Використаш в дисертаци нов1 документи, спещальна лгтература, сприятшт суспшьно-полп-ичю умови в УкраГш, неупереджешеть автора дослщження дають змогу объективно 1 по-новому проан&тоувати шляхи побудови держави \ права в Чехословаччиш, усуваютъ можлив!сть одноб1чних пщходев та оцшок.
ДЖЕРЕЛЬНУ БАЗУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТАНОВ Л ЯТЬ матер.али арх1Б1в Чесько1 республики, як; в основному сконцентровано в м. Праз1. Автор дооцдження скористався фондами Вшськово-1сторичного арх1ву, Арх1ву Мшстерства закордонних справ, Державного Центрального арх1ву Чесько! республжи, Арх1ву Т.Г.Масарика, Арх1ву Е.Бенеша. Бип>цпсть арх^вних матер1атв, викорисганих у дисертаци, в науковий об1г уведено вперше.
3 матер^ал^в Вщськовсмсторичного архиву глибоко проанашовано таю фонди: Вшськово'1 канцелярн Президента Республики (загальш питания); Фотокопи важливих документов 1914— 1921 рр.; Хрошка вшськових наказ1в перюду 1925-1939рр.; р!зш вшськов1 документи. Документи цього арх!ву шострують м1жнародну, вшськову ситуацйо, яка передувала утворенню першо1 ЧСР. У них вщбито заходи уряду ЧСР щодо оргатзацп елемеипв державно! влади (правоохоронш' сгруктури). Анал^зуючи хрошку вшськових наказ1в 1925-1939 рр. у ЧСР, можна зробити висновки про вшськову доктрину, професшну пщготовку збройних сил Чехословаччини. 3 Арх1ву Мжстерства закордонних справ вивчено таи фонди: Паризького арх1ву, Свп-ово? конференцл в Парижу телеграми, як1 иадшшли в М1Шсгерство закордонних справ протягом 1918-1939 ромв В1Д чехословацьких консульських I посольських представництв; поттичш питания антидержавно! аптацн проти Чехословаччини 1918-1939 рок!в. Чимало матер1ал1в ша" архивно* установи ЧР
шдшмають певною м1рою завюу таемносп над тим, як будувався свит теля першо) сытово! вшни. Незаперечну увагу дослщнгаав викликае "кухня" вщпрацювання балансу ¡нтереав глобального, континентального, репонального, лпсцевого характеру. Цшавими е материала, як1 щюструють тезу, що для будь-яко! краши не ¿снуе поспйних союзншпв, а е лише постшш ¡нтереси. Вважаемо за доцшьне наголосити, що уважне вивчення телеграм, яю надшшли МЗС першо') ЧСР протягом 1918-1939 рр. ввд чехословацьких консульських, посольських представництв, дае пщстави твердити: завдяки активним д!ям преДставнюав цього ведомства про першу ЧСР знали у всьому свш як про демократизму державу; у Мшстерсш шоземних справ працювали професюнали-патрюти, як! забезпечували необхщний обсяг робота свого ведомства. Ряд матер1ал1в ще! арх!вно"! шституц» незаперечно доводять причетйсть спецслужб деяких сусщшх краш до органЪаци антидержавних дай проти домюнхенсько! Чехословаччини; з матер1ал!в Державного Центрального Арх1ву ЧР використано тай фонди: мпистерства закордонних справ перюду 1916-1944 рр., картони №№1759-1774, 2252, 2324-2326, 2376 - 61, 1644, 1676-1685, 2405; Презида Ради Мшютерств 1918-1945 рр., картони №№56, 57, 71, 72, 73, 79, 80, 81, 83, 85, 87, 89, 90, 91,92, 93, 95-97, 104, 107, 173, 178, 179, 187-189, 192, 194-197, 217, 223, 224, 227, 231, 236, 246, 276, 277, 278, 283,. 363, 520, 568, 578, 625, 626, 632, 633; Чехословацького закордонного шституту 1928-1941 рр., картони №№ 1, 6, 8, 9, 10, 11-14, 17, 18, 19, 21, 25, 28. 29, 30, 31, 38, 39, 43-45, 70, 75, 76; арх1в Канцелярп Президента Республжи: №№ 1/2, 1/3, 1/5, 1/19, 10/29, 11/63, 11/290, 11/447, 111/13, 111/21; мшстдэства ушфшацп перюду 1919-1938 рр.: №№ 1, 6, 7, 10-13, 20, 22, 23, 24, 28, 30, 31, 33, 35-39, 43, 44, 47-49, 51, 52, 54, 55, 59, 74, 81, 90, 93, 103, 014, 114, 149, 156; мшстерства юстицп 1919-1939 рр.; Найвищого адмшстративного суду 1918-1939 рр.; Найвшцого суду ЧСР 1918-1939 рр.; мшктерства внутриытх справ 1918-1939 рр.; дипломатачш питания: картони №№212, 213, 215, 268, 275, 296, 297, 299, 300, 320,523,526, 556, 559, 576, 604, 606, 608, 613,617,619, 620, 632, 634,642, 644,645,649, 650,651,652, 655, 656, 661, 662, 663, 666, 668, 671, 836, 837, 839, 941, 846, 875, 908, 911, 912, 914, 915, 1273, 1274, 1363, 1369, 1370, 1371-1376, 1377, 1378, 1380. Широкоплановими е матерали Державного Центрального Арх1ву ЧР. Особливу цшшсть становлять -п матер1али, де е маргшалп тих шштичних, державних, наукових, культурно-просвтих д1яч!в, яким вони були адресоват або котр1 !х готували (Т.Г.Масарик, В.Вшьсон, Е.Бенеш, Г. Жаткович та шип). Ц1 документа прояснюють дух того часу, мотивацпо, гадстави тих чи
щших вчиншв, дай. Матер1;ши цього apxiBy незаперечно доводять, що розбудова держави i права - системна, коготка правд, а для усшшного и початку i поступу позитивними мають бути як внутршшш, так i зовншной чиннгоси. 3 apxiey Т.Г. Масарика використано тага фонда: Шдкарпатська Русь 1918-1934 рр.: картони №№ 1-4; з apxiey Е.Бенеша
- фонд Шдкарпатська Русь перюду 1918-1938 рр/. картони №№ 137,138. Матер1али цих apxieiß шюструють державно-правове будавництво у схцгнш частиш nepnioi ЧСР - Пвдкарпатськш Pyci. Мабуть, через те, що вони утвореш на матер!альнш ocHoei колишнього apxiBy 1нституту марксизму-лешшзму при ЦК КПЧ, бшьшу Ix частину умовно можна вщнести до питань , яю стосуються полггичноУ системи.
Документа зазначених арх!вних установ Чесько/ республши фактично охоплюють yci структур Iii елементи державно-правового буд1вництва в ЧСР дослщжуваного перюду.
У дисертацп використано матер1али фонд1в Державного apxiBy Закарпатськох обласп (ДАЗО), серед яких варто видшити таи: фонд 2
- Президн Крайового Управлшня П>дкарпатсько\ Pyci; фонд 21 -Крайового Управлшня Пщкарпатсько! Pyci; фонд 28 - Реферат шкшьництва Цившьного Управлшня Пвдкарпатсько! Pyci; фонд 29 -Президи Цившьного Управления ГНдкарпатськоГ Pyci. Щ документа проливають свило на гаму суспш>но-полш1чних вщносин у ГПдкарпатськш Pyci перюду nepiuoi Чехословацько! республики.
Автор дисертацп широко використав опублисоваш документа, яы стосуються питань державно-правового будавництва в ЧСР1. Особливу цшшсть з-пом^ж них для дослщника сгановить 36ipmnc закошв i розпоряджень Чехословацько! держави, що власне е "польовим" правовим матер!алом, який за нашими шдрахунками нал1чуе близько 40 тис. найменувань.
У дисертацп також використано матер1али, що шстяться в стати стичних зб1рниках Чехословаччини i стосуються питань дослщження2.
1 Hobra A. Dokumenty ke studiy mezinarodniho prava.- Praha, 1931.; Ceskoslovenske dejiny statu a prava v dokumentech (1914-1918)- Brno, 1993.; Ceskoslovenske dejini statu a prava v dokumentech (1918-1938)- Brno,1993.; Sbirka zakonu a narizeni statu Ceskoslovenskeho rocniky 1918-1939,- Praha, 1918-1939.; Ustava republíky Ceskoslovenske.- Praha, 1930.; Peska Z. Dokument k ustaynimu pravu. dil. 1. - Praha, 1947.
1 Rocenka Ceskoslovenske republíky.- Praha, 1930,1934.; Statistika rocenka
republiky Ceskoslovenske.- Piaha, 1933,1938.
Державно-правове будавництво в ЧСР висвгаповалося i на сгоршках науково-перюдичних видань того часу : "Casopis pro pravo а statni vedii', "Pravai obzor", "Vestaik ministerstva vnitra", "Pravnicke Studie", "Sbornik ved pravnich a statnicb", "Pravaik".
Узагальнення джерелыю! та спец1аль(Ю1 Л1тератури дае змогу вннести на захист таю hobí науков! положения i висновки:
• виникнення, проголошення, визнання nepuioi ЧСР було обумовлене м1жнародно-погатичними та ¡сторико-кудьтурними чишшками i припадае на початок XX ст;
• про лопчну дощльшсть, систем híctl побудови держави i права в nepiniñ Чехословацькш республвд, народ axoí на ochobí природного права, м1жнародних норм права, базуючись на досвщ краш cbítoboí спшьноти, побудував власну модель держави i права;
• про активну й позитивну роль провщних краш свггу у визначенш humxíb державно-правового будавництва в першш Чехословацькш республод та и мкця у свгтовш полггищ. Свщченням цього була зовшщньополггична деяльшсть цих краш;
• про пОсильну конструктивну роль населения Пщкарпатсько! Pyci в пошуках оптимального варианту державно-правового будавництва в ЧСР. Це проявилося у визначенш Чехословаччини як найбтьш можливого, реального державно-правового простору, куда могла, увшти Пщкарпатська Русь (за тих умов практичне втшення украшського державно-правового фактора вже було нереальним), що втшилося у спробах вплинути на визначення форми державного устрою, метод!в, cnoco6iß здшснення полпично! влади в ЧСР;
• про особливосп правотворчого розвитку в дошонхенськш Чехословаччиш, що проявилося у побудов1 сучасно! правово! бази, критериями яко1 були: створення даевого мехашзму правотворення; видання яысного правового матер1алу, необхщного для потреб громадянського суспшьства; логпса, динамжа розвитку норм права; запозичення кращих cbítobhx зразк1в методов i технши правотворення;
• про методику удосконалення системи управлшня крашою - творчий пошук найбтьш яюсних, реально можливих для впровадження в життя форм державно-полггичного управлшня як на загальнодержавному, так i репонально-мюцевому ровнях, що охоплювало: теоретичш розробки з питань управляя, ix локальну апробацш, врахування побажань з-мгсць з приводу управлшських шновацш, корекщя попередапх проекта управления, правове регулювання системи управлшня на bcíx етапах н розробки,
доведения до кшцевого результату - втшення ц в життя в рамках вае! крайни;
• про спроби систематизувати право в ЧСР, оскшьки чехословацька юридична практика навпъ у нових умовах використовувала порепонно -лею чи шшою м1рою як австршський, так угорський правовий матер1ал; тому гострою була потреба впорядкувати \ модершзувати його. Для досягнення ща мети було опрацьовано заходи: науково-теоретичш, оргашзащйно-техтчт, конкретно-практичш;
• про роботу правоохоронних оргашв, ¡х оргашзацшну структуру та функцюнальш обов'язки, що були важливою ланкою демократичного правового суспшьства. Критера в хх робот! -дотрнмання законносп, професюнал1зм 1 вадповщальшсть пращвттав, звтпсть, субординацшна тдпорядковашсть, наявшсть системи управлшня, реально необхщний штатно-посадовий розпис ойб, широка галузева спрямовашсть Ух роботи. Для цих шституцш характерна динамша, оператившсть, високий коефвдент корисноУ да, взаемод1я сум1жних служб, мшмальна кшьмсть порушень IX пращвниками службово1, морально} етики, пор1вняно висока заробггна плата;
• про суть нових п1дход1в правлячих кш та населения Чехословаччини до концепцН державно-правового устрою, яю були покликан! належним чином (полгтичним, правовим) регулювати, узаконити реальний стан справ у чехословацькому суспшьсга наприюнщ 30-х роюв XX ст. Це пощук, узгодження, втшення в життя спшьних позицш з питань форми державного устрою. Тут проявилися толерантшсть зацжавлених сторш; Гх конструктившсгь; вмшня йти на компром!си, взаемовизнання прюритепв, розумшня потреби розв'язувати давно - наболпн проблеми, бажання досягти взаемоприйнятного результату.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТЮ. Виконане дослщження дае змогу по-новому шдшти до розв'язання раду насущних проблем державно-правового будавництва в Укра'пп на сучасному етага. Корисним може бути запозичення методичних прийом!в, яю використовували теоретики 1 практики держави \ права Чехословаччини у виршети першочергових питань. Арх1вш матер1али дають можлив1сть твфдити, що за вщсутносп умов зреал1зувати "украшську альтернативу" закарпатське населения брало посильну участь у державно-правовому бущвницга першо! ЧСР, Анал1з тогочасних подай у кра? спонукае до висновку, що переважна
бшышсть його населения свщомо вважала себе органикою часткою украшсъко! наци. Матер!али дисертаци однозначно доводять, що ва народи мають р1вне природне право будувати свою державу 1 право. Результата дослщження можна використати для видання словника-довщника з теорн та ¿сгорн держави 1 права 1 для видання поабника з ¡стори держави 1 права краш Центрально! Свропи в новтий час. Материалами дисертацп можна скоркстатися в начальному процеа у вузах, зокрема при вивченш !стори 1 теорп держави та права на юридичному факультеп, ¡сгори Укра'ши та слов'янознавсгва на ¡сторичному факультеп, ¡сторп м!жнародних вадносин - на факультет! м1жнародних вщносин. Практичне значения даного дослщження полягяе 1 в тому, що воно розширюе св]тогляд украшсысо! юридичноГ ¡сторюграфи, шдтверджуе поступальний розвиток заруб1жно! та вггчизняно! ¡сгори1 теори держави I права. Пщсумовуючи викладене, можна видшити таю напрями використання результатов дослщження: науково-досладний (для стзорення цшсно! концепцн державно-правового будавництва в Центральнш Сврот); державно-правотворчий (пор1вняльний анал1з 1 використання кращих методик державно-правового будовництва, з'ясування характеристик правового. менталп-ету та правосвщомосп народов Центрально! Свропи); навчально-виховний (лекцшно-пропагандистське застосування набутих знань); культурно-осв!тн!й (знайомство з . духовними' надбаннями! традищями народ!в Центрально! Свропи).
АПРОБАЦМ РЕЗУЛЬТАТЮ ДИСЕРТАЦИ. Основн! положения I висновки дисертацц автор виклав усно 1 письмово на чотирьох м1жнародних науково-практичних конференциях (Ужгород, 1989; Прага, 1994; Ужгород, 1995; Ужгород, 1995), на м!жвуз!вських конференщях молодих учених СРСР, СНД, Укра'ши (Ужгород, 1989; 1990; 1991; 1992), на конференщях викладач!в УжДУ (1989-1998 р.), конференц1ях молодих учених УжДУ 1989-1994 рр., на конференци "Правова система Укра!ни: теорхя ! практика" (Юиш, 1993), науково-практичнш конференци, присвячешй 50-р1ччю ООН (Ужгород, 1995). 3 проблематики досладження автором дисертаци оргашзовано дв! науков! конференщ!, було ввдано два зб!рники наукових праць !х учасншав. Тези доповщей науково! конференци Хуспшьно-полггачн! вщносини на Закарпатп в 20-30-х рр. XX ст."- Ужгород, 1992.- 145с. Матер!али науково-практично! конференци,- Ужгород, 1993.- 93с. 3 питань дисертацп проведено кауков! колокв1уми з провщними спещал!стами з Ужгорода, Киева, Праги, Пряшева.
QcpoBHi положения роботц обгрворювалися на кафедр! icropii i теорц деряодви i права юридичного факультету, на засщанш кафедри icropii Украши УжДУ, на кафедр! icTPpii держави i права юридичного факультету Карлового ушверситету м.Прап), 1нституп icropii права Чесько"! республжи при цьому ущверситеть Для студента УжДУ автор пщготував i читав спецкурси: "Державно-правове будоництво в ЦентральнШ Сврот в XX ст.", "КонституцШна творч1сть в Украшк icropia i сучасшсть".
ПУБЛЖАЦЙ. Основн! положения дослвдження викладеш у 15 публйсащях автора загальним обсягом бшя 70 друк. арк., на як! е позитивш рецензп в закордонних та впчизняних виданнях. Сфед праць, покладених в основу дусертацн, - 5 падивщуалышх монографш та цикл тематичних статейних MaTepianiB.
У дисертацн використано: а) матер1али 6 apxiBiB (29 фонццв, 200 опийв-картотв); б) опублжованих джерел - 20; в) монографШ - 200; г) статей - 96; д)газетних перюдичних видань - 12; е)журнал)в - 11; е) довщкових видань - 6.
У викладеному дослщженш е б ¡ля 800 посилань. 3 них на i) монографп та статп - 350; 2) apxiBHi та опублжоваш джерела - 300; 3) закони та пдааконш акти -150.
СТРУКТУРА I ОБСЯГ РОБОТИ. Дисертащя побудована за проблемно-хронолопчним принципом i складаеться ¡з вступу, чотирьох роздшв, висновшв, списку використаних джерел. Загальний обсяг пращ - 360 cropiHOK.
ОСНОВНИЙ 3MICT РОБОТИ
Розподш дисертацн на роздши та шдроздши функцюнально обумовлений, в1н активно сприяс системному, лолчному, градуйованому анашзу як теоретичних так i практичних питань державно-правового будовництва в першш Чехословацькщ республнц.
У ВСТУГП обгрунтовано en6ip теми дисертацн, п актуальшсть, визначено хронолопчш меж1 досладження, визначено предмет та об'ект дослщження, сформульовано мету i основш завдання робота, п теоретичну основу, визначено наукову новизну досладження, окреслено використану джерельну базу, теоретичне i практичне значения робота, визначено положения, що виносяться на захист.
У РОЗДИП 1 "Ступшь науково'} розробкн теми" вщм1чено, що дослщженню проблем, пов'язаних з кнуванням першо! Чехословацько1 республки, присвячено низку праць чехословацьких, заруб!жних, зокрема радянських i украшських учених. Зазначено, що ¡сторюграф1я науково! теми "Державно-правове будовництво в першш
Чехословацькш республпу" мае як певш здобугки 1 традицп, так \ слабю м1сця та упущения.
Питаниям державно-правового будавництва в першш Чехословацькш республпц нимало уваги придшяли П визнаш лщери: Т.Г. Масарик 1 Б. Бенеш. У сво!х роботах вони торкалися важливих теоретичних 1 практичних проблем, яю стояли перед новоутвореною державою. Анал1з Гххпх робгг дае пщстави твердити, що процес державно-правового будавницгва на батыавщиш вони бачили системним, лопчним, довершеним. Повчальним е 1х вмшня користуватися тактичними прийомами для виршення стратепчних завдань розбудови держави 1 права в ЧСР. Звичайно, не з уама положениями у роботах згаданих автор1в можна погодитися, особливо щодо проблем внутриших кордонов у держав!, входження Пщкарпатсько1 РусА в державно-правове поле Чехословаччини, шшшв реатзаци добровшьно взятих Чехословаччиною кижнародно-правових зобов "язань1.
Заслуговуе на увагу лпература мемуарного характеру, яка вийшла в цей перюд 1 пролила свгою на маповщом! сторщки державно-правового будавництва в ЧСР. Безперечно, з не! можна почерпнули цжавий факта чний матер1ал, проте слад пам'ятати про суб'ектившсть трактування авторами мемуар!в тих чи шших конкретних подай. Неупереджений анал1з цих видань виявляе полггачну, ¿сторико-етшчну ор1ентацда 1хшх автор1в2.
Значний матер1ал з ¿сгори, полпики, культури Пщкарпатсько! Руа 20-30-х рр. XX ст. «¡ститься в роботах М.Творидла (Ортоскоп) та Л.Мишуги3, ям дотримувалися украшських дфжавницьких позицш. Як визнають сам1 ц] автори, ними не використано недоступш для тодашнього 1 ниншшього дослщника матер1али арх1ву мипстерства закордонних справ Чехословаччини. Мабуть, ця обставина спонукала
1 Масарик Т.Г. Доб1рш думки.- Прага, 1925.; Масарик Т.Г. Як працювати?-Прага, 1930.; Masaryk T.G. L'Europe houelle.- Paris, 1918.; Masaryk T.G. Svetova revoluce. Za valki a ve valce 1914-1918,- Praha, 1930; Masaiyk T.G. Cesta demokracie.- Praha, 1934.; Benes E. Problemi nove Europy a zahranicni politika Ceskoslovenska....- Praha, 1924.; Benes E. Svetova valka a nasa revoluce.Sv.I-IV.-Praha, 1927-1934.; Benes E. Ree o problemu podkarpatoruskem a jeho vztahu k Ceskoslovenske republice.-Uzhorod, 1934.
2 Бескид H.A. Карпатская Русь- Пряшев, 1920.; Zatkovic J... Expose dr. J.Zatkovica, byvseho guvernatora Podkarpatskoji Rusi.- Homestead, 1921.
3 Ортоскоп. Державш змагання Прикарпатсько'1 Украши.- В ¡день, 1924; Мишуга Л. Пщкарпатська Русь.- Вщень, 1921.
'¿X помилково твердити, що вщсутш достов1рт даш плебисциту американських украшщв-русишв, проведеного в 1918 р. з приводу визначення можливих шлях1в входження Шдкарпатсько1 Руа в державно-правовий проспр ряду суодшх кра'ш. Проте слад зазначити, що таю матер1али ¡снують 1 пошукач вводить 1х у науковий об1г чи не найперше в таких достижениях, як докторська дисертащя.
Чимал1 зусилля ¡сториюв 1 теоретиюв держави та права першо'1 Чехословацько! республиси були спрямоваш на з'ясування зовтшнк обставин державно-правового будавництва в домюнхенськш Чехословаччиш. '
Так, м1жнародно-правов1 аспекта проголошення \ визнання першо! Чехословацько'! республиси вивчали Ю.Опоченський, Ю.Крчмар, Л.Рашин, С.Дшстрянський (визначний украшський правник в екзил!, професор Вшьного украшського ушверситету в ПразО, Б.Кучера1. ЦД автори однозначно визнають, що на основ! природного, М1Жнародного права народи Чехословаччини мали право на власну державу. Дискуайною у згаданнх дослщнтав була проблема визначення дата проголошення першо! Чехословацько! республхки. "Ми подшяемо думку тих автор1в, яш вважають щею датою 28 жовтня 1918 року. Важливу конкретну проблему порушують згадат автори. . Це питания про правонаступшсть держави, яка виникла, своечасшсть I правильшсть його виршення мае важливе практичне значения для само! новоутворено! держави.
М^сце Чехословаччини в м1жнародно-правовш пoлiтицi великих держав - об'ект наукового анашзу в працях Ф.Гоудика, А.Гайсмана2. Вплив ршень Паризько! конференцп, Сен-Жерменського, Тр^анонського договор!в на долю Чехословаччгаи вивчали Ю.Капраш, А.Гобза, К.Полак3. Входження Пщкарпатсько! Рус! в
1 Opocensky 1. Zrozeni naSeho statu.- Praha, 1928.; Opocensky J. Konec monarchie Rakusko-Uherske.- Praha, 1928.; Opocensky J. Uznik narodnich statu.- Praha, 1928.; Krcmar J. Pravni zaklad Ceskoslovenske republiky // Politika.- 1922.- №1.- S.23.; Rasin L. Vznik a uznani Ceskoslovenskeho statu.- Praha, 1926.; Dnistrjansky St. Pravni uznik Ceskoslovenskeho statu// Pravnik.- 1929.- №68.- S.353-365; Kucera D. Novy stat z hladiska prava mezinarodniho /1 Casopis pro pravni a statni vedu.- 1924.-№7.- S.32-56.
2 Houdek F. Uznik hranic Slovenska.- Bratislava, 1941.; Hajsmann A.Ceska mafiie.-Praha, 1934.
3 Kapras J. Historicky zaklad dnesniho Ceskoslovenskeho statu die rnirovych smlov// Narod.- 1920.- № 1.- S. 18-32.; Hobza A. Ceskoslovenska repubiika a mezinarodni pravo// Zahranicni politika.- 1931,- №2,- S.34-48.; Polak K. Zapadni hranice Podkarpatskey Rusi//Nasa samosprava.- 1928,-№2,- S.14-28.
,.гг державяо-прааовс поле Чехословаччини дорнджували Ю.Гусек, Ю.Краль, З.Пешка, М.Глав1чка, Ю.Нечас, К.Кадлець. Над цими питаниями працював 1 польський учений З.Завадовський'. Аналхзували нормативш акта першо! Чехословацько! республцси Ю.Гоегцел, Ф.Веур, Р.Раушер2. Ряд досшджень цього часу присвячено питаниям консгатущйно'х творчосгп в домюнхенсьшй ЧСР; це, зокрема, роботи В.Бакса, Ю.Гоетцела, М.Горачека, 3,Пешки, Ф.Веура, В.Иаххма, Ю.Гавелки, Ю.Говсера,С.Матовшика, С.Станко3. Систему управлшня в першШ Чехословацькш республод вивчали В.Бакса, Б.Бобек, М.Ч1хляр, Ю.Гоетцел, Ю.Гофман, ГГолубек, Ф.Каганек, К.Ластовка, Ф.Веур, Ф.Вавршек, П.Пошцан, ЛЛбурек, Ю.Чоур4. Ц1 автори
1 Husek J. Narodopisna hranice mezi Slovaky a Karpatorusy.- Bratislava, 1925.; Kral J. Podkarpatska Rus.- Praha, 1924.; Peska Z. Prispevek k ustavnim dejinara Podkarpatskej Rusi// Bratislava.- 1931,- №5.- S.l 18-136.; Hlavicka M. Podkarpatska
'Rus, den pripoieni k CSR, a vyznacnejsi otazky s tim souvisejici// Vsehrad.- 1921.-• №2,- S. 11-29.; Ñecas J. Uherska Rus a ceska zurnalistika - Uzhorod, 1919.; Kadlec K. Podkarpatska Rus.- Praha, 1920.; Zawadowski Z. Rus Podkarpatska i jej stanowisko prawnopolityczne.- Warszawa, 1931.
2 Hoezel J. Ku uzniku ustavni listiny// Pravnik.- 1928.-N1.- S.80-92.; Weyr 'F. Soustava Ceskoslovenskeho prava statniho.- Brno, 1921.; Rausher R. Ustavni dejiny na Slovensky a v Podkarpatske Rusi// Ceskoslovenska vlastiveda- Praha, 1931-S.346-402.
} Baxa B. Zmena ustav... // Narodne listy- 1934- 11 dubna; Hoetzel J. Ustava republiky Ceskoslovenske.- Praha, 1920.; Horacek M. O autonomii Slovenska podle . Ceskoslovenskeho ustavniho prava.- Bratislava, 1936.; Peska Z. Ceskoslovenska ustava . a zakony s ni souvisle.- Praha, 1935.; Weyr F., Neubauer Z. Ustavni listina , Ceskoslovenske republiky....- Praha - Brno, 1931.; Joachim V. Ustavni listina . : Ceskoslovenske republiky - Praha - Brno, 1931.; Havelka J. O ustavnich reformacW/ ' ; Obzor narodohospodarsky .- 1934,- №39,- S. 193-201.; Houser J. Ustavi predmnichovske burzoazni republiky// Dejepis ve skole.- 1955- №2- S.104-109.; ..... . Matousek S. K otazce uzniku predmnichovskey CSR z hladiska statniho pravaII Pravni V óbzor.- 1958.-S.366-475.; Stanko S. Statni pravo.-Praha, 1931.
4 Baxa B. Zakon o zupnim zrizeni a jeho nedostatky.- Praha, 1922.; Bobek B. Nova organizace politicke spravy// Obzor narodnohospodarsky- 1927,- №24- S.156-182.; Cihlar M. K. vyvoji statni spravi CSR.- Praha, 1953.; Hoetzel J. Zupy-Zeme. Nekolik uzpominek a poznamek- Bratislava, 1928.; Hofiinan J. Samosprava// Slovnik verejneho prava Ceskoslovenskeho. sv. №4- 1938.- S.41-65.; Holubek I..Administrativni sistem na Slovensky// Ceska revue.- 1927.- №2 - S.20-35.; Kahanek F. Stat, zeme, zupy.- Praha, 1926.; Lastovka K. Zakon zupni.- Praha, 1925.; Weyr F. Ceskoslovenske pravo spravni. Organizace verejne spravy a rizeni spravni - Brno, 1922.; Vavrinek F. Statni idea spravni reformi// Pravni obzor- 1928.- S.457-473.; Ponican P. Administrativna reforma na Slovensky// Pravni obzor.- 1924,- S. 161-173.; Jaburek L. Zakon o organizad politicke spravy// Vestnik ministerstva vnitra - 1930.-
визнаютъ, що управшння державними справами е складною справою, яка потребуе лостшного вдосконалення. На наш погляд, слабкими м1сцями у цих роботах е нез'ясування механизму реатзацн розпоряджень центральних устаноэ виконавчо! гигки влади шститущями регионального, мкцевого р1вня; затшена роль самоуправления у систем! управл1ння першо! ЧСР; не детал1зовано коло посадово-функщональних можливостей представниюв апарату управления (вщ нижчо1 до вищо! ланки).
Питания сустльно-полгтичного життя в домюнхенськщ Чехословаччит дослщжували Б.Бакса, Ф.Бердах, Е.Чапек, В.Даал, О.Клапка, Ю.Kpeйчi, Е.Кровсыа, В.Мшарпс, В.Мюллер, Ю.Мертл, К.Новачек, 3.Пешка, В.Вогрушек, В.Задера'. Формування правово! системи вивчали О.Голддк, А.Затурецький, Ю.Ктмент, З.Пешка, А.Файнор, В.Гора, Ф.Важний, Ю.Себек, А.Гартман2. Анатз робгг цих автор1в I 1х пор!Вняння з ¡стор1ограф1ею з дано! науково! проблеми у часовому зр!з! виявляють таку особлив1сть: абсолютна бтышсть дослщжень з ще! тематики е вадносно об'сктивними. На Ц1Й якосп вщчутно позначалися: науково-громадянська позищя автора, тип
■ №2,- S.32-39.; Chour J. Poznamki k zakony o organizad politicke spravy// Ceska advokacie.- 1927 -№13.-S.99-103.
1 Baxa B. Parlament - Praha, 1920.; Berdych F. Obrana statu a nase politicke strany- Praha, 1938.; Capek E. Politicka prirucka CSR- Praha, 1936.; Dasil V., Kliment J. Spolky, shromazdeni a politicke strany podle prava Ceskoslovenskeho.-Praha, 1936.; Klapka O. Politicke strany v platnem pravnim radu// Ceskoslovenska samosprava - 1930 - №2. Krejci J. O reforme uradu prezidenta republiky//Nase doba.-1935- №2,- S. 15-27.; Krousky E. Namet volebni reforme// Modra revue.- 1933.-№3 - S.8-24.; Minarik VI. Politicke strany ve State// Narodni myslenka - 1933 - №4-S.4-19.; Muller V. Narodni shromazdeni ceskoslovenske v prvnim roce republiky.-Praha, 1919.; Mertl J., Peska Z., Kliment J. Volebni reformi.- Praha,-1933.; Novacek K. Volebni reforma// Nasa doba - 1933.- №5,- S.18-31.; Peska Z. Narodni mensiny a Ceskoslovensko.- Bratislava, 1932.; Wohrusek W. Podrobnosti a rozdilnosti ve strukture politickeho stranictvi v Ceskoslovensky// Narodnostni obzor.- 1931.-№4.-S.34-42.; Zadera V. Politicke strany vNarodnim shromazdeni.- Praha, 1930.
2 Holdic O. Zakon o Nejvyssim spravnim soude - Praha, 1937.; Zaturecky A., Chytil A. Zakony a narizeni o advokatech pletne v republice Ceskoslovenske- Brno, 1922.; Kliment J. Zakon o Nejvyssim spravnim soude- Praha, 1937.; Peska' Z. Ceskoslovensky volebni sond.- Praha, 1927,; Fajnor A., Zaturecky A. Nastin sukromneho prava platneho na Slovensky a Podkarpatske Rusi.- Bratislava, 1924.; Hora V. Ceskoslovenske civilni pravo procesni - Praha, 1926.; Vazny F. O ustroji a prislusnosti soudu - Brno, 1926,; Sebek J. Prehlad najdulezitejsich zakony platnych na Slovensky a Podkarpatske Rusi// Pravnik.- 1924.- N63.-S.354-433.; Hartman A. Prednisy o sondech, jejich organizaci a sondnictvi.- Praha, 1933.
(форма) поэтичного режиму в той чи шиши перюд, обумовлений часом дослщження.
Наштовнше питания державного будшництва з довоенних дослвдшдав ЧСР вивчив Ф.Перутка. На основ1 солщно! джерельно! бази вш простежив дану проблему з 1918 по 1922 роки. На думку цього автора, найбшып вагомим аргументом на користь створення державносп Чехословаччини було природне право \ воля його народу. 3 нашого погляду, дискусшною е концепц1я Ф.Перутки, що за долю Свропи вщповщальш тшьки велик! держави, а мат можуть х1ба що пщтримувата 1х'.
Так, питания пошуив модеш державно-правового устрою в ЧСР на початку 20-х роюв XX ст. дослщжували К.Помайзл, А.Гаянова, Ю.Фшер, Ю. Гоусер, Ю.Томачек, Ю.Клабовч, Ю.Гаек, Л. Голотис Л.Горн, В.Маматей, В.Брахова2.
Закладання основ державно-правовоГ шштики Чехословаччини у 20-х роках XX ст. вивчали К.Лацо, Л.Тоболка, К.Малий, М.Долежал, С.Матушек, Г.Раттшгер. У роботах ще! генераци чехословацьких дослщник1в пом1тш св1жа наукова думка, нестандартний споаб мислення, робляться перш1 спроби вццйти вщ офщшно-модних щеолопчних стереотип1в3. '
1 Peroutka F. Budovani statu. dil.I.- Praha, 1934.- S.375.
2 Pomajzl K. Vznik CSR 1918.- Praha, 1965.; Cajanova A. CSR a stredoevropska politika velmoci (1918-1938) - Praha, 1967.; Fischer J. Otazky historickeho vyvoja statopravnych vstahov cechov a slovakov// Pravni obzor - 1968 - S.671-680.; Houser J. Velka Rijnova revoluce a ceske statopravny pozadavky ke konci prve svetove valky// Pravnehistoricke Studie.- 1968- №14- S.5-28.; Tomecek J. Uznik Ceskoslovenskq republiky v roku 1918 a moznosti socialistickeho vychodiska// Pravni obzor.- 1972-S.715-724.; Klabouch J. Z pocatku moderni politicke a pravni vedyII Pravnicke Studie.- 1969-№17.- S.789-796.; Hajek J.Vilsonova legenda v dejinach CSR - Praha,
1953.; Holotik L. Stefanikova legenda a vznik CSR.- Bratislava, 1958.; Horn D. Czechoslovakia and the Paris Peace Conference 1919.- Berlin, 1956.; Mamatey V. The Unated States and Central Eastern Europe- Princeton, 1957.; Brachova V. Francouzska vojenska mise v Ceskoslovensky (1919-1926) - Praha, 1967.
3 Laco K. Ustava predranichovskej CSR a ustava CSSR - Bratislava, 1966.; Tobolka Z. Jak vznikla ustava CSR z r. 1920 - Praha, 1946.; Ma)y K. Vyvoj spravni organizace v Ceskoslovensky od nejstarsich dob do r.1945- Praha, 1969.; Dolezal M. Zemska satnosprava za burzoazni republiky// Pravnik - 1970.-N1.-S.171-185.; Matousek S. K otazce vzniku predranichovskey CSR z hladiska statniho pravaJ! Pravni obzor - 1958-S.466-475.; Rattinger H. Nastin ustavniho vyvoje predmnichovske republiky.- Praha,
1954.
Питания, пов'язаш з функцюнуванням шститупв держави 1 права ЧСР, були предметом наукових студш таких досшдниив, як Л.Губенака, Ю.Яиака, Ю.Гарна, М.В'етор, Л^янм1.
Що саме передувало утвореиню першо! ЧСР з полгсично!, культурно!, ¿сторично! точки зору - цю проблему на засадах марксизму дослщжуе Я.Галандауер2.
Слщ окремо сказати про робота чехословацьких вчених ¡.Ваната! В.Ванечки, як! розглядали питания державно-правового бугдвництва в Чехословаччиш. Так, словацький дослщник I. Ванат пропонуе свою верспо державно-правового будовництва у схщних репонах першо! Чехословацько! республпси, культурно-просв1гнш фактор у цш робст е домшантою. В дослщженш В.Ванечки помггне бажання автора втиснути !сторпо держави ! права Чехословаччини вщ найдавншшх чаав до нов!тнього перюду в "прокрустове ложе" вульгарного марксизму. Очевидно, спираючись на ¡деолопчш критерц ще! доктрини, вш подшяе ¡сторго буржуазно! Чехословацько! республпси на цлсть етатв. Перш чотири етапи - це 1Стор1я домюнхенсько! республпси. Початок ! юнець того чи шшого пер ¡оду, його зм1ст автор пов'язуе з полггичним протистоянням у сустльста, утворенням певних полпичних пар-пй3, що важливо, але не визначально у проблем! перюдизаци ¡сторн держави ! права. Свое бачення цього питания пропонуе автор дисертацн у вщповщному и роздий.
Значний матер1ал зШрано в ряда колективних' праць чехословацьких, чеських авторов, яю торкалися обрано! нами науково! теми. В одному випадку це видання загальноенциклопедичного характеру, в шшому - публ!цистично-осв!тнього, що е ! сильною, \ слабкою стороною цих роб!!4.
1 Hubenak L. Parlamentne volby v burzoaznej CSR.- Bratislava, 1971.; Janak J. Vyvoj spravy v ceskych zemich v epose kapitalizmu. Obdobi prvni a druhe republiky a okupace (1918-1945) - Praha, 1967.; Hama J. Ceskoslovenska strana socialisticka ye vlade a v parlamente (1918-1922)// Ceskoslovensky casopis historicky.- 1972 - №20 -S.285-308.; Veetor M. К otazke burzoaznej demokracie v prvej republike// Pravni obzor.- 1970,- S.505-510.; Bianchi L. Sudna perzekucie robotnickeho hnutia na Slovensky podle zakona na ochrany republiky.- Bratislava, 1955.
2 Galandauer J. Vznik Ceskoslovenske republiky 1918.- Praha, 1988.
3 Ванат I. Нариси новггньоГ icTopii украшщв Словаччини (1918-1938).T.I.-Пряпйв, 1979.; Ванечек В. История государства и права Чехословакии.-М.,1981.
4 Dejiny statu a prava na uzemi Ceskoslovenska v obdoby kapitalizmu (1918-1945),-dil II - Bratislava, 1973.; Dejiny Ceskoslovenskeho statu a prava (1918-1945) - Brno, 1992.
Загальновщомо: в "радянський перюд" на наукове вивчення тако! багатоаспектно! теми, як "перша Чехословацька республика", було накладено негласне табу. Винятком було доондження деяких питань революцшно!, партшно-класово!, релшйно! боротьби у перппй Чехословацкой республод, як1 вивчали вчеш колишнього Радянського Срюзу I що могло бути використано в щеолопчшй боротьб! сощатзму 'кашталазму1.
Певний внесок в анали дано! проблеми зробили ! заруб!жн! дослщники - вихщщ 13 Закарпатгя. Цгнний мемуарний, науковий матер!ал м!ститься в працях П.Стерча, А.Штефана, В.Маркуся, Ю.Химинця, П.Мапгая2. И! автори намагаються простежити державно-правове будавництво в домюнхенськш ЧСР кр1зь призму подай, яю вщбувалися в цей час в Шдкарпатськш Рус! - КарпатськШ Украйп. Так, перш! чотири дослщники, як правило, толерантно, стримано одшюють "чехословацький" перюд в ¡сгори краю. Виходячи з украшських державницьких позищй, вони неупереджено, переконливо доводять, що П!дкарпатська Русь - !сторична складова Украшсько! держави, а й населения за нацюнальшспо - укращщ. Однак П.МагочШ, одноб!чно абсолютизуючи просторов!, ¡сторико-культурн!, психолопчш фактори, прагне штучно вибудувати нащональну окрем!сгь населения Пщкарпатьско! Рус!, що, на наш погляд, е помилковим.
Окрем! питания, пов'язаш з !стор!ао першо! Чехословацько! республ!ки, дослщжували ! сучасш вп-чизняш вчеш. Серед них слщ назвати робота О.Мишанича, М.Вегеша, М.Палшчака, М.Болдижара. Так, О.Мишанич значну увагу придшяе анализу питань поштичного, етнонацюнального характеру у сощальному житп Закарпатгя в 20-30-
1 Мельникова И.Н. Из истории революционного движения на Закарпатской Украине в 1921-1924гг// Ученые записки Института славяноведения.- 1952.- №6.-С.5-59; Политические системы в странах Центральной и Юго-Восточной Европы, (1917-1929 гг.) - М., 1988.; Пруниця С.Ю. , Хлакта О.В. Боротьба за перемогу пролетарського шгернацюнал1зму в Чехословацькому робгсничому рус1 (19181938 рр.) - К., 1974.; Болдижар М.М. "Униатство: правда ¡сторп та вигадки фальсифисатори.-Льв1в, 1988.
2 Стерчо П. Карпато-Укра'шська держава.- Торонто, 1965.; Шандор В. Закарпатгя, гсторично-правний нарис вщ IX ст.до 1920р.- Нью-Йорк, 1992.; Маркусь В. Политична 1 державно-правова еволющя Украшського Закарпаття.-Ужгород, 1993.; Химинець Ю. Закарпатгя - земля украшсько!' держави...-Ужгород, 1991.; Магочий П.Р. Формування национально'! самосвщомоеп: Пщкарпатська Русь (1848-1948) -Ужгород, 1994.
х р, XX ст, На оснош фактичних даних вш теоретично неспростовно доводить стлып укра'шсьи витоки як населения Пщкарпатсько! Рус!, так 1 власне Украши. Випробуванням дол! на мщшсть укра'шського духу населения краю можна назвати домюнхенську добу ЧСР, а ужинки були чимал! - Хустський з пд 1919 р., Карпатська Украща 1938—1939 рр., жовтень 1944 р. Робота М.Вегеша, одна з перших в Украш, присвячена вивчеиню державного буд1вництва в Карпатськш Укра1ш. Проте, якщо автор значну увагу прщцляе питаниям господарсько!, культурно! даяльносп цього часу, то в!н майже не торкаеться питань правово! д^яльносп. В збхрщ публщистичних матер!ал!в М.Болдижар робить спробу висвшшти у нових умовах рашше досшджуваш поди в шшш тональность Описуючи т\ чи шип пода!' в м1Жвосннш ¡сторИ Закарпаття, в!н одним ! там же фактам (вибори в Карпатсьий Украш! 1939 р., Хустський зЪд 1919 р.) дае протилежш оц!шси. Оста1ш!м часом опубткував кшька матер]ашв молодий ужгородський дослщник В.Лемак, у яких торкаеться питань мкця Пщкарпатсько! Рус1 в державному прав! ЧСР, правотворчосп в . Карпатсыай Украш!, и зовшшньополттичних контакта. Щ матер!али послужили основою ддя його дисертащйного дослщження1. Заслуговують на увагу кандидатська дисертащя В.Ганчина та праця закарпатських досладниюв, де зроблено спробу дата юторико-правову охцнку входження Пдаарпатсько! Рус1 в державно-правове поле буржуазно! Чехословаччини та викладено колективну концепщю про ¡сторно "Ср!бно1 земл!" Закарпаття в перюд 1918-1945 рр.2
Отже, чехословацью, вгсчизнят, радянськ!, заруб1жш дослщники провели певну роботу по вивченню держави ! права першо! Чехословацько! республики. Для праць, яю таю чи шшою м1рою стосуються досл!джувано! дисертантом теми, характерш таи особливош: 1.У домюнхенський перюд - експериментально-
1 Мишанич О. Ввд пщкарпатських русишв до закарпатських украшщв. 1сгорико-л1тературний нарис.- Ужгород, 1991.; Вегеш М. Карпатська Укра'/на (1938-1939).-Ужгород, 1993.; Палшчак М. Держава I церква в Чехословаччиш у 1918-1938 рр. (на материалах Словаччини 1 Закарпаття): Автореф. дне. на здобуття наук, ступени кЛ.н.- Ужгород, 1993.; Болдижар М.М. Закарпаття м1ж двома евгговими вШнами.- Ужгород, 1993.; Лемак В. Карпатська Украша 1 Шмеччнна в 1938-1939 рр. // Матер1али науково-практнчноУ конференцй'.- Ужгород, 1993.-С.46-55.
2 Ганчин В.Ю. Пол1тично-адм1н1стративне становище Закарпаття в склад буржуазно? Чехословацько! республши: Канд. дис. на здобуття наукового ступени кЛ.н.- Ужгород, 1970; Нариси ¡стор» Закарпаття.-Т.2. (1918-1945).-Ужгород, 1995.
дискусМний характер; спроба авторш прикрасите цей перюд i поди, з ним пов'язаш; ряд доопдншав роблять спробу, навпаки, приховати "невиграшш" сгоршки icTopi'i держави i права в ЧСР, намагаються ix пояснити; офвдйна 1сторюграф1я з icTopii i теорп держави i права спиралися, в основному, на Масариков1 теоретичш положения про утворення ЧСР; у зв'язку з вщсутшспо впорядкованих apxiBHux справ з цього перюду, як правило, слабкою е джерельна база цих робп-; у мемуаршй лп-epaTypi вщчутний суб'ективно-емощйний фактор; II. Для сощашстичного перюду названих доследжень характерш таю риси; певне пол!тико-щеолопчне спрямування, ретушування, переощнка тих cropiH icropii держави i права, ям не вкладалися у "прокрустове ложе" вульгарно-марксистських концепцш про державу i право; публщистично-енциклопедичний характер тих чи шших видань; табу на можгишсть використання у вщкритому друщ ряду архгвних ' матер!ал1в, як1 з ряду об'ективних i суб'ективних причин для бшьшосп дооиднишв були i навпгь зараз е недоступними; III. У посткомушстичний (нащонально-державний перюд) характерш: вузька Тематика дослщжень, що . зумовлено потребою дня; ix публщистично-полем1чна спрямовашсть. Праць, у яких би системно анашзувалося державно-правове буд1вництво в nepinifi Чехословацькш республик, немае.
У ДРУГОМУ РОЗДШ "Пошуки моделi державно-правового впорядковування Чехословаччини на початку 20-хрою'в XXст. Роль у цьому процесi внутрштх / зовтшня чиннию'в" - проанал1зовано М1жнародно-правов1 аспекти проголошення та визнання першо! Чехословацько! республжи, охарактеризовано значения чехословацького державно-правового фактора в м1жнародно-правовш полтщ! провщних краш CBiry в Центральной Сврош у перше двадцятир^ччя XX ст., з'ясовано роль Паризько! конференцн, Сен-Жерменського та TpiaHOHCbKoro договор1в стосовно Чехословаччини як субъекта м1жнародно-правових вщносин, розкрито роль населения Пщкарпатсько! Pyci, його заокеансько! ем1грацп у визначенш напряммв буддвництва Чехословацько! держави i створення й правових шсгитуцш.
Щодо проблеми проголошення i визнання першо! Чехословацько! республки у доандштав були i е неоднозначш точки зору. Це сводчить про р1зний концептуальний пщхщ спещашспв у визначенш поштйного апарату теорп держави i права та м1жнародного права. KpiM того, частина дослщниюв, досконало володдачи класичними
поняттями, внасгадок змш на м!жнародшй ареш, нових тенденцШ у теорй держави 1 права 1 в м1Жнародному лрат не змогла вщмовитися вщ попередшх теоретичних конструкцш.
Досить характерним явнщем у дпскуаях р.пж авторитетами теорй держави ] права в дослщжуваж роки е шдмша термшв понятийного апарату. На наш погляд, теория держави I права, м1жнародне право, якщо не хочуть безнадшно вщставати вщ тих процеав, яю вони покяикаш поясгаовати, передбачати, регушовати, поспйно повишп са-мовдосконалюватися, оскщьки абсолютних ¿стин не кнуе в жодшй галуз1 знания. 3 розвитком свшэвого сгавтовариства будуть змшюватися й умови утворення нових держав. Вони потенщйно закладеш в попередшх умовах, але матер1ал1зуютъся вже в шших, конкретних ситуащях, у конкретний перюд. Щ нов1 шститути теорй держави 1 права юнуватимуть навггь без формального !х визнання. Проте можлив1 негативш наслщки вщ недостатнього I зашзншого !х регулювання конкретними даями.
Автор дано! робота, аналгзуючи м!жнародно-правов1 документа (акти) союзних держав стосовно майбутньо! першо! чехословацьо! республки 1 те, як по-р1зному 1х трактували дослщники та полгтики, вважае, що це свщчить про: 1) визнання рядом.тогочасних великих „ краш свпгу природного права чех1в, словами, русишв-украшщв на власну державу 1 право; 2) наявшсть 1 "утробного" розвитку Чехосло-вацько! держави; 3) очевидною е р1зниця полггико-правових, наукових методик у названих дослщнгаав, полшпав у з'ясуванш проблеми зародження, розвитку, а отже, i народження ново! держави; 4) те, що факту народження I проголошення ново! держави передують складш щеолопчш, шштичш, дипломатнчш, правоз1, вшськов!, фшософсьм, внутрпнш та зовншш ... обставини. 5) те, що щ документа - важливий м1жнародно-правовий, полггично-щеолопчний фон, який активно сприяв газтшому народженню 1 проголошенню Чехословацько! держави; 6) те, що союзники вважали народи майбутньо!' першо! Чехословацько! республши народами державотворчими; 7) те, що чеська, словацька, русинсько-украшська людшсть були здатш утворити оргашзацй, очолюваш !хшми нацюнальними лидерами, яких визнавали, ¡з якими рахувалися союзш держави; 8) суб'ективно-шдивщуальне розумшня крашами-союзниками шслявоенного влаштування у свт та €врот 1 м1сця новоутворено! союзно! Чехословаччини в систем! шштичних, вшськових противаг та симпатш. Сповщування певних фшософських щнносгей; 9) те, що е декшька форм, р1вшв визнання ново! держави: полтгичш, щеолопчш,
юридичш, дипломатична фактичш, фштивш, кожен з яких виконуе певну функщю i мае певний 3mîct.
Важлива проблема, повязана з утворенням hoboï держави, - це и правонаступшсть i наслщки, що випливають з цього.
У зв'язку з розпадом Австро-Угорщини лопчно постало питания про ii спадкоемщв. М1жнародним сшвтовариством новоутворена Че-хословаччина визнавалася як одна i3 справедливо-реальних державонаступниць. Слад зазначити, що правов1 наслщки утворення нов01 держави проявляються в питаниях' державного боргу, м1жнародних договор!в, господарства, полп-ичних шституцш i у визначешп громадянсгва.
Ми вважаемо: Чехословацька держава мала моральне право, щоб п позищя, вчинки, внесок у загальну справу - перемогу у вшш - були якимось чином компенсоваш. Проте рпиення cbîtoboï конференцп в цьому питанш було таке: репарацп мають бути надаш крашам, ям бшьше постраждали вщ вшни пор1вняно з крашами, яю зазнали малих збигав.
3 настроив, як! панували на свгговш конференцп, випливало, що Чехосиоваччина не отримае репарацш.
Важлива проблема, яку нам необхщно було з'ясувати, дослщжуючи питания утворення nepuioï Чехословацько'1 республши, - це дата утворення nieï держави i вплив на цей процес BHyrpiuiHix та зовшшщх фактор1в.
Рацюнально-штегруючу позицию займав в цих принципово важливих питаниях перший президент домюнхенсько! Чехословацько'1 республши.
Т.Г.Масарик приймае день 28 жовтня як дату, вщ яко! веде вщлш Чехословацька держава, хоча "про дату 28 жовтня говорять як про переворот, який вдався в Праз1 i в цшй держав^ цший народ бачив у переворот! початок самосгшжл держави, яка вщлучилася вщ Австро-Угорщнни i Габсбурпв". I наприюнщ говорить про 28 жовтня як доказ формальний, бо тода народ на свош територн проголосив себе вголос перед cbîtom самостшним; те, що, як ми бачили, деяю юриста - знавщ державного права вважають за необхщну умову утворе!шя'держави.
Вадомо, що не лише в м1жнароднш полгтищ, але i в icropiï та Teopiï держави i права, м1жнародного права доконана дая {fait accompli) мае важливе значения, школи ж вона е безпосередньо творчою основою права. Подо 28 жовтня 1918 р. були саме Tiœ завершеною даею.
У цей день у!Праз1 вщбувся державний переворот, i його наслщок - проголошення незалежносп Чехословацько! держави.
Стад зазначити, що политика провщних краш свггу - Францн, Англн, США - у перше двадцятир^ччя XX ст. у Центральной Сврош була системною I в економ^чнш сферь 1 в пол!тичних питаниях влаштування даного репону,! в щеолопчному забезпеченн! спшьних акцш "версальських миротворщв". Узгодженими були як витоки ща полп-ично! лшп, так 1 и кшцев! результата, хоч кожна з названих краш у питаниях тактики залишала за собою певш права, обумовлет и особливосгями, й нащонально-стратепчними та м1жнародними прюритетами. Виходячи з уявлень про повоенний устрш у свт, в Сврош, саме щ краши - воля !х полггичних кер1вншав - були вирилальними у визначенн! нових кордошв м1ж державами, саме завдяки '¿м з'явилися нов! назви на полггичнш карт! Свропи. Одш народи отримали право на власш держави, шшим у цьому прав! було вщмовлено.
Важливого значения в Центральнш Сврош тогочасш "надцержави" - Франщя, Англгя, США - надавали да' (знову ж тут проявився системний пдапд) створенню держави чех!в I словаюв. 1стотну роль у визначенш основних напрям1в державно-правового влаштування Чехословаччини в дослщжуваш роки ввдграли саме щ краши.
У цш частит робота дослщник активно використовуе понят!йний апарат. Так, у поняття "чехословацький фактор" автор вкладае системну дцяльтсть Франци, Англн, США у розробщ економ!чних, полггичних, щсолопчних, вшськових, М1жднародно-правових заходов, ям б визначали роль Чехословаччини в Центральнш Сврош у вказаш роки 1 на перспективу. "Чехословацький фактор" - це сукупна характеристика впливу чехословацьких претензщ на власну державу 1 право.
Так, не бажаючи поширенння бшыповизму в центр! континенту, надаючи великого значения Чехословаччиш в повоеншй Сврош, кращи Антанта з . розумшням поставились до територ1альних пропозицш Чехословаччини щодо Пщкарпатсько! Руса, а й" включения до складу Чехословаччини вважали виправданим 1 бажаним. ГОсля цього виршення питания переходить у практичну площину. Це вкотре засвщчило, що краши Актанта мали вплив на державотворч! процеси Чехословаччини. Проте були вщчутними 1 нотки невпевненосп: чи вдасгься Чехословаччиш, з огляду на початков! тенденцп и державотворення, вццграти ту роль, яку на не! поклали краши Антанта ?
Яким же було в той перюд ставлення Украши, украшщв до Угорсько! Рус!? Треба вщцата належне уряду ЗУНР: незважаючи на складну м1жнародну обстановку в Сврош, вш шдгримав справедлив! домагання украшщв-русишв Угорсько! Рус1. У тимчасовш Конституци ЗУНР вщ 13 листопада 1918 р., в Артикула другому, визначаючи кордони держави, Угорська Русь прбголошувалася складовою частиною ще! республиси. Анал1зуючи тодашш обставини, автор дослщження дшшов висновку, що приеднання Угорсько'1 Руа до соборно! Украши було тода можливим тшьки збройним шляхом, але украшська держава не мала для цього достатньо сил.
Спад наголосити, що шсля розпаду Австро-Угорщини жоден народ не виявив бажання надал1 залишатися в склада Угорщини, - це повною м1рок> сгосувалося чех1в, словаив, населения Пщкарпатсько! Русь В м»жнародно-правовш полиищ провщних краш свпу в Центральнш Сврош значения першо! ЧСР розглядалося в такШ систем! координат: а) як тсгорична перспектива; б) гарант стабшьносп в цьому репош; в) приклад демократа; г) фактор балансу сил.
Паризька мирна конференцы 1919 р., Сен-Жерменський (1919 р.) \ Тр1анонський (1920 р.) договори вщграли надзвичайно важливу роль -у державно-правовому улаштуванш свпу, Свропи, Чехословаччини, Пщкарпатсько! Русь Кожна з краш-переможниць уявляла соб1 повоенний устр!Й, виходячи з сво!х державно-правових штереав.
На Паризькш конференцц було представлено велику кшьюсть делегацш, яш в силу обставин дуже рдао контактували. Делегацн "малих" держав або держави з "обмеженими ¡нтересами" запрошувалися до дискусш лише тодд, коли виршувалися !хш справи. Ситуащя у свш у поличному, социальному, правовому плаш була надзвичайно динам1чною, на не! ввдчутно впливали пода! в Роен, УкраМ, Угорщиш. Доля окремих краш залежала вщ того, як швидко будуть виршеш н державно-правов1 проблеми на свшэвш конференцц. На цьому форум1 м1Жнародного сгавтовариства, наголошувалося, що найбшьшою цшшепо права е повага до природних прав 1 свобод громадян, що IX не можна насильно змушувати пщкорятися гнобленню, небажашй влада. Грунтуючись на цих теоретико-правових щеях, шжнародне сшвтовариство провело значну роботу 1 щодо змши полггично! карта Свропи, вироблення норм права,• системи договор1в, покликаних регулювати широкий спектр взаемовщносин м1ж крашами-переможницями у цш вшш 1 крашами, яи були переможеш. У щй систем! домовленостей важливе м1сце вщводилося питаниям, ям впливали на процес утворення нових держав, визначення !х кордошв I
державно-правового устрою. Значною мирою щ питания за нормами м1жнародного права регулювали Сен-Жерменський, Тр1анонський договори, яю мали доленосне значения для Чехословаччини 1 Пщкарпатсько! Русь
3 розпадом Австро-Угорщини народи, що входили до не!, посилили свое прагнення до власно! державноеп. На свшэвш конференцй в Париж! союзш держави змушеш були на це вщповщно реагувати.
Помггний вплив на розв'язання проблеми майбутшх державно-правових утворень мала позищя США щодо Австро-Угорнщни. Зокрема, певним державно-нацюнальним ориентиром для народа Австро-Угорщини була заява державного секретаря США Р.Лансшга у червш 1918 р., де йшлося 1 про те, що ва гшки слов'янсько! раси мають бути повшстю звшьнеш вщ шмецького й австршського панування. ; ' "" 1
Чехословацьку дипломатичну "команду" на Паризькш миршй конференцй представляли премьер К.Крамарж 1 мшстр закордонних справ Е.Бенеш. Ця пара полтпав-професюнатв високого класу була доповнена з кшця с1чня 1919 р. карпаторуською делегащею, яка у правовому вщношенш мала легал1зувати ■ перед ситовою - громадсыостю факт входження Пщкарпатсько! Рус! до Чехословаччини. На конференцй виробилися сво! стереотипи сприйняття тих чи шших делегацш ! !хшх представниюв. Е.Бенеш був одним з кращих фах!вщв мирно! конференцй' з австро-угорських проблем. Точка зору експерта з цих питань враховувалася вщповщними ком(оями. Можливо, з огляду на це пщкарпато-русинськш делегащ! жодного разу не вдалося виступити перед членами конференцй чи навт членами зацйсавлених ком!сш, як! вирипували долю краю. Можна зробити висновок, що у кер!вник!в мирно! конференц!! була однозначною думка про те, що представники Чехословаччини ! Пщкарпатсько! Рус! сгавпрацюють у питаниях, яю становлять спшьний штерес, а Бенеш акумулюе цю спшьну точку зору. Напружена робота конференцй, вщсутшсть прямих протеста вщ делегащ! пщкарпатських русишв, дов!ра чехословацьким предсгавникам переконували кер1вництао Паризько! конференщ! в тому, що щ проблеми розв'язуються належним чином. Була впевнеюсть, що таке виринення м!жнародним сгавтовариством даного питания сприятиме стабишносп, порядку, демократа в цш частит Центрально! Свропи. "
Представники союзних держав однозначно запевншш пщкарпатських русишв, що план входження !х краю у чехословацький державно-правовий npocrip для союзников зрозумший i схвалений ними.
Можна дайти i такого висновку, що на Паризькш мирнш конференцн предсгавництво пщкарпатських -русишв було чисто декларативним.
Слщ вадзначити, що в оргашзацшному вщношенш робота Паризько! конферегац! була надзвичайно структурована i кожен елемент ще! структури сприяв юнцевш Meri - справедливому розв'язанню проблем, яю породила перша свпгова вшна, влаштуванню довоенного свету. Залежно вщ того, представник яко! краши очолював ту чи шшу KOMicilO, визначалася полгшко-правова тональшсть п ршень. Так, у лютому 1919 р. пщкарпаторусинське питания розглядалося одним з таких структурних елеменпв мирно! конференци - KoMiciero з чехословацьких питань. Членами i! були представники Францц, Англи, США, 1тали, а головою - Жюль Комбон (вш очолював i польську KoMiciro). Помтшми були його симпатй щодо розширення територш як Чехословаччини, так i Польпц, а -територтальш поступки цим крашам освячувалися ' необхщшстю створення "саштарного кордону" (cordon saaitare), спрямованого проти радянсько! Pocii та Шмеччини.
Остаточно питания входження Пщкарпатсько! Pyci до Чехословаччини врегулював, подтвердив м!жнародний Сен-Жерменський допшр, пщписаний 10 жовтня 1919 р. Державно-правов! основи входження Пщкарпатсько! Pyci до Чехословацько! держави в цш угода визначаються в статтях 10, 11, 12, 13.
Дещо шзшше з метою позитивно виршити для себе територ1альш литання Угоришна розгорнула активну дипломатичну даяльшсть. Свое слово в дьому питанш сказала Верховна рада союзншав 6 травня 1920 р., проголосивши завершения мирних neperoeopie з Угорщиною i craaicTb попередньо визначених кордошв. Сам догов1р було пщписано 4 червня 1920 р, у Тр!анонському палаш. Угорщина втрачала на корисгь Чехословаччини 61633 км2 територп, 3517000 населения. Нею були зроблет значн! територ!альш поступки Румунй, Югославн, Австрн, Полыщ. Зпдно з 48 параграфом цього договору Пщкарпатська Русь залишалася у склада Чехословаччини. Паризька конференщя, Сен-Жерменський i Тр!анонський договори визначали певш критерп перщо! Чехословацько! республпси як субъекта м!жнародно-правових вщносин.
Оскшьки вплив eMirpaHTCbKoro фактора у визначенш напрям1в сгворення ново! держави в ЦентральнШ Geponi - Чехословаччини був прюритетним, слщ починати з подай, що передували цьому в середовипц американських русишв.
'Слщ зазначити, що в дослщжуваний перюд майже половина працездатного населения краю перебувала з вщомих причин за його межами!
За нових обставин пщкарпатсыо русини-украшщ, мабуть, так само, як i muii 1 переселенщ, пройшли млька еташв свого оргатзацшного визначення. Hoei сусптьно-полп-ичш реальность cnoci6 виробництва, сила закону сприяли тому, що ем1гранти-заробпчани набували нових суспшлшх якостей, ям в домашшх умовах не могли розвинутися. Ем1грантська ¿нтелй-енщя мала змогу познайомитися з данностями демократичного свпу, з питаниями державо- i правотворчосп, що, зрештою, стало в пригод!, коли вирипувалася доля краю.
Емирантський рух був значною полггичною силою. Сводченням цього е те, що провщш дояч1, у тому числа президент США, намагалися "приручити" цю силу. Не стояли осторонь вщ ем!грантських pyxie i BnnHBoei полггики з Центрально! Свропи т Масарик, Бенеш. Полтачна штуцця шдказувала Гм, що напередодт розгрому Австро-Угорщини, полтмних територ1альних змш у ЦентральнШ Сврош, бшьшовидьмй Росй лщери ем1грантських оргашзацш можуть бути задаяш у великш rpi.
Репональш завдання державно-правового влаштування ставилнся перед меншими оргашзащями, об'еднаннями. Саме там функцн покладалися на створену 20 червня J 918 р. Американську Народну Раду угорських русинш на чол1 з Г.Жатковичем. Ця оргашзащя в липш 1918 р. виробляе власний проект майбутнього батьювсько! земль Основш елементи й плану: 1) шдкарпатсьм русини повинш отримати повну незалежшсть; 2) якщо це неможливо, тода вони об'еднаються 3i св01ми братами галицькими i буковинськими; 3) якщо це теж виявиться неможливим, тода вони повиюи отримати автономно.
Пщ час перебування у Фихадельфи Жаткович (лщер русишв-украшщв в Америщ) в1в актив!» переговори з Масариком стосовно м^сця Щщсарпатсько! Pyci в майбутнш Чехословацькш держав!. Фиадельфшсьм домовленосп Масарика i Жатковича лягли в основу ршень Скрентонського конгресу, скликаного в листопада 1918 р. Американською Нащоналыюю радою русишв. Аналпуючи його ршення, слщ зазначити, що з процедурно-правового погляду вони
вщзначаються системним шдходом. Щ ршення шдтверджують думку, що в пошуках державно-правового устрою Чехословаччини на початку 20 pp. XX сголптя не останню роль вццграли i переселенщ Пщкарпатсько! Pyci в Америщ. Серед русишв Швшчно! Америки було проведено плеб1сцит з метою викорисгання на Паризькш миршй конференци як правового доказу на "користь входження гадкарпатських русишв до складу Чехословацько! держави.
Проте пщсумки плебисциту були лише частковою запорукою того, що Пщкарпатська Русь у майбутньому. ув1йде до складу Чехословацько! держави. Виршальне значения мала позищя самого населения Пщкарпатсько! Pyci.
У цей час в Пщкарпатськш Pyci склалася полярна ситуацм. Надзвичайно сильним був рух за возз'еднання з Украшою. Про це свщчать ршення, яи приймалися народними радами краю, зокрема на початку листопада 1918 р. в Старш Любовш. Гстотне значения мали ршення народного зЪду, який вщбувся 21 с1чня 1919 р. в Xycri. Однозначним вбачалось державно-правове врегулювання русинсько-украшського питания делегатами цього зЧзду - союз з Украшою. Робилися значш зусилля проугорськи настроено! iHTenireHuii залишити будь-що Пщкарпатську Русь у склада Угорщини. У цей час на територн Пщкарпатсько! Pyci активно проявлялися сили прочехословацького спрямування, було вщчутно, що ними керуе сильна рука.
Певна роль у питаниях приеднання Пщкарпатсько! Pyci до Чехословацько! держави вщводилася i кер!вников1 Пряцивсько! Русько! Ради А.Вескиду. Biri зутъ переконати сво!х прихильншав у тому, що союз з Чехословацькою державою - кращий вихщ з ¡снуючо! ситуацл. Зацшавленими у входженш Пщкарпатсько! Pyci в державно-правовий npocxip Чехословаччини були i вищ1 ешелони Чехословацько! влади.
8 травня 1919 р. в Ужгорода об'едналися Ужгородська, Хустська та Пряшвська Народт ради в Центральну Руську Народну раду. Того ж дня вона прийняла документ про приеднання на автономних правах Пщкарпатсько! Pyci до Чехословаччини. Було створено спещальну кошсцо з фах!вщв, яю мали шдготувати документ про пол1тично-правове визначення поняття aBTOHOMi! пщкарпатських русин ¡в у рамках Чехословацько! держави. В середиш травня 1919 р. проект ще! KOMicii було схвалено.
Автор дисертацп вважае, що американськ! русини-укра'шщ, творда названого документа, за основу полггико-правового статусу Пщкарпатсько! Pyci в державно-правовш систем! Чехословаччини
використали державно-правову структуру 1 досввд американських штат1в. Як показав розвиток подШ, кер1вш д1яч1 Чехословаччини 1 Пщкарпатсько! Рус! в терм!н "автонокад" вкладали р1зний полггико-правовий смисл.
У ТРЕТЬОМУ РОЗД1ЛТ - "Закладання основ державно-правово! политики Чехословаччини в 20-х роках XXст." — значна увага придщяеться анал1зу пфших пфедконституцшних нормативних акпв Чехословацько! дфжави. Розглядаеться конститущйне визначеиня м1сця нацюнальних меншин у склада Чехословацько! держави ! його в!дпов!дн!сть узятим урядом краши м!жнародно-правовим зобов'язанням у щй сфер!. Дисертант один з перших у вггчизнянш !стор!! та теорп держави ! права системно дослщжуе спроби удосконалення мехатзму управляя кра'шою протягом розглядуваного пфюду! вщповщне правове його регулювання.
Полпичну, господарську, правову програму для майбутньо! Чехословацько! дфжави почали розробляти з бфезия 1918 р. Конкрегш завдання отримала шдготовча рада, членами яко! були тай вадом! особистосп чехословацького дфжавно-правового в!дродження, як Ф.Пантюшка, Ю.Стр1бфжний, В.Щробар, К.Крамар, А.Рашин та шни.
Доцшьно' шдкреслити, що законотворчий процес у початковий пфюд першо! Чехословацько! дфжави був досить штенсивним. Так, за нашими щарахунками, з 28 жовтня до 28 грудня 1918 р. законотворщ щдготували ! прийняли 103 закони 1 розпорядження, яй стосувалися вс!х юпочових питань дфжавно-правового житгя новосгворено! дфжави. Не осганне значения сфед них мав рецетцйний закон. Згщно з цим законом за тодашшх умов при побудов! правово! системы ЧСР виксркстоэувадися австршсьй й угорсьй правое! сисгеми, а в систем! управления - авсгр!йсьй та угорсьй модел! управлшня.
ГПсля пфевороту 28 жовтня 1918 р. здшснилася запов!тна мр1я чех!в! словайв мати власну дфжаву \ власне право. Водночас посгало ряд гострих питань, зокрема, створення специф!чного мехагазму законотворчо! даяльносп.
Не слщ забувати, що ц'е були пфш! дш самоспйносп ! вщчувався брак досвщу у виршенш багатьох питань. Проте штелектуальна ел1та щиро була захоплена нащонально-дфжавною щеоо побудови Чехословацько! дфжави, доклала максимум зусиль для п утвердження саме на пфшому, найважчому етат. У перни дои в Зб!рнику закошв !
розпоряджень Чехословацько! держави було опублисовано перил важлив1 закони, яю прийняв Народний комггет,
Ц1 закони мали сво! особливость Так, вони увидали в життя за досить складних умов початку державно-правового процесу. Вэрто вказати I на те, тцо коло оаб, яка творили ц| закони, було досить вузьким, а можливосп залучення допом1жного персоналу - досить обмеженими. Мабуть, через це'перил закони Чехословацько! держави не завжди вщпбввдали яккним критер1ям, школи М1сгили помилки, нерщко були недоопрацьованими.
Заслуговують на увагу закони, прийют в перцц дщ теля 28 жовтня 1918 р. Серед них важливим е закон № 2/1918 р., за яким було утворено 12 найбшьш необхщних центральних урядов-мшстерств для конкретних напрям1в даяльносп держави (наприклад, для закордонних справ, народно! оборони, транспорту). Згодом влада розпорядженням вщ 18 листопада 1918 р. перейменувала щ центральш уряди на мш1СТфства.
Важливе значения серед перших передконституцшшга нормативних акпв ЧСР належить тимчасовш конституци.
Тимчасова конституцш прокнувала до кшця ачня-1920р. 1 була ' одним з перших кроив на шляху утворення в Чехословаччиш пщвалин ново! держави 1 права. 1сторично-правов1 особливосп утворення I функцюнування цього джерела права були евщченням початку ¡снування ново! держави в Центральшй Сврош - Чехословаччиии. Результата дослщження ще! правово! памятки можуть бути корисними при виршгент сучасних проблем державотворення в Украшг
Серед законодавчих акттв, виданих в ЧСР у перший перюд Г! ¡снування, значна частина стосувалася управлшня економжою, оргашзацн господарського життя. Важливим кроком, який допом1г вщвернуги небезпеку шфляци, сприяв внутршнш стабгазацп в респубдцц 1 шдняв планку мгжнародного престижу ново! держави, була грошова реформа. Нормативним пщгрунтям и став закон, прийняггий 1919 р.
Вже на ранньому егаш свого ¡снування Чехословацька держава намагалася сгворити правов1 основи, ям б гарантували розвиток таких економ!чних складових демократичного сусшльства, як ринок, щцприемництво, приватна власшсть, гарантування державних ¡нтереав в економщь
Перв!сно перша Чехословацька республша була багатонацюнальною державою. 3 практичного 4 теоретичного поглядев важливо з'ясувати, яким шляхом тшли чехословацыа
законотворщ у розв'язанш ' ц!е1 проблеми, як законодавчо, конституцшно визначенб мкце нацюнальних меншин у склада новоутворено! держави. Безперечно, що питания державного управления, визначення мхсця нацюнальних меншин у склад! держави були стрижневими 1 в Конституцц ЧСР 1920 р. '¿м вщводилося належне м!сце.
Анало Конституцн Чехословаччини 1920 р.,. пор1вняння й вщповщних статей ¡з шжнародно-правовими зобов'язаннями уряду ЧСР, ям вш взяв на себе добровольно 1 яю регулювали проблеми нацюнальних меншин засвщчуе, велик! розб1жносп м1ж ними. Так, дфжавно-правовий статус ГОдкарпатсько! Рус! в контексп Конституцц 1 в трактуванш ст. 10-13 Сен-Жерменського договору практично не був здшснений Чехословацькою державою.
Ми вважаемо, що певною м1рою це зумовлювалося такими обсгавинами: а) у Конститущю були вкточеш дещо спгазоваш положения цих м1жнародно-правових договор1в; б) щ положения, кр1м об'емно-смислових неточностей, не визначали строк (шдкреслення наше. - Ю.Б.), протягом якого 1х необхщно реал1зувати або хоча б почата здайснювати; в)поспйне твердження представниюв чехословацького уряду про вщстатсть населения. Пщкарпатсько! Руо; г) догов!р про меншини не вимагав, аби його § 10-13, яет стосувалися питань нацюнальних меншин, набули конституцшних форм; д)як бачимо з усього, справедливе, на основ! м1Жнародних домовленостей, виршення проблем нацюнальних меншин не влаштовувало представник!в фшансово-полггичних груп Чехословаччини.
Зам1сть автономн, вдея яко! була закладена в Конституцц ЧСР 1920 р., було запроваджено в житгя антиконсгитуцшне урядове розпорядження про жупне управл1ння на територп Словаччини 1 Пщкарпатсько! Руй. А згодом, 1 знову-таки антиконституцшно, в рамках земського управлшня Пщкарпатська Русь стала такою землею як Чех1я, Мораво-Сшез1я, Словаччина.
Пор1внялышй анал1з положень "Договору про меншини" 1 вщповщних конституцхйних норм дае шдстави зауважита, що Конститущя ЧСР 1920 р. перефразувала м!жнародно-правов1 зобов'язання Чехословаччини щодо гарантування прав нацюнальних меншин. Як показав розвиток подай, при'спробах правового втшення цих конституцшних норм у житгя виникли велик! проблеми. Одна з причин цього, як ми вважаемо, - нечтйсть положень праоснови -статей 10-13 „Договору про меншини", що було объективно на користь противникам втшення ще! автономн Пщкарпатсько! Рус! в повному
обсязь Ввдсутшсть надежного понятийного апарату в наведених вище статгях давала можишсть защкавленщ сторош довщьно трактувати положения м1жнародного договору.
Конституц1Я визначала свое ставлення до нащональних меншин переважно в шостому роздш, який, вщповщно до § 128-132 цього роздшу Конституци, виходив а § 7-9 м1жнародного договору про меншини, Передбачалась охорона меншин 1 забезпечення правового положения окремих державних громадян р1зно! народносп.Так, § 133 Конституци сгосувався реашзаци и § 1311 § 123. А останнш § 134 цього роздалу г власне вйе! Конституци декларував заборону будь-якого способу примусово! денащоналззацп ¡з застереженням: недотримання ще! умови закон може трактувати як кримшальний вчинок.
Положения Конституци проголошували формально-демократичш принципи. Ми вважаемо, що в питаниях охорони прав нащональних меншин захщноевропейсьы конституцшш аналоги не йшли дат чехословацько! Конституци 1920 р. На наш погляд, Догов1р про меншини не зобов 'язував чехословацьких законотворщв ш до чого такого, що могло викликати значш заперечення провцщих чехосдрвацьких пoлiтичниx дiячiв 1 що суперечило .6 принципам ' суверештету демократично! ЧСР.
Чехословацька республиса вщразу теля свого виникнення викорисгала, як це вщзначаеться в першому закош, прийнятому Народними зборами 28 жовтня 1918 р. 1 опублшованому пщ числом 11/1918, австршську правову систему \ правове упорядкування для чеських земель та угорську - для Словаччини 1 Пщкарпатсько! Руа. Система управлшня в чеських землях зумовлювалася ¡сторичшши особливостями 1 вщнзнялася вщ системи управлшня, яка д1яла в Словаччиш1 на Пщкарпатськш Русь Анал1з системи управлшня, яка юнувала до утворення Чехословацько! республики, свщчить про и гром1здк1сть: були 1 елементи дублювання, надто розгалужений апарат управлшня, великий штат посадових оЫб, хоча це для такоькраши, як Австро-Угорщина, певною мерою могло бути виправданим. Звичайно, така система не вщповщала новим умовам, уявленням про управления крашою, яю були на початку 20-х роив XX ст. в Чехословаччиш. Шсля проголошення незалежносп Чехословацько! республ!ки 28 жовтня 1918 р. у цьому нагтрямку державотворення тривали пошуки оптимальних форм управлшня краёною 1 !х юридичного оформления, робилися певец крокиг переважно стабшзацшного характеру.
Нова оргашзац1я системи управлшня мала вщповщати демократичним потребам громадян Чехословацько! держави, новим
динакичним методам управлшня крашою, а також кшыисному зменшенню апарату управлшня. Вважалося, що така територ1алыю-управлшська одиниця, як край (жупа), могла зробити динам^чтшою, доевшою систему управления. Навколо цього вщбулася широка дискус1я в суспшьсш, гад час яко! висловлювалися ! полярш точки зору. На основ! цих матер^адов мшстерство внутрцишх справ Чехословаччини розробило проект про реформу системи управления 1 3 травня 1918 р. запропонувало радо мшстрю. Анал1з проекту реформи управлшня свщчив про те, що вш був прогресивним пор!вняно з ¡снуючою на той час системою управлшня.
У цей перюд Чехословацька республёка опинилася в ситуацн, коли замйггь одше! системи управлшня ¿снувало аж три. В чеських землях продовжувала дояти стара система земського управлшня, на Словаччиш було реал1зовано жупне управлшня, а Пщкарпатська Русь здшснювала управлшня на основ! комбшацп державно! угорсько! системи (уряди службовщв, комггати) з верхньою громадською системою, керованою адмшстратором. Державне управл!ння в ЧСР у той час опинилося у надзвичайно складшй ситуацй. Так довго тривати не могло. М^шстерство внутршшх справ Чехословаччини, починаючи з кшця 1926 року, розробило пропозицй по реформ! системи , управл!ння. Закон пройшов ус! етапи робота над ним. Були зроблеш його ощнка, анатз за зачиненими дверима, опрацювання в парламентських ком1аях, ознайомлення з ним громадськосп через засоби масово! шформацн. Суть закону зводилася до того, що в основ! адмщ!стративно-територ1ального пщходу в управлшш крашою стае така категор!я, як "земля". На територи держави запроваджувалися чотири земл1: Чеська, Моравсько-Сшезька, Словацька, Пщкарпаторуська. На р1вш земл! \ району мало дойти до подолання двокол!йност! системи управлшня шляхом одержавлення районного ! земського самоуправлшня. Виборчо-представницью органи мали бути шдпорядковаш бюрократичному державному апарату, що зумовлювало посилення авторитету, ваги щсгитупв влади I зм!цнення центратзму. Йшлося також про те, щоб змщнити систему управлшня в питаниях полщейсько! 1 кримшально! правочинностг Закон був прийнятий пщ № 125 1927р., чим заверщилася майже дев'ятир1чна дискуоя з питань вибору шлях1в оргамзащ! системи дфжавно-центрагастського управл!ння ! м!сцевого самоуправл!ння у домюнхенськш Чехословаччиш. На вс!й територ!! Чехословаччини схвалений закон мав стати чинним 1 червня 1928 р.
У ЧЕТВЕРТОМУ РОЗДШ - "Фуикщонування та розвиток шститупв держави У права у пер шМ ЧСР"~ висвплено сисгематизащю та ушфисащю цившьного 1 криминального права чехословацышми юристами, пошукувач вивчае систему правоохоронних оргатв домюнхенсько! Чехословаччини, 1х аргашзацШну структуру 1 функцюнальш завдання, детально з'ясовано нов1 шдходи правлячих ил "Празького граду", поштичних парттй, населения краши до питань концепцц державно-правового устрою Чехословаччини наприюнхц 30-х роюв та дано !х правову ошнку.
Найбшып важливою ! при тому найскладншою проблемою правово! политики 1 теорп в першш ЧехословацькШ республпц було впорядкування, вдосконалення, ушфшащя права,використовуваного в чеських землях 1 окремо на територ1ях Словаччини I Пщкарпатсько! Русь
М1жнародний досвщ однозначно засвщчуе, що нов1 держави чимало робили, щоб якнайшвидше припинити штучне дробления правових впорядкувань на окремих складових часгинах свое! державно! територп. Бо ця ситуащя сгворювала значш трудноиц на шляху розвитку законотворчо! даяльносп, а ще бшьше при агшкацн ' права судовими I • шшими державними шститущями, а, отже, 1 субЧктами правових вщносин. Наявшсть подр1бненого права суперечила такт полггико-правовш щнносп, як централ1зована, уштарна держава. Вщсутшсть системного права ослабляла таку державу в полгтичному, сощальному 1 господарському вщношеннях. Держави, в яких дояли р1зш правое! системи, перебувйли певною м1рою пщ подвшним тиском.
Для забезпечення функщонування права, використовуваного окремо в чеських землях, ! права, вживаного окремо в Словаччиш та Шдкарпатськш Рус1, з подальшою !х ушфпсащею, закон №431/1919 передбачав створення вщповщно! оргашзацшно! сгруктури. Згщно з цим законом, такт функцп мало набути новоутворене мппстерство для об'еднання законодавсгва ! оргашзацп управлшня в рамках вае! держави. <;..*.■
Черговим кроком на шляху систематизащ! правово! системи першо! Чехословацько! республики було те, що в 1923 р. була започаткована словацька коммля для розв'язання проблем, пов'язаних з удосконаленням цившьного права.
Вважасмо за необхщне наголосити на тому, що важливим кроком, який сприяв систематизащ! права в першш Чехословацыай республщ, були ушфжацши! зЪди юриспв ЧСР. Щ форуми мали авторитете
професШне рредставництво. Вони були продумаш I в оргашзащйному вщношенн|. Кх представляли краий авторитета в галуз1 права домюнхенськох Чехословаччини.
Необхщнр наголосити, що точки зору полшдав, правознавщв стосовно того, як слщ проводите консолщащю правово! сисгеми першо! Чехословацько! республйи, з ряду обставин значно розходилися,
Щ пиходи умовно можна згрупувати у такий лопчний порядок: а) републхкащя австршського Цившьного кодексу чеською мовою з посладовним поширенням його правочинносп на територи вас! держави; б) поступова рев1з!я австршського Цившьного кодексу г поширення його чинносп з вщповщними змшами на територи цшо! республши; в) м^сцева утфжащя права чинного в чеських землях 1 на територи Словаччини, при якш залишалися б частков! партикулярт удосконалення; г) повна ушфжащя права шляхом амальгування (удосконалення) чеського I словацького права без його значно! модершзацй; д) повна ушфжащя поряд з поступовою модершзащоо правово! системи; е) фундаментальна кодифшащя, тобто утворення зовам ново!, що вщповщала б сучасним потребам держави, едносп чехословацького сусшльства, правово! системи.
Це були можлив1 шляхи, навггь альтернативи "щгкшв впорядкування правово! системи в ЧСР дослщжуваного периоду. Без перебшьшення можна сказати, що все чехосяовацьке суспшьство жваво цпсавилося питаниями ушфжацп правово! системи, ц перебп-ом. Проте найбшьш что м1ркування, своерщн! думки з цих питань серед правознавщв викристатзовувалися гад час робота колективних форум1в фах)вщв-юрист1в першо! ЧСР.
Як ми зазначили, з уах прсекпв найбшьше задовольняв верхш ешелони влади, значну частину юридично! громадськосп проект поступово! рев1зн австршського Цившьного кодексу, поеднаний з щеею поширення його правочинносп ! на територи Словаччини та Пщкарпатсько! Русь
Якщо оцшювати цей процес сисгематизацп права в ЧСР, то слщ вщзначити, що рев!з1я пропоновано! базово! правово! основи здшснювалася дуже повихьно, I не лише щодо обсягу, але I щодо концептуальних пщкощв в побудрв! ще! правово! системи та и стилю, термшологп.
Головним завданням правоохоронних оргашв у ЧСР у дослщжуваний перюд було створення найвищих юстицшних шстанцш, забезпечення об'еднання держави в чеських землях, Словаччини та
Пщкарпатсько! Руа, проведения ряду реформ, яю вимагав тогочасний перюд, забезпечення ¿нтереав громадян. До реформ, як1 проводилися в период першо! респубшки в правоохороншй сфер!, слщ вщнести передуам реформу судав.
Найвищою шстаншею правово! системи стало мшстерство юстици, яке було утворено разом з шшими мшстерствами законом №2 вщ 2 листопада 1918 р. В листопада 1918 р. було запроваджено в життя таку структуру правоохоронних оргашв, як Найвихций суд. Згццю з ¿снуючими на той час критериями компетенци юстицшних оргашв, вш був як третя шстанц!я, яка ведала питаниями цившьними, \ иайвища шстанщя по вирнленню питань кримшальних.
В структурному вщношеит в систем! правоохоронних оргашв Чехословаччини другу велику групу судав становили надзвичайт (спещальш) суди, до яких, згщно з ¡снуючими нормативно-структурними критер1ями, можна вщнести так»: а) суди промисловц б) так зваш р1чков! суднохщш суди; в) страхов! суди.
Якщо умовно подшити суди, яю даяли на територп ЧСР в дослщжуваний перюд, за певними критер1ями (належшсгь до того чи шшого напрямку права, особлив1сть структури, функцюнальн! завдання, як1 ш доводилося виршувати, структурна пщпорядкованшсть) на певш умовш групи, то, з нашо! точки зору, необхадио, кр1м груп, яю були визначеш попередньо, видшити групу так званих цивщьно-адммстративних судав. Сюди можна вщнести так зваш адмйистративш суди, основи яких було закладено ще в Австро-Угорщиш. ГИсля переворту 28 жовтня 1918 року в Чехословаччшп було утворено Найвищий ададашстративний суд. Його функцюнальним завданням було захищати громадян 1 шституцп вщ неправильних рнлень адоншстративних уряд ¡в.
До так званих щшльно-адмшстративних судав можемо вщнести Виборчий суд (хоча вш не був самошйним, а виник як складова частина Найвищого адмйистративного суду), а також Конституцшний суд. Д1яльшсгь цих структур регулювалася Конститущею ЧСР вщ 1920 р. Головний закон держави визначае принципи, якими мае бути керована така важлива ланка правоохоронних оргашв, як суди: а) незалежшсть судав; б) законшсть; в) вщкрипсгь ё гласшсть рнлень; г) право оскарження; д) основи вщповщальносп держави за шкоду, нанесену незаконним решениям; е) право кожного громадянина на те, аби його справу виринував квашфшований суддя.
Дточи у правовому пол! Чехословацько! Конституцп 1920 р., важливу роль у судовш систем! першо! ЧСР вщиравав
КонституцШний суд. Його функциями були: контроль за законотворчою даяльшстю парламенту, визначення вщповщносп виданих закогав Конституцп ЧСР. До його складу входили: президент(голова), два члени, призначеш президентом ЧСР, а також по два члени, запропоноваш Найвищим судом i Найвищим адмщстративннм судом.
Одним ¿з структурних оргашв системи судав ЧСР"у дослщжуваний период були шститути суду присяжних.
Питания державно-правового устрою Чехословаччини дослщжу-ваного перюду були завжди актуальними як для практичних полтшв, так 1 для дослщшдав. Ситуация, яка склалася наприкшщ 30-х роюв XX ст. у свт, всередиш ще! краши, объективно спрняла виробленню нових шдходав щодо цих питань як у предсгавницьких колах Граду, так I у полетичних сил всередин! само! краши та за кордоном.
Враховуючи, що уряд ЧСР постшно вщкладав виконання сво!х зобов'язань стосовно державно-правового влаштування Пщкарпатсько! Русл, населения, полггичщ ! культурт представники, ем1гращя Пщкарпатсько! Руа виступали за практичну реал!зацпо сво!х прав. Анал!зуючи ц! виступи, можна умовно видщити два перюди розв'язання проблем державно-правового будавництва в ЧСР. 3 нашо! - точки зору, яка остаточно сформувалася теля аналЬу арювних матер1ал1в, спещально! л1тератури,- другий перюд був якюно продуктивншшм, шж перший, оскшьки наприкшщ його все-таки було прийнято конститущйш закони, ям бшьщ-менш справедливо регулювали державно-правове становище Словаччини 1 Пщкарпатсько! Рус1 у склада ЧСР.
Анал1зуючи матер!али, яга стосуються дано! науково! теми, варто вщзначити, що виступами народних мае, меморандумами ¿нтелйенци не вичерпувалися да! населения П!дкарпатсько! Руа, його ¡нтелектуально! елгги з метою законно забезпечити сво! природы! права, передбачеш • вщповщними статтями Сен-Жерменського договору, бшьш-менш гарантован! Конститущею ЧСР 1920 р. Ця даяльшеть проявлялася ! у спробах правового характеру.
Сильно впливали на виршення проблеми державно-правового устрою Пщкарпатсько! Рус! у склада ЧСР на ситуацпо, яка мала мгёце в стар!м кра!, в питаниях економши, поштики, культури, земляцыа об'еднання Канади 1 США; Перёселенц!- русини в ГОвтчнш Америщ мали значний вплив ! на дослщжуваш нами питания. У свш час, висловлюючись за приеднання краю до Чехословацько! держави, вони певною мтрою несли вщповщальшегь за те, що робилося в епшьшй
держав! чехословаюв 1 русишв. Ця обставина давала !м право вимагати вщ Чехословацького уряду, .Шги наци втшення в житгя положень СенОКерменського договору, який створював фундаментальш м1жнародно-правов! засади входження Пщкарпатськох Руа в державно-правовий проспр ЧСР.
Слщ зазначити, що у цей першд значно акйдазувалася дояльшсть громадсько-пол1тичних об'еднань американських русишв навколо розглядуваного питания.
В цих умовах уряд Чехословаччини видае ряд нормативних документов, язи мали остаточно розв'язати наболшу проблему. Так, 22 листопада 1938 р. видано " Конституцшний закон про автономно Пщ-карпатсько! Рус\", а 12 грудня 1938 р. Декларацйо уряду Чехословаччини "Про новий текст розпоряджень про автономно Пщкарпатсько! РусГ. Саме в цей час уряд Чехословаччини з метою покращення становища в Словаччиш приймае "Конституцшний закон про автономно Словацько! краши.
Що означали щ нов1 подхода "Празького граду" в питаниях державно-правового устрою? Передуам, мабуть, слщ вказати: урядов! кола в Праз1 визнають в обох конституцшних законах, що -Чехословацька держава у вйх питаниях Н даяльносп е сильно децентрал!зованою (законодавство, управлшня, судов! органи). Цими законами чтсо окреслювалися \ фшанси: а) сшльш; б) чесько-моравсью; в) словацыа; г) подкарпаторусинсыа.
Нов! пщходи уряду Праги у питаниях державно-правового влаштування ЧСР в дослщжуваш роки, полягали у тому, що наприюнщ 1938 р. на змшу дотепершшьо! едино! держави -Чехословаччини прийшла держава, яка утворилася з ряду складових.
Дисертащя завершуеться ВИСНОВКАМИ. Автор дослщження вважае за дощльне зауважити, що цю часгину свое! роботи вш умовно подшяе на дв1 частини: перша - висновки, до яких вш дшшов, працюючи над системною науковою проблемою "Державно-правове будавництво в першш Чехословацьюй республкц", друга - пропозици, яю. могли б сприяти удосконаленню державно-правового будавництва в сучаснш Укра!н!. У першш частиш висновки згрупован! в чотири умовн1 компакты! групи, як! створюють цшсне уявлення про предмет дослщження.
Здобувач вщзначае, що в дослщжуваш роки було побудовано державу 1 право першо! Чехословацько! республики - системно, поступово, лопчно, що вщповщало ц нащональним ¿нтересам. Це дае шдстави твердити, що: державотворч! народи Чехословаччини (чехи.
словаки, пщкарпатсьм русини-укра!нщ) були конструктивно-творчими народами, для яких характерш патрютизм, знания фшософп житгя, захонослухняшстъ, прагматизм, в1ра. Щ народи виявили велик1 здобносп на шш державно-правового бушвництва, реашзм у м1жнародно-правовШ полтин, на яку вони, в силу своа ментальносп, геоползтичного фактора, значно бшьше вшивали, шж мали реальну вшськово-економ1чну силу. Щ народи, спираючись на м1жнародний досвщ державно-правового будовництва, виходячи ¡з своКх ¿сторичних, культурних традицШ, нацюнальних штереав, ¡игтелектуальних потенцШ, державно-правового матер1алу, враховуючи м^жнародш обставини, побудували державу 4 право, як1 за специф1чними. особливостями можна назвати "чехословацькою моделлю". Досвад побудови ц»е5 держави \ права, "кухня" розв'язання складних проблем, методичш прийоми {пщходи заслуговують на увагу з точки зору теорп 1 практики як новий напрям у вп-чизняних досладженнях проблем державно-правового творения в ЦектральнЩ Сврош у м^жвоенний перюд.
Виходячи з потреб розбудови украшсько{ держави 1 права, враховуючи проанал1зований матер1ал дисертацп, автор вважае за доцшьне висловити ряд пропозицш, яю -лею чи пилою м1рою могли б бути корисними як полггикам-практикам, так 1 дослщникам проблем державно-правового будавництва.
Осиовннй зм1ст дисертацй воображений у таких публжаидях автора: МОНОГРАФ1Г
Бисага Ю.М. Роль внутршпйх 1 зовншш1х фактор1в в утворенш першо! ЧСР. - Ужгород, Закарпаття, 1997.- 183с. - Позитивна рецензи: Панорама (Мукачево).- 1997.- 1 листопада; Нове житгя (Пряппз, Словацька республика). - 1997,- 28 листопада; Закон 1 б1знес (Кит). -1997-101рудня.
Бисага Ю.М. Створення пщвалин державно-правовоГ политики Чехословаччини в 20-х роках XX ст. - Ужгород, Закарпаття, 1997. -149с. - Позитивна реценз1я: Панорама (Мукачево). - 1997. - 18 листопада.
Бисага Ю.М. Держава 1 право в Чехословаччиш в 20-х - 30-х рр. XX ст. - Ужгород, Закарпаття, 1997. - 151с. - Позитивна реценз1я: Панорама (Мукачево). - 1998. - 17 ачня.
Бисага Ю.М. 1нститути держави 1 права в домюнхенськш Чехословаччию. - Ужгород, Закарпатгя, 1997, - 233с. - Позитивна реценз1я: Панорама (Мукачево). -1998. - 28 ачня.
Бисага Ю.М. Перша Чехословацька республиса: Держава, теорш, влада, право. -Ужгород, Закарпатгя, 1998. - 115с.
СТАТТ1'
Бисага Ю.М. Украшська дааспора в. Швшчнш Америщ 1 мёжнародно-юридичний статус Закарпаття в 20-х рр. XX ст. /Суспшьно-полгтичш вщносини на Закарпатл а 20-30 рр. XX ст. Тези доповвдей науково! конференци. - Ужгород, УжДУ, 1992. - С.21-24.
Бисага Ю.М. Закарпатська ем1гращя до Швгачно! Америки (политика, економша, право), як предмет системних дослщжень. /Матф1али науково-практично! конференци. - Ужгород, УжДУ, 1993. - С.14-18.
Бисага Ю.М. Роль Закарпатсько! дааспори в П1вшчнхй Америщ у визначенга мёжнародно-юридичного статусу краю в 20-х роках XX ст. /Правова система Украши: теория ё практика. Тези доповщей 1 наукових повадомлень науково-практично1 конференци (Кшв, 7-8 жовтня 1993 року). - Ки1в, 1993. - 104.
Бисага Ю.М. Адвокатура в першш Чехословацькш республвд// . Адвокат. - 1997. -№3. - С.105-109.
НАУКОВО-МЕТОДИЧН1МАТЕР1АЛИ
Бисага Ю.М. Програма спецкурсу "Украшщ за кордоном". -Ужгород, УжДУ, 1992: ~ 7с.
Бисага Ю.М. Методичш поради до вивчення курсу "1сторщ держави 1 права зарубшних кра'ш". - Ужгород, УжДУ, 1993. - 14с.
Бисага Ю.М. Плани семшарських занять та методичш вказ1вки до них з курсу "1стор1я дфжави ё права заруб1жних краш". - Ужгород, УжДУ, 1993.-5с.
Бисага Ю.М. Програма спецкурсу "Джерела права в Украйн: 1стор1я та сучасшсть" та методичн1 поради.-Ужгород, УжДУ, 1995. - 7с.
Бисага Ю.М. Програма спецкурсу "1стор1я держави 1 права в Украии " та методичш поради. - Ужгород, УжДУ, 1996. - 9с.
Бисага Ю.М. Навчальний план 1 програма курсу "Основи конституцн 1 правознавсгва Украши. - Ужгород, УжДУ, 1997. - 14с.
Бисага Ю.М. Державно-правове будёвннцтво в першж Чехословацыай республвд. - Рукопис.
Дисертащя на здобуття наукового ступекя доктора юридичних наук за спещальшспо 12.00.0! - теор1я та ¿сгорая держави 1 права; 1стор1я полггичних I правових вчень; фшософ^я права. - Кшвський ушверситет ¿м. Тараса Шевченжа, Киёв, 1998.
На основ1 анализу арх1вних та опублкованих джерел 1 матер1ашв, нормативно-правових акта, монограф1чноГ та статейно! лгсератури вперше системно вивчасться досвщ побудови держави 1 права в домюнхенсыай Чехословаччиш. Спираючись на анал1тичний метод дослщження, в дисертацп зроблено ряд нових наукових узагальнень та висновюв, на основ1 яких наголошуеться, що "кухня" розв'язання складних проблем, прнйоми 1 метода державотворення 1 правотворення заслуговують ниш на увагу 1 с актуальними з точки зору теори1 практики як новий напрям у в^гчизняних студоях проблем державно-правового творения в Центральнш бврога у м1жвоенний перюд. У дисертацп отримано нов! науково обгрунтоваш результата з ¡сторн та теорп держави I права, як! в сукупнос-п сприяють розв'язанню важлнво! науково-лрактично1 проблема - будоництва держави 1 права в Украли.
Ключов1 .слова: нормативно-правовий акт, система, держава, " право, домюнхенська Чехословаччина, державотворення, правотворення, ¿стор1я та теорш держави 1 права, Центральна ввропа, Украша.
Бисага Ю.М. Государственно-правовое строительство в первой Чехословацкой республике. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 - теория и история государства и права; история политических и правовых учений; философия права. -Киевский университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1998.
На основании архивных и печатных источников и материалов, нормативно-правовых актов, специальной литературы впервые системно изучается опыт строительства государства и права в домюнхенской Чехословакии. Используя аналитический метод исследования, автор в диссертации сделал ряд новых научных обобщений и выводов, подчеркивающих, что "кухня" решения сложных проблем, приемы и методы государственного и правового строительства заслуживают сегодня внимания и являются актуальными с точки зрения теории и практики как новое направление
в отечественных исследованиях проблем государственно-правового строительства в Центральной Европе в междувоенный период. В диссертационном исследовании получены новые научно аргументированные результаты по истории и теории государства и права, которые в совокуйности способствуют решению важной научно-практической проблемы - строительства государства и права на Украине.
Ключевые слова: нормативно- правовой акт, система, государство, право, домюнхенская Чехословакия, государственное строительство, правовое строительство, история и теория государства и права, Центральная Европа, Украина.
Bisaha Yu. М. State and Law Building in the First Czechoslovak Republic.-Manuscript.
The Doctor-of-Law Thesis. The speciality 12.00.01 - theory and history of state and law; history of political and law studies; philosophy of law. -Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, 1998.
On the basis of the analysis of archives, published sources and materials, statutory and legal acts, different articles and. monographic ' literature the experience of State and Law building in pre-Munich Czechoslovakia was studied for the first time in full. A series of new theoretical general conclusions have been made on this basis guided by analitical means of research. It is stated that the possibility of complicated questions solving, methods and ways of State and Law creation are worthy of attention now. They are considered to be urgent from the view point of theory and practice as a new trend in domestic studies of the above mentioned problem in Central Europe during the interwar period. New theoretically substantiated results in the realm of history and theory of State and Law have been obtained. As a whole they are favourable to solving a significant theoretical and practical problem — State and Law building in Ukraine.
Key words: statutory and legal act, system, State, Law, pre-Munich Gzecho-Slovakia, State creation, Law creation, history and theory of State and Law, Central Europe, Ukraine.
Пщписаио до друку 20.05.98. Формат 60x90/16. Умовн. друк. арк. 2,0.
Тираж 100 прим. Зам. № 1038 Друк. вид-ва "Закарпаття", 294011, м. Ужгород, вул. Гагарша, 42/1.
