Гражданское общество: сущность и тенденции развития (сравнительно-правовой анализ)текст автореферата и тема диссертации по праву и юриспруденции 12.00.01 ВАК РФ

АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ
по праву и юриспруденции на тему «Гражданское общество: сущность и тенденции развития (сравнительно-правовой анализ)»

НАЦЮНАЯЬНА А!{ДДЕИ[Я НАУК УКРЛ1НИ 1НСГИ1УТ ДЕРЖАВИ t ПРАВА ¿и.В.М.КОРЕЦЫЮГО

На права* рукопису

КОВАЯЬЧУК ТетлНа 1ваи*вма

ГРОМАДИНСЫ® СУСПиШТГВО: СУТНЮТЬ 1 ТЕНДОЩИ • РОЗВИТКУ /пор1вняльно-правов! аспектн/

Спвц1альн1сть 12.00.01 -

таор1я та ictoptn зржави i права; icropin nu iíthuhhx i правовик вчень

АВТОРЕФЕРАТ

дисвртац11 на здобуття квукового ступени кандидата юридичних наук

HHÏB - 1995

Дисертац1ею в рукопис

Робота виконана у в1ддШ проблем орган1зац!х^громадянсь-хого сусп!льства, держави та теорИ права 1нституту деряави | права |и,В,Ы.Корецького Нац^нально! акадеи!! наук Укра1ни

НАУКОВИЙ КЕР1БНИК - доктор «зридичннх наук Кубко бвгек Борисович

001Ц1ЙН1 ОПОНЕНТИ: доктор юридичних наук, професор Копейчиков Володииир Володимировнч

кандидат юридичник наук, старший науковий сп1вроб1тник Цурлай бвген Володимировнч

ПРОВЩА 0РГАШЗАЦ1Я - КиТвськмй унЬерситет Ы.Тараса Иевченка'

Захист в!дбудетъоя 2& травня !995 року час1дання спвц1ал!эо-вано! вчено! ради Д 016,29.01 по захисту диосртац!Й на эдобуття паукового ступени доктора юридичиих наук В 1нститут| держави 1 права }м,В.и.Корецъкого Национально! акадеиЦ наук Укра1ни за адресов: 252001 ы.КнТв, цуя.Тръохсвятитеаьська, 4,

3 дксертац1ою иокна оэмайоииткся у б1бл!отец& 1нституту. Автореферат роз 1сладийр.

ВчениЯ секрвтар спец|ал4ао1;ано! вч«ноТ ради

-^.Ус^лстщ 1.в.

I. ЗЛГЛШ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

AKTvajrbHicTb теми дослЕддення. Проблема громадянського cycni-льсгна традиц4йио привертае увату днгрокого кола суслгльствознапц1в, i эокрема, вчеких-прист1в. Особливо актуольноп вояа постае на су--часисцу crani, в период побудови украТнськоТ державное«. Причо-цу,.розробленнй концвпцИ" громадянського сусп!льства та ТУ. хнтер-прзтац!я в!дпов4дно.до нац4ональних умов липе починаеться i мо-so бути пл|дноя г*льки у сл|впрац1 ф!лософ!в,.юристгв, еконои*с-Tis, no-fiimsoris та £кших $axiBni8. В теорЯ держави та права кон-. цепц1я, зрозум1яо., займас одне з центральних uicub.

1 громадлнськв суыпльство, i держава, а такоя Тх хнститу-тн макть на Me?i.досягнення гармон!! Mis р!эниыи соц1альниыи силами та Ытересаыи, во стаз недосяжним Идеалом. Знайти шляхи нАЙлкзскня до цього гдеалу - эавдання вридично! науки i практики, розв"язаиня якого в1дбиваа певною uipon pieeHb розвитку сусп!ль-ства. Цив1л{зована держава та цив1л!зоваиий громадянин - це, як в!доыо, найваилиа1ш1 чиннйки opraHisatjit громадянського сусгиль-ства.

Йормування громадянського сусп1яьства залекить в|д р1зних факторов /розстановки i д!евост1 пол^ичних сил, громадеькоК в1дпов1дальност| политичных л!дер1в, реальное^ та привабливос-пол1тичиих, оконоихчних, та соц!альних програм, тощо*/ Вив-пення цих фактор!в, 1х всеб4чний науковий анал1з мають вирЬпаль- * не значения для усв1демлення законрм|рностеЯ фуккц1онування громадянського сусп!льства# Пого взавмовЦносин э державою. Проект иово! ItoKcTHTyai! УкраТни виходить з того, во демократична пра-вйаа дерзаса пЦпорядковуеться сду*4ннв громадянськоцу сусп!яьст-ву. Свои д1яльн4сть вена спряноаув на забвзпечення pinHHX моыиг востей для.ncir громадяи, в!льного виявлеиня ними в будь-як1й фори1 cboIx пореконань та погляд1в. Разок».э тяи, peaaisaut* цих КоНсги1уцДОних лолояень в|дбутетьея мэ автоматично, а эавдяки йзавкод!Г ycir пол1тичних, юридичниг, економ!чних ланок сусп!ль-стаа, спряиоааинк на утворекня MexaHt3Mie справвньо! демократ^. Тону таким вамивии У суаасних уиовах в завдання вивчення. науконях п4двалин -функцкнування громадянського сусп!льства. Серцеви-!iy цня проблей складаоть взасмоз^дноойни сусп!льства, держави, зеобн| науковий юридичний анал*э яких дозволяв розкрити тенденцИ

роэвитку- громадянського сусп1льства та floro сучасний стан.

Актуальн1сть дисертац!х полягае i в тоцу. шо досл!;дженн*: ба-- . •эуегься на. критичному анал!з1 не сучасних концепций гроиат

дянського сусшльства, а й на aHaniei пол!тичних.1дей давнини, на "новому прочитаннх пол!тико-правових погляд!в мислител4в, починаг тчи.э давн4х 4acÍB.

Звернення до cbítoboX пол$тико-правово!_ думки дало мокли-• BicTb зробити ндуков* узагальнення щодо поняття "грома,пянськ© суспхльство", проанал!зувати йоге структуры! елемекти, особливос-тг'використання'в р4зних 1сторичних умовах,.

Таким чином, актуальн£с?ь ДисертацРкого дослхдження, aopt-ентованого на виявлення загальних i конкретннх особливостей роз-витку сусп|льства, обумовлена визначенкям сучасних тендеяцЛй громадянського сусхЦльства та перспектив його розвитну. 3 $н-шого боку, досл!дження набував i чисто прагматичного характеру: пор!вняльний онал1з дозволив показати необгрунтован!сть думок. Про негайниб переход сусп1льства в «KtcHo новий стон. В нерозу-míhhí i в небажагоп зроэум!ти досв|д 1 реалН роавнтку 1ниия кра!н i власн! ^сторичн! традицЦ в основному полягають недол1-ки в по<5удов1укра!нськоТ дер«авност4.

Стан рослРяжения проблемы. Концепц|я взавмодН "Громадянського сусп*льства та деркави" знаходить в!добра«енк* в поглядах мислител1вэа час i а античное»!. До ц1в! проблеми эверт&лись грецьк! соф|сти /Протагор, ropri* va JwBt/, Двмокр!» та ОДкур, в Teoptl сп4вв*дновения явил *»|д природа!* I в!д "установок", лоз.ЗДЙя-. сченио'. в!д Платона | Хр1ототвля, вчекн* Дукрец1я, давньоримськкк вриот|в, Щцврона. До "прийщього права" i громадянського сусп$льст»а ввергались ранн| /"А»устин Бяаженний та ní3hí\/Soua AxbíhcvkhM/ сврвдньов!чн* *вороги, монархомахи . /тираноборцу та.4нш4 мислитехЬ Р1вень досл|дкеннл проблеми ойумовлено сим, во &сторично тривало "громадянське сусп4льство" t "держава* роаглядадмс* як toíokhJ ?ерм1ни. %ти членом гро-ыадянсьаого дусп4льсява, в теоретичных поглядах.того часу, означало .Цути-громадяииком, членом дер&ави,.а тим самим д!яти в4дг.о-в^дно до Sí вакок4в i утрицуватись ei« вчинк$в, лк4 б спричиняли скоду сп!вгромадяНам. В новий чао ц! р$знор1дн1 ta протилежн!

погляди були систематизован! та концептуально оформлен! такими., теоретиками, як Г.ГроцМ, Б.СпЬюза /Голанд!я/, Т.Гоббс, Да.Локк,. Дк.Щльтон, О.С£цней, Дяс.Л!лберн, Дя.У1нстенл! /Англ!я/, С.Цуф-февдорф, Х.Томаэ!й, Г.В.ГзйбкЬь Х.Вольф, 1.№ют /ГлЬ-.^:^. Ф.Прокопозич, П.П.Козельський, 0.М.Радуев,.0.1.Герцен /Ро<^я/, Т. йранкл1н,Т.Джефферсон, Т.Пейн /США/, Н.Мельс,.Г.Б.де Маблх, 1!о-релл|ДД!дро, К.Гельвец1й, Ж.Ж.Руссо /&ранц!я/ 1 т.д.

Кожна нова епоха породаугала 1 формовала своер!дну ".'Прямо-а н!сть сусп!льно-пол1тично! та юридично* думки. Наприклад, марксизм виник--, значною м!рога як пряме продовжения ¿деологП Прос-в!тництва. Це вчення вв|брало в себе т* завдання, як4 реально гостали перед сусп$льством, та спробувало дати на них адекватн! звоецу часу в!дпов$д1. Тому спроби виключити його з icтopix сусально! думки лк певцу аномалгя р!вно - значн! прагненнп викрес-11ити з !сторЛ ц1лий етап становления кап1тал1зцу з ус!ма його тротир!ччяыи.

В дисертацН звернено у вагу на вивчення пол!тичних !дей э Укра!н£ га Рос!!. Це дозволило визначити певноп игрою тра-?иа!йн! основ», на баз! яких формузалось национально пол!тич-16 мислення шодо проблеми громадянського сусп!льства та украТн-!ЬК01, державЯост! дати анал|з законом!рностям виникнення, функт *4оКування та розвитку пол4тико-правово! думки.

Сл|д в!дм1тити, то майже до друго! половини 70-х рок!в на-юго стол!ття досл!дкення проблеми громадянського суспз:льства доводились еп!зодично. Часто в !д Совалась Сделка понять: п!д :усп!льствоы азагал! малось на уваз! перш за все, громадянське усп|льство. В!дродхення ¿нтересу до проблеми громадянського усп1льства припада» на другу половицу 70-х та на 80-тг роки, :олилоэначився перех!д до демократ!!, вйникла потреба проанал!-увати проблеми громадянського сусп!льства як загальнолюдсько! 1нност!, яка реал!эувться у в!длов!дност! з конкретними соц!а-ьно-пол!тичнт<и умовами» . ............

Зворнення до питания.громадянського сусп!льства як до обнек-а досл4дкання ров^язанв з нев!дпов1дн!стю м*ж реальними сус-1льними прОцесами ! !х в!дображвнням у фориал1эованих правових орлах.

Мета t ochobhí завданяя наукового досл^джеяня . Йта°по-лягае в'теоретичному обгрунтузадн^ сучасного лроцесу форцування грсшадянського сусгйльства.

Для дослгнення.метн в дослхдкен;^ поставлено тан! завдання:

- в il значит и сучасний стан розробн» пробдемк гроыадяиського суспхльства у в!тчизнян1й ïeopi. держдви та права;

- еиявнти icnyE^i лолхтичн! , шо эбагацують методологией полосення roapiï.грокпдяисъкого суспгльйумц

- дати порхвняльнш! анализ концептуальии/, подходi б до виз-цачскня сут! та сучасного ста!?у гронодянсьйого cyoniJibOTBa;

- дата-характеристику громадяиського.сусп1яьства va окрес-■дити.Його ochobkí елемснти;

- вилпитн вридачннЯ uexaniau рзаеыод!! j-ронадянського сус-хйльства та дсргавн;

- запропонуватк характеристику конкретних (¿>opu гроиадяиського сусп!льства;

- запропонь*ватк ыодел$ грамадэдсьиого та сп|в-ставири îx о моделями суспхльства $ншого типу.

Ыеггедолог^пса £ теорстттна основа дисестап^. йе*одолог$ч~ нои основою доел4дкешш е д1алектичзш8 иегвд наукоиого nístiami« я2ия социально! дздсиосу!, Автор роэглядаа доктрину "громадяиського суспёльства" ire cjtcreiîy спсчцалзэованаго теоретичного знания. berns, виняг.аа на шгхретиих соц^адышю t наукови* кйредумэв, во об"едцув ¿нколи прзтплй-üi концепту&шгё п!дходн 1 роз-вивазтьс.»: глд öijiia лрссткк гмпенень дерганное?! до ölniu складни^, в ся.чу г ого, t:a робота aüa'm'oa üíposo приошгеиа пояснению процесс. становлений периих «оицепгуездшк подход:в до проблем» грзмздянського едспглъстеа4 ав?ор шйгсрнстогс/е icïopn4hî та .лорхчнай нетоди соц>.ы:^,'.огз гишйау» aa¿ t is (¡ароэрнв-

itiri exaoevît НссС:<Цди1с?ь naüoMesüra cuíct^ ïîoï чи IîkoX veopo-tûvi'oï amkopnoiaiavi.' ï&ukx. як сио-

ts;«!o-císykvjfymiiíl» floriîtq-ciiictoïîjafî cjííuiíd. Внвчегаш велико! kIjjíjKOc'íí 5сэрй?ичн«а позиций, wá роэробяялись в p$ojii 1сторич-!ii iitpîc/th р«эшшн ucysp^üj адмовил» меойх!дн!сть ьингного ïKKopîccYBHSm ueïcjy лоргвжлиюго nîtaajçy»

При написаний роботи використан1 роботи вчених-»рист1в, ф1-лософ£в: О.Л.Копилонка, А.Л.Кочеткова, А.Щгранян, В.О.Ь^пинсь-кого, В.С.Нерсесяниа, Н.С.Прозоровой, 0.<3.Скакун, В.Ступ1шина, Н.Новикова., А.В.Одинцово!, С.Перегуди та *нших; прац! укра!!нсь-ких та рос1Яських дореволлц1йних юрист!в, 1сторик1в та фглосс^п: О.С.Алексева, Ю.В.Андревва, М.О.Бердяева, А.К.Бергера, В.М.Гес-сена, О.Д.Градовського, М.С.Грушевського, М.Н.Кадуст1на, О.й.КЬс-тлк1всьного,. Ы.М.Ковалевського, М.У.Коршунова, С.А.Котляревсько-. го, В.Ц.ЧичерЫа та 1нших.

Автор эвертаеться до дергавних документов, зокреиа до Дек- . ларац^ про державний суверен!тет УкраЯни та Акт проголоаення незалегност1 УкраГни, хсцуючиспроек^в Конституцх! У крайни.

На.укова нозизна дисертацЛ полягае у тому, со робота язляе собоо дослгдяеннп, специально присвячене питанию фор^вання та розвитку теор$1 "громадянського суспЬчьства". Ця проблема до останнього часу т1льки частково привертала уЕагу дослхдни^в-пркст£в, Анал1тичн1, пол1то^ог1чнг дослхдження проблеми, з"язляються р1дко. Зробити певний крок до того, иоб л1квхдувати ця прогалину- мета даного дисертац;1йного дослхдяения, яка знач-ноп ¡4рои» визначаз його актуальн!сть та новизну. В робот! проведено анал4з науково-^торичних передуысв становления та розвитку теор11 "громадянського сусп$льства", теоретичних полокень, як4 складають вхдповадну наукоцу доктрину; використано р!зн1, в гому числ{ 4 закордон^ концепцЛ громадянського сусщльства для побудови його теоретично* модел!. Пpoaнaлiзoвaнo структура? елемекти громадянського сусп|льства, зд!Яснена спроба власного подходу до проблеми з точки зору розвитку державно-правових iн-

ститут!в на Укра1нЬ .......

Результат« досл1дження дозволили сформуятавати та обгрунту-вати та^ положения, якт виносяться на захист:

. - поняття "громадянське суспхльство", яке представляе собою icтopичний феномен, шо виникае на певноцу етап! розвитку .людського*-сусп1льства, використовуеться для позначення типу пол^ично! асоц!ац1'1, члени якоТ падкоряються дЛ П закон1в;

. -стаковлення.громадянського сусп!льства проходить в умовах взасмноТ д11 Двох основних тенденцЭД розвитку його соц1ально! структури, а саме:

а/ поглмблення соцхально1 дистанц!Х м1к бхльш 1 мента материально забезпечинеыи категор!ями населения;

б/ переходу !сну»чоТ социально! структури до механ1зчу пвреважнэго власн саморегулювання, иеншо» >Лрою залекногоцц економ!чних I лолхтичних систем;

- громадянське сусгпльство базувться на сукулност! недеряап-них, непол!тичних вхдносин у сусп}льств1: еконошчних, сочельник, схмейних, нацХональних, духовних, рел!г!йних;

- сгруктурмиыи елементаш громадлнського сусп1льства е добровольно сформован! первинн! орган1зац!1 людей: корпоращ!, асоц{ац!1, шл!тичнх парт!*, громадськ1 оргалхзацх!, професхШп, творч!, споргивмх, конфес!йн! та пил! об"едмання, а також ¿кш! собольих структур»;

- громадянське сусгЦльство - це система забезпечення «иттс-д!плыюст1 вс!х сфер сусп!льства, суттевиьш рисами ккого е гаран-тованхсть вхльного вибару форы економхчного i поличного буття для псIX громадян, реальность рс.ал!эац1? фундамент ал ышх прав леди:«, в1дсупйсть монополЩ одн1е! 1деологх1 чи одного св{то-спряЯняття; взаемна в1дпов1дальн1сть дер&ави I громадянина, «ри-дична i фактична неможливхетъ дискрим!нацх! за нацхонально-етихч-ниии, полхтичними та 1нщиыи ознаками.

Теоретична та практична ц1нн1сть диоертац!т полягас в тоНУ> Цо П положения 1 висновки дають ыожлив!сть глибше зрозум1-ти процеси, якх в1дбуваються у сусп1льств1, використати цей досв!д для эиясування мокливостей по здхйсненню державно-право-вих перетворень в УкраТн!.

Зокрема, мсжна видмити так! сфери застосувшшя результатхв дисертац!*:

- науково-досл!дну /п!д час роэгляду таких питань, як ана-л1з д!яльностх хнститутхв громадлнського сусгильства/;

- лравотпорчу / в юркдичноцу забсзпсченн! провесу формуван-нл громадлнського суспхльства в Укра1н!/;

- навчальну / у лроцес! викладання курс1в "ТеорП держапи та права", "1сторП пол!тичних та правових вчень", у проиесх п1дготовки та навчашя кадр1в грист!в I ф!лософ!в;

- хнформацхйно-аналхтичну /у робот х заклад!в, пов"яэаних з иивченням процесхв, шо в!дбуваються у сусп!льств!/.

Апробац1я, цубл!кац!я та впропадження результат!в

дисертац!!.

Основы! положения дисертац!! знайшли э!дображення в роботах автора, як оцубл1ко!№них, так i переданих у видавництво. Вони обговорювались на зас!да1ш! в!дд!лу проблем орган!зац!х громадянського сусп!льства, держави та теор!1 права 1нституту деркави } права Ы.В.М.Корецького HAH УкраТни, використовувал(;сь при п!дготовц! наукових записок органам деряавио! влади i управ-л!ння, а такоя при реценэуванн! роб!т, знайшли в!дображення у допов£дях на науково-практичннх конференц!ях i сем!нарах, викла-ден! у наукових цубл!кац!ях дисертактки.

Структура t обсяг дисертац!йно!& роботи. Дисертац!я склада-еться !з вступу, двох роэд!л1н, лк! м!стять ciM параграф!в, пне-новку та списку використано! л!тератури. Загальний обсяг прац! складае 184 ст.

3f.ilCT РОБОТИ

У вступ! обгруцтовуеться актуальн!сть i ступ!нь досл!дае-ност! теми дисертац!!,, формулюеться мета ! завдашш досл!даешгп4 -■ визнйчаютьел методолог!чн! основи, наукова новизна, теоретична к практична значим!сть дисертац!!.

У пертому розд!л! "Еволюц!я уявлень про громадянське сус-п!льство п пол!тико-гграповнх рченнях" шляхом !сторичного екскур-су та зэернення до пол!тичних хдей давними зд!йснена спроба анал!зу процесу становления i розпитку концепц!! громадянського суспЬчьстпа. Обгрунтовано законом^рнхеть виникнення проблеми взаемодИ сусп!льства, громадянського сусп1льства та держави, акцентуеться увага на досягиенняхсв!тово! думки, зроблено узага-льнення. Доведено,, ио сусп!льство повинно бути далекоглядним, а тому повинно, певною iiipon, повернути до ноукового об!гу, дея-кi пол!тичн{ где! давнини, по-новому прочитати i використати Ix у контекст! сучасного сусп!льно-пол!тичного життя.

Розд{л мгетить !сторико-пор!вняльний анал1з !де! громадянського сусп!льства, а такок характеристику наукових поглдд!в вче-них УкраТни та Pocil безпосередньо пов"язаних з проблематикою громадянського сусп{льства.

Автор дае оц1нку класичних вчень полЛтично! I правовоТ думки як суттевоТ- теоретично! передумови розвктку концепц!! гро-мадянського сусп!льс-тва. Показано, шо зароднення вхдпов|;дних хдей знаходкть свое мхсце в поглядах великих миелителIв античное« /Платон, Ар1стотель, Щцерон/, а такок середньовЯччя тхео мхрою, лксю в цей гсторичний пер10д в1дбувалися становле.1-ня, розвиток держави та сусп1льства. Саые в класичнхй думц1 античности в1Добранен! два аспекти багатогранноХ теми взаемовхдносин держави та громадянського сусп!льства: генетичний та функц10наль-ний - спхввгдношення держави та сусшльства в план! 1х виникнен-кя *га функц!онування. Це мае важливе значения для подальшого пояснения взаемод!! цих явиш у процес! 1х роэвитку. Але но див-лячись на схои!сть основних уявлень про роль д'1кави в китт! громадннського сусп!льства, погляди на в1дношення )Лк античною дердавою та сусп1льством р1зноман!тн! * суттево в1др1зняються один в!д одного, 0дн1 досл!днИки /Ар1стотель, Платон/ авахали, ио мгя ними немае в1дмхнност1, те й Ьгше мохе бути прийнято як частини.цхлого. 1ншг;/Ф.Акв1нський, Ы.ПадуаисьКий/, навпакн, доводили, шо держава перечувае на сдукб! громадянського суспМь-ства, шо громадянське сусп1яьство контролювалось 1 модифхкува-лось волею державно-правових ¿нститут^в. .

Загальн!' риси у вир1иеш£ античними вченими проблеми "держава - суспЬяьство" эуыовлен! спор4дненим для них об"вктоы дос-л!двення - пол1снов системоп. Щлком зрозум1ло, ио пол!тико-пра-вова думка но зугчнила св*й роэвитох у пер!од античное?!. Ва'гато хдей мислител1в давньогрецько! класики, Рицу були сприйнят| i так чи хнакие розпинут! дал*. Продовадючи традиц!ю своТх попе-редникхв,ыислител{ середньоэхччя эробили спробу знайти у складному лереплетЪш! оконом*чних, пол!тичних, соц!альних I дуновних в!дносин державно орган!эозаного сусшльства наивность громадянського суспгльства, га намагались эробнти но завкди св1дом! спроби "развести" державу та громаДянське сусп4льс*во,.досить тривалий час цх понлття ототоккювались, п*дм1кялис:».. . .

Починаючи з пер!оду ново! 1стор4!,досл1джуоться.Головины чином розгнток 1де2 громадянського суср^ьстза з англ1йськ!й, фран-цузьк^, 1таяхйськ£й * н1мацък*й лол!т!!ко-правов!й думц!. Виб1р мислител!в сама цих нра!н обуиоалено, насамперед, тим, шо Хх

тиорч!сть дав предметний урок вивчення ц!в!.проблеял. ...-..-

Саыо поияття "гремадянськв сусп!льство" э"явилось в ХУП стол!тт! в працях Г.Гроц!я, В.Сп!нози, Т.Гоббса, Дж.Локка, п!з-и!ше було розвинуто у працях H.H.fycco, И.Л.йоптеск"в, Дк,В!ко та !наих зчених. В новий час ц! р£знор£дн2 погляди Су ян систе-натиэован! та концептуально оформлен!. Але мислител! ХУП стол!т-тя ко не бачили принциповоТ в!ды!нност! ы!ж поняттяы "гроыадян-сько сусп^льство" i держава, Але воки вхе не ототожнювшягрома-дякське сусглльство э !снуючою державою, чи реальниыи формами державного npasJiiHiMi,

У цей пер!од Историчного розвитр^у водночас з ар!стотел!всь-коп концепцию природньото походженнк сусп!льства великого значения набуваз догоэ^рна концепция иього утворення. У иисдител!в нового часу !дея сусп!льного договору пов"язана з атом!стичнов по£[удовоо сусп1льотва як сукупност! !ндив!д!в. 1ншими словами, гроыадяисъке сусп!льство можна уявити не т!льки як cbít !эольо-ваних 4ндив4д!в. Б|льше того, воно включав весь комплекс сочельник в!диосин. На цю проблему звернено ува^у. э !ншого боку - з боку азавмод1г громадянського сусп!льства та держави. Цей процва мае певн! етапи, анал!з яких эроблено в робот!. 3 цим новим процессы пов"яэан! i ?! основн! риси, як! строрюють особист!сть» а сане: право iup.choctí, гроыадянська свобода /обменена т!льки загальнов волею/ та свобода моральна.

"ГакиЙ стан спраз збер!гастьга до друго! половини ХУП сто-л!ття. В цей nepiofl класична концепц!я гроыадяйського сусп!ль-стза починав розпадатись, не днвличись на то, со сам терм!н "гроиадянське cycn^bCTBo" залишавться основнымi але зм!ст floro зм!нйатьсл, стас неоднор!дним. Деряава ! громадянсько сусп{ль-ство вже розглядаються як п!дм1нн2 феномени. Одкочасно Яде прочее розмеаування правового статусу окремоТ лпдини в!д floro соц!ально-економ1чно* рол! у громадянськоцу сусп!льств!. Щоб розкласти. гроцадянське сусп^ьство i звести Пого до свое! осно-еи окремо! лпдини, повинна в!дбутись пол!тична рвволпц!я, яку Я»'1эркс напивав револпц!то громадянського сусп!льства, яна зни-цила Яого пол!тичний характер.

Поступово громадянсько сусп|льство займав м!сце не всереди-ч:, а поря;; э державой, не дивлячиоь на та, шо воно деякоп wlpoio

залежить в1д держави i поглинааться нею.

Своер1дну точку зору на проблему виникнення i розвитку громадянського сусп!льства мьли класики марксизму. 0станн1и часом спостер!гаетьсн р1зка поляризац!я i гостра боротьба погляд!в в Ix oqiHui. Дхйсна наукова критика марксизму потребув осиислен-ня його реального корпшя, його мхсця в еволюцИ сусп!льних думок.

Ця Teopifl реально для свого часу в1добрагала tí завдання, я::i тостал'.' перед сусплЛьстБО« i давала ка кик адвкватн! в!дпо-в!д!. Марксистське вчення базувалось на системному пхдход! до пояснения ироцесгв суспйльного розвитку. K.liapKc п!дкреслював, шо форми дераави корхняться в матерйальних киттевих в!дносинах, i що aHaTosiin Громадянського суспгльства ел!д щукати в полхтич-iiifl CKOKOMÍI. 3 цього слЗгдуз, ио громадянське сусп!льство воображав суму не пол!тичних, в основному економ1чних в£дносин.

К.Маркс розглядав громадянське суспхльстео як Лсторичний феномен, а не як даннй природою стан. ЕЭудуийи caifl анал!з громадянського суспгльства на способ! виробництва, й!к прид!ляв уваty тальки деикиы елементам громадянського сусп!льства. Своер!дне в1добраяенкн в класичноаду марксизм! мало питания сп!вв1дношення громадянського cycni-льства i держаби. К.Маркс виходить з того, шо вивчення держави повинно базуватксь на alimiíai. громадянського сусп!льства.

В дисертац!! характеризуемся проблема громадянського сусп!льства в дореволюц1Йн!Й пол!тико-правоэШ думц! УкраТни i Pocil. Вивчення пол!тмчних 1дей Укра1ни i Pocií дало змогу 3wHcy-вати традиц!Яш основи на баз! яких створювалось Иацгональне пол!тичне мислення, дати анал!э законом!рностяы виникнення, функ-ц1онуваннк та розЕНтку теорИ громадянського сусп!льства.

Проблема cniBBifliioiueHHfl держави, громадянського сусп1льст-ва i людкни в Tifi чи 1нш!й м!р! розвивадась украТнським та pocifi-ськими просв!тителями, декабристами, революцМними демократами i Ix носл!довниками /С.С.Десницьким, Я.П.Козельським, ДЛ.Фон-bísíhhm, 0.1.Герценом, В.Г.Еел!нським, М.Г.ЧерНишевським, Т.Г.Шев-ченком, 1.Я.Франком, М.С.Грушевським, В.К.Винниченкоы, И.П.Драго-мановим/.

У процес! !сторично! еволюц!! громадянське сусп!льство фор-мусться ран!ше держави. Воно з"являеться з появою нпЙпрост!ших,

малочисельних об"аднань людей. На певноцу етап* свого розвитку, для захисту своХх 1нтерес1в, громадянське сусп];льство створюе дерявву. Доки громадянське сусп1лъство перебувае в ам*: Г'*«оцу стал», держава нябираз сил:! I, в лев!с1П М1р1, погли.иае остине. Але держава не завждн характеризуемся стабглыистю. В м1ру загострення суспхльних суперечностей прискорюеться розянток громадянського сусп!льства 1 формування його структур. Зашшодавчи-регулюсання вгдносин м1я громодянським сусшльством х державою, в1дбуваоться за рахунок сошальних ц!нностеЯ.

Розгляд генезису поняттл "громадянського сусп1льстЕа" цього часу був би иепоЕНШ без висв1тлення погляд1а теоретикгв анарх4з-му /М.О.Вакунш, Л.О.Кропоткп!/, предсташш^в конкретних юридич-них шал /придичного позитивхзму - А.Д.Градовського, М.М.Корку-нова, Ц.М.Ковалевського, О.Ф.Щстяковського, В.ВЛванонеького, неогегельянства - Б.М.Чичер!на/,який гаки.-к эдг/снено ч рибот!.

У другому роздЕлЗ "Громадянське сусщльстзо як П£облема_ правознавства t державно-правового буд1вництса в УкраТн!" розг-лянуто осноен! досл|днипък£ и!дходи до теорИ громадянського сусп|льства, проанал1эов&но причини виникнення проблемы громадянського суспгльства, аляхи де 1х розв"язання та насл!дки ^нору вання. *

Процес становления грсмадлкськост! п1дбувазсп спочатку як 1дея "свобод;! небагатьох" /О.Л.Радхзйа, ({.Х.Новиков, IJ.lf.Cne-ранський, декабристи.Л.Кисельсв, П.ПЛаадаев; В иоП пер!од 1сто-рнчного розвитду народвукзться пери г пчростни громадянського сусп1лъстка /земства, кооператива дохи, 1нститути ймлосердй I таке 1ные/. В 20-х роках XIX стол!ття з!дбувався процес форму-вання громадянського суспгльства. Але скоро в!н буз насильно пе-рерваний становлениям тоталхтарно-бюрократичноТ системи. Для тотал1тарно! системи характерным с панування деряавн над суспхльством 1 :ндив1доч. Згхдно з цим рушться громадянське сусп1Льство, на його м!сц1 створюсться формализована структура, панування держави забезпечуеться однопартШшм режимом.

¡¡овна л!кв1дац1я даного суспгльства вгдноситься вченимн до другоТ половин» 20-х - 30-х рокхв. Еиникас соц1альний конфликт, якнЯ вбирая в себо пипостаючлй конфликт мхя державой I суслЬчьстпсм

через взят! колись державою на себе обов"язки перед сусп!льст-вом.

В середин! 1 налрик!нц! 80-х рок!в проблема в!дновлення сусп!льства стала альтернативою прогресуючоьчу розпаду. Так! пе- ' р!оди о ц1лном законом!рним природним явишем, яке в!дцэеркалюд сутн!сть процес!в, шо виникають 1 розвиваються в глибинах со-ц!ально! матер!!.

Автор звертае увагу на проблеми громадянського сусп!льства в цей пер!од. Нерва причина вид1лення IX як объекта досл!дкення пов"язана з !нститутом держави. Механ!зы взаемод!! громадянсь-кого сусп!льства 1 держави мае два аспекта: стушнь входження держави у громадянське сусп!льствов сам механ!зм взаемод!Т у громадяноькоцу сусп!яьств!. Щодо сказаного автор вид!ляз два напрямки:

по-перше, напрямок, представники якого ввакають» ио держава е функц!е» громадянського сусп!льства, примат якого безеуы-н1вний;

по-друге, напрямок, прихильники якого стверд^увть !дею про тиычасовий характер само! держави, як функцЛ сусп£яьства.

Друга причина вид!лення проблеми громадянського суспхльст-ва поллгав у нев!дпов!дност! м4к реальними сусп!льними процеса-ми £1х в!дображеКНям у формализования правових нормах.

Автор вид!ляе ряд ознак, ян4 характеризуют .певною м!рою тенденц):! розеину громадянського сусп!льсгва}

I/ роавиток громадянського сусп!льства пов"язувався а подо-Ланним корстоких рамок класово-феодального устрою, з появою нап!тлл!стичних виробничих в!д.чосин;

2/ громадянське сусп!льстао зэ"язане з !сторичними формами держави 4 знаходиться в протиречивому д!алектичному единств! . з нею; •

3/ в раыках громадянського сусп!лъства' виростае значения особи}

4/ громадянське оусп!льство через ыехан!зми влади /пол!тич-н!, економ!чн!/ стае додатковим вакелем тяпку на особу.

0утн£сть поняття "громадянське сусп!льотво* дисертант розк-ривав через акал!з конкретних форм громадянського сусп!льства /абсолютно, в!дносне, реальне/. В дисертацН визначено фактори,

внходячи з яни'х эраблена спроба дати оценку' пекши формам грома-дянськаго сусп!лъства /!старичн$ умовк яра$ни, система сусп!ль-пол|тичиих Ь!с?атут4в, наивность середнього нласу, в!дно- • . сини плясцост|/, Засдуговуз увату питания про спг^дноигмкя гроипдяисъкого сусп$льстса ! суспЬтьстса 1«пог-> типу /пол1тач-но,сусп4льство зм}саяого типу, вйдкрито сусМльстзо/,

Цоняття, ги!ст та структура гро^ядянського сусп1льст2а з"ясоЕуються авторау у другое параграф! роздЬ'гу через анал{з 1сну»чих п л1тератур1 п1д!сод1в до теорН громпдянеького сусп1ль-

Эд!Ясиека спроба провести пор^няльно-лравоЕнЯ анализ попеть гронадянське сусп!льстзо, суопЬльство, дериава. Автор з"я-оог;уа, по поняття сусп|льс?со улзл.то собоп сукуп.ч{сть еКОНОМ1Ч-

полхтн'птх р?а5!!3зпплэк1а, як! забезле»>уп?ь д{;?лы!}сть ладей, яр ко^вктионэго суб'^к?! сусп!льних й!дносин, деръави та ?! £нс?иту?!з.

3 дисертац^ ероблено анализ р!эНИх тип!п соцхально! орга-сусл£лъства;так зютого н!л!тарцого та громядяиського. Дисертпн* ^йсс^чуя критерН вынесения сусп!льлн:г в$Д!1осн!! та $нс?[!?ут£з дэ с$грн гронадгк2сь:сого сусп1л5>с?вй, цэ, насемпсред, зедойоясн!-?!! потреб та реал!зац!я 1нторсо!я особливос*!.

3 робо?| охарактеризовано структура! елементи грсыадансь-ао'го супп!л|>отва, як:

I/ 0ргзи!зпц*1 чб"вд1!яшя; лк4 шр-^Еитъ соц1алы;о-ононо-!нтерос!1 р!:»!!^ ссц*;и':м:о-ггро£::с£:,.1!:;:: 1 труп

су"-с;;ого оусн|льс?ва /прс|сп|лки, кесператагн! српхн!зг.ц!1 I • ссвзн/.

2/ 4 стар! ¡гасоз} свцхальк! рухи /око:;ог!чн$ рухи та 1х парзтпоргши й парШ "золения"/.

3/ '1асоо! сусп!лыг4 оргал|зкц|" га об"&днатш, дк1 в за*1д-н|Я л!тера1ур! мгють назгу добров!льн! чи традиции!.

В ла'раграф! ярвтьоцу розд!лу автор розгллдпа розвиток теорИ гронадянського сусл!льстпа з почиц!П форцушатл !ш>|стнтуц}йних засад дергави, йабезпсчелнл й!дпов!диост! эа:ф1пЛенНх у консти-тупхйних нормах моделей грэмадянського сусп!льстЕд сучасним потребам. Проанад|зоэано доов!д ^онституц!Иного буд1пництпа дея-кяа заруб!кш<х краТн /США, 1?ал!1, Болгар!!/.

В дисертацК аосереджено умну на дпух текдечц!ях у взавмо- -в1дносинах оооби, сусп!льства, дерваэн, як|. пешоь uipon по-винн! енаходити свое в!добрахеннл в КонстмтуцИ. Цв визиаикя прав i свобод людини в одного боку I гарантil tlx siMHot регла-ментацН - з iweoro. В!дносннн м!к державою i особою а ц!лоцу виэначають 1 в!дносини utx державою i "сукупною особою" - грома-

ДЯНСЬХИМ CyCntibCTBOM.

На думку автора нова 1Соиституц!ж УкраТни повинна бдауватись на таких внг!дних положениях: : <

- г Л основу повинна Сути Пимадена Д«кмрац1а про деркав-Инб суверенитет УкраТни i Декларация прав лпдинк i громадянина» *КУ необх!дко лрнйкяти;

- в центр! ув&гн Основного Закону повинна стати ходила як виша соц!альна ц!нн1сть» It права i свободи;

- ооновним об'актои конституц!йкого регл&аентувакня каать стати в1дносики м!х громадянином, державою та сусп4льство«ц

- нвобх!дно эровитк иаголос на забвзпбчени! наложного функ-ц1оцуванкя всis !нстятут!а гроыадднсьхсго cycniai>cVBa$

- башшо пер§ДбачкТи додатков! гарантil в д!яльнсс?! !йсти~ tyri» гроиадянського cycnlabcvna.

У висновках дисертац? п!дводить п!дсумки прояеденого дословна*. Закрема автор: .

- прогнозу« си«уац£и$

- робнть свовр!дний :.вНал!а розвитху наяйних i можлмвих проблей у д!ял1.ног.т! дерзавн ! громадвмськом сусп!льств&}

, - окреслюаможливз М«хан!зыи вплыву держави на громадянсь-ке сусп!льств<> I мавпаки. . . '

ш tEMl. Д0СД1ДИЕННЯ ОПУБШКОВАН! fAKt РОВОТИ:

1. Гронадянське сусп!*ьс*шэ: понятта в аспект! !сторико-правовоТ »радицИ // Правова держава« - Вкп.б. - К., 1994. - С.46-Б2. '

2. Правова культура в громадмськоцу cycniuc«*t // Teak ,< доповЦей I науковнх пов!домлень рвсцубл!хамсышТ наукою-мето-, дпно! комференц!! Тинох ! проблемц гуманитарно! п!дготовкм еко-НОм!<ших хадр!в у Btwifi akoii". - Kiifa, I992t - С.223-225.

3. Правом система вгромаджнсьхоцу су en!льетв! // Тези доповЦе! иауково-праетичяоТ конферанцН "Правом система УхраЩм: теор!л ) практика". - Кй1», 1993. - С.43-44.

- 17 -

KOVALTCHUK T.I. CIVIL' SOCIETY: NATURE AND TRENDS OF

DEVELOPMENT (COMPARATIVE AND LEGAL ANALYSIS)

The dissertation (manuscript) for obtaining a scientific degree of the candidate of sciences (law) on the speciality 12.00.01 - theory and history of the state and the law; history of political and juridistical teachings. The V.M.Koretsky Instituto of state and Law of the National Academy of sciences of Ukraine, Kiev. 1995.

The dissertation contains complex and monographic investigation of the problem of formation and development of "civil society" theory; segnlficant theoretical issues comprising this doctrine have been analysed. Definition of "civil society" is suggested, its structural elements are characterised. It has been established that "civil society" is the highest stage and the most improved form of people's comnunity consisting of the structural elements determining this society.

The results of the stude can be used for Issuing methodological guides on theory of state and law, history of political and juridistical teachings. Suggested are the offers on improvement of the legislative acts consernlng the matter studied.

-10 - Jf.

КоваЛьчук T.í. Гражданское общество: сущность и тенденции развития /сравнительно-правовой анализ/.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических Наук по специальности 12.00.0Í - теория и история Государства и Права| история политических и правовых учений, Институт государства и права йМ.В.И.Корецкого, Киев, 1995.

В диссертации проведено комплексное монографическое Исследование вопроса формирования и развития теории "гражданского сйзгстзй*, проанализированы важные теоретические поло«$ниЯ| ко-уорыо составляют srу концепцию. В работе дано определение понятию "грайданакое общество", охарактеризованы его структурны® вДеМеН-tíi, Ус*ановлеко, что гршэденскоа обшбетво:- ето наивысшая стадия н каиболео усовершенстьован&й форма человеческой обшности, состоящая.из определявших ев структурных елвментов, мо совофп-ность определенных отношений,.

Рааультаты исследование могут быть исполь&оешш при .издании ме*оДичбоКи* пособий по теории государств н права« истории политическими правовых учений. Вкосятся иредяоаения по усоаер-шекстмбаНис законодательных актов, касавшихся предмета исследования.-

Ключов| слова'.громадянське сусп1льство,сусп1льство,особа.

nina, во вруку 21.04.®. Формат 80x84/18. Пап1р офс. Офс.врук. Ум.пруъарк. 0,9.0бл.-вил.арк. 1,0. Тираж 100 прим. -Зам. № 42.

Пол1граф1чна д)пьляця 1нституту економ^ки HAH У крайни. 252011 м.Ки'х'в 11, вул.Панаса Мирного,28.

2015 © LawTheses.com