АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Кодификация уголовного законодательства Украины: проблемы истории, методологии и теории»
(
КШВСЬКИП УН1ВЕРСИТЕТ 1МЕН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
На правах рукопису
ГРИЩУК Втор Климович
К0ДИФ1КАЦ1Я КРИМШАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ: ПРОБЛЕМИ 1СТ0РН, МЕТОДОЛОГИ ТА ТЕОРИ
Спец1альшсть: 12.00.08 — кримшальне право \ кримшолог1я; виправно-трудове право
Автореферат днсертацп на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
КиТв —
1992
Робота виконана на кафедр1 кримшалыюго права 1 процесу Льв!всько-го ушверситету I завершена шд час перебування в докторантур! на кафедр1 теорп та ¡сторп держави 1 права юридичного факультету Кшвського ушвер-ситету ¡мет Тараса Шевченка,
Науковий консультант — Заслужений Д1яч науки 1 техшки УкраТни, доктор юридичних наук, професор ТКАЧ А. П.
Офщшш опоненти: доктор юридичних "наук, професор ПАНОВ М. I., доктор юридичних наук, професор СУР1ЛОВ О.-В., доктор юридичних наук, професор ЯЦЕНКО С. С.
Провидца оргашзацЫ — 1нстнтут держави 1 права АН УкраТни.
Захист вщбудеться « (¿Л. _ 1993 р. о /О год.
на засщанш спещалвовано! Ради Д068.18.14 при Кшвському державному ун1верситет1 ¡м. Т; Г, Шевченка за адресою: 252017» м. КиТв, вул. Володи-мирська, 60, юридичиий факультет, ауд. 253.
3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1блютещ Кшвського ушверситету.
Автореферат розшланий « 2М » ^^-^ОУи.и 1992 року.
Вчений секретар спещал1зовано"1 Ради, кандидат юридичних наук, доцент
ШИБ1КО В. П.
РОССИЙСКАЯ
го с > у'!?. характеристика рокоти
£> . ... ' : -ча
Актулльжсть темя дося1д:лення. Сьогоднлшпй етап у розвит-ку украгнського с.усгп льстпа характериз.усться масгатабними рефор-маШйними процеоаш, лкл петюолхдують мету кардинального оноплен-ня його оргзн1зэ1Шио-йеолог1чнпх, правовик I моральних птиалин . Переел г д.увться мета не просто "косметичного" оновлення, п фундаментально? перебудопи вехх сусгтЬтыгих структур на нових гу-манно-демократйчних засадах. !1деться по сут I про перех!д сошнль-.иоТ систпми в як[сую повпй стан, по не може бути зд1йснене без всеб!чного [фанового врегулювання, яке передбачае акттгау зако-нотворчу Д1яль'псть з тип, иоб правов! норки набули максимально можливо? здатиосТ1 сприяти сусШльному оновленнга. 3 огляду на маоптпбшеть, зпконодавч1 роботп такого рангу окреслшть як пра-яову реформу. Стратег1чнш ззвдашиш правовох реформи с творения правовоУ деркави, необХ1Дшсть побудови якоТ про гол еппе на Декларацию про дерхавпий суверен1тет УкраУни*.
В ¡до мо, що вс1 сус.п1лып реформи маигь перспективу на ус-тх лгаае при умов! надежного паукового забезпечення вс1Х (Тори, . методIв I напрямгв перетворшчо'У д!ялыюст1 с.уб"екТ1в сусн1ль-них вшюсин. У эв"язку з цим вахливе значения мае, зокрёма.нлу- . копе доел ¡доения проблем наступив? кодиФ1каШ? крим! налитого за-конодавства УкраУии, роэроблення ейектпвяих кряи}дальк0-прЛЕ0-пих засоб1в п!двищо!тя як ост! регулювання сусп!лыш.х в!дноски, забеапечешя ефеотпвност! крим1налыгого судочшютво, налекпого захпету особи та змШнення гарантий У У прав { свобод, законност! I правопорядку в с.усп}льств1.
. В украТнськШ прэвов!? науи! Яде значка переоркнтг.тия дос-Л1дхувано'1-проблсматигл п!д кутоы переходу Л1д обслуговумння компцдно-здм!111 страт:пзно У систсми до забезпечеши зд1йснвваних 1 Гч домоет 1 Верховно У Ради УкраУни. 1900. 'л*3!. Ст.429.
соц!алымх реформ. Створюеться нова атмосфера наукових дослщ-жень, в як1й реал1зац!я 1нтерес!в I потреб людини розглядаеться як на Ив ища мета сусшльного розвитку. В повшй м1р! це стосуеть-ся 1 крим1налыю-правово1 науки. Сл1Д зазначити, що шсля проведения останньоУ кодиф|каШУ крим1нального законодавства УкраУни I прийняття крим шального кодексу 1960 року, увага вчених-кримх-нал!ст1в до проблем кодофпсацП' крим!нальшго законодавства по-штно ослабла 1 змхстилася в сферу конкретних предметних дос-л1джеш>. Знач1Шй внесок в розвиток кримшально-правовоУ науки в УкраУн! внесли Л.В.Багр1й-Щахштов, М. 1.Бажанов,Ю.В.Баул1н, Ф.Г.Бурчак, П.С.Матишевський. О.Р.Михайленко, МЛ.Наклович, М.I.Панов, В.В.Сташис, 0,Я.Светлов, В.В.СшНцький, В.Я.Ташй, В.П.Тихий, С.В.Фесенко, С.С.Яценко та 1ни!. Вагомим с внесок у доел 1длсення 1сторичних проблем розвитку крим1нального законодавства УкраУни з боку А.П.Ткача, Б.Н.Баб1я, В.С.Кульчицького, А.й.Рогожина. Найб1льше уваги проблемам. }стор{У кодиф{ка!Ш кри-м1нального законодавства УкраУни прщилено в фундаментальних пра-цях П.П.МихаЛленка,: який. дослщяував ц! проблема за пер!од . в1д 1917 року до середини 20-х рок!в. Однак, загальн! проблеми.1сто-р11, методолог!У 1 теорП' кодиф!кацИ криы!надьного законодавства УкраУни практично випали з поля зорувченях-юристIв. М1ж тим, в!дою, що дослхдження окремих проблем крим!нально-правового ре-гулюпання без попереднього доелдаекня його загальних проблем та »заемного поеднання цих двох П1дх0д1в ыоже справити шк!дливий вплив на вироблення х реая1зацщ концепцН черговоУ кодиф1кад1У крш.ншльного законодавства УкраУни. • .
Особ лике, методолог1чне значения мае розширеюш лаукових досл1ц.\-ень проблем кодифгкацП законодавства в загальк!й теорГУ прам, до тпкож не спостер!гаеться актив!зац1У зусяль вчених в
цьому на прям i. Mixe тим, школа укра'Унсышх вчених-кгриспв, спе-Ц1ал1СТ1в з проблем загальноУ Teopi'i права досить авторитетна. Sa остагап десятюпття вийшли ф.ундаментальн! npaui В.Н.Горшеньо-ва, МЛ.Козюбри, В.В.Копейчикова, е.В.Назаренко, П.О.Недбайла, В.В.Оксамитного, П.М.Рабшовича, В.Г.СОкуренка, О.В.Сур1лова, Г.Г.ШмельовоУ та пш'.
Проблеми icTopii", методологii' i Teopt'i кодиф1ка1Ш крт/ii-нального законодавства УкраУни не знайшли свого комплексного паукового доелгдяенля. Окремi положения, що стосуються них проблем, розглядалися в роботах С.С.Алексеева, Н.Б.Алхева, Ю.В.Еау-л!на, Н.О.Беляева, 1.М.Гальпер1на, 1Л*.Даныпина, П.А.Демидова,
B.Г.Ееребкгна, М.I.Загородиiкова, Ы.Карпеця, T.B.KamiHiHO'f,
C.Г.Келпю'т, М. 1.Ковальова, В.М.Когана, АЛ.Коробеева, В.М.Кудрявцева, Н.Ф.КузнецовоУ. ВЛДурлявдського, Н.ОЛопашенко, Л.Ф.Малько, Б.А.Шренського, M.I.Панова, П.М.Панченко, В.В.Ш-тецького, П.М.Раб1новича, Л. 1.Спир]донова, П.С.Тоболкша, Ю.Л.Тихомирова, А.А.Ушакова та !нших вчених. Нергдко вчен1,виходячи
э cBoix наукових hrrepeciB, ведут^ науков! досл1дження з piaimx вих1дних позиШй, заатосовуюгь однобокi н!дходи до анал!зу кон-кретиих об"скт1в J гтредмет1в, ведуть довготривзл 1 дискуа!Т з ок~ ремих традтШних питань при в?дс.утност{ единого об"ед}1уючого начала, дають часто суперечлив 1 рекомегщацЦ з питань удоскона-лення крим!нально-правового регутшвання, що шкодить досягнешво шлей загальнот i спец1альноУ превемШ'. Анал1з стану наукових розробок крим1нально-правових проблем i потреб правозастосовчоУ практики дае п!дстави твердити, що визр1ла тостра необхйсшст^ широких наукових уЗагальнень наявного емп{ричного ! теоретично-то матер1алу через призму загалышх, тенденц| йрозвитку с.усп!ль-ства г створення сучасного загального вчення про колиф1кац1ю
криминального законодавства УкраУни. Заповнення ц1е'г прогалшш б уде корисним не лише для украУнськоУ науки криминального права. Якщо виходити з на.укових засад правотворчост I, то лише на основ 1 цього вчення можливе успшне вироблення загальноУ концегш У чертово! кодиф1кацп кримгнального законодавства Укра'1'ни та пщго-товка теоретичноУ /науковоУ/ моделх нового кримгнального кодексу УкраУни.
Розробка сучасного вчения про кодиф1кацхю криминального законодавства допоможе впроваджешго наукових принцишв в право-творчу практику, сприятиме П1двищенню культури правотворчостх 1 культури правозастовчоУ дУялыгостх. Важливим моментом, що характеризуй актуальн1сть дослгдження загальних питань кодиф1ка:пУ крим1нального законодавства е необХ1дшсть пивищення р1вня крики налыхо-правовоУ культури громадян, значка частина яких нерщко бачить в кримшальному закон1 лише властивостх карального засо-бу I не мае ч1ткох уяви про його соцгальну щнн^ть. Б к1нцево-му рахунку, вона дозволить л!днести рхвень крим1нально-правово-го захисту законних 1нтерес1в особи, в «крив нов: можливост: для покращення кримшогенноУ ситуацП' в кра'Ун!. Все це, в загальних рисах, свцчить про перспективн!сть обраноУ теми дисертащйного дослхдження.
Дисертацхя п1дготовлена ввдпов1дно до 1вдивщуального плану роботи як докторанта юридичного факультету КиУвського державного ун1верситету в межах республхканськоУ комплексноУ програми "Проблема .удосконалення криминального I кришнально-процесуального законодавства УкраУни та практики його застосування".
' Метою дисертацН е вироблення основних положень вчення про коднф1кац1ю криминального законодавства УкраУни; виртення ряду теоретичних 1 практичных проблем крим1нально-хфавово!го рег.улюван-
ня на HOBiii концептуальна ochobi; вироблення конкретних пропози-uii! щодо удосконалення мехашзму крш.пнальноУ правотворчост1, а та кож окремих дшчих норм кримшального кодексу УкраУни з враху-ванням реформ економхчноУ, полшршоУ i правогоУ систем сусшль-ства.
Предмет дослгдяення. В дисертаШйшй роботi розглядаеться комплекс проблем 1сторичного, методолог1чного i теоретичного характеру стосовло основних загзльних положень вчення про кодиф!-кпиш !фим1нального эаконодавства УкраУни.
Иетодологгчною основою дисертацй" е поеднан! методи тз-ноши соц1ально-правових явгаи: Д1алект'ичний, юторичний.систем-ний,- пор i внял ыгай акс10Л0г1чний, лог1ко-семантичний,со1иолог1чшй.
В podoTi широко використаш, зокрема, npani п.Беккар!а, ЬБентама , Ш-Л.Монтескье, Д.Дщю, Г.В.Ф.Гетеля, I.Канта, P.lcoinra, X.Keiini, П.ЬЛюблйюького, М.А.Унковського та iнших' вцдатних шслител1в i вчених, mci в минулому доел 1дж.ували проблем! крго.пналыю-прпвового регулювання.
Автор спправся також на nayKOBi npani вчених i практик in, безпосередньо присвячених с.учасним проблемам теорГУ крим1нальпо-го права. Перш за все не npani Алхева Н.Б., Беляева Н.А,,Герцен-зона A.A., IViicTina D.K., Демидова H.A., Еагородшкова Н.I.,' Квашиса К.Б., КелпгоУ С.Г., Когана В.М.,. Коржанського H.I., Коро-беева A.I., H.KpicTi, Кудрявцева D.M., Кудрявцева К).А., Кузнецова A.B., КузнецовоУ Н.Ф., Лопашенко И.О., (йреньького Б.А., Основа Л.II., Панова M.I., Панченко П.II., Шонтковського A.A., ОаргЛсовоУ F.А., CnipiflonoBa Л.1.., ТоболкЬй П.С. та n4ii.
Поряд з теоретичними працями з Teopii' криминального права п npoueci написания дисертаШ У використаноУ npani. з фьтосойГУ, па.укознавства, психологи, соц1олог1У, icTopii" права, загалыюУ
теорп права. Серед них, зокрема, праД1 С.С.Алексеева, Г.С.Ареф"е-воУ, Б.Т.Базилева, М.А.Барча, Д.Бруннера, В.В.Бикова, Л.М.БуевоУ, М.А.Булатова, В.О.Василенко, А.Герлоха, ЬМ.Грушко, В.е.Керебк1-на, С.Л.31во, А.А.Шна, Ж.Карбонье, Д.А.Кер1мова, МЛ.Козюбри, Г.Клауса, В.Кнаппа, МЛ.Конрада, М.В.Костицького, К.Кульчара, В.М.Кур1ц1на, Н.С.Лейк1ноУ, В.О.Лобовикова, В.АЛекторського, е.А.Лукашово'1, Р .Лукича, В.ПЛисого, А.Нашиц, Н.Неновски,И.1.Пет-росяна, А.1.Рак1това, М.Н.Руткевича, ЬСабо, О.В.Сур1лова,Ю.А.Ти-хом!рова, В.П.Тутар1нова, В.Д.ФШмонова, ЬТ.Фролова, А.П.Шегь-тулша, Л.С.Явича та 1Н.
Основ.н! висновки 1 положения дисертагЦУ грунтуються на Кон-ституцй' УкраУни, Декларац1У про державний суверен!тет УкраУни, дшчому криминальному законодавств1 УкраУни.
B.iniричну основу досл!дження складае трир1чна участь автора в законотворч1й д!яльност1.в якост! наукового консультанта Ко-(.пс1У ВерховноУ Ради УкраУни з питань правопорядку та боротьби . 1з злочинн!стю. Автор прийняв участь у розробц! б!льше 15 законопроекте з питань боротьби з! злочинн!стю, е сп!вавтором проекту закону УкраУни "Про охоронну та розшукну недержавну д1яльн1сть1!
Наукова новизна роботи. Дана дисертац!я в першим в украУн-ськ!й крим!нально-правов1й науц! комплексним ыонограф1чним дос-л!дженням основних загальних положень вчення про кодиф1кац1ю кри-м Пильного законодавства УкраУни,
Haйбiльm суттево новими в концептуальному теоретичному I . практичному план1 е так! положения, поняття 1 висновки, що м!с-тлться в дисертшШ": •
I. Розпивасться положения про вдн1сть 1сторичнаго 1 теоретичного метац1в у досл1Дженн! крим!нально-правових явищ 1 обгрун-товуйться нсобх!дн1сть.вивчення в!тчизняноУ 1 св!товоУ крим!наль-
но-правовоУ спадщиш через призму конце'птуальних принцип!в су-часних сусп!лъних реформ I творчого використання загалыголкщсь-гап гумашстичних здобупив криминально-правового регулювання в процесс удосконалення кримшального законодавства УкраУни.
2. Визначаеться щпоритет загальнолвдських цпшостей ! об-грунтовуеться недопуоттисть застосування класового шдходу.абсо-лютизац!: 1деолог1чних програмшх установок партгй, громадських оргаш зашй \ рух1в в кришнальшй правотворчост! 1 правозасто-совч1й практици
3. Виходячи з того, що кримшальне законодавство е спетш-ф1чною формою сусп1льно'1 св¡домоетI I як кокна' У У форма мае два Р1вн1 пгзнання - теоретичний I,практичний, запропоновано розгля-дати поняття "кодиф1Кац1Я крим1нального законодавства" в двох
• I
шгощинах: а/ як самост!йну галузь науки, що розвиваеться на ем-ГПриЧНОМу груНТI 1 б/ ЯК ВВД, Форму ПраВОТВОрчО'1 Д1ЯЛЬНОСТ! ,що гр.унтуеться на науков}й основ!. У зв"язку з ,цим пропонуеться ви-дхлити в теор ГУ права автономно'У галузг науки "Теор:я правотвор-чостГ', структур ними гпдсистемами якоУ можуть бути "Теор|я коди-Ф1кац11п та "Теор!я кодиф1кац1У крим1надьного законодавства", обгрунтовуеться система УУ курсу, об"ект, предмет, суб"ект,функ-ц1Г, мета, методи 1 принципи, даеться УУ загальне поняття. •
4. Окремо дослгджуеться кодиф1кац1я крим1нального законодавства як вид, форма правотворчоУ д1яльност1'/обиект»предмет, ввди, суб"екти, ф.ункцГУ, мета, методи { принцигш/.формулюеться УУ поняття. .
- 5. Обгрунтовуеться положения про необх1дн!сть комплексного виршеши вс!х лазр 1 лих проблем.правотворчост^ т рхвн! "Закону, про' правотворч1сть", а також розглядаються основн1 його концегь туальш питания'. . "■ ■ ' ■ '
6. В плаш сошальноУ обумовленосп кримшальноУ правотвор-чосТ1 запропоновано розр!зняти поняття: I/ "соц!альна об.умовле-юсть кримшального закону"; 2/ "соцгальна обумовлешсть коди-ф1кац1'1 криминального законодавства; 3/ сощальна обумовлешсть типу криминального права" •
7. На основ1 анал!зу сучасних соцгальних факторхв.що об.у-мовлюють кодиф1кац1Ю крим шального законодавства УкраУни, вгд-стоюбться позвд!я про передчасшсть 11 проведения I необх!днгсть коштког роботи над розробкою концегаш майб.утнюУ кодийгкацгг. Одночасно запропоновано до закхкченш розробки I прийняття нового кодексу удосконалговати Д1ючий кримшальний кодекс УкраУни шляхом поступового внесения необхгдних часткових зм!н, викликаних розвитком сусщльних процесгв.
8. Сформ.ульован! найважливш! методологии! шдходи до гу-ман!защ У крим1нальноУ полIтики суверенноУ украУнськоУ держави.
9. Доводиться, що розвиток гуман!стичних основ еусп1льства проходить не довольно, а на грунт! В1Дпов1ДноУ зр^лост! еконо-мхчних, соц!ально-пол!тичних та 1нших в1дносин.Базисн1 зм!ни в ' сфер! сусгпльних в1дносин, в першу чергу, безпосередньо впливають на р!вень 1 структуру злочинност!, на розвиток гуман!стичних тенденций в крю.и нал ьно-правовому регулговатп. Тому, гуманхзацгя крим1нального законодавства мае проводитися на грунт! реальних економзчних, пол!тичних ! сощальних передумов, едност! сошаль-ного ! морального прогресу сусп!льства.
10. Гуман!зац!я мае бути виваженим, науково обгрунтованим пронесом. Тому пропонусться розглядати проблему гуман!зац!У криминального законодавства в трьох площинах: а/ по в1дношеннв до с\тп!льства в Шлому; б/ по в!днршенню-до особи, яка скоУла Р'.очим;
в/ по в^ношенню до потерп1лого. При цьому g безумовними два ыетодолоичних шдходи: I/ встановлення такого режиму криминально-правового регулювання, який би був необхшшл i достатки для виконання завдань загальноУ i специально"! превенцП; 2/ додержан-ня стосовио злочиння Bcix виробле1ШХ cBiTOBOiQ практикою гуман!с-тичних пталошв забезпечення його законних прав та inTepeciB.
11. Внзнаеться обмелешсть можливостой сучаснот украУнськоУ держали у боротьбг 3i зростаючою злочишпстю i доводиться необ-хшпсть часткового роздерлавлення правоохоронно'г' Д1яльност1.
У зв"язку з цим обгрунтовуеться концепция проекту Закону УкраУни "Про охоронну та розтукцу недержавну дхяльшсть", спУвавтором якоУ • с автор дано'/ дисерташ'У. -КрУм шього, пропонусться внести до KOHcTiiTyrtiУ УкраУни корму, яка б закр1плювала право громедян , на .участь у боротьб1 31 элочишистю i у профхлактиШ правопору-ineiîb, а таког; право га необхУдну оборону i крайню необхгдшсть. Пропонусться редакция uicï статт!.
12. Rncniтлеться сусгпльно небезпечка роль бюрократизму
г. nexanisMi гальыувашот сучасних реЛормацхйних процесхв i доводит! ся необхадпсть зтдновлепня кригдпилыгаг к1Дповгдальност1 за бюрократизм. У зв"язку з цим пропонусться концепция стат-тУ кри-мпгллыгого кодексу. '
13. В план! гумаигзацй' криминального законодавства та з метою поснлешш захисту прав i законних интерес ïb лвдини в УкраУщ пропонучться:
я/ внести зьшш до ст.£9 криг.инального кодексу УкраУни та допотшити У У чпстиною другою, надявши суду'право присуд!г.уЬяти, за рохунок винного, грошову коыпепсашю па користь потершлого • та; па сусшльш потреби;
■ б/ 3!ллшти редз!щш ст.45".1ШВ1ЛЫ10го кодексу УкраУни з т;::.:,
- ю -
щоб удосконалити механ!зм забезпечення в!дикодування шкоди потер-п1лому;
в/ запровадити при призначенн! покарання при вчиненн! к1ль-кох злочин!в 1 за к!лькома вироками принцип повного складання ок-ремих покарань, враховуючи при цьому традицЛ вхтчизняного крим1-нально-правового регулювання;
г/ звузити сферу можливого застооування таких крикйнальних покарань як смертна. ' кара 1 позбавлення вол1 та розширити застооування штрафу 1 виправних роб1т, зб!льщивши IX розмгр 1 строк;
д/.скасувати наступи} статт{ крим1нального кодексу: 25^, 75, 80, И51, 136, 137,. 154, 187;
ж/ суттево звузити можливост! застооування 1нституту визнан-ня особливо небезпечним рецидив 1 стом/ст. 26 КК/ та !нститутусу-димост! /ст.55 КК/;
з/ встановити крим!нальну в1дпов)дальн1сть за розголошення комерц}йно! таемниц1, порушення правил пересадки орган!в лвдини, злочинне втручання в генну природу лвдини, використання ших!чно-'го впливу з метою насильницько! моди$1кац1Гповед1нки лвдини, ви-г рощування 1 продаж еколог1чно забруДненоУ продукцЦ;
и/ зм!нити редакц!юч.2 ст.1 кристального кодексу встано-вивши, що лише Верховна Рада Укра!ки визначае як! сусп!льно не-безпечн! д1яння е злочинами 1 встановлюе покарання, щоп!длягають застосуванш до тих ос1<3, як! вчинили злочин;
t/ скоротити 1 встановити вшерпакЯ перел!к пом"якшуючих 1 обтяжуючих в!дпов1дальн1сть обставин /ст.40,41 КК/; .
к/ вмходячи з пр1оритету 1итерес!в особи удосконалити систему ОообливоТ частики крим1нального кодексу, виклавпш II так: злочини проти природи; злочини проти ииру 1 безпеки лядства; элочини проти особи .та ТУ прав; злочини проти держави I порядку.управл!нн$:
злочини проти правое,уддя; злочини проти власностг; господарськ1 злочини; слябовI злочини; злочини проти громадськоУ безпеки 1 громадського порядку; автотранспортш злочини; в1Йськов! злочини.
14. Висловлюеться думка, що скорочешпо в процесг кедиф1ка-цхУ сфери застосування кримшальноУ в1д'пов1дальност1 1 криминального покаранкя мае диспонувати удосконалети х зв.уження застосування гнетитуту зв1льнення в1д кримпгальноУ в1Дпов1лальност1 I крим1нального покарання. Пропонуеться встановити, що амн:ст¡я мо-же ггрорсдитися лигае на основ1 рвения ВерховноУ Ради УкраУни.
15. 3 метоп забезпечення найб!лып глибокого I всеб1чного вивчегпи проблем кримшально-правового' регулпвання, посл1довно проводиться думка про зростання значения аксеолог1чного шдходу в наухових досл1дженнях. На основ I анал!зу социально У шнност! крим1нального закону звертаеться увага на так1 його гран! ц!ннос-Т1, як! засл.угов.ують першочергового досл1дження: I/ 1срим1нальний закон як форма, заехб об"ектив.ування суспхлытх 1нтерес1в; 2/кри-м!нальний закон як зас1б соц1альноУ 1нформац!У; з/ крим!нальний закон як зас!б соШального контролю за сусп!льно знач.ущою пове-д1нкою суб"ект1в сусп!льних в!дносин; 4/'крим1нальний закон як джерело правовоУ культ.ури сусШльства.
16. Констатуеться пол!факторний характер детерм1наи!"У с'ус-пхльно значущоУ повед1нки особи, значения в ньому процес! соц1аль-них I генетичних фактор1в. На цьому тл1 вхдстоюеться положения про недопустим1сть фетишизац1У кримпгально-лравових засоб1в ! необх1дн!СТь гаргжмийного поеднання наявних соц!альних метод (в рех'.улывання суспхльних в1дносин. .. -.'.*' >
17. Ставиться питання про необх1дн!сть паукового розроблен-ня системи доведения вгагаг.кртшюльного закону, до особи з метоп покрашення звороткого зв"язку. мЬс нею 1 законодявием.ню.эокрема,
сггриятиме суормуванню у особи позитивноI кртпнальноУ в1Дпов1-дальност1.
18. Форм.улюеться поняття кришнал!зацП як стадП, етапу, методу реал13ащУ сотпально обумовленоУ криминально» пол!тики держави.
19. Розглядаються з нових позиЩй поняття гпдстав кримIна-Л1зацп суспхльно значущих Д1янь, проводиться Ух класиф!кащя. Доводиться безперспектившсть намагання перейти виключно до фор-мальних постав крим!нал!зац!У I вгдстоюеться необх!дн1СТь ра-ц1онального поеднання метод1в формально? I д1алектичноУ лог1ки
в кртднальшй правотворчост!.
20. Запропоновано визначення поняття критерИ'в меж крим!на-Л1зац 11, розглядаються загальн1 теоретичн! аспекти IX вид.!в, зи-д!ляються можлив! р1внгкрим!нально-правового регулюваши та П1Д-креслюеться значения забезпедення його повноти.
21. Обгрунтовуеться положения про недоц!льн!сть широких меж суцовоУ дискрецГУ /угляду, розсуДу/ в крим!нальному кодекс! Ук-раУни, визначаютьря суб"екти, В1Д яких вони залежать, форми регу-лювання цих меж законодавцем, анал!зуються основн1 чинники, як! впливають на IX широту. •
22. Проанал!зовано I узагальнено застосування в кримшаль-ному кодекс! УкраУни оц!ночних шнять, звертаеться увага на наяв-Н1 шк!длив! вар!анти Ух впливу на крим!нально-правове регулюван-1ш, пропонугаться можлив! способи-нейтрал!зац1У, зменшення цього вгошву. .
23. Ствердяуеться недопустим!сть участ1 мШстерств ' ! в!-домств у газначешп меа криминально-правового регулюваши 1 вка-ч'/осьсн г:« Г|^обх1д1исть пореходу Б!д.;.абстрактност! до казуальност! , - .••".•л.а :|»1л1 по-птшроуях кор,-'.
24. Дослишуеться комплекс теоретичних проблем I доводиться, що констит.ущя УкраУни е правовою основою кодиф1кацГ1 крим1-нального законодавства.
Виходячи з наведеного на захист виноситься:
I/ розробленг в дисертащУ основа загальн1 положения вчен-ня про кодиф!кац!ю кримшального законодавства УкраТни;
2/ обгрунтован1 в дксертацГ/ пропозиШУ щодо удосконален-.ия кримшадьно-правового регулювання сусшлышх в1Дносин;
Теоретичне 1 практичне значетм дисертацГУ полягае в сл1-' д.уючому:
I/ результата дисертаШйного досл-вдження мож.уть послушти основою для подаяьшоУ науковоУ,розробки теор1У кодиф1кашУ кримшального законодавства УкраУни;
2/ основн1 положения, висновки I пропозшш.сформульован! в диоерташУ, мож.уть бути використанг при вироблегап концепщУ черговоУ кодиф1кац1У кримшального законодавства, шдготовц! теоретичноУ модел1 I проекту кримшального кодексу УкраУни;
с/ матер ¡али дисертацГУ можуть використовуватися в учбово-му проиес1 для подготовки с печального курсу з основ теорГ? ко-диенкацГУ кримгнзльного законодавства, для викладання курсу криминального права УкраУни, шдготовкиучбово-методичноУ л1тератури;
4/ дисертатпшп матер ¡а ли мож.уть 'сл.узшти джерелом 1нформа-цп для пропагашдостськоУ роботи з метою формування правовоУ 'культури, культури правотворчост! 1 праиозастосовчоУ дгялыгост!.
' Апробацдя результат ¡в дослгдхення 1 Ух впровадаенпя в практику. • '
Основ!п тейретичш вйсновки I практичШ висновки 1 пропози-1Ш обговоргавалися на республ1канських, рег1онашшх I мг/оузп'.-ських, нузпзських на.уково-практичних конференшях в м.Киев!
/1985, 1990/, Тарту /1989/, Хар^в /1990/, Льв!в /1985, 1966, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992/, а такой опублшован! в ¡юаограф: У, текстах лекцШ, статтях, тезах допов !дей, загалький обсйг яких складае понад 20 д.а.
Результата дослвдження використовувалися автором як науко-вим консультантом, в процес1 участ! в робот! над б!льш як 15 законопроектами в Ком1с!У Верховно!' Ради УкраУни з питань правопорядку та боротьби з! злочишпстт. В Ком1с1ю подано дв! допо-в!дн! записки з питань удосконалення дшчого крин шального зако-нодавства. Положения дисертацГУ використан! в процес1 сшвавтор-сько'У роботи над проектом закону УкраУни "Про охоронну 1 розшук-ну недержавну Д1яльн1сть", який внесено на розгляд у Верховну Раду УкраУни. Вони також використовувалися при шдготовц! статуту республ1канськоУ асоц!ац!У детективних служб УкраУни,на з"Уз-дах асоШагШ'. •.
Матер!али дисертац!У використов.уються в учбовому процес1 на юридичному факультет! Льв!вського державного ун!верситету !м.1.Франка.
Дисертац!я складаеться !а вступу, трьох роздШв, виснов-К1В ! пропозиц1й та перел!ку наукових джерел,.вякористаних в дро-цес1 написания дисертацГУ. .
йЛст роботи '
У "Вступ!" обгрунтовуеться актуальн!сть, мета, предмет ! структура досл1дження, визначаеться його методолог!чна основа, наукова новизна ! практичне значения, сформульован! положения, як1 вииосяться на захист, вказано на апробац!ю досл!дження.
В розд!л! першому "Дроблеми 1стор!У кодиф!кац!У крим1наль-ного законодавства УкраУни" показана роль !сторичного метода в досл!дкенн1 проблем кодиф!кац!У кркм шального законодавства УкраУни,
В §1 -"Методологччне значения ni знания 1сторичних проблем для кодифхкацн криминального законодавства" - автор виходить 3 того, |до Д1алектнчниЯ П!дххд складав методолог1чну платформу для д0сл1дження i зрозумшня cyri, законом1рностей розвитку i Шн-nocTi будь-якйго суспгльного явища через призму минулого, сьогод-HfuiHboro i майбутнього. Саме bïh дао можливхсть проводим дос-лгдження проблем кодиф1ка1Ш кримпгального законодавства, удос-конал^'чя його-окремих i нститут i в на ochobI ретроспективного анал!зу i емшр1чних узагальнень, поеднанлх. з перспективними екстраполяпiями.
Прагнення до в{дновлення цивЩзованоУ культури в!дношен-ня до минулого, в 1Лродження {сторичноУ пам"ят1 народу, нац i о !ia льни х {сторичних цтюстей викдикало до.життя складн1 i бурхлив! пронеси критичного осмисленш {сторичноУ спадщини.украУнського народу та 1нших народ1в колишнього Союзу PCP. Твке осмислення поеднане з намаганням використати ¡сторичш знания як !нстр,умент для анал!зу проблем сучасност|. Ситуашя, що склалася, с законо-глрною. Кожне лкщське поколiння мае перед собою, в тШ чи iimiifi Mipi, цю проблем/. Й1Д бережливого вхдтворення, адекватного зро-зумпшя i вимогливо критичного сприйняття всього того позитивного, цо с продуктом попередн}х поколпГь, залежить рхвень i тем'пи далылого с.усп1Льного прогресу, моклив1сть дбайливого збереження досягнень iffliriraiiboro. покол1гои лкдей для нащадк1в. Од на к ni пронеси не noBKHHi мати шчого сп!л£ного як з слшт насл1дуванням ДОСВ1ДУ минулого, так i з Д1ями, що ¡дуть всупереч урокам icTopl'f.
" Лптентичне шзнаннл минулого, що мае ha мет i об"чктквно. з"ясупання icTopn4Hor прейди, осмислення виявлених суспгльниг законотрностей абсолютно неможливе без с.уворого додержання принципу неупередяеного i повного вивчення та анаЛ13у Bcix ïcto-
ричних <рактid.
•'Ю"«ктивне теоретичне дослдаешш правовых явит також не-можливе без застосування ¿сторичного методу, який дае можлив1сть розкрити генетичн1 зв"язки i в1дносини конкретного об"екту,реаль-Hi умови його становления i розвитку. Зв1дси хсторичний метод нерозривно зв"язаний з теоретичним методом. Теоретичне доел iд-кення пройдем кримхнально-правового регулювання завжди даватиме реально вгдчутн! i суспгльно корисш плоди, коли безумовно опи-ратиметься на 1сторичний доевщ. ГИ знания i уевхдомлення tcTopii того чи imoro крим1нально-правового шетитуту, кодиф1кацП кри-мшального законодавства, як соц!ально обумовленоУ форми право-творчост! i виду цьчеспрямовано! сусшльно-корисно'У д!яльност1 в1домим чином посилюе методологхчну основу наукового досл!дж'ення. Bíh дае широкх можливост1 для розкриття загальних законом1рностей i тенденщй, що характеры i Для розвитку криминального закюнодав-ства, дозволяе уяснити межi наступност1 при проведенн! його чертово!' кодиф1кац1'1. 1сторичний доев i д законодавчоУ д1яльност! е неоднозначним i тому завжди м1стить в соб! як.поэитивн1, так . i' негативн! риси, характер«! для сучасного йому пер1оду та б!льш далекого минул ого, успадкованого ним. В ньому е i елементи тради-ц^них, перевгрених багатор1чною соц1алыгаю практикою, нац{ональ-них .уявлень про матер1альн! I духовн1 uíhhoctí сусп1льного життя I елементи нового роз.ум1ння проблем його розвитку, що пробивае собi дорогу. Отже, е сено узагальнити 1сторичнцй доевiд кодиф!ка-ui'í криминального законодавства УкраУня, критично оШнити його з позший дня сьогодн!инього, творчо вхйорпстати, там де це необ-хУдио, позитивний доев iд i запоб!гти допущению прмилок минулого v суча?н1й KOfln$tKaultti¡tft практицЦ Пря цьому в однаковШ Mipi <з lifícsneMHiMi г.» i крайности о/ намагання фетшиэувати певн! спо-
- Г7 -
соби, методи I iopt.ni криминально-правового регулгоаши; б/ на мага ння очорпити I перекреслити всю кришнально-правопу спадщину. Ва.'шиво такод пам"ятати, що необх1Дн!сть вивчення процес.у розвит-ку тШ' чи шпоУ норр.и кри.пнального права, крга.инально-правогю-го пгституту £ нев1д"вмш1И елементом удосконалення крим!налыюго законодавства. Однак, таке вивчення мусить беззаперечно посдну-ватися з апалгзом тпх конкретних соц1альних умов, в яких зароди-лася I дгяла кошфетна норма права чи правовий 1нститут. Кр1м цього, такий хсторичний анал13 об"активно вимагай почднання з анал1зом .умов I тенденций розвитк.у всього законодавства, з враху-ванням особливостей вгдпов1Дного етапу суспхльного розвитк.у.
Необх1дпо при цьому зазначити, що коджТпктпя криминального законодавства обумговлюеться завяди вс1м попередн!м ходом роз-' вптку еистсми законодавства краУни в шлому. 3 одного боку, рои-виток вс1х галузей законодавства справляе в1домий вплив на розви-ток кримшального законодавства, оскхльки вого охороняе певну частику суспхльних !йднос!1н в багатьох сферах сустльних вгдноси!!. 3 другого боку, кртлнальне законодавство охороняе х так1 сусшль-ш вшюсшш, як1 складашь самостНшу сферу, що регул петься вик-лючно к р иг. 11 на л ь но - пр а в о в ими засобами 1 тому крийнальне еаконодав-ство,в цН1 чястин!, розвивасться ввдносно автономно. В силу цього крп.'.инальне законодавство УкраУни, його кодиф1кашя мають свою ¡сторш. .фсерелами, як1 дають нам 1сторичну 1нформащо з ц!вУ проблема е наутсов! працх, що збереглися, кодиф1кац1йн1 вкти I норми поточного криминального законодавства, в яких вт1лсн1 до-с.чгЬення на.уковоУ души I смиальноУ практики регулювакня сус и'льни:'. вхдносин кримпнально-правсвими засобами.
НаЗбЦьш широкий узагальнюючий аналхз дач п!дстави тр.ердкти, ;о в галуз! ¿стор11 та теоргУ. криминального права Укра'Уни па
весь шсляреволющйний перIод панував единий шдхщ-обгрунтуван-ня " законом ¡рносп I переваг" наявних крим!нально-правових 1нсти-тут1в I норм та необхгдност! Ух незначно'У новел1зашУ. На жаль, едино'/ науково'У концешШ' крим1нально-правового регулювання, бо-ротьби з1 злочинн1стю на загальноукраУнському державному р!вн! так 1 не було вироблено. Г!рше цього, сучасна демократизац!я вс1х сусп!льшх !нститут!в проходить без врахування гостроУ потреби у виробленнх такоУ концепц!У.
Заслуговують на окреме ввд1лення 1 узагальнюючу характеристику пауков! досл!дження проблем крим Сально-правового регулювання, що проводилися в, перш! пореволюц!йн! роки, а також в умовно названий пер!од истал1нсько1 доби". Будучи вихованцями дореволю-ц!йноУ д!йсност!, маючи, як правило, грунтовну вищу юридичну осв1-ту, яка базувалася на плюрал!зм! правових шк!л, вчен! 1 практики того часу намагалися, в м!ру'можливого, осмислити т! суоп!льн1 процеои, св!дками 1 учасниками яких були сам!. Належн!сть до р!з-них шк!л, або в!дсутн!сть такоУ, справляли вплив на зм!ст 1 ха -рактер дискус!й !'спор!в. Духе часто наукова полем!ка набувала • рис безкомлром!сноУ боротьби, що характеризувалась в1дс.утн!стю толерантност!, практикою "нав!шуваних ярлик!в". Модними були са-мовикриття помилок, поеднан! з "самокатуваннями". 3 таких пози- . ц!й, як1 не завжди мали достатню наукову аргументован!сть, вели дискус!ю переважно юристи-практики. На стор!нках юридичних журнала того часу, на фон! широкого запозичення.в законодавчгй прак-тиц! досягнень дореволющйноУ крим!нально-правовоУ думки ! практики, йшла широкомасштабна "боротьба з буржуазним св!тоглядом". В УУ ход! "розвпиувався" класовий характер ! класова роль кла-гнчноУ, онтрополог1чноУ, сод!олог!чноУ,шк!л науки крим!нального
1 доводиласл однакова вороя!сть Ух марксизму-леш?пэму. Пе-
ренесення класово'У боротьби в сферу науки, не сприяло пошуку оп-тимальшлх способ (в 1 метод {в регулкшання сусп1льних вгдносин кри-м1нально-правовими засобами. 3 часом вона набула потворних форм, як1 меж,ували з абсурдом. 3 початку 30-х рок1В розпочинаеться пронес "п1дгонки" теоретичних дослУджень в' гай.узу кримпюльного права П1Д 1деолог1ю во;кд1в правлячо'У партГУ. Шзнше, до кпщя БО-х рок¡в, !ларксистськ0-ленп1ськ0-стал1нське вчення було фактичпо каноШзоване не лише в край 1 нально-правов!й науи1, а й у сусп1ль-ств1 в цУлому. ■ •
Впхливе значения для з"яс,ування генезису, суП 1 законом1р-ностей розвитку д!ючого кримшального Законодавства Укра'Уни мае, зогфёма, досл1дження проблем л$кв1дац1Г в перш! роки радянськоУ влади крик пильного законодавства царсько'У Рос {У та 1ших ,уряд1в,' а також наступност} мьт. крйм!нальним законодавством.що лйаид.у-валося 1 но в им крип!пальним законодавством.яке зароджувалося.
Винчения- наукових праць, . поточного законодавства та Мтшх Усторичних дкерел того часу св1дчить, що лУквУдаШя старого законодавства, всУеУ правово'У система не була азаиею одноразового, одночасного характеру, а що це був ДУ*е 6кладний,багатогрпшшй процес, зд1Яс.шваш1Й не стихУЯно, а ц{леспрямоЕано протягом б1ль-ке одного року. Зазначимо, що спецУального закону з цього приводу не приймолося. Л1кв!дац1я старого законодавства проходила у двох основгах формах: а/ шляхом прямого скасування окремих зако-шв; б/ шляхом поступового обмеяення ефери застосувашм старих зэконУв народнши судами. В УкраУн1 бУльш активно йастосовувала-ся форма прямого скасування законгп попереднхх уряд ¡в на в ¡дм ¡ну вгд РРТСР, но дом]нуяала. форма поступового звугення застосуватш такого законодавства.
У лог1чпому зв"язк.у з проблемою лУгапдаиГг крим пильного заког.одаве.тва поперед1пв урядив перебувая. проблема наступпое?!
мш кримхнальним законодавством, що лгквхдувалося I новим кри-мшальшш законодавством.
1!ротягом десятил1ть про проблему наступностI /спадковост!/ М1зк новим Законодавством I законодавством попередшх уряд ¡в не прийнято було багато говорити. Очевидно тому, то об"ективна ш-форыац¡я з цього питания могла б суттево пШрвпти офщ!йну 1деолог1Чну верс!ю про "неминучу загибель кап1Тал13му", "винят-ковхсть", абсолютну. "новизну" права, яке було охрещено в науцх як "новий хсторичний тип права". До нього, як 1 до соц1ал1зму, мали прийти вех народи св1Ту, аде кокен своУм шляхом. В силу Ц1€1 основно'1 причини проблема наступносТ1 не знайшла надежного доел¡дженкя на науковому ргвн!. Цро не? або замовчували, або ви-знавали настутисть тоьки у форм! права,' або заперечували вза-гал1 стверджуючи, що М1Ж радянськими законами I законами цар-ськоУ Рос и лежить пр1рва, що радянське право в принцип! не знае наступностI. Поряд з цим висловлювалася думка, про наявшеть та-кох наступностI в певшй м!р! ! що не вс! плоди наступност! е продуктами виключно поваленого револющею ладу.. Багато з них сприйнят! старим правом з глибини стол!ть.
Наступхпсть М1Ж новим I попереднпл крим!нальним законодавством е закономхрним явищем, вона завэди мае м!сце, коли зм1-»гмвться одна форма держави хншою. Вежливо не забувати, що в по-Передньому законодавствх завжди в!добракаються, в т!й чи !ка!й М1р1, загалыюлвдськ! ¡нтереси.
фоцес створення нового крим!нального законодавства в Ук-ра'пп був однозначно шдпорадкований правотворч!й ! ■ правозастс-
'ОУ1Ч1П [ГОПКТНП1
^Р'СР,
и! тчритор!ю Украпш законолавства РР«!€Р не оз-
:'.м:г.! !>!д :\:ц;;гиеакя оймоспйго? псл»огворчо(
полiтики, однак, як бачимо, воно суттево обмежувало П сферу. Однак, проблему "запозичення" законодавства PPÎCP в Украпй е шдстави розллядати як щлеспрямован.у тенценшйну полхтику до централi3a4iï правового регулювання па единих 1деолог1чних засадах napTiï, яка оактично була единою правлячою napTiera в обох них республпсах. Будучи единою, вона i проводила едину законодав-ч.у пол1тику i розглядала ïï як оргашчну частину загалыюУ свое!' пол ¡тики в коцкретних умозах сусгилыгого киття.
Саме в цей пер i од проходить генезис так звано!' комавдно-' адмпшетративно!' системи, одним i3 головних принцит в opraninaniï i д1яльност1 яко!' е жор с пса централ ¡заШл. Розвшрення i поглиблен-ня названо'/ тендентш привело до таких сошальних наслхдктв: а/вста-новлепкя парт i нно-бюрократичного абсолютизму; б/ швелювакня i . встановленпя Факткчно'т !дентичност1 правового регулювання у вгЛх республиках; в/ створення сильного i всевладного "центру" у г.игля-дх союзнпх оргашв влади i управлхнхн, який в1д1гравав домпхуичу роль в сферх правового регулювання.
Тендетйя до централ хзацп правового регулювання ще б{лкл посилилася гисля утворення СРСР. При Цьому сл1д зазначити, що. культипаШя да!" централ 1зацп крюлнально-правового рег.улюватхя проводилась серед юридично!" громадськост! Украх'ни ще до утворення СРСР у зи"язку з розробкою i прийняттяй першого криминального кодексу Укра'хни.
Хонститушя 1924 року започаткувала нову особливхсть прояву тевденШУ до хтентрзлхзацП' хфимнгально-прэвового регулювання. "17{повхдно до ст.1 КонституцГУ розробляюп,ся i 31 ковтня'1924 року пг.п'';маються ''По нови i засади криминального законодавства СРСР i сомзш1Х рсспубл1:-:". Стаття о "Оснотпхх засад" лгдносла до тиданпл Соизу PCP' встановленпя единих принципов криминального зпх'онодаг-ства для всього СРСР, а такогт виляния положень про державн! i тчi
- Й2 -
ськов! злочини i закон1в, hkî вказують союзним республикам роди х вици злочин1в, де СРСР вважае за необхщне проведения едино"! «арально'1 шыптики. Вир1шення !нших питань крим!нально-правово-го регулювання належало до компетенцП союзних республ1к.
В Mipy змШнення командно-адм протративши системи i становления абсолютизму i культу особи Стал!на центроб!жн1 тенден-uiï в правовому регулюванШ наростають, Зв1дси з ус!ею очевидною стае зрозум1лим причинне обумовлення Постанови ЦВВК t РНК СРСР в1д 21.07.1936 року, яка встановила, шо крим!нальне i ци-в!льне законодавство, а також закони про судоустр!й повинш бути един! до всього Союзу PCP. ..
Конституц!я СРСР 1936 року, в як!й в найб1лып концентрова-ному вигляд! знайщла свое закр!плення стал!нська 1дея безмежноУ концентрацП влади в руках центру, що, звичайно, е нормальним принципом командно-адмШстративноУ системи, в!днесла до компе-тенцН Союзу во! оонавн! галуз t законодавства ! в тому числ! криминального. Розпочинаеться робота по п!дготовШ криминального кодексу СРСР.'Очевидно, лише в!йна, повоешь труднощ! в!дбу-дови економ!ки та. смерть перешкодили "водцев! царод!в" довести до "лог!чного" kîkw сэ$й задум, хоча грунтовн! ,кодиф1кац1йн! роботи велися ! було опубл1кованро не один проект такого кодексу. Напрацьован! матер!али в ход! п!дготовки проекту кристального кодексу СРСР були п!зн!ше використан! при розробц! "Основ крим!нального законодавства Союзу PCP i союзниц республ!к" та кримИгальних кодекс!в республ!к.
Р!шенням УХ—ï ceciï Верховно!" Радй СРСР четвертого. окликан-ня II лютого 1957 року до в!даиня республ!к.було в!днесено прийняття ютв1льного, крим!нального !. процесуального кодексîb. Чезватаючи m це, тенденц!я до централ 1зацП кримхнально-правово-
— рр —
го регулюваши фактично досягла свого апогею. Зм!ни до дпочих КРИМ1Н8ЛЫШХ КОДеКС1В СОЮЗНИХ респубЛ1К, ВХДМПШОСТХ М1И якиш б.улн незнзчнх, вносдлися, як правило, Указами Презид1У ВерховноУ Ради республпс на подстав г в!дшв1ЛН0Г0 Указу ирезпдИ Верховно'/ Ради СРСР, або процедурного узгоджеии 'ЦК КПУ з ЦК КПРС чи ]7ре— зц;ЦУ ВерховноУ ради'республпш з Президкю ВерховноУ Ради СРСР.
Характерною рисою командно-адмIн гстративноУ система стало застосування класового пхдходг.гу сфер! крга.и нально-правового ре-гулювання.
йо:; о прояв був неодноплановий. Иайб1льш очевидними, на думку автора, формами, способами його виразубули: Г. розут.шпш поняття права ! злочину, причин злочинност!; 2. визначення рол! криминального закону в меха!пзм1 суспхльноУ пол ¡тики; 3. наяв-Н1сть судовоУ дискрецГУ /.угляду, розсуду/; 4. негативне ставлен-т до приватно! власност!. Кримпхалыхе законодавство використо-вутзалося як г нструмент- класовоУ боротьби для проведения неправо-вих масових терористичних репресЫ проти народу.
Розвнтку раяянського криминального законодавства УкраУни властива тевденц!я розширеши сфери кркмхналыю-правового рег.у-лювання I зростання караност! за злочиии. Доказом цьому служить проведений автором порхвняльний анал!з крим!нальних кодекс!в' УкраУни 1922, 1927, 1961 рок¡в. '
Другий роздхл - " Г.!етодолог!ч1п оспови кояиф1кац1У кристального законодавства УкраУни" « лог1чним продовжениям першоУ глали. В §1 розд!лу обгрунтовуеться поняття бб"якта, предмета, пришип!в ! нот од: в кодифЬсшПУ криминального законодавства. Рн-ходячи з того, що стосунки особи з оточуючою д!йсн!стк> п!дбув'аотг,-сл в двох основних формах - теоретичной ! практичней,як! в сучас-них умолах с взаомозв"яэакями I взлшообутгавленими, лптор розхуш-да<5 категории "кодифпсацхя, крим!нального законодавства" в дьох
площинах: а/ як самосИйну галузь науки, що роэвиваеться на ем-пхричному грунтi i б/ як вид, форму правотворчо'У д1яльност1, яка, зрозум1ло, вщбувасться на HayicoBift ocnoBi.
Ретроспективний анализ розвитку теоретичних основ кодиф1-кацп за останнх десятил1ття дозволив ввдiлитл умовно три погляди щодо поняття кодифУкацП: а/ кодийшашя - вид систематизацГт /С.Ф.Качек"ян; А.Ф.Шебанов, Д.А.Керимов, К.П.Горшешн,Л.С.Явич, А.М.Васильев, П.М.Раб1нович, 1.Б,Усенко, Х.П.Свдорчук та Irani/; б/ кодиф1кац!Я t систематизаШя /1нкорпорац!я/ самост1йнх, не-залежш одна В1Д imuoi категорН /р.С.Алексеев,' Л.А.Стешенко, М.П.евтеев, О.С.Шголк1н, З.К.Симорот та 1нш1/; в/ кодиф1кац!я е родовою категор!ею по в!дношенню до iHKopnopauii /системати-заШ'1//Л. 1.Дембо, А.М.Юдковський, А.А.Ушаков, С.А.Щербаков-та 1нш|/. На основ! проведеного анал1зу автрр приходить до виснов-ку, що об"ектом TeoplY кодай>1кац1У |фИм!нального законодавства е кодиф:кац1йна д!яльн1сть, як вид сусп1лько-кориснр'1 д!яльнос-т1, комплекс сусп1льних в1дносин, кайвища форма удосконалення форми i змхсту д!ючого криминального законодавства. Предметом . теор!У ксдиф1кац1У крим{нального законодавства е проблеми удос-коналення форми 1 зм!сту д!ючого Kpiütглльного законодавства в 1нтересах сусального прогресу.
Знания про кодиф1кац!йну д!яльн1сть не тотожн} сам!й д!лль-ност!, хоча в значн1й м1р1 вони в продуктом uieY д!яльност!. . Об"ектом кодиф1кац1Йно! д!яльност! в д!юче крим!нальне законо-давотво, а також нов! крим1нально-правов! норми, створен! в npouecl кодиф1кац!V. Предметом кодй$1каЩйноУ д1яльност! може бути: а/форма крим!нального законодавства; б/smict Kpmii наль-ного законодавства /на р!вн1 галуз1, Институту; окремих крю.п-мачьно-правових норм/.
С,уб"яктами теорГг кодифп:ац11 кричшалыюго законодавства е вченЫзристи, вчеш 11йиих галузей знань, пауков I установи,-а також практики, як кристи, так 1 пред ставники пших професНт, як! займаютьоя доел ¡дхештм теоретичних I практичних проблем !'.одпф!кацП". ' •
С.уб"вктзми кодпфпсацШюУ Д1ялыюст1, кодшЛНкаШйпого пронесу мозее бути значно ширше коло ос!б I орга н! в. В значнхй м1р!' ця проблема пов"язана з висв1Тлеш1Ям питания про види кодифхка-цп. У зв"язку з цим, необх!дно розр!зняти офщ!йну I неофпий-ну кодп4<!кпц!м. Якщо суб"ектом НеофШйноУ кодишкзшйно}' д1яль-иост1 мояе бути будь-хто,' то коло сусГ'ект^в офщШюУ - обмеяе-нс. По-др.уге, кодиф^каШю можна класифхкувати: а/, за сферой дIУ коднфпицк'.шх акт!п /аагальнодеркавна, вЦомча, м!сцепа/; б/ за ' предметом код1Г''кац!йноУ дхялы(осТ1 /галузева, м!жгалузева/; в/ за обсягом кодий!кованого нормативного матер!олу /часткова, генерзльиэ/. 3 врахупангетм метод ¡в кримшальио-правового регул ' вання та наведшшх критерТУв класиф!каШт, кодифпсашя криминального законодавства може бути: я/ офШхйною або неофпийноы; б/ оф!ц!йна т1льки загальнодержавною, галузевою.
■ Коли кодифпсаШя проводиться на загалыюдержотному .р!»н1, а офШШна кодвд!кац!я крим!нального' законодавства проводиться . ■ лише на цьому р!вш, то суй"сктамн.процеру кодиф1кац{йноУ дЬш,-носТ1 молуть <3ути: спецхально визначений державкий орган, науко-1за устаиовэ /установи/; групп вчвних I практика, народи! депутат«, весь украУнський народ.-0бов"язкова при цьому укова - наяя-
/
; н!еть в!д'пов!дного нормативного акту, який'тадае тага попново-
, .".СИНЯ, ■ ' -
Наукой I знания про законом I рност I кодиф I кап! V крнм I няльно-го законодавства ч специфичною формой суспхльноУ св!домсст!.
Пони, пройшовши еволкшйний шлях через опис.ування 1 пояснения цих законошркостей, перетворилися в безпосередню продуктивну .силу сус[пльн01 практики. Тому, вважае автор, теор1я кодиф1ка-ц1У кримхнального законодавства виконуе слгдуич! основн! функщУ: V п!знавал ьну; 2/ методолог1чну; 3/ виховну.
В функц1ях кодиф1кац11,.як в основних проявах- 11 власти-востей, напрямах впливу на сусшлыйвхдносини проявляеться У У •Ц1Ш1СНИЙ аСПеКТ ЯК СУСПХЛЬНО-КОрИСНО! Д1ЯЛЬНОСТ1. У вИчизня-
шй крим1нально-правов1й науцг категория "функш У кодиф^ацй' 1фш.пнального законодавства" не була предметом спец1ального фундаментального наукового досл!дження. Лише Н.О.Лопашенко в монограф! У "Принципы кодификации уголовно-правовых норм" звертае увагу на цю проблему. Автор анаозуе запропоповану нею систему Ф.уикц1й кодиф1кацхйноУ Д1яльносТ1 у сфер! крим!нально-правового регулмвання 1 пропонуе наступну Ух класи$1кац1ю: I/ удоско-налення форми д!ючого криминального законодавства /приведения його в науково обгрунтовану систему, забезпечення наглядностх крили нального зйконодавств^ 2/ удосконалення змхсту кримшаль-*-: ного законодавства ./л!кв1дацхя суперечностей м!х нормами, прогалин в крмпнально-правовому регулюванн!, забезпечення доступ-пост! кримпильких норм, в!дм1на застар1лих норм 1 приведения 1ныих у в1дпов1дн1сть до.назр1лих 1нтерес1в ! потреб розвитку сусп!льства/.
Загальною перспективною метою як теор!У. так 1 практики кодифхкацп крим!нального законодавства, на думку автора, е зм!цнення в сусп1льств1 законност! 1 правопорядку. Щй мет!, в к1нцевому рахунку, п!дпорядкован1 вех галуз1 юридичних знань I •лчишчноУ практики.
альноы, Резпосередньою метою'теорП кодиф1каЦ1У кри-' •■> <• •.••■>-<г!г?пти1» чл^г.-чшшл хс.т!г«шх "нгшь тоо коднел-
каШю як найвищу форму удосконалення кртлнального законо^авст-ва, прогнозування розвитку крим!нального за'-онодавства i вироб-лення ефективних способ!в вщПшення проблем кодиф!кацИ(.
Кодиф!кащйна д1яльн1сть в цьому випадку мае на мет i приведения фор,га 1 зм!сту тфим!нального законодавства у в!дпов!д-н1сть до назр!лих iiíTepeciB i потреб сусп!льства на певному ета-noBi його.розвитку.
Результатом теорГ/ кодиф!кац{У крим!нального законодавства моле бути одержання нових знань про цю форму правотворчоГ д1Яльност1, необх!дних для Teopi'í 1 практики кодиф^кашY крит.п-нального законодавства. Результатом же кодиФ!каШйно'1 д!яльност! е створений на нових засадах або удосконалений кримЬшльний кодекс, eMnipH4Hi знания про кодиф1кащю крим1нального законодавства, що мае в i доме значения, як для теорй', так i практики ко---диф!кацй' крим1нального законодавства. • .
На основ! тео-^етичшх узагальнень анал!зуються метод.! i пршщипи теорi Y кодифiкацi ¡' крим!нального законодавства i методи та пришхипи кодиф!кац1йно! д!яльност1.
Наука с специф!чним видом сусп!льно'1 д!яльност!,спрямова- ■-■■ ним на здобуття певних знань про конкретний об"ект. Як В1Домо, не кожна досл1дницька д!яльн!сть може претевдувати на статус.нау--кя'. Для цього необх!дна наявн!сть принайми!: I/ висококвал1ф!ко-ваних вчених'1 наукових установ; 2/ методiв i принцип!в доаод-женкя; з/ категор!йного апарату; 4/ в!дпов!дно1" системи знань для домпдшщькоУ д!яльност!; 5/ досв!дчених практшйв. Автор ввакае, що в умовах сучасност! в УкраУн! визр!ли умови для видг-лепня в Teopi'í права автономно: галуз! шукн "TeopiH правотворчос-tí", стр.уктурхшми п!дсистемами якот можуть бути "Теория кодиф!ка-uií".та'"TecpiH'кодпф!кац!1 кримпшльного законодавства", a t--q:í
- 2В -
iiminx гал.узей законодавства. Пропонуеться система ïï курсу.
^авергауючи, автор приходить до висиовку, що кодиф1кац!я кристального законодавства е закономхрним етапом у його розвит-к.у, найвищох) формою удосконалення форми i зм!сту криминального законодапства, заснований на на.укових принципах вид д!яльност1 компетентних суб"окт1л, як! мають за кУнцеву мету приведения режиму кримигалыго-правового регулювання у в!дпов!дн!сть до назр|-лих потреб поступпльного прогресивного розвитку сусп1льетва,шо сприж oxopoHi та зМцненню правопорядку I законност! в сусп1лг,-
ctbi.
H §2 - "Соц!альна обумовлеи!сть кодиф!кацП крим!наяьного
законодавства" автор; в!шлозк>вуючи поняття "социальна обутловле-
щсть норми крт,Опального закону"; "соц1альна обумовлен1отв ко... ^ Л*$цкацН крим1нального зэконодавства" - i "соц1алыи обумовлетПсть
типу криминального права" доводить; то кодиф!кац1я |фпм1нал1-ного законодавства Укра'пи не мо.т.е б,ути в1д1рваною в!д реальних суо-п$льних прочее iiv Boita завзди досягие поставлено!' мети, коли бу-де викликана до життя Ьб"ектнлним роэвитком економ1чнот; пол!-тйчноГ, соц1альноТ I правовот сфер киття оусп!льства, тобто б.уде надоена статусом coiiiaAbiiorb эамоплення. В рротилеяиому в и nahky така д!ялыНсть. станё актом волпнтаризму } свпв!лля I з nyimîy • бачення cycntnr,koï корис*1 буде приречека на несдачу». Айал1зую-чи фактори, як! обумовлшть несхШднкть i доц!льн!сть кодиф1кп-niï криминального законодавства, автор приходить до висновку про передчасн!сть ïï проведений; оск!льки б1льпЦоть соц1адышх реформ перебувають на початковШ стадН', à розвнток продуктивикх сил, i сусШльних в1дносии, а в!дтак i развитой поточного криминального Законодавства. не е.отаб!лыш:л,. р i в ном i р ни i.i ^ к ор ов а ним i прогнозованим. Не проведено'.кодиФ!кац!а Ecix 'Ьюшхгялузе.Ч мяте--
р1ального законодавства, а кришнально-правов! засоби повишп, образно кажучи, завершувати умовну п1рам1ду засоб1в регулювання сусшлышх вгдносин I тому удосконалюватися з врахуванням ре зультаИв проведених роб1Т по кодифшацН вс!х {шшх гал.узей законодавства. Пропонуеться об"еднати зусилля вчених УкраУни для досл1дження проблем кодпф1кац1'1 криминального законодавства УкраУни з врахуванням светового демократичного досв1ду кримпшль-но-правового регулювання. Шдсумовуючя розглад теоретичних проблем кодпфхкацН криминального законодавства, автор вид!ляе пай-б1льш загалън! фактора, як1 зумовлювть необх!дн1сть 1 доц1льшсть проведения кодиф1кац1У криминального законодавства. До числа наИ-важлив1ших економ1чпих фактор {в належать; стаб}лыгай, динам!чний розвиток продуктивних сил I виробничих в1дносин, заснований на принципах прийнятоУ сусп!льством економ1чпо! модели. При цьому, зрозум!ло, мае нормально функц1онувати ф!нансова система I внут-р!шн1й ринок. Пол1ттчн1 фактори, в основному, характеризуються наявн1стю на.уково обгрунтованоУ, виходячи з загальноУ екоиом!ч-ноУ моделI соц!ального розвитку, ! нормально функц!онуючоУ полг-тичкоУ системи сусн1льства. Найб1лыц суттевими ознаками УУ про-гресивност! е: гуман1стична спрямован1сть; демократизм принцип¡в органтзац! г { д!яльноот1; в!дносно стхйка розстановка пол1Тични:< сил I стаб1льн!сть влади; в!дпов!дний р!вень загальноУ I право-воУ культури та моральност} сусп!льства. Основними правовими факторами, з усгега очевидн!стю, повинн! бути: реал!зап!я осн^з-них положень правовоУ реформи 1 кодиф!кац1я ВС1Х !ших га луз ей материального законодавства; випрацювання науковоУ концепцй" кримшально-правового регулювання в як!сно нових ек.опом{ч1их I пол!тичних умовах; достатньо високий ! сучасний ргвень кодиф1ка-ц1йноУ техшки; наявшсть висококвал1ф1кованих спеЦ1ял!ст1в-коди-
- so -
(MraTopirs, прихильник|в виробленоУ концепцП' крим1нально-право-вого пегулпвання; матер¡яльна i орган!зац!йна забезпечен1сть запланованих po6iT.
На думку автора правову реформу належить розпочинати з пр" чяття закону про правотворчу д!яльн!сть. Науковий п!дх1д до перебудови законодавчого процесу об"ективно вимагак комплексного виршення bcíx назр!лих питань правотлорчост!, в першу чергу.на piBiii "Закону про правотворч!сть". Цей закон, без сумн!ву,' сл!д »¡днести до числа констич'уШйних. В1н, при належнхй його концептуальна розробц1, повинен формупати культуру правотпорчостх,за~ хищати правотворчий процес В1Д суб"сктив1зму, волюнтаризму i свав1лля як з боку окремих полхтичних' i ■ дер'-'шчги:: д1я--ип, так ! з боку шШтичних парт i й i будт—якпч орган] i1 вчпди i упрявлгишт.
В §3 - "Гуматзац1я кримiнальноУ портики г мробпеми коди-ф!кац!Т криминального законодавствя" пикрсслготгоя метотючоггч-не значения гуман|зацП крим1нвльноТ полíтики /'.та коли'Чк.тч У крим!нального законодавства. *
Автор розглядас крйм!нальну полi тику як с: т/чшМ, комппикс-ний 1нститут J ррзр!зняс так! ТУ вили: а/ кттм но^огг'на; б/ при-м1нально-правова; в/ крим! нально-ггроцпсупл м;я; W клип i ка-i этична ;д/ крим1на льно-виконавча. ртчдси законошог^П ^исчопог - vy-ыан1зац!я мае охогшти Bct види кримхнальноТ ползшей i rmorotii-тися синхронно.
Найваждив!шими методолог i ч ними подходами до гУтн hw.it крим1нальноУ пол!тики, на думку автора,-е: I. безточне шч:орпп-тання широкого арсеналу наукових знань; 2. пост i ^на турботя про змШнення ТУ морально-етичних начал; Г. хармон!1?не поеднання bcí'x наявних штвШзованих методiв при проведешь тфимПтльноТ- . пол i тики; 4,п1ддання приоритету бооотьби з причинами, як i nonci1,-
жують злочини на фон! загального посилення боротьби 3i элочин-híctbj 5. творче використання в!тчизняного та заруб!жного кри-. м1нально-пол!тичного досв!ду; 6. вироблення рац|ональноУ сие-ми сусп!льних правозастосовчих орган!в; 7. приведения д!ючого законодавства у в!дпов1ДН1сть до вимог гуман!зац!У сусп!льства.
Розвиток гуман!стичних основ сусп!льсгва проходить не до-В1Льно, а на грунт i в!дпов!дно'г зр1лост{ економ!чних, соц!ально-гкштичних та 1нших в!дносин. Власне базисн! зм!ни в сфер! с.,с-п!льних в1дносин безпосередньо впливають на р!вёнь ! структуру злочинност!, на розвиток гуман1стичних тевдешНЙ в криминальному законодавств!. Тому.жодн! благороди! але невиважен!, однобок! нам1ри гуыан!зац!1 криминального законодавства, що не грун-' туються на реальнихеконом!чних, пол!тичних i соц!альних пере-думовах, едност! соц!ального i морального прогресу оусп!льства не можуггь принести сусп!льству корист!, бути стимулом його роз-витку, забеэпечити нормальна функШонування правЬохоронноУ сис-теми. При недодёржани! цього принципу гуман!зац|я криминального законодавства матиме чисто пропагавдистський, суб"ективний, шк!д-ливий характер, що означатиме перех!д на П08шШ волюнтаризму в крим1нально-правов1Й пол!тиц! i породить'нов! еоц!альн! диспропори! У.
Курс на гуман!зац!ю крим!нально'1 пол i тики на приведе до оч!-куваних насл!дк1в, якщо не буде т!сно пов'язуватися а! зм!цненням правопорядку i дисципл!ни в сусп!льств!, безумовним виконанпм особою своУх обов"язк!в, забезпеченням формування загальноУ i правовоУ культури. Таким чином, гуман!зац!я крим!нального закойо-давства мае бути виваженим, иауково обгрунтованим процесом. Головнями в цьому е дв! лШУ. Перша полягае у встановлённ! такоУ кри-м1нально'У В1Дповщальност1, яка б не носила символ!чного характе-
рул була б необх!дкою 1 достатньою для виконання завдань загаль-ноУ I пешальнсп превешШ. СанмШ крюииналышх норм мають б,ути такими, щоб вони справляли належний проф1лактичний вплив як на злочинШв, так I на вс1Х член!в сусп1льства. 3 другого боку, . .'осовно злочинця, мають витрим.уватися вс! загальнолвдсыи, виробленх св1товою практикою гумашстичн! еталони забезпечення його прав та !нтерес1в.
Таким чином, проблему гуман!зац1'1 криминального законодав-ства, и" погляд автора, сл!д розглядати принайми! в трьох плотинах: а/ по в!дношенню до суспхльствав ц!лому; б/ по в!дношенню до особи, яка сшила злочин; в/ по вхдношенню до потерп!лого.
В умовах гуман!зацп' с.усп!льства, як школи ран!ше,гостро виникла потреба розробки концепцП кршинальноУ политики держа-ви, яка б, грунтуючись на эагальнолвдських гуыанхстичних здобут-ках крим!нально-правового регулювання, передбачала комплексна I гармон!йне поеднання наявних соц!ально-економ1чних, пол!тичнкх, правових та хнших засобхв боротьби з! злочиннютю. 1снуе гостра потреба перебороти тенденцхю невиправдано широкого застосування крим!нально-правових засоб!в там, де вс1, або основн! проблеми регулювання мають вир!шуватися соШально -економ1чними, органI-зацМними чи Евшими методами.
Науковий п!дх1д до ведения гуманно)' крим!нально1 пол1тики псредбачас необххднхсть д!яльност1 в двох напрямах: I/ л!кв!да-ц!я або пом"якшення ус!ма наявними засобами сошалыях причин злочинност!; 2/ посвлення впливу на злочинн!сть .крим!нально-правовими засобами. Безспхрниы методолог!чним походом у вироб-ленн! крим1нально! пол 1 тики мае бути тйроке поеднання соЩолоНчних I крим1нолог!чних методов.
Автор доводить необх!дн:сть часткового ррздержавлення нраво-охоронно'1 д!яльност1, що сприятиме створенню б!л1П над1йиого ме-
хашзму реал1заци криминально!' полынки. У зв"яэку з цт.',об-грунтовутоться концептупльн! положения внесеного до Верховно!' Ради УкраУни проекту закону "Про охоронну та розшукну недержавн, д1яльн1сть", сшвавтором якого б дисертант.
Динам!зм сусп!льних процес!в породжув бурхливе виникнення нових сусп!льних в!дносин, як! потребують правового врегулвван-. ня. Поряд з цим, цУлий ряд норм крим!нального закону застар!ли. Вое це негативно позначаеться на гарант!ях прав лвдини. 3 меюю посилення захисту прав ! законних !нтерео!в лвдини в УкраУн! автором пропонуеться:
1. Доповнити ст.39 Крим!нального кодексу частиною другою
в так!й редакц!!': "фи признач'енн! покарання за злочин проти жит-тя, здоров"я, вол1 ! г1дност! особи, хул!ганство, злочини проти власност!, 1нш1 злочини, де потерп!лим в особа, суд може присудим грошову компенсацУю.в розм!р! в!д 25000 до 150000 карбован-ц!в на користь поте.шУлого, а також на сусп!льн! потреби: охоро-на здоров"я, охорона громадського порядку".
2. Статтю 453 Цив!льного кодексу УкраУни викласти в так1й редакц1У:
"Прпсуджуючи в!дшкодування шкоди, суд, арбитраж або тре-тейсышй суд, в^повхдно до обставин справи ! на виб!р власника майна, зобов"язуе особу, в!дпов!дальну за шкоду, в!дшкодувати У "У в натур! /надати р!ч того ж роду 1 якост!,' випра'вити пошкоджену р1ч ! таке гнше/ або повн!стю в!дшкодувати заподУянУ збитки.
Отчисления розмУру запод!яно'У шкоди проводиться за ринкови-ки цпшми на момент розгляду справи в сути. .
В раз1 неможливост1 вУдзшодування ткодй особою вУяпсвУдаль-пога за пкоду, або якщо така особа не встановлена, тела 31дшкодо-" .•уе¡ьоя'дераавоя в усгаиоглеяому оатотюч пситдку', Ггс.-.'-г-гтг
ких зм!Н дозволить лог14но завершувати крим!нальну пол1тику ци-в!лыю-правовими засобами.
3. оапровадити застосування при призначенн! покарання при вчиненн: к1лькох злочин!в 1 за к^ькома вироками принципу ловкого складония окремих покарань, враховуючи при цьому традицН. в1тчизняного крим !нально-правового регулювання.
4. Скоротити сферу можливого застосування таких крим!наль-них покарань як смертна кара 1 позбавлення вол!. Розширити засто-суваш: кргопнального покарання у вяглдд! штрафу ! виправних ро-61т, зб1льшивши максимальней розм!р штрафу до I млн.карбовашПв
! максимальний строк можливого призначення виправних роб!т до 8 рок!в. За скоення злочин!в проти власнЬст1. доц!льно застосува-ти к!лькакратн! штрафи, виходячи з ринковоУ ц1ни викраденого майна.
5. Скасувати от.251 КК УкраУни, яка в!д!гравала роль засобу мобШзацП трудових ресурс!в на "буцови п"ятир1чоки.
6. Розширити коло заохочувальних норм, можлявост! застосування адм!н!стративноУ преюдицН, вв1вши в загальну части ну спе-Щальну статтю яро УК покяття; уыови та порядок застосування. С секс декрим!кал!зувати д!яння, передбачен! статтями: 75, 80, 115*, 136, 137, 154, 187 криминального кодексу Укра У ни.
ЩлиЙ ряд д!янь потребуют!, крим!нал!зоц!У. Так, эаслуго-вутаь п!дтримки, зокрема, пропозюШ встановити крим¡нальну в!д-пов!дальн!сть за розголошення комерц!йно! таемнш!, пор.ушення правил пересадки орган!в лвдини, злочинне втручання в генну природу лодини, використання. псих1чного впливу з метою досягн.ути батану модификацию повед!нки людшш, вирощування ! продаж еколо-г!чно забрудненоУ с1льськогосподарськоУ продукц!). Потребують . крим!нал!зац!У сусп!лыю небезпечн! д!яння, пов"язша з пикорис-
танням комп"ютер1В, д1яльн1стю -й!рж.
Виходячи з велико!' небезпеки, яку с кг. .ас для реформац!Я-них процес1в бюрократизм, автор пропонуе В1ДН0ВИТИ крим!нальну в1дпов1далыиоть за його скоення. У зв"язку з цим пропонуеться така концепщя складу злочину "Бпрощютизг": "Незабезпечення службовою особою виз качено!' законом або 1ншям нормативним актом можливост! реалгзац!! державних або сусп!льних !нтерес!в,эак^ч-них прав 1 свобод громадян за надуманими приводами, або з в{дом-чих спонукань, м1сництва, протекц1он!зму, !нпшх особистих моти-в!в, при В1Дсутност1 мети ослабления !снуючоголаду! при умов', що таке д1яння не е сп!вучастю в б!лып тяжкому злочин! 1 потя--ло за собою тяганийу або обгруктоване оскарження - караеться штрафом у розм!р! до десяти оф!ц!йно встановлених м!н!мальних зарплат, або звгльненням з займано! посади, або виправними роботами на строк до двох рок!в з детальним опубЛ1куванням у прес! скоеного винним.! насл1дк!в розгляцу судом справи.
Т! ж д1яння,що спричинили сугтеву шкоду державним або сус-п!лышм ¡нтересам або законним правам 1 свободам громадян,а так само невжяття винним заход!в до припянення порушення закону -караеться штрафом у розм!р! до п"ятнадояти оф!ц!йно встановлених м!н1мальних зарплат та зв1льненням ззайманоУ посади, або виправними роботами на строк до трьох рок!в з детальним опубл!-куванням у прес! скоеного винним 1 насл!дк!в розгляду судом справи.
Т! л д!!', якщо вони потягли за собою тяжк! насл!дки - ка-раються штрафом у розм!р! до дваддяти оф!ц!йно встановлених ' м1-н1мальних зарплат та зв!льненням в займано! посади, або виправними роботами на строк до ц"ятй рок!в, або позбавленням вол! на строк В1Д семга до десяти рок!в з детальним опубл1куванням у г V с! с?.сс;йго вяяягзл 1' насл!дк!в розгляду судом спутал".
7. Звузити мояливост! застосуванкя Унституту визнання особливо к5езпечним рецидивистом /ст.26 КК/ та гнституту судимост1 /ст.55 КК/ - своер|дних способ1в середньов1ково'У стигматизацУУ /клеймуванкя/ громадян.
8. Переглянути сп1вв!дношення м:ж способами реал1зац1У криминально'! в!дпов1дальност1. Скороченню застосуванкя криминально'! в1Дпов!дальност1 I крим1нального покарання мае диспонувати звуження застосування звхльнення в!Д криминально!' вУдповщаль-ност 1 I покарання. Що стоиуетьоя амшстУй, то Ух доЩльно прово-дити лише на П1дстав1 р1шення Верховно! Ради УкраУни.
9. При конструкта тп система нового криминального кодексу УкраУни, враховуючи пр1оритет ¡нтересУв особи, викласти глави ОсобливоУ частини кодексу в так1й послУдовност!: злочини проти природи; злочини проти миру I безпеки лвдетва; элочини проти особи та ¥У прав; Злочини проти держави 1 порядку управл1ння; злочини проти правосудия; элочини проти власност!; господарськ1 злочини; службов! злбчини; злочини проти громадськоУ безпеки 1 громадського порадку; автотранспорта злочини; в1йськов1 злочини.
10. ЗмУ'нити редакцУю ст.1 КК УкраУни. Для дяскусIУ може бути запропонована така У У рёдакшя: "Для здУйснення цього завдання в крим1налькому кодексI Верховною Радою УкраУни визгачаеться.як! суспУльно небезпечн1 д1яння е злочиншши 1 встановлшться покарання, що пУдлягають застосуванню до тих ос1б, як! вчинили злочини".
. II. Ст.39 кримУнального кодексу викласти в такУй редакцГУ: "Суд призначае покарання в межах, встановлених нормой кртпналь-ного закону, яка передбачае вУдшлпдалькУсть за вчинений злочин, у точнУй в1Дпов1дност1 з нормами загально'У частшш цього кодексу".
■ 12. Встановити вичерпний перелУк пом"якшуючих вУдповУдаль-тсть обставин /ст.40 КК/. Доц1льно яакож скоротити перелIк по-м"якшуючих 1 обтяжуючих вУдповУдальн1сть обставин.
Норми М1«народного права покладають на державу гуманней обов"язок забезпечити доступн!сть крим!начьно-правових норм з тим, щоб надати можлив1сть громадянам знати, як1 д1яння е зас~-роненими шд страхом застосування криминального покарання. Оцер-жання суб"ектом сусшльнлх в!дносин крим!нально-правовоУ 2и|юр-мац!'?, яка м!ститься в норм1 крим1нального закону, дач в1дом1 п1дстави розраховувати на зворотн1й зв"язок м1х ним 1 законодав-цем, сприяе законност! 1 правопорядку. М!л тим, доведения такоУ 1нформаЦ11, II роз"яснення субпектам носить поки применений характер. Бона полягае у публ1каци кримшалышх-закон!в,як правило, в офШйних видаших законодавця, мало доступних для вс1х I кожного. В нашому сусп!льств! в!дсутня науково обгрунтована,ч!т-ко викладена в закон! система доведения вимог норм крим1нального закону до ix адресат!в, Тому, вважае автор, держав! належить вс1-ма засобами дбати не лише про забезпечення ретроспективноI кри-м!нальноУ в!дпов1дг; тьност!, а, в першу чергу, зробити все максимально можливе з тим, щоб комплексно зад ¡яти можливост! вс!х суб"ект!в пол!тичноУ орган!зац!У с.усп!льства для розширення ! поглиблення позитивно!' нримЬальноУ в1дпов!дальност! - добров!ль-ного ! св1домого виконання припис!в крим1наяьно-правових норм вс!ма суб"ектами сусп!льних в!дносин на основ! глибокого уяснения ними суН I сусп!льно'1 ц!нност! крим!нальноУ пол!тики держави.
В роэд:л! Ш - "Лктуальн! проблеми теорп крим!нально-право-вого регулювання як науково!" основи кодиф!каци крим!налыюгг законодавства УкраУни" розглядаеться комплекс найб1льш важливих, на думку автора, аксиолог!чних проблем крим!нально-1фавового ре-гуяювання. В §1 - "СоШальна цппНсть крим!нального закону" ствер-джуеться, що ц1нн!сний п!дх!д е складовою частиною наукового п!знания явищ соШальноУ д!ясност|. На основ! анал1зу спец1ально¥ л!тератур11 з ф!лософГ1, теор1У права,'теор!У криминального пъ„ва,
ав'. р умовно вшиляе два найб1лыи. доширених п!дходи до досл1д-женн" проблеми Шнност! права: а/ право мае свою власну шншсть як продукт люцськ01 д!яльност1 з точки зору прийнятих в сусшль-ств! цпш!сних критерИ'в, своер1дних лог¡чних еталон1в, пор!в-нюк"'и з якими можна визначити ввдговвднхсть конкретно! норми права або II проекту загальноприйнятим уявам про право; б/ право мае свою, властиву лише йому, ¡нструментальну ШгоИсть в систем! /ме-хан13ки/ нормативного регулювання сусп1льних в1дносин. Багатом^р-шсть категори "ц!нн!са.," залишае в г дом I можливост! для наукових • дослтджень II критер!1в, показник!в. Можна, наприклад, розгляда-ти: а/ наукову /теоретичну/ ц!нн1сть права; б/ утил!тарну /прак-тичну/ шншсть права. ¡4юцо в першому випадку право розглядаеть-ся, в основному, через призму якост!, то в другому випадку -через призму корисност1. Тому, коли говорити про власну ц1нн!сть ■ права, то сл!д матв на уваз1 скорше, 1 в першу чергу, його наукову, ЮТелектуадьпу ц1нн1сть як продукта лвдсько! д!яльност! на основ! законодавчо! техн!ки, як теоретичну модель з точки зору II досконайост! або недосконалости Однак, ! в цьому випадку правила законодавчо! техшки, в к!нцевому рпхунку, п)длорядковаи! практхчнкм Интересам суб"скта сусп!льноУ практики. Наукову ц!н-Н1сть мають вс! скасован! норми права, а також вс! не прийнятГ законодавцем проекти норы права, оск!льки в них закладен1 пггелек-туальн! иодел!, як! в багатьох випадках випереджують' життя, про-грацують розвиток сусп1льких в!дносин. Л!юч! корми права заввди мають наукову ц!нн!сть, але не заввди практкчну д!шисть.
Вихсдячи э того, що основу криминально-правового прогресу скдадас розвиток багатоманИнкх сусп!льних ¡нтерес!»: еконошч--них, пол!тичних, духовних, правових, соц!алышх ! т.п. на грунт! розвитку вШносин виробиицтва, обмхиу I. розпсаплу.розглядаються
наШльш очевиднг, на думку автора, гран! ц!нност! крим! н^ьного закону: а/ крим!нальний закон як форма, эас' об"ективування сур-п1льних iiprepeciB; б/ крим!налышй закон як зас!б сощальноУ iH-формац!!'; в/ крим!налышй закон як sacifl соц!ального контролю за суспгльно значущоа повед1нкою суб"ект!в су:п1льних в1дносин; г/ крим!нальний закон як джерело правовоУ культури сусп1льства,
Розвиток крим1нального законодавства е, зокрема.яскравим проявом дН в державно-правов!й сфер! закону переходу к!льк!сних зм:н в як!сн1. Поступальний розвиток сусп!льних в!дносин у Bcix сферах життя сусп!льства веде до формування 1 накопичення, рог ширення обсягу, сфери нових сурп!лышх IirrepeciB, як! досягают', певноУ меж1, Mipa концентрац!i, теля якоУ в!дбуваеться стрибок /переххд/ вгд староУ до hoboi якост! - чергова кодифхкаЩя крим!-нального законодавства.
Обгрунтовуеться висновок, що кримхкальки" закон: I/ мае власну ц!нн1сть як продукт лтоськоУ д!яльност1 з пункту бачення правил законодавчоУ /кодпф!надiйноУ/ техн!ки; 2/ виступае засобом об"ективац!У i узгодаеняя сусп!лытх !нтерес!в, вйконуе соц!аль-нсМнтегруючу роль; 3/ зд!йснюе ц!леспрямовану, програмуюч'у ц1н-HiCHy opieHTaiiib суб"ект!в сусп!льних в1дносин, даючим Ум ii^iop-маШю про бакан! законодавцем модел! сусп!льноУ повед!нки; 4/ Bi-дображае сусп!льн! !нтелектуальн! ц1нност!, сприяе Ух утвердженню, поширенню i розвитку, ф!ксуе досягнутий р!вень правовоУ культури; 5/ збагачуе, на основ! знания ! св!домого засвоення пршшИв криминального закону, соц!окультурний потенц!ал особи, сприяе формуван-ню у неУ правовоУ св!домоетпозитивиоУ крил!нально-правовоУ в!д-пов!дальиост1; б/ служить оасобом виховання 1 поревиховання поруш-ник!в кртинально-правових припис1в. При цьому наголошуеться, що кримшалышй закон не в единим, ун!версальним i завади вир!ше" мшм
Лак чром, котрий детермшуе р!вень правово'! культури I культури правотворчостУ, повед1нку суб"екта сусп1льних в!дносин. До крим1-нально-правово!' заборони, як засобу боротьби з сусгильно небезпеч-шши дхяннями, сл1д звертатися в к!нцевому рахунку, коли пши со-шальш засоби не дають, або за прогнозом не можуть дати бажано-1'0 ефекту. В багатьох випадках п доцоьно застоеовувати в комплекс! з 1ншими засобами сусального нормативного комплексу. При цьому автор П1дкреслюе, що дана проблема е лише одним !з аспект¡в глобально! проблеми - ро, ; сошалышх 1 генетичних факторхв у детерышуванш соц!алько значущо'1 повед!нки особи.
В §2 - "Шдстави 1 меж! крим!нал!зацп" автор визначае кри-м!нал13ац!ю як стаШю, е'.'ап, метод реал!.зац1Т соц!ольно обумовле-ноУ криминально!" полIтики держави, складний, науково обгрунтова-ний процес оц1нки суспгльно значущих Д1янь як корисних для с.ус-П1льства або суспхльно небезпечних, що завершуеться прийняттям законодавцем норм криминального закону, як1 дозволяють.заохсч.ують або аабороняють, н!д" загрозою крюпнального покарання.конкретн! типи таких д!янь.
Шд п!дсвдщли крим!нал!зац!!' автор розум!е т! обставили, як! детерм!нують необх1дн!сть х доц!льн!сть крим!нал!зацН конкретного д!яння лвдини. Виходячи з цього, п!дстави крим1нал!эацП', в залежност1 в!д характеру, сут! : лоходження, под^ляються на умовн! дв! групи: а/ об"ективн!; б/ суб"ективн!. В свою чергу зб"сктивн! ! суб"ективн! п!дстави можуть бути двох вид!в: I/ внут-р!шн!; 2/ зовншн!« Внутр!шн!ми об"сктивними п!дставами криьина-л!зацН" д!яння можна, зокрема, вважати так1: I. Д1яння с небез-печним для суспгльства. Найважлившими критершш ощнки небезпеч-косТ! такого д!яння е: а/ очевидн!сть шкоди; б/ шкода перевшцуо ту шкоду, яка мо:шта у зв"язку з зайороною д!яння; в/ поширен!сть
д|яння; г/ динамика д1яння; д/ фактори надзвичайного характеру, як1 впливають на рхвень сусп1льно'1 небезпек т,1яннл /раптова зм|-на, загострення сошалыкн, економ1чноУ, пол1тичноУ сит.уацп внаслщок стих1йного лиха, в!йни, неврожаю 1 т.д./. Не вс! • назван! критерП е обов"язковими виключно у ?с1х випадках. Пошире-н1сть, Д1шам1ка дхяння : фактори надзвичайного характеру мають фак.ультативне значения. 2. ЕНдсутшсть пшшх ефективних с,усп!ль-них засоб1в боротьби /економ1чних, гоШтичних, правових ! т.д./ з цим Д1янням та його причинам. 3, Д1яння е корисним для с.усп1ль-ства, мае важливе значения для боротьби з| злочинн!стю ! тому -требуе легалхзашI на р!вш крим1нального закону як дозволене або заохочуване.
До числа найважливших внутр1шшх, суб"ективних П1дстав, наприклад, нал ежить: I/ сусп1льна думка, що грунтуеться на пра-восв1домост1 I моральное^ сусп1льства; 2/ пропоз.гаШ, висновки науковШв щодо можливост! ■ ! дощльност: кримгналхзац!'!'; 3/ про-позшШ оргашв кримгнальноУ песта I та 1нших державних I гроыад-ських оргашв; 4/ Шц}атива законодавця. Об"ективними зовшшшми щдставами крн.!1нал1зац11 можуть бути, наприклад, м!жнародно-праьов! угоди, м1жнародно-правов! традицГУ, а в якост! прикладу суб"ективноУ зовн!шньоУ пгдетави кримхнал 1защI може'послужити думка мгяпаредко? громадоысоот!. .
Викладеш п!дстави е найб!льш загальними, абстрактними метод олог!чними вIхами для крим1нал1зац]У. Вони не дають можливгеть зд1йсш1ти чрш - перейти виключно до формальних П1дстав кримпю-л1задн, а отже бажання застосувати в процес! кримптл1зацп липе' •.'■с^ну лог!ку, вШрвавши тпм самим цей пррцео в1д дхалек-"■пчно 1 ;;с. . - .. ;
: о .то ,с.'сп1льн6 зг<йЧ"::я:с "¡гг'г*. Т'-г -пи,:*-"! ; ■
ти, 1бмекуеться певними властивостями цих д1янь. I. Визначальною властив1стю е суттсва сусп1льш небезпека або суспхльна користь «¡янь. Крим1налIзац11 П1Длягають не вс1 сусшльно небезпечш д!яння, а лише Т1, з якими неможливо ефективно боротися 1ншими сусгильними засобами. Що стосуеться сфери сусшльно корисних д1янь, то крим¡нал¡зувати варто лише так! дхяння, ЯК1 мають значения для боротьби з1 злочиншстю. 2. Назван! дгяння повинн! ма-ти явний зовншний вираз ! справляти певнийвплив на сусШльн! процеси. Кримшал^зашя ¡..¡допустима в сфер! внутршнього лвдсько-го мислення /думки, погляди, переконання/. 3/ Так1 Д1яння мусять носити вольовиЙ характер, оск1льки кримшальний закон вс!м своУм зм^стом суттю заадресоьаний до вол! ! св¡домоетI лвдини, як! спрямовують I I повед!нку. 4. Важливою властив!стю розглядуваних д1янь е можливхсть соц!ального контролю за ними. Якщо д!яння за-зделег!дь не п!ддаютьоя соц1альному контролю /наприклад, сфера приватного життя/, то прийнята за тако'У умови норма крим1налыю-го закону приречена на безд!ялыпсть. 5. Необхдаюю властивхстю цих д!янь е достугписть доказування в установленому законом кри-м1нально-процесуальному порядку.
В найбхльш загальних рисах п1д критериями меж крим!нал!3а-ц!Т сл!д розум1ти фактори навколишньоУ д!йсност!, як! впливають на визначення сфери крим!нально-цравового регулювання сусп!лышх ввдносин. Критер!У меж криы!кал!зац!У в к!нцевому рпхунку визна-чаються кожнов в своп м!ру, складовими сусп!льно-економ!чноУ фор-мац!)': I. спос!б виробшютва /а/ продуктивн! евди; б/ виробнич! в!дносини/;2. 1деолог!чна ! пол!тична надбудова. Кокна з них мае сво'У закона функц!оцування Ьрозвитку, Важливе значеккя мае закон в!дпов!дност! виррбнич'их в!дносин характеру ! р!вню розвит-ку продуктивных сил* синхронность у розвитку вс!х складових еле-
мент ¡в сусп!льно-економ1чноУ формац! У. Поряд э цим, ргзний'вплив на меж! крпм!нал1зац!'1 оправляють суб"ектив' : критерИ: а/ воля, законодавця; б/ фактори, що характеризують духовн!сть сусшльст-ва: норми суспхльноК морал!; культура /загальна, правова/; право-св!дом!сть /правова 1деолог!я, правова психолог!я/; !сторичн! тра-дшШ' в розум!нн1 злочинного I незлочинного, що пройшли випробу-вання сусп!льною практикою I т. ш.; в/ матер !ально-техн!чш та ЮТелектуальн! можливост! крим1нальноУ юотицН.
В §3 - "Крим!налышй закон 1 меж! судовоУ дискрец!У" роэгля-даються сфери прояву судово! диспрецН' /угляду,- розсуду/ фактор, що визначають У У меж!, форми Ух регулювання законодавцем.
Судова дискрец!я /утлад, розоуд/, доводить автор, мае, зок-рема, м1сце: а/ при квал!$!кац1У элочину /крим!нально-права оцш-ка сусп!льного небезпечного д!яння/; й/ при вир1шетО питань: I/ про зв1льнення в1д крим!нальноУ в!дпов1дальност! /ст.48., ч.1, ст.50,ст.51 КК/; 2/ про зв!льнення в1д крим!нального покаранкя /ст.ст.10, ч.З,'45, 46, 461, 49,52, 521, 53 КК/; 3/ призначення крим!нального покарання; 4/ неосудност! особи /ст.12 КК/, необхгд-ноУ оборони /ст.15 КК/, крайньо! необх!дност! /ст.16 КК/; 5/ призначення примусових Заход 1в медичного характеру /ст.13 КК/.I при-мусових заход!в виховного характеру /ч.З ст.10 1 ст.II КК/; б/ ви-знання особи особливо небезпечним рецидив !стом/ст.2б/; 7/ погашения судимост! /ст.55 КК/.
Меж! судовоУ дискрецГУ /угладу/ залежать: а/ в!д законодавця, на якаму лежить обов"я8ок встановлпвати ц! меж!; б/ в1д суду, який зобов"язаний дотримуватися встановлених законодавцем мбж, а при Ух в!дсутност1 - рац!оналыго' користуватися наданим йому законодавцем правом тлумачення крим!нального закону.
Умовно вид!ляються сл?дуюч1 форми регулюваняя законодав-ем
мс судогоТ диекрецгУ: I/ законодавець повшстю передав с.удам право оцппги конкретних обставив справи /наприклад: ч.З ст.5;
4.2 ст.7; ч.З ст. 10 КК; абсолютна бУльклсть оШночних понять/; 2/ зпконодавець частково обмежуе суд в оцУнцУ фактичних обставин спр-чви шляхом встановлення певних критерУ'Ув оцУнки I вказуе на можливий характер /результат/ Ух оц!нки /наприклад: ст.12,
ст. 13, ч.4 ст.14, ст.15 ст.16 1(К/. Законодавець ч1тко видIляс критерГУ оцпгки фактичних обставин справи У вказуе судовУ в ¡м-перативн!й форы! на хар?.. тер /результат/ Ух ошнки /наприклад:
4.3 ст.29, ч.5 ст.34*. ст.38 ¡2</; 4/ законодавець частково обмежуе еда в оцУнцУ фактичних обставин справи г не вказуе на характер /результат/ Ух оцш.'л /наприклад: альтернативна санюш норм Особливо'У частини 1<к/.
На широту меж судовоУ дискрец1У впливаюггь так! основш чин-' кики: I/ рУвень використання законодавцем при йормулюванш норм кримУнального закону оШночних понять; 2/ рУвень наявност! я нормах криминального закону альтернативних санкшй з широки:-! дУапа-зоном вддУв I розм1р!В покарань; с/ рУвень правосв.1До;,юсТ1 I моральное^ суду; 4/ рУвень орУснтацГУ судовоУ практики; 5/ рУвень ефективност1'прокурорськрго нагляду.
Крим!дальний закон виконус роль своерУдного посередника ».иж законодавцем У правозастосовчими органами та особою. И&ект прямоУ Ьтукш У волУ, як продукта д1ялыюстУ св1 домоет! законодавця у св!дом!сть У волю особи, яким вона адресуеться, неможливиП. Воля мусить знаходити длц свое У реал^зашУ, перш за все, чУткий словес-ний вираз, а коли йдеться про використання для цього норм закону -слозесний письмовяй вираз. Законодавець, який розраховуе на максимально шжливу реалУза'цУю' .'свосТ--вол!, муспть "розшвляти" з ■ тими, кому вона адресуеться, зрозушлою, максимально .однозначном
мовою. Ця метод олог1чна засада е неодмшною для встановлепня зво-ротного зв"язку м!ж адресатами /громадяни, ужбов1 особи пра^о-охоронних орган ¡в/ I законодавцем, а отже 1 формування позитивно ')' I забезпечення негативно!' кргаЛнально!' в щпов дальности
Багатозначн1сть ондночних понять кргинально-правових рри-пис1в дозволяя в багатьох випадках одночасно оцпсавати конкретне Д1яння, в залежност1 в!д суб"екта оц1нки, як законне або незр-конне, що розмивае меяи законност1 1 справедливость 1Ндс.утн1сть ч1тко1 уяви про Ц1 !лел1 ставить в скрутне становище правозасто-совч! органи» Не маючи максимально можливих однозначних критер "т'в ощнки, вони завдци перебувають, образно висловлюючись, в "зо-1 ризшсу", яка небезпечна такими найбхльш типовими вар1антами: 1/по-милка в оШнц1 конкретного д!яння особи; 2/.можлив!сть ишоТ оцш-ки цього Д1яшш компетентним правоохоронним органом ./наприклад -обласним судом/; 3/ ця ситуаШя, кр1м того, та!'ть в соб1 небез -пеку св1домого, корисливого використання недосконалост1 кримшаль-ного закону окрёмими недобросов!сними прац!вниками правоохоронних орган1в у визначешп, наприклад, меж! М1ж злочинним 1 незлочишшм. В процес1 кодифпсацп кримгнадьного законодавства, на нашу думку, необХ1дно: I/ провести ушф1кац1ю оШночних понять, що застосо-вуються в нормах криминального закону; 2/ звузити до розумного, оптимального мШмуму сферу Тх застосування, що, мояливо,наприклад, за рахунок дробгння : конкретизацп складхв злочин1в; 3/ вс! оцпючн1 поняття, ша будуть застосован1 при конструювашп норм кодексу, мають отримати ч:тк1 критер 11 оШнки в Загальшй части-Н1 кримпшлыюго кодексу, де для цього доц1льно вщЦлити спе-щальну главу; 4/ встановити порядок, зг!дно якого всI нов1 поняття, як1 вводяться в кримшалышй кодекс, тлумачаться в игл юч но законодавцем ■ на рт11 закону.
В сучасних умовах ч!тко викристалIзувалася гостра необхвд-шсть переходу в1д абстрактности до казуальности в кришналько-нравовому регулюванш. У зв"язку з цим в процес1 кодиф1кац1У кри-мшаяьного законодавства е сенс звузити можлив1сть застосування бла^атних I вхдсилочних диспозтШ при конструювашп норм криминального закону.
Мехашзм втхлення соц1ального в крим!нально-правове надзви-чайно складний. Автор дотримуеться позищУ, що в сучасних умовах немокливо уникнути судово* дискрешУ. Однак, судов¡й дискрецГУ мае диспон.увати реальш можлив1сть доброоов1сност1 с.уб"екта дискрету. Тому гостро стоУть проблема контролю з бок.у деркави I суспхльства за справедлив)стю судовоУ дискрету.
В §4 - "Конститущя УкраУни - правова основа кодиф1кац1У кри-М1нального законодавства" доводиться, що конститушю УкраУни слхд розглядати як основу, фундамент умовноУ п1рам1ди правових засоб1в . регулювання сусщльних вщносин. Самё з кодиф!кацп конститушй-ного законодавства, виходячи з наукових основ теорГУ кодифшацп, розпочинаеться /повинна розпочинатися/ кодифхкаШя всього. законодавства на переломному етап! розвитку сусшльства. Конституц1я служить правовою базою для вс!х форм удосконалення законодавства: кодиф1кац11, 1нкорпорацй', консолщащУ, новел1зацхУ. Шо стосуеть-ся кодиф1кавдУ матер1ального законодавства, то вона мае завершува-тися кодиф1каЦ1ею крим шального законодавства, оск1льки кримшаль-.о-правов! засоби е крайшми в рег.улюванщ сусшлышх вхдносин.
Названа властив!сть конституцГУ обумовлена:. а/ особливим УУ статусом в систем! законодавства; б/ олужбовими функц!ями консти-туцЦ в систем! законодавства I в сусп1льствь
Особливий статус конституцГУ в системи законодавства, УУ пер-виншсть обумовлена,толовним чином, УУ • найвищою .юридпчною силою.
Социальна Ц1ннхсть конституцИ' полягае, на нашу думку, у ь;..<онан-Н1 нею двох основних Функц1й: а/ статично? ; 1/динам1чно'1.
Маючи найвищу юршшчну силу в 1ерарх1У нормативних акт ¡в держави, захф1ш1юючи пол!тичну, економ!чну, правову, соц!альну I духовну основу життя сусп!льства, мету, "оивдипи 1 меж1 правового регулювання, суть 1 змхст законодавчо? пoлíтики держави, визначаючи суб"ект1в правотворчо? д!яльносТ1 та ?х компетенц1ю, загальш засади прийняття, опубл!кування 1 вступу в силу закон!в, основи правового статусу громадян, конституцхя- Укра'пш виступав тим самим як найважлив!ше джерело законодавства, закон для вс!х закон!в, своерхдний банк 1дей, принцип1в I положень, що скла-дають. основу сусШльного нормативно-юрвдичного потемИалу, правову основу кодифхкац!? криминального законодавства.
Важливим принципом реальност! статусу особи як самосИЙ-ного с.уб"екта пол1Тично? орган1зац1? сусп1льства е здатшсть взяти на себе в¡дому частину неформально?, позитивно? вгдпов1-дальност1 за стан функц}онування сусшлыхого механ1зму. Повер-таючись до 1де? часткового роздержавлення правоохоронно? д1яль-ност1 держави I створення недержавних правоохоронних приватних оргашв 1 орган1зац!й автор пропонуе закр!пити в Конституцх? Укра?ни норму такого зм1сту: "Громадяни Укра?ни мають право на участь у боротьб! з1 злочинн!стю 1 у проф!лактиц1 правопорушень. Форми I порядок тако? участ! визначаються законом.
У раз! необх1дност{ захисту в!д злочинних посягань ¡нтёре-с1в держави, суспхльства, ¡нтерес1в ¡нших ос!б I орган1зац1й,а також власних ¡нтересхв 1ромадянам Укра?ни надаеться право' не-обхтдно? оборони I крайньо? необх}дност1. Умови реал1зац!х них прав визначаються чинним 1фим1налывш кодексом Украхни"..
Важливою ланкою в механ!зм! реал!зац{? Конституц!? Укрг'ни,-
с ипЛнальне законодавство, удосконалення якого у найвииий його форт - кодиф1каЦ11, буде сприяти удосконаленню мехашзм.у реал!-зашУ констит.ушйних норм. Наяву взаемозв"язок, взасмооб.уыовле-нхсть У взп^иод1Я конституш1 I кримшалыюго законодавства. 3 г^ного боку - конститущя вист.упас як правова база, правова основа удос.коналення крнмпшльного законодавства, а з другого боку - удосконалення крш.инального законодавства сприяв реа;пза-1и V консТ!1Т.у!ийннх норм.
В "¡гякпгченш" д;.. гься загялып иксновки I ггропозшн 1 за наол1Дками диссрташйного досл1дяення.
Ооношп полоясши дисертаиУУ оп.убл1кова1п в наступних на.укових працях:
I. КодифУкацУя криытнального законодавства УкраУни:. проб-леми ¡стор11 I методологГт. Льв1в. "Свгг" 1992.-10 д.а.
2. Согцальна обумовлешсть кодифпсац1 V криминального за-конодавстиа Укрптни // Право Укра'пш. 1992. .'54 -0,4 д.а.
Наин 1фопозщ11 до проекту закону про вдосконалепня криминального кодексу // На пшяху до правово'У дер.-ави: тези допов!дей 1 п0В1Д0млень львУвсько'У рег10налыЮ1 науково-практич-ноУ конференцУУ. Ш випуск. Льв1в. 1992. - О,В д.о. /в сп1вавтор-ств1/.
4. Недержавна правоохоронна дУяльнУсть /правова концепшя/ // Право УкраУни. 1992. 1ё2. - 0,5 д.а. /в сп1вавторотв1/.
5. ТецденцУя гуманУзацГУ радянського криминального законодавства // ВУсник 1Сшвського унУверситету. Сусшльно-пол ¡тичш науки. 1991. йЗ. - 0,4 д.а.
6. Кодиф1кац1я приканального законодавства 1 питания гугла-н1зац1'1 // ВУсник Льв{вського университету. 0ер1я ырцдична. Випуск 29. 1991. - 0,3 д.а. •
7. Кодификация законодательства Украинской ССР /19561985 гг./. Текст лекций. Львов. ЛГУ. 1991. - 5,2 д.а.
• 8. До питания про соц|алыт призпачения радянського криминального права // Проблеми правознпвсч'ва. Республп\пнськнй шх-вщоглчий наукавий зб1рник. Ки'Ув. "ДпбУдь". 1991. - 0,4 д.а.;.
9. Питания еколотч I I удосконалення крим1нально-пра>ювих норм // Проблеми шдвицення рол! державно!', науковоУ I громад-ськоУ еколог!чно'У експертизи. Тези доповгде!. 1 вистушв учасн:.-к ¡в республшанськоУ науково-практичноУ конференцп 28-29 травня 1991 р. Льв1в. 1991.'- 0,1 д.а.
10. Кодификация уголовного законодательства и вопросы уголовно-правовой защиты природы // Эколог^-экономические и социально-правовые вопросы природопользования и охрана природы. Тезисы докладов и выступлений участников третьей Львовской научно-практической конференции. Львов. 1989. - 0,2 д.а.
11. Перебудова ! 01фем! питания правотворчост! // Сучасш проблеми держави та права. КиУв. "Либ1дь". 1990. - 0,1 д.а.
12. Вопросы кодификации .уголовного законодательства в условиях перестройки // Развитие национальной государственности союзной республики на современном этапе. Тезисы республика не к е., научно-практической конференции. Киев. ИГПАН УССР. 1990. -0,1 д.а.
13. Питают черговоУ кодифхкащУ радянського кримтально-го законодавства // Проблеми формування 1нститут1в правовоУ держави. Льв1в. ЛДУ. - 0,2 Д.а.
14. ГГравова реформа 1 питания гуман1зац1У радянського кри-м1нального законодавства // Радянське право. 1990. 1510.-О, '.• д.а.
15. Кодификация уголовного законодательства и оценочные признаки составов преступлений по УК УССР // Вестник Львовского ун-та. Серия юридическая. 1990. .'£28. - 0,3 д.а.
16. Розвиток самовряд.ування народу } проблема боротьби з бюрократизмом // Шсцев! Ради: проблеми м:сцевого самовряд.ування ! м!сцевого господарства. Тези доповгдей ! пов1домлень. Львгв. 1990. - 0,1 д.а.
17. Проблема меж судово'У дискрецГУ в кримСальному прав1 // На шляху до правовоУ держави. Тези допов1дей ! повгдомлень. Льв1в. 1991. - 0,1 д.а.
18. Конституция - политическая и правовая основа развития советского законодательства // Вестник Львовского ун-та. Серия юридическая. 1989. ^27. - 0,4 д.а.
19. Предложения к обсуждению проекта Основ уголовного законодательства Союза ССР и союзных республик // Радянське право. 1989. йз. - 0,4 д.а. /в сп1вавторств1/.
20. Проект Основ .уголовного законодательства СССР и со'-°-ннх республик - начало очередной кодификации советского уголовного
за' нодательства // Актуальные вопросы реформы .уголовного законодательства. Материалы республиканской научной конференции. Тарт;,. 1989. - 0,2 д.а.
21. Основш етапи другоТ комплексно'! кодифгкацГг законодав-ства УРСР // Радянське право. 1988. М. - 0,4 д.а.
22. Победа Великого Октября и создание основ социалистического права на Украине // Проблемы правоведения. 1987. Я48. -0,4 д.а.
23. Совершенствование законодательства. - предпосылка повышения .качества правового регулирования // Вестник Львовского ун-та Серия юридическая. Вип.23. 1985. - 0,3 д.а.
24. Кодификация - высшая форма'совершенствования законодательства союзной республики // Проблемы совершенствования республиканского законодательства. ?.!атериалы республиканской научной конференции. 4.1. Киев. ИГПАН УССР. 1965 - 0,2. д.а.
