АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Краевое самоуправление на Буковине (1861 - 1914 годы)»
I I и V Г.
2 2 МАЙ 1995
МШ1СТЕРСТВО ОСВ1ТИ УКРА1НИ КИИВСЬКИЙ УШВЕРСИТЕТ 1м. ТАРАСА ШЕВЧБНКЛ
На правах рукопису
ШИБ А О Л е к с а и д р Михайлович
КРАЙОВЕ САМОВРЯДУВАННЯ НА БУКОВИШ { 1861 -1914 РОКИ)
12. 00. 01. - теорм та ¡сторЫ держави I права; ¡сторЫ псштичних 1 правовых вчень
Автореферат
дисертаип на здобуттй наукового ступени кандидата юрндйчних наук
КиТ» -1995
Дисертац1еш е рукопис.
Робота вкконана на кафедр1 теор!1 та icTopii дериави i права приднчного факультету Кйвського ун!верситету 1м. ТарасаЩевченка.
Науковий KepioHHK
- Козвбра Микола 1ванович, доктор юридичних наук, професор.
0ф1ц!йн1 опоненти:
-- Бутка Irop Пилипович, доктор юридичних нами, професор
Чихович Валер!й йнатолМович, кандидат вридичних наук, доцент
Пров¡дна орган1зац!я
Кафедра теорН та. icTopii дервави i права юридичного факультету Львiвського дераавного ун!верситету in. 1вана Франка.
в_£г__ год.
Захист в1дбцдеться пр. на зас!даин! спец1ал1зова'но1 вчено! ради ,Д.06б. JB.17 при КиИвському цн1верситет! Тараса Иевченка. 252017, вцл. 8олоди: мирська, 60, юридичний факультет.
Автореферат роз!сланий "Ai^'J&M-Cr&Z-___1995 р
Нчений секретар сп8ц1ал1аовано1вчено1 ради
Кузнецова B.C.
ДктцалыНстъ теми досл1дяення. Затяяиа t багатоман)тна a cBoiMH проявами криза, яка.охопила наие сусгильство, ста-:а серйозним гальмом на вляху побудови продекларовано1 де-:ократично1 правовое дериави. Одним Î3 прояв!в uieî кризи в i пол!тичному аспект! в незбалансован1сть сп1вв1дноиення lia центром i регионами.
Породжена тотал!тарнии режимом система цеитрал1зацй уп-авлйшя територ!ями робила м5сцев1 Ради без1н1ц1ативними, а ¡асом i безпорадними. В котрий раз в IcTopii, коли система [адцеитрал!зованого державного управл!нмя вичерпала себе, вертавться до одн)е1 з основ 1снування суспйьного орган1з-¡у — с!льськйх громад, м!ських, крайових (губернсышх, облас-!их) ланок управл)ння. Нагальна потреба в такому звернешп снуе нин! й в yKpaîtii. Брахування в!тчизняних {сторичних радиШй, CBiTOBoro досв!ду е необхЦною умовоп в1дродяення нституту м1сцевого самоврядування. Даний 1нститут "як не-:1д'емна частина нйц1онально$ структури, в найблиячим до ромадян р!внем управл!ння, а тому перебувае в крачому стано-ищ! як в план1 заохочення ïx до прийняття р!вень, во стосу-1ться умов 1хнього яиття, так i и використанп! 1х знань та ¡ояливостей в 1м'я прогрссц"1.
Як повинно розв'язуватися питания: "сильний центр - силь-il рег!они" чи навпаки: "сильн! рег1оии - сильний центр", кими повинн! бути параметри, зм1ст i компетенц1я самовряду-ання, де проходить неяа м1« м1сцевими рргане^и державно! вминаемо« влади I самовряднйми органами. Ц1 та 1нв1 питания
Всесв!тня Декларац!я мкцевого самоврядування // Шсцеве та реНональне самоврядування ЗвраШи. Вип. 1-2 (6-7). -KHÏB, 1994. - С. 6S.
е нин! предметом гостах дискус!й м!и пол!тиками, господарсь-кими кершмками, полЗтологаыи, иристами.
Процес помук1в найб!лыа ефективних та прийнятних для 9к раЗни Форы самиврядування затягнувся. Иого прискорению беэ-умовно сприяяо б використання наявних у св!тов1й практиц! пе рев!рених багатов!ковим досв1дом форм самоврадування. Проте 1сторичний досвЦ доводить нпефективн)сть механ!чного пг-рене сенна нав!ть найдосконал^ашх форм самоврадування, якщо вони не спираються на ментал!тет даного народу, його традицп та сучасн! реал!5.
Розвиток самоврадування в УкрапИ, його основн! етапи та систрми розглядалися багатьма авторами, йвага » до авст-р!йсько1 системи самоврадування. яка !снувала на Буковин! в друг1й половин! XIX на початку XX ст. була эначно меншою, а досл!двсш1я, в яких проблеми самоврадування на БуковинЬ зокреиа д!яльн1сть буковинського ланцтагу в пер1од 1861-1914 рок!в розглядалися спец1ально, вДдс'утн!. йосл1 двувалися лише окрем! аспекти ц!е! проблеми. Серед них науков! прац! Н.Кор-дуби, В. Костачука, С, Смаль-Стоцького, а такок сучасних науковц1в В. Ботушаиського, 6. Приходька, М. Настюка.
9кра!нськс буковинознавство 1снувало не т!льки на тере-н! Радянсько! Нкра!ни. а 1 за и ме*ами. Воно, як правило, тея необходило проблеми самоврядування. Особливо це стосдет» ся праць таких досл!дник1в"як.й. Яуковський. Й. Котц!ян, 3. Кузеля, I. Лисяк-Рудницький. Е. Прокопович, Е. Турчинсш та 1н. Проте !х прац!. як 1 доел!дкбння в1тчизняних !стори-к1в, далеко не вичерпдвть проблеми ! не дають достатньо! уя! про д!яльн1сть самоврядних установ 1 насамперед ландтагу. Ц| обумовило виб1р теми.даного дисертацШшго досл!д®еиня 1 ви значило И осиовну мету - провести комплексне 1сторико-прав1
"5" .
ве досл1дкення системи крайового самоврядування Букозини в иер!ол 1861 - 1ЭI4 рок!в. Для досягнення вказано! ивти були поставлен! тек! завдання:
- проанал!зувати соц1алыт-економ1чн1 та пол1тико-пра-пов! передумови надання Буковин! у друг1й половин! XIX ст. статусу окремого "коронного краю" 1 автономП;
- на основ! анал1зу нормативно-лравових акт1в розгляну-ти систему орган!в лицевого самоврядування на ВуковшМ к!яия XIX - початку XX ст.;
- розкрити порядок форкуванпя, структуру 1 ломпотепц!и орган!в крайового самоврядування на Буковин!-;
- визначити м!сце 1 роль ландтагу у систем! самоврядних орган!в 1 орган!в дериавио! влали Йвгтро-Угорцини;
- розглянути закпнотворчу л1яльн!сть ландтагу, визначити 5! пр1оритетп1 напрями;
- сфпркулввати висновки щодо рол! 1 м!сця саковрядиих орган!в у соц!ально-скоиом1чномд 1 поличному розвитку Буко-вими:
- уззгалышти позитивний досв1д роботи ландтагу, його орган!в та виробити проиозицП щодо використаняя цього досв!-ду в орган1зацП д!яльност! орган1в самоврядування в сучасн!й Укра1н1.
Методолог!я ! джерела дослЦяеина. Вир1иуючи поставлен! завдэння, автор застосовував тзк1 наунов! методи: 1сторико-пор1вняльний, системно-структурний, Формально лог!чний,,ста-тистичнэтй та 1н.
Сф0рмул1)0ван1 в дисертацП теоретйчн1 висповки та прак-тичн! рекомендацИ спираиться на прац! вчених, як! досл!дяу-вали основн! 1сторико-правов1 проблеии самоврядування ая б к!нц! XIX - на початку XX стол!ть. Серед них прзц! Д.Багая!я,
0. Валырра, И. ВасиЛенка, М. Владимирського-Буданова, М. Груаевського, С. Гошовського, /1. 0к1ниевича, Н. Локров-ського, Ш.Паиейка. Використовувались такой прац! з 1сторй та теорп самоврядування в Укра'Ш! сучасних авторов: I.Буткг В. Нампо, В. Крэвчепиа, 0. Копиленка, И. Корн!елка, В. Куль-чицькогс, В. К1селичника, й. Ткача.
При написаш'Н дисертацП зд1йснюрався анал!з законидав-ства Ыира^ни, що регулвв д5яльн1сть мГсцевих Рад народних Д' путат1в, а такой проект1в закону "Про м1сцсв1 Ради народних депутат1В".
У процеп! досл1дкелня теми дисертант вироко спирався н арх1вн! дкерела, б!льа1сть з мких сводиться в науковий об^г вперие. Найб1лы5 вагомими з них виявились маюр1али, скин-центрован) у фондах 2 1 3 Чврн1вецького обласного державно! арх!ву, присвячених Виконавчому ком)тсту ландтагу та Крайо-вому управления Буковини. »
Се^гд опубл5кованих джерел нойважлив!ше значения для досл!дяення теми мали эаконодавч! акти, на яких грунтувалсн самоврядування окремих земель АвстрП. Закони, як! регулюв* ли дане питаиня, були спубл!кован! у "В1дбитку ¡з збЦшика деряавиих закон1в для герцогства Буковина" -за 1861 - 1867 роки.
Законодавча д1яльн1сть буковинського ландтагу знайвла свое в1добракення у такому иф1щйному видашп як "В 1сиик з кон1В та розпоряднень для воеводства Буковина"', яккй друку вавг.я трьома крайовими мовааи - т'мецьков, румунськош, уад ¡нською.
Винятково валливим даерелом для вивчення 1сторП 1 зм!сту врайового самоврядування на Бук'овин! е стенографам! протокол« засГдань ландтагу, як! друкувалисъ окремим з'(Нр!
" 7 ~ .
ком 1псля кошт! сес1 г ландтагу. Вони дають момлив!сть з до-статньою повнотою лростеяити за розстановков пол!тичних сил в ландтаз!, ходом обговорення винесених на його засЦання питань. за пристрастями. як1 виникали у зв'яяку !э цим.
У досл!дяенн! використана л!тература мемуарного ванру -спогади пров!дних буковинських пол!тйк!в - депутат1в ландтагу М. Василька. С, Поповича, письменника 0. Нзиовея. як1 дали мойлив!сть б1льи повно в!добразити пол1тичну атмосферу, в як{й д!яли органи крайового самоврядування.
' Корисниы для досл!д»ення виявились такой пер!одичн! виг цання, цо виходили на Буковин! в к!нц5 XIX - на початку XX стол!ть - газети "Буковина", "Нова Буковина".
Дяерельна база, анал1з законодавства 1 ыонограф1чно! и1тератури дали моялив!сть сформулювати науков1 полояення, >исновки та пропозицП, як! складавть наукову новизну дисер-гац!йного досл!дяення. На захист виносяться так! полояення га висновки;
1. 9 друг!й половин! XIX ст. - на початку XX ст. на Бу-<овии1 сформувалась система орган!в крайового самоврядування ¡вропейського типу, Ця система була принцнпово новою в 1сто-)П самоврядних орган1в в икра!н$..
2. Органи крайового самоврядування ландтаг та його вико-[авчий ком!тет - вид!л функц!онували на лосить м1ци!й, до-:конал!й з огляду на той час 1 розгалу«ен!й нормативно-пра-гов!й баз), основу яко! складали загальнодер&^вн! (закон Про 1кперське'представництво" в!д 21.12.$867 р.) 1 крайов! "Крзйова ординац!я", "Крайова виборча ордийац!я до ландта-у" в!д 28.02.1061 р.) закони.
3. Дёмократичн!ст& ландтагу, як представницького орга-у, 'стотно обмеяувала 1снукча кздИальна система вибор!в.
- в -
його депугат!в.Бисокий кайновий ценз та двуступ!нчат1сть В1 борчо\ система в селянськ!й курП унеможливлювали участь у виборах значит частини населения Буковини, а процедура в!) критого голосуваннд сприяла зловяиванням п!д час вибор!в. Залишатчи чезмншим стзново -представницький принцип форму-вания ландтагу, кур1альна виьорча система змпшвалзсь, наб! ваючи певних прогресивних рис. До них сиЦ взнести зн-1ни, зг1дно з якими депутати обирались бззпосередньо' виборцями, таемно. 1сторино виправданим було введения нац!онального представництва у виборчих кур!ях.
4. Розподтл владнкх повиовашень м!ж органами державно вяади <!'.райовим управлениям) 1 органами крайового самовряд вання (ландтагом, вид!лои),. наивность ¡нституту "крайового майна", Ф1нансово-економ1чно3 бази ) диорел п поповнення виэначали крайове самоврядування як самоспй.чий ¡нститут, яьий мав статус "в1дносно1 автономЬ" дедо державно! владу 5. Сц„зра законодзвчо! д!яльност1 ландтагу обме»увалас1 справами "дорученога кола д1яльностГ' - благоустрою, агрокультур)!, народно! псв!ти, медицин« краю тощо. Ландтагам ( ли прийнят! основн! закони, що стосуваяись цих справ, чим створено правове п1дгрунта для ¡х вир1шення на БуковинГ.
6. Ярийнятий ландтагом регламент робсти встановлявэв механ1зи д!яльнос'Н ландтагу: чИку процедуру проходяення конопроект1з, тдготовку I ведения эас1дань, форми денута сько) д!кльносп - внёсення, 1нтерлеляцП, участь у робот кокШй,
?. /Цял!)н1сть ландтагу позитивно ьпликула на громаде антивн1сть Еител1з крап, на економ1чний, сусп}льно~культ1! ний розвиток Оуковинй. Досв1д д!яльност1 самоврядних орга на БуковшН, можна використати при вир1шзнн[ сучасних про
вЦродяення 1 развитку теритогИй Украпш, враховуючи 1х рич!п традицп 1 нин 1 шиз реалп ссмйалыю-енпнс^чнпп) 1 ,турно-нац)онального розвитку. Практична значилисть роботи:
1/ у законотворч1й д1я.пьност1 - висновки дисертдцп иа-> бути використан! у прочее! подалызого вдосконалення за-)дзвства Укра1НИ про мк^еве та репональне самоврядуван-
2/ у начальному гфоцес! - положения дисертацП мэяуть ористовусатися при п!дготовц! в!дпов1дних роздипв п!д-ник!в } навчальних пос!бник1в;
3/ у науково дослЦницьк{й д!яльносп - частина сфорыу-ваних у дисертацп половень носить дискус1йний характер 1 е слуеити базов для подалыаого наукового досл1даення льност! самоврядних орган!вна Буковин} в период з 1861 1914 року. '
йпробац1я результат1в досл1диення. Основн! положения та новки дисертацП знайшли вЦобраяення я трьох публ!ка-[X, обговаривались на засЦаннях кафедри теорИ та 1сторН >яави 1 права Ки']вського ун!верситету Т. .Шевченка.
Структурно дисертац1я складаеться 1з вступу, трьох глав, I охоплюють в!с1м параградпв, висновк!в, списку л1тературн додатк1в.
ЗМ1СТ РОБОТИ .
У "Вступ1" обгрунтовуеться актуальшеть теми дисерта-1, визначаеться мета, завдання, ыетодолог1чна й емп!рична за досл1дяення, формулшться полояення. як! виносятьса на хист, розкриваеться практична значии1сть роботи. а тако» робац!я результат^ досл1двення.
- 10 -
Глава 1 "До 1сторП станогяення крайового самовряду-вання на БуковинГ' присвячена анал!зу соц!ально-еконоы1ч-них, пол1тичяих та правових передуыов становления самовря-дування на Буковии! та розкриття його основних етап1в. На-саыперед, анал1эуют^ся зм1ни, як1 в1дбулж-.я в сусп1льно-полНичному лад! Буковини протягоы XIX ст. 1 особливо [Целя революцП 1 контрреволюцП 1848 - 1849 рок1в в Йвстр1й-ськ!й гмиерп.
Б соц1алыюыу устро 1 иайважлив1шиы було скасування у 1848 роц! кр!посного права 1 завершения формування в наступи! десятил1ття кап1тал1стичного сусп1льства. Причому. цей процес, розтягнувшись на всю другу половину XIX ст.. був дуве хворобливии 1 супроводяувався обезземелениям селян, лоявою значно! к1 лькост 1 с1льськогосггодарських пролете р1в, ростом ен1грещП укра!н'ських селян в Канаду. Ш, Аргентину тощо.
Знач1»1 еволюцП у досл!дкуваний период зазнали полии> н! установи кран. Той пол!тичний усгр1й, в уковах якого у друг!й половин! XIX ст, сформувалась система м1сцевого сам( врядуванна на Буковин!, склався не в1дразу. Коли у 1775 р. Буковина ув!йила до складу Австр1йсько! 1мперП/ ппл!тични1 устр!й краю був р!зко в!дм!нний в!д пол!тичного устрою 1ки австр!йсъких земель. Тому пол!тичн! установи крав поступав! еволюц!онували вЦ установ перех1дногв типу (В1йськове управляя 1775 - 1786 рр.), поява яких у св1й час була викл1 рана необх!дн1стп адаптацй край до нових умов, до установ эагальноавстрМського типу (Окруине управл!ння в Черн1вцях склад! "Корол!вства Галичини 1 ЛодомерП" - 1786-1849 рр.) Настугшиы кроком у цьому процес! стало вив!льнення пол!тич них установ Буковини в!д галтц.ко1 оп!ки ! 5х гпдпорядку-
- 11 -
ання центральним остановам В)дня, якнй найдопше затагиуп-я в органах суду та прокуратура В результат! в 60-х роках а Буковин! склалась стабильна система адм!н!стратиБио-тери-ор!ального устрою, яка про!снувала у мэйне незмишому ви-ляд! до розвалу Австро-Игорщини.
Процес становления крайового самоврядування на Буковии! ув Т1СН0 пов'язаний не лльки з пол1тичиими, а й з нац!о- . [альними процесами, як! вЦбувалиса в окреыих землях Апстр1й-:ько1 1мперп. Як у центр!, так на м1сцях йшли пошуки форм )еал!зацп певних елеменпв самоврядування. Саме певних, бо 1ро кардинальне розв'язання цього питания на р1вн! окреиих 'коронних земель" в умовах т6д1шньр1 конкретно-!сторично'! айсносп не могло бути 1 мови. ВЦбувалися так1 поиуки ! на Зуковин!, цо пЦтверднуеться проведеним у дисертацП анал!-зоы значного фактичного матер1алу. Складн!сть повук!в зумов-пшвалась до того а вЦсатШств на Буковин! 1сторичних тради-ц!й самоврядування на крайовоху р!вн1.
Вакливиыи в1хами на шляху становления самоврядних орга-н!в було вид!лення Буковини 13 складу Галичини в самост!йну адм1н!стративно-територ!альну одиницю. Та обставина, цо в представницьких органах Галичини порядкували поляки, а руму-нам в них було выведено другорядне *1сце, аа н!як не влаы-товувало найб!лыв еноном!чно сильну ! пол!тично орган1зовану соц!альну групу на Буковин! - румунське боярство, яке праг-нуло до самост}йного порядкування м1сцеви«и справами. б!льие того, плекало над!! на створення пЦ ск!петром Габсбург!в "коронного рунунського краю" з Буковини та Траис1льванП. 3 цього приводу румунськ! бояри робили неодноразов! демары! перед в!денським урядом. Останн!й, не гИшовши' наэустр1ч да-лекосяин'иы домаганням, все а 4 берегзня 1843 року визнав Еу~
ковину окреаим корокним краем !з титулом "Герцогство Буковина" .
Вьасл1док бюрократично! тяганини, а такоа опору, який у р:зних Формах чинила галицька адм1н!страц1я, провес вIдд1-лення Буковини розт»нувся на к!лька рок1в. У 1850 р. Буковина одержала представницький орган - ландтаг, але вп) не поклав початку крайовоыу самоврядуванцю, ,оск!льки !мператор-ським патентом в 1д 31 трутня 1851 р. дарована конституц1я в1д 4 березня 1849 р. була скасована 1 в йвстр1йськ!й 1мпе • рП в1дновлено необмежену владу оператора. Лише у 1854 р. утворено окреме Крайове управлИшя Буковини в Черн1вцях з крайовин президентом на чол!. У 1860 р, Буковину знову з'еднано з Галичиною, ¡цо викликало помине невдоволення верх1вки буковинсько! н^ецько! бурвуазП та руыунських бояр. Пльки 26 литого 1861 р.'Буковина остаточно одержала крайову автоном1ю 1з статусом "коронно! землР.та титулом "Герцогство Буковина" ! було обрано ландтаг.
У дисертацП докладно анал!зуаться уыови, за яких були ирийнят1 1мператорськ1/акти - Диплом 20 вовтня 1860 р.. Патент 26 лютого 1061 р., а такок ухвалений рейхсратом, закон "Про 1мперське представництво" в!д 21 трудна 186?'р., як1 створили законодавчц базу д!яльност1 самоврядних представ-ницьких оргаи!в - ландтаг1в, у тому числ^ буковинського.
У глав! 2 "Система, порядок формування та компетенц1я орган1в крайового саиоврядування" анал1зуються основи! зако-нодавч! акти, як1 визначали систему, порядок формування та комнетенц!»'орган!в крайового саиоврядування 1 на яких грун-тувалопь все ластупнс законодавство Йвстро-Угорщини про саиоврядування окремих земель. Такиыи актами були закон "Про 1мпврське представництво" та !мператорський пантент в!д 26
- 13 -
того 1ЙВ1 р. з додатками, в якост! яких виступали "эе-<вльн1 конституцп" для к081101 ¡3 1? "корол1вств 1 земель Лслейтаи!1, представлепих в рейхсрат!" Лвстро-Угорцини. Зокрема для Буковини було "даровано" 1мператором "Крайову ердинац1ш для герцогства Буковина" в!д 26 лютого 1861 р. та "Крайову виборчу ординац!» до ландтагу герцогства Буковина" в{д 26 лютого 1В61 р.-"Крайоеа ординац1я" за аналогией з по-д1бними нормативно-нравовими актами пших земель мала для Буковини силу крайово1 кпнетитуц!1, а ландтаг був наделений правом приймати крайов; законн.
Паралельно 13 запровадяенням представницьких орган!в у звмлях монарх!1 5 березня 1802 р. рейхсратом було прийнято "1яперський закон про громади", який встановлввав засади
грош м!сцевих територ!альних громад гмперп. На його осно-з! И листопада 1863 р. буновинський. ландтаг прийняв три замни: "Закон про устр1й в громадах", "Закон про порядок ви-бор!в в громадах", "Закон про дв!рськ1 обиари" (так назива-лнсь пом1цицы<1 маегки), як: регуливали питания формуваиня 1 ¡(овноваження громад як самоврядних органов.
Анал1з вйщезгаданих законодавчих акт}в дав моялив1сть зробити висновок, во створена у 60 - 70-х роках XIX ст. Нормативна база м!сцевого самоврядування не т(льки л!кв!ду-вала !снуючу систему м!сцевих 1 державних орган!в та утвори-ла пову, але й в!дкрила прост1р для активност! самоврядних орган!в у межах власно! комлетенцП та яатер1ально-ф1нансо-по1 бази.
Поряд 1з вже 1сиупчиии органами державно! виконавчо! влади -- Крайовим управл!нням на чол! 1з президентом сформу-палась система самоврядних орган!в, яку складали первинн! ■-.уб'екти яйцевого самоврядування - терятор!альн! грпчаиив
осо61 *ител1в с!л 1 «1ст краю та IX представницьких орган1в В1дсутсть пов1тового р1вня самоврядних оргшйв було пози-тивнин моментом, оск!льки зменшувало Ф1нансов1 затрати, усу вало дублввання Фуикц1й ла р1зних ровнях самоврядних орга-н!в. На крайовому р;пт д1яв, як вне эазначалось, представ-ницький орган - ландтаг 1 його виконавчий коьптет - вид1л.
П1сля з'ясувамня системи органов м1сцевого самовряду-вання в дисертаиП зроблено докладний анал!з "Виборчо: орди нац11 до ландтаги" вЦ .28 лютого 1861 р., яка визначала порядок форцуваиня вказаного представницького органу та його вид!лу. Пошукувач эазиачае, що демократичн!сть ландтагу об-меаувала ¡снумча кур1альна система вибор^в його депутапв. Високий ыайновий ценз та двуступ!нчапсть виборчо! системи унеможливлювали участь у виборах значно! частини населения Буновини, а процедура в1дкри'того голосування сприяла зло-ваивашкчм п!д час вибор^в. Щодо обмежень у пасивноыу вибор-чому прав!, то на дцмку дисертаита, вони мали позитивний ха рактер, оск!льки запоб1гали зловишаанням з боку посадових ос1б. Як позитивний момент названо! ординацНв робот 1 в!д-значаеться досить ч5тка детг.л1зацГя процедура вибор|в, а та ко» те. що виборк ввакались такими, що в1дбцлися, пезалежно в!д к1лы<ост! виоорц!в, цо взяли участь у голосуванн!. На думку повукувача не втдкривало моашшсть, для оперативного проведения вибор1в у.встановлений терм!н без багаторазового \х перенесения, птие для еконони кошт 1 в бюдиету,
В умивах багатоиздншалыюго крав, якии була Буконина, усилии Функц1ониваиня ландтагу багато в чому залежало 1пд нац!онального миру та злагоди. Тим часом, "Виборча ординац] до ландтагу" ь 1 д 26 литого 18Б1 р, заплавала иоялшюсп для :пируиенмя прмюрцШмго щгедстаиниитва ы 1 к чиселыпегю окре
- IS -
них (тичних груп населения Буковини i його лредставництвпм у ландтаз!. В дисертацН цей висновок робиться на ochobí анал1зу як полоиень само! ординаци так i нац!опального складу депутатского корпусу ландтагу ряду скликань.
У робот! зазначасться, цо проблема вдосконалення вибор-чого закону, якщо не ц!лковит його зьпни, !снувала протягом всього 50-pi4Horo периоду д:яльност! ландтагу i з особливою гостротою постала з введениям в Йвстро-Угорашн) в 1907 роц! загального виборчого права для чолов1к!в bíkom старше 24 ро~ kíb, В результат! гострих дискус!й у ландтаз! та полпичних "батал!й" серед парпй, цо д1яли на Буковин! поза його ст1-наш., 1 листопада 1909 року ландтагом було прийнято нову ви-борчу ординац1ю. Бона, залииаючи незмшшм станово-представ-ницький принцип формування ландтагу, разом з тим м1стила ряд норы, як! надавали кур!альн1й систем! вибор!в пор)вняно прогресивного характеруДо них слЦ вЦнести: 3míhh, в!дпо-вЦно до яких депутати обиралися безпосередньо виборцями ! таемно; вторично виправданим, на думку дисертанта, було введения принципу нац!онального представництва у виборчих Kypiflx, вн'асл!док Чого к!льк!сть депутапв - hímuíb, укра!н-híb, румун, полян!в стала прапорщйною чисельносп пред-ставник1в них нац!й, що пропивали на Буковин1.
Для практичного вт!лення в виття прийнятих ландтагов р1шень, та для орга1пзацп його роботи формувались виконавч! орг'ани ландтагу. Голову ландтагу-(Landeshauptaan), його заступника !з числа депутатов призначав !мператор. Виконавчии органом ландтагу був Буковинський крайовий вид!л (Bufcouiñaer Landesausschusses). В1дпов!дно до "HpañoBoi ординацП" Bin складався Í3 4 член1в, яких депутати обирали 13 свого складу, 1 голови ландтагу, який входив до укладу вид!лу за noca-
- 16 -.
до® $ очолввав його. "Законом про зм!ну крайово! ординацЬ" вIд 26 травня 1910 р. було внесено так1 зм!нц: вид^л зб!ль-иено до 8 член1в; голова ландтагу призначав двох заступник!в (один заступник повинен-був бути румун за нац1ональн1стю, другий украхнець). Структурно вид1л под1лявся на референст-ва, як! в1дпов!дали за конкретн! налрями роботи.
В глав! пошукувач робить спробу систематизувати розд-р!блен1 норми, як1 визначали статус депутат1в ландтагу, ¡х права та обов'язки. йнал!зую.чи г.овновавення депутат1в ландтагу, автор в1дзначае, що вони надавали моялив!сть депутату для активно.! участ! в робот! ландтагу як в законодавч!й сфер!, так 1 в контрол! за викоианням його р!шень. Вказу-еться на негативну практику поеднання ыандат!в депутата ландтагу 1 рейхсрату, що п!дтверджуеться конкретними прикла дами.
Автором детально проанал!зовано норми основного дериав ного закону "Про !мперське представництво", що гтосувалисЬ компетенцП рейхсрату з тим, щоб мати змогу окреслити коло питаиь, як! залишались за эемельниии. представ'ницькими органами. 3 ц1еш я метою лроанал!зовано "Крайову ординац!»" в 1д 26 литого Ш! р. та 1н®1 крайов! закони, як! визначали ком петенц1ю ландтагу в окремих напрямах д1яльност1.
Як позитивиий момент в!дзначаетьсяде, що "Крайовй ор-динац1я" не обменилась простою констатац1ею основних поло-хень, а наводить досить детальний перел!к питань, ши в!дн( сились до в 1данкя крап. Це:
а/ устр!й м1сцевих територ1альних громад ! контроль 1х д1яльн!стю;
б/ питания крайово! агрокультури ! благоустрою прав; »/ Шклування про розвитои народних. р°м!етпих ик!л
("Ш1плып смрави");
г/ медицина: буд1вництво, утримання крайових, пов1тових л1кувальних закладов, пологових будииюв;
д/ проходяеиня слцнби крайпвими слумбовцяки. До поэитивних моменпв вйиоситься законодавче визна-чення "крайового майна" як економ!чно1 бази самоврядних ор-ган)в Буковини. В досл^дяенн! вказуеться, що надана закоио-давча автопом1я обмежувалась необх1дн1стю санкцй iмпepaтopa для вс)х прийнятих ландтагом закон!В. Таким чином закони ставали фактично актами )мператорсько1 волк ¡мператор м1г розлустити ландтаг у будь-який час. Ландтагу заборонялось вступати п эносини з крайовими представницькими органами ¡н-ших земель, видавати ыан!фести, чим намагалися усунути мои-лив1сть безпосереднъого звернення до народу. Це ставило рва-л!зац1ю досить широкого кола повноважень.наданих самоврядним органам, п!д "нплИичний'контроль", "цензуру" дермавних. Не заперечуичи иеобх1ДН1сть при будь-як1й систем! самоврядуван-ня певних механ!зм1в державного контролю за Д1ялыпстю самоврядних орган1в (зокрема вертикал! виконавчо5 влади), пову-ьувач нонстатуе, що на Буковшп такий контроль був надто норстким, що звуяувало реальи1 мояливосп реал{зацП нада-них ландтагу повноваяень.
0ск1лы5и в Йвстро-Угорщшй кр1м деряавних слуябовц^в були це крайов! слуяОовць до компетенцп ландтагу входили вс1 питания, «¡о стосувались проходяеиня слукби останн!ми. Ц1 питаний регулювались прийнятим на перших зас1даннях ландтагу законом, який одержав назву "СлуябоиоЗ прагматики" Шег^ргаеиаУк}. Неэалеан!сть представницького органу у вир^енн! кадрових питапь сл!д розцЬтвати як позитивний момент ¡исцевого самоврядування Йвстро-Н^орщини ¡снування 1н-
статуту крайових службоыпв по-перше, чИко окреслюе 1 иадаь авторитету органам м!сцевого самоврядування, По-друге, воно до певно! м!ри унемоиливлше тиск з боку орган!в деряавно) влади. На думку дисертаата було б доц!льним розмемувати статус державного слуабовця 1 слушбовця орган!в м1сцевого самоврядування в сучаснтй Укра!н!. Матер1альн1 гт1дстави для цьо-го е, оскиьки оплата прац1 слуибовцям самоврядних органов проводиться з мкцевих бюджетов,
У аавершальн!й частин! глави пЦдаеться анал1зу компе-тенц1я виконавчого органу ландтагу - видтлу. Кр!м "Крайово) ордииацП", "Закону про'зм!ну крайово! ординацП" В1д 26 листопада 1910 року вона регулювалась такой "1нструкц1ею для Буковинського крайового вид1лу", яка була прййнята на перших засЦаннях ландтагу. ЕИдповЦно до .§ 2В "Крайово! ординацП"! §9 'ЧнструкцП..." в'ид!л мае п!клуватися пр-о новсяк-денн! управл!нськ! справи, стосувались крайового майна, фонд1в, установ 1 заклад1в, що бри йому п!дпорядкован1 ! • Ф!нансцвалися з крайового бюдвету. 3 зазначеного кола спрар видЫ виконував такой функцП контролл). Йвтор'зауваяуе, що найб^ьи детал!зованими в "1нструкцП" були управл!нськ1 та контроль^ функцП у сфер! Финансово! д1яльност!', но пояс-наеться значим!с.л цхе! сфери для крайового самоврядування. Окр!м цього вид1л ыав право "найвицого контролю" над вс!ма справами територ1альних громад.
В дисертацП такоа детально анал!эуються повноваиення вид1лу подо орган!зацП роботи 1 кер!вництва крайовими слуя-бовцями, зо'крема механ!зм ыатерШьного стимулввання !х пра ц) деяк! елеиенти з якого (напряклад, надання безпроцентног кредиту слушбовцям) доц1льно було б використати в сучасних цмсвах.
- 19 -
Глава 3 "Механ1зм функц1онуван1'я та ochûbhî напрями д1яльност! opraHÏB крайового саыоврадування" починавться з констатац^ того факту, то ыехан1зм функц1онуваШ1Я буковин-ського ландтагу базувався на тих se законодасчих актах, якп-ми визначалися правов1 засади його дальность Автор зсертас увагу на те, що конкретна схема цього механизму була ьикла--дена в регламент) роботи ландтагу (GoschSfts-Ordnung des Bukowinaer Landtages), прийнятому на його перших зас1дання... Riн з невеликими зм!наыи Д1яв до 4 лютого 1910 р., коли було прийнято новий регламент. В дисертацП досить детально ана-л1зуються ocHOBni положения регламенту, його лозитивн1 1 негативы! риси. СериД перших вЦзначаеться, насамперед, сам факт складання депутатами ландтагу присяги,«о пЦвииувало ïx в1дпов1дальн1сть. Доциьно в тих конкретно~1сторичних умовах, була закр1плена регламентом мо*лив1сть складати îî одн1ею з крайових мов. Як позитивний момент в д|яльност! ландтагу мояна. назвати тако»•в!дкрйт1сть його зас1дань. Закрит! зас1-дання допускались у виняткових випадках.
В дисертацП пЦдаеться анал1зу роль вид!лу i ком1с1й в ШдготовцГ законопроектов до розгляду на ceciax ландтагу, механ!зм ïx проходяення, Форми pimeiib, як! приймались ландтагом тощо. Звертаеться увага на слабкий зворотн!й зв'язок м!я клопотаннями ландтагу перед австр1йським урядом i реак-цЗею на них з боку останнього. Вказуючи на чпкий механ!зм прийняття законопроекте, автор зауваауе, що ïx прийняття гальмувалося необх1дн!стю санкцп 1мператора, який Mir в!д-хилити той чи 1кшйй законопроект або затягнути його прийняття на тривалий час.
Особливе Miene в робот i прид^лено доел1д»ешнг форм д1-яльност! депутлт1в ландтагу, зокрема тако! з них, як запити
(1нтерпеляцП) у ландтаз!. Ш лапити, як правило, торкались д1яльност1крайових владних структур, у них порушувались злобсденн! питания еиття крав. В глав! анал!зуеться динамЬ ка та зн1ст заштв, зробленкх депутатами протягом 1863, 1904, 1905, 1913 ро^к1в. Цей анализ дав омогу ствердяувати про зростання активност1 робели депутат на заседаниях ландтагу.
В дисертацп висв!тлюються такой так 1 форми зв'язк!в депутат1в з виборцями, як пер1одимн, зустрхч1-зв1ти, робота з пети^ями виборц1в до ландтагу, Зростання к1лькост1 пети-ц!й (у 1863 р. IX було 202, у 1904 - 234. в 1905 - 426), на думку автора, св!дчить.на пльки про зб1льаення обсягу. справ, як1 доводилось вирЗшуватн ландтагу, про зростання його авторитету серед населения краю.
■ Дал! пошукувач зуииняеться на досл1диенн1 основних на-прям1в д1ялыюст1 оргатв крайового самоврядуваиня. На його думку, буковинський ландтаг був представницьким органом, ■ який зд$йснював близьк1 за сво1м характером до парламентсь-ких закоиотворч1, установи! та контрадьн! функщ'1. Законо-теорч! функцП стосувались таких основних сфер практично! д1яльност1 ландтагу як: а/ фПтнсово-госиодарсь'ка та адм1-н!стративна; б/ осв|тня; в/ церковна.
На л!дстав! вивчення фактичного матрр!алу автор приходить до висновку, що в сво1й законодавч!й д1яльност1 буковинський ландтаг не виробив нових п1дход1в до розв'язання проблем крайового самоврядуваиня, не зробив нав1ть спроби до. якщо не прориву, то лринайнн1 розхитування тих аорстких обмекеиь (сантИя 1мператора, необх!дн!сть узгодиення з крайовим президентом ц!лого ряду иориативних акпв, ■ особливо пов'яззних з ф^нансово-гоеподарською д!яльн!стю), якими
- 21 - .
¿встрШька бюрократа затискала крайове самоврядузання.
Не зваяаючи на зазначен!.!стотш хиби в д!яльнг>ст! ландтагу, витоки яких знаходились в сам1й австрШь^й пол1-тичн1й систем! 1.посилювались в. д!ял;>ност! ландтагу в результат) пол1тичнл1, национально! та рел5г1йнсп боротьби, вяе саме його заснування мало для Пуковини позитивне значения. Своею появою 1 наступкога д!яльтстю ландтаг сприяв"зрос-таннга полпично! активност1 населенна крага, поступовому втягненнга в не5 р!зних соц1альних грул, полгтичних та гро-мадських оргаи1зац1й.
До нозитивних момект!в затор взносить накагання ландтагу вир!мувати питания соц1ально-економ1чного та нац!ональ-но-культурно) о розвитку края. Ник була створена законодавча база як основа такого розвитку. Прийкят! ландтагом крайов! закоки регулввали бс! питания "власного кола" д!яльност1: народно! освни, охорони здороз'я, агрокультури, буд1вницт-ва дор!г тощо.
Пошукувач зазначае, що в период з 1Я61 до 1914 року йшло становления финансово! бази сааоврядних орган!в Кукови-ни. ЗаконОдавством визначалися джсрела грошойих надходвень до крайового бюдяету: нрайов! додауки до прямих деряавних податк1в, нкцев! збори, штрафи, див1денди за придбан! ак-цП, державн! субсидП, субвенцП. Вони склали основу са-мостЗйни! ф1нанспво1 базь самоврядування на Буковин!.
3 крайового бюджету забезпечувалось ф!на.1сування буд!в-. ництва к к 1 л, л!карень, зал1зниць, дор1г, будинк!в адъШ-стративного призначення, виплачувалась зароб!тна плата 1 пенс!! крайовим слукбовцям, вчителям, л1карям.
В глав! п1ддаеться аналГзу намагання ландтагу вир!мува-ти нацЮнальн! проблени на Буковин!. Автор зазначае, но по-
ряд ¡а rmjiiтичмпю Mirinauiстальною боротьбою, яка велась у ландтаз), у ш.пму були моменти примирення, як! ув!нчалися плЦними результатами. До них, зокрема, в!дносяться:
а/ декларування н!мецько1, румунсько), укра!нсько1 мов в яког.т! трьох вжипаних крайових (die drei landesüblichen Sprachen), мов делового сп!лкувзння (Geschaftssprache) i по-ступове ix введения в установах краю (пера за все у вид1л! та на заЫданнях ландтагу), обов'язков1сть ix знания для крайових слуио'овщв;
б/ в!дкриття наи!ональних ишл;
в/ спроби виргиекня сунеречностей Mi» румунськими i ук-ра!нсы1ми православними с!рувчими, чому певною Mipon сприя-ла розробка Эмконопроекнв, спрякованих на ix примирення;
г/ сприяння розвитку нац!онально-культурних товариств шляхом надэння 5м (р!кансово-матер1ально! допомоги.
3 огляду на вс1 недол!ки i позитувн! моменти, що були в д!яльнос i ландтагу, автор ствердяуе, що ландтаг на початку XX ст. повн!стю сформувався як суб'ект самоврядування, пред-ставницький орган 1нтерес!в населенна крап.
У "Висновках" узагальнвються результати дисертац1йногп досл!дязння, а тако» форкцлюються пропозицп чодо викорис-тання досв!ду самоврядування на Бувовин.5. для вдосконалення законодавства про ы!сцеве та рег!ональне самоврядування в сцчасн!й 9ifpaiHi.
И "/¡одатках" М1стяться дв! схеми, цо в!дображапть си-стену oprahin дервазно! виконавчо! впади i м!сцевого самоврядування на Буковин!, а таков структуру буковинського ландтагд в kIhkI XIX - на початку XX столНь.
Основн) полояення викладен1 у таких публ1кац!ях автора;
1. До icTopii становления 1 розвитку крайового самовря-
- 23 -
цуваиня на Бук'овшИ (Буковииський ландтаг у 186) - 1914 роках) // Ерл1х1вський зб!рник. (Науков! статт! викладач!в. асн1рант1в та сп1вроб1тник1в придичних факультепв Чернj-вецыюго та Китського ун1верситет!в). Вип. 1. - Черн1вц1, 13D4. - С. 31-37.
2. (Нльське самоврядування на Буковшй (1861 - 1918 PP.) // MicHRse та репонзльке самоврядування НкраПш. Run. 1-2 (6-7). - Киэв, 1934. - Г.. 31-37.
3. Система та компетенция орган1в крайового самоврядування на Буковин! в 1361 - 1914 роках // Тези доп. наук, конф. "Теоретичн! та практична проблеми розбудови правовое деряави в УкраНп", - Черн1вц5. 1994. - С. 75-77 .
!. Siliba fi.M. Regional SeifgDvernaeni in Bukovina (1861 - 1914).
Dissertation for the competition for an academic degree of a candidate of jurisprudence on speciality 12.00.01. - the theory and history of state and lau; the history of political and law teachings. Kyiv University named after Taras Shevchenko, 19S5.
On the base of analysis of normatively - legal deeds, archive sources and special literature the process of formation and juridical mechanisms of functioning of representative (landtag) and executive ( council) organ of regional solfgouernraont in Bukovyna in the period of its entry in (lustro - НипцаМап empire is investigated here.
The main directions of activities of the organs are considered in this work too. Their place and role In the social and political life of Bukowyna at the'end of the Ш and beginning of the XX the centuries are detertiined in
. Où. (Pï
- 24 -
this dissertation.
2/ йиба fl.M. Краевое самоуправление на Пуковиие
(1661 - 1914 годи) Диссертация на соискание ученой степени кандидата юри дических наук по специальности 12.00.01. - теория и истори государства и права; история политических и правовых учени Киевский университет им. Тараса Иевчснко, 1995.
На основе анализа нормативно-правовых актов, архивных источников и специальной литературы исследуется процесс ст мовления и юридические механизмы Функционирования предста-вигель"ого (ландтага) и исполнительного (выдела) органон краевого самоуправления на Буковине в период ее вхождения в состав Овстрп - Венгерской империи. Рассматриваются гак* основные направления деятельности ,-mix органон. Определяет их место и роль п социально-полити-т-кой липни Суковимн кп ца XIX "эчала XX веков.
Ключевые слова: ландтаг; пид!л, крайопий закон. Крайо ординац!я, компетешИя, виключно кройов! спрапи, дслегппа!1 повновакення.
Подписано к печати 21.02.В5. формат 1/1<1.(||Цэ.печ.л.1/1> Усл.печ.л.0,03.Уч.иэд.л.1,0.3ак.178.тир.1(Ю
ОУС 274013, Черновцы, Ленина 240-а
