АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Народный суверенитет и формы его реализации в Украине: конституционно-правовые аспекты.»
Кшвський нащональний ун!верситет 1м. Тараса Иевченка
'Г Б ОД
1 П ПИТ ,1а правах рукопису
ВОЛЯНСЬКА Галина Школа! вна
НАРОДНЫЙ СУВЕРЕН1ТЕТ ТА ФОРМИ ЙОГО РЕАЛ I ЗАД II В УКРАПП: К0НСТИТУЦ1ЙН0 - ПРАВ0В1 АСПЕКТИ
12.00.02 - державне право I управл!яня; державне буд!вництво; адмШстративне право; ф1нансове право.
Автореферат дисерташ! на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
КИ1В - 1995
Дисертац1ею е рукопис.
Роботу виконано на кафедр! конституцШюго та адм!н1стративного права юридичного факультету Ки'1вського нац!онального ун1верситету im. Тараса Шевченка.
• I
Науковий кер1внин: доктор юридичних I Юзьков Леон1д Петрович,|
наук, професор ' 1 1 1 ......... 1
0ф1ц1йн1 опоненти:
1. Зав. в!дд!лом конституц!йного права," проблем законотворчост! 1 мЮцевого самоврядування 1ДП 1м.В.М.Корецького HAH Укра'пш, доктор юридичних наук, професор Погор1лко В.Ф.
2. Перший заступник голови Правл1ння Фонду сприяння становлению 1 роавитку м!сцевого та регионального самоврядування- У крайни, кандидат юридичних наук, доцент Пуггинський И.О.
Пров1дна орган!зац1я: Юридичний факультет Льв1вського державного университету 1м. I.Франка.
Захист в1дбудеться j/ty /у 1995 року о Jq годин1 на зас!дан-
н1 спец1ал1вовада1 вчено! ради Д.068.18.14 по присудженню наукового ступеня доктора юридичних наук
б Kmвськсму нацЮнальному ун1верситет1 1м.Тараса Шевченка (252017, м.Ки'1в, Володимирська,64.)
3 дисертац1ею можна ознайомитись в б!бл!отец1 Ки1вського нац!о-нального ун1верситету 1м.Тараса Шевченка
Автореферат розЮланий "" 1995 р0ку
Вчений секретар спец1ал!зовано1 вчено* ради кандидат юридичних наук, доцент
Загальна характеристика дисертад!йного досл1дження
Акгуальн1сть 1 с т у п ! н ь д о с л ! д -ж е н о с т 1 теми. Розбудова демократично! правого! держави 1 в1льного громадянського сусп1льства в Укра'1н1 зд1йснюються на засадах народовладдя як едино! лег1тимко! системи правл!ння. Особливо! ваги набувае створення д!йових механ1зм!в самореал!зац1! народу, його ыншву на р!шення державно! влади, на зд!йснення демократичного контролю за д!яльн1стю законодавчо! 1 виконавчо! влади тощо.
Гсторично 1де! народного суверен!тету глибоко проникли у св1до-м!сть укра'1нського народу, що й привело до проголошення в 1918 роц1 Укра!нсько! Народно! Республ1ки - незалежно! Укра!нсько! держави но-в1тнього часу. Нав1ть у радянський пер!од народний суверен!тет формально виэнавався. хоча набував характериих рис для тотал1тарно! системи.
Але у пор1внянн! з абсолютно безправним укра!нським народом Шд царсько-рос1йським та ц1сарсько-австро-угорським гн1том радянський вар!ант народного суверен1тету був певним кроком до його визнання, хоча 1 надовнювався чудим народу тотал1тарним механ1змом эд!йснення державно! влади.
По-справжньому народний суверен!тет, як одна з Шдвалин демократичного конституц!иного ладу, став, утверджуватися з проголошенням незалежност1 Укра!ни в серпн! 1991 року. Всеукра!нський референдум 1 грудня 1991 року, обговорення проекту ново! Конституц!'1 в 1992-1993 роках, парламентськ! 1 преэщеитськ! вибори 1994 року, формування багатопарт!йно! системи, под1л державно! влади на законодавчу, вико-
навчу, судову тощо, засв1дчують, що народний суверен1тет стае реаль-н1стю.
Однак процес перетворення укра5нського народу з об'екта державного управл!ння в перв!сного суб'екта влади в держав! ще не завер-шився. Головним чином, тому що не в1дбулася структуриэад1я укра'1нсь-кого сусп1льства на баз1 економ1чних, соЩальних 1 полНичних засад в1дкритого сусп!льства, яке не т1льки дозволяе, але й вимагае в!д ус!х учасник!в д1яти як автономн! одиниц!, уповноважен! ухвашовати р!шення, а також спираеться на складн1 механ1зми обмеження прагнень учасник1вг.
Проблеми теорП 1 практики народного суверенитету (народовлад-дя) займають важливе м1сце в укра!нськ1й конституд1йно-правов!й нау-Щ. В1д вир1шення цих проблем суттвво эалежить ефектнвнЮть правового регулювання владних в1дносин в ц1лому. Iде'1 народовладдя закр!п-лен1 в чинн1й Консгитуц' 1 Укра!ни 1 Конституц!йному Договор1, зако-нодавчих актах лро загальнонац1ональн1 вибори, верховне народне представництво, всеукра!нський референдум, народи! обговорення, фор-м/ючи самост1йний конституц!йно-правовий 1нститут народного сувере-н1тету.
Однак, чинне ваконодавство про народний суверен!тет (кр1м Конс-титуц!йного Договору) в багатьох в1дношеннях не приведено у в!дпо-в!дн1сть з сусп!льними потребами перех!дного перЮду, м!жнародними стандартами.
В умовах конституц1йно'1 реформи особливой актуальное?! набува-ють питания народного суверен1тету, форм його реал1зац1'1, Суть проб-леми полягае в тому, що в новому Основному Закон! необх!дно закр!пи-
1 - Див.: Сорос Джордж. Утвердження демократ11. К.: Основи.1994 с. 62
- б -
ти адекватн! Юторичному етапу розвитку держави, реальному сп1вгЛд-ношенню соц!ально-пол!тичних сил в сусп1льств!, науковим висновкам 1 пропозиц1ям принципи та положения, що складають суть даного консти-туц1йно-'правового !нституту. Адже стратег!чною 1деею, яка прониэува-тиме демократичный конституц!йний лад Укра'! ни .повинна бути 1дея верховенства народу у вир!шенн1 важливих питань державного життя.
Проблеми реал!зац11 народного суверен1тету мають особливе нау-кове 1 практичне значения. Мова йде, насамперед, про узагальнення пол1тичного досв1ду. йог позитивных 1 негативних момент1в, що мають м!сце в процес! державотворення 1 впливають на основи народовладдя. I на ц1й основ! - розробка та впровадження механ!зм!в реального народовладдя, що е гарантом в1д узурпацП державно! влади окремими со-ц!альними трупами, особистостями 1 подолання в сусп!льств1 негативних тенденц!й: зростання рол! чиновницького апарату, пол!тичний по-пул!зм, крим!нал1зац!я сфери владних в!дносин тощо.
Отже, актуальн1сть проблем народного суверен!тету пов'язана, по-перше, з необх1дн1стю розроСки його сучасно! нормативно-пргвово! бази, насамперед ново'! КонституцП Укра1ни. По-друге, з важлив!стю узагальнення практики зд!йснення народного суверен!тету ! вироблення рекомендац!й для П вдосконалення.
За час державно! невалежност1 Укра1ни наука конституц!иного права виробила певн1 п!дходи до проблем народного суверен!тету. Цим наука зобов'язана таким украТнським вченим, як 1.Бутко, Ф.Бурчак, В.Василенко, В.Кзмпо, М.Козюбра, В.Копейчиков, М.Корн1енко, Л.Кри-венко, А.Мацок, П.Мартиненко, В.Мелащэнко, М.Орз!х, М.Пухтинський, В.Тащй, 1 .Тимченко, 6.Тихонова, Ю.Тодика, В.Сел!ванов, М.Сел1вон, В.С1ренко, М.Цв1к, В.Шаповал, Ю.Шемшученко, В.Шишк1н, В.Чуцюнко, Л.Юзьков та багатьом !ншим.
В !сторичнсму минулому питания народного суверен!тету розробля-
ли укра!нськ1 вчен!: В.Грабар, С.ДнЮтрянський, Б.К!стяк!вський, В.Корецький, М.Пал!енко, В.Старосольський 1 т.д..
Однак питания народного суверен1тету в сучаснхй украЧнськ1й конститу1дйно-правов1й науц1 не знайшли монограф!чного висв!тлення. Актуальн!сть 1 нерозробленЮть цих питань на монограф!чному'р!вн!, в Лицевому результат!, обумовили виб!р дано! теми дисертац!!.
Мета, завдання 1 матер!али д о с л 1 д,-ж е н н я. Метою досл!дження е розробка теоретичних, пол!тичних та конституц!йно-правових засад функцЮнування 1 розвитку народного су-верен!тету як основи демократичного конститушйного ладу Укра!ни; аналхз сусп1льних в!дносин, що складаються в сфер! зд!йснення наро-довладдя та р!вн!в !х регулюваиня (конституц!йного,законодавчого ! п!дзакоиного); вивчення системи джерел конституц!йного права та обг-рунтування д!! самост1йного !нституту народного суверен!тету, його м1сця ! рол! в систем! конституц!иного права Укра!ни; розробка про-позиц1й щодо сучасно! концепц!! нормативно-правово! бази народного суверен!тету.
При написанн1 роботи використовувались доробки першого глави нов!тньо! Укра!нсько! держави М.Грушевського, Президент!в Укра!ни Л.Кравчука 1 Л.Кучми, Гол1в Верховно! Ради Укра!ни I.Плюща та 0.Мороза, першо! (1991-1994 роки) 1 д!ючо! друго! Конституц!йно! ком1с!!, !х робочих та експертних груп, окремих народних депутат!в Укра!ни.
Кр1м роб!т укра!нсъких вчених, в дисертац!! використан! пращ заруб1кних автор!в, насамперед, рос!йських вчених-правникгв: С.Але-сеева, С.Авакьяна, А.Безуглова, Л.Воеводгна, В.В1трука, Г.Гр!горяна. Д.Златопольського, В.Кабшева, А.К!ма, В.Котока, С.Кравчука, Й.Лвв!-на, В.Луч1на, М.Марченка, В.0снов!на, р.сафарова, ¡.Степанова, В.Скуратова, ЬФарбера, В.Шевцова, Б.ЩетШна, а також вчених !нших
заруб1жних кра'1 н: Г.Брукнера, Б.Гурне, Т.Маунца, М.Прело,Б.С1гана, К.Хессе, Ю.Хоффмана та !нших.
Дисертац!йне досл1дження олираеться на эаконодавчий матер] ал УкраКни 1 заруб!жних кра'1'н; практику застосування закошв з питань народного суверен!тету; проекта ново! Конституцп 1 Эакотв Укра!ни про вибори, про народне обговорення; !сторичн! джерела права УкраЬ ни, !нш1 документи 1 матер!али, як! безпосередньо торкаються проблем зд!йснення народовладдя.
В!дпов!дно до поставлено! мети в дисертацП досл1джуються наступи! питания:
- основн! законом!рност! ! тенденцП становления та розвитку конституц1йного мехшпзму формування ! реал!зацП народного сувере-н!тету в УкраШ;
- поняття, природа 1 роль народного суверен!тету як самостшю-го !нституту конституц!иного права Украйни;
- зм!ст 1 роль р!зних форм конституц! иного права в регулювам! в!дносин, що виникають в сфер! зд!йснення народного суверен!тегу;
- пол!тико-правов! фунгаШ народного суверен!тету (установча, законодавча, контрольна, виборча (орган!зац!йна);
- конституцгйно-правов! форми реал!зацП народного суверенитету, '¡х сп!льн! риси та особливост!;
- вдосконалення конституц!иного законодавства з питань народного суверен!тету, виявлення прогалин в правовому регулюванн! та шляхи !х усунення.
Геор!я 1 методолог!я досл!дження. Теоретичною основою дисертац!йно! роботи е концепц!я демократично! правово! держави, в рамках яко! розвиваеться !дея рацЮнального народного суверен1тету, що реал!зуеться у формах представницько! !
Оезпосередньо! демократ!1. В робот! критично анал!зуеться кондепц!я необмеженого народного (нац!онального) суверен!тету Ж.-Ж.Руссо, а також теор!я народного суверен!тету радянського типу.
Методолог 1чною основою роботи е рац!онал1стична ф!лософ!я та '¡'1 науков1 методи. Ця ф!лософ!я визнае своею первоосновою науковий п!д-х1д, практичний досв!д 1 лог!ку здорового глузду. Саме рац!онал!с-тична ф1лософ!я е основою процес!в економ!чного 1 пол!тичного рефор-мування укражського сусШльства1.
Вироблена св!товим досв1дом рац1онал!стична пол1тико-правова ф!лософ!я, представниками я ко! були Ар1стотель, Дж.Докк, Ш.Монтескье, Е.Кант, Дж.М!лль, К.Поппер, сьогодн1 продовжуеться Дж.Соро-сом, М.Дюверже та !ншими ф!лософами, пол!тологами. Бона не визнае. раз ! назавжди даних 1стин, не знае упередженост! 1 зверхност!, е критичною. плюрал!стачною та ун!версальною одночасно, дае об'ективне розум!ння зм1н у сусШльному ЖИТТ1.
Рац!онал!стична ф!лософ1я заснована на соц!альному оптим!зм1 1 в!р! в сили укра"1нського народу, який з часом ебудуе демократичну правову державу. В н!й немае авичного для недавнього минулого уто-п1чного бачення перспектив сусп1льного розвитку. В досягненн! свое! мети народ повинен покладатися Ильки на самого себе, на сво! мсшш-вост! ! ресурси.
Рац!онал!стична ф!лософ!я конотитуц!йно-правових досл!джень перед бачае широке використання р1вноман!тних загально- ! спец!аль-но-наукових метод!в. В дисертац1йному досл!дженн1 застосовуються так! науков! методи, як лог!чний, !сторичний, пор!вняльно-правовий, формально-догматичний, системний, психоюг!чний, соц!олог!чний.
1 - Про !деолог!ю економ1чних реформ див. напр.: Кучма Л.Д. Шляхом радикальних економ!чних реформ. К.: Пол1графкнига,1094, с.23-25.
структурно-функц!ональний та 1нш1. Завдяки 1х застосуванню в робот1 висв1тлен! як юридичШ, так 1 соц1ально-пол!тичн! аспекта формування та реал!зацП 1нституту народного суверен!тету.
Н а у к о в а новизна 1 практичне зна -чення досл!дження. Дана дисертац!я е першою спробою монограф1чного досл!дження конституц1йно-правових питань народного суверен1тету в сучасн1й укра!нськ1й юридичн1й л1тератур1. В результат! проведено! автором роботи сформульовано ряд положень 1 виснов-к1в, як1 виносяться на публ!чний захист.
1. Народний суверен1тет в Укра!н1 - це як!сна властив!сть 1 здатн!сть !1 народу бути верховним та повновладним у вир1шенн! ко-рн)них питань внутр1шньо! 1 зовн!шньо! пол!тики держави у формах, визначених чинною Конституц!ею. Сутн!сть народного суверен!тету вт1любться в його принципах.
2. Державна воля народу, як самост!йного, цШсного суб'екта правов!дносин, виражаеться ! реал!зуеться в конституц!йно-правових формах, до яких в!дносяться верховне народне представництво, загаль-нонаиДональн! вибори, всеукра!нськ! референдуми ! народн1 обговорен-ня. Розширення форм реал1зац1! народовладдя за рахунок !нших !нсти-тут1в демократ!! (загальн! збори (сходи) громадян, трудоз! колекти-ви, громадськ1 орган1зац!1) не мае п!д собою достатн1х п!дстав: народний суверен!тет необх!дно в!др!зняти в!д !ндив!дуального та ко-лективного р!вня зд!йснення демократ!!.
3. Основними функщями влади народу е установча, законодавча, контрольна ! виборча (орган! вац! йна).
Установча функц!я проявляеться в установч1й влад! як суверенному прав! народу приймати, переглядати ! скасовувати Конституц!ю, а отже, регламентувати орган!зац!ю 1 д!яльн!сть законодавчо!, виконав-
чо1 1 судово! влади тощо. Законодавча, контрольна 1 виборча (орган 1-вац!йна) функцП реал1зуються в дгяльност! верховного народного ' представництва, а також л1д час загальнонацЮнальних вибор!в, всеук-ра'1нських референдумов 1 народних обговорень.
4. Народний суверен1тет виступае основою державного суверен1те-ту, а державний суверен!тет - механ!змом його реал1зац!1. Теоретично народний суверен!тет може зд!йснюватись без державного механ1зму (такою е одна з в!домих хдей комун!зму), але в д!йсност! т1льки державна влада може забезпечити передумови 1 реальне зд!йснення народного суверен!тету.
5. В основ! функц!онування державно! влади повинен лежати принцип розпод!лу повноважень мгж П законодавчою, виконавчою ! судовою г!лками, сполучених механизмом стримувань ! противаг, як вир!шально! гарант!! народного суверен!тету в!д узурпац1! його диктаторськими режимами.
6. Народний ! нац!ональний суверенитет е тотожна поняття, ос-к!льки укра!нський народ складають вс! громадяни Укра!ни." Под!л на народний ! нац!ональний суверен!тет, характерний для радянсько! сис-теми, в умовах розбудови демократично! правово! державност! втрачае свое значения.
7: В систем! .конституц!иного права народний суверенгтет висту-пае як його пров!дний !нститут, п!д яким сл!д розум1ти структурно в1докремлену ! об'еднану на основ! в!дпов1дних принципгв сукупн!сть конституЩйно-правових норм, як! регулюють сусп!льн! в!дносини, пов'язан! . з формуванням ! реал!зац1ею народовладдя.
8. В механ1зм! конституц!йно-правового регулювання народного суверен!тету необх!дно вид1ляти три р1вм: конституц!йний, эаконодавчий 1 п!дзаконний. Поряд з нормативно-правовими актами у цьому механ1зм! систем! певна роль наложить 1 таким форма)/ права як коне-
титуц!йн! 1 м'!жнародн! договори, прс-цеденти (судов!, парламентськ!), конституции! звича!.
9. Анал!з м!сця 1 рол! народного суверен!тету в систем! консти-туц!йного права засв!дчуе його фундаментальне значения ! роль в конститувдйному механ!ам! зд!йснення державно! влади, дае уяву про реальне сп1вв!дношення м!ж юридичним ! фактичним зм!стом народного суверен!тету, а також дозволяе сформулювати необх!дн! доповнення ! зм!ни до його конституц!йно-правового.
10. Системно-структурний анал!з верховного народного представ-ництва, загальнонацЮнальних вибор!в, всеукра!нського референдуму 1 народного обговорення вказуе на те, що дан1 1нститути кародовладдя е структурно складними 1 м!ж ними !снуе певна фунюдЮнальна залеж-н!сть. Як св!дчить практика, чим складн!шою б структура !нституту, тим вагом1ша його роль у зд!йсненн! народовладдя.. НайскладнНюю е структура верховного народного предстадництва, яке виступае пров!д-ною формою реал!зац1! народного суверен!тету.
12. Потребуе вдосконалення орган!зац!йно-правова структура ок-ремих форм реал!зац1! народного суверен!тету. Насамперед, це стосу-еться верховного народного представництва, яке бажаяо. перетворити з однопалатного . в двопалатне, а також рац!онал1зувати його форми д!-яльност!, створити систему навколопарламентських установ типу Конт-рольно-рахунково! палата, Уповновахеного у правах людини 1 т.д.
12. Необх!дно вдосконалити конституц!йно-правове регулювання народного суверен!тету на основ! в!дпов!дних наукових рекомендаЩй 1 пропозиц!й. Кр!м загачьних положень про народний суверен!тет, як1 повинн1 лягти в основу демократичного конституц1иного ладу Укра!ни, в нову Конституц!ю варто включити норми безпосередньо! д!!, як! б, зокрема, закр!пили можлив1сть реал!зац1! народом установчо! влади, його права в сфер! законогворчост!. контролю над державними органа-
ми, забезпеченню територ!ально1 цШсност! держави, розпорядження наЩональним багатством У крайни та 1нш1.
Дане досл1дженяя, на norляд його автора, буде мати значения:
1) для поданьших наукових досл!джень конституц1йно-правового 1нституту народного суверен1тету;
2) для вдосконалення чинного конституц1иного законодавства про народний суверен1тет на ochobI врахування нових сусп!льних в!дносин, заповнення прогалин в законодавчих актах тощо;
3) для покращення практики эастосування норм конституц!йно-правового 1нституту народного суверен1тету в д1яльност1 орган!в законо-давчо'1, виконавчо! i судово! влади, орган1в ы!сцевого самоврядування;
4) для навчально-методичних ц1лей в процес! п!дготовки студен-т1в та acnipaHTlB з питань конституц1йного права;
5) для формування пол!тично! i правовой культури в питаниях народного суверен1тету серед державних службовц1в, пол!тичних 1 гро-мадських д1яч1в, а також поваги 1ноземц1в до укра!нського народу.
Апробац1я результата досл1джен-н я. 0крем1 питания дисертацП допов1далися на м1жнародних, всеукра-'¡нських, рег!ональних, м1жвуз1вських 1 вуэ!вських наукових та науко-во-практичних конференц1ях (1987-1996 p.p.); на зас!даннях кафедр: державного та адмШстративного права Льв1вського ун1верситету, охо-рони пращ та екологП Укра1нсько'1 академП друкарства, правознавс-тва Укра!нського державного педагог!чного ун1верситету 1м. М.Драго-манова, державного та адмпистративного права Ки!вського нацЮналь-ного ун1верс!тету iM. Т.Г.Шевченка.
Результати досл!джень знайшли воображения в 9 наукових публ1-кац1ях.
Дисертант розробила 1 внесла в Ком1с1ю Верховно! Ради Укра!ни з
питань правово! пол!тики 1 судово-правовой реформи пропозиц!! до проект!в ново! Конституц!1 Укра'1ни, Закону Укра'ши про вибори народ-них депутатов Укра!ни та п!дготувала проект Закону Укра!ни про обго-ворення важливих питань державного, регЮнального 1 м!сцевого життя.
Матер1али дисергаци булн використан! в учбовому процес! в Ук-ра!нськ1й академ!! друкарства, в методичн!й 1 проев!тницьк1й робот!.
Структура дисертац!!. Дисертац1я складаеться з вступу, двох глав, як! д!ляться на с1м параграф!в, а також виснов-к!в, додатку та джерел дисертац!йного досл!дження. II-структура обу-мовлена метою 1 лог!кою наукового досл!дження.
ЗМ1СТ Д0СЛ1ДЖЕННЯ
У вступ1 дисертацП обгрунтовуеть.ся актуальн1сть досл1дження, його мета, предмет 1 методи; розкряваеться його наукове ! практичне значения; формулдаться положения, як1 виносяться на публ!чний захист
У перппй глав! "Теоретичн! засади формування ! розвитку 1нсти-туту народного суверен!тету в Укра!н!" досл!джуються питания про по-няття 1 конституц1йно-правову природу народного суверен!тету, про народний суверен!тет як !нститут конституц!иного права, про м!сце 1 роль народного суверен1тету в систем! 1нститут!в конституц1йного права.
П!сля проголошення державно! незалежност1 Укра!ни питания народного сувереттету набули як!сно нового зм1сту: з формально прого-лошеного принципу в!н стае реашьним. Особливо важливим е анал!з 1 вивчення цих питань з позиц!й пол¡гико-правового п!дходу, який дае можливзсть охарактериэувати народний суверен!тет як констйтуц!й-но-правовий !нститут ! пол1тичне явище одночасно.
За своею юридичною природою народний сувереШтет е виразом конституШйно-правових в1дносин. Як суб'екг народного суверен!тету укра!нський народ в пол1тичному в1дношенн1 - це соц!альна сп!льн!сть громадян Украйни незалежно в!д )х етн1чного чи нац!онального поход-жен ня. Формування сучасно! укра!нсько! нац!! не за етн1чною (як в радянський пер1од), а за ознакою громадянства, е оптимальною моделлю буд1вництва в!дкритого громадянського сусп!льства в Укра!н1.
Суверен1тет народу Укра!ни е лроявом його державно! вол!, яка здатна виражатися 1 реал!зовуватися. через конституции! 1нститути безпосередньо'! демократ! 1 - загальнонац!онапьн1 вибори, всеукра!нсь-к! референдуми 1 народн1 обговорення, а також через единий представ-ницький орган всього народу - Верховну Раду Украйни. Дана класиф1ка-ц1я форм реал1зац11 народного суверен!тету опираешься на чинну Конс-титуц!ю.
Дискус!йним е питания про м!сцеве самоврядування як форму реа-л1зацП народного суверен!тету. 3 точки зору радянсько! концепц!! м!сцев! Ради вистулали !нструменгом волевиявлення народу, а отже й зд1йснення державно! влади. Класичний конституц!онал1зм виключае м!сцеве самоврядування з форм реал!эац1! народного суверен1тету. В Укра!н! також необх1дно обмежувати роль м!сцевих Рад, в першу черту, зд!йсненням функц!й м!сцевого самоврядування.
Реал!зуючи сво! суверенн! права, укра!нський народ зд1йснюе ус-тановчу, законодавчу, контрольну 1 виборну (орган!зац1йну) функцП. На жаль, чинне законодавство не закр1плюе установчу владу народу, яку сл!д заф!ксувати, насамперед, в нов1й Конституц!! УкраЧни.
Днал!з р!вн!в нормативно-правового регулювання народного суве-рен!тету, його елементного складу, а також зм!сту фактичних ! юри-дичних в!дносин, що в'иникають при,зд!йсненн! суверен!тету народу да-ють п!дстави стверджувати, що народному суверен!тету притаманн! вс!
ознаки конституЩйно-правового 1нституту. Норми, як1 включае ней конституцию-правовий 1нститут, характеризуються структурною в1док-ремлен1стю, комплекснЮтю 1 об'еднуються на основ1 в!дпов1дних лрин-цип!в, як1 мають певну специф1ку по в1дношенню до 1нших 1нститут1в конституц1йного права. Фактичн! в1дносини м!ж народом 1 державою з приводу реал1зац11 надежно! йому державно! влади, а складають специ-ф1чний предмет 1нституту народного суверен1тету. Його конституц!й-но-правове регулювання зд!йснюеться як нормативно-правовими актами, так 1 1 ншими формами конституц!йного права: конституцШшми звичая-ми, прецедентами 1 договорами. Однак, нормативно-правов! акти все х в головними в ц1й систем! джерел конституц!йного права, що обумовле-но приналежн1стю Укра!ни до романо-г е рмансь ко! правово! с!м'1.
Первоосновою правового регулювання народного суверен1тету е його закрШлення ! регламентами на р1вн1 конституц!йних норм, як! не т!льки проголошувть народний суверен!тет, але й передбачають певн! механ!зми його зд!йснення. В нов!й Конституц!! Укра!ни необх!дно закр1пити гарант!! народного суверен!тету з тим, щоб виключити мож-лив1сть використання народу в якост! !нструменту досягнення держав-них ц!лей пол1тичними силами всупереч !нтересам самого народу. 3 ц!-ею метою потр1бно:
- рац1онал1зувати зд!йснення функц1й народного суверен!тету верховним народним представництвом;
- встановити певн! гарант!! проти можливих порушень виконавчою владою принципу под!лу влад;
- закр1пити положения про те, що будь-яке неконституц!йне вик-лючення народу з процесу зд!йснення належно! йому державно! влади (наприклад, усунення в!д формування представницького органу законо-давчо! влади та одноособового органу - глави виконавчо! влади ! гла-ви держави) е державною зрадою ! караеться у крим!нальному порядку;
- включити норму про те, що присвоения народного суверен1тету окремою , особою, парт1ею чи частиною громадян ( наприклад, шляхом 'зм1ни демократичного конституц!йного ладу) караеться законом.
Законодавче регулювання форм реал!зацП народного суверен!тету мае на мет1 створити механизм його функцЮнування, а також гарантП правового захисту. Сьогодн1 система цього законодавства включае за-кони про вибори народних депутаПв Укра!ни 1 про вибори Президента Укра'1ни, Регламент Верховно! Ради УкраЧни, закони про пост!ши ком!-, с!! Верховно! Ради У крайни, про статус народного депутата, про все-укра!нський та мгсцев! референдуми тощо.
Для з'ясування юридичного 1 фактичного статусу даного !нституту в конституц!йно-правов!й систем!, в дисертац1! анал!зуються його сп1вв!дношення з такими 1нститутами конституцШюго права, як: гро-мадянство, права ! свободи громадян, держава, виконавча влада, судо-ва влада, прокуратура, а також м!сцеве самоврядування. Анал1з цих сп1вв!дношень п!дкреслюе фундаментальна значения. 1нституту народного суверен!тету 1 його визначальний вплив на р!зн! сторони конституц!й-но-правового 1 пол!тичного життя сусгДльства. Так, народний сувере-н!тет суттево залежить в1д !нституту громадянства-; оск1льки лише громадяни Укра!ни складають укра!нський народ як суб'ект (нос!й, ви-разник) народовладдя. Укра!нське громадянство е критер1ем (цензом) для в!дпов1дно! участ! особи в управл!нн! державними.справами.
3 другого боку, !нститут народного суверен!тету справляе- значний вплив на розеиток !нституту громадянства шляхом створення умов для формування державних 1нтерес1в \ в!дпов1дно1 пол!тики' в питаниях громадянства. Ней вплив е особливо в!дчутним на виборах, п!д час проведения референдум!в, народних обговорень, а також в д1яльносг! Верховно! Ради Украиш.
Надзвичайно важливим е анал!з сгаввшюшення м!ж !нститутами
народного суверен!тету 1 виконавчо! влади. Так, оОравши Президента Укра!ни, народ впливае на нього, пасамперед, через д1яльн!сть верховного народного представництва, а також референдуми та народн1 об-говорення. 3 1ншого боку у виконавчо! влади е достатньо засобав впливу на законодавчу владу як основну форму реал!зац!! народного суверен!тету через використання процедури президентського вето, де-легованого законодавства тощо.
Народний суверен1тет не може ц!нуватись вище за^права 1 свободи громадян. Адже там, де права людини нижч1 в соШальн!й вартост! в!д прав держави, нацП, народу, там немае 1 реального народного сувере-н1тету. Тому забезпечення народного суверен!тету не повинно вести до знец!нення прав 1 свобод людини, 'як найвищих соц!алъних Щнностей 1 пр1оритет1в у державн!й д!яльност!.
Сп1вставлення народного суверен!тету та деяких !нших 1нститут!в конституцШного права, анал1з зв'язк!в 1 взаемовплив1в м!ж ними св!дчить про те, що юридична 1 фактична оц!нка рол1 1нституту народного суверен!тету не завжди зб!гаеться.
У друПй глав! дисертацП "Ферми реал!зац!'1 народного сусерен!-тету в Укра!н1" розглядаються питания про верховне народне представ-ництво, загальнонац!ональн! вибори, всеукра!нськ1 референдуми ! народи! сбговорення.
Пров1дне м1сце в механ!зм! реал!зац1! суверен!тету народу нале-жить верховному, народному представництву, яке знаходить свое орган!-зацдйно-правове вт!лення в д!яльност1 Верховно! Ради Укра!яи. Верховне народне представництво - це зд!йснення народом державно! влади через обраних ним представник1в, як! уповноважен! виражати його 1н~ тереси 1 державну волю, вт1лкжчи !! в законах та !нших актах законодавства.
Верховна Рада Укра!ни в органом парламентського типу, який
зд1йснюе функцП законодавчо! влади в межах конституц!иного принципу подолу влад. ЗПдно а Конституции™ Договором принцип 'Л верховенства в систем! орган1в влади був скасований. В1Н встановив ур1внова-ження орган!в законодавчо! 1 виконавчо! влади, коли жодна з них не мае перваг, а той спроби вийти за конституЩйне поле стримуються в!дпов!дними противагами.
До основних рис верховного народного представництва можна в1д-нести також: *
1. вираження ним загальнонацЮнальних, а не окремих корпоратив-них чи групових 1нтерес1в. Гарантом реал1зад11 представницько! функцП парламенту е демократична виборча система у поеднанн! з конкуренте*) пол1тичних парт1й.
2. вд1йснення верховного народного представництва виборним, ко-леПальним органом, який функЩонуе на пост!йн1й основ!;
3. захищен!стъ верховного народного представництва конституц1й-ними та 1ншими правовими гарант!ями;
4. встановлення в1дносин м!ж народними депутатами Укра'1ни 1 ви-борцями на основ! теор!! в!льного мандату;
5. колективна пол1тична в1дпов!дальн1сть перед народом шляхом проведения всеукра!нського референдуму про дов1ру ВерховШй Рад!.
Стратег!чним напрямком реформування системи законодавчо! влади е перетворення украЗнського парламенту у двопалатний. Цього вимага-ють потреби територ!ального представництва, розвитку м!сцевого са-моврядування, б!лыи рац1онального зд!йсне,ння законотворчост! тощо.
Загальнонащональн! вибори як форма реал!зацП народного суве-рен!тету в!д1грають особливу роль в дешкратизащ! укра'!нського сус-П1льства, розвитку пол!тичного швдрал!зму тощо. До таких вибор1в-в^дносягься парлаиентськ! 1 лрезидентськ! вибори, через як! народ надае лег1тимност! органам законодавчо! 1 виконавчо! влади. Кр!м ле-
г1тимацП влади, загальнонац1ональн1 вибори виконують й 1кш1 функ-ц11: виявлення !нтерес!в та ф!льтрац!1 певних пол!тичних сил.
В дисертацшюму досл!дженн! робиться висновок про те, то пе-редбачена Законом про вибори народних депутат1в Укра!ни в!д 18 листопада 1993 року мажоритарна виборча система недостатньо забезпечуе формування високопрофес1йного, пол1тично структурованого органу за-конодавчо! влади, що негативно позначаеться на ефективност1 його ро-боти. В Конституц!йному Договор! передбачаеться проведения наступних парламентських вибор!в за зм1шаною мажоритарно-пропори!йною системою. Але в умовах запровадження в Укра!н1 президентство! республ1ки введения тако! форми виборчо! системи мЮтить певну небезпеку для пол!тично! стаб!льност! в держав!.
У зв'язку з розробкою парламентом ново! редакцп Закону про вибори народних депутат!в Укра!ни, в дисертац!йному досл!дженн! вно-сяться пропозиц!!, зокрема, про необх!дн!сть введения додаткових ценз!в для пасивного виборчого права, щоб забезпечити в!дб!р профе-с1йно п!дготовлених кандидат!в у депутати; впровадження перманентно! системи ротац!! парламенту; обрання одночасно з депутатом його заступника та 1нш!.
Всеукра!нський референдум в дисертац!йному досл!дженн! розгля-давться як один з ефективних ! демократичних засоб1в безпосереднього впливу народу на виршення найважлив!ших питань державного життя. В той же час - це дуже складний \ серйозний пол!тичний !нструмент, для використання якого е певн! об"ективн! ! суб"ективн1 меж!.
Анал!з характерних рис ! властивостей референдуму як нормотвор-чо! форми реал!зац1! влади народу, його нормативно - правово! основи дае п!дстави визначити референдум як спос!б прийняття всенародним голосуванням державного р1шення, яке мае остаточний ! обов'язковий характер для вс!х суб'ект1в права 1 вивд юридичну силу над парла-
ментськими законами.
Право приймати р1кення про проведения всеукра!нського референдуму, зПдно з Конституц1йним Договором, належить Верховн!й Рад1 1 Президенту УкраЧни. Всеб1чне правове регулювання цього важливого 1нституту демократ!! зд!йснюеться Законом про всеукра'Гнський ! м!с-цев! референдуми 1991 року. Вивчення механ1зму його д!!, предмету регулювання тощо, дае можлив!сть сформулювати в дисертац!! конкретн! пропоеиц!! щодо його вдосконалення. Зокрема, про необх!дн!сть розши-рення предмету обов'язкового референдуму питаниям прийняття Консти-туцП Укра!ни та внесения зм1н ! доповнень до не!; водночас - вилу-чення з нього положения про можливЧсть входження Укра!ни до державних федеративних утворень.
В дисертац!иному досл!дженн! обгрунтовуеться, що ' всенародне затвердження ново! КонституцП УкраЧни на референдум! зробило б !! по-справжньому леПтимною 1 народною. 3 другого боку, прийнята у та-кий спос1б, вона стала б стаб1л!зуючим фактором сусп!лыюго розвит-ку, заклала б пол!тико-правовий фундамент нац!онально! злагоди.
В той же час не можна переб!льшувати роль референдум^, як! е надто складним ! дорогим 1нструментом, щоб до нього часто зверта-тись. Сторони Конституц!иного Договору поступили мудро, домовившись про те, що вони не виноситимуть на всеукра!нський референдум, кон-сультативний референдум та опитування громпдсько! думки !нших пи-тань, крЧм прийняття ново! Конституц!!.
Анал!зуючи пигання про народн! обговорення важливих питань державного життя, в дисертац!йному дос.тИджешп вказусться на те, що ри-сою д1йсно демократично! держэви е участь народу в практичнЧй роз-робщ законопроектЧе та 1нших державних р1шень. В ходЧ народних обговорень формуеться громадська думка, яка складае основу для вира-ення гагальнонародно! вол! в законах держави. Ось чому проблему
вдосконалення правового регулювання таких обговорень автор досл!д-ження напряму пов'язуе э забезпеченкям б1лыи ефективного впливу народу на ам1ст майбутн!х эакон!в. Сл1д в!дм!тити, що в чинний Закон Укра!н! про народн1 обговорення з 1988 року не було внесено жодних доповнень 1 зм1н.
В дисертац!! зроблена спроба викласти концепц!ю нового Закону Укра!ни про обговорення важливих питань державного, реПонального 1 м!сцевого життя. В ньому пропонуеться б1льш ч!ткий орган!зац!й-но-правовий механ1зм обговорення, а також та узагальнення 1 враху-вання висловлених громадянами зауважень, внесених альтернативних законопроект^ тощо. Сформульован! 1 !на! пропозицП, слрямован1 на вдосконалення процедурно-процесуальних норм, як1 забезпечили б ре-альний процес виявлення, формування 1 вираження громадсько! думки народу, здатно! ефективно впливати на законотворч!сть. Вносяться також пропозицП щодо встановлення державою матер!альних стимул!в для ориНнальних правових р1шень обговорюваних проблем. Матер!альн1 зат-рати на !нтелект у ц!й сфер! Щлксм себе виправдають, а головне -почне реально Щнуватися 1нтелекту;льна праця спецЗал!ст!в, здшятих законспроекгуванням.
Не переб!льшуючи значения народних обговорень, в дисертацИ В1дм1чаеться, цо даний !нститут народовладдя е ! буде необх1дним, поки не сформуеться авторитетна ! розвинута парт!йна система та система незалежних засоб1в масово! !нформац!5.
У висновку дисертацП прогнозуються основн! етапи еволюц1! !нс-титуту народного суверен!тету на перЮд В1д 3 до 10 рок!в, розвиток форм народовладдя, коротко сформульован] пропозицП щодо вдосконалення системи законодавства про народний суверен!тег.
У додатку м!ститься розроблений дисертантом проект Закону Укра-!ни "Про обговорення важливих питань державного, реПонального !
MicueBoro життя в Укра!н!", пропозицП до проекив ново! КонституцП Укра!ни та Закону Укра!ни про вибори народних депутат!в Укра!ни (нова редакц1я), внесен! в KoMiciio з питань правово! пол1тики 1 судо-во-правово! реформи.
Положения дисертацП в!дображен! в публ!кац!ях:
1. Некоторые конституционные аспекты развития социалистического самоуправления советского народа //совершенствование правового регулирования в период перестройки /Вестник Львовского госуниверситета. Серия юридическая, N26, 1983 /у сп!вавторств1/.
2. До питания про правов! гарант 1! участ! громадян у всенарод-них обговореннях //Проблеми формування !нститут1в правово! держави. Льв1в, 1990, с.30-31.
3. Укра'1'нська правова держава 1 юридичн1 гарант!'1 самоврядуван-ня народу //На шляху до правово'1 держави. 11 випуск. Льв!вська peri-ональна науково-практична конференц!я /Тези допов!дей i пов!домлень. Льв!в, 7-8 лютого 1991 року. Дьв!в, 1991, с. 35-37.
4. Парламентский контроль и деятельность местных Советов народных депутатов Украинской ССР //Проблемы обеспечения законности в механизме правоприменения /Тезисы докладов на межреспубликанской научно-практической конференции. Волгоград, 1991, с.98-100.
б. Правов! гарант!'! реал!зац!1 повноважень орган!в м!сцевого самоврядування: питания Teopi'i //Становления 1 розвиток м!сцевого самоврядування в суверенн!й Укра!нськ!й держав1/ Тези допов!дей на республ!канськ!й науково-практичн!й конференц!!. Льв!в, 19-20 листопада 1991. JlbBlB, 1991, С. 73-75.
6. До наукового розум!ння суверен1тету народу Укра!ни //На шляху до правово! держави. III випуск. Льв1вська рег!ональна науко-во-практична конференц!я. /Тези допов1дей 1 пов!домлень. Льв!в, 5-6 лютого 1992 року. Льв!в, 1992, с.41-43.
7: Конституц!йний механ!зм функцЮнування суверенно! Укра!нсь-ко'1 держави //Тези доштдей на зв!тну науково-техн!чну конференции наукових прац!вник1в i асп!рант1в. Льв!в, 2-5 лютого 1993, вип. 1, Льв!в, 1993, с.162-163.
0. Проблеми регулювання конституц!йного статусу Укра!нсько! держави //В!сник Льв!вського ун!верснтету. Проблеми формування суверенно! правого! укра!нсько! держави. Сер1я юридична. Випуск 30. 1993, с. 34-41. (у сп!вавторств!)
9. Реформування влади i конституции! гарант!! народовладдя //Про блеми реформування державно! влади: конституции! та управ-л!нськ1 аспекта /Тези допов!дей ! пов!домлень науково-практично! конференц!!. Ки!в, • 10-11 березня 1995 року. К. Укра'!нська правнича фундац!я "Право", с. 45-46.
Волянская Г.Н.
Народный суверенитет и формы его реализации в Украине: конституционно-правовые аспекты.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.02 - государствешгое право и управление; государственное строительство; административное право; финансовое право.
В диссертации рассматриваются вопросы о понятии и конституционно-правовой природе народного суверенитета, о народном суверенитете как институте конституционного права, о месте и роли народного суверенитета в системе институтов конституционного права, а также исследуются формы реализации народного суверенитета -верховное народное представительство, общенациональные выборы, всеукраинский референдум и народные обсуждения. Ключевые слова:
- народный суверенитет;
- формы реализации.
Volyanskaya G.N.
People's Sovereignty and the Forms of its Realization in Ukraine: Constitutional and Legal Aspects,
The dissertation for the degree of Candidate of Law, Speciality Code 12.00.02, State Law and Administration, State Structuring, Administrative Law, Financial Law,
The dissertation describes the issues, connected with the notion and constitutional nature of the people's sovereignty, with the people's sovereignty as the institution of the constitutional law, with the place and role of the people's sovereignty in the system of institutions of the constitutional law. It also describes the forms of people's sovereignty realization - supreme people's representation, national elections, national referendum and national discussions. Key-words:
- people's sovereignty;
- forms of realization.
K«U nРГ» ФПУ MU 2029-190
