АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Негативные обстоятельства и их использование в практике расследования преступлений»
ЛЬВГВСЬКИЙ НАЦЮНАЛЬНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ
^ ÍMeiii IB AHA ФРАНКА
evi
аг
^ УДК 343.985
КОГУТИЧ IBAH ШАНОВИЧ
НЕГАТИВН1 ОБСТАВИНИ ТА ÏX ВИКОРИСТАННЯ В ПРАКТИЦ1РОЗСЛ1ДУВАННЯ ЗЛОЧИНШ
Спешальшсть: 12.00.09 - крнмшальний процес, кримшалктика, судова експертиза
Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата юридичних наук
JlbßiB - 2000
Дисертащею е рукопис
Робота виконана на кафедр1 кримшального процесу { кримшалктики Льв1вського нацюнального ушверситету ¡мен! 1вана Франка
Науковий кер1вник - Заслужений юрист Укра'ши,
доктор юридичних наук, професор, ЛИСИЧЕНКО Вп°алш Константинович
Офщшш опоненти - Заслужений д1яч науки 1 техшки Украши,
доктор юридичних наук, професор, академж, Вще-президент АПрН Укра'ши, завщувач кафедри кримшального процесу Нащонально1 юридично'1 академн Укра'ши ¡меш Ярослава Мудрого
ГРОШЕВОЙ Юрш Михайлович
доктор юридичних наук, професор кафедри кримшального права, кримшального процесу 1 кримшалктики НацюнальноТ академн державно'1 податково'1 служби БАХ1Н Володимир Петрович
Провщна оргашзащя - Кш'вський нацюнальний университет ¡меш Тараса Шевченка, кафедра кримшал1стики
Захист дисертацн вщбудеться ¿ссе р., о ¿У годиш
на засщанш спещал1зовано1 Вчено'1 ради К.35.051.03 у Льв1вському нацюнальному ушверситет! ¡меш 1вана Франка (79000, м.Льв1в, вул. Ушверситетська, 1, юм. 409).
3 дисертащею можна ознайомитися у Науковш б1блютещ Льв1вського нащонального ушверситету ¡меш 1вана Франка (79000, м.Льв1в, вул. Драгоманова, 5).
Автореферат розклано " " 2£сф.
Вчений секретар спешал1зованоТ Вчено'1 Ради доктор юридичних наук, професор В.М.Коссак
ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальность теми дослиження. В умовах державотворення УкраУни, розбудови ¡стинно демократично'1 правовоУ незалежноУ держави виникае низка нових проблем, що потребують невщкладного виршення для досягнення основноУ мети, закршленоУ в Конституца УкраУни - забезпечення прав ; свобод людиии та ггдннх умов и життя.
На даному стаю народ УкраТни, обстоюючи свое право на повноцшне нацюнальне та державне буття, переживае непрост! випробування, пов'язаш з економ1чною кризою. яка е головним джерелом, що породжус розгул злочинносп.
У створенш надшного фундаменту для подолання назрьчих економ1чних 1 сошальних проблем та злочинносп велика роль належить юридичнш науш, зокрема кримшальному, кримшально-процесуальному праву. кримшалк-тищ, ¡ншим талузям знань, яю за своУм предметним призначенням покликаш обслуговувати д1яльшсть правоохоронних оргашв у процеа розслшування та профшактики злочишв. Тм також належить виршувати питания щодо вдосконалення кримшального судочинства, додержання на вах його стад1ях конституцшних положень про захист прав 1 свобод громадян, збереження демократичних традишй судочинства, стежити за недопустим1стю необгрунтованого обвинувачення або засудження невинних оаб.
Зпдно з Концепшею судово-правовоУ реформи, схваленоУ Постановок^ ВерховноУ Ради УкраУни вщ 28.04.1992 р. \ Концепщсго (основи державноУ полшши) пацюналыюУ безпеки, схваленоУ Постановою ВерховноУ Ради УкраУни в\д 16.01.1997 р., а також Державно-правовою програмою боротьби з1 злочиншстю розроблеш I впроваджуються в життя заходи щодо структурно-функцюнального вдосконалення правоохоронних оргашв та пщвищення професюнал1зму Ух прашвшшв.
Поряд з вирииенням оргашзацшних, кадрових, матер1ально-техшчних та шших функцюнальних проблем ефектившсть д1яльносп правоохоронних оргашв значною м1рою залежить вщ удосконалення законодавства та наукового й методичного забезпечення розкриття й розслщування злочишв: розширення на баз1 нових досягнень науки та техшки пошуково-шзнавальних метод1в гад час проведения слщчих дш, впровадження новтпх техшчних засоб1в виявлення та дослщження джерел доказ1в, пщвищення на щй основ1 фаховоУ пщготовки д1знавач1в, слщчих \ сущпв й вщповщного своечасного забезпечення Ух необхщною науковою та методичною допом1жною шформащею. 3 огляду на це суспшьш потреби активЬащУ боротьби з сучасними видами злочишв ставлять перед наукою кримшально-процесуального права, кримшалютикою й сум1жними галузями знань, яш застосовуються в практики кримшального судочинства, завдання зосередити увагу на наукових розробках з теоретично-правових, природничо-техшчних 1 методико-практичних проблем, вщ яких залежить повнота, всеб!чшсть 1 об'сктившсть розслщування кримшальних справ, посилення законност! та ефективносп боротьби з1 злочиншстю.
Одшею з давно назрших проблем у кримшально-процесуальному прав1 та кримшал!стиш, з комплексним розв'язанням якоУ пов'язана повнота
розкриття мехашзму вчинения злочишв i доказування виявлених у ход)' слщчих д1й особливостей його вщображення, с дослщження природи й сут! негативних обставив, з'ясування походження i'x р1зновщпв, зв'язюв 3i змшами в обстановш пот, способом учинення, знаряддями, поведшкою злочинщв та ¡н.; розробка методш виявлення, документування i меж використання даних про них пщ час провадження кримшальних справ.
У кримшалютичному значены] практично шзнавальний аспект зазначеноТ проблеми, як свщчать Л1тературш джерела, був окреслений ше в кшщ XIX ст. австршським юристом Г.Гроссом. У наступи! перюди столггньоУ icTopi'i розвигку кримшашстики та кримшального процесу про походження й понятгя негативних обставин, ix доказове значения вщомо чимало публжацш заруб1жних та вггчизняних aBTopiB, в яких висловлюються pi3Hi думки щодо uie'i проблеми.
Розб^жносп погляд1в учених i пращвшшв правоохоронних оргатв щодо походження i поняття негативних обставин та ¡нших кримшалштичних i процссуально значугцих чинниыв (наприклад, форми вщображення i класифжащя негативних обставин, методи дослщження, доказове значения) свшчать про недостатню опрацьовашсть uie'i проблеми i, як свщчить анал1з узагальнених кримшальних справ, це значно утрудшое розслщування i розкриття конкретних злочишв, особливо вчинених в умовах неочевидное!i.
Анал1з показуе, що в юридичшй ntiepaTypi негативш обставини визна-чаються переважно в семантичному значенш цього термша як протир1ччя чи неузгоджешеть i в застосуванHi його до виявлених шд час огляду мкця поди та ¡нших процесуальних дшх вщображень ознак окремих нетипових явищ або д1й, яи своею наявшетю чи вщеутшетю суперечать версп слщчих про звичайний розвиток розслщуваноТ под1У або з1браним у справ) про неУ даним. KpiM того, ¡гноруються об'ективно ¡снуюч1 законом5рност1 мехашзму вчинення злочинних д1янь та пов'язаних з ними ситуацшно-стохастичних nponecie як наслщок cynyTHix йому реальних явищ, вщображення яких пщ час розслщування злочишв за своею суттю i характером зв'язюв набувають значения негативних обставин. 1ншими словами, багатьма авторами негативш обставини розглядаються залежно - i тшьки - у зв'язку з paniiue сконструйованою вераею як ймов1рним пояснениям розвитку минуло!' поди, або окремих ii обставин. Саме з таких або схожих вихщних позицш пояснена суть негативних обставин у присвячених розелщуваншо злочишв працях Г.Гросса, А.Вейнгарта, Б.П.Бразоля, ГМ.Яюмова, В.Г.Громова, M.JIaroBiepa, М.Д.Вороновського, ПЛ.Тарасова-Родюнова, О.Р.Ратшова, Г.А.Глассона, Б.М.Комаринця, ВЛ.Теребшова, В.П.Колмакова, О.М.Васильева, М.П.Шаламова. В.О.КоноваловоУ, Р.С.Белкша, A.I.BiH6epra, C.I.Медведева, В.А.Овечкша, В.С.БурдановоУта ¡н.
На вщмшу вщ названих aBTopiB, В.К.Лисиченко i О.С.Зеленковський (1987 р.) теоретично визначили i обгрунтували негативш обставини. На Ухшо думку, це реальш явища, матер1альш та щеальш слщи, яю е наслщком вщображення cynyTHix злочинним д!ям або поведшщ ix учасшшв процеав, виявлеш в ход! окремих слщчих Д1 й i за своУм характером, походженням та ¡ншими властивими Ум ознаками не узгоджуються з мехашзмом розелщуваного злочину.
Зазначимо, що викладеш цими авторами положения та Ух обгрун-тувапня в Л1терагур1 не тддавались критичному анал1зу.
1снуюч1 науков! розробки дослщжуваноУ нами проблем» вУшграли важ-ливу роль у розвитку кримшалютичного вчення про розкриття злочишв 1 у виршенш практичних питань щодо виявлення \ використання у розслщу-ванш злочишв окремих вщцв негативних обставин як у вигляд1 матер1альних змш в обстановщ под1У, що cпocтepiгaютьcя в ход1 и огляду, так \ ознак иезвичайноУ поведшки пщозрюваного чи обвинуваченого пщ час допиту.
Однак у теор!У ;юказ1в I кримжалютиш на дискусшному р1вш зали-шаються визначення поняття негативных обставин, Ух походження 1 тишзашя; не дослщжеш й форми зв'язюв Ух з мехашзмом учипеппя злочишв, а також стввщношення вщображень р1зновид1в негативних обставин як реально ¡снуючих факт1в, що сприяють розкриттю конкретних злочишв з сучасною класифжащею доказ1в у кримшалыгому процеск 3 огляду на не важливого значения набувають нов1 узагальнення практики розслщування р1зних злочишв, систематизащя на цш основ1 даних про р1зновиди негативних обставин та метод!в Ух виявлення й фжсашУ, а також особливостей дослщження (перев1рки та оцшки) р1зновщцв з метою надежного використання фактичних даних про них органами слщства 1 суду пщ час провадження кримшальних справ.
Актуальшсть зазначених аспекпв дослщжуваноУ проблсми, Ух недостатне висвтютня в процссуальнш та кримшалктичшй лггературк а I акож досвщ практичноУ роботи автора слщчим 1 викладачем кримшалютики 1 кримшального пропесу були визначальними у вибор1 теми дисертащУ. Дослщження проведено зпдно з планом паукових дослщжень кафедри кримшалыюго пронесу 1 кримшалктики Льв1вського нацюнального ушверситету ¿меш 1вана Франка, воно е пщсумком творчих пошумв автора, спрямованих на шдвищення якост1 розслщування злочишв та поглиблення знань про негативш обставини у пращвниюв правоохоронних оргашв.
Предмет дослщження теми становлять: витоки, розвиток I сучасш проб-леми кримшалютичного вчення про негативш обставини та Ухне значения \ практищ розслщування злочишв 1 доказуванш в конкретних кримшальних справах.
Мета I значения дослщження. Метою е комплексне мг'жгалузеве лос;п-дження теоретичних, процесуально-правових \ методичних основ учения про негативш обставини; визначення Ух поняття, р1зновид1в 1 походження, систематизащя метод1в виявлення, фжсаци, дослщження та з'ясування особливостей \ практичних иапря\пв використання Ух в ход1 провадження кримшальних справ. Реал1защя щеУ мети конкретизусться такими основшши завданнями: 1) аналггичний огляд л1тсратури з питань виникнсння уявлень про негативш обставини 1 розвитку вчення про них та практичне Ух значения у розслщуванш злочишв; 2) вивчення на основ1 узагальнення кримшальних справ походження I типових ознак р1зновщдв негативних обставин, форм Ух зв'язку з мехашзмом учинення 1 способом приховання конкретних злочишв; 3) анал1з 1 систематизащя розр!знених у спещальшй л!тератур1 положень про негативш обставини; анкетування пращвнишв правоохоронних оргашв з питань щодо Ух уявлення про негативш обставини та походження Ух
pÍ3iioBHflÍB, методи виявлення, фксаци i дослщження й використання встановлених даних про них у розкритп злочишв та доказуванш в кримшальних справах; 4) на ochobí критичного огляду Л1тератури, узагальнення кримшальних справ i анкетування пращвниюв правоохорон-них оргашв: а) визначити загальне м1жгалузеве процесуально-кримша-лктичне поняття негативних обставин; б) видшити за типовими ознаками походження i вщображення íx р1зновид1в та з'ясувати форму зв'язюв з мехашзмом учинення й способом приховання злочишв; 5) розгляд процесуальних форм встановлення негативних обставин; 6) анал1з сшввщно-шення видшених р!зновид1в негативних обставин та hocí'íb íx вщображення з кримшально-процесуальною класиф1кащею доказ1в; 7) визначення i систематизация метод1в виявлення, фжеаци й дослщження джерел шформацп про негативн! обставини; 8) висв1тлення практики використання встановлених даних про негативш обставини та íx джерела пщ час провадження кримшальних справ; 9) обгрунтування buchobkíb з дослщжуваних питань i вщповщних пропозицш з урахуванням сучасних завдань onTHMÍ3aqií розкриття й розелщування злочишв.
Методолопчну основу дослщження становлять: положения д1алектико-матер1алктично'1 Teopi'í про тзнання сошальних явищ та процеав, взаемода o6'cktíb i законом1рност1 íx вщображення; даш фшософи i лопки та галузевих наук, зокрема кримшального й кримшально-процесуального права, кримша-лктики, психологи та in. Специфика дослщження потребувала комплексного м1жгалузевого пщходу до виршення основних його завдань, а також застосування юторичного, системно-структурного мегод1в тзнання. У вивченш кримшальних справ i узагальненш з1браних даних використаш методи спостереження, анал!зу, опису, пор1вняння, анкетування, класифжаци та íh. Правовою основою дослщження були положения Конституцп Украши; чинне кримшальне, кримшально-процесуальне законодавство та íhiijí нормативш акти з питань боротьби 3Í злочиншетю i регулювання д1яльносп правоохоронних оргашв, а також положения кримшально-процесуально! Teopi'í доказ1в. правово'1 психологи; npaui впчизняних i заруб1жних процесу-anicTÍB та кримшал1ст1в; опублжоваш матер1али слщчо'1 й судово'1 практики; результата узагальнення 300 кримшальних справ i анкетування 200 пращв-hhkíb оргашв д1знання i попереднього слщства (захщний регюн Украши).
Наукова новизна полягае як у постановщ само'1 проблеми, так i в пщход1 до íí дослщження. Дисерташя е першим м1жгалузевим монограф1чним дослщженням тсорстичних, процесуальних i методичних основ та проблемних питань учения про негативш обставини i íx значения у розелщуванш злочишв, учинених в умовах неочевидное^. У нш даний критичний пор1вняльний анал1з опублжованих у кримшалктичнш i кримшально-процесуальшй niTepaTypi опис1в негативних обставин та íx використання у розкритп конкретних злочишв; показана дискусшшсть погляд1в щодо íx поняття, походження, класифшаци, доказового значения та íh.; обгрунтовано положения про недостатне опрацювання у кримшалктиш й Teopi'í доказ1в проблемних питань цього вчення, а також висновки про необхщшеть однозначного м1жгалузевого визначення самого поняття
"негативш обставини" та розробки загалышх принцишв застосування його в практищ кримжального судочинства.
Автором розроблено новий концептуальний пщхщ вивчення походження негативних обставин та 1х р1зновид1в як реальних супутньо-ситуацшних процеав розслщування злочину. Ц1 процеси безпосередньо не позв'язаш з мехашзмом злочину \ тому л Тх вщображення, що спостериаються в ход1 слщчих дш, не узгоджуються (суперечать) ¡з звичайним (типовим) уявленням про вчинене та ¡з з1браними фактичними даними про нього. Такий шдхщ до вивчення теми передбачае до основних результата дослщження вщнести:
1) ¡сторичний огляд витошв 1 розвиток кримшалктичного вчення про негативш обставини та 1хне значения у розслщуванш злочишв, особливо вчинених в умовах неочевидностп
2)текстову конструкцпо визначення понягтя "негативш обставини", зп'дно з якою це с вщображення певних супутшх учиненому злочинов1 ситуацшного походження реальних явищ (сумкних або несумкних) у вигляд1 матер1альних утворень (слщи, предмета, змши в обстановш тощо), а також зовшшшх прояв1в некерованих свщомктю пашчних сташв чи поведшки особи як ознак дисимуляшТ (приховування чогось);
3) обгрунтування висновку про те, що негативш обставини як матер1ального, так 1 психо-ф1зюлопчного походження, будучи законокпрним наслщком вщповщних сумкних або несумкних ситуацшних процеав, супутшх злочинним д1ям, безпосередньо не пов'язаш з мехашзмом Тх здшснення. Тому як вщображення конкретних явищ стохастично-ситуащйного (випадкового або невипадкового) походження вщносно вчиненого злочину \ поведшки його учасниюв ix р13новиди своею наявшстю, а в окремих випадках - вщсутшстю та шшими зовшшшми ознаками (мкцем знаходження, формами прояву тощо) в ход1 розслшування злочину не узгоджуються (суперечать) ¡з звичайним уявленням про вчинене. Тому для з'ясування справжньоУ картини поди вони потребують додаткового анал1зу свого власного походження та зв'язку з мехашзмом злочину або незвичай-ними поведшкою та змктом показань оаб, ям допитуються чи ¡ншим способом залучаються у сферу судочинства;
4) аргументация положения про те, що, виявляючи пщ час слщчих дш вщображення негативних обставин та дослщжуючи Т'х, треба виходити з того, що вони не вщповщають (суперечать) не суб'ективним уявленням (верпям) слщчого, як зазначають С.I.Медведев, В.С.Бурданова й ш., а законом1рностям мехашзму вчинення конкретного злочину та ТТ вщображенням у даних умовах неочевидное^ його вчинення. Тому завданням кримшалктично^агпостичпого дослщження таких виображень обов'язково мае бути з'ясування Т'хнього походження, змкту, а також сумкносп чи несумкност! Тх з подкю злочину 1 певного супутнього явища чи пронесу, ознаки якого виявились у вщображенш, та форму зв'язку м1ж ними;
5) характеристика видщених типових р^зновщцв вьдображень негативних обставин та Ух джерел;
6) визначення сшввщношення окремих типових р1зновид1в негативних обставин з сучасною кримшалыю-процесуальною класифкащею доказ1в;
7) обгрунтування положень про доказове значения встановлених дост-дженням вщображень негативних обставин та можливосп '¿х використання у сукупносп з ¡ншими доказами у конкретних кримшальних справах;
8)характеристика процесуальних форм виявлення 1 дослщження негативних обставин гад час провадження кримшальних справ;
9) опис головних метод!в виявлення вщображень окремих вид1в негативних обставин, IX фжеаци та дослщження;
10)анал1з недолшв виявлення, ф1ксац1'1 \ дослщження вщображень негативних обставин, що трапляються пщ час розелщування злочишв, та рекомендацп щодо IX усунення;
11)висновки стосовно подальшого розвитку м1жгалузсвого процс-суального I кримшалютичного вчення про негативш обставини 1 особливосп використання його в практиш розелщування злочишв.
Теоретична ! практична значущкть дисертаци полягае у тому, що в нш виевгглеш основш положения нового комплексного пщходу до проблемних питаиь учення про негативш обставини, визначенеУх поняття й типов1 р1зно-види, а також процесуальш форми та кримшалютичш методи Ух виявлення, фкеацп 1 дослщження пщ час розелщування злочишв.
Практичне значения здобутих результата визначаеться тим, що в бшышй свои! частиш вони мають прикладний характер: викладеш положения та рекомендащ!' призначеш, головно, для практичного використання пращвниками оргашв нопереднього розелщування й суду, а також в навчальному процеа юридичних вуз1в з кримшального процесу 1 кримн налктики.
Апробацш результатов дослщження. Основш положения та висновки обговорювались на науково-практичних конференщях у м.Львов! (19972000 рр.), зокрема доповщались на 3, 4, 5, 6 Репональних конференщях "Проблеми державотворення 1 захисту прав людини в УкраУнГ' в 1997, 1998, 1999, 2000 рр., а також на кафедр1 кримшального процесу 1 кримшалктики юридичного факультету Льв1вського нацюнального ушверситету ¡меш 1вана Франка.
Матер1али дисертацшного дослщження, опублковаш в трьох брошурах 1 трьох наукових статтях у спещал130ванихтематичних виданнях.
За результатами узагальнення практики дослщжуваноУ теми пщготовлеш 1 над1слаш в прокуратуру Льв1вськоУ област1 \ вшськову прокуратуру Захщного репону Украши шформашйш листи "Про недолжи встановлення 1 використання негативних обставин та Тх джерел у розелщуванш кримшальних справ".
Основш положения дисертаци використовують у лекщях з курсу "Кримшалктика", який чигаеться в КиУвському нацюнальному ушверситет1 ¡меш Тараса Шевченка I Льв1вському нацюнальному университет! ¡меш1вана Франка, а також на практичних заняттях з щеТ дисциплши.
Структура роботи (обсяг 187 е.). Дисертащя складасться ¡з вступу, двох роздшв, яю подшеш на пщроздши, висновшв, списку використаноУ л1тератури (425 назв) та додатюв. Додатками с анкета 1 таблиця, що узагалыпое результата опитування практичних пращвниив, шформацшний лист та вщповщь на нього тощо.
ЗМ1СТ РОБОТИ
У встуш обгрунтовано виб1р теми, актуалыпсть, предмет, мету \ завдання дослщження, з'ясовуеться стан науковец розробки проблеми, характеризуеться його наукова новизна, визначаеться мегодолопчна база, теорешчне \ практичне значения, положения, як1 виносяться на захист, наведеш дан! про апробацпо результата доолдження. .
Розди 1. "Основ1Й питання вчення про негативш обставини та ¿х роль у розелщувашп злочишв" присвячсний розвитку вчення про негативш обставини, визначенню цього поняття та значения у провадженш кримшальних справ: подшу на р1зновиди та розгляду стввщношення з кримшально-процесуальною класифжацкю доказ1в; дослщжению основних форм встановлення негативных обставин пщ час розкриття та розелщування злочишв, особливо тих, що вчиняються в умовах неочевидность
У п1ароздш 1.1. "Витоки 1 розвиток уявлень про негативш обставини та Ух значения в розелщуванш злочишв" на пщстав1 вивчення наукових джерел показано, що на негативш обставини, як на матер1альш змши, що виявляються у ход1 огляду мкця поди, прогалини чи недоречносп у показаниях оаб, дос;ндження яких мае значения у викрит шеценування злочину або приховування вщомостей про нього, вперше звернув увагу австр1йський юрист Г.Гросс. Вш видшив три групи таких обставин (протир1ччя, прогалини та недоречностО, 1 розглядав Ух як "ухилення вщ природи" 1 у нерозривному зв'язку з под1ею злочину, а, також описав можлив1 прийоми IX виявлення I ошнки в процеа розелщування кримшальних справ.
3 часом негативш обставини як можлнв1 поб1чш докази в кримшальнш справ1 розглядались у працях як заруб1жних (А.Вейнгарт, Р.А.Рейсе, Е.А.Анушат та ¡н.), так I в1тчизняних дореволюцшних автор1в (Б.Л.Бразоль,. С.М.Трегубов, М.Д.Серпевський, ГЯ.Фойницький та ¡н.), але загальне поняття та його види в прапях цих автор1в розкрит1 не були.
Кримшал1сти та процесуалкти радянського перюду, таш як В.I.Громов, М.Лагов1ер, С.Г.Кривицький, М.С.Свгеньев, С.Г.Познишев, ГМ.Яюмов, словосполучення "негативш обставини" застосовували неоднозначно, зокрема у значенш "симулятивпих чшшиюв", "недоречностей" чи "невщповщносп певного факту шшим обставинам поди" тощо.
У л1тератур1 60-х 1 наступних роюв значного поширення набула думка, згщно з якою негативными ооставинами вважалась також вщеутшеть факта (слщ1в, ознак), яю за звичайним природним рухом речей мали б бути наявними.
Отже, наведене традишйне уявлення шодо цього поняття поступово розширювалось, \ до негативних обставин було запропоновано вщносити як факти вщсутносп чогось в обстановщ поди, так 1 факти, що суперечать природному п розвитков1 (В.П.Колмаков, В.П.Люцин, М.П. Шаламов, В.О.Коновалова, Р.С.Белкш, АЛ.Вшберг та ш.). Поряд з шею точкою зору деяю автори висловлювали думку про те, що негативними обставинами можуть бути будь-як1 фактичш даш, як1 суперечать (до лопчного вир1шення)
звичайному пояснению певного факту вщповщно до верей' слщчого (С.¡.Медведев, О.М.Ларш, В.А.Овечкш, В.С.Бурданова та ¡п.).
У 80-х роках В.К.Лисиченко 1 О.С.Зеленковський, (дослщивши природу та походження негативних обставин), запропонували нове загальне визначенпя поняття "негативш абставини", яке до останнього часу в л1тератур1 не поддавалось критичному анал1зу.
На основ1 анал1зу лЬератури нами обгрунтовано висновок, що в теори кримшального процесу 1 кримшалктики визначення поняття "негативш обставини", Ух класифжащя та розробка тактичних \ методичних питань використання IX у розелщуванш кримшалышх справ до пього часу не завершеш.
У пшроздШ 1.2. "Негативш обставини як вщображення супутшх вчиненшо злочишв ситуацшних сумкних та несумкних процеав. 1х поняття" обгрунтовуеться думка, що поняття негативних обставин неправильно визначати тшьки шляхом тлумачення термша "негативний" (В.А.Овечкш та ш.) 1 пов'язувати IX походження лише з шеценуванням поди або з тим, що вони не кнують поза вщношенням до припущения (вереи) слщчого (С.I.Медведев, В.С.Бурданова, О.М.Ларш ! ш.).
Дискусшним е також визначення негативних обставин лише як ознак явищ, дш, що суперечать уявленню про звичайний хщ речей у кожнш конкретшй ситуаци (Р.С.Белкш, В.Ю.Шепггько та ш.), оскшьки його змкт не розкривае. як1 саме явища, дп та ситуацй' цим визначенням охоплюються.
У цьому питанш видасться слушною думка В.К.Лисиченка 1 О.С.Зелен-ковського, яка в дисертаци пщтверджуеться анал1зом кримшальних справ. Згщно з цкю думкою, негативш обставини - це реальш явища, тобто мате-р1альш та iдeaльнi вщображення певних супутшх сумкних або несумкних з ним процеав взаемод1У пщ час учинення злочинного Д1яння, що виявляються у ход1 слщчих дш у вигляд1 слшв та р1зних за характером змш, яю свош розмщенням, локал1зацкю або шшими суттевими ознаками не вщповщають встановленим фактичним даним, суперечать мехашзму розвитку поди або незвичайнш поведшш учасшшв. На вщмшу вщ наявних у лператур! опиав негативних обставин таке IX визначення грунтуеться на положениях д1алектико-матер1алктичного вчення про об'ективнкть законом1рностей взаемоди матер1альних систем 1 взаемозв'язок р1зних форм Ух вщображення. У цьому визначешп ¡стотним е те, що, як зазначасться у фшософсьюй 1а кримшалктичшй л1тератур1, виникнення ¡нформаци с матер1альним процесом вщображення взаемоди конкретних об'ект1в 1 водночас його результатом у вигляд1 певноТ ¡нформаци, коли е и адресат 1 носш. Оскшьки под1я злочину законом1рно (як 1 будь-який процес) вщображаеться у навколишньому середовидд, тому 1 виникнення ¡нформаци про злочин мае необхщний, причинно-наслщковий ситуацшно зумовлений характер.
Дисертантом доведено, що вщображуваними в процеа виникнення ¡нформаци про суть \ обставини вчинення злочину будуть як складов1 елементи його мехашзму, так 1 супутш йому р1зн1 за сво'ш походженням ситуацшш явища, якщо такт траплялись. За збком умов розвитку поди злочину 1 супутшх процеав вони можуть бути сумкними 1 несумкними з мехашзмом поди та поведшкою учаеншив, як у ход! пщготовки до злочину,
так I пщ час чи шсля вчинення конкрегних дш. Залежно в'щ особливостей конкретного злочину та вид1в супутшх процеав (ситуацшно-сумкних або ситуащйно-несумкних) вщповщно 1 форми зв'язюв вщображепь них процеав з реальними обставинами них подш будуть р1зними. В одних ситуашях вони можуть бути кореляцшно-прямими, в ¡нших - поб1чно-опосередкованими. Слщи, яю утворюються внаслщок таких супутшх розслщуванш поди ситуашйних процеав, зокрема структурш або функшональш змши середовища, що створюють обстановку мкця под1У та ¡шш и елементи, а також специф1чш ознаки психо-ф1зюлопчного характеру у поведшш учасшшв поди за формою зв'язку 31 злочином чи сигуацкю його розслщування, а також за своею сутшстю будуть негативними обставинами. За природою вщображення супутшх процеав, яю визначають функцюнальну суть негативних обставин як реальних явигц, Ух можна подшити на два види: 1) окре\н прсдмети. слщи - вщображення взаемод1Т та шил субстанщйно-структурш змши, шо виявляються пщ час огляду мкця под1У або у ход1 проведения ¡нших слщчих дш 1 ям своею наявшстю чи вщсутшстю в конкретшй обстаповщ не вщповщають (суперечать) мехашзму розслщуваноУ под1У або з1браним матер1алам справи; 2) дисимулящУ (ознаки приховування чогось), яю виявляються тд час розслщування в показаниях та актах поведшки чи у зовшшньому вигляд1 пщозрюваного, обвинуваченого, ¡нших оаб, за умови, що вони не е законом1рним наслщком ситуащйного за даних умов перебку под1й, хоча й зумовлеш зв'язком поставлених запитань чи певною обстановкою.
На конкрегних прикладах показано, що в основ1 виникнення першого виду негативних обставин лежать просторово-часов1 законом1рности властив1 загальним формам вщображення, вщповщно, д1янь оаб або взаемоди об'екпв у конкретнш обстановщ; Ух р1зновиди в кожному внпадку будуть в1ддзеркаленням певного супутнього пронесу, зумовленого проявом в конкреппй обстановщ додаткового чинника, що спонукав даний ситуащйний сумкний чи несумкний процес 1 його вщображення на предметах, яю в цей момент взаемод1яли.
Вщображення дисимулящУ, на думку дисертанта, е не що тше як своерщш за характером пашчш явища, пов'язаш з розслщуваною под1ею чи умовами та обстановкою проведения конкрегних слщчих д1й, вщбитки у свщомосп приховування чогось особою, яка залучаеться до учасп в цих д1ях 1 виявляються у показаниях або некерованих актах поведшки та реакшях оргашзму. Спостершаються Ух прояви слщчим чи д1знавачем пщ час проведения дошпу, обшуку чи ¡нших слщчих д1й.
Вщображення дисимулящУ (протир1ччя, прогалини чи недоречносп в показаниях допитуваних) часто трапляються в слщчш практиш у вигляд1 неправдивих пояснень, необгрунтованих тверджень 1 свщомо спотворених свщчень, а також самообмови або ж неправдивого гт5\. Таю р1зновиди негативних обставин особисткного характеру, як, зокрема, немотивоваш чи неадекватш вчинки, прояви некерованих реакцш оргашзму, що вказують на емоцшну напругу, розгублешсть та незвичайш внутршга стани, зумовлюються психоф1зюлопчним походженням. Вони е супутшми зовшшшми реакщями особи на конкретну важливу для неУ ситуашю чи
випадковий зб1г обставин, за яких вщбуваються певш дм, Тх сприйняття \ наступне вщтворення пщ час проведения з 1'х участю слщчих д1й.
На основ1 анал1зу походження вщображень, як! за своею суттю 1 формами зв'язку з под1ею злочину чи окремими елементами мехашзму його вчинення е р1зновидами негативних обставин, дисертантом сформульовано 1 обгрунтовано, бшьш конкретне Ух визначення, а саме: це реальш явища, що виникають внаслщок вщображення певних супутшх злочинним д1янням ситуащйних сумюних або несумкних процеав у вигляд1 матер!альних утворень (слшв, предмете, змш в обстановш тощо) та, вщповщно, кореляцшно пов'язаних з поведшкою учасниов злочину дисимуляцш (ознак приховування чогось), яю за сво!м походженням, наявшстю або вщсутшстю та ¡ншими своерщними нетиповими ознаками в обстановш мкця под1У чи поведшщ та показаниях конкретних ос1б не узгоджуються (суперечать) законом1рностям мехашзму и розвитку 1 встановленим у ход1 розслщування фактичним даним.
У шдроздш 1.3. "Характеристика р1зновид1в негативних обставин у сшввщношешп з класифжащею доказ1в у кримшальному процесГ' показано, шо в деяких публкашях, присвячених розгляду негативних обставин та Тх значения в кримшальних справах (В.О.Коновалова, В.А.Овечкш, СЛ.Медведев та ¡н.), наводяться дан! про окрем! види негативних обставин, як1 були видшеш узагальненнями практики розслщування конкретних злочишв. Щ публшаш1 вщносяться до р1зних часових перюд1в I 1хне наукове та практичне значения ще доа не оцшене.
Тому дисертант зробив спробу проанал1зувати лггературш даш, вивчити матер1али кримшальпих справ, зокрема про вбивства, квартирш крад1жки, автотранспорта! поди, а також результати проведения анкетування пращвниюв оргашв д1знання та попереднього слщства. На цш емгпричнш основу згщно з запропонованим дисертантом визначенням поняття негативних обставин, зроблено спробу розмежувати 1'х типов1 види 1 розробити бшьш детальну кримшал1стичну \'х класифжацио. Вщображення негативних обставин матер1ального походження у класифкащ'1 за ознаками походження \ характером ноа'т подшяються на три основш типов! групп: а) окрели предмета, яю за свош призначенням, мюцезнаходженням та ¡ншими суттевими ознаками не узгоджуються з мехашзмом учинення злочину (наприклад, окуляри чи посвщчення, ¡нгш особисп предмета, загублен! чи забут1 злочинцем на мкщ поди); б) слщи-вщображення контактноТ взасмоди оаб чи предмета та змши обстановки мкця поди, що своею наявшстю або, навпаки, вщсутнктю в конкретнш ситуаци не вщповщають типовим законом1рностям розвитку поди (наприклад, слщи боротьби на мкш поди або вщсутшсть слщ1в кров1 на одсж1 \ пщ трупом з1 значними проникаючими пошкодженнями тша; слщи волочшня як ознаки перемщення трупа з ¡ншого мкця); в) слщи-вщображення шсценування поди або ознаки маскування чи приховування чогось та ш.
Негативш обставини - у форм1 дисимуляцп за узагальненням матер1ал1в практики спостеркаюгься у виглядк а) очевидних ознак (наприклад, пщ час допиту, обшуку, освщування) немотивовано! внутр1шньо1 псих1чно1 напруже-носп особи, пщвищено! нервово! активное™ (хвилювання, острах,
збентеження, надм1рна зацшавлешсть, байдужють) та недоречних прояв1в у поведшщ (потирамня рук, ковзання ногами); б) суперечностей або негипових прогалин, недоречностсй у показаниях допитуваноТ особи.
В основу наведено)' класифкани покладеш таю взаемопов'язаш ознаки як характер ситуацшних (сумюних 1 несумкних) процеав, супутшх мехашзму злочину, 1 форми вщображення )'х, вщповщно, в обстановщ вчинення злочишв. у проявах об1знаност1 про певш дан! та особливосп поведшки окремих його учасшшв.
Особливктю запропоновано) класифжащ'Т с те, що вона охоплюе ва вщом1 слщчш практиш I описаш в л1тератур1 р1зновиди негативних обставин, причому кожен з них знаходиться тшьки в однш ¡з класифжашйних ланок, що свщчить про природну 1 лопчну ТТ побудову.
Шзнавальне значения тако)' класифжаци визначаеться тим, що грунтусться вона на врахуванш сутнооп вс^е)' множини вщображень негативних обставин, враховуе стохастичшсть законом1рностей Ух походження, р1зшсть форм вщображення I особливосп Тх носив.
Практичнс значения класифжаци для оргашв д1знання I попереднього слщства полягае в тому, що складов! ТУ структури у сшввщношенш з кримшально-процесуальною класифжашею доказ1в вщкрають ор1ентовну роль пщ час проведения слщчих дш у виявленш вщображень негативних обставин, напрям1в дослщження Ух сутц сприяс вибору метод1в виявлення, закршлення та викорисгання фактичних даних про них в окремих кримшальних справах, у ход1 розслщування яких вони були встановлеш.
Кримшалютична характеристика р1зн0вид1в негативних обставин дисертантом розглянута у сшввщношенш з процесуальним поняттям доказ1в (ст.65 КПК УкраУни) та сучасною класифжашею Тх у галузевш теори доказ1в. У пьому зв'язку обгрунтовуеться положения про те, що в теори кримшального процесу 1 кримшалктищ бракуе загально прийнятого визначення негативних обставин як доказ1в 1 чггко не розкрита Тхня роль у встановленш обставин, що пщлягають доказуванню пщ час провадження кримшальних справ.
Як видаеться, запропоноване дисертантом визначення негативних обставин дае пщстави для висновку про те, що за природою та шфор-матившстю вщображення супутшх процеав, сумкних чи несум1сних з мехашзмом учинення злочину, вс] Тх р1зновиди охоплююгься визначенням доказ1в та Тх джерел у ст.65 КПК. хоча вони вщр1зняються вщ них своТм походженням \ процесуальним значениям тщьки як непрямих (поб1чних) доказш у кримшальних справах. У цьому зв'язку виявлеш в ход1 проведения слщчих дш негативш обставини матер1ального характеру (предмета, слщи) повинш розглядатися як р1зиовид речових доказ1в, ознаки яких описаш у ч.З ст.78 КПК (вс1 пши предмета, ящ можуть бути засобами для розкриття злочину 1 виявлення винних, або для спростування обвинувачення чи пом'якшення вщповщальносп).
В кшш пщроздьчу обгрунтовусться положения про те, що встановлеш достов1рш даш, на основ1 анал1зу ознак прояв1в дисимуляцн, яю зафжсоваш техшчними засобами, описаш й засвщчеш у протокол! слщчоТ ди або висновку спещалюта-психолога, слщ розглядати як негативш обставини
психоф13юлопчного походження. Вони за своею ознакою достов1рносп набувають пронесуальних ознак поб1чних доказ1в особиеткного характеру ! у цьому функциональному значенш можуть використовуватись 1 в тактичних шлях пщ час проведения слщчих дш, 1 в процес1 доказування у кримшалышх справах.
У шдроздш 1.4. "Основш форми встановлення негативних обставин у провадженш кримшальних справ" розглядаються особливосп пронесу виявлення й дослщження вщображень негативних обставин пщ час провадження Д1знання та попереднього слщства. Показано, що на практиш цей процес вщбуваеться в двох взаемопов'язаних формах: а) шляхом особистого, чуттево-аналггичного газнання слщчим обставин поди злочину (так звана лопчна форма дослщження); б) шляхом процесуального доказування (практичний аспект).
Визначеш в КПК Украши процесуальш форми збирання й дослщження доказ1в пщ час провадження кримшальних справ, на думку дисертанта, забезпечують повною м1рою встановлення походження, сут1 вах вид1в негативних обставин, що розглядаються в робот1, 1 за умови пщтвердження IX достов1рност1 набувають значения поб1чних (непрямих) доказ1в.
У цьому зв'язку обгрунтовусться висновок про те, що вимога ст.22 КПК Украши про всеб1чне, повне 1 об'ективне дослщження обставин справи тор-каеться ус!х форм досудового провадження й судового розгляду I вщповщних слщчих та судових дш. Вона е одним ¡з обов'язкових принцишв, який прямо стосусться 1 виявлення негативних обставин, Ух надежного дослщження та документування, а також використання у доказуванш в кримшальних справах.
На пщстав1 узагальнення слщчоУ практики показано, що пщ час розслщування злочишв, особливо вчинених в умовах неочевидное^, не завжди придшяеться увага виявленню вщображень супутшх злочину ситуащйних процеав, з'ясуванню Ух походження, суп та форм зв'язку з його мехашзмом. А тому вони часто цщеспрямовано не анал1зуються 1 вщомосп про них не фксуються в протокол! \ додатках до нього. У таких випадках вони випадають з поля зору оаб, яю розкривають 1 розелщують злочини, що значно ускладнюе встановлення справжньоУ картини злочину 1 доказування обставин його вчинення.
Поряд з цим зазначено, що негативш обставини у вигляд! протир1ч, невщповщностей обставинам справи трапляються також у ход1 збирання та подання доказ!в у порядку, встановленому ст.66 КПК УкраУни. Вони за своУм характером виявляються переважно лопчним анал1зом витребуваних чи предетавлених заштересованими особами пояснень, документ про необхщш в справ1 фактичш даш. А проте у передбачених у цш стагп випадках перев1рка витребуваних чи поданих доказ1в 1 з'ясування Ух достов1рност1 та значения повинна здшснюватись названими у нш способами, яю у стагп тут чггко не визначеш. На цей недолж, зокрема на нечпшеть опису в ст.66 КПК способ1в збирання доказ1в, звернута увага в
лггературК однак пропозицш щодо и вдосконалення, не сформульовано1. Тому, засюсовугочи на практищ приписи шеУ статп, виникають розб1жносп \ складнони. У зв'язку з цим дисертантом обгрунтовуеться положения про необхщшсть доповнити ст.66 КПК вказ1вкою про те, що витребуваш чи подаш пояснения, документа, предмета 1 висновки з метою встановлення !'х належносп 1 достов1рносп, усунення можливих неузгодженостей, протир1ч, неясносп перев1рятоться вщповщшши лопко-анал1тичними прийомами та процесуальними д1ями, теля чого приеднуються як докази до справи протоколом огляду, складеним з дотриманням вимог ст.85 КПК.
У кшш зроблсно висновок про те, шо виявлення вщображення 1 джерел (носив) негативних обставил мае певну специфку, врахування якоУ в ход1 розелщування потребуе конкретизацп на основ1 узагальнення кримшальних справ пронесуальних правил та розробки вщповщних техшко-кримшалктичних рекомендаций з питань виявлення, фксащУ1 дослщження та оцшки Ух р1зновид!в. Таш правила 1 рекомендацп мають бути викладеш в коментар1 КПК, шдручниках з кримшального процесу пщ час опису способ1в збирання й перев1рки доказ1в та Ух джерел, а також у пщручниках з кримшалютики 1 методичних поЫбниках у роздшах виевклення особливостей методики розелщування окремих вид1в злочишв, або тактики проведения окремих вшив слщчих Д1Й.
Розд1т 2. "Виявлення джерел шформацн про негативш обставшш, Ух фксашя та використання у практиш розсл1дувания злочишв" присвячений систематизашУ способ1в встановлення джерел шформашУ про негативш обставшш матер1ального походження (вщображень контактноУ взаемодп та змш иавколишньоУ обстановки мюця под1У), а також у вигляд1 прояв1в дисимуляшУ, що спостеркаготься як з показань допитуваних ос1б, так 1 з УхньоУ поведшки шд час проведения слщчих дш,
У пшроздии 2.1. "Особливосп виявлення матер1алышх вщображень негативних обставин при проведенш окремих процесуальних дш" на основ1 узагальнення слщчо'У практики 1 портняльного анал1зу р1зновид1в сльшв-вщображень ситуацшних явищ з ознаками негативних обставин показано, що за своею природою та мехашзмом утворення вони не вщр1зняються вщ р1зновид1Б об'ект1в (речовнн, слшв, шших змш в обстановщ), яю в ход1 розелщування злочишв виявляються, фжсуються й дослщжуються у встановлених КПК процесуальних формах методами кримшал1стичноУ технки, зокрема трасолопУ, дактилоскош'У, бал1стики тощо.
Це положения обгрунтовуеться даними анал1зу вшив та значения загальних емшричних метод1в, як1 становлять тзнавальну основу процесуальних дш, а саме: спостереження, пор1вняння, вим1рювання, описування, моделювання, а також спсщальних метод1в щентифкацн 1 д1агностики, яю лежать в основ1 кримшалютичних дослщжень р1зновщцв речових доказ1в, у тому чиал авдв-вщображень з ознаками негативних обставин.
1 Михеенко М.М.. Нор В.Т., Шибко В.П. Кримшалынш процес УкраУни. - 2-ге вид., перероб. 1 доп. - К.: Либщь, 1999. - С.188.
На прикладах ¿з слщчоТ практики показано, що у виявленш та шзнанш сут1 I значения матер!альних слшв-вщображень негативних обставин, '¿х ф1ксацп згщно з вимогами КПК у протоколах та з допомогою засоб1в кримшалютичноТ техшки, поряд з перел1ченими вище методами, важливу роль вщщрають лопчш методи: анал1з 1 синтез, ¡ндукшя 1 дедукщя, аналопя, а також системний пщхщ до IX виявления й дослщження.
У пщроздип 2.2 "Особливосп виявлеиня негативних обставин, як1 мають психолопчну природу" на основ1 критичного огляду спешально'1 кримшалю-тичноТ та психологично!' лкератури викладеш положения щодо особливостей ви'явлення та дослщження ознак вщображень явищ прояв1в дисимуляцп. Особливосп ш зумовлеш здебшьшого спонтанним походженням цього р1зновиду' негативних обставин 1 нетиповими ситуацшними умовами зовшш-ньоготх вираження. Вщмшшсть цих р1зновид1в негативних обставин полягас в юму, що вони мають особисткну психоф!зюлопчну природу 1 в розслщуванш злочину вщображаються у вигляд1 певних ознак, 1 тшьки в динамвд процейв псих1чно1 д1яльност1 конкретно!' особи (потерпшого, пщозрюваного 1а ш.) пщ час взаемоди з нею в процес! допиту чи шших слщчих дш. Звичайним в1зуальним спостереженням у ход! слщчоТ д1У виявити 1.x досить складно \ не завжди можливо, тому дисертантом розглядаються процесуально-правов! передумови 1 науков1 пщстави застосування пщ час проведения слщчих дш для виявления ознак дисимуляцш науково-техшчних засоб1в, як! передбачеш ст.85, 85', 852 КПК. Поряд з цим викладеш описаш в спещалыий л1тератур1 погляди заруб1жних та в1тчизняних автор1в (Д.Дельгадо, П.Прукс, Р.С.Бслкш, В.А.Образцов та ¡и.) щодо можливосп й допустимости використання в практищ розслщування кримшальних справ нетрадищйних метод1в д1агностування неправдивих показань (полкрафолопя, гшнорепродукщя, в1зуальна психод1агностика та ¡и.). На основ! анал1зу цих даних обгрунтовуеться положения про те, що сучасний р1вень розвитку нетрадищйних метод1в дае пщстави вважати !'х придатними для виршення кримшальних завдань, у тому числ1 з метою розтзнавання дисимуляцш та з'ясування наявност! зв'язку Гх з конкретними обставинами розслщувано!' поди.
Звернено увагу на те, що у вггчизнянш кримшал^стищ до останнього часу залишаються не з'ясованими та теоретично не обгрунтованими можливост1 використання у слщчш практищ набутого досвщу I розроблених метод1в в1зуально'1 й ¡нструментально!' психод!агностики, яю в шших державах дютали визнання та широкого застосування в р1зних сферах д1яльност1, зокрема у кримшальному судочинств1. 3 огляду на це висловлено думку та умотивовано пропозищю про необхщшсть виршення щй' проблеми у кримшально-процесуальному законодавств! Украши, а також м1жгалузево1 розробки наукових засад використання названих метод1в у Д1Яльност1 правоохоронних оргашв, безумовно, з урахуванням конститушйних вимог щодо дотримання законное™ пщ час !х використання 1 гарантш захисту прав громадян у ход1 провадження кримшальних справ.
У пироздин 2.3 "Фксащя 1 засвщчення негативних обставин" ш взаемопов'язаш науково-техшчш операци пщ час проведения слщчих дш розглядаються як складов! частини процесу шзнання 1 доказування. У
процесуальшй та кримшалктичнш л1тератур1 цей процес прийнято називати збиранням доказ1в про обставпни розслщуваного злочину.
У цьому контекст! розглянуто шформацшне значения фжсацп й засвщчення виявленнх вщображень негативних обставин та ¡нших доказав, яке полягас: а) у перекодуванш \ закр!пленш фактичних даних про негативну обставину вщ и конкретного ноЫя (слщ1в-вщображення взаемод1У об'екпв, ознак прояву дисимулящУ в показаниях чи поведшш допитуваноТ' особи тощо) за допомогою встановлених законом засоб!в засвщчення (протокол, фото- 1 юнозйомка, звуко- 1 вщеозапис, злшки 1 вщбитки слцдв та ш., ст.85, 85'. 852, 1 14 КПК); б) збереження повно'Т ¡нформацп про виявлеш та зафксоваш негативш обставини для неодноразового використання па р1зпих стад1ях доказування; в) засвщчення не тшьки шформащУ або перетворення и в конкретш фактичш даш, але й допустимих умов, правил \ засоб1в Ух отримання.
Дисертант обгрунтовуе положения про те, що фжсашя ¡нформацп стосовно встановлених негативних та уах ¡нших обставин розслщуваного злочину е водночас ! передбаченою КПК процесуальною формою реал1зацп засвщчувальноТ функшУ як обов'язку суб'скта доказування.
1нформашю у смисловому значенш вщомостей про негативш обставини як ; ¡нил види доказ!в, можна закршлювати у ход1 розслщування в трьох основних формах фжсащУ, а саме: а) вербально (словесно)-граф!чнш; б) пред-метгпй; в) наочно-образнш. Обов'язковим способом фксашУ 1 засвщчення е протокол. Уа шин засоби, згщно ¡з ст.85 КПК, - факультативш \ можуть застосовуватись за углядом слщчого як допом1жш у значенш додаттв до протокохйв слщчих д1й, що пояснюють 1хшй змют.
У шдроздЫ 2.4. ''Використання негативних обставин та Ух джерел при доказуванш в кримшальних справах" дисертант обгрунтовуе думку, що в кримшальному процеа фактичш даш, яю характеризують походження, суть 1 зв'язки негативних обставин як реальних явищ, можуть бути використаш у висновках про головний факт тщьки у сукупносп з шшими доказами: як зааб псрсв1рки Ух достов!рносп, усунення суперечливостей чи прогалин у систем! 31браних фактичних даних у справ^ а також для здобуття нових прямих чи непрямих доказ1в.
Встановлеш фактичш даш про негативш обставини, як 1 ¡нгш види доказ!в, не мають са\п собою наперед визначеного значения. Кожен доказ повинен бути перев!рений ретельним анал1зом як окремо, так ! у сукупноеп з шшими з1браними доказами у певному взаемозв'язку. 3 цього приводу наведеш даш узагальнення кримшальних справ, показаш окре\п недолжи використання в доказувангп деяких р1зновид1в негативних обставин. а також сформульоваш вщповщш методичш рекомендашУ.
На пщстав1 викладеного дисертант доходить такого висновку: значения достов1рно встановлених фактичних даних про негативш обставини полягае в тому, що пщ час виконання слщчих д1й та в процес! доказування у справ^ включаючи даш про них у систему з1браних доказ1в, суб'ект доказування з'ясовуе з Ух допомогою початково шуканий факт (маеться на уваз! конкретний доказовий). У подальшому, враховуючи змют походження. з'ясовуеться його роль ! мюце в систем! доказ!в розсл!дуваноУ кримжальноУ
справи як своерщного непрямого доказу. Негативш обставини сприяють тзнанню i з'ясуванню cynyTHix сумкних чи несумкних поди злочину npoueciß, вщображення яких не узгоджуеться з типовими закономерностями мехашзму конкретного виду злочину або незвичайною поведшкою ix учасниюв як шд час учинення злочинних дш, так i в ход1 розслщування кримшальноТ справи. У сукупност1 з ¡ншими встановлеиими слщством даними р1зновиди негативних обставин з урахуванням ix специфши служать пщставою конструювання слщчих версш на рЬних етапах розслщування, а також для перев1рки осганшх. Як специф1чш ¡нформацшш чинники вони проблемно впливають на формування конкретних слщчих ситуацш, правильне визначення cyTi та характеру яких мае визначальне значения вибору напряму розслщування, його планування i реал1заци. Вони також сприяють nepeeipui повноти i правильност1 показань свщюв, потерпших, пщозрюваних (обвинувачених), nepeeipni заявленого aniöi, з'ясуванню обставин шсценування, маскування, приховування та ознак шших вшив протидн розслщуванню.
1гнорування негативних обставин, а також неправильна оцшка ix призводить до помилок, яю утруднюють встановлешш ¡стини в npoueci провадження конкретних кримшальних справ.
Дисертащя закшчуеться ВисновкамиА в яких викладеш результати дослщження, сформульоваш головш положения, концепци, вироблеш дисертантом. Даш пропозицй' та методичш рекомендацй щодо подалыиого дослщження питань, як1 потребують удосконалення або лишились ще не виршеними.
Основн1 положения дисертацп воображено в таких публнсашях автора:
1. Поняття "негативш обставини" в кримшалктиш // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Украшн Матертли III регюнальноУ науково'У конференци. - Льв1в, 1997. - С.250-256.
2. Характеристика р1зновид1в негативних обставин у сшввщношенш з класифшацкю доказ1в у кримшалъному npoueci. - Льв1в: Тр1ада Плюс, 1998. - 18 с.
3. Основн1 питания вчення про негативш обставини та i'x роль в розслщуванш злочишв. - Льв1в: Тр1ада Плюс, 1999. - 80 с.
4. Допустимкть використання в npoueci розслщування кримшальних справ ¡нструментального методу д1агностування негативних обставин. -Льв!в: Тр1ада Плюс, 1999. - 24 с.
5. До питания про методи тзнання негативних обставин // Вкник Льв1вського ушверситету ¡м. 1вана Франка. Сер1я юридична. - Льв1в, 1999. Вип.34. - С.220-227.
6. Класифшащя негативних обставин // В1сник Льв1вського нацю-нального ушверситету ¡MeHi 1вана Франка. Cepia юридична. - Льв1в, 2000. Вип. 35. - С.488-496.
АНОТАЦ1Я
Когутич 1.1. Негагивш обставини та Ух використання в практиш розслщування злочинш. - Рукопис.
Дисергащя на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спещальшстго 12.00.09 - кримшальний пронес, кримшалютика, судова експертиза. Льв1вський нацюнальний ушверситет ¡меш 1вана Франка, 2000. Присвячена дослщженню витоюв 1 розвитку кримшалютичного вчення про негативш обставини, Тх значения у розслщуванш злочишв. Визначено поняття, походження \ сутш'сть р!зновншв негативних обставил, показано Ух вщображення в систем! зв'язюв причин та наслщк1в розслщуваного злочину. Запропоновано авторське розв'язання дискусшних питань, яю ¡снують у теорп кримшального процесу 1 кримшалютики щодо визначення поняття "негативш обставини''. Ух суть природи р1зновид1в, а також метод1в встановлення та меж використання.
Ключов1 слова: негативш обставини, супутш под1У злочину ситуащйш сумгап та несумкш процеси, матер!альш та щеальш вщображення негативних обставил, фактичш дан! (вщо.мост!) про ниапшш обставини, дисимуляшУ.
АННОТАЦИЯ
Когутич И.И. Негативные обстоятельства и их использование в практике расследования преступлений. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09 - уголовный процесс, криминалистика, судебная экспертиза. Львовский национальный университет имени Ивана Франка. 2000. Посвящена исследованию истоков и развития криминалистического учения о негативных обстоятельствах, их значении в расследовании уголовных дел. Определены понятия, происхождение и сущность разновидностей негативных обстоятельств, их отражения в системе связей причин и следствий расследуемого деяния. Предложено авторское решение дискуссионных вопросов, которые существуют в теории уголовного процесса и криминалистики относительно определения понятия "негативные обстоятельства", их сущности, природы разновидностей, а также методов установления и возможностей использования.
Ключевые слова: негативные обстоятельства, отображения сопутствующих расследуемому событию ситуационных совместимых и несовместимых процессов, материальные и идеальные отражения негативных обстоятельств, фактические данные о негативных обстоятельствах (знания о фактах), дисимуляции.
SUMMARY
Kogutych 1.1. "The negative circumstances and their use in crime investigation". - Manuscript.
Thesis for qualification for the scientific grade of associate professor of law (specialty) majoring - criminal proceeding, criminal techniques science, law expertise Lviv National University after Ivan Franko.
Dedicated to the investigation of the sources and development of the criminal science theory on the negative circumstances, their impact at the process of crime investigation; defining the nature and origin of the different negative circumstances, their and reflection in the cause-and-effect system of the investigated crime. The thesis provides for the original solving of some problem questions, which exist in the theory of criminal proceedings and criminal science as to the clear definition of the "negative circumstances", their nature, methods of defining and limits of use.
Key words: negative circumstances, substantial and ideal reflection of the negatiye. circumstances, events accompanying a crime, factual information on the negative circumstances, dissimulation.
