АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Нормы конституционного права Украины: проблемы теории»
МпастурстБО осв'гк Укрэ. 1т Кй1ВОЬ1?ий умзерсктет гхекг Тараса Шавчы'.ка
РГ6 од
>. На правах рукопису
СТЕЛАКК Олександр 1ванович
Корми конституцхйиого прчва Украхни: проблемы теорхI
12.00.02. - конституцхйно право 1 управлгння;
адагшстративне право; фшансовв право.
Автореферат
дисертацг I на эдобуття каукового ступеня кандидата юридичннх наух
Кихв - 1993
Дисертацгя ииконана кь кафедр: державного I г»ды1Н1сгративкого праза юридичного факультету Льв^вського университету хмЛ,Франка
Наукипкй !1ер1вк;-.к: кандидат лридичних каук, доцент КАМПО Володоммр Михайлович
ОфщШп опононти:
доктор юридкчних наук
професор КОПгДЧИКОВ Вэлодкмир Володимирович
/Унргинська академ1Л ьнутр^сшх справ/
кандидат иркдичнях наук
доцент УЕЯАЩЕШО Вп?тор Федорович
/Кихвський утворситет/
1]ров1даа орган1зац1я: Украхнська юрвдична акедемтя
/ы.Харкгв/
Захисг В1дбудеться "2.0" ^У
^мО^д-З- 12ЭЗ р. в /4уООгод|ш
на засхданш слец1ал1зованотд'вчсно1 ради Д.С68.18Л4. при
юрзднчкому факультет! Ки'хвського унгвереитету 111. Тараса Шзвчеш
/252017. и.Кию, оул. Володиыирська, 64/.
3 дисертацтео ыокна ознайоыитись в б1бл^тецг Кигвського университету.
Автореферат реэхеланий "_"_ 1993
Вчений секретар сгшЦ1ал13овано1 -
вчено1 ради:
кандидат юрндичних наук, доцент ' "
ШИБ1К0 В.П.
ЗДШЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТ И
Актуалыйоть хаии. Укра!нський конс1И1уц1онал1зм проходить процео оформление, a тому звернення науковц!я до творетичнюс проблей конституц1аного права в актуальаим i законои^рнии. Б прийня«-тяи Акту прогодошання нвзадажностi /7Л оерпня 1991 р./ Укра 1на стала самост1£ном державою, розвиток нко1 погребуэ теоретичного обгрушгування 1 правового закр1плбяик. Ца фушсц!» поклшсан1 вико-нати наука ионс1вдуц1йкого права i зоисштуцИша право як галуаь национального права, що конституюе даркаву.
Прою но могна автоматично перенаогаи констигуц1Ма праго ра-дяноького перЮду в нову дсбу'розбуцов^ укра!нсы;о1 дораавпосг}. Потр1бне kkícko нова *оясгитуц1йне право Укра!ни 1 донмигуц!йно-правова !деолог1я.
В1дсутя1стю суваренно! укра1нсько I дераави пояснюетьсп нероэ-
роблен!сть 1 наврегульован1сть до цих nip багвгьох 1нс1итуг1в гласного конституц1йного права.
Тапер, коли в1дбуваеться активна формування констуцМно-прч-вових 1нститут!в, назр1ла потреба сфориулювати наукову конципц1в норы дано! галуз1 права, як1,власне, зд1йснс»ть 1нстигуц1оналfaa-ц!ю в1дпов1даих явкщ.
Правничою науков радяноького пэр!оду норми констигуц!2чого права трактувалисьяк результат вол! пануючого класу, як акт од-нооообового волевшвлення деряави. Таке 1х роэум!ннл було наоб-х1дним для обгрунтування класовост!, а факгично тотал1тарвого характеру даржави. Сьогодення потребуе прикципово 1ншого пояонзшзя нори, яке дозволить хараклериэувати УкраГну як правову демокрагич-ну дериаву, деряеву соц5ально! алагоди.
Для цього треба доолЦиги проблему генвзк конституц1йнс-пра-г.ових норм, изреглянути uaxaHiau нормотворенкя, На нашу дуику,ко-рисним для "молодого" конституц Jaiioro права Укрр 1пи Суда зквчення георетичнкх доробок правовых шк1л з питань походженнн нори коя-01игуц1йного права.
!íe иожяа дати вианачання нории кпнституцШюго права, не з"я-сувавшл предмет констиуц!йно-правового peíулювання, який твкои вм1нивсп, тому це питания потребуе иаукозого анал!ау.
Констятуц1>»на практика св!дчи?ь про 'иаявн1сть значиоГ к!лькос-tí форм виразу нори ц!е I ranyai права, що вимагае 1х теоретичного
обгрунтування, яка полегшило б 1х эастосування. Цьоиу повинна по-оприяти 1 комплексна доол!дяання юридичьих влаотивостей конститу-ц!йно-лравовкх норм, яка ра^. 1ша проводилось т!льки в иенах кон-отитуц!йних норм.
Ьраховуачи, що нац!оннльна конотитуцЬШз право проходить атаи стакоълинчи, варю зварнутисъ I до проблаыи сл1вв!дношення коноти-туц1йно-правоБк:. ноиц з нормами хнаих гапузей права Зкра1ни та 8";1сувати !х роль у нравов!й систем!.
Актуальном ззлшаеться иитання тэоратлчних засад иобудови оистеыи норм дано! галуа 1 права. Погодивши ам!ни в и: ¡'.-> •>• 1 рагу-лювання коногИ1уц1йного права, потрЮно визначииюь ; (. пгаранн! мая кинсаитуцШо-правового регулювання, гм1стовного наловнання !нотитут!в констктуц!йного права Укра1ни.
Нац1оналыш констьтуцПыэ право аэ охоилш значно! кхлыосх! нормативних ает!в у пор!внянн! з {илши галуэяии праьа. Однак ана-л!з консткт^цШо-иравоЕих. акь!в засв'дчуе можлив!сть I доц1льи1отз вдосконалання 1г зовнЬньиго виразу 1 зи!сту. Дану функц!ю ыоже виконатк кодиф!кац!я когституц!йного права, проблеыи яко1 розгля-даю!ьск в ыаках теки дисартацП. При д0сл1джани1 ми виходили г в!дсутноот! в укра!нсыШ науц! конотитуц!йного права цШсно! та-орП норм конституц!йного права, що беэпарачно, парешкодиуе оформлению дано! галуа! 1 науки права, оок!льки сана норыи в вих!дним моментом в цьому прсцес!.
Теоретична спрямован!сть теми диоертацП парадбачае II актуальность 1 в практичному план1. Робота паз точки дотику з консти-туц!йно-правовою нормбтворч!отю в частин! I! ые>сан!зыу, е!|актив-ност! I порядку здхйснвння. Практичный аспект актуальное!1 1 зна-чуйоот! тзыи дисертац!йногэ досл!диення проявляемся 1 в тому, що воно мае базпосарадне в!дноиакня до правозастосовчо! д1ялыюст!: визначас функц!ональна призначання ргзних труп нори, !х особлйвос-т!.
Яккыи б досконалиыи ле виглядали конституцпшо-правов! норми, вони н1чого на варт!, якщо вЦсутнп! механ!зм !х реал!зац!1. Ба-безпачити функц!онування таких ыохан1зм!в побинн! процесуальн! норыи коноти£уц!йного нрава, осибливост! яких дослЦмувтъся в ка-жах те41И дисартацП.
Меда I завдония досл1дуеннн. Мота дано; роботи - розробио ц!-лгено! теоретично! конаепцП нори кокстмуц¡иного иргна л иатици
■Б1дпов!дно до I кати зроЗлдиа спроба розв"яйчтн ¡¡аступи! за.адяшш:
I/ досл1дити питания ганези нори конотитуц!иного права Укра-1ни /в т.ч. природу !х лоходзкання/;
2/ визначити ознаки цих нори, прадиет 1х рагулкшання I на оо-нов! цього сфорнулювати поняття нории конотитуц!йного права;
3/ виходячи э реального стану констлтуц1йного законодавстма, проанвл1зувати фории виразу цих нори;
V доел1дити иридичн! властивоот 1 норм ! показати роль кон-ституц10но-правових нора в систем! норы нац!онального права;
5/ викласти проблами кодяф!кацП нори конституцМного права Укра Кнк.
Методолог1чн! ! наукозо-тзораткчл! основи диезртап!1
Тека дкеертпц!! ! характер посглмених завдань вшагають ви-користання р!зноиан!тних иатод1в доел 1джан1ш. Основнии иатодои, якки ми керувалисъ, е фориально-аридичний, як;;й дозволяв акцанту-вати увагу на конституц!йно-правовйх норках як на юридичному яви-пи ! в цьоцу ракурс! виявити 1х якост!. Кр!м цього эастосовува-лиоь !оторжо-правовий, структурно-фуннц!ональний, лог!чний 1, частково, ооц!олого-пол!ткчний метода.
Як зазначалось, ии обмажуеиось з"ясуванням-проблей статики конституц!йно-правових нори, ала, враховудчи, що робота мала б на-заваршвний характер 1, тоиу багато втрачала б, ввалаеио Н0обх!днии досл!д*увати юрвдичн! властивост! цих нори, авертаючись в о край их випадках 1 до питань раал!зац!1 констктуц!йного права.
Висв!тлвння проблематики норм укра1нського конституц!аного права на иояна зд!йснити баз опрацивання науково-ыонограф!чно1 л1-тератури укра1нських автор!в, тому ии прагнули якнайповн!ыа про-анал!зувати Гх доробки, а також концаптуальн! виклади р1зних пра-вових лк!л i !х прадставник!э, ор!ентуючись при цьоиу на ов1товий конституц!онал!зц.
У робот! використан! прац! унраГноьклх прэдсгавник!.з'класич-них шк!л права таких, як Бич Л., ДШстрякський С. ,0к!шиавич Л., Охрииович и., Пал.1знко М. .Спактороький 6. .Старооольоький 3. ,Шалу-х1н С. тощо.
Суттева значения для розробки теоратичних полояань диоерта-цП иають прац! сучэснизс укра!нсысих автор 1в, як! зайиаютьоя р!з-ниии питанняии тдорП конституц!йного права, зокрема: Бутка 1.П., Ваоиланка В.А..Васильева 1.С..'Грошового й.М..бвграфова П.Б.,Зай-ця А.П., Нампо В.Ы. .Козюбри МЛ., Копейчккова В.В.,Корн1елка Ы.1.,
Кэивонко Д.Т., Марткненка Ü.S., Пасюка А.Р., Наяащанка В.©., Opaixe 11.П., Пухишського Ii. С., Речшського В., Тиычеика I.A., Тихо-hodoS Е.А., Тоднки D.M., йрицыгого О.й., Цзаткова В.В., Вапова-лы H.H., Вшдзувдмка Й.С., Юзькова Л.П. та Iheix.
Брались до увап: дороби! член!в Консмтуцгйнох Kbuicii по niflroiopqi проекту новох Кэксти?уц1х Укра&га: Демэдоза . ., Кондратьева ЯД Taqic В.Я., Шаш*ка BJ,та 1неих.
У провес! робога були осыислен! npaqi представк'лк1п рздет-сько? школи кокстктуц1йного права: укр&Зснсьшзс - Еазшовнча C.S., UoKorona С.О., Г-злицького 0., Соколова В.Н., Таранова Л.П. та tu-шх; poctiSc&füix - Котока B.ß., Еравчука С.С., Яепъоис+да A.I., Основ1на B.C., Щв¥<н1на Б.В. та inisix, а такок зарубйтаих науков-цхв конйтитуцхонапхскв: Дюг! Л., Еялхиека Г., Коркунова H.Ii., Цаунир Т., Прело И., Уе£&а i Sminca, Хессе К. та itssjoc.
Поло'„-е:::Гс: дисартацхх базуатьск на кокституц^йног^у законодав-ctdI Украхкл, а такок вккористовуетася досв!д раду заруб1юых крахи.
Наукова новизна доел -дхе.кнд. Проблематика leopii коистииу-nißnoro права, пов"кзана з норыаш данох гакуэ! права, зазвди привертела увагу украхнсыжх нзуковц!л. Одкак, вош у свохх доел $дгеннях но могли шйти за иоя* пануючех у той час праяовох
iflOMOril.
Роботл останнього часу св!дчать про появу новях п!дход1в i методик у досл:дяенн1 питонь, пкх безпосеродньо пов"кзан1 з тшоп дисертац!х £ викорастси* при ii написаний.
Троба зазначита, що депкт -науковх розробки вшцозгадан:« автор тв /з& окредам викпвчаннвм/ е тглькл доткчнкы до доелвдкува-irax проблем: нор;«: конституцхйлого права Украхни, хх характеристика не знайшш дсстатнього висв4тлешш в них.
У дисартац!! зроблена спроба окреслити нов! п!дходи до розу-uiiniH sopai констатуцхйного права, а в1дтак, i Bciei гадуз1 права. Концентрафя у ваги на проблемах статики нора дозволпз грунтовцо проанал1зувата i уэгодати теорию констатуцхйно-правових норл, тоб то закласти вхдгтравну основу для конституц!йнох практики.
Автор вбачае новизну виконанох робота I в точу, що вона по сут! е порпан в Укрв?н1 qtatcHHM досл1дж8ННям норм дано? гаауз! права.
'• робот* викоркстан! neBiii методолоНчнт засади, на пвдетлп! пикт пропонувться порт творетачн! полг^ння, виэначоння, обгрунту
- ? -
зання даяких проблей, окр ем! питания лзреглядазтьоя, що дае паи змо.гу заповнити нрогалини в теорП норм данс1Итуц!йного права 1 викласти !:с ц!л!сну концепции.
На захает виносяпься найб!льш суттевг 1 нов! поЛоасення, вкснозки:
- доел 1Д~'.зння генззи кокс5м;туц!йпо-празових норм в кеобх!дним 1!0::ант01! у розуихкн! сучасного констигудПиюго права Укра гни,лриро-ди укра!нськс! дер;*эзи;
- конохах,/ц I Зно-лревод! нора а при^яалться як результат яогод-•зення оус1пльнкх !ятар5с1в со:;1альлих грул,, ¡40 дао п!дстазу харак-таразувата -Укра!ну, як дзрказу социально! злагоди;
- норма констигуцШ'.ого права - ц& прийнято устаковчоя, заяо-нодавчов, а 1нод5 судовоэ I вккояавчод владол правило, що опоое-редковано через повед!ику ладили регулде полИ'ичн! в!дноскна, як! виникашть у процесс орган!зацП та зд!.Юно пня пусШчло! злади, а та ко» взносили ц1е х влади з гроиадянашй;
- алал13 форм виразу норы конституций лого права Укра!ни;
- нову конституц1Ю Украши повинна прийматк усталовча вкада;
- вридична властив10ть нора койстктуц1йаого права - ца спо-с1б прояву павшее ознак цих норм у в!дношенн! до |нших институт !в права в процес1 регулюзалля поведгнки суб"ект!в конституц!йло-лра-вових в!дносин; обгрушування необхЦност! вид!лення аагальнах ! спвциф!чних аридцчних власгивостей, як! визначаать З1дп0в!дну роль даних норм в сиоте'м: публ!чно- I приватно-пр&вових норм лацЮналь-ного права;
- теоретична засади побудови систеии норы конституц!йного права; конотитуц!йне право повинна охопити так! ¡нститути: правовий статус особи в УкраТн! /громпдянотво, права, свободи 1 обов"язки/; права укра 1нсь;сого народу /суверен!тег народу, волод!ння установ-чоа впадои, право на референдум, право вибор!в првдетавницьких ор-ган!в влади, право застосування оанкц!й до парламенту ! Президента Укра1ни/; виборче право. Пол1ТИЧн! парт!!; парламент Укра1ли /зм!ст мандата, структура, права 1 обов"язки, процедура д!ялыюо-т!, охорона парламентаризму/; система та орган!зац!я виконавчо! влади; система та орган!зац!я судово! влади /докладно лше Коноти-туц!йний Суд Укра!ни ! конституцШЩ процес/; система 1 орган!-зац!я самоврядно! влади;
- процесуальн! нормк констигуц1йного права покликал! эабезпэ-чити реал!зац!ю матар!альмих норн, але ?х вид!лення в окрему га-
- е -
лузь права недоц1лыш i немозслкае;
- анагЛз теоратичних ыошшвостаа коди^Лкац! ! в к онституц!йно-цу прав!; рац!онально i доц!льно провести лиша часткову кодиф!ка-ц!ю констктуцкно-правових норн, що регулюють виборчу систему Ук-ра!ни /в т.ч. вибори Президента Украши/;
- пропозицП до проекту ново! конституцП УкраЬш.
Апробац!я результат!в доел 1д::;ання. Розультати дисертацШного доел t дао ння допои¡дались авгороа на роспубгЛкансыШ науково-прак-тичн!й конференцП "Становления i роавиток н!сцевого саыоврядуван- , ня в сувораннхй нравов!й Украшськ!й дар.^ьв!" /Льв!в,19-21 листопада 1991 року/, Льв1воьк!й раг!оналы1!й науково-практичн!й конфе-ранц! ï "На шляху до правово! дераави" /Льв!в,5-о лютого 1992 року/, на республ!канськ!й конфараЬцИ по виборч!й с истом! /Ки!в,1992 року/.
Дисертац!п-обговорэвалась на кафидр! державного i ади1и1стра-т-ивного права Льв1воького ун!варситету ЫЛвана Франка.
Структура дкоаитацИ. Дисертац!я складаеться а вступу.двох, розд!л!в /чотири параграфи в кожному/, висновк!в i додатка.
з:нст роьоти
У вступ! обгрунтовуеться актуальн!сгь тени, визначашьон мата, аавдаиня ! наукова новизна робот, характаризуеться П ыатодо-лог!чна ! науково-тооратична основи, фориулшться ochobiiî положения ! висновки, як! виноояться на захист, показуеться практична значущ!сть ! апробован!сть результат !в досл!дження.
У першому роздЫ "Основи теорН норм констит.уц!йного права Укра !ни"розглядавться питания ганези конституц!йно-правових норц нац!онаЛЬного конституц!йного права, анал!зуються форыи виразу та юридичн! властивост1 цих норы, а також форцулюютьсяв!дпов!дн! та-оратичн! положения.
В дисертацП в!дзначаетн: я, що нории конституцШюго права Укра!ни иають глибоке генетична кор!ння, оок!льки, наприклад, 1н-ститути розпод!лу влади, саыоуправл!н1и, ы!сцово! адаШсграц! I 1 т.п. були в!дом! ща за час!в княжо! доби, ала не ыохна отвард-аувати, що в*а тод! !онувало нац!ональне конституц!йне право. Обгрунтовуеться дуыка, що актом, який аапочаткував конституц!йне право УкраТни був 1У Ун!вароал Укра!ноько! Центрально! Ради /1918 р./.
1в входженняы Укра!нсько! PCP до складу СРСР ! ак до прийнят-
тя ДакларацН про дариавпий суварен!тет /1991 р./в кра!н! д!яло радянаька державна право, яка зараз законом!рно замешаться кон-ституц!йно-правовиыи нормами нац!онального походжання.
Зказуегься на та, що для "молодо!" науки национального кон-отитуц1£;ного права корисним буда з"ясування ганази його норм ! в аспект! досдихвяля 1х походження, яке ооновуеться на теоретич-них доробках р!зних правових шкЬч. У робот! свЦоыо акцентуеться на тих правових теор!ях, як! мозуть бути використан! сучасною та-ор!еп конституцШшго права Украши. Науковий !нтарес ц! школи виклккають ! тому, що вони представлен! I укра1иоькими правникаыи.
Зокроиа, в дисертац!! а1гал!зуеться бачення пррблаии поход-ження норм конституцШшгоправа ¡сторичною школою права, представ-ники яко! ввахали паршодкаралоы пори народну св^омЮть, народинй дух, притаманний кожн!й нацП. '¿¡качения вчення дI ыколи для оу-часного консхитуд1йного права УкраНш ноллгае в тому, що воно по-казуе Ц1НН10ть 1 необх1Дн!сть зварнення нормотворчих орган!в до факту !онува:шя укра!нсь;со! ментальной!.
Розглядаеться пояснения природа конституц1ино-правовпх пори позитив ¡стськоп' доктриною нрава. В роэр!з! ц!з! проблеми зверта-еться увага на радянсьйу школу конституц!йного права, яка грунтуешься на основних творетичинх положениях позитив ¡эму. Кр!м дього в1дзначаетьоя, що позицП позитив !зму збер!гаютьоя ! в тепэрЬпньо-му конотитуцШюму прав! Унра1ни.
При доол!дкашш питания походжання норы конституцШтго права в св1тл! вчення соц!олог1чно! лравово! школя, вазначавтьоя,цо ¡1 прадставники пов"язують генезу конституц!йного права з р!знши соц!альниии ¡петиту там и, подають його, як насл!док павних ооц1аль-них зв"язк!в. Анал1зуються погляди родоначальника укра!нсысого со-ц!олого-правового напрямку Ст.Дн!стрянського, В.Старосольоького, !нотитуц!онал!от !в. Тут ¡ге наголошувться I на особлизостях тракту-вання походжання норн конституцШшго права УкраМи продставника-ии и8рксиотсысо-лен!наько! аколи права, пка також об"ективно булз зор!ентована у ооц1олог!чному напряику. Зг1дно а маркоиотсысо-ле-н!нською концепцию конституц1йне право в резулътатоц, знаряддпм панування певного класу, знаряддяи державного керЫшцтйа сусп!ль-ством.
В дисертац! I з"ясовуоться п!дх!д пол!толог!чно! иколи права до роэум!ння походжання конституцШю-правових норм. [¡ол!тологи розглядали норми дано! галуа! права як 8ас1б пол1тичного рвгули-
ваша суся1ды?ого гота, як з:нструнект здйсненнгг политик:. При вс!Я То!щсг2?!1::1сст1 полгтологхцного подходу до урактувакнп кон-стиууЦхЛного прг.ва Украхт; вс.рто вказата, що в^н ояреслюо спсц;:-ф!ку предмету регулсЕакнн гслуз* национального права.
Пгсля проьлдення акалгзу проблема генэси констйтуцз'йно-право-вих норм в робст! робхтьск влсновок, що су час не Тх ¿¡¡терпретуЕан-ня пов;;нне грунтуватись на катетер!-! "интересу". То?гу обгрунтову-етьие паяожекня, що генотичнай початок пор?.«; конституцЭДього права Украхни берусь у певних сусп!льк:к тктсресах согцвльни груп. Кон-СтптуцтРно-гфайопI норми приЛкаються «к погодкой;:.'! ззгсчзрс-с таких груп, як результат социального коксеьсусу, кошроулсу. Тоо'то, доводиться, що конституцию право Украхки в&стосовуетгъся на дого-в4рних засадах, а не на односторонней волх певиох соцзалькох груши Еьпрспоноввнв розуы!ннв гекези корм данох гаьуз! права доэво-лг.е характеразуваги Украт.чу, яя деркаву социально! адагоди - дов-. ц1й здеал украхиського народу.
Про соц!альну злагоду в Украги* св^дчать так* 5сх оэнаки, пк в4дяссна поэтична стабхдьтеть, терптортогькс, едшетъ, в!д«ут-н1Ста реводюц1йно1 зм£ни форм 1 змхету украхьськоХ державн, нена-скльницыс* реформа в р!зних галуэкх китая, сп1в1еиуваннп констату-цтйно-правовнх норм радяиського 1 национального походкення, задо-волення Интерес 1в кэкорхннгас национальностей тощо. Дксартант роСить висновок, що ншцональнэ конститущйне право повинно ор!енту-ватась на тдеп социально? злагоди.
3"ясовуючи поняття норш конетитуц1йного права Украхни, в ди-сертвц!йн1й робот! в загаяьному вигляд! називаються ознаки, якх дозволкють зрозуы!ти 1 датк визначения такого поняття. У зв"изку з цим зазначаеться, цо констатуц!йно-^травова норма с правилом поведении, нос ¡сем 1н£ормащх про необх!дну повед?нку суб^е кт!с кон-статуцхйного права, передбачье повн! права та обов"язки цих суб"б1 «в. Конотнтуцгйно-правова норна мае деркавно-владний характер, $5 порупюння тягнв коне титуц 1йно-ггравову в*дпов1дальн1стъ, кр1м того эазмачаэться, що вона е обовиязково абстрактно» 1 мае певну структуру тощо.
и»* виэначення поняття норма констктуцхйиого права ог->р'>яко-во погр1бно дослхдите питания продиету рогуггпатт, врахееур-ч* той факт, що в1н суттзво звуаияся '¡агологаустьея, що спрерФ'ко! предмету регулгвалнв в дан*! галуз! права с те, що в!н охоплсе, в перщу чвргу, сферу орган!зац15 та эд*йсненн* державно? та само-
врядно1 влади /оотанкьо! в аеиах лише нори конституцП/ 1 обмажу-зться сама пол1тичними в1дносипами в процас! II орган!зацИ та 8д1йонв1Шя. Разом з ции в дисартацП доводиться доц!льн1сть вжи-вання поняття "публ1чно1 влади", яка поглинав даряавну 1 саыовряд-ну владу. До предмету рагулювання норм нац1онального конституц!й-иого права вЦиоситься 1 правовий статуо особи. В цьому випадду андантусться, що правовий отатуо оооби в предметом конституц!Яяо-правового рагулювання лиша в магах 1 <?'.• "еиI конституц!йного зак-р1плення, конкретизац1я ж цього 1нституту проводиться нормами 1н-иих галузай нац1онального права. Цо на стооуеться пол!тичних прав громадян, як1 детально рагламантуються конотитуцМним правом. Прэд-мэт рагулювання норм конотитуц1йного права складають 1 в1днооини публ1чно1 влади з громадянами, а тако* акином1чн} конституция! засади эд/йсчания публ!чно! глади /эакр1ллоння 1 правовий статуо форм власност!/.
Потр1бно в!дзначити такок 1 те, що под!тичний характер кон-ституцШш-правових норм не можа бути п1дс1.;..ою для характеристики 1х,як лол!тичних норы. Сак факт об"ективацН цих норм в конститу-ц!йно-правових нормативнюс актах а св1дчаннян 1х правового зм1сту. Приймаючи 1х, нормотворчий орган прагнув досягти повн! придичн! наол!дки. Вони спричинюють нокладеяня на суб"ект1в конституцШю-го права в1дпов1дних юридичних обов"язк1в 1 иаданнп 1м прав. В окрам их випадках вони захкщаються примусом деряави. Ц! нораи пркйма-ються з приводу лол!тики, ала на II формальном виразом. Звичайно, пол!тичн! в1дносини рогулюються I пол1тичнш1и нормами, ало вони залишаються поза конси-;туц1йиии правом. Прота на заперачуються ви-падки, коли пол1тичним норыг- '¡ожа надаватись статут яэнституцМно-лравових, про що зазярчоно в дисэртац11.
Анал13 констктуцШного законодавства св!дчить, що норки копоти-туц1йного права приймаються установчою, законодавчою, а в окравт випадках судовою I виконавчою владою.
- Она, норма констнтуцШюго права - ца прийните устячовчою, законодавчою, а ¡нод! судовою 1 виконавчою владою привило, чо опи-сарадковано чареэ повод1нку людини регулюе пол!тичн1 в1дносини, як! виникають у лроцао! оргая1зац11 та зд!йснвшт публ1чно1 влади, а також в!дносыш ц!еI влади з громадянами.
Автор, розглядаючи питания форм виразу конституц1йиогя при;,а, зауважуе, що 1х досить багато I, що форм и виразу конец 1уц1,.н-"то права потрЮно в!др1зняти з!д джерол останн!х. До ;:.рз?} . .;
- и -
отитуц!йно-правових норы вЦнооиться перш за вое Конотитуц!я Укра-1ни. При II анализ! дисертант наголошуе на таких положениях:
1. Констктуц!я - да найвщкй за юридичною оилою, правовий
Вона закр1поое оргая1зац1ю органов, ¡до зд1йошоють публ!чну
владу на п!дстав1 принципу народного суверен 1тату, 1х лзаеыов1Дно-оини ь'лм собою та громадяками.
2. Вона повинна виступати юркдичниы виразоы обмекання державно! влади.
3. Констмуц!я е елементом система нормативных акт!в. Вона не винесена за меж!.д1Ючого права, вчскладовою частинои позитивного права, I в тсй жа «с - специф1чнш законодавчш актом. Бкьше топ вона е основол галузей нгц1онального права ! вс!е1 правово1 оиотем] Укра1ни.
Бона и!спить нории виключно конституц1йного права, г.к! од-ночасно моасуть бути основою галузових правовых норм.
Варю в!дзначити I так! влыстквост! Конституц!!, як установ-чий характер, в!дносла сгаб1йьн!оть тощо.
В дисертацП доводиться необх!дн!сть ирийняття ново1 Конститу цН УкриЬы установчою владою.
' Дисертант, в межах д!ючого законодавства, як форми виразу нор) . конституцШого права розглядае акти всцукра!нського референдуму та акти КонотитуцШного Суду Укра1ни. Останн! оа юридичною силою . ,поступаються т!яьки актам ЕСвукраТноького референдуму ! Конституц!
Останн 1м часом нам!тилась тенденц!я до використання конститу-ц!йиих аакон!в, як вакливого засобу регулювання конституц!йно-пра-вових в!днооин. У зв"язку з цим автор а"ясовуе "конституции!оть" цих ззкок!в, обгрунтовуе необх!дн!сть !х формального вид!лвння в конституц!йн!й практиц! Укра!яи. Висловлюеться думка, цо в Консти-туцН мае бути ч!ткий перел1к цих закон!в. Анал!з конституц !йних закон!в дозволяв окреслити !х характерн! вл8стивост!:
- вища юридична сила в пор!внянн1 з !ншими нормативними актами;
- виходячи з предмету, мають ч!тко виражену сферу регулювання
- властиза конкратно-регулюючэ д!я;
- особлива процедура прийняття та зм!ни /повинна бути/.
В!дзначавться, щс норми конституц!йного права з,чаходять вираз
1 в звичайних законах /наприклад, в Закон! Укрп пш "Про надзвичай-ний стан","Про статус судд!в"/«
В дисертац!1 досл!дхуеться Регламент парламенту Укра!ни - про цесуальний конституц!йно-правовий норыативний акт. Увага акценту-
втъсп ка проблем* розмежуваннп сфер д*х Регламенту 1 КЬнетатуц!5.
Висловлюеться висновок, що Регламент повинен ыати силу закону.
Кзкстатуф'йно-правов4 норми ш'стяться такогк в рвд! постанов парламенту /напрлклад, в постанов! Верховно? Ради Украла "Про деркавгай герб Украхни"/ та в загальнонорьгативних указах Президента Украхна /иапрши'ад, в указ* "Про порядок розгляду питань пов"я-занкх з громадянством Украхни", в "Полокенн* про м!сцеву державну адк*н1страч1ю"/.
Автор вваглз, що в умовах самоорганхзацхх територдальних структур, децентрад1зацт1 дсржавп в сферу кокституц*йно-правового регулювадая повинен вв*йти х конс-титущйно-правовий договор. В1н мае бути забезпечетЗ сплою закону, що передбачаг догов 1р, або пи-редбачае Него у випадку, не врегульованому конституц1йним законо-давством. Такими мокуть бута конституц1й.ю-правовх договори м1я Украхнор i Республикою Крип, м?ж самовредними структурами, за-¡сонодавчою х зиконавчою владою тощо. Горантом хх випонання повин-н! ста п. суди /в т.ч. ? КЬнстатуц1йний Суд Украхпа/.
Отжэ, анал!з форм виразу конституц'йного права дав птдстави харакгеризуватя консгдтуцтйно-правово регулювання в Укра1н£ пп до-сить жорстке. Воно ,зд?йенюеться т?льки засобами, що передбаченх кпнституцтйним законодавством. Хоча розвиток под!й з;лупус зверну-та увагу на реальну ыояливтсть с творения незабаром констит'Щзйно-правових прецед0нт!в х звичахв. Дисорттгт няголощуе на тому, що формою виразу конституц!йно-правових норм Украхни в I конетатуц'й-но-правов! акта Республ1ки Нриы, оск!льки акта е !нтегрованоп чаетиною законодавства Укра?ни 4 не ножуть виходитк за його мэж!.
В дисертаци докладно розглядаються юридич^ властивост* норм конституц1йного права. Зокрема, зазначаеться, що юридична пластовать конституц1йно-гтравових норм - це спос!б про я® у певких оэияп цйх норм у вхдношеня! до !ншх 1нстктут1в права в процос! регулг-вяння повед!няи суб"скт!в конетитуцхйно-правовкх в1дносин.
Автор вид1ияе та досл*дкуе загальн! 1 спеЦй$1чн1 юридичя1 властивостх норм конетитуЦЙного права. До загашстх згдносяться: обов"язковИЙ характер IX д11; доржавно-владний характер; визначе-н*-оть ix припис 1в; пот«щ!йна можлив!сть багатовархаитно! породен ни; ситуац!йнкй характер; Ц1*оспрямован1сть норм; гарянтог.антсть.
До специф!чннх належать: виир юридична сила норм дчтах нон-ституЦ1йно-правовкх акНв; осоймви* прйдичний зм1ст; уптановч^
- IV -
характер; безпосереднЛй 1 прямий характер дН.
Де найб1льш типов! вридичн! властивост!, як! доазоляють виз-начити особливоот! колотитуц!йно-правових нори та 1х м!оце в право« !й о ист ей I Укра!лк.
Цодо загальних властизостей вказуеться, цо вони характерн! такок ! ¡ншим нормам галузои права, однак в рооот! воли досл1д-яувться в аспект! конституцШно-правовому, цо допонагае зроэуи!-ти специф!ну копстихуц!ино-лравового регулюзання. 8 огляду но це Йиаертанх обгрунтовуе ряд валсливкх теоретичное полога нь, як1 да-ють гПдстави по-новому розум!ти Колетитуц!йне право Укра1ни. Так, наприклад, доводиться, що пркаус но е властив1стю консгигуц!йних норм, а1 висгупаз видом 1х юридичних гарантий. Примус виконуз до-скть облеяену ! н1дпорядлозану роль я дан1й галуз1 права, адяе но во! конституц1йно-«равов! корми зд!йснюються через примус.
Вначне м!сце в дисертацП в!дведино досл!д*:ейшо слециф;чних юридичних влзсишостеи норм конституцШюго права. ВЦзначазться, що Конституции, двяк! адти ;(олстш.'уц итого Суду ! конституции! закоии володдаь ьщо.о юридичном сило« в иор^внянн! з !ншими нор-иатмшши 'актами. При цьоиу Лонституц1я Укра!ни мае найвицу юри-дичну силу, що в!дд!ляе П в!д згаданих нормативно-лравових акт1в.
При досл!джшн! особливого юридичного зм!с1у колотихуц!йно-правових норм увага акцентуетьоя на суб"ект-гтНому склад! консти-туц!йногс права 1 конституцЫно-правових в!дносинах. Тут вахшиво , в!дзначити, що суб"ект1в консхитуц1йного права в1д оуб"ект!в !н-ших галуззй в!др1зняе поя!тичний характер 1х правоздатност! /у !н-диз!дуальних об"е1<т!в/ I компатенцП /у ооц!ально-1зрптор1альних утворань/. Анал!з заководавсхва дае.п!дст«ви ствердяувати, що нории конотитуц!йного права передбачають суб"екти, як! е суб"ектами т1льки конституцШюго права або оуб"ектами ! !нших галуг.ей права. Суб"екти дано! галуз! не в поки цо так часто учаснинами правов!д-носин юридично! в!длов!дальност!.
Вивчаючи норми кокетктуц¡иного права можна перэконатись, що конституц!йие право - це право конституююче державу, тобто таке, що встановлюе устр!и держави, визкачае принципи П д!яльност!. Ус-тановча адатн1сть конституц!йного права проявляешься по в!дношен-на до {вших галузей права 1 ц!ло1 правово! оистани Укра!ни.
Установчо-ун!вероальний характер кають ! конституции! принцип«, оск!льки вони е вЦправнши моментами для вс'рл правово! сиотеми.
Спецификою, обуаозленод) особливостяии конетктуц.Н-Шо-правово-го рбгупаваняя, вид!лявться випадки безпосарадньо! i прямо! дiI норы дано! галуз! права. Автор дШзов вьсновку, «о конституц!йно-правова норма д1ягиме о'азпосарадньо, надо I! прапяси достатньо визначен!, якцо ula нормо» i понад1нко^ су<з"екта конституц!йно-правовях в!дносин немае потреби в олосередковувч!й чи конкретизу-юч!й ланц1. В даному випадку в наязност! наобх!дний i достэдн!й 8в"язок: норма-поввД1нка. Бззпосередньо д!о о'1льиа частина норм конституции ого права /за виняткок норн, що говорить про након-от;1туц1йно-провов1 види в1Дпов!дальноот1 1 0iльшоI чаотини норм конституц!I/. Так! нории породжують кошсретн! правов!дносини.
Коли-л йдеться про пряну дш норм конституni иного права, то ца стосувться в основному конституц1йнпх нору. Пряну д!ю на можна ототокнюватк з бозпосврадньою. Д!яти прямо означав д!яти через закон, змicr нкого дизначаеться нормою КонституцН. Закон конкрати-зув ца норму. Якщо камае такого закону, то консгитуцШш норма мола Д1яти безлосередньо. Тут же автор вказуе, коли, на його душсу, норми КснституцП ща мояуть д1яти безпосерьднъо.
У другому розд!л! "Систамний ananis норм конституц!йиого дра-вл УкэаЬш" розглядаеться сп!вв!дношашш конституцШно-правових норм з нормами ¡нших галузай права i визначаеться !х м!сце в систем! нац!онального права, викладаються таоретичн! основи систематики норм конституц1йного нрава, 8д!йснюетьоя !х класиф!кац!я, а таков досл!дкуютмя мохливост!, об"еи f ua.si кодиф!кац! ! цях норм.
Авт"Р звертаяться до проблами характеру зв"я8к1в конституц!й-но-правових норм а систем! укра!ноького нрава э метою аизначэння !х poai ! м!сця в систем! нац!онального права. 3"ясовуючи це пи-тання, диоертант наголошуе, що во! нории КонституцН Украпш в конституц!йно-правовиии. Предмет конституц!Иного регуйшвання, сам факт ф!ксацП того чи iiimoro припиоу в Основному Закин1 на дозво-ияе аироко тлумачити норми Конотитуц!!. Конституции! нории, з1д-тлк, новинн! закр!плювахи т!льки засадн1 принципи устрою дорзави, як! забазпечують функц!онування даржави як единого, узгоджаного такого, що в!дпов!дае сво!й мет! орган!зму. Ца осповний критар!!! розмодучння сфпр конституц!йного закр!плоння ! галузввого рагули-ван"и ' :рад!ш!и суб"вкт!в правов!дносин.
Шопч анал!зу сп1вв1дношвння норм КонституцН та 1ншого кон-"Т".гуц!йниго законодавотва зроблено висновок, що 1(онституц1П - ца борча вирагу норм конституц!йного права ! джаряло /причоиу обов'Мз-
кове/ 1ЯШос гелузёвяч в ори над¡овального права. КрЫ того, в ди-сартацП висловлаеться дукка, ¡до нории галуэьй нац!онального пра ва лозинн! Б1дл0в1детк Констптуц! I -Украш: та !шш нормативна актам, що стоять виде них за нридичнои силою /в т.ч. I конститу-Щйвоку законодавству/.
Дисартант знапшов нэобх!дниа иор1вняти нории кокституцйшог права з нормами ¡нинх галузай нац!сш'лъного лррва в аспект I ыонл вого под!лу останнього на пу6л1чни 1 приватна. В¡н вводив з тог що 1 конституции право, I приватна право служить благу людини. В робот! встановллеться, цо цубл!чнз $ привата право досить вэа емозв"язан1. ^ослдаоння пах зв"язк1в дае Л1Дстави стзардаувати, цо приватна право опираешься на публ!чна, ало е з!д нього назала ним, самом !йниы. I якцо и и каиемо про "сщ^альна слуиши" кон-ституцШного права, то ловлнн! визнати первипн^тъ приватного пр ва лад публ1чшш, налрнклад, у частмп прав людини, так як остан н1, насаыперад, раал!эуються у приватному правь
Дотриыуючпсь цих позиц1й, длсертзнт анал1зуе сп!вв!дноииння конституцНшо-правовйх норц з норманн цив!льного права, а також публ.1чно-лравовши; £!нбнссшйми, крим!нальнил1и, крмШшьяо-лроп суальнши. Проведений анил1з дозволяв авторов I зробпти впсновок, що норми конотитуцЫного права моиуть I/ вистулатл основою*галуз вих норм, ¿/ виконувати координуючу функцию по в1дноыен1Ш до нор 'Чншкх галузай нац!онального права, а в!дтак, 3/ охороняти нории !нших галузай права.
Констигуц1йна право Укра1ли е системою норм. Нк система но; воно волод!е рядом ознак, як! роэгялдаютьсн в дисартац!йн!й робе т1; колституцШе лраво - гамоганна, фулкц!олальпа система, в я» нории взаемозв"н8ан!, лог!чно взаемоузгодкен! ! розы1:;зн! з Павлов субординацию. Систамоутвордачи^и факторами автор назязае прадиат правового рагулювання, р!вень розвитку та ц!нностай в су П1льств1, лроцао формуваиня демократично! лравово! дораави. Ц1 факт ори 8д1йснюють зовн1шн1й валив на оистену. Дисартант зазнача цо 0дн!оть 1 отабШ^сть систами конституцШю-лравових норм зг бавпачують ! зв"язки систамоутворання та оистаиоабаражання з то1, ки вору внутр!шйьо1 сиотэнно-функц!ональяо1 оргая!зац!I колститу ц!йного права. Такими систамоутворюючими зв"язкаии е: ганетичн!, субордияац!!, коордииацП /взавмодН/, управления.
Таким чином, п!д системою норм конституд¡иного права пропой аться ройум!ти обумовлене сиохемоутворюючими вв"яэками 1 факторе
ш розм1щення норм по 1нс та тутах, що перебувають в таких взйомо-эбумовлешгх зв"нзках, mi дозволявть фуккцгонувати системному ут-зороннп, rat единому ц!лому.
1ф1м того, в дисертацхх досл^дкуються фактор:* 1кституцтоналт-заqiï кокетитуцШно-правових норм i вказуються основнх ознаки хн-зтитуту конституцхйного права.
Провхвш анализ теорет:ген:я основ систематики норм кокотиту-^ цхйкого права, дисорт&нт зробиз спробу викяасти систему данох гплу-3Î нац!онапьного права, виходг-з: з того, ço конституц'йне право !/!tpaÏ!-::i помакано слувкти з^льнхй вхд природа людинх. Система кон-зтитуц1Г.но-правовнх 1нстоту?хв викладазтьея дисертаитом в такому порядку: правовкй статут особи в i'i-prüni /грокадякство, праза, свобода та обов"язкн/; права украхнського народу /народний суверенитет; волод?ння устгаовчо» владою, право на референдум, првдо вибо-pÎB представтцытж органов влади, пр.-во застосувакня сзнкцхй до парламенту i Прэзкдента Укради/; в::борчэ право. Псяхташп партхк'; парламент Украхни /зм^ст мандата, структура, права i обов"яз!С£, процедура дхмьностх, охорона парламентаризму/; система та органi-зацхя виконавчох влади: система та орган1эац!я судово1 влади /до-кдадно лише Конституц*Яннй Суд Украхни i конституцТйний процес/ ; система та органхзац1п самовреднох влади.
Разом э там звертаеться увага на сп1вв?дношення сиетеки Кси-ституц!5 i скот еж конституцзйного права. Зокрема, автор зазначаз, цо йзнституцхя хнтегровЕна в кснстнтуц:йне право як ï'î складова частина, тому потр!бно виходнти з того, що конституц'йне право, як гаяузь права нэ моязда розгледата поза 1Ьнстатуц1со. Отао, система конституц!йного права i система КокституцтЯ нерозравно повязан!, един! в cnoïft основ!, однак, qf понятая не можна ототожню-вати, кожной з цих систем характерна спецкф1чн! кратерîî побудови i об"ем.
Одним Î3 предмоттв досдхджейня дисертпц1х е кяаснф1кац*я норм конституцтйного права Украхни. При цьому днсертант вмходнтъ з того, що така гсяаси^кац!« не s просто самоцхыо, а дозвол® noBHira з"ясувати властивост4 цих норм, завдякн 5Ей досягсзтьея псвга зруч-HÎcto в застосуванн! конетитуц1йно-правоЕИх норм. 1з врахуваннам специф1ки ootaHHix за критвр!й Sx 1ияси$*кац{? пропоиуетьоя взята: I/ 1нститут правового рвгулювагтя; 2/ форму сирезу коиституЦ*йно-правових норы; 3/ Ъ. сридичну силу; 4/ зв"азок норм конституцШно-го права э превов1дносйнами; б/ спр®юван1сть консмтуц4йно-
правовых норк; Ь/ 1х структуру; V/ спос1б дП; 8/ характер вира-канна в'нормах конституцШого права прилис!в; У/ тарктор!« д!1; 10/ органя, цо прпймаэть норми конституц ¡иного права; II/ порядок
ВСТУПУ В Д1Ю.
За формою виразу хояна вад1;:кти аормативно-правов! акт и, в якмс сбиться констятуц^шо-правоз! нории; ишератшлп 1 диспо-вптивн! корми конаг;дуц1Кного права.
За вридичноа схлоц, в зале:;;костI В1Д шор.м зиразу 1 статусу органу, чо лрикиае ц! норик, вид Шаться нораи КолетиауцП УкраI-нории акт!в АоасгитуцШого Суду, нории конохижуиШкх зако-Н1в повин.н1 ¡¡ти следом за шик актами, !на! констяхуц!й.чо-правов1 нории.
Зз"язок норм констмуц¿иного права, о правое ¡¡дносинами спри-чинхзе ¡сну.ння загельних /норми-принципа, норми-деф1н1ц11/ I окрой их /матер!алънах I процесуальнк?'норм. Докладло аналхзуаться процесуальн! констктуцЫно-правов! норми: з"ясовуаться 1х власти-вость ионлив!сть кяасмф!кацП I систематики. Дисертаат ввааае, що 1пд процесуальнши нормами конституц!йного права треба розум!-. ти правила позед!нки процедурного характеру, що регулюють д1яль-н!сть уповноважелих орган!з I посадових ос¡6 в сфер! установчо!, иравотворчо!, правозасгосовчо5 I контрольно! д1яльиост1.
Проблемниы с м!сце процесуальних норм в конституцШюму прав!, !х сп!вв!даошвння з матар!альними нормами конституцШюго права. Проблему автор Оачить в тому, що теоретично окреслилась тен-денц1я до оформления окремо! галуа! права, напршелад, конституц1й-но-процосуального. Такий визьовок випливае з ааявност! специф!ч-ного предмету регулювання процесуальних норм - в!дносини процеоу-ального характеру, що виникають в процес! реал1зац!1 матер1альних норм. Таккш нормам виастиввй 1 особливий метод регулювання - метод процесуальноI регламентац!!. Кр!м того в проект! КонституцП Укра 1н;> передбачаеться, що конотитуц!йне судочинство виотупаз формою вдШснення правосуддн.
На думку дисертанта, вид!ляти окрему галузь права, яка поед-нала б в соб! процесуальн! норми клнституц!йного права поки що немоаливо ! нелояльно. Таке вид!лення не дозволяв зробити об"ем !снуючо! нормативно! бази, треба врахувати ! та, що процесуальн! конституц!йно-правов! норми орган!чно взаемозв"язан!. До того и уявити конституц!йно-процвсуальн! норми в единому нормативному акт! /повн!сх'ю кодиф!ковалими/, звакивши на !х р1знопланов!сть,
такой неыожливо, На листав! цього зазначаетьсл, що ыоклива ввдЬ лення лиша окромого навчалыюго курсу "коаституцШю-прсцасуаяьна право Укра!ни".
Матер1альл1 норми констнтуцШюго права яодгляютьоя на заборо-няюч!, зобов"язуюч 1уповноважуюч 1 та устаноичь
За спршлован1охь дП е загальн! або нвперсон1ф!кова1п •! кон- • кратно звернен1 конституц1йно-правов1 нории.
13 диовр^ац!I докладно анал!зуетъсй структура пори дано! галу-з! права. Пооилаачись на д!мча конституции« законоднвстио Укра!-ни, зисловланз думка, цо в оЧльиост! виладк1в д! норми иають т1лыш дисиозицЬа, тобто визначеие г.^авкао позвдписи. 6 норм», цо складаються з гпштози I дислозицН або г!потизи ! санкцП. Дво-елакентн! нории кскг.а подати за схвмо.з "як^о-то". ьар!аит струк-тури мдиспозиц!я - сачкц!я" таком момна ззести до тако5 охами.
Огив, нории коиституци'шого Прага буьапть одноелеыонтн! ! двоелаиантн!.
За способом дП вид!ляють норми пря^о! ! безиосередньо! д! I.
Характер вирансекня в нормах конституц!йного права припис!в дозволяв говорит про норми-принцнпи, норци визначоння,установч! норми, регулятивн! ! охоронч! констпт.уцШно-правов! нории.
Норми конституцШного права иожуть д!ети на вс!й територ!! Укра!ни, на повн!й П територ II ! за ыожами кра!ни.
В залекност! в!д орган!в, що приказать норми дано! галуз! права, !х под!лятаь на норми, прийнят! всоукра1нськиы референдумом, парламентом, лонотитуцтШшм Судом, Президентом.
За порядком вступу в Д1Н вид!ляыться конституц1йно-иравоз1 норми, як! вступают* в д1в з моменту, зазначеного в нормативно-правовому акт I; з моменту прлйняття констптуц!йно-правОвих нормативное акт¡в; п!сля 10 днхз з дня опубл!куваиня акту. За цим критерии моине ще говорит« про нормативно-правов! акти, цо санкц!о-нуються Президентом УкраТни, ! на потребуют! тако! процедур«.
В дисертацН обгрунтовуеться виправдан!сть постановки питания про кодиф!кац!ю конституц!йно-правових норы. Автор зазначав, що, виходячк з предмету дшюго паукового доел! дна пня, мову мокна вести т!лы:и про кодищ1кац¡ю, а на !шюрпорац!ю. Адже л им в кодиф!-кац1я стосуетьоя нроцесу иравотворчост!, пка мае справу впасна з конститупГЧно-лравояши нормами. 1ккорпорац!я а в р!внем консти-туц!й!" • . законодав'лва, в процес! не! не створювться нов1 правов! норми. аодиф!кац!ю норм конституцШюго права пропонуеться розгля-
дати як вид правотворчосгI. :Соднф!кац{я лтлива тод1, коли накоплений нормативно-правовий, науковий матер!ал ! матер!ал практично! апробацП нора.
Дасоргант анал1зуе теореткчн! моалпвост1 кодиф!кац!1 конституц 1йно-правових норм. Ьа пЦстав! даного анал!зу зроблено вионо» ■ вок, що моглива лише чаиткова коди^Лкац^я цих норм. ГИд частковою кодиф!кац!ею в даному випадку треба розум!т кодиф!кац!ю окромих 1нститут1в конституц ¡йного права. Така кодиф!кац!я конституц!йно-правових корм, на думку автора, моаа охопитИ лита т! а них, як! стосуються виборчо! обетами Украши /в т.ч. ! вибори президента/. Насл!дком честково! кодкфпсац! I оуде створення единого нормативного акту. В1н.моь;е нааиватись кодексом ебо единим законом. Говоря-чи про коди$!кац!ю норм кокституц!йного права, треба мати на ува-81 ца один аспект ц!е!. проблем«. Чк II результат можна роаглядати Конституц!ю, окрам1 конституции! закони /наприклад,Закон Укра!ни "Про м1оцев! ради аароднпх депутат !в та Ы1сцеве ! рег!ональна са-'моврядування"/» Регламент парламенту. Ц! нормативн! акти в формою кодиф!кацН ;сонотитуц!йного права ! ма<оть павну опациф!ку в цьому план!.
Реальний стан конституц!йного.права Укра!ни св!дчить про наоб х1дн!сть проведения кодиф1кац!йних роб 1т в дан!й галуз! права,поча ток яким повинна покласти нова Конституц!я Укра1ни. " У вионовку узагальнюються результати досл!джання. У додатку м!стяться пропоаиц!! дисартанта до проекту ново1 КонституцП, пк! стосуються визнашш за укра!нським народом права на установчу владу та махан!аму перегляду Конституц!! Укра!ни. Полодання дисартац!I.в!добраяан! в публ!кац!ях: I. иридичн! властивост! норм конституц!йного права Укра!ни // На шляху до правово! держави.-Льв1в. 199с.С. 57-59.
'¿. Норми Закону про м!сцав! Ради йародних депутат!в 1 м!сца-ва самоцрядування //¡Лсцева /раг!ональна/ самоврядування.-Ки1в. 1нститут державного унравл!ння ! самоврядування при Каб!нех1 М!-н!стр!в Укра!ни. 199,:. С.90-9Ь
3. Укра!нська ментальн1сть 1 конституц1йне право Укра1ни // 1'еспубл1канець. 1993. Кг 5/6. С.56-58.
