АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Обман как способ преступной деятельности»
¡73 ОД / 8 ІІЮН «98 .
У піперситст внутрішнії справ
Романов Сергій Юрійович '
УДК 343.72
Обман як спосіб злочинної діяльності
Спеціальність 12.00.03 - крпміпальпе право і краміпологіо; крвмізальпо - авісояззче право
1 Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
X в р к і в -1998
Дисертацією с рукоиис
Робота виконана на кафедрі кримінального права і кримінології Університету ипутрішніх справ МВС України.
Науковий ісерісінш - доктор юридичних наук, професор
університет, декан правового факультету. Провідна організація - Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого.
Захист відбудеться « ЗО » травня 1998 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 02.24.01 при Університеті внутрішніх справ МВС України ( 310080, м. Харків, пр - кгг 50 - річчя СРСР, 27 ).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Університету внутрішнім справ (310080, м. Харків, пр - кт 50 - річчя СРСР, 27).
Автореферат розісланий «_______»______________ 1998 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченоуіади В.Є. Кириченко
. Зояінськмй Анатолій Феофанович,
старший помічник Генерального прокурора України Офіційні опоненти: - докторі юридичних наук, професор ■
Коржанський Микола Йосипович,
Національна академія внутрішніх справ, професор кафедри кримінального права
- доктор юридичних наук, професор Тузов Анатолій Павлович,
Український Національний політехнічний
Чяпілмиї тярпктсриггнкя роботи.
' Летуальякіь геми дослідження. Широко відомий класичний вислів, що иртшсупься Цицерону uöuobis tr.odis fit injuria, aut vi, am fraude»: испряада здіиснюпі.ся шляхом насильства або обману.
'la хоча відтоді людство винайшло безліч иаиіштонченшіих способів нчинеиия чло'іітіп. ці дна залишаються найбільш розповсюдженими та шкідливими. Обман супроводжує людське суспільство протягом всієї його іеніріі. причому з розшпком суспільства обман crac «се більш витонченим, проникаючи у різноманітні сфери соціального життя.
Нечесність стала нормою поведінки ділків тіньової економіки. Масовий
V , .
обман вкладників у різних акціонерних товариствах, трастом* компанія* та страхових фондах, обман .покупців, фіктивне підприємництво, шахрайство, використання кредитів не за призначенням, посадові, розкрадання, контрабанда та багато інших форм кримінального обману завдають збитків, іцо не піддаються підрахунку
Обман використовується також для створення умов скоєння найрізноманітніших злочинів, в тому числі і аїресипних посягань. Він стаС найбільш поширеною формою неправда. Між тим у кримінально - правовій та кримінологічній літературі обман розглядається лише як спосіб скоєння окремих злочинів, найчастіше шахрайства.
Таким чином, дисертаційне дослідження обману як способу всякої злочинної діяльності є дуже актуальним.
Основною метою дисертаційного дослідження г :
- визначення місця обману в структурі злочинної діяльності;
- встановлення кримінологічних характеристик деяких видів злочинів, пов’язаних з обманом;
- розробка заходів запобігання кримінальному обмшіу;
- вироблення науково обгрунтованих рекомендацій щодо вдосконалення чинного кримінального законодавства.
Методологічвішн основами дослідження стани християнська православна етика, системно - структурний підхід до вивчення злочинної діяльності, яка тісно пов'язана з іншими видами життєдіяльності. Вивчалося чинне цивільне та кримінальне законодавство, а також законодавство деяких зарубіжних країн, монографічна і спеціальна література з психології, кримінології, цивільного, кримінального права
Емпіричною базою дослідження стали:
а) матеріали особових справ засуджених до покарання у вигляді позбавлення волі -за шахрайство та деякі інші злочини, поєднані з обманом, у Харківсьірй та Житомирській областях -155 справ,
б) архівні кримінальні справи в судах Харківської, Житомирської та Полтавської областей - 210 справ,
в) коитент-аяаліз української та зарубіжної преси, а саме: газет «Известия»,
«Іменем закону», «Кримінальний огляд», «Мошенники» за період із 1994 - го по 1998 - ий рік. .
У дисертації також використовувались статистичні звіти МВС України, експертні висновки, відомчі, прокурорські й судові узагальнення практики.
Теоретнчую базу дисертації становлять дослідження сучасних українських
і зарубіжних кримінологів та криміналістів: Г. Н. Борзенкова, В. В. Голини, АЛ. Гурова, Л.М. Давиденко, 1.Н. Даиьшина, А.ІІ Закалкжа, А. Ф. Зелінського, М. П. Клейменова, М. Й. Коржанського, О М Лнгвака, В. Г. Лнхолоба,
П. С. Матишевського, П. П. Михайленка, Б. С Нікіфорова, М.1. Панова,
В.М Поповича, P.A. Сабітова, А.П. Тузова, М.Д. Шаргородскоії} П.Шнайдера, В. І. Шалуна та інших, а також моноірафічні дослідження шахрайства, викопані криміналістами кінця ХІХь - почагку XX сгоріч'ія: І. І
Аносовым, IV IV Ьсипопим, С. IV ІТознишевим, П ГІ Пусторослсвим, II. Д. Серпєпським, І Я Фойиицьким, Д. А. Червонецьким.
Комплексний характер дисертаційного дослідження обумовив звернення до праш, відомих російських соціологів та психологів: А. Г. Асмолспа, А. І . Здравомисдона, М С. Кагана, N1. С. Квепюго, А. Н. Леоі/тьєпа, К. К. 1 Ілагоиова, С. Л. Рубинштейна, Ф А. Селіванова
ІІпукппа повита дисертації визначається насамперед об'єктом дослідження. Вперше на монографічному риші, з урахуванням сучасних досягнеш, психологічних, соціологічних та юридичних досліджень розглянуто один з основних способів злочинної діяльності - кримінальний обман. Обгрунтовано поняття такого обману й визначено його види. Розкрито співвідношення між поняттям обману і зловживанням довірою.
Найбільш важливими з числа теоретичних положень, висновків і практичних пропозицій, що сформульовані в дисертаційному дослідженні і внносят ься на захист, є такі: .
1. Обман являє собою введення іншої особи в оману або підтримання вже шіяшюї у неї помилки шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або умовчання про факти, речі, явища та інше, з метою схилити цю особу до певної нонедінки; він с найбільш поширеним способом злочинної діяльності в середовищі економічних відносин.
2 Злочинна діяльність - це система передбачених кримінальним законом дій, що спрямовані одним і тим же мотивом. Вона записки змикається з іншими, легальними вилами діяльності й складає з ними індивідуальний стиль шггтя. Розглядаться концепція ¡г,і;!|Ш'{ікп структури точнішої діяльності, згідно з якою нижній її рівень розглядається як спосіб реалізації вищого. Операція - це спосіб виконалня дії, дія ■ спосіб цілісної діяльності, а ця остання - спосіб більш складної діяльності. Нарешті злочинна діяльність - це не що інше як один з способів людської життєдіяльності Показано місце кримінального обману я
. о
струкіурі злочинної діяльності. .
3. Обман розглядається це тільки як спосіб скосгшя 'злочину, але і як .'засіб створення умов майбутньої злочинної діяльності (передкримінальшш обман) і як спосіб ухилення від відповідальності і віікористшшя результатів злочинної діяльності (посткриміианьнии обман).
4. Дано визначення гіередкриминальної о і носткриминальною обману. Запропоновано їх правову оцінку. Якщо обман не передбачений як елемент, об'єктивної сторони скоєного злочину, то він повинен розглядатися як обставина, що обтяжує відповідальність. З цією меюю перелік обставив, що обтяжують відповідальність за скоєння 'злочину, передбачених сг. 41 КК України, доцільно доповнити новими'пунктами, виклавши їх наступним чином: «Використання обману для створення умов, що сприяють досягненню злочинної мети», «Обмова, інсценування, а так само інше штучне створення доказів обвинувачення завідомо невинної особи».
5. Попередженії* злочинів, поєднаних з обманом, здійснюєіься шляхом
системи профілактичних заходів, серед яких в дисертації особливу увагу приділено: .
а) заходам морального виховання населення, в першу чергу' молоді;
б) своєчасне сповіщення в засобах масової інформації та іншими засобами про форми і способи шахрайства, а також інші афери;
в) кримінологічній експертизі проектів нормативних актів у сфері кредитно - банківської, страхової і податкової діяльності.
Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому, що воно містить системний аналіз кримінального обману, розглядаючи його як спосіб всякої злочинної діяльності, а не тільки тієї, склад якої вказує па обман як елемент об'єктивної сторони. Це нове теоретичне положення відкриває шляхи для адекватної правової оцінки неправди, що використовуй ься як спосіб злочинної діяльності в широкому значенні цьою поняття, юбго як спосіб створення умов для досягнення злочинно1? мети і як шлях до беїкарносіі і леї-адпації гточішіпіх прибутків
• Практичне значення дисертації- полягає в тому, що ії висновки і рекомендації можуть бути використані в процесі роботи над проектами Кримінального кодексу України і розробки комплексу профілактичних заходів для протидії злочинної діяльності, що вчиняється шляхом обман-у.
Апробапія дпссртяпшпого досліджеппя. .
Матеріали дисертації опубліковані в трьох науковнх виданнях, а також апробовані в науковому повідомленні на міжнародній науково-практичній конференції у м. Ростов-на-Дону (Російська Федерація) в травні 1997 року. Висновки дисертаційного дослідження використані при проведенні навчальних занять з кримінального права і кримінології в Університеті внутрішніх справ.
Структура дисертації зумовлена її метою і поставленими задачами. Вона складається з вступу, чотирьох розділів і висновку. '
Зміст роботи. . •
■ У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, цілі і основні завдання дослідження, визначено його методологічну базу; розкрито її теоретичне і практичне значення; сформульовано положення, що виносяться на публічний захист.
У першому розділі - «Загальна характеристика обману як способу злочинної діяльності», що включає три підрозділи, порушено питання неправди і правди як етичних категорій, стисло розглянуто історичний розвиток законодавства про обмани. Дано визначення поняття і видів обману та зловживання довірою в кримінально-правовій теорії і судовій практиці. Встановлюються критерії кримінальної караності обману і зловживання довірою.
В першому підрозділі - «Обман і правда як етичні категорії» автор аналізує неправду з точки зору категорій філософії і етики. Зазначено, що в різних державах ставлення до неправда було неоднозначне. Вона використовувалася для досягнення як шляхетних, так і несправедливих цілей. У
певних випадках неправда буває виправданою. І Іростежено історичний розвиток обману, обгрунтовано співпадати виникнення обману з виникненням людської цивілізації. Здійснено стислий історичний аналіз стародавніх нормативно-правових актів, що передбачали відповідальність за обман. Розглянуто погляди Сократа, Макіавеллі, Канта, Бердяєва на обман і його місце в лапті людини. Проаналізовано юридичні концепції обману в працях відомих правознавців.
У другому підрозділі - «Поняття і види обману та зловживання довірою в кримінально-правовій теорії й судовій практиці» проаналізовано різноманітні підходи до поняття обману в теорії і практиці кримінального права. Обман визначається як спосіб впливу на людську психіку, що полягає в навмисному введенні в оману іншої особи, або підтриманні вже наявної у неї помилки шляхом передачі інформації, що не відповідає дійсності або умовчання про різноманітні факти, речі, явища і т. ін. з метою схилити цю особу до певної поведінки. Обман - це інформаційний. інтелектуальний вплив однієї людини на свідомість і волю іншої особи. Він завжди розрахований на відповідну поведінку, тобто обдурюють для того, щоб схилити потерпілого до певної поведінки. Шахрай усвідомлює неправдивість інформації, що повідомляється іншій особі, свідомо вводить її в оману певним способом.
Зміст обману складають обставини, щодо яких шахрай вводить в оману потерпілого. Ці обставини носять найрізноманітніший характер. Обман може стосуватися предметів, осіб, дій, подій, їх фізичних (фактичних) або юридичних властивостей. Змістом обману є обставини як об'єктивного, гак і суб'єктивного характеру (наприклад, намір суб'єкта). Автор вказує, що в поняття обману можуть включатися обставини як минулого, теперішнього, так і майбугнього часу.
У роботі обгрунтовується думка про те, що зловживання довірою є особливим різновидом обману в широкому сенсі, обман у довірі Скоюючи обман, злочинець навмисно вводить в омано застосовуючи при цьому інтенсивні засоби виливу на волю потерпілого. При зловживанні довірою буде відсутнє
свідомо введення п омшіу, а інтенсивність впливу на волю потерпілого невелика. Вішішіі одержує майно. користуючись доиірою власника, а згодом завдає шкоду його законним інтересам, тобто скоює обман у довірі (обман у взаємовідносинах). І Гри ньому довіритель був впевнений в Його добропорядності, щирості, чесності. .
У третьому підрозділі - «Кримінальна караність обмшіу і зловживання доиірою» - шпначено умети кримінальної караності обману. Ставлення до обману її різні історичні епохи було неоднаковим. Сфера каральної діяльності держави, н залежності від культурного ладу суспільства, то поширювалася, то звужувалася, надаючи місце цивільно-правовим засобам. Держава п своїй
каральній діяльності йшла або шляхом казуїстичного перерахування окремих
■*> ' .. видів обману, або намагалася створювати загальні законодавчі формулювання,
що охоплювали цілі іруїш обманних посягань. На думку автора, кримінальна
караність обману визначається передусім: . ■
. І ) цінністю того об’єкту, що знаходиться під охороною кримінального
закоігу; ■
2 ) наявністю певного наслідку (матеріальні збитки); '
3 ) економічною ситуацією;
4) розновсюдженістга;
5 ) криміногеиністю;
6 ) кримінальна караність обману визначається також реальною можливістю впливу на нього кримінально-правовими заходами;
7 ) наявністю необхідних кадрових і матеріальних передумов застосувгіїшя закону.
Пспехід України до ринкової економіки породив безліч раніше невідомих судовій практиці різновидів обману. ,
У другому розділі - «Обман і гпозжипалня довірою в злочинній діяльності.), що складається з трьох підрозділів, даиГ> гляліз поняття злочинної
діяльності, розглянуто її структуру. Визначено місце обману в структурі злочинної діяльності • і його .. розловсюджсність. Проаналізовано нередкримінальннй тапосткримінальний обман.
' У першому підрозділі - «Поняття і структура злочинної' діяльності» автор, спираючись на психологічну літературу, проводить системно -структурний аналіз злочинної діяльності. Злочинна діяльність станови і ь собою систему передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних дій. шо внутрішньо детермінуються загальним мощном, реалізація якого планується суб'єктом за допомогою порушення і досягнення часткових, проміжних цілей. Пропонується оригінальна, не відома юридичній літературі, структу ра злочинної діяльності. . ■
Ієрархічна структура буд-якої людської діяльності, в тому числі і злочинної, визначається на основі способу, тобто кожна нижча сходинка (підструктура) виступає способом функціонування вищої. Операція -спосіб дії, і дія - спосіб діяльності. У свою чергу' єдина цілісна злочинна діяльність є способом здійсненна більш складної злочинної діяльності (складної або загальної), що інколи триває протягом багатьох років.
У другому підрозділі - «Обман як спосіб досяінення злочинної мети» -обгрунтовано тезу про те, що злочини, що вчинюються з використанням обману, складають більше половини всієї реально існуючої злочинності, тобто обман є найбільш розповсюдженим способом злочинної діяльності в країні з перехідною економікою. Цей висновок підтверджується даними статистичних звітів (приблизно 15% злочинів, що реєструються кримінальною статистикою здійснюються з використанням обману). Однак офіційна статистика відображає лише «вершину айсбергу«, а не поширеність неправди в суспільстві. Фактична кількість злочинів, що йчишоюіься з використанням обману, набагато більше, вони дуже поширені і .шпетні (обман вкладників, заподіяння майновою збитку
шляхом обману або зловживання довірою, обман покупців і замовників та багато інших).
У третьому підрозділі - «Передкрнмінапьнин і посткримінальїшй обман -та їх кримінально-правові наслідки» - автор розглядає обман як спосіб створення умов досягнення злочинної мети і спосіб приховування злочинів, що сприяють протидії правоохоронним органам. Передкриміиальшш обман застосовується з метою полегшення скоєння злочинів (крадіжки, грабежу, розбою, згвалтування та ш.). За спостереженнями автора, приблизно десять відсотків крадіжок, грабежів і розбоїв вчинюються з використанням обману. В окремих випадках без їаких дій скоєння злочину в даній обстановці було б неможливе (підробка документів та їх використання, обманне проникнення в приміщення, використання форменного одягу' та ін.). Якби на цьому злочинна діяльність припинилась, то вона могла б розглядатись як приготування до злочину, посягання на злочин або як окремий закінчений злочин.
Посткримінальїшй обман, тобто той, що вчинюється після юридичного закінчення конкрет ного злочину, розглядається в двох варіантах:
1. Заздалегідь спланована злочинна діяльність супроводжується новмнешш неправдивим алібі, фальсифікацією доказів, підкиданням знарядь злочину іншим особам, імітацією пожежі або самогубства, знищенням речових доказів і тому подібні ими діями. ГІо суті - це дії єдиної злочинної діяльності, хоча не завжди карани.
2. Приховування і викривлення правди для полегшення свого стану заздалегідь не планується, а виникає під впливом почуття сграху після скоєнні злочину. Така поведінка розглядається як спосіб захисту обвинуваченого, іцо не складає продовження колишньої злочинної діяльності.
Моральна і правова оцінка цих варіантів різноманітна У першому випадку виявляється завзятгя в досягненні мети злочинної діяльності. Автор вважає, що обмова завідомо невинної особи в цьому випадку тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. І, звичайно ж, скоєння
ю ,
інших злочинів, поєднаних з обманом, заради ухилення під відповідальності (фальшування документів і їх використання, примушування свідків до відмови від показань або їх зміни та ін.) в усіх випадках тягне кримінальну відповідальність.
У дисертації особливу увагу звернуто на досить актуальну проблему боротьби з легалізацією (відмиванням) «брудних» грошових коштів, отриманих від злочинного бізнесу. Названо найбільш розповсюджені способи легалізації, розглядається зарубіжний досвід протидії «відмиванню» «брудних!) грошей. Більшість економічно розвинених країн сиого часу створила надійні і ефективні механізми захисту власних фінансових систем від протиправного проникнення «тіньового» капіталу. У деяких країнах (в тому числі в Україні) це питання знаходиться в стадії проектних розробок. Підставою для цього стала Віденська конвенція 1988 , «Про відмивання, пошук, арешт і конфіскацію коштів, здобутих злочинним шляхом». Зазначену конвенцію підписало більш як 80 держав, у тому числі й Україна.
Боротьба з легалізацією - злочинно отриманого прибутку ведеться в основному в двох напрямках:
1) вдосконалення правового регулювання діяльності банків і конфіденційності банківських рахунків;
2 ) розробка і застосування відповідних кримінальних законів.
Третій розділ - «Кримінологічна характеристика злочинності, пов'язаної з обманом і зловживанням довірою» - складається з трьох підрозділів. Приводиться криміноло: ічна характеристика найбільш поширених злочинів, що вчиик»оіі>с& з вмкг-ристшям обману.
Кс|гкс5 |зіз7*'чдія - ■^""аліі'Оіфішіііа'ьна злочинність, поєднана з обманом» - г.-.-йсвячїчо гяь^гту кримінологічні лзрякгерисшкп иіачрайства. ІПахрпіісіво в структурі злочинності проти власності в Україні в 1996 р. складає
- 1.2 "'о. піл заіально! кількості тахрайсів. виявлених в 1996 р„ розкрито 63 %.
Спостерігається зростання кількості даного виду злочинів. Так, а порівнянні з 1991 р. кількість шахрайств зросла майже вдвічі, при цьому найбільша кількість шахрайств зареєстрована в 1996 р. - 12092 випадків. Звичайно, ш дані офіційних звітів потребують корегування з урахуванням високої латентності.
Автор поділяс цей вид злочину на три категорії:
1 ) побутове шахрайство, що вчинюється, як правило, однією особою, в достатньо примітивних формах, найчастіше при наданні різного роду послуг: купівлі - продажу, позики та інших;
2) професійне, ' що здійснюється групами, ■ які складаються з професійних злочинців, наприклад, групами шулерів;
3) фінансові афери в сфері підприємництва, а також фінансово-
кредитній і банківській сферах. .
Шахраї характеризуються низкою специфічних рис. На відміну бід злодіїв та інших злочинців, вони більш «інтелектуальні», і іноді непогані псіхолош. Для цієї категорії осіб характерна ¡стероїдна акцентуація характеру, для якої впас іива брехливість, велика схильність до спілкування, артистизм.'Шахраї - це «(експлуататори людської дурості».
Потерпілі часто виявляють дивну, зовсім явно не за віком та освіченістю легковажність, дитячу довірливість до малознайомих або зовсім незнайомих осіб. Тисячі вкладників, обдурених різного роду посередницькими, довірчими, страховими товариствами - це вже не іількй Кримінальна, але й психологічна, і навіть політична проблема. Очевидно, мепїалігет населення країн, що ступили на шлях створення ринкової екоііоміки, страждає «імунодефіцитом» до неправдивої реклами, податливістю до спокуси швидкого збагаченая. Однак не можна не визнати, що багато обдурених осіб знаходились у вкрай важкому становищі, зумовленому економічною і 'соціально-духовною кризою суспільства Про це, зокрема, свідчать криміналісті справи про лікарське шахрайство і шарлатанство, самозваних цінителів, екстрасенсів і тощо, .
с
■ ! 12 .
Другий підрозділ - «Обман в економіці» - містить стислу кримінологічну
характеристику основних економічних злочинів,, скоєння яких можливо з використанням обману. ІДе передусім, розкрадання, що вчинюються шляхом зловживання посадовою особою своїм станрвишем,, шахрайство з фінансовими ресурсами, ухилення від сплати податків,, виготовлення або збут підроблених грошей і цінних паперів, контрабанда та інші. ( Стисло, розглядаються деякі способи скоєння таких злочинів.
Третій підрозділ - «Кримінологічна характеристика інших' злочинів пов'язаних з обманом» - розглядає обман як спосіб ухилення від призову на дійсну військову службу, підробку документів, завдання майнового збитку шляхом обману або зловживання довірою, завідомо непралдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, деякі комп'ютерні злочини. Ці злочини майже не потрапляють до статистичних звітів.
Четвертий розділ - «Заходи протидії кримінальному обману» - є певною мірою підсумковим і складається з трьох підрозділів.
У першому підрозділі - «Проблеми морального виховання» -відзначається, що в центрі системи запобіжних заходів знаходиться виховання моральності і нетерпимості до всякої брехні. Витоки автор бачить в родинному і шкільному вихованні, в відродженні духовності в людських стосунках, очищенні їх від неправди, що проникла до всіх сфер сучасного життя. Важлива роль відводиться державному контролю за засобами масової інформації та їх використанням у боротьбі з нечссшстю та неправдою Своє вагоме слово в моральному вихованні повинна сказати церква, художня література та мисгещгао. .
У др/гіі'іу гпдроздіїк - «Деякі питші>:я вдосконалення кримінального задолатастш і чравозагтососнсі практики» - запропоновано зміни та доповнення до чіткого криміншіьїіого законодавства. що будуть сприяти ефективній боротьбі з кримінальним обманом.
Вважаємо доцільним сіворепня нових дня нашою кримінального законодавства складі» злочинів: отримання кредиту шляхом обману, а також зашдомо неправдива рекламу що завдала значні збитки.
(’¡.сі. 166 ч. 2, і 175 ч. 2 КК Украінн, що передбачають кримінальну ілдпонідллинсп, за перевищення влади або носадопих повноважень , і примушування давані показання, доповнити використання обману.
Перелік пом'якшуючій обсташін, передбачених сг. 40 1СК України, необхідно доповниш наступним пунктом, виклавши його таким чином: <■! Ірої ипрапнісл ь і амора'іьшсть дні потерпілого, що стали приводом для скоєння ■.шочнну або сприяли ного скоєнню».
І Іерелік обставин, що обтяжують відповідальність, передбачених сг, 41 КК України, необхідно доповнити двома пунктами :
а ) «Використання обману для створення умов, що сприяють досягненню злочинної непі»; •
б ) («Обмова, інсценування, а так само інше штучне створення доказів обвинувачення зазнаки невинної особи».
У третьому підрозділі - «Спеціально - кримінологічне попередження кримінального обману» - запропоновано заходи активізації і вдосконалення профілактичної робот.
І Іопередження шахрайства значною мірою залежить від роз'яснювальної робо і и серед населення. За допомогою засобів масової інформації необхідно якомога частіше паї мду вати про правила обачності в спілкуванні з незнайомими людьми, роз'яснити порядок оформлення приватизаційних документів, укладення угод про здачу до найму житлових приміщень, організувати правову допомогу пенсіонерам і інвалідам та ін. є,
Засоби масової інформації повинні оперативно повідомляти населення про нові способи кримінального обману: ким він вчинюється, яким чином і де. Пропонується посилити контроль за реєстрацією підприємців, а саме:
І-* .
1 ) персдбачігги у відповідному нормативному акті як умову заняття шдприсмінптюм наявність необхідних засобів, приміщень, статутного фонду і т.ін.;
2 ) встановити термін, протягом якого після державної реєстрації суб’єкт повинен розпочатії підприємницьку діяльність під загрозою скасування реєстрації.
Вважається доцільним запровадженії* системи контролю і підслідковуиаїшя ІрОШОЕИХ розрахунків на великі суми грошей. Це дозволить попередити шахрайські втручання до банківські« систем. Необхідно також встановлення граничного розміру внеску без зазначення джерел отримання грошей. Це, на пащу думку, буде ускладнювати проникнення «брудних» грошей до банківської системи України.
У заключи!., часгніїі дисертації акумулюються найбільш важливі ипуково-лракгичні висновки і пропозиції щодо поліпшення чинного
з.'іконодансіва та вдосконалення запобіжної діяльності з метою захисту населення іі суспільства під злочинів, що вчиняються з використанням обману'.
Повний обсяг дисертації і 50 сторінок, додаток Я сторінок, а також викпрктаїю 158' літерінурних джерел ,
Ча резулїл ятями дослідження автором опубліковано такі робот;
1 Романов С.Ю. ГІро спосіб злочинної діяльності II Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих; учених. - ВйП. 2. - Харків: Вид - во
Уніссрситегу иіуфіщиіх сщмв. -199?. *С. 12* 15.
?.. Гомінкій С.Ю. Обман як спосіб иосткримінальної діяльності II Вісник Угп:іерс.(;і<*!У адутршшіх спрдв. - 1097. - Л» 2. - С. 97 - 100.
і-'омтяїв С.іО Обман як спосіб злочинної діяльності // Право України. -
Анотації
Романов С.ІО. Обман як спосіб злочинної діяльності. - Рукопис.
Дисертація на здобуггя наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. - кримінальне право та кримінологія, крішінально-шіконавче право. - Університет внутрішніх справ, Харків, 1998.
У роботі досліджено комплекс епічних, історичних, правових та кримінологічних проблем, пов’язаних з кримінальним обманом, який розглядаються як спосіб злочинної діяльності. Визначено поняття обману та його використання в злочинній поведінці. Подано аналіз передкримінальиого та иосткримінапьного обману та ного правові наслідки. Запропоновано шляхи удосконалення чинного кримінального законодавства Особливу увагу в роботі приділено заходам, спрямованим на попередження кримінального обману, особливо в сфері економіки та легалізації злочинно отриманих грошей.
Ключові слова: обман, зловживання довірою, економічна злочинність, злочинна діяльність, кримінальний, передкримінальний та посткримінальїшй обман.
Романов С.ІО. Обман как способ преступной деятельности. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00 08. - уголовное право и криминология, уголовно - исполнительное право. - Университет внутренних дел, Харьков, 1998. ‘
В работе исследуется комплекс комплекс этических, исторических, правовых и криминологических проблем, связанных с криминальным обманом, который рассматривается в качестве способа преступной деяггельносгнг Определяется понятие обмана и его использование в преступном поведении. Исследуются предкриминальнмй и носгкриминальный обман и его праповые последствия.
Даются рекомендации по совершенствованию действующею уг оловного законодательства. Особое внимание в работе удслясгся ан&чизу и разработке мер, направленных на предупреждение криминального обмана, в частности в сфере экономики и легализации преступно приобретенных денег.
Ключевые слова: обман, злоупотребление доверием, экономическая преступность, преступная деятельно«!,, криминальный, предкримин&пьнми и но-сткриминальный обманы.
Romanov S.Y, Fraud as a way of criminal activity'. Thesis for a candidate of Law degree. Speciality 12.00.08. - Criminal law, Criminology, Penal (aw. - University of internal Affairs - Kharkiv. 1998.
The work «.KBtains the research of a set of cthical, historical, legal and criminological problems, connected with criminal fraud, which are examined as a way of criminal activity. The definition of the fraud and its usage in criminal behavior is given. The pre-criminal fraud and post-criminal fraud and its legal results are researched. The recommendations for modernization of the current criminal legislation are given. Special attention is paid to the analysis of measures for prevention of the criminal fraud, especially in fte sphere of economy and money laundering.
Key words: fraud, abuse of confidence, crime in sphere of economy, criminal activity, criminal fraud, pre-criminal fraud and post-criminal fraud.
Е>|'дло&‘|дальний за аипуск: ¿оцент )(арченкс В.Б.
Л¡¿упиезно go Jffyty Формат GОх.30/16.
/7ал/р с<рсегний. Дм* о<рсетнни, друк. ук'. о.
OFa. -Г^Л-^- I!i- %/>ж -toon/M*. Зам. 8/4-.
Fo Го принт ,^/ц I e ZTy RtyrpiutWX enpii),
Ы-ОО&Оf Ai. Харц.ь, пр. 50-р\нч’л CPCP^f-.
