АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Правова форма економiчних вiдносин (структура, функцii, вiдповiднiсть)»
РГЗ о
УКРАНЮЫСА ДЗРИАВНА ЮВЩИШ АКАДЫМЫ
На праьах рукоаиоу
ВОРОН1НА МАРИНА ШТОЯ1Ш1А
ПРАВОВА «ОША ВКОНОМ1Ч1Щ В1ДИОСШ1 'СТРУКТУРА, ФУНКЦП, В1ДГЮВ1ДН1СТЬ/
Спац!альн1оть »12.00.01 - Теор1я та 1отор{я дэряшш !
: права; [стор!я пол!ти»ашх I яраяових вчзнь
АВТОР В Ф ВРАТ диовртацИ на здобучтя наукоирго отуианя кандидата юридичних наук
Харк!в -.1994
Диавртац[ев в рукопио.
Робота викоиана на кафадр! твор}! двржави ! права УкраТн» овкоТ дэржално! юрвдично! акадвм{У.
Иауковий кар{вник ~ кандидат юридичнгос наук, .
доцвят Евграфов П.Б.
0$1ц!йн1 опонёнтя:
1. Доктор »рвдичних наук, профвоор Козвбра М.1.
2. Доктор юридичнга: йаук, профэоор Краоько 1.Ю.
Пров}дна орган)зац!я УкраТвоька акадвм1я внутр}шн!х оправ.
Захиот в1д'<$удвтьоя " ¿V " уы ърм (, 1994 року о " У/ " год. на зао1данн1 опвц!ал!зоваяо! В^гано! ради Д 068.25.01 в Ук«-раТяоькШ двряавШЙ ®рвдичн!й акаЦвмП /310024, м.Харк!в, вул. Цупт1ноька, 77, зал * 6/. •
3 диовргац(ею можна ознайоМотиоя в <И(Шотац1 акадам!!.
Авторофараг роз^оланий *" фг{/>Ъ'п\ 1994 р.
ВчвниЙ овкрэтар опвфал! вованоТ вчзно! ради Д 068.25.01 .
Ч.Н. Аз!мов
ЗАШЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСБРГАЩШЮГО ДОСЛЩШНШ
Актуальн!оть твии доол! дкешш. Право из рагулювання вконо-м}чних в!днооин - одна з,центральная: пров!дних там'в юридичн!й пауц!. АктуалыИсть И теоретично? розробки !ототно зроотае за умой вк0н0м!ЧНЯХ Дврэтворэнь, ОбуМОВЛЭНКХ парзходом до 8коно(д1-ки ринково1 ор!внтац{У. У цьбму зв'язку вин .икав н80бх!дн!сть на фундаментальному- р!вн! визначити нов! п!даоди в доол!джэнн! про-•" блей взаемод!'х, взазмозумопленост!, взавмовпляву правовой форма , та И эконом! чного зм!оту.
Назвалайчи на п!двтдану увагу в л!тератур! до аказано? теми, яка особливо првд!ляетьояпрадотавниками наук цив{льного та гоаподароькаго права, все ж б!лыи!сть тэорэтичних розробок вчз-, них зд^йснен! щз за умов зкстэноивних форт.) ! матова розвитку вконом!ки на оонов! мэ,тод!д маркоиотоько? матэр1ал1отично1 д!а-лэктики. У той нсв чао,' сучаон! доол!дники зооарэдшш зуоилля на вир!швнн! проблем, що мають б!льш врикладна значання,- зокрема на оообливоотях приватизац!г, опзциф{ц| п1дприемяицтва за умов ринку, р!зномая!тноот! форм влаоностГ тощо або окрэмих напрямк!в удоокопалзння галуззвого законодавства. . 1 . ...-.'...
Ооь чому в методолог! чному. план! наобх!дно новз теоретична оомислення зв'язку права з.уо!ма направовши /в т.ч. эконом!ч-кими/ шпицами нашого аиття без побоювання зруйнувати меж! прэд-мета науки ш настаяови д!алэ'ктячного матер! ал{зму,
Неможливо визнати задовГльним вир!швння питания.про сп!в-в!длошеяяя права й аконом!ки, зггдно з: яким значно пзрвб!льшу-етьоя об'ективн!оть вконом!чного чннника, эконом!Чних закон!в ! явно приникуетьоя ! недооц!нюзтьоя роль.правового, що в овою черту оприяло появ! догматичнюс уявлйнь у л!таратур! по ц{й там!, а на практиц! породжувало !нврц1ю ! тсган!еть,
Кр1м того, в юридачн!й, а такая вконом{чи!й лНератур! в!д~ оутна едина розум1ння'категор!5 "правова форма эконом! чних н!д-нооин", хоча П викориотаиня у правознавотв! одержало найширмв розпоноид«еш1'я. Однак, /и дамку автора дОол!дйвння, багатозначг-н!сть ткх' чи !шш.х' юрццичдах- катвгор! й. нэ парэшкоджае прагнвнню датн .1м зв'язна таоротико-иравонв тлумачання баз урахування "га~. лузеног')" йош'вкягу гх эаотооунаиня.'
Вагомий виэоок у розробку поняття npaBOBOï форли або ïï -.окремих аопэкт1в зробшш npauf АлекоанДрова M.Г., Алексеева С.С., Братуся С.М., Васильева A.M., Горпаньова В.М., Иоффе О.С., Каримова Д.А., Козюбри 1.1.1., Красавчикова 0.0., Кондратсва P.I.j JlanacEoï В.В., Леванського В.О., Лукашово'/ 6.А., Нерсесянца B.C., Пашукаи!са 6.Б., Рабиновича ILM., Ткачвнка Ю.Г., 1шакова 0.0., Халф!ног Р.П., Чзрвоного Ю.С., Шабанова О,Ф., Штаммлера Р., Яви-, ча Л.С., Яковлева В.Ф. та багатьох fншта.
Характер t мата досл!дження, а такоя значний понятШшй об-ояг розглядувано'1 катвгорИ. потребували звернутися до праць у галуз! ф!лософ!'1, s коном {ки, соц!олог!"1, оиотвмних досл!джвнь, ' ' зокрема,. до лрац^-Агудова В.В., АбаШна Л.Г., Брагииоького C.B., Ваоиленка Л.1., Гегеля Г.'-В.-Ф., Горсыюго Ю.П., Караветяна С., Кондратьева М.Д., Курдшов.а С,П.', Мещерякова В.Т., Минда Г., Маршалла А., Осипова Ю.М., Певзнзра Я.О., Игу А., Струве П.Б., Тюхт!наВ.С., Уйомова А.1., Шкрвдова В.П.. та tu. Необх!дн!сть цього тим б!лын "очевидна, що, волод!ючи f нтвгрованим /у галуз! права, економ!ки, ф!лософГг,пол!тодогГ1' та ряду !нших наук/ знаниям, можлкпо певшш чином прогнозувати тенденц!!. у зм!ненн! параметр}? правово"! та економ!чнох систем, а також б!льш-мвнш точно визначити деяку мшжшш!сть стан!в /параметр! в/, у яких вони будуть ларебувати за даних умов розвитку cycnf льства.
У цьому в!дношвнн! розкриття поняття'правово! форми, ïï ÎCTOTHffiC ознак СТОО.ОБНО до вираження ЭКОНОМ} ЧНИХ В1ДНООИН уяв-ляетьоя дооить азодальним як у теоретичному, так î в практичному аспект!. В1доутяя у литератур} 4Îтка коицэлц!я про структуру правово!" форми, ïï внутр!шшо диЪзрзнц! auf ю ! ц!л{ ouf оть, а таю к . функцП. Як правило, доолШшкй тих .чя frannx питань сп!вв!дно-шення права й. екоком!ки обмеяуЕалися лила, загальнивдт н!ркування-ми про те .або ад питания замовчували. Аналог! чно вир!шубться питания про в!дпов!дн!оть правово? форми економ!чним Е!дносинам. До цього часу в Пралов!й'яауц? вгдсутМЙ единий п!дх!д у визна-чвнн! меж чишюот! права у сфер! економ!ки, не опрацьован! кри-терН само! в!дпов!дноот! m Н8в!дпов!дноот! npaponoï форми еко-ном!чним в!дноои№М, правильноот! чи точноот! вираження останнix, вир!шення яких мае виключно важливз наукове ! практично значения. Потреба у "проведены! загалы'ютворетичного доол!дження проблема npaBOBOï форми економ!что; в(диооин викдкйана.таком ! тим, що ïï
роаь'яашшя на можа бути дсошчшио заообами лиша окрамих гаяуза-
вих праисших наук, Оо ьиаа мае ком/шакошгй хаpaiera р.
Мата доая1диання - хворагична роаройка питань поиягтя m структура npiBOHOÏ фодои бконом!чних »{днооип; вивчання пробла-ми Bfдпов1дноот} правовое $орми й зконом!члого эм!оту, засоб(в взазмодН лравовоК'}• аконом! чног сиотем.
Магодолог} чиа та 1юрма'Гиина~творзтачна основа,JIviMLMMÎiS• У pûboTï зройлана опроба в{д!Йги в1д мэтодолог}чного мон!зму в!г чизшшого правознааотиа,. заоиованого на абошшмзац{г рол! Д'а-лвктичного матар1ал1зму иря розгляд! b3àet,m,ntï npkiicmoï фодои й bkohgmîиного зм!оту. Сучаона наука опаруа такими категориями, як нэл!н!йп{ акиган! оарэаовща, порядок ! хаос, дер!ином!р-HfOTb, наотан(оть, нввизна чесать, dfфуркац!¥ окчадних оиотвм, daraTOEapf aimitcTb мокливих шлях!в зм(ни й роэвитку, флуктуацГЙ-ний Biîdtp «их 3i,-;t и та {ншими, у заотооуванн! як до opranf чнше, так { нвортан! чних оиотэм. Введения даних мвтод!в у науку пов'я-зана з {менами Д.Приг ожила, Г.Хаквна, М.Мойсязва, 1.Стангвроа, -К.Поппвра та 1н.
Нормативно-творэтичну базу доол(джання о опадают ь пол!тико-npaBOBi документа, закоиодаач! та п}дзаконМ акт и УкраУни, зако~ ¡юдавство окрвмих эарусЯжних держав, результат«"ооц{олог!чнюс. . доол1джвнь, юридична практика загаяьяих та 'арбИ-ракиих суд{в. ïx оц1нка провадилаоя з викориотапням матод{в пор! ваяльного пра-вознавотва та комплакакого эксном{ко-правового анал!зу.
У диоартацП никориотан! дооягнення првдотавник!в в!тчизня-uoï та aapydfiHioï $f лооофаько? та загальнонауковоГ думки, прац1 у o$spf твор! ï права та галузавих юриднчиих наук, що отооуютьоя доол{дквияя проблема оп}Бв(дношешш окономЬси t права.
Наукова новизна роботи. За основу доол1да81шя понладвно ви-аиачешня- правово* форми як способу |онуваяня, вирамння, oprant-santï f пврвбудови bkohomJ чного зм1сту, на в!да!ну в!д рэзповою-дквиого у'иравоанакотв! розумЬшя форми як отруктури. Вкаэаний п{дх!д дозволяв анал!зуватп правову форму та ÏÏ економ1чний 3Mfот на m; oaMooïfflnf конструк^ï, а як оторопи единого явища t, icpf'л того, роэпововдити вказанв розум[пня форми як на rijiaBony фо;иу в ni лому, так f на кожний з влвмвнт(я ïï отруктури.
До но них положень диоэртац!! належать:
1. Понпття правово! форш вконом!чнкх в1дносин.
2. Вионопки про способи взавмод!! правовой форми й вконо-м!чного зм!сту, заонованих на методах п!знания багатор!внввих окладноорган! зовангос оиотвм у контекст} потэнц!ально! багатова-р!антноот1 шлях!в !х взавмод!! ! розвитку.
3. Ойгрунтування надостатшьост!. п!дходу до доол!дження пра~ па й економ!ки з лозицН базисио-надбудовного Тх сп!вв!дношвння.
4. ВидМения нормативних /статичних/ 1 п!днормативнгос /ди-«ам!чних/ елвмвнг!в структури правово! форми, а також функц!й оотанньо! по в!дношенню до зконом!чного зм!сту.
5. Формування р! з!юман!тност!: аспвш!в в!дпов!дносх} /як!о-ного остального ! опвц1алыю-юриднчного, к!льк!оного, структурного, функц! овального/ правово! форми й вконом!чшк в!днооин.
6. Припущзння про наобх!дн!оть формування державно! олужби оконом1ко-правового модвлювання, яка проотвжувала б мояшгау р!з-номан!гн!оть вар!ант! в розвитку економ!ки у зв'язку з прийляттям тих чи !ншюс пол!тико-правових р!швнь.
Практична .значим! оть результат!в доел!двамня полягая наоам-пврэд у розробц! фундаментальна-питань загально! твор!У права, пов'язанга з заатооуванням ново! методолог!! до вивчвння процв-о!в взазмод!! правово! та вконом!чно! оиотвм; обгрунтован! катв-гор!!, що складае наукочо-теорвтичну базу правотворчоот}.
Диовртац!я м!отить вионовки, розрахован! на прикладне значат«, зокрема, шв'язан! з обгрунтуванням вимог до законодавот-яа, що регулюя в!дноошш в сфер! еколом!ки.-Заотооування окрвмих положень диевртац!! мояшгва при проствжуванн!, прогнозуванн! со-ц!юьних процос!в та економ!чних тендвнц!й, викликаних прийнят-тлм пол!тико-правовкх р!швнь з метоп врахування !.х у правотвор-ч!й д!яльност!.'
Результат'роботи можуть бути викориотан! при розробц!' нав-чально! прогреми, в тому чиол! тих I! розд!л!в, як! пов'язая! з винчениям взаемод!! таор!! двржави ! права та економГчно! твор!!, а також оп}вв!дншення права, держави Я йконом!ки.
Апробац!я результат}в даол!джа'ння.
Ооновн} положвння й висновки роботи обх-ово^ювалпоя на Ка-фадр} таорП двржави i права Украпюьког юридачнох акадам!'!. Результата диовртац! Иного доел!джання в!добраясен! в шести nytS-л!кац!ях /) з них одна в оп!вавторотв!/, а таком у допои!дях на м(жрег1ональних наукових конфэраш^ях молодих у чаша у м . Харко в! /1991, 1992, 1993 pp./.
Окрам! аспект и роботи викориотовувалиоь автором при п!.Д1Ч>-товц! мвтодичнях вказ!вок до овм!нарсысих занять з загалыкл та opt У двржави J . права, зокрама розд!ли: "Пришцши в upaiii", "Право в оиотамг" соц!альних норм", а також у нрацаос! вшшпышш ни ачального куроу "Загальна таор!я да ржави ! права".
Обаяг ! структура роботи. Диовртац! я окладаеться з ноту ну, трьох глав,, що м!стять 6 параграфов, вионовку та б!бл!ограф!У,
3MICT РОБОТИ
t вотуп! обгрунтовуеться актуалыИогъ i значимГпть вибору теми доол!джешш, визначаюгьоя мата роботи, Н структура, шсазу зтьоя методолог!чна та нормативно-таоратична оонова, формуютьан головн! положвння, що шшосятьоя на захиот, а також таорзтична ! практична значим!оть отрлмалих результат!в.
Глава I. Катэгор!я "правова форма" в юрядичШй науп!.
1. Понятая правоно'1 форми, i'i в!да!нн!сть в(д fmunx приди чних явшд.
2. Екон'ом1чн! в!днооини як зм!ст правовой форыи.
В юрдцичн!й л!таратур! катвгор!я лрэвовог форми вконом!ч-них в!дносш! в одн!аю з найб!лыя поширзних.. Рг эного часу 'f г роа робкой займали'оя С.М.Братуоь, О.С.Йоффа, 6.Б. Г1ашукан!о, О,Ф.Шабанов, Р.Й.Халф!на, Л.С.Явич та !н.
■ Разом а тим багатозначн! сть терм!iiy "форма" оприяла йог;> заотооуваннп щодо широкого кода правових явищ, що в овою чаргу призвало до ,в!домог' мнокшшоот! трактувань' правових $ofw, яким яригама/ший он!й опэциф!чннй змгст.
{Назначена оооблив!оть-викликала потрабу провести и дииер-тацП пошгНйна розмежу ванпп npanouo'f фсцлш аконом!чних atд.но— они Bin iнших, на пвринй nor,ляд, надо охожих катвгор!й правого? рвальиоот! | аокрвма .таких, -як форма ввра%вния правой!« how.
форма нравовга аит!л, правова форма д!яльност!, фодоа ряал!зз-uiï права та !я. Чаото к л!тврзтур! категорию "правова форма" ниэначаються i так! юридичн! явяща, як оиотзма права, правова-надбудова, махал!эм правового рзгулюванпя /Його окрем! елвменти/ нравов? fнститути тошо, що в овал ч*ргу вягслйкало потрвбу роз- . отановки омаалоргос акцент?в. ,
Иравову форму ол!д Идмалбву'гатп г!д такоТ оум!яноТ катэго p|ï, як форма права, на що> рая fia а в иауц! зввртили увагу О.С.Йо ффв, Б.В.ИеЯндл!н, О.Ф.Шабанов, Д,Л.Каримов та !н. Якщо пояяття "правова форм" орГевтуетьоя на в!дносшш його з вконом! чним ' ■ ям.1отом, що поняттл ."форма права" • апрямованв ва роягляд права як г(домого отмоет!йно::о япищя, що мае як! он! ознаки, эм!ст ! опвциф'чну орган! зак!п.
• -.7 план! поотавленого завдашш досл!джвяня вияикла нвобх!д-н!оть уяонити саму суть ката гор! ï "фор-fa", ïï рол! у розкритт! " характеристики л!л!споит! того чи Jиного правового явища. Оотэн-ня, однача,'тл^яэччться надто неоднозначно у ф!лософоьк!й л! тара тур!: як опециф!чнз ф!лооофоька катвгор!я, науковий терм! и, олоро повояадэнно! ноли тсщо.Дужв поширвням у оуоШльотвознав-ч!Я лГтпратур!, в тому числ! у правоянавотз! ,■ е разум!ння фор-ми, якэ. ототожнюз И з отруктурою, що е нздостатяьо обгрунтова-ним, * ■
У робот!, що рафаруетьоя, -зроблаиа апроба аргументу вага данв положения, спираючиш. на да як! епоновки ф!яооофоькэ1 науки, в тому числ! робота В.В.Агудовз, Г.-Ф.-В. Гагвля, В.С.Тш-т!на та !н. Справа в тому, що структуру /упорядковая!оть компо-hshtîp, процэо!в, що складають даний оиотвмний об'ект/ мають . я.ч /Форма, так ! зм!от. ! р!зшщя м!ж им провадитьоя як раз за р!Ш1г,.паю в ïx структурах. Щлкем лог!чним тому' уявляеяьоя висшовок !менувати формою катвгор!л," cto виступав способом полония зм{оту /В.С.Тюхт!я, В;В.Агудов/. Урахояуючи в!дэначзнв положения, а також ! ifîtaî аргумзнти, шо эяайлля. в!дбкття в робот?, за основу в диаертаЦ!йному доол!дженя| взято визначзння правовой форми як опособа {окунания,, дираявния-,. рргал.?зац?.У ! пвребудови вконом! чного эм!оту. .
Во!, хто тим чи 1ншим чином торкавоя пробломи резум!нвя . ирвловсЯ форми вконом! чикх в!днооин в!дзиача»'М> оерйозний вна-оок, зройлвкий в ÏÏ доол!джв!шя такими вченими,-'як.5,Б.Пашукан!о,
l.n.raayuoiioLKüa, 11,1 .(fry чш* щ<1 a üíMt (тки. У циизргацП' зро-Ольно короткий анил|з поэ-щ! il, х^шстарпих для roojiI дтш! в rovo часу, зшдюиишис im п1диищвн1й у виз! .до ehwiouf чио< I тйхи! 1йю доцШлю? д(ялыюст! лсдшш, а також на партактив! "вмираннн" права у кайбутнюыу. Паршога илановах засад, па ïx дуыку, при--ьвдз до парвтворышя самого щлвц на Tsxiifity.
Разом з тим процао взаеыодГ/ njuBOtoï форшгй ¡¡коншЛчиих в1д1Ю01ш на е л1н1йш!м-, одном}ршш за'принципом: "щавова fop-ма - очЬо'ваний вкономЬишй результат". А-«в и«з уоуиав Щдх!д до права як "тахн1чного заообу"•рагулювалня anonoufiau
Шзн1ше значку увагу-правово? фории а колом!чних bîâiiocuui y ц(лому чн окрамим Roro аопактам прид1лшш Л.С.Явич, Р, ti. Хал-ф|иа, С.М.Бр&туиь, Ь.В.Лаиаваа.С.А.Лукашова, O.ß.Mf цкавич, I.Cutía, М.Г.Алзкоандров, М.Д.Сгорок,' о,Л.Роз1и, Л.С.Мамут, В.Яковлев та ta.
НаЙбЬчии широкий [Лдх{д до роэумПшя щивоьо? фо{ми вконо--м!чних в!дНоош1 гюв'язаний з поаиц!si» Л.С.Яьича, ■ ототояшшчого оотишш з пцановов надбудовоы. Уточнэння, одпак, тут uiit.iara-ють три момента: но-нерив, dmIot .правовиК-форми в uf лому ' окла-дають т!лыш BKOHOMj'uif в1д«ооилл, а та но» нац?ояалья1, о!шй-нГ, м1*народл1, демограф чл1 та fu. ¡ по-друга, базио;:-.-надбудов -ний ut ¡ixtji до [юзгляду взасмодИ? npauoaoï I bkohouI 4¡ioí аиатвы Hg 3qbofm адакватний оучаон!й методолог!? доел!дкзння цих проца-ol в ; по-тратя, чн навряд доц!льно вид(л8шш в структур! правово? форми такого вламанта, як право., Остакив вкотупае оообливим дже-ралом утворання правово? форм» економ!чних'bfднооин. Сврйозний ВН800К в обгрунтуваннч самоот!Иного значения катвгор!? правово? форми окрамнх ua.n,iиаксиом! чних в)днооин зроблвно Р.Я.Халф!нов. Уявлявтьоя, то, залшваючись на позиц!ях (онування правово? форми т!льки як виду зконом!чних и!днооин, ми упуокзвмо монлив1оть ?? аншйзу ив т{лыш як оообливого, ал в f нк аботракц!? б!льш визокого порядку, який дозволяв йнал!зунатн надто оклада! оуо-nfjibiií яяища у ц!,я(он!й оиотэм}, що /)1дцаеться оуоп1льному рэгу-яшашт. У.цьому ви'падку обояг эм!оту правоно? ^орми буда окладами ииогвма вид fe bkohomI чних BtuHoouii.
У 'ix Hiiauf категория иоуоп{льн1 в!дпойшш" май найб!лш ошш.чону ef.thfctb f являв.собою оиотаму в|Днооин м!ж лвдьми, яка вотвншикктьая и iiponeof ïx оп1лыю'/ практично? та духовно? п(-
л.лтоот}. -Учясяиками И п иооП ооц! ально-типових рио, а не особи, октипн!оть якпх сврямовапа на эм!лу оточуючого оередовшца, ¡но ф!коувтьоя ноияттям д!ялыюст! /Андреев 10,П./.
Пайпажляв!шим у в!тчиэнян!й правов!й доктрин! визнаютьоя олробнич! в!днооики, бо вони складають основу розвитку людсько-го оусп!льства.! визначають характер уо!х !ндшх суоп!льиих в!д-носин - полГгичних, правових, моральних, релШйних тощо. Одн! аптори "виробнич! я!дносини" уявляють у "вузькому" розум!нн! т!~ лыш як в!дноошш бвзпосврздньо у сфер! виробництва, !нш! - в "широкому", як'!дзятичн! економ! чшш /!нод! ! оуоп!льним/.
У диовртацН зввртаетьоя увага на р!зноман! тн! оть критврПв глаопф^кацП' окопом! чшп: в!длооин за видами: за соц!альною налвж-н!стет, за фазами в!дтноре[тя, за р!злими р!внями '1х л!I, за еко-ном!чиими !нтерасами, за формами виража пня та !н.
Допить сталою у правознавстл!, особливо в цив!л!стиц!, е думка,-що "виробнич!, матер{альн! , 0коном!чн! та майнов! в!дно-сшш в одл! й т! ж, алв з р!зних бок!в".
Разом з тим обояг. цих понять нв !двнтичний, а цив1льнв право регулюс т!лыш т! в!дноошш, як! е майново-тарт!сн!. Зна1?-ня частила вконом!чигос в!дносин /напр., бюджзтн!, управл!ноь^, эовн!шньоторгопельн!, лодатков! та !н,/ регулкшьоя у мвжах !н-ших галузэй права - адмШстративного, трудового, ф!ианоового, м!»народного, вколоПчного ! нав!ть криминального. Спроби дифв-ренц!ювати поняття майнових, виробничих, оуоп!льних та вконом!ч-нкх в!дяос1ш, а такой вкзначити, який з елвадвнт!в осташ!х п1 двигая правовому впливу, вже зд!йонйвалися в гарвдичи!й науц!. П!з-п!шв вони були згрулован! .0,0.Красавчиков™ в!дпов{дно.в "юриди-чну", "вольояу", "оконом!чну" концепцП в залекност! в!д пози-ц!й досл!дник!в по даному питанию.
За загальним визнанням ключовв положения в систем! опису-ваних категор}й лоо!дають в!дяосиви влаоиоот! ,оок!льки вони я неоучою конструкцию еноиом!чиих в!дносин, оп!вв!дношвнню яких юриоти прид!ляють надостатльо уваги. Влаон!сть, будучи основою виробничих в!днооин, вяражао оообливий аопвкт сукупиоот! оотан-н!х, зла не вводиться до во1в¥ IX оистеми в ц!лому, бо нвмояли-во прир!внивати систему до одаЦе! з найважлив!ших П влаотиво-стей /в!днооин влйюност!/. У робот! анал!зуються р!эн! п!дходи до досл}д!ШПШ в!днооин власност! в юридичн!й та екопом!'чн!й
л!таратур!, Ух оп1ви!дношання з юр;цщчною формой. Зваргаытьои
уьага на наточн!сть положения про можлиаоит! "и!докрвмлбшш" юридичиоУ оторони влаоноот! в!д У!' эконом!чног «торопи, коли суб'екти аконом! чних вЧдносин влаоноот!'нв он!впацають з оу(1»битами, права влаоноот!. У таких випадках аконом! чн! н!,днооини Ш1.1-оност! одержать свое юридична закр!пданнн в {ншуй нравов!Я форм! /напр., договор! оранди, дов! чне опадковуванв поло д| пня та *н./; характер жа влаоноот! при цьому залишаотьоя там «а. Значить, яким бп чином на прояилялаоя динам! да аконом! чних в! дно -оии, вони з.ад жди знаходять своз зд!йонзння ! виражання в юри.цпч н!й форм! ! нав!дд!лЫ11 в!д наУ. Сказана игдтвввджуа вионов'ок про багатообразн!оть форм виражання аконом!чного зм!оту, хоча ■ й обмзжзних даяким набором нар!ант!л.
Положения про та, що зм!от. правовоУ фории окладав .оиотвма' вид!в вконом!чних в!длооин, виоунуло потрабу. уточнения смноиу, що вкладаотьоя у це поняття. Якщо ознака зм!оту виду аконом!ч-них в!днооил, що эастооовуеться для вид!ления, наприклад, прат; вого !нотитуту, олугув за мату юрциичного анализу, оиогаыатикп тощо, то поняття правовоУ" форш пенного виду аконом!чних в!дно оии конотруюетьоя виходячи з визначального значения- зм1сту. У цьому випадку до процзоу доол!джеиня сП!вв!дношення останл!* залучаються матер! али'1нших наук -- аконом!ки, ооц!олог!У, пол!-тологП', поихолог! У та !н, ■
Викладзна дозволило оформулюнати деяк! узагалышюч! подо-' жання. По-перие, характеристика понять в робничих, оуоп!лышх, вконом!чних, мат ар!альних, майнових, влаоноот! тощо, а також Ух вид!в на в в науц! однозначною"! знавши м!рою залегать в!д позиц!й доол!дника ! завдань,. як! в!н- ставить. Тому, мабуть, в параб!льшення у м!ркуваин!, що можливо "ц!лком реально дооягти того, щоб кожна поняття оуоп!лыюго життя мало ов!й тарм!н, а окрам! терм!ни ! терм!нолог! чн! оиотами в!дпов!дали 6еэ протл-р!ч системам наявних понять оуоп!льних явшц /И.П.Касыс/. 1Ь-дру-га, розмекування базионих ! иадбудовних вЧднооин допустимо лише в гноовлог! чному план! ! нооить умовнрй характер. У цьому смио-л! у нитанн! взазмод!У ПравовоУ форми.та П вконом!чного эм!оту треба в{д!йти в!д позиц!У, що "головн!ше", "первшш!ше", "об'як-тивн!ше". Нормативнтсть, на думку окремих автор!в, !манентно притаманнэ економ!чним вгднопинам, ! пара н!« виявитиоя у зак<>-
но.иаяотв! !онуе як "прояя оушого у значены! налэжноУ, !мпа'ратив~ яоУ властисост! бухт я, коли воно внасл!док сяосУ офорллэност! ви-отупз*:' критар!см ! м! рилом самого, собе I воього ! 1йлого" /В.С.Мвр-овсянн, К.Кульчар/. Внасл!док цього економ!чн! в!дносини на мо-яуть н! !онувати,- н! розгивагиоя поза в!дпое!дною ст!йкою ! довить ефвктпгпою правовою форлош?
Гляпа 2» Структура праговоУ ({орми вконом!чних в!дноонн.
Г. Норлативн! /статпчзП/ влвменти правовоУ форми.
2. Шднорлативн! /динам!чн!/ алзмзнти правовоУ фор.ш.
В придичн!й науц! !нтерво до оиохзмно-отруктурного анал!зу виник у эв'яэку з! становлениям понять"правона система", "система права /закоиодавотва/" та !н., що зумовило появу ц!лоУ низки роб!т, так чн !намлэ пов'язашк з викориотанням даних системгаос доол!д1Кзнь. П!зн!шз, коли кр!м "структурно-елементного" п!дходу. сфорлулюналися "отруктурно-функц! оналышй", "слстемно-отруктур-ний" та ! нш! напрямки, досл!дники ц!еУ лроблвми прийшли до вио-вовку, що р!зноман!тн! сть мояишвих отруктурних уявлень доол!джу-ваного складноортан! зованого системного об'екта можв стати нави-знача но в а диким. У розгляц вводиться отруктури не т!льки стати**-н! I динам! чн!, за допомогою яких пояонюеться побудова об»екта, що виячаеться, а такок1 вза5мод{я ! функц!онувашя, але й отруктури, пов'яэан! з гэнззисои, самоорган!зац!ею 1 розвитком.
Справедлив!сть оказаного Шдтверджуетьоя в!дм!нн!стг) як апоооб!в побудови структур правовоУ форли, так ! складом елзмен-т!в, як! включаить До нэУ досл!дники. Пк елеманти до отруктури правовоУ форми можуть налажати: нории й !нститути /Р.Л.Халф!на/, правоов!дом!сть, нормативно-правов! акти, законн! оть, акти за-отооування норм права, правов! в!дносшш, правопорядок /Л.С.Япич/, правов!дносшш, правов! норми, правова !дэолог!я /ПЛ.Стучка/ та !н. Кояший доол!дник намагаетьоя створити одну якуоь конструкц!ю э лог!чно зв'язаними ланками, "замикаючу г!потэзу", баз якоУ важко веоти роботу.
У зв'язку з о казан иг,1 автор дисертад! У розгляцас правову форму эконом!чних в!днооин як складну ооц!альну систему, структура якоУ ;!умовлюятьоя насампзред споообами I/ !онупання, 2/ви-раження, 3/ орган!зац! У та 4/ перебудування'економ!чного зм!сту.
^Детально ц1 питания розглддаютьоя у гл.З.
12
Зплужио р1д хярлктвра тчжонуншшх фушсцП! /1опурання, вирзяпп-ня 1 т.д./ по г>}ли<-чипкип до 8Konoi.it >шого' зм!оту в структур! ирч-• погни фо1«и иожуть бути рид!л?.и! статичи! /норматири! /• I динамI-чн! /и!днормптивн!/ влвмянти. У )ш?п1 лопативши влвмвнт)в до-клядно анаМ зуютьон: законодапотво, принцип, звичай, догов} р; л!лно;«атигли,ч - правой! мвгоди, засоби, ир'шонЦносшш, закон-н|сть, правопорядок.' 1х иярзл!«, нв « обо лютим; окопом!тиий ям!от ноте об'ектуватиоя, можяпро, I л Iпшя формах, наприклад, судов! ¡1 лрзктиц!. •
Структура праропо'/ '}орми из гаде зводитиоя до одного, хай дуят лаклипот, або нав!ть двк!лькох елсмонт!в. Цэ пов'язано з р! знон роллт 8лямзнт{и у право» !й ■¡'»¡и!; оз; 'д яких с, баз сум-н!ву, nponl-.nn!, гэренумч!, а п лох!. ш!, впконуюч! л!длзгл! фун-кц11. У ряд! винадк!л, особливо -и процзс! становления правово! фор.ш вкопом! чних в(дпоопн вктна структура можа охоплювати Л1шш один або док!лька влемвнт!г, л^приклач, догов!р, "фактич-нз" прапов!лношзлпл тощо. О,шиш у ]ю'ш сучаслого оусп!льства з п!деи1ЦВ1Ш1Г-1 1ол! права, зб!л№зиням оболгу законодалотва !с-тотно зм!тевться I структура правово'! форш; в н{й проявляющая нов! компонента ! пиди, у'оклзднюкш.ся эп'язкн ! взавмоэумовлэн н!сть м!ж ус!ма IV частиначи.-'
У структур!, яка пропонустьоя, можуть бути вид!лен! р!вн! правовой можливост! !правово1 д!яльност1, що важливо врахову-. вати при анал!з! ефективност! правовой форлй вкопом! чних в!дно-оия. •
0!д. структура правово'/ Форми, в!дзлача5ться в робот!, сл{д в!др!зняти 1г систему, що.включав так! взасмопов'язан! компонвнти /п!дсистеми/: цип!льно-прасову форму, адмШстративно^право-. ву, охоронпо/захионо-/-правову, кожиий.э яклх включая.наб!р в!д-пов!дних механ!зм!в забэзпвчзння функц!онувш1ня - кол!з!йляй, дел!ктний, компзисац!йний, я!дбудовний. Цз тим б!лш важливо, .. бо в юридичпН! л(тзратур! часто саг/? терм!ни "оиствма" ! "структура" використовуються як взавмозам!яюван1, ои!юи!м! чн!. У Л компонвнти оиствми прапово! форми вконом!чних в!дносин !ототно в!др!зня£)т1.оя в!д командно-бюрократично! форми, яку до надавньо-го часу оприЛмалд у суол!льств! як лравову, бо Уй притамаян! эо-бн!шн! ознаки тако?.
- Головна склацова отруктурпо! характвр!отики - цв вид уп -ряд^ованост! /компоаицН/ зломолт!в, "який оталий /!нвар!антнкЛ/
в!дносно цехком павши Його зм|н, иврэбудов" /В.С.Тюхт!н/. Кожному ..а розглядуваних у диовртац!У. 8лвмант1а в!дносно саба прита-манн! влаан! вм!ит ! форма /наприклад, аконом! чний зм!рт ! фор-^ ма договору, законодавотва, нравов! дношвння ! т.д./. СукушКсть 1 ооташ!х складае зм!от правоноУ форми в ц!лому, як!й властива 1нтвгральна /оукупна/ структура. 'Гобто нравова форма е продуктом впливу ив одного, а щонаймааша щюх зм!от!в, виотулаюча в!,д-нооно одних /элемент! в/, як форма, 1нших - як компонант самого 8м!сту. ■
Глава 3. Стан в!дпов!,цноит1 правовоУ форми вконом!чним в!днооинам.
.. I. В1дпов!дн! сть як принцип едноот! правовоУ форми Й економ! чного ам!сту.■
2. Функц!5 правовоУ форми економ! чних н!дноош|. Катагор!я "в!дпов!дн!сть" в!ддавна ! дужа широко використо вуетьоя в р!зшгх наукояих досл!дженнях, у тому числ! при див чан-н! законом! раостей державно-цравонбУ орган! зацГх сусп!льотва. У в!тчизняноыу правозшвотв!-ця тема поки ар на була предметом опвц!ального розгляду, хоча терм!н "в!дпов!дн!сть". допить чаи-то приводиться в лгтератур5 при досл!джанн1 питааь сШвв!дношан~ ня вконом!ки, под!тики, двржави, права, морал! тощо. Ала що на-ляо . собою оама ця. в!дпов!дн!оть, зокрема, в чому полягае йох'о природа, Суть Ч призначання в науковкх'доол!дкеннях ! иракгиц! державно-правового буд!вництва автора, як правило, замовчують.
На думку В.Т.Мащерякова, нкий найб!льш детальнодоолхдкуваь дану проблему,; в!длов!дн!сть являв собою вира&аинн' загалыюго.': за'язку I розаитку явшц, що взаемодЮТь м!ж собою, у тому числ! в!днооини ларвшшого I вгоршшого, з однох'о боку, як в!днооини м!к двома. сторонами чи элементами одного й того ж ц!лох-о - э , Другого. Ц! два вида в1дноош1, що в!др! заяються одна в|д -!шо~ Го за овохм характером, за овоею оуттю, виражають вдн!сть ота-н!в "{ стор!Н в овом'.черту, угвороють нову едн!г;гь, в як!й в1д11осини отор!н е умовою або джералом вхдносин стан! в або ота-. д!й оиотеми, ккг - розвиваетьоя, прийното назинати в!.цнооиналш в!дпов!дноот! /В.Т.Ма щврнпои/,
Виходяча э наведвного роэуыхння в! дпов ¡дноот! в робот! ви-эначавтьоя УУ д!йсний прони у в1дн6оиназ<: .1/ систеыи •"вконом!чн! в!днооини - прнвова ; 2/ сайтами "щввоеа форла", нчято?
як отруктурпо дифаренц! руюча ц|л!сн!оть I мштупамчоУ як onocld виража пня, !сн.упання, opi'aiif зац! i ! порзбу.дони як--.юм! чного зм{-сту. KpfM того, будут в{днооно аампат!йшгми сторонами сусп!ль~. ного розиигку, пконом 1чн{ в!дноош1И i лравова форда у своУй вэа~ емод!У утворюють новий сум!сиий або загалышй стан, у якому про»' являсться Biдггонfда?сть чи нев!дпов!дн!сть правовоУ фории вкоио-
mf чному smfotobf. .
У дисертац!У визначасться, що в!дпов!дн!сть ирпвовоУ фор^ .. ми вконом!чиим в!днооинам оусп!льотва м!стить низлу пзасмопон'я-заних acnsKTiB /критер!Уя/, а самв: з/ як!шшй, б/ к!льк!сний, в/ структурний, г/ ф<ункц!оналышИ. Кожний з них в!дбилая харак- • терний т!лькя йому зр!з /р!вэнь/ сдност! з акоггом! чним зм!стом ! по ц!й причин! докдадно анал! зучтьоя автором.
Як!сний аспект в!длов!дност! мае на уваы розгляд двох вза-емопов'язаних стор{н: соц!алыю'1 i формально-юриди'вюУ. За пол!-яианням якостг правово'1' форли часто стоУть УУ 1нпгративна оц!н~ ка як способа досягнання лостоплэноУ соц1агыюУ ц!л! або опеп!-ально-придична, що характэризуе удооконалвн!сть юридичноУ техн!-Г.'.Т.
Причину неадекватного н!дбиття у правов!й форм! раальних а коном! чких в!дносин öf лав! сть досл!дник!я бачить у тому, що юридична наука цього часу на р.пробила аконом!<шкх закон!в в юридичний зм!ст. В!дзиачэне положения отадо уя!версальним крите-р!ем, ако!омою, що переходить з роботи в роботу, .! привело до ц!лком логичного висновку: досить п!знати ажшом!чн! закони й урахувати Ух в юридичн!й форм!, щоб'проблема одв!чноУ неузгод-жоност! м!ж ними була ниргшена. Щлиом зрозум!ло, що при тако- .. му подход! правов!й форл! в!дводиты>я роль "протоколювання" екосном! чноУ д!йсност! t ириотам пропонуетьоя розотатиоя з "напрядильням удалениям про можлив!сть за доломогою лравотворчоот! удооконалити виробнич! л!дносини" /Р.Малах! нова, Т.Коватьчук/.
За оотанн! роки ! .нтерас до ц! в У теми пом!тно поолабшав, а продставники юридичноУ. науки /кр!мв!домоУ роботи ЛЛ.Загайно-ва,'1375 р./ обмэжуються констатуванням нзобх!дност! п!знати эконом! чн! закони, из уточнюючи, про як! самв закони йдетьоя. ., .
. У робот!, що рзфэруеться, ■ зроблэиа спроба анал!зувати енотами так'аваних загальнооконом!чнкх ун!ворсальних закон!в, ви-. робленше марксиотоькою пол!теконом!ею: закону н!дпов!дност! ви-робничнх в!дносян характеру ! р!вии розвитку продуктивних сил,
айкай! в Baproott, зм!на ирац!, окончании затрат ikxJowo чаи у /наухилыюго зростаная продуктивном! прац!/, Шциищвшш нотриб la !н. Клаоики на запаречували залажн!оть а коном!чного становища ь!д 1нших чшшшс!в: полИ'ичних форм класово'/ Соротьоц, дэр-жавного устрою правових норм i нав!ть ptaniix фоцл cyoíiUitnoi ов!домоет! /т.37, 0.39-1, 395/, алв нов ж отлоршш пол!твконом(ч~ ну концаац!ю, що походить з коротко? зшзцаноот! I дзтд [>.itповано-ОТ! сусп(ЛЬНОГО роэвнтку'8попомfчним законам.
Разом з тим дек!лы<а дзсятир!ч па рала льну з доктриною ¿коном! чного д8Т8рм!н!зму 1онували й розвивалися !нш!,!нод! на до-отушИ в!тчизшшим доол!дникаы пауков! напрямки, з'янлялиоя окрам! роботи у галуз! ф!лороф!У, эконом! ки ! права, що нарадоача-ли якщо на iipoTiuiejcHiifl, то в крайньому раз! tuumtt ногляд на роз-глядувану проблему. В1дпов!дно до нього ун!в8рсшшшй, назм!н~ кий, "лробиваючий" соб! шлях за будь-яких умов характер bkohomI-чних закон!в був гЛдданиЙ оумн!ву. У д!йоному оуоп!льатв! на lo-ну в н!якого' абсолютного протиборатва ! н!якоУ абоодьгно? гарло-hIü.mIhc правом ! гооподаротвоы, а бвзупинн1 частков! кол!зП та нриитооування гооподарсько? ! лравово? огор!н одна одно?" /П.Стр.^ ве, Р.Штаммлар/. Такий п!дх!д'одаржав п!зн!шв назву "чаотково? /ооц!альши/ технолог! i" або "ооц!ально? !нжанер!"i", яка на мае, правда, н!чого сп!лыюго з "соц!алышми проектами" колактив!от!в-плановик!в, а також э фатальною нвобх!дн!стю аканом1чнпх закон!в Д.Поппер/.
Як парадбачалооя, п!энання таких закон!в,дозволило ó эумов»; люватк певним чином поол!довн!оть под!й, п!дготовувати оуоп!ль-отво до зд!йонення ран!ш поставлвних ц1лай, 3. першу чэргу такв призначаняя в!дводилооя закону планом!рного, иропорцШюго роз-' витку народного господарагва та його правовому опосарздкуваян». Разом з тим в!домий учений-вконом!от М.Кондратьев, проанал!зу-вавши типи соц!ально-аконом1 чного пврадбавання, показав, що мо~ жливоот! ц!.ракладан! у дооить вузьк! меж!, бо вконом!чн! явища паребуваггь п!д вшшвом не т!льки атих!й цах ооц{ально-аконом1 ч ■ них .умов,, ала й рац!ональних чинник!в у в иг ляд i вшшву орган! в деряавно? влади тощр. 1ншими аловами, тотально планування мае. одиратиоя на тотальна знания, а такоя; даякий наб!р незмЬшнх умов, чого саме-7 окладних в!дкритих .пиотвмах забоине чт и нчмок-ливо.
Ят.л1.ц1*ен|Щ названпх впщп, а такои ! лигах окопом! чних "закон! н" /отпорного эконом!чного закону "абсолютного загального закону кап!тал!атпчного • накопи чання, розпол!л за працвй, т еядо lint t' норм прибутку до згогеэнпя, лзрзваииого зросташш визюбпиц-гга заооб! в виробншггвп тя f и./' дозволило припуотяти, що остани!
тГльки ¿зндзпцП, що збяр!гають ст1Пк!сть за пввних початнсувих: умов. Н вконсм!чп!й пауцГу эв'яэку з щм була вииловлана пропо-эпц| л пе.злояживатя даиов категор1ею f фальшивою законотворч!отю, яка нпродштся разом з нэвм1нням вивчзтк шсладну супврэчлиеу ба-тт0.рар!ш1тлу д(йен!сть /О.В.Брагиноысвй, Я.О.Псвзнзр/.
1"ожлис!оть урахувати якомога б!льщу к!льк!оть умов, за яких та чи {¡стаеконом! чна тэндэнц!я збар1гпстъся /заика*?/, дозволя-пть штн! метода матем.тгнчного /!м1тацМ1ного/ моделювання. При цьому треба иати на уваз! так! обставили: I/ правова форма оама. мске киотупати умовсю, що эбе piran /ел!м!нуе/ эконом!чну тввден-' ц!ы; 2/ у сгладшх в1дкр»тях сиптямах, якими s економ!чна ! прапора очстемв, нав!ть иадзвйпайио мал! .вплгаш мояут-ь -викликати нвзаябачлив! /нклт-шчи глобпльн!/ наол!дки. При цьому, тело paulas, при доол!джз!ш! 8фзктикн!сть норм, як! пврав!рягатьоя, ря-комаилувалооя аботрагуватися в!д чшшик!в "лоб{чного характеру? лоя'язаних з над!оналынми, географ! чними, економ!чними, соц!о-культурними та !ш№и оообливостями об'екта правового рагулюваи-ня" /В.В.Лапа&ва/, то, врзхоеуючи, що моилияий шлях рознитку у ■ в1дкря'гих системах не единий, лаобх!дно враховувати достатньо язлигсу- к!лчк1ать Bapfaürífl. Про необх)да!ать урахування л системному економ! ко-правовому'моделюванн! широкого спектру лрсшо-вих ! нзлраволих Ч1шяик1в, забэзлэчзкня достатяьоУ р(зиомап!т-пос"! кэруичих вплкя!в лорушувап питания в прйдичн!И л!терагур{ В-.О.ЛвпаноышЙ. •
. Викориотапня метод!s матвматичного модзЛавання дозволяв 'розрсблпиати принципово нов! Шдхода до доал!дяення процас! в, що ¡Идбуиаються у окладнкх системах, а 1отинн! сть наук о в их ка-твгор!й заидяки Тм.отала обгрултовуватиая не т!лыш э псэкц!й IX оумМноат! з установками .практичного матер! ал! зму. Так твор1я 1|оетаб!льноот]_ значио пот i сшила вконом!чний Д8тарл1н!эм, по клала к!наць нрзтвнз!ям на пбсолютний контроль лад яксо-небу аь офарол суоп!льнчх в!диооин /I.Пригожим, 1.0твнгэрс, М.М.Моисеев, ЛжЛ'лойк та !п./. Вкяиилоой, що прогнозування руху'роагллдуваямх
окатам доотов1рьо лиша на в!дносно коротких !нтврвалах чаоу. У хц.оыу смисл! мокна говорили про эбьрэжашш окрамих рис дзтармх-н!зму. Датзрм|н!зм, ствардасуючий, що стан економ!ки, а також права перебуватиме якийоь час у певних мамах, задишився /тамио-ральний горизонт/. .
Характеризущчи як! алий аспект в!д1юн!дност! хюряд ai зга-дашши в ища тендэнц!ями аконом1 чаого рознитку й умовами ix фун-кц!онуваяля нвобх|дно враховувати i отупЧнь paajiiaauií у ираио» в!й форм! iHTapactB pi зних соц!альвих'труп. При цьому в робот! под!ляеться думка про та, що, ириймаючи практично во! найважли-в!щ! р!шэння, лходина карувться аконоы!чними мгркуваннями, !нод! нав!ть неов!домо /Гарр! С.Бакквр/, i'x BJxaoHi д1нност! "перетя-гують" загальнозначим! /И.О.Тихомиров/, i цзол!д враховувати в екоком!ко-правовому модалюванн!..
KpiM Toro, про як!сиу оод!альну а1;ццов!дн!сть правовох фор-ми аконом!чним в!дноаинам, разюмуе автор, мокна говорили, якщо аодному з Tí '8лемент!в, як м1н1мум, не зневажаються принцшш, як! окладають сиотаму економ!чно'х' свободи громадшшна*' , а таш* . гарант! í'i'í забезпачання.
Сказана б!лшою чи меншою м!рою в!дпов!даа л!0арааьн!й та-4t-í економ! ко-npaBOBoi думки, що полягае в розум!нн! права як отупеню ooufa4bHo'í свободи Й оправа,дливост!. У зн'язхсу з цим автор анал!зуе дв! дооить значн! твчГх аконом! uo-npaaouoi дум ки, !онуюч! за кордоном, йдик! у cboíh в!дмон! в!д розумИхня права як оуоп!льного {даалу. Одна з них, названа "Цраяо Й ако~ иом!ка", виходить з того, що-в основ! вибору правових форм ле-кить принцип "зб!лшення багатства", друга - школа критичних правових досл!дкень - вважае. право !нотрумантом пол!тики.
■ .Значна м!сце в робот,! -вГдввдано характариотиц! як!сного . опе^ально-юридичнох-о аопакта в!дпов!дноот!, бр за днними соц!-олог!чного доол!дкання у загалыйй сукупност! причин недоош-нан-ня ц!лай правораал!зацП, власна, "нормативн!" складають 2ь% /ненормативн! - 445?/. .Детальному аная! зоа| н! адан! багагочиолзн н! даформацН у npaBOBíü форм! /декларативн!ать./ суиарачдшв!отх мнокинн!оть, нвузгодасен1оть та |н,/,'коша 'поиожашш про!люот--рована прикладами з.практики иравогаорзсют! та правоpean!зац! í.
ШТ
'Сиотвма принцип!в економ! чнох свободи вшмадена в!дпой!,цно до "гаорп' вконом! чного (нтерасу". '
Говорята upo kt.tbKicui аспекта в!дпов!д!юот! правого! фор-ми, пеобх!дно врахсвувати лдферэнц!йн!сть aiconoMf шх в!дносш1, 'ix р(зну роль у суоп!лыюму розвитку. В юриднчн{й л!тератур{ 61-льш!стю автор!п ц!лком обгрунтовяно в!дзначасться тендвнц!я вспоено росту офэр правового рагулювання /МЛ.Козюбра, е.А.Лукашо-па та !н./. Причини вказапого явмща рзгальпо доел!джуютьоя у да-п!й робот! /науково^тахн! чний прогрев; пврвшшэ урагулювання умов п!дприсмшщько¥ д!яльност!, в!дносин власност!, конкуран-uii" тощо; розвиток ! нтеграц!йнгос процэс!п в зконом!ц!; "експан-с!я" права у т! сфери, як! ран!шо були е?льн? в! д державного втручання та in./. Сказана, правда, не означае, що под!бна тон- • денц!я матиме м!сцв i в майбутньому.
Ца в 60-Tf роки С.С.Ллзксеев оформулював положэнлл про в!д-р{зпешш сфари, оболгу t мая правового рзгулювання. Так ось к!-льк!сний аспект в!длов!дггост! св!дчить про в!дбигтя у правовой форм! tí si чи íhiuoí сфари правового рвгулювання /виду економ!ч-иих в!дноо1ш/. У свою черту, обсяг ! меж! „разового рагулзовання характеризуютьс як!ону сторону в!дпов!дност!.
Сказана орган:чно пов'язане з характеристикою структурной в!дпов!д1шст! лравово'/ формй й економ!чних в!днооин, наск!лькя. правомЕрно взагал! говорити про наяпн!отв тако'! в!дпов!дност! -адаа !стотна в!дм!нн!сть i'x структур дооить очевидна........
Разом з тим структурна в!дпов!дн!оть на означае.тотожност!. проакцП; правова форма но повинна коп!ювати структуру зконрм! ч-них в!дносии, Основне i"f призначення - забэзпечити !онування, •■шражэняя, оргтйзшйю ! перабудову економ! чного зм!оту, а.такоя повноту правового рэгулговапня. 3д!йсню0тьоя ца завдання через систему ялвмйнт!в правого'! форми в!д нормативное до забезпвчен-ня правопорядку; при цьойу викориотовугтьоя'наб!р необх!дних длл.цього засоб!в i метод!в. 1х поеднання позволяв эабэзпечити едн!сть функц!онування вкоиом!чних в!диооин назалвжно в!д видо-po'í р!зноман!тност!. Отжо, число елвмант!в у структур! май бути доотатн!м дв1 я л!дтримашм р!вноваги /гомеоотазиса/ в в коном! чь н!Я" систем!.
У-другое параграф! акцелгуатпая увага на pf зномаи!тяоет! н1дход!в до досл1дталня функц!й права. 3 ц!ею метою дасертант . эвортаетьоя до анализу роб!т Баранова В.М., Борисова Г.0., Гор-шоньопа В.М,, Казьм!на 1.Ф,, Радько. Т.М. та !н., а також зару-
Öl«них aiiTopfu - Париоиоа 'Г., Майльы iL, Карбоиье K. xt» In.
У -дисзртаШ г обгрунтовувтьоя neorixfднготь 'ьвудашш ыяшгц клаоиф!кац!Йаогс Крит apiю функц!й upaeoaui форш: ouoooiiy взас-иод| f, взавмоарошшшмя fa- взаемовшшву двох о£аадншс йшЦаяь--них сшотвм - eüoaoí.ii 4I10Í I 'право во Y. За аагадышы щшвииоы ь{д-нооани аааемод! Y и!ж двсма сиотемама момуть бути виракй!»} чаре;> функц! i /АЛ.Уйомаа/. 'Цвй п!ж!д дозаоляз квд1лш>и так} функц! Ч правовой форш: {опувышн, виракеннд, орган*зац!I I нврабудоаи BKOíiOMf чиого змгсту. Розыькуваикя фуш;ц1й ташш' чаном Mas, авв-чайяо, гнооеолсг}чний характер, бо в раалыйй д!йоиоох1 ix до-, оить ваыко в1дд1лити одав niд одного. Так, закр!штшш у право-Bill фюрЛ нового екоиомгчнсго зм!сту як яешца /функц!я 1снуван-ня/ мае бути виражвнв' зови i е!дпов{ дшши вербальними заообаыи, тобто практично цвй процао. прст1кав одночаано. Та ж, по оут!, . мовна ск£.зати про унорядкуваняя /функц(я oprani3aui Ч/ економ{ ч-них а!дносин, яке зд1йашоетъоя в мэжах íx трацсформац! Y, перз-будови.
- У виоиовиу дисаргац}йнога доол}джання сфорыудьован! корот-к! ц|доумки, визначан! перонективи розробки проблами.
oghqbüi тложашк дасврГАци вцшш
У ТАКИХ ОПУЕШОВАГОК РОБОТАХ:
X, К вопросу о познании экономических законов в права // * Законодательство Украшш: состояние, пройлемц, пэрспактиви. Краткие тазисы докл. на межрегиональной научн.конф. Харьков: УЮА.1991.
2. Обычай в система элементов правовой формы экономических отношений // Правовое регулирование государственного.огроитель-отва е Украине и проблемы воверленствования законодательства, Кр.твзиац докл. на межрегиональной научн.конф. Харьков: 7ЮА. 1993. - C.IO-II.
' 3. Договор как адамант отруктуры правовой формы оконош часках отношений // Проблему совериенствоваиня законодательства - Украины и практики его применения. Кр.теэиоы дом. на кз^ригион. • научн.конф. Харьков: УЮА. I.99I, - С. 14-16. .
4. Законодательные предпосылки, ооущаагвлешш экономической pejojuu // liosos политико-правовое мышление и'-реализация правовой реформы. Сб. научн. тр. - К.: УМК ВО, 1991 /у onlваьто]<!т--BÍ/. С.3-8.
5. Соответствие как принцип развития и единства правовой формы экономичэоких отношений социализма // Вопросы укрепления ооцзаконцоати и правопорядка, усиления охраны прав а з&конннх интересов гралшаи в условиях перестройки соц. общества. Сб.научи. тр. К.: УЖ ВО> 1909. С.5-10.
6. Совершенствование правовых форм экономических отноша- . ний в советском государстве // Проблемы совершенствования советского законодательства и правоприменительной деятельности
в свете, решений ХШГоьезда КЖС. Харьков1: Юрид. Ин-т, 1967. -С.20-24.
.,, Пола, к печ. 31' Формат 60X64'/lD Бумага' тип.. 1'1<:чаи> оф» с)яая Уел неч я.
.'. Уч.*«зд. л. Лира»- jöP. эка.Зак. N* • ' -Ъеспяал.о.
: • Харьковское межвузовское арендное полиграфическое- ¿«ррдириячий. • 310093, Харьно&, ул. Свердлоиа, 115,
