АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Предпринимательская деятельность и правовой статус ее субъектов»
Р Г Б ОД
2 7 КЮН 193';
укра1нська державна юридична академш
На правах рукопнсу
ВЛАС 1ван 1лл1ч
ШДПРИвМНИЦЬКА ДШЛЬН1СТЬ I ПРАВОВИЙ СТАТУС И СУБ'бКТЮ
СПЕЦ1АЛЬН1СТЬ: 12.00.03
цишльне право; Ыменне право; цнвиьний процес; ■¿¡жнародне приватне право
автореферат
дисертацп на здобуття паукового ступеня кандидата юридйчних наук
Х;.ркш 19У4
Дисертащею е рукопис.
Робота виконана на кафедр! цивпшно-правових диецлилiн Харк1вського ¡нетитуту BHyTpiiüHix сирав МВС У крапы
Науковий Kcpi&HHK - доктор юридичшх наук, професор, Лауреат дераааноi' npeuii' Укра!ни Пуишн U.д.
0фщ1йн1 опоненти: I. доктор юриднчних наук, доцент Кузнецова Н.С. 2. Член-кореспондеит АкадемП пра-вових наук Украгни, кандидат ирл-дичних наук, доцент йбхльов U.M.
Провiдна орган1зад1я - Iчститут держави i права iu. , В.М. Корецького Академii наук
Украгни.
Захист ^дбудегься^г? р. о/^годГна
зас1данн1 спец1ал13овано1 вчено'ь ради д 0bü.2o.0I в Укра -IHCbHifl державной вридичн1й академiY за адресов: 310024, ц. XapKtB, вул. Пушкше^ка, 77.
3 дисертащао модна, ознайоыитиея у б1блшгец1 Укра- • iiicbKo'f державно! юридиини'1 акадешУ.
Автореферат роз!сланий " " 1^4 р.
Вчений еехретар епец1ал!зова-но! вченоГ ради, доктор юридичних наук, професор, акадешк АкадеьиУ 1нжеиерних наук Украйни.лауреат
ДеркавноТ премП УкраУни Ч.Н..Азшов
Загальна характеристика роботи'
Акт^альн1сгь_теми цього дисертацМного дося/дження обумовлена переходом незалежноТ I суверенно? Укра1ни до ринковоТ економкш з 11 багатоман1тн1стю форм 1 вид!в власност!, з необхгд^стю становления I роэвитку слравд} / а не по видIмост{/ товарно-грошових в1дносин, учасники яких - громадяни як особи ф1зичн! та-орган 1зафТ як осо-б¡л юридичн1 - д1ють як суб"екти п1дприемницько! д!яльнос-Т1; побудовою на ц1й основ: громадянського суспиьства 1 держави як правового закладу, що служитше цьому сусп1ль-ству; зд1йснюваною в УкраТн{ економ1чною реформою 1 кар-динальним переглядом ус1е¥ системи юридичних норм, що ра-н1ше регулювали в1дносини у сфер1 економ1ки; розробкою концелцГг, зггдно з якою повинно проводитись удосконален-ня всього господарського законодавотва, розрахованого, на-самперед, на регулювання в!дносин суб"ект1в п!дприемниць-коТ д1яльност1.
■ Актуальн1сть досл{дження ц1е? теми обумовлюеться те й тим, що сьогодн1 в УкраШ вже проводиться серйозна'робота по кодиф1кац{? законодавства'про шдприемництво, протэ в1дсутн1сть ран!ие в УкраТн! под1бного законодавства, 1сну-вання рхзних погляд!в на формування цього законодавства, ■.. так необх!дного зараз УкраУн!, створяв чимал! труднощ!, Усунути ц1 труднощ!, оабезпечити становления 1 подальШйй розвигок в Украг'н! цивШзованого законодавства, яке 'б врахувало 71 в1ков1 традщи I св1товий доов!д, - одна, з . важливих завдань учених УкраУнц, но'тр1 вивчаоть законом!р-
ност! правового регулювання у c$epi еконошки.
Метою дссл{дження в цхй дисертацИ е анал!з чинного в УкраТШ ноного для nei законодаЕСТва про шдприемництво, вивчення практики його застосування, пор!вняння эаконоднз-ства Укратнл з аналоМчним законодавством заруб 1мшх кра'г'н, узагальнення л1тератури по дан iß проблей! i вироблення на ц!й ochobI власноУ позицП про эмiст, Micqe i роль эаконо-давства про пхдприемницгво в систем! законодавства УкраУни.
Методолог1чн^_основ^ досл!дження склали закони мате-р1ал1СтичноГ диалектики, а таксок окреш методи наукового niзнания - системного п1дходу до явша, якл вивчаються, пор!вняльно-правового анал!зу, лсторичний, ло.Нчний та iH-
Теоретичну базу для висновк!в, зроблених у дисертацИ, склали npaqi в галуз1 правового'регулювання еконоьичних в1дносин видатннх учених-юрист!в Украйни - Ч.Н. нзгмова, ' Д.В. Боброво!, СЛ. В1льнянського, В.М. Гайворонського, В.Й. Гордона 1 Гордона M.B,, B.I. Жукова, А.Л. Запорожца, Г,Л. Знаменського,,1.Ю. Краська, Н.С. КуэнецовоУ, В.В. Лу-ця, В.Ф. Ыаслова, В.К. ¿¿амутова, Г.К. Матвеева, В.Л. Му -
I A.A. Щдопригори, O.A. Пушкша, ü.M. С1б1льова, О.Ф, Скакун, jj.M. Шевченко, В.С^Ьелестова, Ю.С. Червоно-го га 1нших; крагн Сп1вдружност! - С,С. Алексеева^ Ю.Г. Ба-ctHa, C.ai. Братуся, О.С. Иоффе, Ю.Х. Калмикова, В.В. Лаптева, М.С. Лале?на, D.K. Толстого, Р.Й. Халф1нol, В.Ф. Чи-гира, В.Ф, Яковлева, В.Ф» ¿исовлвво? та 1ншх. Велякоо Шдмогою в роботi над д/аертац!еао були також прац! доре-
волюц!йного рос1йського вченого Г.Ф. Шершёневича та американского вченого Артура Харткампа.
Предметом досл1дження в ц!й дисертацН в цив!льно-правов! за своего суттю в!дносини в сфер! п!дпришницгва 1 виражений в нормах, що 1х опосередковують, цив!льно -правовий метод регулювання таких в!дносин.
Наукова_новиэна дйсертаци полягае в наетупнйх П основних положениях, винеоених на захист:
1. В обгрунтуванш правого! природи в!дносин у"сфе-р! п!ддридаництва, що в!дпов!дають перрдбаченим у ст. I Закону УкраТни "Про шднришництво" оэнакам в!дносин, як!. займають у систем: цив!льних правов!дносин вЦносно самос-т!йне м1сцв I потребують наст!льки я в!дносно самост!й-ного правового регулювання.
2. У виявлетН 1 показ! специф!чни* особлиэостей.да-них в!дносин як ттльки поэитивних, заснованих на принципах свободи Тх суб"ект1в, свободи власноет{ I свободи договоре; '
3. В обгрунтуванн1 необх1днос1?1 зв"язку правового регулювання цив1льно-лравових за своею природою в1дносин у сфер! п!дприемництва з началами державного управл!ння сферою п!дприемництва, але без реан!мац!Т ран!ш 1снупчоТ ад--м1н1ст'ративногкомандно1 скстёки. • ,
41 У стверджуванн1 поновлення под1лу права на при -вагнв ! пубгЛ'чне, в рамках яких гальки й можня эабезпе -читч належне ругулшання вс!х в1дносин у сфер!-[идприем-ництва.
5. У судженнях про те, що законодавство про п1дприем-ництво не може бути в усьому "чистим",-тобто складеним ¿з норм т1льки приватного або т!льки публ1чного права. Воно заряда становише певну комслнацхю норм указаних гадузей правь, оск1льки вс1 В1дносини в сусшлье'.в! взашозв"язан1 1 взаеиообумовлюють одш одних. Аче як показуя досв!д, немокливо разробити I единив коднф!кований акт, якай би охоям.нав детальне регулювання вс1х в1дносин, так ш 1нак-ше эв"язаних з! сферою и1дпришницгва. НеобхЦна пэвна су-купн1сть стикованих один з одним кодиф1Кованих акт Iв, в основу яких було б пойладено комплекс однор1дних за своею природою в!дносин.
Цив4льно-правов1 за своею суттю в1дносини п1д»риш-ництва можна охопити й Цивгльним кодексом / з урахуванням, 'зрозум1ла, IX особливостей /,. та можна врегулювати Ух I спещальним кодексом - '1'орговельни;л, шжерц1йним ци Ко-декЬои про п1дприздництво. .Суть не в його назв!. Ыдьо-спщ ро державному управлению сферой п1дирисмн.1цтва аогли б дтати предметом регулювання вузькоспецгального кодексу -Господарськогс.
6, В обг-рунтуванш правового статусу громадян 1 ор-ГЫ1}заЦ1Й ЯК Суб"вКТ1В П}ДЛрИСМНИЦьК01 Д1ЯЛЬН0СТ1, вихо-
дячи а ключоаих позиц!Й науки цивыьного права про право!. д{ездатн1еть тих та $нших, учения про юридичш особи з одночастны показом 1х правосуй"ектносН як ланок Народного господарства, що мають право на власну господарську Д1-яль.ннть,-яке.потребуе особливо? реглшаентац! ? / у визна-чеьн1 кол*. суб"ект1в Цього права, державному офорилешЛ при .Гюго зд|йсненн| 1 т.1н,/.
7. У Еизнанн! пров!дного значения в сучасних рин-. кових в!дносинах за юридичними особами типу корпоряц!й, в обгрунтуванн! прийняття спец{апьного закону про дор-жавн! л!дприемтва, т!, нотр! поклинан! 1 в умовах рин-ково? екошм!ки гарантувати задоволення соц!ально-еко-ком1чних потреб населения та загальнодеркавних 1нтере-с!в.
Ь. У стверджуванн! диц!льност! введения в закинэ-давство про пгдпришнйцтво 1кституту дов!рчо! власаэот!, 30):рама, для витадк1в охорони 1нтерес1в неповнол1тн*х,. Иед1ездатних /обмикено-д!яздагних/ ос1б як спадкаенц[в п!сля смерт! громадяничг,-п1дпришця 1 для оформлении 0заемов(дносик иЫ материнськши 1 доч£рп(ми ящщчтш особами*
У розвитку. !деТ про те, го придичн! асг.Сч мсжугь д!яги як суб"ектк п}дприемницьно1 д1яльяост1 лили за умори» то вони створен! в передбачен!й законом певн!й орга-Н}зац!йно-правов1й форм!. Г|врел1к цих форм повинен бути
янчерпиям* • *'
Дрануичне.эначзрнд одержаних результат!в досл!дкен~ ня полягае в тому, цо вони можу?ь якоюсь ы!рою допомогти в розробц! нового Цив!льного кодексу Укра1ни, робота над яким уле ведеться эг!днл э ] ¡останова» Преэид!! Верховно!' Рада УкраТни в!д Ь жовтля 1Ш р. Практична значения одержаних рещяюьНъ досл!дазння ноге полягати. ! в наданн! допомори грзмадянам та'юридичним особам при оформленн!
иши в!дпов1дних документов на заняття шдлришницькою д!яльн!стю; установам банн!в - при вдоритт! рахунк1в суб"ектаы п!дпришницькоТ д1яльност1; органам державного управл!ння, Н1сцевого й рег1 овального самовряду-вання - при вир1шенн1 питань, в!днееигых до ?х компетен-цП.
Апробац!я,|_впрдвадження результат!в досл1дження , виразились у тому, що вони були предметом обговорення на конференц1ях, проведених в УкраШ з питань удоскона-лення законодавства, в опубл!куванн! у р4зних виданнях понад 10 праць по тем1 дисертацП, у викорйсташи отри-каних результатов у навчальному процес! Харк1вського ституту внутр!шн!х справ, у лекц!ях ! консультацхях для одактичних прац!вник!в. " ,
Структура дисертацЦ обумовлена основною петою дос-л1дження 1 с-иислом проблей, у нШ розглядуваних, 1 скла-даеться, кр!м вступу, з двох глав, що включають п"ять параграф!в, висновку та одного додатка. До дисертац!! долучено список^використано? л!тератури.
- У -
Зм i ст роботи
У Вступ! обгрунтовуеться актуальн!сть обрано! теми до-сл!длення, визначен! мета i завдання досл!дження, сформу -льован! основн! положения, винесен! на захист, визначене • практичне значения проведеного досл!дження.
Перша глава "Шд-!риемництво i законодавство, що його регулюе", складена э двох параграф в, присвячена з"ясу — ваннга правовоТ природи сусп!льних в!дно*ин, n«i виникають у сфер} п!дприемництва, i викликаного цим адекватного за-конодавчого регулювання цих в!дносин. У параграф! первому ц!еТ глави; "Сфера п!дприемницгва - в!дносини цив!льного права" насамперед визначаеться,- що правове регулювання п!д-приемницькоТ д!яльност1 - нове явиде в законодавств1 Укра-Тни, i ц®, э одного боку, створгае трудной! в досл!дяенн! його правового регулювання /в!дсутн!й до.св!д, недосконал!сть чинного законодавства, немае'монограф!чних праць/, з другот го - робиуь особливо актуальной дану проблему. В!дправними положённями досл!ддення послукили принципа побудови економ!-ки Украгни на ринкових началах,•сформульован! в Закон! "Про економ!чну оамост!йн!сть УкраТнськоТ PCP" в!д 3 сорпня 1У90р. i в "Концепц! ï переходу УкраТнськоТ PCP до ринкорог економ!-» ки", схвален!й Верховною Радою Укра!ни I листопада 1990 р. Зокрема, це вказ!вка в них на те, що ринок УкраТни являв со-don систему товарно грошових в1дносин з В1льним п!дприемниц-твом на-основ! економ i vhoï. самост!Йност!, р!вйоправ|,я ! ^онкуренц! ! суб"ект!в господарювання в боротьб!-за спожйва-* ча, що bîh /ринок/ -базуяться на -за!нтересованост!' товара -
- в -
виробник1в у вихуску продакци.для задоволення потреб народного господерства 1 населения, що хазайнуючх суб"вкти, котр! беруть участь у ринкових в1дносинах, - вс1 юридичш | ф!зичн1 особл мають право самостШно вирЫувати питания п1дбору вид1в виготовлювано? продукцхЧ, технологи вироб-ництва, науково-техн1чного прогросу х т.д.'
На основ! цих установок у дисертацп зроблено висно-•вок, ио в!дносини сфери п1дприемництва - це, головним чи- • ном, майнов! в!дносини, як1 по 1й глибинн!й економ1чн!й су-т! е товарно-грошовими не Т1льки за формою, аде й за зм1стом. Це, в свою чергу, означае, до I за своею юридичною /правовою/ ПрирОДОЮ ц1 В1ДН0СИНИ ТХЛЬКИ Й-МОЖуТЬ буТЙ Ц11В1ЛЬНО-Правовими в1дносинами, тобто в1дносинами, що б предметом цив1льного права'. Та обставина, що дан1 вЦносини, на в1д-м!ну".в1д однойменних в1Дно*син,. передбачених дшчим'Цив! льни^ кодексом Украхни, не тхльки за формою, але й за своТм • зм!стом е товарно-грошовими,.обусовлюе 1 б!льи високий /як1а-но 1ншпй/ р!вень |х цив!льно-правового регулювання /поси- . лення начал диспозитлвност1, недопустим1сть прямого адм!ш- • стративного втручання дермави в цх в1дносини 1 тин./. В!-домо, що майнов! в!дносини, про як! йдеться в д!ючому Цивильному кодекс!, лише з точки зору-овое'* форми вважались ' циз1льно-правовики, а в д1йсност! /реально/ були планово- . розпод!льчши вхдносинами, значнор мхрою одер;кавлениш.
Однак, як п!дкреслюеться дал! в параграф! першому глави першо!, ! в структур! майнових вхдносин- цив!льного права в!дносинл, що складаються в сфер! п!дпрлемництва, маять цглий ряд специф!чних особливостей /ознак/, як! на-дають Ти свое!, т1льки хмвх&стивох, цив!льно-правово! ха-
рактеристики, Li.f ознаки безпосередньо вит!кають !з даного в ст. I Закону Укрг-хни "Про п1дприсмнлцтво" вхд 7 лютого 1991 року визначення ШдаришницькоГ д{нльност! як !н1ц!-ативно!, caviocTiiiHoi, на власний ризик д1яльност1 по вироб-ництву продукту, виконанню роб!г, наданню послуг. i занятти торг1влею з метою одержання прибутку. Отже, як робдться 1з сказаного висновок, i саме цив1льно-правове регулювання цих в!дносин також повинно мати ц!лий ряд особливостей /установления бгльш скорочених термШв позолноУ давност!-, в!д-пов!дальностг незалэжно в!д вини ! т.п./. При цьому зверта-сться увага на те," що майнов! В1дносини сфери п!дприоиництва, про RKi ;йдеться в ст. I Закону "Про й!дприемництво" i як1 потребують специфгчцих прийом!в Ух цив!льно-правового регу-лювання, - це позитивн1 вЦносини. Тому, наприклад, зобов"я-зання по вЦшкодуванню запод!яноУ икоди чи необгрунтованому збагаченню /придбанню або збер!ганнга-майна за рахунок засо-' 6tB iHiaoi особи без достатнгх п!дстав/, якоо у чайниками Ух .1 с суб"пктп шдприсшшцьноУ д!ялыюст1, повиннх й надал! . регулюватися загальног-ромадянським законодавством.
У цьому ж параграф висловлюеться незгода а рАдом ав-TopiB / В.В. Лаптевим, Г .Д. Знамене-ьиим, B.C. Шэлестовш та !н./, котр! на Ц1Й пгдстав!, шо в закснодаветв! про л!д -приемництво в!дносини в ц(й сфер! не називаються майнови^ ми, вважаюгь за правильно розглядати !х як тан], що снла-дають Предмет самост1йноУ, незалежноУ в!д цивильного праэа, •!ншоУ палуз! права - торговельного /господарського/права. Очевидно, в цих поглядах ins позначаються в!дголооки старо Y. концепц!Y господарськ'ого права, яка в CBifi час в!длов!дала ' адмiнiстративно-команднiу, систем!- в - народному 'господаре?вi
1 мала свое виправдання. Однаи. у дисертацН автор не под1ляе крайн!х погляд]в ! тих -цивШст1в / В.В.- Хахул1на та ¡н./, . котр! не бачат1. нових момент!в у сучасн1й господарсько -пра?ов1й концелцИ, эокрема в поглдцах Ь.К. шамутова, л.А. Чувпила та 1н. /визнання важливоет! ф1гури юридичноУ особи, договору, зобов"язань юридичного !нструментар!ю регулювання в!дносин у сфер! пIдприемницт ва/, а таком тих, хто не вбачае •иеобх!дност! в умовах ринковоТ економ!ки й державного регулювання сферою йдприемництва.
дисертант виходить хз того, що экономика, хоча 1 .засно-вана на засадах гидприемництва, не вичерпуетьс.я т!льки май-новими в!дносинами. Мав рац!ю В.К. »¡амутов у тому,' що ре -альний обсяг правового регулювання еконо^Лки не зводиться лише до комерц1"У' чи до п1дприемшцтва, а надто ширший. Тому не можна ¡'гнорувати той факт, що в економгц! нехай х ринко-' окладаються й !Снують р1зноман!тн! за своею правовою прирбдой в!дносини. 1нша справа, до в план1 правовому цг в!дносуни на повинн! охоплюватися поняттям господарських вхдносин, оск!льки воно позбавлене юридичного смислу.Ыд-пов!дно автор в!дстоюе позицию тих цивШст!в / Ч.Н. Аз!мо-ва, С.<11. Братуся, ^.В. Воброво!, и.Г. Бас!на, Н.С. Кузне-цово!, Г.К. Матвеева, В.Л. Мус1яки, Д.К. хИдопригори, В.К. : Попова, Йушк1на, ¿1.4. Слб1льова, п.4. Шевченко, Р.И.
Халф!но|, В.Ф. Чигира та !н./, котр1 вважають, що майнови-
1
ии в1днос1шами цив!льного права як такими, що мають точну правову характеристику, е не вс1 гоеподарськ! в!дносини; Такими, вказусться в дисертацН, е лише в!дносини. основа-н| на юридичн'1Й р!вност! 1х учасшшв, у якхй би сфер! гроиадського зклття вони ае складалиеь, в тому числ! I в
сфер! л!длриемництва. 1ны! господарськ1 в!дносини або пра-вов!дносинл, що скл1давться в економ!ц! / орган!зац!йн!, управл!нськ! 1 т.п., !менован! вертикальними/, повинн! ма-ти 1 мають ¡ншу правову природу /адм1н1стратчвно-празову чи, наприклад, дсржавно-правову/. Т!льки при такому дифе— ренц!йоэаному п1дход! до визначення юридично! природи гс- ■ нуючих в економ!ц! господарчих в!днослн, п!дкреслюе ди- • сертант, 1 створювться належн! умови-для IX координацП 1 погодження, використання р!зних метод1в для 1х правового регулювання. В1дпов!дног ! законодавче оформления е;соно-м!ки Укра'/нл повинно грунтуватися на теор!1 конвергенцгI, що найб!льш повно в!дображае реальн! процеси i тенденцП' у св!тов!й економ!ц1.
У параграф! першому глава першо! поставлено запитання про те, чи П1дладають п!д д!ю законодавства про п!дприш-ництво 1 особист} немайнов! в!дносини- цив1льного права? Закон Укра'/ни "Про п!дприемництво" вгдпоп)д! на "запитання . .не'дав..Навпаки, у ст. I Закону Респувл!ки Казахстан сказано, що п!дпритаництэом охоплюэться як господарська, так { !иша д!яльн!сть, зд!йсн:ована.з метою отриманнй дЛя вс!х учасник!в ц{с? д!яльноет! в!дпов!дних результи.т!в I прибут-ку, Гадаеться, що !ниа господарська д!яльн!сть навряд чи моке охоплюватлся п1дпрйШництвом. Разок з тим у дисер - • тацП зазначаеться. то законодавство про п!дпришництво повинно' охоплювати зв"язан! з маГшовимл в!дноспнами так! особист! немайнов! вгдносини, об"ехтом яких е комерц!йна ! банк!вська таемниця, д!лова репутац!я ! Гыпод!бн! бла-. га. 3 !ншого боку, права суб"ект!в п!дприемництва, зв"л -
зан| -з utiKopi станнда ними результатов творчо1 npani /ви-наход!в, корисних моделей, знак1в для-товар!в i послуг, TBOpiß науки, лхтератури I ыистецтва - тем нематер1ал1>-них благ/, охоплюються поняттям майнових в1дносин сфери гйдприеыництва, оск1льки за нинг дшчнм законодавствоы УкраУни вказан1 права суб"ект1в цих в1дносин утворюють i'x !нтелектуальну власн!сть. дисертант под!ляs точку пору тих учених-юристtв / Ч.Н. АаЫова, B.I. аукова, В.О. до-зорцева та 1н./г KOTpi ввакають шо у сфер! п1дприемництва в сучасних умовах / в умовах науково-техн1чного прогресу/ б!льш суттевого значения набувае саме ринок_1нтелектуаль-Hoi власност!, нхж звичайний товарний ринок.
У дисертацп зроблено наступний висновок 13 смислу законодавства про шдприадтда: випливае, щц за громадинами- й- органi-sayiiMH як суб"ектами шдпришництва виэнаеть-ся право на власну господарську.д1яльшсть, права в1льного укладання договоров i розпоряд.-.ення власН1стю, прайо-.вольного вибору д!яльност! i т.д. B'ci ц! права, що визначають-' юридичний статус п1дприемц!в, е майновиии, але невхдчуке- ' ними правами. Ыльше того, це ix соц:^шно-еконим!uni права.
У параграф! другому вказаног глави "Законодавсвтво про п!дпришняцтво i завдання. його систематизацП" йасам-перед рсбиться анал13 !снуючих ^ св!тов!й практик двох форы систематлзацИ законодавства - 1нкорпорацй'- та коди-ф!кацН. ГИдкреслено, що i при систематизацН законодав-. отва у сфер!. Шдпрлеинлцтва перевагу сл1д в!даавати коди-ф!кац!1. Разоы 3 Т*1Ы ОСОблИВВ, уВйГЛ ЗЕ-^рТсХЭТЬСЯ НЯ Töf що
систематизац1я законодавстэа у вс!х сферах громвдського киття в ум о в ах рлнклЕоУ екэном!ки ! правовоТ деркави повинна основуватися на об"ектйвному подШ права на при-ватне I публ!чне. Це, однак, не виключае наявн1сть у кодиф!кованих актах приватного права, яким повинно бути цивыьнё закомодавство, що поширюе своп д!ю 1 на сферу лхдлрля.шяц'Гва, ! ряду норм публ!чного права, тому що ас1 в1дноси1 ш в еуещлмтв!, як уже зазначалось, взаемо-зв"язан! ! потребують а! дьому смисл! в1домого комплексного правового регулювання. Важливо, щоб новий Див1льний кодекс Украхни складався переваяно !з норм приватного-права, як! утверджують свободу особи, приватно! власност!, свободу доГовор!в 1 хЛдприемництва.
Зд!йсНювана в кра?нах Сп1вдружност1 кодиф!кац!я ци-
в!льного законодавства поставила питания - чи треба в!д-
носини у сфер! п!дприемницгва у повному !х обсягу регу-
лювати новями цив!дьними кодексами чи вони повикн! бути
.урёгульован! особливим кодексом - Кодексом про п!дприш-
ництво /Комерщйним кодексом або Торговельним кодексов»
» .
Практика Роо!йськог Фэдерац!! п!шла першим шляхам.'В!дома, що у Франц!I ! Шмеччикг поряд-з цив!льно-правовими коди-ф!кованими актами д!ють ! кодиф!кован! акти торговельно-го законодавства. Нроте в ряд! кра!'н Заходу /1тал!я, Швейцар! я/ д!ють ! един! цив!льн! нодекси. В 1ъЯ2 роц! в Гол- . ландй' такоа прийнятий единий Див!льний кодекс, ^чсвртант вважае, що тенденц!я розвигку цлв1льного законодавства як единого цглого, охоплюочого ! сферу п1дприа«ндцтва, ■ е
-Й:
прогресивною. Разом з тим в!н вважае, що УкраУна ше мае потребу в вшшрал1зм|" правового регулювання в1дносин цив!льного П[ава. По-перше, це традищя, По-друге, ство-рення единого Цив1льного кодексу потребуе значного часу 1 велико? попередньог робоад. По-трете, УкраУна переливав перех1дний пер|од 1 багато В1дн0син /эемелъш, л1сов1, водн1 I тЛн./ ща "не вир!внялись, не стали в один стр1й". По-четверте, хоча вхдносми у сфер! п!дприемництва х е цив1льно-правовими за своею юридичною природою, але вони, як було показано, мають щлий ряд специфхчних оанак, як1 легша врахувати у спец!альному кодекс!, саме розрахова-ноыу на хх регулювання. Вреиич, нз мокна скидали- з рахун-ку необххднхсть впорядкування /сиотеыатпзацг:, а може, нав!ть кодиф!кац!У/ '1 законодавства про дер^авне регулювання :в1дношш у сфер1. пЩфиемшцтва, а такок-про спе-ц!альне законодавче оформления дераашюго сектора в еконо-Ы1Ц1.
• Однак, незвакаючи на це, в дисертащУ стЕердмувться, • гдо вс! спец1альн1 кодекс« та акти, щр регулювть'ана- ' л1зован! автором в!дносинл, повинн1 бути пхддорядкован! . ведучому кодексу - Цив!льному - 1 в сукулност! складам единий Зв1Д цивильного законодавсг 'за УкраУни.
дал1 в параграф! другому глави першоУ детально розглл-даютося структура-1 змхст бажанаго для УкраУни Кодексу про тдпрдаш.щтво. При цьоыу зазначаеться, що в данному пи-танн! думки вчешх юрист1в-цивШст1в УкраУни / ВД. Жукова, ^С1йкн, Г .¡С. Йатвеева та 1ншх/ розходяться.
- 1о -
Бивчишш погляди названия учених, дисертант дГйсюв вис-новку, шо навряд чи обгрунтовано включати в Кодекс про тдприеыництво норми про трудов! контракт«, маючи на ува-з! поряд з чинн1стю цього кодексу ! чинн1сто иодексу за-кон!в про працю. Очевидно, неиае необх1дност1 Ш)вн1стю вхдтворювати в Кодекс! про п!дприа.шицтво й ант.юнопочь-не законодавство. В ньо.му вааливо вказати на цив!лоно -правов1 наадпдки, як! кожуть ! повинн! винлкати у зв"язку з порушениям цього законодавстпа. Бозсумшвно, в Кодекс! про шдпришництво сл!д б!льш ч1Тко реглиментуватл не т1льки торговельну /комерщйну/ д!яльн!сть у власкому /вузькому/ смисл! цього слова, але й виробництво продукт? /товар!в/, надання послуг, винонання роб!т. П>"* цьому паиливо ун^кнути дублювання ЦлвЬтьного кодексу, особливо при регламента^? догов!рних зобов"язань. Прямо /без-посередньо/ в Кодекс про п1дприемництво треба включити лиые б!ржов! договори /правочини/ I Т1льки в тиТ ?х частин!, в якIй вони п!дпорядковуються спец1альнпми правилами /особ-ливий суб"ективний склад, дотримання процедурних правил, забезпечення комерцшно? тайни, укладення договор1в з до-помогом брокер! в ! т.д./. В1дносно вйх 1нших. договор!в -як передбачени*, так ! не передбаче'них Див1льнш кодексом, але як1 не. суперечать см,юлу цивмьного законодавства, в Кодекс! про шдприемшщтво мае бути сформульоване правило, зг!дно з яким уС1 вони вважаються п!дприемницьками право-чинами, якщо вони 1'осять систематичний характер, зд!йснхъ' ються у вигляд1 лромислу I направлен! на одержання прибут-ку /доходу/. В1дпов^Д1» для вс!х цих договор!в, як п!д -пригмницьких, пОвинн! передо'ачитись I додат^ов! правов!
- ю -
нислхдки - п!ДВ1Д0ич1сть ус1х спор1В у дандх правочинах арБ^уажному суду неэалежно В1Д того, -зд!йснюються вони, громадянаш чи юридичними ос оба-.; л; застосування при ви-р!шенн!кспор!в у даних'правочинах торговельних звичагв 1 д!лових уэвичаень;' розширення випадк!в сол!дарно! в!д-пов!дальност! при численност! боржнлк!в у договор!; вста-новлення скорочених термхн!в позовног давност! ! в!дпов1-дальност! за невиконання договор!в неэалекно вхд вини, а також !нашх додаткошк правових наслхдкхв, що випливають 1а п!дпришницькоУ д!яльност!.
Друга глава дисертед!! "Правовий статус суб"ект!в п1дприел1нл4£>ко1'-?»1яльност1" складаеться з трьох параграф^ 1 присвячена вивченню питаиь,. зв"язаних з особли-
востши правового становища суб"ект1в Ц1е1' д!яльност1. В
я
параграф! первому глави друго1 "Загальн! положения" на -самперед а!дзначаеться, що правосуб"ектн!стц -"категор!я ключова в прав1, тому що без суб"екта права неможливе пра-вове регулювоння сусп!льних: вгдносин. Одночасно вказуеть-ря, що правосуб"ектн!сть не- е властив!стю, однаковою для вс2х правов^цносин. Правосуб"ектн!сть, властива суб"ек -там цив!льних правов1дносин, виявляеться в Чх правозда'г-ност1 ! д!ездатност!, як!, в свою чергу, утворюють понятая статусу суб"е«1;1в циа!льного права..
Оск!льки в!дносини у сфер! п!дпришництва е цив!ль--но-правовиии за своей юридичною природою 1 разом з тим вони складають в!дносно самост!йну трупу в!дносин, то, як дал! йдеться в цьому ж параграф!, в рамках загалонох цп-
в{льно! прав'осуб"ектност! можна й потр!бно особливо вид!-лити або вичленити правосуб"ектн!сть 1 вс!х тих, за ким визнаеться здатн1сть займатися п!дприемницькою д!яльн1стк>. йожлив1сть цих oci6 бути суб"ектами в!дносин у сфер! niд-пришництва i волод1Ння ними в цих в!дносинах конкретними права!« та обов"язками становлять Yx правовий статус як су б" gktí в п1дприашицтЕа. 1накше калучи, i фигура п!дприем-ця в рамках загального поняття особи - суб"екта цивгльного права - мае свое вщносно самостхйнз значения. Шлыпе того, фигурою п1дпришця, як над!леною о.собливим прасо-вим сатусом, охоплюються ! громадяни / особи ф!гичн!/, Л\ opraniаац1 х / особи юридичн!/, внасл!док чого в значив к!лькост! BimaflKiB законодавець установлюе для них одна-kobí'правила повед!нки / див., наприклад, ст. 3 ! b Закону "Про пхдприемництво"/. У зв"язку з цим повинн! бути переглянут! й tí статт1 д!ючого Цив^ьного кодексу УкраУни, эокрема, про'договори поставок, п!дряду на кал!тольне буд!вницгво, про сп!дьну Д1яльн!сть, дов!чне утримання та íh., як! виключали з цих вхдносин в!длов1дно громадян i орган!зац!У i явно прийшли в суперечн!сть з ринковоо еко-ном!кою з II розм'аУттям форм власносч^ та п!дприемництва.
У параграф! другому глави друго? "Громадяни■як суб"ек-ти п!дприёмницькоУ д!яльност!" анал!зуються рсобливост1 Ух правового статусу, В!дзначаеться, то само по co6i по няття громадянина /громадянства/ не е цивШстичнли. Головне тут у тому, ио громадяни УкраУни та íhuwx держав виз-наються особами - суб"ектами цив!лрного права. шаз1вка за-' кону на волод!ння нты в повному обсягу правоздатистю i
- Ib -
д1ездатн1стю - св1дчекня í'x особливого цив!льно-право -вого статусу я к ni,unpHajyiB.
У.( л!тератур!, як В1ДОМО, по-р!зному трактуетъся по-Няття правоздатност1, i 'tí спгвв1дношення is суб"ектив -ники правами, лисертант дотримуеться Tieí думки, що най-. .б!льш правильнш е трактування правиэдатност! не як яко-госо "загального суб"ективного права" / Ü.B. г.Нцкевич,' М.С. Мале 1'н/, и лиае як здатностх до правоволод!ння /С.й. Братуоь, 0.0. Красавчиков, G.O. Суханов та !н./. При цьому П1дкреслюеться, що правоздатн!сть е не державно-правовою, а циагльно-правовою категорией.
Оссо'ливк }'ь правового статусу громадян як суб"ект1В п1ДПриемшцькоУ дгялькостз полягав в том, що правоздат -nicTb Yx мена широка в портвнянн} а з'агальномгромадян -■ ською Правоздатн1стю громадян. Правоэдатн1С'5о громадянина-
)лдприсмця зв"яаана ¿-J здШсненням вповн! визвачено'1 Д1-. яльност!, носить приватно-майновий характер, оскгльки.
включае в себе здатн!сть його мати Т1льки так! майнов! i :зв"язан! з ними особист! немайнов! права, маг ер i ал ь ну ос, нову 'яких с клада е майно виробничого призначення, викории-' тув&не h,i:.i включно для одержання прибутку /доходу/. ,1 дарёмно, як уявляетьеяУ вилучили ia ст. Z Закону Укра'Уни "Про власн!сть" слова, що.вкаэували на дв! форми íh^ibí-
v.., - * • »
.дуально'! власност! - особисту i при ват ну, эалищивши лиш одна поняття приватно? власност!.
В дисертад!! такой вхдзначаеться, що здатн!сть j , громадян бути с'уб"ектами п1дпришниць'ко? д!яльност! вн -никае не' з моменту народаення, як це лередбачено ч. 2
ст. .Диванного кодексу, а з досягненням повнол!ття, тобто одночасно з визнанням громадян поин!сто д!ездат-ними. Пояснюегься це тим, до право на заняття п!дприем-ництвоы, як право на особисту господарську д!'яЛиН1сто, е особистим ! нев!дчужуваним, передбачас св1дому д!яль-
його володаря, а отже, й особисту самостШну участь у зд1йсненн1 цього права. Використання в п!дприемниць -к!й д!яльност1 майна ос!б /напрйклад, неповнол!тн!х/, котр! не можуть бути п!дприемцями, можливе лише на ос- ■ нов! 1нституту дов1рчо!'шасност1, який ше, на жаль, не отримаа иалежноХ регламентац!! в законодавств! Укра'/ни.
•У параграф! другому глави друго! показано в!дм!нн!сть п!дд$)И«мшцько1 правоздатност! громадян в!д IX празово? праьоадатност!, 140 не завжди враховуеться на практщц. Звернуто увагу на те, що поняттямтромадянина-п!,цприем-ця, йяий мае право на особисту господарську д!яльн!сть, на охошшоться випадки, коли громадяни, таксис именован! в побутт! п!доришцями, е учасникада йдпов!дних п!дприем-шцьких орган!зац1й, визнаних юридичними особами, истан-
як так!, а не громадяни, е володарями свого права на власну господарську д!яльн!сть.
У цьому ж параграф! йдеться 1 про наступна. 0ск1льки статус громадянина-п!дприемця мае свое в!дносно самост!й-ые значения, то • ним можуть -'в волод!ти ! деяк! |нш1 ка-тегорИ громадян, котр! вповн! правоздатн! 1 д!ездатн! а точки зору загального цив!льного законодазства, але з !нших причин виключе^ з числа можливих п!длриемц!в. Ц!
категорП громадян, як вадомо, передбачен1 в ч. 3 ст.2 Закону "Про п!дприемни1^во" 1 в Декрет! Кабшету Щ -н(стр!в УкраУни "Про впорядкування д!яльност1 суб"ек-Т1В пгдпришницькоТ д!яльност1, эв"язаних з участю державник шдпришотв" вгд 31 грудня 1^2 року, дисертант вважае, що вс! перерахован1 в названих нормативних актах категор1Г громадян не просто обмежен! в занятт! п|д-пришницькою д1яльн1стю в конкретних сферах I! виявлення, як 1нколи стверджуеться в л1тератур1, а повн!стю позбав-лен! специально? шдпришницько! правосуб"ектност1. 1х не мокна обмежувати в тому, чнм вони з самого початку не волод!ють.
Однак, як говориться дал! в дисертацгI, обмеження громадян у занятт! п1дприемництвом можливе, але внасл!-док обмеження 1х загальнсгромадянськоУ правоздатност!,
т1льки тих 1з них, котр! зг!дно з законом можуть займатися П1дпришницькою д1яльн!стю. Разом з тим указу-еться, що не всяке-обмеження правоздатност! тягне за собою повне позбавлення можливост1 бути суб"ектом п!дпри-шницгва, а т!льки таке, що виражаеться в заборон( займатися певяою д1яльН1стю. Наприклад, громадяни, засудаенх ч
■ аа ст. 1о& Нрим1нального кодексу 1з застосуванням до них покарання у вигляд! заборони займатися торгоаельною д! -яльИ1стю, можуть бути п1дприемцями у'сфер! буд1вництва, виробницгва товар!в 1 т.д. Заборона эайыат левн1 посади взагал! не обмежуе право займатися особистою п1дприш-ницькою Д1яльн1стю.- Судим1сть враховуеться у сфер1 п!д-приашицтва т1льки у випадках, коли мова Йде про непога-
йену або незняту судим!сто за ирад!жку, хабарництпо та !ндп корислиа! злочинл. Особи, котр! ыаюта непогаиену або незняту судимсть за хнш! злочини /наприклад, хулиганство, нанесения т1лесних ушкодмень та хн./, не позо'ав-ляються права на зайняття п!дприешицокою д!яльн!стю.
0ск1льки у гро.ладян, як суб"ект!в п!дприа-шлцоко'1 дхяльност!, не може бути розукву. м!ж правоздат^етш 1 волод!нням ними в повному обсягу д1ездатшстю, то про об-меаення чи позбавлення д!ездатност! як п!дстави, що об-межуе Ух п!дприсыницьку правосуб"ектн!сть, можна гово -рити лише стосовно громадян повнол!тн!х. Тому, зрозумыо, що не можуть бути п!дприемцяыи громадяни, «обмежен! в д!ездатност! внасд!док зловживання спиртними налоями I наркотичними рачовинами /ст. 1а Цивильного кодексу/, : громадяни, позбавлен! д!еэдатност£ внасл!док Ух душев -ноУ хвороби або слабоумства / ст. 1о Див!льного кодексу/. Не можуть бути п1дприещями, як вважае дисертант, ! особи, вказан1 в ч. 2 ст. II Цив!льного кодексу, яка розширюе Ух загальногромадянську д!ездатн!сть, але завсЫ не мае на ^ваз! п!дпришницьку,,д1яльн1сть цих ос!б, Однак у використанн! майна з гпдприемницьк!й д!яльност! 1 перерахованих вшце ос1б ьиг бл допомогти !нстит'ут до -в!рчоУ иасност!.
Нак1нець,. у дисертац!У в!дзначаеться,- що одн!ею з особливостей правового статусу гроыадян-п!дприемц1в е тэ» що реал!зацхя його передбачае реестрами ц.;х грокадян у компетентних органах,в устано^леному законом порядку, I це зроэум!ло.Адде громадянин, який здШнюе
п!дприоиницьку д!яльн1сть, розглядаеться як господар-ський суб"ект t входить ^к орган!чна ланка в систему народного господарства. Але це не означае, звичайно, що громадяни як суб"екти п!дпришницько1 д!яльност! вини -кають у нормативно-явочному або дозв!льному порядку /H.A. 1гнатенко/. Bei громадяни, серед них 1 шдприемц!, виникаюгь т!льки у звлчайному, природою визначеному порядку. .
Параграф трет!й глави друго! "Юридичн! особи як суб"екти п!дприемиицько1 д1яльност!" присвячений анал!-зу особливостей правового статусу цих суб"ект1в цив!ль-ного права, як^ займаються п!дприемництвом. На початку цього параграфа розглядаеться питания про поняття i суть юридичноТ особи, анал1зуються !снуюч!.в науц! Teoplf, що пояснюють феномен цих суб"ект!в права. Шдзшчаеться, що j- зв"язку з трактувашям-юридичних ос 16 як суб"ект!в п!д~ приемницько! д1яльност1, прагненням п!д впливом зах!д -но! доктрина "п!двести" ix п1д св1тов{ стандарти у висло^ люваннях ряду вчених з"явилис'я й погляди, зПдно 3 якими п1д юрвдичними особами почали розу;!ть персоноф!кованв майно чи штучно створен! законом суб"екти права. В дисе|)-тац!1 в!дстопеться точка зору, зг!дно з якою юридичн! особирозглядаються ли сусп!льн! у творения, соц!альн! ' реалыюст!, а зайонодавство лише спрйяе Тхньому становлению 1 ш!цненш),
¡¡¿uii в дисартац!! говориться, що п!дпришцями сл!д Ивалати не вс1х взагал1 юридичних ос!б, а т!льки тих, Госаодарська д!яльн!сть яких в!дпов!дае ознакам, перед-
бачениы у сг. I Закону "Про п!ддриемн«щтво". При цьоиу зазначаеться, шоб вони, як ведуч! ланки ринково! eKOHOMí-ки, з одного боку, повинн! мати належну ыатер!альну /иай-нову/ базу, достатки для забезпечення необх!дного р!вня функц!онування економ!ки, а з другого - гарантувати май-нов! !нтереси вс!х !ншх ос!б, як! вступают)» э ними у в!д-iioBiflHi правов!дносини. На. практиц! тут не все гаразд, i чинне законодавство потребуе серйозного вдосконалення. Ди-сертантом запропоновано ряд заход!в по його вдосконаленню в указаному напрямку.
В дисертацН эазначаеться, що деяк! нормативн! акти про онрем! в иди п!дприашицьких орган!зац!й. взагал! не -правильно визначшоть правовий режим надежного Тм майна. Так, у Лаяон! "Про колективна с!льськогосподарське п1д~ приемстао" йдеться про те, що ыайно цього п!дприе«тва належить одночасно йому на прав! власност! i членам Його - на прав! загальноТ частково! власност!. Одне вик-лючае друге. Аналог!чна н$точн!сть допущена й у визна -ченн! правового режиму майна повних 1 комавдитних това-риств.
В умовах ринково! е«оном!ка э Н р!знома1ттям форм , власност!, коли у визначенн!^"субстрата" юридичноТ особи акцент почали робити не просто / I не ст!льки/ на трудовому колектив!, занятому в його дШьност!, а на тих, хто створив юридичну особу за рахунок надежного Тм майна, виникла потреба в нов1Й класиф!кац!Т юридичних oclfi. Ст. 24 Цив1льного кодексу явно перестала в!дображати ра-
альний стан в економ!ц!. ¡3 урахуванням сказаного, сто-совно до господарських юридичнйх/ос!б, у дисертоцИ запропЪновано розд1лити I/. на два велик! види - корпо-рацИ та установи. Корпорац!! - це р!зного роду гоогю-^раськ! товариства, виробнич! колзктиви i т.д., установи - це створен! деркавою та !ншиып засновникм^.и господаре ьк i орган!зац!1, до числа яких повинн! входити i доч!рн! оридичн! .особи. 13!дпов|дно пропонуэтьея в!д -мовитися в!д поняття п!дприбства як еуб"екга права, в!д-нвети його до категор!? об"ект!в права як завершений майново-виробничий-техн!чний комплекс, що включае в себе сукупн!сть матер!альиих t явматвр|альних бдаг, д таКож !нших ц|ннэс1гей, егцрНетъ яких повинна е!дбиаа-тись у самостийному баланс! вредично? особи.
Зверн^то ¡-лагу нажет^-ане. <Здн!сТ вказано! више ' класиф!кац1? господарсмгих .»ридичних ос! б недостатньо. Необх{дне те Й ч!гке вяэяачеиня Тх юридичноТ структура» 1накшв каяучи» sel я1дариеыницьк1 орган!зац!1 по-виии!.створйватись I д!яти у ч!тко Встановлених орга-н!зац!йно-правових формах^ Просто наЯменування.бага . ' тьох 1з них у заЬновницьких документах ф!рмамй, цент- ■ , рами i т»д. без указания ix оргаи!зац!йно-правових форм також створюе на практлц! неабаяке суи"яття 1 безлад.'
На думку дисертанта, перел1к .орган!зац!йно-право-вих форм вридичннх ос1б, аайнятих Шдпришницькоо д1-яльн!сгю, повинен 0ути вичерпним. Разом з маг на-даватись право влбару срган!зац1йно-правовй.Т форми, Ток, наприклад, корпорацН, як було вав сказано, молсуто ство-
рюватися у форм! тих чи 1ншлх товариств чи кооператива. £орму останн!х можуть набувати 1 колективн! п!д-приемства / ст. 23 Закону "Про власн!сть"/. У форм1 певного господарського товариства чи кооперативу мо -жуть д!яти орендн1 П1длришства, Шдлегл! приватиза -цИ крупн! державн! шдприштва р1шенням в!дпов1дних орган!в можуть.перетворитися в акц!онерн! компанН з розиод!ленням акц1й у визначеному сп!вв!дношенн! м1ж державою, членами трудраих колектив1в цих п!дприемств та 1ншими особами /ф!зичними ! юридичними/, як! поба-аали придбати акц!I. 14 пхдприемства, як! эалишаються у власност! держава, зберегають едину для них моклив!сть орган!зац!йно-правову форму типу установ; Кх правовий статус у наел!док вказаних ран!из лрччин визначатися спец1алы1ик законом.
Не зоес1м зрозум!лш видаеться питания, чи з пэред-бачен! в ст. 3 Закону "Про п!дприоиства в УкраШ" аеощацН, корпорицИ, ко^сорц!уми, концерна та !ни! оо'еднання таком певними орган!эацШно-прааовими форма-» ми юрвдичних ос!б. диоертант взажае, що тут мае м!сцв зм1щення юридичних 1 економ1чних понять. На думку диедяантл консорц1умй, концэрни, так само 1 трести, картел1, синдикат", е економ!чними утаор^нняш, а як юридичн1 особи зони повинн! приймати одну з первдбачених законом орган!зац1йно-прааових форм товариств /громад/, ала тих» як1 допускають участь у них т!льки юридичних
У Цоему ж параграф! глави друсоК сказано про та,
що потребують упорядкування державна реестрац!я юридич-них ос!б як суб"ект1вг4дпришницы^01 д!яльност!, 1х взаемов!дносини э органами державного, м!сцевого, рег!-онального самоврядування з найширшого кола питань /починаючи з л!цензування та квотування 1 зак!нчуючи державною п!дтримкою п1дпришництва/, правов! основи кредитних I розрахункових в!дносин м!ж ними 1 за участ! установ банк!в, що пояснюеться необх!дн1стю| обл!ку ! зд!йсненкя контролю за додержанням прааосуб"езс-тивност4 при зд1йсненн! ними' своеУ п1дпришницько1 д{-яльност!. Прийнят! Верховною Радою Укра!ни у грудн! Гл)3 року додатков! закони ост.аточно 1 в потр!бному обсягу ц! питания, на жаль, не вир!шили. Так, 1 не встановлано, щоб державну рёестрац!ю суб"ект!в п!дприемництва зд!й-снювали або спец!ально створен! органи, або !снуюч! юри-,дичн1 установи - судов! чи нотар!альн1 органи.
Завершуеться дисертац!я заключною частиною, в як!й сформульован! основн! висновки проведеного досл!ддоння. Як додаток до дисертацИ долучено проект макет-схеми Торговельного кодексу або Кодексу про п1дприемнццтво Укра!ни.
По тем! дисертацН опубл!кован! так! роботи:
> . • I. Содержание права на предпринимательскую деятель' ность // Бизнес Информ. ■-' - К II, - 0,3 п.л. На русском языке;
2. Праьо на занятие предпринимательской деятельностью и его содержание //Правовое регулирование государственного строительства в Украине-и.проблемы совершенствования законодательства: Краткие тезисы докладов и научных сообщений межрегиональной научной конференции молодых ученых и соискателей. - Харьков, -1Ш2, - 0,3 п.л. На русском языке.
3. Гражданско-правовой статус организаций как субьек-тов предпринимательской и внешнеэкономической деятель -ности по законодательству Украины // Бизнес Информ, -
- № 17, - 0,3 л.л, В соавторстве. На русском язс)-
ке.
4. Бопрось предпринимательства в проекте новой Конституции Украины // Конституц1я УкраТни: якою бути ?: йктер!али науково-праитично! конференцП. -Харьков. - 1(а92. - 0.2 он. На русском языке. .
¡3. Гражданско-правовой статус организаций нак субъектов внешнеэкономической деятельности по.законо -дательству Украины // Бизнес и наука: Тезисы докладов на международной научно-практической конференции» -Харьков, - К&2. - 0,3 п.л. В соавторстве. На русском языке,
6, К вопросу о правовой регламентации договоров в сфере предпринимательства // Проблеми Шдготовки ново-
го Цив1льнох'о кодексу УкраКни: Тези допов!дей 1 науко-вих пов!домлень науково-прантично? конференцИ. - КиГв,-Ь/93. - 0,3 п.л. На русском языка.
7, Некоторые вопросы права коллективной собственности // Бизнес Информ. - 1993. - № 10 /47/, - 0,4 п.л. На русском языке.
6, Предпринимательство и некоторые вопросы договорного права // Бизнес Информ. - 1993. - № 13 /оО/.-■ 0,4 п.л. В соавторства. На русском языке.
9. .Правоспособность и предпринимательская дея -тельность граждан // Бизнес Информ. - 1У93. - ),"• 20 /¿7/. - 0,6 п.л, В соавторстве. На русском ^зыке.
10. дееспособность граждан как субьектов предпринимательской деятельности // Бизнес Информ. - 1У93. -№ 22 Д>9/.. - 0,3 п.л. На русском языке.
. II. Отношения в сфере предпринимательства как отношения гражданского права // Проблемы развития граж -данского законодательства и. методология преподавания • гражданско-правовых дисциплин: Материалы научно-практического семинара. - Харьков,-;1993, - 0,7 п.л. На русском языке,1
