АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Процессуальный порядок заявления ходатайств и подачи жалоб о производстве следственных действий, их разрешения и обжалования процессуальных решений»
РГ8 Ой
. . • ЮСГ
О ■ .
НАЦИОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я ВНУТР1ШН1Х СПРАВ УКРА1НИ
ЧЕРЕЧУКША Людмила Вячеслагйвил
УДК 343.13+343.131
ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗАЯВИ КЛОИОТАНЬ I НО ДАНИЯ СКАРГ ПРО ПРОВАДЖЕННЯ СЛ1ДЧИХ Д1Й, IX ВИР1ШЕШ1Я ТА ОСКАРЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РИПЕНЬ
(спецтлъшсгь 12.00.09 - кримталъний процес 1 кримшалюгика; судова експертиза)
Автореферат д и сер та цп на здобуття наукового стуленя кандидата юридичних наук
Кшв- 1998
Дисертацгею е рукопис
Робота виконана на кафедр1 криминального продесу Нащональ-но! академи внутршшх справ Украши.
Науковий кер1вник - кандидат юридичних наук, професор Смггкн-ко ЗшаУда Дмитр1вна, Нацюнальна академш внутршшх справ Украши, начальник кафедри кришкального процесу.
Офщппп опоненти: доктор юридичних наук, професор Михайленко Олександр Романович, Генеральна прокуратура Украши, старший прокурор вцдалу анагпзу 1 прогнозу,
кандидат юридичних наук Шибшо Василь Петрович, Нацшнальний ушверситет 1м Тараса Шевченка, доцент кафедри правосуддя юридич-ного факультету.
Проввдна органпащя: Науково-досшдний ¡нститут вивчення проблем злочинносп, Академ ¡я правових наук Украши, м. Харк1в.
Захист вщбудеться ^^" 1998 р0Ку о / ^год. на за-
аданш спещал1зовано1 вченоУ ради Д 01.56.01 при Нацюнальнш академп внутршшх справ Украши (252035, м. Кшв, Солом'янська пл., 1).
3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ Нацюнально1 академи внутршшх справ Украши (252035, м. Кшв, Солом'янська пл., 1).
Автореферат роз1сланий "_"_1998р.
Вчений секретар спекал! зовано! вчено'1 ради кандидат юридичних наук
ВЛ.Женунтш
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальность темп дослщжения. Незворотними стають демократичт пере-творення, яи в1дбуваютьс:я в сувереннш УкраМ. Вони об'ектавно обумовлюють кардинальна ЗМ1НИ i в п систем! судочинства.
Закрепления в ст. 6 Комстспухш Украши ¡принципу подиу державнт влади на законодавчу, виконавчу та судову ознаменувало прпнцппово новий тдхщ до реального забезпечення захисту законних прав та шгерес1в громадян У розвиток цього положения ст. 124 Ковктитуци конкретизуе, що правосудия в Украйп здш-снюеться в1пслючно судами. Отже, делегуванга фуницй суда, а також привлас-ненга цнх функцш шштш органами або госадовпми особами не допускаються.
Кримгнально-процесуальне законодавство тоталитарного СРСР не передбача-ло судового порядку застосування заходов процесуального примусу, ям обме-жують конституцшш права та свобода особи, а також оскарження в судовому порядку дш 1 рлнень органу дознания, стдчого, прокурора. Це певною мфою зу-мовило недостатню опрацьовамсть у гауковш лп«ратур1 зазначених питань. Чи-малий внесок в обгрунтування необхщносп судового порядку розгляду питания про провадження слщчих дай за судовим ршгенням, порядку оскарження дш та ргшень органу дознания, «шдчого, прокурора внесли своГми науковими працями А.Я,Авраах, Д.Д.Адамен», С.А.Альперт, В.П.Бахц1, Н.А.Белий, А.Д.Бойков, Т.П.Варфоломесва, ¡.М.Гуткш, А.Я.Дубинський, З.З.Зшатуллш, ЛМ.Карнесва, Н.Н.Коротюй, 1.А.Л1бус, П.АЛутнська, А.Я.Межевдева, М.М.ГуИхеенко, А.Б.Муравш, А.А.Непрепжа, А.Д.Святоцький, З.Д.Смтенко, АД.Стецовський, М.С.Строгович, А.Г.Тор:тников, Д.П.Фтлевський, Г.ЯШибЬсо, Ю.П.Елыанд. Разом з тим обсяг 4 результата дослщження сфери судового контролю за досудо-вим провадженням на сьогодш, на жаль ще недостатт. Нов1 ор1енгири вимага-ють нових акцентов. Значною мзрою це пояснюсться шявшстю певних прогалин у кришнально-процесуальному законодавсгш, яке не мютитъ норм, що регламен-тують судовий порядок розг.пяду клопотань про провадження слщчих дш, про застосування заходав процесуального примусу та оскарження учасниками процесу процесуалышх дш I ршень сгцдчого и органу дп нання. Крш того, в наукових I гранях розглядаються лише окрем! аспект вказано! проблеми, зокрема, до-
слщжуються порядок 1 мехашзм оскарженш дай органу дознания, слщчого, прокурора. Але цшсного дослщження всш багатоплаково1 сукупносп пиши, по-в'язаних ¿з юрисдикгдею судов на стадо! попереднього розслщування, ще не ви-конано.
Актуалыйсть 1 недостатня розроблешсть проблеми й зумовили виб!р теми дисертацшного дослщження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертащя виконана В1дгашдно до гшагев науково-доипдыпх po6.iT Луганського шстшуту внутршмх справ МВС Украши та кафедри кримшального процесу Национально! академи внутргшшх справ Украши.
Мета й завданпя доел джеппя. Основка мета д0:;л1дження - розробка кон-цептуальних основ процесуального мехашзму роггляду клопотань про прова-дження ашдчих дой, про застосуванш заходов процесуального примусу та оскар-ження участками процесу процесуальних дой 1 ршхеиъ сгпдчого та органу дознания. 3 урахуванням поставлено! мети зроблено спробу розв'язати таи завдан-ня:
1. Виявига типовI особливосп 1 датн характеристику процесуальних дой 1 тпдеумкових рццень, яы приймаютъея на стада порушення кримиильно! справи.
2. Вюначиги правовий статус суб'екпв, ям мають право оскарженш.
3. Встановши процесуалыий порядок оскарження незаконних I необгрунго-ваних процесуальних дш 1 пщеумкових рциень.
4. Розробши процесуальний порядок оскарженш процесуальних ргшень СЛ1Д-чого та органу дознания при застосуванш заходов процесуального примусу, пов'я-заних ¿з позбавленням вол1, а також процесуальних дш слщчого та органу дознания.
5. Визначит процесуальний порядок розглвду клопотань про провадження слщчих дой, арепгг 1 Трима г « гад вартою.
Наукова новизна отриманих результат полягае в тому, що автором улер-ше в Украцп зроблено спробу закласти теоретичш основи й запропонувати прак-тичш рекомендацц щодо розробки процесуального мехашзму оскарження неза-конних процесуальних дш i гадсумкових ршгень, процесуальних ршень слщчого при застосуванш заходов процесуального примусу, иов'язаних ¡з позбавленням волг
Достдження процесуального порядку вирпнення скарг на да! та ргшення «ид-чого fr органу дознания, лгехяшзму порушенш кпопотаиь про провадження слщ-чих дай, арешт та тришснта гад вартою, а також процесуального порядку розгля-ду клопотань про арешт та тргоиння тд вартою дасть змогу з науково! точки зо-ру осдшслши й розробиш питания щодо реашзаци в повному обсяз1 юрисдикид судов иа стада? попереднього слщства. Дослщження специф1чшк ознак скарги й клопотання дозволить розробиш огггимальний порядок ix заявления як окремо одне В1Д одного на р1зних етапах попереднього слщства, так i гаралельно.
Проведет досшдження дозволили сформулюватн положения, яю вщгашда-ють вимогам науково! новизни, мають значения для науки та практики i винося-ться на захист:
1. Пропозишя про дощлынсть змшн ст.97 КПК УкраТни Зокрема, в iiü частим, де вдеться про перепеку сшдчим заяви або повщомлення про злочин слщ вказати, що слщчий провашш. невщкладш arri^ri дп, необхвдт для прийняття правильного рцдення.
2. Обгрунгування по дат'i про недоцщьшсть збереження за прокурором права у позасудовому порядку виршувати питания про скасування ряиень про в1ЦМову в порушенш кримшальш! справи та про ii закригга, осюльки чинний порядок не в)дпов1дае констшуцшному принципу подолу влади.
У зв'язку з цим обгрунтовуеться новела про необхщшстъ внесения змщ в КПК Украшигцодо безпосереднього оскарження в суд постанови органу дознания i слщчого про BiflMoBy в порушенш криминально! справи та й закрштя.
3. Пропозищя щодо доповнення ст.99 КПК Украши частиного 3, яка б регла-ментувапа обов'язок органу дознания, слщчого, прокурора гашдомляти ф1зичних та юридичних oci6, вщ л:.ких шдшшло повщомлення гтро гпочпн, шших заппере-сованпх oci6 та ix представникш про закшчення доошдчоГ nepeeipKH та роз'яс-нювати im право на ознапомлекня з матер1алами nepeeipm У доповнент форму-люеться нове вгоначення понят заинтересовано! особи (тобто особи, якш запо-дояно моральиу, ф1зичну аб j майиову пжоду), И правовий статус.
4. Пропозшця внести змши у ст.ст. 991, 215, 23б5 КПК Украши в частит оскарження ршень про вдоюву в порушенш криминально! справи та й закрштя безпосередньо в суд i конкретизацц кола oci6, яы мають право оскарження.
5. Пропозшдя внести змши у ч. 2 ст. 23 б2 й ч.2 ст.23 66 КПК Укра'йш та встано-внти норми про вигребування суддею матер1ал!в, що були шдставою доя в1дмови в порушенш справи або закригга спрлви, разом з гошдомленням прокурора та
особи, яка чвернулася й скаргою, про час и розгляду 1 право взяти в шй участь. Одночасно пропонусться п}. оцесуальний порядок розгляду скарги.
6. Виходячи п сформульовадаго в проект! КПК Украши положения 15)0 ви-знання тдозрюваною особи, стосовно яко! винесено мотивовану постанову, в метою посипига гарант права особи на захист, у тому чист й оскарження за-тримання в суда, вноситься пропозищя доповниш проект положениям про вста-новлення добового термину вручения гадозрюваному копи такоГ постанови з пе-релпсом и прав та обов'язкш.
7. Обгрунтування тези про те, що порядок оскарження дш сшдчого, органу дазнання повинен базуватися на коисттуцшному прав1 на оскаржешм будь-яких виникаючих сшрних правов1Дносин, у тому чист й слщчих дай, безпосередньо в суд. Крш того, положенш про обов'язок прокурора, який виявив у порядку здш-снення наглядових функций те чи иппе порушення вимог закону органами дознания^ попередпього слщства, IX негайного оскарження в суд.
8. Пропозицк про доповнення ст. 32 КПК Украши пунктом 101, в якому ви-значаеться поняття "законш нпгересп" як конкретт потреби в межах правового становища суб'екпв кримшального продесу, що охороняються законодавством.
9. Визначення ознак рсшежуваиня клопотанш та скарги i пропозитця щодо порядку заяви клопотань та подання скарг як окре.мо одне вщ одного на рпних етапах попереднього слщства, так 1 паралельно з урахуванням характерних особ-ливостей при оскаржент конкретних слщчих дай
10. Визначення понятгя вiдoмчoгo, судового контролю, прокурорського та-гляду I встановления меш Гх вгспшу на Х|Д попереднього слщства.
11. Пропозицдя встановити кришнально-процесуальш норми, що б у дуть рег-ламентувати коло 0016, аы мають право подаваги скарги на незаконш й необг-рунтоват ди та ряпення органу дазнанга, сшдчого, прокурора, судовий порядок IX оскарження, строк 1 його обчислення, процедуру розгляду скарги судом.
12. Обгрунтування положения про те, що порядок провадження слщчих дай за судовим ршенням повинен передбачати безпосередне звернення дознавача, слщ-чого з клопотанням в суд.
13. Процедура реатзаци конститудшного положения про взятгя особи гид варту судом, оскарження ршхення суду першоГ шстанцн, а гакож обгрутування пропозицп щодо законодавчого закршпення трава зашгересованих учасниюв процесу повторно оскаржи.и судове ранения про застосувания арепггу як заходу процесуального примусу, при наявноеп нових, ранние не розглянутих судом об-ставин, що сыдчать 1510 необхщшстъ взятгя особи гид варту або и звшьненга.
Теоретичпе та практичне значения результатш дисертацпшого досль дженип. Теоретнчне значении полетае у тому, що автором зроблено певннй внесок у розвпток науки кримшального процесу. Внкористапня сформульованих та обгрунтованих концепгуальних основ судового порядку розгляду клопотапь про провадження слщчих дай, про застосування заходов процесуального примусу та оскарження учасннками процесу процесуальних дай I ршеиь сгадчого й органу дознания дасть змогу на науковш осгеш розробиги i включ1пи до КПК Украши нормзг, яш будуть регламенгувати сферу судового контролю за досудовим про-вадженням. Пракгячие значения результат дослщження полягае в тому, що учасники кримшального процесу отримують у свое розпорядження конкретга ре-комендаца прикладного характеру про гайефективгаший порядок заяви скарг 1 клопотань на стадо! попереднього слщства, про !х характерт особливосп при оскарженш конкретно слщчих Д1Й. Розроблеш питания про ддо шдомчого конг-ролго дадуть можливють кер1внпкам слщчих тдроздиш 1 сл>дчим ефективно ви-користовуватн його « цшях досягнення всеб1чносп, повноти й об'сиивносп до-cлiджeння о бета в пн крпмшальгох справ, забезпечига напежну взаемодно слщчих 1 прагцвншав ¡ншпх глдроздщ!в оргагив внутршпих справ.
Апробашя результат!в дослщження. Основга положения та висновки ди-серташ! викладеги у двох навчальних пошбниках: "Забезпечення всеб1Чносп, повноти й об'ективносп процесуальних дш та пщеумкових ринень, яи приймають-ся органом дознания та сгидчим гад час порушеиня кримшально! егграви та II за-крштя" (Луганськ, 1997) 1 "Судовий порядок оскарження процесуальних рлыень у ход! досудового стдства та дознания, а також клопотань про провадження слщчих дш, арепггу й тримання гад вартою" (Луганськ, 1997), а також у статтях "Конкретизащя права на оскарження в суд санкцн прокурора на арешт як доевий заЫб дотримання прав заарепггованого" (Луганськ, 1996), "Заходи процесуального примусу - арецгг 1 тримання гад вартото, яы припмаються за судовим рцпен-ням" (Кшв, 1998).
Результат!! допоЕщалися на мЬквуз1вськш нау ков о - пр а кти1 пп Й конференцц "Творча спадшина ПЛ.Новгородцева (до 130-р1ччя в ¿д дня шродження) та акту-альш проблемирозбудовиправово! держазив Украйп" (Луганськ, 1996).
У лютому 1998 р. пропозицп автора гцодо доповненш, змши та удосконален-ня чинного законодагства направлещ на розгляд члемв робочо! групп Комггету з питань правово! полгшки I судово-правово! реформи Верховно! Ради Укра!ни по шдготовгд проекту нового Крцмшально-процесуального кодексу Украши.
Ochobhí положения дослщження використовуються в гавчальному npoyeci Луганського шституту внутршопх справ МВС Украип!, а також у науково-досл1дтй робо-ri слухачи i курсанпв, в систем! семшарського навчання пращв-hhkíb прокуратур» Лугансыш! облает!, а також в системг службово! подготовки слвдчих УМВС Украши в Луганськш облает!
Структура дисертаца. Робота складасться Í3 в стулу, трьох роздалíb, шести гадроздш!в, заключно! часпши, додатыв, списку впкористано! л!тератури За-гальний обсяг дисертацп становигь 226 сторшок, з яких 163 основного тексту, 33 додатив, використаш лтгературт докер ела - 200 псаицш
3MICT РОБОТИ
У в ступ i обгрунговано Bn6ip теми дооидження, вшначеш uirii й завданга, характеризуегься наукова новизна отриманих результатов, шведено ochobhí положения, яы виносяться на захист, розкриваеться науково-практичне значения висновыв i пропозицщ, наводиться дат апробацн результата досшдження.
Роздш перший - "Законшсть i обгрунтовашсть процесуальних дш та гпдсу-мкових ркиень, ям прщшяготься органами дазганш й слвдчим на стадо порушен-ня криминально! справи та при Н закриш" - розкривае проблеми дотримання за-kohhoctí при провадженш процесуальних дш та прийняггя шдсумкових рцпень на стадд порушення кримаальног справи, а також порядок оскарження незакон-них i необгрунтованих процесуальних дай та шдсумкових ршгень. Bíh Micnm. пропозшц про внесения змш i доповнень у чинне закошдавство в цш частши з метою забезпечення Bce6i4HocTÍ, повноти й об'ективносп гад час досшдчо! пере-в1рки, при оскарженш незаконних i необгрунтованих процесуальних дш та шдсумкових рйпень.
У шдроздии 1.1 - "Загальна характеристика процесуальних дш та тдсумко-вих ршгень, як] приймаються на стадо порушення кришнально! справи" - прида-лясться увага тому, що ст.97 КПК Украйш, яка передбачае обов'язковкть при-йнятга заяв та повщомлень про зло чини й порядок íx розгляду, 4Ítko не визначае процесуальний мехашзм nepeeipKii íx flocTOBipnoc/ri органом дознания, слвдчим, прокурором. Цей суттевий недолцс створгее об'екшвю умови для порушення за-kohhoctí при порушенш кримшально! справи або, навпаки, при biíxmobí в пору-шенш кримшально! справи.
Спостеркаеться певлий взасмозв'язок мЬк обмеженням дш, яи дозволясться провадит сгндчим до порушення криминально! справи, 1 порущенням принципу всеШчносп, повноти й об'ективносп при збиранга доказЬ на стадо! гопереднього розслщування.
У робот! зазначаегься, що недопусгишсть провадження апдчих дш (крьм огляду М1спд подо!) при печев ¡рщ заяв або повщомлень про злочин на практищ викликае суттев1 трудно сдо. Це пов'язато з тим, що у рпних категориях справ питания про обгрунгованкть порушення кртшгально! справи виршгиги неможпиво без провадження невщкдадиих слщчих дан. Надто важко видшига загальт дпя ус1Х категорш злочитв спщ'п /иГ, яю варто було б провадгаи до порушення криминально! справи.
Альтернативою розв'язання тако! проблеми може стати законодавче надшення сл^дчого правом проведем!« ва'х необхщних слщчих дой на стадо! порушення криминально! справи Це дозволить забезпечши при пришита ринення про порушення кримпильно! справи або при ввдмхш в ньому дотримання принцитв всеб1чносп, повноти й с б'ективносп, дасть змогу уникнути невнправдяного зро-стання ктькоеп порушених кримшальних справ, ям невдовз! припигеаоться за вщсуттстю подо! або стаду злочину.
У зв'язку з цпм автор прогону«: в летает ч. 3 ст. 97 КПК Украши в наступит редакци: "Коли необхщно перев1риш заяву або повщомлення про злочин до порушення справи, така горевхрка здойсгаоеться прокурором, слщчим або органом дознания в строк не б'тъте десяти днгв шляхом проведения ошдчих дш, передба-чених ст.ст. 167-169, 171, 172, 174, 175, 177, 178, 184, 187, 190, 192, 194, 196 КПК Украши.
У шдроздш! 1.2 - "Процесуальтт порядок оскарження незаконних 1 необг-рунтованих процесуальних дш та пщеумкових ринень" - розглядакгася неврегу-льоваш питания у чинному законодавстм в хдй частите.
Обгрукговуеться положенш про те, що передбачений КПК Украши порядок оскарження постанови органу дознания й слщчого про вщмову в порушенш кримшально! справи або постанови про закриггя криминально! справи е недоскона-лим. Зогерема, вш суперечтъ ст.6 Консппуци Укранш, «кою передбачена наяв-шеть судово! влади як самостшно! гшки. Отже, прокуратура ш на якому еташ не мае права тдапшти ц, ж пе вщбуваеться тепер при розглядо нею скарг громадян на гадсумкове ршгення слщчого, органу дознания (постанова про вщмову в порушенш кримшально! справи й постанова про закриггя кримшально! справи).
На думку автора, аналопчний порядок оскарження, передбачений ст.ст. 258261 проекту КПК Украши, також не дозволяе грома дянам повшстю реашзувати свое констшуцшне право на оскарження в суда постанов органу дазнання та слщ-чого про в^дмову в порушенш криминально? справи або про й' закригтя. Bin супе-речигь ст. 121 Констгауци Украши, якого передбачено нагляд прокурора за до-держаниям закошв органами, яы здшенюють оперативно-розшукову дошьшсть, дазнання, досудове ындство. По суп, функхдя прокуратури у позасудовому порядку скасовувати шдсумкове ркпення органу дазнання, слщчого виходигь за межа повноважень, передбачених ст. 121 Констшуци Украши. У цьому випадку мае мюце не тшьки дублювання функщй суду, коли прокуратура виконуе свого роду роль його першоГ шстанци, arte й об'ективно стпворюю гься умови для фактичного обмеження прокурорського нагляду. Реал1зацш конеттпуцшного права лю-дини на оскарження дш посадових oci6 невиправдано ускладнюеться за рахунок громгздкост! само! процедур« оскарження. Досить cnipm ефективгасть прокурорського нагляду в цш частим, оскшьки така процедура передбачае не гостшну на-глядову даяльшеть, а лише реагування на надаслаш скарги громадян,
Недосконагисть порядку й обме.кетсть у часд при розгляда скарг громадян на постанову сл1дчого або органу дазнання про вщмову в порушенш криминально! справи, грам1здысть i невиправдаш затрата часу при розгляда скарг громадян на постанову слщчого про закригтя кримгнальноГ справи дозволяють ставши питания про доцшьшеть удосконалення кримшально-процесуалкного законодиства в цш частиш.
Наведена аргуменгашя здаегься автору достатньою для наукового o6rpyiriy-вання пропозицп про необх1дтсть внесения змш у КПК в частиш безпосередньо-го оскарження в суд постанов органу дазнання й слщчого про вщмову в порушенш криминально! справи ,й постанови про i'i' закригтя.
Здобувач зазначае, що в юридичшй литератур! не знай шли належного шдо-браження питания щодо обгрушування зашгересованою особою скарги на постанови про вщмову в порушенш кримшалъно! справи та про ц закригтя. Оскарження може бути ефекшвним лише тода, коли воно супроводжуеться peani-защею сукупносп прав, передбачених КПК Украши. Але чинне законодавство не ■ передбачае права заинтересовано! особи на ознакомления з yciMa матер!алами, на гпдетав! яких прийнято рццення про вщмову в порушенш крмшпдлыкн справи, а також на заявления клопотань гад час достдчо! nepeaipKii Отже, без цього право особи на подання скарги змютовно знеидаоеться, оскшьки можпивосп заявника
аргуменговано заперечувати висновкам органу дознания, слщчого, прокурора хс-тотно обмежеш.
У закош також не конкретизовано коло оаб, яы мають право на оскарження. Розглздаючи це питания, диеертанг приходить до висновку, що скарга на постанови про вщмову в порушенш справи та про П закригтя може бути подана прокурором, ({шичною та юридичною особою, вщ яких надшито повщомлення про злочшг, а також особою, котрш злочином заподояно моральну, ф1зичну або май-нову шкоду.
У другому роздШ - "Законшсть I обгрунтовашсть процесуальних дой 1 рь шень при провадженш попереднього слщства й дознания" - дослщжуються питания дотримання законносп процесуальних дой при провадженш попереднього слщства й дознания. Опрацьовустъся порядок тдготовчих дой затриманого, ареш-тованого, яы переду-оть оскарженню процесуальних ршгень органу дознания, слщчого, у тому 'шел! заходов процесуального примусу, пов'язаних ¡з позбавлен-ням вол1, а також процесуальних дой слщчого, органу дознания. Вгоначаеться й обгрутовуеться правовий статус суб'екпв, ям мають право на оскарження.
У п ¡дроздЫ 2.1 - "Оскарження процесуальнпх ршгень слщчого при засто-сувашп заходов процесуагтыюго примусу, пов'язаних 13 позбавленням вол!" - автор доводить, що реадповатп в сукупностт право на оскарження ршгень слщчого про застосування заходов процесуального примусу, пов'язаних в позбавленням вол1, 1 право га захисг утворюють розгорнутий 1 законодавчо закреплений меха-шзм, що дас змогу повною м1рою гарангувати конешгущйне право людини на свободу й особисту недоторканшетъ.
Аргуметуеться виснов ж про те, що ефектившеть оскарження особою процесуальних ргшень при застосуванш заходов процесуального примусу, пов'язаних ¿3 позбавленгам вол1, залежить вщ доев осп процесуального мехашзму, який повинен вкшочати:
1) надання реальних можливостей затриманому, арештованому свосчасно оскаржгаи в суд свое затримакня, можлшисть оскарження у вищестоящому судо свого арешту й тримання пщ вартою;
2) суворе дотримання опдчим вимог кримшально-процесуального законодав-ства щодо його обов'язку приймаш мотивоваие рццеши;
3) обов'язок особи, яка провадшъ дознания, слщчого, задовольняти клопо-таиня затриманого або зэарештованого про приеднання до справи матер1ал!в, якг св1дчать про його невинуватють або пом'якшують в1дпов1дальшсть.
Частина 2 ст. 29 Консппуци УкраЗши передбачае судове вирштення питания про арешг. Автори проекту КПК Украши в розвигок цього консттоуцшного по-ложення розробипи вщповвдний процесуальний порядок. Проте запропонована процедура взяття особи шд варту позбавляе можпивосп сладчого як учасника процесу вислов1Ш1 свое ставлення щодо цього гапання. В основ! ст. 113 проекту КПК Украши лежигь константа 1510 те, що ршення прокурора щодо заяви перед судом клопотання 15)0 взяття год варту або про вздмову в цьому завжди буде однозначно вip-ним. Можшцнсть помютки до уваги не приймаеться. Яю-небудь процесуалып мехашзми, що дозволяли б рев!зувати прттте прокурором решения, у проект! не передбачен! А це не викггючае нежонгрольованого cyб'eктивiзмy з боку прокурора.
Наведет аргумента дозволяють висловиш свсн заперечення'щодо обмеження прав слздчого при виршенча такого важливого пигання, як застосування засобш процесуального примусу, пов'язаних 1з позбавлениям вол! Крш того, прокурор у випадку заявления клопотання про взята гад варту так чи шакше пов'язуе свою позицш) з обвинувалышм ухшом при провадасенк слщства.
Здобувач видные так! концептуальна позицц щодо питань взяття шд варту та оскарження цього ршення:
1. Процесуальна самостшнють опдчого, яка передбачевд ст. 114 КПК У крайни, повинна бути реал1зована в його прав! на заявления клопотань про застосування захода процесуального примусу, пов'язаних 1з позбавлениям вол1 (арешт, продовження строив тримання шд вартою).
2. Це клопотання розглядасться районним (мкьким) судом за мюцем прова-дження слщства. Суддя, який приймае ршення про взяття гад варту, не може брата участь у годалыному розглядо справищодо заарешговано! особи
3. Прокурор при виргшенш пигання про взятм гад варту вщповщно до його основно! функци прокурорського нагляду складас висновок щодо клопотання слщчого про доцшьшсть арешту. У протилежному випадку буде кнувати не на-гляд прокурора за дотрима'чшм законносп, а покдадання на нього функцш слщ-чого.
4. Судове рипенга про застосування або незастосувадая взяття гад варту, як засобу процесуального примусу, може бути.оскаржено в апеляцшний суд через адмшкпраццо мгсщ тримання гад вартою.
Одночасно обгрунговуеться позицк про доцтьшстъ иадшення особи, яка пе-ребувае гад вартою, правом оскарження у вйщестоящий суд ршень судово! ш-станци, яка подовжипа строк тримання гад вартою. Зважаючи на неврегульова-
теть цього моменту в КПК й актуальтсть проблематики, зроблено с пробу роз-робига порядок оскарження рцнень органу дознания, слвдчого.
На гадстав! анаЛ1зу особливостей направления обвинуваченого на статонар-ну експертгау дисертат приходить до висновку про кео(шднипь розроблення процесуального механизму, який би дозволяв своечасно 1, що гайголовншге, да-йово оскаржувати риненш 15)0 направления обвинуваченого та стагцонарну екс-пертизу.
В1дмштсть оскарження такого рцйення вщ шших засоб1в процесуального примусу, пов'язаних ¡з позбавленотм вол!, полягае в тому, що осхяржустъся як дохцльмсгь щеГ слщчоГ да!, так 1 в1ропдшсть обвинувачення в цшому. Ркпепня суду щодо зазначених пигань повинно базуватись на всеб1Чному дослвджента уйх матер1ал!в справ и, вюгочаючи й -п, яы дали гадставу для направления обвинуваченого на стахцонарну судово-медичну або судово-истгаатричну експертгоу.
Обгрунговашсть клопотання стпдчого, його законшсть можуть бути забезпе-чеш за рахунок учат прокурора при його розгляда судом.
Здобувач не погоджуеться з авторакш проеету КПК Украши стосовно того, що ршгення суду про направления обвинуваченого на стащонарну судово-медичну або судово-псих1атричну експертизу оскарженню не тддягас. Подобний гадаад сутгсво обмежуе мотравлешм судово! помипки, виключае право громада-нина на оскарження.
У пщроздЫ 2.2 - "Оскарження процесуальних дой опдчото, органу дазнання й правовий статус суб'екпв, яы мають право оскарження" - привертаегься увага тому, що розробка порядку оскарження сгпдчих дш лишшася поза увагою досль дттав, хоча теоретична й практична зтачухщсть проблеми не викликае сумншв.
Здобувачем видшено основоположт, з його точки зору, момента, яю гадля-гаготь а гейшу й узагальненню при розробгд порядку оскарження процесуальних дш слщчого й органу дазнання в хода попереднього слгдства, що становип. його основу, - констихуцшне пр-\во заинтересовано! особи безпосередньо оскаржити в суд не деяы, а вй сгадч1 ди, недопустимкпъ делегування функцш судов та !х присвоения шшпми органами або посадовими особами.
Логжа засад змагальносп сторщ передбачае 1 право заинтересовано! особи подавати скаргу в апелящйний суд у раз!, коли скарга не була задовшьнена ниж-честоящим судом. Наводаться негативш наслщки невюначеносп в КПК правового статусу й кола суб'екпв, яи мають право на оскарження процесуальних дай органу дазнання й стдчого. У результат! вщсутносп конкретного та единого пщходу в розв'язанш цього питания в КПК мае мюце прпвова кол1з1я, вздповщно
до яко1 суб'екга кримшзльлого процесу, яю мають рйга процесуальш трава, в той же час надшей правом оскарження вмх дай орган;/ дазнання, сшдчого.
Ввд правильного визначення поняпя "закоиний штерес" у криминальному су-дочинств1 залежигь даевють г ме>га права на оскарження дай сшдчого. Але з ура-хуванням р1зних цшей 1 процесуального становища оаб, яы беруть участь у кри-мшалыюму судочинспп, процесу ал ьний штерес, що масгься на мел, збкатися не може. Вш неоднаковий у обвинуваченого 1 потерпшого, прокурора й захисника, щшшьного позивача та щшшьного в1Дпов1дача. Права на оскарження незаконних 1 необгрунгованих дш 1 рциень органу дазнання, сладчого, прокурора не може бути позбавлена жодна особа, яка бере участь у криминальному судочинсш.
У цьому конгексп автором обгрунговусться висновок про необхщтсть зако-нодавчо конкретгаувати право суб'екпв кримшальното процесу на оскарження дай органу дазнання, сшдчого, прокурора межами 1х процесуального иггересу. Коло ошб, ям мають право на оскарження, повинно бути члко окресленим.
Автор тлумачигь поняття "законний ¡нгерес" жк конкретш потреби в межах правового становища суб'екпв кримпильного процесу, що охороняються чинним законе давством.
Звертаеться увага на те, що повной, об'ективност» та всеб1чносп оскарження перешкоджае недостатньо розроблений у правовой Л1тератур1 порядок дай, що пе-редуе поданню скарги. У зв'язку з цим здобувачем узагальшоютъея й обгрунго-вуються характерш особливосп механизму оскаржент конкрепгних слщчих дай.
На думку дисертанга, оскарження дш слщчого, органу дознания, прокурора не виюпочае одночасно! заяви клопотань про провадження гроцесуальних дш або прийнятгя ршхень.
Такий хпдхщ дозволить особ1 не тшьки усунути порушення закону, а й шляхом заявления клопотання закрлпгги свою правову позицио у процеа.
У роздин третьему - "Порядок розгляду клопотань про провадження стдчих дш, про застосування заходав процесуального примусу та оскарження учасника-ми процесу процесуальних дш 1 рнцень слщчого й органу дшюшя" - звертаеться увага на необхщншть розробки, з урахуванням вимог ст.ст. 6, 124 Констигуцп Украши, процесуального порядку розгляду скярг учасниыв попереднього слщс-тва й клопотань про провадження слщчих дай, розгляду клопотань про арепгг 1 тримання гад вартою, вгоначаються його концегпуалыи положе!шя.
У ищроздин 3.1 - "Процесуальний порядок розгляду скарг учаснимв попереднього сшдства й клопотань про провадження слщчих дш" - автор констатус, що
КПК Украши не передбач; г судового порядку розгляду скярг учасншав криминального процесу. Огже, мае мкце делегування функцш суду прокуратур^ що суперечигь принципу подолу дерлсавно! влади, закршленому в ст. 6 Консппуци Украши.
Штучне вилучення з юрисднкщ? суду права розгляду суперечливих правовщ-носин ,\пж органом дознании, сшдчнм, прокурором, з одного боку, та шшими уча-с пиками процесу на стадо! гтопгреднього слщства - з ¡юного, обмежуе права особи, позбавляючи ц можпивосп ¡реал1зацп конститущйного права на и судовий розгляд. У цьому контекст! обгрунтовуеться висновок про те, що розгляд скарг учасииюв попереднього розотдування повинен провадишся безпосередньо судом.
Здобувач вважае за погр1бне встановиги кримшально-процесуальну норму, що будэ регламенгувати судовий порядок оскарження дой 1 р1шень дознавача, слщчого, прокурора. В основу запропонованого мехашзму покладено так! момент:
1. Скарги на незаконтсть 1 необгрунтовашсть дш та рйиень органу дознания, слщчого, прокурора подакгься в суд за мюцем провадження попереднього слщства шдозрюваним, обвинуваченим, потерпшим, захисннком, ¡ншими учасниками процесу, а також особами, права \ закоюп гнгереси яких порушеш зазначеними доями
2. Скарга розглядаеться одноособово судцею не тзшше п"яти доб з моменту, коли вона надойпиа до нього. Суддя зобов'язан повщомиш заявника про час й розгляду. У внпадку неявки заявника розгляд скарги не припишется. Заявннк мае право навести сво! доводи 1 подавати докази з метою обгругаування скарги.
3. За результатами розгляду скарги суддя складае постанову про усунення порушень або про в1дмову у задоволент скарги 1 шдсиггае ц копцо заявнику.
4. Постанова суддо про вщмову в порушенш скарги може бути оскаржена за-явником до вищестоящого суд)' протягом трьох доб.
Автор також визначас меда судового контролю за розглядом суперечливих правовдаосин мок участками процесу. Така постановка питания вважаеться юриднчно корекпюю: його поз шише виршення дозволить запоблти вщомчому характеру в розгляд1 суперечливих правовщносин, надшит реальною, а не де-кларованою самоспйшстю ,;удову гшку влади
Пропонуеться градашя клопотань про провадження слщчих дой, про застосу-вання заходов продесуалького примусу, яы обмежують конеппущйш права й свободи особи щодо скарг ей незаконшсть рццень 1 дой оргашв дознания, слщчо-
го, прокурора. Дослщжуютъся специф1чт особливосп кожного такого клопотання, характеризуется IX вщшннооти
Видолет й обгрунговаш основоположт складов! процесуального поряди розгляду скарг, клопотань ^тро провадження слщчих дай, 14)0 застосування захо-дш процесуального примусу, зокрема:
- одноособовийрозгляд суддею клопотань в забитому судовому засщанш;
- обов'язкова участь у розгляда скарги представника органу, який звернувся з клопотанням;
- порядок I час його розгляду;
- прийшптя судом теля закшчення перев1р:ш решения щодо обгрунгованосп клопоташн.
У пщроздии 3.2 - "Процесуалыой порядок розгляду клопотань про арешг 1 тримання пщ вартою" - доелвджуютъея пиганни розгляду клопотань про арешг 1 тримання: пщ вартою, пропонуегься Гх процесуальна регламентация. 3 точки зору дисертанта, головну у вагу тут слщ зосередиш на звернення слщчого з клопотанням про арешг, тримання пщ вартою до суду, где не безпосередньо, а через прокурора, який, теля визшння його законним й обгрунгованим, складае вмотиво-ваний висновок про свою згоду з ним або, навпаки, про вщмову у його тдгрим-Ць
Однак вщмова прокурора тдаримати клопотання не може бути перешкодою для судового ркиеннх гигтання про арешт, тримання пщ вартою особи, гцдозрю-вано!, обвинувачено! у вчиненш злочину. Прокурор, надалений правом брати участь у суда гид час розгляду зазначених пигань, може обгрунгувати свою пози-цпо, в той час як остаточне ршення приймае тшьки суд (ст.ст. 29, 124 Консти-туцц Украши).
Запрогюнована новела дас змогу реально забезпечиш можпивклъ суду вине-ста об'ективне рцценга про застосування до обвинуваченого (гадозрюваного) за-побгжного заходу у вишяда взяггя гид варту або вдагови у задовшьнент клопотання. В основу запропонованого порядку локладено таы момент
1. Клопотання 1510 арешт або тримання гад вартою годаегься слщчим до суду, розташованого за мюцем проведения розелщуваннж, через прокурора, який складае висновок про пщтриманш або нетдтриманга клопотання.
2. Суд за учаепо представнишв сторони захисту 1 сторони обвинувачення розглядае клопотання з доданими до нього матер1алами й виноситъ постанову про застосування зaпoбiжнoгo заходу у виг ляда ареыпу, продовження термшу
триманвд гад вартою або не задовольняе клоштання слщчого й звшьняе особу з-гад варт
3. Прийнат судом рннення можуть бути оскаржет до апеляцшного суду.
Основна вщмшгесть запропонованого вар!янту порядку оскаржеиня вщ чинно! процедури полягае в тому, що оскаржупъся рииення суду першо! шстанщГ, а не санюц.1 прокурора на арешт. Крид того, ¡стотно розширюеться коло о«б, яга мол<уть оскаржувати cyдoвi ршення. Воно включае не лише сторону захисту, яку представляс обвинувачений, тдозрювашй, його захисник, законний предста-вник, але й сторону обвинувачення в особ1 прокурора, стдчого. На думку автора, оскаржуватися може не лише законшсть й обгрунговатсть рццекня суду про за-стосування запобЬкного заходу у вигляда взяття гпд варту, але 1 його незастосу-вання.
Харакгерним моментом ще! правово! конструкцп с те, що сторони захисту та обвинуначения надшяються правом на оскарження судового ринення. Це ршення кореспондуеться з !х подаредньою участю у розгляда суддего клопотання про за-стосування арешту або продовження строку тримання гад вартою. Таким чином, немае розриву в простор! й чам мЬк участю зазначених сторш у суда першо! ш-станци та реал1защею !х права на оскарження решения суду в апетяцшшй суд
Об'екпганосп судово! перев1рки законноеп й обгрунгованосп ринення про застосувавня арешгу, як заходу процесуального примусу, або про вщчову в цьо-му може сприяти колепальний розгляд скарги в апелящйному суда. Кщыисний склад колен! повинен залежати вщ складносп справи. Його кргггеркм мае бути градащя тяжкосп злочишв, скоених пщозрюваним, обвинуваченим.
В дисертацн обгрунговуеться пропозшдя щодо законодавчого закршдення права заЬпересованих учасниыв процесу на повторив оскарження судового рь шення про застосування заходу гфоцесуального примусу у вигляда взятгя гпд варту. Кршеркм допустимосп такого оскарження може бути лише поява нових, ранше не розглянутих судом обставин, яы свщчать про необхщгасть взяття особи пщ варгу або про п запънения.
Висновки I пропознци е лопчним пщсумком дослщжено! проблеми. Це конкретш теоретичш й практичш пропозицн щодо вдосконалення порядку прова-дження слщчих дай, застосування заходов процесуального примусу й оскарження учасниками процесу процесуальних дш 1 ршень слщчого й органу дознания. У Ьс числк загальна характеристика процесуальних дай 1 шдсумкових ршень, яы при-ймаютъся на стада! порушення криминально! справи; процесуальний порядок
оскарження незаконных i необгрунгованих процесуальних дай i шдсумковнх pi-шень; оскарження процесуальних ркиень саидчого при застосувант захода про-цесуального примусу, пов'язаних ¿з позбавленням воли оскарження процесуальних дш слщчого, органу дознания й правовий статус суб'екпв, ям мають право на оскарження; процесуальний порядок розгляду скарг учасникш попереднього сл ¡детва й клопотань про провадження сшдчих дой; процесуальний порядок розгляду клопотань про арешт i тримання гад вартмо.
Список онубл!к<)ваних праць за темою дисертацм
1. Черечукина Л.В. Конкретизация права на обжалование в суд санкции прокурора на арест как действенная гарантия соблюдения прав арестованного. //Материалы межвузовской научно-практической конферейции "Творческое наследие ГШ.Новгородцева (к 130-летию со дня рождения) и актуальные проблемы построения правового государства в Украине": Сборник. - Луганск: РИО ЛИВД, 1996. С. 156-159.
2. Черечукина Л.В. Обеспечение всесторонности, полноты и объективности процессуальних действий и итоговых решений принимаемых органом дознания и следователем при возбуждении уголовного дела и его прекращении: Учеб.-методпособие,- Луганск: РИО ЛИВД, 1997. - 73 с.
3. Черечукина Л.В. Судебный порядок обжалования законности и обоснованности процессуальных действий и решений в ходе досудебного следствш и дознания, а таюке ходатайств о производстве следственных действий, ареста и содержания под стражей: Учеб.-метод.пособие,- Луганск: РИО ЛИВД, 1997.- 47 с.
4. Черечукша Л.В. Заходи процесуального примусу - арешт i тримання пщ вартою, яы приймаються за судовим ряпенням //Пряво Украйт - 1998. - №5. -С.50-54.
Черечукша Л.В. Процесуальний порядок заяви клопотань 1 подання скарг про провадження шпдчих дш, !х вирйиення та оскарження процесуальних ршюпь. Рукопис
Дисерташя на здобутгя паукового ступеня кандидата юридичних наук за спе-щалылстю 12.00.09 - кримигдльний процес 1 кримшалктика; судова експертиза. -Национальна академ1явнутрш1шх справ Украшп КиГв, 1998.
У дисертацн розглядаетъся комплекс теоретичних 1 практичних проблем, по-в'язаних ¡ч правовим регулюванням порядку розгляду клопотань про провадження слщчих дай, про застосування заходов процесуального примусу та оскарження учасниками процесу процесуальних дш 1 ршень слщчого й органу дознания. На основ! узагальнення лггературш« джерел 1 вивчення практики дослщжуються проблеми провадження процесуальних дай 1 пршдаяггя пщсумкових ргшень га стадп порушення кримшалыкн справи, порядок оскарження незаконних 1 необг-рунтоваиих процесуальних дш та пщсумкових ршень, у тому 'П1СЛ1 при застосу-ванл! заходав процесуального примусу, пов'язаних Ь позбавленням вол1, право-вий статус суб'скпв, яы мають право оскарження, процесуальний порядок розгляду скарг учасншав попереднього слщстаа й клопотань про провадження слщчих дай, арепгг 1 тримання шд вартою.
Ключ/ни слова: скарга, закоюшй ттерес, оскарження, процесуальний порядок, судовии контроль, клопотання.
Черечукина Л.В. Процессуальный порядок заявления ходатайств и подачи жалоб о производстве следственных действий, их разрешения и обжалования процессуальных решений Рукопись.
Диссертация га соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.09. - уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза. - Национальная академия внутренних дел Украины. Киев, 1998.
В диссертации рассматривается комплекс теоретических и практических проблем, связанных с правовым регулированием порядка рассмотрения ходатайств о производстве следственных действий, о применении мер процессуального принуждения и обжалования участниками процесса процессуальных действий и решений следователя и органа дознания. На основе обобщения литературных источников и изучения практики исследуются проблемы проведения процессуальных действий и принятия итоговых решений на стадии возбуждения уголовного дела, порядок обжалования незаконных и необоснованных процессуальных действий и итоговых решений, в том числе при применении мер процессуального принужде-
ния, связанных с лишением свободы, правовой статус субъектов, обладающих правом обжалования, процессуальный порядок рассмотрения жалоб участников предварительного следствия и ходатайств о производстве следственных действий, аресте и содержании под стражей
Ключевые слова: жалоба, законный интерес, обжалование, процессуальный порядок, судебный контроль, ходатайство.
Cherediukina L.V. The procedure of presenting applications and loding complaints about canducting the investigative actions, of their solution and appeal against procedural decisions. Manuscript.
Thesis for a candidate degree in juruspruderice. Speciality: 12.00.09 - criminal procedure and criminalistics; legal expertize. - National Academy of Internal Affairs. Kiev, 1998.
The thesis contains the complex of theoretical and practical problems that are bound up with legal regulatirn of the order of con sideration of petitions for pursuance of investigative actions, taking procedural coercive measures and appeal by the process participants of procedural actions and decisions of an investigator and preliminary investigation agency. On the basis of generalization of literary sources and studing of practice it is research the problems of process of procedural actions and taking conclusive decisions on the stage of dismissal of a criminal case, the order of appeal illegal and groundless procedural actions and conclusive decisions, and also taking procedural coercive measures that are bound up with imprisonment, legal status of objects that have right of appeal, procedural order of decision of participants' complaints of pre-trial investigation and petition for pursuance of investigative actions, arrests and keeping in custody.
Key words: legal interest, conclusive decision, appeal, legal machinery, procedure, investigative action, judicial control.
