АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Системный анализ в криминологии»
\ Ъ ^КРА1НСЫ(А АНАДЕМ1Я ВНУТРШШХ СПРАВ
На правах рукогшсу
М А И О X А
Олександр бвгеновнч
СИСТЕН1ШЙ АН АЛ 13 В кримшолоп!
Спец1альн1сть 12.00.08 -Крнм1нальне право та крин1нолог1я; крим1налыш-виконавче право.
АВТОРЕФЕРАТ днсертацП на здобуттл паукового ступеия кандидата юридичних наук
Кн1в - 1996
Дисертац1я е рукописом.
Робота виконана на кафедр1 крим1нолог11 Укра1нсъ»4о1 академП внутр1шн1х справ.
Науковий кер1вник - доктор юридичних наук, профёсор В.Г.Лихолоб
0ф1ц1йн1 опоненти - доктор юридичних наук, професор, академП АкадемП правових наук УкраТни А.П.Закалюк;
доктор юридичних наук, професор ЬК.Туркевич
Пров1дна орган1вац1я - 1нститут держави 1 права Нац1онажьно1
академП наук УкраТни 1м.В.М.Корець-кого
Захист в1дбудеться юо^року о 14.00 на ва-
с1данн1 спец1ал1вовано1 вчено! ради Д.01.66.01 при Укра1нськ1й академП внутр!шн1х справ (252036, м.КиТв, Солом'янська пл., 1).
Э дисертаШею можна 08най0митись в б1Сл1отец1 УкраТнскьо! академП внутр!шн1х справ.
"А" 199
Автореферат ров1сланий " 199строку
Вчений секретар спец1ал18овано1 вчено! ради кандидат юридичних наук, старший науковий сл1вроб1тник /ЬтЛ^^^С'^! В.1.Женунт1й
- 3 -
алглхьнл ХАРАКТЕРИСТИКА РОВОТН
Актуальн1сть теми досл!дження обумовлена самим життям, нови-ми явищами 1 процесами, то в1д0уваються в Укра1н1 1 в усьому св1-т1, прийняттям КонституцП нашо! держави. В П першому розд1л1 "Загальн1 засади" в статт1 3-й записано, що людина, II життя 1 вдоров'я, честь 1 г1дн1сть, недоторкан1сть 1 Сезпека визнаютъся в УкраШ найвшцою соц1альною ц1нн1стю. Права 1 свободи людини та 1х гарантП виэначають зм1ст 1 спрямован1сть д1яльност1 держави. Держава в1дпов1дае перед людиною за свою д1яльн1сть. Утвердження 1 вабевпечення прав 1 свобод людини е головним обов'язком держави. Наступний, другий розд1л - про права, сьободи та обов'язки додини 1 громадянина в ус1х сферах життя, вюпочаючи правову. Йдеться, вокрема, про те. що права 1 свободи людини вахипшються судом (ст.56). кожному гарантуеться право знати сво! права 1 обов'явки, вакони та 1нш1 нормативно-правов1 акти (ст.57), кожен мае право на правову допомогу (ст.59), особа вважаеться невинува-тою у вчиненн1 влочину 1 не може бути Шддана крим1нальному пока-ранню, доки П вину не буде доведено в законному порядку 1 вста-новлено обвинувальним вироком суду (ст. 62), засуджений користу-еться вс1ма правами людини 1 громадянина, за винятком обмежень, як1 ви8начен1 законом 1 встановлен1 вироком суду (ст.63) /Консти-туц1я УкраТни. Прийнята на п'ят1й сесП Верховно! Ради Укра1ни 28 червня 1596 року // Урядовий кур'ер. - 1996. - 14 липня/.
Конституц1йн1 положения актуал1вують системний анал1з в кри-м1нолог11, який е найпродуктивн1шим досл1дницьким методом. Його ефективн1сть Шдвищуеться сформульоваяим дисертантом д1яльн1с-но-людином1рним принципом як першоосновою системного анал1ву воа-гал! 1 в крим1нолог11 аокрема. Д1яльн1сно-люпином1рний принцип
повн1стю сп1впадае 8 наведеними вище положениями Конституц11 Укради.
Актуальн1сть теми досл1дження обумовлена також тим, що: 1) 8лочинн1сть проявила себе як антисоц1альна, крим1нально-правова система злочин1в 8 властивою 1й структурою, функц1ями, зростаючою орган1зован1стю, що стало вичерпною в1дпов1ддю на дискус1йне питания: чи е злочинн1сть Функц1ональною системою злочин1в; 2) бо-ротъба 1з 8лочинн1спо наст1йно вимагае всеб1чного удосконалення правоохоронно!, правово! 1 в ц1лому сусп1льно! системи; 3) в свою чергу, системн1сть предмету крим1нолог11 - науки про влочинн1сть, II об'ективно-суб'ективн! фактори та II попередження - потребуе свое! якнайповн1шо! реал!зац11.
Ц1 м1ркування п1дтверджуються в1тчизняним 1 св1товим досв1-дом правоохоронно! д1яльност1. Злочинн1сть - планетарний дестаб1-л1затор людського життя 1 людського розвитку, боротьба в нею -одна з актуальних глобальних проблем, ровв'явання яко! неможливо без системно-крим1нолог1чного анал1зу на окремо-державному, м!ж-державно-рег1ональному 1 м1жнародному р1внях, вокрема щодо роботи 1нтерполу, бврополу та 1нших системних утворень.
Закон Укра1ни про орган18ац1йно-правов1 основи боротьби з орган1зованою злочинн1стю ф1ксуе, по-перше, системно-орган1зова-ний характер злочинних прояв1в, по-друге, необх1дн1сть адекватно1 реакц11 правоохоронних 1 загальносоц1альних чинник1в, по-трете, * важлив1сть м1жнародного сп1вроб1тництва у сфер1 боротьби з орга-н1зованою злочинн1стю на основ1 м!жнародного права 1 чинного за-конодавства Укра!ни, м!ждержавних 1 м1журядових договор1в, двос-торонн1х в1домчих угод (ст.7).
Дисертац1я присвячена системному анал1зу в крим1нолог11: в так1й постанови! проблема не розроблена в обсяз!, на який вона
васлуговуе, - при вс1й П актуальност1, методолог1чному 1 прикладному вначенн1.
Ступ1нь розроОки теми. Системний анал18 як метод вт1люе до-сягнення як вагально! теорП систем, так 1 спец1ально-галузевих системних концепц1й. Загальна теор1я систем 8 П модиф1кац1ями представлена О.О.Богдановим, Л.Берталанф1, В. КВернадським, Н.В1-нером, В.М.Глушковим, М.М.Амосовим, В.Г.Афанасьевим, 1.В.Блаубер-гом, В.В.Косолаповим, М.М.Мо1сеевим, В.Н.Садовським, 0. ЬУйомо-виы, Е.Г.Юдиниы та 1н. Спец1алъно-галузев1 системн1 концепцП в ф1лософ11, сусп1лъних та природничих науках вт1лен1 у в1дпов1дних досл1дженнях. Ф1лосоФський аспект системного анал1ву в1дтворений вченими 1нституту ф1лософ11 НАНУ, Ки1вського ун1верситету та 1н-ших вуз1в, вокрема в Курс! лекц1й 8 ф1лософ11 (кер. КВ.Бич-ко).-К.: Ли01дь, 1994. В1тчизнян1 економ1сти, соц1ологи 1 пол1то-логи системативують економ1чну 1 соц1ально-пол1тичну сферу: йдеться про представник1в академ1чно!.1 вув1всько1 науки, про ко-лектив Нац1онального 1нституту стратег1чних досл1джень. ]нститут кЮернетики - орган1вац1я-виконавець проекту Держком1тету з науки 1 техн1ки "Системний анал1з - методолог1чна Сава для вивчення 1с-нуючого сусп1льства в УкраШ у перех1дний пер1од 1 ц1л1сного проектування трансФормад11 його у громадянське" (рег1страц1йний N 08.05.00/069-93).
Системний анал1з правово! сфери живиться ровробками таких досл1дник1в, як Ю.В.Александров, А. 1. Алексеев, ВЛ.АНтипов, Л.В.Багр1й-Шахматов, В.П.Бах1н, Ю.Д.Блувштейн, Ф.Г.Бурчак, В.О.Глушков, В.В.Гол1на, 1.П.Голосн1ченко, 1.М.Данылин, М.М.Дорогих, А.Е.Жал1нський, А.П.Закалюк, ЬП.Козаченко, Я.Ю.Кондратьев, В.В.Копейчиков, I. ККарпець.М.Й.Коржанський, О.М.Костенко.М.В.Кос-тицький, В.М.Кудрявцев, Н.Ф.Кузнецова. 1.П.Лановенко, В.К.Лиси-
ченко, В.Г.Лихолоб, В.Г.Лукашевич, П.П.Михайленко, Р.Мертон, М.М.Михеенко, Е.Сатерленд, О.Я.Светлов, В.М.См1т1енко, В.В.Ста-пшс, В.Я.Тац1й, ЬК.Туркевич, В.Л.Чубарев, В. 1.Шакун, Ю.С.Шемшу-ченко, Г.Я.Шнайдер, В.Фокс, О.Ф.Фрицький, О.М.Яковлев, С.С.Яценко та 1н.
Одне э останн1х видань - Крим1нолог1я 1 проф1лактика алочи-н1в: Курс лекц1й у 2-х кн. Загальна частина // В1дп.ред. А.П.За-калюк, В.Г.Лихолоб - К.: УкраТнська академ1я внутр1шн1х справ, 1996 - системати8уе досягнення в крим1налог11, багато в чому сп1впадаючи в по8иц1вю дисертанта. В1н, спираючисъ на творч1 по-шуки колег, узагальюое набуте 1 пропонуе свою концепц1ю системного анал1зу в крим1нолог11, керуючись сформульованим ним д1яльн1с-но-дюдином1рним принципом. 0станн1й орган1чно взаемозв'яваний в ровробленим представниками Нац1онального 1нституту стратег1чних досл1джень (Н1СД) С.I.Пирожковим 1 О.С.Власюком 1ндексом людсько-го роэвитку (1ЛР), ¡но, в свою чергу, е конкретизацию стосовно Укра1ни в1дпов1дно! Программ розвитку 0рган1зац11 ОО'еднаних. На-Ц1й (ПРООН).
Об'ектом досл1дження е сам системний анал1в в крим1нологП як найпродуктивн1ший досл1дницький метод.
Предмет досл1дження - сформульований дисертантом д1яльн1сно-лодином1рний принцип як першооснова системного анап1зу взагал! 1 в крим1нолог11 зокрема 1з застосуванням методики розрахунку 1н-дексу людського розвитку (1ЛР) в УкраШ в системко-крим1нолог1ч-ному аспект1.
Мета досл!дження та його основн1 8авдання випливають з су-купност1 актуальних теоретико-прикладних аспект1в дисертац1йно! теми, эосереджено! на створенн1 ц1л1сно! концепцП системного анал1зу в крим1нолог!1, його сутност! 1 основню? напрямк1в, вихо-
дячи 1в сформуЛьованого дисертантом д1ялън1сно-людином1рного принципу як першооснови вивчення будь-яких об'ект1в як систем.
Завначена вагальна ц1льова установка конкретизована у насту пних вавданнях:
А ровкрити сугн1сть системного анал1зу в крим1нолог11 черев Яого вагальну характеристику 1 покав системност1 предмету кркм1-нолог1чно1 науки;
- сформулювати д1яльн1сно-додином1рний принцип як першоосно-ву системно-крим1налог1чного анал1зу, со п1дтверджено виэначенням соц1ально! рол1 людини в КонституцП Укра1ни;
- уточнити предмет крим1нолог11 методом системного анал1зу, висв1тлити його основн1 напрямки;
- проалал1зуватн 8лочинн1сть як антисоц1альну систем влочи-н1в у взаемовв'явку 8 II крим1нолог1чною характеристикою;
- ровглянутн д1алектику оО'ективних I суб'ективних фактор1в влочинност1;
- дати крим1нолог1чне визначення системи попереднешш вло-
ЧИННОСТ1.
Метододог1я 1 методика досл1дження. Загальною методолог1чною та теоретичною основою дисертацИ в д1алектичний метод, ваконн 1 категорИ д1алектики, концептуальн1 полодення КонституцП Укра!-ни, сучасно! юридично! науки, науков1 прац1 в проблем теорП дер-дави 1 права, кршЛналыюго права 1 крим1нального процесу, крим1-нально-виконавчого права 1 безпосередньо крим1нолог11, - в 1х крим1нолог1чний систеыност1 1 ц1л1сност1, з урахуванням слециф1ки крим1нодог1чно1 науки, 11 сутност1. предмету 1 методу. Дисерталт керувався в1тчизняними 1 ы1кнародними джерелами права, в1домчими актами 1 документами, со регламентують д1яльн1сть орган1в внут-р1пш1х справ насамперед з точки аору 1х системно-крим1нолог 1чного-
тлумачення. Системно проанал1вован1 1 увагалънен1 статистичн1 да-Н1 ШС Укра!ни 8а перЮд 8 1972 по 1995 роки.
Наукова новивна дисертацП полягае насампервд у постановц1 актуадьно1 1 водночас недостатньо вивчено1 теми про системний анал1в в крим1нолог11, 1, особливо. - у способ1 II ровв'явання на основ! сформульованого автором д1яльн1сно-людином1рного принципу. Шдтвердженого визначенням соц1ально! рол1 дюдини в КонституцП Укра1ни. 18 вастосуванням нов1тньо! методики роврахунку ]ндексу людського розвитку (1ЛР) в Укра1н1.
В1дпов1дно до цього на вахист виносяться так! положения:
- сформульований д1яльн1сно-людином1рний принцип системного внал1ву ввагал1 1 в крим1нолог11 вокрема;
- п1дкреслено, по. будучи м1рою вс1х речей, людина сама ви-м1рюбться своею д1яльн1стю: правом1рною чи неправом1рною, нав1ть алочинною; останню вивчае крим1нолог1я;
- вавначено, що влочинна д1яльн1сть (повед1нка) складаеться 8 типових для будь-яко! д1яльност1 елемент1в: середовища - потреб - 1х усв1домлення 1 д1яльного задоволення, але при цьому влочинна д1яльн1сть (повед1нка) мае антисоц1адьне, крим1нально-правове спрямування;
- на основ1 д1яльн1сно-людином1рного принципу ровширюеться уявлення про системн1сть предмету крим1нолог11. що включае: 1) алочинн1сть, 2) II об'ективно-суб'вктивн1 фактори. 3) крим1ноло-г1чне попередження - у 1х вваемовалежност1;
- пропонуеться прогнов на середньотерм1нову перспективу щодо людського розвитку. крим1ногенно1 ситуацП 1 реформування орган1в внутр1шн1х справ в Укра1н1.
- о -
Теоретична 1 практична вначення ре8ультат1в дисертац1йного досл1дження полагав у наступному:
- одержан1 ревультати, по-перше, увагальнюоть попередн1 кри-ы1нолог1чн1 роэробки, системативують 1х, по-друге, сам1 по соС1 модуть стати стимулом наступних пошук1в системно-крим1нолог1чного характеру, особливо, спираючись на сформульований автором д1яль-н1сно-лвдином1рний принцип, який повн1стю сп1впадае в в1дпов1дни-мя положениями КонституцП Укра1ни (ровд1л I. ст.З, ровд1л II);
- концептуальн1 положения 1 висновки дисертанта в також 1н-теграц1ею практичного досв1ду у 0оротьб1 1в влочинн1стю, то дов-воляв продовжити 1 цей практично-прикладний напрямок системного вивчення 8Лочинност1, П об'ективно-суб'ективних Фактор1в, крим1-нолог1чного попередження;
- дисертац1йн1 1де1 кр1м науково-прикладного вначення. несуть в соб1 А навчально-педагог1чний потенц1ал, - вони е увагаль-ненням 8м1сту дидактичних ровробок в крим1нолог11, в 1нших науках, це дае вмогу спод1ватись на те, ею дисертад1я стане о нагод1 й у навчально-виховному процес1.
Апробац1я 1 впровадження ревультат1в дисертац1йного досл1д-дення:
- автором опубл1кован1 так1 прац1:
1) "Системний анал1в в крим1нолог11". - К.: УАВС, 1996. -100 е.;
2) "Системний анал1э в крим1нолог11". Концептуальн1 схеми. -К.: УАВС. 1906. - 20 с.
3) "Системний анал1в в крим1нолог11" - стаття у Науково-тео-рвтичному журнал1 "Науковий в1сник Укра1нсько1 академП внутр1ш-н1х справ". - К.: 1996. N 1. - С.165-182;
4) Статт! в в01рниках наукових праць. - К.: УАВС, 1993-1996;
- дисертантом вроблен1 доповШ 8 1х посл1дуючим опубл1ку-ванням:
1) на Першому М1жнародному причорноморському соц1алъно-дев1-антолоПчному симпо81ум1 "Крим1нолог1чна ситуац1я 1 громадська безпека в рег1он1: проблеми. тенденцП, досв1д соц1ального, правового контролю та менеджменту" (Кишин1в, 9-11 листопада 1995 року);
2) на М1жнародн1й науково-практичн1й конференц11 "Дотримання прав людини правоохоронними органами" (Ки1в, 23-24 грудня 1995 року);
3) на М1жнародн1й науково-практичн1й конФеренцИ "Проблеми реформування орган!в внутр1шн1х справ на сучасному етап1" (КиТв, 30-31 с1чня 1996 року).
Опосередковано автор прийшов до системного анал1ву в крим1-нологП, маючи эа плечима науково-педагог1чний стаж у вузах 8 1969 року (в УАВС - з 1980 року).керуючи кафедрами,вокрема нин1 -новоутворено;о кафедрою юридично! соц1ологП, на яку в1н перейшов 8 посади професора кафедри крим1нологП УАВС.
Структура дисертацП визначабться П метою, завданнями 1 включае в себе вступ, два розд1ли, п'ять глав, десять параграфа, висновок, список використано'1 л1тератури.
ОСНОВНЫЙ ЗМ1СГ РОБОТ»
У вступ! обгрунтовуеться виб1р теми, показуються П актуальней) та ступ1нь розробленост1, формулюються мета та завдання досл1дхення, його методолог1я та методика, аргумектуеться наукова новивна дисертацП, викладаються положения, що виносяться на за-хиот, теоретичне 1 практична значения отриманих дисертантом ре-. 8ультат1в, 1х апробац1я 1 практичне впровадження.
Перший ро8д!л "Сутн1сть системного анал1зу в крим!нологП" включав дв1 глави: 1) Загальна характеристика системного анал1зу, 2) Системн1сть предмету крим1нолог11, кожна 8 яких мае по два параграфа
Глава 1. "Загальна характеристика системного анад1зу". Розк-риваеться сформульований дисертантом д1яльн1сно-людином1рний принцип (§ 1) 1 визначаеться сутн1сть системного анал1зу як методу (§2). Д1яльн1сно-людином1рний принщш - первооснова вивчення об'ект1в як систем у 1х структурно-функц1ональн1й ц1л1сност1, ви-ходячи 8 того, що дюдина - м1ра вс1х речей, годовний системоутво-риочий фактор, а д1яльн1сть - м1ра водського розвитку. Зв1дси триада "системний п1дх1д - людина - д1яльн1сть" у комплексному категор1альному анал181, 8д1йснення якого обумовила формулювання д1яльн1сно-людином1рного принципу. Його 0евпосередн1м вт1ленням е механ1вы лодсько! д1яльност1 (середовище - потреби - 1х усв1дом-лення та д1яльнв задоволення). В1н 1нтегруе вс1 1пш1 систем-но-анал1тичн1 принципи: ц1л1сност1. структурност1 1 функц1ональ-ност1, внутр1шн1х 1 вови1шн1х в8аемозв'явк1в, 1ерарх1чност1, мпо-жинност1 описування (модедювання).
Системний анал1з як метод на основ! 11гтегрального д1яльн1с-
но-людином1рного принципу асоц1юеться насамперед г рограхунком 1ндексу лодського розвитку, зд1йсненого у Програм1 розвитку ООН (здоров'я, осв1та, добробут), 1 конкретизованого представниками Н1СД стосовно УкраТни (розвиток кохно! людини, безпека 1 свобода, що забезпечуеться людськими ресурсами, 1нтелектуальним по-тенц1алом сусп1льства 1 соц1ально-правовою захипен1стю населения). СоШалъно-правова захииен1сть населения стосуеться безпосе-редньо системно-крим1нолог1чного анал1зу. Для соц1ально-правово! захищенност1 населения, за даними Нац1онального 1нституту страте-г1чних досл1джень, найб1льш важливим е його життевий р1вень (51,52), д1ев1сть правоохоронно! системи (22,67.), розвиток сопельно! 1нфраструктури (13,4%), розвинут1сть 1нстигут1в соц1ально-го захисту (12,5Х). Д1ев1сть правоохоронно! системи оц1нюеться: а) к1лък1сно-як1сними показниками злочинност1, б) ефективн1стю правоохоронно! д1яльност1. Соц1алъно-правова захищен1сть взае-мовв'язана з забеэпечен1стю людськими ресурсами та 1нтелектуалъ-ним потенц1алом сусп1льства (макрохарактеристики), що в сукупнос-т1 вабезпечуе розвиток кожно! людини, 111 Оезпеку 1 свободу, людський розвиток в ц1лому як основу сусп1льного 1 загальнолюдсь-кого прогресу (стратег1чн1 характеристики).
Глава II. "Системн1сть предмету крим1нолог1!" присвячена визначенню предмету крим1нологП методом системного анал1зу (§ 1) 1 розкриттю методологи системно-крим1нолог1чного анал1зу (§ 2). Становления крим1нолог11 в1дбувалось через поеднання класично! 1 соц1олог1чно! шк1л крим1нального права. 0станн1 десятир1ччя нако-пичили матер1ал для системного анал1зу в крим1нолог11 з урахуван-ням 11 м1жсистемних 8в'язк1в, II м1сця в ц1л1сн1й систем1 наук. Крим1нолог1я - це соц1олого-правова наука, яка, спираючись на д1-ялън1сно-людином1рний принцип, конкретизований в 1ндекс1 людсько-
го роввитку, досл1джуе злочинн1сть як антисоц1альну, крим1наль-но-правову систему злочин1в, 11 об'ективно-суб'ективн1 фактори та систему попередження. Таким чином, предмет крим1нолог11 охоплюе так1 аспекти: 1) 11 статус соц1ально-правово1 науки, 2) д1ялън1с-но-людином1рний принцип системно-крим1нолог1чного анал1ву, 3) роврахунок 1ндексу людського розвитку на основ! цього принципу, 4) крим1нолог1чну характеристику злочинност1, 5) об'ективно-суб'-ективн1 фактори элочинност1 д1яльност1 (повед1нки), б) систему попередження злочинних прояв1в.
Методолог1я системно-крим1нолог1чного анал1зу спираеться на 8агально-д1алектичний метод. д1яльн1сно-людином1рний принцип, д1-алектичний 8а своею сутн1стю. Сходження в1д абстрактного до конкретного до8волило 8д1йснити системно-крим1нолог1чний анал1э в ланцсгу категор1й "Д1яльн1сно-людином1рний принцип - людський роэвиток - 1ндекс людського роввитку - його стратеги - макрохарактеристики - критерП".
Загальна методолог1я вивначае стратег1ю застосування емп1-ричних метод1в.
При чому сл1д в1двначити роль криминально! статистики, яка ф1ксув 1ндикатори 8лочинност1, 11 о0'ективн1 1 суб'ективн1 фактори, шляхи боротьби а нею. Статистика виступае системоутворюючим чинником шрдо 1нших метод1в конкретних крим!налог1чних дослужены анал1за докуиент1в. опитування, спостереження, експеримэн-та, обробки, увагальнення та 1нтерпретац11 крим1нолог1чно1 1нфор-мац11, п1дготовки крим1нолог1чних рекомендац1й.
Принципове значения мае впровадження цих рекомендаЩй в практику правоохоронно! ,д1яльност1. адже це те, варади чого, власне, й 8Д1йсшоються досл1дження злочинност1. В глав1 п1дкрес-люеться особлива роль крим1нолог1чних технолопй. Це - 1нтеграль-
на форма впровадження крим1нолог1чних рекомендац1й у правоохорон-ну практику, яка систематизуе крим1нолог1чну 1нформац1ю, пропови-цП, методику, прсекти. Йдеться про механ1эм реал18ацП системного анал1эу крим1нолог1чних метод1в досл1джень, операЩйно ч1тко в1дпрацьовану систему прийом1в, метод1в 1 вплив1в, як1 вастосову-ються кер1вництвом кожного органу внутр1шн1х справ для досягнення поставлених ц1лей.
Модель крим1нолог1чно1 технологи включае в себе: 1) форму-вання ц1л1, яку повинна досягти дана правоохоронна структура, 2) прийняття конкретного р1шення в1дпов1дно до службових вавдань 1 стратег1чно! правоохоронно! ц1л1, 3) орган1вад1ю правоохоронно! д11, 4) анал1в ревультат1в. Типолог1я крим1нолог1чних технолоПй: "Робота з молодими прац1вниками, 1х адаптац1я до умов служби", "Згуртован1сть колективу ОВС", "Соц1альн1 аспекти правоохоронно1 роботи", "Колектив ОВС як соц1альний 1нститут 1 соц1альна сп1ль-н1сть", "Управл1ння колективом ОВС". "Соц1ально-правов1 резерви колективу ОВС", "Фактори 1 критерИ д1яльност1 ОВС", "Ефектив-н1сть правоохоронно! роботи", "Протид1я колективу ОВС орган1зова-н1й 8л0чинн0ст1", "0собист1сть прац1вника ОВС у протидИ особис-тост1 злочинця" та 1н.
Другий ро8д1л "Основн! напрямки системного анал!зу в крим!-нологП" складаеться 8 трьох глав: 1) Системний анал1з злочиннос-т1 в щзим1нолог11, 2) 0б'ективн1 1 суб'ективн1 Фактори злочиннос-т1, 3) Крим1нолог1я про систему попередження-злочинност1, кожна з яких мае по два параграфи.
Глава I. "Системний анал!з 8лочинност1 в крим1нологП", який вд1йсь1оеться шляхом показу 8Лочинност1 як антисоц1ально"1 системи (§ 1) 1 черев крим1нолог1чну характеристику злочинност1 ,(§ 2).
Злочин - передбачене крим!нальним еаконом сусп!льно небев-
печне д1яння (д1я або бевд1яльн1сть), щэ посягав на людину, II життя 1 вдоров'я, честь 1 г1дн1сть, недоторкан1сть 1 беэпеку, що е найвищою соц1альною ц1нн1спо. на права 1 свободи людини, 1х га-рантП в боку держави, а, значить, - 1 на державу, на правопорядок.
Злочинн1сть - це антисоц1альне, перех1дне, 1сторично-м1нли-ве, крим1нально-правове явище. шо охоплюе собою систему (сукуп-н1сть) вс1х влочин1в 1 ос1б, як1 1х ско!ли ва в1дпов1дний в1др1-зок часу 1 на визначен1й територП, характеризуючись певними к1льк1сно-як1сними показниками. Особливу небезпеку являють собою орган1зована 1 профес1йна 8лочинн1сть: перша - це злочинна д1ялъ-н1сть ст1йких керованих сп1льностей влочинц1в, як1 займаються злочинами як б1энесом, створюючи систему вахисту в1д соц1ал71ного контролю за допомогою корупц11; друга - це злочинна д1яльн1сть, яка е для II суб'вкт1в джерелом 1снування, вимагав в1длов1дних 8нань, ум1нь 1 навик1в для досягнення к1нцево! мети, спираючись на контакти э антисусл1льним середовищем. Крим1нолог1чна характеристика злочинност1 охоплюе 11 к1льк1сно-як1сн1 показники: стан. р1 вень-коеф1ц1ент, структуру, характер, динам1ку. Системно-крим1-нолог1чннй анал1а элочинносИ в Укра1н1 ва останню чверть в1ку Ф1ксус так! дан1: 1972-1077 рр. - пер1од в1дносно! стаб1л18ац11 (140 тис.злочин1в иор1чно, середньор1чний темп эростання 1.7Х; 1978-1983 рр. - пер1од вначного вростання 8лочинност1 (237 тис., ОХ); 1984-1988 рр. - пер1од в1дносно1 стаб1л18ац11 (242 тис., 0.6Х); 1989-1993 рр. - пер1од обвального зростання (540 тис., 17.67.); в 1995 р. - 645? тис. В дисертацП анал18уються вс1 к1ль-к1сно-як!сн1 покаяники 8лочинност1 8а вкаваний чвертьМковий в1д-р!зок часу.
Глава II. "ОО'ективн! 1 суб'ективн! фактори злочннност!" -анал1вуються на сюнов1 д1яльн1сно-людином1рного принципу, системно, у вваемовв'язку об'ективних (§ 1) 1 суб'ектиьних (§ 2) фактора влочинно! д1яльност1. До перших в1дносяться криы1ногенне редовище 1 деформован1 потреби, до других - в1дпов1дне усв1д^ лення цих потреб 1 1х д1яльне влочинне задоводення. Р.Мертон ров-р1вняе п'ять лог1чно мохливих, альтернативних способ1в пристосу-вання або адаптацП людики до умов, щр 1снують в сусп1льств1 або груп1: 1. Шдпорядкування: 1ндив1д приймае сусп1льно-ви8начен1 ц1льов1 установки та 1нституонал1вован1 васоби 1х реал1вац11; 2. 1нновац1я (оновлення): ц1л1 приймае, васоби не приймае; 3. Ритуалам: ц1л1 не приймае, васоби приймае; 4. Ретритивм (в1дх1д в1д життя): не приймае н1 ц1лей, н1 8асоб1в; б. Бунт: не приймае на-явних Шлей 1 засоб1в, пропонуе нов1//Р.К.Мертон. Социальная структура и аномия. - Социология преступности. - М., 1966. -С. 119. Тут все валехить в1д вектора. спрямоьаност1 механ1зму д1-я ль ноет 1: крим1ногенне середовище детерм1нуе деформован1 потреби 1ндив1да, як1 усв1доилиоться ним у дефорыоьаних 1нтересах, ц1н-н1сних ор1ентац1ях, мотивах, Шльових установках 1 васобах 1х ре-ал1вац11. В наш час вняте колишне ваперечення теорП фактор1в, факторного анал1ву, який охоплюе причини 1 умови досл1джуваного явища, 1 тому доц1льно ввести структуру крим1нолог11 до трьох (вам1сть чотирьох) компонент^: 1) влочиннЮть, 2) об'ектив-но-суб'ективн1 фактори, як1 об'еднують причини - умови влочиннос-т1, осо0ист1сть злочинця, 3) попередження влочинност1.
1стор1я роввитку вчень про природу влочинност1 в1д стародавни час1в до Чеваре Ломброзо (1835-1909 рр.), 31гмунда Фрейда (1856-1939 рр.) 1 в1д них до налюго сьогодення св1дчить про постыну уьагу до сп!вв1дношення соц1ального 1 б1олог!чного в люди-
н1, - в контекст1 д1алектики об'ективно-суб'ективних фактор!в 8л0чинн01 д1яльност1.
У проект1 Держком1тету з науки 1 техн1ки "Системний анал18 -методолог1чна база для вивчення 1снуючого сусп1льства в УкраШ у перех1дний пер1од 1 ц1л1сного проектування трансформацП його у громадянське" констатуеться наявн1сть негативних об'ективно-суб'ективних крим1ногенних фактор1в (дестимулятор1в): це - всезагаль-на, хаотична криза, зниження рол1 дерхави в управл1нн1 соц1аль-но-економ1чними процесами, невизначен1сть стратеги розвитку Ук-раТни у довгостроков1й перспектив1, в1дсутн1сть едност1 шодо цьо-го. не врахування дом1нуючого впливу на ефективн1сть економ1ки посталого за к1лька генерац1й соц1ально-економ1чного генотипу сусп1льства, формальних 1 неформальних норм 1 правил хиттед1яль-ност1, соц1альних ц1нностей, нагромадженого досв1ду, традиц1й, культури й морал1, як1 зумовлюють мотивац1йно-повед1нкову сферу сусп1льства у правом1рному вектор1. Нецив1л1зован1сть ринку, де-формацП в психолог 11 1 повед1нц1 окремих груп сусп1льства, прояви доглибинного б1олог1чного компонента его1стичного вм1сту - цей комплекс деструктивних об'ективно-суб'ективних фактор1в мае сво!м насл1дком крим1нал1зац1ю господарсько! та 1ншо1 д1яльност1 - до мотивац1йно-повед1нкового р1вня /Уряду Укра1ни: Президенту, вако-нодавч1й, виконавч1й влад1. Анал1тичн1 ровробки, пропозицП нау-кових 1 практичних прац1вник1в. -К.: НД1 "Проблеми людини", 1995. - Т.З. - С.15-24/.
Структура суб'екта злочину включав: 1) соц1ально-демограф1ч-н1 1 крим1нально-правов1 ознаки, 2) соц1альн1 прояви у р1вних сферах життя, 3) моральн1 властивост1, 4) психолог1чн1 особливос-т1. Назван1 ознаки сп1вв1дносяться м1ж собою у кожного 1ндив1да 1ндив1дуально, але можна вид1лити три основних типи крим1ногеняо1
особистост1: 1) посл1довно-крим1ногенний (крим1ногенна ситуац1я не лише використовуеться. але й створюеться), 2) ситуативно-кри-м1ногенний (ситуац1я використовуеться), 3) ситуативний (повна ва-лежн1сть в1д ситуацП).
Глава III. "Крим1нолог1я про систему попередження влочиннос-т!" - в ц1й трет1й, ваключн1й глав1 другого ровд1лу ровглядаеться попередження влочинност! у системному вим1р1 (§ 1), роакриваеться механ1вм попередження влочинност1 (§ 2). Теор1я попередження влочинност! - вавершальна п1дсистема предмету 1фим1нрлог11. Сугн1сть крим1нолог1чного лопередження - усунення крим1ногенних фактор1в та 1х прояв1в, це - головний чинник боротьби 18 влочинн1спо. Структура крим1нолог!чного попередження: 1) 8аГальносоц1альне, 2) 1ндив1дуальне. Напрямки крим1нолог1чного попередження: 1) проф1-лактика влочин1в (нейтрал1вац1я крим1ногенних фактор1в), 2) в1д-вернення 8дочин1в (усунення влочинних намагань), 3) припинення элочин1в (усунення блочинних д1янь). Суб'екти крим1нолог1чного попередження: 1) 8агальносоц1ального р1вня (система державних 1 громадських орган1аац1й, функц1онування яко! включае правоохорон-ну функц1ю), 2) спец1ально-кр1ш1нолог1чного р1вня (правоохоронна система). 0рган1вац1я крим1нолог1чного попередження: 1) 1нформа-ц1йне вабеапечення, 2) соц1ально-правове регулювання, 3) крим1но-лог1чне прогновування.
У 1094 р. по л1н11 вс1х служб будо вареестровано 672147 вло-чнн1в, ровкрито (по 8ак1нчених справах) 306703: процент ровкриття 64,7; в 199Б р. еареестрували 641860 елочин1в, ровкрили 382811 -61.8Х ровкриття. Попереджено влочин1в - в1дпов1дно 6497 1 7937 (вросгання на 1440 - 22.2Х). У 1994 р. було виявлено економ1чних влочнн1в 46868. в них в порушенням крим1нальних справ - 41936, направлених до суду - 21723, в 1995 р. було виявлено 60846 еконо-
м1чних влочин1в (вростання на 29,9''), з них 8 порушенням крим1-нальних справ - 46791 (8ростання на 11.6Х), направлених до суду -Э0542 (эростання на 40,52): Експрес-1нформац1я про стан 8л0чин-ност1 на територП УкраТни ва 12 м1сяц1в 1995 року. - К.: 1нфор-мац1йне бюро МВС Укра1ни, 1995. - С.1-4. Отяе, в1дм1ча»ться певн! П08итивн1 зрушення у попередленн1 злочинност1 в Укра!н1.
Попередження влочинност1 - авангардна ланка правоохоронно] д1яльност1, механ1зм яко1, як 1 д1яльност1 в ц1лому, визначаеться д1яльн1сно-людином1рним принципом системного анал1зу. Людина 1с-нуе у певному середовищ1, усв1домлюе 1 д1яльно вадовольняе об'ек-тивн1 потреби, реал1зуе конкретн1 ц1льов1 установки наявними за-собами для досягнення бажаних результат^. ПередОачення таких результат^ складае сутн1сть прогностично! функц11 крим1нолог1чного попередження, яку сл1д анал1зувати в контекст! вагальносоц1альних прогноз1в. Вони систематизован1 в проект1 Держком1тету з науки 1 техн1ки про снстемний анал1э сучасного стану 1 перспектив ро8вит-ку Укра1ни. В проект1 "1нновац1йна економ1ка" пропонуеться: 1) вважати недоц1льним традиШйний п1дх1д до складання план1в "в1д досягнутого"; 2) перейти до стратег1чного програмного ц1льового планування; 3) валровадити ефективний контроль 1 анал!з насл1дк1в реал1зацП програм 1 план1в; 4) формувати комплекси моделей, "дерева ц1лей"; 5) робити це на вс1х р1внях: макрор1вн1, субм1кро-р1вн1 (мотивац1йно-повед1нковому щодо кожного члена сусп1льства). Засобами реал1зац11 названих ц!льових установок е: 1) створення системно-анал1тично'1 бази в УкраШ в ус1х г1лках влади, сферах сусп1льно! життед1яльност1, 2) забезпечення II науково-досл1дни-ми, кадровими, правовими, матер1ально-техн1чними заходами, 3) 1н-теграц1я творчих зусиль теоретик1в 1 практж1в, представник1в фундаментально! 1 прикладно! науки, НАНУ, галузевих академ1й, ву-з1в.
Представники Н1СД сформулювали прогноз щодо людського роввитку в Укра1н1 на середньотерм1нову перспективу, - ймов1рн1 сце-нарП: "Проекц1я" - зберехення сучасних тенденц1й на иаР' "Занепад" - деградац1я сусп1льно-економ1чного *иття, оС свободы людини в мохливостях власного вабевпечення, "Роев». актив18ац1я сусп1льно-економ1чного життя, п1двищення духовно-хн-телектуального р1вня, наСлиження до сучасного р1вня цивШвацП суспШств вах1дних кра1н. Синтев експертних суджень щрдо ймов1р-ност1 реал1вад11 вид1лених сценарИв в Салах: "Проекц1я" - 0,335; "Занепад" - 0,344; "Роввиток" - 0,321: отжв, в УкраШ - стан нестаб1льно1 р1вноваги. Фактори "Роввитку" вклочають сумарний вплив на людський роввиток в УкраШ, я кий ровпод1ляеться таким чином: 1) ваконодавча та виконавча влада - Б7Х; 2) в1тчивнян1 п1дприемц1 - 20Х; 3) 1нше населения - ОХ; 4) вовн1шн1 впливи -14Х, - всього 100Х. Зв1дси висновок - для стаОШвацП 1 роввитку ваоого сусп1льства потр1Сн1: 1) максимальна ефективн1сть д1й ва-конодавчо1 1 виконавчо! влади, 1х едн1сть, при розмежуванн1 функ-Ц1Й; 2) переключения енергИ вс1х в1тчианяних п1дприемц1в у про-дуктивне русло; 3) включения всього населенна у справедливу жит-тед1яльн1сть; 4) оптимально конструктивно використанна вовн1шн1х
ЧИННИК1В.
Ц1лкоы очевидним е вваемовв'явок ваэначених вагальносоц1аль-них 1 крим 1 нолог 1чних аспект1в. Сценар1й "Проекц1я" овначатимв "повзуче" еростання влочинност1, пог1ршення крш1ногенно1 ситуа-ц11, "Занепад" - це б1льш обвально еростання влочинност1, 1нтеи-сивну крим1нал1вац1ю сусп1льства, "Роввиток" - стабШвац1ю ситу-ацП в поступавши 11 покращенням, соц1альним контролем 1 регулю-ванням.
Загалъносоц1альне попередженн- влочинност1 орган1чно вваемо-детерм1новано 18 спец1алъно-крим1нолог1чним попередхенням, в пра-воохоронною д1яльн1стю. 30-31 с1чня 1906 року на баэ1 УкраЧнсько! академ11 внутр1шн1х справ в1дбулась м1жнародна конференц1я "Проб-леми реформування орган1в внутр1пга1х справ на сучасному етап1", орган18ована МВС УкраТни 1 УABC. Конференц1я багато в чому реал1-вувала принципи системного анал1эу, роэглянувши ва8начен1 пробле-ми в комплекса Йшлося про Концепц1ю реформування системи ОВС, яка включав в себе: вдосконалення управл1ння та орган1вац1йяо-штатних структур, роэвиток крим1нально1 м1л1ц11, м1л1ц11 громад съко! бевпеки. в тому числ1 мун1ципально1 м1л1ц1Т. апарат1в попереднього сл1дства, крим1нально-виконавчо! системи, внутр1шн1х в1йськ, кадрового апарату, правове вабевпечення вавначених нап-рямк1в.
Таке правове вабевпечення передбачае, вокрема, ровробку 1 в установленому порядку подання проект1в ваконодавчих та 1нших пра-вових акт1в УкраТни: 1) Закону "Про органи внутр1шн1х справ" (на ochobI Закону Укра1ни "Про м1л1ц1ю", перейменування м1л1ц11 на пол1ц1ю); 2) Закону "Про державну службу охорони"; 3) Закону "Про статус сл1дчого": 4) Закону "Про внутр1шн1 в1йська УкраТни"; Б) Крим1нального 1 Крим1нально-виконавчого кодекс1в УкраТни; б) smIh до Закон1в "Про пожежну бевпеку", "Про ветеринарну службу", "Про дорожн1й рух", до Постанов Уряду в питань д1яльност1 ОВС.
В висновках 1 проповиЩях дисертант в у8агальнен1й форм1 формулюе теоретико-практичн1 положения, як1 випливають в його досл1дження: щодо сутност1 1 основних напрямк1в системного анал1-зу в крим1налог11 на ochobI вапропонованого ним д1яльн1сно-люди-ном1рного принципу, - в точки вору подальших наукових ровробок, прикладних досл!джень 1 практики орган!в внутр1шн1х справ.
По тем1 дисертацЛ опу0л1 кован 1 так1 прад1:
1. Системний анал1в в крим1нолог11. - К.: Укра1нсы-и1я внутр1шн1х справ. 199В. - 100 с.
2. Систеыний анал1в в крим1нолог11. Концептуальн1 схеии. -К.: УкраЧнська акадеи1я внутр1шн1х справ, 1996. - 20 с.
3. Систеыний анал1е в криы1нолог11. - К.: Науково-теоретич-ний иурнал "Науковий в1сник Укра1нсько! акадеыП внутр1шн1х справ", 1996. - N 1. - С.165-182.
4. Соц1олог1чне оабеБпечення ваконност1 правоохороино! д1-яльноет1 орган 1в внутр1шн1х справ. - Ы1квув1вський вб1рник науко-внх праць "Забевпечення ваконност1 в д1ядьност1 орган1в внутр1п-н1х справ". - К.: Укра1нська академ1я внутр1ин1х справ. 1993. -С.19-26.
Б. ЗаконнЮть у д1яльност1 правоохоронних орган 1 в 1 соц1сао-г1я. - М1жвув1вський вС1рник наукових праць "Проблеии удоскона-лення криминального 1 крип 1 нально-процесуалыюго ваконодавства". - К.: Укра1нська академ1я внутр1шн1х справ, 1993. - С.83-88.
Ианоха А.Е. Системный аналкв л криминологии.
Диссертация па соискание ученой степени кандидата юридических науп по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. Украинская академия внутреи-шв дел. Киев. 1000. Рукопись.
Диссертация посвящена системному анализу в криминологии. Раскрыта сущность и основные направления системно-криминологического анализа. Предмет исследования составили сформулированный автором принцип деятельности как критерия развития человека, конк-ретизованный в Индексе человеческого развития, - применительно к криминологии, которая системно анализирует преступность, ее факторы, причины, условия, субъекта, а также пути ее предупреждения.
Результаты исследования использованы для разработки системы мер по повышению эффективности борьбы с преступностью, реализации Комплексной программы реформирования органов внутренних дел Украины.
Ключов1 слова: системний анал1з в крим1нолог11. д1яльн1сно-людином1рний принцип, 1ндекс людського ров-витку, злочинн1сть, II об'ективн1 1 суб'ек-тивн1 фактори, крим1нологичне попередження.
Uanoba A.Yo. Systora analysis In criminology.
Candldat dissertation on laa (J.D.). Specialisation 12.00.00 - criminal law end crlnlnolojy; criminal-executing 1пт». Ukrainian Acadony of Internal Affairs. Ifyiv. 1BS0. Reprint.
The thesis Is on system analysis In criminology- The basic trends of system crlmlnologlcne analysis are given. The subject of the research Is the prlnclpe of human activity as Its criteria, which Is shown In Index of human development applied to criminology. It gives the possibility to analyse slstematlcaly crime activity. Its factors, cause, conditions, human, subject and the ways of Its prevention.
The results of the research are used for the development of the system of actions directed on effectlvlty of combating crime and putting Into life the Composite Program of reformation of Internal affairs bodies of Ukraine.
Key words: system analysis In criminology, Index of human development, crime, crime prevention.
