АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Специально-криминологическое предупреждение преступлений (теория и практика)»
УКРАТНСЬКА ДЕРЖАВНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМ1Я РГБ ОД На правах рукопису
1 7 ОНТ 1994
ГОЛ1НА Володилшр Васильевич
СПЕЩАЛЬНО-КРИМШОЛОПЧНЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗЛОЧИН1В
(теория 1 практика)
Спет'альшсть: 12.00.08— кримшальне право! кримшолоНя; виправно-трудове право
АВТОРЕФЕРАТ дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Харк1в — 1994
Дисертац1ею е рукопис.
Робота виконана на кафедр! крим!нологП I виправно-трудового права УкраТнсько! державно! юридично! академП
ОФГЦ1ЙН1 ОПОНЕНТИ
1. Академгк АкадемП правових наук Укра!ни, доктор юридичних наук, професор
2. Доктор юридичних наук, професор
3. Член-кореспондент Академ!! правових наук УкраТни, доктор юридичних наук, професор
Закалюк А. П. Зелененький В. С.
Светлов О. Я.
Пров1дна орган!зац!я — КШвський Нац1ональний ун!верситет 1м. Тараса Шевченка.
Захнст вибудеться , 1994 р. о . .
годин! на зас1данн! спец1ал1зовано! вчено! радн Д 068.25.02 по присудженню паукового ступени доктора юридичних наук в Укра!н-ськш державнш юридичн!й академП (310024, м. Харк1В, вул. Пушкйг-ська, 77).
3 дисертац!ею можна ознайомнтися в б1бл1отец1 Укра!нсько1 державно! юридично! академП.
Автореферат роз1сланнй
р-
Учений секретар спец!ал130вано! вчено! ради, член-кореспондент Академ!! правових наук УкраТни,
доктор юридичних наук, професор I. М. Даньшин
'ЗАГАШ1Л )ui'PAKf¿R¡CÍi¡Ká РОБО'Ш
Актузльнгсть тигли дослгдцекня. IlaiiT.¡4Hi та еконоИчиг перетвореная в Украпп, побудоза демократично: ií¿.l.boboí" дзу-жави ГйЛЬПуиТЬСЯ Сйр^ОЗНшч З&'ОСг'дкШКй-! Kpi«.iBO.i4âhHOÏ ООСха-новкл, зростанняи алочпниосп. иг^тлстика св1ДЧйть, цо KicTb зар^естрованкх злочщ^в ргзко зсИльиИлася: IâBu р. -•196,2 тас., IÔ85 р. - 240,5 J>Jö9 p. '- 3¿~,¡5 тис.,
1990 p. - 369,8 тис., Iüsl p. - 4ú5,o тис., ЙЙЗ p. - 539,3 тис. Поершились як! chí характеристик!! злочцнност1, ¡до вп-являвться дерш' за все у зсНльшенд! в ïï структур! ar.JöcuBHO-руйнувальшх злочишшх нрояв1в, у зростанн1 час тки тякких злочин5в. Злочишйсть наблизилася до (¿актор i в поличного * значения, стала характеристикою стану сусп1льства, íctotheü дестабШзатороы сусп1льного ашття.
Гоотрота криы1ногенно'1 обстановки потребуе иегайно!" -активно*! протидН злочинностх, зд!.йскбши широкоиасштабиих, перш за все сощальних, комшыксних заход1в з боку сусп1ль-ства i диркав!!. Але icHye такон потреба у-спещалыйи систем! протддП pi зним злочиннш пршваы. Бона повьвна об'ед-нувати pi3Hi ниди д1яльност1 двр^авних opraHiB та гроыадсь-костх: ui4 вшодчдабвш влникнвння, а талсож ойаакенвя »i уеу-шния K^ü.uiHoreüHiíi яшм i ироцас^в ,до оперативного лерати-нання iiJiOMiiHhoï ьоввд1шш на ¿Лзшл. сгздЫх ïï розвитку. Щш напрягом повьраджувш1Ьно'1 д1ялыюот1, яке базустъся го-ЛО£НЛМ ЧШЮы На КрИШНОлОоЛЧШл Töopi'f,' 6 CilüUiiUibHO-icptiuii-
нолог!чьв поаЬр^дхоння удочшив. цох'о eípjktubiiictb - aauo-ру^а нормслыюх'о кйття лвдеи у сусн1льотв1, ¡снувашш прав'о-вох доржаш. Одашс рчзультитивнгсть цоаоридЕувально!
HOOTÍ Opi'ó.flI.ÍHO ЗаЛиЖИТЬ, ИО-ИОрЩО, В1Д (iVaüy ЗЛОЧшШООТ! ,
ockîльки "злочишаш вил" оуттсио иилпи^е uu hkíchí иоиаа-
3
ники роботи суб'ект1в попереджувального д{яння; по-друге, В1Д наявност! у держав! добре наж?оджоно'1 системи загадь-носсц{ального попередження злочинност!; ло-трете, в!д роз-робки Teopiï спец1адьно-крим1 нелогичного попередження зло-чин!в в умовах радикальяих соц1ально-економ1чних зм!к !. вт1-лення ïï у життя. У цьоыу зв'язку вельми акгуальним стае досл1джекня дисертац}йним шяхом лроблеми спец!ально-кри: м!нолог1чного попередження злочин!в.
Певний внесок у розробку теоретичннх 1 прикладних питаю. спец1ально-крим1нолог1чного попередження злочин!в зробали вчен! Аванеоов Г.А., Алексеев A.I., Ал1мов С.Б., Антонян Ю.М., "Багр1й-Шахматов Л.В., Бажанов M.I., Беляев М.О., Бород!н C.B., Бяувшт?йн Ю.Д., Давидекко Д.М., Вол-seHKiH '.В., Герцензон О.А"., Гуров A.I., Даньшин I.M., Долгова A.I,.» !ьал!нський А.Е., Закалюк А.П., Зелинський А« <1 Костидький М.В., Корецький Д.А., Крупка Ю.М., Кудрявцев В.М. .Кузнецова Н.Ф., Лекарь 0,Г., Лихолоб В.Г., Ы1нковський Г.М., Орехов В.В., Панов М.7., П{наев А.О., Поб1гайло S.D., Раска 6.6., Сахаров O.E., Сарк1сов Г.С., Сташис В.В., Танасевич В.Г., Тац!й В.Я., Туркевич I.K., Устинов.B.C., Иаргородський М.Д., Шляпочн{ков О.С., Ше-стаков В.Д., Шмаров I.B., Яковлев A.M. та {нш! спец!ал{--оти э крим1нологН î права. Результати ïx досл1джэкь у сфер! крим!нально-правових ! крим{нолог!чних проблем бо~ ротьби 3i злоч.;нн!стю, лошуки ефективних .систем i захо-д!в спец!ального попередження злочш}в п!дготували грунт для теоретично! розробки концептуальноТ модел! спец{аль-нськрим1нолог1чного попередкент злочин!в в УкраШ.
Р1зш«ан1тн} за зм!стом лроблеми попередження злочин-hoûtî розглянут! у kcuieki.ibffflx монограф!ях "Теоретические
основы предупреждения преступности" /П.: Юрвд. лит., 1977/ i
"Курс советской криминологии" у двох томах /Ы.: Юрид. лит.,
1985, 1986/. ' '
У формувашй основ i розвитку теорН спец1ааьно-крш«-
нологхчного. иошрадаення злочин!в зкачну роль в|д!грши до-
KTopcbKi дисертацй'. Жалгнського A.C., Закалюка А.П., Задь-
нвцького B.C., Орехова В.В., Раска е,6., Сарк1сова Г.С., Ту-
ркевич I.K. та хн.
Але зазначанг робота торкалися лила окремих сторхн про-
бтт, ряд важливих питань взагалх не зачхпавоя.
Пом!тнов Bixoa на ыдяху до правового t органхзац!Иного.
забезпечення дхяльност1 у попаредханн! злочшшоот! та окре- 4
ш и видхв стало, пршняття Верховною Радою Украхнн ¿uKOHiB:
"Про деркавну протрачу Ооротьби 3i злочишисть" вхд 25 чарв-
ня 1993 р.*, "Про. орган!¿»¡miiiHO-upaBOBi основи йоротьоц а ор-
2
гаН13оваыою злочинн{стй" в!д 3ü чарвнл I99t3 р. i Указа üpa-зиданга Украхны "цро КоордннахЦшши кокцтат по dü^oTböi з корухщгеы i ор/а.гхзовс.ною злочлшйстю" вхд 26 лисмпада Ii/93 року3 j "щи ноа1дклиди! заходи аодо поошыння dopo-fMk зх злочиньЦс-ш" jüä ¿1 лщцщ 199-1 {«.^
%'t^Ui взятк до yearu 1 то, но я^отягои чаоу, шьл upvu-
ЫОВ ИХСЛЛ ВЙАЙНШ1 UÜTfaTbOX pOCiiT t "заХЛС'х'У ДмебрХ&Цл, в /а—
panit вгдоулиоя значнх couiaiaHO-tiKOHOufчн1 i оаяИшчн!- aut-ни. Тоцу наосШдно заново осшсдити сутнхсть, роль i значения citeuicJibHoro иоворедаання, визначити лого завдання, хцлх, i.ieüti, вкдм, систему оо'ектхв i cyd'eKTiB, штоди: ноиородау-
^Голос Ухс^ахш;. 1993. 30 лшнш.
2Вхдоцост{ 1!%ховнох Ради. 1993. а 36. От.ЗЬЬ. isiii». та доц.; Голос Укришп 1994. 26 борйзня.
Зх'олос Ук^апш. 1994. 2 1'рудшх.
^Голоо Лс^аш». 1994. '¿а лшиш.
вального Д1яння, }нуориац!йш та }нше реоурсне забезпвчення, ыокшшост! у попередяйни! злочиннос?! взагал! 1 тяжких яаси-лышцышх злочин!в зокреыа.
Такаы чиной, сказана-вице св1дчить про дод!лысеть та перспектива! сть кошяексного дисертацхйного досл!даення фундаментааышх теоретпчндх питааь специального додередження. злочш!в з ыеток подальшого розвитку й удосконалецня теор!^' ! практики боротьои зх злшишпстш вУкраШ.
Щляьга ! основш;;д1 завдакняш доол!даення е створення вперше в Украхн! завершено!' иовдапцП сдец!ально-крим!ноло~ Пчиого подвредяендя здс-шнха, яка'вхддов!дала 6 .сучасному рхвкю крш!нологхчного знания ! насущнШ потреб! практики, цюрцулыЕаши дродозиц!п цодс, и' вт!лвшш у шття та викори-стщшя з;: :бутих теоретичних 'результат!в доол!дяення для роз-роока скоты.ш .додереджейня тяжких насильницьких злочин!в проти особи. "
Повтвт доол!дкбНия вклшае ишроке коло днтань сдед!-ально-крш.йнаюгхчного додередкення злочг !в, вир!шення яких дозволить забаздечнти ефективниЦ коьшлекешш характер вшшву I на крш,г;логеш1 явзища и процеси, котр! деторм!нують злочин-.Шсть ! окреыг Н прояви.
' ¡'¿¿тодолох'!я ! методики досд!джешш. Методолог!чною ос- ■ новою дасертод1иного досдхджешм е -катех-ор! I ! .дшюження д!-алектичного матер! ал!.зму, вмкориотання яких сприяло гаршо-
• Шиноыу доеднанд^ теоретичних ! еш!риздкх.р1вн!в досл!д-жоння, науковому осшслешю скледних сохЦальшхх та крикхно-
• лог!что. проблем ! доиуку оптимального виршення питань до-дередаення злочтшостх. 3 окреьшх шт'одхв викориотан! так!: !сторичщш, лог1чшгё» конкретно-соц1олог!иалй, систвино-структуршш* дор!вняльшй, сло!олог!чнии та !ншЬ
Дисе^тацПые досл!дне'шш, його висновкп I ракошндац!У грунтуються на литератур! з'£ЬюсоуД1, теорП спсте;л, соц!с-логП, психолог! I, кримхнологП , крилкального, крш!наяъно-процеоуального, криыгнально-виконавчого, адм!н!с-тративного права, теор!х держави I права, а також законодавств! ! нормативных актах-у сфер! попередкення злочинност! в!дпов1дно -до галузей права.
йип'гричну базу дисвртаих! становлять проанал1зовав! з позидГх да,.01 проблемы ран!ые отриман! вчешп.ш знания, практика р!знйх суб'ект!в у попередааннг злочьнноот1, результата вивчення в ряд! областей Укра'Ш!, особливо в Харк|БСЫпп, окремих вид1в злочин!в. Зг!дно з| специально розроблекои ин-* кетою було проведана /по окре«нх роках/ суцЬчьнз вивчення ар-ххвних к^41м!налышх справ щодо назйшенше у01шсгв : таяках тглоснпх уылодисень-аа 1^82 - 1ЭУЪ рр. ¿¿я аншЛзу .1 пои1э-яяння Бикористовувшшся узаг&оьнон! в!до..:осу! первикного об-л!ку УВС Аарк!всы;о1 облает! по цих злочинах. Предштоы вивчення сталь дал! про 1300 а^ыбстрованих (¿|&к21э сковння нав-миснах у&вом г -июд1яння тянких ¿{лесных уыхеодкень на лар-к!вщьн! - дбому й&Гакому дрошс&ово-аграрноьу рвг1он|, що е типовиы ¿а соц!ш1ьыо-^коноы!чнаш[, дешгрьф!чниш;, культур-м, кр^Лнйдогхчщип цаказшшшн для Л|а«Звровая УедаЗЕвк. Викоргегсвувйййся I даиршха озгришавя <лт1±шч1иас штер{-ал!в. _ .
Наукова новизна роооти полагав найашаред у тому, що за обсягом поруиы-шх проблем теори та практики спец!адьно-кри~ ' м!нелогичного попередкення злочянхв вона е першим у вхтчйз-нян!п кришнолог!* дисерт&ц!йшш доелгджешшк.
Наукову новизну мають- так! основнг наложения дисортадП, що вшюсяться на захист:
? - ' -
1. Вперше на ргвн! практичного застосування зацропонова- ; но кокцьшЦм сюц!аШ50-крш!надог!чь ;го понередження злочи-н!в у еяглядх -кошлеконого Швдисщшл! парного нанряму ноде-рбдт.увальнох Д1яльност{, котра включав 1{риыхнолог!чну цроф}-лакгаку,. закхИгення га перетпнання злочин1в.
2. Висовуеться й обгрунтовуеться положения про те, що в • конкретних 1сторячш1х уыовах розвитку окремих крахн, в тому' числ! I нашо! держави, з&гальноо оЩально понередження злочин-■ йсет! зведенз ыайже до ншуыу, що негативно впливае на кри-мхнолоГ1Чн! показники I стае на перешкод! д!яльноот! у спец!-адьно-кри.чIналогIчноыу попередаенн! злочин!в, За дих обставин прононуються шляхи оптамхзац!? спец!альног Д1ялыюстх у поде-.радженн! злочин!в в УкраШ. ,„
3. Сф рыульовано поняття"об'екта нопередаення злочин! в, розкриваються йоро основн! властивост!. Внерше у науковий Об!г ВВОДИТЬСЯ ПОНЯТТЯ К!ЛЬК!СН0-ЯК!СШ1Х показшш:!в КрИИ1НО-гехшост!, як основное властквост! об'екта: стунхнь крим!ноген-ноот1, крим!ногешшй наб!р I херим! яогеншй 'нтервал, Подаеть-ся нова клаопфхкахЦя об'ект!в попередаувального д!яши залеж-новхд природа I характеру х х крим!нального в лливу.
4. Бперше викладэно концепц!ю крим}нолог!чно? проф!лакти-ки злочиШв як сачост} иного налряму д!яльност! у допередженн! злочинност!, Крим!нолог!чна проф!лактика розглядазться у ви-, гляд! сукушост! чотирьох И специф!чних р!заовид!в: виперед-аення, спрямованого на понередаення виникнення крим!ногенних явищ I продес!в у сусп!льному житт!; обмекення, що перешкод-жаб поширанню крим!но1'енних об'ект!в| усунення, яке нридушуе чи л!кв$дуе остат!х I попереднуе нову актив}зад}» IX д!й; за-хисту, що. здЪонюеться з метою усунення умов, як! сприяють скоенню злочш^в.
5. Аргуцеыувться .положения про те, цо запоб!ганкя I пе-рвтинання злочин!в, як самостШих напряьш попередаання, слЬп розглядати в б!льш широкому разум!нн!, н1ж оперативна д!яль-Нхоть. На цих засадах розроблено основа! видд ! "заходи задо-б!гання ! перетшання здочнн!в.'
6. Впкладано цродозиц!!' щодо етворення завершено!' сьсте-.ш державна* органхв ! грокадських орган!зац!й, яка б в!дпов1-дала концепц!? скиц!ально-крш.пнодог!чного попервдаення злочп-н!в. •
7. Вперше дослхджено проблему штоду доперьдкувального вшшву, игд якш розум!вться науково обгрунтовашш 'дхдхгд до ц!леспряшваного руйнуючого дхяння на крнихногеншш об'ект. " 3_урахуванняы природи оо'.ект!в даегься класис;4кац!я ьетодхв. Це - метода еоц!альнсго, психогенного 'х правового хараатсфу.
8. а новшс дозиц!и розв'язузться пробела правового,-^ориадьшого, уднансовох'о, наукозого, казового та гкдгсго сурсного забеапач<~ная с1.сте.«ц сцац!£х,ьно-кр1»:а!полог!чного по- • царвддоння злонш^в. Доводиться, цо {снуша сиетека, не в!дио-в!дае им^еош иракхака, запроиововано новнД п!дх!д до
шання цах иитань. *
9. досл!д&зно проблему спхввхдноиення пришдш!в законности х Х!ревйнтивн01 д1яльноса,1. доводиться теза про несяШднхстъ правового регулйванна основнвх понять опэц1аяьоо-к|Ш1.»!нолог!ч-ного допередгмння /кры«!й01»енши об'ект, крдаЛногвнна особа, криШногенна сатуад!я, -х<±дцЛаогенн1 фах&ори тощо/, прав х обо-в'язк|в учасшдс!в стосункхв, а,о виншаъмь з приводу ! у с^ир! додереджекня злочинност!. ' '
10. Бнвчеио краЛнологгчну' характеристику иавшоиих уб«ьств ! тявдих тхлесних уыкоджень в Украхнг за -дек!лыжа ршив, Ьляп-лоно нйбозшчц! 'х'ъвдцдцП к!льк!снйх ! якхсних но.сазнлК1В су-
■. • ' Ь .
часнох насильницьксн злочинвост! проти життя та. здоров'я особи. " .
II. Вкявлэно I сфориульовано найб!льштип^в| кошсретн! жит-тев! ситу&цН', характеры! для переважшл б!льшост! навмисних убивств { макпх т!лесшх ушкодаень: одноразовии кон(р!кт з.! аналог,шла I незнаиадыи потерпгфши; передала криьгёногенна ситуаЩя; тривада крш.йвогенна ситуац1Я{ зовн! безконфл!ктна' ситуац!я, якШ звотайно передув конци!кт з хшшыи особаш, •. ' 12. Щюстекено заленш!сть м!к тривая!стю ков|ш!ктно1 аит-тевоI сятуац!1 1 реальною мокливхстю лопероджзння злочину. 06-грунтовуиться висновок, що яри вчасншу, активному I иро^сШ-ноыу втручанн! ауб'ект1в додьредкеная у конфл!кт ыожна заносит™ б&гатъсы ¡¡авьшоши убивс^ва*; та тлшшл т!леснш ушкод- • квнняы.• . •
13. Досл!дхсщо зв'язок мхк видом иавшсного убивптва та
^ тяякого Гласного ушкодкення 1 детерм!нуючиии Хг крщ!ногенни-' ш об'екташ. Доводиться, що хснуша кримхнально-правова кла-сиф!кацхя таких злочщЦв недостатня для ц!лей нодереджеыня, бо не дозволяв ■ кошсретизувати коло безаосередШх крилйногеа* них об'ект^в. Виходачи з хр>ого, за крим!ногенигы набором 1 . структурой иЫоообистшх сгроужгв сл1д розр£зняги чотири гру-'Ш1 вШценазваних адоч;ш!в: схыимно-побутов!, ситуацШно-дозв!-льнг>. так1,. що завчасно ялануюгься ! латояог!чн1.
14. .Сфориульовано,. вцходоти з сучаошх оохцалышх умов, кркы!ногени! коша. леи, як! де.тэрмхнують схыелно-нобутов!, ситуац!йно-дозв1льн!, так!, що завчасно плануються та яатоло-гхчн! навмисн! вбивства ! тяккх т!лэсн! ушкодкення.
15. На п!дста£1 отршаних результат!в доол!дкення ой-грунтовано вйсьовок, що зм!на структуры та динаы!ки дих зло-чин!в. зумовлена парш за все зм!ваш у матёр! альноиу 1 духов. до- • - ' . '
рому житт! знаадых верогв населенна.
16. Залропоновано основа напрягли д!яльност! суо'ект!в попередкення I комплекса конкретных заход!в кршл х шшхчч но х проф!лажтаки, запобхгання та ператинання навшгсшх убивств I тяжких тхлесних уыкоджень. ' •
Науков! результата, IX новизна отрш.инх здобувачей у лродесГ Кого безпосереднъо"1 багатолгтньох робо^л над теыоа дисертацхх, критичного осыислэння в!тчизшшох { зарусНг-шох лЦератури та св1тового доов!ду ропаредкеши злочшшост!, збору р!зноыан!тнкх е;.ш!р1лнпх данпх у х^дг области*' Укра1хы.
Тооретлчна г пиактичпа значим!сть х апиоба;ця дисерта-ц{йного доол^ддання. Заиропонована геор1Я свекольного попе-* редкення шке бутя. викорцстана при ихдготовц! проектов закону про цопаредкення злочпиност!, дер;1авног прографи попередкення окреиих злочинхв, роз^обц! загальНодараавнкх, рогхона-лъннх та локальных спец|ашшх прогри,, боротьби а негативными явищаик. йисловден! у длеертацп ыхркувакня цодо структу-ри х функц!Й суб'зктхв' спец! ального'попередкення можуть спри-яти створами едино'/ система деркавното ! громадського попе-редкення злочинност! в УкраШ.'Ыевна значения для яодальшо-го удосконаленая практики боротьби а! злочинн!стю мае конце-пц!я кетодхв понередаувального д!яння на кришногонн! об'ек-ти, пропозицИ щодо ресурсного забезпечення спац!ально-кри- • м!нолсг!чного попередкення злочин!в. Практичняй !нтарес обновлять таком рэкомевдацН з попереджейвя навиисних убивств ! тяжких тхлеонпх уыкоджень.
Голова! результата досл!дкеншх в! добрана 111 у монографиях, н&вчьльних ! навчаль но-иатодич них пскЛбниках, конспе:тах лекдха, отаттлх та хнших-публ!кац!ях. Дивир-х'ад!я иае зв'язох; з учбово-томат1Яниы планом занять в Украхнсыс!« дерасаьн!п :'-'•- II . . ' ■ '• '
юридичн!й акадеы!!'. I!' полокення використовуютъся у навчаль-ноыу ироцвс!, а також у наукою1 доол!дницьк1и робот! асп!^ рант!в та студент!в. Вих!днх висновки ! продочацп дасертацН обговорен! на к!дькох н^укових.! науково-драктичних конферен-Ц1ях, виклгден! на народах нравоохоронннх орган1в, у донов1д-них записках, проектах реко;.;овдац!й для р!зних суб'ектгв щодо иопередження злочнкхв.. До теыГ дисертацН здобувачем опубл!-ковано 33 науковг прац! -задаяьшш обсягоц понад 50 друк.арк.
Структура дксь^тал!!. Структура дисертацН складаеться Ли вступу, глав, нодхлених на параграфа, ! висновку. Ди-сертац!я ыае додаткз, б!бЛ10граф1Ю до глав 1 алфав!тний спи! сок основнох викорлстано'/ лхтератури. Обсяг дисертадх х -,397 стор. машинописного текст;'. .
... 3;,11СГ РОБОТИ • У "&студ!".обгрунтовуеться актуальн!сть I дхль досл!д-«ення» Еизначашчься методолог!я ! методика йога проведения, викладаеться новизна 1 основн! полокення, що вияосяться на ^захпст, теоретична 1 практична'значим!сть ''г.ерканих резуль- -тат!в та хх апробад!я.
Глав~.- I - "Вих!1шх додокзння теоцН спец!алько-крж;!до-логхчного поноредаоння злочлш!в" - присвячена питаниям з'ясу-вання його поняття, сутност! ! структура. У § I - Поняття.. загадь на хавакте ииотика 1 структура сдец!ально-каш!долог1чного копередаэннд: злочкн;р - досл!джено погляди вчених на поняття та структуру специального попередаення.- Групування !.анал!з . р!знкх точок зору на дану проблег,¡у привели до висновку, що сиед!ально-крим!нолог!чне попередаення злочишв. - де сукуп-н!сть-самост!йних'< але внутр!шньо зв'язаних ! доповншчих • один одного нанрям!в боротьбиз! злочиняхетга, змхегом якнх е д!яльн!сть дерзавнах органхв, громадських орган!зацШ •!
громадны у розробц! та рзалИацП заходив, опряшвашх на ви-пвреддення вшмкнещш,'обмоаеныл,.усуиеыня кршхиогенних яврщ i npoyeo'iB, якх створюють злочинну датарм1нац!ю, а такса недопущения скоення злочин!в на pi зцих стад!ях злсгашюх пове-fliHKL'. ... ■
Саец1альао-крщлцояог{чн9 аопереджашш адляе собой.скла-дяо-opraHi зовану систему протидГх злочинностг. Ця система спи-разться на крим!нологхчну теорхю, врадпчну галу правоЕих длс-. щпл!н з теоретичною базой i практачнп.л досвгдо.м всдповгд-аих дравоохоронних органхв, а такок на .метода i зассЗи imwx наук, досяшення яких ножуть бути використан1 у c^epi борогь-би 3i злочинйсти. ■ Таким чином, спец!ально-кр1ш1нолог1чн0 по-^ передаення е осойгшвой хнтегратавноы сдсте.лод сохЦальао-срево-вого в шшву на ;чрнмхногенн1 явида й продес::, яка о.сагщаетьад з трьох напряыха.д{яльыост{: кржлнш:ог!чнох нро^дсасг«;«-, загохЦгання та п'еретннашш злочанхв. '. . . • ■ = ..
- У s 2 - СпЬзвхднош&ння спаа1ально-килнтнолох'гчного i за- j' гадьноооцхзльногс та {шлих ная~алпк{в д!яльност1 у попеоедженн! 1 злочинкоотт -, зроблено спробу вясв{'глитп проблему загальносо-ц!ального ооиерэдавиня злоч.шаоЛм i показатд иого спхввхдцо-шещш з влда\а дхяльностх, як! оезпосер«дньо соряыованх на но-передження. злочинхв. ог!дно' з /.¡етододогхчнаи уявленняц про ед~-нхсть цШ, couiajibuoï пояхтшш i результатов ïï здхйсньння на шллху иобудови гарцоаЬшого суспхльотва, в херим! нодогхх ■ пайувала точка зору, цо во! або майжо ¿ci coaiasbHi заходи досягала намхченнх цхлей !, таким чином, одночаоно викоаува- --ли завдання загальносодхального подереджешш злочшшосЛ. 'Гаки душса'була спростована в сучасних ytijosax, зокр«.-ла, в /:<ра-ïHi. Соц!альна нояхгзхси зхткнулася з парадоксальной ситуацхси: багато вйшшвих,срд!&ш>но~еконошчш1х заходхв, опрямовшшх ; ■. ' 13 '
: розвкток ринкових В1дн0сан, об'ективно посилюють криьйногенну' обстановку. " • . ', . .
Отае, В2ЮДЯЧИ Í3 реалхй,. кояна сфорыулюпати так! реко— хлендадх!. I. Загахьносодгальне подереджешм мае будуватися деркавою паралелъно з соцхальною полянкою, як система захо— дхв, ослабляючкх KpuivüHoreHHi .¿актори. 2. Дршялаючи необххд-.' нх еконо;л!чн! р!шення сл!д передбачати ус i мохлив! ix' нега-' тивн! наслхдки i бути готовши до обыеження чи усунення ос-. . .таншх. 3. Caeixiалъно-кришнолог! чне попвредкення"злочин!в при зазначэних ушвах йо&э $ункц!онувати автономно, причоыу е^октиЕНхсть. тих чи 1ншх напря!.;хв i вид!в допередження зло-чин! в, буде залеа^ти в!д кршхногеннох обстановки, стратеги ,1 тактики боротьби 3i злочидн*стю. 4. Ослабления загальносо-< Д1шхьного попоредкення.. у дерк£шкоыу масштаб! не повинно ско-вуваты Шц!агдду рег!ональш:х та ¿.цсцевах орган!в влади i улравл!ння у иирскому, самостийному зд!йсненн! фхдповхдних '• загальносоцхалышх заходхв. 5. Сусп!льство'i держава ыають бути зац!кавленя;.Е1 в посиленн! крим!налог!"' toro ефекту соц!-■ адьних заходов, бхлыаш ix оргентованост! на подереджешм ';.-злочинносЛ i св!дшо йти на в!дпов!-дя! витрати.
Як хнтегральна система, спец!ально-крим!налог!чне по-. -дередження активно включае в. себе попёреджув&льн! зас.оби . !ншех-галузед'знания: крал! нал! стики, педагог!кд, правових ~ наук, coyiajTbHoi психолог!í, ncisxíaTpií, медицина, ,техн!ч— них наук тощо. Ст jpeHi на стяку з крдм!нолог!бю допередку- . валън! ■ систеш /надриклад,'1срим!над1стична проф!лактика, кр^.Лнсяогхчна дедагог!ка' тощо/, викорзстовуючи галовшил -'чпнол досяг}зення'сво1Х базових наук, вироблякль власн! метол;;, захода, засоби поперэджувального Д1янчя на явища ! про. цеол крямхнох'онйого характер,,-. '
• Г4 ' •
У глав! 1Г- Об'ект ох1еп!адьно-крш!нолог!чкого поперед-жерня злочин!в" - доел!джуеться 1стор!я х таор!я об'екта поле-реджувального д!яння. У § I - Становления понятая г сутнгсгь об'екта - простежуеться генезио понятая "об'ект "попередкуваль-^ ного дхяння". Це поняття початково эастосовувалось як загальне поняття чиолеяно! групп негативних явищ ! процес!в, пов?яза-них - на рхзних р!вгохх соц!ального буття - зх злочиннгстю, котр! у науков!й лхтератур! 1менуються причинами, умовшди, . оричинншли блоками, комплексами, обставинами, факторами тощо. Надал} даним поняттям стала охопдаватися злочинн!сть г саш попереджувальна ,Д1Яльн!сть. Акал}зуют р}зн1 погляди на це поняття, диоертант доходить висновку, що об'ект подередкувальнб-■го д!яняя - ца комплекс взаемод!вдих негативних явищ I проце-о!в'реально? дШсноот! матер} ального'! духовного характеру, як! мають властивхсть у взаемозв'язку детергянувати злочинн1сть та'и конкретн! прояви; окрем! особи, групп.та контингента. ос}б, котр! здатн} скохти злочин, а також д!яльн}сть суб'ек-т!в по IX попередженню. '
У §.2 - Злочкнн1сть та Н конкоатн! прояви як об'ект. попереджувального д}яняя - виклЬдаетьоя точка зору на злочин- • н!стъ як об'ект попереджешш..Поняттям "злочиннхеть" познача-етьоя.об'ективно 1снуюче у сусп1льотвх негативна явице, яке • . пост!йно з павною законом!рн!стю в!дтворюеться в ньому у ви-гляд! численних злочин}в. &цочшш!сть, як об'ект попераджува-льного впливу, необх!дно розглядати не'лише статистичною суку-пн!стю вке скоених злочин!в, а ! як явище, що }снуе у •сусп{ль~ ств! Г выявляв себе ща й р!зними негативными сторонами у вих1-ляд! засудкених оехб, ирим!налыюх субкультури, злочинно" д1- '• яльноот!, ¡финального профос}онал|зму тощо. •
У § 3 - МакВРР1э№Г|„ м!крор!шшв! ногативн! лгшша й .. .
' пронеси ! Блаотивостг особи як бб'екти допвреджувального д!- ^
яная - на' и {дотов! ангин зу р!зних л!тературш1Х джедел .3 чио-■ ленних явищ х.процекНБ у рхзних сферах матер!алъного та духовного киття суспхльртва та 1ндив1д1в вид!лявться коло нега-тивних явущ-1 продэс!в, якостей I властивостей особи, котр!' б-ззпосередиьо иов'язанх з! элс^иннхстю та П.нрояваш ! ви-стунають, таким- ■таном,_ як об'екти допередасувального д!яння.'
Уакрорхвневий. н!дх!д уодо генезису злочинност! дозволяв ■ видхлити групу явшд'х продес!в содхально-еконойцчного, пал!-тичного, !деодог!чдого; орган! зац!шо-унравл!нського та ххшо-го характеру, взаемозалежн!сть 1 взаемозв'язок яких породжу-! мть причини й уыовв вишкнення злочинност!. Дерше м!сце по. с!дають нагатнвн! явища, котр? цороднуються сунэречностями - • розвитку.опасного суспхльства. Де сугоречност! двох вид!в: сукеречност!, дхх виникають у самому наша,ту суспхльств! на " дацому етап! 1Сторичного розвщку, 1 суперечност!, як сод!а-льна спадщина, Явища и процеси, ио,- утруднюють формування за- . конопослушного типу особи ! викликають ант"ооц!альн! вчинки -• р!зноман!тн! ;■ сод1ально-економ!чн! криза, рхзке маДново роэ. шаруваннг., безробгття, гнфляд1я, урбан! защя та П негативн! щелхдки, нерегульована ц!град!я, демограф!чн! процеей, ал-когоя!зм, наркоман^,' сод!адьшщ паразитизм, дроституд!я, амфальн!сть, бродякнпцтво, дитяча б£здоглядн!сть, в!ктим~ н!сть, цравовий н!г1л!ам, некошвтент'Мсть, злочинна необе- „ рекн!сть тощо. Од ак цереваящ чНдшхсть'явшд ! процессе дьо-•'го р!вня совдального буття 'не може^бути об»ектомспец!ально-"крим!ЕолЬг!чного аопоредкення злоЧин!в. Вони в об'ектом за- ' 4гальносохйального- погоред&едня злочинност!..
•' Нхкр6р!вкав! негативн! явища ! процеси являють собою" сусн!льн! I м!кОр6бист! стооунки, якх складаються на\р!вн!
PlM'í, школя, влробничого колвктиву, побутового та дозв!дь-ного оточашш i форыуить негатива! морачьно-испхолог!чш вл?-otmbogtí особи, танов! для павного кола населения. -Дисартант, опираючись на творетичя! та ttiuifpiraHt досл!дквннн вчаних р|а-них галузал знания, доходить впеновку, >цо далеко не boi нега-tbbhí явища ti нроцеси, виявлен! у шкросэрадовадх, s oO'sktgí.i шац!ально-крпйнолог!чно1,о попередхення злочз»Лв. Багаго з них BOBMHH1 бути икуашш! об'скта..ш i шах впдхв подерадмува-льного вшь.ву. Але у своМ оукупцост! вони ыокуть сувормвата ■ нову хнтегральну як!сть - itpiii.ilногснши оа'екг. Розкриття pi зних кшбхнацЛх /набор!в/ таких сукулностай, як! характер-hí для тих. чи хнших вид!в злочинхв, та спроба i'x руйиувашш -проблема, котра баз сумн1ву вхдноситься до Teopi'í сдецхаль-но-кримхнолоПчного попарадаання злочиШв.
Група негативных явищ i яроцесхв, що отосуытьоя особи, включае природная! та придбан!' у nponeci íí онтогенезу якос-т! i властавост!. Дисартант иод!ляв погляд про те, що еоцха-льда сарадовща i лздвна постхйно зкаходяться у. склада!!! вза~ « . емодх'х: серидовища зрештою формуе пров|дн! антиеуоШлььх ря-си особи, ffiti, • набуваючи сааост!пност!, детерг-лиують 'íí спо-ci6 життл. Останйи, активно впливаичи на мотинацхйниц процес, викликае такх внутрхшнх стимула, якх будуть його забезаачувати. Б!опсихолог!чн! особливоот!, психгчн! аноыалП", !мйульсявн!сть, акцегоуацдя сам! по coOi крн:д!нолог!чно нейтрально Вони не утвормоть суб'ек-тивну детарыШзадЫ з^очиниох поведШси. . Ала у зв'язку з соц!адьцпии цсрокаш особи збхльшузтъся pi- • вень iMOBipHOOTi скосаня такими особали ибо стосовно них зло-чину, толу 4t категор!!' oci6 стаыть об'сктоы опац1альнсм'ршл!~' нологхчаого дсдерадкошш. • . . ' ' • ' .
У § 4 - Л!ялх,н!сть у поцомаддинн! злочиниоот! як об'чкг .
по. зреджувального д}яшм - дисертант, полем!зуючи з супротив-киками включения И у число об'ект!в /бо вона, н!би, волод!е лише ру!:Н1 вною -властив 1стю/, спираючись на теор!ю людсько'1 д!-яльност!, вносить додаткову -аргумента«!*) щодо дього питания. Д}яльн!сть у попередаенн! злочинност! мае не лише руйнуючий, . ала й творчий характер, який стдаулае сам дроцэс пошредаення злочинност!. Основною ланкою активно! попереджувально'1 д}яльио-ст! е розробка та виконання ,управл!нських р!шень, важливим . принципом яких е принцип оптимальност! при досягненн! ц!л!, що зумовлюеться надежною кошетенц!ею ! виконавчою дасципл!ною . суб'ект{в попередження. В!дсутн!сть таких рис у оотанн!х ро~ бить попереджувальну д!яльн!сть марною ! ндв!ть шк!дштою. Отже, з цього боку д!яльн!сть "уб'вкт}в виступае як об'ект, бо шдолгки в IX д!яльноот! в!добраяаються на !нших об'ектах /злочинност!, дахерм!нац!1, кримхногенних явищах тощо/. .
У § 5 - Сиртедший р!дх!д. ооновн! властивост! об'екта ! -• класи<£!кац^я - об'ект попередкувального д!яння розглядаеться як система. Системна "бачення" об'екта, ор!счтуши на так! у явления, як цШсн!сть, структура, взаемод!я, 1нтегративн!сть якост!, дс„воляе отримати про нього нове знания. Об'ект мае властив!сть зумовлювати злочинну повед!нку. Цю !нтегративну лластйв!сть об'екта ми називаемо крим!ногвнн!атю, що етимоло-г!чно пов'язано з поняттяи "аороджукяий злочин". Крим!ноген-н!сть - це така крим!нолог!чно значуща властив!сть об'екта попередження злочшЛв, що показуе конкретно залежн!оть об'екта 1 злочийу» злочинност! взагал!. Дане поняття правом!рно вживати т!льки у спалучэнн! з р!зними покяттями об'ект!в попередження злочинност!, а сама: крим!ногенна особа, крим!ногенна ситуац!я, кримЫогенний фактор, крим!нигенна властив!сть особи . Крим!ногенна ос оба - це лвдина а комплексом соц!ально зу' .18 ' . .. -
мовлених характеристик, типових для тих, хто в!дзначаеться В1днооно сталою злочинною поьедШсою. Цен комплекс виник внаол1док нэсприятлавих уыов формуваиня особи, П аиття i ВИЯВЛЯвТЬСЯ у систем! вчщк1в, створюоти п!ДЬЛ11;б"Ну ii,;OBip-h!cti> скоення злочину в певних уыовах. Щд кр^лногзшгол ситуац!вю розум!еть.ся сукупнгсть ргзних за походкеиняи об'ективних обставин, що винхасають зовн!, як!, ззаемод!кчп з моралышаи установаыи особи, зумовдкдать i'i алочинну нова-д!нку. Яви,.д ii процесу объективного ! суб'ективиого характеру, KOTpi прискориють прийняття р!шення про скозннл зло-чину, назнваються крш.гёногеннш.ш факторыгл. Криг.:!ногенн1 властивост! особи - це так! соц|альн! ! б!опсихолог!чн! аномал!if, як! беруть активну участь у формуванн1 антисуоп!-льного насгановлення особи ! в подальыаму стаить внутршн!-ми уыоваьш, котр! оприявть скоеннм злочину. Крзи!ногеннготь сл1д розглядати як властнв!сть конкретного" об'екта. Власти-bictb ця виявлявтьоя через здатн!сть таких об'зктхв утворкь вати причини! зв'чзки. Це означав, що окремим явищаи, проце-сам, когатанним рпсап особи, якою не аула б хх хрглыно^н-н!сть, не власгава причинна дет5р:л!нац!я. Лише у CBOi'ii су-купност! va взавпод!? вояи можуть утворрвати нову !нтегра-» тивну шерсть - причини умова /або комплексах/ злочшшсат!, окремих вид!в злочин!в, хлшсретних злочишв. КрлЛй'огошИсгь об'екта - величина зи!яш, а тоау зона можв бутя воображена такими кхдыйсними i як!сшшн иоказАжаш: ступ!нь крин!-HoroiiiiocTi /тобто: вще-нижче/;. кршЛиогапшы' Hu6ip /бтлыю --,мошо/KpM.iiиогешши !атэрвал./йаихчв - дан!/; СтуЩнь кри-MiH0r0HH0CTi ~ показкмк, л кип визначив гЛру uici властивгот! об'екта, б!лшу чи кеншу здати!сть йбго ашиьу, тобто можли-в!сть породжувати або сприятя злочшшостг. iipc кршЛиох'ошЛъгь
И
об'екта та П ступ!нь св!дчить певна !нформац!я, оск!льки такий об'ект виявляе'себе зовн!, стае б!лъш-менщ пом!тним. , ■ Криы!ногенниЯ наб!р - структурний показник х'рим!ногенноот! об'екта, який вказуе на явища и продеси, котрх створюють цв крим!ног9нн1сть. Крим!ногенний {нтервал характеризуе зро-' станяя чи зменшення кримхногодност! об'екта, "в!дцалення" або "наближеншх" його до причинно? детерм! над! 1. Таким чином, чим вищий .ступхнь ,крим!ногенност! об'екта, тим мешиий крим!яогенний 1нтервал ! навпахш. Крим!ногенн1сть об'екта ! його властивост! виявляшться при крим!нолог!чних доол!д-
К8ННЯХ.
Крим!ногейн! об'екти доц!льно згрупувати так, щоб вони стали уразливиш для тих чи ,!ншх метод!в попереддувального д!яння. "ому природного основою класиф!кац!1 е характер кри-м!ногенних оД'.ект!в, хх природа, генезис, Зг!дно цього роз-р!зняються групп крим!ногенних об*ект!в социального, правового ! психогенного походження. Група крикхногенних об'ек-т!в-соц!ального характеру знаходиться у г'апазон! в!д нега- ' тивних явищ-на р!вн! сусп!льства до. крим!ногенних явищ !', властйв.стел конкретно'! особи. У групу крим!ххогенних об'ек-т!в правового характеру, вклотаються явища, генезис яхозх лада ть у сфер! правових недосконалень, грубих поыилок, проти-правних д!й, несвоечасного, некомпетентного регулювання сус-п!льнах в!дношень. на р!зних р!внях соц!ального буття. Група крим! ногенних о >ехст!в психогенного характеру охопдюе тх ■психолог!чн!, дспхопатолйгхчн! та 1ншх кри.мхнологхчнозкачу-щх аномал!!', когр! дезорган!зукзть сусп!.льнз життя, вШгра-ють деструхтшну роль у процао! сод!ал!зацН 1 ресоц!ал!за-д! I особи,: иврошкоджають чи обмекуить П здатнгсть адекватно од!нкхвати сво! вчинки. •
У глав i С; - "flzmi соц!адьно-кршл{нолог!чного попеседчен-ря; а;ркм!нологгчна дра.охлактака. запрягания' та пыоетинаннд злоч;т|в" - досл!джуеться понятая, вщда та свозр!дн!сть дхяль-hoctí у проф!лактац!, 3anoúirauHi'та парэтинанн!" злочин!в. § I - Кри?ЛнодоНчна нооМлактика; спагоШка. структур i характеристика ви д i в .- uioTHTb викдаденкя погляд!в дисертанта на оутщсть крим1нолог!чнох проф!лактики, Крим1нс.а0г!чна проф!лак-тика - це частина спвц!ального яопередження, яка вклшае р|зно-мангтну за характером, змхстом,. часом,сферою застосуваяня, ц}л-лю ! методом д!яльност! деркавних органхв, грошдськчх органг-зацхй ! громадян у випередженнх виникнення, обмэжання, усунен-ня крнм1Ногеиш1Х об'ект!в ка захмст! соц!альш1х uíhhoctoíí i ' благ особи в!д злочинних досягань. В залеяност! в}д того, на як! явица й процеси опрямован! прор1лактичн} метода i заходи; можна в ид i лит н чотири види крш.йнолог{чнох прорлактшш, -котр! в!дпов1да;оть {деУ cnauiaíisauií та професГоналхзацГг" поиереджу-вальнох д!яльност!, а сама: проф!лактика випереджання, обменен— ня, уоунення i захасту. Профилактика випереджеиня оходлвз дхядь-HicTb pi3íi.ix cyó'eKiiE боротьби 3t 'злочинн1сти i спряпивана на поперадкення впьлкаьння крнмхнойогхчнзх явищ ! процесгв у сус-п!льно.м; .cim'i. Бона епрямована на з&нобхгашш сусально, шзбез-печнш яви^ал, цо 'мокуть вккшшути I, бьзпосередаьо або опосе-редковано, детерм1нуватн tí чи Им i злечишй прояви. Така про-фглаггшса вклшае широкий кшшыкс соц!альыо-бкоьом1чшис, лог!чнлх, падхтичних, правота, декогр^чнвх та i тих ааход!в, яким у дисертацГх дазться б&лойна"шдакюрдоода; Щд про^Длак-тжо.з «¡¡»йш дюзудйеа-ыш д|диьЛс*ь суи«вкт1в uonapeдх:шш% яка хыроьц-содааз ношрлны крп;Л ногеимх об'ектхв не. тих 1 л- 1нык:: PIbIjí.x сусп{льства, диторытшчц!I окро;гйХ.вид»в &очшшоо?{ та (iíOpuyuetiiLu «вшовкх рцо píэних катагорм злочипцхь. Вхдоао, ¿0
баг„то негативних суспхльннх явищ сучасного етття не можна уоу-кути теш заходили, котр} е у -розпорядиенн! сусп!льотва. бдишь! мовливий зас!б проф!лах<тичного вшшву на тая! явища - це обме-кеннл ххнЬого криминогенного'д!яння. За характером заходи про-ф!лактики обмеження ыокуть бути такими ж, як ! заходи проф!лак-тики випередкення, але за зы!стом, методами, засобаш тощо -р!зн!, Профилактика усунання передбачаз таку д!яльн!стъ субч' -т1в, яка придушуе чи л1кв!Дуе крим!ногенн! об'екти ! поперед-куе нову актив!зац!в 2х д!й. Очевидно, що крии!нолог!чн! пал!-три профилактики усунення на р!зних сусп!льних р!внях будуть несхожи Прсфхлактика захиоту розглядаеться як сукупн!сть за-ход|в, що зд!йснюються з метою л!кв!дац!1 умов, як! сприяють окоенню злочин!а, та /опосередкрвано/ автигромадоьких погляд!в. ' Профилактика захиоту покликана створити достатнШ захист 1 без-пеку ыатвр!альних.оỈКт!в та особи, а такоя зовн!шн! перешко-ди для злочиншх посягань на суоЩльн! ц!нност! та блага особи. •В робот! формулюються економ!чн!, техн!чн!, технологии!, кри-м!нал!стичн!, крим!яолог!чн! та !нш! засоби - роф!лактики захи-сту.
. У.§ 2- - Довдттд,, ордб/рщх.дхь „1, .дадрявд.....зед<?б{ш~
ня.злочинам т- досл!джуеться проблема запоб!гашш злочинам, п!д яким розум!еться самостийна специф{чна чаотина спец!ально-кри-м!нсшогхчного понередження. Бона складазться |з сукупност! за-ход!в, спрямованих на охфем! груш й конкретн! особи, котр! • виношують злочиншй нам!р, замислюють скоешш .злочинхв. ! пози- -тивно сприимають злочинний слоо!б киття, з метою дискредитува-ти алочинну повед!нку, добитися в!дмови в!д злочинно* мотивад!\' й нам!ру або в!д цродовження злочиннох д!яльност1. Вайчаст!ше запоб!гашщ злочинам здхйснюеться на рЬ;н! конкретно?, особи, але можливо розглядати д!яльн!сть по запоб!ганюо злочинам ! на
22 ■
p}BHi окремих труп населения, дв мокв виникнути своер!дна "гру-пова р{шуЧ1Сть", "масовий нам!р щодо скозння девних або будь-яких злочин!в. Заходи дротидН злочиннЫ мотивац!'! доц!льно п!дрозд!лити на дв! груди: заходи' дере opt антад!х" акгиоусп!ль-Ho'i настанови i активн! контрзаходи. Перш! сдрямован! на ство-рення й п!дтримання. надежного piBffii спец!альних економ!чних ! соц!ально-психолог!чш1х програм, розрахованих на те, щоб лвди-на у ооц!альн!й груп! отримувала б б!лы1нменш довне задоволешш своЗг'х потреб. Актавн! контрзаходи - це актив!зад!я правомерного реагування населения з приводу затяжних конфлгктгв, проти-д!я крим!ногешшм ситуагцям, усунення умов, що сприяють скоен-ню конкретних вид!в злочин!в тощо. Д!яльн!сть в !ндив!дуальному 3anodiraHHi злочинам включае заходи переконання, примушення, п!двищешш оберашюст! 1 додомоги.
У § 3 - Сутнготь f 3mfct д!яльноот! у перетинаннт злочп-- перетинання злочинхв визначазт~оя як' сукупн!сть вид!в д!-яльност!, спрямованих на припинення початого злочину шляхом розробки ! 'здШнеши снец!альних заход!в. Допереджувальна робота на стзддях приготування й замаху на злочин залежить в!д обсягу виконано! злочинно'! д!ял£ност!, оооби винного тощо. У зв'язку з цим розр!зняють заходи спонукання, обережност! та активного втручанкя. Заходи спонукання здШснюються з матов досягнення добров!льно? вгдмови в!д продовкення злйчшшог д!я~ льност!. Заходи обережност! застоеовуються для того, щоб ство-рити умови, як! виключамть моюшв!сть ч"и перешкоджають дродов-женню початох злочинно"! дгяльност!". Заходи активного втручання перадбачають негаину реакцгю у випадках, коли звол!кання аотя-гне за собою базносорэдне злочишш посягашм. Вноситься г;,оио-зиц!!' щодо удосконалення структури суб'ект!в перотлнашы злс~ чин!в, i'x д!яльност!, правового забозиочошш, посилоння щ<о,.!-
23 .
лакгичного д!яння крим!нального закону, б!лъш активного вико-рлстання його заохочувалышх норм, ув ,ення в криьШюльний ' кодекс норыи про право особи на перетинання злгчин!в тощо.
У глав! 1У - "Суб'екти •попереджувадъно! д!яльноот!: реа-' льн!сть ! шляхи удосконзлення" - наведено висновки дисертанта щодо суб'ект!в саме спед!ально-крим!нолог!чного попередження злочинност!. § I - Поняття суб'екта ! система суб'5кт!в спея! -аяьно-крим!нолог!чного погГередження злочинност! - присвячений пощуку конструктивного поняття руб'екта. Суб'ект попереджува-льнох д!яльност! - це державний орган, громадська орган!зац!я, соц!альна група або окрем! гро;«вдяни, як! зд!йснюють на р!зних р!внях деркавно'1 влади ! управления заходи крим!нолог!чно1 проф}лактики, запоб!гання ! по'зтинання злочин!в, мають у зе'Я-зку з цшл д~вн! права, обов'язкк х несуть в!дпов!дальн!сть за досягнення потр!бних ШлеД. За типом попередкувальнох д!яльно-ст! ! м!сцем у систем! попередження злочинност! моаща вщЦлитй • суб'екта, як!: визначаать основн! напрягли кри;,11нолог!чно'1 портики-! забезпечують 11 реал!зад!ю; зд!йсн* ть безпосередне управл!ння ! координац!ю м!к окремими налрямаыи ! учасникаш попередження злочинност!; вшшляють 1 п!знають крим!ногенн! об'екти та !нформушь про де зад!¡давлен! суб'екти; виконують за-:оди попередкення злочин!в. На сьогодн! едино'/ системи суб'ек-т!в спец!ально-крим!налог!чного допвредаення злочин!в в Укра?-я! немая 1, до реч!, н!коли не було. Структура !снуших держа-вних орган!в 1 дея*..:х громадсышх орган! зац!й-но пристосована до робота у шдередкенн! злочинност! !, зокрема, кркм!нсшог!ч-н!й проф}лактиц!. Тощ ус! спроби довернути ц! суб'екти до та-ко! д!яльност! не матимуть усп!ху. Виникае потреба створення в УкраШ системи суб'ек^в саме спец!ал^но-крчм!нолог!чного попередкення злочин!в.
У § 2 - Характеристика суб»ект!в спец!ально-кпкм!налога-'
ного пoпeroJ ення злочин!в - досл!джуються р!зн! вар!анти систем суб'скт!в нопередження злочин!в ! рекомендовано модель си-стеми суб'ект!в, яка в!дпов!даз концехщП спец!ального нопередження: законодавч! органи; органи опец!ально створон! для-роз-робки програм попередження злочинност!; виконавчо-розпорядн! органи; держави! -.оординуюч! органи; правоохоронн! та правоза-стосувальн! органи; органи державного, культурно-виховного 1 гооподарчого управл!ння; учбов!, мадичн!, рол!г!йн{ та !нш! органи ! орган! зац! 5!, рухи, воен!зован! формування, громадськ! орган!зац!У, фонда тощо; виробнич! колективи та /х громадськ! . органи 1 формування; соц!альн! групп; с!м»я; об'еднання бать-к!в, родич!в, сусШв; громадяни. У дисертац!'! висловлюотьоя ■ пропозицН щодо структури 1 напрям!в д!яльноот! давно !снуючих та нових суб'ект!в спед{аяьно-крим{нолог!чного попередження злочиИв, IX б!льшо'У ор!внтац!1 на попередження злочиниост!.
У глав! У - "Метода спец!ально-кшм!нолог{чного попередження злочин!в" ~ влкладено головн! положения про метода попз-реджувального д!яння. У § I - Поняття методу попородптвального д!яння И класиЬ!каи!я метод!в - п!д методом сл!д розум!ти нау-ково сформульований споС!б попереджуваяьного впливу на крим!но-генний об'бкт. Методи - це стратег!чн!' шляхи руйнування крим!-ногенних об'ект!в. Забазпечен! прогностичнюли даниш методи ставзть основою розробки ц!льових комплексних програм поперед-ження злочинноат!. На IX основ! розробляються вже в!дпов!дно до Ух природа ! природа крим!ногешшх об'ект!в конкретн! заходи ! засоби, тобто вт!лен! в орган!зад!йну форму певн! опоооби впливу на ц! об'екти. Виходячи з природа крим!ногвнних об'вк-т!в методи попарэджувального д!яиня можна розби'ти на три групи. Це - методи соц!адьного, психогенного та правового характеру.
У § 2 - Характеристика метод!в попереджувального д!яння -
25
головду увагу прщйлено иошуку i обгрунтуванню.метод!в поперед-ження злочин!в. Матоди отвального дтяння. За своею природою ni методи мають. соцхальшш характер, tío спряыован! на кртпногенн! об'екти, як! за cboím походкенняы зумовленг сод!алышми умова-ш киття. До них «окна, зокреыа, В1днести: метод в!дведення ан-тисусп1ЛЬН01 активност!, суть якого иолягае у тому, що для населения, особливо д)и ii крим1ногенно! частини, створштъся та впровзджуються програш выведения / 'канал! зування"/ ыожливо! антисусп!*ьно'1 активност! шляхом численних альтернативных форм задоволення ix потреб i 1нтерес!в; ¡иатод декриихногеШзащ! с!~ мешюго неблагонодуччя, тобто'виявлення ü усуненкл крим!ногенкьх koh^uiíktíb у cLv.'í; цетод дь-алкогод!зац1 i населенна; метод руину-вання крнглгнально! субкультура, тобто метод розв1Нчаши злочинио-го способу-хшття, Шдриву авторитетов кршЛиального середовища, ослабления ix вшшву на п!дл!тк!в ,та молодь; метод npoTmU'í крн-м!ногенним ситуад1ям тощо. Метода психогенного д!яння. Метода психогенного д!яння - де засоби !н$ормад!йного, !нтелектуадьно~ го, медико-психолоПчного вшшву на души та довед1Нку певно! особи чи кола оо}б. Цими методами метод масовоУ комун!кац11, тобто розповсюдкення !&Гюрмац!!£ з метою справити !деолоПчниа вплив на HaQTpiá, думки, оценки, рвения i поведтнку значно'1 к!лькост! ладей; метод медико-реабШтад!иаого впливу, спряыо-вашй на недопущения злочину з боку ос!б з психхчними аномаи!д-ми; ме.од розв'язання ношуковоУ активност!, призначешш для бо-ротьби з такими яващами, як вавдал|зм, «acosi побоУща nijyiiTKiB; метод крим!ногенетичного характеру, пркшшканий !нтегрувати зьа-. ння тадоов!д в усуненн! акдактуацН, агресивност}, !шульсивно~ ctí, комплекс!в неповноц!нност! тощо. Матоди правового' л?янкя. Бона иають стимулгаати.заохсчувати, сприлть шровадаащю та ро~ звитку сод!вльно—позитивно! повод!нки лвдей, протид!лтк.в13ник~
20
ненню потенц\альних та !снутаим крим!ногеншш об'ектам,- негати-вним стереотипам повед!икп, деформацН особи тощо. До них належать: метод крим!нальио-правового утримання /загальне \ спец!-альне попередження злочин!в/; метод декрим! нал{зац{У та дэиэна-л!зац!1; метод депривон!зоцН, коли покарашм збер!гае частку свогх властивостей, але злочинець не знаходиться у м!сцях по-' збавлзння вол! серед злочинного середовища, не засвоюз соц!аль-ну роль "в'язня", не под1ляе крим!нальну субкультуру тощо.
У'диоертацП вироблен! рекомондац!!' доильного використа1Шя. у боротьб! з! злочинн!стю викладених та !нших метод!в. спец!аЛь-.но-крим!нолог!чного попередження злочин!в.
Глава У1 - "Нравов!, ШорманЬш! ! росурсн! проблемп опе-ц{ально-кпим!нолог!чного попепедиення злочин!в" - присвячена ■ ■ досл!даенню комплексу питань, як! в!дносяться до реоурсного за-безпечення. Дравове забезпечокня спец!ально-крш!нолог!чного попередження злочин!в /§ I/ - це встановленкя у законах та !ших ■ норматнвних актах ц!лей й завдань попередження злочинност!, кола об'ект!в та суб'ект!в, 1х комнетонц!!, в!дпов!дальност!, а також основних пршщшИв, метод!в ! напрям!в д!яльност! у попе-родженн! злочин!в. АналГзуючи законодавство р!зних галузей пра-■ ва, норматив^ акти, як! регулюють попередаення злочинност!, дисертант доходить висновку, що в УкраУн! поступово створкхзться нормативна база спец!ально-крим!нолвг!чного попередження. Разом з тим, анал!з колишнього й сьогодн!шнього законодавства» практична д!яльн!сть ов!дчвть про ряд суттввих недолШв. 1сну!оть прогалини у регладантац!? багатьох важгавих питань, як! стосу-ються вид!в спэц!ально-крим!яолог!чного попередження, оообливо . крим!нолог!чно? проф!лакгЕКИ, д!яльноот! суб'ект!в попередження, кола об'ект!в ! мвтод!в попереджувального д!яння, ресурсного забезпечення, стратег!! й тактики боротьби з! злочинн!стю
2?
в оучасннх умовах. Отже, для усуненхи. цих та Шшх недолШв, ' зазначених у дисертац}!, norpföHe удосконалення оистелш попереджвння злочинност! та Гюго правового забезпечешя. Винпкла нагальна иеобх!дн!сть у прпйшттх Закону Укра'/кн ■'"Про поперед-ження злочинност!". В його' основ! повинна лежати концешйя попереджвння злочинностi у масштабах держави, виходячиз П" мок-дивостеи на даному етап! розвитку.
У § 2 -1цфорцап!я про об'ркт ..п8п!ачьно-кР1м!нолог1чного допереджання злочин!в - розглянуто проблеед*крим!нолог!чнох lapopManii для потреб спед!алъного подаредкення. На думку дисе-ртанта, KpiiMiHoaoriHHa 1нфорглац!я характеризуется як сукудйстз осмислених та пристосовних до потреби суб'ект!в подередження 8лочин!в зиань про 1срим1ногенн! об'екти та ефективн!сть попе-реджувальнпх методхв ! заход!в. 1а|»ормац!йне забезпечення по~ переджешш злочинност! - це д1яльн!сть у ц!деспрямованоыу збн-paHHi, переробц!, sdepiiuiHHi ц передач! крим!нблог!чнох itfpop-ыац!х. lH$opuaMiüHü забезпечення потр!бно розглядати як !з ш!-стового, так ! з процедурного боку. У nepiuoivsy вддадку масться на уьазх сук;/цн!сть необх!дких i эстатнхх дакдх, як! стаков-лять iHpopi.iauiiiHy базу суб'ект!в. попереджвння здочинностх, а у другому - техн!ка' збиракня, дареробки, збер!гання та перо-дач! BiAoi.;ocTüii через систему iH^opmuijiaoro зв'язку. Далг у дисертацГх досдтдхсуеться питакня про ccHOBHi джврела кршЛко-Л0Г1Ча01 !нформац!х, про. дзяк! способ-' Гх отриыанцл, ооо&шво для зд!Яснення крим!нолог!чно1 профилактики, що потребуе кри-м!Нолог!чного прогнозування, про виаоги до таког ЩюрмацГг тощо. На основ! проводеного досл!дкення формулюютъся дроаозн-ni'i цсдо створе ння едино!" !нрормац!йно!' систеш спедхакьно-кршл!нолог!чного подередження злоченхь.
Норцакьне (¿ущщ!онування оистеш попередкення мошшве лк-
ша при достатньому ресурсному забезпеченн! /§ 3 - Дзяк! питания ресурсного забезпечення спеи!адьно-крлм!нолог!чкого поперэд-яэння злочин!в/. Ресурсна забезпечення попоредаюння злочиннос-т! включае, зокрема, ф!нанси, кадри, датер!ально~тохн!чн!-засоби. Проблему ресурсного забезпечення сл!д розглядати з позицИ забезпеченност! окремих суб'ект1в боротьби з! злочинШстю ! з' позиц!Т само? концепцП попередження злочиннбст!. Перш за все, . вид!лясться трупа спец!ал1зоваш5Х еуб'вкт!в: правоохоронн! органи, 'ресурсна забезпечення яких зд1йснюеться у централ!зовано-иу порядку з державных джерал. Ресурсна забезпечення правоохо-. ронних орган!в йда на посилешш оперативних налрям!в поперед--ження злочинност!. Менша увага прнд!лясться ресурсному забезпе-ченню крим!нолог!чно1 проф!лактики. Цей напрям взагал! слабб ■ ' забезпечеюзй.
Актуально уявляеться також проблема профес!йно'! п!дготов-ки кадр!в щодо проф!лактики злочин!в. Потр!бна не взагал! особа з вищою юридичною чи !ншою осв!тою, а спец!ал1ст-проф!лактшс,' який оданував би теор!ю ! пршстику попередження злочинност!. С'ерйозного ресурсного забезпечення потребують доркавн! компле- ■ .'ксн0-Ц1ЛЬ0в! програш-попередження окреких вид!в злочин!в,'про-■ граыи !ндиё1дуального попередження злочин!в"тощо. Отже, потр!бен кардинальней поворот до матер!ального та ¿ншого ресурсного за- ■ безпвчення ус!х напрям!в 'попередження злочинност!.
У § 4 - Пятош законное?.!.....! спец!адьяо-крим!нолог!чыв по-'
перодкеняя ■ злочин!в - -розглядаеться важлива' проблема оп!вв!дно-шення принцип!в законное«! 1 превентивно? д!яльност!.' Ефективно I-Д1юча система спец!альнсйсрим!нолог!чного попередження злочин!в , п!двищуе р!ьень соц!ального контролю, посилюз йротистояння сус-п!льства крим!ногенним об'бктам. У'той же час вона може спричи-нити зм!ну правового статусу ф!зичних та юридичних.оа1б, запо-д!яти 'щ моральиу, фГзич'ну ! маияову шкоду,' породити нов! праве-
в!дносшш, суб'екти котрих ориюаотъся £х учао нивами воупереч CBOiii воя!. Виникае питания: чи но воде сала концепц!я спец!а- ' льно-криы!налог!чного попередження до визнання Teopií небезпеч-•ного стану особи? Дисертант переконаний, що для 3á6e3ne4eHHH загальних iirrepeciB, захисту соц!альних цШюстеи i демократ!i' необх!дна система дш, котра иротистояла б двструктивним для сусп!льства предел! ктним иосяганням, кримхногеншщ явищам ! процасам..Полем!зуючи з деякими оионэнтаки, котр! вхдкидають концепцию»поиерадження злочинност!, úo вона,' за íx словами, робить усíx потенцШними злочиндями, дисертант вмсовуе хдею необх!днох рхвноваги ы!к принципами 3m:ohhoctí i превентивно'! д!яльносг!.. Така рхвновага ыогшгаа при дотрнманн! ряду умов. I. Точне визиачення в закон! поняття "крим!ногенннн об'ект" та його buaíbv 2, Визнання законом права поиереджувального втруче-^ ння з боку держави i суси!льства. 3. Належна реглаыентацхя ком-петенц11 суб'ека^в попередження злочинностх. 4 ЗакрПшення ви-. черпнох сиотеш гаранты прав i законних iiiTopeoiB рзнчаих ! юридичних ocio. 5. Установления вхдповхдальност! учаснш^в спе-1Йально-кршл!нодог!чнкх стосушЦв при иоруыенн! закону.
У глав! УП - "Оцец!алх>но-коьм!нолг!чне попараджонщ пао,н~ дьюшькпх злоч»-щ!в иротк особи" - дослхджуйться проблемл попередження ¡шетишшцьких злочин1в ыроти життя та здоров'я особа. В!дкривае П § I - Пак-тон! ьбинства i thsk! тЫа&ьт ухвашш-ня; cv4;iom:il стен i основу! к13№{нолог*чк{ ы:сц в У^тхдт ? в якоцу аодаеться порхвнядьиа крпм!нолог!чна характеристика нав-мисних убивств i тяжких тхлесних уикодашнь в УкраУн!. та Kpa'í-нах СВД за ряд рок! в. Результати в.ивчення св!дчать як про нэвну стаб!льн!сть ix основных структурних покашшкхв, так i про н> ■ сприятлиь! тенденцП у'к!льк!снзх i гж!сньх показниках цах ш-д!в злочин!в. -
Загалы к!лък!сть зароестрованих навмиоких убивств 1 тяжких т!лесяих ушкодяень в Украхн!, починакяи з I9S8 р., неухиль-' но зроотае: 1988 р. - в!дпов!дно 2016 1 4241, 1989 р. - 2589 i 5939, 1990 р. - 2823 ! 6673, 1991 р. - 2902 i 6850, 1992 р. -3079} 8117, 1993 р. - 4008 i 8174. По м.Харкову та.облает} /в!-дпов!дно/ но кавмисним убивствам: 1988 р. 51 i 115, 1989 р.' -63 } 159, 1990р. - 80 ! 175, 1991 р. - 87 ! 192, 1992 р. -103 1 213, 1993 р. - 107 ! 248.По тяюшм т}лосним ушкодкенням /в!дпов!дно/: 1088 р. - 175 i 296, 1989 р. - 191 Í 361, 1990 р.-300 i 503, 199I р. - 235 ! 449, 1992 р. - 322 i 570, 1993 р/ -. 318 } 555. Схожа динаШка цих злочнн!в спостер!газться в ус!х •колишн!х союзпях республ}кэх, ала кое<рц!ент злочинност! на 100 тис. населення но Украхн! в серодньоыу нижчий, н!ж у Pocl'í, Беларус!, Узбекистан!, Казахстан!, Молдрв! та íh.'Од!нюши от-риман! статистичн! дан!, дисертант доходить таких висновк!в. I. УкраУйа, пос!даючи друге м!оцэ /п!сля Pocí'í/ за абсолютизм •. числом' зареестрованих навшгсних убивств ! тяжких т!лесних уш~ коджень, по íx коаф!ц!енту на 100 тис. населення значно "по-ступасться" Рос!Y та !шшм краУнам СНД, що пояснюеться( оче- ■ видно, в!дносною соцгальною стаб!льн!стю, в!дсутн!стю збройних конфл!кт!в, воликих м!грац!йних процесгв, негативного вшшву • зару1'-'шх крахи.. Цей факт треба мати на уваз! при проведенн! соц!ально1 noniraioi в УкРаХн!. 2. 1сторично п!дтверджуеться -фундаментально положения крим!нсшог!1 про перевалено соц!альну ' зумовлен!сть'тяжких насильницьких злочин1в проти 'особи. 3. Означен: шепрлятлив! тенденц!! динам!ки даних злочхШв будуть • тривати на фон! пЬсилення соц!ально-економ!чноУ кризи. 4. Спе- ■ ц!ально-крим!нолог!чн1 заходи иожуть протид!яти темпов! зроота-ння злочинних прояв!в. ' ' .. " '. _ - ■"
Шдтверджуеться зроблений ран!ше висяовок учених i прак-
31 .
тик!в. про переважно с1ыейно-побутовнЙ $ ситуац!йно-дозв!льний характер навмисних убивств 1 тяжких т!лесних ушкоджень, Ала, починаючи 3-1993 р. у структур! цих злочин!в наы!тилися деяк! • !стотн! зм!ни; частка навмисних-убивств наблизилася до 30$, а тяжких т!лесних ушкоджень - до 11% /ранШе в!дпов!дно - 15$ ! 1%}. Едизько 80$ даних злочин!в скоюеться у веч!рн! та н!чн! години, п!д час зловживання спиртними напоями, способом запо-д!яння потерп!лому побо!'в руками ! ногами, кухощшми ножами /кожне друге убивство 1 кокне п'яте тяжке т!лесне ушкодкення/. Водночас сл!д в!дзначити, що б!льше н!ж 10? цих злочиМв скоюеться !з застосуванням р!зно"! вогнепально'1 збро!', в тому чиолг в!йськового зразка. Пооилюеться теддешця п!двщення ступеня сусп!льног небезпеки насильнидьких злочин!в, зростання тяжкос-т! Ух насл!дк!в, зухвалост! та швиправдано!' жорстокост!, У процес! дисертацШюго досл!дження виявлено чотири види наЁ-б!льш типових життевих ситуад!й, що передують сковнню навмис- . них убивств ! запод!яншо тяжких т1лесних ушкоджень на грунт! .с!мэйно~побутових, ситуац!йно-дозв!льних та деяких хнишх сто-сунк!в: одноразовий кон4л!кт з! знайомими ! незнайомими потерпит; пер!одична конфл!ктна ситуад!я; тривала крим!ногенна . ситуац!я; зовн! безконфл!ктна ситуац!я /звиЧайно 5Ей передув конфл!ктна ситуац!я з !ншими особами, або нестаб!льн!сть'пси-х!чного стану винного тощо/. Установлено тахож. 'що тривал! крим!ногенн! ситуацИ значно "пот!снитя" !нш! види оитуац!й, що поясшоеться поПршенням соц!ально-дсихолог!чного кл!мату в сусп!льств{. - .
Ьм!ст мотив!в злочин!в стае б!льш.кснкретним, якщо анал!-зувати види зь'язк!в ы!к злочинц&м 1 потерп!лим. До 505? потер-п!лих при вбивствах без обтяжувчих обставин займають подружи, колишне подружжя, особи, як! леребувають уфактичних шлюбних
32
в!дносинах. ''в яэ характерно для квал!ф!кованих вид}в убивств,-хоча й тут кожний шостий потерп!лий - подружжя або розлучен!. Ооновна маса потери!лих припадав на ос! б, як! знайом! !з зло-чинцем /сп!льн! робота, м!сце проживания ! проводження часу/. Щдтверджуеться висновок про певне зниження "порога мотивацН". Взагал! мотив при с}мейно~побутових та дозвхльних злочинах мае вмоййно-ситуативний характер, Зб!льшуеться частка неадекват-них гострот! конфл!кту, зовн! безглуздих злочин!в..Констатуе-ться факт деякого п!двищешш групово!' наоильницькоУ злочиннос- . т! / II% убивств ! В% тяжких т!лесних ушкоджень/.
Отриман! певн! дан! про структуру особистост! злочинц!в •! потери!лих. Спосте'р!гавться пост!йне.зростання ж!ночо'! наси-льницькоУ злочинност!. Наивищу крим!ногенну активн!сть щодо" ■ ' вбивств за ст.93 КК виявляють особи в!ком 19-25.1 30-40 рок!в{ . за ст.94 КК -.особи 30-40'! 41-50 рок!в; щодо тяжких т!лесних . ушкоджень /ст.Ю1 КК/ - 26-40 рок!в. Висока крим!нальна актив- ■. н!сть эазначених в!кових труп у скоенн! квал!ф!кованих убивств /ст.93 КК/ пояснюеться тим, що молода! убивц! вчишоють злочини част!ие з корисливих або хул!ганських.мотив!в. Для в!ково? ■■ ' 'групп 30-40 1 б!льшз рок!в характерн! алкогольна обтяжен!сть, • с!мейно~побутов! чвари, судим!сть за насильницьк! злочини, " притягнення до адмШстративно! в!дпов!дальност! тощо. Стосов-но тяжких т!лесних ушкоджень крим!нальна активн!сть мае знач-ний розкид в!кових показник!в, але й тут б!льше 50% злочин!в ' ' ■ вчинюеться у в!ц! 26-40, рок!в. Понад 50$ злочйнц!в мають йере-' дню'або спец!альну середню осв!ту. Убивц! эй ст.93 КК здеб!ль-- шого не майть с!м»!, близько 50$ ос!б засуджених за ст.101 КК . УкраУни - нэодружен!. Певне значения серед крим! ногенних фак-тор!в мае соц!альний стан злочинц!в.. Нанриклад,'у 1982 р. .до-", над 33$ винних у скоенн! "злочину н!де не працивади Й-не вчили-
^ ■ зз ■ ■ '
оя. Щоправда, у 1988 р. цей в!дсоток знизився яаполовину, але рже у 1993 р. в!н зр!с майке у три рази ! складав близько 50$ 1 ус!х злочинц!в, За соц1альшм отаном I родом занять оеред винни* вид{ляетьоя трупа роб!тник!в неквал!ф!ковано! прац! /до 40$/» а також ос!б без певного м!сця проживания 1 Д1яльноот{. Половина з них - ран!ша судим!. Ц! дан! додатково св!дчать про ооц!альне походження причин й умов скоення бШшост! насидьни-цьких злочин{в проти киття та здоров'я особи. Заслуговуе на увагу! тбка соц!алько-демограф!чна ознака з'лочивд!в, як етн!ч-на належнЮть. У" тепер!шнШ час проблема "закордонно!" злочин-ност} набував в УкраЗгн! ! Харк!вськ!й облает! тривожний характер. У 1992 р. "гастролери", переважно мешканд! кавказьких рес-публ!к, скоКли понад 60 агресивних злочин!в, у тому числ1 вбивств 1 тяжких т!лесних ушкодкень. Серед морально-психолог!ч-_ них рис особистост! здочинц!в пом!тн! так!: алкогрльне обтяж-нення /70-90/У, !мпульсивн!сть, прим!тивн!сть потреб, психопатами! властивост!, р!зн! псих!чн! аномал!як! мають содгаль-не ! б!опсихолог!чнв походження. Найб!льш в!ктимними е чолов!ки Иолодого в!ку, котрг н!де.не працюють або займаються неквал!ф!~ ' кованою працею, р!вню яко!' в!дпов!дае р!вень особистост!. Пове-д!нка б!льшост! з них часто в!д!дравала провокуючу роль. Разом з тим, у структур! потерп!лих з'явилися особи нових соц!альних верств /кооператору фермери, Шдприёмц! та !н./, зб!льшилася к!льк!сть потеряШга серед людей дохи; то в!ку. '
Отже, основн! сод!ально-демограф!чн! й морально-психоло-' 1"!чн! риси злочинц!в та потерп!лих протягом значного пер!оду часу залишаються практично незы!нтши, але за останн! роки значно зм!нилися соц!альн| ! духовн! умови життя населения . в Укра'/н!.
7 § 2 " Крим!ногенн! об'екти, кк! детермтнують навывюн!
34
вбивотва ! т"та! т!лесн! ушкодження - розглянуто питания про ■ • видов! комплект крим!ногенних об«ект!в. Диоертант сто'/ть на позицИ" б!льш диференц!йованого п!дходу до класиф!кац!?,нав-Мисних убивств ! тяжких т!лесних ушкодаень, оск!льки практику ц!кавлять крим!ногенн! комплекси, а також структура м!жособяс-тих крим!ногвшгих конфд!кт!в. На цих класиф!кацШшх п!дсгавах данГзлочини можна з'еднати у чотири групи: I/ с!мейно-побуто» в!{ 2/ еитуац!йно-дозв!льн!; 3/ т!, що завчасно плануються; А/ патолог1чн{. До пвршо'1' групи входять злочини, ж} вчиншть-ся на грунт! тривало* побутово? ! внутр!шньос!м9йно? конфлШ-ност! и!ж злочинцем 1 потерп!лим. Ця трупа злочин!в мае специ-ф!чний комплекс крим!ноганних детерм!нант: крим!ногенн! об'ек-ти на р{зних рГвнях соц!ального йуття спл!таються у складне • об'ективно-суб'ективне психодоНчна м!жособиств становищо-кон-фл!кт, котрий породяуе, як правило, тривал! або пер1одичн! крам!ногенн! ситуац!?, що виникають внасл!док пост!йних сути- . чок стор{н з приводу сво?х раальних або уявних !нтерес!в, пре-тенз!й, статусу особи та И повед!нки; злочпнам передув загоот-. рения ! ускладнення конфл!кту у зв'язку з одноб!чним чи взаем- ■ ним винористанкям ф!зичноТ сили для вир1ш9ння конфл!кткнх еп!~ зод!в; алкогол!зац!я м{кросередовища \ безпосер9дн!х учаони- -, к!в конфл!ктю!х !нцидент!в; недол!ки у д!яльноот! правоохорон- • них орган!в, м!сцевих орган!в влади, громадських орган!зац!й, адм!н!страц!й п!дприемств 1 уставов тощо. Ситуац!йнсндозв!ль~ • 'ним злочинам передуют* ситуативн! конфл!кти, котр! вичерпу»-ться часовими рамками ситуацН. До ц!е¥ групи можна в!днасти яавмион! убивства ! глян! т!ласн! ушкоджэння, скозн! з хул!-ганських мотив!в, корист}.та !нпшх спонукань, а також !мпуль-сивко. Кркм!ногешшми виступавть нёгативн! явища об»активного. 1 суб'ективного характеру: недостатне матер!ально-культурне
оснащения соц}ального серадовища; зростання в. сучасних умовах ,поих!чш5х навантажень | надружаност!, алкогол!зад!я, негативна роль крим!нально? субкультура; знижэння соц!ального 1 превентивного контролю; нев!дпов!дн!сть м!ж статусом особи та П завищекими ор!ентац1ями, Тратя трупа алочин{в досить р!знома-н!тна за мотивами 1 дагерм! нушими крим!ногенними объектами. Для ц!е'х' групи злочин! в належать навмисн! убивства 1 тяж-к! т!лесн1 ушкодження, сковн!; з корнет}; у зв'язку з виконан-ням потврЩлим службового або громадського3обов'язку; з метою нриховати }нший злочин або полегшити його вчииання, а.такса . поеднаний }з згвалтуващхям; з помети, реЕноицв, а також най-ман! вбивства. Для дано!' групи втрачаеться снтуативнЮть ско-ення злочин!в ! характерна тривал!оть формування нам!ру, хоча й тут злочиное! може парадувати конфл!кт. Хоча крим!ногенн1 набори та спонукальн! мотиви у злочин!в дано? групи к!льк!сно ! як!сно в!др!зня-<эться, все ж вони пов'язан!: а несприятливою сод! ально-аконом!чною ! морально~психолог!чною обстановкою в . крахи!; з розшаруванням лодей за майновии станом; з! зменшен--:ням-прошарку законопослушных громадяя; з криы!ноганною корис-■ тю; з люмпен!зац!еи, алкогол!зац!ею, наркотизац!ею значних , . труп населения; погашениям сод!ально~психолог1чного кл1мату на вгробництв!; а розпововдденням в!ктимност!; з небувалою пропагандой в к!но ! на телебаченн!, в газетах ! книгах куль. ту сили, кулачного права, наоильства сексу, глуму над особою, що знижуе П эахащен1сть 1 нвдоторкан!сть; з поширенням крим!-, нально! субкультура оеред населения; з недопустимим в!дставан-нямсоц!алшого контролю над злочинн!ста;. недостатним сод!аль-ним, поих1чним, ф!аичшщ, техн!чним, правовим аахястом особи тощо. Четвергу трупу злочШв становлять убивства ! тякк! т!~ ; . лесн! ушкодження, окоен! особами, що мають аномал!х псих!ки,
36 '
як} не вшшг'ають 1х осудн!сть. Крим!ногенн! об'екти, як! де-терм!нують мочини ц{<й" групи, включаюсь негативн! явища соц!-алъно-психолог!чного, псих!атр!чного, медико-подаг ог{ч ног о, шдако-реаб!л!тац!йного, орган!зац!йно-управл!нського, правового та 1ншого характеру, котр! у дисертац!! детально розгля-нут!. '
У § 3 - Крим!нолог!чна прсхЫлактика. запоб}гання та перв-тинання навмио^шх убивств ! тяжких т!леоних ушкоджень - з ви-користанням в!дпов!дних метод!в попереджувального д!яння про-понуютьоя коиплекси заход!в щодо крш!нолог!чно'У проф!лактикй, . запоб!гання та перетинання цих злочин!в.
Крим1нолог!чна просМлакткуа навмисних убивств ! тяжких т!леоних уикоджень. I. Втручання оуб»вкт!в попереджувальноУ д!яльноот! у кризов! ситуац!! /запровадження спец!альноУп!д~ готовки сп!вроб!тник!в правоохоронних орган!в для реагувашш на прояви насильства у с!м*I; посилення уваги до повед!нки , акцентуйованих ! з псих!чними аномал!ями ос!б; створеши спе-ц!ально! психолог!чноУ олужби в учбових закладах, вяправно-трудових установах, арм!V. 2. Зменшання практичних можливоо-. тей скоення злочин!в /посилення патрулювання у населених пул~ ' ктах; перетинання знаходження в Укра'Ш громадян без певних • занять та м!спд проживания з !нших краУн СЦЦ; п!двшцення контролю за обертанням зброУ; удосконалення !нформад!йного забез-печення суб'зкт!в попэредження злочин!в; орган!зована дискре-' дитац!я у загальнодержавних масштабах злочияного ов!ту ! кри-мШальноУ субкультури; посилення покаранкя за насильштьк! - злочяяи проти життя та здоров'я особи. 3. Виховна ! 1нформа-. ц!йна робота серед населения /запровадження пост!йноУ право-во? ! крим!нолог!чноУ.по!нформованоот! громадян про злочин-н!сть, насильницьк! злочини ! заходи боротьби з ними} робота
оарвд населения, спрямована. на зызшданкя Б|кт«мрост! та !н./. Д. Залучекня громадоькоот! до попераджанкя тяжках насильниць-ких злочин!в. 5. Допомога жертвам насильшщьких аяочвд!в.
?адрб!гащя навмгеним убиштвач I тяжким т^леошш уп^од-женняи. I. Пареар!ентац!я антисусп!дьно1 настанови особи /п!д-вищення !нформац!йного I ресурсного забезпечення оуб'еШв да-ного виду поперэджувально! д!яльност5; посл!довне зд!йонення принципу нев!дворотност! покарання за вчинки, як! передують ' наомльницьким злочинам} примирения стор!н конфд!кту тощо/. 2. Активн! коктрзаходи /!ндив!дуальна переор!ентац!я антиоус-п!льно"1 кастанови; оперативке втручення у розвиток злочинно? д!яльност! тощо/.
реретацання' навмтоних убивотв ! тртких т^лесних уакоджерь. I, Орган!зац!ййо-превентивний напрям дератинання злочин!в /створення спец!ал!зованих п!дрозд!л!в ! труп у систем! право-охоронних орган!в по боротьб! з тяжкими насильницькими злочи-нами та "1х профес!онал!зад!я! удооконалення роботи з особами,
як! мають псих!чн! аномал!?) усунеяня в1ктамност! пеаних труп
*
Населения та конкретних ос|б тощо/. 2. Спонукальний напрям /розишрення заохочувального спектру крнм!нального законодавст-ва; схилення до добров!лъноИ в!доюви в!д прбдовжэння злочинно! д!яльноот!} вжиття заход!в обереащост!,захиоту оооби/. 3. Активна протид!я ррзвитку злочинно* д!яльноот! /удооконалення контролю за крам!ногешшли особами$ ператинання' злочшшо! поведении} затримання, арешт, йритягнэнйя до крим!налъво¥ в!дпо-,в!дальноот!, !ндив!дуал!зац!я покарання та !н./.
, Уо| попередаувальн! напрями, метода ! заходи спец!ально-крии!налог!чного попередження злочин!в конкретно сформульован' для безпосереднього íx викориотання у практид!.
■ У "Вионовку", що зав ершуз дисертац!ю,' п!дбито п|дсумки ■"• ' ; . ' 38 .
доол{дження, виз качено перспективу подальше; розробки теоретич-них ! прикладних проблем спец{ально-крим!нолог!чного попередже-НИЯ ЗЛ0ЧИН1В.
Основн! положения дисертац} I надруковак! в таких роботах:.
I. МокограШ. книги, навчальн! пос!бники. текста лекц1Я:
1. Специально-криминологическое предупреждение преступлений. - М.: 1992 г. Рукоп. деп. в ИНИОН РАИ г.Москва, 9 кв!тня 1992 р., № 40411 - 10 друк. арк.
2. Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву. - Харьков: Вища школа. Изд-во при ХГУ, 1976. - 8 д.а.'
3. Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступности: Учеб. пособие. - X.: Минвуз,. 1981. - 4,5 друк. арк.
4. Предупреждение хищений государственного и общественного имущества: Ксл. монография} Под ред. И.Н. Даныпина. - X.: . Вища школа. Изд-во при ХГУ, 1988. - 8 друк. арк./ 2 друк. арк* .
5. Криминологическая характеристика, предотвращение и пресечение преступлений: Учеб. пособие. ~К.: УЖ ВО, 1989. -4,2 друк. арк.
6. Криминологическая характеристика преступлений на предприятиях и в организациях агропромышленного комплекса и разработка мер по их .предупреждению: Кол. монография} Под ред. И.Н. Данышна. - X.; 1990. Рукопиоь деп. в ИНИШ РАН. - М.: 1991, 23 мая, № 44668 - 7 друк. арк. / 3 друк. арк.
7. Попередженяя злочинност! правоохоронними органами« Навч. пос!бник. - К.: НИК ВО, 1991. - 5,3 друк. арк.
8. Допередження злочинност}: Конспект, лекц!?. - X.: Укр. юрид. акад., 1994. - 2,3 друк. арк.
П. Статт|. тези допов1дай. науковиу пов!домдекь та риотупгв на ^от!)вренд!ях
9. Судим1сть } адмШстративний лаг ляд /у спхвавтор,/ // • Рад. право. 1974. № 5. - 0,5 друк, арк.
10. Позбавлення права займати певн! посади або за£матися певною д!яльн}стю /у сп{вавтор./ // Рад. право. 1976. Л I. -0,5 друк. арк.
11. О понятии криминологической профилактики преступлений // йробл. законности на соврем, этапе 'коммун, стр-ва: Тезисы докладов и кауч. сообщ. распубл. науч. конф. 21-23 ноября 1978 г. в г.Харькове. - X.: Вища школа, 1978. - 0,2 друк.
■ арк.
12. Понятие криминологической профилактики преступлений и классификация ее мер // Проблемы соц. законности: Респуб. меж-вед. науч. сборник. - X.: Вища шкода, 1980. - Вып. 5. - 0,5 друк. арк.
13. Роль и значение судимости в предупреждении преступлений // Личность и уголовная ответственность: Сб. науч. тру-
•дов^ - Саратов, 1981. -.0,6 друк. арк. ' 14. Понятая й характеристика предмета специально'!' проф}-лактики злочин1в // Рад. право, 1984. № I. - 0,5 друк. арк.
15. Обьектц деятельности по предупреждению хищений социалистического имущества // Актуальные проблемы юридической науки на этапе развитого, социализма! Краткие тезисы докладов ' и науч. оообщ. респуб, науч. конф. 16-18 октября 1985 г. в / г.Харькове. - X.: Вища школа, 1985. - 0,2 друк. арк.
. 16. Сл1дча проф!лактика злочин!в /недол!ки та шляхи удо-скокалання/ // Рад. право. 1985. № 12. - 0,5 .друк. арк.
17. Пути повышения предупредительного значения представ- : ; ланий следователя /криминологический аспект/ // Пробл. соц.
законности: ^еспуб. межвед. науч. сборник. - X.: Вища школа, 1986. - Вып. 17. - 0,5 друк. арк,
18. Деятельность районной /городской/ прокуратуры по разработке мер предупреждения преступлений и иных правонарушений /в соавтор./. - X., Филиал Ин-та повыш. квалиф. прокур. работников,,1986, - 0,5 друк. арк.
19. Некоторые вопросы специально-криминологического предупреждения преступлений // Региональнне особенности госуд. стр-ва и укрепления правопорядка в свете идей Октября: Тезисы докладов и сообщ. науч.-практ. конф. 12-14 января 1988 г. в " г.Орджоникидзе. - Орджоникидзе, 1988. - 0,2 друк. арк.
20. Объекты специально-криминологического предупреждения • преступлений на предприятиях АПК // Проблемы соц. законности: Респуб. межвед. науч. сборник. -X.: Вища школа, 1989. - 0,5 друк. арк.
21. Некоторые вопросы предотвращения преступных посягательств на социалистическую собственность // Правовые и специальные средства охраны соц. собственности: Тезисы выступлений к областной науч.-практ. конф. 9 октября 1989 г. в г.Ха-
. рькове. - X.: Харьк. высшие курсы МВД СССР, 1989. - 0,2 друк, арк. '
• 22. Роль местных Советов народных депутатов как координаторов в системе специально-криминологического предупреждения преступности // Актуальные проблемы совершенствования деятельности ме'стных Советов народных депутатов в условиях перестройки: Краткие тезисы докладов и науч. сообщ. регион, науч.-практ. конф. 27-28 сентября 1990 г. в г.Харькове. - X.: Юрвуз, 1990. - 0,1 друк. арк. •
23. Опыт изучения общественного мнения в роли криминологической осведомленности населения в предупреждении преступ-
ностн // Актуальные проблемы формирования правового государ-ртва: Краткие тезисы докладов и науч. сообщ. респуб. науч. конф. 24-26 октября 1990 г. в г.Харькове. - X.: Юрвуз, 1990.0,1 друк. арк.
24. Крим!нолог!чна проф!лактика злочин}в // Рад. право. 1990. Л 8. - 0,5 друк. арк.
25. Кришногенность объекта специально-криминологического предупреждения преступности // Проблема правознавства: Реопуб. "м!жв1д. наук, збхрник. Изд-во Киевбк. ун-та. - К., 1990. - Вып. 51. - 0,6 друк. арк.
• 26. Принцип законности и специально-криминологическое предупреждение преступлений // Проблемы обеспечения законности в механизме правоприменения: Тезисы докл. межреспуб. науч.- ' практ. конф. - Волгоград, 1991. - 0,2 друк, арк.
2?. Проблемы специально-криминологического предупреждения преступности // Проблемы укрепления законности в условиях правовой реформы /теория и правоохранительная практика/: Сб. науч. статей. - Владикавказ, 1991. - 0,6 друк. арк.
28. Деяк! питания удооконалення боротьби з: злочинн1стю
в УкраШ // Проблема боротьби з! злочиннс1тю в УкраУн!: Тези • допов!дей ! пов!домлень на респуб. науков!й конф. 25-26 вере-свя 1992 р. у м.КаУв. - К., 1992. - 0,2 друк. арк.
29. Роль прокуратуры в специально-криминологическом пре-■ дупревде'нии преступлений // Закон Украины "О прокуратуре":
.теория и практика его применения: Краткие тезисы докладов и науч. сообщ. респуб. науч.-практ. конф. 18 марта 1992 г. в г.Харькове. - X.: 1992. - 0,1 друк. арк.
30. Криминологическая характеристика и предупреждение умышленных убийств и тяжких телесных повреждений // Тяшсие насильственные преступления против личности; уголовно-прав о~
вые и криминологические проблемы предупреждения: Сб. науч.^ трудов. Под. ред. проф. Н.П. Митрохина. - Мн.: Изд-во Академии милиции МВД Республики Беларусь, 1992. - 0,7 друн. арн.
31. Специально-криминологическое предупреждение преступлений и методы предупредительного воздействия // Сборник кратких тезисов докладов и науч. сообщ. науч.-практ. конф. по итогам иауч.-исслед. работ, выполи, профессорско-препод. составом Украинской юрид. академии в 1992 г. 4-5 марта 1993 г.-X.: Укр. юрид. академия, 1993 . - 0,1 друк. арк.
Ш. Нарчальнргметсщи^и1 Р^ЗtТЗ зеддиШИ для практичинх занять
32. Методические указания и задания по советской криминологии для студентов 4 курса /в соавтор./. - X»: Юрвуз, 1987. - 3,3 друк. арк. / 1,1 друк. арк. .
33. Методические указания и задания к практическим занятиям по криминологии для студентов 17 курса / Состав. И.Н.Данилин, А.Ф. Зелинский, В.В. Голина и др. - X.: Укр, юрид. академия, 1993. - 4 друк. арк. / I друк. арк.
Golina V.V. Special and criminological crime prevention
(■theory and practice). Thesis for a Law Doctor's degree in the specialized field 12,00.08 - criminal law and criminology; correotire-labour law. Ukrainian State Lati Academy, Kharkov, 1994. Manuscript. Thesis is devoted to the problems of struggle against crime. The main principles of the theory of special and crlmino-' logical crime prevention and its types, the system of the objects and subjects, the methods of preventive activity, law and information provision are substantiated in the thesis. The results of the investigation are used for the
оГ thв a•t о£ швааигеа оп ргвуеп-[1оп о! ог!твэ о? у1р1впоа.
Голина В.В. Специально-криминологическое предупреждение
преступлений /теория и практика/. Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; исправительно-трудовое право. Украинская государственная юрид. академия. Харьков, 1994. Рукопись.
а . '
Диссертация посвящена проблемам борьбы о преступностью. Обоснованы основные положения теории специально-криминологического предупреждения преступлений о его видах, системе объектов и оубьектов, методах предупредительной деятельности, правовом, информационном и ином ресурсном обеспечении. Результаты исследования использованы для разработки комплекса мер по предупреждению тяжких насильственных преступлений против личности.
Ключов1 слова:
боротьба з! злочишйстю, споц1ально-кр2м1нолог!чне поперед-ження, насильницьк! злочини.
