АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Уголовная ответственность за нарушения правил эксплуатации транспорта (ст. 215-2 КК Украины)»
РГ8 ОД
?. (■} нов ^
Нашональна академгя внутр1шшх справ УкраТни
Г У СЛ А В С Ъ КИ Й Володимир Сташславовнч
УДК* 343.34
КРИМШАЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ ЕКСШГУАТАЦН ТРАНСПОРТУ (ст.215-2 КК УкраХпи)
Спещалътсть 12.00.08 - Кримашлъне право та кримйюлогш; кримшально-виконш че право
Авторе фер ат
дисергащ'У на здобугтя наукового езупеня кандидата юридичних наук
КиТв 1997
Дисертшрао е рукопис.
Робота виконана на кафедрi кримшального права Наиюнально1 академн BHyrpiuJHix справ Украши
Науковий KepiBHvnc кандидат юридичних маук, доцент Мисливий Володимир Андршович, Запор13ький ¡нститут державного i мунщипального управлшня (м.Запоршжя), проректор з науково! роботи
Офвдйш опоненти:
доктор юридичних наук, професор Светлов Олекеандр Якович, 1нстшут держави та права HAH Украши, завщувач вщшлу;
кандидат юридичних наук, доцент Фесенко Свген Володнмирович, Iнститут законодавства Верховно-! Ради Украши, завщувач вщшлу.
Провщна уставова
Нацюнальний державний ушверснтет ¡м.Тараса Шевченка (м.Киш)
Захист вщбудеться 99h ■ о Угодит на засщанш
спец1ашзовано1 вченоУ ради Д 01.56.01 при Нацюнальнш академи BH>TpiujHix справ Украши за адресою: 252035, КиУв-35, Солом'янська площа, I.
3 дисертащею можна ознайомитися у 6i6moTeqi Нацюнально! академп BHyTpimHix справ Украши за адресою: 252035, Кшв-35, Солом'янська площа ,1.
Автореферат розюланий " UJ ]9S^p.
Вчений еекретар спец1ал1зованоТ вченоТ ради, кандидат юридичних наук старший науковий етвробпиик
В.1.Женунт1й
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуалыпсть теми дослщжеяня. Транспорт - одна з найважлив1ших галузей господарства 1 покликаний задовольняти потреби населения та суспшьного виробництва в перевезеннях. В сучасних умовах вж здшснюс сутгсвин вплив на розвиток сштовоУ цившзацн.
Сьогодш в УкраУш ¡с ну с едина гранспортна система, яка вюпочас залпннчннн, повпряний, водний, автомоб1льний 1 мапстральний трубо-провщний транспорт. II структуру ухворюють: транспорт™ засоби та Ух комушкацп; процес експлуатацп транспортних засобт та Ух комушкацш; шяльшсть суб'скпв експлуатацп транспортноУ системи; нормативно-правове середовииде транспортноУ системи.
Кожний з них компонента виконус важливу функшю, але одним ¡з визначальннх 1 системоутворюючих фактор1в с експпуатащя транспорту, як матергальний субстрат транспортноУ системи, п сутшсть, що прояв-лясгься головшш чином у рус1 транспорту. Експлуаташя транспорту, як джерела пщвищеноУ небезпеки, внаслщок протиправних дУянь окремих суб'екпв потенцшно "резервуе" можлшмсть заподшння суттсвоУ шкоди суспшьннм в1дносннам.
ОсобливоУ уваги в цьому напрямку вимагае автомобшьний I м1ський електричний транспорт. Розвиток цих видш транспорту та ускладнення Ух шфраструюури в умовах становления ринкових вщносин в УкраУш веде до значного збьтьшення транспортних засоб1в, зокрема ¡ноземного виробництва, що при сучасному дорожньому рус1, його штенсивносп 1 ШВИДКОСТ1 транспортних потокш вимагае надежного техшчного стану транспортних засоб1В та дотримання шших правил безпеки експлуатацн.
Водночас, як свщчить статистика, питома вага порушень правил експлуатаци транспорту серед причин аваршностт сгановить бшя 25% (в 1996 рощ в УкраУш вчинено понад 40 тисяч аварий), що приводить до травмування та загибел1 людей, пошкодження 1 знищення транспортних засоб!в, нанесення велико! матер1альноУ шкоди громадянам та державк Тому експлуатаг»я транспорту потребус всеб^чного 1 ефектнвного захисту.
Одним 13 напрямк!В вирУшення проблеми безпеки експлуатацп транспорту е вдосконалення правового регулювання ща сфери ¡, зокрема, дшльносп суб'еютв, вщповщальних за техшчний стан та експлуатацйо транспорту. Важпива роль в цьому належнть науковим дослвдженням з питань кримшально-правовоУ охорони ексшгуатаци транспорту.
В УкраУш загальш проблеми боротьби з посяганнями проти гро-мадськоУ безпеки дослщжувались в роботах В.О.Глушкова, М.Й.Коржанського, 1.П Лановенко, В.ГЛихолоба, П.П.Михайленко,
В.М.Смтснко, е.В.Фесенко, О Л .Светлова, С.С-Яценко, В.П.Тихого та ¡нших науковшв.
В межах шсУ проблеми злочини проти безпекн руху та експлуатаци транспорту в УкраУш та ¡нших державах СНД були предметом дослщжен-ня О.О.Балобанова, ВЛСГлиспна, Г.О.Домахша, ВЛЭКулева, В.1.Касинюка, З.Г.КорчевоУ, А.1.Коробссва, Б.О.Куршова В.ВЛук'янова, 1.Г.Маландша, 3.1.МитрохшоУ, ВА.Мисливого, О.М.Опальченко, ВА.Скирського, В.М.Пруса, ВЛ.Ткаченка та ¡нших вчених.
Але достижения вказаних авторов стосувались, переважно, право-порушень щодо безпеки руху 1 не охоплювали питань боротьби 31 зло-чинними порушеннями правил експлуатац» транспорту. М1ж тим, проблема крнмшалъно-правовоУ охорони експлуатаци транспорту, вщпо-вщальносп за щ злочини, набувае.особливо! актуальности у зв'язку з по-ширенням правового нигйизму громадян, безвщповщальшстю посадових та ¡нших осй, нехтуючих правилами, нормативами та стандартами безпечноУ експлуатацГУ транспорту, що потенцУйно обумовлюе злочиншсть у цШ сфер;.
Кр1м того, актуальшсть 1 практична значимость дисертацшного до-сладження обумовлюегься процесом створення нового кримшального за-конодавства УкраУни, його побудови на засадах юторичних виток, сучас-ного стану теор!1 i практики, а також досвщу у галуз! криминального права ¡нших держав.
Зв'язок робот з науковими програмами, плавами, темами. Безпечна експлуатац1я транспортноУ системи - це загальнодержавна проблема в УкраУш, яка с складовою частиною дшльносп орган1В внугршшгх справ У завжди становигь зм1сг програмних документа МВС УкраУни з питань боротьби 31 злочиншспо. Безпека руху - один з прУоритетних напрямкУв науково-дослщноУ робота в систем» навчальних заклада У наукових уста-нов МВС УкраУни.
Тема дисертацшного дослУдження е одшао з позицш плану науково-дослУдноУ робота НащональноУ академн внутрУшн1Х справ УкраУни "Проблеми удосконалення крим1нального законодавства УкраУни".
Об'ектом дослцркення с суспшьш вщносини, що обумовлюють фугасщонування транспортноУ систем» в УкраУни.
Предметом дослщження с кримшально-правовУ норми та шин нор-мативно-правов! акта, що безпосередньо регулюють суспшьш вщносини безпечноУ експлуатацУУ транспорту. В межах ща загально'У проблеми виз-начасться мета I завдання дисертацшного дослУдження.
Мета 1 основы! завдання дослУдження полягають у вдосконаленш з позицш сучасно'У кримУнально-правовоУ науки охорони суспшьних вщно-
син у сфер: експлуатацн транспорту в'т злочшших посягань, а також у розробщ пропозицш щодо полтщення практики застосування цього на-прямку у кримшальному законодавсш з урахуванням новнх вимог, що ставить перед юридичною наукою реформа крнмшального законодавства УкраУни.
Комплексшстъ зазначеноУ мети передбачае постановку \ вир1шення ряду завдань, основними серед яких с таю:
1. Анатз 1 узагальнення виток та сучасного стану розвитку кримшального права 1 законодавства Украпш щодо вщповщальносп за злочини, пов'язаш з порушенням правил сксплуатаии транспорту.
2. Визначення та обгрунтування сошальноУ обумовленосп кримшально-правових норм, що передбачають вщповщальшсть за зло-чинш посягання на суспигьш вщносини в сфер1 безпечноУ експлуатаци транспортноУ системи УкраУни.
3. Внявлення на основ! анатпзу об'ехтивних та суб'ектнвних ознак складу злочину, передбаченого ст.215-2 КК УкраУни, найбшьш складних та суперечлнвих питань теорп та практики застосування даноУ крим!наль-но-правовоУ норми.
4. Визначення основних положень вщмежування цих злочшпв вщ сум1жних злочинних посягань, що вчигаоютъся в сфер]' експлуатащУ транспорту, а також шших суспшьно небезпечних даянь.
5. Проведения поршняльно-правового дослздження пропозицш, що становлять основу системи норм щодо злочинш проти безпеки руху та експлуатащУ транспорту в майбугньому Крим/нальному кодекс! УкраУни.
6. Розробка теоретичних та пракгичних рекоиендацш щодо удо-сконалення системи кримшально-правових норм, спрямованих на пщви-щення ефективносп боротьби 31 злочинами проти безпеки руху та експлуатацн транспорту в новому кримшальному законодавста УкраУни.
Методолога та методика досшдження. Методолопчною основою дисертацшного дослздження е теорм наукового шзнання сощально-правових явищ. Водночас в робоп застосовувались загальнонауков! та часнонауков! метода \ пщходи, зокрема, пор1внялыкьправовий, системно-структурний, логтко-юридичний, конкретно-сощолопчний та шил метода дослщжснь.
Правову основу доопдягеяня складаклъ: Конституция УкраУни, за-кони УкраУни, нормативна акт Президента УкраУни, Кабшету Мш1стр1в УкраУни, кримшальне право та шип галузг законодавства УкраУни, зако-нодавство РосшськоУ Федераци та ¡нших держав у пор1ВИяльно-правовому аспекп, вщомч1 нормативы! акти, що регулюють вщносини в сферг експлуатацн транспорту.
Складовою частиною дослщження с гакож вщповщш постанови Пленуму Верховного Суду колишнього Союзу PCP, постанови Пленуму Верховного Суду Украши.
В npoueci подготовки дисертацп, поряд з роботами з кримшального права, широко використовувалась фшософська, соцюлопчна, кримшо-лолчна, кримшалнпична, кримшалъно-процесуальна, техшчна та ÎHUia спешальна лтература, яка сгосусться теми дисертацшного дослщження.
Емгаричну базу дослшження становить вивчення 75 кримшальних справ (ст.215-2 КК Украши), 927 обвинувальних buchobkîb, вирок!в та постанов по кримшальним справам, а також матер1ал1в, по яким вщмо-влено в порушенш кримшально! справи (ст.ст.215, 215-2, 215-4 КК Украши) за 1991-1996 pp. (ЗапорЬька, Донецька, Луганська, Кшвська обласп). KpiMToro, за розробленими анкетами проведене опитування 185 респондента з питань теми дисертацп.
В дослщженш вюсористаш сгатистичж да ni Головного управлшня ДАТ МВС Украши та Науково-дослщного центру безпеки дорожнього руху МВС Украши, матер1али слщчих пщроздипв opraHtB внутршшх справ, судов! огляди, та inuii матер1али, що торкаються теми дошвдження.
Наукова новизна npaqi визначасться, передуам, в тому, що вона е першим в Украод комплексным монограф1чним кримшально-правовим дослщженням злочинних порушень правил ексгшуатацп автомобшьного та елекхричного М1ського транспорту, яю вчинюються особами, вщпо-вщальними за дотримання вимог, спрямованих на безпечне функшону-вання транспорту.
Виходячи з цього автором розроблеш i виносяться на захист таю положения:
- вщображення ¡сторичного розвитку i сучасного стану кримшалъ-ного законодавсгва Украши стосовно злочишв проти безпеки руху та експлуатаци транспорту;
- обгрутування комплексу факторш, що обумовлюють наявшсть дослщжуемоГ кримшально-правовоУ заборони та шших норм в чинному i майбутньому кримшальному законодавств! Украши;
- визначення родового та основного безпосереднього i додаткових об'сктш злочину, передбаченого ст.215-2 КК Украши;
- окреслення понятгя злочинного порушення правил ексгшуатацп транспорту та характеристика ¡нших об'ективних ознак аналиусмих суспшьно небезпечних дшнь;
- анашз видав та ознак суб'екпв злочинного порушення правил екс-плуатацГ! транспорту;
- зм1ст 1 характер вини, а також ¡НШ! факультатива ознаки суб'ективноТ сторонн злочину, передбаченого ст.215-2 КК Укра'ши;
- критерй вщмежування порушень правил експлуатаци транспорту В[Д ¡НШН-Х сумЬкних злочишв;
- пропозицц" щодо декримшал1зацп окреми.х злочинних дшнь, перед-бачених ст.215-2 КК Украши;
- пропозицп щодо вдосконалення у крнмшальному законодавсгв! системи норм стосовно злочитв, що посягають на безпечну експлуатацио транспорту.
Теорепгше та практичне значепня дослщження визначасться у мож-ливосп врахування розроблених автором положень для вдосконалення чинно! ст.215-2 КК Укра'ши, полтшення у проекп Кримшального кодексу Укра'ши системи кримшально-правових норм щодо злочишв проти безпеки руху та експлуатаци транспорту. Окрем! висновки пропонуються до кер!вних роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду Укра'ши з питань кримшально! вщповщальносгл за транспорты злочини.
Практичш пропозицп дисертанта с доцшьнимн для оптимЬацн шяльносп пращвншав правоохоронних оргашв 1 суду при вираиеш питань, пов'язаних з кримшально-правовим аншйзом, квал^фнеащею та вщмежуванням злочинт, передбачених ст.215-2 КК УкраУни.
Основш положения робота можугь бути викорисгаш у навчальному процес1 юридичних навчальних заклада та факультета з1 спещальносп "правознавство" при вивченш курсу "Кримшальне право Укра'ши" та спецкурсу "КваЛ1'ф1кащя злoчинiв проти безпеки руху та експлуатацп транспорту".
Апробащя та впроваджепня результата робота. Основш результата дисертащ'йного дослщлсення знайшли вщображення в 3 наукових пу-блгкащях, на науково-практичних конференщях з кримшального законо-давства Украши (Луганськ - 1996; Запор1жжя - 1997), а також в обгово-реннях на засщаннях кафедр криминального права Нацюнально! академп внутр1шнн справ Украши та Запор1зького ¡нституту державного \ муниципального управлшня.
Теоретичш положения та практичш рекомендацн використовуються у навчальному процеа Нацюнально! академп внутрнцшх справ Укра'ши, Запор1зького юридичного ¡нституту МВС Укра'ши, а також Запор{зького ¡нститугу державного I мунщипального управлшня.
Дисертантои на грунп дослщження запропонувано практичш рекомендацн щодо квашфпгацп розглядаемих злочишв та пропозицп до проекту Кримшального кодексу Украши.
Структура дисертацц визначасться и метою та завданнями I включас вступ, три роздали з восьми пщроздшв, висновки, список використано1 лтератури в кшькосп 210 джерел та 4 додатки на 42 сторшках. Загальний обсяг робота становить 237 сторток.
ЗМ1СТ РОБОТИ
У встут обгрунтовусться виб1р теми дисертацп, висвшпоегъся п акту альшсть, ршень розробки проблеми, визначаються об'скт, предмет, мета та завдання дисертацп, наукова новизна, формулюються положения, що виносяться на захист, теоретична 1 практична значим1сгь, показана апро-баЦ1Я та впровадження в практику отриманих результата.
Роздал 1 "1сторико-правовнй нарис кримшального законодавства про транспорта! злочини та його сощальпа обумовлетсть" присвячений дослщженню розвитку та сощально! обумовленосгп злочинш проти безпе-ки руху та сксплуатаца транспорту, складаеться з двох пщроздшв. У пер-гиоиу тдроздш "1сторико-праяовий нарис кримшального законодавства про транспорта шпини" внсвгплоються тенденцп розвитку кримшаль-ного законодавства про транспорта! злочини з позицш ¡сторико-правовош пщходу, оскшьки вдосконалення теорп I практики криминального права вимагае урахування ¡сгоричних умов, в як их проходило його формування.
Розвиток транспорту в сучасному розумшга почався в XIX стор^чч^ 1 вш, як джерело пщвищеноТ небезпеки, вимагав охорони його експлуа-тацп вщ зпочинних посягань. Вже кримшальне законодавство РосшськоУ ¡мпери передбачало вщповщальшсть за ияння, пов'язаш з пошкодженням зал1зничного транспорту. Бшьш розвинутим це законодавство було в Ангап, Франца, Шмеччшн та шших краТнах Захщно! Свропи I Америки. Але особливо! гостроти проблема безпеки експлуатацй транспорту почала набувати в кшщ стор^ччя, а саме - з появою автомобшя (перша дорож-ньо-транспортна пригода була зарсестрована в Аютш у 1886 р.).
3 перших роюв свого ¿снування радянське кримшальне законодавство поступово просувалось шляхом прийнятгя норм, що регулювали захист дЬшьносп транспорту вщ злочинннх посягань. Характерним для цьо-го часу € ввдсутшсгь науково обтрунтовано!" кодифгсацшно! робота, вщмова вщ досвщу росшського кримшального законодавства та права, вщсугшстъ у ново! влади досвщу законодавчоТ та законотворчоУ дальности Перевага вщдаегься захисту залтзничного транспорту, який в умо-вах громадянсько! вШни мав стратепчне значения. За злочини проти нор-
мальноУ робота транспорту передбачались найсуворпш покарання (позбавлення вол! строкой до 10 роюв, розстрш, конф1скашя майна).
3 розвитком пов1тряного i водного транспорту створюсгься норма-тивно-правова база, яка служить пщгрунтям щодо вщповщальносп за злочини проти безпеки експлуатацп цих видш транспорту. Водночас, oco6nviBicno ¡снуючого законодавства с вщсутшсть спещальних норм про витповщалъшстъ за порушення безпеки експлуатацп автомототранспорту, що явно не вщповщае зростанню його значения в суспшьствй На цвому erani ще не створено структурованоУ системи норм анатзуемих диянь, а в Teopiï, прахтищ та законодавсга щодо автотранспортник злочижв Ai став широкого застосування шститут аналоги кримшального закону (ч.2 ст.7 ККУРСР 1927 року).
Прийнятгя Основ криминального законодавства Союзу PCP i союз-них республ!к та кримшальннх кодексов було новим кроком у розвитку Teopiï i практики криминального права. Кримшальний кодекс УРСР 1961 року на момент набутгя чинносп Micnra окрем1 норми, що спещалыю ре-гулювали вщносини у сфер! функцюнування транспорту (ст.ст.77, 78, 215 КК та mini). Вони мали вже бшьш четкий i виважений характер.
Поряд з цим, в питаниях квaлiфiкaцiï злочишв, пов'язаних з пору-шеннями правил експлуатацп автомототранспорту та мюького електро-транспорту, продовжують ¡снувати суперечносп i прогалини, идо приводить до сутгсвих помилок та порушень закону. Вони були ycyHeni шзшше шляхом введения в КК нових складдв транспортних злочишв, i зокрема такого, як випуск в експлуатацйо техшчно несправних транспортних за-co6îb (ст.215-2 КК). Незважаючи на це, вони залишаються окремо невиз-наченими за родовим об'сктом.
Одночасно, KepÎBHi роз'яснення Пленуму Верховного Суду УкраУни не дають вщповщей вщносно квал1фжаци злочиних порушень правил екс-плуатацй' зал!зничного, повггряного та ¡нших видав транспорту.
У другому пщроздга вказаного роздшу "Социальна обумовлепктъ гримталыю-прсиояоï eidnoeidcuibiiocmi за порушення правил експлуатаци транспорту" дисертант, розробляючи питания сощальноУ обумовленосп ст.215-2 КК УкраУни та ¡нших однорщних норм, а також напрямки удо-сконалення кримшально-правово'У охорони безпеки експлуатацп транспорту, пропонуе наступну систему фактор1в, яким мають вщповщати icnyro4i та майбупп норми, а саме: 1) загально-сощальш: а) стан розвитку транспортноУ системи держави; б) р^внень розвитку окремих галузей транспорту та Ух питома вага; 2) сощально-техшчш: а) створення нових видав транспорту та Ух експлуаташя; 3) крим^яально-правовк а) виншснен-ня нових видав дань, що посягають на безпеку експлуатацп транспорту; б)
стул'шь cycniJiLHoi небезпеки Д1янь; в) стан нормативно-правового регу-лювання безпеки експлуатаци транспорту; г) наявшсть ознак, що дозво-ляють визначити однорщшсть злочинних шянь проти безпечноГ експлуатаци транспорту; г) можзпдасть впливу на дяння кримшально-правовими заходами; д) ¡мплементацгя у нацюнальне законодавство М1Жнародних кримшально-правових норм; 4) кримшолопчш: а) поширетсть посягань на безпечну експлуатаццо транспорту; б) р1вень, струюура та динамжа правопорушень проти безпеки експлуатаци транспорту; в) причини i умо-ви злочинш у сфер1 функшонування транспорту; 5) процесуальш: а) мож-лив)'сть процесуального виявлення, закр1пленш та доведения предмету доказування; 6) крим'шалктичш: а) наявшсть кримшал^стичних методик та рекомендащй щодо доведения складу злочину; 7) оргашзацшт: а) наявшсть системи правоохоронних оргашв, здатних ефективно здшснювати виявлення, розслщування i судовий розгляд транспортних злочинш; 8) сощально-психолопчнк а) р!вень загадь hoi суспшьно! психологи, право-свщомостт населения та, зокрема, прац1внихш транспорту; б) р!вень пра-восвщомосп i професшно! пщготовки oci6, як! застосовують кримшаль-ний закон щодо злочишв проти безпеки експлуатаци транспорту.
Як свщчать результата нашого конкретно-соцюлопчного дослщ-ження, необхщшсть ¡снування крнмшалыкл вщповщальносп за порушен-ня правил експлуатаци транспорту лщгримуе 78 % респондент.
Другий роздал робота "Кримшалыкьправова характеристика зло-■шнноГ експлуатаци транспортних засоб|в" присвячений анашзу об'ективних i суб'сктивних ознак складу злочину, передбаченого ст.215-2 КК УкраУни. У першому пщроздии цього роздшу **Об'шп зяочиюип екс-плуатаца транспортних засобк" дисертант дослщжуе об'скт злочину, йо-го значения для Teopii i практики кримшального права, оскшьки вш до-помагас з'ясувати сощальну i правову сутстсть суспшьно небезпечного посягання та iHLui юридичш якосп злочину.
Автор розгаядае вчення про об'ект злочину та його еволюцао Bin появи вчення про склад злочину - corpus delicti (кшець XVIII ст.), його розвиток в мннулому cropi44i (Юстяк1вський О.Ф., Таганцев Н.С., Фой-ницький IJL - "нормативиська" та шци Teopii), сучасний стан розробки проблеми - визнання у якосп об'екта злочинного посягання суспшьних вщносин (НДДурманов, М.Й.Коржанський, В.М.Кудрявцев, Б.С.Никифоров, В.В.Сташис, ВЛ.Таций та ший).
Дисертант вважас актуальною проблему визначення родового об'екта злочин1в, що посягаютъ на безпеку руху i експлуатаццо транспорту. Анашзуючи pi3Hi точки зору, здобувач зауважуе на сутгеш змши у функцюнувашп транспортно! системи, яка рашше обмежувалася пере-
важно сферою виробниитва (1.Г.Маландж, САДомахт, Б.О.Куршов та íhiuí). П¡дсумонуючи цей розгляд, bih вважас гид родовим об'сктом гран-спортних злочинш сустпъш вгдносини в сферi експлуатацп мехатчних транспортних jacoóie, rki забгзпечуютъ без пеку руху i спрямоват на за-хист здорое'я i життя, а також enacnocmi учасникгв руху та íhwux фгзичних i юридичних oció.
В свою черту, ое.чпосередшм об'сктом цього злочину с сустпьт eiÓHOCUHU в cipepi експлу атаци мехашчних транспортних 3aco6ie, я кг за-безпечують безпеку дорожнъого руху i спрямоват на захист здорое'я i життя учасниюв дорожнъого руху та íhwux ф'пичних oci6.
У другому пщроздш названого роздшу "Об'астивна сторона зло-чину, передбачепого ст.215-2 К К" автор, дослдокуточи об'скггивну сторону злочину, приходить до висновку, що експлуаташя транспорту, як сошаль-не явищс, - цс певний процес поводження з транспортними засобами у йо-го pÍ3HHx формах, а саме: використання транспортного засобу у сфер1 до-рожнього руху; внконання певних pobiT, пов'язаних 3Í спешалышм призначенням транспортного засобу; техжчний огляд; обслуговування; ремонт; транслортування та зберпання транспорту.
Визначального i найголовншюго ознакою мехашчного транспортного засобу, а таким чином i експлуатацп, с рух, тобто механ!чне пересуван-ня транспортного засобу у сфер1 дорожнього руху. Що стосусться поняття безпека, то вона с яюстю процесу експлуатацп транспорту.
Анал1з ашвщношенпя понять безпеки руху та безпеки експлуатацп транспорту дозволяс прийти до висновку, що законодавець при кримша.'пзацп суспшлю-небезпечних д1янь у сфер! експлуатацп транспорту обов'язково враховус як вид транспорту, так i особливосп форми експлуатацп, за яко! можуть наставати tí чи i huh суспшьно he6e3ne4h¡ наслщки. Кримшалькс законодавство УкраУни охороняс OKpevii форми експлуатацп транспорту i, як npaBimo, передбачас втаповщальш'сть за по-рушення правил, яю безпосередньо пов'язаш з безпекою руху.
Дисертант придляс значноУ уваги об'сктивним ознакам злочинноУ експлуатацп транспорту. Дослщження дас пщстави вважати, що назва стагп 215-2 не вщображас сутгсвосп суспшьних вщносин, як! охороняс норма, а спроба скоригувати це становище за рахунок розшнрення зм!сту диспозицн с невдалою i тшьки компроментус закон. Недошком також с подвшне вживання в дпспознцп термшу експлуаташя, який в кожному ви-падку мае дещо шший 3míct. 1нше ключове поняття - випуск, навпаки мае одноб1чнин характер, оскшьки сьогодш сощальна сфера функцюнування транспорту розширилась за рахунок роздержавлення власносп та усу-нення монополп держави на його даялыпеть. Тому поняття випуск
краше визначати за допомогою конструкцп - допуск до експлуатацн транспортного засобу.
Порушення правил експлус.тацй транспорту, пов'язаш з випуском в експлуаташю техшчно несправних транспортних засоб!в, складають пере-важну бшышсть злочинних дш, передбачених розглядасмою нормою (бшя 95 %). Це пщтверджують ¡15% респондента, як1 систематично експлуату-вали несправш транспорта! засоби. Тому, кримшально-правова норма повинна передбачати не взагаш ва несправносп, а тшьки п, що реально загрожують безпещ експлуатацн. Анализ дорожньо-транспортних пригод, як! вчинюють вода пщприсмств рвних форм власносп, свщчить про те, що в багатьох випадках причиною несправносп транспортного засобу е несвосчасне ! неповне виконання тexнiчнoгo обслуговування та низька яюсть ремонту.
Анашз процесуальних документа (протоколов огляду мюця приго-ди, огляду транспортних засоб^в) свщчить, що техшчний стан транспортних засоб1в визначасгься переважно визуально. Таке становище не дас можливосп виявита вс» несправносп транспортних засоб1В, що приводить до суб'сктнвних оцшок 1 не виключас слщчих та судових помилок, а та-кож не дозволяс отримати об'ектавну картину авар1йносп в У крат!. Вив-чення кримшальних справ, що розслщувались у Польши Угорщиш, №меччиш та ¡нших крашах, дас пщстави дисертанту пропонувати не-обхщшсть розробки як^сних формалЬованнх протоколов.
Наше дослщження показус, що до ¡нших грубих порушень правил експлуатаци транспортних засоб1в вцхносяться: допуск до керування тран-спортаим засобом у хворобшгеому сташ, у сташ стомлення, перебування пщ вшитом лисарських препарата, що знижують швидюсть реакцй 1 ува-гу; допуск до керування транспортним засобом ос!б, яю не мають чи поз-бавлеш прав водая; грубе порушення режиму робота водш; невиконання контролю за техшчним станом транспортних засобш. Нами також вияв-лене непередбачене Правилами дорожнього руху порушення, пов'язане з допуском до керування особи, яка мае фЬичн1 вади, що не с хворобливим станом. Про поширешсть цих правопорушень свщчить наше опитування з наступних гштань: вщсугшстъ права керування транспортним засобом (17%); вщсугшстъ права керування внаслщок його позбавлення (5%); вщсугшстъ права керування транспортним засобом певноУ категори (3%); керування транспортним засобом в стан! алкогольного (5%) чи наркотич-ного (1%) сп'яншня; керування транспортним засобом в хворобливому сташ (23%); керування транспортним засобом у втомленому стаж (32%) тощо. Найчастшие так! дн вчинювались при керуванш вангажними авто-мобшями - 27%; лепсовимн автомобями - 56%; автобусами - 13%.
Склад злочину, передбачений ст.215 КК, с матер1альннм \ одним з небагатьох, де причинний зв'язок мае свою особлив1сть, що вимагас теоретично! розробки цього питания. Категорп "повна причина", "неминуча причина", "закономерна причина" тощо, часто пояснюсться одна через другу, що вносить сутгсву плутанину в питания причинность Нам здаегь-ся, що при дослщженш причинного зв'язку найбшьш плщним с застосу-вання кзтегорш необхщносп та достатносп, при цьому перша с ступеней розвитку друго!, яка повинна набути ступеню достатносп.
У наступному пщроздш робота "Суб'ект злочштого випуску та тшого грубого порушення правил експлуатаци транспорту" комета ту егь-ся, що суб'ект вщноситься до спещальних. Поряд з цим в дисертацп наводиться сощально-демограф!чш та сощально-правоги якосп суб'скта (стать, вис, осв1та тощо). Головна увага придшясгься вивченню спещальних ознак. Проведений аналЬ евщчить про такий розподщ суб'скттв злочину: 4% складають посадов! особи державних, громадських чи Ыших коопера-тнвних оргашзащй, 5% становлять водп транспортних засобт, що належать пщприемствам, установам 1 оргашзащям, тобто особи, яю мають певш повноваження до експлуатаци транспортних засобт в силу свое! виробничо! чи шшо! даяльносп. Найчисельну групу ociб, як1 вчинили зло-чинне порушення правга експлуатаци транспорту (91%), складають влас-ники приватних транспортних засоб1в.
Дисертант не погоджусгься з тим, що сучасна конструкт^ ст.215-2 КК дае пщетави для твердження про те, що вода! ¡ндивщуальних транспортних засоб1В не можуть бути суб'ектом злочижв, передбачених ст.ст. 215-2, 215-4 КК.
В пщроздш "Суб'ектшна сторона злочину, передбаченого ст.215-2 КК У кроши" автор концентруе увагу на наступних моментах. По-перше, суб'скт уевщомлюе (¡нтелектуальна ознака) суспшьно небезпечний характер своа да або бездаяльносп, пов'язаних з порушенням правил експлуатаци транспортних засоб1в, а по-друге, це уевщомлення повинно бути завщомим. Таким чином, ¿нтелектуальна ознака умислу спрямована на порушення правил експлуатаци транспорту.
На нашу думку, суб'сктивна сторона аналпованош складу злочину характеризусться змшаною формою вини - наявшетю умислу у вцхно-шенш до конкретного порушення правил експлуатаци транспорту та не-обережносп у вщношенш до суспшьно небезпечних наслщюв. В цшому ж завжди потребус з'ясування ставлення винного до наелвдкш порушення правил експлуатаци транспорту. Якщо винний уевщомлював суспшьно небезпечний характер своа да або бездаяльноетт, передбачав суспшьно небезпечш наслщки 1 бажав або евщомо допускав !х настання, то його да!
слщ квалфкувати за статгями КК, що передбачають вщповщальшсть за злочини проти житгя I здоров'я громадян. Отже вчинення ддяння за необе-режшспо може виключнти пщстави кримшальноУ вщповщальносп за зло-чинний випуск. В окремому випадку поведшка винного може складатися не з одного, а з ряду порушень, але це не е переконливим аргументом ускладненого "розтнну" патчного вщношення суб'скта щодо дання.
Днсертант вважас невдалим вжнвання законодавцем понятая "завщом1сгь", оскшьки в диспозици статп 215-2 КК воно "поеднане" з "техшчним станом транспортного засобу", а не з суб'сктивною стороною винного. Мова повинна йти про в ¡дому винному техшчну несправшсть транспорту, що загрожус безпеш руху. Таке "розташування" у диспозици термшу "завщом1Сть" с непорозуменням, оскшьки ця щеальна категория пов'язана з техшчною характеристикою стану транспортного засобу. Кр1м того воно вживасгься лише до одшсУ з ознак объективно! сторони, тобто до випуску в експлуаташю техшчно несправних транспортних за-соб1в.
Трет1Й роздал робота "В'щмежування порушенпя правил експлуатащТ транспорту В1Д шших сумУжних злочингв та вдосконаления IX системи" присвячений "зворотшй" сторон! (В.М.Кудрявцев) квал1ф1каци злочинних посягань та вдосконаленню системи кримшально-правових норм, регу-люючих захист безпечноУ експлуатацГУ транспорту.
В першому гвдроздш вказаного роздшу "ШАмежування порушемня правил експпушпщй транспорту «и* Ьшшх сумшсиих злочшш " розгляда-ються загальш питания теорп розмежування злочишв, а також окремо анашзусгься вщмшшсть розглядаемих дань вщ сумЬкних складав злочишв, пов'язаних з порушенням правил безпеки руху та експлуатацГУ транспорту (ст.ст.215,215-4 та ¡нших).
В осганньому пщроздЫ робота "Вдосконаления системи кримишль-но-правоеих норм, рсгулюючих захист безпечшп експзуатаца транспорту" дисертант зауважуе на тс, що науков1 дослодження не можуть Уснува-ти без критичного анашзу законодавчих розробок, теоретичних доктрин та щей, оскшьки саме такий анатз спроможний сприяти Ух вдосконаленню, запоб1ганнк> окремих вад 1 недолшв, яких важко уникнути у великш I склада¡й законотворчш роботь 3 огляцу на це автор спробував у пор1В-няльно-правовому плаш розглянути вщповадш пропозицУУ щодо системи норм, спрямованих на охорону безпечноУ експлуатацГУ транспортноУ системи держави у майбутньому КримУнальному кодекс! УкраУни.
Вш пщтримуё пропозиш'ю розробниюв проекту щодо ушфУкацн формулювань назв вщповщних груп норм, за допомогою конструкцГУ -"злочини проти...", оскшьки родовий об'осг аналЬусмих злочишв пови-
м
нен чггко окреслювати меж1 криминально-правового ретулювання тих сусшльних В1/ШОСИН, як! охоплюються поняттям безпечноУ експлуатаци транспорту.
Здобувач пщтримус пропозишю про передбачення окремоУ са-моспйноУ глави - "Злочнни протн безпеки руху та експлуатаци транспорту". Поряд з цим вш вважас, що не бажано встановлювати вщпо-вщалыпсть в окремих нормах в залежносп вщ того, як1 правила були порушен! прашвником транспорту - безпеки експлуатаци чи безпеки руху. По-перше, при вчиненш злочину суб'скг може одночасно порушити правила безпеки руху 1 правила безпеки ексштуатацп транспорту, шо не-одмшно викличе ускладнення з розмежуванням таких правил. По-друге, за таких умов вчинене дання треба квал1ф1кувати за сукупшспо злочишв, що навряд чи буде виправданим. Не варто також декрнмшалУзовувати злочини, пов'язаш з иедоброякюиим ремонтом транспортних засобт, якщо це потягло передбачеш законом суспшьно небезпечш наслщки.
Вважасмо за доцшьне бшьш загально визначити суб'скт злочину, вщносно якого вживасгься поняття "прашвник зал13ничного, пов1тряного чи водного транспорту". Особливо це стосусться недоброяюсного ремонту транспортних засобт, осктьки останшй проводиться переважно на пщприемствах, робггники яких не с прашвниками транспорту (заводи по ремонту лггакш, судоремонтш пщприемства гощо).
Кр1м того, розвиток р13номан1тних форм власносп в УкраУш надас можливосп окремим громадянам бути власниками пароплавУв, лУтамв та шших транспортних засоб!в. В певних випадках таю особи не можуть розгаядатися як пращвнихи транспорту, хоча фактично вони виконують функцп експлуатацм цих транспортних засоб1в. Щоб запобити можливих прогалин чи суперечностей в закош, краще передбачити у норм! наступну консгрукщю - "особа, яка зобов'язана дотримуватись правил...". Одночасно у вщповщшй постановУ Пленуму Верховного Суду УкраУни треба визначити, що "суб'ектом цього злочину являютъся працУвники залУзнич-ного, повпряного, водного чи магистрального трубопроводного транспорту, а також шил особи, яю фактично виконують функцУУ чи займають посади, пов'язаш з необхщшспо дотримання правил безпеки руху або експлуатацУУ цих видав транспорту".
На наш погляд, злочини, пов'язаш з порушенням нормально'У робо-ти трубопровщного транспорту не слщ вщокремлювати вщ посягань на едину транспортну систему. Дисертант вважае, що Кримшальнин кодекс повинен передбачати вгдповгдалъшсть за порушення правил безпеки експлуатаци магистрального трубопроводу, якщо це спричинило чи могло спричинити порушення його роботи, або створювало небезпеку для житгя
людей чи настання ¡нших тяжких насладав.
Норми шодо порушень правил безпеки руху та експлуатацГ/ транспорту у сфер! дорожиього руху в цшому збер1гають окреслення злочину, передбаченого чинним КК (ст.215). При цьому автор пцпримус пропози-цЬо науковшв \ практичних пращвникю про декрнмшалЬашю злочншв, яю передбачають в якосп яаслщкмв заподаяння потерпшому легких тшес-них ушкоджень.
Але, на наш погляд, тут також не варто роз'еднувати порушення правил безпеки руху 1 експлуатацп транспорту, бо це може привести до небажаних трудноийв 1 непорозумшь у майбутшй правозастосовч 1 й прак-тиш.
Звертають на себе увагу запропоноваш санкци вщгювщннх статей проекта. Практика показус, що за злочини, передбачеш ч.2 ст.215 КК, суди призначають позбавлення вол1 щодо 40% засуджених, але при цьому розмф покарання 80% з них не перевищуе п'яти рок^в. Що ж стосуегься покарання за ч.З ст.215 КК, то воно не повинно перевищувати десяти рок!В позбавлення волк На строк бшьше десяти роив за цей злочин за-суджуеться лише 16% ос\6. Тому не доцшьно передбачати в закош дуже сувор! санкци.
Цкавою е пропозишя встановлення вщповщальносп за керування транспортними засобами в сташ сп'яншня. Але норма, що пропонусться, мае сутгеву вщмшшеть вщ рашше ¡снувавшого складу злочину (ст.215-1 КК). Очевидно, що розробники проекту не випадково повертаються до цього питания. В 1996 рощ на дорогах УкраГни було зафксовано бшьше 4 тисяч аварш з причини керування транспортними засобами у сташ сп'яшння. Керування транспортним засобом у сташ сп'яншня завжди виз-насгься умисною ¿цею. Що ж стосуегься наслщк!в, про яю вказусгься у статп проеюу, то мова може йти лише про необережшеть. Таким чином, в цшому цей злочин будё визнаватися як необережний. Тому прагнення розробниюв проеюу кримшал13увати зазначене даяння зтикаегься з проблемою встановлення вщповщалъносп за повторне вчинення необережного злочину. На наш погляд така пропозицш не с обгрунтованою.
У майбутньому кримшальному закон! пропонусться передбачити вщповщальшеть за порушення правил експлуатаци транспорту. Пщкрес-лимо ще раз про невдале засгосування терм!ну "завщомкггь" (зазнаки) у чиннш редакци ст.215-2 КК Украши, а також у проектах КК. Адже бук-вальне тпумачення закону наводить на думку, що транспортний заей може бути зазнаки неспраений, але насправда вш "не може мати садомоИ уяви" про свш техшчний стан. 3 шшого боку це питания не можна зали-шати в закон! невирикеним, оскшьки пашчне вщношення суб'осга зло-
чину повинно знайти свос вщображення в закона 1нший пщхщ може по-тягти об'сктивне ставлення.
У диспозицп статп не слщ вживати поняття "грубе" порушення правил експлуатаци транспорту, оскшьки теор1Я I практика аданшстративного та крим!нального права поки що не знайшли критерии для розподшу правопорушень на груб11 не грубк
При окресленш злочинно? експлуатаци транспорту недоцшьно застосування такого поняття, як "випуск". Судова практика не обме-жусгься цим буквальним термином. Поняття випуску пов'язане, насампе-ред, з оргашзацшними формами функцюнування транспорту на тдприемствах, оргашзащях та в установах (рейс, лпия тощо). Воно, вод-ночас, аж н1як не коригуеться з поведшкою водив, власншпв, володтьщв транспортних засоб!в, як! дозволяють керування транспортними засоба-мн шшнм особам. Найбшьш вдалим для визначення злочинних дш, пе-редбачених шею статтею, було б застосування поняття допуск як бшъш универсального, тому що вш може бути вчинений в будь-який момент та в будь-якому мюш знаходження транспортного засобу.
Анал1з санкшй вщповщних статей, яю передбачають позбавлення права займати посади, зв'язаш з вщповщальшспо за техшчний стан або експлуатащю транспортних засобш, на певнии строк, показус Тх обмежеш можливосп, оскшьки вони не передбачають позбавлення винноУ особи права керування транспортними засобами (яхщо йдеться про власника або водая приватного транспортного зассбу).
Регулювання суспщьних вщносин у сфер1 дорожнього руху передбачае забезпечення безпеки експлуатаци транспорту з утриманням дорожшх комунйсацш. Бшъш як 45% пригод в УкраУш вщбуваегься внаслщок поганих дорожн1х умов. Тому ми цшком пщтримуемо наявшсть у майбутньому КК норми, яка передбачае вщповздальшеть за порушення правил, норм 1 стандарта, що стосуються безпеки дорожнього руху. Але питання знаходиться в дещо мшмй площиш \ пов'язане, насамперед, з вщеутшетю загальновизнаного пщходу до застосування такоТ норми.
В бшьшосгп випадкш присутне порушення правил дорожнього руху з боку водпв-потерпших, а тому Тх виншеть повинна враховуватись як об-ставина, що пом'якшуе вщповщальшетъ суб'екта цього злочину. Таке положения слщ було б внести до постанови Пленуму Верховного Суду Украши, включивши до неТ пункт такого змгсту: "При порушенш правил, норм I стандарта, що стосуються убезпечення дорожнього руху, особи, в1дповщальш за бушвництво, реконструкцию, ремонт або утримання шлях ¡в, вулиць, залпничних пере'пдж чн ¿нших шляхових споруд, якщо це спричинило наслщки, зазначеш у статп 215 КК, несуть кримшальну
вщповщальшсть за ст.215-5 КК незалежно вщ того, чи порушив учасник дорожнього руху правила безпеки, а за наявносп такого порушення воно враховуеться як обставина, що пом'якшуе вщповщальшсть".
Певн1 порушекия правил експлуатацй транспорту можуть мати М1сце при недотриманш чинних на транспорт! правил шшоходами, велосипедистами та ¡ншими особами. Недолйсом таких норм е те, що вони пе-редбачають тшьки порушення правил дорожнього руху, що сутгево об-межуе коло и застосування. Порушення певних правил на шших видах транспорту (зал1зничному, повпряному, водному, мапстральному трубопроводному тощо) особами, яю не с його пращвниками, залишить невиз-наченим кримшально-правову оценку таких дшнь.
Ще одна пропозищя стосусгься доцщьносп включения в цю главу спещально! норми про вщповщальшсть за залишення в небезпещ потер-пшого вщ дорожньо-1ранспортно1 пригода.
В висновках автор сконцентрував увату на головних положениях робота, що маютъ теоретичне i практичне значения для науки i практик» криминального права i розгпядають питания формування кримшального законодавства Украши про транспорта! злочини, розкривають сощальну обумовлешсть таких норм. Дисертантом узагальнуються основы полож-дення щодо кримшалыю-правового анал1зу об'езстивних та суб'ективних ознах злочинного порушення правил експлуатацй транспорту. Певне Micqe займають конкретн1 пропозицй автора щодо вдосконалення системи норм про транспорты! злочини в майбутньому КК Укра'ши.
Основт положения дисертацй опублисоваш в таких роботах:
1. Розслщування дорожньо-транспортних злочин1в If Акту алый питания розслщування злочинш у сучасних умовах: тактика, методика, шформащйне забезпечення: Зб1рник наукових праць. - Киш: Украшська академ!'я внутршшх справ, J996. - С. 19]-194.
2. Кримшально-правова охорона безпечно! робота транспортно! системи Украши II Удосконалення криминального законодавства Укра'ши: Зб1рник наукових праць. - Киш: Украшська академ'ш BHyxpiiuHix справ, 1996.-С.30-31.
3. Квалификация преступлений, связанных с выпуском в експлуата-цию технически неисправных транспортных средств II Актуальш пробле-ми розвитку суспшьно! думки i практики управлшня: 36ipnnK наукових праць. - Вип.2. - ЗапорЬкжя: РВП "Видавець", 1996. - С. 187-189.
Гуславський B.C. Кримшаяьна вщповщальшсть за порушення правил експлуатацй транспорту (ст.215-2 КК Украши). Рукопис.
Дисертащя на пошукання вченого ступеня кандидата юридичних
наук за спешальшспо 12.08.08 - кримшальне право та кримшололя; кримшально-виконавче право. - Нацюнальна академ1я BHyipiuiHix справ УкраУни, КиУв, 1997.
Дисертащя присвячена питаниям кримшальноУ вщповщалъносп за порушення правил експлуатаци транспорту за законодавством УкраУни.
В дисертацп висигплено ¡сторико-правовий аспект розвитку законо-давства щодо кримшально-правовоУ охорони експлуатаци транспорту, а також сучасний стан uid проблеми в УкраУж. Особлива увага придшяеть-ся дослщженню теоретичних та практичних питань вщповщальносп за випуск в експлуатащю техшчно несправного транспорту та шил грубУ порушення правил його експлуаташ'У (ст.215-2 КК УкраУни). В дисертацп робляться висновки щодо ефективносп застосування uid норми.
Ochobhi положения дисерташУ мкггять анатз системи норм, що пе-редбачають вщповщальшсть за порушення правил експлуатацУУ транспорту в проектах КК УкраУни та пропонуютъся шляхи ГУ вдосконалення.
КлючовУ слова: кримшальне право, кримшальна вщповУдальшсть, безпечна експлуатацУя транспорту.
Гуславский B.C. Уголовная ответственность за нарушение правил эксплуатации транспорта (ст.215-2 УК Украины). Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08 - уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право. - Национальная академия внутренних дел Украины, Киев, 1997.
Диссертация посвящена вопросам уголовной ответственности за нарушение правил эксплуатации транспорта по законодательству Украины.
В диссертации освещен исгорико-правовой аспект развития законодательства об уголовно-правовой охране эксплуатации транспорта, а также современное состояние этой проблемы в Украине. Особое внимание уделяется исследованию теоретических и практических вопросов ответственности за выпуск в эксплуатацию технически неисправного транспорта и иные грубые нарушения правил его эксплуатации (ст.215-2 УК Украины). В диссертации делаются выводы об эффективности применения данной нормы.
Основные положения диссертации содержат анализ системы норм, которые предусматривают ответственность за нарушение правил эксплуатации транспорта в проектах УК Украины и предлагаются пути ее совершенствования.
IS
Ключевые слова: уголовное право, уголовная ответственность, безопасная эксплуатация транспорта.
Gouslavsky V.S. Criminal responsibility for breaking the regulations on safe operation of transport means (art.215-2 of Criminal Code of Ukraine). Manuscript.
Candidate dissertation on law. Speciality 12.00.08 - criminal law and criminology criminal executive law. National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kyiv, 1997.
The problems of criminal responsibility for breaking the regulations of safe operation of transport means in accordance with the Ukrainian legislation are given in the dissertation.
The dissertation shows up the historical and legal aspect of law development concerning criminal legislation of safe operation of transport means as well as its contemporary state in Ukraine. Special attention is paid to investigation of theoretical and practical aspect of responsibility for operation of malfunctioning vehicles and other violations of maintenance norms(art.215-2 CC of Ukraine). The conclusion concerning the efficiency of its implementation is suggested in the dissertation.
The essentials of the dissertation contain analysis off norms as a system, regulating responsibility for violation of maintenance norms of vehicles in the future Criminal Code of Ukraine and suggest the ways of its improvement.
Key words: criminal law, criminal responsibility, safe operation of transport means.
