АВТОРЕФЕРАТ ДИССЕРТАЦИИ по праву и юриспруденции на тему «Уголовно-правовые проблемы ответственности за легализацию ("отмывание") денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем»
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Бондарева Марія Володимирівна
2 1 Ш іи:.П
У9И -т. М'.ззб.е/./
Кримінально-правові аспекти відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом
Спеціальність 12.00.08 — кримінальне право та кримінологія, кримінально-виконавче право
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Київ — 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі кримінального права та кримінології Київського університете імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент
Андрушко Петро Петрович,
Київський університет імені Тараса Шевченка, завідуючий кафедрою кримінального права та кримінології
Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор
Гавриш Степан Богданович, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, кафедра кримінального права, народний депутат України
кандидат юридичних наук, доцент Мельник Микола Іванович, заступник керівника Науково-експертного управління Секретаріату Верховної Ради України
Провідна установа: Львівський державний університет ім. Івана
Франка
Захист відбудеться " 2Ц " 2РСО
р. о М годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.05 Київського університету імені Тараса Шевченка (252033, м.Київ - 33, вул.Володимирська, 60, ауд.253).
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252033, м.Київ, вул.Володимирська, 58).
Автореферат розісланий ^993 року.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат юридичних наук, доцент
Загальна характеристика роботи
Однією з найнебезпечніших характеристик сучасного етапу соціально-економічного розвитку суспільства є суттєва криміналізація економіки. Цей процес, безсумнівно, не обмежується сферою господарювання і поширюється в різних сферах життя. Тому перед юридичною наукою стоїть, набуваючи все більшого значення, завдання вироблення рекомендацій щодо підвищення рівня правового регулювання та захисту економічних процесів, зокрема, удосконалення законодавства, яке регламентує притягнення до відповідальності (цивільно-правової, фінансової, адміністративної, кримінальної) за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом1. Бурхливе зростання загального числа правопорушень, пов’язаних з використанням незаконно здобутого майна, якісне оновлення раніше використовуваних способів їх вчинення обумовлює зростаючу важливість дослідження правових проблем захисту економічної системи держави від проникнення "брудних" капіталів і вимагає вдосконалення правової регламентації боротьби з цим суспільно небезпечніш явищем.
Процеси оновлення законодавства вимагають попередньої розробки теоретичних підстав відповідних змін: зміні змісту будь-якого правового інституту повинне передувати глибоке вивчення правової природи останнього, оскільки науково необгрунтовані вольові рішення на законодавчому рівні сьогодні є неприйнятними. Тому дослідження різних аспектів проблеми юридичної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, є нині вельми актуальними. Необхідно підняти нормативну регламентацію відповідальності за "відмивання" "брудних" грошей на новий рівень, який більш точно відображає суть правовідносин, що виникають в процесі здійснення такої протиправної поведінки.
Особливої актуальності дисертаційне дослідження набуває у зв’язку з розробкою та прийняттям нового Кримінального кодексу України (далі - КК) і реалізацією Державної програми розвитку законодавства України до 2002 року, згідно з якою передбачена розробка і прийняття Законів про відповідальність за легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом, про
1 Певні складнощі викликає відсутність в науковій лігерагурі, документах міжнародного права відпрацьованого одно мамії ного понятійного іпстру мені арію з проблеми протистояння легалізації незаконних доходів, необхідного для юридичного обгруніування висновків, які пропонуються. На думку автора, можливим видасться використання понять "легалізація" грошем і "відмивання" грошей як синонімічних, таких, якими охоплюється одне і тс ж соціальне явите - надання вигляду правомірності джерелам, природі походження іа приналежності грошових коштів та іншою манна, здобутого незаконним шляхом.
Враховуючи, то міжнародно-правовим актами з проблеми використовується різним за змістом термінологічний апарат відносно предмета легалізації ("відмивання") - "власність", "доходи", "майно" тощо -а також відсутність сдності в поглядах і наукових позиціях, які висловлюються в юридичнім літературі, автор робить висновок, що обгрунтованим, очевидно, буде використання в межах цього дослідження саме такого понятійного апарату, оскільки, мова може йти саме про лексичне тлумачення змісту відповідних понять. Проте, зважаючи на те. шо суттєві розбіжності в змісті використовуваних термінів не сприяють сдності в тлумаченні термінів, якими визначається предмет легалізації, а також враховуючи специфіку злочинного діяння легалізації та системний і граматичний аналіз чинного законодавства, робиться висновок про доцільність використання щодо предмета "відмивання" словосполучення "грошові кошти та інше майно" (теоретичне обгрунтування пропонованих положень дасться у Розділі 3 цього дослідження)
порядок надання інформації правоохоронним органам суб’єктами господарської діяльності, про конфіскацію, реквізицію та оплатне вилучення коштів і майна юридичних і фізичних осіб.
Суспільна небезпечність "відмивання" капіталів, які мають протиправне походження, зумовлена тим, що такі дії приховують незаконну діяльність і, тим самим, надають їй вигляд легального походження, зокрема, легального підприємництва, сприяють розквіту "тіньової" економіки та полегшують введення в економіку коштів, отриманих внаслідок різних видів протиправної дієвої активності, в тому числі і внаслідок організованої злочинної діяльності. В свою чергу, залучення у фінансово-господарську сферу економіки країни неконтрольованої грошової маси суттєво порушує фінансові інтереси суб"єктів підприємницької діяльності, головним чином через стимулювання інфляційних процесів, підвищення обсягів незабезпеченої грошової маси, впливає на підвищення процентів банківських позик, викликає низку інших негативних наслідків. Окрім іншого, порушення заснованих на закономірностях ринку взаємовідносин суб"єктів підприємницької діяльності вносить диспропорції та хаос в економічну систему держави, призводить до проникнення представників криміналітету в сферу політики і державного управління. Одним з найважливіших аспектів негативного впливу "відмивання" грошей на суспільство є підрив довіри суспільства до фінансової системи і загроза нормальному функціонуванню кредитно-фінансових установ. Не можна також ігнорувати порушення інтересів законного бізнесу та його клієнтів в результаті надання незаконним доходам вигляду правомірності, що негативно впливає навіть на потенційну можливість залучення іноземних інвестицій в національну економіку.
Значна частина тіньових коштів здобувається шляхом вчинення правопорушень, в тому числі і кримінальних, у найбільш уразливих з цієї точки зору економічних сферах: фінансово-кредитній, виробничій,
комерційній, в той час, як діючі в Україні механізми правової відповідальності та контролю, метою яких є попередження та припинення будь-яких форм прояву або реалізації протиправної поведінки, пов"язаної із використанням доходів від злочинної та іншої незаконної діяльності, не забезпечують ефективної боротьби з таким небезпечним антисоціальним явищем. Подібна ситуація є, очевидно, закономірною, адже, у перехідний період законотворча діяльність, як правило, помітно відстає від динаміки реальних економічних процесів.
Особливого значення проблема криміналізації "відмивання" незаконно здобутих капіталів набула в світлі ратифікації Україною 17 грудня 1997р. Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, підписаної від імені України 29 травня 1997р. у м.Страсбурзі, що покладає на нашу країну певні зобов"язання щодо приведення норм різних галузей національного законодавства у відповідність із стандартами права Ради Європи. Необхідність приведення до 2003 року національного законодавства по боротьбі з "відмиванням" доходів у відповідність з нормами міжнародного права державами, які ще не прийняли у цьому напрямку необхідних заходів, підкреслюється в Політичній декларації і
з
Плані дій проти "відмивання" доходів, прийнятими Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН в рамках Глобальної програми ООН проти "відмивання" доходів на 1997-1999 роки. Гармонізація внутрішнього законодавства з нормами міжнародного права, і, відповідно, об"єктивна необхідність інтеграції України в міжнародні організації пов"язується, в першу чергу, з необхідністю створення та забезпечення належного функціонування в державі ефективних механізмів ринкової економіки.
Проте, очевидно, не можна розраховувати на самостійне подолання українською економікою негативних процесів, в тому числі і проблеми легалізації незаконних капіталів - це вимагає від держави розробки системи ефективних правових норм з проблеми попередження легалізації капіталів, що мають незаконне походження, і встановлення юридичної, в тому числі і кримінальної, відповідальності за правопорушення, пов"язані з "відмиванням" незаконно здобутих коштів та іншого майна.
Наведені міркування, які свідчать про безсумнівну актуальність боротьби з легалізацією грошових коштів та іншого майна, що мають незаконне походження, визначили вибір теми та основні напрямки дисертаційного дослідження.
Об"єктивно процес "відмивання" грошових коштів в Україні максимально спрощений, В зв"язку з недосконалістю чинного законодавства, неможливістю здійснення контролю за міжнародними трансакціями, низкою інших негативних факторів, в країні склалася ситуація, коли сама держава, по суті, створила владно-управлінський вакуум, і перехід до ринкової економіки призвів до того, що держава вперше зіткнулася зі значними правопорушеннями у кредитно-фінансовій сфері. За інформацією, що наводилася Президентом України на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю2, розмір валютних цінностей, які незаконно знаходяться за межами України, дорівнює 8 млрд. 179 млн. грн., що складає 4% загальної суми експорту.
Статистичні дані свідчать про зростання числа правопорушень в сфері господарювання. Так, за перші два місяці 1999 року викрито 14 конвертаційних центрів, і вилучено 47 млн.грн'1. Лише у Києві за 1998 рік було припинено діяльність 6 "конвертаційних центрів", які вже встигли конвертувати більше 1 млрд. грн.4. За той же період органами внутрішніх справ зареєстровано 194 злочини, а саме ухилення від сплати податків, вчинені організованими групами; 145 випадків порушення правил про валютні операції; ЗО злочинів, пов"язаних з порушеннями законодавства про бюджетну систему; інших злочинів у сфері господарської діяльності - 4060. З них у фінансово-господарській сфері виявлено - 925 злочинів (в тому числі у банківській системі - 722 злочини); 253 - у сфері зовнішньоекономічної діяльності; 199-у сфері приватизації5.
Розробка і прийняття законодавчих заходів, спрямованих проти різних
гФактьі.-1І березня 1999р.
’фактьі.-24 квітня 1999р.
4Фактьі.-ІІ березня ї999р.
*Дані наводяться за матеріалами "Експрес-інформації МВС України про стан боротьби із злочинністю у 1999 році"
форм суспільно небезпечної поведінки, потребує серйозного наукового забезпечення. Здійснені вітчизняними вченими загально-кримінальні дослідження внесли безперечний вклад у розробку їх концептуальних засад (роботи Я.Брайніна, М.Коржанського, П.Матишевського, В.Навроцького, Є.Стрельцова, В.Тація, Є.Фесенка, С.Яценка та інших).
В працях представників кримінально-правової науки, як вітчизняної, так і російської, наприклад, П.Андрушка, С.Антонова, Н.Бабіча, О.Бєлінського,
B.Білецького, Л.Заруденка, Г.Куліша, А.Леченка, В.Лобача, Н.Лопашенка, М.Мельника, В.Мойсика, А.Музики, А.Перепелиці, В.Поповича, М.Хавронюка, В.Шакуна та інших значна увага приділяється питанням боротьби зі злочинами у окремих сферах економічної діяльності: порушенням правил про валютні операції, порушенням законодавства про бюджетну систему України, ухиленням від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів тощо.
Проблемі розробки поняття та змісту національної і економічної безпеки держави, їх складових частин, особливостей правового забезпечення і захисту в сучасних умовах присвячені роботи А.Барановського, І.Бенька, О.Бодрука, Г.Дарнопиха, Я.Дашкевича, В.Дурдинця, Б.Кузьменка, В.Навроцького,
C.Павленка, А.Ревенка, Р.Сінєльнікова, Н.Чередніченка, В.Шлемка. "Відмивання" "брудних" грошей розглядається в більшості з них в якості одного з небезпечних видів протиправної поведінки, який може завдати істотної шкоди економічній безпеці держави.
Проблемою визначення пріоритетів у протистоянні організованій злочинності і окремим її проявам, в тому числі легалізації протиправно здобутих капіталів, яка традиційно розглядається дослідниками в якості окремої форми прояву організованої злочинної діяльності, займалися В.Алексеев, В.Борисов, В.Геворгян, І.Даньшин, А.Ємєльянов, А.Нікіфоров,
B.Лунєєв, П.Скобліков, Г.Хохряков.
Окремі питання боротьби з легалізацією "брудних" капіталів, головним чином тих, які мають походження від незаконного обігу наркотиків, з позицій антинаркотичного регулювання знайшли відображення, зокрема, у1 роботах А.Музики, М.Селіванова, М.Хруппи. - • .
Дослідження кримінально-правових і кримінологічних особливостей легалізації протиправно здобутих грошових коштів та іншого майна в аспекті зв"язку їх з "тіньовою" економікою проведені, наприклад, Н.Барабашем, Ю.Вараксіним, В.Головачом, А.Горщаком, Е.Дідоренком, Б.Дружиніним, Т.Корягіною, В.Поповичем, Т.Приходьком, О.Турчиновим, А.Ярмоленком.
Проблема кримінально-правових методів боротьби з легалізацією досліджувалася з позицій міжнародних правових норм (як світового, так і європейського рівнів) у роботах С.Багаудінової, О.Белявської, Є.Дєментьевої,
C.Дєментьєва, Є.Іманова, В.Картавцева, А.Корчагіна, Н.Кузнецової, А.Кушніренка, М.Мельника, В.Панова, К.Прибиткова, А.Савченка, А.Шебунова.
Разом з тим не можна не відмітити, що всі ці дослідження присвячені окремим питанням боротьби з організованою злочинністю, певним аспектам правового вирішення проблем забезпечення національної, в тому числі
економічної, безпеки держави; окремим нормам КК; кримінологічним аспектам вирішення проблеми легалізації "брудних" капіталів або особливостям кримінального законодавства інших держав.
Безпосередньо проблемі вдосконалення законодавства по боротьбі з легалізацією незаконно здобутих капіталів присвячені роботи В.Алієва, Б.Болотського, А.Вікуліна, О.Дудорова, Ю.Короткова, В.Ларічева, П.Пономарьова А.Савченка, Г.Тосуняна, І.Туркевич, С.Шапченка та інших, хоча, очевидно, вони /ці роботи/ не носять ознак комплексності. Слід відмітити, що спеціальні наукові дослідження з проблеми кримінально-правових заходів боротьби з "відмиванням" протиправно здобутих капіталів не проводилися, хоча проблему упередження "відмивання" незаконно здобутих грошових коштів юридичними засобами слід розглядати не тільки в кримінально-правовому аспекті, тобто з позицій притягнення до кримінальної відповідальності за вже вчинені злочини, але й в плані правового удосконалення регулювання господарської діяльності. Зазначений підхід дозволить забезпечити кримінально-правові приписи дієвими механізмами реалізації.
Виходячи з вищевикладених міркувань, виправданим є перегляд національного законодавства на предмет доповнення його нормами, які б забезпечили можливість притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Головного контрольно-ревізійного управління України, інформаційні матеріали Генеральної прокуратури України з питань попередження окремих форм злочинної економічної поведінки суб"єктів та боротьби з ними, узагальнення практики розслідування, прокурорського нагляду та участі прокурорів при розгляді в судах кримінальних справ про злочини, скоєні у фінансовій та банківській системах, інформаційні матеріали Міністерства внутрішніх справ України, узагальнення Верховного суду України щодо практики застосування судами України законодавства про відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами, за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов"язкових платежів.
При дослідженні проблеми кримінально-правових аспектів легалізації, в силу специфіки теми дослідження (відсутність комплексної правової норми у чинному законодавстві) і відсутності судової практики за ст.229-12 КК, неможливо було використання матеріалів кримінальних справ, пов"язаних з цією проблемою. При проведенні дослідження та формулюванні висновків і пропозицій враховувалися думки працівників суду, прокуратури, органів внутрішніх справ, банківських установ щодо способів та форм, етапів "відмивання" грошових коштів та іншого майна, механізмів попередження легалізації та боротьби з нею.
Метою дослідження є визначення теоретичних підстав і розробка на їх базі комплексної системи правових, перш за все кримінально-правових заходів боротьби з легалізацією грошових коштів та іншого майна, що має незаконне походження: теоретичне обгрунтування запропонованої редакції нової статті КК - ст. 148-9 "Легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутого
незаконним шляхом", а також визнання легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, підставою настання адміністративної відповідальності (пропонується доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) статтею 162-1).
В зв"язку з цим робота була зорієнтована на вирішення наступних завдань:
-дослідження історії проблеми легалізації незаконно здобутих капіталів і боротьби з нею на міжнародному, регіональному і національному рівнях;
-опрацювання чинного вітчизняного, зарубіжного та міжнародного законодавства з проблеми протистояння легалізації незаконно здобутих капіталів;
-визначення кримінально-правового поняття легалізації ("відмивання") грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом;
-дослідження теоретичної літератури з проблеми боротьби з легалізацією незаконно здобутих доходів;
-аналіз чинного законодавства в сфері регулювання економічної діяльності з позицій здатності його до протистояння процесам "відмивання" "брудних" капіталів;
-обгрунтування необхідності встановлення кримінальної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, що має незаконне походження;
-аналіз проектів нового КК України, проектів законодавчих актів з проблеми попередження легалізації, якими пропонується визнати легалізацію незаконно здобутого майна підставою притягнення до кримінальної відповідальності;
- обгрунтування, на підставі такого аналізу, необхідності внесення змін та доповнень до чинного КК щодо відповідальності за легалізацію незаконно здобутих капіталів;
-розкриття загальних ознак легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, і визначення місця цього складу злочину в системі Особливої частини кримінального права;
-розгляд концептуальних засад та окремих положень проекту спеціального законодавчого акту з проблеми попередження легалізації незаконно здобутих капіталів.
Методологічні осиови дисертаційного дослідження представлені загально-науковими - логіко-історичним, методом системного аналізу - та спеціальними методами - історичним, порівняльно-правовим, системним, конкретно-соціологічним, статистичним та іншими.
Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше предметом комплексного спеціального дослідження є проблема кримінально-правової відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, і (в концептуальному плані) проблема захисту кредитно-фінансової та банківської систем держави від проникнення капіталів, що мають незаконне походження. Дисертація є першим проведеним в Україні спеціальним монографічним дослідженням кримінально-правових аспектів боротьби з легалізацією грошових коштів та іншого майна, яке має незаконне
походження.
Конкретний внесок дисертанта в наукову розробку проблеми боротьби з "відмиванням" незаконно здобутих капіталів полягає в обгрунтуванні нових теоретичних положень, уточненні змісту окремих понять та термінів, що мають значення для науки, практики та вдосконалення законодавства з проблеми боротьби з організованою злочинністю, попередження легалізації та боротьби з нею. Особистий внесок здобувана полягає в тому, що основні результати, викладені в дисертації, статтях та тезах доповіді, отримані ним самостійно.
Основні теоретичні положення та пропозиції, які виносяться на захист:
1.На підставі аналізу зарубіжного та міжнародного законодавства з проблеми протистояння легалізації "брудних" грошей розкрита суспільна небезпечність легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, в сучасних умовах, показана необхідність боротьби з нею шляхом об"єднання зусиль країн-членів міжнародного співтовариства, в тому числі і шляхом створення уніфікованого кримінального законодавства, що передбачає відповідальність за легалізацію незаконно здобутих капіталів.
2. Визначено кримінально-правове поняття легалізації грошових коштів та іншого майна, що має незаконне походження, як суспільно небезпечної діяльності умисного характеру, основними формами якої є
здійснення фінансових операцій з використанням майна, здобутого незаконним шляхом, в тому числі з метою приховування або утаювання його дійсних характеристик,
власне приховування або утаювання його дійсних характеристик,
реалізація правомочностей власника відносно такого майна.
3. Запропоновано власне визначення кримінально-правового поняття "злочинної організації (спільноти)", яка як один з різновидів складної форми співучасті може бути визначена як стійке об"сднання осіб, або організованих груп (банд), створене для спільної злочинної діяльності з розподілом між учасниками функцій по організації та керівництву даним формуванням, вчиненню інших злочинів або діянь по забезпеченню створення та функціонування злочинної організації,
4. З позицій теорії права, цивільного, кримінального права розглянутий предмет легалізації, який на думку дисертанта найбільш точно виражається поняттям "грошові кошти та інше майно".
5. По-новому визначений основний зміст родового об"єкту господарських злочинів - ним пропонується визнати економічну безпеку держави.
6. Проведений аналіз чинного законодавства України та проектів нормативно-правових актів з проблеми протистояння легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, і констатовано наявність цілого ряду прогалин і суперечностей.
7. Проаналізовані об'єктивні і суб"єктивні ознаки складу злочину, передбаченого ст.229-12 КК України. Зроблений висновок, що в разі прийняття нової комплексної норми, що встановлює ьідггогідальність за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом,
ст.229-12 КК України підлягає виключенню з КК.
8. Визначені основні напрямки кримінально-правової політики в сфері боротьби з легалізацією на сучасному етапі, і сформульовані пропозиції про внесення доповнень до КК України щодо криміналізації легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, у вигляді створення єдиної норми, якою встановлюється відповідальність за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом. Проаналізовані об"єктивні та суб"єктивні ознаки запропонованого складу злочину.
9. Запропоновано доповнити КпАП ст. 162-1 "Легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом", яка встановлює адміністративну відповідальність за менш небезпечні форми легалізації коштів та іншого майна; критерієм розмежування злочинів і адміністративних правопорушень, на думку дисертанта має бути розмір вартісної оцінки предмета легалізації.
11. Висловлені пропозиції про необхідність створення системи соціально
- економічних, організаційних та деяких інших правових заходів попередження легалізації.
Практичне значення дисертації полягає в можливості використання її основних положень, висновків, пропозицій при визначенні основних напрямків соціальної та економічної політики держави - недоліки в цій сфері лежать в основі такої форми суспільно небезпечної поведінки, як легалізація незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна. Внесені та обгрунтовані автором дослідження пропозиції по криміналізації "відмивання" сприятимуть вдосконаленню правового захисту економічної системи держави від проникнення капіталів, що мають незаконне походження. Пропозиції автора можуть бути використані для вдосконалення загальноекономічного і кримінального законодавства з проблеми попередження "відмивання" капіталів, що мають незаконне походження, вдосконалення практики застосування державним органами та службами законодавства з питань попередження легалізації та боротьби з нею, вдосконалення діяльності правоохоронних, контрольно-ревізійних, кредитно-фінансових органів по попередженню і боротьбі з господарськими злочинами. Положення дисертації можуть бути використані також при вивченні спеціальних курсів з правових дисциплін (кримінології, кримінального права), розробці методичної літератури, у науково-дослідній роботі.
Апробація. Основні положення дисертації відображені в опублікованих автором чотирьох наукових статтях та тезах доповіді на науково-практичній конференції.
Теоретичні висновки та практичні рекомендації доповідались також па науково-практичних семінарах, які проводив Верховний суд України разом з Консорціумом "Верховенство права" Агентства США з Міжнародного розвитку по темі "Законодавство ФРН, США і України про відповідальність за ухилення від сплати податків: порівняльний аналіз" (17-18 грудня 1997року), із Департаментом юстиції та Посольством США в Україні по темі "Фінансова злочинність" (9-10 лютого 1999 року), науково-практичній конференції з обговорення проекту концепції та структури Закону України "Про протидію
тегалізації коштів та майна, здобутих злочинним шляхом" (Міністерство остиції України, Посольство США, 19-22 січня 1999 року).
Автор у складі робочої групи Інституту законодавства Верховної Ради /країни брала участь у розробці проекту Закону України "Про внесення змін га доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів /країни та Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що лають шість підрозділів, висновку та списку використаної літератури. Повний збсяг праці - 210 сторінок, в тому числі список використаних джерел - 21 ггорінка (255 посилань).
Основний зміст
У вступі висвітлюється актуальність теми та ступінь розробки проблеми, ї наукова новизна, дається загальна характеристика основних напрямків цісертаційного дослідження, визначається його мета, методологічні підходи. У іступі також сформульовано основні теоретичні положення, які відображають ювизну і особистий внесок здобувача в розробку даної проблеми, та науково-ірактичне значення результатів дослідження, які виносяться на захист.
Перший розділ "Міжнародно-правові аспекти кримінальної іідповідальиості за легалізацію грошових коштів та іншого манна, здобутого іезакоішим шляхом" присвячується висвітленню питань становлення та юзвитку кримінально-правового захисту економічних систем різних держав іід проникнення капіталів, що мають незаконне походження, які значною лірою визначають підстави кримінальної відповідальності за легалізацію рошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.
В дисертації досліджується еволюція суспільно небезпечного явища ісгалізації ("відмивання") незаконно здобутих доходів.
На сучасному етапі проблема встановлення кримінальної іідповідальності за легалізацію "брудних" капіталів досліджується з позицій гіжнародно-правових норм. В роботі аналізуються положення міжнародно-травових актів, в яких сформульовані основні принципи і визначені підстави тритягнення до відповідальності за діяння, пов"язані з легалізацією незаконно ідобутих капіталів. Особлива увага в роботі приділяється трактуванню юняття "відмивання" грошей як міжнародного кримінального злочину, ермінологічному оформленню зазначеного поняття, і розкриттю суб"єктивних об'єктивних ознак цього суспільно небезпечного діяння.
Аналізуючи різні варіанти концептуального тлумачення питання про імісту понять "легалізація", "відмивання" грошей автор робить висновок, що іожливим є використання понять "легалізація" грошей і "відмивання" грошей ік таких, що окреслюють одне і теж соціальне явище.
Досліджуючи положення міжнародно-правових актів в аспекті істановлення ними засад криміналізації "відмивання" грошей, і зважаючи на )собливості протиправної економічної поведінки у країнах Східної Європи і солишнього СРСР, автор робить висновок про необхідність розширеного шумачення поняття предикатного правопорушення і розуміння його відносно 5удь-яких протиправних діянь, а не виключно злочинів.
В контексті питання, що розглядається, аналізуються етапи (стадії) "відмивання" грошей.
Підкреслюючи, що відносно змістовного наповнення поняття легалізації ("відмивання") грошових коштів, іншого майна немає достатньо вагомих підстав для відступлення від загального тлумачення дефініції "відмивання", що міститься у нормах міжнародного права, автор намагається сформулювати поняття легалізації ("відмивання") грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, яке можливо, очевидно, визначити в трьох найбільш суттєвих аспектах як суспільно небезпечну діяльність умисного характеру, зміст якої утворюють:
здійснення фінансових операцій з використанням майна, здобутого незаконним шляхом, в тому числі з метою приховування або утаювання його дійсних характеристик,
власне приховування або утаювання його дійсних характеристик, реалізація правомочностей власника відносно такого майна.
У другому розділі "Порівняльно-правовий аналіз кримінальної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом" аналізуються особливості криміналізації "відмивання" незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна в законодавстві країн англо-саксонської і континентальної систем права.
Розглядаються особливості законодавчих заходів по здійсненню правового регулювання кримінальної відповідальності за "відмивання" капіталів у США і Великобританії.
Далі автором аналізуються кримінально-правові - норми, якими встановлені підстави притягнення до відповідальності за "відмивання" грошей в таких країнах, як Бельгія, Франція, Швейцарська конфедерація, Італія, Німеччина, Польща, Узбекистан, Молдова, Російська Федерація. Питання про криміналізацію "відмивання" "брудних" капіталів на рівні національного законодавства вирішується, як правило, не відносно самостійного складу злочину за наявності нормативно закріплених підстав настання кримінальної відповідальності за такі дії, а відносно діянь, які пов"язані з "відмиванням", і можуть бути визнані національним законодавством якщо не злочинними, то протиправними.
Для законодавства зарубіжних країн характерні дві тенденції: з одного боку - відмова від загального визначення складу злочину та обмеження перерахуванням окремих форм вчинення правопорушення, зв"язаного з легалізацією, а з іншого - спроба дати єдине загальне визначення, під яке будуть підпадати будь-які випадки приховування дійсної природи, походження, місцезнаходження, стану, приналежності незаконно здобутого майна. Робиться висновок, що, обидва варіанти вирішення проблеми криміналізації діянь по легалізації злочинно набутих доходів не позбавлені позитивних моментів, а позитивність та безперечна корисність такого законотворчого і правозастосовчого досвіду для вітчизняного законодавця, правової науки видається безумовною.
У третьому розділі "Проблеми відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, за кримінальним
правом України" досліджуються особливості кримінальної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, за чинним законодавством України, основні напрямки удосконалення кримінально-правової політики України в аспекті встановлення кримінальної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.
Проаналізувавши положення чинного цивільного,
загальноекономічного, кримінального законодавства України з позицій його здатності до протистояння легалізації "брудного" майна, автор робить висновок, що воно не забезпечує в повній мірі захист кредитно-фінансової системи держави від проникнення грошових коштів та іншого майна, які мають незаконне походження. Законодавче вирішення питання про кримінальну відповідальність за легалізацію коштів, здобутих внаслідок незаконного обігу наркотиків, на думку автора, є недостатнім.
У роботі розкривається ступінь наукової розробки концепцій ефективного протистояння процесам легалізації незаконних капіталів, які мають в Україні на сучасному етапі певні результати. Однак в зв"язку з тим, що відповідне законодавство знаходиться в стадії розробки і обговорення, легалізація ("відмивання") незаконно здобутого манна досі не набула законодавчого статусу кримінально караного діяння.
Враховуючи вимоги сьогодення, грунтуючись на глибокому аналітичному дослідженні науково-теоретичних матеріалів, статистичних даних та існуючих точок зору щодо цього питання, автором пропонується доповнити КК України статтею 148-9 "Легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом":
Стаття 148-9 Легалізація грошових коштів та іншого манна, здобутого незаконним шляхом
Вчинення фінансових операцій або угод, предметом яких є грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо незаконним шляхом, у значному розмірі, а так само використання таких коштів та іншого майна для здійснення підприємницької чи іншої господарської діяльності,-
карається позбавленням волі на строк до трьох років або штрафом у розмірі від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом..
Вчинення будь-яких діянь з метою надання вигляду правомірності джерелам, природі походження та приналежності грошових коштів або іншого майна, здобутого незаконним шляхом, -
карається позбавленням волі на строк від двох до п"яти років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на той же строк з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.
Дії, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, вчинені у великому розмірі, або за попереднім зговором групою осіб чи з використанням посадового становища, -
караються позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п''яти років з конфіскацією майна, яке є приватною власністю винної особи, з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.
Дії, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, вчинені організованою групою або у особливо великому розмірі,-
караються позбавленням волі на строк від п"яти до дванадцяти років з позбавленням
права займати мовні посади або 'займатися певною діяльністю на сірок від трьох до п"ятн років. з конфіскацією майна, яке є приватною власністю винної особи, з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, •здобутого незаконним шляхом.
Звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, але добровільно повідомила правоохоронним органам про факт легалізації зазначених коштів або іншого майна чи сприяла розкриттю злочинів, пов"язаних з легалізацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом. ■
Примітка. Відповідно до частини 1 цієї статті значним розміром грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, вважається сума, що у двісті п"ядесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць.
Відповідно до частини 3 цієї статті великим розміром грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, вважається сума, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць.
Відповідно до частини 4 цієї статті особливо великим розміром грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, вважається сума, що у десять тисяч і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на місяць.
Родовим об"ектом запропонованого складу злочину може бути визнана, па думку автора, економічна безпека держави, як такий стан прав та інтересів людини, суспільства, держави, який забезпечує захист відносин власності, ефективність системи господарювання, податкової, митної, кредитно-фінансової та банківської систем держави.
В свою чергу, безпосереднім об"скто.м легалізації ("відмивання") незаконно здобутих грошових коштів і майна, є, на думку автора, економічна, зокрема, фінансова діяльність держави і інших суб"сктів господарювання, пов"язана з грошовим обігом, використанням інших видів майна.
Предмет легалізації утворюють грошові кошти та інше майно, здобуті завідомо незаконним шляхом. Видається, що необхідність досягнення мети встановлення кримінально-правової заборони легалізації незаконно здобутих капіталів вимагає розширеного тлумачення змісту поняття "майно" як предмета цього злочину. Можливим є розуміння дефініції "майно" як сукупності всіх майнових прав, які належать конкретній особі. Отже, предметом легалізації мало б сенс визнати також право на майно (в розумінні його згідно Закону "Про власність") і дії майнового характеру.
Об"сктивна сторона складу злочину легалізація коштів, здобутих незаконним шляхом може виражатись як у формі дії, так і у формі бездіяльності. За змістом об"єктивної сторони складу злочину легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутих незаконним шляхом, являє собою: -вчинення фінансових операцій або угод, предметом яких с грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо незаконним шляхом, у значних розмірах (ч.І у сіп. 148-9 КК); '
-використання зазначених коштів та майна для здійснення підприємницької чи іншої господарської діяльності (ч.І ст. 148-9 КК);
-вчинення будь-яких діянь з метою надання вигляду правомірності джерелам, природі походження та приналежності грошових коштів або іншого майна, здобутих незаконним шляхом (ч.2 ст.148-9 КК).
Дослідження суб"сктіівної сторони легалізації дозволяє зробити висновок, що за її змістом вона характеризується умисною формою вини.
Зокрема, легалізація "брудних" коштів може вчинюватися лише з прямим умислом - об"сктивна сторона цього злочину виключає інше психічне відношення до вчинюваного діяння. Мета не зазначається в якості обов'язкового елементу суб"сктивної сторони складу, передбаченого ч.І пропонованої статті, і, очевидно, як і мотив, може бути будь-якою, але є обов'язковою для кваліфікації діянь за ч.2 ст. 148-9 КК.
Суб"сктом злочину, відповідальність за який пропонується встановити згідно зі ст. 148-9 КК, може бути особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності і її дії містять в собі ознаки злочинного діяння легалізації, в тому числі і особа, яка вчинила "предикатне" правопорушення некримінального характеру. Питання можливості притягнення до відповідальності за "відмивання" грошових коштів та іншого майна осіб, які здобули його внаслідок вчинення злочину, вирішується автором наступним чином: особи, які здобули грошові кошти та інше майно в результаті вчинення злочину або участі в ньому, і легалізують таке майно, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності лише за злочинні діяння, спрямовані на заволодіння таким майном.
В якості кваліфікованих складів легалізації згідно з пропонованою ст. 148-9 КК можуть, на думку автора, розглядатися вчинення фінансових операцій або угод з незаконно здобутими коштами і майном, а також використання їх у господарський діяльності, вчинення будь-яких інших діянь з такими коштами і майном з метою надання їм вигляду правомірності у великому розмірі, або за попереднім зговором групою осіб або з використанням посадового становища, а також вчинення таких діянь організованою групою або в особливо великому розмірі.
Виходячи з дефініцій Загальної частини кримінального права, положень чинного законодавства, кримінально-правової природи злочинної організації як однієї з форм співучасті, на підставі аналізу правозастосовчої практики інших країн автор визначає злочинну організацію (спільноту) як один з різновидів складної форми співучасті, поряд з бандою, організованою групою, може бути визначена як стійке об"сдпапия осіб, або організованих груп (банд), створене для спільної злочинної діяльності з розподілом між учасниками функцій по організації та керівництву даним формуванням, вчиненню інших злочинів або діянь по забезпеченню створення та функціонування злочинної організації.
З тим, щоб конструкція "незаконності" походження предмету легалізації не протирічила положенням ст.7 КК, а саме такій ознаці злочину, як суспільна небезпечність діяння, обов'язковою ознакою основного складу злочину "відмивання" мас бути мінімально необхідний розмір вартісної оцінки предмета легалізації - перевищення у 250 і більше разів встановленого в законодавстві розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян на місяць. Таким чином, за межі дії кримінально-правової норми будуть виведені будь-які діяння, які не мають зазначеної характеристики, а тому - і необхідного ступеню суспільної небезпечності. Кваліфікованими складами, сформульованими відповідно у ч.З і 4 ст. 148-9 КК, пропонується передбачити вчинення фінансових операцій або угод, а також будь-яких ділпь з метою легалізації, вартісний розмір оцінки яких перевищує, відповідно, у 1000 та 10
ООО і більше разів неоподаткований мінімум доходів громадян.
При вчиненні діянь, зміст яких утворює легалізація незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна, вартісна оцінка якого не перевищує розміру, пропонованого в якості мінімально необхідного для визнання таких діянь кримінально караними, з метою посилення правового захисту інтересів учасників підприємницької і іншої господарської діяльності, забезпечення стабільності економічної системи держави, доцільно було б також передбачити адміністративну відповідальність за такі дії. Автором пропонується внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме доповнення кодексу новим складом правопорушення, редакція якого може бути такою:
Стаття 162-1 КпЛП України Легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом
Вчинення фінансових операцій або угод, предметом яких є грошові кошти та інше майно, здобуте завідомо незаконним шляхом, якщо вартість предмета таких дій не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, використання таких коштів та майна для здійснення підприємницької чи іншої господарської діяльності, а так само вчинення будь-яких діянь з метою надання вигляду правомірності джерелам, природі походження та приналежності таких коштів та майна,-
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до пятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом і придбаного на них майна.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, або посадовою особою з використанням свого посадового становища,-
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від тридцяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом і придбаного на них майна.
У висновках автор зауважує, що деформація економічних відносин при переході до ринкових відносин і структур є провідним фактором наявності і причиною якісних і кількісних змін і економічній злочинності. Одним з небезпечніших видів такої кримінальної економічної поведінки може бути визнано "відмивання" грошових коштів та іншого майна, яке має незаконне походження.
Подолання негативних тенденцій в економіці в сучасній ситуації можливо, очевидно, тільки за допомогою системи заходів, які мають охоплювати всі сторони суспільного життя. А завдання підвищення рівня правового захисту кредитно-фінансової і банківської систем держави, встановленого порядку здійснення грошового обігу, інтересів суб"єктів господарської діяльності вимагає реалізації обгрунтованих та адекватних заходів відповідальності за легалізацію незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна. Причому ця відповідальність потребує самостійної нормативної регламентації, яка сьогодні не забезпечується чинними механізмами правового регулювання.
Значним позитивним вкладом в протистоянні легалізації та захисті економічної безпеки держави може стати криміналізація діянь, пов"язаних з використанням незаконних доходів, в тому числі спрямованих на надання
вигляду правомірності джерелам, природі походження та приналежності таких доходів. Багатоаспектність та складність боротьби з легалізацією коштів, здобутих незаконним шляхом, обумовлюють необхідність використання в системі боротьби з нею комплексу заходів не тільки правової відповідальності (кримінальної, адміністративної, цивільно-правової), але й заходів фінансового та адміністративного контролю за діями фізичних та юридичних осіб, відносно діяльності з використанням фінансових коштів, майна, документів майнового характеру. Необхідним, з цієї точки зору, є прийняття спеціального законодавчого акту з проблеми боротьби з "відмиванням" "брудних" капіталів.
Результати дисертаційного дослідження викладені в публікаціях:
1.Бондарева М.В. Економічна безпека України та "тінізація" економіки: особливості правового регулювання// Проблеми освіти: Наук.-метод, зб./ Кол. авт.- К.: ІЗМН, 1998,- Вип.15.- С.35-44
2.Фесенко Є., Бондарева М. Кримінальна відповідальність за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутих незаконним шляхом// Предпринимательство, хозяйство и право,- 1999,- № 3.- С. 16-22
3.Фесенко Є., Бондарева М. Боротьба з легалізацією "брудних" коштів потребує комплексного підходу// Предпринимательство, хозяйство и право.-1999,- № 4.- С.41 -44
4.Бондарева М.В. "Відмивання" грошей: міжнародні кримінально-правові аспекти проблеми// Право України.-1999.-№ 1.-С.95-99
5.Бондарева М.В. Відповідальність за "відмивання" незаконно здобутих доходів за кримінальним законодавством США// Право України,- 1999.- № 7.-
С.107-111
Анотації
Бондарева М.В. Кримінально-правові проблеми відповідальності за легалізацію ("відмивання") грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.- Рукопис
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1999.
Дисертація присвячена питанням кримінальної відповідальності за легалізацію грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом.
Розглядаються основні положення і базові принципи протистояння легалізації ("відмиванню") незаконно здобутих грошових коштів та іншого майна на міжнародному, регіональному і національному рівнях.
Уточнюються поняття, які базуються на нормах національного законодавства. Обгрунтовуються в кримінально-правовому розумінні поняття "легалізація ("відмивання") грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом", "майно", "злочинна організація (спільнота)".
На підставі проведених досліджень у галузі правового захисту економічної, зокрема, фінансової діяльності держави і інших суб"єктів господарювання, пов"язаної з грошовим обігом, використанням інших видів
маГша, юридичного аналізу складу злочину, передбаченого ст.229-12 чинного КК України, автор пропонує ввести в КК норму "Легалізація грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом", а також передбачити легалізацію незаконно здобутого майна і якості підстави притягнення до адміністративної відповідальності.
В дисертації визначені головні напрямки кримінальної політики у галузі створення ефективного механізму протистояння проникненню капіталів, які мають незаконне походження, в фінансову систему України.
Ключові слова: кримінальна відповідальність, легалізація ("відмивання") грошових коштів та іншого майна, здобутого незаконним шляхом, господарські злочини.
Бондарева М.В. Уголовно-правовые проблемы ответственности за легализацию ("отмывание") денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем.- Рукопись
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.08. - уголовное право и криминология, уголовноисполнительное право.- Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1999.
Диссертация посвящена вопросам уголовной ответственности за легализацию денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем.
Рассматриваются основные положения и базовые принципы противостояния легализации ("отмыванию") незаконно полученных денежных средств и другого имущества на международном, региональном и национальном уровнях. При анализе международно-правовых документов особенное внимание уделяется толкованию понятия «отмывание» денег как международного уголовного преступления, терминологическому оформлению указанного понятия и раскрытию объективных и субъективных признаков этого общественно опасного деяния. На основании результатов исследования норм международного права определяются признаки преступного деяния легализации и формулируется его дефиниция.
Экономические реформы и признание международных приоритетов в отрасли защиты кредитно-финансовой и банковской систем от проникновения незаконно полученного капитала требует дальнейшего усовершенствования законодательства. Исследуются особенности действующего законодательства Украины с позиций его способности к противостоянию легализации незаконно полученного имущества. Раскрывается степень научной разработки концепций эффективного противостояния процессам легализации незаконно полученных капиталов, которые имеют в Украине на современном этапе определенные результаты. Уточняются понятия, которые базируются на нормах национального законодательства. Обосновываются в уголовно-правовом смысле понятия "легализация ("отмывание") денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем", "имущество", "преступная организация".
На основе проведенных исследований в области правовой зашиты
экономической, в том числе финансовой деятельности государства и других субъектов хозяйствования, связанной с денежным оборотом, использованием иных видов имущества, в аспекте контролирования их законности, юридического анализа состава преступления, предусмотренного ст.229-12 УК Украины, автор предлагает ввести в УК Украины статью "Легализация денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем", а также признать легализацию незаконно полученного имущества основанием для привлечения к административной ответственности.
В диссертации предложены основные направления уголовно-правовой политики в области создания эффективного механизма противостояния проникновению капиталов, которые имеют незаконное происхождение в финансовую систему Украины. Многоаспектность и сложность борьбы с легализацией денежных средств, полученных незаконным путем, обуславливают необходимость использования в системе борьбы с нею комплекса мер как правовой ответственности, так и мер финансового и административного контроля за действиями физических и юридических лиц в отношении деятельности с использованием финансовых средств, документов имущественного характера, другого имущества.
Ключевые слова: уголовная ответственность, легализация ("отмывание") денежных средств и другого имущества, полученного незаконным путем, хозяйственные преступления.
Bondareva M.V. Criminal and Legal Problems of Responsibility for the Legalisation of Money Resources and Others Property Received by Illegal Way. -A Typescript.
Thesis for PF. D. Degree in law; speciality 12. 00. 08. - Criminal law and Criminology; Criminal executive law. Kyiv University named after Taras Shevchenko, Kyiv, 1999.
The thesis deals with the problems of criminal responsibility for the legalisation of money resources and other property received by illegal way. The concepts based on the national legislation is defined on the basis of investigations undertaken in the legal defence area of the financial system. According to the Ukrainian criminal code currently in force the author offers to introduce the norm of "Legalisation of money resources and other property received by illegal way" in to the criminal code.
The concepts "legalisation of money resources and other property received by illegal way", "property received by illegal way", "property", "criminal organisation" substantiated in the criminal legal sense.
The thesis also defines basic tendency of criminal policy in the sphere of criminal legal defence, fundamental trends in the field of money turnover in the state credit financial and banking system which will prevents the penetration of illegal capitals.
Key words: criminal responsibility, legalisation of money resources and other property received by illegal way, economic crimes.
